Щодо відрахування «декретних» у разі дострокового виходу працівниці з «декретної» відпустки через смерть дитини після пологів
Працівниці на підставі листка непрацездатності, виданого у зв’язку з вагітністю та пологами, було надано «декретну» відпустку тривалістю 140 календарних днів (з 24.02.2020 р. по 12.07.2020 р.) через передчасні пологи з виплатою «декретних» за весь період такої відпустки. Однак народжена дитина не вижила. Не дочекавшись закінчення «декретної» відпустки, працівниця написала заяву про її дострокове припинення (не використано 56 к. д. «декретної» відпустки) і вихід на роботу. Чи потрібно працівниці повертати «декретні» за невикористані 56 днів «декретної» відпустки у разі дострокового виходу на роботу?
Так, «декретні» потрібно повернути.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей — 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 – 3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, «декретні» виплачуються за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 — до пологів та 90 — після пологів). Розмір «декретних» обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів «декретної» відпустки, фактично використаних до пологів.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (далі — ЛН).
Пунктами 6.1 та 6.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), встановлено, що ЛН у зв’язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 — після). У разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді, на підставі запису в історії пологів та обмінній карті вагітної, засвідченого підписом головного лікаря та печаткою лікувально-профілактичного закладу, де відбувались пологи, за місцем спостереження за вагітною додатково видається ЛН на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до I – IV категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС.
При передчасних пологах до 30 тижнів вагітності ЛН у зв’язку з вагітністю і пологами (далі — «декретний» ЛН) видається лікувально-профілактичним закладом, де відбулись пологи, на 140 календарних днів у разі народження живої дитини, а у випадку мертвонародження при таких пологах на 70 календарних днів (п. 6.5 Інструкції № 455).
Таким чином, якщо у жінки відбулися передчасні пологи до 30 тижнів вагітності, «декретний» ЛН видається лікувально-профілактичним закладом, де відбулися пологи, на 140 календарних днів у разі народження живої дитини. Якщо після народження живої дитини остання через деякий час померла, то жінка має право використати «декретну» відпустку повністю (140 календарних днів).
Оскільки використання «декретної» відпустки є правом, а не обов’язком жінки, то вона може у будь-який час перервати таку відпустку і вийти на роботу.
Якщо працівниця за власним бажанням (через втрату дитини) вирішила перервати «декретну» відпустку і за місцем роботи подала заяву про дострокове припинення такої відпустки, то на підставі цієї заяви керівником підприємства видається наказ про припинення «декретної» відпустки і допуск працівниці до роботи.
Після виходу на роботу працівниці нараховується заробітна плата, що унеможливлює виплату за період роботи «декретних», оскільки, як зазначалося вище, «декретні» надаються як компенсація втраченої заробітної плати (доходу) за період «декретної» відпустки (ч. 1 ст. 25 Закону № 1105).
Отже, у разі дострокового припинення «декретної» відпустки і виходу жінки на роботу вона має повернути частину «декретних», отриманих за невикористані дні «декретної» відпустки, роботодавцю. Тобто працівниця повинна повернути частину «декретних», нарахованих за календарні дні, що припадають на період її роботи, оскільки за цей період вона не втратить заробітну плату.1 Одночасна виплата «декретних» і заробітної плати за одні й ті самі робочі (календарні) дні Законом № 1105 не передбачена.
1 Див. також лист ФСС з ТВП від 16.09.2013 р. № 04-29-2494.
В окремому наказі або наказі про дострокове припинення «декретної» відпустки зазначається про необхідність повернення працівницею «декретних» за 56 невикористаних календарних днів «декретної» відпустки. Якщо на момент дострокового виходу з «декретної» відпустки коштів у працівниці немає, то на підставі її заяви вони можуть бути відраховані з її заробітної плати.
Після повернення коштів працівницею роботодавцю (страхувальнику) останній перераховує (повертає) кошти робочому органу Фонду.