Работа в выходные дни: привлечение, выполнение, компенсацииРобота у вихідні дні: залучення, виконання, компенсація

Согласно статье 45 Конституции Украины каждый, кто работает, имеет право на отдых. Это право обеспечивается, в частности, предоставлением дней еженедельного отдыха. Выходные и праздничные дни, а также другие условия релизации этого права определяются законом.

Законодательным актом, которым определен порядок установления выходных дней на предприятиях, в учреждениях, организациях, у физических лиц (далее вместе — предприятия), является Кодекс законов о труде Украины (далее — КЗоТ).

Установление выходных дней

Главой V «Время отдыха» КЗоТ определены порядок установления выходных дней на предприятии и их пересения на другие дни, основания для привлечения к работе в выходной день, виды компенсации за работу в выходной день.

Трудовой распорядок (график работы) на предприятии (для структурных подразделений, отдельных групп работников или отдельных работников), в т. ч. рабочие и выходные дни, время начала и окончания ежедневной работы (смены), определяется правилами внутреннего трудового распорядка и графиками сменности, которые согласовываются работодателем с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем) предприятия (далее — профсоюз предприятия), после чего утверждаются приказом руководителя и доводятся до сведения всех работников (ст. 52, 57, 142 КЗоТ).

Нормальная и максимальная продолжительность рабочей недели определена статьями 50 и 51 КЗоТ, а установление количества выходных дней регламентируется статьями 67–69 КЗоТ.

В соответствии со статьей 50 КЗоТ нормальная продолжительность рабочего времени работников не может превышать 40 часов в неделю. Предприятия при заключении коллективного договора могут устанавливать и меньшую норму продолжительности рабочего времени. Для отдельных категорий работников устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени, определенная статьей 51 КЗоТ.

В соответствии со статьей 67 КЗоТ при 5-дневной рабочей неделе работникам предоставляются два выходных дня в неделю, а при 6-дневной рабочей неделе — один выходной день. Общим выходным днем является воскресенье. Второй выходной день при 5-дневной рабочей неделе устанавливается графиком работы предприятия, согласованным с профсоюзом предприятия. Как правило, второй выходной день предоставляется вместе с общим выходным днем.

Для большинства предприятий с 5-дневной рабочей неделей вторым выходным днем является суббота.

На предприятиях, где работа не может быть прервана в общий выходной день (воскресенье) в связи с необходимостью обслуживания населения (магазины, предприятия бытового обслуживания, театры, музеи и т. п.), выходные дни устанавливаются местными советами (ст. 68 КЗоТ). В этом случае выходными днями могут быть, например, понедельник и вторник.

На предприятиях, приостановление работы которых невозможно по производственно-техническим условиям или из-за необходимости непрерывного обслуживания населения, а также на погрузочно-разгрузочных работах, связанных с работой транспорта, выходные дни предоставляются в разные дни недели поочередно каждой группе работников согласно графику сменности, утверждаемому работодателем по согласованию с профсоюзом предприятия (ст. 69 КЗоТ).

На предприятиях с непрерывным циклом производства выходные дни предоставляются согласно графикам работы таким образом, чтобы работники могли еженедельно использовать, как правило, два выходных дня. При этом не обязательно, чтобы один из них приходился на общий выходной день (воскресенье).¹

При составлении графика работы предприятиям необходимо учитывать, что продолжительность еженедельного непрерывного отдыха работников должна быть не менее 42 часов (ст. 70 КЗоТ).

Например, если на предприятии установлена 6-дневная рабочая неделя с выходным днем в воскресенье и началом работы в понедельник в 9.00, то рабочий день в субботу должен быть закончен не позднее 15.00.

Установление выходных дней в период военного положения

Особенности установления времени работы и отдыха в период действия военного положения определены Законом Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX (далее — Закон № 2136).

Согласно статье 6 Закона № 2136 нормальная продолжительность рабочего времени в период действия военного положения может быть увеличена до 60 часов в неделю для работников, занятых на объектах критической инфраструктуры (в оборонной сфере, сфере обеспечения жизнедеятельности населения и т. п.).

Для работников, занятых на объектах критической инфраструктуры, которым в соответствии с законодательством устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени, продолжительность рабочего времени в период действия военного положения не может превышать 40 часов в неделю.

В период действия военного положения 5-дневная или 6-дневная рабочая неделя устанавливается работодателем. Время начала и окончания ежедневной работы (смены) определяется работодателем.

Продолжительность еженедельного непрерывного отдыха в период действия военного положения может быть сокращена до 24 часов.

Вышеизложенные нормы о нормальной и сокращенной продолжительности рабочего времени для работников, занятых на объектах критической инфраструктуры, о продолжительности еженедельного непрерывного отдыха в период действия военного положения не применяются к труду несовершеннолетних.

В период действия военного положения не применяются нормы статьи 73 КЗоТ.

Следовательно, в период действия военного положения отсутствуют праздничные и нерабочие дни, установленные статьей 73 КЗоТ, а именно являются обычными рабочими или выходными днями (в зависимости от графика работы предприятия или работника) следующие дни:

– 1 января — Новый год;

– 8 марта — Международный женский день;

– 1 мая — День труда;

– 8 мая — День памяти и победы над нацизмом во Второй мировой войне 1939 – 1945 годов;

– 28 июня — День Конституции Украины;

– 15 июля — День Украинской Государственности;

– 24 августа — День независимости Украины;

– 1 октября — День защитников и защитниц Украины;

– 25 декабря — Рождество Христово;

– один день (воскресенье) — Пасха;

– один день (воскресенье) — Троица.

Перенесение выходных и рабочих дней

Согласно части третьей статьи 67 КЗоТ в случае, если праздничный или нерабочий день, установленный статьей 73 КЗоТ, совпадает с выходным днем, то выходной день переносится на следующий день после праздничного или нерабочего.

Однако на период военного положения действие вышеприведенной части третьей статьи 67 КЗоТ (как и статьи 73 КЗоТ — см. выше) приостановлено частью 6 статьи 6 Закона № 2136, поэтому если в период военного положения праздничный или нерабочий день, установленный статьей 73 КЗоТ, совпадает с выходным днем, то выходной день не переносится на следующий день после праздничного или нерабочего.

В мирное время, кроме вышеуказанного обязательного перенесения выходного дня, возможно перенесение выходных (рабочих) дней и в других случаях.

С целью создания благоприятных условий для использования праздничных и нерабочих дней, а также рационального использования рабочего времени Кабинет Министров Украины не позднее чем за три месяца до таких дней может рекомендовать руководителям предприятий перенести выходные и рабочие дни в порядке и на условиях, установленных законодательством, для работников, которым установлена 5-дневная рабочая неделя с двумя выходными днями (ч. четвертая ст. 67 КЗоТ).

В случае применения рекомендации Кабинета Министров Украины работодатель не позднее чем за два месяца издает приказ (распоряжение) о перенесении выходных и рабочих дней на предприятии, согласованный с профсоюзом предприятия (ч. пятая ст. 67 КЗоТ).

Однако на период военного положения действие вышеприведенных частей четвертой и пятой статьи 67 КЗоТ приостановлено частью 6 статьи 6 Закона № 2136, поэтому на 2023 год Кабинет Министров Украины не издавал распоряжения с рекомендацией перенести выходные и рабочие дни.

Тем не менее предприятия могут самостоятельно переносить рабочие дни на другие дни с целью создания нормальных условий для производственного процесса или предоставления работникам более продолжительного отдыха (например, возможно перенесение рабочего дня с дня профессионального праздника на другой день).

Принятое работодателем решение о перенесении рабочих дней изменяет график работы предприятия и может изменять норму продолжительности рабочего времени в месяцах, в которых осуществлено такое перенесение (например, если работодатель переносит рабочий день с одного на другой месяц, то изменяется норма продолжительности рабочего времени в двух месяцах).

При перенесении рабочих дней как в соответствии с рекомендациями Кабинета Министров Украины, так и по самостоятельному решению работодателя годовая норма продолжительности рабочего времени не изменяется.

В приказе о перенесении рабочих дней обязательно указываются даты, с которых и на которые переносятся рабочие и выходные дни, а также причина такого перенесения. Приказ о перенесении рабочих дней необходимо довести до сведения всех работников, в том числе находящихся в отпуске, командировке, на «больничном», выполняющих государственные обязанности и т. д.

Также следует учитывать, что все действия по предоставлению отпусков, выходу на работу, привлечению к работе в выходные дни, а также оплата дней пребывания работников в командировке и т. п. должны осуществляться на основании изданного приказа о перенесении рабочих дней, то есть согласно измененному графику работы предприятия в связи с таким перенесением.²

Если работник отсутствовал на работе в установленный (после перенесения) рабочий день без уважительной причины, то это может быть квалифицировано работодателем как прогул.²

Продолжительность работы накануне выходных дней

Согласно части второй статьи 53 КЗоТ накануне выходных дней продолжительность работы при 6-дневной рабочей неделе не может быть больше 5 часов.

Однако на период военного положения действие статьи 53 КЗоТ приостановлено частью 6 статьи 6 Закона № 2136, поэтому продолжительность работы в период военного положения при 6-дневной рабочей неделе накануне выходного дня может превышать 5 часов.

Что касается сокращения продолжительности работы накануне выходных дней для предприятий с 5-дневной рабочей неделей, то такое сокращение не предусмотрено законодательством, но может быть предусмотрено графиком работы (правилами внутреннего трудового распорядка) предприятия.

Порядок привлечения к работе в выходные дни

Привлечение к работе в выходной день (т. е. в день, который не является рабочим согласно графику работы или сменности) обычно касается только отдельных работников, присутствие которых на работе в указанный день крайне необходимо, и от выполнения поставленных перед ними на этот день задач зависит дальнейшая нормальная хозяйственная деятельность предприятия или его подразделений.

В соответствии со статьей 71 КЗоТ работа в выходные дни запрещается. Привлечение отдельных работников к работе в эти дни допускается только с разрешения профсоюза предприятия и только в исключительных случаях, а именно для:

• предотвращения или ликвидации последствий стихийного бедствия, эпидемий, эпизоотий, производственных аварий и немедленного устранения их последствий;
• предотвращения несчастных случаев, которые ставят или могут поставить под угрозу жизнь или нормальные жизненные условия людей, гибели или порчи имущества;
• выполнения неотложных, непредвиденных работ, от немедленного выполнения которых зависит в дальнейшем нормальная работа предприятия в целом или его отдельных подразделений;
• выполнения неотложных погрузочно-разгрузочных работ с целью предотвращения или устранения простоя подвижного состава или скопления грузов в пунктах отправления и назначения.

Привлечение работников к работе в выходные дни осуществляется согласно письменному приказу (распоряжению) работодателя.

Обращаем внимание, что приведенный в статье 71 КЗоТ перечень случаев привлечения к работе в выходные дни является исчерпывающим, поэтому предприятие не может его расширить. Если привлечение работников к работе в выходные дни состоялось не по вышеперечисленным причинам, то это является нарушением законодательства о труде, за которое работодатели (юридические и физические лица – предприниматели, использующие наемный труд) в соответствии с абзацем десятым части второй статьи 265 КЗоТ привлекаются к финансовой ответственности в виде наложения штрафа в размере минимальной заработной платы. Кроме того, согласно статье 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП) виновные должностные лица предприятий несут административную ответственность в виде наложения штрафа в размере от 30 до 100 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (далее — нмдг), т. е. от 510 до 1700 грн.

Привлечение к работе в выходные дни в период военного положения

Вышеприведенные нормы статьи 71 КЗоТ не применяются в период военного положения (ч. 6 ст. 6 Закона № 2136), поэтому в указанный период работодатель может привлекать работников к работе в выходные дни не только в случаях, перечисленных в статье 71 КЗоТ, но и в других случаях без получения разрешения профсоюза предприятия.

Однако как в мирное время, так и в период военного положения привлекать работников к работе в выходные дни необходимо на основании приказа (распоряжения) работодателя. Такой приказ должен быть издан накануне (непосредственно перед или за один и более дней до выходного дня, в который работник привлекается к работе), чтобы работники (при необходимости — их непосредственные руководители) имели возможность подготовиться к выполнению поставленной задачи или спланировать производственный процесс. В приказе о привлечении к работе в выходные дни обязательно указываются дата выхода на работу, время работы (если его можно заранее определить), а также лица, на которых этот приказ распространяется: на всех работников предприятия или на всех работников структурного подразделения или на отдельных работников. В последнем случае в приказе необходимо перечислить поименно (ФИО, должность) всех работников, которые привлекаются к работе в выходной день.

Приказ о привлечении к работе в выходной день может иметь следующий вид:

Всех работников, привлекаемых к работе в выходной день, необходимо ознакомить с приказом. Только в этом случае выполнение приказа о работе в выходной день является обязательным для работников (если, конечно, отсутствуют уважительные причины, не позволяющие выйти работнику на работу в такой день, например, болезнь).

Невыход работника на работу в выходной день согласно приказу руководителя предприятия является нарушением трудовой дисциплины, за которое на работника может быть наложено дисциплинарное взыскание, предусмотренное статьей 147 КЗоТ (выговор, увольнение) или положением о дисциплине предприятия.³ Кроме того, следует помнить, что отсутствие работника на работе более 3 часов без уважительных причин расценивается как прогул, за который работника можно уволить на основании пункта 4 статьи 40 КЗоТ.⁴

В случае привлечения конкретного работника к работе в выходной день под последним следует понимать выходной день именно этого работника, установленный ему правилами внутреннего распорядка или графиком сменности, а не выходной день предприятия. Если рабочие дни конкретного работника приходятся на общие выходные дни предприятия (суббота, воскресенье), то дополнительный приказ о привлечении этого работника к работе в такие дни не издается.

Обращаем внимание, что к работе в выходные дни запрещено привлекать:

– беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до 3 лет (ст. 176 КЗоТ);

– отцов, воспитывающих детей без матери (в т. ч. в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении), а также опекунов (попечителей), одного из приемных родителей, одного из родителей-воспитателей (ст. 186-1 КЗоТ);

– лиц моложе 18 лет (ст. 192 КЗоТ).

Привлечение к работе в выходные дни граждан преклонного возраста (т. е. которые достигли пенсионного возраста или которым до достижения пенсионного возвраста осталось 1,5 года) возможно только с их согласия и при условии, что это не противопоказано им по состоянию здоровья (ч. третья ст. 13 Закона Украины «Об основных принципах социальной защиты ветеранов труда и других граждан преклонного возраста в Украине» от 16.12.93 № 3721-XII).

В соответствии с частью 4 статьи 56 Закона Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 № 889-VIII для выполнения неотложных или непредвиденных заданий государственные служащие, для которых законом не предусмотрены ограничения по работе, на основании приказа (распоряжения) руководителя государственной службы, о котором уведомляется выборный орган первичной профсоюзной организации (при наличии), обязаны явиться на службу и работать, в частности, в выходные дни. Запрещается привлекать к работе в выходные дни госслужащих — беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до 3 лет.

Компенсация за работу в выходные дни

За работу в выходной день законодательством предусмотрено предоставление работнику компенсации.

В соответствии со статьей 72 КЗоТ работа в выходной день компенсируется по согласию сторон предоставлением другого дня отдыха (так называемого отгула) или в денежной форме в двойном размере (далее — компенсация).

Следовательно, в случае привлечения работника согласно законодательству к работе в его выходной день (который определен графиком его работы) работа в такой день компенсируется одним из двух способов: оплатой в двойном размере или предоставлением другого дня отдыха.

Вид компенсации за работу в выходной день определяется по согласию между работодателем и работником (далее — стороны трудового договора), и отражается в приказе (распоряжении) руководителя о привлечении работника к работе в выходной день.⁵ Вид компенсации работник может указать в заявлении, поданном на имя руководителя предприятия, которое и будет основанием для указания вида компенсации в приказе.

Компенсация в виде другого дня отдыха

Если в качестве компенсации выбран другой день отдыха, то вопрос о сроках его предоставления законодательством не урегулирован. Поскольку при привлечении к работе в выходной день возможно несоблюдение нормы статьи 70 КЗоТ о минимальной продолжительности еженедельного непрерывного отдыха (в мирное время составляет не менее 42 часов, а в период военного положения может быть сокращена до 24 часов), то другой день отдыха в порядке компенсации целесообразно предоставлять по возможности через кратчайший промежуток времени после работы в выходной день, например, в ближайший рабочий день после работы в выходной день. Но стороны трудового договора могут договориться о предоставлении работнику другого дня отдыха в любой другой день или о его присоединении к началу или окончанию отпуска.⁶

Рекомендуем работодателям порядок предоставления другого дня отдыха отразить в коллективном договоре, поскольку согласно статье 13 КЗоТ и статье 7 Закона Украины «О коллективных договорах и соглашениях» от 01.07.93 № 3356-XII (далее — Закон о колдоговорах) в коллективном договоре устанавливаются взаимные обязательства сторон по регулированию производственных, трудовых и социально-экономических отношений, в частности режима работы, продолжительности рабочего времени и отдыха.

Если в качестве компенсации за работу в выходной день работник выбрал другой день отдыха, то желаемую дату его предоставления работник может отразить в заявлении, поданном на имя руководителя предприятия (дата предоставления другого дня отдыха может быть указана в заявлении с видом выбранной компенсации).

Заявление работника о предоставлении другого дня отдыха (присоединении другого дня отдыха к отпуску) за работу в выходной день может быть таким:

Руководитель, рассмотрев заявление работника, может как удовлетворить его просьбу, так и предложить иные вариант компенсации или дату предоставления другого дня отдыха. Несогласие руководителя с просьбой работника предоставить день отдыха в определенную дату должно быть аргументировано с указанием уважительных причин, по которым просьба не может быть удовлетворена. Уважительными могут быть причины, например, производственного или организационного характера (непрерывное производство, отпуска или отсутствие по иным причинам других работников этой же профессии и т. п.). Результаты рассмотрения заявления руководителем немедленно доводятся до сведения работника. В случае несогласия с предложением руководителя работник может написать новое заявление с другим своим предложением и подать его на рассмотрение руководителю. В случае согласия с предложением руководителя работник может указать об этом на том же листе, на котором написано заявление, или на листе с альтернативным предложением руководителя.

Если дата предоставления работнику другого дня отдыха за работу в выходной день согласована сторонами трудового договора до издания приказа о привлечении работника к работе в выходной день, то она отражается в таком приказе (см. приказ ниже).

Если заявление с желаемой датой предоставления другого дня отдыха за работу в выходной день подано работником после работы в выходной день, то дата предоставления другого дня отдыха указывается в отдельном приказе работодателя.

Приказ о предоставлении другого дня отдыха за работу в выходной день на основании поданного работником заявления может иметь следующий вид:

Если дата предоставления работнику другого дня отдыха не согласована и не определена в приказе работодателя, то работник не вправе самовольно определять (устанавливать себе) другой день отдыха.⁷ Если работник без согласования с работодателем использует в рабочий день по своему усмотрению день отдыха за работу в выходной день, то невыход на работу в такой рабочий день может быть расценен как нарушение трудовой дисциплины (в том числе как прогул) и на работника может быть наложено дисциплинарное взыскание согласно статье 147 КЗоТ (в том числе он может быть уволен за прогул на основании п. 4 ст. 40 КЗоТ).

При предоставлении работнику компенсации в виде другого дня отдыха следует также учитывать, что ни КЗоТ, ни другие законодательные акты не содержат нормы, согласно которой другой день отдыха может предоставляться работнику только в случае, если работник в выходной день отработал полный рабочий день. Поэтому за работу в выходной день другой день отдыха предоставляется на полный рабочий день независимо от продолжительности работы (количества отработанных часов) в выходной день.

Если в качестве компенсации за работу в выходной день работнику предоставляется другой день отдыха, то оплата всех часов работы в выходной день осуществляется в одинарном размере, а другой день отдыха не оплачивается.⁸ Если в этом случае количество часов, отработанных работником в выходной день, будет меньше или больше количества часов работы по графику в день, в котором работнику предоставляется другой день отдыха, то месячная заработная плата, рассчитываемая из размера оклада (месячной тарифной ставки), исчисляется пропорционально отработанным часам в месяце привлечения к работе в выходной день (см. примеры 1–4 ниже).

Компенсация в виде оплаты в двойном размере

О выбранном виде компенсации за работу в выходной день — оплате в двойном размере работник может сообщить в заявлении, поданном на имя руководителя предприятия, на основании которого вид компенсации отражается в приказе (распоряжении) о привлечении к работе в выходной день.

Заявление работника о выборе «оплатного» вида компенсации может иметь такой вид:

Если в качестве компенсации за работу в выходной день выбрана оплата в двойном размере, то в соответствии с частью второй статьи 72 КЗоТ такая оплата осуществляется по правилам статьи 107 КЗоТ (см. таблицу и примеры 5–7 ниже).

Порядок оплаты работы в выходной день

Категории работников	Размер оплаты работы в выходной день
Работники со сдельной системой оплаты труда	по двойным сдельным расценкам
Работники, работа которых оплачивается по часовым или дневным ставкам	в размере двойной часовой или дневной ставки

Оплате в двойном размере подлежат часы, фактически отработанные работником в выходной день, независимо от того, выполнена или нет месячная норма труда в месяце привлечения к работе в выходной день.

Если на общий выходной день — воскресенье (ч. вторая ст. 67 КЗоТ) приходится рабочий день работника согласно его графику работы (сменности), то оплата за работу в такой день должна осуществляться как за обычный рабочий день в одинарном размере, а не как за работу в выходной день.

Оплата в двойном размере осуществляется работникам, работающим посменно (например, на предприятиях с непрерывным циклом работы), только в том случае, если они привлекались к работе непосредственно в свой выходной день, определенный им графиком сменности (это может быть понедельник, вторник и т. д.).⁹

Для работников, которым установлен месячный оклад (месячная тарифная ставка), размер дневной (часовой) ставки определяется путем деления месячного оклада (месячной тарифной ставки) на количество рабочих дней (часов) согласно графику работы работника в месяце привлечения к работе в выходной день.⁹

Табелирование при работе в выходные дни

В табеле учета использования рабочего времени типовой формы № П-5 (далее — табель), которая утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 № 489 (далее — Приказ № 489), фактически отработанные часы в выходные дни отражаются по коду «РВ» или «06».

Дни отдыха, предоставляемые в качестве компенсации (если выбран другой день отдыха за работу в выходной день) и не подлежащие оплате, необходимо отражать в табеле как прочее неотработанное время, предусмотренное законодательством, по коду «ІН» или «22».¹⁰

Для отражения в табеле обычных выходных дней Приказом № 489 код не установлен, поэтому предприятия могут самостоятельно его установить и использовать.

Гарантии в оплате труда при работе в выходные дни

Согласно статье 97 КЗоТ и статье 22 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР (далее — Закон № 108) работодатель не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.

Условия коллективных (трудовых) договоров или соглашений, которые ухудшают по сравнению с действующим законодательством положение работников, являются недействительными, их запрещается включать в договоры и соглашения (ст. 9 КЗоТ, ст. 5 Закона о колдоговорах).

Хозрасчетные предприятия имеют право в коллективном договоре (при его отсутствии — в Положении об оплате труда, трудовых договорах с работниками) устанавливать размер оплаты труда за работу в выходной день выше размера, установленного статьей 107 КЗоТ (ст. 97 КЗоТ, ст. 15 Закона № 108).

Обращаем внимание, что начисление работнику двойной оплаты за работу в выходной день, если такой вид компенсации согласован сторонами, является минимальной государственной гарантией в оплате труда (ст. 12 Закона № 108). Невыполнение (несоблюдение) указанной минимальной государственной гарантии в оплате труда влечет наложение штрафа на работодателей в двукратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (абз. пятый ч. второй ст. 265 КЗоТ), а виновные должностные лица предприятий согласно статье 41 КоАП несут административную ответственность в виде наложения штрафа в размере от 30 до 100 нмдг (от 510 до 1700 грн.).

Не выплаченная своевременно работодателем оплата за работу в выходной день обязательно подлежит выплате работнику при окончательном расчете с ним в день увольнения. Если этого не сделать, то работодатель рискует быть привлеченным к ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ, в виде начисления такому работнику среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета, но не более чем за 6 месяцев.¹¹

Начисление заработной платы при работе в выходные дни

При начислении заработной платы работникам необходимо учитывать, что норма о двойной оплате за работу в выходные дни, приведенная в части первой статьи 107 КЗоТ, распространяется только на часовые/дневные ставки или сдельные расценки и не распространяется на прочие выплаты работникам (различные доплаты, надбавки и т. п.).

В то же время такие прочие выплаты, исчисляемые исходя из размера тарифной ставки (должностного оклада), выплачиваются в общем порядке и начисляются на одинарную тарифную ставку (должностной оклад) работника¹² (см. пример 9 ниже). Премии могут начисляться на двойную оплату, если это предусмотрено коллективным договором (Положением о премировании).

Работникам, работающим на территориях радиоактивного загрязнения, оплата за работу в выходной день осуществляется в двойном размере с учетом доплаты, установленной за работу в зоне отчуждения (ст. 39, 44 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 № 796-XII). Напомним, что согласно постановлению Кабинета Министров Украины «О доплатах лицам, работающим в зоне отчуждения» от 10.09.2008 № 831 лицам, которые постоянно работают, а также полицейским, лицам рядового и начальствующего состава органов и подразделений службы гражданской защиты Государственной службы по чрезвычайным ситуациям, Государственного агентства по управлению зоной отчуждения, военнослужащим Национальной гвардии, Службы безопасности, Государственной пограничной службы и Государственной службы специальной связи и защиты информации, которые постоянно выполняют служебные обязанности в зоне отчуждения, устанавливается доплата в размере 150% прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного на 1 января календарного года, пропорционально отработанному времени.

Следовательно, таким работникам оплата за работу в выходной день в двойном размере исчисляется из оклада и доплаты за работу в зоне отчуждения.

Обращаем внимание, что оплата (доплата) за работу в выходные дни включается в состав заработной платы, которая сравнивается с минимальной заработной платой, поскольку указанная выплата является оплатой отработанного времени и не указана в перечне выплат, которые не включаются в минимальную заработную плату, приведенном в части второй статьи 3-1 Закона № 108 (см. пример 1 ниже).¹³

Рассмотрим на конкретных примерах порядок начисления заработной платы при работе в выходные дни в различных ситуациях.

ПРИМЕР 1

Оплата труда, если время работы в выходной день меньше продолжительности рабочего дня,
в который работнику предоставляется другой день отдыха

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье продолжительность рабочего дня составляет 8 часов. Норма рабочего времени в августе 2023 года при 40-часовой рабочей неделе составляет 23 рабочих дня (далее — р. д.) или 184 рабочих часа (далее — р. ч.).¹⁴

Работник, месячный оклад которого составляет 6440 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в выходной день — субботу 19 августа и отработал в этот день 6 часов (далее — отраб. ч.). По договоренности сторон в качестве компенсации за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха в пятницу 25 августа.

Определим часовую ставку работника в августе:

6440 грн. : 184 р. ч. = 35 грн.

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в месяце привлечения к работе в выходной день (в августе).

Сумма оплаты за отработанные 6 часов в выходной день (19 августа):

6 отраб. ч. х 35 грн. = 210 грн.

Учитывая, что работник не работал в пятницу 25 августа, заработная плата за этот день ему не начисляется.

Поскольку работник без учета работы в выходной день в августе отработал только 22 из 23 рабочих дней или 176 из 184 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в пятницу 25 августа продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы за это отработанное время в августе у него составляет:

6440 грн. : 23 р. д. х 22 отраб. д. = 280 грн. х 22 отраб. д. = 6160 грн.

или

6440 грн. : 184 р. ч. х 176 отраб. ч. = 35 грн. х 176 отраб. ч. = 6160 грн.

В данном случае нет расхождений в сумме заработной платы за месяц, рассчитанной из дневной и часовой ставок, но такое бывает не всегда. Если такое расхождение будет из-за необходимости округления размеров дневной и часовок ставок (см. пример 2 ниже), то для более точного расчета рекомендуем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах¹⁵, если на предприятии не введена оплата труда по дневным ставкам.

Учитывая, что работник в августе, кроме отработки рабочих дней, установленных графиком, работал также в свой выходной день (19 августа), общая сумма его заработной платы за август составляет¹⁶:

6160 + 210 = 6370 грн. (І способ)

Поскольку все 182 отработанных часа (176 отраб. ч. по графику + 6 отраб. ч. в выходной день) в августе подлежат оплате в одинарном размере, а вышерассчитанная часовая ставка работника в этом месяце составляет 35 грн., расчет общей суммы заработной платы за август можно сделать и таким образом:

6440 грн. : 184 р. ч. х 182 отраб. ч. = 35 грн. х 182 отраб. ч. = 6370 грн. (ІІ способ)

Как видно, І и ІІ способы расчета дают одинаковую общую месячную заработную плату работника в августе. Это вызвано тем, что при расчете суммы заработной платы сначала исчислялась часовая ставка (должна округляться до двух знаков после запятой — до копеек), и только потом она умножалась на количество отработанных часов. В большинстве случаев именно такой расчет месячной заработной платы рекомендуем применять на практике, хотя бывают и исключения (см. пример 3 ниже).

Обращаем внимание, что месячная заработная плата работника в августе оказалась меньше размера его оклада (6370 грн. < 6440 грн.), поскольку работником не выполнена месячная норма труда: отработано всего 182 рабочих часа (176 часов в рабочие дни и 6 часов в выходной день) вместо предусмотренных графиком работы 184 рабочих часов.

Соответственно, минимальная заработная плата работника в этом месяце исчисляется пропорционально отработанному времени (выполненной норме труда), что предусмотрено частью пятой статьи 3-1 Закона № 108.

Определим «пропорциональную» минимальную заработную плату работника в августе:

6700 грн. : 184 р. ч. х 182 отраб. ч. = 6627,17 грн.

Поскольку начисленная работнику в августе заработная плата за отработанное время (с учетом оплаты за работу в выходной день) оказалась меньше «пропорциональной» минимальной заработной платы (6370 грн. < 6627,17 грн.), ему необходимо начислить доплату до указанной «пропорциональной» минимальной заработной платы в размере:

6627,17 – 6370 = 257,17 грн.

Общая сумма заработной платы, подлежащая начислению работнику в августе:

6370 грн. (зарплата за отработанное время) + 257,17 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 6627,17 грн.¹⁷

ПРИМЕР 2

Оплата труда, если время работы в выходной день больше продолжительности рабочего дня,
в который работнику предоставляется другой день отдыха

На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с продолжительностью рабочего дня — 8 часов. В августе 2023 года норма рабочего времени составляет 23 рабочих дня или 184 рабочих часа. Работник, месячный оклад которого составляет 8000 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в выходной день — воскресенье 27 августа для ликвидации последствий аварии и отработал в этот день 10 часов. На основании заявления работника в качестве компенсации за работу в выходной день ему предоставлен другой день отдыха в ближайший рабочий день — понедельник 28 августа.

Определим часовую ставку работника в августе:

8000 грн. : 184 р. ч. = 43,48 грн.

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в месяце привлечения работника к работе в выходной день (в августе).

Размер оплаты за отработанные 10 часов в выходной день (27 августа):

10 отраб. ч. х 43,48 грн. = 434,80 грн.

Учитывая, что работник не отработал рабочий день в понедельник 28 августа (в этот день ему предоставлен день отдыха за работу в выходной день), заработная плата за этот день ему не начисляется.

Поскольку работник без учета работы в выходной день в августе отработал 22 из 23 рабочих дней или 176 из 184 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в понедельник 28 августа продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы за это отработанное время в августе у него составляет:

8000 грн. : 23 р. д. х 22 отраб. д. = 347,83 грн. х 22 отраб. д. = 7652,26 грн.

или

8000 грн. : 184 р. ч. х 176 отраб. ч. = 43,48 грн. х 176 отраб. ч. = 7652,48 грн.

Небольшое расхождение в итоговой сумме заработной платы за месяц, рассчитанной из дневной и часовой ставок, объясняется округлением при определении размеров указанных ставок. Для более точного расчета заработной платы в данной ситуации рекомендуем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах, если, конечно, внутренними документами на предприятии не введена оплата труда по дневным ставкам.

Поскольку работник в августе, кроме работы в рабочие дни, предусмотренные графиком, работал также в свой выходной день, общая сумма его заработной платы за август (при использовании часовой ставки для расчетов) составляет:

7652,48 + 434,80 = 8087,28 грн. (І способ)

Учитывая, что каждый из 186 отработанных часов в августе (176 отраб. ч. по графику + 10 отраб. ч. в выходной день) подлежит оплате в одинарном размере, а также то, что вышерассчитанная часовая ставка работника в этом месяце составляет 43,48 грн., расчет общей суммы заработной платы за август можно сделать также следующим способом:

8000 грн. : 184 р. ч. х 186 отраб. ч. = 43,48 грн. х 186 отраб. ч. = 8087,28 грн. (ІІ способ)

Как видно, І и ІІ способы расчета дают одинаковую месячную заработную плату работника в августе, поскольку для расчетов использовалась часовая (не дневная) ставка.

Обращаем внимание, что месячная заработная плата работника в августе оказалась больше размера его оклада (8087,28 грн. > 8000 грн.), поскольку работником перевыполнена месячная норма труда: отработано 186 рабочих часов (176 часов в рабочие дни и 10 часов в выходной день) вместо предусмотренных графиком работы 184 рабочих часов.

ПРИМЕР 3

Оплата труда, если время работы в выходной день соответствует продолжительности рабочего дня,
в который работнику предоставляется другой день отдыха

Работнику, работающему на предприятии — объекте критической инфраструктуры, на период военного положения установлена 6-дневная 45-часовая рабочая неделя с рабочими днями в понедельник–пятницу по 8 рабочих часов, в субботу — 5 рабочих часов и выходным днем в воскресенье (ч. 1 ст. 6 Закона № 2136). На основании приказа руководителя для ликвидации последствий аварии этот работник был привлечен к работе в выходной день — воскресенье 20 августа 2023 года. В этот день работник отработал 8 часов. Учитывая, что у работника только один выходной день в неделю, в качестве компенсации за работу в выходной день ему предоставлен другой день отдыха в ближайший рабочий день — понедельник 21 августа, продолжительность рабочего дня в который по графику работы составляет 8 часов. Норма рабочего времени работника в августе — 204 рабочих часа (23 р. д. х 8 р. ч. + 4 р. д. х 5 р. ч.). Месячный оклад работника — 9000 грн. (с учетом увеличения продолжительности рабочей недели в период военного положения — ч. 7 ст. 6 Закона № 2136).

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в месяце привлечения к работе в выходной день (в августе).

Определим часовую ставку работника в августе:

9000 грн. : 204 р. ч. = 44,1176 ≈ 44,12 грн.

Сумма оплаты за отработанные 8 часов в выходной день (20 августа):

8 отраб. ч. х 44,12 грн. = 352,96 грн.

Учитывая, что работник не отработал рабочий день в понедельник 21 августа, за этот день заработная плата ему не начисляется.

Поскольку работник без учета работы в выходной день в августе отработал 196 из 204 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан рабочий день в понедельник 21 августа продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы за эти отработанные часы в августе у него составляет:

9000 грн. : 204 р. ч. х 196 отраб. ч. = 44,12 грн. х 196 отраб. ч. = 8647,52 грн.

Работник в августе, кроме отработки рабочих дней согласно графику, работал также в свой выходной день, поэтому общая сумма его заработной платы за август составляет:

8647,52 + 352,96 = 9000,48 грн.

Учитывая, что работником выполнена месячная норма труда в августе — отработано всего 204 рабочих часа (196 часов в рабочие дни и 8 часов в выходной день), и все часы работы подлежат оплате в одинарном размере, фактически ему надлежит выплатить в этом месяце заработную плату в размере оклада. Вышерассчитанная месячная заработная плата больше оклада на 0,48 грн. (9000,48 – 9000), поскольку имело место округление размера часовой ставки в сторону увеличения до сотых (с 44,1176 до 44,12 грн.).

В данном случае округление рекомендуем делать не на этапе определения часовой ставки, а в конце, тогда работнику необходимо выплатить заработную плату за август в размере оклада — 9000 грн. (9000 грн. : 204 р. ч. х 204 отраб. ч.).

ПРИМЕР 4

Оплата труда, если за работу в выходной день предоставляется другой день отдыха в следующем месяце

На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с продолжительностью рабочего дня — 8 часов. При 40-часовой рабочей неделе в 2023 году норма рабочего времени составляет: в августе — 184 рабочих часа или 23 рабочих дня; в сентябре — 168 рабочих часов или 21 рабочий день. Работник, месячный оклад которого составляет 9500 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в выходной день — субботу 26 августа и отработал в этот день 5 часов. На основании заявления работника в качестве компенсации за работу в выходной день ему предоставлен другой день отдыха в следующем месяце — 8 сентября (пятница).

Определим заработную плату работника в августе и сентябре, если в этих месяцах работник отработал все остальные рабочие дни, предусмотренные графиком работы.

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день в августе оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в этом месяце.

Часовая ставка работника в августе:

9500 грн. : 184 р. ч. = 51,63 грн.

Сумма оплаты за работу в выходной день 26 августа:

5 отраб. ч. х 51,63 грн. = 258,15 грн.

Заработная плата работника в августе:

9500 + 258,15 = 9758,15 грн.

Учитывая, что в сентябре работник не отработал рабочий день в пятницу 8 сентября (в этот день ему предоставлен день отдыха за работу в выходной день в августе), заработная плата за этот день ему не начисляется.

Поскольку работник в сентябре отработал 20 из 21 рабочего дня или 160 из 168 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в пятницу 8 сентября продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы в сентябре у него составляет:

9500 грн. : 21 р. д. х 20 отраб. д. = 452,38 грн. х 20 отраб. д. = 9047,60 грн.

или

9500 грн. : 168 р. ч. х 160 отраб. ч. = 56,55 грн. х 160 отраб. ч. = 9048 грн.

Небольшое расхождение на 0,40 грн. (9048 – 9047,60) в итоговой сумме заработной платы в сентябре, рассчитанной из дневной и часовой ставок, объясняется округлением в сторону увеличения до сотых (с 56,5476 до 56,55 грн.) размера часовой ставки.

В данном случае рекомендуем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах, если, конечно, внутренним документом на предприятии не введена оплата труда по дневным ставкам.

ПРИМЕР 5

Оплата работы в выходной день, если в качестве компенсации выбрана двойная оплата
(работнику установлен месячный оклад)

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с 8-часовым рабочим днем с выходными днями в субботу и воскресенье. Норма рабочего времени в августе 2023 года — 184 рабочих часа. Работник, месячный оклад которого составляет 10 000 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в свой выходной день — субботу 12 августа и отработал в этот день 7 часов. Эти часы отработаны свыше установленной месячной нормы рабочего времени. В качестве компенсации за работу в выходной день работнику выплачивается двойная часовая ставка за каждый час работы в выходной день.

Определим часовую ставку работника в августе:

10 000 грн. : 184 р. ч. = 54,35 грн.

Сумма оплаты за отработанные часы в выходной день:

7 отраб. ч. х 54,35 грн. х 2 = 760,90 грн.

Общая сумма заработной платы за август:

10 000 + 760,90 = 10 760,90 грн.

ПРИМЕР 6

Оплата работы в выходной день в двойном размере при почасовой оплате труда

Работнику, работающему посменно с суммированным учетом рабочего времени при учетном периоде — квартал, установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой — 55 грн. Норма рабочего времени работника в августе 2023 года согласно графику сменности составляет 176 рабочих часов. Работник согласно приказу руководителя был привлечен к работе в свой выходной день — четверг 17 августа 2023 года и отработал в этот день 5 часов. Кроме того, работник в августе отработал все установленные графиком сменности 176 рабочих часов.

Сумма оплаты за работу в выходной день:

5 отраб. ч. х 55 грн. х 2 = 550 грн.

Общая сумма заработной платы за август:

176 отраб. ч. х 55 грн. + 550 грн. = 10 230 грн.

ПРИМЕР 7

Оплата работы в выходной день в двойном размере при сдельной оплате труда

На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Для работника производственного цеха предприятия установлена сдельная оплата труда — 50 грн. за изготовленную единицу продукции. В августе 2023 года работник согласно приказу руководителя был привлечен к работе в свой выходной день — субботу 12 августа и изготовил в этот день 8 единиц продукции. Кроме того, отработав все 23 рабочих дня августа, работник изготовил за эти дни 190 единиц продукции (далее — ед.).

Сумма оплаты за работу в выходной день:

8 ед. х 50 грн. х 2 = 800 грн.

Общая сумма заработной платы за август:

190 ед. х 50 грн. + 800 грн. = 10 300 грн.

__________________________________________________________________________________

Оплата работы в выходные дни при начислении работникам доплат, надбавок и премий

Кроме тарифной составляющей заработной платы, работникам в установленных случаях начисляются поощрительные и компенсационные выплаты: доплаты, надбавки, премии, вознаграждения и т. д. Такие выплаты осуществляются также работникам, которые привлекаются к работе в выходные дни, за что им начисляется оплата (доплата) в вышерассмотренном порядке.

Как отмечалось выше, при выполнении работы в выходные дни доплаты и надбавки начисляются на одинарную (не двойную) часовую ставку.

Если работник привлекается к работе в выходной день, и при этом такая работа выполняется частично или полностью в ночное (вечернее) время (например, в случае ликвидации последствий аварии), то работнику, кроме оплаты за отработанные часы в выходной день, начисляется доплата за работу в ночное (вечернее) время в порядке, установленном коллективным договором с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (территориальными) соглашениями.

Напомним, что согласно статье 108 КЗоТ работа в ночное время (с 10 часов вечера до 6 часов утра) оплачивается в повышенном размере, устанавливаемом генеральным, отраслевым (территориальным) соглашениями и коллективным договором, но не ниже 20% тарифной ставки (оклада) за каждый час работы в ночное время.

Обращаем внимание, что статья 108 КЗоТ в вопросе осуществления повышенной оплаты за работу ночью не содержит исключений относительно работы в выходной день, поэтому начисление такой оплаты при работе в указанные дни также является обязательным.

Если предприятие через своих представителей участвовало в подписании Генерального соглашения о регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине на 2019 – 2021 годы от 14.05.2019 (далее — Генеральное соглашение)¹⁸, которое продолжает действовать до настоящего времени, то доплата за работу в ночное время должна выплачиваться работникам в размере не ниже 35% часовой тарифной ставки (должностного оклада) за каждый час работы в это время, а за работу в вечернее время (с 18 до 22 часов) при многосменном режиме работы — не ниже 20% часовой тарифной ставки (оклада, должностного оклада) за каждый час работы в такое время (приложение 3 к Генеральному соглашению).¹⁹

Если предприятие находится в сфере действия отраслевого (территориального) соглашения, то размер доплаты за работу в ночное (вечернее) время в коллективном договоре должен быть установлен в размере не ниже, чем определено таким соглашением (ст. 9 Закона о колдоговорах).²⁰

Доплата за работу в ночное (вечернее) время, если такая работа выполнялась в выходной день, начисляется на одинарную (не двойную) часовую ставку работника в месяце ее начисления.²¹

ПРИМЕР 8

Оплата труда работника, привлеченного к работе в выходной день,
которая частично выполнялась в ночное время (работнику установлен месячный оклад)

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с 8-часовым рабочим днем с выходными днями в субботу и воскресенье. Норма рабочего времени в августе 2023 года — 184 рабочих часа. Работник, месячный оклад которого составляет 8500 грн., выполнил норму рабочего времени на август, и, кроме того, для ликвидации последствий аварии на основании приказа руководителя был привлечен к работе в свой выходной день — субботу 5 августа. В результате он работал в этот день с 19.00 до 24.00, т. е. всего работник отработал 5 часов, в том числе 2 часа — в ночное время (с 22.00 до 24.00). За работу в выходной день в качестве компенсации ему начисляется оплата в размере двойной часовой ставки за каждый час работы в выходной день.

Определим часовую ставку работника в августе:

8500 грн. : 184 р. ч. = 46,20 грн.

Сумма оплаты за отработанные часы в выходной день:

5 отраб. ч. х 46,20 грн. х 2 = 462 грн.

Поскольку работник в выходной день 5 августа отработал 2 часа в ночное время, ему необходимо начислить доплату за работу ночью, которая на предприятии выплачивается в размере 20% тарифной ставки (оклада) за каждый час работы в ночное время.

Сумма доплаты за работу в ночное время:

2 отраб. ч. х 46,20 грн. х 20% = 18,48 грн.

Общая сумма заработной платы за август:

8500 + 462 + 18,48 = 8980,48 грн.

ПРИМЕР 9

Оплата труда, если в месяце привлечения к работе в выходной день
работнику выплачивались доплата, надбавка и премия

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Продолжительность рабочего дня — 8 часов. Норма рабочего времени в августе 2023 года — 184 рабочих часа. Работнику, месячный оклад которого составляет 8000 грн., в августе выплачиваются надбавка за высокие достижения в труде в размере 10% оклада, производственная премия в размере 20% оклада и доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника (призванного на военную службу во время мобилизации) в размере 30% оклада.

На основании приказа руководителя предприятия работник был привлечен к работе в выходной день — субботу 19 августа и отработал в этот день 4 часа, выполняя должностные обязанности по своей должности без выполнения обязаностей по должности временно отсутствующего работника. За работу в выходной день в качестве компенсации ему начисляется оплата в размере двойной часовой ставки за каждый час работы в выходной день.

Всего в августе работник отработал 188 часов (184 часа в рабочие дни и 4 часа в выходной день). Положением о премировании установлено, что производственная премия начисляется на одинарную (не двойную) оплату за работу в выходной день.

Часовая ставка работника в августе:

8000 грн. : 184 р. ч. = 43,48 грн.

Сумма оплаты за отработанные часы в выходной день:

4 отраб. ч. х 43,48 грн. х 2 = 347,84 грн.

Поскольку работник работал в выходной день и выполнял в этот день должностные обязанности по своей должности без выполнения обязаностей по должности временно отсутствующего работника, то надбавка за высокие достижения в труде и производственная премия в августе начисляются ему с учетом отработанного времени в выходной день, при этом начисление надбавки и премии за отработанные часы в выходной день осуществляется на одинарную часовую ставку. Доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника начисляется без учета отработанного времени в выходной день.

Сумма надбавки за высокие достижения в труде в августе:

188 отраб. ч. х 43,48 грн. х 10% = 817,42 грн.

Сумма премии в августе:

188 отраб. ч. х 43,48 грн. х 20% = 1634,85 грн.

Сумма доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в августе:

8000 грн. х 30% = 2400 грн.

Общая сумма заработной платы за август:

8000 грн. (оклад) + 347,84 грн. (оплата за работу в выходной день) + 817,42 грн. (надбавка) + 1634,85 грн. (премия) + 2400 грн. (доплата) = 13 200,11 грн.

_________________________________________________________________________________

Оплата работы в выходные дни при суммированном учете рабочего времени

Выходные дни работников, работающих посменно с суммированным учетом рабочего времени, могут приходиться на любые дни недели (см. пример 6 выше).

В месячном и других учетных периодах, превышающих месяц, количество выходных дней по графику работы (сменности) не должно быть меньше, чем количество полных недель этого учетного периода. Работа в определенные выходные дни компенсируется в порядке, предусмотренном законодательством — статьей 72 КЗоТ, т. е. предоставлением другого дня отдыха или в денежной форме в двойном размере (п. 9 Методических рекомендаций по применению суммированного учета рабочего времени, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 19.12.2006 № 138).

Если посменно работающий сотрудник с суммированным учетом рабочего времени приказом работодателя был привлечен к работе в свой выходной день (не общеустановленный, а установленный для этого работника графиком сменности), то при выборе «оплатного» способа компенсации за работу в выходной день часы такой работы, превышающие норму рабочего времени за учетный период, должны быть оплачены в двойном размере как часы работы в выходной день согласно статье 107 КЗоТ и уже не подлежат оплате в двойном размере согласно статье 106 КЗоТ в составе сверхурочных часов, определяемых по окончании учетного периода.²²

При определении часовой ставки для оплаты фактически отработанных часов в выходной день для работников с суммированным учетом рабочего времени необходимо месячный оклад работника разделить на месячную норму рабочего времени, установленную правилами внутреннего трудового распорядка или графиком сменности для работника в месяце его привлечения к работе в выходной день.²³

Оплата работы в выходные дни в командировке

Для работников, направляемых в командировку, Инструкцией о служебных командировках в пределах Украины и за границу, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 13.03.98 № 59 (далее — Инструкция № 59), нормы которой распространяются только на государственных служащих, а также других лиц, которые направляются в командировку предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств (далее — бюджетные учреждения), установлены, в частности, следующие гарантии:

– если работник специально командирован для работы в выходные дни, то компенсация за работу в эти дни выплачивается в соответствии с действующим законодательством (п. 9 р. I Инструкции № 59), то есть в соответствии со статьей 107 КЗоТ — в двойном размере²⁴. Норма о том, что работник направляется в командировку специально для работы в выходные дни, должна быть отражена в приказе о командировке. Если работник направлялся в командировку с заданием выполнять работу только в рабочие дни, приходящиеся на период командировки, а в выходные дни он в командировке не работал, то считается, что он использовал свои выходные дни по назначению как еженедельный отдых (после возвращения из командировки дополнительные выходные дни работнику не предоставляются). При этом дни убытия или возвращения из командировки, которые совпадают с выходными днями, не считаются такими, в которые работник специально командирован для работы в эти дни, поэтому и оплата в двойном размере за работу в эти дни работникам бюджетных учреждений не выплачивается;²⁵

– если работник убывает в командировку в выходной день, то ему после возвращения из командировки предоставляется другой день отдыха (п. 10 р. I Инструкции № 59). То есть предоставление работнику другого дня отдыха в этом случае является обязанностью бюджетного учреждения²⁵, но такой день отдыха оплате не подлежит;

– если приказом о командировке предусмотрено возвращение работника из командировки в выходной день, то работнику может предоставляться другой день отдыха в соответствии с законодательством в сфере регулирования трудовых отношений (п. 11 р. I Инструкции № 59). То есть вопрос предоставления другого дня отдыха должен быть урегулирован внутренним документом бюджетного учреждения²⁵, но в любом случае такой день отдыха не оплачивается.

Вышеприведенные гарантии, которые предусмотрены для работников бюджетных учреждений Инструкцией № 59, могут отразить в коллективном договоре (Положении о командировке, трудовых договорах с работниками) и предприятия, которые не финансируются из бюджетов (далее — хозрасчетные предприятия), что следует из статьи 121 КЗоТ.²⁶ При этом такие гарантии могут быть ими увеличены. Например, при убытии в командировку и прибытии из командировки в выходной день может быть предусмотрена компенсация в виде начисления оплаты в размере одинарной (двойной) дневной ставки или, как вариант, оплаты в размере одинарной (двойной) часовой ставки только за часы, в которые работник находился в пути к месту командировки или из командировки к месту постоянной работы. Кроме того, за прибытие из командировки в выходной день может быть предусмотрено обязательное предоставление другого дня отдыха или по выбору работника — другой день отдыха либо оплата в размере одинарной (двойной) дневной (часовой) ставки.

Обращаем внимание, несмотря на то что хозрасчетные предприятия самостоятельны в вопросах оплаты труда работников, они, как и бюджетные учреждения, оплату за дни работы в командировке в выходные дни, оговоренной в приказе о командировке, осуществляют работникам в двойном размере в соответствии со статьей 107 КЗоТ.²⁶ Это согласуется с нормой части третьей статьи 71 КЗоТ, согласно которой привлечение работников к работе в выходные дни осуществляется согласно письменному приказу работодателя.

ПРИМЕР 10

Оплата труда работника в выходной день в командировке на основании табеля принимающей стороны

Работник предприятия «А», на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с двумя выходными днями (суббота и воскресенье) и 8-часовой рабочий день, был направлен в командировку в период с 8 по 17 августа 2023 года (10 календарных дней, из них 8 рабочих дней по графику работы на предприятии «А») на предприятие «Б», на котором установлена 6-дневная рабочая неделя с одним выходным днем (воскресенье).

В приказе о командировке указано, что работник должен работать как в рабочие дни своего предприятия (8–11 и 14–17 августа), так и в выходной день своего предприятия — 12 августа (суббота), который является рабочим днем на предприятии «Б».

Предприятие «Б» предоставило предприятию «А» выписку из табеля, удостоверенную подписью руководителя и печатью предприятия «Б», согласно которой работник в командировке в выходной день 12 августа (суббота) отработал 7 часов.

Коллективным договором (Положением о командировке) предприятия «А» предусмотрено начисление оплаты за каждый отработанный час в выходной день в командировке в размере двойной часовой ставки.

Оклад работника по основному месту работы (на предприятии «А») составляет 12 000 грн., а норма рабочего времени в августе — 184 рабочих часа.

Часовая ставка работника в августе:

12 000 грн. : 184 р. ч. = 65,22 грн.

Отработанные 7 часов в командировке в выходной день 12 августа (суббота) оплачиваются работнику в размере двойной часовой ставки следующим образом:

7 отраб. ч. х 65,22 грн. х 2 = 913,08 грн.

Дневной заработок работника в августе:

12 000 грн. : 23 р. д. = 521,74 грн.

Среднедневной заработок работника в расчетном периоде (июнь – июль):

(12 000 грн. + 12 000 грн.) : (22 отраб. д. + 21 отраб. д.) = 558,14 грн.

Как видно, размер среднедневного заработка оказался выше дневного заработка (558,14 грн. > 521,74 грн.), поэтому за рабочие дни командировки работнику выплачивается среднедневной заработок.

Средний заработок за 8 рабочих дней, приходящихся на период командировки (8–11 и 14–17 августа) по графику работы предприятия «А» (место постоянной работы):

558,14 грн. х 8 р. д. = 4465,12 грн.

Общая оплата труда работника за время командировки:

4465,12 грн. (средний заработок за рабочие дни командировки) + 913,08 грн. (оплата за работу в командировке в выходной день) = 5378,20 грн.

____________________________________________________________________________________

Учет и налогообложение оплаты за работу в выходные дни

Оплата за работу в выходные дни как гарантийная выплата, предусмотренная законодательством об оплате труда (ч. вторая ст. 2 Закона № 108), является дополнительной заработной платой, поэтому она учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления:

• выплат, рассчитываемых согласно Порядку исчисления средней заработной платы, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100 (отпускные, средний заработок за время командировки, за время выполнения государственных и общественных обязанностей, выходное пособие и т. п.). При расчете «среднезарплатных» выплат исходя из последних 2 месяцев работы отработанные работником выходные дни (отработанные часы в выходной день) учитываются при подсчете отработанных рабочих дней (часов) в расчетном периоде (несмотря на то что изначально работа в выходной день по графику работы не предусматривалась);
• страховых выплат («больничных», «декретных» и прочих), сумма которых рассчитывается согласно Порядку исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 № 1266.

Оплата за работу в выходные дни облагается налогом на доходы физических лиц, военным сбором и единым социальным взносом, а в бухгалтерском (налоговом) учете включается в расходы по категориям работников.

Згідно зі статтею 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується, зокрема, наданням днів щотижневого відпочинку. Вихідні та святкові дні, а також інші умови релізації цього права визначаються законом.

Законодавчим актом, яким визначено порядок встановлення вихідних днів на підприємствах, в установах, організаціях, у фізичних осіб – підприємців (далі разом — підприємства), є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП).

Встановлення вихідних днів

Главою V «Час відпочинку» КЗпП визначено порядок встановлення вихідних днів на підприємстві та їх пересення на інші дні, підстави для залучення до роботи у вихідний день, види компенсації за роботу у вихідний день.

Трудовий розпорядок (графік роботи) на підприємстві (для структурних підрозділів, окремих груп працівників або окремих працівників), в т. ч. робочі та вихідні дні, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які погоджуються роботодавцем з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства (далі — профспілка підприємства), після чого затверджуються наказом керівника підприємства і доводяться до відома всіх працівників (ст. 52, 57, 142 КЗпП).

Нормальна і максимальна тривалість робочого тижня визначена статтями 50 і 51 КЗпП, а встановлення кількості вихідних днів регламентується статтями 67–69 КЗпП.

Згідно зі статтею 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства при укладенні колективного договору можуть встановлювати і меншу норму тривалості робочого часу. Для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу, визначена статтею 51 КЗпП.

Відповідно до статті 67 КЗпП при 5-денному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні встановлюється графіком роботи підприємства, погодженим з профспілкою підприємства. Як правило, другий вихідний день надається разом з загальним вихідним днем.

Для більшості підприємств з 5-денним робочим тижнем другим вихідним днем є субота.

На підприємствах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день (неділя) у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї та інші), вихідні дні встановлюються місцевими радами (ст. 68 КЗпП). В цьому випадку вихідними днями можуть бути, наприклад, понеділок і вівторок.

На підприємствах, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем за погодженням з профспілкою підприємства (ст. 69 КЗпП).

На підприємствах з безперервним циклом виробництва вихідні дні надаються згідно з графіками роботи таким чином, щоб працівники могли щотижня використовувати, як правило, два вихідних дні. При цьому не обов’язково, щоб один з них припадав на загальний вихідний день (неділю).¹

При складанні графіка роботи підприємствам необхідно враховувати, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівників повинна бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП).

Наприклад, якщо на підприємстві встановлено 6-денний робочий тиждень з вихідним днем у неділю і початком роботи в понеділок о 9.00, то робочий день напередодні в суботу повинен бути закінчений не пізніше ніж о 15.00.

Встановлення вихідних днів у період воєнного стану

Особливості встановлення часу роботи та відпочинку в період дії воєнного стану визначено Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).

Згідно зі статтею 6 Закону № 2136 нормальна тривалість робочого часу в період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу в період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

У період дії воєнного стану 5-денний або 6-денний робочий тиждень встановлюється роботодавцем. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку в період дії воєнного стану може бути скорочена до 24 годин.

Вищевикладені норми про нормальну та скорочену тривалість робочого часу для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, про тривалість щотижневого безперервного відпочинку в період дії воєнного стану не застосовуються до праці неповнолітніх.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 73 КЗпП.

Отже, у період дії воєнного стану відсутні святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, а саме є звичайними робочими чи вихідними днями (залежно від графіка роботи підприємства чи працівника) наступні дні:

– 1 січня — Новий рік;

– 8 березня — Міжнародний жіночий день;

– 1 травня — День праці;

– 8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років;

– 28 червня — День Конституції України;

– 15 липня — День Української Державності;

– 24 серпня — День незалежності України;

– 1 жовтня — День захисників і захисниць України;

– 25 грудня — Різдво Христове;

– один день (неділя) — Пасха (Великдень);

– один день (неділя) — Трійця.

Перенесення вихідних і робочих днів

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день, встановлений статтею 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

Проте на період воєнного стану дію вищенаведеної частини третьої статті 67 КЗпП (як і статті 73 КЗпП — див. вище) призупинено частиною 6 статті 6 Закону № 2136, тому якщо у період воєнного стану святковий або неробочий день, встановлений статтею 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, то вихідний день не переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

У мирний час, крім вищевказаного обов’язкового перенесення вихідного дня, можливе перенесення вихідних (робочих) днів і в інших випадках.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, встановлених законодавством, для працівників, яким встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (ч. четверта ст. 67 КЗпП).

У разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України роботодавець не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, погоджений з профспілкою підприємства (ч. п’ята ст. 67 КЗпП).

Проте на період воєнного стану дію вищенаведених частин четвертої та п’ятої статті 67 КЗпП призупинено частиною 6 статті 6 Закону № 2136, тому на 2023 рік Кабінет Міністрів України не видавав розпорядження з рекомендацією перенести вихідні та робочі дні.

Тим не менш підприємства можуть самостійно переносити робочі (вихідні) дні на інші дні з метою створення нормальних умов для виробничого процесу або надання працівникам більш тривалого відпочинку (наприклад, можливе перенесення робочого дня з дня професійного свята на інший день).

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства і може змінювати норму тривалості робочого часу в місяцях, в яких здійснено таке перенесення (наприклад, якщо роботодавець переносить робочий день з одного на інший місяць, то змінюється норма тривалості робочого часу в цих двох місяцях).

При перенесенні робочих днів як відповідно до рекомендацій Кабінету Міністрів України, так і за самостійним рішенням роботодавця річна норма тривалості робочого часу не змінюється.

У наказі про перенесення робочих днів обов’язково вказуються дати, з яких і на які переносяться робочі та вихідні дні, а також причина такого перенесення. Наказ про перенесення робочих днів необхідно довести до відома всіх працівників, в т. ч. до тих, які перебувають у відпустці, відрядженні, на «лікарняному», які виконують державні обов’язки тощо.

Також слід враховувати, що всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу, залучення до роботи у вихідні дні, а також оплата днів перебування працівників у відрядженні тощо повинні здійснюватися на підставі виданого наказу про перенесення робочих днів, тобто згідно із зміненим графіком роботи підприємства у зв’язку з таким перенесенням.²

Наприклад, якщо роботодавець в поточному році відповідним наказом переніс робочий день з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня, то працівникові, направленому у відрядження з 16 по 23 серпня, за день перебування у відрядженні 23 серпня нараховувати заробітну плату (середній заробіток) не потрібно, оскільки цей день на підприємстві є вихідним, але в суботу 28 серпня працівник повинен вийти на роботу. Якщо ж при зазначеному перенесенні робочого дня працівник з 25 по 31 серпня перебував у відрядженні, то за день перебування у відрядженні 28 серпня (субота) йому необхідно нарахувати заробітну плату (середній заробіток), оскільки цей день є робочим днем на підприємстві та робота в цей день підлягає оплаті.

Якщо працівник був відсутній на роботі у встановлений (після перенесення) робочий день без поважної причини, то це може бути кваліфіковано як прогул. Відсутність працівника на роботі в робочі дні з поважної причини має підтверджуватися відповідним документом (листок непрацездатності тощо).⁵

Тривалість роботи напередодні вихідних днів

Згідно з частиною другою статті 53 КЗпП напередодні вихідних днів тривалість роботи при 6–денному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Проте на період воєнного стану дію статті 53 КЗпП призупинено частиною 6 статті 6 Закону № 2136, тому тривалість роботи у період воєнного стану при 6-денному робочому тижні напередодні вихідного дня може перевищувати 5 годин.

Що стосується скорочення тривалості роботи напередодні вихідних днів для підприємств з 5–денним робочим тижнем, то таке скорочення не передбачено законодавством, але може бути передбачено графіком роботи (правилами внутрішнього трудового розпорядку) підприємства.

Порядок залучення до роботи у вихідні дні

Залучення до роботи у вихідний день (тобто в день, який не є робочим згідно з графіком роботи або змінності) зазвичай стосується тільки окремих працівників, присутність яких на роботі в зазначений день вкрай необхідна, і від виконання поставлених перед ними на цей день завдань залежить подальша нормальна господарська діяльність підприємства або його підрозділів.

Згідно зі статтею 71 КЗпП робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу профспілки підприємства і лише у виняткових випадках, а саме для:

• відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їхніх наслідків;
• відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
• виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;
• виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.

Звертаємо увагу, що наведений у статті 71 КЗпП перелік випадків залучення до роботи у вихідні дні є вичерпним, тому підприємство не може його розширити. Якщо залучення працівників до роботи у вихідні дні відбулося у випадках, які не належать до перерахованих вище випадків, то це є порушенням законодавства про працю, за яке роботодавці (юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю) згідно з абзацом десятим частини другої статті 265 КЗпП притягуються до фінансової відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати. Крім того, відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) винні посадові особи підприємств (зокрема, керівник підприємства) несуть адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто від 510 до 1700 грн.

Залучення до роботи у вихідні дні у період воєнного стану

Вищенаведені норми статті 71 КЗпП щодо залучення працівників до роботи у вихідні дні не застосовуються у період воєнного стану (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136). Тому в період воєнного стану роботодавець може залучати працівників до роботи у вихідні дні не тільки у випадках, наведених у статті 71 КЗпП, а й в інших випадках без отримання дозволу профспілки підприємства.

Проте як у мирний час, так і в період воєнного стану залучати працівників до роботи у вихідні дні необхідно на підставі наказу (розпорядження) роботодавця. Такий наказ повинен бути виданий напередодні (безпосередньо перед або за один і більше днів до вихідного дня, в який працівники залучаються до роботи), щоб працівники (за потреби — їхні безпосередні керівники) мали можливість підготуватися до виконання поставленого завдання або спланувати виробничий процес. У наказі про залучення до роботи у вихідні дні обов’язково вказуються дата виходу на роботу, час роботи (якщо його можна заздалегідь визначити), а також особи, на яких цей наказ поширюється: на всіх працівників підприємства або на всіх працівників структурного підрозділу або на окремих працівників. В останньому випадку в наказі потрібно зазначити поіменно (ПІБ, посада) всіх працівників, які залучаються до роботи у вихідний день.

Наказ про залучення до роботи у вихідний день може мати такий вигляд:

Всіх працівників, які залучаються до роботи у вихідний день, необхідно ознайомити з наказом. Тільки в цьому випадку виконання наказу про роботу у вихідний день є обов’язковим для працівників (за відсутності, звичайно, поважних причин, що не дозволяють вийти працівникові на роботу в такий день, наприклад, хвороба).

Невихід працівника на роботу у вихідний день згідно з наказом керівника підприємства є порушенням трудової дисципліни, за яке на працівника може бути накладено дисциплінарне стягнення, передбачене статтею 147 КЗпП (догана, звільнення) або положенням про дисципліну підприємства.³

Крім того, слід пам’ятати, що відсутність працівника на роботі більше 3 годин без поважних причин розцінюється як прогул, за який працівника можна звільнити на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП.⁴

У разі залучення конкретного працівника до роботи у вихідний день під останнім слід розуміти вихідний день саме цього працівника, встановлений йому правилами внутрішнього розпорядку або графіками змінності, а не вихідний день підприємства. Якщо робочі дні конкретного працівника припадають на загальні вихідні дні підприємства (субота, неділя), то додатковий наказ про залучення цього працівника до роботи в такі дні не видається.

Звертаємо увагу, що до роботи у вихідні дні заборонено залучати:

– вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП);

– батьків, які виховують дітей без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП);

– осіб віком до 18 років (ст. 192 КЗпП).

Залучення до роботи у вихідні дні громадян похилого віку (тобто які досягли пенсійного віку, який в загальному випадку становить 60 років), або яким до досягнення пенсійного віку залишилося не більше 1,5 року) можливе лише за їх згодою і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ч. третя ст. 13, ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 № 3721-XII).

Відповідно до частини 4 статті 56 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу і працювати, зокрема, у вихідні дні. За роботу в ці дні держслужбовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами держслужбовців. Забороняється залучати до роботи у вихідні дні держслужбовців — вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років.

Компенсація за роботу у вихідні дні

За роботу у вихідний день законодавством передбачено надання працівнику компенсації.

Відповідно до статті 72 КЗпП робота у вихідний день компенсується за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку (так званого відгулу) або у грошовій формі у подвійному розмірі (далі — компенсація).

Отже, у разі залучення працівника згідно із законодавством до роботи в його вихідний день (який визначений графіком роботи працівника) робота в такий день компенсується одним з двох способів: оплатою в подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку.

Вид компенсації за роботу у вихідний день визначається за згодою між роботодавцем і працівником, після чого відображається в наказі (розпорядженні) керівника про залучення працівника до роботи у вихідний день.⁵ Вид компенсації працівник може вказати в заяві, поданій на ім’я керівника підприємства, яка і буде підставою для відображення виду компенсації в наказі.

Компенсація у вигляді іншого дня відпочинку

Якщо працівником як компенсацію обрано інший день відпочинку, то питання про терміни його надання законодавством не врегульовано. Оскільки при залученні до роботи у вихідний день можливе недотримання норми статті 70 КЗпП про мінімальну тривалість щотижневого безперервного відпочинку (в мирний час становить не менше 42 годин, а в період воєнного стану може бути скорочена до 24 годин), то інший день відпочинку в порядку компенсації доцільно надавати (якщо це можливо) через найкоротший проміжок часу після роботи у вихідний день, наприклад, в найближчий робочий день після роботи у вихідний день. Але сторони трудового договору можуть домовитися про надання працівнику іншого дня відпочинку в будь-який інший день або про його приєднання до початку або закінчення відпустки.⁶ Рекомендуємо роботодавцям порядок надання іншого дня відпочинку відобразити в колективному договорі, оскільки згідно зі статтею 13 КЗпП та статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 № 3356-XII (далі — Закон про колдоговори) в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Якщо працівник як компенсацію за роботу у вихідний день обрав інший день відпочинку, то бажану дату його надання працівник може вказати в заяві, поданій на ім’я керівника підприємства (конкретна дата надання іншого дня відпочинку може бути вказана в заяві з видом обраної компенсації).

Заява працівника про надання іншого дня відпочинку (приєднання іншого дня відпочинку до відпустки) за роботу у вихідний день може бути такою:

Керівник, розглянувши заяву працівника, може як задовольнити його прохання, так і запропонувати інші варіант компенсації або дату надання іншого дня відпочинку. Незгода керівника з проханням працівника надати день відпочинку в певну дату повинна бути аргументованою із зазначенням поважних причин, через які прохання не може бути задоволено. Поважними можуть бути причини, наприклад, виробничого або організаційного характеру (безперервне виробництво, відпустки або відсутність з поважних причин інших працівників цієї ж професії тощо). Результати розгляду заяви керівником негайно доводяться до відома працівника. У разі незгоди з пропозицією керівника працівник може написати нову заяву з іншою своєю пропозицією і подати її на розгляд керівнику. В разі згоди з пропозицією керівника працівник може вказати про це на тому ж аркуші, на якому ним написано заяву, або на аркуші з альтернативною пропозицією керівника.

Якщо дата надання працівнику іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день узгоджена сторонами трудового договору до видання наказу про залучення працівника до роботи у вихідний день, то вона відображається в такому наказі (див. наказ нижче).

Якщо заяву з бажаною датою надання іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день подано працівником після роботи у вихідний день, то дата надання іншого дня відпочинку вказується в окремому наказі роботодавця.

Наказ про надання іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день на підставі поданої працівником заяви може мати такий вигляд:

Якщо дата надання працівнику іншого дня відпочинку не узгоджена і не визначена в наказі роботодавця, то працівник не має права самовільно визначати (встановлювати собі) інший день відпочинку.⁷ Якщо працівник без узгодження з роботодавцем використає в робочий день на свій розсуд день відпочинку за роботу у вихідний день, то невихід на роботу в такий робочий день може бути розцінений як порушення трудової дисципліни (в тому числі як прогул) і на працівника може бути накладено дисциплінарне стягнення відповідно до статті 147 КЗпП (в тому числі він може бути звільнений за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП).

При наданні працівнику компенсації у вигляді іншого дня відпочинку також слід враховувати, що ані КЗпП, ані інші законодавчі акти не містять норми, згідно з якою інший день відпочинку може надаватися працівнику тільки в разі, якщо він у вихідний день відпрацював повний робочий день. Тому за роботу у вихідний день інший день відпочинку надається на повний робочий день незалежно від тривалості роботи (кількості відпрацьованих годин) у вихідний день.

Якщо як компенсація за роботу у вихідний день працівнику надається інший день відпочинку, то оплата всіх годин роботи у вихідний день здійснюється в одинарному розмірі, а інший день відпочинку не оплачується.⁸ Якщо в цьому випадку кількість відпрацьованих працівником годин у вихідний день буде менше або більше кількості годин роботи за графіком в день, в якому працівнику надається інший день відпочинку, то місячна заробітна плата, що розраховується з розміру окладу (місячної тарифної ставки), обчислюється пропорційно відпрацьованим годинам в місяці залучення до роботи у вихідний день (див. приклади 1–4 нижче).

Компенсація у вигляді оплати в подвійному розмірі

Про обраний вид компенсації за роботу у вихідний день — оплату в подвійному розмірі працівник може повідомити в заяві, поданій на ім’я керівника підприємства, на підставі якої вид компенсації відображається в наказі (розпорядженні) про залучення до роботи у вихідний день.

Заява працівника про вибір «оплатного» виду компенсації може мати такий вигляд:

Якщо працівником як компенсація за роботу у вихідний день обрана оплата в подвійному розмірі, то відповідно до частини другої статті 72 КЗпП така оплата здійснюється за правилами статті 107 КЗпП (див. таблицю і приклади 5–7 нижче).

Порядок оплати роботи у вихідний день

Категорії працівників	Розмір оплати роботи вихідний день
Працівники з відрядною системою оплати праці	за подвійними відрядними розцінками
Працівники, робота яких оплачується за годинними або денними ставками	у розмірі подвійної годинної або денної ставки

Оплаті в подвійному розмірі підлягають години, фактично відпрацьовані працівником у вихідний день, незалежно від того, виконано чи ні місячну норму праці в місяці залучення до роботи у вихідний день.

Якщо на загальний вихідний день — неділю (ч. друга ст. 67 КЗпП) припадає робочий день працівника згідно з його графіком роботи (змінності), то оплата за роботу в такий день повинна здійснюватися як за звичайний робочий день в одинарному розмірі, а не як за роботу у вихідний день.

Оплата в подвійному розмірі здійснюється працівникам, які працюють позмінно (наприклад, на підприємствах з безперервним циклом роботи), тільки в тому випадку, якщо вони залучалися до роботи безпосередньо в свій вихідний день, визначений для них графіком змінності. Це може бути понеділок, вівторок тощо.⁹

Для працівників, яким встановлено місячний оклад (місячна тарифна ставка), розмір денної (годинної) ставки визначається шляхом ділення місячного окладу (місячної тарифної ставки) на кількість робочих днів (годин) згідно з графіком роботи працівника у місяці залучення до роботи у вихідний день.⁹

Табелювання при роботі у вихідні дні

В табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5 (далі — табель), яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 (далі — Наказ № 489), фактично відпрацьовані години у вихідні дні відображаються за кодом «РВ» або «06».

Інший день відпочинку за роботу у вихідний день, що надається як компенсація і не підлягає оплаті, відображається в табелі як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, за кодом «ІН» або «22».¹⁰

Для відображення в табелі звичайних вихідних днів Наказом № 489 спеціальний код не встановлено, тому підприємства можуть самостійно його встановити і використовувати.

Гарантії в оплаті праці при роботі у вихідні дні

Згідно зі статтею 97 КЗпП та статтею 22 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Умови колективних (трудових) договорів або угод, які погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, їх забороняється включати в договори і угоди (ст. 9 КЗпП, ст. 5 Закону про колдоговори).

Госпрозрахункові підприємства мають право в колективному договорі (за його відсутності — в Положенні про оплату праці, трудових договорах з працівниками) встановлювати розмір оплати праці за роботу у вихідний день вище розміру, встановленого статтею 107 КЗпП (ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону № 108).

Звертаємо увагу, що нарахування працівнику подвійної оплати за роботу у вихідний день, якщо такий вид компенсації узгоджений сторонами, є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (ст. 12 Закону № 108).

Невиконання (недотримання) зазначеної мінімальної державної гарантії в оплаті праці тягне за собою накладення штрафу на роботодавців у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП), а винні посадові особи підприємств відповідно до статті 41 КпАП несуть адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.).

Не виплачена своєчасно роботодавцем оплата за роботу у вихідний день обов’язково підлягає виплаті працівнику при остаточному розрахунку з ним в день звільнення. Якщо цього не зробити, то роботодавець ризикує бути притягнутим до відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, у вигляді нарахування такому працівнику середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за 6 місяців.¹¹

Нарахування заробітної плати при роботі у вихідні, святкові та неробочі дні

При нарахуванні заробітної плати працівникам необхідно враховувати, що норма про подвійну оплату за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні, що наведена в частині першій статті 107 КЗпП, поширюється тільки на годинні/денні ставки або відрядні розцінки і не поширюється на інші виплати працівникам (різні доплати, надбавки тощо).

Водночас такі інші виплати, які обчислюються виходячи з розміру тарифної ставки (посадового окладу), виплачуються в загальному порядку і нараховуються на одинарну тарифну ставку (посадовий оклад) працівника¹² (див. приклад 9 нижче). Премії можуть нараховуватися на подвійну оплату, якщо це передбачено колективним договором (Положенням про преміювання).

Працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, оплата за роботу у вихідні та святкові дні здійснюється в подвійному розмірі з урахуванням доплати, встановленої за роботу в зоні відчуження (ст. 39, 44 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-XII). Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» від 10.09.2008 № 831 особам, які постійно працюють, а також поліцейським, особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства з управління зоною відчуження, військовослужбовцям Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, які постійно виконують службові обов’язки в зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі 150% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, пропорційно відпрацьованому часу.

Отже,  таким працівникам оплата за роботу у вихідний день у подвійному розмірі обчислюється з окладу та доплати за роботу у зоні відчуження.

Звертаємо увагу, що оплата (доплата) за роботу у вихідні дні включається до складу заробітної плати, яка порівнюється з мінімальною заробітною платою, оскільки така виплата є оплатою відпрацьованого часу і не зазначена у переліку виплат, які не включаються до мінімальної заробітної плати, наведеного в частині другій статті 3-1 Закону № 108 (див. приклад 1 нижче).¹³

Розглянемо на конкретних прикладах порядок оплати роботи у вихідні дні в різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

Оплата праці, якщо тривалість роботи у вихідний день менше тривалості робочого дня,
в який працівнику надається інший день відпочинку

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю тривалість робочого дня становить 8 годин. Норма робочого часу в серпні 2023 року при 40-годинному робочому тижні становить 23 робочих дні (далі — р. д.) або 184 робочих години (далі — р. г.).¹⁴ Працівник, місячний оклад якого становить 6440 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у вихідний день — суботу 19 серпня і відпрацював в цей день 6 годин (далі — відпрац. г.). За домовленістю сторін як компенсація за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку в п’ятницю 25 серпня.

Визначимо годинну ставку працівника в серпні:

6440 грн. : 184 р. г. = 35 грн.

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в місяці залучення до роботи у вихідний день (у серпні).

Сума оплати за відпрацьовані 6 годин у вихідний день (19 серпня):

6 відпрац. г. х 35 грн. = 210 грн.

Враховуючи, що працівник не працював у п’ятницю 25 серпня, заробітна плата за цей день йому не нараховується.

Оскільки працівник, без урахування роботи у вихідний день, в серпні відпрацював тільки 22 з 23 робочих днів або 176 з 184 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день у п’ятницю 25 серпня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати за цей відпрацьований час у серпні в нього становить:

6440 грн. : 23 р. д. х 22 відпрац. д. = 280 грн. х 22 відпрац. д. = 6160 грн.

або

6440 грн. : 184 р. г. х 176 відпрац. г. = 35 грн. х 176 відпрац. г. = 6160 грн.

В даному випадку немає розбіжностей в сумі заробітної плати за місяць, розрахованої з денної та годинної ставок, але таке буває не завжди. Якщо така розбіжність буде через необхідність округлення розмірів денної та годинної ставок (див. приклад 2 нижче), то для більш точного розрахунку рекомендуємо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах¹⁵, якщо на підприємстві не введена внутрішнім «зарплатним» документом оплата праці за денними ставками.

Враховуючи, що працівник у серпні, крім відпрацювання робочих днів, установлених графіком, працював також у свій вихідний день (19 серпня), загальна сума його заробітної плати за серпень становить¹⁶:

6160 + 210 = 6370 грн. (І спосіб)

Оскільки всі 182 відпрацьованих години (176 відпрац. г. за графіком + 6 відпрац. г. у вихідний день) у серпні підлягають оплаті в одинарному розмірі, а вище розрахована годинна ставка працівника у цьому місяці становить 35 грн., розрахунок загальної суми заробітної плати за серпень можна зробити і таким чином:

6440 грн. : 184 р. г. х 182 відпрац. г. = 35 грн. х 182 відпрац. г. = 6370 грн. (ІІ спосіб)

Як видно, І та ІІ способи розрахунку дають однакову загальну місячну заробітну плату працівника в серпні. Це викликано тим, що при розрахунку суми заробітної плати спочатку обчислювалася годинна ставка (має заокруглюватися до двох знаків після коми — до копійок), і тільки потім вона множилася на кількість відпрацьованих годин. У більшості випадків саме такий розрахунок місячної заробітної плати рекомендуємо застосовувати на практиці, хоча бувають і винятки (див. приклад 3 нижче).

Звертаємо увагу, що місячна заробітна плата працівника в серпні є меншою за розмір його окладу (6370 грн. < 6440 грн.), оскільки працівником не виконана місячна норма праці — відпрацьовано всього 182 робочих години (176 годин в робочі дні та 6 годин у вихідний день) замість передбачених графіком роботи 184 робочих годин.

Відповідно, мінімальна заробітна плата працівника в цьому місяці обчислюється пропорційно відпрацьованому часу (виконаній нормі праці), що передбачено частиною п’ятою статті 3-1 Закону № 108.

Визначимо «пропорційну» мінімальну заробітну плату працівника в серпні:

6700 грн. : 184 р. г. х 182 відпрац. г. = 6627,17 грн.

Оскільки нарахована працівнику в серпні заробітна плата за відпрацьований час (з урахуванням оплати за роботу у вихідний день, яка включається до заробітної плати для її порівняння з мінімальною заробітною платою) менше «пропорційної» мінімальної заробітної плати (6370 грн. < 6627,17 грн.), працівнику необхідно нарахувати доплату до зазначеної «пропорційної» мінімальної заробітної плати в розмірі:

6627,17 – 6370 = 257,17 грн.

Загальна сума заробітної плати, що підлягає нарахуванню працівнику в серпні:

6370 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 257,17 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 6627,17 грн.¹⁷

ПРИКЛАД 2

Оплата праці, якщо тривалість роботи у вихідний день більше тривалості робочого дня,
в який працівнику надається інший день відпочинку

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю і тривалістю робочого дня — 8 годин. У серпні 2023 року норма робочого часу становить 23 робочих дні або 184 робочих години. Працівник, місячний оклад якого становить 8000 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у вихідний день — неділю 27 серпня для ліквідації наслідків аварії та відпрацював в цей день 10 годин. На підставі заяви працівника як компенсація за роботу у вихідний день йому надано інший день відпочинку в найближчий робочий день — понеділок 28 серпня.

Визначимо годинну ставку працівника в серпні:

8000 грн. : 184 р. г. = 43,48 грн.

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в місяці залучення працівника до роботи у вихідний день (у серпні).

Розмір оплати за 10 відпрацьованих годин у вихідний день (27 серпня):

10 відпрац. г. х 43,48 грн. = 434,80 грн.

Враховуючи, що працівник не відпрацював робочий день у понеділок 28 серпня (в цей день йому надано день відпочинку за роботу у вихідний день), заробітна плата за цей день йому не нараховується.

Оскільки працівник, без урахування виконання роботи у вихідний день, в серпні відпрацював 22 з 23 робочих днів або 176 з 184 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в понеділок 28 серпня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати за цей відпрацьований час в серпні у нього становить:

8000 грн. : 23 р. д. х 22 відпрац. д. = 347,83 грн. х 22 відпрац. д. = 7652,26 грн.

або

8000 грн. : 184 р. г. х 176 відпрац. г. = 43,48 грн. х 176 відпрац. г. = 7652,48 грн.

Невелика розбіжність в сумі заробітної плати за місяць, розрахованої з денної та годинної ставок, пояснюється округленням при визначенні розмірів зазначених ставок. Для більш точного розрахунку заробітної плати в даній ситуації рекомендуємо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах, якщо, звичайно, внутрішнім «зарплатним» документом підприємства не введена оплата праці за денними ставками.

Оскільки працівник в серпні, крім роботи в робочі дні, передбачені графіком, працював також в свій вихідний день, загальна сума його заробітної плати за серпень (при використанні годинної ставки для розрахунків) становить:

7652,48 + 434,80 = 8087,28 грн. (І спосіб)

Враховуючи, що кожна з 186 відпрацьованих годин у серпні (176 відпрац. г. за графіком + 10 відпрац. г. у вихідний день) підлягає оплаті в одинарному розмірі, а також те, що вище розрахована годинна ставка працівника в цьому місяці становить 43,48 грн., розрахунок загальної суми заробітної плати за серпень можна зробити також наступним способом:

8000 грн. : 184 р. г. х 186 відпрац. г. = 43,48 грн. х 186 відпрац. г. = 8087,28 грн. (ІІ спосіб).

Як видно, І та ІІ способи розрахунку дають однакову місячну заробітну плату працівника в серпні, оскільки для розрахунків використовувалася годинна (не денна) ставка.

Звертаємо увагу, що місячна заробітна плата працівника в серпні більше розміру його окладу (8087,28 грн. > 8000 грн.), оскільки працівником перевиконана місячна норма праці: відпрацьовано 186 робочих годин (176 годин в робочі дні і 10 годин у вихідний день) замість передбачених графіком роботи 184 робочих годин.

ПРИКЛАД 3

Оплата праці, якщо тривалість роботи у вихідний день відповідає тривалості робочого дня,
в який працівнику надається інший день відпочинку

Працівнику, який працює на підприємстві — об’єкті критичної інфраструктури, на період воєнного стану встановлено 6-денний 45-годинний робочий тиждень з робочими днями у понеділок–п’ятницю по 8 робочих годин, у суботу — 5 робочих годин та вихідним днем у неділю (ч. 1 ст. 6 Закону № 2136). На підставі наказу керівника для ліквідації наслідків аварії цей працівник був залучений до роботи у вихідний день — неділю 20 серпня 2023 року. В цей день працівник відпрацював 8 годин. Враховуючи, що у працівника тільки один вихідний день на тиждень, як компенсацію за роботу у вихідний день йому надано інший день відпочинку в найближчий робочий день — понеділок 21 серпня, тривалість робочого дня в який за графіком роботи становить 8 годин. Норма робочого часу працівника в серпні — 204 робочих години (23 р. д. х 8 р. г. + 4 р. д. х 5 р. г.). Місячний оклад працівника — 9000 грн. (з урахуванням збільшення тривалості робочого тижня у період воєнного стану — ч. 7 ст. 6 Закону № 2136).

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в місяці залучення до роботи у вихідний день (в серпні).

Визначимо годинну ставку працівника в серпні:

9000 грн. : 204 р. г. = 44,1176 ≈ 44,12 грн.

Сума оплати за 8 відпрацьованих годин у вихідний день (20 серпня):

8 відпрац. г. х 44,12 грн. = 352,96 грн.

Враховуючи, що працівник не відпрацював робочий день в понеділок 21 серпня, за цей день заробітна плата йому не нараховується.

Оскільки працівник без урахування роботи у вихідний день в серпні відпрацював 196 з 204 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в понеділок 21 серпня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати за ці відпрацьовані години в серпні у нього становить:

9000 грн. : 204 р. г. х 196 відпрац. г. = 44,12 грн. х 196 відпрац. г. = 8647,52 грн.

Працівник в серпні, крім відпрацювання робочих днів згідно з графіком, працював також у свій вихідний день, тому загальна сума його заробітної плати за серпень становить:

8647,52 + 352,96 = 9000,48 грн.

Враховуючи, що працівником виконана місячна норма праці в серпні — всього відпрацьовано 204 робочих години (196 годин в робочі дні та 8 годин у вихідний день), і всі години роботи підлягають оплаті в одинарному розмірі, то фактично працівнику належить виплатити в цьому місяці заробітну плату в розмірі окладу.

Вище розрахована місячна заробітна плата більше окладу на 0,48 грн. (9000,48 – 9000), оскільки застосовувалось округлення розміру годинної ставки в бік збільшення до сотих (з 44,1176 до 44,12 грн.). В даному випадку округлення рекомендуємо робити не на етапі визначення годинної ставки, а в кінці, тоді працівникові необхідно виплатити заробітну плату за серпень в розмірі окладу — 9000 грн. (9000 грн. : 204 р. г. х 204 відпрац. г.).

ПРИКЛАД 4

Оплата праці, якщо за роботу у вихідний день працівнику надається інший день відпочинку в наступному місяці

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю і тривалістю робочого дня — 8 годин. При 40-годинному робочому тижні у 2023 році норма робочого часу становить: у серпні — 184 робочих години або 23 робочих дні; у вересні — 168 робочих годин або 21 робочий день.

Працівник, місячний оклад якого становить 9500 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у вихідний день — суботу 26 серпня і відпрацював в цей день 5 годин. На підставі заяви працівника як компенсація за роботу у вихідний день йому надано інший день відпочинку в наступному місяці — 8 вересня (п’ятница).

Визначимо заробітну плату працівника у серпні та вересні, якщо в цих місяцях працівник відпрацював всі інші робочі дні, передбачені графіком роботи.

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день у серпні оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в цьому місяці.

Годинна ставка працівника в серпні:

9500 грн. : 184 р. г. = 51,63 грн.

Сума оплати за роботу у вихідний день 26 серпня:

5 відпрац. г. х 51,63 грн. = 258,15 грн.

Заробітна плата працівника в серпні:

9500 + 258,15 = 9758,15 грн.

Враховуючи, що у вересні працівник не відпрацював робочий день у п’ятницю 8 вересня тривалістю 8 робочих годин (в цей день йому надано день відпочинку за роботу у вихідний день у серпні), заробітна плата за цей день йому не нараховується.

Оскільки працівник у вересні відпрацював 20 з 21 робочого дня або 160 з 168 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день у п’ятницю 8 вересня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати у вересні у нього становить:

9500 грн. : 21 р. д. х 20 відпрац. д. = 452,38 грн. х 20 відпрац. д. = 9047,60 грн.

або

9500 грн. : 168 р. г. х 160 відпрац. г. = 56,55 грн. х 160 відпрац. г. = 9048 грн.

Невелика розбіжність на 0,40 грн. (9048 – 9047,60) в загальній сумі заробітної плати за вересень, розрахованої з денної та годинної ставок, пояснюється округленням в бік збільшення до сотих (з 56,5476 до 56,55 грн.) розміру годинної ставки.

В даному випадку рекомендуємо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах, якщо, звичайно, на підприємстві внутрішнім «зарплатним» документом не введена оплата праці за денними ставками.

ПРИКЛАД 5

Оплата роботи у вихідний день, якщо як компенсація обрана подвійна оплата
(працівнику встановлено місячний оклад)

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем з вихідними днями в суботу та неділю. Норма робочого часу в серпні 2023 року — 184 робочих години. Працівник, місячний оклад якого становить 10 000 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у свій вихідний день — суботу 12 серпня і відпрацював в цей день 7 годин. Всі ці години відпрацьовано понад встановлену місячну норму робочого часу. Як компенсація за роботу у вихідний день працівнику виплачується подвійна годинна ставка за кожну годину роботи у вихідний день.

Визначимо годинну ставку працівника в серпні:

10 000 грн. : 184 р. г. = 54,35 грн.

Сума оплати за відпрацьовані години у вихідний день:

7 відпрац. г. х 54,35 грн. х 2 = 760,90 грн.

Загальна сума заробітної плати за серпень:

10 000 + 760,90 = 10 760,90 грн.

ПРИКЛАД 6

Оплата роботи у вихідний день в подвійному розмірі при погодинній оплаті праці

Працівнику, який працює позмінно з підсумованим обліком робочого часу при обліковому періоді — квартал, встановлено погодинну оплату праці з годинною ставкою — 55 грн. Норма робочого часу працівника у серпні 2023 року згідно з графіком змінності становить 176 робочих годин. Працівник згідно з наказом керівника був залучений до роботи у свій вихідний день — четвер 17 серпня 2023 року і відпрацював в цей день 5 годин. Крім того, працівник у серпні відпрацював всі встановлені графіком роботи 176 робочих годин.

Сума оплати за роботу у вихідний день:

5 відпрац. г. х 55 грн. х 2 = 550 грн.

Загальна сума заробітної плати за серпень:

176 відпрац. г. х 55 грн. + 550 грн. = 10 230 грн.

ПРИКЛАД 7

Оплата роботи у вихідний день в подвійному розмірі при відрядній оплаті праці

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Для працівника виробничого цеху підприємства встановлена відрядна оплата праці — 50 грн. за виготовлену одиницю продукції. У серпні 2023 року працівник згідно з наказом керівника був залучений до роботи у свій вихідний день — суботу 12 серпня і виготовив в цей день 8 одиниць продукції. Крім того, відпрацювавши у серпні всі 23 робочих дні, передбачених графіком роботи, працівник виготовив за ці дні 190 одиниць продукції (далі — од.).

Сума оплати за роботу у вихідний день:

8 од. х 50 грн. х 2 = 800 грн.

Загальна сума заробітної плати за серпень:

190 од. х 50 грн. + 800 грн. = 10 300 грн.

__________________________________________________________________________________

Оплата роботи у вихідні дні при нарахуванні працівникам доплат, надбавок і премій

Крім тарифної складової заробітної плати, працівникам у встановлених випадках нараховуються заохочувальні та компенсаційні виплати: доплати, надбавки, премії, винагороди тощо. Такі виплати здійснюються також працівникам, які залучаються до роботи у вихідні дні, за що їм нараховується оплата (доплата) у вищерозглянутому порядку.

Як зазначалося вище, при виконанні роботи у вихідні дні доплати і надбавки нараховуються на одинарну (не подвійну) годинну ставку.

Якщо працівник залучається до роботи у вихідний день, і при цьому така робота виконується частково або повністю в нічний (вечірній) час (наприклад, у разі ліквідації наслідків аварії), то працівникові, крім оплати за відпрацьовані години у вихідний день, нараховується доплата за роботу в нічний (вечірній) час в порядку, встановленому колективним договором з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (територіальними) угодами.

Нагадаємо, що відповідно до статті 108 КЗпП робота у нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (територіальною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Звертаємо увагу, що стаття 108 КЗпП в питанні здійснення підвищеної оплати за роботу вночі не містить винятків щодо роботи у вихідний день, тому нарахування працівнику такої підвищеної оплати при роботі вночі в зазначений день є обов’язковим.

Якщо підприємство через своїх представників приймало участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки від 14.05.2019 (далі — Генеральна угода)¹⁸, яка продовжує діяти дотепер, то доплата за роботу в нічний час повинна виплачуватися працівникам в розмірі не нижче 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час, а за роботу у вечірній час (з 18 до 22 годин) при багатозмінному режимі роботи — не нижче 20% годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час (додаток 3 до Генеральної угоди).¹⁹

Якщо підприємство перебуває в сфері дії галузевої (територіальної) угоди, то розмір доплати за роботу в нічний (вечірній) час в колективному договорі повинен бути встановлений в розмірі не нижче, ніж визначено такою угодою (ст. 9 Закону про колдоговори).²⁰

Вищерозглянута доплата за роботу в нічний (вечірній) час, якщо така робота виконувалася у вихідний день, нараховується на одинарну (не подвійну) годинну ставку працівника в місяці її нарахування.²¹

ПРИКЛАД 8

Оплата праці працівника, залученого до роботи у вихідний день,
яка частково виконувалась в нічний час (працівнику встановлено місячний оклад)

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем і вихідними днями в суботу та неділю. Норма робочого часу в серпні 2023 року — 184 робочих години. Працівник, місячний оклад якого становить 8500 грн., виконав місячну норму робочого часу, встановлену на серпень, і, крім того, для ліквідації наслідків аварії на підставі наказу керівника був залучений до роботи у свій вихідний день — суботу 5 серпня. В цей день він працював з 19.00 до 24.00, тобто всього працівник відпрацював 5 годин, в тому числі 2 години в нічний час (з 22.00 до 24.00). За роботу у вихідний день як компенсація йому нараховується оплата в розмірі подвійної годинної ставки за кожну годину роботи у вихідний день.

Визначимо годинну ставку працівника в серпні:

8500 грн. : 184 р. г. = 46,20 грн.

Сума оплати за відпрацьовані години у вихідний день:

5 відпрац. г. х 46,20 грн. х 2 = 462 грн.

Оскільки працівник у вихідний день день 5 серпня відпрацював 2 години в нічний час, йому необхідно нарахувати доплату за роботу вночі, яка на підприємстві виплачується в розмірі 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Сума доплати за роботу в нічний час:

2 відпрац. г. х 46,20 грн. х 20% = 18,48 грн.

Загальна сума заробітної плати за серпень:

8500 + 462 + 18,48 = 8980,48 грн.

ПРИКЛАД 9

Оплата праці, якщо в місяці залучення до роботи у вихідний день
працівнику виплачувалися доплата, надбавка і премія

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Тривалість робочого дня — 8 годин. Норма робочого часу в серпні 2023 року — 184 робочих години. Працівнику, місячний оклад якого становить 8000 грн., у серпні виплачуються надбавка за високі досягнення у праці в розмірі 10% окладу, виробнича премія в розмірі 20% окладу і доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (призваного на військову службу під час мобілізації) в розмірі 30% окладу.

На підставі наказу керівника підприємства працівник був залучений до роботи у вихідний день — суботу 19 серпня і відпрацював в цей день 4 години, виконуючи посадові обов’язки за своєю посадою без виконання обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника. За роботу у вихідний день як компенсація йому нараховується оплата у розмірі подвійної годинної ставки за кожну годину роботи у вихідний день.

Всього в серпні працівник відпрацював 188 годин (184 години в робочі дні та 4 години у вихідний день). Положенням про преміювання встановлено, що виробнича премія нараховується на одинарну (не подвійну) оплату за роботу у вихідний день.

Годинна ставка працівника в серпні:

8000 грн. : 184 р. г. = 43,48 грн.

Сума оплати за відпрацьовані години у вихідний день:

4 відпрац. г. х 43,48 грн. х 2 = 347,84 грн.

Оскільки працівник працював у вихідний день і виконував в цей день посадові обов’язки за своєю посадою без виконання обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, то надбавка за високі досягнення у праці і виробнича премія в серпні нараховуються йому з урахуванням відпрацьованого часу у вихідний день, при цьому нарахування надбавки і премії за відпрацьовані години у вихідний день здійснюється на одинарну годинну ставку. Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника нараховується без урахування відпрацьованого часу у вихідний день.

Сума надбавки за високі досягнення у праці в серпні:

188 відпрац. г. х 43,48 грн. х 10% = 817,42 грн.

Сума премії в серпні:

188 відпрац. г. х 43,48 грн. х 20% = 1634,85 грн.

Сума доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в серпні:

8000 грн. х 30% = 2400 грн.

Загальна сума заробітної плати за серпень:

8000 грн. (оклад) + 347,84 грн. (оплата за роботу у вихідний день) + 817,42 грн. (надбавка) + 1634,85 грн. (премія) + 2400 грн. (доплата) = 13 200,11 грн.

___________________________________________________________________________________

Оплата роботи у вихідні дні при підсумованому обліку робочого часу

Вихідні дні працівників, які працюють позмінно з підсумованим обліком робочого часу, можуть припадати на будь-які дні тижня (див. приклад 6 вище).

У місячному та інших облікових періодах, що перевищують місяць, кількість вихідних днів за графіками роботи (змінності) не повинна бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду. Робота у визначені вихідні дні компенсується у порядку, передбаченому законодавством — статтею 72 КЗпП, тобто наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (п. 9 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2006 № 138).

Якщо працівник, який працює позмінно з підсумованим обліком робочого часу, наказом роботодавця був залучений до роботи у свій вихідний день (не загальновстановлений, а встановлений для цього працівника графіком змінності), то при виборі «оплатного» способу компенсації за роботу у вихідний день години такої роботи, що перевищують норму робочого часу за обліковий період, повинні бути оплачені в подвійному розмірі як години роботи у вихідний день згідно із статтею 107 КЗпП і вже не підлягають оплаті в подвійному розмірі відповідно до статті 106 КЗпП у складі надурочних годин, які визначаються в кінці облікового періоду.²²

При визначенні годинної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у вихідний день працівникам з підсумованим обліком робочого часу необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму робочого часу, встановлену правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком змінності для працівника в місяці його залучення до роботи у вихідний день.²³

Оплата роботи у вихідні, святкові та неробочі дні у відрядженні

Для працівників, які направляються у відрядження, Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (далі — Інструкція № 59), норми якої поширюються тільки на державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (далі — бюджетні установи), встановлено, зокрема, такі гарантії:

– якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства (п. 9 р. I Інструкції № 59), тобто відповідно до статті 107 КЗпП — в подвійному розмірі.²⁴ Норма про те, що працівник направляється у відрядження спеціально для роботи у вихідні дні, повинна бути відображена в наказі про відрядження. Якщо працівник був направлений у відрядження із завданням виконувати роботу тільки в робочі дні, що припадають на період відрядження, а у вихідні дні він у відрядженні не працював, то вважається, що він використав свої вихідні дні за призначенням як щотижневий відпочинок (після повернення з відрядження додаткові вихідні дні працівнику не надаються). При цьому дні вибуття або прибуття з відрядження, які збігаються з вихідними днями, не вважаються такими, в які працівник спеціально відряджений для роботи у ці дні, тому і оплата в подвійному розмірі за роботу в ці дні працівникам бюджетних установ не виплачується;²⁵

– якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку (п. 10 р. I Інструкції № 59). Тобто надання працівникові іншого дня відпочинку в цьому випадку є обов’язком бюджетної установи²⁵, але такий день відпочинку оплаті не підлягає;

– якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин (п. 11 р. I Інструкції № 59). Тобто питання надання іншого дня відпочинку повинно бути врегульоване внутрішнім документом бюджетної установи²⁵, але такий день відпочинку оплаті не підлягає.

Вищенаведені гарантії, які передбачені Інструкцією № 59 для працівників бюджетних установ, можуть відобразити в колективному договорі (Положенні про відрядження, трудових договорах з працівниками) і підприємства, які не фінансуються з бюджетів (далі — госпрозрахункові підприємства), що випливає зі статті 121 КЗпП.²⁶ При цьому такі гарантії можуть бути ними збільшені. Наприклад, за вибуття у відрядження (прибуття з відрядження) у вихідний день може бути передбачена компенсація у вигляді нарахування оплати в розмірі одинарної (подвійної) денної ставки або, як варіант, оплати в розмірі одинарної (подвійної) годинної ставки тільки за години, в які працівник перебував у дорозі до місця відрядження або з місця відрядження до місця постійної роботи. Крім того, за прибуття з відрядження у вихідний день може бути передбачено обов’язкове надання іншого дня відпочинку або за вибором працівника — інший день відпочинку або оплата в розмірі одинарної (подвійної) денної (годинної) ставки.

Звертаємо увагу, незважаючи на те, що госпрозрахункові підприємства самостійні в питаннях оплати праці працівників, вони, як і бюджетні установи, оплату за дні роботи у відрядженні у вихідні дні, обумовленої в наказі про відрядження, здійснюють працівникам в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП.²⁶ Це узгоджується з нормою частини третьої статті 71 КЗпП, згідно з якою залучення працівників до роботи у вихідні дні здійснюється за письмовим наказом роботодавця.

ПРИКЛАД 10

Оплата роботи працівника у вихідний день у відрядженні на підставі табелю приймаючої сторони

Працівник підприємства «А», на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота і неділя) та 8-годинний робочий день, був направлений у відрядження в період з 8 по 17 серпня 2023 року (10 календарних днів, з них 8 робочих днів за графіком роботи на підприємстві «А») на підприємство «Б», на якому встановлено 6-денний робочий тиждень з одним вихідним днем (неділя).

У наказі про відрядження зазначено, що працівник повинен працювати як в робочі дні свого підприємства (8–11 та 14–17 серпня), так і у вихідний день свого підприємства — 12 серпня (субота), який є робочим на підприємстві «Б».

Підприємство «Б» надало підприємству «А» витяг з табелю, засвідчений підписом керівника і печаткою підприємства «Б», згідно з яким працівник у відрядженні у вихідний день 12 серпня (субота) відпрацював 7 годин.

Колективним договором (Положенням про відрядження) підприємства «А» передбачено нарахування оплати за кожну відпрацьовану годину у вихідний день у відрядженні в розмірі подвійної годинної ставки.

Оклад працівника за основним місцем роботи (на підприємстві «А») становить 12 000 грн., а норма робочого часу в серпні — 184 робочих години.

Годинна ставка працівника в серпні:

12 000 грн. : 184 р. г. = 65,22 грн.

Відпрацьовані 7 годин у відрядженні у вихідний день 12 серпня (субота) оплачуються працівнику в розмірі подвійної годинної ставки наступним чином:

7 відпрац. г. х 65,22 грн. х 2 = 913,08 грн.

Денний заробіток працівника в серпні:

12 000 грн. : 23 р. д. = 521,74 грн.

Середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді (червень – липень):

(12 000 грн. + 12 000 грн.) : (22 відпрац. д. + 21 відпрац. д.) = 558,14 грн.

Як бачимо, розмір середньоденного заробітку вище денного заробітку працівника в серпні (558,14 грн. > 521,74 грн.), тому за робочі дні відрядження працівнику виплачується середньоденний заробіток.

Середній заробіток за 8 робочих днів, що припадають на період відрядження (8–11 та 14–17 серпня) за графіком роботи підприємства «А» (місце постійної роботи):

558,14 грн. х 8 р. д. = 4465,12 грн.

Загальна оплата праці працівника за час відрядження:

4465,12 грн. (середній заробіток за робочі дні відрядження) + 913,08 грн. (зарплата за роботу у відрядженні у вихідний день) = 5378,20 грн.

___________________________________________________________________________________

Врахування при обчисленні середньої заробітної плати
та оподаткування оплати за роботу у вихідні дні

Оплата за роботу у вихідні дні як гарантійна виплата, передбачена законодавством про оплату праці (ч. друга ст. 2 Закону № 108), є додатковою заробітною платою, тому вона враховується під час обчислення середньої заробітної плати при нарахуванні:

• виплат, що розраховуються відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (відпускні, середній заробіток за час відрядження, за час виконання державних і громадських обов’язків, вихідна допомога тощо). При розрахунку «середньозарплатних» виплат виходячи з останніх 2 місяців роботи відпрацьовані працівником вихідні дні (відпрацьовані години у вихідний день) враховуються при підрахунку відпрацьованих робочих днів (годин) у розрахунковому періоді (незважаючи на те, що спочатку робота у вихідний день за графіком роботи не передбачалася);
• страхових виплат («лікарняні», «декретні» та інші), сума яких розраховується згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266.

Оскільки оплата за роботу у вихідні дні є додатковою заробітною платою, то у складі заробітної плати вона в загальному порядку підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і єдиним соціальним внеском, а в бухгалтерському (податковому) обліку підприємства включається до витрат за категоріями працівників.