Разъяснение ГУ ГНС в Ивано-Франковской области «О налогообложении НДФЛ суммы возмещения предприятием расходов командированному работнику на проживание в двухместном номере» от 08.05.2023Роз’яснення ГУ ДПС в Івано-Франківській області «Щодо оподаткування ПДФО суми відшкодування підприємством витрат відрядженому працівнику на проживання в двомісному номері» від 08.05.2023

ГЛАВНОЕ УПРАВЛЕНИЕ ГНС В ИВАНО-ФРАНКОВСКОЙ ОБЛАСТИ

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 08.05.2023

О налогообложении НДФЛ суммы возмещения предприятием
расходов командированному работнику на проживание в двухместном номере

Облагается ли НДФЛ сумма расходов, возмещенная предприятием командированному работнику на проживание в двухместном номере?

В общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика налога не включаются денежные средства, полученные плательщиком налога на командировку или под отчет и рассчитанные согласно п. 170.9 ст. 170 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ), а также суммы компенсационных выплат в иностранной валюте, которые выплачиваются в соответствии с законом работникам дипломатической службы, направленным в долгосрочную командировку (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 НКУ).

Пунктом 170.9 ст. 170 НКУ предусмотрено налогообложение суммы излишне израсходованных денежных средств/электронных денег, полученных плательщиком налога на командировку или под отчет, не возвращенной в установленный срок.

Согласно абзацу второму пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 НКУ не является доходом плательщика налога – физического лица, состоящего в трудовых отношениях со своим работодателем или являющегося членом руководящих органов предприятий, учреждений, организаций, сумма возмещенных ему в установленном законодательством порядке расходов на командировку в пределах фактических расходов, а именно: на проезд (в том числе перевозку багажа, бронирование транспортных билетов) как к месту командировки и обратно, так и по месту командировки (в том числе на арендованном транспорте), оплату стоимости проживания в гостиницах (мотелях), а также включенных в такие счета расходов на питание или бытовые услуги (стирка, чистка, починка и глажка одежды, обуви или белья), на наем других жилых помещений, оплату телефонных разговоров, оформление загранпаспортов, разрешений на въезд (выезд), обязательное страхование, другие документально оформленные расходы, связанные с правилами въезда и пребывания в месте командировки, включая любые сборы и налоги, подлежащие уплате в связи с осуществлением таких расходов.

Указанные в абзаце втором пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 НКУ расходы не являются объектом обложения налогом на доходы физических лиц только при наличии подтверждающих документов, удостоверяющих стоимость таких расходов.

В соответствии с п. 5 разд. ІІ Инструкции о служебных командировках в пределах Украины и за границу, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 13.03.1998 № 59 с изменениями и дополнениями, предприятие при наличии подтверждающих документов возмещает в пределах граничных сумм расходов по найму жилого помещения расходы командированным работникам по найму жилого помещения из расчета стоимости одного места в гостинице (мотеле), другом жилом помещении за каждые сутки такого проживания с учетом включенных в счет на оплату стоимости проживания расходов на пользование телефоном (кроме расходов на служебные телефонные разговоры), холодильником, телевизором и других расходов.

После возвращения из командировки работник обязан представить Отчет об использовании денежных средств/электронных денег, выданных на командировку или под отчет, при этом главным условием возмещения расходов на командировку является наличие документов, подтверждающих стоимость таких расходов (билеты, квитанции, чеки, расчеты и т. п.).

Следовательно, если командированный работник оплатил проживание в двухместном номере гостиницы за двоих, то возмещение ему расходов с отнесением их к составу расходов предприятия осуществляется из расчета стоимости проживания только одного лица. Если предприятие возмещает работнику полную стоимость двухместного номера, то стоимость второго места в данном номере будет считаться дополнительным благом в соответствии с пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 НКУ и включаться в состав общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика налога.

Налогообложение дополнительного блага осуществляется по ставке 18 процентов НДФЛ и 1,5 процента военного сбора.

_____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Поскольку нормы Инструкции № 59 распространяются только на работников органов государственной власти, предприятий, учреждений и организаций, которые полностью или частично финансируются за счет бюджетных денежных средств, то все другие (хозрасчетные) предприятия должны в Положении о командировке установить порядок командировки работников, в том числе порядок возмещения работнику расходов на проживание в двухместном номере в командировке.

Если у хозрасчетного предприятия нет Положения о командировке, то есть риск того, что налоговики при проверке такого предприятия будут применять нормы Инструкции № 59 в вопросе возмещения работнику расходов на проживание в двухместном номере в командировке с целью определения наличия у работника налогооблагаемого дохода, поскольку других нормативно-правовых актов, регулирующих указанный вопрос, на сегодня нет.

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 08.05.2023

Щодо оподаткування ПДФО суми відшкодування підприємством витрат
відрядженому працівнику на проживання в двомісному номері

Чи оподатковується ПДФО сума витрат, відшкодована підприємством відрядженому працівнику на проживання в двомісному номері?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження (пп. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Пунктом 170.9 ст. 170 ПКУ передбачено оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк.

Згідно з абзацом другим пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не є доходом платника податку – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці другому пп. «а» пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ витрати не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

Відповідно до п. 5 розд. ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 із змінами та доповненнями, підприємство за наявності підтвердних документів відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний надати Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, при цьому головною умовою відшкодування витрат на відрядження є наявність документів, що підтверджують вартість таких витрат (квитки, квитанції, чеки, розрахунки тощо).

Отже, у разі якщо відряджений працівник сплатив за проживання в двомісному номері готелю за двох, то відшкодування йому витрат з віднесенням їх до складу витрат підприємства здійснюється з розрахунку вартості проживання тільки однієї особи. Якщо підприємство відшкодовує працівнику повну вартість двомісного номера, то вартість другого місця в даному номері буде вважатися додатковим благом відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ та включатися до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Оподаткування додаткового блага здійснюється за ставкою 18 відсотків ПДФО та 1,5 відсотків військового збору.

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Оскільки норми Інструкції № 59 поширюються лише на працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, то всі інші (госпрозрахункові) підприємства мають в Положенні про відрядження встановити порядок відрядження працівників, в тому числі порядок відшкодування працівнику витрат за проживання у двомісному номері у відрядженні. Якщо у госпрозрахункового підприємства немає Положення про відрядження, то є ризик того, що податківці при перевірці такого підприємства будуть застосовувати норми Інструкції № 59 у питанні відшкодування працівнику витрат за проживання у двомісному номері у відрядженні з метою визначення наявності у працівника оподатковуваного доходу, оскільки інших нормативно-правових актів, які регулюють зазначене питання, наразі немає.