Отпускные: порядок начисления и выплатыВідпускні: порядок нарахування та виплати

Статья 45 Конституции Украины гарантирует, что каждый, кто работает, имеет право на отдых. Это право обеспечивается предоставлением, в частности, оплачиваемого ежегодного отпуска.

Виды отпусков, подлежащих оплате, определены Кодексом законов о труде Украины (далее — КЗоТ), Законом Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) и другими нормативно-правовыми актами.

Статьей 74 КЗоТ и статьей 2 Закона об отпусках установлено, что гражданам, которые состоят в трудовых отношениях с предприятиями, учреждениями, организациями независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также работают по трудовому договору у физического лица (далее — работодатели), предоставляются ежегодные (основные и дополнительные) отпуска¹ с сохранением на их период места работы (должности) и заработной платы.

Кроме того, подлежат оплате отпуска в связи с обучением, творческий отпуск, отпуск в связи с усыновлением ребенка, дополнительный отпуск работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, отпуск при рождении ребенка (ст. 13–16, 18-1, 19, 19-1 Закона об отпусках).

Также оплачивается отпуск для подготовки и участия в соревнованиях, который предоставляется работникам, принимающим участие во всеукраинских и международных спортивных соревнованиях (ст. 16-1 Закона об отпусках, п. 7 Порядка предоставления и оплаты отпусков для подготовки и участия во всеукраинских и международных спортивных соревнованиях, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 01.06.2011 г. № 565).

Оплата всех вышеперечисленных отпусков осуществляется за счет денежных средств предприятий, предназначеных для оплаты труда, или за счет денежных средств физического лица, у которого работают по трудовому договору работники (ч. первая ст. 23 Закона об отпусках).

В учреждениях и организациях, содержащихся за счет бюджетных денежных средств, оплата этих отпусков осуществляется из бюджетных ассигнований на их содержание (ч. вторая ст. 23 Закона об отпусках).

Оплата прочих видов отпусков, предусмотренных коллективным договором и соглашениями, трудовым договором, в т. ч. оплата дополнительных дней ежегодного отпуска, предусмотренных коллективным (трудовым) договором и предоставляемых свыше установленной законодательством продолжительности ежегодного отпуска, осуществляется за счет прибыли предприятия, остающейся после уплаты налогов и других обязательных платежей в бюджет, или за счет денежных средств физического лица, у которого работают по трудовому договору работники. в учреждениях и организациях, содержащихся за счет бюджетных денежных средств, оплата таких отпусков осуществляется в пределах бюджетных ассигнований и других дополнительных источников (ч. третья ст. 23 Закона об отпусках).

Обращаем внимание, что дополнительные отпуска, которые предоставляются лицам, пострадавшим вследствие Чернобыльской катастрофы, категорий 1 и 2 (далее — «чернобыльцы») согласно пункту 22 части первой статьи 20 и пункту 1 части первой статьи 21 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 г. № 796-XII (далее — Закон № 796), не относятся к ежегодным отпускам², оплачиваются за счет денежных средств государственного бюджета, которые перечисляются работодателям органами социальной защиты населения в соответствии с нормами Порядка использования денежных средств государственного бюджета для выполнения программ, связанных с социальной защитой граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 20.09.2005 г. № 936.

Кроме того, не относится к ежегодным отпускам оплачиваемый за счет работодателя дополнительный отпуск с сохранением заработной платы, предоставляемый участникам боевых действий, пострадавшим участникам Революции Достоинства, лицам с инвалидностью вследствие войны, статус которых определен Законом Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты» от 22.10.93 г. № 3551-XII (далее — Закон № 3551), лицам, реабилитированным в соответствии с Законом Украины «О реабилитации жертв репрессий коммунистического тоталитарного режима 1917 – 1991 годов», из числа подвергшихся репрессиям в форме (формах) лишения свободы (заключения) или ограничения свободы или принудительного безосновательного помещения здорового человека в психиатрическое учреждение по решению внесудебного или иного репрессивного органа, продолжительностью 14 календарных дней в год (ст. 77-2 КЗоТ, ст. 16-2 Закона об отпусках, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закона № 3551).³

Начисление работникам заработной платы за период любого оплачиваемого отпуска (кроме отпуска в связи с беременностью и родами, за время которого начисляется пособие по беременности и родам, выплачиваемое за счет денежных средств Фонда социального страхования Украины), а также денежной компенсации за неиспользованный отпуск⁴ (далее вместе — отпускные) осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), о чем указано в подпункте «а» пункта 1 этого документа.

Исходя из норм разделов ІІ – ІV Порядка № 100 алгоритм проведения расчетов при начислении отпускных включает несколько этапов (см. схему).

Алгоритм начисления оплаты за время отпуска

Определение расчетного периода

↓

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

↓

Определение количества календарных дней в расчетном периоде

↓

Исчисление среднедневной заработной платы

↓

Определение суммы отпускных

Остановимся подробно на каждом из вышеперечисленных этапов начисления отпускных, а также рассмотрим на конкретных примерах порядок расчета суммы отпускных.

Определение расчетного периода

Расчетный период для начисления отпускных зависит от продолжительности работы сотрудника у работодателя.

Так, если период работы составляет более одного года, то исчисление средней заработной платы для начисления отпускных осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска (абз. первый п. 2 Порядка № 100). То есть, расчетным периодом для начисления отпускных являются последние 12 календарных месяцев работы у работодателя.

Например, если работнику отпуск предоставляется с 7 июня 2021 года, то расчетным является период с 1 июня 2020 года по 31 мая 2021 года.

Для сотрудника, проработавшего у работодателя меньше года, расчетным является период с первого числа месяца после оформления (принятия) на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск (абз. второй п. 2 Порядка № 100).

Например, если работник принят на работу 12 октября 2020 года, а отпуск ему предоставляется с 22 июня 2021 года, расчетным будет период с 1 ноября 2020 года по 31 мая 2021 года (7 календарных месяцев).

Если работник принят на работу с первого календарного дня месяца, то этот месяц учитывается (включается в расчетный период) при исчислении средней заработной платы для оплаты времени отпуска.

Если работник принят на работу не с первого календарного, а с первого рабочего дня месяца, установленного графиком работы предприятия, то этот месяц также учитывается в расчетном периоде как полный месяц (абз. второй п. 2 Порядка № 100). То есть все календарные дни такого месяца (за исключением праздничных и нерабочих дней) включаются в расчетный период.

Например, если работник принят на работу 4 января 2021 года (первый рабочий день января на предприятии, поскольку 1 января — праздничный день, 2 и 3 января — суббота и воскресенье — выходные дни предприятия), а отпуск ему предоставляется с 19 июля 2021 года, расчетным будет период с 1 января по 30 июня 2021 года, т. е. январь (в том числе 2 и 3 января, но без праздничных дней 1 и 7 января) включается в расчетный период (см. пример 2 ниже).

Для работников со сдельной оплатой труда в случае отсутствия оперативных данных для расчета их заработной платы за последний месяц расчетного периода такой месяц может заменяться другим месяцем, непосредственно предшествующим расчетному периоду (абз. восьмой п. 2 Порядка № 100).

Например, если работнику-сдельщику предоставляется ежегодный основной отпуск с 1 июля 2021 года (расчетный период — с 1 июля 2020 года по 30 июня 2021 года), но на момент начисления отпускных, которые должны быть выплачены работнику не позднее 27 июня, еще не известен размер его заработной платы за июнь 2021 года (последний месяц расчетного периода), то вместо заработной платы за этот месяц можно использовать заработную плату за месяц, непосредственно предшествующий расчетному периоду, т. е. за июнь 2020 года. При этом в дальнейшем перерасчет отпускных не осуществляется.

Если работник отработал у работодателя меньше календарного месяца, то расчетного периода не будет. В этом случае средняя заработная плата для начисления отпускных исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 Порядка № 100 (абз. седьмой п. 4 Порядка № 100). То есть расчет отпускных осуществляется исходя из установленных работнику в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада, есть они не меньше минимальной заработной платы. Это касается, например, случая, когда работник принят на работу 6 мая 2021 года (второй рабочий день месяца), а увольняется 25 июня 2021 года (нет отработанного полностью календарного месяца).

Если работнику, которому установлена неполная рабочая неделя с рабочими днями во вторник и четверг, предоставляется оплачиваемый отпуск с 9 августа 2021 года, при этом он был принят на работу 2 февраля (вторник) 2021 года — его первый рабочий день в феврале согласно индивидуальному графику работы, но который является вторым рабочим днем февраля на предприятии (первый рабочий день февраля на предприятии — 1 февраля — понедельник), то февраль не включается в расчетный период при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных работнику в августе. В этом случае расчетный период у работника включает период с 1 марта по 31 июля 2021 года (5 месяцев).

Если работник принят на работу с первого календарного или рабочего дня месяца, а увольняется в последний календарный или рабочий день этого же месяца (фактически он отработал все рабочие дни месяца), то расчетного периода у него не будет, поскольку месяц, в котором работник увольняется, не может включаться в расчетный период.

Например, если работник принят на работу 1 июня 2021 года (первый календарный и рабочий день месяца), а увольняется 30 июня (последний первый календарный и рабочий день месяца), то для начисления ему денежной компенсации за неиспользованные дни отпуска июнь не является месяцем расчетного периода (в данном случае отсутствует расчетный период).

Если же работник был принят на работу с первого рабочего дня месяца, отработал весь этот месяц, но решил уволиться, при этом с 1 числа следующего месяца ему предоставляются неиспользованные дни ежегодного отпуска с последующим увольнением (последний день отпуска является днем увольнения — ч. первая ст. 3 Закона об отпусках), то расчетный период для начисления отпускных включает один месяц, который работник отработал полностью и который предшествует месяцу предоставления отпуска.

Например, если работник был принят на работу 5 мая 2021 года (первый рабочий день месяца), но в конце этого месяца решил уволиться, отработав по 31 мая, а с 1 июня ему по желанию были предоставлены 2 календарных дня неиспользованного ежегодного основного отпуска с днем увольнения 2 июня (последний день отпуска), то расчетный период для начисления отпускных включает один месяц — май.

Если работнику на основании одного приказа руководителя предоставляется один (общий) ежегодный основной отпуск за предыдущий и текущий рабочие годы (например, с 7 июня по 26 июля 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск общей продолжительностью 48 к. д., в том числе 24 к. д. за рабочий год с 15.01.2020 г. по 14.01.2021 г. и 24 к. д. за рабочий год с 15.01.2021 г. по 14.01.2022 г.), то для такого отпуска расчетный период для начисления отпускных будет единым (июнь 2020 года – май 2021 года).

Если же за смежных два рабочих года предоставляются два ежегодных основных отпуска подряд (один за другим) на основании двух приказов руководителя предприятия (по каждому отпуску издан отдельный приказ), при этом они начинаются в разных месяцах (например, первый отпуск предоставлен работнику с 24 мая по 16 июня, а второй — с 17 июня по 12 июля 2021 года), в том числе если между отпусками имеется разрыв с выходными днями (например, первый отпуск предоставлен с 19 мая по 11 июня, а второй отпуск предоставлен через 2 выходных дня (12 и 13 июня — суббота и воскресенье) — с 14 июня по 9 июля 2021 года), то расчетные периоды будут разными (для первого отпуска: май 2020 года – апрель 2021 года; для второго отпуска: июнь 2020 года – май 2021 года).

Также отдельно определяются расчетные периоды при предоставлении подряд оплачиваемых отпусков различных видов. Например, если работнику одним приказом руководителя предприятия предоставляются три отпуска различных видов подряд: сначала ежегодный основной отпуск с 28 мая по 21 июня (24 к. д.), сразу после него — социальный дополнительный отпуск работникам, имеющим детей, с 22 июня по 2 июля (10 к. д.), а сразу после него — «чернобыльский» отпуск с 3 по 18 июля (14 р. д. или 16 к. д.), то поскольку такие отпуска начинаются в разных месяцах (ежегодный отпуск — в мае, социальный отпуск — в июне, «чернобыльский» отпуск — в июле), расчетные периоды у них будут разными (для ежегодного отпуска: май 2020 года – апрель 2021 года; для социального отпуска: июнь 2020 года – май 2021 года; для «чернобыльского» отпуска: июль 2020 года – июнь 2021 года).

Таким образом, расчетный период зависит не от месяца издания приказа, а от того, в каком календарном месяце согласно приказу руководителя работнику предоставляется (начинается) отпуск.⁵

Если ежегодный отпуск был прерван болезнью, после которой вторая часть (продолжение) отпуска началась в следующем месяце, то отпускные за эту часть рассчитываются исходя из нового расчетного периода (см. пример 15 ниже).

Периоды, которые исключаются из расчетного периода

Время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100; см. примеры 6–8 ниже).⁶

Вышеприведенная норма касается, например, случаев, когда:

• работник по не зависящим от него причинам работал в режиме неполной рабочей недели (по инициативе работодателя приказом был переведен на работу с неполной рабочей неделей в связи с невозможностью обеспечения работой в течение нормальной продолжительности рабочей недели);⁷
• был оформлен простой, но не по вине работника, а по решению работодателя (за работником частично сохранялась заработная плата в размере не ниже 2/3 тарифной ставки согласно части первой статьи 113 КЗоТ);⁸
• работнику предоставлялись отпуска без сохранения заработной платы согласно статьям 25 и 26 Закона об отпусках;⁹
• работник находился в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста¹⁰ и т. п.

Соответственно, если в расчетном периоде работник не работал по собственной вине, вследствие чего за ним не сохранялась заработная плата (простой по вине работника, отстранение от работы руководителем в случаях, предусмотренных статьей 46 КЗоТ, прогул и т. п.), то такой период (календарные дни) не исключается из расчетного периода.

Также не исключаются из расчетного периода не отработанные рабочие (календарные) дни предприятия в связи с тем, что по инициативе работника ему работодателем была установлена неполная рабочая неделя.⁷

Кроме того, если в расчетном периоде работник не работал, но за ним сохранялся средний заработок (за период любого оплачиваемого отпуска, в т. ч. в связи с беременностью и родами, за время командировки, выполнения государственных и общественных обязанностей, период военной службы в особый период, дни медосмотра в учреждениях здравоохранения, дни освобождения работников-доноров от работы и т. п.), то такой период не исключается из расчетного периода (см. примеры 12, 13 ниже).

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

Выплаты, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, приведены в пункте 3 Порядка № 100, а которые не учитываются — в пункте 4 указанного Порядка (см. таблицу).

Выплаты, учитываемые и не учитываемые при исчислении
средней заработной платы для начисления отпускных

Выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы

Выплаты, которые НЕ учитываются при исчислении средней заработной платы (п. 4 Порядка № 100)

• Основная заработная плата; • Дополнительная заработная плата, в том числе: – доплаты и надбавки (за сверхурочную работу; за работу в ночное (вечернее) время; за совмещение профессий и должностей; за расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ; за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника; за высокие достижения в труде; за высокое профессиональное мастерство; за интенсивность труда; за руководство бригадой; за выслугу лет; оплата за работу в выходные, праздничные и нерабочие дни; доплата до минимальной заработной платы и т. д.); – производственные премии; – индексация; – средняя заработная плата, которая сохраняется за работником в случаях, предусмотренных законодательством (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебных командировок, вынужденного прогула и т. п.); • Прочие поощрительные и компенсационные выплаты (вознаграждение по итогам годовой работы и т. д.); • Пособие по временной нетрудоспособности; • Пособие по беременности и родам.

• Выплаты за выполнение отдельных поручений (одноразового характера), не входящих в обязанности работника (за исключением доплат за совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ и выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, а также разности в должностных окладах, выплачиваемой работникам, выполняющим обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения и не являющимся штатными заместителями); • Одноразовые выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, выходящим на пенсию, выходное пособие и т. п.); • Компенсационные выплаты на командировку и переводы (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья, подъемные, надбавки, выплачиваемые вместо суточных); • Премии по результатам ежегодной оценки служебной деятельности, за изобретения и рационализаторские предложения, за содействие внедрению изобретений и рационализаторских предложений, за внедрение новой техники и технологии, за сбор и сдачу лома черных, цветных и драгоценных металлов, сбор и сдачу на восстановление отработанных деталей машин, автомобильных шин, введение в действие производственных мощностей и объектов строительства (за исключением этих премий работникам строительных организаций, выплачиваемых в составе премий за результаты хозяйственной деятельности); • Денежные и вещевые вознаграждения за призовые места на соревнованиях, смотрах, конкурсах и т. п.; • Пенсии, государственная помощь, социальные и компенсационные выплаты; • Литературный гонорар штатным работникам газет и журналов, выплачиваемый по авторскому договору; • Стоимость бесплатно выданной спецодежды, спецобуви и прочих средств индивидуальной защиты, мыла, моющих и обезвреживающих средств, молока и лечебно-профилактического питания; • Дотации на обеды, проезд, стоимость оплаченных предприятием путевок в санатории и дома отдыха; • Выплаты, связанные с юбилейными (праздничными) датами, днем рождения, за долголетнюю и безупречную трудовую деятельность, активную общественную работу и т. п.; • Стоимость бесплатно предоставленных некоторым категориям работников коммунальных услуг, жилья, топлива и сумма денежных средств на их возмещение; • Заработная плата на работе по совместительству (за исключением работников, для которых включение ее в средний заработок предусмотрено действующим законодательством); • Суммы возмещения ущерба, нанесенного работнику увечьем или иным повреждением здоровья; • Доходы (дивиденды, проценты), начисленные по акциям трудового коллектива и вкладам членов трудового коллектива в имущество предприятия; • Компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты; • Заработная плата, начисленная за время работы в избирательных комиссиях, комиссиях всеукраинского референдума; • Вознаграждения государственным исполнителям.

Напомним, что с 12 декабря 2020 года в Порядок № 100 были внесены изменения¹¹, которыми, в частности, пункт 3 этого документа изложен в новой редакции. В настоящее время абзацем первым пункта 3 Порядка № 100 определено, что при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 этого Порядка.

Таким образом, пункт 3 Порядка № 100 сейчас не содержит длинного перечня выплат, которые учитываются при исчислении средней заработной платы, а лишь определяет, что это все «зарплатные» выплаты, кроме указанных в пункте 4 Порядка № 100.

Кроме того, абзацем четвертым пункта 3 Порядка № 100 установлено, что при исчислении средней заработной платы для оплаты за время отпусков или компенсации за неиспользованные отпуска, в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок (за время предыдущего ежегодного отпуска, выполнения государственных и общественных обязанностей, служебной командировки, вынужденного прогула и т. п.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью.

Абзацем вторым пункта 3 Порядка № 100 установлено, что суммы начисленной заработной платы учитываются в том месяце, за который они начислены, и в размерах, в которых они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т. п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам без лишения свободы.

Учет премий и вознаграждений

При исчислении средней заработной платы учитываются только премии, относящиеся к заработной плате, а премии, указанные в пункте 4 Порядка № 100, не учитываются. Кроме того, основным критерием включения премии в расчет является постоянство выплаты (для месячных премий — ежемесячно, для квартальных премий — ежеквартально, для полугодовых премий — каждое полугодие) независимо от ее размера и порядка исчисления. Такие постоянные премии обязательно предусматриваются коллективным договором (Положением о премировании) и имеют производственный характер (относятся к дополнительной заработной плате).¹²

В случае если коллективным договором (Положением о премировании) предусмотрена выплата премии ежемесячно при наличии финансовых возможностей, но в связи с финансовыми трудностями месячная премия была выплачена только в одном месяце расчетного периода, то указанная премия должна учитываться при исчислении средней заработной платы, поскольку она не относится к одноразовым выплатам.¹²

Если премия не имеет постоянного характера (Положением о премировании предусмотрено, что за выполнение отдельных разовых поручений может выплачиваться одноразовая премия) или премия выплачивается на основании отдельного приказа руководителя за выполнение отдельных поручений, то она (независимо от ее размера и порядка исчисления) считается одноразовой выплатой, которая на основании подпункта «б» пункта 4 Порядка № 100 не учитывается при исчислении средней заработной платы.¹²

Поскольку суммы начисленной заработной платы учитываются в том месяце, за который они начислены (абз. второй п. 3 Порядка № 100), то и премии относятся к месяцам, за которые они начислены. Например, если ежемесячная производственная премия за работу в мае начисляется в июне, то она относится к выплатам за май.

Следовательно, если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск, например, с 14 июня 2021 года, а в расчетном периоде (июнь 2020 года – май 2021 года) ему в июне 2020 года была начислена месячная премия за май 2020 года, то такая премия не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, поскольку она относится к маю 2020 года, который не включается в расчетный период. Но если этому же работнику в июне 2021 года будет начислена месячная премия за май 2021 года, который является месяцем расчетного периода, то такая премия должна быть учтена при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных. То есть уже после начисления и выплаты работнику отпускных, что осуществляется перед предоставлением отпуска, необходимо будет в конце июня, когда станет известна сумма месячной премии за май 2021 года, сделать перерасчет средней заработной платы и доначислить работнику отпускные.

Что касается премий, которые выплачиваются за квартал, полугодие, год, то для них установлен специальный порядок учета.

Согласно абзацу третьему пункта 3 Порядка № 100 премии и другие выплаты, которые выплачиваются за два месяца или более продолжительный период, при исчислении средней заработной платы включаются путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода части, соответствующей количеству отработанных рабочих дней периода (месяца), за который такие премии и другие выплаты начислены. Такая часть определяется делением суммы начисленных премий и других выплат на количество отработанных рабочих дней периода, за который они начислены, и умножением на количество отработанных рабочих дней каждого месяца, который относится к расчетному периоду для исчисления средней заработной платы.

Таким образом, премии и вознаграждения, которые выплачиваются за отчетный период — квартал, полугодие, год, при исчислении средней заработной платы необходимо относить к месяцам отчетного периода, за который они начислены, пропорционально отработанному времени в таких месяцах. И только если месяц относится к расчетному периоду, то часть премии (вознаграждения), приходящаяся на такой месяц, будет учитываться при исчислении средней заработной платы (см. примеры 9, 10 ниже).

Вышеуказанное распределение по месяцам объясняется тем, что производственные премии, годовые вознаграждения начисляются работникам, как правило, за отработанное ими время в месяцах и отчетном периоде (квартал, полугодие, год), при этом за не отработанное время (период простоя, прогула, пребывания в отпусках, на больничном и т. п.) указанные выплаты не начисляются. Поэтому и при исчислении средней заработной платы введен принцип распределения суммы премии, вознаграждения по месяцам отчетного периода пропорционально отработанному времени в таких месяцах. Но проблема состоит в том, что распределение по месяцам премий и вознаграждений с учетом нормы абзаца второго пункта 3 Порядка № 100 в некоторых случаях будет приводить к необходимости перерасчета уже начисленных и выплаченных отпускных.

Например, если работнику предоставляется ежегодный отпуск с 22 июня 2021 года, а в расчетном периоде (июнь 2020 года – май 2021 года) ему в июле 2020 года была начислена премия за ІІ квартал 2020 года, то такая премия распределяется по трем месяцам этого квартала — апрель, май и июнь 2020 года пропорционально отработанным дням в этих месяцах. При этом часть премии за ІІ квартал 2020 года, приходящаяся на апрель и май 2020 года, не учитывается при исчислении средней заработной платы, поскольку указанные месяцы не включаются в расчетный период. Часть премии за ІІ квартал 2020 года, приходящаяся на июнь 2020 года, учитывается при исчислении средней заработной платы, поскольку этот месяц включается в расчетный период.

Если этому же работнику в июле 2021 года будет начислена премия за ІІ квартал 2021 года, то часть такой премии, приходящаяся на апрель и май 2021 года, будет учитываться при исчислении средней заработной платы, поскольку указанные месяцы включаются в расчетный период, а часть премии за ІІ квартал 2021 года, приходящаяся на июнь 2021 года, не будет учитываться при исчислении средней заработной платы, поскольку этот месяц не включается в расчетный период. В данном случае в июле 2021 года, когда станет известна сумма премии за ІІ квартал 2021 года, необходимо будет сделать перерасчет средней заработной платы и доначислить работнику отпускные (см. пример 9 ниже).

Если работнику предоставляется ежегодный отпуск с 31 мая 2021 года, при этом в расчетном периоде (май 2020 года – апрель 2021 года) ему были начислены в мае 2020 года вознаграждение по итогам годовой работы за 2019 год, а в апреле 2021 года — вознаграждение по итогам годовой работы за 2020 год, то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в мае 2021 года первое годовое вознаграждение — начисленное в мае 2020 года за 2019 год не учитывается, поскольку оно начислено за месяцы 2019 года, которые не включаются в расчетный период. Второе годовое вознаграждение, начисленное в апреле 2021 года за 2020 год, приходится на январь – декабрь 2020 года. При этом часть этого вознаграждения, приходящаяся на январь – апрель 2020 года, не учитывается при исчислении средней заработной платы, поскольку указанные месяцы не включаются в расчетный период. Часть второго вознаграждения, приходящаяся на май – декабрь 2020 года, учитывается при исчислении средней заработной платы, поскольку эти месяцы включаются в расчетный период (см. пример 10 ниже).¹³

Если этому же работнику в 2022 году будет начислено вознаграждение по итогам годовой работы за 2021 год, то часть такого вознаграждения, приходящаяся на январь – апрель 2021 года, должна быть учтена при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в мае 2021 года, поскольку указанные месяцы включаются в расчетный период. То есть в 2022 году после начисления вознаграждения по итогам годовой работы за 2021 год необходимо будет сделать перерасчет средней заработной платы и доначислить работнику отпускные за отпуск, предоставленный с 31 мая 2021 года.

Но, скорее всего, вышеуказанное делать не придется, поскольку Минэкономики уже разработало проект постановления правительства, которым планируется внести изменения в Порядок № 100. В частности, абзацы второй и третий пункта 3 Порядка № 100 будут изложены в новой редакции, не предусматривающей отнесение премий и вознаграждений к месяцам, за которые они начислены. Но до внесения указанных изменений необходимо руководствоваться действующими нормами Порядка № 100.

Учет материальной помощи

Если коллективным договором предприятия или законодательством предусмотрена выплата работникам ежегодно материальной помощи или помощи на оздоровление к отпуску, а также если работникам на основании поданных заявлений выплачивается разовая материальная помощь (по семейным обстоятельствам, для социально-бытовых нужд и т. п.), то все такие помощи не включаются в расчет для начисления отпускных, поскольку согласно подпункту «б» пункта 4 Порядка № 100 одноразовые выплаты, в т. ч. и материальная помощь, не учитываются при исчислении средней заработной платы (см. пример 12 ниже). При этом не имеет значения вид материальной помощи («зарплатная», выплачиваемая всем работникам систематически один раз в год, или разовая, предоставляемая отдельным работникам на основании их заявлений и не относящаяся к фонду оплаты труда).¹⁴

Учет отпускных и денежной компенсации за неиспользованный отпуск

Как отмечалось выше, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100). К таким выплатам относятся и отпускные, начисленные как за время предыдущего ежегодного отпуска, так и за время других оплачиваемых отпусков, предусмотренных законодательством (учебного, творческого, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, «чернобыльского» и т. д.).

Денежная компенсация за неиспользованный отпуск, начисленная и выплаченная в расчетном периоде, не учитывается при начислении отпускных, поскольку она указана в составе одноразовых выплат в подпункте «б» пункта 4 Порядка № 100. Но при исчислении средней заработной платы для расчета суммы денежной компенсации за неиспользованный отпуск учитываются начисленные в расчетном периоде отпускные за время отпусков.

Учет «больничных» и «декретных»

Согласно абзацу четвертому пункта 3 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включается пособие в связи с временной нетрудоспособностью.

Следовательно, оплата первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет денежных средств работодателя, пособие по временной нетрудоспособности (далее вместе — «больничные») и пособие по беременности и родам (далее — «декретные») как пособия в связи с временной нетрудоспособностью, учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.¹⁵

Учет «переходных» выплат

Как отмечалось выше, при исчислении средней заработной платы суммы начисленной заработной платы учитываются в том месяце, за который они начислены (абз. второй п. 3 Порядка № 100).

Следовательно, как «непереходные» выплаты (индексация, доплаты, надбавки и т. п.), так и «переходные» вылаты, которые начислены (доначислены) в текущем месяце за предыдущий месяц, относятся к выплатам предыдущего месяца (за который они начислены).

Что касается «переходных» отпускных, прочих «среднезарплатных» выплат, исчисляемых согласно Порядку № 100, «больничных» и «декретных», то согласно подпункту 1.6.1 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5, начисления отражаются за календарный месяц (с первого до последнего числа месяца). Например, сумма начислений за время отпусков, в отличие от порядка ее фактической выплаты, распределяется пропорционально времени, приходящемуся на дни отпуска в соответствующем месяце.

Таким образом, если по состоянию на начало (конец) расчетного периода работник находился в отпуске, командировке, вынужденном прогуле, выполнял государственные обязанности и т. п., когда за ним сохранялся средний заработок согласно Порядку № 100, болел или был в «декретном» отпуске, когда ему начислялись «больничные» или «декретные», то есть когда работнику начислялись выплаты, приходящиеся на два и более смежных месяца, то такие «переходные» выплаты распределяются по месяцам, за которые они начислены.^{15, 16}

Например, если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 5 июля 2021 года (расчетный период: с 1 июля 2020 года по 30 июня 2021 года), а в июне 2020 года (месяц, предшествующий расчетному периоду) ему были начислены и выплачены отпускные за предыдущий ежегодный основной отпуск, предоставленный с 15 июня по 9 июля 2020 года, то часть таких отпускных за дни отпуска, приходящие на период с 1 по 9 июля 2020 года (первый месяц расчетного периода), учитывается при расчете средней заработной платы для начисления отпускных за ежегодный основной отпуск, предоставляемый с 5 июля 2021 года.

Если работнику предоставляется ежегодный основной отпуск с 14 июня 2021 года (расчетный период: с 1 июня 2020 года по 31 мая 2021 года), а в июне 2020 года (первый месяц расчетного периода) ему были начислены и выплачены «больничные» за период болезни с 25 мая по 9 июня 2020 года, то часть таких «больничных» за дни болезни, приходящие на период с 25 по 31 мая 2020 года (месяц, который не включается в расчетный период), не учитывается при исчислении средней заработной платы для оплаты отпуска, предоставляемого в июне 2021 года. При этом «больничные», начисленные за дни болезни с 1 по 9 июня 2020 года (первый месяц расчетного периода) включаются в расчет (см. пример 13 ниже).¹⁵

В случае если работнице сразу после отпуска в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск), закончившегося, например, 10 июня 2021 года, предоставляется ежегодный основной отпуск с 11 июня 2021 года (расчетный период: с 1 июня 2020 года по 31 мая 2021 года), при этом в месяце расчетного периода (феврале 2021 года) ей были выплачены «декретные» за весь период «декретного» отпуска — с 5 февраля по 10 июня 2021 года, то часть таких «декретных», выплаченных за дни «декретного» отпуска  с 1 по 10 июня 2021 года (месяц, который не включается в расчетный период), не учитывается при расчете средней заработной платы для начисления отпускных за ежегодный отпуск, предоставляемый в июне 2021 года. То есть в расчет включаются только «декретные», начисленные за календарные дни, которые приходятся на месяцы расчетного периода — с 5 февраля по 31 мая 2021 года (см. пример 13 ниже).

Учет выплат, если отпуск предоставляется в начале следующего месяца

Поскольку отпускные должны быть выплачены работнику не позднее чем за три дня до начала отпуска (ст. 23 Закона об отпусках, ст. 115 КЗоТ), то иногда они выплачиваются в месяце, предшествующем месяцу предоставления отпуска.

Например, при предоставлении отпуска с 1 июня отпускные выплачиваются не позднее 28 мая. Учитывая, что событием, с которым связано начисление отпускных, является отпуск, предоставляемый в июне, указанные отпускные будут относиться к выплатам за июнь — месяц, в котором предоставлен отпуск и за который начислены отпускные (а не за май, несмотря на их выплату в этом месяце), при расчете средней заработной платы для начисления отпускных к следующим отпускам.¹⁷

Если отпуск предоставляется работнику в июне 2021 года (расчетный период: июнь 2020 года – май 2021 года), а за 24 календарных дня предыдущего ежегодного отпуска, предоставлявшегося ему с 1 июня 2020 года, отпускные были начислены и выплачены 28 мая 2020 года (т. е. в месяце — мае 2020 года, который не включается в расчетный период), то такие отпускные включаются в заработок июня 2020 года (т. е. месяца, на который приходится начало отпуска, за который начислены отпускные, и месяца, являющегося первым месяцем расчетного периода) и учитываются в расчете средней заработной платы для оплаты отпуска, предоставляемого в июне 2021 года.

Если оплачиваемый отпуск предоставляется работнику с 1 числа (с первого рабочего дня) следующего месяца, но на момент начисления отпускных отсутствуют итоговые данные о размере заработной платы за последний месяц расчетного периода (еще не составлены ведомости о заработной плате за этот месяц), то для расчета средней заработной платы первоначально можно не использовать данные о начисленной заработной плате за последний месяц расчетного периода, но после проведения начисления всех выплат работнику за такой месяц необходимо будет осуществить перерасчет средней заработной платы с учетом доначисленных сумм и провести доначисление или отчисление излишне выплаченных сумм отпускных (см. пример 12 ниже).¹⁸

У работников-сдельщиков в указанной ситуации, как отмечалось выше, последний месяц расчетного периода может заменяться другим месяцем, непосредственно предшествующим расчетному периоду (абз. восьмой п. 2 Порядка № 100).¹⁸

Если работнику отпуск предоставляется в начале следующего месяца (например, с 1 июля), а в последнем месяце расчетного периода (июне) работник болел, но еще не предоставил предприятию листок нетрудоспособности (далее — ЛН) и, соответственно, ему еще не начислены «больничные», то средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат, которые были начислены в расчетном периоде. Но после предоставления ЛН и начисления работнику «больничных» необходимо осуществить перерасчет средней заработной платы и доначислить работнику сумму отпускных.¹⁹

Отсутствие выплат в расчетном периоде или отработано меньше календарного месяца

Абзацем седьмым пункта 2 Порядка № 100 установлено, что если у работника отсутствует расчетный период, то средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 этого Порядка.

Согласно абзацам третьему – четвертому пункта 4 Порядка № 100 если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчеты проводятся из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (см. пример 3 ниже).

Если в вышеуказанном случае размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени, расчет осуществляется из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора (см. примеры 4, 5, 6 ниже).

Для реализации вышеприведенных норм для лиц, работающих на условиях полной занятости, сравниваются должностной оклад по полной должности и минимальная заработная плата в месячном размере, установленные на день предоставления ежегодного (другого оплачиваемого) отпуска.

Для лиц, работающих на условиях неполного рабочего времени, сравниваются должностной оклад и минимальная заработная плата, исчисленные пропорционально индивидуальному графику работы работника. Для указанных лиц месячная минимальная заработная плата для расчета средней заработной платы определяется в том же порядке, что и месячная минимальная заработная плата к начислению, а именно пропорционально выполненной норме труда, что предусмотрено частью пятой статьи 3-1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР ²⁰(см. пример 5 ниже).

Выуказанные нормы применяются, например, в случае, когда работнице после окончания отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста (6-летнего возраста согласно медицинскому заключению) сразу предоставляется ежегодный основной отпуск. В этой ситуации для расчета используют тарифную ставку (должностной оклад) или минимальную заработную плату, действующие на день предоставления ежегодного отпуска (см. пример 6 ниже).²¹

Также исходя из размера установленной в трудовом договоре тарифной ставки (должностного оклада) или минимальной заработной платы рассчитывается сумма отпускных (денежной компенсации за неиспользованный отпуск), если принятый на работу сотрудник увольняется, не отработав полный календарный месяц на предприятии, например, принят на работу 11 мая 2021 года, а уже 25 июня увольняется (см. пример 4 ниже).²² Аналогичный подход в начислении отпускных применяется и в случае, если новому работнику предоставляется оплачиваемый отпуск (например, в связи с обучением в вузе), когда им не отработал полный календарный месяц (см. пример 3 ниже).²²

В случаях, указанных в абзацах третьем и четвертом пункта 4 Порядка № 100, если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).

Таким образом, для определения суммарной заработной платы расчетного периода необходимо ту величину, которая больше (должностной оклад или минимальная заработная плата), умножить на количество месяцев расчетного периода, т. е. на 12 или на меньшее количество отработанных работником календарных месяцев на предприятии (месяцев пребывания в трудовых отношениях).

Если доход начислен в месяце, который исключается из расчетного периода

Если заработная плата (доход) начислена работнику в месяце, который исключается из расчетного периода на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 (месяц, в котором работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично), то в расчет не включаются и все выплаты, начисленные в таком месяце (например, оплата простоя, премия за предыдущий месяц, квартал).²³

Исчисление среднедневной заработной платы

Для определения среднедневной заработной платы необходимо суммарный заработок за последние перед предоставлением отпуска 12 месяцев или за меньший фактически отработанный период разделить на соответствующее количество календарных дней года или меньшего отработанного периода, за исключением праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством (абз. первый п. 7 Порядка № 100).

В Украине в соответствии со статьей 73 КЗоТ праздничными днями являются:

1 января — Новый год;

7 января и 25 декабря — Рождество Христово;

8 марта — Международный женский день;

1 мая — День труда;

9 мая — День победы над нацизмом во Второй мировой войне (День победы);

28 июня — День Конституции Украины;

24 августа — День независимости Украины;

14 октября — День защитника Украины.

Нерабочими днями являются дни религиозных праздников, к которым, кроме Рождества Христова, относятся: 

один день (воскресенье) — Пасха (в текущем году — 2 мая);

один день (воскресенье) — Троица (в текущем году — 20 июня).

Учитывая вышеизложенное, всего в календарном году 11 праздничных и нерабочих дней (далее — празд. д.).

В общем случае при начислении отпускных за отпуск, когда расчетный период включает 12 календарных месяцев, из количества календарных дней в расчетном периоде необходимо исключать 11 празд. д., предусмотренных статьей 73 КЗоТ.

Однако из-за того, что два нерабочих дня — Пасха и Троица могут приходиться на разные месяцы (например, Пасха может приходиться на апрель и май, Троица — на май и июнь), не всегда на последние 12 календарных месяцев приходится 11 празд. д.

Например, если отпуск предоставляется в мае 2021 года, то на расчетный период — последние 12 календарных месяцев (май 2020 года – апрель 2021 года) приходится 10 празд. д., при этом нерабочий день — религиозный праздник Пасха в указанном периоде отсутствует, поскольку в 2021 году этот праздник пришелся не на апрель (последний месяц расчетного периода), а на 2 мая (см. примеры 3, 10 ниже).

В невисокосном календарном году, которым является и 2021 год, всего 365 календарных дней (далее — к. д.), поэтому для определения среднедневной заработной платы при предоставлении оплачиваемого отпуска, когда расчетный период составляет 12 календарных месяцев, и в него включается февраль невисокосного года, имеющий 28 к. д., необходимо суммарную заработную плату за этот период разделить на 354 к. д. (365 к. д. – 11 празд. д.).

Исключение в 2021 году составляет ситуация, когда отпуск предоставляется в мае 2021 года, поскольку на расчетный период, составляющий 12 календарных месяцев (май 2020 года – апрель 2021 года), как отмечено выше, приходится 10 празд. д. Для такой ситуации суммарную заработную плату за указанный расчетный период необходимо разделить на 355 к. д. (365 к. д. – 10 празд. д.).

В високосном календарном году, включающем 366 к. д., которым был 2020 год, при предоставлении отпуска в любом месяце (кроме января и февраля) и январе – феврале следующего за ним невисокосного года (в том числе январе – феврале 2021 года), когда расчетный период включает февраль високосного года (февраль 2020 года), имеющий 29 к. д., для определения среднедневной заработной платы суммарную заработную плату за расчетный период, составляющий 12 календарных месяцев, в общем случае необходимо разделить на 355 к. д. (366 к. д. – 11 празд. д.).

Учитывая, что время, в течение которого работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), то в случае, если в расчетном периоде сотрудник работал в режиме неполной рабочей недели по не зависящим от него причинам (по решению работодателя), не работал в связи с простоем не по своей вине (по решению работодателя), находился в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 25 и 26 Закона об отпусках), среднедневная заработная плата исчисляется путем деления суммарного заработка в расчетном периоде на количество календарных дней в нем, уменьшенное на количество:

• праздничных и нерабочих дней, установленных законодательством;
• рабочих дней, в течение которых работник не работал из-за работы на условиях неполной рабочей недели по решению работодателя (выходные дни предприятия в этом случае из расчетного периода не исключаются, поскольку отпуска предоставляются в календарных днях и оплачиваются именно календарные дни отпуска, в т. ч. приходящиеся на выходные дни);²⁴
• дней простоя (не по вине работника);²⁵
• календарных дней пребывания в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 25 и 26 Закона об отпусках);²⁶
• рабочих дней, в течение которых работник не работал в связи с оформлением инвалидности (согласно решению МСЭК) без начисления «больничных»;²⁷

Если же работник работает на условиях неполной рабочей недели по собственному желанию (в связи с семейными обстоятельствами, по совместительству и т. п.), количество дней в расчетном периоде не уменьшается на количество рабочих дней, не отработанных им в связи с работой на условиях неполной рабочей недели (см. пример 14 ниже).²⁴

Определение суммы отпускных

Сумма отпускных рассчитывается путем умножения среднедневной заработной платы, исчисленной в вышерассмотренном порядке, на количество календарных дней отпуска.

При определении продолжительности ежегодного отпуска или дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, праздничные и нерабочие дни не учитываются (ч. вторая ст. 5 Закона об отпусках).

Праздничные и нерабочие дни, установленные статьей 73 КЗоТ, которые приходятся на период вышеуказанных отпусков, в продолжительность таких отпусков не включаются и не оплачиваются (абз. второй п. 7 Порядка № 100).

Все прочие оплачиваемые отпуска (учебный, творческий, «чернобыльский», «ветеранский» и т. д.) на праздничные и нерабочие дни не продлеваются, но такие дни оплачиваются как календарные дни отпуска.

Рассмотрим на конкретных примерах порядок начисления отпускных работникам в различных ситуациях.

ПРИМЕР 1

Начисление отпускных, если расчетный период составляет 12 календарных месяцев

Работнику, работающему на предприятии 7 лет, за очередной рабочий год, который был полностью отработан, предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 30 календарных дней с 7 июня по 8 июля 2021 года (нерабочий день 20 июня — Троица и праздничный день 28 июня — День Конституции Украины в продолжительность ежегодного отпуска не включаются). Расчетный период включает последние 12 календарных месяцев работы (июнь 2020 года – май 2021 года), предшествующих месяцу предоставления отпуска. Суммарная заработная плата работника в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, составляет 103 450 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде (июнь 2020 года – май 2021 года), за исключением 11 праздничных и нерабочих дней (7 и 28 июня, 24 августа, 14 октября, 25 декабря 2020 года, 1 и 7 января, 8 марта, 1, 2 и 9 мая 2021 года):

365 к. д. – 11 празд. д. = 354 к. д.

Среднедневная заработная плата:

103 450 грн. : 354 к. д. = 292,23 грн.

Сумма отпускных:

292,23 грн. х 30 к. д. = 8766,90 грн.

ПРИМЕР 2

Начисление отпускных, если расчетный период составляет несколько месяцев

Работнику, принятому на работу 4 января 2021 года (первый рабочий день месяца на предприятии), с 19 июля по 11 августа 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Работник отработал полных 6 календарных месяцев (далее — мес.) с января по июнь 2021 года, поэтому все эти месяцы включаются в расчетный период. В каждом месяце расчетного периода работник получал заработную плату в размере минимальной заработной платы — 6000 грн., в том числе оклад в размере 5500 грн. и доплату до минимальной заработной платы в размере 500 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде (январь – июнь 2021 года) без учета праздничных и нерабочих дней:

31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) + 30 к. д. (июнь) – 8 празд. д. (1 и 7 января, 8 марта, 1, 2 и 9 мая, 20 и 28 июня) = 173 к. д.

Среднедневная заработная плата:

(6000 грн. х 6 мес.) : 173 к. д. = 208,09 грн.

Сумма отпускных:

208,09 грн. х 24 к. д. = 4994,16 грн.

ПРИМЕР 3

Начисление отпускных, если работник отработал меньше календарного месяца,
а его должностной оклад больше минимальной заработной платы

Работник, который является студентом ІІІ курса заочного отделения вуза, был принят на работу 5 апреля 2021 года. На основании справки вуза ему предоставляется учебный отпуск на период сессии продолжительностью 12 календарных дней с 24 мая по 4 июня. Должностной оклад работника — 6500 грн.

Поскольку у работника нет ни одного полностью отработанного календарного месяца, то расчетный период у него отсутствует. В этом случае среднедневная заработная плата исчисляется исходя из установленного ему должностного оклада или минимальной заработной платы (абз. седьмой п. 2, абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100). Учитывая, что в месяце предоставления отпуска должностной оклад работника больше минимальной заработной платы в месячном размере (6500 грн. > 6000 грн.), среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера должностного оклада.

В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (май 2020 года – апрель 2021 года) суммарная заработная плата работника исходя из размера установленного ему должностного оклада составляет:

6500 грн. х 12 мес. = 78 000 грн.

Количество календарных дней в условном расчетном периоде (май 2020 года – апрель 2021 года) без учета праздничных и нерабочих дней:

365 к. д. – 10 празд. д. = 355 к. д.

Среднедневная заработная плата:

78 000 грн. : 355 к. д. = 219,72 грн.

Сумма отпускных:

219,72 грн. х 12 к. д. = 2636,64 грн.

ПРИМЕР 4

Начисление отпускных, если работник отработал меньше календарного месяца,
а его месячный оклад меньше минимальной заработной платы

Работник, принятый на работу 11 мая 2021 года, решил уволиться 22 июня, но на основании его заявления перед увольнением ему предоставляется неиспользованный ежегодный основной отпуск продолжительностью 3 календарных дня с 23 по 25 июня (датой увольнения является последний день отпуска). Месячный оклад работника — 5700 грн.

Поскольку у работника нет ни одного полностью отработанного календарного месяца, то расчетный период у него отсутствует. В этом случае среднедневная заработная плата исчисляется исходя из установленного ему месячного оклада или минимальной заработной платы (абз. седьмой п. 2, абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100). В месяце предоставления отпуска размер оклада работника меньше размера минимальной заработной платы в месячном размере (5700 грн. < 6000 грн.), поэтому среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера минимальной заработной платы.

В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июнь 2020 года – май 2021 года) суммарная заработная плата работника исходя из размера минимальной заработной платы составляет:

6000 грн. х 12 мес. = 72 000 грн.

Среднедневная заработная плата:

72 000 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 72 000 грн. : 354 к. д. = 203,39 грн.

Сумма отпускных:

203,39 грн. х 3 к. д. = 610,17 грн.

ПРИМЕР 5

Начисление отпускных работнику, работающему с неполным рабочим временем,
если оклад по полной должности меньше минимальной заработной платы

Работник, который является лицом с инвалидностью (далее — инвалид) ІІІ группы, был принят на работу 17 мая 2021 года по направлению службы занятости. Он работает на условиях неполного рабочего времени — 5 часов в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии. С 29 июня этому работнику как инвалиду на основании поданного им заявления предоставляется ежегодный основной отпуск полной продолжительности — 26 календарных дней до наступления 6-месячного срока непрерывной работы на данном предприятии (ч. седьмая ст. 6, п. 2 ч. седьмой ст. 10 Закона об отпусках).

Оклад по полной должности работника — 5500 грн. Индивидуальная норма рабочего времени работника в июне — 100 рабочих часов (20 р. д. х 5 р. ч.) при полной норме рабочего времени в этом месяце — 160 рабочих часов (20 р. д. х 8 р. ч.).

Поскольку у работника отсутствует расчетный период (нет ни одного полностью отработанного календарного месяца), среднедневная заработная плата исчисляется исходя из установленного ему месячного оклада или минимальной заработной платы. Если размер оклада меньше минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из размера минимальной заработной платы. В случае работы на условиях неполного рабочего времени расчет осуществляется исходя из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально индивидуальному графику работы (абз. седьмой п. 2, абз. третий – четвертый п. 4 Порядка № 100).

Поскольку работник работает на условиях неполного рабочего времени, а в месяце предоставления отпуска — июне 2021 года оклад по полной должности работника меньше минимальной заработной платы в месячном размере (5500 грн. < 6000 грн.), то рассчитаем для него «пропорциональную» минимальную заработную плату в этом месяце исходя из индивидуальной нормы рабочего времени:

6000 грн. : 160 р. ч. х 100 отраб. ч. = 3750 грн.

Именно эта «пропорциональная» минимальная заработная плата работника в июне 2021 года используется при расчете средней заработной платы для начисления отпускных.

В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (июнь 2020 года – май 2021 года) суммарная заработная плата работника исходя из размера «пропорциональной» минимальной заработной платы составляет:

3750 грн. х 12 мес. = 45 000 грн.

Среднедневная заработная плата:

45 000 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 45 000 грн. : 354 к. д. = 127,12 грн.

Сумма отпускных:

127,12 грн. х 26 к. д. = 3305,12 грн.

ПРИМЕР 6

Начисление отпускных, если в расчетном периоде у работницы не было заработка
в связи с нахождением в отпуске по уходу за ребенком

Работница с 2018 года по 14 июля 2021 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста. Сразу после окончания этого отпуска ей с 15 июля 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 18 календарных дней. Оклад работницы на день предоставления ежегодного основного отпуска — 5500 грн.

Поскольку в расчетный период не включается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста, предусмотренном статьей 18 Закона об отпусках (за период этого отпуска заработная плата работнице не выплачивается, а выплачивается только помощь при рождении ребенка), исключается из расчетного периода.

Учитывая, что в расчетном периоде (июль 2020 года – июнь 2021 года) у работницы не было заработка, средняя заработная плата исчисляется исходя из месячного оклада или минимальной заработной платы, установленных на день предоставления работнице ежегодного основного отпуска (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100). В месяце предоставления отпуска размер месячного оклада работницы меньше минимальной заработной платы в месячном размере (5500 грн. < 6000 грн.), поэтому среднедневная заработная плата исчисляется исходя из размера минимальной заработной платы.

В условном расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев суммарная заработная плата, рассчитанная из размера минимальной заработной платы, составляет:

6000 грн. х 12 мес. = 72 000 грн.

Среднедневная заработная плата:

72 000 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 72 000 грн. : 354 к. д. = 203,39 грн.

Сумма отпускных:

203,39 грн. х 18 к. д. = 3661,02 грн.

Обращаем внимание, что период отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста (6-летнего возраста согласно медицинскому заключению) не засчитывается в стаж, дающий право на ежегодный отпуск (п. 3, 4 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках). Поэтому работнице, вышедшей из отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего (6-летнего) возраста, сразу может быть предоставлен ежегодный отпуск только при наличии стажа, дающего право на ежегодный отпуск.²⁸

ПРИМЕР 7

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работница находилась в отпуске
по уходу за ребенком до достижения им 3 лет, после которого работала

Работница, которой с 14 июня 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 14 календарных дней, с 2018 года по 10 марта 2021 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста. С 11 марта 2021 года работница вышла на работу и отработала в этом месяце 15 рабочих дней, а также в апреле – мае отработала все рабочие дни по графику работы. Оклад работницы в 2021 году — 8000 грн. На предприятии 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

Поскольку в расчетный период не включается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. шестой п. 2 Порядка № 100), время пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста, исключается из расчетного периода.

Учитывая, что работница вышла на работу только 11 марта 2021 года, то из расчетного периода (июнь 2020 года — май 2021 года) исключаются не отработанные полностью календарные месяцы, в которых работница находилась в отпуске по уходу за ребенком, т. е. месяцы с июня 2020 года по февраль 2021 года. Соответственно, расчетный период включает только 3 календарных месяца (март – май 2021 года), в которых работница работала. Кроме того, из расчетного периода исключается 10 календарных дней марта (с 1 по 10 число), в которые работница не работала, находясь в отпуске по уходу за ребенком.

Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:

31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) – 3 празд. д. (1, 2 и 9 мая) – 10 к. д. (отпуск по уходу за ребенком в марте, включая праздничный день 8 марта) = 79 к. д.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде:

8000 грн. : 22 р. д. х 15 отраб. д. (зарплата за март) + 8000 грн. х 2 мес. (зарплата за апрель и май) = 5454,55 + 16 000 = 21 454,55 грн.

Среднедневная заработная плата:

21 454,55 грн. : 79 к. д. = 271,58 грн.

Сумма отпускных:

271,58 грн. х 14 к. д. = 3802,12 грн.

ПРИМЕР 8

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работница находилась в отпуске
без сохранения заработной платы по уходу за ребенком до достижения им 6 лет, после которого работала

Работнице с 24 мая 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 20 календарных дней. Она в расчетном периоде (1 мая 2020 года – 30 апреля 2021 года) на основании справки из медучреждения с 4 мая 2020 года (первый рабочий день месяца) по 3 ноября 2020 года (т. е. всего 6 месяцев) находилась в отпуске без сохранения заработной платы по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста (п. 3 ч. первой ст. 25 Закона об отпусках), а до мая 2020 года работала в обычном режиме. После окончания отпуска по уходу за ребенком работница работала в обычном режиме с 4 ноября 2020 года по 23 мая 2021 года. Оклад работницы в расчетном периоде — 7500 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

Время (календарные дни) пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста (с 4 мая по 3 ноября 2020 года) исключается из расчетного периода как время, в течение которого согласно законодательству работник не работал и за ним не сохранялся заработок (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). Соответственно, расчетный период включает календарные дни с 1 по 3 мая 2020 года и с 4 ноября 2020 года по 30 апреля 2021 года, за исключением праздничных и нерабочих дней.

Поскольку в соответствии с пунктом 7 Порядка № 100 при исчислении количества календарных дней расчетного периода исключаются праздничные и нерабочие дни, то в нашем случае исключается всего 5 таких дней (1 мая, 25 декабря 2020 года, 1 и 7 января, 8 марта 2021 года). Все остальные праздничные и нерабочие дни (то есть 9 мая, 7 и 28 июня, 24 августа, 14 октября 2020 года) пришлись на период отпуска по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста, который, как отмечено выше, исключается из расчетного периода.

Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:

3 к. д. (с 1 по 3 мая 2020 года) + 27 к. д. (с 4 по 30 ноября 2020 года) + 31 к. д. (декабрь) + 31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) – 5 празд. д. (1 мая, 25 декабря 2020 года, 1 и 7 января, 8 марта 2021 года) = 176 к. д.

Заработная плата в расчетном периоде:

7500 грн. : 21 р. д. х 19 отраб. д. (зарплата за ноябрь 2020 года) + 7500 грн. х 5 мес. (зарплата за декабрь 2020 года – апрель 2021 года) = 6785,71 + 37 500 = 44 285,71 грн.

Среднедневная заработная плата:

44 285,71 грн. : 176 к. д. = 251,62 грн.

Сумма отпускных:

251,62 грн. х 20 к. д. = 5032,40 грн.

ПРИМЕР 9

Начисление отпускных, если в расчетном периоде
и после него работнику выплачивались квартальные премии

На предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, работнику с 14 июня 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Ему в расчетном периоде (июнь 2020 года – май 2021 года) начислена заработная плата в сумме 125 748 грн., в том числе оклад, индексация, доплаты за интенсивность труда, за работу в сверхурочное время, оплата работы в выходной день. Кроме того, работнику в расчетном периоде выплачивались квартальные производственные премии, предусмотренные коллективным договором:

– в апреле 2021 года — премия за I квартал (январь, февраль, март) 2021 года в сумме 5700 грн.;

– в январе 2021 года — премия за IV квартал (октябрь, ноябрь, декабрь) 2020 года в сумме 5300 грн.;

– в октябре 2020 года — премия за ІІІ квартал (июль, август, сентябрь) 2020 года в сумме 5100 грн.;

– в июле 2020 года — премия за ІІ квартал (апрель, май, июнь) 2020 года в сумме 4800 грн.

Премии за I квартал 2021 года, за ІІІ и IV кварталы 2020 года в полной сумме учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, поскольку они выплачены за месяцы кварталов, которые включаются в расчетный период.

Премия за ІІ квартал 2020 года выплачена за три месяца этого квартала — апрель, май, июнь, но только один из этих месяцев — июнь 2020 года включается в расчетный период (июнь 2020 года – май 2021 года), поэтому определим часть указанной премии, которая приходится на июнь 2020 года. Для этого необходимо осуществить расчет части указанной квартальной премии, которая относится к каждому месяцу квартала, т. е. сумму премии за ІІ квартал 2020 года необходимо разделить на количество отработанных рабочих дней в этом квартале и умножить на количество отработанных рабочих дней в каждом месяце такого квартала (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

В ІІ квартале 2020 года работник отработал 60 дней: в апреле — 20 рабочих дней; в мае — 19 рабочих дней; в июне — 21 рабочий день, в том числе 20 рабочих дней согласно графику работы и 1 день на основании приказа руководителя в свой выходной день 13 июня (с оплатой в размере двойной дневной ставки).

Распределим сумму премии за ІІ квартал 2020 года по месяцам пропорционально отработанным дням в таких месяцах:

– апрель: 4800 грн. : 60 отраб. д. х 20 отраб. д. = 1600 грн.;

– май: 4800 грн. : 60 отраб. д. х 19 отраб. д. = 1520 грн.;

– июнь: 4800 грн. : 60 отраб. д. х 21 отраб. д. = 1680 грн.

Таким образом, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в июне 2021 года из общей суммы премии за ІІ квартал 2020 года учитывается только ее часть, приходящаяся на июнь 2020 года (первый месяц расчетного периода), в сумме 1680 грн.

Общая заработная плата в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:

125 748 грн. (зарплата без премий) + 5700 грн. (премия за I квартал 2021 года) + 5300 грн. (премия за IV квартал 2020 года) + 5100 грн. (премия за ІІІ квартал 2020 года) + 1680 грн. (часть премии за ІІ квартал 2020 года) = 143 528 грн.

Среднедневная заработная плата:

143 528 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 143 528 грн. : 354 к. д. = 405,45 грн.

Сумма отпускных:

405,45 грн. х 24 к. д. = 9730,80 грн.

Предположим, что работнику в июле 2021 года (за пределами расчетного периода) будет начислена премия за ІІ квартал (апрель, май, июнь) 2021 года в сумме 4500 грн., при этом он отработает в этом квартале 49 дней: в апреле — 22 рабочих дня; в мае — 18 рабочих дней; в июне — 9 рабочих дней (11 рабочих дней не отработано из-за отпуска).

Премия за ІІ квартал 2021 года выплачена за три месяца этого квартала — апрель, май, июнь, при этом два из указанных месяцев — апрель и май 2021 года включаются в расчетный период (июнь 2020 года – май 2021 года), поэтому определим части указанной премии, которые приходятся на апрель и май 2021 года, для их включения в суммарную заработную плату расчетного периода и проведения перерасчета отпускных, которые были начислены и выплачены работнику в июне 2021 года.

Распределим сумму премии за ІІ квартал 2021 года по месяцам пропорционально отработанным дням в таких месяцах:

– апрель: 4500 грн. : 49 отраб. д. х 22 отраб. д. = 2020,41 грн.;

– май: 4500 грн. : 49 отраб. д. х 18 отраб. д. = 1653,06 грн.;

– июнь: 4500 грн. : 49 отраб. д. х 9 отраб. д. = 826,53 грн.

Таким образом, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в июне 2021 года из общей суммы премии за ІІ квартал 2021 года учитывается только ее часть, приходящаяся на апрель и май 2021 года (месяцы расчетного периода), в сумме 3673,47 грн. (2020,41 + 1653,06).

Теперь проведем перерасчет отпускных, которые были начислены и выплачены работнику в июне 2021 года.

Новая суммарная заработная плата в расчетном периоде:

143 528 грн. + 3673,47 грн. (часть премии за ІІ квартал 2021 года) = 147 201,47 грн.

Новая среднедневная заработная плата:

147 201,47 грн. : 354 к. д. = 415,82 грн.

Новая сумма отпускных:

415,82 грн. х 24 к. д. = 9979,68 грн.

Сумма отпускных, которую необходимо доплатить работнику:

9979,68 – 9730,80 = 248,88 грн.¹⁹

ПРИМЕР 10

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивались годовые вознаграждения

На предприятии, которое работает с 5-дневной рабочей неделей с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, работнику с 31 мая 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 30 календарных дней. Ему в расчетном периоде (май 2020 года – апрель 2021 года) начислена заработная плата в сумме 111 555 грн., в том числе оклад, индексация, доплаты за совмещение профессий, высокое профессиональное мастерство, работу в вечернее и ночное время. Кроме того, работнику в расчетном периоде выплачивались годовые вознаграждения, предусмотренные коллективным договором предприятия:

– в мае 2020 года — годовое вознаграждение за 2019 год в сумме 7800 грн.;

– в апреле 2021 года — годовое вознаграждение за 2020 год в сумме 8500 грн.

Годовое вознаграждение при исчислении средней заработной платы включается путем прибавления к заработку каждого месяца расчетного периода части, соответствующей количеству отработанных рабочих дней отчетного года (месяцев), за который такое вознаграждение начислено. Такая часть определяется делением суммы начисленного вознаграждения на количество отработанных рабочих дней года, за который начислено вознаграждение, и умножением на количество отработанных рабочих дней каждого месяца, который относится к расчетному периоду для исчисления средней заработной платы (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Поскольку годовое вознаграждение за 2019 год выплачено за месяцы 2019 года, т. е. за месяцы, которые не включаются в расчетный период, то вся сумма такого вознаграждения не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в мае 2021 года.

Годовое вознаграждение за 2020 год выплачено за месяцы 2020 года, в том числе за май – декабрь 2020 года, т. е. за месяцы, которые включаются в расчетный период.

Работник в 2020 году отработал 219 рабочих дней, в том числе в январе – апреле — 51 рабочий день, в мае – декабре — 168 рабочих дней.

Учитывая отработанное время работником в месяцах 2020 года, годовое вознаграждение за 2020 год относится к месяцам этого года следующим образом:

– к январю – апрелю: 8500 грн. : 219 отраб. д. х 51 отраб. д. = 1979,45 грн.;

– к маю – декабрю: 8500 грн. : 219 отраб. д. х 168 отраб. д. = 6520,55 грн.

Поскольку в расчетный период (май 2020 года – апрель 2021 года) из месяцев 2020 года включаются только май – декабрь 2020 года, то при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в мае 2021 года учитывается только часть годового вознаграждения за 2020 год, которая относится к маю – декабрю 2020 года, в сумме 6520,55 грн. Часть годового вознаграждения за 2020 год, которая относится к январю – апрелю 2020 года, не учитывается при начислении отпускных, поскольку январь – апрель 2020 года не включаются в расчетный период.

Общая заработная плата в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных:

111 555 грн. (зарплата без вознаграждений) + 6520,55 грн. (часть годового вознаграждения за 2020 год, которая относится к маю – декабрю 2020 года) = 118 075,55 грн.

Среднедневная заработная плата:

118 075,55 грн. : (365 к. д. – 10 празд. д.) = 118 075,55 грн. : 355 к. д. = 332,61 грн.

Сумма отпускных:

332,61 грн. х 30 к. д. = 9978,30 грн.

ПРИМЕР 11

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику осуществлялись разовые выплаты

Работнику за полностью отработанный рабочий год предоставляется ежегодный дополнительный отпуск за особый характер труда (работа с ненормированным рабочим днем) с 22 по 29 июня 2021 года продолжительностью 7 календарных дней (праздничный день 28 июня — День Конституции Украины в продолжительность ежегодного дополнительного отпуска не включается). Оклад работника — 10 000 грн.

В расчетном периоде, включающем 12 месяцев (июнь 2020 года – май 2021 года), кроме оклада, работнику были начислены и выплачены³⁰:

• в июне 2020 года — компенсация потери части заработной платы за март 2015 года в связи с нарушением сроков ее выплаты в размере 4039,42 грн. (5246 грн. х 0,77);
• в июле 2020 года — доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере 1800 грн.;
• в августе 2020 года — денежная компенсация за 7 неиспользованных дней ежегодного дополнительного отпуска за предыдущий рабочий год в размере 2180 грн.;
• в сентябре 2020 года — премия за активное участие в смотре художественной самодеятельности в размере 2500 грн.;
• в октябре 2020 года — вознаграждение за призовое место в спортивных соревнованиях, организованных предприятием, в размере 3000 грн.;
• в декабре 2020 года — одноразовая премия за внедрение новой техники в размере 5000 грн.;
• в январе 2021 года — компенсация стоимости приобретенной работником за собственные денежные средства специальной одежды в размере 1200 грн.;
• в феврале 2021 года — вознаграждение по случаю Дня рождения в размере 1500 грн.;
• в мае 2021 года — вознаграждение в честь юбилея предприятия в размере 2000 грн.

Все вышеуказанные выплаты, кроме доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника, являются одноразовыми выплатами, указанными в пункте 4 Порядка № 100, поэтому они не учитываются при исчислении средней заработной платы.

При исчислении средней заработной платы учитываются выплаченные в расчетном периоде заработная плата в размере оклада и доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника:

10 000 грн. х 12 мес. (оклад) + 1800 грн. (доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника) = 121 800 грн.

Среднедневная заработная плата: 

121 800 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 344,07 грн.

Сумма отпускных:

344,07 грн. х 7 к. д. = 2408,49 грн.

ПРИМЕР 12

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивались материальные помощи,
отпускные, командировочные и «больничные» 

Работнику, проработавшему на предприятии более 5 лет, с 1 по 14 июля 2021 года предоставляется часть ежегодного основного отпуска продолжительностью 14 календарных дней за текущий рабочий год. Отпускные и материальная помощь на оздоровление к этому отпуску выплачиваются (перечисляются на «зарплатный» счет работника в банке) 25 июня 2021 года (пятница). На предприятии (работнику) установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

Несмотря на начисление и выплату отпускных без наличия полных данных о заработной плате работника за июнь 2021 года (последний месяц расчетного периода), предприятие начисляет отпускные исходя из того, что работник полностью отработает рабочие дни 29 и 30 июня 2021 года (вторник и среда).³¹

В расчетном периоде (июль 2020 года – июнь 2021 года) работнику начислены:

• основная заработная плата (исходя из оклада) в сумме 95 473,85 грн.;
• материальная помощь на оздоровление к ежегодному основному отпуску за предыдущий рабочий год, которая включается в фонд оплаты труда, в сумме 8500 грн. в июле 2020 года;
• отпускные за 24 календарных дня ежегодного основного отпуска (с 8 по 31 июля 2020 года) за предыдущий рабочий год в сумме 7312,45 грн.;
• разовая материальная помощь в сумме 2800 грн. в ноябре 2020 года;
• отпускные за 10 календарных дней ежегодного основного отпуска (с 25 января по 3 февраля 2021 года) за текущий рабочий год в сумме 3148,67 грн.;
• средний заработок за время командировки (с 15 по 19 февраля 2021 года) в сумме 2345,79 грн.;
• компенсационные выплаты на командировку (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья) в сумме 5124,36 грн. в феврале 2021 года;
• «больничные» за период болезни с 12 по 23 апреля 2021 года в сумме 3562,79 грн.

Кроме основной заработной платы, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных учитываются выплаты за время, в течение которого за работником сохранялась средняя заработная плата (за время предыдущего ежегодного отпуска, командировки) и «больничные» (абз. четвертый п. 3 Порядка № 100).

Материальные помощи как разовые выплаты и компенсационные выплаты на командировку (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья) не учитываются при исчислении средней заработной платы (пп. «б», «в» п. 4 Порядка № 100).

Таким образом, общая сумма выплат, принимающих участие в исчислении средней заработной платы в расчетном периоде, составляет:

95 473,85 грн. (основная зарплата) + 7312,45 грн. (отпускные за 24 к. д. отпуска) + 3148,67 грн. (отпускные за 10 к. д. отпуска) + 2345,79 грн. (средний заработок за время командировки) + 3562,79 грн. («больничные») = 111 843,55 грн.

Среднедневная заработная плата:

111 843,55 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 315,94 грн.

Сумма отпускных:

315,94 грн. х 14 к. д. = 4423,16 грн.

Обращаем внимание на такой аспект: если после начисления и выплаты (перечисления на «зарплатный» счет в банке) работнику 25 июня (пятница) вышеуказанных отпускных он не отработает рабочие дни 29 и 30 июня 2021 года (вторник и среда), например, из-за прогула или по каким-либо другим неуважительным причинам, то необходимо будет осуществить перерасчет отпускных. В этом случае общую заработную плату расчетного периода необходимо будет уменьшить на дневной заработок за рабочие дни 29 и 30 июня, по-новому исчислить среднедневную заработную плату и определить окончательную сумму отпускных.

Например, если в июне 2021 года оклад работника составляет 9500 грн., то дневной заработок в этом месяце равен 475 грн. (9500 грн. : 20 р. д.). Соответственно, если работник не отработает рабочие дни 29 и 30 июня (вторник и среда), то излишне включенная в общую заработную плату расчетного периода заработная плата за эти рабочие дни составит 950 грн. (475 грн. х 2 дня). В таком случае окончательная общая заработная плата в расчетном периоде составляет:

111 843,55 – 950 = 110 893,55 грн.

Новая среднедневная заработная плата:

110 893,55 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 313,26 грн.

Окончательная сумма отпускных:

313,26 грн. х 14 к. д. = 4385,64 грн.

Излишне выплаченная сумма отпускных, которую необходимо отчислить из заработной платы работника:

4423,16 – 4385,64 = 37,52 грн.

ПРИМЕР 13

Начисление отпускных, если на начало и конец расчетного периода
приходятся соответственно болезнь и «декретный» отпуск

У работницы 11 июня 2021 года закончился отпуск в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск). Сразу после окончания этого отпуска — с 12 июня 2021 года работнице предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад работницы в 2020 – 2021 годах составляет 7500 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

В расчетном периоде (июнь 2020 года – май 2021 года) работнице были начислены:

• в июне 2020 года — «больничные» за период болезни с 25 мая по 9 июня 2020 года в сумме 3920 грн. (245 грн. х 16 к. д.), в том числе 1715 грн. (245 грн. х 7 к. д.) за 7 календарных дней болезни (с 25 по 31 мая), приходящихся на май 2020 года (месяц, который не включается в расчетный период), и 2205 грн. (245 грн. х 9 к. д.) за 9 календарных дней болезни (с 1 по 9 июня), приходящихся на июнь 2020 года (месяц, который является первым месяцем расчетного периода);
• в июне 2020 года — заработная плата за 14 отработанных рабочих дней с 10 по 30 июня в размере 5250 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 14 отраб. д.);
• в июле 2020 года – январе 2021 года — заработная плата (исходя из оклада) суммарно в размере 52 500 грн. (7500 грн. х 7 мес.);
• в феврале 2021 года — заработная плата за 5 отработанных рабочих дней с 1 по 5 февраля в размере 1875 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 5 отраб. д.);
• в феврале 2021 года — «декретные» за весь период «декретного» отпуска, который предоставлялся с 6 февраля по 11 июня 2021 года (126 календарных дней), в сумме 31 122 грн. (247 грн. х 126 к. д.), в том числе 28 405 грн. (247 грн. х 115 к. д.) за 115 календарных дней «декретного» отпуска (с 6 февраля по 31 мая 2021 года), приходящихся на февраль – май 2021 года (месяцы, которые включаются в расчетный период), и 2717 грн. (247 грн. х 11 к. д.) за 11 календарных дней «декретного» отпуска (с 1 по 11 июня), приходящихся на июнь 2021 года (месяц, который не включается в расчетный период).

«Больничные», начисленные в июне 2020 года за дни болезни с 25 по 31 мая 2020 года в сумме 1715 грн., не учитываются при исчислении средней заработной платы, поскольку приходятся на месяц — май 2020 года, который не включается в расчетный период. Также не учитываются «декретные», начисленные в феврале 2021 года за 11 календарных дней «декретного» отпуска с 1 по 11 июня 2021 года в сумме 2717 грн., поскольку они приходятся на июнь 2021 года — месяц, который не включается в расчетный период.

«Больничные», начисленные в июне 2020 года за дни болезни с 1 по 9 июня 2020 года в сумме 2205 грн., и «декретные», начисленные в феврале 2021 года за дни «декретного» отпуска с 6 февраля по 31 мая 2021 года в сумме 28 405 грн., учитываются при исчислении средней заработной платы, поскольку приходятся на дни месяцев, которые включаются в расчетный период.

Выплаты, начисленные в расчетном периоде и учитываемые при расчете отпускных:

2205 грн. («больничные» за дни болезни с 1 по 9 июня 2020 года) + 5250 грн. (зарплата за июнь 2020 года) + 52 500 грн. (зарплата за июль 2020 года – январь 2021 года) + 1875 грн. (зарплата за февраль 2021 года) + 28 405 грн. («декретные» за дни «декретного» отпуска с 6 февраля по 31 мая 2021 года) = 90 235 грн.

Среднедневная заработная плата работницы:

90 235 грн. : (365 к. д. – 11 празд. д.) = 254,90 грн.

Сумма отпускных:

254,90 грн. х 24 к. д. = 6117,60 грн.

ПРИМЕР 14

Начисление отпускных, если в расчетном периоде — работа на условиях неполного рабочего времени,
простой и отпуск без сохранения заработной платы

Работнику с 22 июня 2021 года предоставляется ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня. Оклад по полной должности работника в 2020 – 2021 годах составлял 7000 грн. На предприятии в период с июня 2020 года по май 2021 года были установлены 8-часовый рабочий день и 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

В расчетном периоде (июнь 2020 года – май 2021 года) работник работал с такими режимами:

• с 1 июня по 31 августа 2020 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику ежемесячно заработной платы в размере оклада — 7000 грн.;
• с 1 сентября по 30 октября 2020 года — неполная рабочая неделя (4 рабочих дня в неделю — понедельник, вторник, четверг, пятница) по инициативе работника, при этом заработная плата за сентябрь начислена в сумме 5409,09 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 17 отраб. д.), за октябрь — в сумме 6000 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 18 отраб. д.);
• с 1 по 30 ноября 2020 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику заработной платы за ноябрь в размере оклада — 7000 грн.;
• с 1 по 20 декабря 2020 года — простой структурного подразделения, в котором работает работник, с начислением работнику оплаты за время простоя в размере 2/3 оклада (ч. первая ст. 113 КЗоТ) — в сумме 2969,70 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 14 р. д. х 2/3);
• с 21 по 31 декабря 2020 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику заработной платы за отработанное время в декабре в сумме 2545,45 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 8 отраб. д.);
• с 1 по 7 января и с 25 по 31 января 2021 года — полный рабочий день и полная рабочая неделя, при этом заработная плата за январь начислена в сумме 2947,37 грн. (7000 грн. : 19 р. д. х 8 отраб. д.);
• с 8 по 24 января 2021 года — отпуск без сохранения заработной платы на период карантина (ч. вторая ст. 26 Закона об отпусках);
• с 1 по 28 февраля 2021 года — неполный рабочий день (4 рабочих часа в день) по инициативе работодателя (или работника) при полной рабочей неделе, заработная плата за февраль начислена в сумме 3500 грн. (7000 грн. : 160 р. ч. х 80 отраб. ч.);
• с 1 по 31 марта 2021 года — неполная рабочая неделя (3 рабочих дня в неделю — понедельник, среда, пятница) при полном рабочем дне по инициативе работодателя, заработная плата за март начислена в сумме 4136,36 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 13 отраб. д.);
• с 1 по 30 апреля 2021 года — отпуск без сохранения заработной платы на период карантина (ч. вторая ст. 26 Закона об отпусках);
• с 1 по 31 мая — полный рабочий день и полная рабочая неделя с начислением работнику заработной платы за май в размере оклада — 7000 грн.

Учитывая, что в период с 1 сентября по 30 октября 2020 года работник работал на условиях неполной рабочей недели по собственной инициативе, указанный период работы (в том числе не отработанные в этом периоде дни по средам, которые являются рабочими днями на предприятии) не исключается из расчетного периода. Также не исключаются из расчетного периода рабочие дни с 1 по 28 февраля 2021 года, когда работник работал на условиях неполного рабочего дня.

Поскольку на основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 из расчетного периода исключается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялась заработная плата или сохранялась частично, то из расчетного периода исключаются:

• период простоя (с 1 по 20 декабря 2020 года), включающий 20 календарных дней;
• периоды отпусков без сохранения заработной платы (с 8 по 24 января и с 1 по 30 апреля 2021 года) общей продолжительностью 47 (17 + 30) календарных дней;
• рабочие дни — все вторники и четверги, в которые работник не работал в связи с работой на условиях неполной рабочей недели по инициативе работодателя (в период с 1 по 31 марта 2021 года), а именно 8 календарных (рабочих) дней;

Количество учитываемых для расчета календарных дней в расчетном периоде:

365 к. д. – 11 празд. д. – 20 к. д. – 47 к. д. – 8 к. д. = 279 к. д.,

где 365 к. д. — количество календарных дней в расчетном периоде;

11 празд. д. — количество праздничных и нерабочих дней в расчетном периоде;

20 к. д. — количество календарных дней простоя структурного подразделения, в котором работает работник (не по вине работника), с 1 по 20 декабря 2020 года;

47 к. д. — количество календарных дней отпусков без сохранения заработной платы, предоставленных в периоды с 8 по 24 января и с 1 по 30 апреля 2021 года;

8 к. д. — количество рабочих дней по графику работы предприятия, в которые работник не работал в марте 2021 года в связи с работой на условиях неполной рабочей недели по инициативе работодателя (т. е. все вторники и четверги марта);

Поскольку период простоя исключается из расчетного периода, то оплата простоя не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.

Выплаты, начисленные в расчетном периоде и учитываемые при расчете отпускных:

7000 грн. х 5 мес. (зарплата за июнь, июль, август, ноябрь 2020 года, май 2021 года) + 5409,09 грн. (зарплата за сентябрь) + 6000 грн. (зарплата за октябрь) + 2545,45 грн. (зарплата за декабрь) + 2947,37 грн. (зарплата за январь) + 3500 грн. (зарплата за февраль) + 4136,36 грн. (зарплата за март) = 59 538,27 грн.

Среднедневная заработная плата:

59 538,27 грн. : 279 к. д. = 213,40 грн.

Сумма отпускных:

213,40 грн. х 24 к. д. = 5121,60 грн.

_________________________________________________________________________

Что касается корректировки заработной платы расчетного периода или отпускных, если в расчетном периоде или в месяце предоставления отпуска состоялось повышение тарифных ставок, должностных окладов, сдельных расценок, то с 12.12.2020 г. проведение такой корректировки не предусмотрено, поскольку отменен пункт 10 Порядка № 100, но предприятия могут ее проводить добровольно.

Сроки выплаты отпускных

Согласно части четвертой статьи 115 КЗоТ и части первой статьи 21 Закона об отпусках заработная плата работникам за все время отпуска выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска.

В указанной норме речь идет о календарных трех днях. Поэтому если первый день отпуска приходится, например, на 18 июня (пятница), то последним днем выплаты отпускных за весь период отпуска является 14 июня (понедельник), т. е между указанными датами должно быть не менее трех календарных дней. Если же первый день отпуска — понедельник 14 июня, то последним днем выплаты отпускных является четверг 10 июня.³²

Если возникла ситуация (личного или производственного характера), когда работнику необходимо срочно (в сжатые сроки) предоставить ежегодный отпуск, например, он 8 июня (вторник) подал заявление о предоставлении ему такого отпуска с 10 июня (четверг), то отпускные могут быть выплачены непосредственно перед отпуском — 8 или 9 июня.

Если при указанной ситуации работник подал заявление 8 июня (вторник) о предоставлении ему ежегодного отпуска со следующего календарного дня — с 9 июня (среда), то отпускные по договоренности сторон могут быть выплачены в первый (второй и т. д.) день отпуска, если по объективным причинам это невозможно сделать перед отпуском (необходимо время для расчета суммы и начисления отпускных, определения и уплаты налоговых обязательств, получения наличных денежных средств в банке для выплаты работнику из кассы предприятия и т. п.).

Напомним, что согласно статье 8-1 КЗоТ если международным договором или международным соглашением, в которых принимает участие Украина, установлены иные правила, чем те, которые содержатся в законодательстве Украины о труде, то применяются правила международного договора или международного соглашения.

Так, параграфом 1 статьи 7 Конвенции Международной организации труда об оплачиваемых отпусках № 132 (далее — Конвенция № 132), ратифицированной Законом Украины от 29.05.2001 г. № 2481-III, установлено, в частности, что каждое лицо, пользующееся отпуском, предусмотренным в этой Конвенции, получает за полный период этого отпуска свою нормальную или среднюю заработную плату, начисленную согласно методу, который определяется компетентным органом власти или другим соответствующим органом в каждой стране.

Согласно параграфу 2 статьи 7 Конвенции № 132 суммы, надлежащие к выплате в соответствии с параграфом 1 этой статьи, выплачиваются заинтересованному лицу до отпуска, если иное не предусмотрено соглашением, которое касается этого лица и работодателя.

Таким образом, из норм статьи 7 Конвенции № 132 следует, что выплата заработной платы за все время отпуска может быть проведена в иные сроки, чем определено национальным законодательством (статьей 115 КЗоТ и статьей 21 Закона об отпусках), но только при наличии отдельного соглашения между работником и работодателем.

Учитывая, что конкретный период предоставления ежегодного отпуска или его части согласовывается между работником и работодателем (ч. одиннадцатая ст. 10 Закона об отпусках), при необходимости предоставления ежегодного отпуска (его части) в сжатые сроки (в связи с семейными обстоятельствами, состоянием здоровья и т. п.), в заявлении работник может выразить свое желание получить заработную плату за отпуск в сроки, определенные между работником и работодателем³³.

Соглашением сторон считается, как правило, написание работником заявления о предоставлении отпуска и наложение резолюции работодателем («согласовываю» или «не согласовываю»).

В случае согласия работодателя на предоставление работнику ежегодного отпуска (его части) в сжатые сроки выплата заработной платы за время такого отпуска в сроки, определенные отдельным соглашением сторон, не считается нарушением части четвертой статьи 115 КЗоТ и части первой статьи 21 Закона об отпусках.³³

Отпускные при перенесении неиспользованной части отпуска на другой период

В соответствии с частью второй статьи 80 КЗоТ и частью второй статьи 11 Закона об отпусках ежегодный отпуск должен быть перенесен на другой период или продлен в случаях:

• временной нетрудоспособности работника, удостоверенной в установленном порядке;³⁴
• выполнения работником государственных или общественных обязанностей, если согласно законодательству он подлежит освобождению на это время от основной работы с сохранением заработной платы;
• наступления срока отпуска в связи с беременностью и родами;
• совпадения ежегодного отпуска с отпуском в связи с обучением.

Для вышеперечисленных случаев, при которых возможно перенесение ежегодного отпуска (его части) на более поздний период, частью четвертой статьи 80 КЗоТ и частью четвертой статьи 11 Закона об отпусках установлены следующие нормы:

• новый срок предоставления отпуска устанавливается по согласию между работником и работодателем (если ежегодный отпуск прерван из-за болезни, то новая дата, с которой предоставляется неиспользованная часть ежегодного отпуска, отражается в приказе работодателя на основании заявления работника и представленного им листка нетрудоспособности, выданного в установленном порядке) ³⁴;
• если причины, обусловившие перенесение отпуска на другой период, наступили во время его использования, то неиспользованная часть ежегодного отпуска предоставляется после окончания действия причин, его прервавших, или с согласия сторон переносится на другой период с соблюдением требований статьи 12 Закона об отпусках (неиспользованная часть ежегодного отпуска должна быть предоставлена работнику, как правило, до конца рабочего года, но не позднее 12 месяцев после окончания рабочего года, за который предоставляется отпуск).

Частью седьмой статьи 20 Закона об отпусках определено, что дополнительные отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (далее — дополнительный отпуск на детей), переносятся на другой период или продлеваются в порядке, определенном статьей 11 этого Закона (т. е. в порядке, определенном для ежегодных отпусков — см. вышеперечисленные случаи).

Если работнику предоставлен ежегодный или вышеуказанный дополнительный отпуск на детей и выплачены отпускные, но во время такого отпуска возникли обстоятельства (например, болезнь работника), вследствие которых отпуск подлежит продлению на количество календарных дней не использованного отпуска (на количество календарных дней болезни), то перерасчет отпускных не осуществляется, если начало второй (перенесенной) части отпуска приходится на тот же месяц, на который приходится начало использованной части отпуска.

Если же в указанной ситуации начало второй (перенесенной) части отпуска приходится на следующий месяц или неиспользованная часть отпуска по согласию сторон переносится на более поздний срок, то необходимо в первом случае осуществить перерасчет отпускных (сторнировать сумму отпускных, приходящихся на дни болезни работника, начислить «больничные», и начислить сумму отпускных за календарные дни продленного отпуска исходя из нового расчетного периода и новой средней заработной платы)³⁴, а во втором случае — отчислить излишне выплаченные отпускные (за неиспользованные работником дни отпуска в связи с болезнью), поскольку впоследствии, при предоставлении работнику неиспользованной части отпуска (в одном из следующих месяцев), отпускные будут начисляться работнику исходя из нового расчетного периода. За дни болезни, подтвержденной листком нетрудоспособности, работнику необходимо начислить «больничные» в порядке, установленном законодательством. Если такие «больничные» или их часть относятся к месяцу расчетного периода, то они учитываются при расчете новой суммы отпускных.

ПРИМЕР 15

Перерасчет отпускных при продлении отпуска в связи с болезнью

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в суботу и воскресенье работнику предоставлен ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 14 июня по 9 июля 2021 года. В расчетном периоде (июнь 2020 года — май 2021 года) исчислена среднедневная заработная плата — 300 грн. и перед отпуском работнику были выплачены отпускные в сумме 7200 грн. (300 грн. х 24 к. д.).

Во время отпуска 7 июля работник прибыл на предприятие и представил листок нетрудоспособности, выданный за период болезни с 25 июня по 6 июля 2021 года, включающий 12 календарных дней, на которые приходятся 11 календарных дней ежегодного отпуска (праздничный день 28 июня — День Конституции Украины в продолжительность отпуска не включается). Одновременно работник в заявлении попросил продлить ему отпуск на количество не использованных календарных дней отпуска из-за болезни. Руководитель удовлетворил просьбу работника и приказом продлил ему отпуск на 11 календарных дней, предоставив их с 10 по 20 июля 2021 года.

В данной ситуации имело место прерывание ежегодного отпуска, при этом работник сначала использовал 10 календарных дней отпуска в период с 14 по 24 июня (нерабочий день 20 июня — Троица в продолжительность отпуска не включается), потом болел с 25 июня по 6 июля, а с 7 по 20 июля ему предоставляется 14 календарных дней второй части ежегодного отпуска. То есть, работнику были предоставлены две части ежегодного отпуска с началом в разных месяцах: начало первой части отпуска (с 14 по 24 июня) пришлось на июнь 2021 года с расчетным периодом июнь 2020 года – май 2021 года; начало второй части отпуска (с 7 по 20 июля) пришлось уже на другой месяц — июль 2021 года, когда расчетный период включает июль 2020 года – июнь 2021 года. Следовательно, необходимо осуществить перерасчет отпускных за 14 календарных дней отпуска, предоставленных в период с 7 по 20 июля (вторая часть отпуска).

Первоначальная сумма отпускных, выплаченная в июне за 14 календарных дней отпуска, которые должны были приходиться на период с 25 июня по 9 июля 2021 года:

14 к. д. х 300 грн. = 4200 грн.

Предположим, что среднедневная заработная плата, исчисленная в новом расчетном периоде (июль 2020 года – июнь 2021 года), оказалась больше и составила 305 грн. В этом случае новая сумма отпускных за 14 календарных дней отпуска, предоставленного в период с 7 по 20 июля, будет равна:

14 к. д. х 305 грн. = 4270 грн.

Рассчитанная в новом расчетном периоде сумма отпускных оказалась больше ранее выплаченной, поэтому работнику необходимо в июле доплатить отпускные в сумме 70 грн. (4270 – 4200).

Если исчисленная в новом расчетном периоде (июль 2020 года – июнь 2021 года) среднедневная заработная плата будет меньше и составит, например, 296 грн., то новая сумма отпускных за 14 календарных дней отпуска, предоставленного с 7 по 20 июля, будет равна:

14 к. д. х 296 грн. = 4144 грн.

Сумма излишне выплаченных отпускных работнику, которую необходимо отчислить из его заработной платы за июль (в июле работник после отпуска должен отработать еще 8 рабочих дней — 21–23 и 26–30 июля), составляет:

4200 – 4144 = 56 грн.

_____________________________________________________________________________

Отчисление отпускных при отзыве работника из отпуска

Согласно части восьмой статьи 79 КЗоТ и части третьей статьи 12 Закона об отпусках в случае отзыва работника из отпуска его труд оплачивают с учетом той суммы, которая была начислена на оплату неиспользованной части отпуска.

Следовательно, из заработной платы, которая будет начислена работнику после отзыва из ежегодного отпуска, необходимо отчислить сумму отпускных за неиспользованные дни такого отпуска. 

Основанием для отчисления излишне выплаченных отпускных из заработной платы работника является приказ руководителя предприятия (ч. вторая ст. 127 КЗоТ). о необходимости такого отчисления можно указать в приказе об отзыве работника из отпуска. Если заработной платы, начисленной работнику за месяц, в котором он был отозван из отпуска, недостаточно для отчисления излишне выплаченных отпускных, то такое отчисление осуществляется из заработной платы работника за следующий месяц.

В дальнейшем при предоставлении работнику неиспользованной части ежегодного отпуска начисление отпускных должно осуществляться исходя из нового расчетного периода.³⁵

ПРИМЕР 16

Отчисление отпускных при отзыве работника из отпуска

Работнику предоставлен ежегодный отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 31 мая по 24 июня 2021 года (на период отпуска приходится нерабочий день 20 июня — Троица, который в продолжительность ежегодного отпуска не включается). При среднедневной заработной плате 320 грн. сумма начисленных и выплаченных работнику отпускных составила 7680 грн. (320 грн. х 24 к. д.). Но приказом руководителя предприятия работник с его согласия с 17 июня был отозван из отпуска для ликвидации последствий производственной аварии. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Оклад работника — 9500 грн.

Поскольку работник использовал ежегодный отпуск частично — только 17 календарных дней (с 31 мая по 16 июня), то оставшиеся неиспользованными 7 календарных дней ежегодного отпуска (с 17 по 24 июня) должны быть предоставлены ему позднее в сроки, согласованные с работодателем. Сумма излишне выплаченных отпускных (за 7 к. д. неиспользованного отпуска) подлежит отчислению из заработной платы работника за июнь, а в случае ее недостаточности — из заработной платы работника за июль.

Сумма выплаченных работнику отпускных за 7 календарных дней неиспользованного отпуска с 17 по 24 июня, которую необходимо отчислить из заработной платы работника:

7 к. д. х 320 грн. = 2240 грн.

Сумма заработной платы работника за 8 отработанных рабочих дней в период с 17 по 30 июня (в июне на предприятии согласно графику работы 20 рабочих дней):

9500 грн. : 20 р. д. х 8 отраб. д. = 3800 грн.

Поскольку эта сумма заработной платы оказалась больше суммы отпускных, подлежащих отчислению, то сумма заработной платы работника за июнь после отчисления излишне выплаченных отпускных составляет:

3800 – 2240 = 1560 грн.

__________________________________________________________________________

Обращаем внимание, что законодательством предусмотрен отзыв работника только из ежегодного отпуска с последующим отчислением из заработной платы излишне выплаченных отпускных. Что касается отзыва работника из прочих видов отпусков (учебного, творческого, социального на детей, «чернобыльского», «ветеранского» и т. д.), то это невозможно (законодательством не предусмотрено). Но если работник по собственному желанию решит прервать такой отпуск (например, учебный), подав соответствующее заявление руководителю предприятия, а последний пойдет ему навстречу и издаст приказ о досрочном прекращении отпуска и выходе работника на работу, то не будет оснований отчислять из заработной платы работника отпускные за неиспользованные дни такого (не ежегодного) отпуска. Оплата труда работника с первого дня выхода на работу осуществляется на общих основаниях без учета ранее выплаченных сумм за неиспользованные дни отпуска.³⁶

Стаття 45 Конституції України гарантує, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням, зокрема, оплачуваної щорічної відпустки.

Види відпусток, які підлягають оплаті, визначені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 74 КЗпП та статтею 2 Закону про відпустки встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — роботодавці), надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки¹ із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Крім того, підлягають оплаті відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, відпустка при народженні дитини (ст. 13–16, 18-1, 19, 19-1 Закону про відпустки).

Також оплачується відпустка для підготовки та участі в змаганнях, яка надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях (ст. 16-1 Закону про відпустки, п. 7 Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 565).

Оплата всіх вищезазначених відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених для оплати праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники (ч. перша ст. 23 Закону про відпустки).

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання (ч. друга ст. 23 Закону про відпустки).

Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, в т. ч. оплата додаткових днів щорічної відпустки, що передбачені колективним (трудовим) договором і надаються понад встановлену законодавством тривалість щорічної відпустки, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел (ч. третя ст. 23 Закону про відпустки).

Звертаємо увагу, що додаткові відпустки, що надаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорій 1 і 2 (далі — «чорнобильці») згідно з пунктом 22 частини першої статті 20 та пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII (далі — Закон № 796), не належать до щорічних відпусток², оплачуються за рахунок коштів державного бюджету, які перераховуються роботодавцям органами соціального захисту населення відповідно до норм Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936.

Крім того, не належить до щорічних відпусток оплачувана за рахунок роботодавця додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, що надається учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII (далі — Закон № 3551), особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП, ст. 16-2 Закону про відпустки, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закону № 3551).³

Нарахування працівникам заробітної плати за період будь-якої оплачуваної відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за час якої нараховується допомога по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України), а також грошової компенсації за невикористану відпустку⁴ (далі разом — відпускні) здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в його підпункті «а» пункту 1.

Виходячи з положень розділів ІІ – ІV Порядку № 100 алгоритм проведення розрахунків при нарахуванні відпускних включає декілька етапів (див. схему).

Алгоритм нарахування оплати за час відпустки

Визначення розрахункового періоду

↓

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

↓

Визначення кількості календарних днів в розрахунковому періоді

↓

Обчислення середньоденної заробітної плати

↓

Визначення суми відпускних

Зупинимося детально на кожному з вище зазначених етапів нарахування відпускних, а також розглянемо на конкретних прикладах порядок розрахунку суми відпускних.

Визначення розрахункового періоду

Розрахунковий період для нарахування відпускних залежить від тривалості роботи працівника у роботодавця.

Так, якщо період роботи працівника у роботодавця становить більше одного року, то обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунковим періодом для нарахування відпускних є останні 12 календарних місяців роботи працівника у роботодавця.

Наприклад, якщо працівнику відпустка надається з 7 червня 2021 року, то розрахунковим періодом є період з 1 червня 2020 року по 31 травня 2021 року.

Для співробітника, який пропрацював у роботодавця менше року, розрахунковим періодом є період з першого числа місяця після оформлення (прийняття) на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. другий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 12 жовтня 2020 року, а відпустка йому надається з 22 червня 2021 року, розрахунковим періодом буде період з 1 листопада 2020 року по 31 травня 2021 року (7 календарних місяців роботи).

Якщо працівника прийнято на роботу з першого календарного дня місяця, то цей місяць враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки.

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, встановленого графіком роботи підприємства, то цей місяць також враховується (включається) до розрахункового періоду як повний місяць (абз. другий п. 2 Порядку № 100). Тобто всі календарні дні такого місяця (за винятком святкових і неробочих днів) включаються до розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 4 січня 2021 року (перший робочий день січня 2021 року на підприємстві, оскільки 1 січня — святковий день, 2 і 3 січня — субота і неділя — вихідні дні підприємства), а відпустка йому надається з 19 липня 2021 року, розрахунковим періодом є період з 1 січня по 30 червня 2021 року, тобто січень (в тому числі 2 і 3 січня, але без святкових днів 1 і 7 січня) включається до розрахункового періоду (див. приклад 2 нижче).

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку їхньої заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду такий місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівнику-відряднику надається щорічна основна відпустка з 1 липня 2021 року (розрахунковий період — з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року), але на момент нарахування відпускних, які повинні бути виплачені не пізніше 27 червня, ще не відомий розмір його заробітної плати за червень 2021 року (останній місяць розрахункового періоду), то замість заробітної плати за цей місяць можна використати заробітну плату за місяць, що безпосередньо передує розрахунковому періоду, тобто за червень 2020 року. При цьому в подальшому перерахунок відпускних не провадиться.

Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше ніж календарний місяць, то розрахункового періоду не буде. В цьому випадку середня заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. сьомий п. 4 Порядку № 100). Тобто розрахунок відпускних здійснюється виходячи з установлених працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, якщо вони не менше мінімальної заробітної плати. Це стосується, наприклад, випадку, коли працівник прийнятий на роботу 6 травня 2021 року (другий робочий день місяця), а звільняється 25 червня 2021 року (немає відпрацьованого повністю календарного місяця).

Якщо працівникові, якому встановлено неповний робочий тиждень з робочими днями у вівторок і четвер, надається оплачувана відпустка з 9 серпня 2021 року, при цьому він був прийнятий на роботу 2 лютого (вівторок) 2021 року — його перший робочий день в лютому відповідно до індивідуального графіка роботи , але який є другим робочим днем лютого на підприємстві (перший робочий день лютого на підприємстві — 1 лютого — понеділок), то лютий не включається до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних працівнику в серпні. В цьому випадку розрахунковий період у працівника включає період з 1 березня по 31 липня 2021 року (5 місяців).

Якщо працівник прийнятий на роботу з першого календарного або робочого дня місяця, а звільняється в останній календарний або робочий день цього ж місяця (фактично він відпрацював усі робочі дні місяця), то розрахункового періоду у нього не буде, оскільки місяць, в якому працівник звільняється, не може включатися до розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівник прийнятий на роботу 1 червня 2021 року (перший календарний і робочий день місяця), а звільняється 30 червня (останній календарний і робочий день місяця), то для нарахування йому грошової компенсації за невикористані дні відпустки червень не є місяцем розрахункового періоду (в даному випадку відсутній розрахунковий період).

Якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, відпрацював весь цей місяць, але вирішив звільнитися, при цьому з 1 числа наступного місяця йому надаються невикористані дні щорічної відпустки з наступним звільненням (останній день відпустки є днем звільнення — ч. перша ст. 3 Закону про відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць, який працівник відпрацював повністю і який передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, якщо працівник був прийнятий на роботу 5 травня 2021 року (перший робочий день місяця), але в кінці цього місяця вирішив звільнитися, відпрацювавши по 31 травня, а з 1 червня йому за бажанням були надані 2 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки із днем звільненням 2 червня (останній день відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць — травень.

Якщо працівнику на підставі одного наказу керівника надається одна (загальна) щорічна основна відпустка за попередній і поточний робочі роки (наприклад, з 7 червня по 26 липня 2021 року надається щорічна основна відпустка загальною тривалістю 48 к. д., в тому числі 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2020 р. по 14.01.2021 р. і 24 к. д. за робочий рік з 15.01.2021 р. по 14.01.2022 р.), то для такої відпустки розрахунковий період для нарахування відпускних буде єдиним (червень 2020 року – травень 2021 року).

Якщо за суміжні два робочі роки працівнику надаються дві щорічні основні відпустки поспіль (одна за одною) на підставі двох наказів керівника підприємства (по кожній відпустці виданий окремий наказ), при цьому вони починаються в різних місяцях (наприклад, першу відпустку надано з 24 травня по 16 червня, а другу — з 17 червня по 12 липня 2021 року), в тому числі якщо між відпустками є розрив з вихідними днями (наприклад, першу відпустку надано з 19 травня по 11 червня, а другу відпустку надано через 2 вихідні дні (12 і 13 червня — субота і неділя) з 14 червня по 9 липня 2021 року), то розрахункові періоди будуть різними (для першої відпустки: травень 2020 року – квітень 2021 року; для другої відпустки: червень 2020 року – травень 2021 року).

Також окремо визначаються розрахункові періоди при наданні працівнику поспіль оплачуваних відпусток різних видів.

Наприклад, якщо працівнику одним наказом керівника підприємства надаються три відпустки різних видів поспіль: спочатку щорічна основна відпустка з 28 травня по 21 червня (24 к. д.), одразу після неї — соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, з 22 червня по 2 липня (10 к. д.), а одразу після неї — «чорнобильська» відпустка з 3 по 18 липня (14 р. д. або 16 к. д.), то враховуючи, що такі відпустки починаються в різних місяцях (щорічна відпустка — в травні, соціальна відпустка — в червні, «чорнобильська» відпустка — в липні), розрахункові періоди будуть різними: для щорічної відпустки: травень 2020 року – квітень 2021 року; для соціальної відпустки: червень 2020 року – травень 2021 року; для «чорнобильської» відпустки: липень 2020 року – червень 2021 року.

Таким чином, розрахунковий період залежить не від місяця видання наказу про надання відпустки, а від того, в якому календарному місяці згідно з наказом керівника працівнику надається (починається) відпустка.⁵ При цьому одним наказом працівнику може бути надано щорічну основну (додаткову) відпустку за декілька робочих років (за поточний та попередні робочі роки).

Якщо щорічна відпустка була перервана хворобою, після якої друга частина (продовження) відпустки почалася в наступному місяці, то відпускні за цю (продовжену) частину відпустки розраховуються виходячи з нового розрахункового періоду (див. приклад 15 нижче).¹⁶

Періоди, які виключаються з розрахункового періоду

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100; див. приклади 6–8 нижче).

Вищенаведена норма стосується, наприклад, випадків, коли:

• працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня (з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);⁷
• був оформлений простій, але не з вини працівника, а за рішенням роботодавця, в т. ч. на період карантину (за працівником частково зберігалась заробітна плата в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки відповідно до частини першої статті 113 КЗпП);⁸
• працівнику надавались відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки (в т. ч. на період карантину);⁹
• працівник перебував у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку¹⁰ тощо.

Відповідно, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював з власної вини, внаслідок чого за ним не зберігалась заробітна плата (простій з вини працівника, відсторонення від роботи керівником у випадках, передбачених статтею 46 КЗпП, прогул тощо), то такий період (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду не відпрацьовані працівником робочі (календарні) дні підприємства у зв’язку з тим, що з ініціативи працівника йому роботодавцем був встановлений неповний робочий тиждень.

Крім того, якщо в розрахунковому періоді працівник не працював, але за ним зберігався середній заробіток (за період відпустки, в  тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами¹⁰, за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, період проходження військової служби за призовом чи контрактом в особливий період, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи тощо), то такий період не виключається з розрахункового періоду (див. приклади нижче).

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, наведені в пункті 3 Порядку № 100, а які не враховуються при такому обчисленні — в пункті 4 зазначеного Порядку (див. таблицю нижче).

Виплати, які враховуються і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

Виплати, які НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 4 Порядку № 100)

• Основна заробітна плата; • Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати та інші); – виробничі премії; – індексація; – середня заробітна плата, що зберігається за працівником у випадках, передбачених законодавством (за час оплачуваних відпусток, службових відряджень, виконання державних і громадських обов’язків, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи, вимушеного прогулу тощо); • Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (винагорода за підсумками річної роботи та інші); • Допомога по тимчасовій непрацездатності; • Допомога по вагітності та пологах

• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; • Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; • Виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати; • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Винагороди державним виконавцям

Нагадаємо, що з 12 грудня 2020 року до Порядку № 100 було внесено зміни¹¹, якими, зокрема, пункт 3 цього документа викладено в новій редакції. В даний час абзацом першим пункту 3 Порядку № 100 визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Таким чином, пункт 3 Порядку № 100 зараз не містить довгого переліку виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, а лише визначає, що фактично це всі «зарплатні» виплати, крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100.

Крім того, абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Абзацом другим пункту 3 Порядку № 100 у редакції, чинній з 12 грудня 2020 року, встановлено, що суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Таким чином, з 12 грудня 2020 року роботодавцям при визначенні сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді потрібно враховувати, що виплати, які нараховані в поточному місяці за попередні місяці, з метою обчислення середньої заробітної плати мають бути віднесені до таких попередніх місяців.

Врахування премій і винагород

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії, що належать до заробітної плати, а премії, зазначені в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії до розрахунку є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання) і мають виробничий характер (належать до додаткової заробітної плати).¹²

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не належить до одноразових виплат.¹²

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих разових доручень може виплачуватися одноразова премія) або премія виплачується на підставі окремого наказу керівника за виконання окремих доручень, то вона (незалежно від її розміру та порядку обчислення) вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹²

Оскільки суми нарахованої заробітної плати враховуються в тому місяці, за який вони нараховані (абз. другий п. 3 Порядку № 100), то і премії відносяться до місяців, за які вони нараховані. Наприклад, якщо щомісячна виробнича премія за роботу в травні нараховується в червні, то вона відноситься до виплат за травень.

Отже, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка, наприклад, з 14 червня 2021 року, а в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) йому в червні 2020 року було нараховано місячну премію за травень 2020 року, то така премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, оскільки вона належить до травня 2020 року, який не включається до розрахункового періоду. Але якщо цьому ж працівнику в червні 2021 року буде нараховано місячну премію за травень 2021 року, який є місяцем розрахункового періоду, то така премія має бути врахована при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних. Тобто вже після нарахування та виплати працівнику відпускних, що здійснюється перед наданням відпустки, необхідно буде в кінці червня, коли стане відома сума місячної премії за травень 2021 року, зробити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівнику відпускні.

Що стосується премій, які виплачуються за квартал, півріччя, рік, то для них встановлено спеціальний порядок врахування.

Згідно з абзацом третім пункту 3 Порядку № 100 премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

Таким чином, премії і винагороди, які виплачуються за звітний період — квартал, півріччя, рік, при обчисленні середньої заробітної плати необхідно відносити до місяців звітного періоду, за який вони нараховані, пропорційно відпрацьованому часу в таких місяцях. І тільки якщо місяць відноситься до розрахункового періоду, то частина премії (винагороди), яка припадає на такий місяць, буде враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклади 9, 10 нижче).

Вищевказаний розподіл по місяцях пояснюється тим, що виробничі премії, річні винагороди нараховуються працівникам, як правило, за відпрацьований ними час в місяцях і звітному періоді (квартал, півріччя, рік), при цьому за невідпрацьований час (період простою, прогулу, перебування у відпустках, на лікарняному тощо) зазначені виплати не нараховуються. Тому і при обчисленні середньої заробітної плати запроваджено принцип розподілу суми премії, винагороди по місяцях звітного періоду пропорційно відпрацьованому часу в таких місяцях. Але проблема полягає в тому, що розподіл по місяцях премій і винагород з урахуванням норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 в деяких випадках потребуватиме здійснення перерахунку вже нарахованих та виплачених відпускних.

Наприклад, якщо працівникові надається щорічна відпустка з 22 червня 2021 року, а в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) йому в липні 2020 року було нараховано премію за ІІ квартал 2020 року, то така премія розподіляється по трьох місяцях цього кварталу — квітень, травень і червень 2020 року пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях. При цьому частина премії за ІІ квартал 2020 року, яка припадає на квітень і травень 2020 року, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вказані місяці не включаються до розрахункового періоду. Частина премії за ІІ квартал 2020 року, яка припадає на червень 2020 року, враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки цей місяць включається до розрахункового періоду.¹³

Якщо цьому ж працівнику в липні 2021 року буде нараховано премію за ІІ квартал 2021 року, то частина такої премії, яка припадає на квітень і травень 2021 року, має бути враховована, оскільки вказані місяці включаються до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, надану з 22 червня 2021 року. Частина премії за ІІ квартал 2021 року, що припадає на червень 2021 року, не буде враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки цей місяць не включається до розрахункового періоду. В даному випадку в липні 2021 року, коли стане відома сума премії за ІІ квартал 2021 року, необхідно буде зробити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівнику відпускні (див. приклад 9 нижче).¹³

Якщо працівникові надається щорічна відпустка з 31 травня 2021 року, при цьому в розрахунковому періоді (травень 2020 року – квітень 2021 року) йому були нараховані в травні 2020 року винагорода за підсумками річної роботи за 2019 рік, а в квітні 2021 року — винагорода за підсумками річної роботи за 2020 рік, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року перша річна винагорода — нарахована в травні 2020 року за 2019 рік не враховується, оскільки вона нарахована за місяці 2019 року, які не включаються до розрахункового періоду. Друга річна винагорода, нарахована в квітні 2021 року за 2020 рік, припадає на січень – грудень 2020 року. При цьому частина цієї винагороди, яка припадає на січень – квітень 2020 року, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вказані місяці не включаються до розрахункового періоду. Частина другої річної винагороди, яка припадає на травень – грудень 2020 року, враховується при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду (див. приклад 10 нижче).¹³

Якщо цьому ж працівнику у 2022 році буде нарахована винагорода за підсумками річної роботи за 2021 рік, то частина такої винагороди, яка припадає на січень – квітень 2021 року, має бути врахована при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року, оскільки вказані місяці включаються до розрахункового періоду. Тобто у 2022 році після нарахування винагороди за підсумками річної роботи за 2021 рік необхідно буде зробити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівнику відпускні за відпустку, надану з 31 травня 2021 року.

Але, швидше за все, вищевказане робити не доведеться, оскільки Мінекономіки вже розробило проект постанови уряду, яким планується внести зміни до Порядку № 100. Зокрема, зазначеним проектом постанови, який вже узгоджений з Мін’юстом, абзаци другий і третій пункту 3 Порядку № 100 будуть викладені в новій редакції, яка не передбачає віднесення премій і винагород до місяців, за які вони нараховані. Але наразі, до внесення зазначених змін, необхідно керуватися чинними нормами Порядку № 100.

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам щорічно матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення до відпустки, а також якщо працівникам на підставі поданих заяв виплачується разова матеріальна допомога (за сімейними обставинами, для соціально-побутових потреб тощо), то всі такі допомоги не включаються до розрахунку для нарахування відпускних, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. і матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 12 нижче). При цьому не має значення вид матеріальної допомоги («зарплатна», що виплачується всім працівникам систематично один раз на рік, або разова, що надається окремим працівникам на підставі їхніх заяв і не належить до фонду оплати праці).¹⁴

Врахування відпускних і грошової компенсації за невикористану відпустку

Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

До таких виплат належать і відпускні, нараховані як за час попередньої щорічної відпустки, так і за час інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством (навчальної, творчої, соціальної додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, «чорнобильської», «ветеранської», при народженні дитини тощо).

Грошова компенсація за невикористану відпустку, нарахована і виплачена в розрахунковому періоді, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки вона вказана у складі одноразових виплат в підпункті «б» пункту 4 Порядку № 100. Але при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану відпустку враховуються нараховані в розрахунковому періоді відпускні за час оплачуваних відпусток.

Врахування «лікарняних» і «декретних»

Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включається допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, допомога по тимчасовій непрацездатності (далі разом — «лікарняні») і допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») як допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.¹⁵

Врахування «перехідних» виплат

Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані (абз. другий п. 3 Порядку № 100).

Отже, як «неперехідні» виплати (індексація, доплати, надбавки тощо), так і «перехідні» виплати, які нараховані (донараховані) у поточному місяці за попередній місяць, відносяться до виплат попереднього місяця (за який вони нараховані).

Що стосується «перехідних» відпускних, інших «середньозарплатних» виплат, які обчислюються відповідно до Порядку № 100, «лікарняних» та «декретних», то згідно з підпунктом 1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця). Наприклад, сума нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Таким чином, якщо за станом на початок (кінець) розрахункового періоду працівник перебував у відпустці, відрядженні, вимушеному прогулі, виконував державні обов’язки тощо, коли за ним зберігався середній заробіток відповідно до Порядку № 100, хворів або був в «декретній» відпустці, коли йому нараховувалися «лікарняні» або «декретні», тобто коли працівнику нараховувалися виплати, що припадають на два та більше суміжні місяці, то такі «перехідні» виплати розподіляються по місяцях, за які вони нараховані.^15,16

Наприклад, якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 5 липня 2021 року (розрахунковий період: з 1 липня 2020 року по 30 червня 2021 року), а в червні 2020 року (місяць, що передує розрахунковому періоду) йому були нараховані і виплачені відпускні за попередню щорічну основну відпустку, надану з 15 червня по 9 липня 2020 року, то частина таких відпускних за дні відпустки, що припадають на період з 1 по 9 липня 2020 року (перший місяць розрахункового періоду), враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну основну відпустку, що надається з 5 липня 2021 року.

Якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 14 червня 2021 року (розрахунковий період: з 1 червня 2020 року по 31 травня 2021 року), а в червні 2020 року (перший місяць розрахункового періоду) йому були нараховані та виплачені «лікарняні» за період хвороби з 25 травня по 9 червня 2020 року, то частина таких «лікарняних» за дні хвороби з 25 по 31 травня 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2021 року. При цьому «лікарняні», нараховані за дні хвороби з 1 по 9 червня 2020 року (перший місяць розрахункового періоду), включаються до розрахунку (див. приклад 13 нижче).¹⁵

У разі якщо працівниці одразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), що закінчилась, наприклад, 10 червня 2021 року, надається щорічна основна відпустка з 11 червня 2021 року (розрахунковий період: з 1 червня 2020 року по 31 травня 2021 року), при цьому в місяці розрахункового періоду (лютому 2021 року) їй були виплачені «декретні» за весь період «декретної» відпустки — з 5 лютого по 10 червня 2021 року, то частина таких «декретних», виплачених за дні «декретної» відпустки з 1 по 10 червня 2021 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну відпустку, що надається в червні 2021 року. Тобто до розрахунку включаються тільки «декретні», нараховані за календарні дні, що припадають на місяці розрахункового періоду (див. приклад 13 нижче).

Врахування виплат, якщо відпустка надається на початку наступного місяця

Оскільки відпускні повинні бути виплачені працівнику не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 23 Закону про відпустки, ст. 115 КЗпП), то іноді вони нараховуються і виплачуються в місяці, що передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, при наданні відпустки з 1 червня відпускні виплачуються не пізніше 28 травня. Враховуючи, що подією, з якою пов’язане нарахування відпускних, є відпустка, яка надається в червні, зазначені відпускні будуть відноситися до виплат за червень — місяць, в якому надано відпустку і за який нараховані відпускні (а не травень, незважаючи на їхню виплату в цьому місяці), при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних до наступних відпусток.¹⁷

Якщо відпустка надається працівникові в червні 2021 року (розрахунковий період: червень 2020 року — травень 2021 року), а за 24 календарні дні попередньої щорічної відпустки, що надавалась йому з 1 червня 2020 року, відпускні були нараховані та виплачені 28 травня 2020 року (тобто в місяці — травні 2020 року, який не включається до розрахункового періоду), то такі відпускні включаються до заробітку червня 2020 року (тобто місяця, на який припадає початок відпустки і який є першим місяцем розрахункового періоду) і враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2021 року.

Якщо оплачувана відпустка надається працівнику з 1 числа (з першого робочого дня) наступного місяця, але на момент нарахування відпускних відсутні підсумкові дані про розмір заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду (ще не складено відомості про заробітну плату за цей місяць), то для розрахунку середньої заробітної плати спочатку можна не використовувати дані про нараховану заробітну плату за останній місяць розрахункового періоду, але після проведення нарахування всіх виплат працівникові за такий місяць необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням донарахованих сум і провести донарахування або відрахування зайво виплачених сум відпускних (див. приклад 12 нижче).¹⁸

У працівників-відрядників в такій ситуації, як зазначалося вище, останній місяць розрахункового періоду може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100).

Якщо працівнику відпустка надається на початку наступного місяця (наприклад, з 1 липня), а в останньому місяці розрахункового періоду (червні) працівник хворів, але ще не надав підприємству листок непрацездатності (далі — ЛН) і, відповідно, йому ще не нараховані «лікарняні», то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат, які були нараховані в розрахунковому періоді. Але після надання працівником ЛН і нарахування йому «лікарняних» необхідно здійснити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівникові відповідну суму відпускних.¹⁹

Відсутність виплат в розрахунковому періоді або відпрацьовано менше календарного місяця

Абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.

Згідно з абзацами третім – четвертим пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (див. приклад 3 нижче).

Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (див. приклади 4, 5, 6 нижче).

Для реалізації вищенаведених норм для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад за повною посадою та мінімальна заробітна плата у місячному розмірі, встановлені на день надання щорічної (іншої оплачуваної) відпустки.

Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, порівнюються посадовий оклад і мінімальна заробітна плата, обчислені пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника. Для зазначених осіб місячна мінімальна заробітна плата для розрахунку середньої заробітної плати визначається в тому ж порядку, що і місячна мінімальна заробітна плата для нарахування заробітної плати за виконану роботу в місяці, а саме пропорційно до виконаної норми праці, що передбачено частиною п’ятою статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР²⁰ (див. приклад 5 нижче).

Вищезазначені норми застосовуються, наприклад, у випадку, коли працівниці після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трірічного віку (шестірічного віку за медичним висновком) одразу надається щорічна основна відпустка. В цій ситуації для розрахунку використовують тарифну ставку (посадовий оклад) або мінімальну заробітну плату, що діють на день надання щорічної відпустки (див. приклад 6 нижче).²¹

Також виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) або мінімальної заробітної плати розраховується сума відпускних (грошової компенсації за невикористану відпустку), якщо працівник звільняється, не відпрацювавши повний календарний місяць, наприклад, коли працівника прийнято на роботу 11 травня 2021 року, а 25 червня він звільняється (див. приклад 4 нижче).²² Аналогічній підхід в нарахуванні відпускних застосовується і у випадку, якщо новому працівнику надається оплачувана відпустка (наприклад, навчальна), коли він ще не відпрацював повний календарний місяць на підприємстві (див. приклади 3, 5 нижче).²²

У випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 4 Порядку № 100, якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, для визначення сумарної заробітної плати розрахункового періоду необхідно ту величину, яка більше (посадовий оклад чи мінімальна заробітна плата), помножити на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 12 або на меншу кількість відпрацьованих працівником календарних місяців на підприємстві (місяців перебування у трудових відносинах) (див. приклади 3–6 нижче).

Якщо дохід нарахований в місяці, який виключається з розрахункового періоду

Якщо заробітна плата (дохід) нарахована працівнику в місяці, який виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 (місяць, в якому працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково), то до розрахунку не включаються і всі виплати, нараховані в такому місяці (зокрема, оплата простою, премії за попередні місяць, квартал, півріччя).²³

Обчислення середньоденної заробітної плати

Для визначення середньоденної заробітної плати необхідно сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період розділити на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (абз. перший п. 7 Порядку № 100).

В Україні відповідно до статті 73 КЗпП святковими днями є:

1 січня — Новий рік;

7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 травня — День праці;

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);

28 червня — День Конституції України;

24 серпня — День незалежності України;

14 жовтня — День захисника України.

Неробочими днями є дні релігійних свят, до яких, крім Різдва Христового, належать:

один день (неділя) — Пасха (в поточному році — 2 травня);

один день (неділя) — Трійця (в поточному році — 20 червня).

Враховуючи вищевикладене, всього в календарному році 11 святкових і неробочих днів (далі — святк. д.).

У загальному випадку при нарахуванні відпускних за відпустку, коли розрахунковий період включає 12 календарних місяців, з кількості календарних днів в розрахунковому періоді необхідно виключати 11 святкових днів, передбачених статтею 73 КЗпП.

Однак через те, що два неробочі дні — Пасха і Трійця можуть припадати на різні місяці (наприклад, Пасха може припадати на квітень і травень, Трійця — на травень і червень), не завжди на останні 12 календарних місяців припадає 11 святк. д. (може бути 10 або 12 святк. д.).

Наприклад, якщо відпустка надається у травні 2021 року, то на розрахунковий період — останні 12 календарних місяців (травень 2020 року – квітень 2021 року) припадає 10 святк. д., при цьому неробочий день — релігійне свято Пасха в зазначеному періоді відсутній, оскільки в 2021 році це свято припало не на квітень (останній місяць розрахункового періоду), а на 2 травня (див. приклади 3, 10 нижче).

У невисокосному календарному році, яким є 2021 рік, всього 365 календарних днів (далі — к. д.), тому для визначення середньоденної заробітної плати при наданні оплачуваної відпустки, коли розрахунковий період становить 12 календарних місяців, і до нього включається лютий невисокосного року, який має 28 к. д., необхідно сумарну заробітну плату за цей період розділити на 354 к. д. (365 к. д. – 11 святк. д.).

Виняток у 2021 році становить ситуація, коли відпустка надається у травні 2021 року, оскільки на розрахунковий період, що становить 12 календарних місяців (травень 2020 року – квітень 2021 року), як зазначено вище, припадає 10 святк. д. Для такої ситуації сумарну заробітну плату за вказаний розрахунковий період необхідно розділити на 355 к. д. (365 к. д. – 10 святк. д.).

У високосному календарному році, що включає 366 к. д., яким був 2020 рік, при наданні відпустки в будь-якому місяці (крім січня і лютого) і січні – лютому наступного за ним невисокосного року (в тому числі січні – лютому 2021 року), коли розрахунковий період включає лютий високосного року (лютий 2020 року), який має 29 к. д., для визначення середньоденної заробітної плати сумарну заробітну плату за розрахунковий період, що становить 12 календарних місяців, в загальному випадку необхідно розділити на 355 к. д. (366 к. д. – 11 святк. д.).

Враховуючи, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), то у випадку, якщо в розрахунковому періоді працівник працював в режимі неповного робочого тижня з не залежних від нього причин (тобто за рішенням роботодавця), не працював через простій не з власної вини (простій введено за рішенням роботодавця), перебував у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 і 26 Закону про відпустки, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку в розрахунковому періоді на кількість календарних днів в ньому, зменшену на кількість:

• святкових і неробочих днів, встановлених законодавством;
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня за рішенням роботодавця (вихідні дні підприємства в цьому випадку з розрахункового періоду не виключаються, оскільки відпустки надаються в календарних днях і оплачуються саме календарні дні відпустки, в т. ч. які припадають на вихідні дні);²⁴
• днів простою (не з вини працівника)²⁵
• календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 25 і 26 Закону про відпустки);²⁶
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності (згідно з рішенням МСЕК) без нарахування «лікарняних».²⁷

Якщо ж працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням (у зв’язку з сімейними обставинами, за сумісництвом тощо), кількість днів у розрахунковому періоді не зменшується на кількість робочих днів, не відпрацьованих працівником у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня (див. приклад 14 нижче).²⁴

Визначення суми відпускних

Сума відпускних розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати, обчисленої у вищерозглянутому порядку, на кількість календарних днів відпустки.

При визначенні тривалості щорічної відпустки або додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, святкові та неробочі дні не враховуються (ч. друга ст. 5 Закону про відпустки).

Святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, які припадають на період вищевказаних відпусток, у розрахунок тривалості таких відпусток не включаються і не оплачуються (абз. другий п. 7 Порядку № 100).

Всі інші оплачувані відпустки (навчальна, творча, «чорнобильська», «ветеранська» тощо) на святкові та неробочі дні не продовжуються, тобто такі дні оплачуються як календарні дні відпустки.

Розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування відпускних працівникам в різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить 12 календарних місяців

Працівникові, який пропрацював на підприємстві 7 років, за черговий робочий рік, який був повністю відпрацьований, надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів з 7 червня по 8 липня 2021 року (неробочий день 20 червня — Трійця та святковий день 28 червня — День Конституції України не включаються до тривалості щорічної відпустки). Розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців роботи (червень 2020 року – травень 2021 року), що передують місяцю надання відпустки. Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, становить 103 450 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року), за винятком 11 святкових і неробочих днів (7 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня, 25 грудня 2020 року, 1 і 7 січня, 8 березня, 1, 2 і 9 травня 2021 року):

365 к. д. – 11 святк. д. = 354 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

103 450 грн. : 354 к. д. = 292,23 грн.

Сума відпускних:

292,23 грн. х 30 к. д. = 8766,90 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить декілька місяців

Працівнику, прийнятому на роботу 4 січня 2021 року (перший робочий день місяця на підприємстві), з 19 липня по 11 серпня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Працівник відпрацював повних 6 календарних місяців (далі — міс.) з січня по червень 2021 року, тому всі ці місяці включаються до розрахункового періоду. В кожному місяці розрахункового періоду працівник отримував заробітну плату в розмірі мінімальної заробітної плати — 6000 грн., в тому числі оклад в розмірі 5500 грн. і доплату до мінімальної заробітної плати в розмірі 500 грн.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (січень – червень 2021 року) без урахування святкових і неробочих днів:

31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) – 8 святк. д. (1 і 7 січня, 8 березня, 1, 2 і 9 травня, 20 і 28 червня) = 173 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

(6000 грн. х 6 міс.) : 173 к. д. = 208,09 грн.

Сума відпускних:

208,09 грн. х 24 к. д. = 4994,16 грн.

ПРИКЛАД 3

Нарахування відпускних, якщо працівник відпрацював менше ніж календарний місяць,
а його посадовий оклад більше мінімальної заробітної плати

Працівник, який є студентом ІІІ курсу заочного відділення вишу, був прийнятий на роботу 5 квітня 2021 року. На підставі довідки вишу йому надається навчальна відпустка на період сесії тривалістю 12 календарних днів з 24 травня по 4 червня. Посадовий оклад працівника — 6500 грн.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, то розрахунковий період у нього відсутній. В цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з встановленого йому посадового окладу або мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що в місяці надання відпустки посадовий оклад працівника більше мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (6500 грн. > 6000 грн.), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру посадового окладу.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (травень 2020 року – квітень 2021 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру встановленого йому посадового окладу становить:

6500 грн. х 12 міс. = 78 000 грн.

Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді (травень 2020 року – квітень 2021 року) без урахування святкових і неробочих днів:

365 к. д. – 10 святк. д. = 355 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

78 000 грн. : 355 к. д. = 219,72 грн.

Сума відпускних:

219,72 грн. х 12 к. д. = 2636,64 грн.

ПРИКЛАД 4

Нарахування відпускних, якщо працівник відпрацював менше ніж календарний місяць,
а його місячний оклад менше мінімальної заробітної плати

Працівник прийнятий на роботу 11 травня 2021 року, а вже 22 червня він звільняється. На підставі заяви працівника перед звільненням йому надається невикористана щорічна основна відпустка тривалістю 3 календарні дні з 23 по 25 червня (датою звільнення є останній день відпустки). Місячний оклад працівника — 5700 грн.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, то розрахунковий період у нього відсутній. В цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з встановленого йому місячного окладу або мінімальної заробітної плати (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

В місяці надання відпустки місячний оклад працівника менше мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (5700 грн. < 6000 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2020 року – травень 2021 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру мінімальної заробітної плати становить:

6000 грн. х 12 міс. = 72 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

72 000 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 72 000 грн. : 354 к. д. = 203,39 грн.

Сума відпускних:

203,39 грн. х 3 к. д. = 610,17 грн.

ПРИКЛАД 5

Нарахування відпускних працівнику, який працює з неповним робочим часом,
якщо оклад за повною посадою менше мінімальної заробітної плати

Працівник, який є особою з інвалідністю (далі — інвалід) ІІІ групи, був прийнятий на роботу 17 травня 2021 року за направленням служби зайнятості. Він працює на умовах неповного робочого часу — 5 годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. З 29 червня йому як інваліду на підставі поданої ним заяви надається щорічна основна відпустка повної тривалості — 26 календарних днів до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві (ч. сьома ст. 6, п. 2 ч. сьомої ст. 10 Закону про відпустки).

Оклад за повною посадою працівника — 5500 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в червні — 100 робочих годин (20 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 160 робочих годин (20 р. д. х 8 р. г.).

Оскільки у працівника відсутній розрахунковий період (немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з встановленого йому місячного окладу або мінімальної заробітної плати. Якщо розмір окладу менше мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з розміру мінімальної заробітної плати. У разі роботи на умовах неповного робочого часу розрахунок здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно індивідуальному графіку роботи (абз. сьомий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що працівник працює на умовах неповного робочого часу, а в місяці надання відпустки — червні 2021 року оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (5500 грн. < 6000 грн.), то обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці виходячи з індивідуальної норми робочого часу:

6000 грн. : 160 р. ч. х 100 відпрац. г. = 3750 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в червні 2021 року використовується при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2020 року – травень 2021 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру «пропорційної» мінімальної заробітної плати становить:

3750 грн. х 12 міс. = 45 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

45 000 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 45 000 грн. : 354 к. д. = 127,12 грн.

Сума відпускних:

127,12 грн. х 26 к. д. = 3305,12 грн.

ПРИКЛАД 6

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді у працівниці
не було заробітку через перебування у відпустці для догляду за дитиною

Працівниця з 2018 року по 14 липня 2021 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Одразу після закінчення цієї відпустки їй з 15 липня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 18 календарних днів. Оклад працівниці на день надання щорічної основної відпустки — 5500 грн.

Оскільки до розрахункового періоду не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки (за період цієї відпустки заробітна плата працівниці не виплачується, а надається лише допомога при народженні дитини за рахунок держбюджету), виключається з розрахункового періоду.

З огляду на те, що в розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року), у працівниці не було заробітку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з місячного окладу або мінімальної заробітної плати, встановлених на день надання працівниці щорічної основної відпустки (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100). В місяці надання відпустки розмір місячного окладу працівниці менше мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (5500 грн. < 6000 грн.), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців сумарна заробітна плата, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати, становить:

6000 грн. х 12 міс. = 72 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

72 000 грн. : (366 к. д. – 11 святк. д.) = 72 000 грн. : 354 к. д. = 203,39 грн.

Сума відпускних:

203,39 грн. х 18 к. д. = 3661,02 грн.

Звертаємо увагу, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Тому працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, одразу може бути надана щорічна відпустка лише за наявності стажу, що дає право на щорічну відпустку.²⁸

ПРИКЛАД 7

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці
для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, після якої працювала

Працівниця, якій з 14 червня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів, з 2018 року по 10 березня 2021 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. З 11 березня 2021 року працівниця вийшла на роботу і відпрацювала в цьому місяці 15 робочих днів, а також у квітні – травні відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи. Оклад працівниці у 2021 році — 8000 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Оскільки в розрахунковий період не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. шостий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки, виключається з розрахункового періоду.

Враховуючи, що працівниця вийшла на роботу лише 11 березня 2021 року, то з розрахункового періоду (червень 2020 року – травень 2021 року) виключаються не відпрацьовані повністю календарні місяці, в яких працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною, тобто 9 місяців з червня 2020 року по лютий 2021 року. Відповідно, розрахунковий період включає тільки 3 календарні місяці (березень – травень 2021 року), в яких працівниця працювала. Також з розрахункового періоду виключається період з 1 по 10 березня (10 к. д.), коли працівниця не працювала, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) – 3 святк. д. (1, 2 і 9 травня) – 10 к. д. (відпустка для догляду за дитиною в березні, включаючи святковий день 8 березня) = 79 к. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

8000 грн. : 22 р. д. х 15 відпрац. д. (зарплата за березень) + 8000 грн. х 2 міс. (зарплата за квітень і травень) = 5454,55 + 16 000 = 21 454,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

21 454,55 грн. : 79 к. д. = 271,58 грн.

Сума відпускних:

271,58 грн. х 14 к. д. = 3802,12 грн.

ПРИКЛАД 8

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці
без збереження заробітної плати для догляду за дитиною
до досягнення нею 6-річного віку, після якої працювала

Працівниці з 24 травня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 20 календарних днів. В розрахунковому періоді (1 травня 2020 року – 30 квітня 2021 року) працівниця на підставі довідки з медичного закладу з 4 травня 2020 року (перший робочий день місяця) по 3 листопада 2020 року (тобто всього 6 місяців) перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки), а до травня 2020 року працювала у звичайному режимі. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниця вийшла на роботу і працювала у звичайному режимі з 4 листопада 2020 року по 23 травня 2021 року. Оклад працівниці в розрахунковому періоді — 7500 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Час (календарні дні) перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (з 4 травня по 3 листопада 2020 року) виключається з розрахункового періоду як час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Відповідно, розрахунковий період включає календарні дні з 1 по 3 травня 2020 року і з 4 листопада 2020 року по 30 квітня 2021 року, за винятком святкових і неробочих днів.

Оскільки згідно з пунктом 7 Порядку № 100 при обчисленні кількості календарних днів розрахункового періоду виключаються святкові і неробочі дні, то в нашому випадку виключається всього 5 таких днів (1 травня, 25 грудня 2020 року, 1 і 7 січня, 8 березня 2021 року). Решта святкових і неробочих днів (9 травня, 7 і 28 червня, 24 серпня, 14 жовтня 2020 року) припали на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, який, як зазначено вище, виключається з розрахункового періоду.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

3 к. д. (з 1 по 3 травня 2020 року) + 27 к. д. (з 4 по 30 листопада 2020 року) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) – 5 святк. д. (1 травня, 25 грудня 2020 року, 1 і 7 січня, 8 березня 2021 року) = 176 к. д.

Заробітна плата в розрахунковому періоді:

7500 грн. : 21 р. д. х 19 відпрац. д. (зарплата за листопад 2020 року) + 7500 грн. х 5 міс. (зарплата за грудень 2020 року – квітень 2021 року) = 6785,71 + 37 500 = 44 285,71 грн.

Середньоденна заробітна плата:

44 285,71 грн. : 176 к. д. = 251,62 грн.

Сума відпускних:

251,62 грн. х 20 к. д. = 5032,40 грн.

ПРИКЛАД 9

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді
та після нього працівнику виплачувалися квартальні премії

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівникові з 14 червня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Працівнику в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) нарахована заробітна плата в сумі 125 748 грн., в тому числі оклад, індексація, доплати за інтенсивність праці, за роботу в надурочний час, оплата за роботу у вихідний день. Крім того, працівнику в розрахунковому періоді виплачувалися квартальні виробничі премії, передбачені колективним договором:

– в квітні 2021 року — премія за I квартал (січень, лютий, березень) 2021 року в сумі 5700 грн.;

– в січні 2021 року — премія за IV квартал (жовтень, листопад, грудень) 2020 року в сумі 5300 грн.;

– в жовтні 2020 року – премія за ІІІ квартал (липень, серпень, вересень) 2020 року в сумі 5100 грн.;

– в липні 2020 року – премія за ІІ квартал (квітень, травень, червень) 2020 року в сумі 4800 грн.

Премії за I квартал 2021 року за ІІІ та IV квартали 2020 року в повній сумі враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, оскільки вони виплачені за місяці кварталів, які включаються до розрахункового періоду.

Премія за ІІ квартал 2020 року виплачена за три місяці цього кварталу — квітень, травень, червень, але тільки один з цих місяців — червень 2020 року включається до розрахункового періоду (червень 2020 року – травень 2021 року), тому визначимо частину зазначеної премії, яка припадає на червень 2020 року. Для цього необхідно здійснити розрахунок частини зазначеної квартальної премії, яка відноситься до кожного місяця кварталу, тобто суму премії за ІІ квартал 2020 року необхідно розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у цьому кварталі та помножити на кількість відпрацьованих робочих днів у кожному місяці такого кварталу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

У ІІ кварталі 2020 року працівник відпрацював 60 днів: в квітні — 20 робочих днів; в травні — 19 робочих днів; в червні — 21 робочий день, в тому числі 20 робочих днів згідно з графіком роботи і 1 день на підставі наказу керівника в свій вихідний день 13 червня (з оплатою в розмірі подвійної денної ставки).

Розподілимо суму премії за ІІ квартал 2020 року по місяцях пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях:

– квітень: 4800 грн. : 60 відпрац. д. х 20 відпрац. д. = 1600 грн.;

– травень 4800 грн. : 60 відпрац. д. х 19 відпрац. д. = 1520 грн.;

– червень: 4800 грн. : 60 відпрац. д. х 21 відпрац. д. = 1680 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних в червні 2021 року із загальної суми премії за ІІ квартал 2020 року враховується тільки її частина, яка припадає на червень 2020 року (перший місяць розрахункового періоду), в сумі 1680 грн.²⁹

Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

125 748 грн. (зарплата без премій) + 5700 грн. (премія за I квартал 2021 року) + 5300 грн. (премія за IV квартал 2020 року) + 5100 грн. (премія за ІІІ квартал 2020 року) + 1680 грн. (частина премії за ІІ квартал 2020 року) = 143 528 грн.

Середньоденна заробітна плата:

143 528 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 143 528 грн. : 354 к. д. = 405,45 грн.

Сума відпускних:

405,45 грн. х 24 к. д. = 9730,80 грн.

Припустимо, що працівнику в липні 2021 року (за межами розрахункового періоду) буде нараховано виробничу премію за ІІ квартал (квітень, травень, червень) 2021 року в сумі 4500 грн., при цьому він відпрацює в цьому кварталі 49 днів: в квітні — 22 робочі дні; в травні — 18 робочих днів; в червні — 9 робочих днів (11 робочих днів не відпрацьовано через відпустку).

Премія за ІІ квартал 2021 року виплачена за три місяці цього кварталу — квітень, травень, червень, при цьому два з вказаних місяців — квітень і травень 2021 року включаються до розрахункового періоду (червень 2020 року – травень 2021 року), тому визначимо частини зазначеної премії, які припадають на квітень і травень 2021 року для їх включення до сумарної заробітної плати розрахункового періоду і проведення перерахунку відпускних, які були нараховані та виплачені працівнику в червні 2021 року.

Розподілимо суму премії за ІІ квартал 2021 року по місяцях пропорційно відпрацьованим дням в таких місяцях:

– квітень: 4500 грн. : 49 відпрац. д. х 22 відпрац. д. = 2020,41 грн.;

– травень: 4500 грн. : 49 відпрац. д. х 18 відпрац. д. = 1653,06 грн.;

– червень: 4500 грн. : 49 відпрац. д. х 9 відпрац. д. = 826,53 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних в червні 2021 року із загальної суми премії за ІІ квартал 2021 року враховується тільки її частина, яка припадає на квітень і травень 2021 року (місяці розрахункового періоду), в сумі 3673,47 грн. (2020,41 + 1653,06).

Тепер проведемо перерахунок відпускних, які були нараховані та виплачені працівнику в червні 2021 року.

Нова сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

143 528 грн. + 3673,47 грн. (частина премії за ІІ квартал 2021 року) = 147 201,47 грн.

Нова середньоденна заробітна плата:

147 201,47 грн. : 354 к. д. = 415,82 грн.

Нова сума відпускних:

415,82 грн. х 24 к. д. = 9979,68 грн.

Сума відпускних, яку необхідно доплатити працівнику:

9979,68 – 9730,80 = 248,88 грн.³⁰

ПРИКЛАД 10

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися річні винагороди

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 31 травня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів. Працівнику в розрахунковому періоді (травень 2020 року – квітень 2021 року) нарахована заробітна плата в сумі 111 555 грн., в тому числі оклад, індексація, доплати за суміщення професій, високу професійну майстерність, роботу у вечірній та нічний час. Крім того, працівнику в розрахунковому періоді виплачувалися річні винагороди, передбачені колективним договором підприємства:

– у травні 2020 року – річна винагорода за 2019 рік в сумі 7800 грн.;

– у квітні 2021 року — річна винагорода за 2020 рік в сумі 8500 грн.

Річна винагорода при обчисленні середньої заробітної плати враховується шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів звітного року (місяців), за який така винагорода нарахована. Така частина визначається діленням суми нарахованої винагороди на кількість відпрацьованих робочих днів року, за який нарахована винагорода, і множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, який відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Оскільки річна винагорода за 2019 рік виплачена за місяці 2019 року, тобто за місяці, які не включаються до розрахункового періоду, то вся сума такої винагороди не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року.

Річна винагорода за 2020 рік виплачена за місяці 2020 року, в тому числі за травень – грудень 2020 року, тобто за місяці, які включаються до розрахункового періоду.

Працівник у 2020 році відпрацював 219 робочих днів, в тому числі в січні – квітні — 51 робочий день, в травні – грудні — 168 робочих днів.

Враховуючи відпрацьований час працівником в місяцях 2020 року, річна винагорода за 2020 рік відноситься до місяців цього року наступним чином:

– до січня – квітня: 8500 грн. : 219 відпрац. д. х 51 відпрац. д. = 1979,45 грн.;

– до травня – грудня: 8500 грн. : 219 відпрац. д. х 168 відпрац. д. = 6520,55 грн.

Оскільки до розрахункового періоду (травень 2020 року – квітень 2021 року) з місяців 2020 року включаються лише травень – грудень 2020 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у травні 2021 року враховується лише частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до травня – грудня 2020 року, в сумі 6520,55 грн. Частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до січня – квітня 2020 року, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки січень – квітень 2020 року не включаються до розрахункового періоду.

Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

111 555 грн. (зарплата без винагород) + 6520,55 грн. (частина річної винагороди за 2020 рік, яка відноситься до травня – грудня 2020 року) = 118 075,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

118 075,55 грн. : (365 к. д. – 10 святк. д.) = 118 075,55 грн. : 355 к. д. = 332,61 грн.

Сума відпускних:

332,61 грн. х 30 к. д. = 9978,30 грн.³¹

ПРИКЛАД 11

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику здійснювалися разові виплати

Працівнику за повністю відпрацьований робочий рік надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (робота з ненормованим робочим днем) з 22 по 29 червня 2021 року тривалістю 7 календарних днів (святковий день 28 червня — День Конституції України до тривалості щорічної додаткової відпустки не включається). Оклад працівника — 10 000 грн.

В розрахунковому періоді, що включає 12 місяців (червень 2020 року – травень 2021 року), крім окладу, працівнику були нараховані та виплачені:³²

• в червні 2020 року — компенсація втрати частини заробітної плати за березень 2015 року у зв’язку з порушенням термінів її виплати в сумі 4039,42 грн. (5246 грн. х 0,77);
• в липні 2020 року — доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в сумі 1800 грн.;
• в серпні 2020 року — грошова компенсація за 7 невикористаних днів щорічної додаткової відпустки за попередній робочий рік в сумі 2180 грн.;
• у вересні 2020 року — премія за активну участь в огляді художньої творчості в сумі 2500 грн.;
• в жовтні 2020 року — винагорода за призове місце в спортивних змаганнях, що проводились на підприємстві, в сумі 3000 грн.;
• в грудні 2020 року — премія за впровадження нової техніки в сумі 5000 грн.;
• в січні 2021 року — компенсація вартості придбаного працівником за власні кошти спеціального одягу в сумі 1200 грн.;
• в лютому 2021 року — винагорода до Дня народження в сумі 1500 грн.;
• в травні 2021 року — винагорода до ювілею підприємства в сумі 2000 грн.

Всі вищевказані виплати, крім доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, є одноразовими виплатами, зазначеними в пункті 4 Порядку № 100, тому вони не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплачені працівнику в розрахунковому періоді заробітна плата в розмірі окладу і доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника:

10 000 грн. х 12 міс. (оклад) + 1800 грн. (доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника) = 121 800 грн.

Середньоденна заробітна плата:

121 800 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 344,07 грн.

Сума відпускних:

344,07 грн. х 7 к. д. = 2408,49 грн.

ПРИКЛАД 12

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувались матеріальні допомоги,
відпускні, компенсація витрат на відрядження та «лікарняні»

Працівнику, який пропрацював на підприємстві більше 5 років, з 1 по 14 липня 2021 року надається частина щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів за поточний робочий рік. Відпускні та матеріальна допомога на оздоровлення до цієї відпустки виплачуються (перераховуються на «зарплатний» рахунок працівника в банку) 25 червня 2021 року (п’ятниця). На підприємстві (працівнику) встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Незважаючи на нарахування і виплату відпускних без наявності повних даних про заробітну плату працівника за червень 2021 року (останній місяць розрахункового періоду), підприємство нараховує відпускні виходячи з того, що працівник повністю відпрацює робочі дні 29 та 30 червня 2021 року (вівторок і середа).³³

В розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року) працівнику виплачені:

• основна заробітна плата (виходячи з окладу) в сумі 95 473,85 грн.;
• матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної основної відпустки за попередній робочий рік, яка включається до фонду оплати праці, в сумі 8500 грн. в липні 2020 року;
• відпускні за 24 календарні дні щорічної основної відпустки (з 8 по 31 липня 2020 року) за попередній робочий рік в сумі 7312,45 грн.;
• одноразова матеріальна допомога в сумі 2800 грн. в листопаді 2020 року;
• відпускні за 10 календарних днів щорічної основної відпустки (з 25 січня по 3 лютого 2021 року) за поточний робочий рік в сумі 3148,67 грн.;
• середній заробіток за час відрядження (з 15 по 19 лютого 2021 року) в сумі 2345,79 грн.;
• компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) в сумі 5124,36 грн. в лютому 2021 року;
• «лікарняні» за період хвороби з 12 по 23 квітня 2021 року в сумі 3562,79 грн.

Крім основної заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігалась середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, відрядження) та «лікарняні» (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Матеріальні допомоги як разові виплати і компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «б», «в» п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, загальна сума виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді, становить:

95 473,85 грн. (основна заробітна плата) + 7312,45 грн. (відпускні за 24 к. д. відпустки) + 3148,67 грн. (відпускні за 10 к. д. відпустки) + 2345,79 грн. (середній заробіток за час відрядження) + 3562,79 грн. («лікарняні») = 111 843,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

111 843,55 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 315,94 грн.

Сума відпускних:

315,94 грн. х 14 к. д. = 4423,16 грн.

Звертаємо увагу на такий аспект: якщо після нарахування і виплати (перерахування на «зарплатний» рахунок в банку) працівнику 25 червня (п’ятниця) вищевказаних відпускних він не відпрацює робочі дні 29 та 30 червня 2021 року (вівторок і середа), наприклад через прогул або будь-яку іншу неповажну причину, то необхідно буде здійснити перерахунок відпускних. В цьому випадку сумарну заробітну плату розрахункового періоду необхідно буде зменшити на денний заробіток за робочі дні 29 та 30 червня, по-новому обчислити середньоденну заробітну плату і визначити остаточну суму відпускних.

Наприклад, якщо оклад працівника в червні 2021 року становить 9500 грн., то денний заробіток в цьому місяці дорівнює 475 грн. (9500 грн. : 20 р. д.). Відповідно, якщо працівник не відпрацює робочі дні 29 та 30 червня (вівторок і середа), то надміру включена в загальну заробітну плату розрахункового періоду заробітна плата за ці робочі дні дорівнюватиме 950 грн. (475 грн. х 2 дні). В такому випадку остаточна загальна заробітна плата в розрахунковому періоді становитиме:

111 843,55 – 950 = 110 893,55 грн.

Нова середньоденна заробітна плата:

110 893,55 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 313,26 грн.

Остаточна сума відпускних:

313,26 грн. х 14 к. д. = 4385,64 грн.

Надміру виплачена сума відпускних, яку потрібно відрахувати із заробітної плати працівника:

4423,16 – 4385,64 = 37,52 грн.

ПРИКЛАД 13

Нарахування відпускних, якщо на початок і кінець розрахункового періоду
припадають відповідно хвороба і «декретна» відпустка

У працівниці 11 червня 2021 року закінчилася відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). Одразу після закінчення цієї відпустки — з 12 червня 2021 року працівниці надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Протягом 2020 – 2021 років оклад працівниці становить 7500 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

У розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) працівниці нараховано та виплачено:

• в червні 2020 року — «лікарняні» за період хвороби з 25 травня по 9 червня 2020 року в сумі 3920 грн. (245 грн. х 16 к. д.), в тому числі 1715 грн. (245 грн. х 7 к. д.) за 7 календарних днів хвороби (з 25 по 31 травня), що припадають на травень 2020 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), і 2205 грн. (245 грн. х 9 к. д.) за 9 календарних днів хвороби (з 1 по 9 червня), що припадають на червень 2020 року (перший місяць розрахункового періоду);
• в червні 2020 року — заробітна плата за 14 відпрацьованих робочих днів з 10 по 30 червня в сумі 5250 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 14 відпрац. д.);
• в липні 2020 року – січні 2021 року — заробітна плата (виходячи з окладу) сумарно в розмірі 52 500 грн. (7500 грн. х 7 міс.);
• в лютому 2021 року — заробітна плата за 5 відпрацьованих робочих днів з 1 по 5 лютого в сумі 1875 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 5 відпрац. д.);
• в лютому 2021 року — «декретні» за весь період «декретної» відпустки, яка надавалась з 6 лютого по 11 червня 2021 року (126 календарних днів), в сумі 31 122 грн. (247 грн. х 126 к. д.), в тому числі 28 405 грн. (247 грн. х 115 к. д.) за 115 календарних днів «декретної» відпустки (з 6 лютого по 31 травня 2021 року), що припадають на лютий – травень 2021 року (місяці, які включаються до розрахункового періоду), і 2717 грн. (247 грн. х 11 к. д.) за 11 календарних днів «декретної» відпустки (з 1 по 11 червня), що припадають на червень 2021 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду).

«Лікарняні», нараховані в червні 2020 року за дні хвороби з 25 по 31 травня 2020 року в сумі 1715 грн., не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на місяць — травень 2020 року, який не включається до розрахункового періоду. Також не враховуються «декретні», нараховані в лютому 2021 року за 11 календарних днів «декретної» відпустки з 1 по 11 червня 2021 року в сумі 2717 грн., оскільки вони припадають на червень 2021 року — місяць, який не включається до розрахункового періоду.

«Лікарняні», нараховані в червні 2020 року за дні хвороби з 1 по 9 червня 2020 року в сумі 2205 грн., і «декретні», нараховані в лютому 2021 року за дні «декретної» відпустки з 6 лютого по 31 травня 2021 року в сумі 28 405 грн., враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на дні місяців, які включаються до розрахункового періоду.³⁴

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку відпускних:

2205 грн. («лікарняні» за дні хвороби з 1 по 9 червня 2020 року) + 5250 грн. (зарплата за червень 2020 року) + 52 500 грн. (зарплата за липень 2020 року – січень 2021 року) + 1875 грн. (зарплата за лютий 2021 року) + 28 405 грн. («декретні» за дні «декретної» відпустки з 6 лютого по 31 травня 2021 року) = 90 235 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці:

90 235 грн. : (365 к. д. – 11 святк. д.) = 254,90 грн.

Сума відпускних:

254,90 грн. х 24 к. д. = 6117,60 грн.

ПРИКЛАД 14

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді робота на умовах
неповного робочого часу, простій та відпустка без збереження заробітної плати

Працівнику з 22 червня 2021 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарні дні. Оклад за повною посадою працівника у 2020 – 2021 роках становить 7000 грн. На підприємстві в період з червня 2020 року по травень 2021 року було встановлено 8-годинний робочий день і 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

У розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) працівник працював з такими режимами:

• з 1 червня по 31 серпня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику щомісяця заробітної плати в розмірі окладу — 7000 грн.;
• з 1 вересня по 30 жовтня 2020 року — неповний робочий тиждень (4 робочі дні на тиждень — понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з ініціативи працівника, при цьому заробітна плата за вересень нарахована в сумі 5409,09 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.), за жовтень — в сумі 6000 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 18 відпрац. д.);
• з 1 по 30 листопада 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за листопад у розмірі окладу — 7000 грн.;
• з 1 по 20 грудня 2020 року — простій структурного підрозділу, в якому працює працівник, з нарахуванням працівнику оплати за час простою в розмірі 2/3 окладу (ч. перша ст. 113 КЗпП) — в сумі 2969,70 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 14 р. д. х 2/3);
• з 21 по 31 грудня 2020 року — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за відпрацьований час у грудні в сумі 2545,45 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 8 відпрац. д.);
• з 1 по 7 січня та з 25 по 31 січня 2021 року — повний робочий день і повний робочий тиждень, при цьому заробітна плата за січень нарахована в сумі 2947,37 грн. (7000 грн. : 19 р. д. х 8 відпрац. д.);
• з 8 по 24 січня 2021 року — відпустка без збереження заробітної плати на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону про відпустки);
• з 1 по 28 лютого 2021 року — неповний робочий день (4 робочі години на день) з ініціативи роботодавця (або працівника) за повного робочого тижня, при цьому заробітна плата за лютий нарахована в сумі 3500 грн. (7000 грн. : 160 р. г. х 80 відпрац. г.);
• з 1 по 31 березня 2021 року — неповний робочий тиждень (3 робочі дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця) за повного робочого дня з ініціативи роботодавця, при цьому заробітна плата за березень нарахована в сумі 4136,36 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д.);
• з 1 по 30 квітня 2021 року — відпустка без збереження заробітної плати на період карантину (ч. друга ст. 26 Закону про відпустки);
• з 1 по 31 травня — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за травень в розмірі окладу — 7000 грн.

Враховуючи, що в період з 1 вересня по 30 жовтня 2020 року працівник працював на умовах неповного робочого тижня за власною ініціативою, зазначений період роботи (в тому числі не відпрацьовані в цьому періоді дні по середах, які є робочими днями на підприємстві) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду робочі дні з 1 по 28 лютого 2021 року, коли працівник працював на умовах неповного робочого дня.

Оскільки на підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то з розрахункового періоду виключаються:

• період простою (з 1 по 20 грудня 2020 року), що включає 20 календарних днів;
• періоди відпусток без збереження заробітної плати (з 8 по 24 січня та з 1 по 30 квітня 2021 року) загальною тривалістю 47 (17 + 30) календарних днів;
• робочі дні — всі вівторки і четверги, в які працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (в період з 1 по 31 березня 2021 року), а саме 8 календарних (робочих) днів.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку:

365 к. д. – 11 святк. д. – 20 к. д. – 47 к. д. – 8 к. д. = 279 к. д.,

де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 святк. д. — кількість святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді;

20 к. д. — кількість календарних днів простою структурного підрозділу, в якому працює працівник (не з вини працівника), з 1 по 20 грудня 2020 року;

47 к. д. — кількість календарних днів відпусток без збереження заробітної плати, наданих в періоди з 8 по 24 січня та з 1 по 30 квітня 2021 року;

8 к. д. — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, в які працівник не працював у березні 2021 року у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (тобто всі вівторки і четверги березня).

Оскільки період простою виключається з розрахункового періоду, то оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Виплати, нараховані в розрахунковому періоді, які включаються до розрахунку відпускних:

7000 грн. х 5 міс. (зарплата за червень, липень, серпень, листопад 2020 року, травень 2021 року) + 5409,09 грн. (зарплата за вересень) + 6000 грн. (зарплата за жовтень) + 2545,45 грн. (зарплата за грудень) + 2947,37 грн. (зарплата за січень) + 3500 грн. (зарплата за лютий) + 4136,36 грн. (зарплата за березень) = 59 538,27 грн.

Середньоденна заробітна плата:

59 538,27 грн. : 279 к. д. = 213,40 грн.

Сума відпускних:

213,40 грн. х 24 к. д. = 5121,60 грн.

_________________________________________________________________________

Строки виплати відпускних

Відповідно до частини четвертої статті 115 КЗпП та частини першої статті 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

У зазначеній нормі йдеться про календарні три дні. Тому якщо перший день відпустки припадає, наприклад, на 18 червня (п’ятниця), то останнім днем виплати відпускних за весь період відпустки є 14 червня (понеділок), тобто між зазначеними датами має бути не менше трьох календарних днів. Якщо ж перший день відпустки — понеділок 14 червня, то останнім днем виплати відпускних є четвер 10 червня.³⁵

Якщо виникла ситуація (особистого або виробничого характеру), коли працівнику необхідно терміново (у стислі строки) надати щорічну відпустку, наприклад, він 8 червня (вівторок) подав заяву про надання йому такої відпустки з 10 червня (четвер), то відпускні можуть бути виплачені безпосередньо перед відпусткою — 8 або 9 червня.

Якщо в зазначеній ситуації працівник подав заяву 8 червня (вівторок) про надання йому щорічної відпустки з наступного календарного дня — з 9 червня (середа), то відпускні за домовленістю сторін можуть бути виплачені в перший (другий і т. д.) день відпустки, якщо з об’єктивних причин це неможливо зробити перед відпусткою (необхідно мати час для розрахунку суми і нарахування відпускних, визначення та сплати податкових зобов’язань, отримання готівки в банку у разі виплати відпусних працівнику з каси підприємства).

Нагадаємо, що згідно зі статтею 8-1 КЗпП якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Так, параграфом 1 статті 7 Конвенції Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки № 132 (далі — Конвенція № 132), ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-III, встановлено, зокрема, що кожна особа, яка користується відпусткою, передбаченою в цій Конвенції, отримує за повний період цієї відпустки принаймні свою нормальну чи середню заробітну плату, нараховану відповідно до методу, що визначається компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні.

Згідно з параграфом 2 статті 7 Конвенції № 132 суми, що належать до виплати згідно з параграфом 1 цієї статті, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця.

Таким чином, з норм статті 7 Конвенції № 132 випливає, що виплата заробітної плати за весь час відпустки може бути проведена в інші терміни, ніж визначено національним законодавством (зокрема статтею 115 КЗпП і статтею 21 Закону про відпустки), але тільки за наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем.

Враховуючи те, що конкретний період надання щорічної відпустки або її частини узгоджується між працівником і роботодавцем (ч. одинадцята ст. 10 Закону про відпустки), за необхідності надання щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни (у зв’язку із сімейними обставинами, станом здоров’я тощо), в заяві працівник може висловити своє бажання отримати заробітну плату за відпустку в строки, визначені між працівником і роботодавцем³⁶. Угодою сторін вважається, як правило, написання працівником заяви про надання відпустки і накладення резолюції роботодавцем («погоджую» чи «не погоджую»).

У разі згоди роботодавця на надання працівникові щорічної відпустки (її частини) у стислі терміни виплата заробітної плати за весь час такої відпустки у строки, визначені окремою угодою сторін, не вважається порушенням частини четвертої статті 115 КЗпП і частини першої статті 21 Закону про відпустки.³⁶

Відпускні при перенесенні невикористаної частини відпустки на інший період

Відповідно до частин других статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:

• тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку (тобто за наявності листка непрацездатності або довідки, виданих медичним закладом);
• виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
• настання строку «декретної» відпустки;
• збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Для вище перелічених випадків, коли можливе перенесення щорічної відпустки (її частини) на більш пізній період, частинами четвертими статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки встановлено такі норми:

• новий термін надання відпустки встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем;
• якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону про відпустки (невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка).

Частиною сьомою статті 20 Закону про відпустки визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей), переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (тобто в порядку, визначеному для щорічних відпусток — див. вищезазначені випадки).

Якщо працівнику надано щорічну або вищевказану додаткову відпустку на дітей і виплачено відпускні, але під час такої відпустки виникли обставини (наприклад, хвороба працівника), внаслідок яких відпустка підлягає продовженню на кількість календарних днів не використаної відпустки (на кількість календарних днів хвороби), то перерахунок відпускних не здійснюється, якщо початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на той же місяць, на який припадає початок використаної частини відпустки.

Якщо ж у зазначеній ситуації початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на наступний місяць або невикористана частина відпустки за згодою сторін переноситься на більш пізній строк, то необхідно в першому випадку здійснити перерахунок відпускних (сторнувати суму відпускних, що припадають на дні хвороби працівника, нарахувати «лікарняні», і нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої частини відпустки виходячи з нового розрахункового періоду і нової середньої заробітної плати)³⁷, а в другому випадку — відрахувати надміру виплачені відпускні (за невикористані працівником дні відпустки у зв’язку з хворобою), оскільки згодом, при наданні працівнику невикористаної частини відпустки (в одному з наступних місяців), відпускні будуть нараховуватися працівникові виходячи з нового розрахункового періоду. За дні хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, працівникові необхідно нарахувати «лікарняні» в порядку, встановленому законодавством. Якщо такі «лікарняні» (їх частина) відносяться до місяця розрахункового періоду, то вони враховуються при розрахунку нової суми відпускних.

ПРИКЛАД 15

Перерахунок відпускних при продовженні відпустки у зв’язку з хворобою

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю, працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 14 червня по 9 липня 2021 року (неробочий день 20 червня — Трійця та святковий день 28 червня — День Конституції України не включаються до тривалості відпустки). Обчислена в розрахунковому періоді (червень 2020 року – травень 2021 року) середньоденна заробітна плата працівника становить 300 грн., тому перед відпусткою працівнику були виплачені відпускні в сумі 7200 грн. (300 грн. х 24 к. д.).

Під час відпустки 7 липня працівник прибув на підприємство і надав листок непрацездатності, виданий за період хвороби з 25 червня по 6 липня 2021 року, що включає 12 календарних днів, на які припадають 11 календарних днів щорічної відпустки. Одночасно працівник подав заяву, в якій просив продовжити йому відпустку на кількість невикористаних календарних днів відпустки через хворобу. Керівник задовольнив прохання працівника і наказом продовжив йому відпустку на 11 календарних днів, надавши їх з 10 по 20 липня 2021 року.

В цій ситуації має місце переривання щорічної відпустки, при цьому працівник спочатку використав 10 календарних днів відпустки в період з 14 по 24 червня, потім хворів з 25 червня по 6 липня, а з 7 по 20 липня йому надається 14 календарних днів другої частини щорічної відпустки. Тобто, працівнику були надані дві частини щорічної відпустки з початком в різних місяцях: початок першої частини відпустки (з 14 по 24 червня) припав на червень 2021 року, коли розрахунковий період включає червень 2020 року – травень 2021 року; початок другої частини відпустки (з 7 по 20 липня) припав на інший (наступний) місяць — липень 2020 року, коли розрахунковий період включає липень 2020 року – червень 2021 року.

Отже, необхідно здійснити перерахунок відпускних за 14 календарних днів відпустки, наданих в період з 7 по 20 липня (друга частина відпустки).

Первинна сума відпускних, виплачена в червні за 14 календарних днів відпустки, що припадають на період з 25 червня по 9 липня 2021 року:

14 к. д. х 300 грн. = 4200 грн.

Припустимо, що середньоденна заробітна плата, обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року), є більшою і становить 305 грн. В цьому випадку нова сума відпускних за 14 календарних днів відпустки, наданих з 7 по 20 липня, становитиме:

14 к. д. х 305 грн. = 4270 грн.

Розрахована в новому розрахунковому періоді сума відпускних більше раніше виплаченої, тому необхідно доплатити працівнику в липні відпускні в сумі 70 грн. (4270 – 4200).

Якщо обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2020 року – червень 2021 року) середньоденна заробітна плата буде менше і становитиме, наприклад, 296 грн., то нова сума відпускних за 14 календарних днів відпустки, наданої з 7 по 20 липня, буде дорівнювати:

14 к. д. х 296 грн. = 4144 грн.

Сума надміру виплачених відпускних, яку необхідно відрахувати із  заробітної плати працівника за липень (за відпрацьовані після відпустки 8 робочих днів 21–23 і 26–30 липня), становить:

4200 – 4144 = 56 грн.

_____________________________________________________________________________

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Відповідно до частини восьмої статті 79 КЗпП та частини третьої статті 12 Закону про відпустки у разі відкликання працівника з щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Таким чином, із заробітної плати, яка буде нарахована працівнику після відкликання з щорічної відпустки, необхідно відрахувати суму відпускних за невикористані дні такої відпустки.

Підставою для відрахування надміру виплачених відпускних із заробітної плати працівника є наказ керівника підприємства (ч. друга ст. 127 КЗпП). Про необхідність такого відрахування можна вказати в наказі про відкликання працівника з відпустки. Якщо заробітної плати, нарахованої працівнику за місяць, в якому він був відкликаний з відпустки, недостатньо для відрахування надміру виплачених відпускних, то таке відрахування здійснюється із заробітної плати працівника за наступний місяць.

В подальшому при наданні працівнику невикористаної частини щорічної відпустки нарахування відпускних здійснюється виходячи з нового розрахункового періоду.³⁸

ПРИКЛАД 16

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 31 травня по 24 червня 2021 року (на період відпустки припадає неробочий день 20 червня — Трійця, який не включається до тривалості щорічної відпустки). За середньоденної заробітної плати — 320 грн. сума нарахованих та виплачених працівнику відпускних склала 7680 грн. (320 грн. х 24 к. д.). Але наказом керівника підприємства працівник з його згоди з 17 червня був відкликаний з відпустки для ліквідації наслідків виробничої аварії. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Оклад працівника — 9500 грн.

Оскільки працівник використав щорічну відпустку частково — лише 17 календарних днів (з 31 травня по 16 червня), то невикористаними залишились 7 календарних днів щорічної відпустки (с 17 по 24 червня), які має бути надано йому пізніше в строки, узгоджені з роботодавцем. Сума надміру виплачених відпускних (за 7 к. д. невикористаної відпустки) підлягає відрахуванню із заробітної плати працівника за червень, а в разі її недостатності — із заробітної плати працівника за липень.

Сума виплачених працівнику відпускних за 7 календарних днів невикористаної відпустки з 17 по 24 червня, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:

7 к. д. х 320 грн. = 2240 грн.

Сума заробітної плати працівника за 8 відпрацьованих робочих днів в період з 17 по 30 червня (в червні на підприємстві згідно з графіком роботи 20 робочих днів) після відкликання з відпустки:

9500 грн. : 20 р. д. х 8 відпрац. д. = 3800 грн.

Оскільки ця сума заробітної плати є більшою за суму відпускних, яку потрібно відрахувати, то сума заробітної плати працівника за червень після відрахування надміру виплачених відпускних становить:

3800 – 2240 = 1560 грн.

_________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що законодавством передбачено відкликання працівника тільки з щорічної відпустки з подальшим відрахуванням із заробітної плати надміру виплачених відпускних. Що стосується відкликання працівника з інших видів відпусток (навчальної, творчої, додаткової відпустки на дітей, «чорнобильської», «ветеранської» тощо), то це неможливе (законодавством не передбачено). Але якщо працівник за власним бажанням вирішить перервати таку відпустку (наприклад, навчальну), подавши відповідну заяву керівнику підприємства (у зв’язку з досягненням мети, для якої була надана відпустка), а останній піде йому назустріч і видасть наказ про дострокове припинення відпустки і вихід працівника на роботу, то не буде підстав відраховувати із заробітної плати працівника відпускні за невикористані дні такої (не щорічної) відпустки. Оплата праці працівника з першого дня виходу на роботу провадиться на загальних підставах без урахування раніше виплачених сум за невикористані дні відпустки.³⁹