Порядок нарахування та виплати відпускних

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням, зокрема, оплачуваної щорічної відпустки.

Види відпусток, які підлягають оплаті, визначені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 74 КЗпП та статтею 2 Закону про відпустки встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — роботодавці), надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Крім того, підлягають оплаті відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 13–16, 18-1, 19 Закону про відпустки).

Також оплачується відпустка для підготовки та участі в змаганнях, яка надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях (ст. 16-1 Закону про відпустки, п. 7 Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 565).

Оплата всіх вищезазначених відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених для оплати праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники (ч. перша ст. 23 Закону про відпустки).

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання (ч. друга ст. 23 Закону про відпустки).

Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, в т. ч. оплата додаткових днів щорічної відпустки, що передбачені колективним (трудовим) договором і надаються понад встановлену законодавством тривалість щорічної відпустки, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел (ч. третя ст. 23 Закону про відпустки).

Звертаємо увагу, що додаткові відпустки, що надаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорій 1 і 2 (далі — «чорнобильці») згідно з пунктом 22 частини першої статті 20 та пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796), не належать до щорічних відпусток, оплачуються за рахунок коштів державного бюджету, які перераховуються роботодавцям органами соціального захисту населення відповідно до норм Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936.

Крім того, не належить до щорічних відпусток оплачувана за рахунок роботодавця додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, що надається учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551), особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП, ст. 16-2 Закону про відпустки, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закону № 3551).

Нарахування працівникам заробітної плати за період будь-якої оплачуваної відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за час якої нараховується допомога по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України), а також грошової компенсації за невикористану відпустку (далі разом — відпускні) здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в його підпункті «а» пункту 1.

Виходячи з положень розділів ІІ – ІV Порядку № 100 алгоритм проведення розрахунків при нарахуванні відпускних включає декілька етапів (див. схему).

Алгоритм нарахування оплати за час відпустки

Визначення розрахункового періоду

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Визначення кількості календарних днів в розрахунковому періоді

Обчислення середньоденної заробітної плати

Визначення суми відпускних

Зупинимося детально на кожному з вище зазначених етапів нарахування відпускних, а також розглянемо на конкретних прикладах порядок розрахунку суми відпускних.

Визначення розрахункового періоду

Розрахунковий період для нарахування відпускних залежить від тривалості роботи працівника у роботодавця.

Так, якщо період роботи працівника у роботодавця становить більше одного року, то обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунковим періодом для нарахування відпускних є останні 12 календарних місяців роботи працівника у роботодавця.

Наприклад, якщо працівнику відпустка надається з 9 червня 2020 року, то розрахунковим періодом є період з 1 червня 2019 року по 31 травня 2020 року.

Для співробітника, який пропрацював у роботодавця менше року, розрахунковим періодом є період з першого числа місяця після оформлення (прийняття) на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. другий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 15 жовтня 2019 року, а відпустка йому надається з 22 червня 2020 року, розрахунковим періодом буде період з 1 листопада 2019 року по 31 травня 2020 року (7 календарних місяців роботи).

Якщо працівника прийнято на роботу з першого календарного дня місяця, то цей місяць враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки.

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, встановленого графіком роботи підприємства, то цей місяць також враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки (оскільки відпрацьовані всі робочі дні місяця).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 2 січня 2020 року (перший робочий день січня 2020 року на підприємстві), а відпустка йому надається з 20 липня 2020 року, розрахунковим періодом є період з 1 січня по 30 червня 2020 року, тобто січень включається до розрахункового періоду (див. приклад 2 нижче).

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку їхньої заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду такий місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. дев’ятий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівнику-відряднику надається щорічна основна відпустка з 1 липня 2020 року (розрахунковий період — з 1 липня 2019 року по 31 червня 2020 року), але на момент нарахування відпускних, які повинні бути виплачені не пізніше 27 червня, ще не відомий розмір його заробітної плати за червень 2020 року (останній місяць розрахункового періоду), то замість заробітної плати за цей місяць можна використати заробітну плату за місяць, що безпосередньо передує розрахунковому періоду, тобто за червень 2019 року. При цьому в подальшому перерахунок відпускних не провадиться.

Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше ніж календарний місяць, то розрахункового періоду не буде. В цьому випадку розрахунок відпускних (грошової компенсації за невикористані дні відпустки) здійснюється виходячи з установлених працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100). Ця норма стосується, наприклад, випадку, коли працівник прийнятий на роботу 5 травня 2020 року (другий робочий день місяця), а звільняється 26 червня 2020 року (немає відпрацьованого повністю календарного місяця).

Якщо працівник прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, а звільняється в останній робочий день цього ж місяця (фактично він відпрацював усі робочі дні місяця), то розрахункового періоду у нього не буде, оскільки місяць, в якому працівник звільняється, не може включатися до розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 1 червня 2020 року (перший робочий день місяця), а звільняється 30 червня (останній робочий день місяця), то для нарахування йому грошової компенсації за невикористані дні відпустки червень не є місяцем розрахункового періоду (в даному випадку відсутній розрахунковий період).

Якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, відпрацював весь цей місяць, але вирішив звільнитися, при цьому з 1 числа наступного місяця йому надаються невикористані дні щорічної відпустки з наступним звільненням (останній день відпустки є днем звільнення — ч. перша ст. 3 Закону про відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць, який працівник відпрацював повністю і який передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, якщо працівник був прийнятий на роботу 4 травня 2020 року (перший робочий день місяця), але в кінці цього місяця вирішив звільнитися, відпрацювавши по 31 травня, а з 1 червня йому за бажанням були надані 2 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки із звільненням 2 червня (останній день відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць — травень.

Якщо працівнику на підставі одного наказу керівника надається одна (загальна) щорічна основна відпустка за попередній і поточний робочі роки (наприклад, з 9 червня по 27 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка загальною тривалістю 48 к. д., в тому числі 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р. і 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р.), то для такої відпустки розрахунковий період для нарахування відпускних буде єдиним (червень 2019 року — травень 2020 року).

Якщо за суміжні два робочі роки працівнику надаються дві щорічні основні відпустки поспіль (одна за одною) на підставі двох наказів керівника підприємства (по кожній відпустці виданий окремий наказ), при цьому вони починаються в різних місяцях (наприклад, першу відпустку надано з 25 травня по 18 червня, а другу — з 19 червня по 13 липня 2020 року), в тому числі якщо між відпустками є розрив з вихідними днями (наприклад, першу відпустку надано з 26 травня по 19 червня, а другу через 2 вихідні дні (20 і 21 червня — субота і неділя) — з 22 червня по 16 липня 2020 року), то розрахункові періоди будуть різними (для першої відпустки: травень 2018 року — квітень 2019 року; для другої відпустки: червень 2018 року — травень 2019 року).

Також окремо визначаються розрахункові періоди при наданні працівнику поспіль оплачуваних відпусток різних видів.

Наприклад, якщо працівнику одним наказом керівника підприємства надаються три відпустки різних видів поспіль: спочатку щорічна основна відпустка з 25 травня по 22 червня (28 к. д.), одразу після неї — соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, з 23 червня по 3 липня (10 к. д.), а одразу після неї — «чорнобильська» відпустка з 4 по 19 липня (14 р. д. або 16 к. д.), то враховуючи, що такі відпустки починаються в різних місяцях (щорічна відпустка — в травні, соціальна відпустка — в червні, «чорнобильська» відпустка — в липні), розрахункові періоди будуть різними: для щорічної відпустки: травень 2019 року – квітень 2020 року; для соціальної відпустки: червень 2019 року – травень 2020 року; для «чорнобильської» відпустки: липень 2019 року – червень 2020 року.

Таким чином, розрахунковий період залежить не від місяця видання наказу, а від того, в якому календарному місяці згідно з наказом керівника працівнику надається (починається) відпустка.

Якщо щорічна відпустка була перервана хворобою, після якої друга частина (продовження) відпустки почалася в наступному місяці, то відпускні за цю (продовжену) частину відпустки розраховуються виходячи з нового розрахункового періоду.

Періоди, які виключаються з розрахункового періоду

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100; див. приклади 8–11 нижче).

Вищенаведена норма стосується, наприклад, випадків, коли:

• працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня (з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);
• був оформлений простій, але не з вини працівника, а за рішенням роботодавця, в т. ч. на період карантину (за працівником частково зберігалась заробітна плата в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки відповідно до частини першої статті 113 КЗпП);
• працівнику надавались відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки (в т. ч. на період карантину);
• працівник перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку тощо.

Відповідно, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював з власної вини (з неповажної причини), внаслідок чого за ним не зберігалась заробітна плата (простій з вини працівника, відсторонення від роботи керівником у випадках, передбачених статтею 46 КЗпП, прогул тощо), то такий період (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду не відпрацьовані працівником робочі (календарні) дні підприємства у зв’язку з тим, що з ініціативи працівника йому роботодавцем був встановлений неповний робочий тиждень.

Крім того, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток (за період відпустки, в  тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами¹², за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, період проходження військової служби за призовом чи контрактом в особливий період, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи тощо), то такий період не виключається з розрахункового періоду (див. приклади 6, 7, 12 нижче).

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, наведені в пункті 3 Порядку № 100, а які не враховуються при такому обчисленні — в пункті 4 зазначеного Порядку (див. таблицю нижче).

Виплати, які враховуються і не враховуються при обчисленні
середньої заробітної плати для нарахування відпускних

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 3 Порядку № 100)

Виплати, які НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 4 Порядку № 100)

• Основна заробітна плата; • Доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний (вечірній) час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою; вислугу років та інші, в т. ч. оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, доплата до мінімальної заробітної плати); • Виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; • Винагороди за підсумками річної роботи та вислугу років; • Індексація; • Виплати за час, протягом якого за працівником зберігалась середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службових відряджень, вимушеного прогулу тощо); • Допомога по тимчасовій непрацездатності; • Допомога по вагітності та пологах

• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; • Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; • Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати

Врахування премій і винагород

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії, зазначені в пункті 3 Порядку № 100 і не зазначені в пункті 4 цього Порядку. Основним критерієм включення премії до розрахунку є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання) і мають виробничий характер (відносяться до додаткової заробітної плати).

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не належить до одноразових виплат.¹⁴

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих разових доручень може виплачуватися одноразова премія) або премія виплачується на підставі окремого наказу керівника за виконання окремих доручень, то вона (незалежно від її розміру та порядку обчислення) вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹⁴

Премії, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату (абз. перший п. 3 Порядку № 100).

Наприклад, якщо щомісячна виробнича премія за виконання роботи в квітні нараховується в травні, то вона відноситься до виплат за травень. Якщо премія за І квартал нараховується в квітні, то при обчисленні середньої заробітної плати для оплати днів відпустки вона всією сумою відноситься до виплат за квітень.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середньої заробітної плати шляхом додавання до заробітної плати кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік (абз. другий п. 3 Порядку № 100).

Наприклад, якщо винагорода за підсумками річної роботи (за вислугу років) за 2019 рік нарахована в січні 2020 року (у поточному році за попередній календарний рік), то 1/12 цієї винагороди додається до заробітної плати кожного місяця розрахункового періоду при наданні відпустки в лютому 2020 року — січні 2021 року. Якщо ж винагорода за підсумками роботи за 2019 рік нарахована в грудні 2019 року (у поточному році за поточний календарний рік), то вона не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних¹⁵ (див. приклади 4, 5 нижче).

Якщо працівникові надається щорічна основна відпустка з 25 травня 2020 року, при цьому в розрахунковому періоді (травень 2019 року — квітень 2020 року) йому була нарахована в травні 2019 року винагорода за підсумками річної роботи (за вислугу років) за 2018 рік, а в квітні 2020 року — винагорода за підсумками річної роботи (за вислугу років) за 2019 рік, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних в травні 2020 року перша річна винагорода (нарахована в травні 2019 року за 2018 рік) не враховується (оскільки вона нарахована за 2018 рік — рік, що не передує поточному (2020) року), а друга річна винагорода (нарахована в квітні 2020 року за 2019 рік) — враховується в повній сумі (вона нарахована в поточному (2020) році за попередній (2019) календарний рік), оскільки її 1/12 частина додається до 12 місяців розрахункового періоду.

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам щорічно матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення до відпустки, а також якщо працівникам на підставі поданих заяв виплачується разова матеріальна допомога (за сімейними обставинами, для соціально-побутових потреб тощо), то всі такі допомоги не включаються до розрахунку для нарахування відпускних, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. і матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 6 нижче). При цьому не має значення вид матеріальної допомоги («зарплатна», що виплачується всім працівникам систематично один раз на рік, або разова, що надається окремим працівникам на підставі їхніх заяв і не належить до фонду оплати праці).

Врахування відпускних і грошової компенсації за невикористану відпустку

Абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток.

До таких виплат належать і відпускні, нараховані як за час попередньої щорічної відпустки, так і за час інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством (навчальної, творчої, соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, тощо). Зокрема, оплата додаткової відпустки «чорнобильцям» категорій 1 і 2 тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів на рік, передбаченої Законом № 796, яка здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу як щорічної відпустки, так і інших оплачуваних відпусток.

«Перехідні» відпускні відносяться до місяців, за які вони нараховані.

Грошова компенсація за невикористану відпустку, нарахована і виплачена в розрахунковому періоді, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки вона вказана у складі одноразових виплат в підпункті «б» пункту 4 Порядку № 100. Але при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану відпустку враховуються нараховані в розрахунковому періоді відпускні.

Врахування «лікарняних» і «декретних»

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включається допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні») і допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») як допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, передбачені статтями 20, 22, 25 і 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

«Перехідні» «лікарняні» (нараховані за два і більше місяців) та «декретні» відносяться до місяців, за які вони нараховані.¹⁹

Врахування «перехідних» виплат

«Неперехідні» виплати (індексація, доплати, надбавки, щомісячні премії тощо), донараховані в поточному місяці за попередній, відносяться до виплат поточного місяця (в якому вони нараховані).¹⁹

Що стосується «перехідних» виплат, то згідно з підпунктом 1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5), нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця). Наприклад, сума нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Таким чином, якщо станом на початок (кінець) розрахункового періоду працівник перебував у відпустці (в т. ч. «декретній») або хворів, і йому були нараховані відпускні або «лікарняні» або «декретні», що припадають на два та більше суміжні місяці, то такі «перехідні» виплати розподіляються по місяцях, за які вони нараховані.¹⁹

Наприклад, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 6 липня 2020 року (розрахунковий період: з 1 липня 2019 року по 30 червня 2020 року), а в червні 2019 року (місяць, що передує розрахунковому періоду) йому були нараховані і виплачені відпускні за попередню щорічну основну відпустку, надану з 10 червня по 5 липня 2019 року, то частина таких відпускних за дні відпустки, що припадають на період з 1 по 5 липня 2019 року (перший місяць розрахункового періоду), враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну основну відпустку, що надається з 6 липня 2020 року.

Якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 15 червня 2020 року (розрахунковий період: з 1 червня 2019 року по 31 травня 2020 року), а в червні 2019 року (перший місяць розрахункового періоду) йому були нараховані та виплачені «лікарняні» за період хвороби з 27 травня по 7 червня 2019 року, то частина таких «лікарняних» за дні хвороби з 27 по 31 травня 2019 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2020 року. При цьому «лікарняні», нараховані за дні хвороби з 1 по 7 червня 2019 року (перший місяць розрахункового періоду), включаються до розрахунку (див. приклад 7 нижче).

У разі якщо працівниці одразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), що закінчилась, наприклад, 10 червня 2020 року, надається щорічна основна відпустка з 11 червня 2020 року (розрахунковий період: з 1 червня 2019 року по 31 травня 2020 року), при цьому в місяці розрахункового періоду (лютому 2020 року) їй були виплачені «декретні» за весь період «декретної» відпустки — з 5 лютого по 10 червня 2020 року, то частина таких «декретних», виплачених за дні «декретної» відпустки з 1 по 10 червня 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну відпустку, що надається в червні 2020 року. Тобто до розрахунку включаються тільки «декретні», нараховані за календарні дні, що припадають на місяці розрахункового періоду (див. приклад 7 нижче).

Врахування виплат, якщо відпустка надається на початку наступного місяця

Оскільки відпускні повинні бути виплачені працівнику не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП, ст. 23 Закону про відпустки), то іноді вони нараховуються і виплачуються в місяці, що передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, при наданні відпустки з 1 червня відпускні виплачуються не пізніше 28 травня. Враховуючи, що подією, з якою пов’язане нарахування відпускних, є відпустка, яка надається в червні, зазначені відпускні будуть відноситися до виплат за червень (місяць надання відпустки) і включатися до доходу цього місяця, тобто їх не можна відносити до доходів травня (незважаючи на їх виплату в цьому місяці) при розрахунку середньої заробітної плати під час нарахування відпускних до наступних відпусток.

Якщо відпустка надається працівникові в червні 2020 року (розрахунковий період: червень 2019 року — травень 2020 року), а за 24 календарні дні попередньої щорічної відпустки, що надавалась йому з 1 червня 2019 року, відпускні були нараховані та виплачені 25 травня 2019 року (тобто в місяці — травні 2019 року, який не включається до розрахункового періоду), то такі відпускні включаються до заробітку червня 2019 року (тобто місяця, на який припадає початок відпустки і який є першим місяцем розрахункового періоду) і враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2020 року.

Якщо оплачувана відпустка надається працівнику з 1 числа (з першого робочого дня) наступного місяця, але на момент нарахування відпускних відсутні підсумкові дані про розмір заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду (ще не складено відомості про заробітну плату за цей місяць), то для розрахунку середньої заробітної плати спочатку можна не використовувати дані про нараховану заробітну плату за останній місяць розрахункового періоду, але після проведення нарахування всіх виплат працівникові за такий місяць необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум і провести донарахування або відрахування зайво виплачених сум відпускних (див. приклад 6 нижче).

У працівників-відрядників в такій ситуації, як зазначалося вище, останній місяць розрахункового періоду може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. дев’ятий п. 2 Порядку № 100).

Якщо працівнику відпустка надається на початку наступного місяця (наприклад, з 1 липня), а в останньому місяці розрахункового періоду (червні) працівник хворів, але ще не надав підприємству листок непрацездатності (далі — ЛН) і, відповідно, йому ще не нараховані «лікарняні», то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат, які були нараховані в розрахунковому періоді. Але після надання працівником ЛН і нарахування йому «лікарняних» необхідно здійснити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівникові відповідну суму відпускних.

Відсутність виплат в розрахунковому періоді або відпрацьовано менше календарного місяця

Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітку не з його вини, розрахунок відпускних здійснюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Зазначена норма діє, наприклад, у випадку, коли працівниці після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трірічного віку (шестірічного віку за медичним висновком) одразу надається щорічна основна відпустка. В цій ситуації для розрахунку використовують тарифну ставку (посадовий оклад), встановлену на день надання щорічної відпустки (див. приклад 9 нижче).

Також виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) розраховується сума відпускних («відпускної» компенсації), якщо працівник звільняється, не відпрацювавши повний календарний місяць, наприклад, коли працівника прийнято на роботу 12 травня 2020 року, а звільнено 25 червня (див. приклад 3 нижче). Аналогічній підхід в нарахуванні відпускних застосовується і у випадку, якщо новому працівнику надається оплачувана відпустка (наприклад, навчальна), коли він ще не відпрацював повний календарний місяць на підприємстві.²⁵

Крім того, виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) розраховується сума відпускних (грошової компенсації за невикористану відпустку), якщо працівник на момент звільнення має невикористані дні щорічної відпустки, але не має нарахованої заробітної плати і відпрацьованих днів у розрахунковому періоді через тривалий (більше 12 місяців) прогул.

Звертаємо увагу, що Порядком № 100 не передбачено за відсутності заробітку в розрахунковому періоді обчислення середньої заробітної плати виходячи з мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, яка згідно зі статтею 95 КЗпП та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР має виплачуватися працівнику у разі виконання ним місячної норми праці (див. приклад 3 нижче).

Якщо дохід нарахований в місяці, який виключається з розрахункового періоду

Якщо заробітна плата (дохід) нарахована працівнику в місяці, який виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 (місяць, в якому працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково), то до розрахунку не включаються і всі виплати, нараховані в такому місяці (зокрема, премії за попередній місяць, квартал).

Обчислення середньоденної заробітної плати

Для визначення середньоденної заробітної плати необхідно сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період розділити на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (абз. перший п. 7 Порядку № 100).

Наразі відповідно до статті 73 КЗпП святковими днями є:

1 січня — Новий рік;

7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 травня — День праці;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України.

Неробочими днями є дні релігійних свят, до яких, крім Різдва Христового, належать:

один день (неділя) — Пасха (в поточному році — 19 квітня);

один день (неділя) — Трійця (в поточному році — 7 червня).

Враховуючи вищевикладене, всього в календарному році 11 святкових і неробочих днів (далі — святк. д.).

У загальному випадку при нарахуванні відпускних за відпустку, коли розрахунковий період включає 12 календарних місяців, з кількості календарних днів в розрахунковому періоді необхідно виключати 11 святкових днів, передбачених статтею 73 КЗпП.

Якщо у працівника немає розрахункового періоду (тобто коли обчислення середньоденної заробітної плати здійснюється виходячи з розміру тарифної ставки або посадового окладу), із кількості календарних днів в році потрібно виключати 11 святкових днів (див. приклад 9 нижче).

Оскільки 2020 рік є високосним календарним роком, що включає 366 календарних днів (далі — к. д.), при наданні відпустки в будь-якому місяці (крім січня і лютого) 2020 року і січні — лютому 2021 року, коли розрахунковий період включає лютий 2020 року, що має 29 к. д., для визначення середньоденної заробітної плати потрібно сумарну заробітну плату за розрахунковий період, що включає 12 календарних місяців, розділити на 355 к. д. (366 к. д. – 11 святк. д.), а при наданні відпустки в січні — лютому 2020 року, коли розрахунковий період не включає лютий 2020 року, а включає лютий 2019 року, що має 28 к. д., — на 354 к. д. (365 к. д. – 11 святк. д.) (див. приклади 1, 5 нижче).

У невисокосному календарному році (наприклад, у 2021 році) 365 календарних днів, тому для визначення середньоденної заробітної плати при наданні оплачуваної відпустки, коли розрахунковий період становить 12 календарних місяців, і до нього включається лютий невисокосного року, який має 28 к. д., потрібно сумарну заробітну плату за цей період розділити на 354 к. д. (365 к. д. – 11 святк. д.).

Враховуючи, що час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), то у випадку, якщо в розрахунковому періоді працівник працював в режимі неповного робочого тижня з не залежних від нього причин (тобто за рішенням роботодавця), не працював через простій не з власної вини (простій введено за рішенням роботодавця), перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки, не працював з поважних причин, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку в розрахунковому періоді на кількість календарних днів в ньому, зменшену на кількість:

• святкових і неробочих днів, встановлених законодавством;
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня за рішенням роботодавця (вихідні дні підприємства в цьому випадку з розрахункового періоду не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються саме календарні дні відпустки, в т. ч. які припадають на вихідні дні);
• днів простою (не з вини працівника);
• календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки);
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності (згідно з рішенням МСЕК) без нарахування «лікарняних» або був відсутній з інших поважних причин без нарахування заробітної плати.

Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку з сімейними обставинами, за сумісництвом тощо), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток провадиться на загальних підставах згідно з нормами пункту 7 Порядку № 100, тобто кількість днів у розрахунковому періоді не зменшується на кількість робочих днів, не відпрацьованих працівником у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня (див. приклад 8 нижче).²⁸

Визначення суми відпускних

Сума відпускних розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати, обчисленої у вищерозглянутому порядку, на кількість календарних днів відпустки.

При визначенні тривалості щорічної відпустки або додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, святкові та неробочі дні не враховуються (ч. друга ст. 5 Закону про відпустки).

Святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, які припадають на період вищевказаних відпусток, у розрахунок тривалості таких відпусток не включаються і не оплачуються (абз. другий п. 7 Порядку № 100).

Всі інші оплачувані відпустки (навчальна, творча, «чорнобильська», «ветеранська» тощо) на святкові та неробочі дні не продовжуються, тобто такі дні оплачуються як календарні дні відпустки.

Розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування відпускних працівникам в різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить 12 календарних місяців

Працівникові, який пропрацював на підприємстві 5 років, за черговий робочий рік, який був повністю відпрацьований, надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з 2 червня по 3 липня 2020 року (неробочий день 7 червня — Трійця та святковий день 28 червня — День Конституції України не включаються до тривалості щорічної відпустки). Розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців роботи (червень 2019 року – травень 2020 року), що передують місяцю надання відпустки. Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, становить 92 580 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року), за винятком 11 святкових і неробочих днів (16 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня 2020 року):

366 к. д. – 11 святк. д. = 355 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

92 580 грн. : 355 к. д. = 260,79 грн.

Сума відпускних:

260,79 грн. х 30 к. д. = 7823,70 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить декілька місяців

Працівнику, прийнятому на роботу 2 січня 2020 року (перший робочий день місяця на підприємстві), з 6 по 29 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Працівник відпрацював повних 6 календарних місяців (далі — міс.) з січня по червень 2020 року, тому всі ці місяці включаються до розрахункового періоду. В кожному місяці розрахункового періоду працівник отримував заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати — 4723 грн., в тому числі оклад в розмірі 4500 грн. і доплату до мінімальної заробітної плати в розмірі 223 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (січень – червень 2020 року) без урахування святкових і неробочих днів:

31 к. д. (січень) + 29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) – 8 святк. д. (1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня, 7 і 28 червня) = 174 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

(4723 грн. х 6 міс.) : 174 к. д. = 162,86 грн.

Сума відпускних:

162,86 грн. х 24 к. д. = 3908,64 грн.

ПРИКЛАД 3

Нарахування відпускних, якщо відпрацьовано менше календарного місяця

Працівник, прийнятий на роботу 12 травня 2020 року, вирішив звільнитися 23 червня, але на підставі його заяви перед звільненням йому надається невикористана щорічна основна відпустка тривалістю 3 календарні дні з 24 по 26 червня (датою звільнення є останній день відпустки). Місячний оклад працівника — 4600 грн.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця (відсутній розрахунковий період), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи із встановленого йому посадового окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100). При цьому не має значення те, що в місяці надання відпустки оклад працівника менше розміру мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (4600 грн. < 4723 грн.).

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2019 – травень 2020 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру встановленого йому окладу становить:

4600 грн. х 12 міс. = 55 200 грн.

Середньоденна заробітна плата:

55 200 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 55 200 : 355 = 155,49 грн.

Сума відпускних:

155,49 грн. х 3 к. д. = 466,47 грн.

ПРИКЛАД 4

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачені квартальні премії,
річна винагорода і суми індексації

Працівнику, прийнятому на роботу 12 серпня 2019 року, з 15 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оскільки на період відпустки припав святковий день — День Конституції України (28 червня), на цей день щорічна основна відпустка працівника продовжується (цей день до тривалості відпустки не включається), і за такий святковий день відпускні не нараховуються. Останнім днем відпустки є 9 липня. Оклад працівника протягом усього періоду роботи на підприємстві — 8000 грн. Квартальні премії згідно з колективним договором виплачуються в розмірі посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в звітному кварталі.

В розрахунковому періоді, що включає 9 календарних місяців (вересень 2019 року – травень 2020 року), працівнику, крім окладу, нараховані та виплачені:

• в жовтні 2019 року — виробнича премія за III квартал 2019 року в сумі 4307,69 грн. (8000 грн. : 65 р. д. х 35 відпрац. д.);
• в січні 2020 року — виробнича премія за IV квартал 2019 року в сумі 8000 грн.;
• в березні 2020 року — винагорода за підсумками роботи за 2019 рік в сумі 3750 грн.;
• в квітні 2020 року — виробнича премія за I квартал 2020 року в сумі 8000 грн.;
• сума індексації — 577,62 грн., в тому числі при «базовому» місяці — січень 2019 року: у вересні – листопаді 2019 року (3 місяці) — по 62,22 грн. (2007 грн. х 3,1%), в грудні 2019 року – травні 2020 року (6 місяців) — по 65,16 грн. (2102 грн. х 3,1%).

Квартальні премії, виплачені працівнику в жовтні 2019 року, січні та квітні 2020 року, і індексація в повній сумі враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки виплачені в місяцях, які включаються до розрахункового періоду.

Враховуючи, що річна винагорода виплачена в поточному (2020) році за попередній (2019) рік, а розрахунковий період включає 9 календарних місяців, сума такої винагороди включається до розрахунку при обчисленні середньої заробітної плати в розмірі 9/12 нарахованої суми (1/12 х 9 міс.), тобто в сумі:

3750 грн. х 1/12 х 9 міс. = 2812,50 грн.

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати:

8000 грн. х 9 міс. (оклад у вересні 2019 року — травні 2020 року) + 4307,69 грн. (премія за III квартал) + 8000 грн. (премія за IV квартал) + 2812,50 грн. (річна винагорода) + 8000 грн. (премія за I квартал) + 577,62 грн. (індексація) = 91 390,12 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (вересень 2019 року – травень 2020 року), що включаються до розрахунку:

30 к. д. (вересень) + 31 к. д. (жовтень) + 30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) – 8 святк. д. (14 жовтня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня, 1 і 9 травня 2020 року) = 266 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

91 390,12 грн. : 266 к. д. = 343,57 грн.

Сума відпускних:

343,57 грн. х 24 к. д. = 8245,68 грн.

ПРИКЛАД 5

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику здійснювалися разові виплати

Працівнику з 15 по 21 червня 2020 року за відпрацьований робочий рік надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (робота з ненормованим робочим днем) тривалістю 7 календарних днів. Оклад працівника — 9000 грн.

В розрахунковому періоді, що включає 12 місяців (червень 2019 року – травень 2020 року), крім окладу, працівнику були нараховані та виплачені:

• в червні 2019 року — компенсація втрати частини заробітної плати за березень 2015 року у зв’язку з порушенням термінів її виплати в сумі 4169,90 грн. (5635 грн. х 0,74);
• в липні 2019 року — доплата за суміщення посад в сумі 2500 грн.;
• в серпні 2019 року — грошова компенсація за 7 невикористаних днів щорічної додаткової відпустки за попередній робочий рік в сумі 2130 грн.;
• у вересні 2019 року — премія за активну участь в огляді художньої творчості в сумі 1000 грн.;
• в жовтні 2019 року — винагорода за призове місце в спортивних змаганнях, що проводились на підприємстві, в сумі 1500 грн.;
• в грудні 2019 року — винагорода за підсумками роботи за 2019 рік в сумі 8500 грн.;
• в січні 2020 року — компенсація вартості придбаного працівником за власні кошти спеціального одягу в сумі 1800 грн.;
• в лютому 2020 року — винагорода до Дня народження в сумі 1000 грн.;
• в травні 2020 року — винагорода до ювілею підприємства в сумі 1500 грн.

Всі вищевказані виплати, крім доплати за суміщення посад та винагороди за підсумками роботи за рік, є одноразовими виплатами, зазначеними в пункті 4 Порядку № 100, тому вони не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Винагорода за підсумками роботи за рік виплачена в попередньому (2019) році за попередній (2019) рік, тому її сума не включається до розрахунку при нарахуванні відпускних (не виконана умова: виплачена в поточному (2020) році за попередній (2019) рік).

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплачені працівнику в розрахунковому періоді заробітна плата в розмірі окладу і доплата за суміщення посад:

9000 грн. х 12 міс. (оклад) + 2500 грн. (доплата за суміщення) = 110 500 грн.

Середньоденна заробітна плата:

110 500 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 311,27 грн.

Сума відпускних:

311,27 грн. х 7 к. д. = 2178,89 грн.

ПРИКЛАД 6

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувались матеріальні допомоги, відпускні, компенсація витрат на відрядження та «лікарняні»

Працівнику, який пропрацював на підприємстві більше 5 років, з 1 по 14 липня 2020 року надається частина щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів за поточний робочий рік. Відпускні та матеріальна допомога на оздоровлення до цієї відпустки виплачуються (перераховуються на «зарплатний» рахунок працівника в банку) 26 червня 2020 року. На підприємстві (працівнику) встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Незважаючи на нарахування і виплату відпускних без наявності повних даних про заробітну плату працівника за червень 2020 року (останній місяць розрахункового періоду), підприємство нараховує відпускні виходячи з того, що працівник повністю відпрацює робочі дні 26 та 30 червня 2020 року (п’ятниця і вівторок).

В розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року) працівнику виплачені:

• основна заробітна плата (виходячи з окладу) в сумі 87 237,90 грн.;
• матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної основної відпустки за попередній робочий рік, яка включається до фонду оплати праці, в сумі 7500 грн. в липні 2019 року;
• відпускні за 24 календарні дні щорічної основної відпустки (з 8 по 31 липня 2019 року) за попередній робочий рік в сумі 6125,78 грн.;
• одноразова матеріальна допомога в сумі 2500 грн. в грудні 2019 року;
• відпускні за 10 календарних днів щорічної основної відпустки (з 11 по 20 лютого 2020 року) за поточний робочий рік в сумі 2754,68 грн.;
• середній заробіток за час відрядження (з 11 по 15 березня 2020 року) в сумі 1951,22 грн.;
• компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) в сумі 4500 грн. в березні 2020 року;
• «лікарняні» за період хвороби з 20 по 24 травня 2020 року в сумі 1282,19 грн.

Крім основної заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігалась середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, відрядження) та «лікарняні» (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Матеріальні допомоги як разові виплати і компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «б», «в» п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, загальна сума виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді, становить:

87 237,90 + 6125,78 + 2754,68 + 1951,22 + 1282,19 = 99 351,77 грн.

Середньоденна заробітна плата:

99 351,77 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 279,86 грн.

Сума відпускних:

279,86 грн. х 14 к. д. = 3918,04 грн.

Звертаємо увагу, якщо після нарахування і виплати (перерахування на «зарплатний» рахунок в банку) працівнику 26 червня (п’ятниця) вищевказаних відпускних він не відпрацює робочі дні 26 та 30 червня 2020 року (наприклад через прогул або будь-яку іншу неповажну причину), то необхідно буде здійснити перерахунок відпускних. В цьому випадку сумарну заробітну плату розрахункового періоду необхідно буде зменшити на денний заробіток за робочі дні 26 та 30 червня, по-новому обчислити середньоденну заробітну плату і визначити остаточну суму відпускних.

Наприклад, якщо оклад працівника в червні 2020 року становить 7800 грн., то денний заробіток в цьому місяці дорівнює 390 грн. (7800 грн. : 20 р. д.). Відповідно, якщо працівник не відпрацює робочий день 30 червня (вівторок), то надміру включена в загальну заробітну плату розрахункового періоду заробітна плата за цей робочий день складе 390 грн. В такому випадку остаточна загальна заробітна плата в розрахунковому періоді становитиме:

99 351,77 – 390 = 98 961,77 грн.

Середньоденна заробітна плата:

98 961,77 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 278,77 грн.

Остаточна сума відпускних:

278,77 грн. х 14 к. д. = 3902,78 грн.

Надміру виплачена сума відпускних, яку потрібно відрахувати із заробітної плати працівника:

3918,04 – 3902,78 = 15,26 грн.

ПРИКЛАД 7

Нарахування відпускних, якщо на початок і кінець розрахункового періоду припадають
відповідно хвороба і «декретна» відпустка

У працівниці 11 червня 2020 року закінчилася відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). Одразу після закінчення цієї відпустки — з 12 червня 2020 року працівниці надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад працівниці у 2019 – 2020 роках становить 7000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) працівниці виплачені:

• в червні 2019 року — «лікарняні» за період хвороби з 20 травня по 7 червня 2019 року в сумі 4370 грн. (230 грн. х 19 к. д.), в тому числі 2760 грн. (230 грн. х 12 к. д.) за 12 календарних днів хвороби (з 20 по 31 травня), що припадають на травень 2019 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), і 1610 грн. (230 грн. х 7 к. д.) за 7 календарних днів хвороби (з 1 по 7 червня), що припадають на червень 2019 року (перший місяць розрахункового періоду);
• в червні 2019 року — заробітна плата за 13 відпрацьованих робочих днів з 8 по 30 червня в розмірі 5055,56 грн. (7000 грн. : 18 р. д. х 13 відпрац. д.);
• в липні 2019 року – січні 2020 року — заробітна плата (виходячи з окладу) сумарно в розмірі 49 000 грн. (7000 грн. х 7 міс.);
• в лютому 2020 року — заробітна плата за 4 відпрацьовані робочі дні з 1 по 6 лютого в розмірі 1400 грн. (7000 грн. : 20 р. д. х 4 відпрац. д.);
• в лютому 2020 року — «декретні» за весь період «декретної» відпустки, яка надавалась з 7 лютого по 11 червня 2020 року (126 календарних днів), в сумі 29 484 грн. (234 грн. х 126 к. д.), в тому числі 26 910 грн. (234 грн. х 115 к. д.) за 115 календарних днів «декретної» відпустки (з 7 лютого по 31 травня 2020 року), що припадають на лютий – травень 2020 року (місяці, які включаються до розрахункового періоду), і 2574 грн. (234 грн. х 11 к. д.) за 11 календарних днів «декретної» відпустки (з 1 по 11 червня), що припадають на червень 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду).

«Лікарняні», нараховані в червні 2019 року за дні хвороби з 20 по 31 травня 2019 року в сумі 2760 грн., не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на місяць — травень 2019 року, який не включається до розрахункового періоду. Також не враховуються «декретні», нараховані в лютому 2020 року за 11 календарних днів «декретної» відпустки з 1 по 11 червня 2020 року в сумі 2574 грн., оскільки вони припадають на червень 2020 року — місяць, який не включається до розрахункового періоду.

«Лікарняні», нараховані в червні 2019 року за дні хвороби з 1 по 7 червня 2019 року в сумі 1610 грн., і «декретні», нараховані в лютому 2020 року за дні «декретної» відпустки з 7 лютого по 31 травня 2020 року в сумі 26 910 грн., враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на дні місяців, які включаються до розрахункового періоду.

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку відпускних:

1610 грн. («лікарняні» за дні хвороби з 1 по 7 червня 2019 року) + 5055,56 грн. (зарплата за червень 2019 року) + 49 000 грн. (зарплата за липень 2019 року – січень 2020 року) + 1400 грн. (зарплата за лютий 2020 року) + 26 910 грн. («декретні» за дні «декретної» відпустки з 7 лютого по 31 травня 2020 року) = 83 975,56 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці:

83 975,56 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 236,55 грн.

Сума відпускних:

236,55 грн. х 24 к. д. = 5677,20 грн.

ПРИКЛАД 8

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді робота на умовах неповного робочого часу, простій та відпустка без збереження заробітної плати

Працівнику з 22 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад по повній посаді працівника становив у 2019 – 2020 роках — 4800 грн. На підприємстві в період з червня 2019 року по травень 2020 року було встановлено 8-годинний робочий день і 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) працівник працював з такими режимами:

• з 1 червня по 31 серпня 2019 року — повний робочий день і повний робочий тиждень;
• з 1 вересня по 30 листопада 2019 року — неповний робочий тиждень (4 робочі дні на тиждень — понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з ініціативи працівника (заробітна плата щомісяця нараховувалась в розмірі 4/5 окладу, оскільки щотижня працівник відпрацьовував тільки 4 з 5 робочих днів на тиждень);
• з 1 по 31 грудня 2019 року — повний робочий день і повний робочий тиждень;
• з 1 по 31 січня 2020 року — неповний робочий день (4 робочі години на день) з ініціативи роботодавця (або працівника) за повного робочого тижня (заробітна плата за січень нарахована в розмірі 0,5 окладу, оскільки щодня працівник відпрацьовував лише половину денної норми робочого часу — 4 з 8 годин);
• з 1 по 29 лютого 2020 року — неповний робочий тиждень (3 робочі дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця) за повного робочого дня з ініціативи роботодавця (заробітна плата за лютий нарахована в розмірі 3/5 окладу, оскільки щотижня працівник відпрацьовував тільки 3 з 5 робочих днів на тиждень);
• з 1 по 17 березня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень;
• з 18 березня по 30 квітня 2020 року — простій структурного підрозділу підприємства, де працює працівник, на період карантину з нарахуванням працівникові оплати за час простою в розмірі 2/3 окладу (ч. перша ст. 113 КЗпП);
• з 4 по 24 травня 2020 року — відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону про відпустки);
• з 25 по 31 травня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень.

Враховуючи, що в період з 1 вересня по 30 листопада 2019 року працівник працював на умовах неповного робочого тижня за власною ініціативою, зазначений період роботи (в тому числі не відпрацьовані в цьому періоді дні по середах, які є робочими днями на підприємстві) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду робочі дні з 1 по 31 січня 2020 року, коли працівник працював на умовах неповного робочого дня.

Оскільки на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то з розрахункового періоду виключаються:

• робочі дні — всі вівторки і четверги, в які працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (в період з 1 по 29 лютого 2020 року);
• період простою (з 18 березня по 30 квітня 2020 року), що включає 44 календарні дні;
• період відпустки без збереження заробітної плати (з 4 по 24 травня 2020 року), що включає 21 календарний день.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

366 к. д. – 11 святк. д. – 8 к. д. – 43 к. д. – 20 к. д. = 284 к. д.,

де 366 к. д. — кількість календарних днів в розрахунковому періоді;

11 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів в розрахунковому періоді;

8 к. д. — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, в які працівник не працював в лютому 2020 року у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (тобто всі вівторки і четверги лютого);

43 к. д. — кількість календарних днів простою структурного підрозділу підприємства через карантин (не з вини працівника) в період з 18 березня по 30 квітня 2020 року (44 календарні дні), за винятком неробочого дня 19 квітня (Пасха), який вже віднятий із загальної кількості календарних днів в розрахунковому періоді (включений до 11 святк. д.);

20 к. д. — кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати (ст. 26 Закону про відпустки), наданої на період карантину з 4 по 24 травня 2020 року (21 календарний день), за винятком святкового дня 9 травня (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні), який вже віднятий із загальної кількості календарних днів в розрахунковому періоді (включений до 11 святк. д.).

Оскільки період простою виключається з розрахункового періоду, то оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

4800 грн. х 4 міс. (зарплата за червень – серпень, грудень 2019 року) + 4800 грн. х 4/5 х 3 міс. (зарплата за вересень – листопад 2019 року) + 4800 грн. х 0,5 (зарплата за січень 2020 року) + 4800 грн. х 3/5 (зарплата за лютий 2020 року) + 4800 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д. (зарплата за березень 2020 року) + 4800 грн. : 19 р. д. х 5 відпрац. д. (зарплата за травень 2020 року) = 19 200 + 11 520 + 2400 + 2880 + 2514,29 + 1263,16 = 39 777,45 грн.

Середньоденна заробітна плата:

39 777,45 грн. : 284 к. д. = 140,06 грн.

Сума відпускних:

140,06 грн. х 24 к. д. = 3361,44 грн.

ПРИКЛАД 9

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді у працівниці не було заробітку у зв’язку з перебуванням у відпустці для догляду за дитиною

Працівниця з 2017 року по 14 липня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Одразу після закінчення цієї відпустки їй з 15 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 20 календарних днів. Оклад працівниці на день надання щорічної основної відпустки — 6500 грн.

Оскільки до розрахункового періоду не включається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку виключається з розрахункового періоду.

З огляду на те, що в розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року), у працівниці не було заробітку (не з її вини), середня заробітна плата обчислюється виходячи з окладу, встановленого працівниці на день надання щорічної основної відпустки (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців сумарна заробітна плата, розрахована з окладу працівниці, становить:

6500 грн. х 12 міс. = 78 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

78 000 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 219,72 грн.

Сума відпускних:

219,72 грн. х 20 к. д. = 4394,40 грн.

Звертаємо увагу, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Тому працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, одразу може бути надана щорічна відпустка лише за наявності стажу, що дає право на щорічну відпустку.

ПРИКЛАД 10

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, після якої працювала

Працівниця, якій з 15 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів, з 2017 року по 11 березня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. З 12 березня 2020 року працівниця вийшла на роботу і відпрацювала в цьому місяці 14 робочих днів, а також у квітні – травні відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи. Оклад працівниці у 2020 році — 7500 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Оскільки в розрахунковий період не включається час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки, виключається з розрахункового періоду.

З огляду на те, що працівниця вийшла на роботу лише 12 березня 2020 року, то з розрахункового періоду (червень 2019 року – травень 2020 року) виключаються не відпрацьовані повністю календарні місяці, в яких працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною, тобто 9 місяців з червня 2019 року по лютий 2020 року. Відповідно, розрахунковий період включає тільки 3 календарні місяці (березень – травень 2020 року), в яких працівниця працювала. Також з розрахункового періоду виключається період з 1 по 11 березня (11 к. д.), коли працівниця не працювала, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) – 3 святк. д. (19 квітня, 1 і 9 травня) – 11 к. д. (відпустка для догляду за дитиною в березні, включаючи святковий день 8 березня) = 78 к. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

7500 грн. : 21 р. д. х 14 відпрац. д. (зарплата за березень) + 7500 грн. х 2 міс. (зарплата за квітень і травень) = 5000 + 15 000 = 20 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

20 000 грн. : 78 к. д. = 256,41 грн.

Сума відпускних:

256,41 грн. х 14 к. д. = 3589,74 грн.

ПРИКЛАД 11

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, після якої працювала

Працівниці з 25 травня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 18 календарних днів. В розрахунковому періоді (1 травня 2019 року – 30 квітня 2020 року) працівниця на підставі довідки з медичного закладу з 2 травня 2019 року (перший робочий день місяця) по 1 листопада 2019 року (тобто всього 6 місяців) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки), а до травня 2019 року працювала у звичайному режимі. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниця вийшла на роботу і працювала у звичайному режимі з 2 листопада 2019 року по 24 травня 2020 року. Оклад працівниці в розрахунковому періоді — 7000 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Час (календарні дні) перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (з 2 травня по 1 листопада 2019 року) виключається з розрахункового періоду як час, протягом якого згідно з чинним законодавством працівник не працював і за ним не зберігався заробіток (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Відповідно, розрахунковий період включає календарні дні 1 травня 2019 року і з 2 листопада 2019 року по 30 квітня 2020 року, за винятком святкових і неробочих днів.

Оскільки відповідно до пункту 7 Порядку № 100 при обчисленні кількості календарних днів розрахункового періоду виключаються святкові і неробочі дні, то в нашому випадку виключається всього 6 таких днів: 1 травня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня 2020 року. Решта святкових і неробочих днів (тобто 9 травня, 16 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня 2019 року) припали на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, який, як зазначено вище, виключається з розрахункового періоду.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

1 к. д. (1 травня 2019 року) + 29 к. д. (з 2 по 30 листопада 2019 року) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) – 6 святк. д. (1 травня, 25 грудня 2019 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 19 квітня 2020 року) = 176 к. д.

Заробітна плата в розрахунковому періоді:

7000 грн. : 21 р. д. х 20 відпрац. д. (зарплата за листопад 2019 року) + 7000 грн. х 5 міс. (зарплата за грудень 2019 року – квітень 2020 року) = 6666,67 + 35 000 = 41 666,67 грн.

Середньоденна заробітна плата:

41 666,67 грн. : 176 к. д. = 236,74 грн.

Сума відпускних:

236,74 грн. х 18 к. д. = 4261,32 грн.

ПРИКЛАД 12

Нарахування відпускних працівнику, звільненому з військової служби,
якщо в розрахунковому періоді йому нараховувався лише середній заробіток

Працівник підприємства в особливий період був призваний на строкову військову службу (або прийнятий на військову службу за контрактом) 27 травня 2019 року, а звільнений з військової служби 12 червня 2020 року (п’ятниця). Цьому працівникові одним наказом керівника з 15 червня 2020 року (понеділок) надається щорічна основна відпустка одразу за два робочі роки (з 15.01.2019 р. по 14.01.2020 р. та з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р.) загальною тривалістю 48 календарних днів (24 к. д. + 24 к. д.).

В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) працівнику на підприємстві нараховувався лише середній заробіток як призваному на строкову військову службу (прийнятому на військову службу за контрактом) в особливий період згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП, який по місяцях становив:

– за червень 2019 року — 5040 грн. (18 р. д. х 280 грн.);

– за липень 2019 року — 6440 грн. (23 р. д. х 280 грн.);

– за серпень, вересень, листопад і грудень 2019 року, січень, березень і квітень 2020 року  — по 5880 грн. (21 р. д. х 280 грн.);

– за жовтень 2019 року — 6160 грн. (22 р. д. х 280 грн.);

– за лютий 2020 року — 5600 грн. (20 р. д. х 280 грн.);

– за травень 2020 року — 5320 грн. (19 р. д. х 280 грн.).

При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100). Отже, середній заробіток за час проходження строкової військової служби (військової служби за контрактом) в особливий період, нарахований в розрахунковому періоді, враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Загальна сума виплат, які враховуються в розрахунковому періоді:

5040 грн. + 6440 грн. + 5880 грн. х 7 міс. + 6160 грн. + 5600 грн. + 5320 грн. = 69 720 грн.

Середньоденна заробітна плата:

69 720 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 196,39 грн.

Сума відпускних:

196,39 грн. х 48 к. д. = 9426,72 грн.

Звертаємо увагу, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (п. 2 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Отже, період проходження в особливий період строкової військової служби (військової служби за контрактом) з 27 травня 2019 року по 12 червня 2020 року, коли за працівником зберігалися місце роботи і середній заробіток, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

__________________________________________________________________________

Коригування заробітної плати в разі підвищення окладів

З метою недопущення зниження середньої заробітної плати у зв’язку з підвищенням на підприємстві тарифних ставок, посадових окладів, відрядних розцінок Порядком № 100 передбачено проведення коригування заробітної плати.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), яка була встановлена до підвищення.

Вищевказана норма стосується, в першу чергу, бюджетних організацій. На госпрозрахункових підприємствах коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей (абз. перший п. 10 Порядку № 100). Тому госпрозрахункові підприємства в разі важкого фінансового становища мають право зменшити коефіцієнт коригування, але не звільняються від коригування. Наприклад, якщо на підприємстві оклади підвищено в 1,2 рази, але немає фінансової можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,2, підприємство може відповідним наказом встановити коефіцієнт 1,15 або 1,1 (див. приклад 13 нижче). Такий наказ має бути узгоджений з профспілкою підприємства або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом.

В наказі про зменшення коефіцієнта коригування відображаються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва, продажу продукції; недостатність обігових коштів тощо).

Якщо на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за всіма посадами, але на різний відсоток (суму), то відповідним наказом керівника підприємства коефіцієнт коригування може бути встановлений для кожної посади індивідуально.

Порядком № 100 не встановлено, скільки знаків після коми може мати коефіцієнт коригування. Рекомендуємо округлення робити до двох знаків після коми, що буде відповідати цілому числу відсотка збільшення посадового окладу (тарифної ставки).

Якщо підвищення тарифних ставок або окладів відбулось в періоді, протягом якого за працівником зберігалася середня заробітна плата (зокрема, протягом місяця, в якому працівник перебував у відпустці), то її необхідно відкоригувати і донарахувати працівникові належні йому кошти (відпускні), але тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок або окладів (абз. другий п. 10 Порядку № 100; див. приклади 14, 15 нижче). Таке донарахування здійснюється також у разі, якщо працівнику перед звільненням надається відпустка (останній день відпустки є днем звільнення), а в період перебування в цій відпустці на підприємстві відбулося підвищення окладів.⁴⁰

У разі зміни тарифної ставки (посадового окладу) працівникові у зв’язку з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу (посаду) тощо коригування середньої заробітної плати не провадиться (абз. третій п. 10 Порядку № 100). Водночас якщо в розрахунковому періоді працівника переводили на іншу посаду (посади) і на підприємстві відбулося підвищення посадових окладів за всіма посадами (в тому числі за всіма посадами, на яких в розрахунковому періоді працював працівник), то коригування заробітної плати розрахункового періоду необхідно проводити за кожною посадою, яку обіймав працівник.

Звертаємо увагу, що коригуванню підлягають не тільки суми основної заробітної плати у вигляді окладів (тарифних ставок, відрядних розцінок), але і премії, а також інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, зокрема, постійні надбавки (в т. ч. за ранг), доплати (в т. ч. доплата до мінімальної заробітної плати), суми індексації та інші виплати (див. таблицю вище).

Водночас слід враховувати, що коригування не здійснюється, якщо мало місце підвищення заробітної плати працівників не за рахунок збільшення розмірів окладів (тарифних ставок), а за рахунок збільшення розміру інших видів виплат, в тому числі премій, надбавок, доплат тощо.

Останнім часом позиція Мінсоцполітики (зараз — Мінекономіки) змінилася, і це відомство вже не проти того, щоб коригування проводилося також у разі, якщо в розрахунковому періоді або періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, відбулося підвищення тарифної ставки (окладів) не всім, а тільки окремій категорії працівників або тільки одному працівнику (раніше Мінпраці наполягало на неможливості проведення коригування в цьому випадку).

Коригування проводиться, зокрема, якщо підвищення тарифної ставки (окладів) пов’язано з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати або прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО) на законодавчому рівні. Так, підвищення окладів (тарифних ставок) всім працівникам підприємства відбувається і, відповідно, коригування проводиться, якщо:

– підвищується мінімальна заробітна плата (ПМПО), у зв’язку з чим відповідно до норм колективного договору (угоди) збільшується розмір тарифної ставки працівника 1 тарифного розряду, від якого залежать розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства, оскільки вони визначаються шляхом множення розміру зазначеної тарифної ставки на тарифні коефіцієнти;

– за рішенням роботодавця відповідно до норм колективного договору підвищується розмір тарифної ставки працівника 1 тарифного розряду, від якої залежать розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства;

– згідно з нормами колективного договору збільшуються всі тарифні коефіцієнти, від яких залежать розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства;

– згідно з колективним договором на підставі наказу керівника підприємства збільшуються розміри окладів за всіма посадами, передбаченими штатним розписом підприємства.

Якщо на підприємстві немає колективного договору, а розміри окладів (тарифних ставок) встановлюються у Положенні про оплату праці (штатному розписі), затвердженому наказом керівника підприємства, то в разі підвищення окладів (тарифних ставок) за всіма посадами шляхом внесення відповідних змін до Положення про оплату праці (штатного розпису) на підприємстві також має проводитися коригування.

Якщо на підприємстві здійснюється підвищення окладів (тарифних ставок) за всіма посадами, але не одночасно, а з невеликою затримкою (не з однієї дати для всіх працівників, а з різних дат), наприклад, з 1 січня 2020 року на підставі наказу керівника підприємства збільшилися розміри окладів за всіма посадами одних структурних підрозділів підприємства, а з 1 лютого 2020 року збільшилися розміри окладів за всіма посадами всіх інших структурних підрозділів підприємства, то при нарахуванні відпускних працівникам перших (одних) структурних підрозділів підприємства коригують заробітну плату, нараховану до 1 січня 2020 року (дата фактичного підвищення окладів таким працівникам), а працівникам всіх інших структурних підрозділів підприємства коригують заробітну плату, нараховану до 1 лютого 2020 року (дата фактичного підвищення окладів таким працівникам).

Фізичні особи – підприємці, які мають найманих працівників, з якими укладено трудові договори, є роботодавцями, тому у разі підвищення окладів (тарифних ставок) всім своїм працівникам вони зобов’язані проводити коригування, передбачене пунктом 10 Порядку № 100.⁴⁵

ПРИКЛАД 13

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді відбулося неодноразове підвищення окладів, і проводиться коригування заробітної плати

Працівникові госпрозрахункового підприємства з 22 червня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) на підприємстві згідно з колективним договором з урахуванням норм законодавства відбулося підвищення всіх посадових окладів: з 1 вересня 2019 року — на 10%; з 1 січня 2020 року — на 20%; з 1 травня 2020 року — на 15%.

Оклад працівника в розрахунковому періоді становив:

– в червні – серпні 2019 року — 4200 грн.;

– у вересні – грудні 2019 року — 4620 грн. (4200 грн. х 1,1);

– в січні – квітні 2020 року — 5540 грн. (4620 грн. х 1,2);

– в травні 2020 року — 6370 грн. (5540 грн. х 1,15).

Оскільки фінансові можливості підприємства не дозволяли встановити коефіцієнт коригування, який дорівнює фактичному коефіцієнту (відсотку) збільшення окладів, керівник підприємства після узгодження з профспілковим органом підприємства відповідними наказами встановлював, що для розрахунку відпускних та інших «середньозарплатних» виплат необхідно коригувати заробітну плату у зв’язку із збільшенням окладів наступним чином:

– з вересня 2019 року — на коефіцієнт 1,07;

– з січня 2020 року — на коефіцієнт 1,15;

– з травня 2020 року — на коефіцієнт 1,1.

Сумарна відкоригована заробітна плата у розрахунковому періоді, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

4200 грн. х 1,07 х 1,15 х 1,1 х 3 міс. (зарплата за червень – серпень 2019 року) + 4620 грн. х 1,15 х 1,1 х 4 міс. (зарплата за вересень – грудень 2019 року) + 5540 грн. х 1,1 х 4 міс. (зарплата за січень – квітень 2020 року) + 6370 грн. (зарплата за травень 2020 року) = 17 054,73 + 23 377,20 + 24 376 + 6370 = 71 177,93 грн.

Середньоденна заробітна плата:

71 177,93 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 200,50 грн.

Сума відпускних:

200,50 грн. х 24 к. д. = 4812 грн.

ПРИКЛАД 14

Коригування заробітної плати розрахункового періоду і суми відпускних, якщо підвищення окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді і в місяці перебування у відпустці

Працівнику госпрозрахункового підприємства надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з 17 червня по 17 липня 2020 року (святковий день 28 червня — День Конституції України не включається до тривалості відпустки). В розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) на підприємстві у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати і відповідно до колективного договору відбулося підвищення окладів всіх працівників з 1 січня 2020 року на 25%. Також з 1 липня 2020 року на підприємстві всім працівникам посадові оклади підвищено ще на 10%.

Оклад працівника в розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) і місяцях надання відпустки становить:

– в червні – грудні 2019 року — 4500 грн.;

– в січні – червні 2020 року — 5625 грн. (4500 грн. х 1,25);

– в липні 2020 року — 6190 грн. (5625 грн. х 1,1).

Виходячи з фінансових можливостей підприємства після узгодження з профспілковим органом керівник підприємства відповідними наказами встановлював, що для розрахунку відпускних та інших «середньозарплатних» виплат необхідно коригувати заробітну плату у зв’язку із збільшенням окладів з січня 2020 року на коефіцієнт 1,2, а з липня 2020 року — на коефіцієнт 1,1 (фактичний коефіцієнт збільшення окладів).

Сумарна відкоригована заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

4500 грн. х 1,2 х 7 міс. (зарплата за червень – грудень 2019 року) + 5625 грн. х 5 міс. (зарплата за січень – травень 2020 року) = 37 800 + 28 125 = 65 925 грн.

Середньоденна заробітна плата:

65 925 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 185,70 грн.

Первинна сума відпускних:

185,70 грн. х 30 к. д. = 5571 грн.

Оскільки підвищення заробітної плати відбулося під час щорічної основної відпустки працівника — з 1 липня 2020 року, необхідно провести коригування частини суми відпускних, нарахованих за дні відпустки, що припадають на липень 2020 року.

Первинна сума відпускних, що припадають на липень (за 17 календарних днів відпустки, що припадають на період з 1 по 17 липня):

185,70 грн. х 17 к. д. = 3156,90 грн.

Відкоригована сума відпускних, що припадають на липень:

185,70 грн. х 1,1 х 17 к. д. = 3472,59 грн.

або

3156,90 грн. х 1,1 = 3472,59 грн.

Сума відпускних, яку необхідно доплатити працівникові у зв’язку з підвищенням окладу з 1 липня 2020 року:

3472,59 – 3156,90 = 315,69 грн.

ПРИКЛАД 15

Коригування заробітної плати в розрахунковому періоді, якщо підвищення окладу працівника відбулося в розрахунковому періоді і в місяці надання відпустки

Працівникові госпрозрахункового підприємства з 20 липня 2020 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

В розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року) на підприємстві відбулося підвищення посадових окладів всіх працівників:

– у зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати і відповідно до колективного договору з 1 січня 2020 року — на 30%;

– у зв’язку із збільшенням ПМПО і відповідно до колективного договору з 1 липня 2020 року (в місяці надання працівнику відпустки) — на 10%.

Оклад працівника в розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року) і липні 2020 року становив:

– в липні – грудні 2019 року — 6000 грн.;

– в січні – червні 2020 року — 7800 грн. (6000 грн. х 1,3);

– в липні – серпні 2020 року — 8580 грн. (7800 грн. х 1,1).

Виходячи з фінансових можливостей підприємства після узгодження з профспілковим органом керівник підприємства відповідними наказами встановлював, що для розрахунку відпускних та інших «середньозарплатних» виплат необхідно коригувати заробітну плату у зв’язку із збільшенням окладів:

– з січня 2020 року  — на коефіцієнт 1,25;

– з липня 2020 року — на коефіцієнт 1,08.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 100 коригування проводиться у випадках підвищення посадових окладів на підприємстві як в розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (в т. ч. в місяці надання відпустки).

Отже, щодо заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді працівнику, якому надається відпустка з 20 липня 2020 року, а оклад підвищувався з 1 січня 2020 року (тобто в розрахунковому періоді) і з 1 липня 2020 року (тобто в місяці, в якому почалась відпустка і протягом якого за працівником зберігається середній заробіток у вигляді оплати за час відпустки), необхідно провести коригування сумарної заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на встановлені коефіцієнти коригування для правильного нарахування відпускних.

Сумарна відкоригована заробітна плата розрахункового періоду:

6000 грн. х 1,25 х 1,08 х 6 міс. (зарплата за липень – грудень 2019 року) + 7800 грн. х 1,08 х 6 міс. (зарплата за січень – червень 2020 року) = 48 600 + 50 544 = 99 144 грн.

Середньоденна заробітна плата:

99 144 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 279,28 грн.

Сума відпускних:

279,28 грн. х 28 к. д. = 7819,84 грн.

____________________________________________________________________________

Строки виплати відпускних

Відповідно до частини четвертої статті 115 КЗпП та частини першої статті 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

У зазначеній нормі йдеться про календарні три дні. Тому якщо перший день відпустки припадає, наприклад, на 19 червня (п’ятниця), то останнім днем виплати відпускних за весь період відпустки є 15 червня (понеділок), тобто між зазначеними датами має бути не менше трьох календарних днів. Якщо ж перший день відпустки — понеділок 15 червня, то останнім днем виплати відпускних є четвер 11 червня.

Якщо виникла ситуація (особистого або виробничого характеру), коли працівнику необхідно терміново (у стислі строки) надати щорічну відпустку, наприклад, він 9 червня (вівторок) подав заяву про надання йому такої відпустки з 11 червня (четвер), то відпускні можуть бути виплачені безпосередньо перед відпусткою — 9 або 10 червня.

Якщо працівник подав заяву 9 червня (вівторок) про надання йому щорічної відпустки з наступного календарного дня — з 10 червня (середа), то відпускні за домовленістю сторін можуть бути виплачені в перший (другий і т. д.) день відпустки, якщо з об’єктивних причин це неможливо зробити перед відпусткою (необхідно мати час для розрахунку суми і нарахування відпускних, визначення та сплати податкових зобов’язань, отримання готівки в банку у разі виплати відпусних працівнику з каси підприємства).

Нагадаємо, що згідно зі статтею 8-1 КЗпП якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Так, параграфом 1 статті 7 Конвенції Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки № 132 (далі — Конвенція № 132), ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, встановлено, зокрема, що кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Згідно з параграфом 2 статті 7 Конвенції № 132 суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Таким чином, з норм статті 7 Конвенції № 132 випливає, що виплата заробітної плати за весь час відпустки може бути проведена в інші терміни, ніж визначено національним законодавством (зокрема статтею 115 КЗпП і статтею 21 Закону про відпустки), але тільки за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем.

Враховуючи те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем (ч. одинадцята ст. 10 Закону про відпустки), за необхідності надання щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо), в заяві працівник може висловити своє бажання отримати заробітну плату за відпустку в строки, визначені між працівником і роботодавцем. Угодою сторін вважається, як правило, написання працівником заяви про надання відпустки і накладення резолюції роботодавцем («погоджую» чи «не погоджую»).

У разі згоди роботодавця на надання працівникові щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни виплата заробітної плати за весь час такої відпустки у строки, визначені окремою угодою сторін, не вважається порушенням частини четвертої статті 115 КЗпП і частини першої статті 21 Закону про відпустки.

Відпускні при перенесенні невикористаної частини відпустки на інший період

Відповідно до частин других статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
• настання строку «декретної» відпустки;
• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Для вище перелічених випадків, коли можливе перенесення щорічної відпустки (її частини) на більш пізній період, частинами четвертими статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки встановлено такі норми:

• новий термін надання відпустки встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем;
• якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону про відпустки (невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка).

Частиною сьомою статті 20 Закону про відпустки визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей), переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (тобто в порядку, визначеному для щорічних відпусток — див. вищезазначені випадки).

Якщо працівнику надано щорічну або вищевказану додаткову відпустку на дітей і виплачено відпускні, але під час такої відпустки виникли обставини (наприклад, хвороба працівника), внаслідок яких відпустка підлягає продовженню на кількість календарних днів не використаної відпустки (на кількість календарних днів хвороби), то перерахунок відпускних не здійснюється, якщо початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на той же місяць, на який припадає початок використаної частини відпустки.

Якщо ж у зазначеній ситуації початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на наступний місяць або невикористана частина відпустки за згодою сторін переноситься на більш пізній строк, то необхідно в першому випадку здійснити перерахунок відпускних (сторнувати суму відпускних, що припадають на дні хвороби працівника, нарахувати «лікарняні», і нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої частини відпустки виходячи з нового розрахункового періоду і нової середньої заробітної плати), а в другому випадку — відрахувати надміру виплачені відпускні (за невикористані працівником дні відпустки у зв’язку з хворобою), оскільки згодом, при наданні працівнику невикористаної частини відпустки (в одному з наступних місяців), відпускні будуть нараховуватися працівникові виходячи з нового розрахункового періоду. За дні хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, працівникові необхідно нарахувати «лікарняні» в порядку, встановленому законодавством. Якщо такі «лікарняні» (їх частина) відносяться до місяця розрахункового періоду, то вони враховуються при розрахунку нової суми відпускних.

ПРИКЛАД 16

Перерахунок відпускних при продовженні відпустки у зв’язку з хворобою

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю, працівнику надана щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні з 16 червня по 10 липня 2020 року. Обчислена в розрахунковому періоді (червень 2019 року – травень 2020 року) середньоденна заробітна плата працівника становить 280 грн., тому перед відпусткою йому були виплачені відпускні в сумі 6720 грн. (280 грн. х 24 к. д.).

Під час відпустки 7 липня працівник прибув на підприємство і надав листок непрацездатності, виданий за період хвороби з 25 червня по 6 липня 2020 року, що включає 12 календарних днів, на які припадають 11 календарних днів щорічної відпустки (святковий день 28 червня — День Конституції України не включається до тривалості відпустки). Одночасно працівник подав заяву, в якій просив продовжити йому відпустку на кількість невикористаних календарних днів відпустки через хворобу. Керівник задовольнив прохання працівника і наказом продовжив йому відпустку на 11 календарних днів, надавши їх з 11 по 21 липня 2020 року.

В цій ситуації має місце переривання щорічної відпустки, при цьому працівник спочатку використав 9 календарних днів відпустки в період з 16 по 24 червня, потім хворів з 25 червня по 6 липня, а з 7 по 21 липня йому надається 15 календарних днів другої частини щорічної відпустки. Тобто, працівнику були надані дві частини щорічної відпустки з початком в різних місяцях: початок першої частини відпустки (з 16 по 24 червня) припав на червень 2020 року, коли розрахунковий період включає червень 2019 року – травень 2020 року; початок другої частини відпустки (з 7 по 21 липня) припав на інший (наступний) місяць — липень 2020 року, коли розрахунковий період включає липень 2019 року – червень 2020 року.

Отже, необхідно здійснити перерахунок відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданих в період з 7 по 21 липня (друга частина відпустки).

Первинна сума відпускних, виплачена в червні за 15 календарних днів відпустки, що припадають на період з 25 червня по 10 липня 2020 року:

15 к. д. х 280 грн. = 4200 грн.

Припустимо, що середньоденна заробітна плата, обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2019 року – червень 2020 року), є більшою і становить 285 грн. В цьому випадку нова сума відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданих з 7 по 21 липня, становитиме:

15 к. д. х 285 грн. = 4275 грн.

Розрахована в новому розрахунковому періоді сума відпускних більше раніше виплаченої, тому необхідно доплатити працівнику в липні відпускні в сумі 75 грн. (4275 – 4200).

Якщо обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2019 року — червень 2020 року) середньоденна заробітна плата буде менше і становитиме, наприклад, 276 грн., то нова сума відпускних за 15 календарних днів відпустки, наданої з 7 по 21 липня, буде дорівнювати:

15 к. д. х 276 грн. = 4140 грн.

Сума надміру виплачених відпускних, яку необхідно відрахувати із  заробітної плати працівника за липень (за відпрацьовані після відпустки 8 робочих днів 22–24 і 27–31 липня), становить:

4200 – 4140 = 60 грн.

_____________________________________________________________________________

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Відповідно до частини восьмої статті 79 КЗпП та частини третьої статті 12 Закону про відпустки у разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Таким чином, із заробітної плати, яка буде нарахована працівнику після відкликання з щорічної відпустки, необхідно відрахувати суму відпускних за невикористані дні такої відпустки.

Підставою для відрахування надміру виплачених відпускних із заробітної плати працівника є наказ керівника підприємства (ч. друга ст. 127 КЗпП). Про необхідність такого відрахування можна вказати в наказі про відкликання працівника з відпустки. Якщо заробітної плати, нарахованої працівнику за місяць, в якому він був відкликаний з відпустки, недостатньо для відрахування надміру виплачених відпускних, то таке відрахування здійснюється із заробітної плати працівника за наступний місяць.

В подальшому при наданні працівнику невикористаної частини щорічної відпустки нарахування відпускних здійснюється виходячи з нового розрахункового періоду.

ПРИКЛАД 17

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 26 травня по 19 червня 2020 року (на період відпустки припадає неробочий день 7 червня — Трійця, який не включається до тривалості щорічної відпустки). За середньоденної заробітної плати — 260 грн. сума нарахованих та виплачених працівнику відпускних склала 6240 грн. (260 грн. х 24 к. д.). Але наказом керівника підприємства працівник з його згоди з 15 червня був відкликаний з відпустки для ліквідації наслідків виробничої аварії. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Оклад працівника — 8000 грн.

Оскільки працівник використав щорічну відпустку частково — тільки 19 календарних днів (з 26 травня по 14 червня), то невикористаними залишились 5 календарних днів щорічної відпустки, які має бути надано йому пізніше в строки, узгоджені з роботодавцем. Сума надміру виплачених відпускних (за 5 к. д. невикористаної відпустки) підлягає відрахуванню із заробітної плати працівника за червень, а в разі її недостатності — із заробітної плати працівника за липень.

Сума виплачених працівнику відпускних за 5 календарних днів невикористаної відпустки з 15 по 19 червня, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:

5 к. д. х 260 грн. = 1300 грн.

Сума заробітної плати працівника за 11 відпрацьованих робочих днів в період з 15 по 30 червня (в червні на підприємстві згідно з графіком роботи 20 робочих днів) після відкликання з відпустки:

8000 грн. : 20 р. д. х 11 отраб. д. = 4400 грн.

Оскільки ця сума заробітної плати є більшою за суму відпускних, яку потрібно відрахувати, то сума заробітної плати працівника за червень після відрахування надміру виплачених відпускних становить:

4400 – 1300 = 3100 грн.

_________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що законодавством передбачено відкликання працівника тільки з щорічної відпустки з подальшим відрахуванням із заробітної плати надміру виплачених відпускних. Що стосується відкликання працівника з інших видів відпусток (навчальної, творчої, додаткової відпустки на дітей, «чорнобильської», «ветеранської» тощо), то це неможливе (законодавством не передбачено). Але якщо працівник за власним бажанням вирішить перервати таку відпустку (наприклад, навчальну), подавши відповідну заяву керівнику підприємства (у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка), а останній піде йому назустріч і видасть наказ про дострокове припинення відпустки і вихід працівника на роботу, то не буде підстав відраховувати із заробітної плати працівника відпускні за невикористані дні такої (не щорічної) відпустки. Оплата праці працівника з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.

Те ж саме стосується і ситуації, коли працвіник звільняється до закінчення навчальної відпустки — сума відпускних за невикористані дні навчальної відпустки не відраховується із заробітної плати працівника під час проведення остаточного розрахунку при звільненні. Статтею 22 Закону про відпустки і статтею 127 КЗпП передбачено, що при звільненні працівника проводиться відрахування тільки за дні щорічної відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.