Новшества в Порядке исчисления средней заработной платыНововведення в Порядку обчислення середньої заробітної плати

12 декабря 2020 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в постановление Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 г. № 100» от 09.12.2020 г. № 1213 (далее — Постановление № 1213). Этим документом внесены изменения в постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка исчисления средней заработной платы» от 08.02.95 г. № 100 (далее — Постановление № 100), а также в утвержденный им Порядок исчисления средней заработной платы (далее — Порядок № 100).

Поскольку Постановление № 1213 вступило в силу 12 декабря 2020 года, то с учетом новшеств, внесенных в Порядок № 100, начисление средней заработной платы осуществляется по случаям (событиям), начало которых приходится на 12 декабря 2020 года и позднее. Если работнику «среднезарплатная» выплата (например, средняя заработная плата за время ежегодного отпуска) начислена по событию (отпуску), начавшемуся до 12 декабря 2020 года (например, начавшемуся 11 декабря 2020 года), то перерасчет такой выплаты (отпускных) не осуществляется. Если же «среднезарплатная» выплата (например, средний заработок за время командировки) начислена по событию (командировке), начавшемуся 12 декабря 2020 года и позднее, но расчет был осуществлен по-старому — без учета новых норм Порядка № 100, то необходимо сделать перерасчет такой выплаты с учетом новых норм Порядка № 100.

Что касается новшеств непосредственно Постановления № 100, то претерпел изменения только его пункт 2, в котором уточнено, что действие этого Постановления распространяется на предприятия, учреждения и организации независимо от формы собственности, а также на физических лиц – предпринимателей и физических лиц, которых в пределах трудовых отношений используют труд наемных работников.

Таким образом, теперь не косвенно вытекает из норм трудового законодательства, а прямо указано в Постановлении № 100, что его нормы распространяются не только на юридических лиц (предприятия, учреждения и организации), но и на физических лиц – предпринимателей и физических лиц, которые используют труд наемных работников.

Все остальные изменения внесены Постановлением № 1213 в Порядок № 100, поэтому рассмотрим их детально в хронологическом порядке внесения в указанный Порядок.

Новшества в перечне случаев, на которые распространяется действие Порядка № 100

В пункте 1 Порядка № 100 уточнены и добавлены случаи (события), при наступлении которых средняя заработная плата исчисляется в соответствии с положениями этого Порядка.

Напомним, что ранее в подпункте «а» пункта 1 Порядка № 100 был указан случай «предоставления работникам ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или выплаты им компенсации за неиспользованные отпуска», а в подпункте «б» пункта 1 Порядка № 100 был указан случай «предоставления работникам творческого отпуска».

Теперь подпункт «б» пункта 1 Порядка № 100 исключен, а в подпункте «а» пункта 1 Порядка № 100 указан случай «предоставления работникам всех видов отпусков, предусмотренных законодательством (кроме отпуска в связи с беременностью и родами) … или выплаты им компенсации за неиспользованные отпуска».

Таким образом, теперь за время всех оплачиваемых отпусков исчисление средней заработной платы осуществляется в соответствии с Порядком № 100, кроме отпуска в связи с беременностью и родами, за календарные дни которого работницам как застрахованным лицам выплачиваются не отпускные, а материальное обеспечение по социальному страхованию — пособие по беременности и родам, сумма которого рассчитывается в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 26.11.2001 г. № 1266.¹

Подпункты «ж» и «з» пункта 1 Порядка № 100 изложены в новой редакции, в результате в них теперь указаны случаи:

ж) служебных командировок (кроме служебных командировок государственных служащих);

з) вынужденного прогула и за время задержки исполнения решения суда.

Напомним, что за время служебных командировок за государственными служащими сохраняется не средний заработок, а обычная заработная плата (ч. 5 ст. 42 Закона Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 г. № 889-VIII)².

Что касается начисления среднего заработка согласно Порядку № 100 за время задержки исполнения решения суда, то такое возможно, в частности, при выполнении нормы статьи 236 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), согласно которой в случае задержки собственником или уполномоченным им органом исполнения решения органа, рассматривающего трудовой спор о восстановлении на работе незаконно уволенного работника, этот орган выносит решение о выплате ему среднего заработка за время задержки.

Новшества в определении расчетного периода

Постановлением № 1213 в новой редакции изложен пункт 2 Порядка № 100, в котором, как и ранее, указаны периоды, в которых исчисляется средняя заработная плата, т. е. расчетные периоды для начисления различных «среднезарплатных» выплат. Сразу отметим, что расчетный период для всех выплат не изменился, но уточнены некоторые аспекты определения расчетного периода.

К новшествам пункта 2 Порядка № 100 относятся:

1. Абзац первый, где указан расчетный период для начисления отпускных, текстуально стал меньше, поскольку в нем уже не перечисляются все виды отпусков, по которым исчисляется средняя заработная плата согласно Порядку № 100 (они указаны в вышеизложенной обновленной норме подпункта «а» пункта 1 Порядка № 100.

2. Абзац второй дополнен новой нормой (вторым предложением), которая устанавливает порядок определения расчетного периода при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных и компенсации за неиспользованный отпуск, если работник принят на работу не с первого календарного дня месяца:

«Если работник принят (оформлен) на работу не с первого числа месяца, однако дата принятия на работу является первым рабочим днем месяца, то этот месяц учитывается в расчетном периоде как полный месяц».

На практике вышеприведенная норма применялась и раньше (согласно разъяснениям Минсоцполитики³), но теперь она отражена в Порядке № 100.

Например, если работник принят на работу 3 февраля 2020 года — первый рабочий день февраля на предприятии (1 и 2 февраля — суббота и воскресенье — выходные дни), а оплачиваемый отпуск ему предоставляется с 16 декабря 2020 года, то расчетным периодом у работника будет период с 1 февраля по 30 ноября 2020 года (10 месяцев), т. е. весь февраль (все 29 календарных дней этого месяца) включается в расчетный период.

Если же работнику, которому установлена неполная рабочая неделя с рабочими днями во вторник и четверг, предоставляется оплачиваемый отпуск с 21 декабря 2020 года, при этом он был принят на работу 2 июня (вторник) — его первый рабочий день июня согласно индивидуальному графику работы, но который является вторым рабочим днем июня на предприятии (первый рабочий день июня на предприятии — 1 июня — понедельник), то июнь не включается в расчетный период при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных работнику в декабре. В этом случае расчетный период у работника включает период с 1 июля по 30 ноября 2020 года (5 месяцев).

3. Из абзаца третьего пункта 2 Порядка № 100 исключено положение (второе предложение), согласно которому при исчислении средней заработной платы исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы работникам, которые проработали на предприятии менее 2 календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время.

Следовательно, отныне при расчете средней заработной платы вышеуказанным работникам применяются нормы абзаца третьего пункта 2 Порядка № 100, который теперь включает только одно предложение, и абзаца первого пункта 8 Порядка № 100, то есть фактически расчетным периодом является отработанное время в течение последних 2 календарных месяцев.

Напомним, что согласно абзацу третьему пункта 2 Порядка № 100 во всех остальных случаях, кроме оплаты времени отпусков и выплаты компенсации за неиспользованные отпуска, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата.

Абзацем первым пункта 8 Порядка № 100 определено, что при начислении выплат, исчисляемых из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение 2 месяцев рабочие (календарные) дни на число отработанных рабочих дней (часов) за этот период.

ПРИМЕР 1

Начисление средней заработной платы за дни прохождения медицинского осмотра,
если работник отработал на предприятии меньше 2 календарных месяцев

Работник принят на работу 9 ноября 2020 года, а 21 и 22 декабря (понедельник и вторник) проходил обязательный медицинский осмотр, предусмотренный для его профессии, за время которого за ним сохраняется средний заработок (ст. 123, 169 КЗоТ). На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, поэтому в ноябре 2020 года по графику работы предприятия 21 рабочий день.

Расчетным периодом для исчисления среднего заработка за время прохождения медосмотра является фактически отработанное время работником на предприятии в течение последних 2 календарных месяцев, а именно период с 9 по 30 ноября.

В расчетном периоде (с 9 по 30 ноября) работник отработал 16 рабочих дней и получил заработную плату в сумме 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 отраб. д.).

Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде:

6095,24 грн. : 16 отраб. д. = 380,95 грн.

Средний заработок за 2 рабочих дня (21 и 22 декабря), в которые работник проходил медосмотр:

380,95 грн. х 2 р. д. = 761,90 грн.

__________________________________________________________________________

4. Из абзаца четвертого пункта 2 Порядка № 100 исключено положение (второе предложение), которое имело «отсылочный» характер и фактически указывало на то, что если в течение последних 4 (2 + 2) календарных месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацем третьим пункта 4 Порядка № 100.

Вместо указанного исключенного положения в пункте 2 Порядка № 100 появился новый абзац седьмой, согласно которому если у работника отсутствует расчетный период, то средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 этого Порядка (на нормах этих абзацев детально остановимся ниже), т. е. исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы.

Норма абзаца седьмого пункта 2 Порядка № 100 применяется и в ситуации, когда работник принят на работу, отработал несколько дней и в этом же месяце произошел случай (событие), при котором за ним сохраняется средняя заработная плата, исчисляемая за последние 2 месяца работы (например, работник принят на работу 7 декабря 2020 года, а уже с 14 декабря 2020 года его направляют в командировку). В этом случае расчетного периода у работника нет (в течение последних 4 (2 + 2) календарных месяцев работник на предприятии не работал), поэтому средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы (см. ниже пример 10).

5. Абзац шестой пункта 2 Порядка № 100 теперь имеет следующую редакцию: «Время, в течение которого работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода».

Напомним, что раньше в абзаце шестом пункта 2 Порядка № 100 говорилось об исключении из расчетного периода времени, в течение которого работники в соответствии с действующим законодательством и по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично.

Таким образом, упоминание о «других уважительных причинах» из вышеуказанного абзаца исчезло, поэтому субъективный фактор (решение руководителя касательно определения причины уважительной или неуважительной) уже не может влиять на исключение (неисключение) из расчетного периода времени, когда работник не работал. Поэтому если работник определенное время отсутствовал на работе по каким-либо причинам, не предусмотренным законодательством (прогул, отсутствие по неизвестным причинам и т. п.), это время (календарные дни) не исключается из расчетного периода, соответственно, среднедневная (среднечасовая) заработная плата у работника будет меньше.

6. В пункте 2 Порядка № 100 теперь нет норм, содержавшихся в абзацах седьмом–восьмом пункта 2 этого Порядка в предыдущей редакции, которые указывали на необходимость исключения из расчетного периода периодов до изменения структуры заработной платы с одновременным повышением должностных окладов работникам органов государственной власти и органов местного самоуправления в соответствии с актами законодательства (учета только периода после повышения должностных окладов).

Новшества в перечне выплат, которые учитываются
при исчислении средней заработной платы

Постановлением № 1213 в новой редакции изложен пункт 3 Порядка № 100, который определяет, какие выплаты учитываются при исчислении средней заработной платы, а также разъясняет механизм учета отдельных выплат.

Новшествами пункта 3 Порядка № 100 являются:

1. Абзац первый указанного пункта текстуально стал намного короче и теперь устанавливает, что при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 этого Порядка.

Следовательно, абзац первый пункта 3 Порядка № 100 уже не содержит длинного перечня выплат, которые учитываются при исчислении средней заработной платы, а лишь определяет, что это все «зарплатные» выплаты, кроме указанных в пункте 4 Порядка № 100.

2. Абзац второй пункта 3 Порядка № 100 отныне имеет следующую редакцию: «Суммы начисленной заработной платы учитываются в том месяце, за который они начислены, и в размерах, в которых они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т. п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы».

Таким образом, если, например, производственная премия начисляется работнику за отчетный месяц в следующем месяце (отражена в «зарплатной» ведомости следующего месяца), то для целей исчисления средней заработной платы такая премия относится не к следующему месяцу, а к месяцу, за который она начислена (к отчетному месяцу).

Поскольку абзац второй пункта 3 Порядка № 100 в вышеизложенной новой редакции начал действовать с 12.12.2020 г., то при начислении «среднезарплатных» выплат, начиная с этой даты, необходимо относить начисленные выплаты, в том числе премии, к месяцам, за которые они начислены.

Например, если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 14 декабря 2020 года, а в расчетном периоде (декабрь 2019 года – ноябрь 2020 года) ему в декабре 2019 года была начислена месячная премия за ноябрь 2019 года, то такая премия не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, поскольку она относится к ноябрю 2019 года, который не включается в расчетный период. Но если этому же работнику в декабре 2020 года будет начислена месячная премия за ноябрь 2020 года, который является месяцем расчетного периода, то такая премия должна быть учтена при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных (фактически необходимо будет сделать перерасчет и доначисление работнику отпускных).

Вышеизложенный подход применяется и в случае исправления ошибок, допущенных в начислении заработной платы в предыдущих периодах (месяцах).

Так, если исправляется ошибка в виде занижения (неначисления) заработной платы в предыдущем месяце, и в текущем месяце доначисляется заработная плата за предыдущий месяц, то такая доначисленная заработная плата для целей исчисления средней заработной платы относится не к текущему месяцу, а к месяцу, за который она начислена (в котором была занижена заработная плата).

Соответственно, если исправляется ошибка в виде завышения заработной платы в предыдущем месяце, и в текущем месяце сторнируется заработная плата за предыдущий месяц, то уменьшается заработная плата не текущего месяца, а месяца, в котором была допущена ошибка (в котором была завышена заработная плата).

Заметим, что на отнесении доначисленных сумм выплат к месяцам, за которые они начислены, кроме премий, настаивало Минсоцполитики в своих письмах⁴ и раньше, но теперь это прямая норма Порядка № 100.

Хотя предусмотренный абзацем вторым пункта 3 Порядка № 100 подход касательно отнесения доначисленных (сторнированных) выплат к предыдущим месяцам добавит работы бухгалтерам (возможен перерасчет уже начисленных работникам «среднезарплатных» выплат), он, по мнению разработчика новшеств (Минэкономики), является справедливым по отношению к работникам, поскольку позволяет не утратить (не получить излишнюю) часть суммы «среднезарплатной» выплаты из-за ошибок в начислении (из-за неначисления по вине работодателя) им «зарплатных» выплат в расчетном периоде.

Например, если работодатель в течение нескольких месяцев ошибочно или по решению руководителя не начислял работнику индексацию (доплату, надбавку и т. п.), а затем после выявления ошибки или по результатам проверки Гоструда в одном месяце начислил и выплатил работнику общую сумму индексации (доплаты, надбавки и т. п.) за несколько месяцев, то работник утрачивал часть «среднезарплатных» выплат, если в расчетный период включались месяцы, в которых не начислялась индексация (доплата, надбавка и т. п.). Теперь доначисленную за несколько месяцев сумму индексации (доплаты, надбавки и т. п.) необходимо отнести к месяцам, за которые она начислена (к месяцам, в которых она должна была начисляться, но ошибочно или по решению руководителя не начислялась), и пересчитать суммы уже начисленных «среднезарплатных» выплат, если в расчетный период включались месяцы, за которые доначислена индексация (доплата, надбавка и т. п.).

3. Абзац третий пункта 3 Порядка № 100 изложен в следующей новой редакции:

«Премии и другие выплаты, которые выплачиваются за два месяца или более продолжительный период, при исчислении средней заработной платы включаются путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода части, соответствующей количеству отработанных рабочих дней периода (месяца), за который такие премии и другие выплаты начислены. Такая часть определяется делением суммы начисленных премий и других выплат на количество отработанных рабочих дней периода, за который они начислены, и умножением на количество отработанных рабочих дней каждого месяца, который относится к расчетному периоду для исчисления средней заработной платы».

Введение вышеприведенной нормы объясняется тем, что производственные премии, годовые вознаграждения начисляются работникам, как правило, за отработанное ими время в месяцах и отчетном периоде (квартал, полугодие, год), при этом за время простоя, прогула, пребывания в отпусках, на больничном и т. п. производственные премии, годовые вознаграждения не начисляются. Поэтому вполне логично и при исчислении средней заработной платы распределять указанные премии, вознаграждения по месяцам пропорционально отработанному времени в таких месяцах отчетного периода. Хотя такое распределение по месяцам годового вознаграждения (с учетом нормы абзаца второго пункта 3 Порядка № 100) будет приводить к необходимости перерасчета уже начисленных «среднезарплатных» выплат.

Рассмотрим применение вышеприведенной нормы на конкретных примерах.

ПРИМЕР 2

Учет квартальной премии при исчислении средней заработной платы

Работнику в январе 2021 года начислена премия в сумме 6000 грн. за IV квартал 2020 года, который включает 3 месяца (октябрь, ноябрь, декабрь). Работник в IV квартале отработал: в октябре — 14 рабочих дней (с 1 по 11 октября находился в ежегодном отпуске); в ноябре — 18 рабочих дней (с 26 по 30 ноября болел); в декабре — 22 рабочих дня. Всего в IV квартале работник отработал 54 (14 + 18 + 22) рабочих дня.

Учитывая отработанное работником время в месяцах отчетного периода (IV квартала), квартальная премия относится к месяцам IV квартала следующим образом:

– к октябрю: 6000 грн. : 54 отраб. д. х 14 отраб. д. = 1555,56 грн.;

– к ноябрю: 6000 грн. : 54 отраб. д. х 18 отраб. д. = 2000 грн.;

– к декабрю: 6000 грн. : 54 отраб. д. х 22 отраб. д. = 2444,44 грн.

В этой ситуации если работник в январе 2021 года будет привлечен к выполнению государственных обязанностей, то при исчислении средней заработной платы за время выполнения таких обязанностей в расчетном периоде (ноябрь – декабрь) будет учитываться только часть премии за IV квартал, которая приходится на 2 месяца расчетного периода — ноябрь и декабрь, т. е. в сумме 4444,44 грн. (2000 + 2444,44).

Если же этот работник в феврале 2021 года будет направлен в командировку, то при исчислении среднедневного заработка в расчетном периоде (декабрь – январь) будет учитываться только часть премии за IV квартал, которая приходится на один месяц расчетного периода — декабрь, т. е. в сумме 2444,44 грн.

Если этот же работник в марте 2021 года будет проходить медобследование и сдавать кровь как донор, то при исчислении среднего заработка за «донорские» дни в расчетном периоде (январь – февраль) премия за IV квартал, начисленная в месяце расчетного периода — январе, учитываться не будет, поскольку она начислена (выплачена) за месяцы (октябрь – декабрь), которые не включаются в расчетный период.

ПРИМЕР 3

Учет полугодовой премии при исчислении средней заработной платы

Работнику в январе 2021 года начислена премия в сумме 8000 грн. за IІ полугодие 2020 года, которое включает 6 месяцев (июль – декабрь). Работник в IІ полугодии отработал: в июле — 5 рабочих дней (с 1 по 24 июля был в отпуске без сохранения заработной платы); в августе — 20 рабочих дней; в сентябре — 22 рабочих дня; в октябре — 16 рабочих дней (с 26 по 31 октября на предприятии был простой); в ноябре — 10 рабочих дней (с 14 по 30 ноября работник был на самоизоляции); в декабре — 22 рабочих дня. Всего в IІ полугодии работник отработал 95 (5 + 20 + 22 + 16 + 10 + 22) рабочих дней.

Учитывая отработанное работником время в месяцах отчетного периода (IІ полугодия), полугодовая премия относится к месяцам IІ полугодия следующим образом:

– к июлю: 8000 грн. : 95 отраб. д. х 5 отраб. д. = 421,05 грн.;

– к августу: 8000 грн. : 95 отраб. д. х 20 отраб. д. = 1684,21 грн.;

– к сентябрю: 8000 грн. : 95 отраб. д. х 22 отраб. д. = 1852,63 грн.;

– к октябрю: 8000 грн. : 95 отраб. д. х 16 отраб. д. = 1347,37 грн.;

– к ноябрю: 8000 грн. : 95 отраб. д. х 10 отраб. д. = 842,11 грн.;

– к декабрю: 8000 грн. : 95 отраб. д. х 22 отраб. д. = 1852,63 грн.

В этой ситуации если работник в январе 2021 года будет направлен на курсы повышения квалификации, то при исчислении средней заработной платы за время пребывания на таких курсах в расчетном периоде (ноябрь – декабрь) будет учитываться только часть премии за IІ полугодие, которая приходится на 2 месяца расчетного периода — ноябрь и декабрь, т. е. в сумме 2694,74 грн. (842,11 + 1852,63).

Если же этому работнику в сентябре 2021 года будет предоставлен ежегодный отпуск, то при исчислении средней заработной платы в расчетном периоде (сентябрь 2020 года – август 2021 года) будет учитываться только часть премии за IІ полугодие, которая приходится на 4 месяца расчетного периода — сентябрь–декабрь 2020 года, т. е. в сумме:

1852,63 + 1347,37 + 842,11 + 1852,63 = 5894,74 грн.

_________________________________________________________________________

Обращаем внимание, что пункт 3 Порядка № 100 уже не содержит отдельной нормы, определяющей механизм учета одноразового вознаграждения по итогам работы за год и за выслугу лет (раньше такой механизм был изложен в абзаце втором пункта 3 Порядка № 100), поэтому для учета указанных вознаграждений применяется вышеизложенный механизм, приведенный в абзаце третьем пункта 3 Порядка № 100.

ПРИМЕР 4

Учет годового вознаграждения при исчислении средней заработной платы

Работнику с 28 декабря 2020 года предоставляется ежегодный отпуск, поэтому расчетный период включает последние 12 месяцев работы: декабрь 2019 года – ноябрь 2020 года. В конце декабря 2020 года работнику начислено годовое вознаграждение в сумме 10 000 грн. за 2020 год, т. е. за 12 месяцев (январь – декабрь). Работник в 2020 году отработал 235 рабочих дней, в том числе в январе–ноябре — 217 рабочих дней, в декабре — 18 рабочих дней.

Учитывая отработанное время работником в месяцах 2020 года, годовое вознаграждение относится к месяцам 2020 года следующим образом:

– к январю–ноябрю: 10 000 грн. : 235 отраб. д. х 217 отраб. д. = 9234,04 грн.;

– к декабрю: 10 000 грн. : 235 отраб. д. х 18 отраб. д. = 765,96 грн.

Поскольку в расчетный период (декабрь 2019 года – ноябрь 2020 года) из месяцев 2020 года включаются только январь–ноябрь 2020 года, то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в декабре 2020 года учитывается только часть годового вознаграждения за 2020 год, которое относится к январю–ноябрю 2020 года, в сумме 9234,04 грн. Часть годового вознаграждения за 2020 год, которое относится к декабрю 2020 года, не учитывается при начислении отпускных, поскольку декабрь не включается в расчетный период.

Предположим, что этому же работнику в марте 2020 года было начислено годовое вознаграждение за 2019 год в сумме 9000 грн. Это годовое вознаграждение необходимо распределить по месяцам 2019 года пропорционально отработанным дням в таких месяцах и включить в выплаты расчетного периода (декабрь 2019 года – ноябрь 2020 года) часть годового вознаграждения, приходящуюся на декабрь 2019 года, поскольку только этот месяц 2019 года включается в расчетный период.

Допустим, что работник в 2019 году отработал 226 рабочих дней, в том числе в январе–ноябре — 205 рабочих дней, в декабре — 21 рабочий день.

К декабрю 2019 года относится только часть годового вознаграждения за 2019 год в сумме:

9000 грн. : 226 отраб. д. х 21 отраб. д. = 836,28 грн.

Таким образом, в выплаты расчетного периода при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в декабре 2020 года включается часть годового вознаграждения за 2019 год, относящаяся к декабрю 2019 года, в сумме 836,28 грн.

__________________________________________________________________________

Как и раньше, при исчислении средней заработной платы для начисления «отпускных» и «отпускной» компенсации в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебной командировки, вынужденного прогула и т. п.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100).

Новшества в перечне выплат, которые не учитываются
при исчислении средней заработной платы

Постановлением № 1213 внесены изменения в пункт 4 Порядка № 100, который определяет, какие выплаты не учитываются при исчислении средней заработной платы, а также разъясняет механизм расчета средней заработной платы в отдельных случаях.

Новшествами пункта 4 Порядка № 100 являются:

1. Расширен перечень выплат, которые не учитываются при исчислении средней заработной платы. В него добавлены следующие выплаты:

– премии по результатам ежегодной оценки служебной деятельности (пп. «г»);

– заработная плата, начисленная за время работы в избирательных комиссиях, комиссиях всеукраинского референдума (пп. «м»);

– вознаграждения государственным исполнителям (пп. «н»).

2. В абзаце втором пункта 4 Порядка № 100 приведена хорошо известная норма с небольшим дополнением: «При исчислении средней заработной платы за последние два месяца, кроме перечисленных выше выплат, также не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки, вынужденного прогула и т. п.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью».

3. В абзаце третьем пункта 4 Порядка № 100 определено, что если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчеты проводятся из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада.

Примерно аналогичную норму содержал абзац третий пункта 4 Порядка № 100 в предыдущей редакции, но в нем также было указано, что такой механизм расчета применяется, если работник не имел заработка не по своей вине. В новой норме причина отсутствия у работника заработка в расчетном периоде значения не имеет.

4. Как уточнение к абзацу третьему пункт 4 Порядка № 100 дополнен абзацем четвертым, который имеет принципиально новую норму следующего содержания:

«Если размер должностного оклада является меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени, расчет осуществляется из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора».

Вышеизложенная норма касается только случаев, указанных в абзаце третьем пункта 4 Порядка № 100, т. е. когда в расчетном периоде у работника не было заработной платы, и расчет средней заработной платы осуществляется исходя из установленной ему тарифной ставки (должностного оклада).

Для лиц, работающих на условиях полной занятости, сравниваются должностной оклад по полной должности и минимальная заработная плата в месячном размере. Для лиц, работающих на условиях неполного рабочего времени, сравниваются должностной оклад и минимальная заработная плата, исчисленные пропорционально индивидуальному графику работы работника.

Для лиц, работающих на условиях неполного рабочего времени, месячная минимальная заработная плата для расчета средней заработной платы определяется в том же порядке, что и месячная минимальная заработная плата к начислению при работе на условиях неполного рабочего времени, а также при невыполнении работником в полном объеме месячной нормы труда, а именно пропорционально выполненной норме труда (ч. пятая ст. 3-1 Закона Украины «Об оплате труда» от  24.03.95 г. № 108/95-ВР).

ПРИМЕР 5

Определение «пропорциональной» минимальной заработной платы работника
при работе на условиях неполного рабочего времени

Работник по собственному желанию на основании приказа руководителя предприятия работает на условиях неполной рабочей недели — 3 рабочих дня в неделю (понедельник, среда, пятница) при 5-дневной рабочей неделе на предприятии (понедельник – пятница). Оклад по полной должности работника составляет 4500 грн., что меньше минимальной заработной платы в месячном размере в декабре 2020 года — 5000 грн. У работника согласно индивидуальному графику работы в декабре 2020 года 12 рабочих дней, а на предприятии в этом месяце 22 рабочих дня.

Заработная плата работника в декабре за отработанное время при выполнении индивуальной нормы труда:

4500 грн. : 22 р. д. х 12 отраб. д. = 2454,55 грн.

Поскольку оклад по полной должности работника меньше минимальной заработной платы в месячном размере (4500 грн. < 5000 грн.), рассчитаем «пропорциональную» минимальную заработную плату работника в декабре 2020 года исходя из его индивидуальной нормы рабочего времени в этом месяце при условии ее выполнения:

5000 грн. : 22 р. д. х 12 отраб. д. = 2727,27 грн.

Именно эта «пропорциональная» минимальная заработная плата используется для расчета средней заработной платы в декабре 2020 года (например, за время командировки), если у работника, работающего с неполной рабочей неделей, не было заработной платы в расчетном периоде (в течение последних 4 (2 + 2) месяцев).

__________________________________________________________________________

5. В случаях, указанных в абзацах третьем и четвертом пункта 4 Порядка № 100, расчет средней заработной платы необходимо осуществлять в соответствии с новым абзацем пятым пункта 4 Порядка № 100, которым установлено следующее: если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода.

Вышеприведенная норма взаимосвязана с новым абзацем вторым пункта 8 Порядка № 100, согласно которому при исчислении средней заработной платы за 2 месяца исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, среднедневная заработная плата определяется путем деления суммы, рассчитанной в соответствии с абзацем пятым пункта 4 этого Порядка, на число рабочих дней за последние 2 календарных месяца, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата, согласно графику (работы; — Авт.) предприятия, учреждения, организации.

Рассмотрим применение вышеприведенных норм на конкретных примерах.

ПРИМЕР 6

Начисление отпускных, если оклад меньше минимальной заработной платы

У работницы 14 декабря 2020 года закончился отпуск по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста, и с 15 декабря ей предоставляется ежегодный отпуск продолжительностью 14 календарных дней. В течение последних 12 месяцев (расчетный период: декабрь 2019 года – ноябрь 2020 года) она не работала (находилась в отпуске по уходу за ребенком), поэтому не имеет заработной платы в этом периоде. Оклад работницы в декабре 2020 года составляет 4800 грн. (работа на условиях полной занятости).

Поскольку оклад работницы меньше минимальной заработной платы в декабре 2020 года (4800 грн. < 5000 грн.), средняя заработная плата для начисления отпускных исчисляется из размера минимальной заработной платы.

Условная заработная плата работницы в расчетном периоде, включающем 12 месяцев, определяемая путем умножения минимальной заработной платы на 12 месяцев:

5000 грн. х 12 мес. = 60 000 грн.

Среднедневная заработная плата:

60 000 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 169,01 грн.

Сумма отпускных:

169,01 грн. х 14 к. д. отпуска = 2366,14 грн.

ПРИМЕР 7

Начисление среднего заработка за период военной службы,
если оклад меньше минимальной заработной платы

Работника призывают на срочную военную службу с 17 декабря 2020 года, поэтому за ним сохраняется средний заработок за весь период такой службы до окончания особого периода или до демобилизации (ч. третья ст. 119 КЗоТ). Оклад работника в декабре 2020 года составляет 4300 грн. В течение последних 2 календарных месяцев (октябрь – ноябрь) и предшествующих им 2 календарных месяцев (август – сентябрь) работник находился в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина, поэтому в указанном периоде не имеет отработанных дней и начисленной заработной платы.

Поскольку оклад работника меньше минимальной заработной платы в декабре 2020 года (4300 грн. < 5000 грн.), средний заработок за время прохождения военной службы исчисляется из размера минимальной заработной платы.

Условная заработная плата расчетного периода, включающего 2 календарных месяца, определяемая путем умножения минимальной заработной платы на 2 месяца:

5000 грн. х 2 мес. = 10 000 грн.

Количество рабочих дней в расчетном периоде (октябрь – ноябрь) по графику работы предприятия (работника):

21 р. д. (октябрь) + 21 р. д. (ноябрь) = 42 р. д.

Среднедневная заработная плата:

10 000 грн. : 42 р. д. = 238,10 грн.

Средний заработок работника за период прохождения военной службы с 17 по 31 декабря, на который приходится 10 рабочих дней по графику работы работника:

238,10 грн. х 10 р. д. = 2381 грн.

ПРИМЕР 8

Начисление отпускных, если оклад, исчисленный пропорционально индивидуальному графику работы,
меньше «пропорциональной» минимальной заработной платы

У работницы, которая занимает 0,625 должности (работа с неполным рабочим днем — 5 рабочих часов в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии), 21 декабря 2020 года закончился отпуск без сохранения заработной платы по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста, и с 22 декабря ей предоставляется ежегодный отпуск продолжительностью 24 календарных дня. В течение последних 12 месяцев (расчетный период: декабрь 2019 года – ноябрь 2020 года) женщина не работала (находилась в отпуске по уходу за ребенком), поэтому не имеет заработной платы в этом периоде. Оклад по полной должности работницы — 4500 грн. Норма рабочего времени в декабре для работницы — 110 рабочих часов (22 р. д. х 5 р. ч.) при полной норме рабочего времени в этом месяце — 176 рабочих часов (22 р. д. х 8 р. ч.).

Поскольку в декабре 2020 года оклад по полной должности работницы меньше минимальной заработной платы в месячном размере (4500 грн. < 5000 грн.), при этом работница работает на условиях неполного рабочего времени, рассчитаем для нее «пропорциональную» минимальную заработную плату в декабре 2020 года исходя из индивидуальной нормы рабочего времени в этом месяце при условии ее выполнения:

5000 грн. : 176 р. ч. х 110 отраб. ч. = 3125 грн.   или   5000 грн. х 0,625 = 3125 грн.

Именно эта «пропорциональная» минимальная заработная плата работницы в декабре используется при расчете средней заработной платы для начисления отпускных.

Условная заработная плата работницы в расчетном периоде, включающем 12 месяцев, определяемая путем умножения «пропорциональной» минимальной заработной платы на 12 месяцев:

3125 грн. х 12 мес. = 37 500 грн.

Среднедневная заработная плата:

37 500 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 105,63 грн.

Сумма отпускных:

105,63 грн. х 24 к. д. отпуска = 2535,12 грн.

ПРИМЕР 9

Начисление среднего заработка за период командировки, если оклад,
исчисленный пропорционально индивидуальному графику работы,
меньше «пропорциональной» минимальной заработной платы

У работника срочная военная служба закончилась 2 декабря 2020 года, а 10 декабря он приступил к работе на предприятии. По согласованию сторон трудового договора работнику установлен неполный рабочий день — 4 рабочих часа в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии. Оклад по полной должности работника — 4700 грн. Индивидуальная норма рабочего времени работника в декабре — 88 рабочих часов (22 р. д. х 4 р. ч.) при полной норме рабочего времени в этом месяце — 176 рабочих часов (22 р. д. х 8 р. ч.). В период с 14 по 18 декабря 2020 года (5 рабочих дней) работник находился в командировке.

Рассчитаем среднедневной заработок работника в расчетном периоде и его дневной заработок в декабре для определения суммы оплаты за время командировки.

1. Определение среднедневного заработка.

В течение последних 2 календарных месяцев (октябрь – ноябрь) и предшествующих им 2 календарных месяцев (август – сентябрь) работник находился на военной службе, за время которой ему начислялся средний заработок. Указанный средний заработок при исчислении средней заработной платы за последние 2 месяца, в том числе при исчислении среднего заработка за время командировки, не учитывается (абз. второй п. 4 Порядка № 100). Следовательно, средний заработок за время командировки исчисляется с учетом норм абзацев третьего–пятого пункта 4 Порядка № 100, т. е. исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы.

Поскольку в декабре 2020 года оклад по полной должности работника меньше минимальной заработной платы в месячном размере (4700 грн. < 5000 грн.), при этом работник работает на условиях неполного рабочего времени, рассчитаем для него «пропорциональную» минимальную заработную плату в декабре 2020 года исходя из индивидуальной нормы рабочего времени в этом месяце при условии ее выполнения:

5000 грн. : 176 р. ч. х 88 отраб. ч. = 2500 грн.

Именно эта «пропорциональная» минимальная заработная плата работника в декабре используется для расчета среднедневного заработка.

Условная заработная плата расчетного периода, включающего 2 календарных месяца, определяемая путем умножения «пропорциональной» минимальной заработной платы на 2 месяца:

2500 грн. х 2 мес. = 5000 грн.

Количество рабочих дней в расчетном периоде (октябрь – ноябрь) по графику работы предприятия (работника):

21 р. д. (октябрь) + 21 р. д. (ноябрь) = 42 р. д.

Среднедневной заработок:

5000 грн. : 42 р. д. = 119,05 грн.

2. Определение дневного заработка.

Месячная заработная плата работника в декабре с учетом вышепроведенных расчетов равна «пропорциональной» минимальной заработной плате — 2500 грн.

Дневной заработок работника в декабре:

2500 грн. : 22 р. д. = 113,64 грн.

Как видим, среднедневной заработок расчетного периода выше дневного заработка работника в декабре (119,05 грн. > 113,64 грн.), поэтому работнику за каждый из 5 рабочих дней командировки в период с 14 по 18 декабря начисляется среднедневной заработок — 119,05 грн., а за все время командировки выплачивается средний заработок.

Сумма среднего заработка за время командировки:

119,05 грн. х 5 р. д. = 595,25 грн.

ПРИМЕР 10

Начисление среднего заработка за «донорские» дни работнику, работающему с неполным рабочим днем, если он сдавал кровь в месяце принятия на работу

Работник принят на работу 4 декабря 2020 года, а 21 и 22 декабря (понедельник и вторник) он проходил медобследование и сдавал кровь, поэтому за указанные дни и дополнительный день отдыха после дня сдачи крови 23 декабря (среда) ему начисляется средний заработок (ст. 124 КЗоТ). Работник занимает 0,5 должности (работает 4 рабочих часа в день). Оклад по полной должности работника — 6000 грн., оклад работника согласно занимаемой ставке по должности — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5). На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, поэтому норма рабочего времени в октябре — 21 рабочий день, в ноябре — 21 рабочий день.

Поскольку работник был принят на работу в декабре и в этом же месяце сдавал кровь, а в течение последних 2 календарных месяцев (октябрь – ноябрь) и предшествующих им 2 месяцев (август – сентябрь) он на предприятии еще не работал, то у него нет расчетного периода. Следовательно, исчисление средней заработной платы за «донорские» дни осуществляется исходя из установленного работнику должностного оклада или минимальной заработной платы (абз. седьмой п. 2, абз. третий–пятый п. 4 Порядка № 100).

В декабре 2020 года оклад по полной должности работника больше минимальной заработной платы в месячном размере (6000 грн. > 5000 грн.), поэтому и часть оклада работника, исчисленного согласно занимаемой ставке по должности, — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5) больше «пропорциональной» минимальной заработной платы работника в этом месяце — 2500 грн. (5000 грн. х 0,5). Следовательно, для расчета средней заработной платы используется часть оклада — 3000 грн.

Среднедневная заработная плата работника в условном расчетном периоде (октябрь – ноябрь):

(3000 грн. х 2 мес.) : (21 р. д. + 21 р. д.) = 142,86 грн.

Средняя заработная плата за 3 «донорских» дня (21–23 декабря):

142,86 грн. х 3 р. д. = 428,58 грн.

__________________________________________________________________________

6. Последним новшеством пункта 4 Порядка № 100 является изложение в новой редакции нормы, которая касается сохранения среднего заработка за работниками, призванными (принятыми) на военную службу в особый период. Так, в абзаце шестом пункта 4 Порядка № 100 приведена модернизированная норма бывшего абзаца четвертого пункта 4 Порядка № 100. В этой новой норме указано следующее: «Работникам, которые были уволены в запас с военной службы и повторно призваны (приняты) на военную службу во время действия особого периода, исчисление средней заработной платы осуществляется с учетом положений этого Порядка. Если рассчитанная в установленном порядке средняя заработная плата ниже средней заработной платы, которая сохранялась за работником в течение предыдущего периода военной службы, для расчета применяется средняя заработная плата, которая сохранялась за работником в течение предыдущего периода военной службы».

Вышеприведенная норма на практике применялась и раньше (согласно разъяснениям Минсоцполитики и Минэкономики), но теперь она отражена в Порядке № 100.

Обращаем внимание, что за работником-военнослужащим сохраняется средняя заработная плата не ниже той, которая сохранялась за ним в течение предыдущего периода военной службы, только в случае, если работник сразу после увольнения с военной службы одного вида (например, со срочной военной службы) принимается на военную службу другого вида (например, по контракту) или после окончания одного контракта сразу заключает новый контракт на прохождение военной службы. Если же работник был уволен с военной службы и не сразу, а через некоторое время (неделю, месяц и т. д.) вновь поступил на военную службу, то средняя (среднедневная) заработная плата исчисляется по-новому, и гарантия о сохранении средней заработной платы не ниже той, которая сохранялась за ним в течение предыдущего периода военной службы, на такого работника-военнослужащего не распространяется.

Прочие новшества Порядка исчисления средней заработной платы

Абзац первый пункта 7 Порядка № 100 в смысловом плане не изменился, но текстуально сокращен (в нем уже не указываются виды оплачиваемых отпусков и другая не особо важная информация), в результате теперь имеет следующую редакцию: «Исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков или компенсации за неиспользованные отпуска осуществляется путем деления суммарного заработка за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за фактически отработанный период (расчетный период) на соответствующее количество календарных дней расчетного периода. Из расчета исключаются праздничные и нерабочие дни, установленные законодательством. Полученный результат умножается на число календарных дней отпуска».

Последним и очень важным новшеством является исключение пункта 10 из Порядка № 100, которым предусматривалось проведение корректировки заработной платы расчетного периода и среднего заработка, если повышались тарифные ставки (должностные оклады) в расчетном периоде и месяце сохранения заработной платы.

Таким образом, отныне проводить указанную корректировку не нужно, хотя из-за этого размер «среднезарплатных» выплат потенциально станет меньше.

В то же время хозрасчетные предприятия самостоятельно в коллективном договоре устанавливают условия введения компенсационных и прочих выплат работникам (ст. 97 КЗоТ). Коллективный договор может предусматривать дополнительные по сравнению с действующим законодательством гарантии (ст. 13 КЗоТ).

Следовательно, несмотря на исключение пункта 10 из Порядка № 100, хозрасчетные предприятия могут и дальше проводить корректировку заработной платы в случае повышения должностных окладов, отразив механизм проведения такой корректировки в коллективном договоре (Положении об оплате труда).

Если предприятие по собственной инициативе не желает проводить корректировку, то денежные средства, которые были бы выплачены работникам в связи с проведением корректировки, можно направить на выплату работникам производственных премий, которые учитываются при исчислении средней заработной платы.

Обращаем внимание, поскольку изменения в Порядок № 100 внесены с 12 декабря 2020 года, то при начислении средней заработной платы по случаям (событиям), начало которых приходится на эту дату и позднее, корректировку заработной платы расчетного периода в случае увеличения в нем тарифных ставок (должностных окладов) или корректировку среднего заработка в случае увеличения с 1 декабря 2020 года тарифных ставок (должностных окладов) проводить не нужно (если иное не установлено локальным документом предприятия).

Если среднедневной (среднечасовой) заработок был откорректирован ранее (до 12 декабря 2020 года), и по нему по состоянию на 12 декабря 2020 года продолжает начисляться средний заработок в случае его сохранения за работником согласно законодательству (например, продолжает начисляться средний заработок работникам-военнослужащим на основании части третьей статьи 119 КЗоТ), то перерасчет такого среднедневного (среднечасового) заработка не осуществляется (предыдущие его корректировки не отменяются). Но при следующем увеличении тарифных ставок (должностных окладов), например с 1 января 2021 года, корректировать среднедневной (среднечасовой) заработок уже не нужно (если иное не установлено локальным документом предприятия).

12 грудня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» від 09.12.2020 р. № 1213 (далі — Постанова № 1213). Цим документом внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.95 р. № 100 (далі — Постанова № 100), а також до затвердженого нею Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).

Оскільки Постанова № 1213 набула чинності 12 грудня 2020 року, то з урахуванням нововведень, внесених до Порядку № 100, нарахування середньої заробітної плати здійснюється за випадками (подіями), початок яких припадає на 12 грудня 2020 року і пізніше.

Якщо працівнику «середньозарплатна» виплата (наприклад, середня заробітна плата за час щорічної відпустки) нарахована за подією (відпускою), яка почалася до 12 грудня 2020 року (наприклад, почалася 11 грудня 2020 року), то перерахунок такої виплати (відпускних) не провадиться.

Якщо ж «середньозарплатна» виплата (наприклад, середній заробіток за час відрядження) нарахована за подією (відрядженням), яка почалася 12 грудня 2020 року і пізніше, але розрахунок був здійснений по-старому — без урахування нових норм Порядку № 100, то необхідно зробити перерахунок такої виплати з урахуванням нових норм Порядку № 100.

Що стосується нововведень безпосередньо Постанови № 100, то зазнав змін тільки її пункт 2, в якому уточнено, що чинність цієї Постанови поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, а також на фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників.

Таким чином, тепер не побічно випливає з норм трудового законодавства, а прямо вказано в Постанові № 100, що її норми поширюються не тільки на юридичних осіб (підприємства, установи та організації), а й на фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Всі інші зміни Постановою № 1213 внесено до Порядку № 100, тому розглянемо їх детально в хронологічному порядку внесення до зазначеного Порядку.

Нововведення в переліку випадків, на які поширюється дія Порядку № 100

У пункті 1 Порядку № 100 уточнено і додані випадки (події), при настанні яких середня заробітна плата обчислюється відповідно до положень цього Порядку.

Нагадаємо, що раніше в підпункті «а» пункту 1 Порядку № 100 було вказано випадок «надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки», а в підпункті «б» пункту 1 Порядку № 100 було вказано випадок «надання працівникам творчої відпустки».

Тепер підпункт «б» пункту 1 Порядку № 100 виключено, а в підпункті «а» пункту 1 Порядку № 100 зазначено випадок «надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) … або виплати їм компенсації за невикористані відпустки».

Таким чином, тепер за час всіх оплачуваних відпусток обчислення середньої заробітної плати здійснюється згідно з Порядком № 100, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за календарні дні якої працівницям як застрахованним особам виплачуються не відпускні, а матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю — допомога по вагітності та пологах, сума якого розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2001 р. № 1266.¹

Підпункти «ж» та «з» пункту 1 Порядку № 100 викладено в новій редакції, внаслідок чогов них тепер вказані випадки:

ж) службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);

з) вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Нагадаємо, що за час службових відряджень за державними службовцями зберігається не середній заробіток, а звичайна заробітна плата (ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII).²

Що стосується нарахування середнього заробітку згідно з Порядком № 100 за час затримки виконання рішення суду, то таке можливо, зокрема, при виконанні норми статті 236 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якою у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки.

Нововведення у визначенні розрахункового періоду

Постановою № 1213 у новій редакції викладено пункт 2 Порядку № 100, в якому, як і раніше, вказані періоди, за якими обчислюється середня заробітна плата, тобто розрахункові періоди для нарахування різних «середньозарплатних» виплат. Відразу зазначимо, що розрахунковий період для всіх виплат не змінився, але уточнено деякі аспекти визначення розрахункового періоду.

До нововведень пункту 2 Порядку № 100 належать:

1. Абзац перший, де зазначено розрахунковий період для нарахування відпускних, текстуально став менше, оскільки в ньому вже не перераховуються всі види відпусток, за якими обчислюється середня заробітна плата згідно з Порядком № 100 (вони вказані у вищевикладеній оновленій нормі підпункту «а» пункту 1 Порядку № 100).

2. Абзац другий доповнено новою нормою (другим реченням), яка встановлює порядок визначення розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку, якщо працівника прийнятона роботу не з першого календарного дня місяця:

«Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць».

На практиці вищенаведена норма застосовувалася і раніше (згідно з роз’ясненнями Мінсоцполітики³), але тепер вона відображена в Порядку № 100.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 3 лютого 2020 року — перший робочий день лютого на підприємстві (1 і 2 лютого — субота і неділя — вихідні дні), а оплачувана відпустка йому надається з 16 грудня 2020 року, то розрахунковим періодом у працівника буде період з 1 лютого по 30 листопада 2020 року (10 місяців), тобто весь лютий (всі 29 календарних днів цього місяця) включається до розрахункового періоду.

Якщо ж працівнику, якому встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями у вівторок і четвер, надається оплачувана відпустка з 21 грудня 2020 року, при цьому він був прийнятий на роботу 2 червня (вівторок) — його перший робочий день червня відповідно до індивідуального графіка роботи, але який є другим робочим днем червня на підприємстві (перший робочий день червня на підприємстві — 1 червня — понеділок), то червень не включається до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних працівнику в грудні. В цьому випадку розрахунковий період у працівника включає період з 1 липня по 30 листопада 2020 року (5 місяців).

3. З абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 виключено положення (друге речення), згідно з яким при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Отже, відтепер при розрахунку середньої заробітної плати вищевказаним працівникам застосовуються норми абзацу третього пункту 2 Порядку № 100, який тепер включає тільки одне речення, і абзацу першого пункту 8 Порядку № 100, тобто фактично розрахунковим періодом є відпрацьований час протягом останніх 2 календарних місяців.

Нагадаємо, що згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках (крім оплати часу відпусток і виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 при нарахуванні виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

ПРИКЛАД 1

Нарахування середньої заробітної плати за дні проходження медичного огляду,
якщо працівник відпрацював на підприємстві менше 2 календарних місяців

Працівника прийнято на роботу 9 листопада 2020 року, а 21 і 22 грудня (понеділок і вівторок) він проходив обов’язковий медичний огляд, передбачений для його професії, за час якого за ним зберігається середній заробіток (ст. 123, 169 КЗпП). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, тому в листопаді 2020 року за графіком роботи підприємства 21 робочий день.

Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку за час проходження медогляду є фактично відпрацьований час працівником на підприємстві протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 9 по 30 листопада.

У розрахунковому періоді (з 9 по 30 листопада) працівник відпрацював 16 робочих днів і отримав заробітну плату в сумі 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.).

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

6095,24 грн. : 16 відпрац. д. = 380,95 грн.

Середній заробіток за 2 робочі дні (21 і 22 грудня), в які працівник проходив медогляд:

380,95 грн. х 2 р. д. = 761,90 грн.

__________________________________________________________________________

4. З абзацу четвертого пункту 2 Порядку № 100 виключено положення (друге речення), яке мало «відсильний» характер і фактично вказувало на те, що якщо протягом останніх 4 (2 + 2) календарних місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку № 100.

Замість вказаного виключеного положення в пункті 2 Порядку № 100 з’явився новий абзац сьомий, згідно з яким якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку (на нормах цих абзаців детально зупинимося нижче), тобто виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати.

Норма абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 застосовується і в ситуації, коли працівника прийнято на роботу, він відпрацював кілька днів і в цьому ж місяці стався випадок (подія), при якому за ним зберігається середня заробітна плата, що обчислюється за останні 2 місяці роботи (наприклад, працівника прийнято на роботу 7 грудня 2020 року, він працював з 7 по 13 грудня, а з 14 грудня його направляють у відрядження). В цьому випадку розрахунковий період у працівника відсутній (протягом останніх 4 (2 + 2) календарних місяців працівник на підприємстві не працював), тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого йому посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (див. нижче приклад 10).

5. Абзац шостий пункту 2 Порядку № 100 тепер має таку редакцію: «Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду».

Нагадаємо, що раніше в абзаці шостому пункту 2 Порядку № 100 йшлося про виключення з розрахункового періоду часу, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково.

Таким чином, згадка про «інші поважні причини» з вищевказаного абзацу зникла, тому суб’єктивний фактор (рішення керівника щодо визначення причини поважної або неповажної) вже не може впливати на виключення (невиключення) з розрахункового періоду часу, коли працівник не працював. Тому якщо працівник певний час був відсутній на роботі з будь-яких причин, не передбачених законодавством (прогул, відсутність з невідомих причин тощо), цей час (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду, і, відповідно, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата у працівника буде менше.

6. В пункті 2 Порядку № 100 тепер немає норм, що містилися в абзацах сьомому–восьмому пункту 2 цього Порядку в попередній редакції, які вказували на необхідність виключення з розрахункового періоду періодів до зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства (врахування лише періоду після підвищення посадових окладів).

Нововведення в переліку виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

Постановою № 1213 у новій редакції викладено пункт 3 Порядку № 100, який визначає, які виплати враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а також роз’яснює механізм обліку окремих виплат.

Пункт 3 Порядку № 100 має такі нововведення:

1. Абзац перший зазначеного пункту текстуально став набагато коротше і тепер встановлює, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Отже, абзац перший пункту 3 Порядку № 100 вже не містить довгого переліку виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а лише визначає, що це всі «зарплатні» виплати, крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100.

2. Абзац другий пункту 3 Порядку № 100 відтепер має таку редакцію:

«Суми нарахованої заробітної плати враховуються в тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі».

Таким чином, якщо, наприклад, виробнича премія нараховується працівнику за звітний місяць в наступному місяці (відображена в «зарплатній» відомості наступного місяця), то для цілей обчислення середньої заробітної плати така премія відноситься не до наступного місяця, а до місяця, за який вона нарахована (до звітного місяця).

Оскільки абзац другий пункту 3 Порядку № 100 у вищевикладеній новій редакції почав діяти з 12.12.2020 р., то при нарахуванні «середньозарплатних» виплат, починаючи з цієї дати, необхідно відносити нараховані виплати, в тому числі премії, до місяців, за які вони нараховані.

Наприклад, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 14 грудня 2020 року, а в розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) йому в грудні 2019 року була нарахована місячна премія за листопад 2019 року, то така премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, оскільки вона відноситься до листопада 2019 року, який не включається до розрахункового періоду. Але якщо цьому працівнику в грудні 2020 року буде нарахована місячна премія за листопад 2020 року, який є місяцем розрахункового періоду, то така премія повинна бути врахована при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (фактично необхідно буде зробити перерахунок і донарахування відпускних працівнику).

Вищевикладений підхід застосовується і в разі виправлення помилок, допущених в нарахуванні заробітної плати в попередніх періодах (місяцях).

Так, якщо виправляється помилка у вигляді заниження (ненарахування) заробітної плати в попередньому місяці, і в поточному місяці донараховується заробітна плата за попередній місяць, то така донарахована заробітна плата для цілей обчислення середньої заробітної плати відноситься не до поточного місяця, а до місяця, за який вона нарахована (в якому була занижена заробітна плата).

Відповідно, якщо виправляється помилка у вигляді завищення заробітної плати в попередньому місяці, і в поточному місяці сторнується заробітна плата за попередній місяць, то для цілей обчислення середньої заробітної плати зменшується заробітна плата не поточного місяця, а місяця, в якому була допущена помилка (в якому була завищена заробітна плата).

Зауважимо, що на віднесенні донарахованих сум виплат до місяців, за які вони нараховані, крім премій, наполягало Мінсоцполітики у своїх листах⁴ і раніше, але тепер це пряма норма Порядку № 100.

Хоча передбачений абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 підхід щодо віднесення донарахованих (сторнованих) виплат до попередніх місяців додасть роботи бухгалтерам (можливий перерахунок вже нарахованих працівникам «середньозарплатних» виплат), він, на думку розробника нововведень (Мінекономіки), є справедливим по відношенню до працівників, оскільки дозволяє не втратити (не одержати зайву) частину суми «середньозарплатної» виплати через помилки в нарахуванні (через ненарахування з вини роботодавця) їм «зарплатних» виплат в розрахунковому періоді.

Наприклад, якщо роботодавець протягом декількох місяців помилково або за рішенням керівника не нараховував працівнику індексацію (доплату, надбавку тощо), а потім після виявлення помилки або за результатами перевірки Держпраці в одному місяці нарахував і виплатив загальну суму індексації (доплати, надбавки тощо) за декілька місяців, то працівник втрачав частину «середньозарплатних» виплат, якщо до розрахункового періоду включалися місяці, в яких не нараховувалась індексація (доплата, надбавка тощо). Тепер донараховану за декілька місяців суму індексації (доплати, надбавки тощо) необхідно віднести до місяців, за які вона нарахована (до місяців, в яких вона повинна була нараховуватися, але помилково або за рішенням керівника не нараховувалась), і зробити перерахунок сум вже нарахованих «середньозарплатних» виплат, якщо до розрахункового періоду включалися місяці, за які донараховано індексацію (доплату, надбавку тощо).

3. Абзац третій пункту 3 Порядку № 100 викладено в такій новій редакції:

«Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати».

Введення вищенаведеної норми пояснюється тим, що виробничі премії, річні винагороди нараховуються працівникам, як правило, за відпрацьований ними час в місяцях і звітному періоді (квартал, півріччя, рік), при цьому за час простою, прогулу, перебування у відпустках, на лікарняному тощо виробничі премії, річні винагороди не нараховуються. Тому цілком логічно і при обчисленні середньої заробітної плати розподіляти зазначені премії, винагороди по місяцях пропорційно відпрацьованому часу в таких місяцях звітного періоду. Хоча такий розподіл по місяцях річної винагороди (особливо з урахуванням вищепроцитованої норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 100) потребуватиме перерахунку вже нарахованих «середньозарплатних» виплат.

Розглянемо застосування вищенаведеної норми на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 2

Врахування квартальної премії при обчисленні середньої заробітної плати

Працівнику в січні 2021 року нараховано премію в сумі 6000 грн. за IV квартал 2020 року, який включає 3 місяці (жовтень, листопад, грудень). Працівник в IV кварталі відпрацював: в жовтні — 14 робочих днів (з 1 по 11 жовтня перебував у щорічній відпустці); в листопаді — 18 робочих днів (з 26 по 30 листопада хворів); в грудні — 22 робочі дні. Всього в IV кварталі працівник відпрацював 54 (14 + 18 + 22) робочі дні.

Враховуючи відпрацьований працівником час в місяцях звітного періоду (IV кварталу), квартальна премія відноситься до місяців IV кварталу наступним чином:

– до жовтня: 6000 грн. : 54 відпрац. д. х 14 відпрац. д. = 1555,56 грн.;

– до листопада 6000 грн. : 54 відпрац. д. х 18 відпрац. д. = 2000 грн.;

– до грудня: 6000 грн. : 54 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 2444,44 грн.

У цій ситуації якщо працівник в січні 2021 року буде залучений до виконання державних обов’язків, то при обчисленні середньої заробітної плати за час виконання таких обов’язків у розрахунковому періоді (листопад – грудень) буде враховуватися лише частина премії за IV квартал, яка припадає на 2 місяці розрахункового періоду — листопад і грудень, тобто в сумі 4444,44 грн. (2000 + 2444,44).

Якщо цей працівник в лютому 2021 року буде направлений у відрядження, то при обчисленні середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (грудень – січень) буде враховуватися лише частина премії за IV квартал, яка припадає на один місяць розрахункового періоду — грудень, тобто в сумі 2444,44 грн.

Якщо цей же працівник в березні 2021 року буде проходити медобстеження і здавати кров як донор, то при обчисленні середнього заробітку за «донорські» дні в розрахунковому періоді (січень – лютий) премія за IV квартал, нарахована в місяці розрахункового періоду — січні, враховуватися не буде, оскільки вона нарахована (виплачена) за місяці (жовтень – грудень), які не включаються до розрахункового періоду.

ПРИКЛАД 3

Врахування піврічної премії при обчисленні середньої заробітної плати

Працівнику в січні 2021 року нараховано премію в сумі 8000 грн. за IІ півріччя 2020 року, яке включає 6 місяців (липень – грудень). Працівник у IІ півріччі відпрацював: в липні — 5 робочих днів (з 1 по 24 липня був у відпустці без збереження заробітної плати); в серпні — 20 робочих днів; у вересні — 22 робочі дні; в жовтні — 16 робочих днів (з 26 по 31 жовтня на підприємстві був простій); в листопаді — 10 робочих днів (з 14 по 30 листопада працівник був на самоізоляції); в грудні — 22 робочі дні. Всього у IІ півріччі працівник відпрацював 95 (5 + 20 + 22 + 16 + 10 + 22) робочих днів.

Враховуючи відпрацьований працівником час в місяцях звітного періоду (IІ півріччя), піврічна премія відноситься до місяців IІ півріччя наступним чином:

– до липня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 5 відпрац. д. = 421,05 грн.;

– до серпня 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 20 відпрац. д. = 1684,21 грн.;

– до вересня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 1852,63 грн.;

– до жовтня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 16 відпрац. д. = 1347,37 грн.;

– до листопада 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 10 відпрац. д. = 842,11 грн.;

– до грудня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 1852,63 грн.

У цій ситуації якщо працівник в січні 2021 року буде направлений на курси підвищення кваліфікації, то при обчисленні середньої заробітної плати за час перебування на таких курсах в розрахунковому періоді (листопад – грудень) буде враховуватися лише частина премії за IІ півріччя, яка припадає на 2 місяці розрахункового періоду — листопад і грудень, тобто в сумі 2694,74 грн. (842,11 + 1852,63).

Якщо цьому працівникові у вересні 2021 року буде надано щорічну відпустку, то при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (вересень 2020 року – серпень 2021 року) буде враховуватися лише частина премії за IІ півріччя, яка припадає на 4 місяці розрахункового періоду — вересень–грудень 2020 року, тобто в сумі:

1852,63 + 1347,37 + 842,11 + 1852,63 = 5894,74 грн.

_________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що пункт 3 Порядку № 100 вже не містить окремої норми, яка визначає механізм врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік і за вислугу років (раніше такий механізм був викладений в абзаці другому пункту 3 Порядку № 100), тому для врахування зазначених винагород застосовується вищевикладений механізм, наведений в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 100.

ПРИКЛАД 4

Врахування річної винагороди при обчисленні середньої заробітної плати

Працівнику з 28 грудня 2020 року надається щорічна відпустка, тому розрахунковий період включає останні 12 місяців роботи: грудень 2019 року – листопад 2020 року. В кінці грудня 2020 року працівнику нараховано річну винагороду в сумі 10 000 грн. за 2020 рік, тобто за 12 місяців (січень – грудень). Працівник у 2020 році відпрацював 235 робочих днів, в тому числі в січні–листопаді — 217 робочих днів, в грудні — 18 робочих днів.

Враховуючи відпрацьований працівником час в місяцях 2020 року, річна винагорода відноситься до місяців 2020 року наступним чином:

– до січня–листопада: 10 000 грн. : 235 відпрац. д. х 217 відпрац. д. = 9234,04 грн.;

– до грудня: 10 000 грн. : 235 відпрац. д. х 18 відпрац. д. = 765,96 грн.

Оскільки до розрахункового періоду (грудень 2019 року – листопад 2020 року) з місяців 2020 року включаються лише січень–листопад 2020 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у грудні 2020 року враховується лише частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до січня–листопада 2020 року, в сумі 9234,04 грн. Частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до грудня 2020 року, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки грудень не включається до розрахункового періоду.

Припустимо, що цьому працівникові в березні 2020 року була нарахована річна винагорода за 2019 рік у сумі 9000 грн. Цю річну винагороду необхідно розподілити по місяцях 2019 року пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях і включити до виплат розрахункового періоду (грудень 2019 року – листопад 2020 року) частину річної винагороди, що припадає на грудень 2019 року, оскільки тільки цей місяць 2019 року включається до розрахункового періоду.

Припустимо, що працівник у 2019 році відпрацював 226 робочих днів, в тому числі в січні–листопаді — 205 робочих днів, в грудні — 21 робочий день.

До грудня 2019 року відноситься лише частина річної винагороди за 2019 рік в сумі:

9000 грн. : 226 відпрац. д. х 21 відпрац. д. = 836,28 грн.

Таким чином, до виплат розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у грудні 2020 року включається частина річної винагороди за 2019 рік, що відноситься до грудня 2019 року, в сумі 836,28 грн.

__________________________________________________________________________

Як і раніше, при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Нововведення в переліку виплат, які не враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати

Постановою № 1213 внесено зміни до пункту 4 Порядку № 100, що визначає, які виплати не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а також роз’яснює механізм розрахунку середньої заробітної плати в окремих випадках.

Нововведеннями пункту 4 Порядку № 100 є:

1. Розширено перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. До нього додані наступні виплати:

– премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності (пп. «г»);

– заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму (пп. «м»);

– винагороди державним виконавцям (пп. «н»).

2. В абзаці другому пункту 4 Порядку № 100 наведена добре відома норма з невеликим доповненням: «При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю».

3. В абзаці третьому пункту 4 Порядку № 100 визначено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Приблизно аналогічну норму містив абзац третій пункту 4 Порядку № 100 у попередній редакції, але в ньому також було зазначено, що цей механізм розрахунку застосовується, якщо працівник не мав заробітку не зі своєї вини. У новій нормі причина відсутності у працівника заробітку в розрахунковому періоді значення не має.

4. Як уточнення до абзацу третього пункт 4 Порядку № 100 доповнено абзацом четвертим, який має принципово нову норму такого змісту:

«Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно умовам укладеного трудового договору».

Вищевикладена норма стосується лише випадків, зазначених в абзаці третьому пункту 4 Порядку № 100, тобто коли в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати, і розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з установлених йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад за повною посадою і мінімальна заробітна плата в місячному розмірі. Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, порівнюються посадовий оклад і мінімальна заробітна плата, обчислені пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника.

Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, місячна мінімальна заробітна плата для обчислення середньої заробітної плати визначається в тому ж порядку, що і місячна мінімальна заробітна плата для нарахування працівнику при роботі на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної норми праці, а саме пропорційно до виконаної норми праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР).

ПРИКЛАД 5

Визначення «пропорційної» мінімальної заробітної плати працівника
при роботі на умовах неповного робочого часу

Працівник за власним бажанням на підставі наказу керівника підприємства працює на умовах неповного робочого тижня — 3 робочі дні на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця) при 5-денному робочому тижні на підприємстві (понеділок – п’ятниця). Оклад за повною посадою працівника становить 4500 грн., що менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі у грудні 2020 року — 5000 грн. У працівника за індивідуальним графіком роботи у грудні 2020 року 12 робочих днів, а на підприємстві в цьому місяці 22 робочі дні.

Заробітна плата працівника у грудні за відпрацьований час при виконанні індивідуальної норми праці:

4500 грн. : 22 р. д. х 12 відпрац. д. = 2454,55 грн.

Оскільки оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4500 грн. < 5000 грн.), обчислимо «пропорційну» мінімальну заробітну плату працівника у грудні 2020 року, виходячи з його індивідуальної норми робочого часу в цьому місяці за умови її виконання:

5000 грн. : 22 р. д. х 12 відпрац. д. = 2727,27 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата використовується для розрахунку середньої заробітної плати у грудні 2020 року (наприклад, за час відрядження), якщо у працівника, який працює з неповним робочим тижнем, не було заробітної плати в розрахунковому періоді (протягом останніх 4 (2 + 2) місяців).

__________________________________________________________________________

5. У випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 4 Порядку № 100, розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснювати відповідно до нового абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100, яким встановлено наступне: якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Вищенаведена норма взаємопов’язана з новим абзацом другим пункту 8 Порядку № 100, згідно з яким при обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком (роботи; — Авт.) підприємства, установи, організації.

Розглянемо застосування вищенаведених норм на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 6

Нарахування відпускних, якщо оклад менше мінімальної заробітної плати

У працівниці 14 грудня 2020 року закінчилася відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а з 15 грудня їй надається щорічна відпустка тривалістю 14 календарних днів. Протягом останніх 12 місяців (розрахунковий період: грудень 2019 року – листопад 2020 року) вона не працювала (перебувала у відпустці для догляду за дитиною), тому в неї немає заробітної плати в цьому періоді. Оклад працівниці у грудні 2020 року — 4800 грн. (робота на умовах повної зайнятості).

Оскільки оклад працівниці менше мінімальної заробітної плати у грудні 2020 року (4800 грн. < 5000 грн.), середня заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати.

Умовна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді, що включає 12 місяців, яка визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на 12 місяців:

5000 грн. х 12 міс. = 60 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

60 000 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 169,01 грн.

Сума відпускних:

169,01 грн. х 14 к. д. відпустки = 2366,14 грн.

ПРИКЛАД 7

Нарахування середнього заробітку за період військової служби,
якщо оклад менше мінімальної заробітної плати

Працівника призивають на строкову військову службу з 17 грудня 2020 року, тому за ним зберігається середній заробіток за весь період такої служби до закінчення особливого періоду або до демобілізації (ч. третя ст. 119 КЗпП). Оклад працівника у грудні 2020 року — 4300 грн. Протягом останніх 2 календарних місяців (жовтень – листопад) і попередніх їм 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, тому в зазначеному періоді в нього немає відпрацьованих днів і нарахованої заробітної плати.

Оскільки оклад працівника менше мінімальної заробітної плати у грудні 2020 року (4300 грн. < 5000 грн.), середній заробіток за час проходження військової служби обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати.

Умовна заробітна плата розрахункового періоду, що включає 2 календарні місяці, яка визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на 2 місяці:

5000 грн. х 2 міс. = 10 000 грн.

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді (жовтень – листопад) за графіком роботи підприємства (працівника):

21 р. д. (жовтень) + 21 р. д. (листопад) = 42 р. д.

Середньоденна заробітна плата:

10 000 грн. : 42 р. д. = 238,10 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби з 17 по 31 грудня, на який припадає 10 робочих днів за графіком роботи працівника:

238,10 грн. х 10 р. д. = 2381 грн.

ПРИКЛАД 8

Нарахування відпускних, якщо оклад, обчислений пропорційно індивідуальному графіку роботи,
менше «пропорційної» мінімальної заробітної плати

У працівниці, яка обіймає 0,625 посади (робота з неповним робочим днем — 5 робочих годин в день при 8-годинному робочому дні на підприємстві), 21 грудня 2020 року закінчилася відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, і з 22 грудня їй надається щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Протягом останніх 12 місяців (розрахунковий період: грудень 2019 року – листопад 2020 року) жінка не працювала (перебувала у відпустці для догляду за дитиною), тому в неї немає заробітної плати в цьому періоді. Оклад за повною посадою працівниці — 4500 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівниці в грудні — 110 робочих годин (22 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

Оскільки у грудні 2020 року оклад за повною посадою працівниці менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4500 грн. < 5000 грн.), при цьому працівниця працює на умовах неповного робочого часу, обчислимо для неї «пропорційну» мінімальну заробітну плату в грудні 2020 року, виходячи з індивідуальної норми робочого часу в цьому місяці за умови її виконання:

5000 грн. : 176 р. г. х 110 відпрац. г. = 3125 грн.   або   5000 грн. х 0,625 = 3125 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівниці у грудні використовується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Умовна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді, що включає 12 місяців, яка визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на 12 місяців:

3125 грн. х 12 міс. = 37 500 грн.

Середньоденна заробітна плата:

37 500 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 105,63 грн.

Сума відпускних:

105,63 грн. х 24 к. д. відпустки = 2535,12 грн.

ПРИКЛАД 9

Нарахування середнього заробітку за період відрядження,
якщо оклад, обчислений пропорційно індивідуальному графіку роботи,
менше «пропорційної» мінімальної заробітної плати

У працівника строкова військова служба закінчилася 2 грудня 2020 року, а 10 грудня він став до роботи на підприємстві. За погодженням сторін трудового договору працівнику встановлено неповний робочий день — 4 робочі години на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника — 4700 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в грудні — 88 робочих годин (22 р. д. х 4 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.). У період з 14 по 18 грудня 2020 року (5 робочих днів) працівник перебував у відрядженні.

Обчислимо середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді та його денний заробіток у грудні для визначення суми оплати за час відрядження.

1. Визначення середньоденного заробітку.

Протягом останніх 2 календарних місяців (жовтень – листопад) і попередніх їм 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував на військовій службі, за час якої йому нараховувався середній заробіток. Зазначений середній заробіток при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці, в тому числі при обчисленні середнього заробітку за час відрядження, не враховується (абз. другий п. 4 Порядку № 100). Отже, середній заробіток за час відрядження обчислюється з урахуванням норм абзаців третього–п’ятого пункту 4 Порядку № 100, тобто виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати.

Оскільки у грудні 2020 року оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4700 грн. < 5000 грн.), при цьому працівник працює на умовах неповного робочого часу, обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в грудні 2020 року, виходячи з індивідуальної норми робочого часу в цьому місяці за умови її виконання:

5000 грн. : 176 р. г. х 88 відпрац. г. = 2500 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в грудні використовується для розрахунку середньоденного заробітку.

Умовна заробітна плата розрахункового періоду, що включає 2 календарні місяці, яка визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на 2 місяці:

2500 грн. х 2 міс. = 5000 грн.

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді (жовтень – листопад) за графіком роботи підприємства (працівника):

21 р. д. (жовтень) + 21 р. д. (листопад) = 42 р. д.

Середньоденний заробіток:

5000 грн. : 42 р. д. = 119,05 грн.

2. Визначення денного заробітку.

Місячна заробітна плата працівника у грудні з урахуванням вищепроведенних розрахунків дорівнює «пропорційній» мінімальній заробітній платі — 2500 грн.

Денний заробіток працівника у грудні:

2500 грн. : 22 р. д. = 113,64 грн.

Як бачимо, середньоденний заробіток розрахункового періоду вищий денного заробітку працівника у грудні (119,05 грн. > 113,64 грн.), тому працівнику за кожний з 5 робочих днів відрядження в період з 14 по 18 грудня нараховується середньоденний заробіток — 119,05 грн., а за весь час відрядження — середній заробіток.

Сума середнього заробітку за час відрядження:

119,05 грн. х 5 р. д. = 595,25 грн.

ПРИКЛАД 10

Нарахування середнього заробітку за «донорські» дні працівнику, який працює з неповним робочим днем, якщо він здавав кров у місяці прийняття на роботу

Працівника прийнято на роботу 4 грудня 2020 року, а 21 і 22 грудня (понеділок і вівторок) він проходив медобстеження і здавав кров, тому за ці дні і додатковий день відпочинку після дня здачі крові 23 грудня (середа) йому нараховується середній заробіток (ст. 124 КЗпП). Працівник обіймає 0,5 посади (працює 4 робочі години на день). Оклад за повною посадою працівника — 6000 грн., оклад працівника згідно із займаною ставкою за посадою — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, тому норма робочого часу в жовтні — 21 робочий день, в листопаді — 21 робочий день.

Оскільки працівника було прийнято на роботу в грудні і в цьому ж місяці він здавав кров, а протягом останніх 2 календарних місяців (жовтень – листопад) і попередніх їм 2 місяців (серпень – вересень) працівник на підприємстві ще не працював, то у нього немає розрахункового періоду. Отже, обчислення середньої заробітної плати за «донорські» дні здійснюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – п’ятий п. 4 Порядку № 100).

У грудні 2020 року оклад за повною посадою працівника більше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (6000 грн. > 5000 грн.), тому і частина окладу працівника згідно із займаною ставкою за посадою — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5) більше «пропорційної» мінімальної заробітної плати працівника в цьому місяці — 2500 грн. (5000 грн. х 0,5). Отже, для розрахунку середньої заробітної плати використовується частина окладу — 3000 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в умовному розрахунковому періоді (жовтень – листопад):

(3000 грн. х 2 міс.) : (21 р. д. + 21 р. д.) = 142,86 грн.

Середня заробітна плата за 3 «донорські» дні (21–23 грудня):

142,86 грн. х 3 р. д. = 428,58 грн.

__________________________________________________________________________

6. Останнім нововведенням пункту 4 Порядку № 100 є викладення в новій редакції норми, яка стосується збереження середнього заробітку за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу в особливий період. Так, в абзаці шостому пункту 4 Порядку № 100 наведено модернізовану норму колишнього абзацу четвертого пункту 4 Порядку № 100. У цій новій нормі зазначено таке: «Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби».

Вищенаведена норма на практиці застосовувалася і раніше (згідно з роз’ясненнями Мінсоцполітики та Мінекономіки), але тепер вона відображена у Порядку № 100.

Звертаємо увагу, що за працівником-військовослужбовцем зберігається середня заробітна плата не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, лише у випадку, якщо працівник відразу після звільнення з військової служби одного виду (наприклад, зі строкової військової служби) приймається на військову службу іншого виду (наприклад, за контрактом) або після закінчення одного контракту відразу укладає новий контракт на проходження військової служби. Якщо працівник був звільнений з військової служби і не відразу, а через деякий час (тиждень, місяць і т. д.) знову вступив на військову службу, то середня (середньоденна) заробітна плата обчислюється по-новому, і гарантія про збереження середньої заробітної плати не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, на такого працівника-військовослужбовця не поширюється.

Інші нововведення Порядку обчислення середньої заробітної плати

Абзац перший пункту 7 Порядку № 100 за своєю сутністю не змінився, але текстуально скорочений (в ньому вже не наводяться види оплачуваних відпусток та інша не особливо важлива інформація) і тепер має таку редакцію: «Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки».

Останнім і дуже важливим нововведенням є виключення пункту 10 з Порядку № 100, яким був встановлений порядок проведення коригування заробітної плати розрахункового періоду і середнього заробітку, якщо підвищувалися тарифні ставки (посадові оклади) в розрахунковому періоді і місяці збереження заробітної плати.

Таким чином, бухгалтерів звільнили від обов’язку проводити коригування заробітної плати розрахункового періоду (поточного середнього заробітку), хоча через це розмір «середньозарплатних» виплат потенційно стане менше.

У той же час госпрозрахункові підприємства самостійно в колективному договорі встановлюють умови введення компенсаційних та інших виплат працівникам (ст. 97 КЗпП). Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством гарантії (ст. 13 КЗпП).

Отже, незважаючи на виключення пункту 10 з Порядку № 100, госпрозрахункові підприємства можуть і надалі проводити коригування заробітної плати в разі підвищення посадових окладів, відобразивши механізм проведення такого коригування в колективному договорі (Положенні про оплату праці).

Якщо підприємство з власної ініціативи не бажає проводити коригування, то кошти, які були б виплачені працівникам у зв’язку з проведенням коригування, можна направити на виплату працівникам виробничих премій, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.

Звертаємо увагу, оскільки зміни до Порядку № 100 внесені з 12 грудня 2020 року, то при нарахуванні середньої заробітної плати за випадками (подіями), початок яких припадає на цю дату і пізніше, коригування заробітної плати розрахункового періоду в разі збільшення в ньому тарифних ставок ( посадових окладів) або коригування середнього заробітку в разі збільшення з 1 грудня 2020 року тарифних ставок (посадових окладів) проводити не потрібно (якщо інше не встановлено локальним документом підприємства).

Якщо середньоденний (середньогодинний) заробіток був відкоректований раніше (до 12 грудня 2020 року), і за ним за станом на 12 грудня 2020 року продовжує нараховуватися середній заробіток в разі його збереження за працівником відповідно до законодавства (наприклад, продовжує нараховуватися середній заробіток працівникам-військовослужбовцям на підставі частини третьої статті 119 КЗпП), то перерахунок такого середньоденного (середньогодинного) заробітку не здійснюється (попередні його коригування не відміняються). Але при наступному збільшенні тарифних ставок (посадових окладів), наприклад з 1 січня 2021 року, коригувати середньоденний (середньогодинний) заробіток вже не потрібно (якщо інше не встановлено локальним документом підприємства).