З 1 СІЧНЯ НАБРАВ ЧИННОСТІ ЗАКОН ПРО ДЕРЖБЮДЖЕТ–2022,
ЯКИМ ВСТАНОВЛЕНО СОЦІАЛЬНІ СТАНДАРТИ НА 2022 РІК
Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX
Цим Законом (далі — Закон про Держбюджет-2022), який набрав чинності 01 січня 2022 року, встановлено, зокрема, соціальні стандарти на 2022 рік.
Так, згідно зі статтею 8 Закону про Держбюджет-2022 мінімальна заробітна плата у 2022 році становить:
– у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 грн., з 1 жовтня — 6700 грн.;
– у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 грн., з 1 жовтня — 40,46 грн.
Таким чином, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі протягом січня — вересня 2022 року буде така ж сама як у грудні 2021 року — 6500 грн., а мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі з 1 січня 2022 року трохи збільшилась — з 39,12 грн. до 39,26 грн. З 1 жовтня 2022 року збільшення мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 200 грн. (6700 – 6500) або 3,08%, у погодинному розмірі — 1,2 грн. (40,46 – 39,26) або 3,06%.
Відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2022 прожитковий мінімум у 2022 році становить:
– усереднений на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня — 2393 грн., з 1 липня — 2508 грн., з 1 грудня — 2589 грн.;
– дітей віком до 6 років: з 1 січня — 2100 грн., з 1 липня — 2201 грн., з 1 грудня — 2272 грн.;
– дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня — 2618 грн., з 1 липня — 2744 грн., з 1 грудня — 2833 грн.;
– працездатних осіб: з 1 січня — 2481 грн., з 1 липня — 2600 грн., з 1 грудня — 2684 грн.;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 грн.;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня — 2102 грн.;
– працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 грн.;
– осіб, які втратили працездатність: з 1 січня — 1934 грн., з 1 липня — 2027 грн., з 1 грудня — 2093 грн.
Таким чином, прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення протягом січня – червня 2022 року буде таким самим як у грудні 2021 року. Як зазначено у пояснювальній записці до коментованого Закону, з метою забезпечення належного соціального захисту кожного громадянина України у 2022 році прожитковий мінімум підвищуватиметься темпами, що на 2% перевищують показник прогнозного індексу споживчих цін на наступний рік і зросте на 8,2% (грудень до грудня попереднього року).
Враховуючи вищезазначені показники мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМТЛ), у тому числі станом на 1 січня 2022 року, протягом 2022 року важливі для роботодавців «зарплатно-податкові» показники є наступними:
- мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 2481 грн. (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);
- сума заробітної плати, що підлягає індексації: у січні – червні — 2481 грн., у липні – листопаді — 2600 грн., у грудні — 2684 грн.;
- максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ): у січні – вересні — 97 500 грн. (6500 грн. х 15), у жовтні – грудні — 100 500 грн. (6700 грн. х 15);
- сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи не перевищує розміру мінімальної заробітної плати: у січні – вересні — 1430 грн. (6500 грн. х 22%), у жовтні – грудні — 1474 грн. (6700 грн. х 22%);
- розмір мінімального страхового внеску: у січні – вересні — 1430 грн. (6500 грн. х 22%), у жовтні – грудні — 1474 грн. (6700 грн. х 22%);
- сума податкової соціальної пільги (далі — ПСП) протягом усього 2022 року:
– яка надається у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1240,50 грн. (50% х 2481 грн.);
– надається у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1240,50 грн. та кількості дітей;
– надається у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 1860,75 грн. (1240,50 грн. х 150%);
– надається у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 2481 грн. (1240,50 грн. х 200%);
- граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 3470 грн. (2481 грн. х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 3470 грн. та кількості дітей;
- максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, яка не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ), — 3470 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ);
- максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 1625 грн. (6500 грн. х 25%);
- максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 650 грн. (6500 грн. х 0,1) за кожний календарний день відрядження;
- максимальна сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.21 ПКУ), — 19 500 грн. (6500 грн. х 3);
- максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 32 500 грн. (6500 грн. х 5);
- максимальна основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у розрахунку на рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ), — 1625 грн. (6500 грн. х 25%);
- максимальна сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.47 ПКУ), — 3470 грн.;
- максимальна сума коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку, які не оподатковуються ПДФО та ВЗ (пп. «б» пп. 165.1.22 ПКУ), — 6940 грн. (2 х 3470 грн.).
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ ТА ЗАКОНУ ПРО ЄСВ,
ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ СПЛАТИ ПДФО, ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ І ЄСВ
З ДОХОДІВ ПРАЦІВНИКІВ ТА ГІГ-СПЕЦІАЛІСТІВ
Цим Законом (далі — Закон № 1946), який набрав чинності 01 січня 2022 року, внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), які стосуються сплати податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО), військового збору (далі — ВЗ) та єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) з доходів працівників, а також з доходів спеціалістів резидента Дія Сіті у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX (далі — Закон № 1667).
Так, підпункт 164.2.16 ПКУ доповнено новим підпунктом «г», а підпункт «в» викладено в новій редакції. Внаслідок цього тепер до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема:
в) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику;
г) резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку – гіг-спеціаліста в межах 30% нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.
Таким чином, з 01.01.2022 звільнено від оподаткування ПДФО та ВЗ пенсійні внески у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхові платежі (внески) за договорами добровільного медичного страхування, що сплачуються:
– роботодавцем-резидентом за свій рахунок за (на користь) працівника в розмірі не більше 30% нарахованої йому заробітної плати за місяць;
– резидентом Дія Сіті за свій рахунок за (на користь) гіг-спеціаліста в розмірі не більше 30% нарахованої йому винагороди за місяць.
Нагадаємо, що до 01.01.2022 згідно з підпунктом «в» підпункту 164.2.16 ПКУ звільнялися від оподаткування ПДФО та ВЗ лише пенсійні внески, сплачені роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищувала 15% нарахованої заробітної плати платнику податку за місяць, внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.
Також ПКУ доповнено новим пунктом 170.14-1 (включає підпункти 170.14-1.1 – 170.14-1.5), яким встановлено особливості оподаткування доходів спеціалістів резидента Дія Сіті, до яких належать гіг-спеціалісти, що виконують роботу (надають послуги) на замовлення та на користь (в інтересах) резидента Дія Сіті на підставі гіг-контракту, укладеного в порядку, передбаченому Законом № 1667, та/або особи, які перебувають із резидентом Дія Сіті у трудових відносинах (пп. 14.1.283 ПКУ). Гіг-контракт — це цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті (ст. 1 Закону № 1667).
Згідно з підпунктом 14.1.282 ПКУ та статтею 1 Закону № 1667 резидент Дія Сіті — юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі (фактично це ІТ-компанія, що включена до реєстру Дія Сіті, який веде Мінцифри, та відповідає вимогам, встановленим для резидентів Дія Сіті статтею 5 Закону № 1667).
Податковим агентом платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті під час нарахування (виплати) на його користь доходів є резиденти Дія Сіті (пп. 170.14-1.1 ПКУ).
Відповідно до підпункту 170.14-1.2 ПКУ за ставкою ПДФО в розмірі 5% оподатковуються доходи платника податку – спеціаліста резидента Дія Сіті, що виплачуються на його користь резидентом Дія Сіті у вигляді:
а) заробітної плати;
б) винагороди за гіг-контрактом;
в) авторської винагороди за створення службового твору та перехід прав на службові твори.
Вищенаведені положення застосовуються до загального (річного) оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати чи винагороди, що нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами чи у зв’язку з виконанням гіг-контракту, розмір якого не перевищує еквівалент 240 тисяч євро за календарний рік за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим НБУ станом на 1 січня (у 2022 році — не перевищує 7 421 424 грн. (30,9226 х 240 000 євро)). У разі якщо сума отриманого доходу перевищує зазначений розмір, до суми такого перевищення застосовується ставка ПДФО в розмірі 18%, при цьому платник податків зобов’язаний відобразити суму такого перевищення у складі оподатковуваного доходу за відповідний звітний рік та подати річну декларацію про доходи і самостійно сплатити ПДФО з суми такого перевищення (пп. 170.14-1.3 ПКУ).
Оскільки відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об’єктом оподаткування ВЗ є доходи, які оподатковуються ПДФО (за деяким виключенням), то всі вищенаведені оподатковувані ПДФО доходи обкладаються ВЗ за ставкою 1,5%.
Що стосується нововведень у сплаті ЄСВ, то Законом № 1946 статтю 8 Закону про ЄСВ доповнено частиною 14-1, згідно з якою ЄСВ для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини 1, пунктом 10 частини 2 статті 5 Закону № 1667, встановлюється:
а) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати — у розмірі мінімального страхового внеску;
б) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом № 1667, — у розмірі мінімального страхового внеску.
Частину 6 статті 4 Закону про ЄСВ викладено в новій редакції, якою встановлено, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 цієї статті (тобто фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом № 1667, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, встановлену цим Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
РОЗШИРЕНО ПЕРЕЛІК ОСІБ, ПО ЯКИХ ПОДАЄТЬСЯ ПОВІДОМЛЕННЯ
ПРО ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ, ТА ОНОВЛЕНО ФОРМУ ТАКОГО ПОВІДОМЛЕННЯ
Цією постановою, яка набрала чинності 05 січня 2022 року, внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413 (далі — Постанова № 413). Зміни викликано набуттям чинності Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX (далі — Закон № 1667) та нового ДСТУ 4163:2020.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону № 1667 до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє про укладення гіг-контракту Державну податкову службу України (далі — ДПС) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищенаведеної норми назву Постанови № 413 змінено на нову назву «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту», а в постановляючій частині Постанови № 413 тепер зазначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту подається роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного соціального внеску за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті. Повідомлення подається засобами електронного зв’язку, а за відсутності технічної можливості це зробити — у формі документа на папері з копією в електронній формі. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Крім того, в новій редакції викладено додаток до Постанови № 413 (форму повідомлення), який отримав нову назву «Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту».
Докладно — див. статтю на стор. 56.
Постанова № 413 — на стор. 102.
ЗБІЛЬШЕНО СУМУ ДОБОВИХ ВИТРАТ ТА ГРАНИЧНУ СУМУ ВИТРАТ
НА НАЙМ ЖИТЛОВОГО ПРИМІЩЕННЯ ПРИ ВІДРЯДЖЕННЯХ В МЕЖАХ
УКРАЇНИ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
Цією постановою (далі — Постанова № 1355), яка набрала чинності 01 січня 2022 року, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98 (далі — Постанова № 98).
Так, додаток 1 до Постанови № 98, який має назву «Суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» викладено в новій редакції, з якої випливає, що при відрядженнях в межах України сума добових витрат становить 300 грн. (було — 60 грн.), а гранична (максимальна) сума витрат на найм житлового приміщення за добу становить 900 грн. (було — 600 грн.).
Одночасно виключено пункт 3 Постанови № 98 та додаток 2 до Постанови № 98, яким передбачалося встановлення надбавок до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій держслужбовців (членів Уряду тощо), що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод.
В пункті 2 Постанови № 1355 зазначено, що реалізація цієї Постанови здійснюється підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, виключно в межах коштів, передбачених у відповідних кошторисах та планах використання бюджетних коштів.
Пунктом 3 Постанови № 1355 зобов’язано керівників підприємств, установ та організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, вжити заходів до мінімізації витрат на службові відрядження шляхом оптимізації кількісного складу відряджених працівників і строку їх перебування у відрядженні, зменшення витрат на оплату проїзду, наймання житла та інших витрат, пов’язаних з відрядженням, проведення зустрічей, переговорів тощо в режимі он-лайн.
ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІК СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ, СПОРІДНЕНИХ
З ВІЙСЬКОВО-ОБЛІКОВИМИ СПЕЦІАЛЬНОСТЯМИ, ПІСЛЯ ОДЕРЖАННЯ ЯКИХ
ЖІНКИ БЕРУТЬСЯ НА ВІЙСЬКОВИЙ ОБЛІК ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ
Цим документом, який набрав чинності 17 грудня 2021 року, затверджено Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних (далі — Перелік № 313). Цей Перелік затверджено на виконання частини 11 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII (далі — Закон № 2232), якою з 23 квітня 2021 року передбачено, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
На відміну від попереднього переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.94 № 711, «міноборонівський» Перелік № 313 включає в рази більше спеціальностей та професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних. Загалом жінок, які мають спеціальності та професії, зазначені в Переліку № 313, в Україні може бути декілька мільйонів. Через великий резонанс в суспільстві Президент України вже дав доручення Міністру оборони скоротити Перелік № 313, а Міноборони вже розробило проект відповідного наказу, який наразі погоджується.
Нагадаємо, що відповідно до пункту 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі — Порядок № 921), приймання на роботу військовозобов’язаних здійснюється тільки після взяття їх на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах.
Громадянин, який є військовозобов’язаним, при укладенні трудового договору зобов’язаний подати відповідний військово-обліковий документ (ч. друга ст. 24 Кодексу законів про працю України).
Посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку військовозобов’язаних (ст. 16 Закону України «Про оборону України» від 06.12.91 № 1932-XII).
Персональний облік військовозобов’язаних передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (типова форма № П-2 «Особова картка працівника») та покладається на керівників підприємств, установ, організацій незалежно від підпорядкування і форми власності (ч. 5 ст. 34 Закону № 2232, п. 36 Порядку № 921).
Докладно — див. новину.