«Трудозарплатні» нововведення і «соціально-страхові» показники 2022 року

1 січня 2022 року набув чинності головний фінансовий документ країни поточного року — Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX (далі — Закон про Держбюджет-2022), яким встановлено соціальні стандарти на 2022 рік.

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум у 2022 році 

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2022 протягом 2022 року мінімальна заробітна плата становить:

– у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 грн., з 1 жовтня — 6700 грн.;

– у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 грн., з 1 жовтня — 40,46 грн.

Таким чином, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі протягом січня – вересня 2022 року буде такою самою, як у грудні 2021 року — 6500 грн., а мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі з 1 січня 2022 року трохи збільшилася — з 39,12 грн. до 39,26 грн. З 1 жовтня 2022 року збільшення мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становитиме 200 грн. (6700 – 6500) або 3,08%, у погодинному розмірі — 1,2 грн. (40,46 – 39,26) або 3,06%.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Відповідно до статті 3-1 Закону № 108 якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір МЗП, проводиться доплата до рівня МЗП.

У разі роботи на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці (далі — «пропорційна» МЗП). При цьому якщо з будь-яких причин заробітна плата за відпрацьований час є нижчою за «пропорційну» МЗП (наприклад через те, що у працівника розмір окладу є меншим за розмір МЗП у місячному розмірі), працівникові нараховується доплата до «пропорційної» МЗП.¹

МЗП у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі разом — роботодавці), у разі застосування погодинної оплати праці.

Враховуючи вищевикладене, при виконанні працівником, який працює на умовах повної зайнятості, місячної норми праці роботодавець повинен виплачувати йому місячну заробітну плату у 2022 році в розмірі не менше: у січні – вересні — 6500 грн., у жовтні – грудні — 6700 грн. Якщо працівнику встановлена погодинна норма (оплата) праці, то необхідно виконувати іншу гарантію — оплата за кожну відпрацьовану годину повинна бути здійснена у 2022 році в розмірі не менше: у січні – вересні — 39,26 грн., у жовтні – грудні — 40,46 грн.

Якщо при виконанні місячної (годинної) норми праці заробітна плата працівника є меншою від зазначених розмірів МЗП, то працівнику нараховується доплата до МЗП.

Що стосується прожиткового мінімуму, то згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2022 він встановлений в поточному році для всіх категорій осіб в січні – червні на рівні грудня 2021 року, а в липні та грудні передбачено його підвищення (див. таблицю).

Розміри прожиткового мінімуму в 2022 році

грн.

Крім того, статтею 7 Закону про Держбюджет-2022 додатково встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:

• базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 грн.;
• посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня — 2102 грн.;
• посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 грн. (ця норма не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень — п. 8 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2022).

Мінімальний посадовий оклад у 2022 році

Відповідно до частин шостих статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року.

Отже, оскільки ПМПО станом на 1 січня 2022 року становить 2481 грн., протягом всього 2022 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) має становити не менше 2481 грн.

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО (без прив’язки до його розміру станом на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) має становити з 1 липня 2022 року — не менше 2600 грн., з 1 грудня 2022 року — не менше 2684 грн.

Підприємства, які через своїх представників як з боку роботодавця, так і з боку трудового колективу брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2020 – 2021 роки від 14.05.2019², повинні виконувати пункт 2.3 цього документу, відповідно до якого для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод (згідно з реєстром, розміщеним на сайті Мінсоцполітики) не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Таким чином, для зазначених підприємств розмір тарифної ставки робітника I розряду протягом 2022 року повинен становити: у січні – червні — не менше 2729 грн. (2481 грн. х 110%), з 1 липня — не менше 2860 грн. (2600 грн. х 110%), з 1 грудня — не менше 2952 грн. (2684 грн. х 110%). Для інших підприємств небюджетної сфери незалежно від форми власності тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором.

Оплата праці працівників бюджетної сфери у 2022 році

Згідно з частинами п’ятими статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

В даний час розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298). В додатку 1 до Постанови № 1298 наведено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — Єдина тарифна сітка, ЄТС).

В абзаці третьому пункту 1 приміток до ЄТС встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.

Але за наявності фінансових можливостей Кабінет Міністрів України окремими своїми постановами затверджує розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, який перевищує розмір ПМПО, встановлений на 1 січня календарного року.

В абзаці четвертому пункту 1 приміток до ЄТС встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2021 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду — 2670 грн., з 1 грудня 2021 р. — 2893 грн.

Враховуючи вищевикладене, у 2022 році до внесення змін до Постанови № 1298 в бюджетній сфері мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати), що відповідає розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, становить 2893 грн. Під час підготовки до прийняття Закону про Держбюджет-2022 передбачалося, що у бюджетній сфері посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду з 1 жовтня 2022 року (дата збільшення МЗП) має бути збільшений до 2982 грн.

Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС розраховуються згідно з тарифними коефіцієнтами, наведеними у додатку 1 до Постанови № 1298 (в ЄТС).³ Розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників повинні бути відображені у штатному розписі бюджетних установ.

Керівники установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери зобов’язані забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 20.01.2021 № 29).

Статтею 22 Закону про Держбюджет-2022 встановлено що у 2022 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2022 зупинено на 2022 рік дію частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.94 № 4038-XII щодо розміру посадових окладів судових експертів. Зупиненою нормою передбачено, що працівникам державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовцям і тим, які не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів ПМПО на 1 січня календарного року.

Оплата праці медичних працівників

13 січня 2022 року набрала чинності, але застосовується з 1 січня 2022 року постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» від 12.01.2022 № 2 (далі — Постанова № 2).

Пунктом 1 Постанови № 2 встановлено, що:

1) розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік:

– на рівні не менше 20 000 грн. лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я;

– на рівні не менше 13 500 грн. для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства;

2) граничний розмір надбавок, передбачених у підпункті «а» підпункту 2 пункту 3 Постанови № 1298 (тобто надбавок за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі у розмірі до 50% посадового окладу, ставки заробітної плати, тарифної ставки), може бути збільшений для досягнення розміру нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2;

3) надбавки, установлені з урахуванням положень підпункту 2 пункту 1 Постанови № 2, не враховуються під час установлення доплат та інших надбавок медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності;

4) диференціація заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності здійснюється у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи;

5) у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.

Аналогічні норми стосовно розмірів заробітної плати медичних працівників тепер містить новий підпункт 9 пункту 1 додатка 3 «Перелік зобов’язань надавача медичних послуг щодо забезпечення належного рівня надання таких послуг за договором» до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» від 25.04.2018 № 410 (далі — Постанова № 410). Також підпунктом 9 встановлено, що для медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства, які входять до команди з надання первинної медичної допомоги такого лікаря), цей підпункт застосовується у разі, коли лікаря обрали не менше ніж 70% пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.

Таким чином, всім медичним працівникам державної або комунальної форми власності з 1 січня 2022 року підвищено заробітну плату. При цьому Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці повідомило про неприпустимість у будь-якій формі тиску на медпрацівників з метою змусити їх написати заяву про встановлення неповного робочого часу (медики вже повідомляють, що їх примушують до написання заяв про запровадження неповного робочого часу). Оформлення медпрацівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений у закладі охорони здоров’я, тягне за собою відповідальність роботодавців, встановлену абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП, у вигляді штрафу у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Також 1 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 та від 25 квітня 2018 р. № 410» від 15.12.2021 № 1334. Цією Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19.05.99 № 859 (далі — Постанова № 859) та Постанови № 410.

Так, пункт 1 Постанови № 859 доповнено підпунктом 1-1, яким встановлено, що  розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров’я забезпечує співвідношення між середньою заробітною платою медичних працівників та не може перевищувати розмір середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш як на 60%.

Пункт 1 додатка 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої Постановою № 410, доповнено підпунктами 6 – 8, внаслідок чого тепер надавач медичних послуг зобов’язаний протягом строку дії договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій відповідно до законодавства:

– забезпечувати здійснення розрахунку справедливого співвідношення між заробітною платою медичних працівників та керівного складу закладів охорони здоров’я, диференціації заробітної плати з урахуванням обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника;

– вживати заходів до підвищення заробітної плати працівників;

– сприяти перегляду та вдосконаленню колективно-договірного регулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів медичних працівників, зокрема стосовно оплати праці, режиму роботи, часу відпочинку, безпечних умов праці, соціального захисту.

Крім того, 1 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників» від 14.07.2021 № 725 (далі — Постанова № 725), якою затверджено Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників (далі — Положення № 725). Одночасно скасовано постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» від 28.03.2018 № 302.

Положення № 725 визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку (далі — БПР) медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать лікарі, провізори, молодші спеціалісти (фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври) з медичною освітою (далі — медичні працівники).

Водночас пунктом 2 Постанови № 725 встановлено, що Положення № 725 застосовується до молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з медичною освітою та провізорів лише з 1 січня 2023 року.

Згідно з пунктом 4 Положення № 725 медичні працівники після здобуття вищої освіти та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, провізора-спеціаліста або диплома про закінчення закладу фахової передвищої освіти зобов’язані здійснювати БПР.

Відповідно до пункту 6 Положення № 725 за проходження заходів БПР медичним працівникам нараховуються бали у випадках, установлених цим Положенням. Результати проходження БПР обов’язково враховуються під час атестації для присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії або кваліфікації медичного працівника. Порядок проведення атестації медичних працівників, кількість балів за проходження БПР, в тому числі за проходження заходів БПР за межами України, організованих провайдерами інших держав, визначається і затверджується МОЗ.

На час проходження БПР з відривом від виробництва за медичними працівниками зберігається середня заробітна плата у порядку, визначеному законодавством для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації. Роботодавці зобов’язані сприяти дотриманню вимог до БПР (п. 23 Положення № 725).

Фінансування БПР медичних працівників здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у порядку, затвердженому МОЗ, погодженому з Мінфіном, а також за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел фінансування відповідно до відомостей з Реєстру медичних працівників та Реєстру медичних спеціалістів, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я» від 25.04.2018 № 411 (п. 24 Положення № 725).

Індексація заробітної плати у 2022 році

Крім впливу на мінімальний посадовий оклад, ПМПО впливає ще й на суму заробітної плати, що підлягає індексації.

Оскільки індексація заробітної плати здійснюється в межах ПМПО, а його розмір протягом 2022 року буде змінюватися, сума заробітної плати, що підлягає індексації, у 2022 році становитиме: в січні – червні — 2481 грн., в липні – листопаді — 2600 грн., в грудні — 2684 грн.

Крім того, слід враховувати, що якщо у зв’язку із збільшенням ПМПО та мінімального посадового окладу в січні 2022 року порівняно із січнем 2021 року або за окремим рішенням роботодавця на підприємстві у січні 2022 року відбулося збільшення посадових окладів (тарифних ставок), то цей місяць стає «базовим».⁴

Також нагадаємо, що у другій половині 2021 року було внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII (далі — Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078).

Так, Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX (далі — Закон № 1667) з 14 серпня 2021 року статтю 2 Закону № 1282 було доповнено частиною сьомою, відповідно до якої підтримка купівельної спроможності винагород, компенсаційних та інших виплат, що сплачуються резидентами Дія Сіті працівникам та гіг-спеціалістам, забезпечується встановленою Законом № 1667 вимогою до резидентів Дія Сіті щодо забезпечення визначеного таким законом розміру середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів, а також періодичними переглядами розміру винагороди, що здійснюються резидентами Дія Сіті в межах їх компетенції.

Аналогічною нормою з 9 листопада 2021 року доповнено пункт 2 Порядку № 1078 постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1141.

Отже, доходи, які виплачуються працівникам та гіг-спеціалістам резидентами Дія Сіті (тобто ІТ-компаніями, що відповідають вимогам, встановленим статтею 5 Закону № 1667), не підлягають індексації. Таким особам виплачується середня місячна винагорода, розмір якої резидент Дія Сіті періодично підвищує.

Крім того, в абзаці шостому пункту 4 Порядку № 1078 уточнено, що у разі коли особа працює / служить неповний робочий / службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу / кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому / службовому часу.

Таким чином, Кабмін знову вніс до Порядку № 1078 зміни, якими з метою проведення індексації прирівнюється служба (зокрема, посадових осіб митної служби) до роботи, а службовий час — до робочого часу. При цьому в Порядку № 1078 вже не згадуються посадові особи митної служби.

Сплата аліментів з доходів працівників у 2022 році

Якщо роботодавець за виконавчим документом з доходів працівника відраховує аліменти на дитину в мінімальному розмірі — 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України) або на підставі заяви одного з батьків дитини та судового наказу аліменти на дитину стягуються у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 Сімейного кодексу України), то сума таких аліментів у 2022 році становить:

– для дітей віком до 6 років: у січні – червні — 1050 грн. (2100 грн. х 50%); у липні – листопаді — 1100,50 грн. (2201 грн. х 50%); у грудні — 1136 грн. (2272 грн. х 50%);

– для дітей віком від 6 до 18 років: у січні – червні — 1309 грн. (2618 грн. х 50%); у липні – листопаді — 1372 грн. (2744 грн. х 50%); у грудні — 1416,50 грн. (2833 грн. х 50%).⁵

Повідомлення ДПСУ про прийняття працівників на роботу

Як ми вже повідомляли на сторінках журналу⁶, 05 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 і від 17 квітня 2019 р. № 328» від 28.12.2021 № 1392. Цим документом внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413 (далі — Постанова № 413). Зміни викликано набуттям чинності Закону № 1667 та нового ДСТУ 4163:2020.

В постановляючій частині Постанови № 413 тепер зазначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту подається роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного соціального внеску за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті. Повідомлення подається засобами електронного зв’язку, а за відсутності технічної можливості це зробити — у формі документа на папері з копією в електронній формі. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.⁷

Крім того, в новій редакції викладено додаток до Постанови № 413 (форму повідомлення), який отримав нову назву «Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту». В новій формі повідомлення збільшено кількість реквізитів, змінено їхню нумерацію та розширено назву деяких з них, оновлено категорії осіб для реквізиту 5.⁸

Відрядження працівників

01 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» від 23.12.2021 № 1355 (далі — Постанова № 1355). Цим документом внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98 (далі — Постанова № 98).

Так, додаток 1 до Постанови № 98, який має назву «Суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» викладено в новій редакції, з якої випливає, що при відрядженнях в межах України сума добових витрат становить 300 грн. (було — 60 грн.), а гранична (максимальна) сума витрат на найм житлового приміщення за добу становить 900 грн. (було — 600 грн.).

Одночасно виключено пункт 3 Постанови № 98 та додаток 2 до Постанови № 98, якими передбачалося встановлення надбавок до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій держслужбовців (членів Уряду, дипломатів, членів делегацій тощо), що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод.

В пункті 2 Постанови № 1355 зазначено, що реалізація цієї Постанови здійснюється підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, виключно в межах коштів, передбачених у відповідних кошторисах та планах використання бюджетних коштів.

Пунктом 3 Постанови № 1355 зобов’язано керівників підприємств, установ та організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, вжити заходів до мінімізації витрат на службові відрядження шляхом оптимізації кількісного складу відряджених працівників і строку їх перебування у відрядженні, зменшення витрат на оплату проїзду, наймання житла та інших витрат, пов’язаних з відрядженням, проведення зустрічей, переговорів тощо в режимі онлайн.

Норма робочого часу у 2022 році

Як ми вже повідомляли (див. ВТЗ № 6/2021, стор. 4), Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про перенесення робочих днів у 2022 році» від 26.08.2021 № 1004-р (далі — Розпорядження № 1004-р) з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2022 році 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України рекомендував керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2022 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні:

– з понеділка 7 березня — на суботу 12 березня;

– з понеділка 27 червня — на суботу 2 липня.

Звертаємо увагу, що Розпорядження № 1004-р має рекомендаційний характер, тому рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу в місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів (в нашому випадку — у березні, червні та липні 2022 року), тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.

Також слід пам’ятати, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП.

Таким чином, при перенесенні робочого дня згідно з Розпорядженням № 1004-р з понеділка 27 червня на суботу 2 липня тривалість роботи в перенесений робочий день 2 липня має бути скорочена на 1 годину (як і в передсвятковий робочий день 27 червня).

Також необхідно враховувати, що Президент України ще в серпні 2021 року вніс на розгляд Верховної Ради України як невідкладний проект Закону України «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня — День Української Державності» від 25.08.2021 № 5864. Цим законопроектом, як випливає з його назви, передбачено доповнення статті 73 КЗпП ще одним державним святом 28 липня — День Української Державності. Однак, незважаючі на невідкладність, цей законопроект парламентом донині не розглядався. Якщо ближче до липня поточного року законопроект все ж таки стане Законом України (відповідно до Прикінцевих положень цього Закону він набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування), в нашій країни буде 12 святкових і неробочих днів у календарному році, внаслідок чого зміниться норма тривалості робочого часу в липні і календарному році. При цьому у 2022 році 28 липня — четвер, тому не виключено, що Уряду доведеться внести зміни до Розпорядження № 1004-р і додатково перенести робочий день з п’ятниці 29 липня на якусь суботу з метою створення сприятливих умов для святкування у 2022 році Дня Української Державності.

Крім того, слід пам’ятати, що на підставі норми частини третьої статті 67 КЗпП у підприємств з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю у 2022 році переносяться:

– вихідний день у суботу 1 січня (Новий рік) — на понеділок 3 січня;

– вихідний день у неділю 24 квітня (Пасха) — на понеділок 25 квітня;

– вихідний день у неділю 1 травня (День праці) — на понеділок 2 травня;

– вихідний день у неділю 12 червня (Трійця) — на понеділок 13 червня;

– вихідний день у неділю 25 грудня (Різдво Христове) — на понеділок 26 грудня.⁹

Нововведення у «трудовій» статистичній звітності

Державна служба статистики України (далі — Держстат) оновила відразу декілька форм державного статистичного спостереження, які подають їй роботодавці.

Так, наказом Держстату від 25.06.2021 № 135 оновлено форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за січень 2022 року і традиційно подається не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем). У 2022 році граничні терміни подання форми № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» такі: 10 січня, 7 лютого, 9 березня, 7 квітня, 10 травня, 7 червня, 7 липня, 8 серпня, 7 вересня, 7 жовтня, 7 листопада, 7 грудня. Її повинні подавати юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб. Чинна донині форма № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці», затверджена наказом Держстату від 17.06.2020 № 179, втрачає чинність з 1 лютого 2022 року. Нова форма № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» відрізняється від своєї попередниці тим, що в заголовній частині у даних респондента з’явилися нові реквізити «Територіальна громада» та «Код території відповідно до: Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) або Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)». Також у заголовній частині змінено черговість реквізитів у розділі, де відображається інформація про структурний підрозділ (тепер першим йде реквізит «Номер структурного підрозділу»), при цьому видалено блок, який необхідно було заповнювати респонденту в разі подання форми в електронному вигляді стосовно ознак структурного підрозділу.

Одночасно додано новий блок «Інформація щодо відсутності даних», де необхідно вказати (вибрати) одну з причин відсутності даних, які мають відображатися в основній (табличній) частині форми — розділі І «Кількість працівників, робочий час і фонд оплати праці», який не змінився.

У нижній частині (під таблицею) керівником підприємства або особою, відповідальною за достовірність наданої інформації, вказується не «П. І. Б.», а «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ», що передбачено ДСТУ 4163:2020, який набрав чинності 01.09.2021.

Наказом Держстату від 25.06.2021 № 135 оновлено також форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за I квартал 2022 року та подається, як і раніше, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (кварталом), тобто у 2022 році не пізніше 7 квітня, 7 липня, 7 жовтня та 10 січня 2023 року. Її повинні подавати юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи. Чинна донині форма № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затверджена наказом Держстату від 17.06.2020 № 178, втрачає чинність з 1 лютого 2022 року. Нова форма квартального Звіту із праці має ті самі нововведення, що й нова форма місячного Звіту із праці. При цьому основна (таблична) частина форми, що містить розділи І–VІ, не змінилася.

Крім того, Держстат наказом від 25.06.2021 № 136 оновив форму державного статистичного спостереження № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за січень 2022 року, та подається, як і раніше, не пізніше 7 числа кожного місяця, наступного за звітним місяцем, юридичними особами, в тому числі тими, що не мають заборгованості з оплати праці. Чинна донині форма № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці», затверджена наказом Держстату від 21.07.2020 № 222, втрачає чинність з 1 лютого 2022 року.

Нова форма Звіту про заборгованість з оплати праці має ті самі нововведення, що й нова форма місячного Звіту із праці. При цьому основна (таблична) частина форми, що містить розділи І–VІ, не змінилася. Крім того, видалено розділ 1 «Інформація про відсутність заборгованості з оплати праці», а колишній розділ 2 «Обсяги заборгованості з оплати праці на підприємстві (установі, організації)» став єдиним розділом нової форми.

Також Держстат наказом від 25.06.2021 № 170 оновив форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (умови праці) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці». Ця оновлена форма, що подається один раз на два роки, вводиться в дію, починаючи зі звіту за 2021 рік, не пізніше 28 лютого. Її повинні подавати юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи. Чинна донині аналогічна форма, затверджена наказом Держстату від 26.06.2017 № 150, втратила чинність з 1 січня 2022 року. Нова форма № 1-ПВ (умови праці) має ті самі нововведення, що й нова форма місячного Звіту із праці.

При цьому основна (таблична) частина форми № 1-ПВ (умови праці), що містить розділи І та ІІ, не змінилася. Єдиний нюанс: у розділі ІІ форми № 1-ПВ (умови праці) у деяких рядках конкретизовано, за якими вищерозташованими рядками форми необхідно уточнювати інформацію.

Страхові виплати працівникам у 2022 році

Оскільки у 2022 році МЗП становить у січні – вересні — 6500 грн., у жовтні – грудні — 6700 грн., а максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), що дорівнює 15 розмірам МЗП, у 2022 році становить у січні – вересні — 97 500 грн. (6500 грн. х 15), у жовтні – грудні — 100 500 грн. (6700 грн. х 15), розглянемо обмеження в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах працівникам у 2022 році з урахуванням зазначених показників (див. таблицю).

Обмеження при нарахуванні страхових виплат у 2022 році

грн.

 Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п.п. 2, 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Нововведення у призначенні страхових виплат

Оскільки протягом 2022 року на підставі норм Закону № 1667 будуть створюватися резиденти Дія Сіті, то, нагадаємо, що цим Законом з 14 серпня 2021 року внесено зміни до Закону № 1105, якими встановлено гарантії щодо призначення страхових виплат резидентами Дія Сіті працівникам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та гіг-спеціалістам, які виконують роботи (надають послуги) на підставі гіг-контракту.¹⁰

Так, частину 1 статті 18 Закону № 1105 доповнено нормами, згідно з якими страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті.

Частину 1 статті 24 Закону № 1105 доповнено пунктом 6, відповідно до якого допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, виплачується в розмірі заробітної плати (доходу), з якого фактично сплачено страхові внески до Фонду (тобто сплачено ЄСВ), незалежно від страхового стажу.

Під час перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується працівникам і гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду, незалежно від страхового стажу (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду (ч. 3 ст. 24 Закону № 1105).

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, у розмірі заробітної плати (доходу) такої особи, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду, незалежно від страхового стажу (абз. другий ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності) (ч. 1 ст. 30 Закону № 1105).

Страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті (п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 1105).

Таким чином, страхові виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням резидентами Дія Сіті працівникам або гіг-спеціалістам повинні нараховуватися не у розмірі середньої заробітної плати, розрахованої в установленому порядку, а у розмірі заробітної плати (доходу), з якого фактично сплачено ЄСВ, незалежно від страхового стажу. Як саме розраховувати суму «лікарняних» та «декретних» зазначеним особам, поки що не зрозуміло, тому, швидше за все, додатково буде видано нормативно-правовий акт, який роз’яснить алгоритм такого розрахунку.

Видача листків непрацездатності

З метою продовження строку видачі паперових листків непрацездатності (далі — ЛН) Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ) видало наказ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України» від 26.01.2022 № 171 (далі — Наказ № 171), який набрав чинності 28 січня 2022 року.

Наказом № 171 внесено зміни до пункту 6 наказу МОЗ «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» від 01.06.2021 № 1066 (далі — Наказ № 1066), якими дату 01 лютого 2022 року замінено на дату 01 травня 2022 року.

Отже, тепер згідно з пунктом 6 Наказу № 1066 паперові ЛН будуть видаватися до 01 травня 2022 року (було — до 01 лютого 2022 року) закладами охорони здоров’я у випадках, зазначених у підпунктах 1–4 пункту 8 цього Наказу, а саме у разі:

1) продовження та закриття ЛН, що були видані особам до 01 жовтня 2021 року;

2) спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність (далі — медвисновок) в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (далі — РМВ). У такому випадку рішення про видачу ЛН приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності — керівник закладу;

3) застрахованій особі протягом 2 місяців з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження дитини — на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини;

4) виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності (далі — ЕРЛН) та РМВ, які призводять до неможливості формування електронного ЛН в ЕРЛН більше ніж протягом семи днів з дати створення медвисновку про тимчасову непрацездатність — до усунення таких проблем (помилок).

У бланку ЛН, який видається у вищезазначених випадках як продовження електронного ЛН, зазначається номер ЛН, який продовжується.

У разі видачі ЛН в паперовому вигляді у вищвказаних випадках застосовуються вимоги Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 036/о «Журнал реєстрації листків непрацездатності», затвердженої наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110, Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 № 189, наказу МОЗ «Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та інструкцій щодо їх заповнення» від 18.03.2002 № 93.

Також Наказом № 171 внесено зміни до абзацу третього пункту 3 розділу II Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234 (далі — Порядок № 1234), якими дату 01 лютого 2022 року замінено на дату 01 травня 2022 року.

Внаслідок цього в період до 01 травня 2022 року (було — до 01 лютого 2022 року) на підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності та які містять посилання на запис у РМВ про попередній медичний висновок, формуються ЛН як продовження випадку непрацездатності в порядку черговості, незалежно від статусу раніше сформованих ЛН (крім статусу «сформовано помилково»).

Крім того, Наказом № 171 внесено зміни до пункту 2 наказу МОЗ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України» від 28.09.2021 № 2086 (далі — Наказ № 2086), якими дату 01 лютого 2022 року замінено на дату 01 травня 2022 року. Отже, тепер до 01 травня 2022 року (було — до 01 лютого 2022 року) Національній службі здоров’я України спільно з Директоратом з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я доручено забезпечити функціональні можливості електронної системи охорони здоров’я щодо інструментів контролю та простежуваності при внесенні змін до медвисновків, в тому числі щодо зв’язку нового медвисновку, створеного з метою внесення змін, з медвисновком, до якого вносяться зміни.

Трохи раніше, а саме 31 грудня 2021 року, МОЗ Наказом № 2086 внесло зміни до Порядку № 1234 та Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого Наказом № 1066 (далі — Порядок № 1066).

Що стосується змін до Порядку № 1234, то у другому реченні абзацу першого пункту 3 розділу II цього Порядку тепер зазначено, що ЛН вважається виданим через сім днів після дати закриття ЛН та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)».

Отже, тепер не роз’ясненнями МОЗ і ФССУ, а Порядком № 1234 встановлено, що ЛН набуває статусу «готовий до сплати (виданий)» через 7 днів після дати закриття ЛН.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 1234 ЛН може мати в ЕРЛН такі статуси: закритий; готовий до сплати (виданий); помилково сформований; недійсний; оплачений.

Наказом № 2608 у Порядку № 1066 оновлено норми, які стосуються формування медичних висновків у Реєстрі за категоріями «Догляд за хворою дитиною» та «Лікування в санаторно-курортному закладі».

Так, пункт 4 розділу II Порядку № 1066 доповнено абзацами другим – четвертим, якими встановлено, що лікуючий лікар санаторно-курортного закладу (далі — СКЗ) формує медвисновок категорії «Догляд за хворою дитиною»:

– для осіб, у разі догляду за дитиною, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, для проходження санаторно-курортного лікування;

– для осіб, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, — за наявності показань про необхідність стороннього догляду під час лікування у СКЗ.

Одночасно у першому реченні пункту 14 Порядку № 1066 зазначили, що при формуванні медвисновків у РМВ, передбачених абзацами другим – четвертим пункту 4 розділу II цього Порядку, лікуючий лікар суб’єкта господарювання (далі — СГ), який здійснює направлення на продовження лікування в іншого СГ, формує медвисновок з урахуванням часу на проїзд пацієнта до такого СГ, що не може перевищувати 1 календарного дня в межах України.

Також розділ II Порядку № 1066 після пункту 12 доповнено новим пунктом 13, яким встановлено, що медвисновок категорії «Лікування в санаторно-курортному закладі» формується лікуючим лікарем СКЗ на підставі медичного запису про пацієнта та висновку лікуючого лікаря.

У зв’язку з цим колишній пункт 13 розділу II став пунктом 14 цього розділу.

У пункті 8 розділу III Порядку № 1066 тепер зазначено, що випадок тимчасової непрацездатності за категорією «Догляд за хворою дитиною» не може перевищувати 14 календарних днів в амбулаторних умовах (для дитини віком до 14 років), для особи, яка здійснює догляд, окрім випадків необхідності сумісного перебування із пацієнтом під час його госпіталізації або лікування в СКЗ. У випадках необхідності сумісного перебування особи період дії випадку тимчасової непрацездатності не може перевищувати тривалості перебування пацієнта у стаціонарі або на лікуванні в СКЗ.

Пункт 12 розділу III Порядку № 1066 викладено в новій редакції, згідно з якою для осіб, які віднесені до I категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, медвисновок категорії «Лікування в санаторно-курортному закладі» формується лікуючим лікарем на весь період лікування за наявності показань для направлення на лікування в СКЗ.