Нововведення в Порядку обчислення середньої заробітної плати

12 грудня 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100» від 09.12.2020 р. № 1213 (далі — Постанова № 1213). Цим документом внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.95 р. № 100 (далі — Постанова № 100), а також до затвердженого нею Порядку обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).

Оскільки Постанова № 1213 набула чинності 12 грудня 2020 року, то з урахуванням нововведень, внесених до Порядку № 100, нарахування середньої заробітної плати здійснюється за випадками (подіями), початок яких припадає на 12 грудня 2020 року і пізніше.

Якщо працівнику «середньозарплатна» виплата (наприклад, середня заробітна плата за час щорічної відпустки) нарахована за подією (відпускою), яка почалася до 12 грудня 2020 року (наприклад, почалася 11 грудня 2020 року), то перерахунок такої виплати (відпускних) не провадиться.

Якщо ж «середньозарплатна» виплата (наприклад, середній заробіток за час відрядження) нарахована за подією (відрядженням), яка почалася 12 грудня 2020 року і пізніше, але розрахунок був здійснений по-старому — без урахування нових норм Порядку № 100, то необхідно зробити перерахунок такої виплати з урахуванням нових норм Порядку № 100.

Що стосується нововведень безпосередньо Постанови № 100, то зазнав змін тільки її пункт 2, в якому уточнено, що чинність цієї Постанови поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форми власності, а також на фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників.

Таким чином, тепер не побічно випливає з норм трудового законодавства, а прямо вказано в Постанові № 100, що її норми поширюються не тільки на юридичних осіб (підприємства, установи та організації), а й на фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Всі інші зміни Постановою № 1213 внесено до Порядку № 100, тому розглянемо їх детально в хронологічному порядку внесення до зазначеного Порядку.

Нововведення в переліку випадків, на які поширюється дія Порядку № 100

У пункті 1 Порядку № 100 уточнено і додані випадки (події), при настанні яких середня заробітна плата обчислюється відповідно до положень цього Порядку.

Нагадаємо, що раніше в підпункті «а» пункту 1 Порядку № 100 було вказано випадок «надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки», а в підпункті «б» пункту 1 Порядку № 100 було вказано випадок «надання працівникам творчої відпустки».

Тепер підпункт «б» пункту 1 Порядку № 100 виключено, а в підпункті «а» пункту 1 Порядку № 100 зазначено випадок «надання працівникам усіх видів відпусток, передбачених законодавством (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) … або виплати їм компенсації за невикористані відпустки».

Таким чином, тепер за час всіх оплачуваних відпусток обчислення середньої заробітної плати здійснюється згідно з Порядком № 100, крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за календарні дні якої працівницям як застрахованним особам виплачуються не відпускні, а матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю — допомога по вагітності та пологах, сума якого розраховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2001 р. № 1266.¹

Підпункти «ж» та «з» пункту 1 Порядку № 100 викладено в новій редакції, внаслідок чогов них тепер вказані випадки:

ж) службових відряджень (крім службових відряджень державних службовців);

з) вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.

Нагадаємо, що за час службових відряджень за державними службовцями зберігається не середній заробіток, а звичайна заробітна плата (ч. 5 ст. 42 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII).²

Що стосується нарахування середнього заробітку згідно з Порядком № 100 за час затримки виконання рішення суду, то таке можливо, зокрема, при виконанні норми статті 236 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якою у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки.

Нововведення у визначенні розрахункового періоду

Постановою № 1213 у новій редакції викладено пункт 2 Порядку № 100, в якому, як і раніше, вказані періоди, за якими обчислюється середня заробітна плата, тобто розрахункові періоди для нарахування різних «середньозарплатних» виплат. Відразу зазначимо, що розрахунковий період для всіх виплат не змінився, але уточнено деякі аспекти визначення розрахункового періоду.

До нововведень пункту 2 Порядку № 100 належать:

1. Абзац перший, де зазначено розрахунковий період для нарахування відпускних, текстуально став менше, оскільки в ньому вже не перераховуються всі види відпусток, за якими обчислюється середня заробітна плата згідно з Порядком № 100 (вони вказані у вищевикладеній оновленій нормі підпункту «а» пункту 1 Порядку № 100).

2. Абзац другий доповнено новою нормою (другим реченням), яка встановлює порядок визначення розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних і компенсації за невикористану відпустку, якщо працівника прийнятона роботу не з першого календарного дня місяця:

«Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць».

На практиці вищенаведена норма застосовувалася і раніше (згідно з роз’ясненнями Мінсоцполітики³), але тепер вона відображена в Порядку № 100.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 3 лютого 2020 року — перший робочий день лютого на підприємстві (1 і 2 лютого — субота і неділя — вихідні дні), а оплачувана відпустка йому надається з 16 грудня 2020 року, то розрахунковим періодом у працівника буде період з 1 лютого по 30 листопада 2020 року (10 місяців), тобто весь лютий (всі 29 календарних днів цього місяця) включається до розрахункового періоду.

Якщо ж працівнику, якому встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями у вівторок і четвер, надається оплачувана відпустка з 21 грудня 2020 року, при цьому він був прийнятий на роботу 2 червня (вівторок) — його перший робочий день червня відповідно до індивідуального графіка роботи, але який є другим робочим днем червня на підприємстві (перший робочий день червня на підприємстві — 1 червня — понеділок), то червень не включається до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних працівнику в грудні. В цьому випадку розрахунковий період у працівника включає період з 1 липня по 30 листопада 2020 року (5 місяців).

3. З абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 виключено положення (друге речення), згідно з яким при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Отже, відтепер при розрахунку середньої заробітної плати вищевказаним працівникам застосовуються норми абзацу третього пункту 2 Порядку № 100, який тепер включає тільки одне речення, і абзацу першого пункту 8 Порядку № 100, тобто фактично розрахунковим періодом є відпрацьований час протягом останніх 2 календарних місяців.

Нагадаємо, що згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках (крім оплати часу відпусток і виплати компенсації за невикористані відпустки) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 при нарахуванні виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

ПРИКЛАД 1

Нарахування середньої заробітної плати за дні проходження медичного огляду,
якщо працівник відпрацював на підприємстві менше 2 календарних місяців

Працівника прийнято на роботу 9 листопада 2020 року, а 21 і 22 грудня (понеділок і вівторок) він проходив обов’язковий медичний огляд, передбачений для його професії, за час якого за ним зберігається середній заробіток (ст. 123, 169 КЗпП). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, тому в листопаді 2020 року за графіком роботи підприємства 21 робочий день.

Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку за час проходження медогляду є фактично відпрацьований час працівником на підприємстві протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 9 по 30 листопада.

У розрахунковому періоді (з 9 по 30 листопада) працівник відпрацював 16 робочих днів і отримав заробітну плату в сумі 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.).

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

6095,24 грн. : 16 відпрац. д. = 380,95 грн.

Середній заробіток за 2 робочі дні (21 і 22 грудня), в які працівник проходив медогляд:

380,95 грн. х 2 р. д. = 761,90 грн.

__________________________________________________________________________

4. З абзацу четвертого пункту 2 Порядку № 100 виключено положення (друге речення), яке мало «відсильний» характер і фактично вказувало на те, що якщо протягом останніх 4 (2 + 2) календарних місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку № 100.

Замість вказаного виключеного положення в пункті 2 Порядку № 100 з’явився новий абзац сьомий, згідно з яким якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку (на нормах цих абзаців детально зупинимося нижче), тобто виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати.

Норма абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 застосовується і в ситуації, коли працівника прийнято на роботу, він відпрацював кілька днів і в цьому ж місяці стався випадок (подія), при якому за ним зберігається середня заробітна плата, що обчислюється за останні 2 місяці роботи (наприклад, працівника прийнято на роботу 7 грудня 2020 року, він працював з 7 по 13 грудня, а з 14 грудня його направляють у відрядження). В цьому випадку розрахунковий період у працівника відсутній (протягом останніх 4 (2 + 2) календарних місяців працівник на підприємстві не працював), тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого йому посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (див. нижче приклад 10).

5. Абзац шостий пункту 2 Порядку № 100 тепер має таку редакцію: «Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду».

Нагадаємо, що раніше в абзаці шостому пункту 2 Порядку № 100 йшлося про виключення з розрахункового періоду часу, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково.

Таким чином, згадка про «інші поважні причини» з вищевказаного абзацу зникла, тому суб’єктивний фактор (рішення керівника щодо визначення причини поважної або неповажної) вже не може впливати на виключення (невиключення) з розрахункового періоду часу, коли працівник не працював. Тому якщо працівник певний час був відсутній на роботі з будь-яких причин, не передбачених законодавством (прогул, відсутність з невідомих причин тощо), цей час (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду, і, відповідно, середньоденна (середньогодинна) заробітна плата у працівника буде менше.

6. В пункті 2 Порядку № 100 тепер немає норм, що містилися в абзацах сьомому–восьмому пункту 2 цього Порядку в попередній редакції, які вказували на необхідність виключення з розрахункового періоду періодів до зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства (врахування лише періоду після підвищення посадових окладів).

Нововведення в переліку виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

Постановою № 1213 у новій редакції викладено пункт 3 Порядку № 100, який визначає, які виплати враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а також роз’яснює механізм обліку окремих виплат.

Пункт 3 Порядку № 100 має такі нововведення:

1. Абзац перший зазначеного пункту текстуально став набагато коротше і тепер встановлює, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Отже, абзац перший пункту 3 Порядку № 100 вже не містить довгого переліку виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а лише визначає, що це всі «зарплатні» виплати, крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100.

2. Абзац другий пункту 3 Порядку № 100 відтепер має таку редакцію:

«Суми нарахованої заробітної плати враховуються в тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі».

Таким чином, якщо, наприклад, виробнича премія нараховується працівнику за звітний місяць в наступному місяці (відображена в «зарплатній» відомості наступного місяця), то для цілей обчислення середньої заробітної плати така премія відноситься не до наступного місяця, а до місяця, за який вона нарахована (до звітного місяця).

Оскільки абзац другий пункту 3 Порядку № 100 у вищевикладеній новій редакції почав діяти з 12.12.2020 р., то при нарахуванні «середньозарплатних» виплат, починаючи з цієї дати, необхідно відносити нараховані виплати, в тому числі премії, до місяців, за які вони нараховані.

Наприклад, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 14 грудня 2020 року, а в розрахунковому періоді (грудень 2019 року – листопад 2020 року) йому в грудні 2019 року була нарахована місячна премія за листопад 2019 року, то така премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, оскільки вона відноситься до листопада 2019 року, який не включається до розрахункового періоду. Але якщо цьому працівнику в грудні 2020 року буде нарахована місячна премія за листопад 2020 року, який є місяцем розрахункового періоду, то така премія повинна бути врахована при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (фактично необхідно буде зробити перерахунок і донарахування відпускних працівнику).

Вищевикладений підхід застосовується і в разі виправлення помилок, допущених в нарахуванні заробітної плати в попередніх періодах (місяцях).

Так, якщо виправляється помилка у вигляді заниження (ненарахування) заробітної плати в попередньому місяці, і в поточному місяці донараховується заробітна плата за попередній місяць, то така донарахована заробітна плата для цілей обчислення середньої заробітної плати відноситься не до поточного місяця, а до місяця, за який вона нарахована (в якому була занижена заробітна плата).

Відповідно, якщо виправляється помилка у вигляді завищення заробітної плати в попередньому місяці, і в поточному місяці сторнується заробітна плата за попередній місяць, то для цілей обчислення середньої заробітної плати зменшується заробітна плата не поточного місяця, а місяця, в якому була допущена помилка (в якому була завищена заробітна плата).

Зауважимо, що на віднесенні донарахованих сум виплат до місяців, за які вони нараховані, крім премій, наполягало Мінсоцполітики у своїх листах⁴ і раніше, але тепер це пряма норма Порядку № 100.

Хоча передбачений абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 підхід щодо віднесення донарахованих (сторнованих) виплат до попередніх місяців додасть роботи бухгалтерам (можливий перерахунок вже нарахованих працівникам «середньозарплатних» виплат), він, на думку розробника нововведень (Мінекономіки), є справедливим по відношенню до працівників, оскільки дозволяє не втратити (не одержати зайву) частину суми «середньозарплатної» виплати через помилки в нарахуванні (через ненарахування з вини роботодавця) їм «зарплатних» виплат в розрахунковому періоді.

Наприклад, якщо роботодавець протягом декількох місяців помилково або за рішенням керівника не нараховував працівнику індексацію (доплату, надбавку тощо), а потім після виявлення помилки або за результатами перевірки Держпраці в одному місяці нарахував і виплатив загальну суму індексації (доплати, надбавки тощо) за декілька місяців, то працівник втрачав частину «середньозарплатних» виплат, якщо до розрахункового періоду включалися місяці, в яких не нараховувалась індексація (доплата, надбавка тощо). Тепер донараховану за декілька місяців суму індексації (доплати, надбавки тощо) необхідно віднести до місяців, за які вона нарахована (до місяців, в яких вона повинна була нараховуватися, але помилково або за рішенням керівника не нараховувалась), і зробити перерахунок сум вже нарахованих «середньозарплатних» виплат, якщо до розрахункового періоду включалися місяці, за які донараховано індексацію (доплату, надбавку тощо).

3. Абзац третій пункту 3 Порядку № 100 викладено в такій новій редакції:

«Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати».

Введення вищенаведеної норми пояснюється тим, що виробничі премії, річні винагороди нараховуються працівникам, як правило, за відпрацьований ними час в місяцях і звітному періоді (квартал, півріччя, рік), при цьому за час простою, прогулу, перебування у відпустках, на лікарняному тощо виробничі премії, річні винагороди не нараховуються. Тому цілком логічно і при обчисленні середньої заробітної плати розподіляти зазначені премії, винагороди по місяцях пропорційно відпрацьованому часу в таких місяцях звітного періоду. Хоча такий розподіл по місяцях річної винагороди (особливо з урахуванням вищепроцитованої норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 100) потребуватиме перерахунку вже нарахованих «середньозарплатних» виплат.

Розглянемо застосування вищенаведеної норми на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 2

Врахування квартальної премії при обчисленні середньої заробітної плати

Працівнику в січні 2021 року нараховано премію в сумі 6000 грн. за IV квартал 2020 року, який включає 3 місяці (жовтень, листопад, грудень). Працівник в IV кварталі відпрацював: в жовтні — 14 робочих днів (з 1 по 11 жовтня перебував у щорічній відпустці); в листопаді — 18 робочих днів (з 26 по 30 листопада хворів); в грудні — 22 робочі дні. Всього в IV кварталі працівник відпрацював 54 (14 + 18 + 22) робочі дні.

Враховуючи відпрацьований працівником час в місяцях звітного періоду (IV кварталу), квартальна премія відноситься до місяців IV кварталу наступним чином:

– до жовтня: 6000 грн. : 54 відпрац. д. х 14 відпрац. д. = 1555,56 грн.;

– до листопада 6000 грн. : 54 відпрац. д. х 18 відпрац. д. = 2000 грн.;

– до грудня: 6000 грн. : 54 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 2444,44 грн.

У цій ситуації якщо працівник в січні 2021 року буде залучений до виконання державних обов’язків, то при обчисленні середньої заробітної плати за час виконання таких обов’язків у розрахунковому періоді (листопад – грудень) буде враховуватися лише частина премії за IV квартал, яка припадає на 2 місяці розрахункового періоду — листопад і грудень, тобто в сумі 4444,44 грн. (2000 + 2444,44).

Якщо цей працівник в лютому 2021 року буде направлений у відрядження, то при обчисленні середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (грудень – січень) буде враховуватися лише частина премії за IV квартал, яка припадає на один місяць розрахункового періоду — грудень, тобто в сумі 2444,44 грн.

Якщо цей же працівник в березні 2021 року буде проходити медобстеження і здавати кров як донор, то при обчисленні середнього заробітку за «донорські» дні в розрахунковому періоді (січень – лютий) премія за IV квартал, нарахована в місяці розрахункового періоду — січні, враховуватися не буде, оскільки вона нарахована (виплачена) за місяці (жовтень – грудень), які не включаються до розрахункового періоду.

ПРИКЛАД 3

Врахування піврічної премії при обчисленні середньої заробітної плати

Працівнику в січні 2021 року нараховано премію в сумі 8000 грн. за IІ півріччя 2020 року, яке включає 6 місяців (липень – грудень). Працівник у IІ півріччі відпрацював: в липні — 5 робочих днів (з 1 по 24 липня був у відпустці без збереження заробітної плати); в серпні — 20 робочих днів; у вересні — 22 робочі дні; в жовтні — 16 робочих днів (з 26 по 31 жовтня на підприємстві був простій); в листопаді — 10 робочих днів (з 14 по 30 листопада працівник був на самоізоляції); в грудні — 22 робочі дні. Всього у IІ півріччі працівник відпрацював 95 (5 + 20 + 22 + 16 + 10 + 22) робочих днів.

Враховуючи відпрацьований працівником час в місяцях звітного періоду (IІ півріччя), піврічна премія відноситься до місяців IІ півріччя наступним чином:

– до липня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 5 відпрац. д. = 421,05 грн.;

– до серпня 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 20 відпрац. д. = 1684,21 грн.;

– до вересня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 1852,63 грн.;

– до жовтня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 16 відпрац. д. = 1347,37 грн.;

– до листопада 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 10 відпрац. д. = 842,11 грн.;

– до грудня: 8000 грн. : 95 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 1852,63 грн.

У цій ситуації якщо працівник в січні 2021 року буде направлений на курси підвищення кваліфікації, то при обчисленні середньої заробітної плати за час перебування на таких курсах в розрахунковому періоді (листопад – грудень) буде враховуватися лише частина премії за IІ півріччя, яка припадає на 2 місяці розрахункового періоду — листопад і грудень, тобто в сумі 2694,74 грн. (842,11 + 1852,63).

Якщо цьому працівникові у вересні 2021 року буде надано щорічну відпустку, то при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (вересень 2020 року – серпень 2021 року) буде враховуватися лише частина премії за IІ півріччя, яка припадає на 4 місяці розрахункового періоду — вересень–грудень 2020 року, тобто в сумі:

1852,63 + 1347,37 + 842,11 + 1852,63 = 5894,74 грн.

_________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що пункт 3 Порядку № 100 вже не містить окремої норми, яка визначає механізм врахування одноразової винагороди за підсумками роботи за рік і за вислугу років (раніше такий механізм був викладений в абзаці другому пункту 3 Порядку № 100), тому для врахування зазначених винагород застосовується вищевикладений механізм, наведений в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 100.

ПРИКЛАД 4

Врахування річної винагороди при обчисленні середньої заробітної плати

Працівнику з 28 грудня 2020 року надається щорічна відпустка, тому розрахунковий період включає останні 12 місяців роботи: грудень 2019 року – листопад 2020 року. В кінці грудня 2020 року працівнику нараховано річну винагороду в сумі 10 000 грн. за 2020 рік, тобто за 12 місяців (січень – грудень). Працівник у 2020 році відпрацював 235 робочих днів, в тому числі в січні–листопаді — 217 робочих днів, в грудні — 18 робочих днів.

Враховуючи відпрацьований працівником час в місяцях 2020 року, річна винагорода відноситься до місяців 2020 року наступним чином:

– до січня–листопада: 10 000 грн. : 235 відпрац. д. х 217 відпрац. д. = 9234,04 грн.;

– до грудня: 10 000 грн. : 235 відпрац. д. х 18 відпрац. д. = 765,96 грн.

Оскільки до розрахункового періоду (грудень 2019 року – листопад 2020 року) з місяців 2020 року включаються лише січень–листопад 2020 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у грудні 2020 року враховується лише частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до січня–листопада 2020 року, в сумі 9234,04 грн. Частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до грудня 2020 року, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки грудень не включається до розрахункового періоду.

Припустимо, що цьому працівникові в березні 2020 року була нарахована річна винагорода за 2019 рік у сумі 9000 грн. Цю річну винагороду необхідно розподілити по місяцях 2019 року пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях і включити до виплат розрахункового періоду (грудень 2019 року – листопад 2020 року) частину річної винагороди, що припадає на грудень 2019 року, оскільки тільки цей місяць 2019 року включається до розрахункового періоду.

Припустимо, що працівник у 2019 році відпрацював 226 робочих днів, в тому числі в січні–листопаді — 205 робочих днів, в грудні — 21 робочий день.

До грудня 2019 року відноситься лише частина річної винагороди за 2019 рік в сумі:

9000 грн. : 226 відпрац. д. х 21 відпрац. д. = 836,28 грн.

Таким чином, до виплат розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у грудні 2020 року включається частина річної винагороди за 2019 рік, що відноситься до грудня 2019 року, в сумі 836,28 грн.

__________________________________________________________________________

Як і раніше, при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Нововведення в переліку виплат, які не враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати

Постановою № 1213 внесено зміни до пункту 4 Порядку № 100, що визначає, які виплати не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а також роз’яснює механізм розрахунку середньої заробітної плати в окремих випадках.

Нововведеннями пункту 4 Порядку № 100 є:

1. Розширено перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. До нього додані наступні виплати:

– премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності (пп. «г»);

– заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму (пп. «м»);

– винагороди державним виконавцям (пп. «н»).

2. В абзаці другому пункту 4 Порядку № 100 наведена добре відома норма з невеликим доповненням: «При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю».

3. В абзаці третьому пункту 4 Порядку № 100 визначено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Приблизно аналогічну норму містив абзац третій пункту 4 Порядку № 100 у попередній редакції, але в ньому також було зазначено, що цей механізм розрахунку застосовується, якщо працівник не мав заробітку не зі своєї вини. У новій нормі причина відсутності у працівника заробітку в розрахунковому періоді значення не має.

4. Як уточнення до абзацу третього пункт 4 Порядку № 100 доповнено абзацом четвертим, який має принципово нову норму такого змісту:

«Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно умовам укладеного трудового договору».

Вищевикладена норма стосується лише випадків, зазначених в абзаці третьому пункту 4 Порядку № 100, тобто коли в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати, і розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з установлених йому тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад за повною посадою і мінімальна заробітна плата в місячному розмірі. Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, порівнюються посадовий оклад і мінімальна заробітна плата, обчислені пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника.

Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, місячна мінімальна заробітна плата для обчислення середньої заробітної плати визначається в тому ж порядку, що і місячна мінімальна заробітна плата для нарахування працівнику при роботі на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної норми праці, а саме пропорційно до виконаної норми праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР).

ПРИКЛАД 5

Визначення «пропорційної» мінімальної заробітної плати працівника
при роботі на умовах неповного робочого часу

Працівник за власним бажанням на підставі наказу керівника підприємства працює на умовах неповного робочого тижня — 3 робочі дні на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця) при 5-денному робочому тижні на підприємстві (понеділок – п’ятниця). Оклад за повною посадою працівника становить 4500 грн., що менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі у грудні 2020 року — 5000 грн. У працівника за індивідуальним графіком роботи у грудні 2020 року 12 робочих днів, а на підприємстві в цьому місяці 22 робочі дні.

Заробітна плата працівника у грудні за відпрацьований час при виконанні індивідуальної норми праці:

4500 грн. : 22 р. д. х 12 відпрац. д. = 2454,55 грн.

Оскільки оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4500 грн. < 5000 грн.), обчислимо «пропорційну» мінімальну заробітну плату працівника у грудні 2020 року, виходячи з його індивідуальної норми робочого часу в цьому місяці за умови її виконання:

5000 грн. : 22 р. д. х 12 відпрац. д. = 2727,27 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата використовується для розрахунку середньої заробітної плати у грудні 2020 року (наприклад, за час відрядження), якщо у працівника, який працює з неповним робочим тижнем, не було заробітної плати в розрахунковому періоді (протягом останніх 4 (2 + 2) місяців).

__________________________________________________________________________

5. У випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 4 Порядку № 100, розрахунок середньої заробітної плати необхідно здійснювати відповідно до нового абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100, яким встановлено наступне: якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Вищенаведена норма взаємопов’язана з новим абзацом другим пункту 8 Порядку № 100, згідно з яким при обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком (роботи; — Авт.) підприємства, установи, організації.

Розглянемо застосування вищенаведених норм на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 6

Нарахування відпускних, якщо оклад менше мінімальної заробітної плати

У працівниці 14 грудня 2020 року закінчилася відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а з 15 грудня їй надається щорічна відпустка тривалістю 14 календарних днів. Протягом останніх 12 місяців (розрахунковий період: грудень 2019 року – листопад 2020 року) вона не працювала (перебувала у відпустці для догляду за дитиною), тому в неї немає заробітної плати в цьому періоді. Оклад працівниці у грудні 2020 року — 4800 грн. (робота на умовах повної зайнятості).

Оскільки оклад працівниці менше мінімальної заробітної плати у грудні 2020 року (4800 грн. < 5000 грн.), середня заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати.

Умовна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді, що включає 12 місяців, яка визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на 12 місяців:

5000 грн. х 12 міс. = 60 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

60 000 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 169,01 грн.

Сума відпускних:

169,01 грн. х 14 к. д. відпустки = 2366,14 грн.

ПРИКЛАД 7

Нарахування середнього заробітку за період військової служби,
якщо оклад менше мінімальної заробітної плати

Працівника призивають на строкову військову службу з 17 грудня 2020 року, тому за ним зберігається середній заробіток за весь період такої служби до закінчення особливого періоду або до демобілізації (ч. третя ст. 119 КЗпП). Оклад працівника у грудні 2020 року — 4300 грн. Протягом останніх 2 календарних місяців (жовтень – листопад) і попередніх їм 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, тому в зазначеному періоді в нього немає відпрацьованих днів і нарахованої заробітної плати.

Оскільки оклад працівника менше мінімальної заробітної плати у грудні 2020 року (4300 грн. < 5000 грн.), середній заробіток за час проходження військової служби обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати.

Умовна заробітна плата розрахункового періоду, що включає 2 календарні місяці, яка визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на 2 місяці:

5000 грн. х 2 міс. = 10 000 грн.

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді (жовтень – листопад) за графіком роботи підприємства (працівника):

21 р. д. (жовтень) + 21 р. д. (листопад) = 42 р. д.

Середньоденна заробітна плата:

10 000 грн. : 42 р. д. = 238,10 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби з 17 по 31 грудня, на який припадає 10 робочих днів за графіком роботи працівника:

238,10 грн. х 10 р. д. = 2381 грн.

ПРИКЛАД 8

Нарахування відпускних, якщо оклад, обчислений пропорційно індивідуальному графіку роботи,
менше «пропорційної» мінімальної заробітної плати

У працівниці, яка обіймає 0,625 посади (робота з неповним робочим днем — 5 робочих годин в день при 8-годинному робочому дні на підприємстві), 21 грудня 2020 року закінчилася відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, і з 22 грудня їй надається щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Протягом останніх 12 місяців (розрахунковий період: грудень 2019 року – листопад 2020 року) жінка не працювала (перебувала у відпустці для догляду за дитиною), тому в неї немає заробітної плати в цьому періоді. Оклад за повною посадою працівниці — 4500 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівниці в грудні — 110 робочих годин (22 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

Оскільки у грудні 2020 року оклад за повною посадою працівниці менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4500 грн. < 5000 грн.), при цьому працівниця працює на умовах неповного робочого часу, обчислимо для неї «пропорційну» мінімальну заробітну плату в грудні 2020 року, виходячи з індивідуальної норми робочого часу в цьому місяці за умови її виконання:

5000 грн. : 176 р. г. х 110 відпрац. г. = 3125 грн.   або   5000 грн. х 0,625 = 3125 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівниці у грудні використовується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Умовна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді, що включає 12 місяців, яка визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на 12 місяців:

3125 грн. х 12 міс. = 37 500 грн.

Середньоденна заробітна плата:

37 500 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 105,63 грн.

Сума відпускних:

105,63 грн. х 24 к. д. відпустки = 2535,12 грн.

ПРИКЛАД 9

Нарахування середнього заробітку за період відрядження,
якщо оклад, обчислений пропорційно індивідуальному графіку роботи,
менше «пропорційної» мінімальної заробітної плати

У працівника строкова військова служба закінчилася 2 грудня 2020 року, а 10 грудня він став до роботи на підприємстві. За погодженням сторін трудового договору працівнику встановлено неповний робочий день — 4 робочі години на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника — 4700 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в грудні — 88 робочих годин (22 р. д. х 4 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.). У період з 14 по 18 грудня 2020 року (5 робочих днів) працівник перебував у відрядженні.

Обчислимо середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді та його денний заробіток у грудні для визначення суми оплати за час відрядження.

1. Визначення середньоденного заробітку.

Протягом останніх 2 календарних місяців (жовтень – листопад) і попередніх їм 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував на військовій службі, за час якої йому нараховувався середній заробіток. Зазначений середній заробіток при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці, в тому числі при обчисленні середнього заробітку за час відрядження, не враховується (абз. другий п. 4 Порядку № 100). Отже, середній заробіток за час відрядження обчислюється з урахуванням норм абзаців третього–п’ятого пункту 4 Порядку № 100, тобто виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати.

Оскільки у грудні 2020 року оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4700 грн. < 5000 грн.), при цьому працівник працює на умовах неповного робочого часу, обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в грудні 2020 року, виходячи з індивідуальної норми робочого часу в цьому місяці за умови її виконання:

5000 грн. : 176 р. г. х 88 відпрац. г. = 2500 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в грудні використовується для розрахунку середньоденного заробітку.

Умовна заробітна плата розрахункового періоду, що включає 2 календарні місяці, яка визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на 2 місяці:

2500 грн. х 2 міс. = 5000 грн.

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді (жовтень – листопад) за графіком роботи підприємства (працівника):

21 р. д. (жовтень) + 21 р. д. (листопад) = 42 р. д.

Середньоденний заробіток:

5000 грн. : 42 р. д. = 119,05 грн.

2. Визначення денного заробітку.

Місячна заробітна плата працівника у грудні з урахуванням вищепроведенних розрахунків дорівнює «пропорційній» мінімальній заробітній платі — 2500 грн.

Денний заробіток працівника у грудні:

2500 грн. : 22 р. д. = 113,64 грн.

Як бачимо, середньоденний заробіток розрахункового періоду вищий денного заробітку працівника у грудні (119,05 грн. > 113,64 грн.), тому працівнику за кожний з 5 робочих днів відрядження в період з 14 по 18 грудня нараховується середньоденний заробіток — 119,05 грн., а за весь час відрядження — середній заробіток.

Сума середнього заробітку за час відрядження:

119,05 грн. х 5 р. д. = 595,25 грн.

ПРИКЛАД 10

Нарахування середнього заробітку за «донорські» дні працівнику, який працює з неповним робочим днем, якщо він здавав кров у місяці прийняття на роботу

Працівника прийнято на роботу 4 грудня 2020 року, а 21 і 22 грудня (понеділок і вівторок) він проходив медобстеження і здавав кров, тому за ці дні і додатковий день відпочинку після дня здачі крові 23 грудня (середа) йому нараховується середній заробіток (ст. 124 КЗпП). Працівник обіймає 0,5 посади (працює 4 робочі години на день). Оклад за повною посадою працівника — 6000 грн., оклад працівника згідно із займаною ставкою за посадою — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, тому норма робочого часу в жовтні — 21 робочий день, в листопаді — 21 робочий день.

Оскільки працівника було прийнято на роботу в грудні і в цьому ж місяці він здавав кров, а протягом останніх 2 календарних місяців (жовтень – листопад) і попередніх їм 2 місяців (серпень – вересень) працівник на підприємстві ще не працював, то у нього немає розрахункового періоду. Отже, обчислення середньої заробітної плати за «донорські» дні здійснюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – п’ятий п. 4 Порядку № 100).

У грудні 2020 року оклад за повною посадою працівника більше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (6000 грн. > 5000 грн.), тому і частина окладу працівника згідно із займаною ставкою за посадою — 3000 грн. (6000 грн. х 0,5) більше «пропорційної» мінімальної заробітної плати працівника в цьому місяці — 2500 грн. (5000 грн. х 0,5). Отже, для розрахунку середньої заробітної плати використовується частина окладу — 3000 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в умовному розрахунковому періоді (жовтень – листопад):

(3000 грн. х 2 міс.) : (21 р. д. + 21 р. д.) = 142,86 грн.

Середня заробітна плата за 3 «донорські» дні (21–23 грудня):

142,86 грн. х 3 р. д. = 428,58 грн.

__________________________________________________________________________

6. Останнім нововведенням пункту 4 Порядку № 100 є викладення в новій редакції норми, яка стосується збереження середнього заробітку за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу в особливий період. Так, в абзаці шостому пункту 4 Порядку № 100 наведено модернізовану норму колишнього абзацу четвертого пункту 4 Порядку № 100. У цій новій нормі зазначено таке: «Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби».

Вищенаведена норма на практиці застосовувалася і раніше (згідно з роз’ясненнями Мінсоцполітики та Мінекономіки), але тепер вона відображена у Порядку № 100.

Звертаємо увагу, що за працівником-військовослужбовцем зберігається середня заробітна плата не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, лише у випадку, якщо працівник відразу після звільнення з військової служби одного виду (наприклад, зі строкової військової служби) приймається на військову службу іншого виду (наприклад, за контрактом) або після закінчення одного контракту відразу укладає новий контракт на проходження військової служби. Якщо працівник був звільнений з військової служби і не відразу, а через деякий час (тиждень, місяць і т. д.) знову вступив на військову службу, то середня (середньоденна) заробітна плата обчислюється по-новому, і гарантія про збереження середньої заробітної плати не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, на такого працівника-військовослужбовця не поширюється.

Інші нововведення Порядку обчислення середньої заробітної плати

Абзац перший пункту 7 Порядку № 100 за своєю сутністю не змінився, але текстуально скорочений (в ньому вже не наводяться види оплачуваних відпусток та інша не особливо важлива інформація) і тепер має таку редакцію: «Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки».

Останнім і дуже важливим нововведенням є виключення пункту 10 з Порядку № 100, яким був встановлений порядок проведення коригування заробітної плати розрахункового періоду і середнього заробітку, якщо підвищувалися тарифні ставки (посадові оклади) в розрахунковому періоді і місяці збереження заробітної плати.

Таким чином, бухгалтерів звільнили від обов’язку проводити коригування заробітної плати розрахункового періоду (поточного середнього заробітку), хоча через це розмір «середньозарплатних» виплат потенційно стане менше.

У той же час госпрозрахункові підприємства самостійно в колективному договорі встановлюють умови введення компенсаційних та інших виплат працівникам (ст. 97 КЗпП). Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством гарантії (ст. 13 КЗпП).

Отже, незважаючи на виключення пункту 10 з Порядку № 100, госпрозрахункові підприємства можуть і надалі проводити коригування заробітної плати в разі підвищення посадових окладів, відобразивши механізм проведення такого коригування в колективному договорі (Положенні про оплату праці).

Якщо підприємство з власної ініціативи не бажає проводити коригування, то кошти, які були б виплачені працівникам у зв’язку з проведенням коригування, можна направити на виплату працівникам виробничих премій, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати.

Звертаємо увагу, оскільки зміни до Порядку № 100 внесені з 12 грудня 2020 року, то при нарахуванні середньої заробітної плати за випадками (подіями), початок яких припадає на цю дату і пізніше, коригування заробітної плати розрахункового періоду в разі збільшення в ньому тарифних ставок ( посадових окладів) або коригування середнього заробітку в разі збільшення з 1 грудня 2020 року тарифних ставок (посадових окладів) проводити не потрібно (якщо інше не встановлено локальним документом підприємства).

Якщо середньоденний (середньогодинний) заробіток був відкоректований раніше (до 12 грудня 2020 року), і за ним за станом на 12 грудня 2020 року продовжує нараховуватися середній заробіток в разі його збереження за працівником відповідно до законодавства (наприклад, продовжує нараховуватися середній заробіток працівникам-військовослужбовцям на підставі частини третьої статті 119 КЗпП), то перерахунок такого середньоденного (середньогодинного) заробітку не здійснюється (попередні його коригування не відміняються). Але при наступному збільшенні тарифних ставок (посадових окладів), наприклад з 1 січня 2021 року, коригувати середньоденний (середньогодинний) заробіток вже не потрібно (якщо інше не встановлено локальним документом підприємства).