«Трудозарплатні» нововведення і «соціально-страхові» показники 2025 року

1 січня 2025 року набрав чинності головний фінансовий документ країни поточного року — Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX (далі — Закон про Держбюджет-2025), яким встановлено соціальні стандарти на 2025 рік.

Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум у 2025 році

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2025 протягом усього 2025 року мінімальна заробітна плата становитиме:

– у місячному розмірі — 8000 грн;

– у погодинному розмірі — 48 грн.

Крім того, розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, встановлено на рівні 1600 грн.

Таким чином, протягом усього 2025 року мінімальна заробітна плата в місячному та погодинному розмірах буде такою ж, якою вона є з 1 квітня 2024 року.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. МЗП встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Відповідно до статті 3-1 Закону № 108 якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір МЗП, проводиться доплата до рівня МЗП.

У разі роботи на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці (далі — «пропорційна» МЗП). При цьому якщо з будь-яких причин заробітна плата за відпрацьований час є нижчою за «пропорційну» МЗП, працівникові нараховується доплата до «пропорційної» МЗП.¹

МЗП у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі разом — роботодавці), у разі застосування погодинної оплати праці.

Враховуючи вищевикладене, при виконанні працівником, який працює на умовах повної зайнятості, місячної норми праці роботодавець у 2025 році повинен виплачувати йому місячну заробітну плату в сумі не менше 8000 грн. Якщо працівнику встановлено погодинну норму і оплату праці, то необхідно виконувати іншу гарантію — оплата за кожну відпрацьовану годину повинна бути здійснена у 2025 році в сумі не менше 48 грн. Якщо при виконанні місячної (годинної) норми праці заробітна плата працівника є меншою від зазначених розмірів МЗП, то працівнику нараховується доплата до МЗП.

Що стосується прожиткового мінімуму, то статтею 7 Закону про Держбюджет-2025 він встановлений на весь 2025 рік в таких розмірах (див. таблицю).

Розміри прожиткового мінімуму у 2025 році

грн.

Крім того, статтею 7 Закону про Держбюджет-2025 додатково встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:

• базового розміру посадового окладу судді — 2102 грн;
• посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 грн (ця норма не поширюється на працівників Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Державного бюро розслідувань (ДБР). Оплата праці працівників НАЗК здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік. Оплата праці, грошове забезпечення працівників НАБУ, ДБР та Бюро економічної безпеки України (БЕБ), посадові оклади яких визначено у 3 розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік. Оплата праці державних службовців Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), посадові оклади яких визначено у 4 розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік, — п. 16 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2025;
• посадового окладу прокурора окружної прокуратури — 1600 грн;
• доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, — 1600 грн.

Мінімальний посадовий оклад у 2025 році

Відповідно до частин шостих статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року.

Отже, оскільки ПМПО станом на 1 січня 2025 року становить 3028 грн, протягом усього 2025 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) має становити не менше 3028 грн.

Підприємства, які через своїх представників як з боку роботодавця, так і з боку трудового колективу брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2020 – 2021 роки від 14.05.2019 (див. ВПЗ № 6/2019, стор. 96), яка продовжує діяти і зараз, повинні виконувати пункт 2.3 цього документу, відповідно до якого для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод (згідно з реєстром, розміщеним на сайті Мінсоцполітики) не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Таким чином, для зазначених підприємств розмір тарифної ставки робітника I розряду протягом 2025 року повинен становити не менше 3331 грн (3028 грн х 110%). Для інших підприємств небюджетної сфери незалежно від форми власності тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором.

Оплата праці працівників бюджетної сфери у 2025 році

Згідно з частинами п’ятими статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

В даний час розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298). В додатку 1 до Постанови № 1298 наведено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — Єдина тарифна сітка, ЄТС).

В абзаці п’ятому пункту 1 приміток до ЄТС встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2024 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду — 3195 гривень.

Таким чином, з 1 січня 2024 року, в тому числі у 2025 році, в бюджетній сфері мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати), що відповідає розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, становить 3195 грн. Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС розраховуються згідно з тарифними коефіцієнтами, наведеними у додатку 1 до Постанови № 1298 (в ЄТС).² Розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників повинні бути відображені у штатному розписі бюджетних установ.³

Для реалізації вищезгаданого абзацу п’ятого пункту 1 приміток до ЄТС (розрахунок розмірів посадових окладів здійснюється виходячи з розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду — 3195 грн) пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 12.01.2024 № 23 доручено керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити:

– диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи;

– виконання цієї Постанови виключно в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі.

Статтею 20 Закону про Держбюджет-2025 встановлено що у 2025 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2025 зупинено на 2025 рік дію:

– частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.94 № 4038-XII щодо розміру посадових окладів судових експертів. Зупиненою нормою передбачено, що працівникам державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовцям і тим, які не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року;

– абзацу другого частини 4, частини 5 в частині розмірів посадових окладів працівників Державної судової адміністрації України та центрального органу управління Служби судової охорони, частини 6 статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII. Зупиненими нормами передбачено, зокрема, збільшення розмірів посадових окладів працівників апарату суду, державних службовців судів, органів та установ системи правосуддя на відповідний коефіцієнт;

– частини 1 статті 52 Закону України «Про державну службу» в частині встановлення надбавки за вислугу років на державній службі державним службовцям державних органів, які здійснюють оплату праці на основі класифікації посад;

– абзацу третього частини 1 статті 57-1 в частині збереження середнього заробітку працівникам закладів та установ освіти, наукових установ, абзаців першого – п’ятого частини 2 статті 61 Закону України «Про освіту», абзацу першого частини другої статті 36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Зупиненими нормами Закону України «Про освіту» передбачено, що:

– працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період), були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, місце навчання, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується збереження середнього заробітку;

– посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі 3 МЗП, посадовий оклад педагогічного працівника кожної наступної кваліфікаційної категорії підвищується не менше ніж на 10%, найменший посадовий оклад науково-педагогічного працівника встановлюється на 25% вище від посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, кожний наступний посадовий оклад науково-педагогічного працівника підвищується не менше ніж на 10% від попереднього, а схеми посадових окладів (ставок заробітної плати) педагогічних і науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням норм Закону України «Про освіту».

Зупиненою нормою Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено, що держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (закладів вищої освіти), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче 11 ПМПО, розмір якого встановлено законом на 1 січня 2020 року.

Оплата праці державних службовців

Пунктами 11–21 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2025 визначено особливості встановлення розмірів посадових окладів та здійснення інших виплат у 2025 році в державних органах.

Так, оплата праці державних службовців (далі — держслужбовці) у 2025 році здійснюється на основі класифікації посад, з урахуванням класифікації посад, проведеної у 2024 році, крім державних органів, зазначених у пунктах 16 та 17 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2025 (тобто крім державних службовців НАЗК, НАБУ, ДБР, БЕБ, САП, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП), Антимонопольного комітету України, Міністерства оборони України (Міноборони), Міністерства внутрішніх справ України (МВС), для яких оплата праці здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік) та частині 7 статті 50 Закону України «Про державну службу» (тобто крім державних службовців Державної митної служби України та Державної податкової служби України, їх територіальних органів).

У 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:

1) сталої заробітної плати — посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;

2) варіативної заробітної плати — премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2% посадового окладу держслужбовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу.

Грошова допомога, що виплачується держслужбовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг держслужбовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.

Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці держслужбовців застосовуються в частині, що не суперечить Закону про Держбюджет-2025.

У державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, визначені спеціальними законами підвищувальні коефіцієнти та кратні розміри посадових окладів держслужбовців у 2025 році не застосовуються.

У 2025 році оплата праці державних службовців органів сектору безпеки і оборони (крім Міноборони, МВС), обласних та окружних прокуратур, а також Пенсійного фонду України здійснюється на основі класифікації посад за окремою схемою посадових окладів, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

До проведення першої класифікації посад для державних службовців державних органів, що не провели класифікацію посад у 2024 році, діють умови оплати праці, встановлені на 2024 рік, але не довше ніж до 1 квітня 2025 року за умови фінансового забезпечення видатків на оплату праці державних службовців таких державних органів у зв’язку з проведенням першої класифікації посад.

Норми абзацу восьмого пункту 14 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» застосовуються до 31 грудня 2025 року до державних органів, які не здійснюють оплату праці на основі класифікації посад. Тобто у таких державних органах протягом 2025 року керівники державної служби у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати відповідно до Положення про застосування стимулюючих виплат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15.

Оплата праці педагогічних працівників

1 січня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти» від 08.11.2024 № 1286 (далі — Постанова № 1286), якою зупинено з 1 січня 2025 р. та до кінця календарного року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан, дію постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» від 10.07.2019 № 822 (далі — Постанова № 822). Нагадаємо, що відповідно до зупиненої Постанови № 822 найменший розмір посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічного працівника дорівнює 4 розмірам ПМПО, встановленого на 1 січня календарного року. Крім того, зупиненою Постановою № 822 передбачено низку доплат та надбавок педагогічним працівникам.

Отже, як у 2024 році, так і у 2025 році (до кінця календарного року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан) не відбудеться збільшення окладів та встановлення доплат і надбавок педагогічним працівникам за Постановою № 822.

Водночас пунктом 1 Постанови № 1286 передбачено установити педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності щомісячну доплату за роботу в несприятливих умовах праці:

– з 1 січня 2025 року — у розмірі 1300 грн;

– з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, — у розмірі 2600 грн.

Розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

Педагогічним працівникам, які за основним місцем роботи у закладі загальної середньої освіти за основною посадою мають навчальне навантаження менше ставки або виконують обсяг педагогічної роботи менше ставки, доплата встановлюється у розмірах, встановлених у цьому пункті, незалежно від обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником.

Пунктом 1-1 Постанови № 1286 рекомендовано органам місцевого самоврядування встановлювати доплату за роботу в несприятливих умовах праці, передбачену пунктом 1 цієї Постанови, педагогічним працівникам інших закладів та установ освіти, які утримуються з відповідного місцевого бюджету.

Індексація заробітної плати у 2025 році

Статтею 34 Закону про Держбюджет-2025 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100%. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

У вищепроцитованій нормі законодавець припустився помилки, оскільки об’єднав взаємовиключні норми. Якщо обчислення ІСЦ провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, то в січні 2025 року потрібно використовувати реальний ІСЦ («базовим» місяцем при цьому має бути грудень 2024 року), а не приймати ІСЦ в січні 2025 року за 1 або 100% (в такому разі «базовим» місяцем має бути січень 2025 року).

Для того щоб врегулювати вищезазначену колізію у статті 34 Закону про Держбюджет-2025, Міністерство соціальної політики України в листі від 10.12.2024 № 105/0/214-24 (див. ВПЗ № 12/2024, стор. 114) роз’яснило, що ІСЦ у січні 2025 року приймається за 1 або 100%, а обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року. При цьому відповідно до Закону про Держбюджет-2025 збереження раніше визначеної суми індексації не передбачено.

Отже, на думку Мінсоцполітики, обчислення ІСЦ для проведення індексації починається з лютого 2025 року, тобто «базовим» місяцем має бути січень 2025 року.

Таким чином, з 1 січня 2025 року обнуляються величина приросту ІСЦ і сума індексації, що склалась станом на грудень 2024 року. В січні 2025 року доходи, в тому числі заробітна плата, не індексуються (в цьому місяці ІСЦ приймається за 1 або 100%), а з лютого 2025 року починається обчислення ІСЦ наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації, який дорівнює 103%. Це означає, що у січні – березні 2025 року підстав для нарахування індексації не буде, а в квітні 2025 року нараховувати індексацію потрібно буде лише у разі, якщо в лютому 2025 року ІСЦ перевищить поріг індексації (103%), при цьому в лютому – квітні не відбудеться підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у працівників.⁴

Зауважимо, що листи Мінсоцполітики (Мінекономіки, інших міністерств і відомств) мають лише рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм, тому радимо роботодавцям в січні 2025 року підвищити працівникам розміри посадових окладів (тарифних ставок), що гарантовано зробить січень 2025 року «базовим» місяцем, а з лютого 2025 року почнеться обчислення ІСЦ наростаючим підсумком. Якщо сума підвищення посадових окладів (тарифних ставок) в січні 2025 року буде дорівнювати або перевищить суму індексації грудня 2024 року, то працівники з січня 2025 року не втратять суму, що дорівнює сумі індексації.

Крім того, нагадаємо, що відповідно до абзацу дванадцятого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078), працівникам підприємств і організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та положень Порядку № 1078.

Отже, госпрозрахункові підприємства у січні та наступних місяцях 2025 року можуть продовжувати нараховувати працівникам індексацію заробітної плати в сумі, що склалась станом на грудень 2024 року, або в сумі, обчисленій залежно від фактичної величини приросту ІСЦ, яка розраховується від «базового» місяця — місяця останнього підвищення посадових окладів (тарифних ставок) на підприємстві (у працівника).⁴ Порядок проведення індексації в цьому випадку має бути визначений у колективному договорі підприємства, а за його відсутності — в іншому локальному документі підприємства (див. лист Мінсоцполітики від 10.12.2025 № 105/0/214-24 у ВПЗ № 12/2024, стор. 114).

Нагадаємо, що індексація заробітної плати здійснюється в межах ПМПО, тому за умови відпрацювання повного місяця сума заробітної плати, що підлягає індексації, у всіх місяцях 2025 року становить 3028 грн.

Сплата аліментів з доходів працівників у 2025 році

Якщо роботодавець за виконавчим документом з доходів працівника відраховує аліменти на дитину в мінімальному гарантованому розмірі — 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України) або на підставі заяви одного з батьків дитини та судового наказу аліменти на дитину стягуються у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 Сімейного кодексу України), то у 2025 році сума таких аліментів на дитину становить:

– для дітей віком до 6 років — 1281,50 грн (2563 грн х 50%);

– для дітей віком від 6 до 18 років — 1598 грн (3196 грн х 50%).⁵

Оскільки, як зазначалося вище, у січні 2025 року обнулено індексацію, то у поточному році виконавці (державна виконавча служба та приватні виконавці) мають проводити індексацію аліментів виходячи з «базового» місяця — січень 2025 року.

Надання відпусток працівникам у 2025 році

Статтею 30 Закону про Держбюджет-2025 визначено, що у 2025 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2025 року. У разі невикористання працівником державного органу зазначених щорічних відпусток йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.

Отже, як станом на кінець 2024 року, так і станом на кінець 2025 року працівник державного органу повинен використати всі дні щорічні відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік, а за наявності невикористаних днів зазначеної відпустки — отримати за них грошову компенсацію.

Вищезазначений підхід другий рік поспіль застосовується для того, щоб уникнути додаткових витрат у разі, якщо працівники державних органів (держслужбовці) не використовують повністю щорічні відпустки за відпрацьований робочий рік, а потім в наступних роках при наданні працівникам невикористаних днів щорічних відпусток за попередні робочі роки відпускні за них або грошову компенсацію при звільненні потрібно виплачувати зі збільшеної заробітної плати.

Оскільки воєнний стан триватиме в Україні й у 2025 році, роботодавцям при наданні працівникам щорічних та інших відпусток потрібно враховувати положення статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136). Зокрема, у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (ч. 1 ст 12 Закону № 2136).⁶

Крім того, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання або замовлення (ч. 2 ст 12 Закону № 2136).

Також у 2025 році (як і у 2024 році) всім роботодавцям при виплаті грошової компенсації за невикористані відпустки слід враховувати положення абзацу другого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100, відповідно до якого обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.⁷

Бронювання працівників

Про нововведення в механізмі бронювання працівників, які були запроваджені з 23 листопада та з 1 грудня 2024 року шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), ми докладно повідомляли.⁸ Тому лише нагадаємо, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 22.11.2024 № 1332 встановлено, зокрема, наступне:

– відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією постановою (тобто до 23.11.2024), є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року;

– відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія) до набрання чинності цією постановою (тобто до 23.11.2024), є чинними протягом строку, на який вони надані, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року;

– рішення щодо визнання підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, які є чинними станом на 1 грудня 2024 року, зберігають свою чинність протягом строку, на який вони прийняті, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року.

Крім того, через кібератаку, здійснену на державні реєстри у грудні 2024 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації» від 24.12.2024 № 1489, якою встановив, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно з Постановою № 76 або засобами Порталу Дія, які не закінчилися станом на 19 грудня 2024 року, продовжуються автоматично на один місяць, але не довше ніж до 28 лютого 2025 року.

Наприклад, якщо строк дії бронювання працівника завершився 28 грудня 2024 року, то його автоматично продовжено до 28 січня 2025 року. Якщо бронювання завершилося до 19 грудня 2024 року, роботодавці зможуть поновити його після відновлення роботи реєстрів.

Таким чином, всі підприємства, які планують бронювати своїх працівників (отримати для них відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації), мають до 28 лютого 2025 року (включно) повторно або вперше отримати статус критично важливих і подати списки працівників-військовозобов’язаних для бронювання через Портал Дія за процедурою, визначеною Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим Постановою № 76. Якщо підприємство до 28 лютого 2025 року не підтвердить (не отримає) статус критично важливого, то заброньовані раніше працівники цього підприємства втратять право на бронювання (на відстрочку від призову).

Сухопутні війська ЗСУ Міноборони в роз’ясненні від 19.12.2024 (див. стор. 126 цього номера) повідомили, що бронювання, які були оформлені без використання засобів Порталу Дія, не з’являються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів автоматично. В такому разі для зарахування військовозобовязаного на спеціальний військовий облік органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації подають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦК та СП), у якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання. У разі відсутності інформації про бронювання працівника в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідальним особам органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій необхідно звернутися до ТЦК та СП, в якому заброньований військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку.

Психіатричні огляди працівників

1 січня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства охорони здоровʼя України (далі — МОЗ) від 15.10.2024 № 1759, яким внесено зміни, зокрема, до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ України від 18.04.2022 № 651 (далі — Порядок № 651).

Нагадаємо, що Порядок № 651 визначає організаційні засади проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, осіб, які виконують окремі види діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих, зазначених в Переліку категорій осіб, які для виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану психічного здоров’я підлягають періодичному психіатричному огляду, затвердженому наказом МОЗ від 26.01.2024 № 139 (далі — Перелік № 139).⁹

Пункт 2 Порядку № 651 доповнено абзацом шостим, яким встановлено, що організація та проведення попереднього (під час прийняття на роботу), позачергового та періодичного (протягом трудової діяльності) психіатричних оглядів категорій осіб, зазначених в Переліку № 139, здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Абзаци перший, другий пункту 2 Порядку № 651 викладено у такій новій редакції:

«2. Попередній, періодичний та позачерговий психіатричні огляди, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин (далі — Огляд), проводяться надавачами медичних послуг, що отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю психіатрія та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ за групами послуг «Психіатрична допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах» та/або «Психіатрична допомога дорослим та дітям, яка надається мобільними мультидисциплінарними командами» та/або «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах» та закладами охорони здоров’я Державного управління справами, закладами охорони здоров’я в системі Міноборони, МВС (в тому числі закладами охорони здоров’я ДСНС, Держприкордонслужби, Нацгвардії), СБУ, СЗРУ, Держспецзв’язку, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики за спеціальністю психіатрія, забезпечують надання медичної допомоги та є користувачами електронної системи охорони здоров’я (далі — Заклади).

Огляд проводиться лікарем-психіатром, який працює в Закладі та зареєстрований у електронній системі охорони здоров’я, пройшов тематичне навчання за відповідною програмою згідно із законодавством України. Інформація про проходження тематичного навчання з посиланням на відповідний документ розміщується на офіційному вебсайті та/або у загальнодоступному місці Закладу.».

Первинна медична документація щодо відповідних відомостей про проведення Оглядів вноситься до електронної системи охорони здоров’я. У разі відсутності у Закладах, розташованих на територіях, на яких ведуться бойові дії, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій), технічної можливості ведення медичних записів в електронній системі охорони здоров’я, їх внесення здійснюється одразу при появі такої можливості відповідно до пункту 7 наказу МОЗ «Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я» від 28.02.2020 № 587 (п. 13 Порядку № 651).

Нововведення у «трудовій» статистичній звітності

Державна служба статистики України (далі — Держстат) оновила деякі форми державного статистичного спостереження, які подають роботодавці.

Так, наказом Держстату від 15.04.2024 № 117 оновлено форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за січень 2025 року і традиційно подається не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем). У 2025 році граничні терміни подання форми № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» такі: 7 січня, 7 лютого, 7 березня, 7 квітня, 7 травня, 9 червня, 7 липня, 7 серпня, 8 вересня, 7 жовтня, 7 листопада, 8 грудня. Її повинні подавати юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб. Чинна донині форма № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці», затверджена наказом Держстату від 30.03.2023 № 128, втрачає чинність з 1 лютого 2025 року. Нова форма відрізняється від своєї попередниці загальним виглядом заголовної частини (вона тепер універсальна для всіх статистичних звітів). Зокрема, під загальною інформацією з текстом «Державне статистичне спостереження», «Статистична конфіденційність забезпечується статтею 29 Закону України «Про офіційну статистику», «Порушення порядку подання … статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186³ Кодексу України про адміністративні правопорушення» розміщено три графи: в лівій графі зазначається, хто і коли подає Звіт із праці, по центру — текст «Звіт із праці» із полем для зазначення звітного місяця і року, в правій графі зверху наведено текст «Безкоштовний сервіс для електронного звітування «Кабінет респондента» за посиланням: https://statzvit.ukrstat.gov.ua», а нижче розміщено текст «№ 1-ПВ (місячна)» та реквізити наказу Держстату, яким затверджено Звіт із праці (15 квітня 2024 року № 117). Нижче вищезазначених трьох граф розміщено поля, де зазначаються «Ідентифікаційні дані респондента», а саме ідентифікаційний код ЄДРПОУ, найменування та адреси. При цьому останні зазначаються в різних двох графах: «Місцезнаходження (юридична адреса)» та «Адреса здійснення діяльності, щодо якої подається форма звітності (фактична адреса)». Все, що нижче вищенаведеної інформації на сторінці 1 форми, залишилося без змін. У табличній частині форми місячного Звіту із праці (сторінка 2 форми) змін немає. Нагадаємо, що порядок заповнення форми № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» містить роз’яснення Держстату від 27.04.2023  № 19.1.2-12/9-23.

Також наказом Держстату від 15.04.2024 № 117 оновлено форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за I квартал 2025 року та подається, як і раніше, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (кварталом), тобто не пізніше 7 квітня, 7 липня, 7 жовтня 2025 року та 7 січня 2026 року. Її повинні подавати юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи. Чинна донині форма № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затверджена наказом Держстату від 30.03.2023 № 128, втрачає чинність з 1 лютого 2025 року. Нова форма квартального Звіту із праці має ті ж самі нововведення в заголовній частині та в ідентифікаційних даних респондента, що й нова форма місячного Звіту із праці, а різниця тільки у звітному періоді подання Звіту. У табличній частині форми квартального Звіту із праці (сторінки 2, 3 форми) змін немає. Нагадаємо, що порядок заповнення форми № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці» містить роз’яснення Держстату від 11.10.2023 № 19.1.2-12/33-23.

Крім того, Держстат наказом від 15.04.2024 № 115 оновив форму державного статистичного спостереження № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за січень 2025 року і традиційно подається не пізніше 7 числа кожного місяця з відображенням відповідної інформації станом на 1 число місяця наступного після звітного періоду (місяця). У 2025 році граничні терміни подання форми № 3-борг такі: 7 січня, 7 лютого, 7 березня, 7 квітня, 7 травня, 9 червня, 7 липня, 7 серпня, 8 вересня, 7 жовтня, 7 листопада, 8 грудня. Її повинні подавати юридичні особи відповідно до затвердженої методології. Чинна донині форма № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці», затверджена наказом Держстату від 23.06.2022 № 195, втрачає чинність з 1 лютого 2025 року. Нова форма № 3-борг має ті ж самі нововведення в заголовній частині та в ідентифікаційних даних респондента, що й нова форма місячного Звіту із праці (див. вище), а різниця тільки у назві Звіту та реквізитах наказу Держстату, яким затверджено Звіт про заборгованість з оплати праці (15 квітня 2024 року № 115). Як і раніше, форма № 3-борг містить рядки «У випадку відсутності даних необхідно поставити у прямокутнику позначку – V», «Зазначте причину відсутності даних: Відсутнє явище, яке спостерігається» з відповідними полями для проставлення позначки «V». Це свідчить про необхідність подання форми № 3-борг юридичними особами, які не мають заборгованості з оплати праці, тобто не справдились сподівання на те, що форму № 3-борг зі звіту за січень 2025 року будуть подавати лише юридичні особи, які мають заборгованість з оплати праці.

Що стосується змін в основній таблиці «Обсяги заборгованості з оплати праці на підприємстві (установі, організації)» форми № 3-борг, то в рядку 2040 тепер зазначається «Сума заборгованості з оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця, тис. грн (з одним десятковим знаком)». Раніше рядок 2040 містив текст «Сума заборгованості з виплат працівникам у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, уключаючи оплату перших п’яти днів, тис. грн (з одним десятковим знаком)». Таким чином, тепер в рядку 2040 відображається заборгованість тільки по «лікарняних», які виплачуються за рахунок роботодавця. Нагадаємо, що порядок заповнення форми № 3-борг наразі містить роз’яснення Держстату від 12.08.2020 № 19.1.2-12/23-20.

Також наказом Держстату від 15.04.2024 № 113 оновлено форму державного статистичного спостереження № 1-РС (один раз на чотири роки) «Звіт про витрати на утримання робочої сили». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи з 01 січня 2025 року зі звіту за 2024 рік, та подається, як і раніше, не пізніше 7 квітня року, наступного за звітним періодом (роком), тобто за 2024 рік вона подається не пізніше 7 квітня 2025 року. Її повинні подавати юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи. Чинна до цього форма № 1-РС (один раз на чотири роки) «Звіт про витрати на утримання робочої сили», затверджена наказом Держстату від 23.08.2022 № 227, втратила чинність з 01 січня 2025 року. Нова форма № 1-РС має ті ж самі нововведення в заголовній частині та в ідентифікаційних даних респондента, що й нова форма місячного Звіту із праці (див. вище), а різниця тільки у назві Звіту, даті його подання, звітному періоді його подання і реквізитах наказу Держстату, яким затверджено Звіт про витрати на утримання робочої сили (15 квітня 2024 року № 113). У табличній частині форми № 1-РС (сторінка 2 форми) змін немає. Нагадаємо, що порядок заповнення форми № 1-РС «Звіт про витрати на утримання робочої сили» наразі містить роз’яснення Держстату від 26.12.2022 № 19.1.2-12/56-22.

Норма робочого часу у 2025 році

Відповідно до частини 6 статті 6 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78-1 КЗпП та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закону про відпустки).

Таким чином, у період воєнного стану, який наразі Указом Президента України встановлено до 8 лютого 2025 року, але, судячи з ситуації на фронті, буде продовжено і після цієї дати, не діють норми КЗпП щодо:

– святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП);

– скорочення тривалості роботи на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів (ч. перша ст. 53 КЗпП);

– тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин (ч. друга ст. 53 КЗпП);

– обмеження граничних норм надурочних робіт, а саме 4 години протягом 2 днів поспіль і 120 годин на рік (ч. перша ст. 65 КЗпП);

– перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого дня, якщо останній збігається з вихідним днем (ч. третя ст. 67 КЗпП);

– заборони залучення до робіт у вихідні, святкові та неробочі дні (ст. 71 КЗпП);

– неврахування святкових і неробочих днів, зазначених у статті 73 КЗпП, при визначенні тривалості щорічних відпусток (ст. 78-1 КЗпП, ч. друга ст. 5 Закону про відпустки).

Отже, у період воєнного стану:

– відсутні святкові та неробочі дні, відповідно, на них не продовжуються щорічні (основна та додаткові) відпустки та додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;

– вихідні дні, які припадають на святкові та неробочі дні, зазначені у статті 73 КЗпП, не переносяться на наступний день після святкового чи неробочого дня;

– не скорочується на 1 годину тривалість роботи при п’ятиденному та шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів, зазначених у статті 73 КЗпП;

– не обмежується 5 годинами тривалість робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні;

– не обмежується кількість надурочних робіт протягом 2 днів поспіль та за рік.

Таким чином, роботодавцям необхідно враховувати вищевикладене при визначенні норми робочого часу в місяцях (кварталах, півріччях) 2025 року та загалом за 2025 рік.¹⁰

Наприклад, для підприємств, на яких встановлено 40-годинний п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю з однаковою тривалістю щоденної роботи, норма робочого часу в січні 2025 року становить 184 робочих години (23 робочих дні х 8 робочих годин).

Крім того, слід враховувати, що згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону № 2136 нормальна тривалість робочого часу в період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо). Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, в період дії воєнного стану тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень.

У разі встановлення працівникам, зайнятим на об’єктах критичної інфраструктури, нормальної тривалості робочого часу відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Закону № 2136 понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці (ч. 7 ст. 6 Закону № 2136).

Наприклад, якщо працівнику, зайнятому на об’єкті критичної інфраструктури, у період дії воєнного стану встановлено нормальну тривалість робочого часу — 50 годин на тиждень, а до запровадження воєнного стану він працював з нормальною тривалістю робочого часу — 40 годин на тиждень, при цьому його оклад за посадою становить 10 000 грн, то заробітна плата працівника у період дії воєнного стану повинна розраховуватися виходячи з окладу 12 500 грн (10 000 грн : 40 робочих годин х 50 робочих годин).

Зауважимо, що збільшення нормальної та скороченої тривалості робочого часу в період воєнного стану для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, є правом, а не обов’язком роботодавця, до того ж роботодавець може збільшити тривалість робочого часу не обов’язково для всіх працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (наприклад, він може це зробити для працівників лише окремих підрозділів або для окремих працівників).

Також слід враховувати, що згідно з частиною четвертою статті 67 КЗпП у редакції, що діє з 24 грудня 2023 року, перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.

Таким чином, роботодавці мають право встановити порядок перенесення вихідних та робочих днів (у т. ч. граничні терміни повідомлення працівників про це) у колективному договорі або трудових договорах з працівниками, а за відсутності такого порядку в них перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з профспілковим органом (представником працівників).

Страхові виплати працівникам у 2025 році

Граничні розміри страхових виплат застрахованим особам залежать від мінімальної заробітної плати (МЗП) у місячному розмірі. Оскільки, як зазначалося вище, МЗП у місячному розмірі у 2025 році становить 8000 грн, а максимальна величина бази нарахування ЄСВ згідно зі статтею 39 Закону про Держбюджет-2025 у 2025 році дорівнює 20 розмірам МЗП, і, відповідно, у 2025 році становить 160 000 грн (8000 грн х 20), розглянемо обмеження в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах працівникам у 2025 році з урахуванням зазначених показників (див. таблицю).

Обмеження при нарахуванні страхових виплат у 2025 році

¹ Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 19 Закону № 1105, п.п. 2, 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 12, ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 12 Закону № 1105).

Положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 18.12.2024 № 4158-IX, яким з 4 квітня 2025 року вносяться зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і, зокрема, застрахованим особам повертається право на отримання страхових виплат за сумісництвом¹¹, розглянемо в наступних номерах журналу.