Щодо оподаткування вихідної допомоги, яка виплачується при звільненні працівника-«чорнобильця»
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 12.11.2019 р. № 1273/6/99-00-04-07-03-15/ІПК
Щодо оподаткування вихідної допомоги, яка виплачується при звільненні працівника-«чорнобильця»
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Розділом IV Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі — Закон № 796) визначено компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до встановлених категорій.
Так, відповідно до п. 7 частини першої ст. 20 Закону № 796 у разі вивільнення працівників у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм, зокрема, виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 Кодексу, зокрема, сума відшкодування платнику податку розміру шкоди, заподіяної йому внаслідок Чорнобильської катастрофи, у порядку та сумах, визначених законом (пп. 165.1.3 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
При цьому згідно з пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків.
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., визначену в пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).
Отже, дохід у вигляді суми вихідної допомоги, яка виплачується у зв’язку зі звільненням найманих працівників, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як інший дохід, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах та відображається податковим агентом в податковому розрахунку за ф. № 1ДФ за ознакою доходу «127».
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
__________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеній ІПК ДПСУ надала відповідь на два запитання:
1) Чи обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ) вихідна допомога, яка виплачується при звільненні працівнику-«чорнобильцю» у зв’язку із скороченням його посади?
2) До якого виду доходу належить вихідна допомога?
Відповідь на перше запитання особливих сумнівів не викликала, а відповідь на друге запитання впливала на порядок застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) до доходу працівника в місяці звільнення.
Нагадаємо, що ПСП відповідно до підпункту 169.4.1 ПКУ застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2020 році ця сума становить 2940 грн.).
Вихідна допомога виплачується працівникам, тобто лише платникам податку, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у випадках, встановлених законодавством (зокрема, статтею 44 КЗпП, пунктом 7 частини першої ст. 20 Закону № 796).
Якщо вихідну допомогу вважати виплатою, прирівняною до заробітної плати, то вона має обкладатися ПДФО та ВЗ на підставі підпункту 164.2.1 ПКУ, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Але найголовніше — вихідна допомога збільшує розмір місячного доходу у вигляді заробітної плати, який має порівнюватись з граничним розміром доходу, що дає право на застосування ПСП.
Наприклад, якщо в місяці звільнення заробітна плата за відпрацьований час становить 2500 грн., а розмір вихідної допомоги працівника-«чорнобильця» — 12 000 грн. (3 х 4000 грн.), то місячна заробітна плата у нього становить 14 500 грн. (2500 + 12 000), що перевищує граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП (14 500 грн. > 2940 грн.), тому в місяці звільнення працівник не має права на ПСП.
Якщо вихідну допомогу не вважати виплатою, прирівняною до заробітної плати, то вона має обкладатися ПДФО та ВЗ на підставі підпункту 164.2.20 ПКУ у складі інших доходів, крім зазначених у статті 165 ПКУ. В такому випадку місячна заробітна плата працівника становить 2500 грн., що не перевищує граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП (2500 грн. < 2940 грн.), тому в місяці звільнення працівник має право на ПСП.
На думку ДПСУ, вихідна допомога має обкладатися ПДФО та ВЗ на підставі підпункту 164.2.20 ПКУ у складі інших доходів, крім зазначених у статті 165 ПКУ, тобто вона не є заробітною платою. Отже, вихідна допомога не збільшує розмір місячного доходу у вигляді заробітної плати, який порівнюється з граничним розміром доходу, що дає право на застосування ПСП в місяці звільнення працівника.
Можливо, ДПСУ взяла до уваги те, що відповідно до пункту 3.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, суми вихідної допомоги при припиненні трудового договору не належать до фонду оплати праці.
Одночасно вихідна допомога зазначена у пункті 4 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170.
Отже, вихідна допомога не є базою нарахування ЄСВ.