Порядок звільнення працівника у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників

УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 12.11.2019 р.

Порядок звільнення працівника у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку скорочення чисельності або штату працівників.

У разі прийняття рішення роботодавцем щодо скорочення чисельності або штату працівників КЗпП визначено певні процедурні зобов’язання, яких роботодавець повинен дотримуватися при звільненні працівників.

Звернення до профспілки щодо проведення консультацій з питань скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно зі ст. 49-4 КЗпП та ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» власник або уповноважений ним орган не пізніше як за три місяці до запланованого масового вивільнення працівників звертається до професійних спілок про проведення консультацій щодо заходів запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. Рішення про скорочення чисельності або штату оформляється наказом по підприємству, до штатного розпису вносяться відповідні зміни.

Визначення переважного права на залишення на роботі у разі скорочення чисельності працівників.

Статтею 42 КЗпП визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

– сімейним — за наявності двох і більше утриманців;

– особам, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;

– працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на такому підприємстві, в установі, організації;

– працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;

– учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

– авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

– працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

– особам з числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

– працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби;

– працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Цей перелік не є вичерпним і перевага в залишенні на роботі може надаватися також іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України. При визначенні переважного права на залишення на роботі також слід враховувати пільгові категорії громадян, встановлені ст. 184 КЗпП, звільнення яких з ініціативи роботодавця заборонено, а саме: звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Попередження працівників про можливе скорочення чисельності або штату працівників та пропонування іншої роботи відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП.

Про звільнення у зв’язку із скороченням чисельності або штату на підприємстві, в установі, організації працівники попереджаються не пізніше ніж за 2 місяці. Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець пропонує працівникам іншу роботу на тому ж підприємстві, якщо вона є. Про іншу роботу за її наявності роботодавець має інформувати працівника не лише при попередженні про наступне звільнення, але й протягом усього строку попередження, якщо на підприємстві з’являються нові вакансії. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Повідомлення до Державної служби зайнятості України подається, якщо заплановане вивільнення працівників є масовим, про що зазначено в ч. 3 ст. 49-2 КЗпП, ст. 48 Закону України «Про зайнятість населення». Інформація подається підприємствами, установами, організаціями не пізніше ніж за два місяці до вивільнення працівників до територіального органу Державної служби зайнятості України за місцем реєстрації як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Звернення до первинної профспілкової організації (профспілкового представника) щодо скорочення чисельності або штату працівників згідно з вимогою ст. 43 КЗпП.

Розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації).

Звільнення працівника, видача йому трудової книжки та проведення розрахунку.

Звільнення працівників повинно відбуватись не раніше закінчення двомісячного попереджувального строку. За наявності згоди працівника (заяви про скорочення строку попередження) його звільнення до закінчення двомісячного строку є правомірним. У день звільнення працівнику видається належно оформлена трудова книжка та копія наказу про звільнення (ст. 47 КЗпП).

Відповідно до ст. 44 КЗпП при припиненні трудового договору згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації (у тому числі грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки згідно зі ст. 83 КЗпП та вихідної допомоги згідно зі ст. 44 КЗпП), провадиться в день звільнення згідно зі ст. 116 КЗпП.