Відпускні: порядок нарахування та виплати

Стаття 45 Конституції України гарантує, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням, зокрема, оплачуваної щорічної відпустки.

Види відпусток, які підлягають оплаті, визначені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 74 КЗпП та статтею 2 Закону про відпустки встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — роботодавці), надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки¹ із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Крім того, підлягають оплаті відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, відпустка при народженні дитини (ст. 13–16, 18-1, 19, 19-1 Закону про відпустки).

Також оплачується відпустка для підготовки та участі в змаганнях, яка надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях (ст. 16-1 Закону про відпустки, п. 7 Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 565).

Оплата всіх вищезазначених відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених для оплати праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники (ч. перша ст. 23 Закону про відпустки).

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання (ч. друга ст. 23 Закону про відпустки).

Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, в т. ч. оплата додаткових днів щорічної відпустки, що передбачені колективним (трудовим) договором і надаються понад встановлену законодавством тривалість щорічної відпустки, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел (ч. третя ст. 23 Закону про відпустки).

Звертаємо увагу, що додаткові відпустки, що надаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорій 1 і 2 (далі — «чорнобильці») згідно з пунктом 22 частини першої статті 20 та пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796), не належать до щорічних відпусток², оплачуються за рахунок коштів державного бюджету, які перераховуються роботодавцям органами соціального захисту населення відповідно до норм Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936.

Крім того, не належить до щорічних відпусток оплачувана за рахунок роботодавця додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, що надається учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551), особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП, ст. 16-2 Закону про відпустки, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закону № 3551).³

Нарахування працівникам заробітної плати за період будь-якої оплачуваної відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за час якої нараховується допомога по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України), а також грошової компенсації за невикористану відпустку⁴ (далі разом — відпускні) здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в його підпункті «а» пункту 1.

Виходячи з положень розділів ІІ – ІV Порядку № 100 алгоритм проведення розрахунків при нарахуванні відпускних включає декілька етапів (див. схему).

Алгоритм нарахування оплати за час відпустки

Визначення розрахункового періоду

↓

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

↓

Визначення кількості календарних днів в розрахунковому періоді

↓

Обчислення середньоденної заробітної плати

↓

Визначення суми відпускних

Зупинимося детально на кожному з вище зазначених етапів нарахування відпускних, а також розглянемо на конкретних прикладах порядок розрахунку суми відпускних.

Визначення розрахункового періоду

Розрахунковий період для нарахування відпускних залежить від тривалості роботи працівника у роботодавця.

Так, якщо період роботи працівника у роботодавця становить більше одного року, то обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунковим періодом для нарахування відпускних є останні 12 календарних місяців роботи працівника у роботодавця.

Наприклад, якщо працівнику відпустка надається з 7 червня 2021 року, то розрахунковим періодом є період з 1 червня 2020 року по 31 травня 2021 року.

Для співробітника, який пропрацював у роботодавця менше року, розрахунковим періодом є період з першого числа місяця після оформлення (прийняття) на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. другий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 12 жовтня 2020 року, а відпустка йому надається з 22 червня 2021 року, розрахунковим періодом буде період з 1 листопада 2020 року по 31 травня 2021 року (7 календарних місяців роботи).

Якщо працівника прийнято на роботу з першого календарного дня місяця, то цей місяць враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки.

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, встановленого графіком роботи підприємства, то цей місяць також враховується (включається) до розрахункового періоду як повний місяць (абз. другий п. 2 Порядку № 100). Тобто всі календарні дні такого місяця (за винятком святкових і неробочих днів) включаються до розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 4 січня 2021 року (перший робочий день січня 2021 року на підприємстві, оскільки 1 січня — святковий день, 2 і 3 січня — субота і неділя — вихідні дні підприємства), а відпустка йому надається з 19 липня 2021 року, розрахунковим періодом є період з 1 січня по 30 червня 2021 року, тобто січень (в тому числі 2 і 3 січня, але без святкових днів 1 і 7 січня) включається до розрахункового періоду (див. приклад 2 нижче).

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку їхньої заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду такий місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівнику-відряднику надається щорічна основна відпустка з 1 липня 2021 року (розрахунковий період — з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року), але на момент нарахування відпускних, які повинні бути виплачені не пізніше 27 червня, ще не відомий розмір його заробітної плати за червень 2021 року (останній місяць розрахункового періоду), то замість заробітної плати за цей місяць можна використати заробітну плату за місяць, що безпосередньо передує розрахунковому періоду, тобто за червень 2020 року. При цьому в подальшому перерахунок відпускних не провадиться.

Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше ніж календарний місяць, то розрахункового періоду не буде. В цьому випадку середня заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. сьомий п. 4 Порядку № 100). Тобто розрахунок відпускних здійснюється виходячи з установлених працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, якщо вони не менше мінімальної заробітної плати. Це стосується, наприклад, випадку, коли працівник прийнятий на роботу 6 травня 2021 року (другий робочий день місяця), а звільняється 25 червня 2021 року (немає відпрацьованого повністю календарного місяця).

Якщо працівникові, якому встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями у вівторок і четвер, надається оплачувана відпустка з 9 серпня 2021 року, при цьому він був прийнятий на роботу 2 лютого (вівторок) 2021 року — його перший робочий день в лютому відповідно до індивідуального графіка роботи , але який є другим робочим днем лютого на підприємстві (перший робочий день лютого на підприємстві — 1 лютого — понеділок), то лютий не включається до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних працівнику в серпні. В цьому випадку розрахунковий період у працівника включає період з 1 березня по 31 липня 2021 року (5 місяців).

Якщо працівник прийнятий на роботу з першого календарного або робочого дня місяця, а звільняється в останній календарний або робочий день цього ж місяця (фактично він відпрацював усі робочі дні місяця), то розрахункового періоду у нього не буде, оскільки місяць, в якому працівник звільняється, не може включатися до розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 1 червня 2021 року (перший календарний і робочий день місяця), а звільняється 30 червня (останній календарний і робочий день місяця), то для нарахування йому грошової компенсації за невикористані дні відпустки червень не є місяцем розрахункового періоду (в даному випадку відсутній розрахунковий період).

Якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, відпрацював весь цей місяць, але вирішив звільнитися, при цьому з 1 числа наступного місяця йому надаються невикористані дні щорічної відпустки з наступним звільненням (останній день відпустки є днем звільнення — ч. перша ст. 3 Закону про відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць, який працівник відпрацював повністю і який передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, якщо працівник був прийнятий на роботу 5 травня 2021 року (перший робочий день місяця), але в кінці цього місяця вирішив звільнитися, відпрацювавши по 31 травня, а з 1 червня йому за бажанням були надані 2 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки із днем звільненням 2 червня (останній день відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць — травень.

Якщо працівнику на підставі одного наказу керівника надається одна (загальна) щорічна основна відпустка за попередній і поточний робочі роки (наприклад, з 7 червня по 26 липня 2021 року надається щорічна основна відпустка загальною тривалістю 48 к. д., в тому числі 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р. і 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2021 р. по 14.01.2022 р.), то для такої відпустки розрахунковий період для нарахування відпускних буде єдиним (червень 2020 року – травень 2021 року).

Якщо за суміжні два робочі роки працівнику надаються дві щорічні основні відпустки поспіль (одна за одною) на підставі двох наказів керівника підприємства (по кожній відпустці виданий окремий наказ), при цьому вони починаються в різних місяцях (наприклад, першу відпустку надано з 24 травня по 16 червня, а другу — з 17 червня по 12 липня 2021 року), в тому числі якщо між відпустками є розрив з вихідними днями (наприклад, першу відпустку надано з 19 травня по 11 червня, а другу відпустку надано через 2 вихідні дні (12 і 13 червня — субота і неділя) з 14 червня по 9 липня 2021 року), то розрахункові періоди будуть різними (для першої відпустки: травень 2020 року – квітень 2021 року; для другої відпустки: червень 2020 року – травень 2021 року).

Також окремо визначаються розрахункові періоди при наданні працівнику поспіль оплачуваних відпусток різних видів.

Наприклад, якщо працівнику одним наказом керівника підприємства надаються три відпустки різних видів поспіль: спочатку щорічна основна відпустка з 28 травня по 21 червня (24 к. д.), одразу після неї — соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, з 22 червня по 2 липня (10 к. д.), а одразу після неї — «чорнобильська» відпустка з 3 по 18 липня (14 р. д. або 16 к. д.), то враховуючи, що такі відпустки починаються в різних місяцях (щорічна відпустка — в травні, соціальна відпустка — в червні, «чорнобильська» відпустка — в липні), розрахункові періоди будуть різними: для щорічної відпустки: травень 2020 року – квітень 2021 року; для соціальної відпустки: червень 2020 року – травень 2021 року; для «чорнобильської» відпустки: липень 2020 року – червень 2021 року.

Таким чином, розрахунковий період залежить не від місяця видання наказу про надання відпустки, а від того, в якому календарному місяці згідно з наказом керівника працівнику надається (починається) відпустка.⁵ При цьому одним наказом працівнику може бути надано щорічну основну (додаткову) відпустку за декілька робочих років (за поточний та попередні робочі роки).

Якщо щорічна відпустка була перервана хворобою, після якої друга частина (продовження) відпустки почалася в наступному місяці, то відпускні за цю (продовжену) частину відпустки розраховуються виходячи з нового розрахункового періоду (див. приклад 15 нижче).¹⁶

Періоди, які виключаються з розрахункового періоду

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100; див. приклади 6–8 нижче).

Вищенаведена норма стосується, наприклад, випадків, коли:

• працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня (з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);⁷
• був оформлений простій, але не з вини працівника, а за рішенням роботодавця, в т. ч. на період карантину (за працівником частково зберігалась заробітна плата в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки відповідно до частини першої статті 113 КЗпП);⁸
• працівнику надавались відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки (в т. ч. на період карантину);⁹
• працівник перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку¹⁰ тощо.

Відповідно, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював з власної вини, внаслідок чого за ним не зберігалась заробітна плата (простій з вини працівника, відсторонення від роботи керівником у випадках, передбачених статтею 46 КЗпП, прогул тощо), то такий період (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду не відпрацьовані працівником робочі (календарні) дні підприємства у зв’язку з тим, що з ініціативи працівника йому роботодавцем був встановлений неповний робочий тиждень.

Крім того, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток (за період відпустки, в  тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами¹⁰, за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, період проходження військової служби за призовом чи контрактом в особливий період, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи тощо), то такий період не виключається з розрахункового періоду (див. приклади нижче).

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, наведені в пункті 3 Порядку № 100, а які не враховуються при такому обчисленні — в пункті 4 зазначеного Порядку (див. таблицю нижче).

Виплати, які враховуються і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

Виплати, які НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 4 Порядку № 100)

• Основна заробітна плата; • Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати та інші); – виробничі премії; – індексація; – середня заробітна плата, що зберігається за працівником у випадках, передбачених законодавством (за час оплачуваних відпусток, службових відряджень, виконання державних і громадських обов’язків, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи, вимушеного прогулу тощо); • Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагорода за підсумками річної роботи та інші); • Допомога по тимчасовій непрацездатності; • Допомога по вагітності та пологах

• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; • Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; • Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати; • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Винагороди державним виконавцям

Нагадаємо, що з 12 грудня 2020 року до Порядку № 100 було внесено зміни¹¹, якими, зокрема, пункт 3 цього документа викладено в новій редакції. В даний час абзацом першим пункту 3 Порядку № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Таким чином, пункт 3 Порядку № 100 зараз не містить довгого переліку виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а лише визначає, що фактично це всі «зарплатні» виплати, крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100.

Крім того, абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 у редакції, чинній з 12 грудня 2020 року, встановлено, що суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Таким чином, з 12 грудня 2020 року роботодавцям при визначенні сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді потрібно враховувати, що виплати, які нараховані в поточному місяці за попередні місяці, з метою обчислення середньої заробітної плати мають бути віднесені до таких попередніх місяців.

Врахування премій і винагород

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії, що належать до заробітної плати, а премії, зазначені в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії до розрахунку є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання) і мають виробничий характер (належать до додаткової заробітної плати).¹²

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не належить до одноразових виплат.¹²

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих разових доручень може виплачуватися одноразова премія) або премія виплачується на підставі окремого наказу керівника за виконання окремих доручень, то вона (незалежно від її розміру та порядку обчислення) вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹²

Оскільки суми нарахованої заробітної плати враховуються в тому місяці, за який вони нараховані (абз. другий п. 3 Порядку № 100), то і премії відносяться до місяців, за які вони нараховані. Наприклад, якщо щомісячна виробнича премія за роботу в травні нараховується в червні, то вона відноситься до виплат за травень.

Отже, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка, наприклад, з 14 червня 2021 року, а в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) йому в червні 2020 року було нараховано місячну премію за травень 2020 року, то така премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, оскільки вона належить до травня 2020 року, який не включається до розрахункового періоду. Але якщо цьому ж працівнику в червні 2021 року буде нараховано місячну премію за травень 2021 року, який є місяцем розрахункового періоду, то така премія має бути врахована при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних. Тобто вже після нарахування та виплати працівнику відпускних, що здійснюється перед наданням відпустки, необхідно буде в кінці червня, коли стане відома сума місячної премії за травень 2021 року, зробити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівнику відпускні.

Що стосується премій, які виплачуються за квартал, півріччя, рік, то для них встановлено спеціальний порядок врахування.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Порядку № 100 премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

Таким чином, премії і винагороди, які виплачуються за звітний період — квартал, півріччя, рік, при обчисленні середньої заробітної плати необхідно відносити до місяців звітного періоду, за який вони нараховані, пропорційно відпрацьованому часу в таких місяцях. І тільки якщо місяць відноситься до розрахункового періоду, то частина премії (винагороди), яка припадає на такий місяць, буде враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклади 9, 10 нижче).

Вищевказаний розподіл по місяцях пояснюється тим, що виробничі премії, річні винагороди нараховуються працівникам, як правило, за відпрацьований ними час в місяцях і звітному періоді (квартал, півріччя, рік), при цьому за невідпрацьований час (період простою, прогулу, перебування у відпустках, на лікарняному тощо) зазначені виплати не нараховуються. Тому і при обчисленні середньої заробітної плати запроваджено принцип розподілу суми премії, винагороди по місяцях звітного періоду пропорційно відпрацьованому часу в таких місяцях. Але проблема полягає в тому, що розподіл по місяцях премій і винагород з урахуванням норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 в деяких випадках потребуватиме здійснення перерахунку вже нарахованих та виплачених відпускних.

Наприклад, якщо працівникові надається щорічна відпустка з 22 червня 2021 року, а в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) йому в липні 2020 року було нараховано премію за ІІ квартал 2020 року, то така премія розподіляється по трьох місяцях цього кварталу — квітень, травень і червень 2020 року пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях. При цьому частина премії за ІІ квартал 2020 року, яка припадає на квітень і травень 2020 року, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вказані місяці не включаються до розрахункового періоду. Частина премії за ІІ квартал 2020 року, яка припадає на червень 2020 року, враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки цей місяць включається до розрахункового періоду.¹³

Якщо цьому ж працівнику в липні 2021 року буде нараховано премію за ІІ квартал 2021 року, то частина такої премії, яка припадає на квітень і травень 2021 року, має бути враховована, оскільки вказані місяці включаються до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, надану з 22 червня 2021 року. Частина премії за ІІ квартал 2021 року, що припадає на червень 2021 року, не буде враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки цей місяць не включається до розрахункового періоду. В даному випадку в липні 2021 року, коли стане відома сума премії за ІІ квартал 2021 року, необхідно буде зробити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівнику відпускні (див. приклад 9 нижче).¹³

Якщо працівникові надається щорічна відпустка з 31 травня 2021 року, при цьому в розрахунковому періоді (травень 2020 року – квітень 2021 року) йому були нараховані в травні 2020 року винагорода за підсумками річної роботи за 2019 рік, а в квітні 2021 року — винагорода за підсумками річної роботи за 2020 рік, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року перша річна винагорода — нарахована в травні 2020 року за 2019 рік не враховується, оскільки вона нарахована за місяці 2019 року, які не включаються до розрахункового періоду. Друга річна винагорода, нарахована в квітні 2021 року за 2020 рік, припадає на січень – грудень 2020 року. При цьому частина цієї винагороди, яка припадає на січень – квітень 2020 року, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вказані місяці не включаються до розрахункового періоду. Частина другої річної винагороди, яка припадає на травень – грудень 2020 року, враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду (див. приклад 10 нижче).¹³

Якщо цьому ж працівнику у 2022 році буде нарахована винагорода за підсумками річної роботи за 2021 рік, то частина такої винагороди, яка припадає на січень – квітень 2021 року, має бути врахована при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року, оскільки вказані місяці включаються до розрахункового періоду. Тобто у 2022 році після нарахування винагороди за підсумками річної роботи за 2021 рік необхідно буде зробити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівнику відпускні за відпустку, надану з 31 травня 2021 року.

Але, швидше за все, вищевказане робити не доведеться, оскільки Мінекономіки вже розробило проект постанови уряду, яким планується внести зміни до Порядку № 100. Зокрема, зазначеним проектом постанови, який вже узгоджений з Мін’юстом, абзаци другий і третій пункту 3 Порядку № 100 будуть викладені в новій редакції, яка не передбачає віднесення премій і винагород до місяців, за які вони нараховані. Але наразі, до внесення зазначених змін, необхідно керуватися чинними нормами Порядку № 100.

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам щорічно матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення до відпустки, а також якщо працівникам на підставі поданих заяв виплачується разова матеріальна допомога (за сімейними обставинами, для соціально-побутових потреб тощо), то всі такі допомоги не включаються до розрахунку для нарахування відпускних, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. і матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 12 нижче). При цьому не має значення вид матеріальної допомоги («зарплатна», що виплачується всім працівникам систематично один раз на рік, або разова, що надається окремим працівникам на підставі їхніх заяв і не належить до фонду оплати праці).¹⁴

Врахування відпускних і грошової компенсації за невикористану відпустку

Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

До таких виплат належать і відпускні, нараховані як за час попередньої щорічної відпустки, так і за час інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством (навчальної, творчої, соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, «чорнобильської», «ветеранської», при народженні дитини тощо).

Грошова компенсація за невикористану відпустку, нарахована і виплачена в розрахунковому періоді, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки вона вказана у складі одноразових виплат в підпункті «б» пункту 4 Порядку № 100. Але при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану відпустку враховуються нараховані в розрахунковому періоді відпускні за час оплачуваних відпусток.

Врахування «лікарняних» і «декретних»

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включається допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, допомога по тимчасовій непрацездатності (далі разом — «лікарняні») і допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») як допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.¹⁵

Врахування «перехідних» виплат

Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані (абз. другий п. 3 Порядку № 100).

Отже, як «неперехідні» виплати (індексація, доплати, надбавки тощо), так і «перехідні» виплати, які нараховані (донараховані) у поточному місяці за попередній місяць, відносяться до виплат попереднього місяця (за який вони нараховані).

Що стосується «перехідних» відпускних, інших «середньозарплатних» виплат, які обчислюються відповідно до Порядку № 100, «лікарняних» та «декретних», то згідно з підпунктом 1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця). Наприклад, сума нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Таким чином, якщо за станом на початок (кінець) розрахункового періоду працівник перебував у відпустці, відрядженні, вимушеному прогулі, виконував державні обов’язки тощо, коли за ним зберігався середній заробіток відповідно до Порядку № 100, хворів або був в «декретній» відпустці, коли йому нараховувалися «лікарняні» або «декретні», тобто коли працівнику нараховувалися виплати, що припадають на два та більше суміжні місяці, то такі «перехідні» виплати розподіляються по місяцях, за які вони нараховані.^15,16

Наприклад, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 5 липня 2021 року (розрахунковий період: з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року), а в червні 2020 року (місяць, що передує розрахунковому періоду) йому були нараховані і виплачені відпускні за попередню щорічну основну відпустку, надану з 15 червня по 9 липня 2020 року, то частина таких відпускних за дні відпустки, що припадають на період з 1 по 9 липня 2020 року (перший місяць розрахункового періоду), враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну основну відпустку, що надається з 5 липня 2021 року.

Якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 14 червня 2021 року (розрахунковий період: з 1 червня 2020 року по 31 травня 2021 року), а в червні 2020 року (перший місяць розрахункового періоду) йому були нараховані та виплачені «лікарняні» за період хвороби з 25 травня по 9 червня 2020 року, то частина таких «лікарняних» за дні хвороби з 25 по 31 травня 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2021 року. При цьому «лікарняні», нараховані за дні хвороби з 1 по 9 червня 2020 року (перший місяць розрахункового періоду), включаються до розрахунку (див. приклад 13 нижче).¹⁵

У разі якщо працівниці одразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), що закінчилась, наприклад, 10 червня 2021 року, надається щорічна основна відпустка з 11 червня 2021 року (розрахунковий період: з 1 червня 2020 року по 31 травня 2021 року), при цьому в місяці розрахункового періоду (лютому 2021 року) їй були виплачені «декретні» за весь період «декретної» відпустки — з 5 лютого по 10 червня 2021 року, то частина таких «декретних», виплачених за дні «декретної» відпустки з 1 по 10 червня 2021 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну відпустку, що надається в червні 2021 року. Тобто до розрахунку включаються тільки «декретні», нараховані за календарні дні, що припадають на місяці розрахункового періоду (див. приклад 13 нижче).

Врахування виплат, якщо відпустка надається на початку наступного місяця

Оскільки відпускні повинні бути виплачені працівнику не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 23 Закону про відпустки, ст. 115 КЗпП), то іноді вони нараховуються і виплачуються в місяці, що передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, при наданні відпустки з 1 червня відпускні виплачуються не пізніше 28 травня. Враховуючи, що подією, з якою пов’язане нарахування відпускних, є відпустка, яка надається в червні, зазначені відпускні будуть відноситися до виплат за червень — місяць, в якому надано відпустку і за який нараховані відпускні (а не травень, незважаючи на їхню виплату в цьому місяці), при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних до наступних відпусток.¹⁷

Якщо відпустка надається працівникові в червні 2021 року (розрахунковий період: червень 2020 року — травень 2021 року), а за 24 календарні дні попередньої щорічної відпустки, що надавалась йому з 1 червня 2020 року, відпускні були нараховані та виплачені 28 травня 2020 року (тобто в місяці — травні 2020 року, який не включається до розрахункового періоду), то такі відпускні включаються до заробітку червня 2020 року (тобто місяця, на який припадає початок відпустки і який є першим місяцем розрахункового періоду) і враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2021 року.

Якщо оплачувана відпустка надається працівнику з 1 числа (з першого робочого дня) наступного місяця, але на момент нарахування відпускних відсутні підсумкові дані про розмір заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду (ще не складено відомості про заробітну плату за цей місяць), то для розрахунку середньої заробітної плати спочатку можна не використовувати дані про нараховану заробітну плату за останній місяць розрахункового періоду, але після проведення нарахування всіх виплат працівникові за такий місяць необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум і провести донарахування або відрахування зайво виплачених сум відпускних (див. приклад 12 нижче).¹⁸

У працівників-відрядників в такій ситуації, як зазначалося вище, останній місяць розрахункового періоду може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100).

Якщо працівнику відпустка надається на початку наступного місяця (наприклад, з 1 липня), а в останньому місяці розрахункового періоду (червні) працівник хворів, але ще не надав підприємству листок непрацездатності (далі — ЛН) і, відповідно, йому ще не нараховані «лікарняні», то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат, які були нараховані в розрахунковому періоді. Але після надання працівником ЛН і нарахування йому «лікарняних» необхідно здійснити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівникові відповідну суму відпускних.¹⁹

Відсутність виплат в розрахунковому періоді або відпрацьовано менше календарного місяця

Абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.

Згідно з абзацами третім – четвертим пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (див. приклад 3 нижче).

Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (див. приклади 4, 5, 6 нижче).

Для реалізації вищенаведених норм для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад за повною посадою та мінімальна заробітна плата у місячному розмірі, встановлені на день надання щорічної (іншої оплачуваної) відпустки.

Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, порівнюються посадовий оклад і мінімальна заробітна плата, обчислені пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника. Для зазначених осіб місячна мінімальна заробітна плата для розрахунку середньої заробітної плати визначається в тому ж порядку, що і місячна мінімальна заробітна плата для нарахування заробітної плати за виконану роботу в місяці, а саме пропорційно до виконаної норми праці, що передбачено частиною п’ятою статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР²⁰ (див. приклад 5 нижче).

Вищезазначені норми застосовуються, наприклад, у випадку, коли працівниці після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трірічного віку (шестірічного віку за медичним висновком) одразу надається щорічна основна відпустка. В цій ситуації для розрахунку використовують тарифну ставку (посадовий оклад) або мінімальну заробітну плату, що діють на день надання щорічної відпустки (див. приклад 6 нижче).²¹

Також виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) або мінімальної заробітної плати розраховується сума відпускних (грошової компенсації за невикористану відпустку), якщо працівник звільняється, не відпрацювавши повний календарний місяць, наприклад, коли працівника прийнято на роботу 11 травня 2021 року, а 25 червня він звільняється (див. приклад 4 нижче).²² Аналогічній підхід в нарахуванні відпускних застосовується і у випадку, якщо новому працівнику надається оплачувана відпустка (наприклад, навчальна), коли він ще не відпрацював повний календарний місяць на підприємстві (див. приклади 3, 5 нижче).²²

У випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 4 Порядку № 100, якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, для визначення сумарної заробітної плати розрахункового періоду необхідно ту величину, яка більше (посадовий оклад чи мінімальна заробітна плата), помножити на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 12 або на меншу кількість відпрацьованих працівником календарних місяців на підприємстві (місяців перебування у трудових відносинах) (див. приклади 3–6 нижче).

Якщо дохід нарахований в місяці, який виключається з розрахункового періоду

Якщо заробітна плата (дохід) нарахована працівнику в місяці, який виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 (місяць, в якому працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково), то до розрахунку не включаються і всі виплати, нараховані в такому місяці (зокрема, оплата простою, премії за попередні місяць, квартал, півріччя).²³

Обчислення середньоденної заробітної плати

Для визначення середньоденної заробітної плати необхідно сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період розділити на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (абз. перший п. 7 Порядку № 100).

В Україні відповідно до статті 73 КЗпП святковими днями є:

1 січня — Новий рік;

7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 травня — День праці;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України.

Неробочими днями є дні релігійних свят, до яких, крім Різдва Христового, належать:

один день (неділя) — Пасха (в поточному році — 2 травня);

один день (неділя) — Трійця (в поточному році — 20 червня).

Враховуючи вищевикладене, всього в календарному році 11 святкових і неробочих днів (далі — святк. д.).

У загальному випадку при нарахуванні відпускних за відпустку, коли розрахунковий період включає 12 календарних місяців, з кількості календарних днів в розрахунковому періоді необхідно виключати 11 святкових днів, передбачених статтею 73 КЗпП.

Однак через те, що два неробочі дні — Пасха і Трійця можуть припадати на різні місяці (наприклад, Пасха може припадати на квітень і травень, Трійця — на травень і червень), не завжди на останні 12 календарних місяців припадає 11 святк. д. (може бути 10 або 12 святк. д.).

Наприклад, якщо відпустка надається у травні 2021 року, то на розрахунковий період — останні 12 календарних місяців (травень 2020 року – квітень 2021 року) припадає 10 святк. д., при цьому неробочий день — релігійне свято Пасха в зазначеному періоді відсутній, оскільки в 2021 році це свято припало не на квітень (останній місяць розрахункового періоду), а на 2 травня (див. приклади 3, 10 нижче).

У невисокосному календарному році, яким є 2021 рік, всього 365 календарних днів (далі — к. д.), тому для визначення середньоденної заробітної плати при наданні оплачуваної відпустки, коли розрахунковий період становить 12 календарних місяців, і до нього включається лютий невисокосного року, який має 28 к. д., необхідно сумарну заробітну плату за цей період розділити на 354 к. д. (365 к. д. – 11 святк. д.).

Виняток у 2021 році становить ситуація, коли відпустка надається у травні 2021 року, оскільки на розрахунковий період, що становить 12 календарних місяців (травень 2020 року – квітень 2021 року), як зазначено вище, припадає 10 святк. д. Для такої ситуації сумарну заробітну плату за вказаний розрахунковий період необхідно розділити на 355 к. д. (365 к. д. – 10 святк. д.).

У високосному календарному році, що включає 366 к. д., яким був 2020 рік, при наданні відпустки в будь-якому місяці (крім січня і лютого) і січні – лютому наступного за ним невисокосного року (в тому числі січні – лютому 2021 року), коли розрахунковий період включає лютий високосного року (лютий 2020 року), який має 29 к. д., для визначення середньоденної заробітної плати сумарну заробітну плату за розрахунковий період, що становить 12 календарних місяців, в загальному випадку необхідно розділити на 355 к. д. (366 к. д. – 11 святк. д.).

Враховуючи, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), то у випадку, якщо в розрахунковому періоді працівник працював в режимі неповного робочого тижня з не залежних від нього причин (тобто за рішенням роботодавця), не працював через простій не з власної вини (простій введено за рішенням роботодавця), перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку в розрахунковому періоді на кількість календарних днів в ньому, зменшену на кількість:

• святкових і неробочих днів, встановлених законодавством;
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня за рішенням роботодавця (вихідні дні підприємства в цьому випадку з розрахункового періоду не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються саме календарні дні відпустки, в т. ч. які припадають на вихідні дні);²⁴
• днів простою (не з вини працівника)²⁵
• календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки);²⁶
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності (згідно з рішенням МСЕК) без нарахування «лікарняних».²⁷

Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку з сімейними обставинами, за сумісництвом тощо), кількість днів у розрахунковому періоді не зменшується на кількість робочих днів, не відпрацьованих працівником у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня (див. приклад 14 нижче).²⁴

Визначення суми відпускних

Сума відпускних розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати, обчисленої у вищерозглянутому порядку, на кількість календарних днів відпустки.

При визначенні тривалості щорічної відпустки або додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, святкові та неробочі дні не враховуються (ч. друга ст. 5 Закону про відпустки).

Святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, які припадають на період вищевказаних відпусток, у розрахунок тривалості таких відпусток не включаються і не оплачуються (абз. другий п. 7 Порядку № 100).

Всі інші оплачувані відпустки (навчальна, творча, «чорнобильська», «ветеранська» тощо) на святкові та неробочі дні не продовжуються, тобто такі дні оплачуються як календарні дні відпустки.

Розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування відпускних працівникам в різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить 12 календарних місяців

Працівникові, який пропрацював на підприємстві 7 років, за черговий робочий рік, який був повністю відпрацьований, надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з 7 червня по 8 липня 2021 року (неробочий день 20 червня — Трійця та святковий день 28 червня — День Конституції України не включаються до тривалості щорічної відпустки). Розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців роботи (червень 2020 року – травень 2021 року), що передують місяцю надання відпустки. Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, становить 103 450 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року), за винятком 11 святкових і неробочих днів (7 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2020 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 1, 2 і 9 травня 2021 року):

365 к. д. – 11 святк. д. = 354 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

103 450 грн. : 354 к. д. = 292,23 грн.

Сума відпускних:

292,23 грн. х 30 к. д. = 8766,90 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить декілька місяців

Працівнику, прийнятому на роботу 4 січня 2021 року (перший робочий день місяця на підприємстві), з 19 липня по 11 серпня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Працівник відпрацював повних 6 календарних місяців (далі — міс.) з січня по червень 2021 року, тому всі ці місяці включаються до розрахункового періоду. В кожному місяці розрахункового періоду працівник отримував заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати — 6000 грн., в тому числі оклад в розмірі 5500 грн. і доплату до мінімальної заробітної плати в розмірі 500 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (січень – червень 2021 року) без урахування святкових і неробочих днів:

31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) – 8 святк. д. (1 і 7 січня, 8 березня, 1, 2 і 9 травня, 20 і 28 червня) = 173 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

(6000 грн. х 6 міс.) : 173 к. д. = 208,09 грн.

Сума відпускних:

208,09 грн. х 24 к. д. = 4994,16 грн.

ПРИКЛАД 3

Нарахування відпускних, якщо працівник відпрацював менше ніж календарний місяць,
а його посадовий оклад більше мінімальної заробітної плати

Працівник, який є студентом ІІІ курсу заочного відділення вишу, був прийнятий на роботу 5 квітня 2021 року. На підставі довідки вишу йому надається навчальна відпустка на період сесії тривалістю 12 календарних днів з 24 травня по 4 червня. Посадовий оклад працівника — 6500 грн.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, то розрахунковий період у нього відсутній. В цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з встановленого йому посадового окладу або мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що в місяці надання відпустки посадовий оклад працівника більше мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (6500 грн. > 6000 грн.), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру посадового окладу.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (травень 2020 року – квітень 2021 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру встановленого йому посадового окладу становить:

6500 грн. х 12 міс. = 78 000 грн.

Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (травень 2020 року – квітень 2021 року) без урахування святкових і неробочих днів:

365 к. д. – 10 святк. д. = 355 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

78 000 грн. : 355 к. д. = 219,72 грн.

Сума відпускних:

219,72 грн. х 12 к. д. = 2636,64 грн.

ПРИКЛАД 4

Нарахування відпускних, якщо працівник відпрацював менше ніж календарний місяць,
а його місячний оклад менше мінімальної заробітної плати

Працівник прийнятий на роботу 11 травня 2021 року, а вже 22 червня він звільняється. На підставі заяви працівника перед звільненням йому надається невикористана щорічна основна відпустка тривалістю 3 календарні дні з 23 по 25 червня (датою звільнення є останній день відпустки). Місячний оклад працівника — 5700 грн.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, то розрахунковий період у нього відсутній. В цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з встановленого йому місячного окладу або мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

В місяці надання відпустки місячний оклад працівника менше мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (5700 грн. < 6000 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2020 року – травень 2021 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру мінімальної заробітної плати становить:

6000 грн. х 12 міс. = 72 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

72 000 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 72 000 грн. : 354 к. д. = 203,39 грн.

Сума відпускних:

203,39 грн. х 3 к. д. = 610,17 грн.

ПРИКЛАД 5

Нарахування відпускних працівнику, який працює з неповним робочим часом,
якщо оклад за повною посадою менше мінімальної заробітної плати

Працівник, який є особою з інвалідністю (далі — інвалід) ІІІ групи, був прийнятий на роботу 17 травня 2021 року за направленням служби зайнятості. Він працює на умовах неповного робочого часу — 5 годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. З 29 червня йому як інваліду на підставі поданої ним заяви надається щорічна основна відпустка повної тривалості — 26 календарних днів до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві (ч. сьома ст. 6, п. 2 ч. сьомої ст. 10 Закону про відпустки).

Оклад за повною посадою працівника — 5500 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в червні — 100 робочих годин (20 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 160 робочих годин (20 р. д. х 8 р. г.).

Оскільки у працівника відсутній розрахунковий період (немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з встановленого йому місячного окладу або мінімальної заробітної плати. Якщо розмір окладу менше мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з розміру мінімальної заробітної плати. У разі роботи на умовах неповного робочого часу розрахунок здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно індивідуальному графіку роботи (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що працівник працює на умовах неповного робочого часу, а в місяці надання відпустки — червні 2021 року оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (5500 грн. < 6000 грн.), то обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці виходячи з індивідуальної норми робочого часу:

6000 грн. : 160 р. ч. х 100 відпрац. г. = 3750 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в червні 2021 року використовується при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2020 року – травень 2021 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру «пропорційної» мінімальної заробітної плати становить:

3750 грн. х 12 міс. = 45 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

45 000 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 45 000 грн. : 354 к. д. = 127,12 грн.

Сума відпускних:

127,12 грн. х 26 к. д. = 3305,12 грн.

ПРИКЛАД 6

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді у працівниці
не було заробітку через перебування у відпустці для догляду за дитиною

Працівниця з 2018 року по 14 липня 2021 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Одразу після закінчення цієї відпустки їй з 15 липня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 18 календарних днів. Оклад працівниці на день надання щорічної основної відпустки — 5500 грн.

Оскільки до розрахункового періоду не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки (за період цієї відпустки заробітна плата працівниці не виплачується, а надається лише допомога при народженні дитини за рахунок держбюджету), виключається з розрахункового періоду.

З огляду на те, що в розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року), у працівниці не було заробітку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з місячного окладу або мінімальної заробітної плати, встановлених на день надання працівниці щорічної основної відпустки (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100). В місяці надання відпустки розмір місячного окладу працівниці менше мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (5500 грн. < 6000 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців сумарна заробітна плата, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати, становить:

6000 грн. х 12 міс. = 72 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

72 000 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 72 000 грн. : 354 к. д. = 203,39 грн.

Сума відпускних:

203,39 грн. х 18 к. д. = 3661,02 грн.

Звертаємо увагу, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Тому працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, одразу може бути надана щорічна відпустка лише за наявності стажу, що дає право на щорічну відпустку.²⁸

ПРИКЛАД 7

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці
для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, після якої працювала

Працівниця, якій з 14 червня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів, з 2018 року по 10 березня 2021 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. З 11 березня 2021 року працівниця вийшла на роботу і відпрацювала в цьому місяці 15 робочих днів, а також у квітні – травні відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи. Оклад працівниці у 2021 році — 8000 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Оскільки в розрахунковий період не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки, виключається з розрахункового періоду.

Враховуючи, що працівниця вийшла на роботу лише 11 березня 2021 року, то з розрахункового періоду (червень 2020 року – травень 2021 року) виключаються не відпрацьовані повністю календарні місяці, в яких працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною, тобто 9 місяців з червня 2020 року по лютий 2021 року. Відповідно, розрахунковий період включає тільки 3 календарні місяці (березень – травень 2021 року), в яких працівниця працювала. Також з розрахункового періоду виключається період з 1 по 10 березня (10 к. д.), коли працівниця не працювала, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) – 3 святк. д. (1, 2 і 9 травня) – 10 к. д. (відпустка для догляду за дитиною в березні, включаючи святковий день 8 березня) = 79 к. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

8000 грн. : 22 р. д. х 15 відпрац. д. (зарплата за березень) + 8000 грн. х 2 міс. (зарплата за квітень і травень) = 5454,55 + 16 000 = 21 454,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

21 454,55 грн. : 79 к. д. = 271,58 грн.

Сума відпускних:

271,58 грн. х 14 к. д. = 3802,12 грн.

ПРИКЛАД 8

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці
без збереження заробітної плати для догляду за дитиною
до досягнення нею 6-річного віку, після якої працювала

Працівниці з 24 травня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 20 календарних днів. В розрахунковому періоді (1 травня 2020 року – 30 квітня 2021 року) працівниця на підставі довідки з медичного закладу з 4 травня 2020 року (перший робочий день місяця) по 3 листопада 2020 року (тобто всього 6 місяців) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки), а до травня 2020 року працювала у звичайному режимі. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниця вийшла на роботу і працювала у звичайному режимі з 4 листопада 2020 року по 23 травня 2021 року. Оклад працівниці в розрахунковому періоді — 7500 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Час (календарні дні) перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (з 4 травня по 3 листопада 2020 року) виключається з розрахункового періоду як час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Відповідно, розрахунковий період включає календарні дні з 1 по 3 травня 2020 року і з 4 листопада 2020 року по 30 квітня 2021 року, за винятком святкових і неробочих днів.

Оскільки згідно з пунктом 7 Порядку № 100 при обчисленні кількості календарних днів розрахункового періоду виключаються святкові і неробочі дні, то в нашому випадку виключається всього 5 таких днів (1 травня, 25 грудня 2020 року, 1 і 7 січня, 8 березня 2021 року). Решта святкових і неробочих днів (9 травня, 7 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня 2020 року) припали на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, який, як зазначено вище, виключається з розрахункового періоду.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

3 к. д. (з 1 по 3 травня 2020 року) + 27 к. д. (з 4 по 30 листопада 2020 року) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) – 5 святк. д. (1 травня, 25 грудня 2020 року, 1 і 7 січня, 8 березня 2021 року) = 176 к. д.

Заробітна плата в розрахунковому періоді:

7500 грн. : 21 р. д. х 19 відпрац. д. (зарплата за листопад 2020 року) + 7500 грн. х 5 міс. (зарплата за грудень 2020 року – квітень 2021 року) = 6785,71 + 37 500 = 44 285,71 грн.

Середньоденна заробітна плата:

44 285,71 грн. : 176 к. д. = 251,62 грн.

Сума відпускних:

251,62 грн. х 20 к. д. = 5032,40 грн.

ПРИКЛАД 9

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді
та після нього працівнику виплачувалися квартальні премії

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівникові з 14 червня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Працівнику в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) нарахована заробітна плата в сумі 125 748 грн., в тому числі оклад, індексація, доплати за інтенсивність праці, за роботу в надурочний час, оплата за роботу у вихідний день. Крім того, працівнику в розрахунковому періоді виплачувалися квартальні виробничі премії, передбачені колективним договором:

– в квітні 2021 року — премія за I квартал (січень, лютий, березень) 2021 року в сумі 5700 грн.;

– в січні 2021 року — премія за IV квартал (жовтень, листопад, грудень) 2020 року в сумі 5300 грн.;

– в жовтні 2020 року – премія за ІІІ квартал (липень, серпень, вересень) 2020 року в сумі 5100 грн.;

– в липні 2020 року – премія за ІІ квартал (квітень, травень, червень) 2020 року в сумі 4800 грн.

Премії за I квартал 2021 року за ІІІ та IV квартали 2020 року в повній сумі враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, оскільки вони виплачені за місяці кварталів, які включаються до розрахункового періоду.

Премія за ІІ квартал 2020 року виплачена за три місяці цього кварталу — квітень, травень, червень, але тільки один з цих місяців — червень 2020 року включається до розрахункового періоду (червень 2020 року – травень 2021 року), тому визначимо частину зазначеної премії, яка припадає на червень 2020 року. Для цього необхідно здійснити розрахунок частини зазначеної квартальної премії, яка відноситься до кожного місяця кварталу, тобто суму премії за ІІ квартал 2020 року необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у цьому кварталі та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів у кожному місяці такого кварталу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

У ІІ кварталі 2020 року працівник відпрацював 60 днів: в квітні — 20 робочих днів; в травні — 19 робочих днів; в червні — 21 робочий день, в тому числі 20 робочих днів згідно з графіком роботи і 1 день на підставі наказу керівника в свій вихідний день 13 червня (з оплатою в розмірі подвійної денної ставки).

Розподілимо суму премії за ІІ квартал 2020 року по місяцях пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях:

– квітень: 4800 грн. : 60 відпрац. д. х 20 відпрац. д. = 1600 грн.;

– травень 4800 грн. : 60 відпрац. д. х 19 відпрац. д. = 1520 грн.;

– червень: 4800 грн. : 60 відпрац. д. х 21 відпрац. д. = 1680 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних в червні 2021 року із загальної суми премії за ІІ квартал 2020 року враховується тільки її частина, яка припадає на червень 2020 року (перший місяць розрахункового періоду), в сумі 1680 грн.²⁹

Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

125 748 грн. (зарплата без премій) + 5700 грн. (премія за I квартал 2021 року) + 5300 грн. (премія за IV квартал 2020 року) + 5100 грн. (премія за ІІІ квартал 2020 року) + 1680 грн. (частина премії за ІІ квартал 2020 року) = 143 528 грн.

Середньоденна заробітна плата:

143 528 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 143 528 грн. : 354 к. д. = 405,45 грн.

Сума відпускних:

405,45 грн. х 24 к. д. = 9730,80 грн.

Припустимо, що працівнику в липні 2021 року (за межами розрахункового періоду) буде нараховано виробничу премію за ІІ квартал (квітень, травень, червень) 2021 року в сумі 4500 грн., при цьому він відпрацює в цьому кварталі 49 днів: в квітні — 22 робочі дні; в травні — 18 робочих днів; в червні — 9 робочих днів (11 робочих днів не відпрацьовано через відпустку).

Премія за ІІ квартал 2021 року виплачена за три місяці цього кварталу — квітень, травень, червень, при цьому два з вказаних місяців — квітень і травень 2021 року включаються до розрахункового періоду (червень 2020 року – травень 2021 року), тому визначимо частини зазначеної премії, які припадають на квітень і травень 2021 року для їх включення до сумарної заробітної плати розрахункового періоду і проведення перерахунку відпускних, які були нараховані та виплачені працівнику в червні 2021 року.

Розподілимо суму премії за ІІ квартал 2021 року по місяцях пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях:

– квітень: 4500 грн. : 49 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 2020,41 грн.;

– травень: 4500 грн. : 49 відпрац. д. х 18 відпрац. д. = 1653,06 грн.;

– червень: 4500 грн. : 49 відпрац. д. х 9 відпрац. д. = 826,53 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних в червні 2021 року із загальної суми премії за ІІ квартал 2021 року враховується тільки її частина, яка припадає на квітень і травень 2021 року (місяці розрахункового періоду), в сумі 3673,47 грн. (2020,41 + 1653,06).

Тепер проведемо перерахунок відпускних, які були нараховані та виплачені працівнику в червні 2021 року.

Нова сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

143 528 грн. + 3673,47 грн. (частина премії за ІІ квартал 2021 року) = 147 201,47 грн.

Нова середньоденна заробітна плата:

147 201,47 грн. : 354 к. д. = 415,82 грн.

Нова сума відпускних:

415,82 грн. х 24 к. д. = 9979,68 грн.

Сума відпускних, яку необхідно доплатити працівнику:

9979,68 – 9730,80 = 248,88 грн.³⁰

ПРИКЛАД 10

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися річні винагороди

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 31 травня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Працівнику в розрахунковому періоді (травень 2020 року – квітень 2021 року) нарахована заробітна плата в сумі 111 555 грн., в тому числі оклад, індексація, доплати за суміщення професій, високу професійну майстерність, роботу у вечірній та нічний час. Крім того, працівнику в розрахунковому періоді виплачувалися річні винагороди, передбачені колективним договором підприємства:

– у травні 2020 року – річна винагорода за 2019 рік в сумі 7800 грн.;

– у квітні 2021 року — річна винагорода за 2020 рік в сумі 8500 грн.

Річна винагорода при обчисленні середньої заробітної плати враховується шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів звітного року (місяців), за який така винагорода нарахована. Така частина визначається діленням суми нарахованої винагороди на кількість відпрацьованих робочих днів року, за який нарахована винагорода, і множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, який відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Оскільки річна винагорода за 2019 рік виплачена за місяці 2019 року, тобто за місяці, які не включаються до розрахункового періоду, то вся сума такої винагороди не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року.

Річна винагорода за 2020 рік виплачена за місяці 2020 року, в тому числі за травень – грудень 2020 року, тобто за місяці, які включаються до розрахункового періоду.

Працівник у 2020 році відпрацював 219 робочих днів, в тому числі в січні – квітні — 51 робочий день, в травні – грудні — 168 робочих днів.

Враховуючи відпрацьований час працівником в місяцях 2020 року, річна винагорода за 2020 рік відноситься до місяців цього року наступним чином:

– до січня – квітня: 8500 грн. : 219 відпрац. д. х 51 відпрац. д. = 1979,45 грн.;

– до травня – грудня: 8500 грн. : 219 відпрац. д. х 168 відпрац. д. = 6520,55 грн.

Оскільки до розрахункового періоду (травень 2020 року – квітень 2021 року) з місяців 2020 року включаються лише травень – грудень 2020 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року враховується лише частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до травня – грудня 2020 року, в сумі 6520,55 грн. Частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до січня – квітня 2020 року, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки січень – квітень 2020 року не включаються до розрахункового періоду.

Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

111 555 грн. (зарплата без винагород) + 6520,55 грн. (частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до травня – грудня 2020 року) = 118 075,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

118 075,55 грн. : (365 к. д. – 10 святк. д.) = 118 075,55 грн. : 355 к. д. = 332,61 грн.

Сума відпускних:

332,61 грн. х 30 к. д. = 9978,30 грн.³¹

ПРИКЛАД 11

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику здійснювалися разові виплати

Працівнику за повністю відпрацьований робочий рік надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (робота з ненормованим робочим днем) з 22 по 29 червня 2021 року тривалістю 7 календарних днів (святковий день 28 червня — День Конституції України до тривалості щорічної додаткової відпустки не включається). Оклад працівника — 10 000 грн.

В розрахунковому періоді, що включає 12 місяців (червень 2020 року – травень 2021 року), крім окладу, працівнику були нараховані та виплачені:³²

• в червні 2020 року — компенсація втрати частини заробітної плати за березень 2015 року у зв’язку з порушенням термінів її виплати в сумі 4039,42 грн. (5246 грн. х 0,77);
• в липні 2020 року — доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в сумі 1800 грн.;
• в серпні 2020 року — грошова компенсація за 7 невикористаних днів щорічної додаткової відпустки за попередній робочий рік в сумі 2180 грн.;
• у вересні 2020 року — премія за активну участь в огляді художньої творчості в сумі 2500 грн.;
• в жовтні 2020 року — винагорода за призове місце в спортивних змаганнях, що проводились на підприємстві, в сумі 3000 грн.;
• в грудні 2020 року — премія за впровадження нової техніки в сумі 5000 грн.;
• в січні 2021 року — компенсація вартості придбаного працівником за власні кошти спеціального одягу в сумі 1200 грн.;
• в лютому 2021 року — винагорода до Дня народження в сумі 1500 грн.;
• в травні 2021 року — винагорода до ювілею підприємства в сумі 2000 грн.

Всі вищевказані виплати, крім доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, є одноразовими виплатами, зазначеними в пункті 4 Порядку № 100, тому вони не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплачені працівнику в розрахунковому періоді заробітна плата в розмірі окладу і доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника:

10 000 грн. х 12 міс. (оклад) + 1800 грн. (доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника) = 121 800 грн.

Середньоденна заробітна плата:

121 800 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 344,07 грн.

Сума відпускних:

344,07 грн. х 7 к. д. = 2408,49 грн.

ПРИКЛАД 12

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувались матеріальні допомоги,
відпускні, компенсація витрат на відрядження та «лікарняні»

Працівнику, який пропрацював на підприємстві більше 5 років, з 1 по 14 липня 2021 року надається частина щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів за поточний робочий рік. Відпускні та матеріальна допомога на оздоровлення до цієї відпустки виплачуються (перераховуються на «зарплатний» рахунок працівника в банку) 25 червня 2021 року (п’ятниця). На підприємстві (працівнику) встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Незважаючи на нарахування і виплату відпускних без наявності повних даних про заробітну плату працівника за червень 2021 року (останній місяць розрахункового періоду), підприємство нараховує відпускні виходячи з того, що працівник повністю відпрацює робочі дні 29 та 30 червня 2021 року (вівторок і середа).³³

В розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року) працівнику виплачені:

• основна заробітна плата (виходячи з окладу) в сумі 95 473,85 грн.;
• матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної основної відпустки за попередній робочий рік, яка включається до фонду оплати праці, в сумі 8500 грн. в липні 2020 року;
• відпускні за 24 календарні дні щорічної основної відпустки (з 8 по 31 липня 2020 року) за попередній робочий рік в сумі 7312,45 грн.;
• одноразова матеріальна допомога в сумі 2800 грн. в листопаді 2020 року;
• відпускні за 10 календарних днів щорічної основної відпустки (з 25 січня по 3 лютого 2021 року) за поточний робочий рік в сумі 3148,67 грн.;
• середній заробіток за час відрядження (з 15 по 19 лютого 2021 року) в сумі 2345,79 грн.;
• компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) в сумі 5124,36 грн. в лютому 2021 року;
• «лікарняні» за період хвороби з 12 по 23 квітня 2021 року в сумі 3562,79 грн.

Крім основної заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігалась середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, відрядження) та «лікарняні» (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Матеріальні допомоги як разові виплати і компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «б», «в» п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, загальна сума виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді, становить:

95 473,85 грн. (основна заробітна плата) + 7312,45 грн. (відпускні за 24 к. д. відпустки) + 3148,67 грн. (відпускні за 10 к. д. відпустки) + 2345,79 грн. (середній заробіток за час відрядження) + 3562,79 грн. («лікарняні») = 111 843,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

111 843,55 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 315,94 грн.

Сума відпускних:

315,94 грн. х 14 к. д. = 4423,16 грн.

Звертаємо увагу на такий аспект: якщо після нарахування і виплати (перерахування на «зарплатний» рахунок в банку) працівнику 25 червня (п’ятниця) вищевказаних відпускних він не відпрацює робочі дні 29 та 30 червня 2021 року (вівторок і середа), наприклад через прогул або будь-яку іншу неповажну причину, то необхідно буде здійснити перерахунок відпускних. В цьому випадку сумарну заробітну плату розрахункового періоду необхідно буде зменшити на денний заробіток за робочі дні 29 та 30 червня, по-новому обчислити середньоденну заробітну плату і визначити остаточну суму відпускних.

Наприклад, якщо оклад працівника в червні 2021 року становить 9500 грн., то денний заробіток в цьому місяці дорівнює 475 грн. (9500 грн. : 20 р. д.). Відповідно, якщо працівник не відпрацює робочі дні 29 та 30 червня (вівторок і середа), то надміру включена в загальну заробітну плату розрахункового періоду заробітна плата за ці робочі дні дорівнюватиме 950 грн. (475 грн. х 2 дні). В такому випадку остаточна загальна заробітна плата в розрахунковому періоді становитиме:

111 843,55 – 950 = 110 893,55 грн.

Нова середньоденна заробітна плата:

110 893,55 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 313,26 грн.

Остаточна сума відпускних:

313,26 грн. х 14 к. д. = 4385,64 грн.

Надміру виплачена сума відпускних, яку потрібно відрахувати із заробітної плати працівника:

4423,16 – 4385,64 = 37,52 грн.

ПРИКЛАД 13

Нарахування відпускних, якщо на початок і кінець розрахункового періоду
припадають відповідно хвороба і «декретна» відпустка

У працівниці 11 червня 2021 року закінчилася відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). Одразу після закінчення цієї відпустки — з 12 червня 2021 року працівниці надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Протягом 2020 – 2021 років оклад працівниці становить 7500 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

У розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) працівниці нараховано та виплачено:

• в червні 2020 року — «лікарняні» за період хвороби з 25 травня по 9 червня 2020 року в сумі 3920 грн. (245 грн. х 16 к. д.), в тому числі 1715 грн. (245 грн. х 7 к. д.) за 7 календарних днів хвороби (з 25 по 31 травня), що припадають на травень 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), і 2205 грн. (245 грн. х 9 к. д.) за 9 календарних днів хвороби (з 1 по 9 червня), що припадають на червень 2020 року (перший місяць розрахункового періоду);
• в червні 2020 року — заробітна плата за 14 відпрацьованих робочих днів з 10 по 30 червня в сумі 5250 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 14 відпрац. д.);
• в липні 2020 року – січні 2021 року — заробітна плата (виходячи з окладу) сумарно в розмірі 52 500 грн. (7500 грн. х 7 міс.);
• в лютому 2021 року — заробітна плата за 5 відпрацьованих робочих днів з 1 по 5 лютого в сумі 1875 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 5 відпрац. д.);
• в лютому 2021 року — «декретні» за весь період «декретної» відпустки, яка надавалась з 6 лютого по 11 червня 2021 року (126 календарних днів), в сумі 31 122 грн. (247 грн. х 126 к. д.), в тому числі 28 405 грн. (247 грн. х 115 к. д.) за 115 календарних днів «декретної» відпустки (з 6 лютого по 31 травня 2021 року), що припадають на лютий – травень 2021 року (місяці, які включаються до розрахункового періоду), і 2717 грн. (247 грн. х 11 к. д.) за 11 календарних днів «декретної» відпустки (з 1 по 11 червня), що припадають на червень 2021 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду).

«Лікарняні», нараховані в червні 2020 року за дні хвороби з 25 по 31 травня 2020 року в сумі 1715 грн., не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на місяць — травень 2020 року, який не включається до розрахункового періоду. Також не враховуються «декретні», нараховані в лютому 2021 року за 11 календарних днів «декретної» відпустки з 1 по 11 червня 2021 року в сумі 2717 грн., оскільки вони припадають на червень 2021 року — місяць, який не включається до розрахункового періоду.

«Лікарняні», нараховані в червні 2020 року за дні хвороби з 1 по 9 червня 2020 року в сумі 2205 грн., і «декретні», нараховані в лютому 2021 року за дні «декретної» відпустки з 6 лютого по 31 травня 2021 року в сумі 28 405 грн., враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на дні місяців, які включаються до розрахункового періоду.³⁴

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку відпускних:

2205 грн. («лікарняні» за дні хвороби з 1 по 9 червня 2020 року) + 5250 грн. (зарплата за червень 2020 року) + 52 500 грн. (зарплата за липень 2020 року – січень 2021 року) + 1875 грн. (зарплата за лютий 2021 року) + 28 405 грн. («декретні» за дні «декретної» відпустки з 6 лютого по 31 травня 2021 року) = 90 235 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці:

90 235 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 254,90 грн.

Сума відпускних:

254,90 грн. х 24 к. д. = 6117,60 грн.

ПРИКЛАД 14

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді робота на умовах
неповного робочого часу, простій та відпустка без збереження заробітної плати

Працівнику з 22 червня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад за повною посадою працівника у 2020 – 2021 роках становить 7000 грн. На підприємстві в період з червня 2020 року по травень 2021 року було встановлено 8-годинний робочий день і 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

У розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) працівник працював з такими режимами:

• з 1 червня по 31 серпня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику щомісяця заробітної плати в розмірі окладу — 7000 грн.;
• з 1 вересня по 30 жовтня 2020 року — неповний робочий тиждень (4 робочі дні на тиждень — понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з ініціативи працівника, при цьому заробітна плата за вересень нарахована в сумі 5409,09 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.), за жовтень — в сумі 6000 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 18 відпрац. д.);
• з 1 по 30 листопада 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за листопад у розмірі окладу — 7000 грн.;
• з 1 по 20 грудня 2020 року — простій структурного підрозділу, в якому працює працівник, з нарахуванням працівнику оплати за час простою в розмірі 2/3 окладу (ч. перша ст. 113 КЗпП) — в сумі 2969,70 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 14 р. д. х 2/3);
• з 21 по 31 грудня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за відпрацьований час у грудні в сумі 2545,45 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 8 відпрац. д.);
• з 1 по 7 січня та з 25 по 31 січня 2021 року — повний робочий день і повний робочий тиждень, при цьому заробітна плата за січень нарахована в сумі 2947,37 грн. (7000 грн. : 19 р. д. х 8 відпрац. д.);
• з 8 по 24 січня 2021 року — відпустка без збереження заробітної плати на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону про відпустки);
• з 1 по 28 лютого 2021 року — неповний робочий день (4 робочі години на день) з ініціативи роботодавця (або працівника) за повного робочого тижня, при цьому заробітна плата за лютий нарахована в сумі 3500 грн. (7000 грн. : 160 р. г. х 80 відпрац. г.);
• з 1 по 31 березня 2021 року — неповний робочий тиждень (3 робочі дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця) за повного робочого дня з ініціативи роботодавця, при цьому заробітна плата за березень нарахована в сумі 4136,36 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д.);
• з 1 по 30 квітня 2021 року — відпустка без збереження заробітної плати на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону про відпустки);
• з 1 по 31 травня — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за травень в розмірі окладу — 7000 грн.

Враховуючи, що в період з 1 вересня по 30 жовтня 2020 року працівник працював на умовах неповного робочого тижня за власною ініціативою, зазначений період роботи (в тому числі не відпрацьовані в цьому періоді дні по середах, які є робочими днями на підприємстві) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду робочі дні з 1 по 28 лютого 2021 року, коли працівник працював на умовах неповного робочого дня.

Оскільки на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то з розрахункового періоду виключаються:

• період простою (з 1 по 20 грудня 2020 року), що включає 20 календарних днів;
• періоди відпусток без збереження заробітної плати (з 8 по 24 січня та з 1 по 30 квітня 2021 року) загальною тривалістю 47 (17 + 30) календарних днів;
• робочі дні — всі вівторки і четверги, в які працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (в період з 1 по 31 березня 2021 року), а саме 8 календарних (робочих) днів.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

365 к. д. – 11 святк. д. – 20 к. д. – 47 к. д. – 8 к. д. = 279 к. д.,

де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді;

20 к. д. — кількість календарних днів простою структурного підрозділу, в якому працює працівник (не з вини працівника), з 1 по 20 грудня 2020 року;

47 к. д. — кількість календарних днів відпусток без збереження заробітної плати, наданих в періоди з 8 по 24 січня та з 1 по 30 квітня 2021 року;

8 к. д. — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, в які працівник не працював у березні 2021 року у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (тобто всі вівторки і четверги березня).

Оскільки період простою виключається з розрахункового періоду, то оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку відпускних:

7000 грн. х 5 міс. (зарплата за червень, липень, серпень, листопад 2020 року, травень 2021 року) + 5409,09 грн. (зарплата за вересень) + 6000 грн. (зарплата за жовтень) + 2545,45 грн. (зарплата за грудень) + 2947,37 грн. (зарплата за січень) + 3500 грн. (зарплата за лютий) + 4136,36 грн. (зарплата за березень) = 59 538,27 грн.

Середньоденна заробітна плата:

59 538,27 грн. : 279 к. д. = 213,40 грн.

Сума відпускних:

213,40 грн. х 24 к. д. = 5121,60 грн.

_________________________________________________________________________

Строки виплати відпускних

Відповідно до частини четвертої статті 115 КЗпП та частини першої статті 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

У зазначеній нормі йдеться про календарні три дні. Тому якщо перший день відпустки припадає, наприклад, на 18 червня (п’ятниця), то останнім днем виплати відпускних за весь період відпустки є 14 червня (понеділок), тобто між зазначеними датами має бути не менше трьох календарних днів. Якщо ж перший день відпустки — понеділок 14 червня, то останнім днем виплати відпускних є четвер 10 червня.³⁵

Якщо виникла ситуація (особистого або виробничого характеру), коли працівнику необхідно терміново (у стислі строки) надати щорічну відпустку, наприклад, він 8 червня (вівторок) подав заяву про надання йому такої відпустки з 10 червня (четвер), то відпускні можуть бути виплачені безпосередньо перед відпусткою — 8 або 9 червня.

Якщо в зазначеній ситуації працівник подав заяву 8 червня (вівторок) про надання йому щорічної відпустки з наступного календарного дня — з 9 червня (середа), то відпускні за домовленістю сторін можуть бути виплачені в перший (другий і т. д.) день відпустки, якщо з об’єктивних причин це неможливо зробити перед відпусткою (необхідно мати час для розрахунку суми і нарахування відпускних, визначення та сплати податкових зобов’язань, отримання готівки в банку у разі виплати відпусних працівнику з каси підприємства).

Нагадаємо, що згідно зі статтею 8-1 КЗпП якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Так, параграфом 1 статті 7 Конвенції Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки № 132 (далі — Конвенція № 132), ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, встановлено, зокрема, що кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Згідно з параграфом 2 статті 7 Конвенції № 132 суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Таким чином, з норм статті 7 Конвенції № 132 випливає, що виплата заробітної плати за весь час відпустки може бути проведена в інші терміни, ніж визначено національним законодавством (зокрема статтею 115 КЗпП і статтею 21 Закону про відпустки), але тільки за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем.

Враховуючи те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем (ч. одинадцята ст. 10 Закону про відпустки), за необхідності надання щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо), в заяві працівник може висловити своє бажання отримати заробітну плату за відпустку в строки, визначені між працівником і роботодавцем³⁶. Угодою сторін вважається, як правило, написання працівником заяви про надання відпустки і накладення резолюції роботодавцем («погоджую» чи «не погоджую»).

У разі згоди роботодавця на надання працівникові щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни виплата заробітної плати за весь час такої відпустки у строки, визначені окремою угодою сторін, не вважається порушенням частини четвертої статті 115 КЗпП і частини першої статті 21 Закону про відпустки.³⁶

Відпускні при перенесенні невикористаної частини відпустки на інший період

Відповідно до частин других статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку (тобто за наявності листка непрацездатності або довідки, виданих медичним закладом);
• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
• настання строку «декретної» відпустки;
• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Для вище перелічених випадків, коли можливе перенесення щорічної відпустки (її частини) на більш пізній період, частинами четвертими статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки встановлено такі норми:

• новий термін надання відпустки встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем;
• якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону про відпустки (невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка).

Частиною сьомою статті 20 Закону про відпустки визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей), переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (тобто в порядку, визначеному для щорічних відпусток — див. вищезазначені випадки).

Якщо працівнику надано щорічну або вищевказану додаткову відпустку на дітей і виплачено відпускні, але під час такої відпустки виникли обставини (наприклад, хвороба працівника), внаслідок яких відпустка підлягає продовженню на кількість календарних днів не використаної відпустки (на кількість календарних днів хвороби), то перерахунок відпускних не здійснюється, якщо початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на той же місяць, на який припадає початок використаної частини відпустки.

Якщо ж у зазначеній ситуації початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на наступний місяць або невикористана частина відпустки за згодою сторін переноситься на більш пізній строк, то необхідно в першому випадку здійснити перерахунок відпускних (сторнувати суму відпускних, що припадають на дні хвороби працівника, нарахувати «лікарняні», і нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої частини відпустки виходячи з нового розрахункового періоду і нової середньої заробітної плати)³⁷, а в другому випадку — відрахувати надміру виплачені відпускні (за невикористані працівником дні відпустки у зв’язку з хворобою), оскільки згодом, при наданні працівнику невикористаної частини відпустки (в одному з наступних місяців), відпускні будуть нараховуватися працівникові виходячи з нового розрахункового періоду. За дні хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, працівникові необхідно нарахувати «лікарняні» в порядку, встановленому законодавством. Якщо такі «лікарняні» (їх частина) відносяться до місяця розрахункового періоду, то вони враховуються при розрахунку нової суми відпускних.

ПРИКЛАД 15

Перерахунок відпускних при продовженні відпустки у зв’язку з хворобою

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю, працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 14 червня по 9 липня 2021 року (неробочий день 20 червня — Трійця та святковий день 28 червня — День Конституції України не включаються до тривалості відпустки). Обчислена в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) середньоденна заробітна плата працівника становить 300 грн., тому перед відпусткою працівнику були виплачені відпускні в сумі 7200 грн. (300 грн. х 24 к. д.).

Під час відпустки 7 липня працівник прибув на підприємство і надав листок непрацездатності, виданий за період хвороби з 25 червня по 6 липня 2021 року, що включає 12 календарних днів, на які припадають 11 календарних днів щорічної відпустки. Одночасно працівник подав заяву, в якій просив продовжити йому відпустку на кількість невикористаних календарних днів відпустки через хворобу. Керівник задовольнив прохання працівника і наказом продовжив йому відпустку на 11 календарних днів, надавши їх з 10 по 20 липня 2021 року.

В цій ситуації має місце переривання щорічної відпустки, при цьому працівник спочатку використав 10 календарних днів відпустки в період з 14 по 24 червня, потім хворів з 25 червня по 6 липня, а з 7 по 20 липня йому надається 14 календарних днів другої частини щорічної відпустки. Тобто, працівнику були надані дві частини щорічної відпустки з початком в різних місяцях: початок першої частини відпустки (з 14 по 24 червня) припав на червень 2021 року, коли розрахунковий період включає червень 2020 року – травень 2021 року; початок другої частини відпустки (з 7 по 20 липня) припав на інший (наступний) місяць — липень 2020 року, коли розрахунковий період включає липень 2020 року – червень 2021 року.

Отже, необхідно здійснити перерахунок відпускних за 14 календарних днів відпустки, наданих в період з 7 по 20 липня (друга частина відпустки).

Первинна сума відпускних, виплачена в червні за 14 календарних днів відпустки, що припадають на період з 25 червня по 9 липня 2021 року:

14 к. д. х 300 грн. = 4200 грн.

Припустимо, що середньоденна заробітна плата, обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року), є більшою і становить 305 грн. В цьому випадку нова сума відпускних за 14 календарних днів відпустки, наданих з 7 по 20 липня, становитиме:

14 к. д. х 305 грн. = 4270 грн.

Розрахована в новому розрахунковому періоді сума відпускних більше раніше виплаченої, тому необхідно доплатити працівнику в липні відпускні в сумі 70 грн. (4270 – 4200).

Якщо обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року) середньоденна заробітна плата буде менше і становитиме, наприклад, 296 грн., то нова сума відпускних за 14 календарних днів відпустки, наданої з 7 по 20 липня, буде дорівнювати:

14 к. д. х 296 грн. = 4144 грн.

Сума надміру виплачених відпускних, яку необхідно відрахувати із  заробітної плати працівника за липень (за відпрацьовані після відпустки 8 робочих днів 21–23 і 26–30 липня), становить:

4200 – 4144 = 56 грн.

_____________________________________________________________________________

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Відповідно до частини восьмої статті 79 КЗпП та частини третьої статті 12 Закону про відпустки у разі відкликання працівника з щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Таким чином, із заробітної плати, яка буде нарахована працівнику після відкликання з щорічної відпустки, необхідно відрахувати суму відпускних за невикористані дні такої відпустки.

Підставою для відрахування надміру виплачених відпускних із заробітної плати працівника є наказ керівника підприємства (ч. друга ст. 127 КЗпП). Про необхідність такого відрахування можна вказати в наказі про відкликання працівника з відпустки. Якщо заробітної плати, нарахованої працівнику за місяць, в якому він був відкликаний з відпустки, недостатньо для відрахування надміру виплачених відпускних, то таке відрахування здійснюється із заробітної плати працівника за наступний місяць.

В подальшому при наданні працівнику невикористаної частини щорічної відпустки нарахування відпускних здійснюється виходячи з нового розрахункового періоду.³⁸

ПРИКЛАД 16

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 31 травня по 24 червня 2021 року (на період відпустки припадає неробочий день 20 червня — Трійця, який не включається до тривалості щорічної відпустки). За середньоденної заробітної плати — 320 грн. сума нарахованих та виплачених працівнику відпускних склала 7680 грн. (320 грн. х 24 к. д.). Але наказом керівника підприємства працівник з його згоди з 17 червня був відкликаний з відпустки для ліквідації наслідків виробничої аварії. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Оклад працівника — 9500 грн.

Оскільки працівник використав щорічну відпустку частково — лише 17 календарних днів (з 31 травня по 16 червня), то невикористаними залишились 7 календарних днів щорічної відпустки (с 17 по 24 червня), які має бути надано йому пізніше в строки, узгоджені з роботодавцем. Сума надміру виплачених відпускних (за 7 к. д. невикористаної відпустки) підлягає відрахуванню із заробітної плати працівника за червень, а в разі її недостатності — із заробітної плати працівника за липень.

Сума виплачених працівнику відпускних за 7 календарних днів невикористаної відпустки з 17 по 24 червня, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:

7 к. д. х 320 грн. = 2240 грн.

Сума заробітної плати працівника за 8 відпрацьованих робочих днів в період з 17 по 30 червня (в червні на підприємстві згідно з графіком роботи 20 робочих днів) після відкликання з відпустки:

9500 грн. : 20 р. д. х 8 відпрац. д. = 3800 грн.

Оскільки ця сума заробітної плати є більшою за суму відпускних, яку потрібно відрахувати, то сума заробітної плати працівника за червень після відрахування надміру виплачених відпускних становить:

3800 – 2240 = 1560 грн.

_________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що законодавством передбачено відкликання працівника тільки з щорічної відпустки з подальшим відрахуванням із заробітної плати надміру виплачених відпускних. Що стосується відкликання працівника з інших видів відпусток (навчальної, творчої, додаткової відпустки на дітей, «чорнобильської», «ветеранської» тощо), то це неможливе (законодавством не передбачено). Але якщо працівник за власним бажанням вирішить перервати таку відпустку (наприклад, навчальну), подавши відповідну заяву керівнику підприємства (у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка), а останній піде йому назустріч і видасть наказ про дострокове припинення відпустки і вихід працівника на роботу, то не буде підстав відраховувати із заробітної плати працівника відпускні за невикористані дні такої (не щорічної) відпустки. Оплата праці працівника з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.³⁹