Лист Мінекономіки «Щодо тривалості роботи та застосування підсумованого обліку робочого часу» від 28.12.2020 р. № 3512-06/76446-09

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 28.12.2020 р. № 3512-06/76446-09

Щодо тривалості роботи та застосування підсумованого обліку робочого часу

(Витяг)

Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розглянуто Ваше електронне звернення від 10.12.2020 р., що надійшло з Міністерства соціальної політики України, і в межах компетенції повідомляється.

Встановлення режиму роботи — це право підприємства, установи, організації, яке реалізується роботодавцем та трудовим колективом за погодженням з профспілковим комітетом.

Згідно зі ст. 57 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачаються правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Статтею 51 КЗпП визначено, що скорочена тривалість робочого часу встановлюється, зокрема, для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.

Графіки мають бути бути складені таким чином, щоб була дотримана нормальна тривалість робочого часу, передбачена ст. 50 КЗпП, а для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами працј, — ст. 51 КЗпП.

Згідно зi ст. 61 КЗпП на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.¹

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (ст. 58 КЗпП).

Статтею 59 КЗпП передбачено, що тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.¹

Згідно з п. 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу (далі — Методичні рекомендації), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138, виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Слід зазначити, що тривалість щоденної роботи, в тому числі в різних структурних підрозділах підприємства, установи, організації, може визначатися правилами внутрішнього трудового розпорядку. Інший документ, котрий може застосовуватись для визначення тривалості щоденної роботи, — це графік змінності (графік виходу на роботу). Графіки виходу на роботу затверджуються завжди, коли тривалість щоденної роботи чи надані працівникам вихідні дні не є стабільними. Графіки змінності (графіки виходу на роботу) затверджує роботодавець за погодженням із профспілковим комітетом підприємства.

Законодавством про працю не заборонено при режимі роботи за підсумованим обліком робочого часу встановлювати тривалість зміни 24 чи 12 годин.

З огляду на те, що згідно зi ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, то режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) i часу відпочинку можуть встановлюватися роботодавцем у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм i гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

Відповідно до зазначеного, режим роботи, тривалість робочого часу i часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або в колективному договорі з дотриманням норм i гарантій, встановлених чинним законодавством.

Одночасно повідомляємо, що листи Miнicтерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.