Порядок начисления и выплаты отпускныхПорядок нарахування та виплати відпускних

В соответствии со статьей 45 Конституции Украины каждый, кто работает, имеет право на отдых. Это право обеспечивается предоставлением, в частности, оплачиваемого ежегодного отпуска.

Виды отпусков, подлежащих оплате, определены Кодексом законов о труде Украины (далее — КЗоТ), Законом Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) и другими нормативно-правовыми актами.

Статьей 74 КЗоТ и статьей 2 Закона об отпусках установлено, что гражданам, которые состоят в трудовых отношениях с предприятиями, учреждениями, организациями независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также работают по трудовому договору у физического лица (далее — работодатели), предоставляются ежегодные (основные и дополнительные) отпуска¹ с сохранением на их период места работы (должности) и заработной платы.

Кроме того, подлежат оплате отпуска в связи с обучением, творческие отпуска, отпуска в связи с усыновлением ребенка, дополнительные отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (ст. 13–16, 18-1, 19 Закона об отпусках).

Также оплачивается отпуск для подготовки и участия в соревнованиях, который предоставляется работникам, принимающим участие во всеукраинских и международных спортивных соревнованиях (ст. 16-1 Закона об отпусках, п. 7 Порядка предоставления и оплаты отпусков для подготовки и участия во всеукраинских и международных спортивных соревнованиях, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 01.06.2011 г. № 565).

Оплата всех вышеперечисленных отпусков осуществляется за счет денежных средств предприятий, предназначеных для оплаты труда, или за счет денежных средств физического лица, у которого работают по трудовому договору работники (ч. первая ст. 23 Закона об отпусках).

В учреждениях и организациях, содержащихся за счет бюджетных денежных средств, оплата этих отпусков осуществляется из бюджетных ассигнований на их содержание (ч. вторая ст. 23 Закона об отпусках).

Оплата прочих видов отпусков, предусмотренных коллективным договором и соглашениями, трудовым договором, в т. ч. оплата дополнительных дней ежегодного отпуска, предусмотренных коллективным (трудовым) договором и предоставляемых свыше установленной законодательством продолжительности ежегодного отпуска, осуществляется за счет прибыли предприятия, остающейся после уплаты налогов и других обязательных платежей в бюджет, или за счет денежных средств физического лица, у которого работают по трудовому договору работники. в учреждениях и организациях, содержащихся за счет бюджетных денежных средств, оплата таких отпусков осуществляется в пределах бюджетных ассигнований и других дополнительных источников (ч. третья ст. 23 Закона об отпусках).

Обращаем внимание, что дополнительные отпуска, которые предоставляются лицам, пострадавшим вследствие Чернобыльской катастрофы, категорий 1 и 2 (далее — «чернобыльцы») согласно пункту 22 части первой статьи 20 и пункту 1 части первой статьи 21 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 г. № 796-XII (далее — Закон № 796), не относятся к ежегодным отпускам², оплачиваются за счет денежных средств государственного бюджета, которые перечисляются работодателям органами социальной защиты населения в соответствии с нормами Порядка использования денежных средств государственного бюджета для выполнения программ, связанных с социальной защитой граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 20.09.2005 г. № 936.

Кроме того, не относится к ежегодным отпускам оплачиваемый за счет работодателя дополнительный отпуск с сохранением заработной платы, предоставляемый участникам боевых действий, пострадавшим участникам Революции Достоинства, лицам с инвалидностью вследствие войны, статус которых определен Законом Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты» от 22.10.93 г. № 3551-XII (далее — Закон № 3551), лицам, реабилитированным в соответствии с Законом Украины «О реабилитации жертв репрессий коммунистического тоталитарного режима 1917 – 1991 годов», из числа подвергшихся репрессиям в форме (формах) лишения свободы (заключения) или ограничения свободы или принудительного безосновательного помещения здорового человека в психиатрическое учреждение по решению внесудебного или иного репрессивного органа, продолжительностью 14 календарных дней в год (ст. 77-2 КЗоТ, ст. 16-2 Закона об отпусках, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закона № 3551).³

Начисление работникам заработной платы за период любого оплачиваемого отпуска (кроме отпуска в связи с беременностью и родами, за время которого начисляется пособие по беременности и родам, выплачиваемое за счет денежных средств Фонда социального страхования Украины), а также денежной компенсации за неиспользованный отпуск⁴ (далее вместе — отпускные) осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), о чем указано в подпункте «а» пункта 1 этого документа.

Исходя из норм разделов ІІ – ІV Порядка № 100 алгоритм проведения расчетов при начислении отпускных включает несколько этапов (см. ниже схему).

Алгоритм начисления оплаты за время отпуска

Определение расчетного периода

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

Определение количества календарных дней в расчетном периоде

Исчисление среднедневной заработной платы

Определение суммы отпускных

Остановимся подробно на каждом из вышеперечисленных этапов начисления отпускных, а также рассмотрим на конкретных примерах порядок расчета суммы отпускных.²³

Определение расчетного периода

Расчетный период для начисления отпускных зависит от продолжительности работы сотрудника у работодателя.

Так, если период работы составляет более одного года, то исчисление средней заработной платы для начисления отпускных осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска (абз. первый п. 2 Порядка № 100). То есть, расчетным периодом для начисления отпускных являются последние 12 календарных месяцев работы у работодателя.

Например, если работнику отпуск предоставляется с 9 июня 2020 года, то расчетным будет период с 1 июня 2019 года по 31 мая 2020 года.

Для сотрудника, проработавшего у работодателя меньше года, расчетным является период с первого числа месяца после оформления (принятия) на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск (абз. второй п. 2 Порядка № 100).

Например, если работник принят на работу 15 октября 2019 года, а отпуск ему предоставляется с 22 июня 2020 года, расчетным будет период с 1 ноября 2019 года по 31 мая 2020 года (7 календарных месяцев).

Если работник принят на работу с первого календарного дня месяца, то этот месяц учитывается (включается в расчетный период) при исчислении средней заработной платы для оплаты времени отпуска.

Если работник принят на работу не с первого календарного, а с первого рабочего дня месяца, установленного графиком работы предприятия, то этот месяц также учитывается (включается в расчетный период) при исчислении средней заработной платы для оплаты времени отпуска (поскольку отработаны все рабочие дни месяца).⁵

Например, если работник принят на работу 2 января 2020 года (первый рабочий день января на предприятии), а отпуск ему предоставляется с 20 июля 2020 года, расчетным будет период с 1 января по 30 июня 2020 года, т. е. январь включается в расчетный период (см. пример 2 ниже).

Для работников со сдельной оплатой труда в случае отсутствия оперативных данных для расчета их заработной платы за последний месяц расчетного периода такой месяц может заменяться другим месяцем, непосредственно предшествующим расчетному периоду (абз. девятый п. 2 Порядка № 100).⁶

Например, если работнику-сдельщику предоставляется ежегодный основной отпуск с 1 июля 2020 года (расчетный период — с 1 июля 2019 года по 30 июня 2020 года), но на момент начисления отпускных, которые должны быть выплачены работнику не позднее 27 июня, еще не известен размер его заработной платы за июнь 2020 года (последний месяц расчетного периода), то вместо заработной платы за этот месяц можно использовать заработную плату за месяц, непосредственно предшествующий расчетному периоду, т. е. за июнь 2019 года. При этом в дальнейшем перерасчет отпускных не осуществляется.

Если работник отработал у работодателя меньше календарного месяца, то расчетного периода не будет. В этом случае расчет отпускных (денежной компенсации за неиспользованные дни отпуска) осуществляется исходя из установленных работнику в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100). Эта норма касается, например, случая, когда работник принят на работу 5 мая 2020 года (второй рабочий день месяца), а увольняется 26 июня 2020 года (нет отработанного полностью календарного месяца).⁷

Если работник принят на работу с первого рабочего дня месяца, а увольняется в последний рабочий день этого же месяца (фактически он отработал все рабочие дни месяца), то расчетного периода у него не будет, поскольку месяц, в котором работник увольняется, не может включаться в расчетный период.

Например, если работник принят на работу 1 июня 2020 года (первый рабочий день месяца), а увольняется 30 июня (последний рабочий день месяца), то для начисления ему денежной компенсации за неиспользованные дни отпуска июнь не является месяцем расчетного периода (в данном случае отсутствует расчетный период).

Если же работник был принят на работу с первого рабочего дня месяца, отработал весь этот месяц, но решил уволиться, при этом с 1 числа следующего месяца ему предоставляются неиспользованные дни ежегодного отпуска с последующим увольнением (последний день отпуска является днем увольнения — ч. первая ст. 3 Закона об отпусках), то расчетный период для начисления отпускных включает один месяц, который работник отработал полностью и который предшествует месяцу предоставления отпуска.

Например, если работник был принят на работу 4 мая 2020 года (первый рабочий день месяца), но в конце этого месяца решил уволиться, отработав по 31 мая, а с 1 июня ему по желанию были предоставлены 2 календарных дня неиспользованного ежегодного основного отпуска с увольнением 2 июня (последний день отпуска), то расчетный период для начисления отпускных включает один месяц — май.

Если работнику на основании одного приказа руководителя предоставляется один (общий) ежегодный основной отпуск за предыдущий и текущий рабочие годы (например, с 9 июня по 27 июля 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск общей продолжительностью 48 к. д., в том числе 24 к. д. за рабочий год с 15.01.2019 г. по 14.01.2020 г. и 24 к. д. за рабочий год с 15.01.2020 г. по 14.01.2021 г.), то для такого отпуска расчетный период для начисления отпускных будет единым (июнь 2019 года – май 2020 года).

Если же за смежных два рабочих года предоставляются два ежегодных основных отпуска подряд (один за другим) на основании двух приказов руководителя предприятия (по каждому отпуску издан отдельный приказ), при этом они начинаются в разных месяцах (например, первый отпуск предоставлен с 25 мая по 18 июня, а второй — с 19 июня по 13 июля 2020 года), в том числе если между отпусками имеется разрыв с выходными днями (например, первый отпуск предоставлен с 26 мая по 19 июня, а второй через 2 выходных дня (20 и 21 июня — суббота и воскресенье) — с 22 июня по 16 июля 2020 года), то расчетные периоды будут разными (для первого отпуска: май 2019 года – апрель 2020 года; для второго отпуска: июнь 2019 года – май 2020 года).

Также отдельно определяются расчетные периоды при предоставлении подряд оплачиваемых отпусков различных видов. Например, если работнику одним приказом руководителя предприятия предоставляются три отпуска различных видов подряд: сначала ежегодный основной отпуск с 25 мая по 22 июня (28 к. д.), сразу после него — социальный дополнительный отпуск работникам, имеющим детей, с 23 июня по 3 июля (10 к. д.), а сразу после него — «чернобыльский» отпуск с 4 по 19 июля (14 р. д. или 16 к. д.), то поскольку такие отпуска начинаются в разных месяцах (ежегодный отпуск — в мае, социальный отпуск — в июне, «чернобыльский» отпуск — в июле), расчетные периоды будут разными (для ежегодного отпуска: май 2019 года – апрель 2020 года; для социального отпуска: июнь 2019 года – май 2020 года; для «чернобыльского» отпуска: июль 2019 года – июнь 2020 года).

Таким образом, расчетный период зависит не от месяца издания приказа, а от того, в каком календарном месяце согласно приказу руководителя работнику предоставляется (начинается) отпуск.⁸

Если ежегодный отпуск был прерван болезнью, после которой вторая часть (продолжение) отпуска началась в следующем месяце, то отпускные за эту часть рассчитываются исходя из нового расчетного периода.⁹

Периоды, которые исключаются из расчетного периода

Время, в течение которого работник в соответствии с действующим законодательством или по другим уважительным причинам не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100; см. примеры 8–11 ниже).

Вышеприведенная норма касается, например, случаев, когда:

• работник по не зависящим от него причинам работал в режиме неполной рабочей недели (по инициативе работодателя приказом был переведен на работу с неполной рабочей неделей в связи с невозможностью обеспечения работой в течение нормальной продолжительности рабочей недели);¹⁰

• был оформлен простой, но не по вине работника, а по решению работодателя (за работником частично сохранялась заработная плата в размере не ниже 2/3 тарифной ставки согласно части первой статьи 113 КЗоТ);
• работнику предоставлялись отпуска без сохранения заработной платы согласно статьям 25 и 26 Закона об отпусках;¹¹

• работник находился в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста¹² и т. п.

Соответственно, если в расчетном периоде работник не работал по собственной вине (по неуважительной причине), вследствие чего за ним не сохранялась заработная плата (простой по вине работника, отстранение от работы руководителем в случаях, предусмотренных статьей 46 КЗоТ, прогул и т. п.), то такой период (календарные дни) не исключается из расчетного периода.

Также не исключаются из расчетного периода не отработанные рабочие (календарные) дни предприятия в связи с тем, что по инициативе работника работодателем ему была установлена неполная рабочая неделя.

Кроме того, если в расчетном периоде работник не работал, но за ним сохранялся средний заработок (за период любого оплачиваемого отпуска, в т. ч. в связи с беременностью и родами, за время командировки, выполнения государственных и общественных обязанностей, период военной службы в особый период, дни медосмотра (медобследования) в учреждениях здравоохранения, дни освобождения работников-доноров от работы и т. п.¹³), то такой период не исключается из расчетного периода (см. примеры 6, 7, 12 ниже).

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

Выплаты, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, приведены в пункте 3 Порядка № 100, а которые не учитываются — в пункте 4 указанного Порядка (см. таблицу ниже).

Выплаты, учитываемые и не учитываемые при исчислении
средней заработной платы для начисления отпускных

Выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы (п. 3 Порядка № 100)

Выплаты, которые НЕ учитываются при исчислении средней заработной платы (п. 4 Порядка № 100)

• Основная заработная плата; • Доплаты и надбавки (за сверхурочную работу и работу в ночное (вечернее) время; совмещение профессий и должностей; расширение зон обслуживания или выполнение повышенных объемов работ работниками-почасовиками; высокие достижения в труде (высокое профессиональное мастерство); условия труда; интенсивность труда; руководство бригадой; выслугу лет и т. п., в т. ч. оплата за работу в выходные, праздничные и нерабочие дни, доплата до минимальной заработной платы); • Производственные премии и премии за экономию конкретных видов топлива, электроэнергии и тепловой энергии; • Вознаграждения по итогам годовой работы и за выслугу лет; • Индексация; • Выплаты за время, в течение которого за работником сохранялась средняя заработная плата (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебных командировок, вынужденного прогула и т. п.); • Пособие по временной нетрудоспособности; • Пособие по беременности и родам.

• Выплаты за выполнение отдельных поручений (единовременного характера), не входящих в обязанности работника (за исключением доплат за совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ и выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, а также разности в должностных окладах, выплачиваемой работникам, выполняющим обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения и не являющимся штатными заместителями); • Единовременные выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, выходящим на пенсию, выходное пособие и т. п.); • Компенсационные выплаты на командировку и переводы (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья, подъемные, надбавки, выплачиваемые вместо суточных); • Премии за изобретения и рационализаторские предложения, за содействие внедрению изобретений и рационализаторских предложений, за внедрение новой техники и технологии, за сбор и сдачу лома черных, цветных и драгоценных металлов, сбор и сдачу на восстановление отработанных деталей машин, автомобильных шин, введение в действие производственных мощностей и объектов строительства (за исключением этих премий работникам строительных организаций, выплачиваемых в составе премий за результаты хозяйственной деятельности); • Денежные и вещевые вознаграждения за призовые места на соревнованиях, смотрах, конкурсах и т. п.; • Пенсии, государственная помощь, социальные и компенсационные выплаты; • Литературный гонорар штатным работникам газет и журналов, выплачиваемый по авторскому договору; • Стоимость бесплатно выданной спецодежды, спецобуви и прочих средств индивидуальной защиты, мыла, моющих и обезвреживающих средств, молока и лечебно-профилактического питания; • Дотации на обеды, проезд, стоимость оплаченных предприятием путевок в санатории и дома отдыха; • Выплаты, связанные с юбилейными датами, днем рождения, за долголетнюю и безупречную трудовую деятельность, активную общественную работу и т. п.; • Стоимость бесплатно предоставленных некоторым категориям работников коммунальных услуг, жилья, топлива и сумма денежных средств на их возмещение; • Заработная плата на работе по совместительству (за исключением работников, для которых включение ее в средний заработок предусмотрено действующим законодательством); • Суммы возмещения ущерба, нанесенного работнику увечьем или иным повреждением здоровья; • Доходы (дивиденды, проценты), начисленные по акциям трудового коллектива и вкладам членов трудового коллектива в имущество предприятия; • Компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты

Учет премий и вознаграждений

При исчислении средней заработной платы учитываются только премии, указанные в пункте 3 Порядка № 100 и не указанные в пункте 4 этого Порядка. Основным критерием включения премии в расчет является постоянство выплаты (для месячных премий — ежемесячно, для квартальных премий — ежеквартально, для полугодовых премий — каждое полугодие) независимо от ее размера и порядка исчисления. Такие постоянные премии обязательно предусматриваются коллективным договором (Положением о премировании) и имеют производственный характер (относятся к дополнительной заработной плате).¹⁴

В случае если коллективным договором (Положением о премировании) предусмотрена выплата премии ежемесячно при наличии финансовых возможностей, но в связи с финансовыми трудностями месячная премия была выплачена только в одном месяце расчетного периода, то указанная премия должна учитываться при исчислении средней заработной платы, поскольку она не относится к одноразовым выплатам.¹⁴

Если премия не имеет постоянного характера (Положением о премировании предусмотрено, что за выполнение отдельных разовых поручений может выплачиваться одноразовая премия) или премия выплачивается на основании отдельного приказа руководителя за выполнение отдельных поручений, то она (независимо от ее размера и порядка исчисления) считается одноразовой выплатой, которая на основании подпункта «б» пункта 4 Порядка № 100 не учитывается при исчислении средней заработной платы.¹⁴

Премии, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, включаются в заработок того месяца, на который они приходятся согласно расчетной ведомости на заработную плату (абз. первый п. 3 Порядка № 100).

Например, если ежемесячная производственная премия за работу в апреле начисляется в мае, то она относится к выплатам за май. Если премия за І квартал начисляется в апреле, то при исчислении средней заработной платы для оплаты дней отпуска она всей суммой относится к выплатам за апрель.

Одноразовое вознаграждение по итогам работы за год и за выслугу лет включается в среднюю заработную плату путем прибавления к заработной плате каждого месяца расчетного периода 1/12 вознаграждения, начисленного в текущем году за предыдущий календарный год (абз. второй п. 3 Порядка № 100).

Например, если вознаграждение по итогам годовой работы (за выслугу лет) за 2019 год начислено в январе 2020 года (в текущем году за предыдущий календарный год), то 1/12 этого вознаграждения прибавляется к заработной плате каждого месяца расчетного периода при предоставлении отпуска в феврале 2020 года – январе 2021 года.¹⁵ Если же вознаграждение по итогам работы за 2019 год начислено в декабре 2019 года (в текущем году за текущий календарный год), то оно не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных¹⁵ (см. примеры 4, 5 ниже).

Если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 25 мая 2020 года, при этом в расчетном периоде (май 2019 года – апрель 2020 года) ему были начислены в мае 2019 года вознаграждение по итогам годовой работы (за выслугу лет) за 2018 год, а в апреле 2020 года — вознаграждение по итогам годовой работы (за выслугу лет) за 2019 год, то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в мае 2020 года первое годовое вознаграждение (начисленное в мае 2019 года за 2018 год) не учитывается (поскольку оно начислено за 2018 год — год, не предшествующий текущему (2020) году), а второе годовое вознаграждение (начисленное в апреле 2020 года за 2019 год) — учитывается всей суммой (оно начислено в текущем (2020) году за предыдущий (2019) календарный год) при расчете средней заработной платы, поскольку 1/12 ее часть прибавляется к 12 месяцам расчетного периода.¹⁶

Учет материальной помощи

Если коллективным договором предприятия или законодательством предусмотрена выплата работникам ежегодно материальной помощи или помощи на оздоровление к отпуску, а также если работникам на основании поданных заявлений выплачивается разовая материальная помощь (по семейным обстоятельствам, для социально-бытовых нужд и т. п.), то все такие помощи не включаются в расчет для начисления отпускных, поскольку согласно подпункту «б» пункта 4 Порядка № 100 одноразовые выплаты, в т. ч. и материальная помощь, не учитываются при исчислении средней заработной платы (см. пример 6 ниже). При этом не имеет значения вид материальной помощи («зарплатная», выплачиваемая всем работникам систематически один раз в год, или разовая, предоставляемая отдельным работникам на основании их заявлений и не относящаяся к фонду оплаты труда).¹⁷

Учет отпускных и денежной компенсации за неиспользованный отпуск

Абзацем четвертым пункта 3 Порядка № 100 установлено, что при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок. К таким выплатам относятся и отпускные, начисленные как за время предыдущего ежегодного отпуска, так и за время других оплачиваемых отпусков, предусмотренных законодательством (учебного, творческого, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, и т. д.). В частности, оплата дополнительного отпуска «чернобыльцам» категорий 1 и 2 продолжительностью 14 рабочих (16 календарных) дней в год, предусмотренного Законом № 796, которая осуществляется за счет государственного бюджета, учитывается при исчислении средней заработной платы для оплаты времени как ежегодного отпуска, так и прочих оплачиваемых отпусков.¹⁸

«Переходные» отпускные относятся к месяцам, за которые они начислены.¹⁹

Денежная компенсация за неиспользованный отпуск, начисленная и выплаченная в расчетном периоде, не учитывается при начислении отпускных, поскольку она указана в составе одноразовых выплат в подпункте «б» пункта 4 Порядка № 100. Но при исчислении средней заработной платы для расчета суммы денежной компенсации за неиспользованный отпуск учитываются начисленные в расчетном периоде отпускные за время отпусков.

Учет «больничных» и «декретных»

Согласно абзацу четвертому пункта 3 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включается пособие в связи с временной нетрудоспособностью.

Следовательно, пособие по временной нетрудоспособности (далее — «больничные») и пособие по беременности и родам (далее — «декретные») как пособия в связи с временной нетрудоспособностью, предусмотренные статьями 20, 22, 25 и 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV, учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.²⁰

«Переходные» «больничные» и «декретные» относятся к месяцам, за которые они начислены.¹⁹

Учет «переходных» выплат

«Непереходные» выплаты (индексация, доплаты, надбавки, ежемесячные премии и т. п.), доначисленные в текущем месяце за предыдущий, относятся к выплатам текущего месяца (в котором они начислены).¹⁹

Что касается «переходных» выплат, то согласно подпункту 1.6.1 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5 (далее — Инструкция № 5), начисления отражаются за календарный месяц (с первого до последнего числа месяца). Например, сумма начислений за время отпусков, в отличие от порядка ее фактической выплаты, распределяется пропорционально времени, приходящемуся на дни отпуска в соответствующем месяце.

Таким образом, если по состоянию на начало (конец) расчетного периода работник находился в отпуске (в т. ч. «декретном») или болел, и ему были начислены отпускные или «больничные» или «декретные», приходящиеся на два и более смежных месяца, то такие «переходные» выплаты распределяются по месяцам, за которые они начислены.¹⁹

Например, если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 6 июля 2020 года (расчетный период: с 1 июля 2019 года по 30 июня 2020 года), а в июне 2019 года (месяц, предшествующий расчетному периоду) ему были начислены и выплачены отпускные за предыдущий ежегодный основной отпуск, предоставленный с 10 июня по 5 июля 2019 года, то часть таких отпускных за дни отпуска, приходящие на период с 1 по 5 июля 2019 года (первый месяц расчетного периода), учитывается при расчете средней заработной платы для начисления отпускных за ежегодный основной отпуск, предоставляемый с 6 июля 2020 года.

Если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 15 июня 2020 года (расчетный период: с 1 июня 2019 года по 31 мая 2020 года), а в июне 2019 года (первый месяц расчетного периода) ему были начислены и выплачены «больничные» за период болезни с 27 мая по 7 июня 2019 года, то часть таких «больничных» за дни болезни, приходящие на период с 27 по 31 мая 2019 года (месяц, который не включается в расчетный период), не учитывается при расчете средней заработной платы для оплаты отпуска, предоставляемого в июне 2020 года. При этом «больничные», начисленные за дни болезни с 1 по 7 июня 2019 года (первый месяц расчетного периода) включаются в расчет (см. пример 7 ниже).

В случае если работнице сразу после отпуска в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск), закончившегося, например, 10 июня 2020 года, предоставляется ежегодный основной отпуск с 11 июня 2020 года (расчетный период: с 1 июня 2019 года по 31 мая 2020 года), при этом в месяце расчетного периода (феврале 2020 года) ей были выплачены «декретные» за весь период «декретного» отпуска — с 5 февраля по 10 июня 2020 года, то часть таких «декретных», выплаченных за дни «декретного» отпуска  с 1 по 10 июня 2020 года (месяц, который не включается в расчетный период), не учитывается при расчете средней заработной платы для начисления отпускных за ежегодный отпуск, предоставляемый в июне 2020 года. То есть в расчет включаются только «декретные», начисленные за календарные дни, которые приходятся на месяцы расчетного периода — с 5 февраля по 31 мая 2020 года (см. пример 7 ниже).

Учет выплат, если отпуск предоставляется в начале следующего месяца

Поскольку отпускные должны быть выплачены работнику не позднее чем за три дня до начала отпуска (ст. 23 Закона об отпусках), то иногда они выплачиваются в месяце, предшествующем месяцу предоставления отпуска.

Например, при предоставлении отпуска с 1 июня отпускные выплачиваются не позднее 28 мая. Учитывая, что событием, с которым связано начисление отпускных, является отпуск, предоставляемый в июне, указанные отпускные будут относиться к выплатам за июнь — месяц предоставления отпуска (а не за май, несмотря на их выплату в этом месяце) при расчете средней заработной платы для начисления отпускных к следующим отпускам.²¹

Если отпуск предоставляется работнику в июне 2020 года (расчетный период: июнь 2019 года – май 2020 года), а за 24 календарных дня предыдущего ежегодного отпуска, предоставлявшегося ему с 3 июня 2019 года, отпускные были начислены и выплачены 30 мая 2019 года (т. е. в месяце — мае 2019 года, который не включается в расчетный период), то такие отпускные включаются в заработок июня 2019 года (т. е. месяца, на который приходится начало отпуска и который является первым месяцем расчетного периода) и учитываются в расчете средней заработной платы для оплаты отпуска, предоставляемого в июне 2020 года.

Если оплачиваемый отпуск предоставляется работнику с 1 числа (с первого рабочего дня) следующего месяца, но на момент начисления отпускных отсутствуют итоговые данные о размере заработной платы за последний месяц расчетного периода (еще не составлены ведомости о заработной плате за этот месяц), то для расчета средней заработной платы первоначально можно не использовать данные о начисленной заработной плате за последний месяц расчетного периода, но после проведения начисления всех выплат работнику за такой месяц необходимо будет осуществить перерасчет средней заработной платы с учетом доначисленных сумм и провести доначисление или отчисление излишне выплаченных сумм отпускных (см. пример 6 ниже).²²

У работников-сдельщиков в указанной ситуации, как отмечалось выше, последний месяц расчетного периода может заменяться другим месяцем, непосредственно предшествующим расчетному периоду (абз. девятый п. 2 Порядка № 100).

Если работнику отпуск предоставляется в начале следующего месяца (например, с 1 июля), а в последнем месяце расчетного периода (июне) работник болел, но еще не предоставил предприятию листок нетрудоспособности (далее — ЛН) и, соответственно, ему еще не начислены «больничные», то средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат, которые были начислены в расчетном периоде. Но после предоставления ЛН и начисления работнику «больничных» необходимо осуществить перерасчет средней заработной платы и доначислить работнику соответствующую сумму отпускных.²³

Отсутствие выплат в расчетном периоде или отработано меньше календарного месяца

Если в расчетном периоде у работника не было заработка не по его вине, расчет отпускных осуществляется исходя из установленных в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100).

Указанная норма действует, например, в случае, когда работнику после окончания отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста (шестилетнего возраста согласно медицинскому заключению) сразу предоставляется ежегодный основной отпуск. В этой ситуации для расчета используют тарифную ставку (должностной оклад), действующую на день предоставления ежегодного отпуска (см. пример 9 ниже).²⁴

Также исходя из размера установленной в трудовом договоре тарифной ставки (должностного оклада) рассчитывается сумма отпускных (денежной компенсации за неиспользованный отпуск), если принятый на работу сотрудник увольняется, не отработав полный календарный месяц на предприятии, например, принят на работу 12 мая 2020 года, а уже 25 июня увольняется (см. пример 3 ниже).²⁵ Аналогичный подход в начислении отпускных применяется и в случае, если новому работнику предоставляется оплачиваемый отпуск (например, в связи с обучением в вузе), когда им не отработал полный календарный месяц.²⁵

Кроме того, исходя из размера установленной в трудовом договоре тарифной ставки (должностного оклада) рассчитывается сумма отпускных (денежной компенсации за неиспользованный отпуск), если работник на момент увольнения имеет неиспользованные дни ежегодного отпуска, но не имеет начисленной заработной платы и отработанных дней в расчетном периоде из-за длительного (более 12 месяцев) прогула.²⁶

Обращаем внимание, что Порядком № 100 не предусмотрено при отсутствии заработка в расчетном периоде исчисление средней заработной платы исходя из минимальной заработной платы в месячном размере, которая согласно статье 95 КЗоТ и статье 3 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР должна выплачиваться работнику в случае выполнения им месячной нормы труда (см. пример 3 ниже).

Если доход начислен в месяце, который исключается из расчетного периода

Если заработная плата (доход) начислена работнику в месяце, который исключается из расчетного периода на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 (месяц, в котором работник в соответствии с действующим законодательством или по каким-либо другим уважительным причинам не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично), то в расчет не включаются и выплаты, начисленные в таком месяце (например, премия за предыдущий месяц, квартал).²⁷

Исчисление среднедневной заработной платы

Для определения среднедневной заработной платы необходимо суммарный заработок за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за меньший фактически отработанный период разделить на соответствующее количество календарных дней года или меньшего отработанного периода, за исключением праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством (абз. первый п. 7 Порядка № 100).

В настоящее время соглано статье 73 КЗоТ праздничными днями являются:

1 января — Новый год;

7 января и 25 декабря — Рождество Христово;

8 марта — Международный женский день;

1 мая — День труда;

9 мая — День победы над нацизмом во Второй мировой войне (День победы);

28 июня — День Конституции Украины;

24 августа — День независимости Украины;

14 октября — День защитника Украины.

Нерабочими днями являются дни религиозных праздников, к которым, кроме Рождества Христова, относятся:

один день (воскресенье) — Пасха (в текущем году — 19 апреля);

один день (воскресенье) — Троица (в текущем году — 7 июня).

Учитывая вышеизложенное, всего в календарном году 11 праздничных и нерабочих дней (далее — празд. д.).

В общем случае при начислении отпускных за отпуск, когда расчетный период включает 12 календарных месяцев, из количества календарных дней в расчетном периоде необходимо исключать 11 празд. д., предусмотренных статьей 73 КЗоТ.

Если расчетного периода у работника нет (т. е. когда расчет среднедневной заработной платы осуществляется исходя из размера тарифной ставки или должностного оклада), из общего количества календарных дней в году необходимо исключать 11 празд. д. (см. пример 9 ниже).

Поскольку 2020 год является високосным календарным годом, включающем 366 календарных дней (далее — к. д.), при предоставлении отпуска в любом месяце (кроме января и февраля) 2020 года и январе – феврале 2021 года, когда расчетный период включает февраль 2020 года, имеющий 29 к. д., для определения среднедневной заработной платы суммарную заработную плату за расчетный период, составляющий 12 календарных месяцев, необходимо разделить на 355 к. д. (366 к. д. – 11 празд. д.), а при предоставлении отпуска в январе и феврале 2020 года, когда расчетный период не включает февраль 2020 года, а включает февраль 2019 года, имеющий 28 к. д., — на 354 к. д. (365 к. д. – 11 празд. д.) (см. примеры 1, 5 ниже).

В невисокосном календарном году (например, в 2021 году) 365 календарных дней, поэтому для определения среднедневной заработной платы при предоставлении оплачиваемого отпуска, когда расчетный период составляет 12 календарных месяцев, и в него включается февраль невисокосного года, имеющий 28 к. д., необходимо суммарную заработную плату за этот период разделить на 354 к. д. (365 к. д. – 11 празд. д.).

Учитывая, что время, в течение которого работник в соответствии с законодательством или по другим уважительным причинам не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), то в случае, если в расчетном периоде сотрудник работал в режиме неполной рабочей недели по не зависящим от него причинам (по решению работодателя), не работал в связи с простоем не по своей вине (по решению работодателя), находился в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 25 и 26 Закона об отпусках), не работал по уважительным причинам, среднедневная заработная плата исчисляется путем деления суммарного заработка в расчетном периоде на количество календарных дней в нем, уменьшенное на количество:

• праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством;
• рабочих дней, в течение которых работник не работал из-за работы на условиях неполной рабочей недели по решению работодателя (выходные дни предприятия в этом случае из расчетного периода не исключаются, поскольку отпуска предоставляются в календарных днях и оплачиваются именно календарные дни отпуска, в т. ч. приходящиеся на выходные дни);
• дней простоя (не по вине работника);
• календарных дней пребывания в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 25 и 26 Закона об отпусках);
• рабочих дней, в течение которых работник не работал в связи с оформлением инвалидности (согласно решению МСЭК) без начисления «больничных» или отсутствовал по другим уважительным причинам без начисления заработной платы.

Если же работник работает на условиях неполной рабочей недели по собственному желанию, то количество дней в расчетном периоде не уменьшается на количество рабочих дней, не отработанных им в связи с работой на условиях неполной рабочей недели (см. пример 8 ниже).

Определение суммы отпускных

Сумма отпускных рассчитывается путем умножения среднедневной заработной платы, исчисленной в вышерассмотренном порядке, на количество календарных дней отпуска.

При определении продолжительности ежегодного отпуска или дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, праздничные и нерабочие дни не учитываются (ч. вторая ст. 5 Закона об отпусках).

Праздничные и нерабочие дни, установленные статьей 73 КЗоТ, которые приходятся на период вышеуказанных отпусков, в продолжительность таких отпусков не включаются и не оплачиваются (абз. второй п. 7 Порядка № 100).

Все прочие оплачиваемые отпуска (учебный, творческий, «чернобыльский», «ветеранский» и т. д.) на праздничные и нерабочие дни не продлеваются, но такие дни оплачиваются как календарные дни отпуска.

Рассмотрим на конкретных примерах порядок начисления отпускных работникам в различных ситуациях.

ПРИМЕР 1

Начисление отпускных, если расчетный период составляет 12 календарных месяцев

Работнику, работающему на предприятии 5 лет, за очередной рабочий год, который был полностью отработан, предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 30 календарных дней с 2 июня по 3 июля 2020 года (нерабочий день 7 июня — Троица и праздничный день 28 июня — День Конституции Украины в продолжительность отпуска не включаются). Расчетный период включает последние 12 календарных месяцев работы (июнь 2019 года – май 2020 года), предшествующих месяцу предоставления отпуска. Суммарная заработная плата работника в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, составляет 92 580 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде (июнь 2019 года – май 2020 года), за исключением 11 праздничных и нерабочих дней (16 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2019 года, 1 и 7 января, 8 марта, 19 апреля, 1 и 9 мая 2020 года):

366 к. д. – 11 празд. д. = 355 к. д.

Среднедневная заработная плата:

92 580 грн. : 355 к. д. = 260,79 грн.

Сумма отпускных:

260,79 грн. х 30 к. д. = 7823,70 грн.

ПРИМЕР 2

Начисление отпускных, если расчетный период составляет несколько месяцев

Работнику, принятому на работу 2 января 2020 года (первый рабочий день месяца на предприятии), с 6 по 29 июля 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Работник отработал полных 6 календарных месяцев (далее — мес.) с января по июнь 2020 года, поэтому все эти месяцы включаются в расчетный период. В каждом месяце расчетного периода работник получал заработную плату в размере минимальной заработной платы — 4723 грн., в том числе оклад в размере 4500 грн. и доплату до минимальной заработной платы в размере 223 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде (январь – июнь 2020 года) без учета праздничных и нерабочих дней:

31 к. д. (январь) + 29 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) + 30 к. д. (июнь) – 8 празд. д. (1 и 7 января, 8 марта, 19 апреля, 1 и 9 мая, 7 и 28 июня) = 174 к. д.

Среднедневная заработная плата:

(4723 грн. х 6 мес.) : 174 к. д. = 162,86 грн.

Сумма отпускных:

162,86 грн. х 24 к. д. = 3908,64 грн.

ПРИМЕР 3

Начисление отпускных, если работник отработал меньше календарного месяца

Работник, принятый на работу 12 мая 2020 года, решил уволиться 23 июня, но на основании его заявления перед увольнением ему предоставляется неиспользованный ежегодный основной отпуск продолжительностью 3 календарных дня с 24 по 26 июня (датой увольнения является последний день отпуска). Месячный оклад работника — 4600 грн.

Поскольку у работника нет ни одного полностью отработанного календарного месяца (отсутствует расчетный период), среднедневная заработная плата исчисляется исходя из установленного ему должностного оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100). При этом не имеет значения то, что в месяце предоставления отпуска оклад работника меньше размера минимальной заработной платы в месячном размере (4600 грн. < 4723 грн.).

В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июнь 2019 года – май 2020 года) суммарная заработная плата работника исходя из размера установленного ему оклада составляет:

4600 грн. х 12 мес. = 55 200 грн.

Среднедневная заработная плата:

55 200 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 55 200 : 355 = 155,49 грн.

Сумма отпускных:

155,49 грн. х 3 к. д. = 466,47 грн.

ПРИМЕР 4

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачены квартальные премии, годовое вознаграждение и суммы индексации

Работнику, принятому на работу 12 августа 2019 года, с 15 июня 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Поскольку на период отпуска пришелся праздничный день — День Конституции Украины (28 июня), на этот день ежегодный основной отпуск работника продлевается, но за такой праздничный день отпускные не начисляются. Последним днем отпуска работника является 9 июля. Оклад работника в течение всего периода работы на предприятии — 8000 грн. Квартальные премии согласно коллективному договору выплачиваются в размере должностного оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале.

В расчетном периоде, включающем 9 календарных месяцев (сентябрь 2019 года – май 2020 года), работнику, кроме оклада, начислены и выплачены:

• в октябре 2019 года — производственная премия за III квартал 2019 года в размере 4307,69 грн. (8000 грн. : 65 р. д. х 35 отраб. д.);

• в январе 2020 года — производственная премия за IV квартал 2019 года в размере 8000 грн.;

• в марте 2020 года — вознаграждение по итогам работы за 2019 год в размере 3750 грн.;

• в апреле 2020 года — производственная премия за I квартал 2020 года в размере 8000 грн.;

• сумма индексации в размере 577,62 грн., в том числе при «базовом» месяце — январь 2019 года: в сентябре – ноябре 2019 года (3 месяца) — по 62,22 грн. (2007 грн. х 3,1%), в декабре 2019 года – мае 2020 года (6 месяцев) — по 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%).

Квартальные премии, выплаченные работнику в октябре 2019 года, январе и апреле 2020 года, и индексация в полной сумме учитываются при исчислении средней заработной платы, поскольку выплачены в месяцах, которые включаются в расчетный период.

Поскольку годовое вознаграждение выплачено в текущем (2020) году за предыдущий (2019) год, а расчетный период включает 9 календарных месяцев, сумма такого вознаграждения включается в расчет при исчислении средней заработной платы в размере 9/12 начисленной суммы (1/12 х 9 мес.), т. е. в сумме:

3750 грн. х 1/12 х 9 мес. = 2812,50 грн.

Выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы:

8000 грн. х 9 мес. (оклад в сентябре 2019 года – мае 2020 года) + 4307,69 грн. (премия за III квартал) + 8000 грн. (премия за IV квартал) + 2812,50 грн. (годовое вознаграждение) + 8000 грн. (премия за I квартал) + 577,62 грн. (индексация) = 91 390,12 грн.

Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде (сентябрь 2019 года – май 2020 года):

30 к. д. (сентябрь) + 31 к. д. (октябрь) + 30 к. д. (ноябрь) + 31 к. д. (декабрь) + 31 к. д. (январь) + 29 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) – 8 празд. д. (14 октября, 25 декабря 2019 года, 1 и 7 января, 8 марта, 19 апреля, 1 и 9 мая 2020 года) = 266 к. д.

Среднедневная заработная плата:

91 390,12 грн. : 266 к. д. = 343,57 грн.

Сумма отпускных:

343,57 грн. х 24 к. д. = 8245,68 грн.

ПРИМЕР 5

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику осуществлялись разовые выплаты

Работнику, проработавшему на предприятии более 7 лет, с 15 по 21 июня 2020 года за отработанный рабочий год предоставляется ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда (работа с ненормированным рабочим днем) продолжительностью 7 календарных дней. Оклад работника — 9000 грн.

В расчетном периоде, включающем 12 месяцев (июнь 2019 года – май 2020 года), кроме оклада, работнику были начислены и выплачены²⁸:

• в июне 2019 года — компенсация потери части заработной платы за март 2015 года в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 4169,90 грн. (5635 грн. х 0,74);
• в июле 2019 года — доплата за совмещение должностей в размере 2500 грн.;
• в августе 2019 года — денежная компенсация за 7 неиспользованных дней ежегодного дополнительного отпуска за предыдущий рабочий год в размере 2130 грн.;
• в сентябре 2019 года — премия за активное участие в смотре художественной самодеятельности в размере 1000 грн.;
• в октябре 2019 года — вознаграждение за призовое место в спортивных соревнованиях, организованных предприятием, в размере 1500 грн.;
• в декабре 2019 года — вознаграждение по итогам работы за 2019 год в размере 8500 грн.;
• в январе 2020 года — компенсация стоимости приобретенной работником за собственные денежные средства специальной одежды в размере 1800 грн.;
• в феврале 2020 года — вознаграждение по случаю Дня рождения в размере 1000 грн.;
• в мае 2020 года — вознаграждение в честь юбилея предприятия в размере 1500 грн.

Все вышеуказанные выплаты, кроме доплаты за совмещение должностей и вознаграждения по итогам работы за год, являются одноразовыми выплатами, указанными в пункте 4 Порядка № 100, поэтому они не учитываются при исчислении средней заработной платы.

Вознаграждение по итогам работы за год выплачено в предыдущем (2019) году за предыдущий (2019) год, поэтому его сумма не включается в расчет при начислении отпускных (не выполнено условие: выплачено в текущем (2020) году за предыдущий (2019) год).

При исчислении средней заработной платы учитываются выплаченные в расчетном периоде заработная плата в размере оклада и доплата за совмещение должностей:

9000 грн. х 12 мес. (оклад) + 2500 грн. (доплата за совмещение) = 110 500 грн.

Среднедневная заработная плата:

110 500 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 311,27 грн.

Сумма отпускных:

311,27 грн. х 7 к. д. = 2178,89 грн.

ПРИМЕР 6

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивались материальные помощи, отпускные, командировочные и «больничные»

Работнику, проработавшему на предприятии более 5 лет, с 1 по 14 июля 2020 года предоставляется часть ежегодного основного отпуска продолжительностью 14 календарных дней за текущий рабочий год. Отпускные и материальная помощь на оздоровление к этому отпуску выплачиваются (перечисляются на «зарплатный» счет работника в банке) 26 июня 2020 года. На предприятии (работнику) установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

Несмотря на начисление и выплату отпускных без наличия полных данных о заработной плате работника за июнь 2020 года (последний месяц расчетного периода), предприятие начисляет отпускные исходя из того, что работник полностью отработает рабочие дни 26 и 30 июня 2020 года (пятница и вторник).²⁹

В расчетном периоде (июль 2019 года – июнь 2020 года) работнику начислены:

• основная заработная плата (исходя из оклада) в размере 87 237,90 грн.;
• материальная помощь на оздоровление к ежегодному основному отпуску за предыдущий рабочий год, которая включается в фонд оплаты труда, в размере 7500 грн. в июле 2019 года;
• отпускные за 24 календарных дня ежегодного основного отпуска (с 8 по 31 июля 2019 года) за предыдущий рабочий год в сумме 6125,78 грн.;
• разовая материальная помощь в размере 2500 грн. в декабре 2019 года;
• отпускные за 10 календарных дней ежегодного основного отпуска (с 11 по 20 февраля 2020 года) за текущий рабочий год в сумме 2754,68 грн.;
• средний заработок за время командировки (с 11 по 15 марта 2020 года) в сумме 1951,22 грн.;
• компенсационные выплаты на командировку (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья) в размере 4500 грн. в марте 2020 года;
• «больничные» за период болезни с 20 по 24 мая 2020 года в размере 1282,19 грн.

Кроме основной заработной платы, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных учитываются выплаты за время, в течение которого за работником сохранялась средняя заработная плата (за время предыдущего ежегодного отпуска, командировки) и «больничные» (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100).

Материальные помощи как разовые выплаты и компенсационные выплаты на командировку (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья) не учитываются при исчислении средней заработной платы (пп. «б», «в» п. 4 Порядка № 100).

Таким образом, общая сумма выплат, принимающих участие в исчислении средней заработной платы в расчетном периоде, составляет:

87 237,90 + 6125,78 + 2754,68 + 1951,22 + 1282,19 = 99 351,77 грн.

Среднедневная заработная плата:

99 351,77 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 279,86 грн.

Сумма отпускных:

279,86 грн. х 14 к. д. = 3918,04 грн.

Обращаем внимание, если после начисления и выплаты (перечисления на «зарплатный» счет в банке) работнику 26 июня (пятница) вышеуказанных отпускных он не отработает рабочие дни 26 и 30 июня 2020 года (например, из-за прогула или по каким-либо другим неуважительным причинам), то необходимо будет осуществить перерасчет отпускных. В этом случае общую заработную плату расчетного периода необходимо будет уменьшить на дневной заработок за рабочие дни 26 и 30 июня, по-новому исчислить среднедневную заработную плату и определить окончательную сумму отпускных.

Например, если оклад работника в июне 2020 года составляет 7800 грн., то дневной заработок в этом месяце равен 390 грн. (7800 грн. : 20 р. д.). Соответственно, если работник не отработает рабочий день 30 июня (вторник), то излишне включенная в общую заработную плату расчетного периода заработная плата за этот рабочий день составит 390 грн. В таком случае окончательная общая заработная плата в расчетном периоде составляет:

99 351,77 – 390 = 98 961,77 грн.

Среднедневная заработная плата:

98 961,77 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 278,77 грн.

Окончательная сумма отпускных:

278,77 грн. х 14 к. д. = 3902,78 грн.

Излишне выплаченная сумма отпускных, которую необходимо отчислить из заработной платы работника:

3918,04 – 3902,78 = 15,26 грн.

ПРИМЕР 7

Начисление отпускных, если на начало и конец расчетного периода приходятся
соответственно болезнь и «декретный» отпуск

У работницы 11 июня 2020 года закончился отпуск в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск). Сразу после окончания этого отпуска — с 12 июня 2020 года работнице предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад работницы в 2019 – 2020 годах составляет 7000 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

В расчетном периоде (июнь 2019 года – май 2020 года) работнице были начислены:

• в июне 2019 года — «больничные» за период болезни с 20 мая по 7 июня 2019 года в сумме 4370 грн. (230 грн. х 19 к. д.), в том числе 2760 грн. (230 грн. х 12 к. д.) за 12 календарных дней болезни (с 20 по 31 мая), приходящихся на май 2019 года (месяц, который не включается в расчетный период), и 1610 грн. (230 грн. х 7 к. д.) за 7 календарных дней болезни (с 1 по 7 июня), приходящихся на июнь 2019 года (месяц, который является первым месяцем расчетного периода);
• в июне 2019 года — заработная плата за 13 отработанных рабочих дней с 8 по 30 июня в размере 5055,56 грн. (7000 грн. : 18 р. д. х 13 отраб. д.);
• в июле 2019 года – январе 2020 года — заработная плата (исходя из оклада) суммарно в размере 49 000 грн. (7000 грн. х 7 мес.);
• в феврале 2020 года — заработная плата за 4 отработанных рабочих дня с 1 по 6 февраля в размере 1400 грн. (7000 грн. : 20 р. д. х 4 отраб. д.);
• в феврале 2020 года — «декретные» за весь период «декретного» отпуска, который предоставлялся с 7 февраля по 11 июня 2020 года (126 календарных дней), в сумме 29 484 грн. (234 грн. х 126 к. д.), в том числе 26 910 грн. (234 грн. х 115 к. д.) за 115 календарных дней «декретного» отпуска (с 7 февраля по 31 мая 2020 года), приходящихся на февраль – май 2020 года (месяцы, которые включаются в расчетный период), и 2574 грн. (234 грн. х 11 к. д.) за 11 календарных дней «декретного» отпуска (с 1 по 11 июня), приходящихся на июнь 2020 года (месяц, который не включается в расчетный период).

«Больничные», начисленные в июне 2019 года за дни болезни с 20 по 31 мая 2019 года в сумме 2760 грн., не учитываются при исчислении средней заработной платы, поскольку приходятся на месяц — май 2019 года, который не включается в расчетный период. Также не учитываются «декретные», начисленные в феврале 2020 года за 11 календарных дней «декретного» отпуска с 1 по 11 июня 2020 года в сумме 2574 грн., поскольку они приходятся на июнь 2020 года — месяц, который не включается в расчетный период.

«Больничные», начисленные в июне 2019 года за дни болезни с 1 по 7 июня 2019 года в сумме 1610 грн., и «декретные», начисленные в феврале 2020 года за дни «декретного» отпуска с 7 февраля по 31 мая 2020 года в сумме 26 910 грн., учитываются при исчислении средней заработной платы, поскольку приходятся на дни месяцев, которые включаются в расчетный период.³⁰

Выплаты, начисленные в расчетном периоде и учитываемые при расчете отпускных:

1610 грн. («больничные» за дни болезни с 1 по 7 июня 2019 года) + 5055,56 грн. (зарплата за июнь 2019 года) + 49 000 грн. (зарплата за июль 2019 года – январь 2020 года) + 1400 грн. (зарплата за февраль 2020 года) + 26 910 грн. («декретные» за дни «декретного» отпуска с 7 февраля по 31 мая 2020 года) = 83 975,56 грн.

Среднедневная заработная плата работницы:

83 975,56 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 236,55 грн.

Сумма отпускных:

236,55 грн. х 24 к. д. = 5677,20 грн.

ПРИМЕР 8

Начисление отпускных, если в расчетном периоде — работа на условиях неполного рабочего времени, простой и отпуск без сохранения заработной платы

Работнику с 22 июня 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад по полной должности работника составлял в 2019 – 2020 годах 4800 грн. На предприятии в период с июня 2019 года по май 2020 года были установлены 8-часовый рабочий день и 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

В расчетном периоде (июнь 2019 года – май 2020 года) работник работал с такими режимами:

• с 1 июня по 31 августа 2019 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя;
• с 1 сентября по 30 ноября 2019 года — неполная рабочая неделя (4 рабочих дня в неделю — понедельник, вторник, четверг, пятница) по инициативе работника (заработная плата ежемесячно начислялась в размере 4/5 оклада, поскольку еженедельно работник отрабатывал только 4 из 5 рабочих дней в неделю);
• с 1 по 31 декабря 2019 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя;
• с 1 по 31 января 2020 года — неполный рабочий день (4 рабочих часа в день) по инициативе работодателя (или работника) при полной рабочей неделе (заработная плата за январь начислена в размере 0,5 оклада, поскольку ежедневно работник отрабатывал только половину дневной нормы рабочего времени — 4 из 8 часов);
• с 1 по 29 февраля 2020 года — неполная рабочая неделя (3 рабочих дня в неделю — понедельник, среда, пятница) при полном рабочем дне по инициативе работодателя (заработная плата за февраль начислена в размере 3/5 оклада, поскольку еженедельно работник отрабатывал только 3 из 5 рабочих дней в неделю);
• с 1 по 17 марта 2020 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя;
• с 18 марта по 30 апреля — простой предприятия на период карантина с начислением работнику оплаты за время простоя в размере 2/3 оклада (ч. первая ст. 113 КЗоТ);
• с 4 по 24 мая 2020 года — отпуск без сохранения заработной платы на период карантина (ч. вторая ст. 26 Закона об отпусках);
• с 25 по 31 мая 2020 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя.

Учитывая, что в период с 1 сентября по 30 ноября 2019 года работник работал на условиях неполной рабочей недели по собственной инициативе, указанный период работы (в том числе не отработанные в этом периоде дни по средам, которые являются рабочими днями на предприятии) не исключается из расчетного периода. Также не исключаются из расчетного периода рабочие дни с 1 по 31 января 2020 года, когда работник работал на условиях неполного рабочего дня.

Поскольку на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 из расчетного периода исключается время, в течение которого работник в соответствии с действующим законодательством или по другим уважительным причинам не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично, то из расчетного периода исключаются:

• рабочие дни — все вторники и четверги, в которые работник не работал в связи с работой на условиях неполной рабочей недели по инициативе работодателя (в период с 1 по 29 февраля 2020 года);
• период простоя (с 18 марта по 30 апреля), включающий 44 календарных дня;
• период отпуска без сохранения заработной платы (с 4 по 24 мая 2020 года), включающий 21 календарный день.

Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:

366 к. д. – 11 празд. д. – 8 к. д. – 43 к. д. – 20 к. д. = 284 к. д.,

где 366 к. д. — количество календарных дней в расчетном периоде;

11 празд. д. — количество праздничных и нерабочих дней в расчетном периоде;

8 к. д. — количество рабочих дней по графику работы предприятия, в которые работник не работал в феврале 2020 года в связи с работой на условиях неполной рабочей недели по инициативе работодателя (т. е. все вторники и четверги февраля);

43 к. д. — количество календарных дней простоя предприятия (не по вине работника) с 18 марта по 30 апреля 2020 года (44 календарных дня), за исключением нерабочего дня 19 апреля (Пасха), который уже вычтен из общего количества календарных дней в расчетном периоде (включен в 11 празд. д.).

20 к. д. — количество календарных дней отпуска без сохранения заработной платы, предоставленного на период карантина с 4 по 24 мая 2020 года (21 календарный день), за исключением праздничного дня 9 мая (День победы), который уже вычтен из общего количества календарных дней в расчетном периоде (включен в 11 празд. д.).

Поскольку период простоя исключается из расчетного периода, то оплата простоя не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.

Выплаты, начисленные в расчетном периоде и учитываемые при расчете отпускных:

4800 грн. х 4 мес. (зарплата за июнь – август, декабрь 2019 года) + 4800 грн. х 4/5 х 3 мес. (зарплата за сентябрь – ноябрь 2019 года) + 4800 грн. х 0,5 (зарплата за январь 2020 года) + 4800 грн. х 3/5 (зарплата за февраль 2020 года) + 4800 грн. : 21 р. д. х 11 отраб. д. (зарплата за март 2020 года) + 4800 грн. : 19 р. д. х 5 отраб. д. (зарплата за май 2020 года) = 19 200 + 11 520 + 2400 + 2880 + 2514,29 + 1263,16 = 39 777,45 грн.

Среднедневная заработная плата:

39 777,45 грн. : 284 к. д. = 140,06 грн.

Сумма отпускных:

140,06 грн. х 24 к. д. = 3361,44 грн.

_________________________________________________________________________

ПРИМЕР 9

Начисление отпускных, если в расчетном периоде у работницы не было заработка
в связи с нахождением в отпуске по уходу за ребенком

Работница с 2017 года по 14 июля 2020 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста. Сразу после окончания этого отпуска ей с 15 июля 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 20 календарных дней. Оклад работницы на день предоставления ежегодного основного отпуска — 6500 грн.

Поскольку в расчетный период не включается время, в течение которого работник согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста исключается из расчетного периода.

Учитывая, что в расчетном периоде (июль 2019 года – июнь 2020 года) у работницы не было заработка (не по ее вине), средняя заработная плата исчисляется исходя из оклада, установленного работнице на день предоставления ежегодного основного отпуска (абз. третий п. 4 Порядка № 100).

В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев суммарная заработная плата, рассчитанная из оклада работницы, составляет:

6500 грн. х 12 мес. = 78 000 грн.

Среднедневная заработная плата:

78 000 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 219,72 грн.

Сумма отпускных:

219,72 грн. х 20 к. д. = 4394,40 грн.

Обращаем внимание, что период отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего (6-летнего) возраста не засчитывается в стаж, дающий право на ежегодный отпуск (п. 3, 4 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках). Поэтому работнице, вышедшей из отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего (6-летнего) возраста, сразу может быть предоставлен ежегодный отпуск только при наличии стажа, дающего право на ежегодный отпуск.³¹

ПРИМЕР 10

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работница находилась в отпуске
по уходу за ребенком до достижения им 3 лет, после которого работала

Работница, которой с 15 июня 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 14 календарных дней, с 2017 года по 11 марта 2020 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста. С 12 марта 2020 года работница вышла на работу и отработала в этом месяце 14 рабочих дней, а также в апреле – мае отработала все рабочие дни по графику работы. Оклад работницы в 2020 году — 7500 грн. На предприятии 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

Поскольку в расчетный период не включается время, в течение которого работник согласно действующему законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста, предусмотренном статьей 18 Закона об отпусках, исключается из расчетного периода.

Учитывая, что работница вышла на работу только 12 марта 2020 года, то из расчетного периода (июнь 2019 года — май 2020 года) исключаются не отработанные полностью календарные месяцы, в которых работница находилась в отпуске по уходу за ребенком, т. е. месяцы с июня 2019 года по февраль 2020 года. Соответственно, расчетный период включает только 3 календарных месяца (март – май 2020 года), в которых работница работала. Кроме того, из расчетного периода исключается 11 календарных дней марта (с 1 по 11 число), в которые работница не работала, находясь в отпуске по уходу за ребенком.

Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:

31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) – 3 празд. д. (19 апреля, 1 и 9 мая) – 11 к. д. (отпуск по уходу за ребенком в марте, включая праздничный день 8 марта) = 78 к. д.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде:

7500 грн. : 21 р. д. х 14 отраб. д. (зарплата за март) + 7500 грн. х 2 мес. (зарплата за апрель и май) = 5000 + 15 000 = 20 000 грн.

Среднедневная заработная плата:

20 000 грн. : 78 к. д. = 256,41 грн.

Сумма отпускных:

256,41 грн. х 14 к. д. = 3589,74 грн.

ПРИМЕР 11

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работница находилась в отпуске без сохранения заработной платы по уходу за ребенком до достижения им 6 лет, после которого работала

Работнице с 25 мая 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 18 календарных дней. Она в расчетном периоде (1 мая 2019 года – 30 апреля 2020 года) на основании справки из медучреждения с 2 мая 2019 года (первый рабочий день месяца) по 1 ноября 2019 года (т. е. всего 6 месяцев) находилась в отпуске без сохранения заработной платы по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста (п. 3 ч. первой ст. 25 Закона об отпусках), а до мая 2019 года работала в обычном режиме. После окончания отпуска по уходу за ребенком работница работала в обычном режиме с 2 ноября 2019 года по 24 мая 2020 года. Оклад работницы в расчетном периоде — 7000 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

Время (календарные дни) пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста (с 2 мая по 1 ноября 2019 года) исключается из расчетного периода как время, в течение которого согласно действующему законодательству работник не работал и за ним не сохранялся заработок (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). Соответственно, расчетный период включает календарные дни 1 мая 2019 года и с 2 ноября 2019 года по 30 апреля 2020 года, за исключением праздничных и нерабочих дней.

Поскольку в соответствии с пунктом 7 Порядка № 100 при исчислении количества календарных дней расчетного периода исключаются праздничные и нерабочие дни, то в нашем случае исключается всего 6 таких дней (1 мая, 25 декабря 2019 года, 1 и 7 января, 8 марта, 19 апреля 2020 года). Все остальные праздничные и нерабочие дни (то есть 9 мая, 16 и 28 июня, 24 августа, 14 октября 2019 года) пришлись на период отпуска по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста, который, как отмечено выше, исключается из расчетного периода.

Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:

1 к. д. (1 мая 2019 года) + 29 к. д. (с 2 по 30 ноября 2019 года) + 31 к. д. (декабрь) + 31 к. д. (январь) + 29 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) – 6 празд. д. (1 мая, 25 декабря 2019 года, 1 и 7 января, 8 марта, 19 апреля 2020 года) = 176 к. д.

Заработная плата в расчетном периоде:

7000 грн. : 21 р. д. х 20 отраб. д. (зарплата за ноябрь 2019 года) + 7000 грн. х 5 мес. (зарплата за декабрь 2019 года – апрель 2020 года) = 6666,67 + 35 000 = 41 666,67 грн.

Среднедневная заработная плата:

41 666,67 грн. : 176 к. д. = 236,74 грн.

Сумма отпускных:

236,74 грн. х 18 к. д. = 4261,32 грн.

ПРИМЕР 12

Начисление отпускных работнику, уволенному с военной службы,
если в расчетном периоде ему начислялся только средний заработок

Работник предприятия в особый период был призван на срочную военную службу (принят на военную службу по контракту) 27 мая 2019 года, а уволен с военной службы 12 июня 2020 года (пятница). Этому работнику одним приказом руководителя с 15 июня 2020 года (понедельник) предоставляется ежегодный основной отпуск сразу за два рабочих года (с 15.01.2019 г. по 14.01.2020 г. и с 15.01.2020 г. по 14.01.2021 г.) общей продолжительностью 48 календарных дней (24 к. д. + 24 к. д.).

В расчетном периоде (июнь 2019 года – май 2020 года) работнику на предприятии начислялся только средний заработок как призванному на срочную военную службу (принятому на военную службу по контракту) в особый период согласно части третьей статьи 119 КЗоТ, который по месяцам составил:

– за июнь 2019 года — 5040 грн. (18 р. д. х 280 грн.);

– за июль 2019 года — 6440 грн. (23 р. д. х 280 грн.);

– за август, сентябрь, ноябрь и декабрь 2019 года, январь, март и апрель 2020 года — по 5880 грн. (21 р. д. х 280 грн.);

– за октябрь 2019 года — 6160 грн. (22 р. д. х 280 грн.);

– за февраль 2020 года — 5600 грн. (20 р. д. х 280 грн.);

– за май 2020 года — 5320 грн. (19 р. д. х 280 грн.).

При исчислении средней заработной платы для начисления отпускных учитываются выплаты за время, в течение которого за работником сохранялась средняя заработная плата (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100). Следовательно, средний заработок за время прохождения срочной военной службы (военной службы по контракту) в особый период, начисленный в расчетном периоде, учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.

Общая сумма выплат, принимающих участие в исчислении средней заработной платы в расчетном периоде для начисления отпускных, составляет:

5040 грн. + 6440 грн. + 5880 грн. х 7 мес. + 6160 грн. + 5600 грн. + 5320 грн. = 69 720 грн.

Среднедневная заработная плата:

69 720 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 196,39 грн.

Сумма отпускных:

196,39 грн. х 48 к. д. = 9426,72 грн.

Обращаем внимание, что в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск, засчитывается время, когда работник фактически не работал, но за ним в соответствии с законодательством сохранялись место работы (должность) и заработная плата полностью или частично (п. 2 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках). Следовательно, период прохождения в особый период срочной военной службы (военной службы по контракту) с 27 мая 2019 года по 12 июня 2020 года, когда за работником сохранялись место работы и средний заработок, засчитывается в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск.

__________________________________________________________________________

Корректировка заработной платы в случае повышения окладов

С целью недопущения снижения средней заработной платы в связи с повышением на предприятии тарифных ставок, должностных окладов, сдельных расценок Порядком № 100 предусмотрено проведение корректировки заработной платы.

Согласно пункту 10 Порядка № 100 в случаях повышения тарифных ставок и должностных окладов на предприятии, в учреждении, организации в соответствии с актами законодательства, а также по решениям, предусмотренным в коллективных договорах, как в расчетном периоде, так и в периоде, в течение которого за работником сохраняется средний заработок, заработная плата, включая премии и прочие выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы, за промежуток времени до повышения корректируется на коэффициент их повышения.

Коэффициент корректировки определяется путем деления тарифной ставки (должностного оклада), установленной работнику после повышения, на тарифную ставку (должностной оклад), которая была установлена до повышения.³²

На хозрасчетных предприятиях корректировка заработной платы и прочих выплат осуществляется с учетом их финансовых возможностей (абз. первый п. 10 Порядка № 100). Поэтому хозрасчетные предприятия в случае тяжелого финансового положения имеют право уменьшить коэффициент корректировки, но не освобождаются от корректировки. Например, если на предприятии оклады повышены в 1,2 раза, но нет финансовой возможности провести корректировку средней заработной платы на коэффициент 1,2, предприятие может соответствующим приказом установить коэффициент 1,15 или 1,1 (см. пример 13 ниже). Такой приказ должен быть согласован с профсоюзом предприятия или другим органом, уполномоченным на представительство трудовым коллективом.³³

В приказе об уменьшении коэффициента корректировки отражаются причины, которые не позволяют провести корректировку в полном объеме (в частности, снижение рентабельности, объемов производства, продаж; недостаточность оборотных средств).³⁴

Если на предприятии состоялось повышение тарифных ставок (окладов) по всем должностям, но на разный процент (сумму), то соответствующим приказом руководителя предприятия коэффициент корректировки может быть установлен для каждой должности индивидуально.³⁵

Порядком № 100 не установлено, сколько знаков после запятой может иметь коэффициент корректировки. Рекомендуем округление делать до двух знаков после запятой, что будет соответствовать целому числу процента увеличения должностногооклада (тарифной ставки).

Если повышение тарифных ставок или окладов состоялось в периоде, когда за работником сохранялась средняя заработная плата (то есть в месяце, в котором работник находился в отпуске), то ее необходимо откорректировать и доначислить работнику надлежащие ему денежные средства (отпускные), но только в части, касающейся дней сохранения средней заработной платы со дня повышения тарифных ставок или окладов (абз. второй п. 10 Порядка № 100; см. примеры 14, 15 ниже).³⁶ Такое доначисление осуществляется также в случае, если работнику перед увольнением предоставляется отпуск (последний день отпуска является днем увольнения), а в периоде пребывания в этом отпуске на предприятии состоялось повышение окладов.³⁶

В случае изменения тарифной ставки (должностного оклада) работнику в связи с присвоением более высокого разряда, переводом на другую вышеоплачиваемую работу (должность) и т. п. корректировка средней заработной платы не осуществляется (абз. третий п. 10 Порядка № 100). В то же время если в расчетном периоде работника переводили на другую должность (должности) и на предприятии состоялось повышение должностных окладов по всем должностям (в том числе по всем должностям, на которых в расчетном периоде работал работник), то корректировку заработной платы расчетного периода необходимо проводить по каждой должности, которую занимал работник.³⁷

Обращаем внимание, что корректировке подлежат не только суммы основной заработной платы в виде окладов (тарифных ставок, сдельных расценок), но и премии, а также прочие выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы, в частности, постоянные надбавки (в т. ч. за ранг), доплаты (в т. ч. доплата до минимальной заработной платы), суммы индексации³⁸ и прочие выплаты (см. таблицу выше). Но следует учитывать, что корректировка не осуществляется, если имело место повышение заработной платы не за счет увеличения размера оклада (тарифной ставки), а за счет увеличения размера прочих видов выплат, в том числе  премий, надбавок, доплат и т. д.

В последнее время позиция Минсоцполитики (сейчас — Минэкономики) изменилась, и это ведомство уже не против того, чтобы корректировка проводилась также в случае, если в расчетном периоде или периоде, в течение которого за работником сохраняется средний заработок, состоялось повышение тарифной ставки (окладов) не всем, а только отдельной категории работников или только одному работнику.

Корректировка проводится, в частности, если повышение тарифной ставки (окладов) связано с повышением размера минимальной заработной платы или прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ) на законодательном уровне.³⁹ В частности, повышение окладов (тарифных ставок) всем работникам предприятия происходит и, соответственно, проводится корректировка заработной платы в следующих случаях:

– если повышается минимальная заработная плата (ПМТЛ), в связи с чем согласно коллективному договору (соглашению) увеличивается размер тарифной ставки работника 1 тарифного разряда, от которой зависят размеры окладов по всем должностям, предусмотренным штатным расписанием предприятия, поскольку они определяются путем умножения указанной тарифной ставки на тарифные коэффициенты;

– если по решению работодателя в соответствии с нормами коллективного договора повышается размер тарифной ставки работника 1 тарифного разряда, от которой зависят размеры окладов по всем должностям, предусмотренным штатным расписанием предприятия;

– если согласно коллективному договору увеличиваются все тарифные коэффициенты, от которых зависят размеры окладов по всем должностям, предусмотренным штатным расписанием предприятия;

– если согласно коллективному договору на основании приказа руководителя предприятия увеличиваются размеры окладов по всем должностям, предусмотренным штатным расписанием предприятия.

Если на предприятии нет коллективного договора, а размеры окладов (тарифных ставок) устанавливаются в Положении об оплате труда (штатном расписании), утвержденном приказом руководителя предприятия, то в случае повышения окладов (тарифных ставок) работникам путем внесения соответствующих изменений в Положение об оплате труда (штатное расписание) на предприятии также должна проводиться корректировка.⁴⁰

Если на предприятии осуществляется повышение окладов (тарифных ставок) по всем должностям, но не одновременно, а с небольшой задержкой (не с одной даты для всех работников, а с разных дат),  например, с 1 января 2020 года на основании приказа руководителя предприятия увеличились размеры окладов по всем должностям одних структурных подразделений предприятия, а с 1 февраля 2020 года увеличились размеры окладов по всем должностям остальных структурных подразделений предприятия, то при начислении отпускных работникам первых (одних) структурных подразделений предприятия корректируется заработная плата, начисленная до 1 января 2020 года (дата фактического повышения окладов таким работникам), а работникам остальных структурных подразделений предприятия корректируется заработная плата, начисленная до 1 февраля 2020 года (дата фактического повышения окладов таким работникам).

Физические лица – предприниматели, имеющие наемных работников, с которыми заключены трудовые договоры, являются работодателями, поэтому в случае повышения окладов (тарифных ставок) своим наемным работникам они обязаны проводить корректировку, предусмотренную пунктом 10 Порядка № 100.⁴⁰

ПРИМЕР 13

Начисление отпускных, если в расчетном периоде состоялось неоднократное повышение окладов
и проводится корректировка заработной платы

Работнику хозрасчетного предприятия с 22 июня 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. В расчетном периоде (июнь 2019 года – май 2020 года) на предприятии согласно коллективному договору с учетом норм законодательства состоялось повышение должностных окладов всех работников: с 1 сентября 2019 года — на 10%; с 1 января 2020 года — на 20%; с 1 мая 2020 года — на 15%.

Оклад работника в расчетном периоде составлял:

– в июне – августе 2019 года — 4200 грн.;

– в сентябре – декабре 2019 года — 4620 грн. (4200 грн. х 1,1);

– в январе – апреле 2020 года — 5540 грн. (4620 грн. х 1,2);

– в мае 2020 года — 6370 грн. (5540 грн. х 1,15).

Поскольку финансовые возможности предприятия не позволяли установить коэффициент корректировки, равный фактическому коэффициенту (проценту) увеличения окладов, руководитель предприятия после согласования с профсоюзом приказами устанавливал, что корректировку заработной платы необходимо проводить следующим образом:

– с сентября 2019 года — на коэффициент 1,07;

– с января 2020 года — на коэффициент 1,15;

– с мая 2020 года — на коэффициент 1,1.

Суммарная откорректированная заработная плата в расчетном периоде, учитываемая при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:

4200 грн. х 1,07 х 1,15 х 1,1 х 3 мес. (зарплата за июнь – август 2019 года) + 4620 грн. х 1,15 х 1,1 х 4 мес. (зарплата за сентябрь – декабрь 2019 года) + 5540 грн. х 1,1 х 4 мес. (зарплата за январь – апрель 2020 года) + 6370 грн. (зарплата за май 2020 года) = 17 054,73 + 23 377,20 + 24 376 + 6370 = 71 177,93 грн.

Среднедневная заработная плата:

71 177,93 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 200,50 грн.

Сумма отпускных:

200,50 грн. х 24 к. д. = 4812 грн.

ПРИМЕР 14

Корректировка заработной платы расчетного периода и суммы отпускных, если повышение оклада работника состоялось в расчетном периоде и в месяце пребывания в отпуске

Работнику хозрасчетного предприятия предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 30 календарных дней с 17 июня по 17 июля 2020 года (праздничный день 28 июня — День Конституции Украины в продолжительность отпуска не включается). В расчетном периоде (июнь 2019 года – май 2020 года) на предприятии в связи с увеличением минимальной заработной платы и согласно коллективному договору состоялось повышение окладов всех работников с 1 января 2020 года на 25%. Также с 1 июля 2020 года на предприятии всем работникам должностные оклады повышены еще на 10%.

Оклад работника в расчетном периоде (июнь 2019 года – май 2020 года) и месяцах предоставления отпуска составляет:

– в июне – декабре 2019 года — 4500 грн.;

– в январе – июне 2020 года — 5625 грн. (4500 грн. х 1,25);

– в июле 2020 года — 6190 грн. (5625 грн. х 1,1).

Исходя из финансовых возможностей предприятия после согласования с профсоюзным органом руководитель предприятия соответствующими приказами установил, что для расчета отпускных и прочих «среднезарплатных» выплат необходимо корректировать заработную плату в связи с ее увеличением с января 2020 года на коэффициент 1,2, а с июля 2020 года — на коэффициент 1,1 (фактический коэффициент увеличения окладов).

Суммарная откорректированная заработная плата в расчетном периоде, учитываемая при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:

4500 грн. х 1,2 х 7 мес. (зарплата за июнь – декабрь 2019 года) + 5625 грн. х 5 мес. (зарплата за январь – май 2020 года) = 37 800 + 28 125 = 65 925 грн.

Среднедневная заработная плата:

65 925 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 185,70 грн.

Первоначальная сумма отпускных:

185,70 грн. х 30 к. д. = 5571 грн.

Поскольку повышение заработной платы состоялось во время ежегодного основного отпуска работника — с 1 июля 2020 года, необходимо провести корректировку части суммы отпускных, начисленных за дни отпуска, приходящиеся на июль 2020 года.

Первоначальная сумма отпускных, приходящихся на июль (за 17 календарных дней отпуска, приходящихся на период с 1 по 17 июля):

185,70 грн. х 17 к. д. = 3156,90 грн.

Откорректированная сумма отпускных, приходящихся на июль:

185,70 грн. х 1,1 х 17 к. д. = 3472,59 грн.

или

3156,90 грн. х 1,1 = 3472,59 грн.

Сумма отпускных, которую необходимо доплатить работнику до первоначальной суммы отпускных в связи с повышением оклада с 1 июля 2020 года:

3472,59 – 3156,90 = 315,69 грн.

ПРИМЕР 15

Корректировка заработной платы в расчетном периоде, если повышение оклада работника
состоялось в расчетном периоде и в месяце предоставления отпуска

Работнику хозрасчетного предприятия с 20 июля 2020 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 28 календарных дней. В расчетном периоде (июль 2019 года – июнь 2020 года) на предприятии в связи с увеличением минимальной заработной платы и согласно коллективному договору состоялось повышение должностных окладов всех работников с 1 января 2020 года на 30%. Кроме того, в связи с увеличением с 1 июля 2020 года ПМТЛ и согласно коллективному договору на предприятии состоялось повышение должностных окладов всех работников с 1 июля 2020 года (в месяце предоставления работнику отпуска) — на 10%.

Оклад работника в расчетном периоде (июль 2019 года – июнь 2020 года) и месяцах предоставления отпуска составляет:

– в июле – декабре 2019 года — 6000 грн.;

– в январе – июне 2020 года — 7800 грн. (6000 грн. х 1,3);

– в июле – августе 2020 года — 8580 грн. (7800 грн. х 1,1).

Исходя из финансовых возможностей предприятия после согласования с профсоюзным органом руководитель предприятия соответствующими приказами установил, что для расчета отпускных и прочих «среднезарплатных» выплат необходимо корректировать заработную плату в связи с ее увеличением с января 2020 года на коэффициент 1,25, а с июля 2020 года — на коэффициент 1,08.

Поскольку согласно пункту 10 Порядка № 100 корректировка проводится в случаях повышения должностных окладов на предприятии как в расчетном периоде, так и в периоде, в течение которого за работником сохраняется средний заработок (в т. ч. в месяце предоставления отпуска), то в отношении заработной платы, начисленной в расчетном периоде работнику, которому предоставляется отпуск с 20 июля 2020 года, а оклад повышался с 1 января 2020 года (т. е. в расчетном периоде) и с 1 июля 2020 года (т. е. в месяце, в котором начался отпуск и в течение которого за работником сохраняется средний заработок в виде оплаты за время отпуска), необходимо провести корректировку суммарной заработной платы, начисленной в расчетном периоде, на установленные коэффициенты корректировки для правильного начисления отпускных.

Суммарная откорректированная заработная плата расчетного периода:

6000 грн. х 1,25 х 1,08 х 6 мес. (зарплата за июль – декабрь 2019 года) + 7800 грн. х 1,08 х 6 мес. (зарплата за январь – июнь 2020 года) = 48 600 + 50 544 = 99 144 грн.

Среднедневная заработная плата:

99 144 грн. : (366 к. д. – 11 празд. д.) = 279,28 грн.

Сумма отпускных:

279,28 грн. х 28 к. д. = 7819,84 грн.

____________________________________________________________________________

Сроки выплаты отпускных

Согласно части четвертой статьи 115 КЗоТ и части первой статьи 21 Закона об отпусках заработная плата работникам за все время отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска.

В указанной норме речь идет о календарных трех днях. Поэтому если первый день отпуска приходится, например, на 19 июня (пятница), то последним днем выплаты отпускных за весь период отпуска является 15 июня (понедельник), т. е между указанными датами должно быть не менее трех календарных дней. Если же первый день отпуска — понедельник 15 июня, то последним днем выплаты отпускных является четверг 11 июня.⁴¹

Если возникла ситуация (личного или производственного характера), когда работнику необходимо срочно (в сжатые сроки) предоставить ежегодный отпуск, например, он 9 июня (вторник) подал заявление о предоставлении ему такого отпуска с 11 июня (четверг), то отпускные могут быть выплачены непосредственно перед отпуском — 9 или 10 июня.

Если при указанной ситуации работник подал заявление 9 июня (вторник) о предоставлении ему ежегодного отпуска со следующего календарного дня — с 10 июня (среда), то отпускные по договоренности сторон могут быть выплачены в первый (второй и т. д.) день отпуска, если по объективным причинам это невозможно сделать перед отпуском (необходимо время для расчета суммы и начисления отпускных, определения и уплаты налоговых обязательств, получения наличных денежных средств в банке для выплаты работнику из кассы предприятия и т. п.).

Напомним, что согласно статье 8-1 КЗоТ если международным договором или международным соглашением, в которых принимает участие Украина, установлены иные правила, чем те, которые содержатся в законодательстве Украины о труде, то применяются правила международного договора или международного соглашения.

Так, параграфом 1 статьи 7 Конвенции Международной организации труда об оплачиваемых отпусках № 132 (далее — Конвенция № 132), ратифицированной Законом Украины от 29.05.2001 г. № 2481-III, установлено, в частности, что каждое лицо, пользующееся отпуском, предусмотренным в этой Конвенции, получает за полный период этого отпуска свою нормальную или среднюю заработную плату, начисленную согласно методу, который определяется компетентным органом власти или другим соответствующим органом в каждой стране.

Согласно параграфу 2 статьи 7 Конвенции № 132 суммы, надлежащие к выплате в соответствии с параграфом 1 этой статьи, выплачиваются заинтересованному лицу до отпуска, если иное не предусмотрено соглашением, которое касается этого лица и работодателя.

Таким образом, из норм статьи 7 Конвенции № 132 следует, что выплата заработной платы за все время отпуска может быть проведена в иные сроки, чем определено национальным законодательством (статьей 115 КЗоТ и статьей 21 Закона об отпусках), но только при наличии отдельного соглашения между работником и работодателем.

Учитывая, что конкретный период предоставления ежегодного отпуска или его части согласовывается между работником и работодателем (ч. одиннадцатая ст. 10 Закона об отпусках), при необходимости предоставления ежегодного отпуска (его части) в сжатые сроки (в связи с семейными обстоятельствами, состоянием здоровья и т. п.), в заявлении работник может выразить свое желание получить заработную плату за отпуск в сроки, определенные между работником и работодателем. Соглашением сторон считается, как правило, написание работником заявления о предоставлении отпуска и наложение резолюции работодателем («согласовываю» или «не согласовываю»).

В случае согласия работодателя на предоставление работнику ежегодного отпуска (его части) в сжатые сроки выплата заработной платы за время такого отпуска в сроки, определенные отдельным соглашением сторон, не считается нарушением части четвертой статьи 115 КЗоТ и части первой статьи 21 Закона об отпусках.⁴²

Отпускные при перенесении неиспользованной части отпуска на другой период

В соответствии с частью второй статьи 80 КЗоТ и частью второй статьи 11 Закона об отпусках ежегодный отпуск должен быть перенесен на другой период или продлен в случаях:

• временной нетрудоспособности работника, удостоверенной в установленном порядке;
• выполнения работником государственных или общественных обязанностей, если согласно законодательству он подлежит освобождению на это время от основной работы с сохранением заработной платы;
• наступления срока отпуска в связи с беременностью и родами;
• совпадения ежегодного отпуска с отпуском в связи с обучением.

Для вышеперечисленных случаев, при которых возможно перенесение ежегодного отпуска (его части) на более поздний период, частью четвертой статьи 80 КЗоТ и частью четвертой статьи 11 Закона об отпусках установлены следующие нормы:

• новый срок предоставления отпуска устанавливается по согласию между работником и работодателем;
• если причины, обусловившие перенесение отпуска на другой период, наступили во время его использования, то неиспользованная часть ежегодного отпуска предоставляется после окончания действия причин, его прервавших, или с согласия сторон переносится на другой период с соблюдением требований статьи 12 Закона об отпусках (неиспользованная часть ежегодного отпуска должна быть предоставлена работнику, как правило, до конца рабочего года, но не позднее 12 месяцев после окончания рабочего года, за который предоставляется отпуск).

Частью седьмой статьи 20 Закона об отпусках определено, что дополнительные отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (далее — дополнительный отпуск на детей), переносятся на другой период или продлеваются в порядке, определенном статьей 11 этого Закона (т. е. в порядке, определенном для ежегодных отпусков — см. вышеперечисленные случаи).

Если работнику предоставлен ежегодный или вышеуказанный дополнительный отпуск на детей и выплачены отпускные, но во время такого отпуска возникли обстоятельства (например, болезнь работника), вследствие которых отпуск подлежит продлению на количество календарных дней не использованного отпуска (на количество календарных дней болезни), то перерасчет отпускных не осуществляется, если начало второй (перенесенной) части отпуска приходится на тот же месяц, на который приходится начало использованной части отпуска.

Если же в указанной ситуации начало второй (перенесенной) части отпуска приходится на следующий месяц или неиспользованная часть отпуска по согласию сторон переносится на более поздний срок, то необходимо в первом случае осуществить перерасчет отпускных (сторнировать сумму отпускных, приходящихся на дни болезни работника, начислить «больничные», и начислить сумму отпускных за календарные дни продленного отпуска исходя из нового расчетного периода и новой средней заработной платы)⁴³, а во втором случае — отчислить излишне выплаченные отпускные (за неиспользованные работником дни отпуска в связи с болезнью), поскольку впоследствии, при предоставлении работнику неиспользованной части отпуска (в одном из следующих месяцев), отпускные будут начисляться работнику исходя из нового расчетного периода. За дни болезни, подтвержденной листком нетрудоспособности, работнику необходимо начислить «больничные» в порядке, установленном законодательством. Если такие «больничные» или их часть относятся к месяцу расчетного периода, то они учитываются при расчете новой суммы отпускных.

ПРИМЕР 16

Перерасчет отпускных при продлении отпуска в связи с болезнью

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в суботу и воскресенье работнику предоставлен ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 16 июня по 10 июля 2020 года. В расчетном периоде (июнь 2019 года — май 2020 года) исчислена среднедневная заработная плата — 280 грн. и перед отпуском работнику были выплачены отпускные в сумме 6720 грн. (280 грн. х 24 к. д.).

Во время отпуска 7 июля работник прибыл на предприятие и представил листок нетрудоспособности, выданный за период болезни с 25 июня по 6 июля 2020 года, включающий 12 календарных дней, на которые приходятся 11 календарных дней ежегодного отпуска (праздничный день 28 июня — День Конституции Украины в продолжительность отпуска не включается). Одновременно работник в заявлении попросил продлить ему отпуск на количество не использованных календарных дней отпуска из-за болезни. Руководитель удовлетворил просьбу работника и приказом продлил ему отпуск на 11 календарных дней, предоставив их с 11 по 21 июля 2020 года.

В данной ситуации имело место прерывание ежегодного отпуска, при этом работник сначала использовал 9 календарных дней отпуска в период с 16 по 24 июня, потом болел с 25 июня по 6 июля, а с 7 по 21 июля ему предоставляется 15 календарных дней второй части ежегодного отпуска. То есть, работнику были предоставлены две части ежегодного отпуска с началом в разных месяцах: начало первой части отпуска (с 16 по 24 июня) пришлось на июнь 2020 года с расчетным периодом июнь 2019 года – май 2020 года; начало второй части отпуска (с 7 по 21 июля) пришлось уже на другой месяц — июль 2020 года, когда расчетный период включает июль 2019 года – июнь 2020 года. Следовательно, необходимо осуществить перерасчет отпускных за 15 календарных дней отпуска, предоставленных в период с 7 по 21 июля (вторая часть отпуска).

Первоначальная сумма отпускных, выплаченная в июне за 15 календарных дней отпуска, которые должны были приходиться на период с 25 июня по 10 июля 2020 года:

15 к. д. х 280 грн. = 4200 грн.

Предположим, что среднедневная заработная плата, исчисленная в новом расчетном периоде (июль 2019 года – июнь 2020 года), оказалась больше и составила 285 грн. В этом случае новая сумма отпускных за 15 календарных дней отпуска, предоставленного в период с 7 по 21 июля, будет равна:

15 к. д. х 285 грн. = 4275 грн.

Рассчитанная в новом расчетном периоде сумма отпускных оказалась больше ранее выплаченной, поэтому работнику необходимо в июле доплатить отпускные в сумме 75 грн. (4275 – 4200).

Если исчисленная в новом расчетном периоде (июль 2019 года – июнь 2020 года) среднедневная заработная плата будет меньше и составит, например, 276 грн., то новая сумма отпускных за 15 календарных дней отпуска, предоставленного с 7 по 21 июля, будет равна:

15 к. д. х 276 грн. = 4140 грн.

Сумма излишне выплаченных отпускных работнику, которую необходимо отчислить из его заработной платы за июль (в июле работник после отпуска должен отработать еще 8 рабочих дней — 22–24 и 27–31 июля), составляет:

4200 – 4140 = 60 грн.

_____________________________________________________________________________

Отчисление отпускных при отзыве работника из отпуска

Согласно части восьмой статьи 79 КЗоТ и части третьей статьи 12 Закона об отпусках в случае отзыва работника из отпуска его труд оплачивают с учетом той суммы, которая была начислена на оплату неиспользованной части отпуска.

Следовательно, из заработной платы, которая будет начислена работнику после отзыва из ежегодного отпуска, необходимо отчислить сумму отпускных за неиспользованные дни такого отпуска.

Основанием для отчисления излишне выплаченных отпускных из заработной платы работника является приказ руководителя предприятия (ч. вторая ст. 127 КЗоТ). о необходимости такого отчисления можно указать в приказе об отзыве работника из отпуска. Если заработной платы, начисленной работнику за месяц, в котором он был отозван из отпуска, недостаточно для отчисления излишне выплаченных отпускных, то такое отчисление осуществляется из заработной платы работника за следующий месяц.

В дальнейшем при предоставлении работнику неиспользованной части ежегодного отпуска начисление отпускных осуществляется исходя из нового расчетного периода.⁴⁴

ПРИМЕР 17

Отчисление отпускных при отзыве работника из отпуска

Работнику предоставлен ежегодный отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 26 мая по 19 июня 2020 года (на период отпуска приходится нерабочий день 7 июня — Троица, который в продолжительность ежегодного отпуска не включается). При среднедневной заработной плате 260 грн. сумма начисленных и выплаченных работнику отпускных составила 6240 грн. (260 грн. х 24 к. д.). Но приказом руководителя предприятия работник с его согласия с 15 июня был отозван из отпуска для ликвидации последствий производственной аварии. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Оклад работника — 8000 грн.

Поскольку работник использовал ежегодный отпуск частично — только 19 календарных дней (с 26 мая по 14 июня), то оставшиеся неиспользованными 5 календарных дней ежегодного отпуска (с 15 по 19 июня) должны быть предоставлены ему позднее в сроки, согласованные с работодателем. Сумма излишне выплаченных отпускных (за 5 к. д. неиспользованного отпуска) подлежит отчислению из заработной платы работника за июнь, а в случае ее недостаточности — из заработной платы работника за июль.

Сумма выплаченных работнику отпускных за 5 календарных дней неиспользованного отпуска с 15 по 19 июня, которую необходимо отчислить из заработной платы работника:

5 к. д. х 260 грн. = 1300 грн.

Сумма заработной платы работника за 11 отработанных рабочих дней в период с 15 по 30 июня (в июне на предприятии согласно графику работы 20 рабочих дней):

8000 грн. : 20 р. д. х 11 отраб. д. = 4400 грн.

Поскольку эта сумма заработной платы оказалась больше суммы отпускных, подлежащих отчислению, то сумма заработной платы работника за июнь после отчисления излишне выплаченных отпускных составляет:

4400 – 1300 = 3100 грн.

__________________________________________________________________________

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням, зокрема, оплачуваної щорічної відпустки.

Види відпусток, які підлягають оплаті, визначені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 74 КЗпП та статтею 2 Закону про відпустки встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — роботодавці), надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Крім того, підлягають оплаті відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 13–16, 18-1, 19 Закону про відпустки).

Також оплачується відпустка для підготовки та участі в змаганнях, яка надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях (ст. 16-1 Закону про відпустки, п. 7 Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 565).

Оплата всіх вищезазначених відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених для оплати праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники (ч. перша ст. 23 Закону про відпустки).

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання (ч. друга ст. 23 Закону про відпустки).

Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, в т. ч. оплата додаткових днів щорічної відпустки, що передбачені колективним (трудовим) договором і надаються понад встановлену законодавством тривалість щорічної відпустки, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел (ч. третя ст. 23 Закону про відпустки).

Звертаємо увагу, що додаткові відпустки, що надаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорій 1 і 2 (далі — «чорнобильці») згідно з пунктом 22 частини першої статті 20 та пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796), не належать до щорічних відпусток, оплачуються за рахунок коштів державного бюджету, які перераховуються роботодавцям органами соціального захисту населення відповідно до норм Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936.

Крім того, не належить до щорічних відпусток оплачувана за рахунок роботодавця додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, що надається учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551), особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП, ст. 16-2 Закону про відпустки, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закону № 3551).

Нарахування працівникам заробітної плати за період будь-якої оплачуваної відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за час якої нараховується допомога по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України), а також грошової компенсації за невикористану відпустку (далі разом — відпускні) здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в його підпункті «а» пункту 1.

Виходячи з положень розділів ІІ – ІV Порядку № 100 алгоритм проведення розрахунків при нарахуванні відпускних включає декілька етапів (див. схему).

Алгоритм нарахування оплати за час відпустки

Визначення розрахункового періоду

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Визначення кількості календарних днів в розрахунковому періоді

Обчислення середньоденної заробітної плати

Визначення суми відпускних

Зупинимося детально на кожному з вище зазначених етапів нарахування відпускних, а також розглянемо на конкретних прикладах порядок розрахунку суми відпускних.

Визначення розрахункового періоду

Розрахунковий період для нарахування відпускних залежить від тривалості роботи працівника у роботодавця.

Так, якщо період роботи працівника у роботодавця становить більше одного року, то обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунковим періодом для нарахування відпускних є останні 12 календарних місяців роботи працівника у роботодавця.

Наприклад, якщо працівнику відпустка надається з 9 червня 2020 року, то розрахунковим періодом є період з 1 червня 2019 року по 31 травня 2020 року.

Для співробітника, який пропрацював у роботодавця менше року, розрахунковим періодом є період з першого числа місяця після оформлення (прийняття) на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. другий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 15 жовтня 2019 року, а відпустка йому надається з 22 червня 2020 року, розрахунковим періодом буде період з 1 листопада 2019 року по 31 травня 2020 року (7 календарних місяців роботи).

Якщо працівника прийнято на роботу з першого календарного дня місяця, то цей місяць враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки.

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, встановленого графіком роботи підприємства, то цей місяць також враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки (оскільки відпрацьовані всі робочі дні місяця).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 2 січня 2020 року (перший робочий день січня 2020 року на підприємстві), а відпустка йому надається з 20 липня 2020 року, розрахунковим періодом є період з 1 січня по 30 червня 2020 року, тобто січень включається до розрахункового періоду (див. приклад 2 нижче).

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку їхньої заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду такий місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. дев’ятий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівнику-відряднику надається щорічна основна відпустка з 1 липня 2020 року (розрахунковий період — з 1 липня 2019 року по 31 червня 2020 року), але на момент нарахування відпускних, які повинні бути виплачені не пізніше 27 червня, ще не відомий розмір його заробітної плати за червень 2020 року (останній місяць розрахункового періоду), то замість заробітної плати за цей місяць можна використати заробітну плату за місяць, що безпосередньо передує розрахунковому періоду, тобто за червень 2019 року. При цьому в подальшому перерахунок відпускних не провадиться.

Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше ніж календарний місяць, то розрахункового періоду не буде. В цьому випадку розрахунок відпускних (грошової компенсації за невикористані дні відпустки) здійснюється виходячи з установлених працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100). Ця норма стосується, наприклад, випадку, коли працівник прийнятий на роботу 5 травня 2020 року (другий робочий день місяця), а звільняється 26 червня 2020 року (немає відпрацьованого повністю календарного місяця).

Якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, а звільняється в останній робочий день цього ж місяця (фактично він відпрацював усі робочі дні місяця), то розрахункового періоду у нього не буде, оскільки місяць, в якому працівник звільняється, не може включатися до розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 1 червня 2020 року (перший робочий день місяця), а звільняється 30 червня (останній робочий день місяця), то для нарахування йому грошової компенсації за невикористані дні відпустки червень не є місяцем розрахункового періоду (в даному випадку відсутній розрахунковий період).

Якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, відпрацював весь цей місяць, але вирішив звільнитися, при цьому з 1 числа наступного місяця йому надаються невикористані дні щорічної відпустки з наступним звільненням (останній день відпустки є днем звільнення — ч. перша ст. 3 Закону про відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць, який працівник відпрацював повністю і який передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, якщо працівник був прийнятий на роботу 4 травня 2020 року (перший робочий день місяця), але в кінці цього місяця вирішив звільнитися, відпрацювавши по 31 травня, а з 1 червня йому за бажанням були надані 2 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки із звільненням 2 червня (останній день відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць — травень.

Якщо працівнику на підставі одного наказу керівника надається одна (загальна) щорічна основна відпустка за попередній і поточний робочі роки (наприклад, з 9 червня по 27 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка загальною тривалістю 48 к. д., в тому числі 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р. і 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р.), то для такої відпустки розрахунковий період для нарахування відпускних буде єдиним (червень 2019 року — травень 2020 року).

Якщо за суміжні два робочі роки працівнику надаються дві щорічні основні відпустки поспіль (одна за одною) на підставі двох наказів керівника підприємства (по кожній відпустці виданий окремий наказ), при цьому вони починаються в різних місяцях (наприклад, першу відпустку надано з 25 травня по 18 червня, а другу — з 19 червня по 13 липня 2020 року), в тому числі якщо між відпустками є розрив з вихідними днями (наприклад, першу відпустку надано з 26 травня по 19 червня, а другу через 2 вихідні дні (20 і 21 червня — субота і неділя) — з 22 червня по 16 липня 2020 року), то розрахункові періоди будуть різними (для першої відпустки: травень 2018 року — квітень 2019 року; для другої відпустки: червень 2018 року — травень 2019 року).

Також окремо визначаються розрахункові періоди при наданні працівнику поспіль оплачуваних відпусток різних видів.

Наприклад, якщо працівнику одним наказом керівника підприємства надаються три відпустки різних видів поспіль: спочатку щорічна основна відпустка з 25 травня по 22 червня (28 к. д.), одразу після неї — соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, з 23 червня по 3 липня (10 к. д.), а одразу після неї — «чорнобильська» відпустка з 4 по 19 липня (14 р. д. або 16 к. д.), то враховуючи, що такі відпустки починаються в різних місяцях (щорічна відпустка — в травні, соціальна відпустка — в червні, «чорнобильська» відпустка — в липні), розрахункові періоди будуть різними: для щорічної відпустки: травень 2019 року – квітень 2020 року; для соціальної відпустки: червень 2019 року – травень 2020 року; для «чорнобильської» відпустки: липень 2019 року – червень 2020 року.

Таким чином, розрахунковий період залежить не від місяця видання наказу, а від того, в якому календарному місяці згідно з наказом керівника працівнику надається (починається) відпустка.

Якщо щорічна відпустка була перервана хворобою, після якої друга частина (продовження) відпустки почалася в наступному місяці, то відпускні за цю (продовжену) частину відпустки розраховуються виходячи з нового розрахункового періоду.

Періоди, які виключаються з розрахункового періоду

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100; див. приклади 8–11 нижче).

Вищенаведена норма стосується, наприклад, випадків, коли:

• працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня (з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);
• був оформлений простій, але не з вини працівника, а за рішенням роботодавця, в т. ч. на період карантину (за працівником частково зберігалась заробітна плата в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки відповідно до частини першої статті 113 КЗпП);
• працівнику надавались відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки (в т. ч. на період карантину);
• працівник перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку тощо.

Відповідно, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював з власної вини (з неповажної причини), внаслідок чого за ним не зберігалась заробітна плата (простій з вини працівника, відсторонення від роботи керівником у випадках, передбачених статтею 46 КЗпП, прогул тощо), то такий період (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду не відпрацьовані працівником робочі (календарні) дні підприємства у зв’язку з тим, що з ініціативи працівника йому роботодавцем був встановлений неповний робочий тиждень.

Крім того, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток (за період відпустки, в  тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами¹², за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, період проходження військової служби за призовом чи контрактом в особливий період, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи тощо), то такий період не виключається з розрахункового періоду (див. приклади 6, 7, 12 нижче).

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, наведені в пункті 3 Порядку № 100, а які не враховуються при такому обчисленні — в пункті 4 зазначеного Порядку (див. таблицю нижче).

Виплати, які враховуються і не враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати для нарахування відпускних

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 3 Порядку № 100)

Виплати, які НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 4 Порядку № 100)

• Основна заробітна плата; • Доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний (вечірній) час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років та інші, в т. ч. оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, доплата до мінімальної заробітної плати); • Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; • Винагороди за підсумками річної роботи та вислугу років; • Індексація; • Виплати за час, протягом якого за працівником зберігалась середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службових відряджень, вимушеного прогулу тощо); • Допомога по тимчасовій непрацездатності; • Допомога по вагітності та пологах

• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; • Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; • Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати

Врахування премій і винагород

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії, зазначені в пункті 3 Порядку № 100 і не зазначені в пункті 4 цього Порядку. Основним критерієм включення премії до розрахунку є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання) і мають виробничий характер (відносяться до додаткової заробітної плати).

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не належить до одноразових виплат.¹⁴

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих разових доручень може виплачуватися одноразова премія) або премія виплачується на підставі окремого наказу керівника за виконання окремих доручень, то вона (незалежно від її розміру та порядку обчислення) вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹⁴

Премії, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату (абз. перший п. 3 Порядку № 100).

Наприклад, якщо щомісячна виробнича премія за виконання роботи в квітні нараховується в травні, то вона відноситься до виплат за травень. Якщо премія за І квартал нараховується в квітні, то при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відпустки вона всією сумою відноситься до виплат за квітень.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середньої заробітної плати шляхом додавання до заробітної плати кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік (абз. другий п. 3 Порядку № 100).

Наприклад, якщо винагорода за підсумками річної роботи (за вислугу років) за 2019 рік нарахована в січні 2020 року (у поточному році за попередній календарний рік), то 1/12 цієї винагороди додається до заробітної плати кожного місяця розрахункового періоду при наданні відпустки в лютому 2020 року — січні 2021 року. Якщо ж винагорода за підсумками роботи за 2019 рік нарахована в грудні 2019 року (у поточному році за поточний календарний рік), то вона не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних¹⁵ (див. приклади 4, 5 нижче).

Якщо працівникові надається щорічна основна відпустка з 25 травня 2020 року, при цьому в розрахунковому періоді (травень 2019 року — квітень 2020 року) йому була нарахована в травні 2019 року винагорода за підсумками річної роботи (за вислугу років) за 2018 рік, а в квітні 2020 року — винагорода за підсумками річної роботи (за вислугу років) за 2019 рік, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних в травні 2020 року перша річна винагорода (нарахована в травні 2019 року за 2018 рік) не враховується (оскільки вона нарахована за 2018 рік — рік, що не передує поточному (2020) року), а друга річна винагорода (нарахована в квітні 2020 року за 2019 рік) — враховується в повній сумі (вона нарахована в поточному (2020) році за попередній (2019) календарний рік), оскільки її 1/12 частина додається до 12 місяців розрахункового періоду.

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам щорічно матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення до відпустки, а також якщо працівникам на підставі поданих заяв виплачується разова матеріальна допомога (за сімейними обставинами, для соціально-побутових потреб тощо), то всі такі допомоги не включаються до розрахунку для нарахування відпускних, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. і матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 6 нижче). При цьому не має значення вид матеріальної допомоги («зарплатна», що виплачується всім працівникам систематично один раз на рік, або разова, що надається окремим працівникам на підставі їхніх заяв і не належить до фонду оплати праці).

Врахування відпускних і грошової компенсації за невикористану відпустку

Абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток.

До таких виплат належать і відпускні, нараховані як за час попередньої щорічної відпустки, так і за час інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством (навчальної, творчої, соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, тощо). Зокрема, оплата додаткової відпустки «чорнобильцям» категорій 1 і 2 тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів на рік, передбаченої Законом № 796, яка здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу як щорічної відпустки, так і інших оплачуваних відпусток.

«Перехідні» відпускні відносяться до місяців, за які вони нараховані.

Грошова компенсація за невикористану відпустку, нарахована і виплачена в розрахунковому періоді, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки вона вказана у складі одноразових виплат в підпункті «б» пункту 4 Порядку № 100. Але при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану відпустку враховуються нараховані в розрахунковому періоді відпускні.

Врахування «лікарняних» і «декретних»

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включається допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні») і допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») як допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, передбачені статтями 20, 22, 25 і 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

«Перехідні» «лікарняні» (нараховані за два і більше місяців) та «декретні» відносяться до місяців, за які вони нараховані.¹⁹

Врахування «перехідних» виплат

«Неперехідні» виплати (індексація, доплати, надбавки, щомісячні премії тощо), донараховані в поточному місяці за попередній, відносяться до виплат поточного місяця (в якому вони нараховані).¹⁹

Що стосується «перехідних» виплат, то згідно з підпунктом 1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця). Наприклад, сума нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Таким чином, якщо станом на початок (кінець) розрахункового періоду працівник перебував у відпустці (в т. ч. «декретній») або хворів, і йому були нараховані відпускні або «лікарняні» або «декретні», що припадають на два та більше суміжні місяці, то такі «перехідні» виплати розподіляються по місяцях, за які вони нараховані.¹⁹

Наприклад, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 6 липня 2020 року (розрахунковий період: з 1 липня 2019 року по 30 червня 2020 року), а в червні 2019 року (місяць, що передує розрахунковому періоду) йому були нараховані і виплачені відпускні за попередню щорічну основну відпустку, надану з 10 червня по 5 липня 2019 року, то частина таких відпускних за дні відпустки, що припадають на період з 1 по 5 липня 2019 року (перший місяць розрахункового періоду), враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну основну відпустку, що надається з 6 липня 2020 року.

Якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 15 червня 2020 року (розрахунковий період: з 1 червня 2019 року по 31 травня 2020 року), а в червні 2019 року (перший місяць розрахункового періоду) йому були нараховані та виплачені «лікарняні» за період хвороби з 27 травня по 7 червня 2019 року, то частина таких «лікарняних» за дні хвороби з 27 по 31 травня 2019 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2020 року. При цьому «лікарняні», нараховані за дні хвороби з 1 по 7 червня 2019 року (перший місяць розрахункового періоду), включаються до розрахунку (див. приклад 7 нижче).

У разі якщо працівниці одразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), що закінчилась, наприклад, 10 червня 2020 року, надається щорічна основна відпустка з 11 червня 2020 року (розрахунковий період: з 1 червня 2019 року по 31 травня 2020 року), при цьому в місяці розрахункового періоду (лютому 2020 року) їй були виплачені «декретні» за весь період «декретної» відпустки — з 5 лютого по 10 червня 2020 року, то частина таких «декретних», виплачених за дні «декретної» відпустки з 1 по 10 червня 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну відпустку, що надається в червні 2020 року. Тобто до розрахунку включаються тільки «декретні», нараховані за календарні дні, що припадають на місяці розрахункового періоду (див. приклад 7 нижче).

Врахування виплат, якщо відпустка надається на початку наступного місяця

Оскільки відпускні повинні бути виплачені працівнику не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП, ст. 23 Закону про відпустки), то іноді вони нараховуються і виплачуються в місяці, що передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, при наданні відпустки з 1 червня відпускні виплачуються не пізніше 28 травня. Враховуючи, що подією, з якою пов’язане нарахування відпускних, є відпустка, яка надається в червні, зазначені відпускні будуть відноситися до виплат за червень (місяць надання відпустки) і включатися до доходу цього місяця, тобто їх не можна відносити до доходів травня (незважаючи на їх виплату в цьому місяці) при розрахунку середньої заробітної плати під час нарахування відпускних до наступних відпусток.

Якщо відпустка надається працівникові в червні 2020 року (розрахунковий період: червень 2019 року — травень 2020 року), а за 24 календарні дні попередньої щорічної відпустки, що надавалась йому з 1 червня 2019 року, відпускні були нараховані та виплачені 25 травня 2019 року (тобто в місяці — травні 2019 року, який не включається до розрахункового періоду), то такі відпускні включаються до заробітку червня 2019 року (тобто місяця, на який припадає початок відпустки і який є першим місяцем розрахункового періоду) і враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2020 року.

Якщо оплачувана відпустка надається працівнику з 1 числа (з першого робочого дня) наступного місяця, але на момент нарахування відпускних відсутні підсумкові дані про розмір заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду (ще не складено відомості про заробітну плату за цей місяць), то для розрахунку середньої заробітної плати спочатку можна не використовувати дані про нараховану заробітну плату за останній місяць розрахункового періоду, але після проведення нарахування всіх виплат працівникові за такий місяць необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум і провести донарахування або відрахування зайво виплачених сум відпускних (див. приклад 6 нижче).

У працівників-відрядників в такій ситуації, як зазначалося вище, останній місяць розрахункового періоду може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. дев’ятий п. 2 Порядку № 100).

Якщо працівнику відпустка надається на початку наступного місяця (наприклад, з 1 липня), а в останньому місяці розрахункового періоду (червні) працівник хворів, але ще не надав підприємству листок непрацездатності (далі — ЛН) і, відповідно, йому ще не нараховані «лікарняні», то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат, які були нараховані в розрахунковому періоді. Але після надання працівником ЛН і нарахування йому «лікарняних» необхідно здійснити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівникові відповідну суму відпускних.

Відсутність виплат в розрахунковому періоді або відпрацьовано менше календарного місяця

Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітку не з його вини, розрахунок відпускних здійснюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Зазначена норма діє, наприклад, у випадку, коли працівниці після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трірічного віку (шестірічного віку за медичним висновком) одразу надається щорічна основна відпустка. В цій ситуації для розрахунку використовують тарифну ставку (посадовий оклад), встановлену на день надання щорічної відпустки (див. приклад 9 нижче).

Також виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) розраховується сума відпускних («відпускної» компенсації), якщо працівник звільняється, не відпрацювавши повний календарний місяць, наприклад, коли працівника прийнято на роботу 12 травня 2020 року, а звільнено 25 червня (див. приклад 3 нижче). Аналогічній підхід в нарахуванні відпускних застосовується і у випадку, якщо новому працівнику надається оплачувана відпустка (наприклад, навчальна), коли він ще не відпрацював повний календарний місяць на підприємстві.²⁵

Крім того, виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) розраховується сума відпускних (грошової компенсації за невикористану відпустку), якщо працівник на момент звільнення має невикористані дні щорічної відпустки, але не має нарахованої заробітної плати і відпрацьованих днів у розрахунковому періоді через тривалий (більше 12 місяців) прогул.

Звертаємо увагу, що Порядком № 100 не передбачено за відсутності заробітку в розрахунковому періоді обчислення середньої заробітної плати виходячи з мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, яка згідно зі статтею 95 КЗпП та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР має виплачуватися працівнику у разі виконання ним місячної норми праці (див. приклад 3 нижче).

Якщо дохід нарахований в місяці, який виключається з розрахункового періоду

Якщо заробітна плата (дохід) нарахована працівнику в місяці, який виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 (місяць, в якому працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково), то до розрахунку не включаються і всі виплати, нараховані в такому місяці (зокрема, премії за попередній місяць, квартал).

Обчислення середньоденної заробітної плати

Для визначення середньоденної заробітної плати необхідно сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період розділити на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (абз. перший п. 7 Порядку № 100).

Наразі відповідно до статті 73 КЗпП святковими днями є:

1 січня — Новий рік;

7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 травня — День праці;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України.

Неробочими днями є дні релігійних свят, до яких, крім Різдва Христового, належать:

один день (неділя) — Пасха (в поточному році — 19 квітня);

один день (неділя) — Трійця (в поточному році — 7 червня).

Враховуючи вищевикладене, всього в календарному році 11 святкових і неробочих днів (далі — святк. д.).

У загальному випадку при нарахуванні відпускних за відпустку, коли розрахунковий період включає 12 календарних місяців, з кількості календарних днів в розрахунковому періоді необхідно виключати 11 святкових днів, передбачених статтею 73 КЗпП.

Якщо у працівника немає розрахункового періоду (тобто коли обчислення середньоденної заробітної плати здійснюється виходячи з розміру тарифної ставки або посадового окладу), із кількості календарних днів в році потрібно виключати 11 святкових днів (див. приклад 9 нижче).

Оскільки 2020 рік є високосним календарним роком, що включає 366 календарних днів (далі — к. д.), при наданні відпустки в будь-якому місяці (крім січня і лютого) 2020 року і січні — лютому 2021 року, коли розрахунковий період включає лютий 2020 року, що має 29 к. д., для визначення середньоденної заробітної плати потрібно сумарну заробітну плату за розрахунковий період, що включає 12 календарних місяців, розділити на 355 к. д. (366 к. д. – 11 святк. д.), а при наданні відпустки в січні — лютому 2020 року, коли розрахунковий період не включає лютий 2020 року, а включає лютий 2019 року, що має 28 к. д., — на 354 к. д. (365 к. д. – 11 святк. д.) (див. приклади 1, 5 нижче).

У невисокосному календарному році (наприклад, у 2021 році) 365 календарних днів, тому для визначення середньоденної заробітної плати при наданні оплачуваної відпустки, коли розрахунковий період становить 12 календарних місяців, і до нього включається лютий невисокосного року, який має 28 к. д., потрібно сумарну заробітну плату за цей період розділити на 354 к. д. (365 к. д. – 11 святк. д.).

Враховуючи, що час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), то у випадку, якщо в розрахунковому періоді працівник працював в режимі неповного робочого тижня з не залежних від нього причин (тобто за рішенням роботодавця), не працював через простій не з власної вини (простій введено за рішенням роботодавця), перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки, не працював з поважних причин, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку в розрахунковому періоді на кількість календарних днів в ньому, зменшену на кількість:

• святкових і неробочих днів, встановлених законодавством;
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня за рішенням роботодавця (вихідні дні підприємства в цьому випадку з розрахункового періоду не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються саме календарні дні відпустки, в т. ч. які припадають на вихідні дні);
• днів простою (не з вини працівника);
• календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки);
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності (згідно з рішенням МСЕК) без нарахування «лікарняних» або був відсутній з інших поважних причин без нарахування заробітної плати.

Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку з сімейними обставинами, за сумісництвом тощо), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться на загальних підставах згідно з нормами пункту 7 Порядку № 100, тобто кількість днів у розрахунковому періоді не зменшується на кількість робочих днів, не відпрацьованих працівником у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня (див. приклад 8 нижче).²⁸

Визначення суми відпускних

Сума відпускних розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати, обчисленої у вищерозглянутому порядку, на кількість календарних днів відпустки.

При визначенні тривалості щорічної відпустки або додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, святкові та неробочі дні не враховуються (ч. друга ст. 5 Закону про відпустки).

Святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, які припадають на період вищевказаних відпусток, у розрахунок тривалості таких відпусток не включаються і не оплачуються (абз. другий п. 7 Порядку № 100).

Всі інші оплачувані відпустки (навчальна, творча, «чорнобильська», «ветеранська» тощо) на святкові та неробочі дні не продовжуються, тобто такі дні оплачуються як календарні дні відпустки.

Розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування відпускних працівникам в різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить 12 календарних місяців

Працівникові, який пропрацював на підприємстві 5 років, за черговий робочий рік, який був повністю відпрацьований, надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з 2 червня по 3 липня 2020 року (неробочий день 7 червня — Трійця та святковий день 28 червня — День Конституції України не включаються до тривалості щорічної відпустки). Розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців роботи (червень 2019 року – травень 2020 року), що передують місяцю надання відпустки. Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, становить 92 580 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року), за винятком 11 святкових і неробочих днів (16 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня 2020 року):

366 к. д. – 11 святк. д. = 355 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

92 580 грн. : 355 к. д. = 260,79 грн.

Сума відпускних:

260,79 грн. х 30 к. д. = 7823,70 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить декілька місяців

Працівнику, прийнятому на роботу 2 січня 2020 року (перший робочий день місяця на підприємстві), з 6 по 29 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Працівник відпрацював повних 6 календарних місяців (далі — міс.) з січня по червень 2020 року, тому всі ці місяці включаються до розрахункового періоду. В кожному місяці розрахункового періоду працівник отримував заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати — 4723 грн., в тому числі оклад в розмірі 4500 грн. і доплату до мінімальної заробітної плати в розмірі 223 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (січень – червень 2020 року) без урахування святкових і неробочих днів:

31 к. д. (січень) + 29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) – 8 святк. д. (1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня, 7 і 28 червня) = 174 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

(4723 грн. х 6 міс.) : 174 к. д. = 162,86 грн.

Сума відпускних:

162,86 грн. х 24 к. д. = 3908,64 грн.

ПРИКЛАД 3

Нарахування відпускних, якщо відпрацьовано менше календарного місяця

Працівник, прийнятий на роботу 12 травня 2020 року, вирішив звільнитися 23 червня, але на підставі його заяви перед звільненням йому надається невикористана щорічна основна відпустка тривалістю 3 календарні дні з 24 по 26 червня (датою звільнення є останній день відпустки). Місячний оклад працівника — 4600 грн.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця (відсутній розрахунковий період), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи із встановленого йому посадового окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100). При цьому не має значення те, що в місяці надання відпустки оклад працівника менше розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4600 грн. < 4723 грн.).

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2019 – травень 2020 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру встановленого йому окладу становить:

4600 грн. х 12 міс. = 55 200 грн.

Середньоденна заробітна плата:

55 200 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 55 200 : 355 = 155,49 грн.

Сума відпускних:

155,49 грн. х 3 к. д. = 466,47 грн.

ПРИКЛАД 4

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачені квартальні премії,
річна винагорода і суми індексації

Працівнику, прийнятому на роботу 12 серпня 2019 року, з 15 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оскільки на період відпустки припав святковий день — День Конституції України (28 червня), на цей день щорічна основна відпустка працівника продовжується (цей день до тривалості відпустки не включається), і за такий святковий день відпускні не нараховуються. Останнім днем відпустки є 9 липня. Оклад працівника протягом усього періоду роботи на підприємстві — 8000 грн. Квартальні премії згідно з колективним договором виплачуються в розмірі посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в звітному кварталі.

В розрахунковому періоді, що включає 9 календарних місяців (вересень 2019 року – травень 2020 року), працівнику, крім окладу, нараховані та виплачені:

• в жовтні 2019 року — виробнича премія за III квартал 2019 року в сумі 4307,69 грн. (8000 грн. : 65 р. д. х 35 відпрац. д.);
• в січні 2020 року — виробнича премія за IV квартал 2019 року в сумі 8000 грн.;
• в березні 2020 року — винагорода за підсумками роботи за 2019 рік в сумі 3750 грн.;
• в квітні 2020 року — виробнича премія за I квартал 2020 року в сумі 8000 грн.;
• сума індексації — 577,62 грн., в тому числі при «базовому» місяці — січень 2019 року: у вересні – листопаді 2019 року (3 місяці) — по 62,22 грн. (2007 грн. х 3,1%), в грудні 2019 року – травні 2020 року (6 місяців) — по 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%).

Квартальні премії, виплачені працівнику в жовтні 2019 року, січні та квітні 2020 року, і індексація в повній сумі враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки виплачені в місяцях, які включаються до розрахункового періоду.

Враховуючи, що річна винагорода виплачена в поточному (2020) році за попередній (2019) рік, а розрахунковий період включає 9 календарних місяців, сума такої винагороди включається до розрахунку при обчисленні середньої заробітної плати в розмірі 9/12 нарахованої суми (1/12 х 9 міс.), тобто в сумі:

3750 грн. х 1/12 х 9 міс. = 2812,50 грн.

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати:

8000 грн. х 9 міс. (оклад у вересні 2019 року — травні 2020 року) + 4307,69 грн. (премія за III квартал) + 8000 грн. (премія за IV квартал) + 2812,50 грн. (річна винагорода) + 8000 грн. (премія за I квартал) + 577,62 грн. (індексація) = 91 390,12 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (вересень 2019 року – травень 2020 року), що включаються до розрахунку:

30 к. д. (вересень) + 31 к. д. (жовтень) + 30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) – 8 святк. д. (14 жовтня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня 2020 року) = 266 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

91 390,12 грн. : 266 к. д. = 343,57 грн.

Сума відпускних:

343,57 грн. х 24 к. д. = 8245,68 грн.

ПРИКЛАД 5

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику здійснювалися разові виплати

Працівнику з 15 по 21 червня 2020 року за відпрацьований робочий рік надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (робота з ненормованим робочим днем) тривалістю 7 календарних днів. Оклад працівника — 9000 грн.

В розрахунковому періоді, що включає 12 місяців (червень 2019 року – травень 2020 року), крім окладу, працівнику були нараховані та виплачені:

• в червні 2019 року — компенсація втрати частини заробітної плати за березень 2015 року у зв’язку з порушенням термінів її виплати в сумі 4169,90 грн. (5635 грн. х 0,74);
• в липні 2019 року — доплата за суміщення посад в сумі 2500 грн.;
• в серпні 2019 року — грошова компенсація за 7 невикористаних днів щорічної додаткової відпустки за попередній робочий рік в сумі 2130 грн.;
• у вересні 2019 року — премія за активну участь в огляді художньої творчості в сумі 1000 грн.;
• в жовтні 2019 року — винагорода за призове місце в спортивних змаганнях, що проводились на підприємстві, в сумі 1500 грн.;
• в грудні 2019 року — винагорода за підсумками роботи за 2019 рік в сумі 8500 грн.;
• в січні 2020 року — компенсація вартості придбаного працівником за власні кошти спеціального одягу в сумі 1800 грн.;
• в лютому 2020 року — винагорода до Дня народження в сумі 1000 грн.;
• в травні 2020 року — винагорода до ювілею підприємства в сумі 1500 грн.

Всі вищевказані виплати, крім доплати за суміщення посад та винагороди за підсумками роботи за рік, є одноразовими виплатами, зазначеними в пункті 4 Порядку № 100, тому вони не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Винагорода за підсумками роботи за рік виплачена в попередньому (2019) році за попередній (2019) рік, тому її сума не включається до розрахунку при нарахуванні відпускних (не виконана умова: виплачена в поточному (2020) році за попередній (2019) рік).

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплачені працівнику в розрахунковому періоді заробітна плата в розмірі окладу і доплата за суміщення посад:

9000 грн. х 12 міс. (оклад) + 2500 грн. (доплата за суміщення) = 110 500 грн.

Середньоденна заробітна плата:

110 500 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 311,27 грн.

Сума відпускних:

311,27 грн. х 7 к. д. = 2178,89 грн.

ПРИКЛАД 6

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувались матеріальні допомоги, відпускні, компенсація витрат на відрядження та «лікарняні»

Працівнику, який пропрацював на підприємстві більше 5 років, з 1 по 14 липня 2020 року надається частина щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів за поточний робочий рік. Відпускні та матеріальна допомога на оздоровлення до цієї відпустки виплачуються (перераховуються на «зарплатний» рахунок працівника в банку) 26 червня 2020 року. На підприємстві (працівнику) встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Незважаючи на нарахування і виплату відпускних без наявності повних даних про заробітну плату працівника за червень 2020 року (останній місяць розрахункового періоду), підприємство нараховує відпускні виходячи з того, що працівник повністю відпрацює робочі дні 26 та 30 червня 2020 року (п’ятниця і вівторок).

В розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року) працівнику виплачені:

• основна заробітна плата (виходячи з окладу) в сумі 87 237,90 грн.;
• матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної основної відпустки за попередній робочий рік, яка включається до фонду оплати праці, в сумі 7500 грн. в липні 2019 року;
• відпускні за 24 календарні дні щорічної основної відпустки (з 8 по 31 липня 2019 року) за попередній робочий рік в сумі 6125,78 грн.;
• одноразова матеріальна допомога в сумі 2500 грн. в грудні 2019 року;
• відпускні за 10 календарних днів щорічної основної відпустки (з 11 по 20 лютого 2020 року) за поточний робочий рік в сумі 2754,68 грн.;
• середній заробіток за час відрядження (з 11 по 15 березня 2020 року) в сумі 1951,22 грн.;
• компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) в сумі 4500 грн. в березні 2020 року;
• «лікарняні» за період хвороби з 20 по 24 травня 2020 року в сумі 1282,19 грн.

Крім основної заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігалась середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, відрядження) та «лікарняні» (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Матеріальні допомоги як разові виплати і компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «б», «в» п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, загальна сума виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді, становить:

87 237,90 + 6125,78 + 2754,68 + 1951,22 + 1282,19 = 99 351,77 грн.

Середньоденна заробітна плата:

99 351,77 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 279,86 грн.

Сума відпускних:

279,86 грн. х 14 к. д. = 3918,04 грн.

Звертаємо увагу, якщо після нарахування і виплати (перерахування на «зарплатний» рахунок в банку) працівнику 26 червня (п’ятниця) вищевказаних відпускних він не відпрацює робочі дні 26 та 30 червня 2020 року (наприклад через прогул або будь-яку іншу неповажну причину), то необхідно буде здійснити перерахунок відпускних. В цьому випадку сумарну заробітну плату розрахункового періоду необхідно буде зменшити на денний заробіток за робочі дні 26 та 30 червня, по-новому обчислити середньоденну заробітну плату і визначити остаточну суму відпускних.

Наприклад, якщо оклад працівника в червні 2020 року становить 7800 грн., то денний заробіток в цьому місяці дорівнює 390 грн. (7800 грн. : 20 р. д.). Відповідно, якщо працівник не відпрацює робочий день 30 червня (вівторок), то надміру включена в загальну заробітну плату розрахункового періоду заробітна плата за цей робочий день складе 390 грн. В такому випадку остаточна загальна заробітна плата в розрахунковому періоді становитиме:

99 351,77 – 390 = 98 961,77 грн.

Середньоденна заробітна плата:

98 961,77 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 278,77 грн.

Остаточна сума відпускних:

278,77 грн. х 14 к. д. = 3902,78 грн.

Надміру виплачена сума відпускних, яку потрібно відрахувати із заробітної плати працівника:

3918,04 – 3902,78 = 15,26 грн.

ПРИКЛАД 7

Нарахування відпускних, якщо на початок і кінець розрахункового періоду припадають
відповідно хвороба і «декретна» відпустка

У працівниці 11 червня 2020 року закінчилася відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). Одразу після закінчення цієї відпустки — з 12 червня 2020 року працівниці надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад працівниці у 2019 – 2020 роках становить 7000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) працівниці виплачені:

• в червні 2019 року — «лікарняні» за період хвороби з 20 травня по 7 червня 2019 року в сумі 4370 грн. (230 грн. х 19 к. д.), в тому числі 2760 грн. (230 грн. х 12 к. д.) за 12 календарних днів хвороби (з 20 по 31 травня), що припадають на травень 2019 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), і 1610 грн. (230 грн. х 7 к. д.) за 7 календарних днів хвороби (з 1 по 7 червня), що припадають на червень 2019 року (перший місяць розрахункового періоду);
• в червні 2019 року — заробітна плата за 13 відпрацьованих робочих днів з 8 по 30 червня в розмірі 5055,56 грн. (7000 грн. : 18 р. д. х 13 відпрац. д.);
• в липні 2019 року – січні 2020 року — заробітна плата (виходячи з окладу) сумарно в розмірі 49 000 грн. (7000 грн. х 7 міс.);
• в лютому 2020 року — заробітна плата за 4 відпрацьовані робочі дні з 1 по 6 лютого в розмірі 1400 грн. (7000 грн. : 20 р. д. х 4 відпрац. д.);
• в лютому 2020 року — «декретні» за весь період «декретної» відпустки, яка надавалась з 7 лютого по 11 червня 2020 року (126 календарних днів), в сумі 29 484 грн. (234 грн. х 126 к. д.), в тому числі 26 910 грн. (234 грн. х 115 к. д.) за 115 календарних днів «декретної» відпустки (з 7 лютого по 31 травня 2020 року), що припадають на лютий – травень 2020 року (місяці, які включаються до розрахункового періоду), і 2574 грн. (234 грн. х 11 к. д.) за 11 календарних днів «декретної» відпустки (з 1 по 11 червня), що припадають на червень 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду).

«Лікарняні», нараховані в червні 2019 року за дні хвороби з 20 по 31 травня 2019 року в сумі 2760 грн., не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на місяць — травень 2019 року, який не включається до розрахункового періоду. Також не враховуються «декретні», нараховані в лютому 2020 року за 11 календарних днів «декретної» відпустки з 1 по 11 червня 2020 року в сумі 2574 грн., оскільки вони припадають на червень 2020 року — місяць, який не включається до розрахункового періоду.

«Лікарняні», нараховані в червні 2019 року за дні хвороби з 1 по 7 червня 2019 року в сумі 1610 грн., і «декретні», нараховані в лютому 2020 року за дні «декретної» відпустки з 7 лютого по 31 травня 2020 року в сумі 26 910 грн., враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на дні місяців, які включаються до розрахункового періоду.

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку відпускних:

1610 грн. («лікарняні» за дні хвороби з 1 по 7 червня 2019 року) + 5055,56 грн. (зарплата за червень 2019 року) + 49 000 грн. (зарплата за липень 2019 року – січень 2020 року) + 1400 грн. (зарплата за лютий 2020 року) + 26 910 грн. («декретні» за дні «декретної» відпустки з 7 лютого по 31 травня 2020 року) = 83 975,56 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці:

83 975,56 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 236,55 грн.

Сума відпускних:

236,55 грн. х 24 к. д. = 5677,20 грн.

ПРИКЛАД 8

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді робота на умовах неповного робочого часу, простій та відпустка без збереження заробітної плати

Працівнику з 22 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад по повній посаді працівника становив у 2019 – 2020 роках — 4800 грн. На підприємстві в період з червня 2019 року по травень 2020 року було встановлено 8-годинний робочий день і 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) працівник працював з такими режимами:

• з 1 червня по 31 серпня 2019 року — повний робочий день і повний робочий тиждень;
• з 1 вересня по 30 листопада 2019 року — неповний робочий тиждень (4 робочі дні на тиждень — понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з ініціативи працівника (заробітна плата щомісяця нараховувалась в розмірі 4/5 окладу, оскільки щотижня працівник відпрацьовував тільки 4 з 5 робочих днів на тиждень);
• з 1 по 31 грудня 2019 року — повний робочий день і повний робочий тиждень;
• з 1 по 31 січня 2020 року — неповний робочий день (4 робочі години на день) з ініціативи роботодавця (або працівника) за повного робочого тижня (заробітна плата за січень нарахована в розмірі 0,5 окладу, оскільки щодня працівник відпрацьовував лише половину денної норми робочого часу — 4 з 8 годин);
• з 1 по 29 лютого 2020 року — неповний робочий тиждень (3 робочі дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця) за повного робочого дня з ініціативи роботодавця (заробітна плата за лютий нарахована в розмірі 3/5 окладу, оскільки щотижня працівник відпрацьовував тільки 3 з 5 робочих днів на тиждень);
• з 1 по 17 березня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень;
• з 18 березня по 30 квітня 2020 року — простій структурного підрозділу підприємства, де працює працівник, на період карантину з нарахуванням працівникові оплати за час простою в розмірі 2/3 окладу (ч. перша ст. 113 КЗпП);
• з 4 по 24 травня 2020 року — відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону про відпустки);
• з 25 по 31 травня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень.

Враховуючи, що в період з 1 вересня по 30 листопада 2019 року працівник працював на умовах неповного робочого тижня за власною ініціативою, зазначений період роботи (в тому числі не відпрацьовані в цьому періоді дні по середах, які є робочими днями на підприємстві) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду робочі дні з 1 по 31 січня 2020 року, коли працівник працював на умовах неповного робочого дня.

Оскільки на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то з розрахункового періоду виключаються:

• робочі дні — всі вівторки і четверги, в які працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (в період з 1 по 29 лютого 2020 року);
• період простою (з 18 березня по 30 квітня 2020 року), що включає 44 календарні дні;
• період відпустки без збереження заробітної плати (з 4 по 24 травня 2020 року), що включає 21 календарний день.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

366 к. д. – 11 святк. д. – 8 к. д. – 43 к. д. – 20 к. д. = 284 к. д.,

де 366 к. д. — кількість календарних днів в розрахунковому періоді;

11 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів в розрахунковому періоді;

8 к. д. — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, в які працівник не працював в лютому 2020 року у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (тобто всі вівторки і четверги лютого);

43 к. д. — кількість календарних днів простою структурного підрозділу підприємства через карантин (не з вини працівника) в період з 18 березня по 30 квітня 2020 року (44 календарні дні), за винятком неробочого дня 19 квітня (Пасха), який вже віднятий із загальної кількості календарних днів в розрахунковому періоді (включений до 11 святк. д.);

20 к. д. — кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати (ст. 26 Закону про відпустки), наданої на період карантину з 4 по 24 травня 2020 року (21 календарний день), за винятком святкового дня 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні), який вже віднятий із загальної кількості календарних днів в розрахунковому періоді (включений до 11 святк. д.).

Оскільки період простою виключається з розрахункового періоду, то оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

4800 грн. х 4 міс. (зарплата за червень – серпень, грудень 2019 року) + 4800 грн. х 4/5 х 3 міс. (зарплата за вересень – листопад 2019 року) + 4800 грн. х 0,5 (зарплата за січень 2020 року) + 4800 грн. х 3/5 (зарплата за лютий 2020 року) + 4800 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д. (зарплата за березень 2020 року) + 4800 грн. : 19 р. д. х 5 відпрац. д. (зарплата за травень 2020 року) = 19 200 + 11 520 + 2400 + 2880 + 2514,29 + 1263,16 = 39 777,45 грн.

Середньоденна заробітна плата:

39 777,45 грн. : 284 к. д. = 140,06 грн.

Сума відпускних:

140,06 грн. х 24 к. д. = 3361,44 грн.

ПРИКЛАД 9

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді у працівниці не було заробітку у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною

Працівниця з 2017 року по 14 липня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Одразу після закінчення цієї відпустки їй з 15 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 20 календарних днів. Оклад працівниці на день надання щорічної основної відпустки — 6500 грн.

Оскільки до розрахункового періоду не включається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку виключається з розрахункового періоду.

З огляду на те, що в розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року), у працівниці не було заробітку (не з її вини), середня заробітна плата обчислюється виходячи з окладу, встановленого працівниці на день надання щорічної основної відпустки (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців сумарна заробітна плата, розрахована з окладу працівниці, становить:

6500 грн. х 12 міс. = 78 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

78 000 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 219,72 грн.

Сума відпускних:

219,72 грн. х 20 к. д. = 4394,40 грн.

Звертаємо увагу, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Тому працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, одразу може бути надана щорічна відпустка лише за наявності стажу, що дає право на щорічну відпустку.

ПРИКЛАД 10

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, після якої працювала

Працівниця, якій з 15 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів, з 2017 року по 11 березня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. З 12 березня 2020 року працівниця вийшла на роботу і відпрацювала в цьому місяці 14 робочих днів, а також у квітні – травні відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи. Оклад працівниці у 2020 році — 7500 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Оскільки в розрахунковий період не включається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки, виключається з розрахункового періоду.

З огляду на те, що працівниця вийшла на роботу лише 12 березня 2020 року, то з розрахункового періоду (червень 2019 року – травень 2020 року) виключаються не відпрацьовані повністю календарні місяці, в яких працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною, тобто 9 місяців з червня 2019 року по лютий 2020 року. Відповідно, розрахунковий період включає тільки 3 календарні місяці (березень – травень 2020 року), в яких працівниця працювала. Також з розрахункового періоду виключається період з 1 по 11 березня (11 к. д.), коли працівниця не працювала, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) – 3 святк. д. (19 квітня, 1 і 9 травня) – 11 к. д. (відпустка для догляду за дитиною в березні, включаючи святковий день 8 березня) = 78 к. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

7500 грн. : 21 р. д. х 14 відпрац. д. (зарплата за березень) + 7500 грн. х 2 міс. (зарплата за квітень і травень) = 5000 + 15 000 = 20 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

20 000 грн. : 78 к. д. = 256,41 грн.

Сума відпускних:

256,41 грн. х 14 к. д. = 3589,74 грн.

ПРИКЛАД 11

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, після якої працювала

Працівниці з 25 травня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 18 календарних днів. В розрахунковому періоді (1 травня 2019 року – 30 квітня 2020 року) працівниця на підставі довідки з медичного закладу з 2 травня 2019 року (перший робочий день місяця) по 1 листопада 2019 року (тобто всього 6 місяців) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки), а до травня 2019 року працювала у звичайному режимі. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниця вийшла на роботу і працювала у звичайному режимі з 2 листопада 2019 року по 24 травня 2020 року. Оклад працівниці в розрахунковому періоді — 7000 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Час (календарні дні) перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (з 2 травня по 1 листопада 2019 року) виключається з розрахункового періоду як час, протягом якого згідно з чинним законодавством працівник не працював і за ним не зберігався заробіток (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Відповідно, розрахунковий період включає календарні дні 1 травня 2019 року і з 2 листопада 2019 року по 30 квітня 2020 року, за винятком святкових і неробочих днів.

Оскільки відповідно до пункту 7 Порядку № 100 при обчисленні кількості календарних днів розрахункового періоду виключаються святкові і неробочі дні, то в нашому випадку виключається всього 6 таких днів: 1 травня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня 2020 року. Решта святкових і неробочих днів (тобто 9 травня, 16 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня 2019 року) припали на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, який, як зазначено вище, виключається з розрахункового періоду.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

1 к. д. (1 травня 2019 року) + 29 к. д. (з 2 по 30 листопада 2019 року) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) – 6 святк. д. (1 травня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня 2020 року) = 176 к. д.

Заробітна плата в розрахунковому періоді:

7000 грн. : 21 р. д. х 20 відпрац. д. (зарплата за листопад 2019 року) + 7000 грн. х 5 міс. (зарплата за грудень 2019 року – квітень 2020 року) = 6666,67 + 35 000 = 41 666,67 грн.

Середньоденна заробітна плата:

41 666,67 грн. : 176 к. д. = 236,74 грн.

Сума відпускних:

236,74 грн. х 18 к. д. = 4261,32 грн.

ПРИКЛАД 12

Нарахування відпускних працівнику, звільненому з військової служби,
якщо в розрахунковому періоді йому нараховувався лише середній заробіток

Працівник підприємства в особливий період був призваний на строкову військову службу (або прийнятий на військову службу за контрактом) 27 травня 2019 року, а звільнений з військової служби 12 червня 2020 року (п’ятниця). Цьому працівникові одним наказом керівника з 15 червня 2020 року (понеділок) надається щорічна основна відпустка одразу за два робочі роки (з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р. та з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р.) загальною тривалістю 48 календарних днів (24 к. д. + 24 к. д.).

В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) працівнику на підприємстві нараховувався лише середній заробіток як призваному на строкову військову службу (прийнятому на військову службу за контрактом) в особливий період згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП, який по місяцях становив:

– за червень 2019 року — 5040 грн. (18 р. д. х 280 грн.);

– за липень 2019 року — 6440 грн. (23 р. д. х 280 грн.);

– за серпень, вересень, листопад і грудень 2019 року, січень, березень і квітень 2020 року  — по 5880 грн. (21 р. д. х 280 грн.);

– за жовтень 2019 року — 6160 грн. (22 р. д. х 280 грн.);

– за лютий 2020 року — 5600 грн. (20 р. д. х 280 грн.);

– за травень 2020 року — 5320 грн. (19 р. д. х 280 грн.).

При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100). Отже, середній заробіток за час проходження строкової військової служби (військової служби за контрактом) в особливий період, нарахований в розрахунковому періоді, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Загальна сума виплат, які враховуються в розрахунковому періоді:

5040 грн. + 6440 грн. + 5880 грн. х 7 міс. + 6160 грн. + 5600 грн. + 5320 грн. = 69 720 грн.

Середньоденна заробітна плата:

69 720 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 196,39 грн.

Сума відпускних:

196,39 грн. х 48 к. д. = 9426,72 грн.

Звертаємо увагу, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (п. 2 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Отже, період проходження в особливий період строкової військової служби (військової служби за контрактом) з 27 травня 2019 року по 12 червня 2020 року, коли за працівником зберігалися місце роботи і середній заробіток, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

__________________________________________________________________________

Коригування заробітної плати в разі підвищення окладів

З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку з підвищенням на підприємстві тарифних ставок, посадових окладів, відрядних розцінок Порядком № 100 передбачено проведення коригування заробітної плати.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), яка була встановлена до підвищення.

Вищевказана норма стосується, в першу чергу, бюджетних організацій. На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей (абз. перший п. 10 Порядку № 100). Тому госпрозрахункові підприємства в разі важкого фінансового становища мають право зменшити коефіцієнт коригування, але не звільняються від коригування. Наприклад, якщо на підприємстві оклади підвищено в 1,2 рази, але немає фінансової можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,2, підприємство може відповідним наказом встановити коефіцієнт 1,15 або 1,1 (див. приклад 13 нижче). Такий наказ має бути узгоджений з профспілкою підприємства або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.

В наказі про зменшення коефіцієнта коригування відображаються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва, продажу продукції; недостатність обігових коштів тощо).

Якщо на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за всіма посадами, але на різний відсоток (суму), то відповідним наказом керівника підприємства коефіцієнт коригування може бути встановлений для кожної посади індивідуально.

Порядком № 100 не встановлено, скільки знаків після коми може мати коефіцієнт коригування. Рекомендуємо округлення робити до двох знаків після коми, що буде відповідати цілому числу відсотка збільшення посадового окладу (тарифної ставки).

Якщо підвищення тарифних ставок або окладів відбулось в періоді, протягом якого за працівником зберігалася середня заробітна плата (зокрема, протягом місяця, в якому працівник перебував у відпустці), то її необхідно відкоригувати і донарахувати працівникові належні йому кошти (відпускні), але тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок або окладів (абз. другий п. 10 Порядку № 100; див. приклади 14, 15 нижче). Таке донарахування здійснюється також у разі, якщо працівнику перед звільненням надається відпустка (останній день відпустки є днем звільнення), а в період перебування в цій відпустці на підприємстві відбулося підвищення окладів.⁴⁰

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо коригування середньої заробітної плати не провадиться (абз. третій п. 10 Порядку № 100). Водночас якщо в розрахунковому періоді працівника переводили на іншу посаду (посади) і на підприємстві відбулося підвищення посадових окладів за всіма посадами (в тому числі за всіма посадами, на яких в розрахунковому періоді працював працівник), то коригування заробітної плати розрахункового періоду необхідно проводити за кожною посадою, яку обіймав працівник.

Звертаємо увагу, що коригуванню підлягають не тільки суми основної заробітної плати у вигляді окладів (тарифних ставок, відрядних розцінок), але і премії, а також інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, зокрема, постійні надбавки (в т. ч. за ранг), доплати (в т. ч. доплата до мінімальної заробітної плати), суми індексації та інші виплати (див. таблицю вище).

Водночас слід враховувати, що коригування не здійснюється, якщо мало місце підвищення заробітної плати працівників не за рахунок збільшення розмірів окладів (тарифних ставок), а за рахунок збільшення розміру інших видів виплат, в тому числі премій, надбавок, доплат тощо.

Останнім часом позиція Мінсоцполітики (зараз — Мінекономіки) змінилася, і це відомство вже не проти того, щоб коригування проводилося також у разі, якщо в розрахунковому періоді або періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, відбулося підвищення тарифної ставки (окладів) не всім, а тільки окремій категорії працівників або тільки одному працівнику (раніше Мінпраці наполягало на неможливості проведення коригування в цьому випадку).

Коригування проводиться, зокрема, якщо підвищення тарифної ставки (окладів) пов’язано з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО) на законодавчому рівні. Так, підвищення окладів (тарифних ставок) всім працівникам підприємства відбувається і, відповідно, коригування проводиться, якщо:

– підвищується мінімальна заробітна плата (ПМПО), у зв’язку з чим відповідно до норм колективного договору (угоди) збільшується розмір тарифної ставки працівника 1 тарифного розряду, від якого залежать розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства, оскільки вони визначаються шляхом множення розміру зазначеної тарифної ставки на тарифні коефіцієнти;

– за рішенням роботодавця відповідно до норм колективного договору підвищується розмір тарифної ставки працівника 1 тарифного розряду, від якої залежать розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства;

– згідно з нормами колективного договору збільшуються всі тарифні коефіцієнти, від яких залежать розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства;

– згідно з колективним договором на підставі наказу керівника підприємства збільшуються розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства.

Якщо на підприємстві немає колективного договору, а розміри окладів (тарифних ставок) встановлюються у Положенні про оплату праці (штатному розписі), затвердженому наказом керівника підприємства, то в разі підвищення окладів (тарифних ставок) за всіма посадами шляхом внесення відповідних змін до Положення про оплату праці (штатного розпису) на підприємстві також має проводитися коригування.

Якщо на підприємстві здійснюється підвищення окладів (тарифних ставок) за всіма посадами, але не одночасно, а з невеликою затримкою (не з однієї дати для всіх працівників, а з різних дат), наприклад, з 1 січня 2020 року на підставі наказу керівника підприємства збільшилися розміри окладів за всіма посадами одних структурних підрозділів підприємства, а з 1 лютого 2020 року збільшилися розміри окладів за всіма посадами всіх інших структурних підрозділів підприємства, то при нарахуванні відпускних працівникам перших (одних) структурних підрозділів підприємства коригують заробітну плату, нараховану до 1 січня 2020 року (дата фактичного підвищення окладів таким працівникам), а працівникам всіх інших структурних підрозділів підприємства коригують заробітну плату, нараховану до 1 лютого 2020 року (дата фактичного підвищення окладів таким працівникам).

Фізичні особи – підприємці, які мають найманих працівників, з якими укладено трудові договори, є роботодавцями, тому у разі підвищення окладів (тарифних ставок) всім своїм працівникам вони зобов’язані проводити коригування, передбачене пунктом 10 Порядку № 100.⁴⁵

ПРИКЛАД 13

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді відбулося неодноразове підвищення окладів, і проводиться коригування заробітної плати

Працівникові госпрозрахункового підприємства з 22 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) на підприємстві згідно з колективним договором з урахуванням норм законодавства відбулося підвищення всіх посадових окладів: з 1 вересня 2019 року — на 10%; з 1 січня 2020 року — на 20%; з 1 травня 2020 року — на 15%.

Оклад працівника в розрахунковому періоді становив:

– в червні – серпні 2019 року — 4200 грн.;

– у вересні – грудні 2019 року — 4620 грн. (4200 грн. х 1,1);

– в січні – квітні 2020 року — 5540 грн. (4620 грн. х 1,2);

– в травні 2020 року — 6370 грн. (5540 грн. х 1,15).

Оскільки фінансові можливості підприємства не дозволяли встановити коефіцієнт коригування, який дорівнює фактичному коефіцієнту (відсотку) збільшення окладів, керівник підприємства після узгодження з профспілковим органом підприємства відповідними наказами встановлював, що для розрахунку відпускних та інших «середньозарплатних» виплат необхідно коригувати заробітну плату у зв’язку із збільшенням окладів наступним чином:

– з вересня 2019 року — на коефіцієнт 1,07;

– з січня 2020 року — на коефіцієнт 1,15;

– з травня 2020 року — на коефіцієнт 1,1.

Сумарна відкоригована заробітна плата у розрахунковому періоді, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

4200 грн. х 1,07 х 1,15 х 1,1 х 3 міс. (зарплата за червень – серпень 2019 року) + 4620 грн. х 1,15 х 1,1 х 4 міс. (зарплата за вересень – грудень 2019 року) + 5540 грн. х 1,1 х 4 міс. (зарплата за січень – квітень 2020 року) + 6370 грн. (зарплата за травень 2020 року) = 17 054,73 + 23 377,20 + 24 376 + 6370 = 71 177,93 грн.

Середньоденна заробітна плата:

71 177,93 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 200,50 грн.

Сума відпускних:

200,50 грн. х 24 к. д. = 4812 грн.

ПРИКЛАД 14

Коригування заробітної плати розрахункового періоду і суми відпускних, якщо підвищення окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді і в місяці перебування у відпустці

Працівнику госпрозрахункового підприємства надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з 17 червня по 17 липня 2020 року (святковий день 28 червня — День Конституції України не включається до тривалості відпустки). В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) на підприємстві у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати і відповідно до колективного договору відбулося підвищення окладів всіх працівників з 1 січня 2020 року на 25%. Також з 1 липня 2020 року на підприємстві всім працівникам посадові оклади підвищено ще на 10%.

Оклад працівника в розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) і місяцях надання відпустки становить:

– в червні – грудні 2019 року — 4500 грн.;

– в січні – червні 2020 року — 5625 грн. (4500 грн. х 1,25);

– в липні 2020 року — 6190 грн. (5625 грн. х 1,1).

Виходячи з фінансових можливостей підприємства після узгодження з профспілковим органом керівник підприємства відповідними наказами встановлював, що для розрахунку відпускних та інших «середньозарплатних» виплат необхідно коригувати заробітну плату у зв’язку із збільшенням окладів з січня 2020 року на коефіцієнт 1,2, а з липня 2020 року — на коефіцієнт 1,1 (фактичний коефіцієнт збільшення окладів).

Сумарна відкоригована заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

4500 грн. х 1,2 х 7 міс. (зарплата за червень – грудень 2019 року) + 5625 грн. х 5 міс. (зарплата за січень – травень 2020 року) = 37 800 + 28 125 = 65 925 грн.

Середньоденна заробітна плата:

65 925 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 185,70 грн.

Первинна сума відпускних:

185,70 грн. х 30 к. д. = 5571 грн.

Оскільки підвищення заробітної плати відбулося під час щорічної основної відпустки працівника — з 1 липня 2020 року, необхідно провести коригування частини суми відпускних, нарахованих за дні відпустки, що припадають на липень 2020 року.

Первинна сума відпускних, що припадають на липень (за 17 календарних днів відпустки, що припадають на період з 1 по 17 липня):

185,70 грн. х 17 к. д. = 3156,90 грн.

Відкоригована сума відпускних, що припадають на липень:

185,70 грн. х 1,1 х 17 к. д. = 3472,59 грн.

або

3156,90 грн. х 1,1 = 3472,59 грн.

Сума відпускних, яку необхідно доплатити працівникові у зв’язку з підвищенням окладу з 1 липня 2020 року:

3472,59 – 3156,90 = 315,69 грн.

ПРИКЛАД 15

Коригування заробітної плати в розрахунковому періоді, якщо підвищення окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді і в місяці надання відпустки

Працівникові госпрозрахункового підприємства з 20 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

В розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року) на підприємстві відбулося підвищення посадових окладів всіх працівників:

– у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати і відповідно до колективного договору з 1 січня 2020 року — на 30%;

– у зв’язку із збільшенням ПМПО і відповідно до колективного договору з 1 липня 2020 року (в місяці надання працівнику відпустки) — на 10%.

Оклад працівника в розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року) і липні 2020 року становив:

– в липні – грудні 2019 року — 6000 грн.;

– в січні – червні 2020 року — 7800 грн. (6000 грн. х 1,3);

– в липні – серпні 2020 року — 8580 грн. (7800 грн. х 1,1).

Виходячи з фінансових можливостей підприємства після узгодження з профспілковим органом керівник підприємства відповідними наказами встановлював, що для розрахунку відпускних та інших «середньозарплатних» виплат необхідно коригувати заробітну плату у зв’язку із збільшенням окладів:

– з січня 2020 року  — на коефіцієнт 1,25;

– з липня 2020 року — на коефіцієнт 1,08.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 100 коригування проводиться у випадках підвищення посадових окладів на підприємстві як в розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (в т. ч. в місяці надання відпустки).

Отже, щодо заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді працівнику, якому надається відпустка з 20 липня 2020 року, а оклад підвищувався з 1 січня 2020 року (тобто в розрахунковому періоді) і з 1 липня 2020 року (тобто в місяці, в якому почалась відпустка і протягом якого за працівником зберігається середній заробіток у вигляді оплати за час відпустки), необхідно провести коригування сумарної заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на встановлені коефіцієнти коригування для правильного нарахування відпускних.

Сумарна відкоригована заробітна плата розрахункового періоду:

6000 грн. х 1,25 х 1,08 х 6 міс. (зарплата за липень – грудень 2019 року) + 7800 грн. х 1,08 х 6 міс. (зарплата за січень – червень 2020 року) = 48 600 + 50 544 = 99 144 грн.

Середньоденна заробітна плата:

99 144 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 279,28 грн.

Сума відпускних:

279,28 грн. х 28 к. д. = 7819,84 грн.

____________________________________________________________________________

Строки виплати відпускних

Відповідно до частини четвертої статті 115 КЗпП та частини першої статті 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

У зазначеній нормі йдеться про календарні три дні. Тому якщо перший день відпустки припадає, наприклад, на 19 червня (п’ятниця), то останнім днем виплати відпускних за весь період відпустки є 15 червня (понеділок), тобто між зазначеними датами має бути не менше трьох календарних днів. Якщо ж перший день відпустки — понеділок 15 червня, то останнім днем виплати відпускних є четвер 11 червня.

Якщо виникла ситуація (особистого або виробничого характеру), коли працівнику необхідно терміново (у стислі строки) надати щорічну відпустку, наприклад, він 9 червня (вівторок) подав заяву про надання йому такої відпустки з 11 червня (четвер), то відпускні можуть бути виплачені безпосередньо перед відпусткою — 9 або 10 червня.

Якщо працівник подав заяву 9 червня (вівторок) про надання йому щорічної відпустки з наступного календарного дня — з 10 червня (середа), то відпускні за домовленістю сторін можуть бути виплачені в перший (другий і т. д.) день відпустки, якщо з об’єктивних причин це неможливо зробити перед відпусткою (необхідно мати час для розрахунку суми і нарахування відпускних, визначення та сплати податкових зобов’язань, отримання готівки в банку у разі виплати відпусних працівнику з каси підприємства).

Нагадаємо, що згідно зі статтею 8-1 КЗпП якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Так, параграфом 1 статті 7 Конвенції Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки № 132 (далі — Конвенція № 132), ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, встановлено, зокрема, що кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Згідно з параграфом 2 статті 7 Конвенції № 132 суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Таким чином, з норм статті 7 Конвенції № 132 випливає, що виплата заробітної плати за весь час відпустки може бути проведена в інші терміни, ніж визначено національним законодавством (зокрема статтею 115 КЗпП і статтею 21 Закону про відпустки), але тільки за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем.

Враховуючи те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем (ч. одинадцята ст. 10 Закону про відпустки), за необхідності надання щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо), в заяві працівник може висловити своє бажання отримати заробітну плату за відпустку в строки, визначені між працівником і роботодавцем. Угодою сторін вважається, як правило, написання працівником заяви про надання відпустки і накладення резолюції роботодавцем («погоджую» чи «не погоджую»).

У разі згоди роботодавця на надання працівникові щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни виплата заробітної плати за весь час такої відпустки у строки, визначені окремою угодою сторін, не вважається порушенням частини четвертої статті 115 КЗпП і частини першої статті 21 Закону про відпустки.

Відпускні при перенесенні невикористаної частини відпустки на інший період

Відповідно до частин других статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
• настання строку «декретної» відпустки;
• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Для вище перелічених випадків, коли можливе перенесення щорічної відпустки (її частини) на більш пізній період, частинами четвертими статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки встановлено такі норми:

• новий термін надання відпустки встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем;
• якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону про відпустки (невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка).

Частиною сьомою статті 20 Закону про відпустки визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей), переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (тобто в порядку, визначеному для щорічних відпусток — див. вищезазначені випадки).

Якщо працівнику надано щорічну або вищевказану додаткову відпустку на дітей і виплачено відпускні, але під час такої відпустки виникли обставини (наприклад, хвороба працівника), внаслідок яких відпустка підлягає продовженню на кількість календарних днів не використаної відпустки (на кількість календарних днів хвороби), то перерахунок відпускних не здійснюється, якщо початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на той же місяць, на який припадає початок використаної частини відпустки.

Якщо ж у зазначеній ситуації початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на наступний місяць або невикористана частина відпустки за згодою сторін переноситься на більш пізній строк, то необхідно в першому випадку здійснити перерахунок відпускних (сторнувати суму відпускних, що припадають на дні хвороби працівника, нарахувати «лікарняні», і нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої частини відпустки виходячи з нового розрахункового періоду і нової середньої заробітної плати), а в другому випадку — відрахувати надміру виплачені відпускні (за невикористані працівником дні відпустки у зв’язку з хворобою), оскільки згодом, при наданні працівнику невикористаної частини відпустки (в одному з наступних місяців), відпускні будуть нараховуватися працівникові виходячи з нового розрахункового періоду. За дні хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, працівникові необхідно нарахувати «лікарняні» в порядку, встановленому законодавством. Якщо такі «лікарняні» (їх частина) відносяться до місяця розрахункового періоду, то вони враховуються при розрахунку нової суми відпускних.

ПРИКЛАД 16

Перерахунок відпускних при продовженні відпустки у зв’язку з хворобою

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю, працівнику надана щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні з 16 червня по 10 липня 2020 року. Обчислена в розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) середньоденна заробітна плата працівника становить 280 грн., тому перед відпусткою йому були виплачені відпускні в сумі 6720 грн. (280 грн. х 24 к. д.).

Під час відпустки 7 липня працівник прибув на підприємство і надав листок непрацездатності, виданий за період хвороби з 25 червня по 6 липня 2020 року, що включає 12 календарних днів, на які припадають 11 календарних днів щорічної відпустки (святковий день 28 червня — День Конституції України не включається до тривалості відпустки). Одночасно працівник подав заяву, в якій просив продовжити йому відпустку на кількість невикористаних календарних днів відпустки через хворобу. Керівник задовольнив прохання працівника і наказом продовжив йому відпустку на 11 календарних днів, надавши їх з 11 по 21 липня 2020 року.

В цій ситуації має місце переривання щорічної відпустки, при цьому працівник спочатку використав 9 календарних днів відпустки в період з 16 по 24 червня, потім хворів з 25 червня по 6 липня, а з 7 по 21 липня йому надається 15 календарних днів другої частини щорічної відпустки. Тобто, працівнику були надані дві частини щорічної відпустки з початком в різних місяцях: початок першої частини відпустки (з 16 по 24 червня) припав на червень 2020 року, коли розрахунковий період включає червень 2019 року – травень 2020 року; початок другої частини відпустки (з 7 по 21 липня) припав на інший (наступний) місяць — липень 2020 року, коли розрахунковий період включає липень 2019 року – червень 2020 року.

Отже, необхідно здійснити перерахунок відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданих в період з 7 по 21 липня (друга частина відпустки).

Первинна сума відпускних, виплачена в червні за 15 календарних днів відпустки, що припадають на період з 25 червня по 10 липня 2020 року:

15 к. д. х 280 грн. = 4200 грн.

Припустимо, що середньоденна заробітна плата, обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року), є більшою і становить 285 грн. В цьому випадку нова сума відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданих з 7 по 21 липня, становитиме:

15 к. д. х 285 грн. = 4275 грн.

Розрахована в новому розрахунковому періоді сума відпускних більше раніше виплаченої, тому необхідно доплатити працівнику в липні відпускні в сумі 75 грн. (4275 – 4200).

Якщо обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2019 року — червень 2020 року) середньоденна заробітна плата буде менше і становитиме, наприклад, 276 грн., то нова сума відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданої з 7 по 21 липня, буде дорівнювати:

15 к. д. х 276 грн. = 4140 грн.

Сума надміру виплачених відпускних, яку необхідно відрахувати із  заробітної плати працівника за липень (за відпрацьовані після відпустки 8 робочих днів 22–24 і 27–31 липня), становить:

4200 – 4140 = 60 грн.

_____________________________________________________________________________

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Відповідно до частини восьмої статті 79 КЗпП та частини третьої статті 12 Закону про відпустки у разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Таким чином, із заробітної плати, яка буде нарахована працівнику після відкликання з щорічної відпустки, необхідно відрахувати суму відпускних за невикористані дні такої відпустки.

Підставою для відрахування надміру виплачених відпускних із заробітної плати працівника є наказ керівника підприємства (ч. друга ст. 127 КЗпП). Про необхідність такого відрахування можна вказати в наказі про відкликання працівника з відпустки. Якщо заробітної плати, нарахованої працівнику за місяць, в якому він був відкликаний з відпустки, недостатньо для відрахування надміру виплачених відпускних, то таке відрахування здійснюється із заробітної плати працівника за наступний місяць.

В подальшому при наданні працівнику невикористаної частини щорічної відпустки нарахування відпускних здійснюється виходячи з нового розрахункового періоду.

ПРИКЛАД 17

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 26 травня по 19 червня 2020 року (на період відпустки припадає неробочий день 7 червня — Трійця, який не включається до тривалості щорічної відпустки). За середньоденної заробітної плати — 260 грн. сума нарахованих та виплачених працівнику відпускних склала 6240 грн. (260 грн. х 24 к. д.). Але наказом керівника підприємства працівник з його згоди з 15 червня був відкликаний з відпустки для ліквідації наслідків виробничої аварії. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Оклад працівника — 8000 грн.

Оскільки працівник використав щорічну відпустку частково — тільки 19 календарних днів (з 26 травня по 14 червня), то невикористаними залишились 5 календарних днів щорічної відпустки, які має бути надано йому пізніше в строки, узгоджені з роботодавцем. Сума надміру виплачених відпускних (за 5 к. д. невикористаної відпустки) підлягає відрахуванню із заробітної плати працівника за червень, а в разі її недостатності — із заробітної плати працівника за липень.

Сума виплачених працівнику відпускних за 5 календарних днів невикористаної відпустки з 15 по 19 червня, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:

5 к. д. х 260 грн. = 1300 грн.

Сума заробітної плати працівника за 11 відпрацьованих робочих днів в період з 15 по 30 червня (в червні на підприємстві згідно з графіком роботи 20 робочих днів) після відкликання з відпустки:

8000 грн. : 20 р. д. х 11 отраб. д. = 4400 грн.

Оскільки ця сума заробітної плати є більшою за суму відпускних, яку потрібно відрахувати, то сума заробітної плати працівника за червень після відрахування надміру виплачених відпускних становить:

4400 – 1300 = 3100 грн.

_________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що законодавством передбачено відкликання працівника тільки з щорічної відпустки з подальшим відрахуванням із заробітної плати надміру виплачених відпускних. Що стосується відкликання працівника з інших видів відпусток (навчальної, творчої, додаткової відпустки на дітей, «чорнобильської», «ветеранської» тощо), то це неможливе (законодавством не передбачено). Але якщо працівник за власним бажанням вирішить перервати таку відпустку (наприклад, навчальну), подавши відповідну заяву керівнику підприємства (у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка), а останній піде йому назустріч і видасть наказ про дострокове припинення відпустки і вихід працівника на роботу, то не буде підстав відраховувати із заробітної плати працівника відпускні за невикористані дні такої (не щорічної) відпустки. Оплата праці працівника з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.

Те ж саме стосується і ситуації, коли працвіник звільняється до закінчення навчальної відпустки — сума відпускних за невикористані дні навчальної відпустки не відраховується із заробітної плати працівника під час проведення остаточного розрахунку при звільненні. Статтею 22 Закону про відпустки і статтею 127 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника проводиться відрахування тільки за дні щорічної відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.