Работа в выходные и праздничные дни: привлечение, выполнение, компенсацииРобота у вихідні та святкові дні: залучення, виконання, компенсації

Согласно статье 45 Конституции Украины каждый, кто работает, имеет право на отдых. Это право обеспечивается, в частности, предоставлением дней еженедельного отдыха. Выходные и праздничные дни, а также другие условия релизации этого права определяются законом.

Законодательным актом, которым установлены праздничные и нерабочие дни, является Кодекс законов о труде Украины (далее — КЗоТ). Этим же документом определен порядок установления выходных дней на предприятиях, в учреждениях, организациях (далее — предприятия).

Выходные, праздничные и нерабочие дни

Главой V «Время отдыха» КЗоТ определены порядок установления выходных дней на предприятии и их пересения на другие дни, основания для привлечения к работе в выходной день, виды компенсации за работу в выходной день, перечень праздничных и нерабочих дней.

Установление выходных дней

Трудовой распорядок (график работы) на предприятии (для структурных подразделений, отдельных групп работников или отдельных работников), в т. ч. рабочие и выходные дни, время начала и окончания ежедневной работы (смены), определяется правилами внутреннего трудового распорядка и графиками сменности, которые согласовываются собственником или уполномоченным им органом (далее — работодатель) с выборным органом первичной профсоюзной организации (профсоюзным представителем) предприятия (далее — профсоюз предприятия), после чего утверждаются приказом руководителя и доводятся до сведения всех работников (ст. 52, 57, 142 КЗоТ).

Нормальная и максимальная продолжительность рабочей недели определена статьями 50 и 51 КЗоТ, а установление количества выходных дней регламентируется статьями 67–69 КЗоТ.

Согласно статье 50 КЗоТ нормальная продолжительность рабочего времени работников не может превышать 40 часов в неделю. Предприятия при заключении коллективного договора могут устанавливать и меньшую норму продолжительности рабочего времени. Для отдельных категорий работников устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени, определенная статьей 51 КЗоТ.¹

В соответствии со статьей 67 КЗоТ при 5-дневной рабочей неделе работникам предоставляются два выходных дня в неделю, а при 6-дневной рабочей неделе — один выходной день. Общим выходным днем является воскресенье. Второй выходной день при 5-дневной рабочей неделе устанавливается графиком работы предприятия, согласованным с  профсоюзом предприятия. Как правило, второй выходной день предоставляется вместе с общим выходным днем.

Для большинства предприятий с 5-дневной рабочей неделей вторым выходным днем является суббота. У таких предприятий в 2021 году должно быть 104 выходных дня.²

На предприятиях, где работа не может быть прервана в общий выходной день (воскресенье) в связи с необходимостью обслуживания населения (магазины, предприятия бытового обслуживания, театры, музеи и т. п.), выходные дни устанавливаются местными советами (ст. 68 КЗоТ). В этом случае выходными днями могут быть, например, понедельник и вторник.

На предприятиях, приостановление работы которых невозможно по производственно-техническим условиям или из-за необходимости непрерывного обслуживания населения, а также на погрузочно-разгрузочных работах, связанных с работой транспорта, выходные дни предоставляются в разные дни недели поочередно каждой группе работников согласно графику сменности, утверждаемому работодателем по согласованию с профсоюзом предприятия (ст. 69 КЗоТ).

На предприятиях с непрерывным циклом производства выходные дни предоставляются согласно  графикам работы таким образом, чтобы работники могли еженедельно использовать, как правило, два выходных дня. При этом не обязательно, чтобы один из них приходился на общий выходной день (воскресенье).³

При составлении графика работы предприятиям необходимо учитывать, что продолжительность еженедельного непрерывного отдыха работников должна быть не менее 42 часов (ст. 70 КЗоТ).

Например, если на предприятии 6-дневная рабочая неделя с выходным днем в воскресенье и началом работы в понедельник в 9.00, то рабочий день в субботу должен быть закончен не позднее 15.00.

Праздничные и нерабочие дни

Праздничные и нерабочие дни определены статьей 73 КЗоТ. Согласно части первой указанной статьи праздничными днями являются:

• 1 января — Новый год;
• 7 января и 25 декабря — Рождество Христово;
• 8 марта — Международный женский день;
• 1 мая — День труда;
• 9 мая — День победы над нацизмом во Второй мировой войне (День победы);
• 28 июня — День Конституции Украины;
• 24 августа — День независимости Украины;
• 14 октября — День защитника Украины.

Согласно части второй статьи 73 КЗоТ работа также не проводится в дни религиозных праздников (далее — нерабочие дни):

• 7 января и 25 декабря — Рождество Христово;
• один день (воскресенье) — Пасха;
• один день (воскресенье) — Троица.

В 2021 году Пасха и Троица приходятся соответственно на 2 мая и 20 июня.

Таким образом, в нашей стране установлено 11 праздничных и нерабочих дней, работа в которые не проводится.

Частью третьей статьи 73 КЗоТ определено, что по представлению религиозных общин других (неправославных) конфессий, зарегистрированных в Украине, руководство предприятий предоставляет лицам, исповедующим соответствующие религии, до трех дней отдыха в течение года для празднования их больших праздников с отработкой за эти дни.

Перенесение выходных и рабочих дней

Согласно части третьей статьи 67 КЗоТ в случае, если праздничный или нерабочий день, установленный статьей 73 КЗоТ, совпадает с выходным днем, то выходной день переносится на следующий день после праздничного или нерабочего.

На основании этой нормы в 2021 году у предприятий с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье переносятся:

• выходные дни в субботу 1 мая (День труда) и воскресенье 2 мая (Пасха) — на понедельник и вторник 3 и 4 мая;
• выходной день в воскресенье 9 мая (День победы) — на понедельник 10 мая;
• выходной день в воскресенье 20 июня (Троица) — на понедельник 21 июня;
• выходной день в субботу 25 декабря (Рождество Христово) — на понедельник 27 декабря.

Таким образом, у предприятий с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье в связи с перенесением выходных дней в первом из вышеуказанных случаев будет подряд 4, в остальных случаях — 3 празднично-выходных дня.

Обращаем внимание, что перенесение выходных дней, совпадающих с праздничными или нерабочими днями, предусмотрено законодательством, то есть является обязательным к выполнению, поэтому не требует издания каких-либо дополнительных приказов (распоряжений) работодателя.

Кроме вышеуказанного обязательного перенесения выходного дня, возможно перенесение выходных (рабочих) дней и в других случаях.

С целью создания благоприятных условий для использования праздничных и нерабочих дней, а также рационального использования рабочего времени Кабинет Министров Украины не позднее чем за три месяца до таких дней может рекомендовать руководителям предприятий перенести выходные и рабочие дни в порядке и на условиях, установленных законодательством, для работников, которым установлена 5-дневная рабочая неделя с двумя выходными днями (ч. четвертая ст. 67 КЗоТ).

В случае применения рекомендации Кабинета Министров Украины работодатель не позднее чем за два месяца издает приказ (распоряжение) о перенесении выходных и рабочих дней на предприятии, согласованный с профсоюзом предприятия (ч. пятая ст. 67 КЗоТ).

Что касается перенесения выходных и рабочих дней в 2021 году, то Кабинет Министров Украины распоряжением «О перенесении рабочих дней в 2021 году» от 30.09.2020 г. № 1191-р (далее — Распоряжение № 1191-р) с целью создания благоприятных условий для празднования в 2021 году 7 января — Рождества Христова, 24 августа — Дня независимости Украины и 14 октября — Дня защитника Украины, а также рационального использования рабочего времени рекомендовал руководителям предприятий перенести в 2021 году для работников, которым установлена 5-дневная рабочая неделя с двумя выходными днями, рабочие дни:

• с пятницы 8 января на субботу 16 января;
• с понедельника 23 августа на субботу 28 августа;
• с пятницы 15 октября на субботу 23 октября.

При таком перенесении рабочих дней у предприятий с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье длительный 4-дневный празднично-выходной период в 2021 году будет трижды:

• с 7 по 10 января (с четверга по воскресенье);
• с 21 по 24 августа (с субботы по вторник);
• с 14 по 17 октября (с четверга по воскресенье).

Поскольку правительство только рекомендует переносить рабочие дни в указанном порядке, окончательное решение о таком перенесении работодатели принимают самостоятельно.

Кроме того, предприятия могут самостоятельно и в других случаях переносить рабочие дни на другие дни с целью создания нормальных условий для производственного процесса или предоставления работникам более продолжительного отдыха.

Принятое работодателем решение о перенесении рабочих дней изменяет график работы предприятия и может изменять норму продолжительности рабочего времени в месяцах, в которых осуществлено такое перенесение (например, если работодатель переносит рабочий день с одного на другой месяц, то изменяется норма продолжительности рабочего времени в двух месяцах).

При перенесении рабочих дней в соответствии с рекомендациями Кабинета Министров Украины годовая норма продолжительности рабочего времени не изменяется. О соблюдении годовой нормы продолжительности рабочего времени не следует забывать и тогда, когда работодатель переносит рабочие дни в других случаях, не указанных в рекомендациях правительства.

Норма рабочего времени на 2021 год при 5-дневной рабочей неделе с двумя выходными днями в субботу и воскресенье при одинаковой продолжительности времени работы за день в течение рабочей недели и соответствующим уменьшением продолжительности работы накануне праздничных и нерабочих дней приведена в разъяснении Минэкономики от 14.08.2020 г.⁴

В приказе о перенесении рабочих дней обязательно указываются даты, с которых и на которые переносятся рабочие и выходные дни, а также причина такого перенесения. Приказ о перенесении рабочих дней необходимо довести до сведения всех работников, в том числе находящихся в отпуске, командировке, на «больничном», выполняющих государственные обязанности и т. д.

Также следует учитывать, что все действия по предоставлению отпусков, выходу на работу, привлечению к работе в выходные дни, а также оплата дней пребывания работников в командировке и т. п. должны осуществляться на основании изданного приказа о перенесении рабочих дней, то есть согласно измененному графику работы предприятия в связи с таким перенесением.⁵

Например, если работодатель в 2021 году соответствующим приказом перенес рабочий день с понедельника 23 августа на субботу 28 августа, то работнику, направленному в командировку с 16 по 23 августа, за день пребывания в командировке 23 августа начислять заработную плату (средний заработок) не нужно, поскольку этот день на предприятии является выходным, но в субботу 28 августа работник должен выйти на работу. Если же при указанном перенесении рабочего дня работник с 25 по 31 августа находился в командировке, то за день пребывания в командировке 28 августа (суббота) ему необходимо начислить заработную плату (средний заработок), поскольку этот день является рабочим днем на предприятии.

Если работник отсутствовал на работе в установленный (после перенесения) рабочий день без уважительной причины, то это может быть квалифицировано работодателем как прогул. Отсутствие работника на работе в рабочие дни по уважительной причине должно подтверждаться соответствующим документом (листок нетрудоспособности, приказ о предоставлении отпуска и т. п.).

Продолжительность работы накануне праздничных, нерабочих и выходных дней

Частью первой статьи 53 КЗоТ установлено, что накануне праздничных и нерабочих дней (статья 73 КЗоТ) продолжительность труда работников (кроме тех, для кого статьей 51 КЗоТ установлена сокращенная продолжительность рабочего времени) сокращается на один час как при 5-дневной, так и при 6-дневной рабочей неделе.

В приведенной норме под словом «накануне» подразумевается последний календарный день работы предприятия, непосредственно предшествующий праздничному (нерабочему) дню. То есть если праздничному или нерабочему дню предшествует день (дни) еженедельного отдыха, сокращение продолжительности рабочего дня (рабочей смены) перед таким днем отдыха не осуществляется.

Например, если на предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, то в 2021 году в пятницы 5 марта, 7 мая, 18 июня и 25 июня, которые являются последними рабочими, но не последними календарными днями перед нерабочими и праздничными днями соответственно Международным женским днем (8 марта), Днем победы (9 мая), Троицей (20 июня) и Днем Конституции Украины (28 июня), рабочий день на один час не сокращается.

Если же на предприятии установлена 6-дневная рабочая неделя с выходным днем в воскресенье, то в субботы 8 мая и 19 июня, которые являются последними рабочими и календарными днями перед праздничным и нерабочим днями соответственно Днем победы (9 мая) и Троицей (20 июня), рабочий день сокращается на один час.

В 2021 году на предприятиях с 5-дневной и 6-дневной рабочими неделями сокращается на 1 час продолжительность работы в среду 6 января, пятницу 30 апреля, понедельник 23 августа (субботу 28 августа, если на этот день согласно Распоряжению № 1191-р будет перенесен рабочий день с 23 августа), среду 13 октября, пятницу 24 декабря, пятницу 31 декабря, поскольку эти дни непосредственно предшествуют праздничным дням соответственно 7 января — Рождество Христово, 1 мая — День труда, 24 августа — День независимости Украины, 14 октября — День защитника Украины, 25 декабря — Рождество Христово, 1 января — Новый год.

Поскольку вышеуказанное сокращение рабочего дня накануне праздничных (нерабочих) дней предусмотрено законодательством, то работодателю не нужно издавать дополнительный приказ о сокращении продолжительности работы в предпраздничный (преднерабочий) день.

В случае перенесения работодателем рабочего дня, который непосредственно предшествует праздничному или нерабочему дню, на другой (выходной) день для сохранения баланса рабочего времени за год продолжительность работы в этот перенесенный рабочий день должна соответствовать продолжительности предпраздничного рабочего дня, как это предусмотрено статьей 53 КЗоТ.⁶

Например, если рабочий день с понедельника 23 августа, который непосредственно предшествуют праздничному дню 24 августа — День независимости Украины, будет перенесен согласно Распоряжению № 1191-р на субботу 28 августа, то в этот новый рабочий день продолжительность работы должна быть сокращена на один час.

На предприятии общая норма рабочего времени в месяце, на который приходится предпраздничный день, уменьшается⁷, но это не является основанием для уменьшения работникам в таком месяце заработной платы, исчисляемой исходя из должностных окладов (тарифных ставок), поскольку работники выполняют установленную на этот месяц норму труда (объем работ). Соответственно, если во исполнение части первой статьи 53 КЗоТ продолжительность работы в предпраздничный день сокращается на один час, то оплата труда лиц, которым установлены должностные оклады (месячные тарифные ставки), за такой сокращенный рабочий день не уменьшается, т. е. за такой день работникам выплачивается полная дневная ставка⁸. Например, в апреле, на который приходится предпраздничный рабочий день — 30 апреля (пятница в 2021 году), работа в который сокращается на один час, не уменьшается месячная заработная плата лиц, оплата труда которых осуществляется по должностным окладам (месячной тарифной ставке).

Если работникам установлена почасовая или сдельная оплата труда, то за работу в предпраздничный день оплата осуществляется за фактически отработанное время или выполненный объем работ.

Что касается сокращения продолжительности рабочего времени на один час накануне праздничных и нерабочих дней работникам, которым установлено неполное рабочее время, то следует учитывать, что согласно статье 56 КЗоТ неполное рабочее время устанавливается по соглашению между работником и работодателем и оплата в этих случаях осуществляется пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки. Норма части первой статьи 53 КЗоТ распространяется на работников, которые работают с 5-дневной или 6-дневной рабочей неделей на условиях полной занятости с установленной внутренним документом предприятия нормальной продолжительностью рабочего времени — 40 или меньше часов (например, 39) в неделю. На работников, работающих на условиях неполной рабочей недели (т. е. имеющих 4, 3, 2, 1 рабочих дня в неделю), норма части первой статьи 53 КЗоТ не распространяется. Однако коллективным договором для работников, работающих на условиях неполной рабочей недели с продолжительностью рабочего дня — 8 часов (т. е. полный рабочий день), может быть предусмотрено сокращение продолжительности рабочего дня на 1 час в предпраздничный день. Но это неизбежно повлечет за собой уменьшение размера оплаты труда за такой день, поскольку работником будет отработано не 8, а 7 часов за день.⁸

Что касается сокращения продолжительности работы накануне выходных дней, то для предприятий с 5-дневной рабочей неделей такое сокращение не предусмотрено законодательством, но может быть предусмотрено графиком работы (правилами внутреннего трудового распорядка) предприятия.

Накануне выходных дней продолжительность работы при 6-дневной рабочей неделе не может быть больше 5 часов (ч. вторая ст. 53 КЗоТ).

Порядок привлечения к работе в выходные, праздничные и нерабочие дни

Привлечение к работе в выходной, праздничный или нерабочий день, который не является рабочим согласно графику работы (сменности), обычно касается только отдельных работников, присутствие которых на работе в указанный день крайне необходимо, и от выполнения поставленных перед ними на этот день задач зависит дальнейшая нормальная хозяйственная деятельность предприятия или его подразделений.

Привлечение к работе в выходной день

В соответствии со статьей 71 КЗоТ работа в выходные дни запрещается. Привлечение отдельных работников к работе в такие дни допускается только с разрешения профсоюза предприятия и только в исключительных случаях, а именно для:

• предотвращения или ликвидации последствий стихийного бедствия, эпидемий, эпизоотий, производственных аварий и немедленного устранения их последствий;
• предотвращения несчастных случаев, которые ставят или могут поставить под угрозу жизнь или нормальные жизненные условия людей, гибели или порчи имущества;
• выполнения неотложных, непредвиденных работ, от немедленного выполнения которых зависит в дальнейшем нормальная работа предприятия в целом или его отдельных подразделений;
• выполнения неотложных погрузочно-разгрузочных работ с целью предотвращения или устранения простоя подвижного состава или скопления грузов в пунктах отправления и назначения.

Вышеприведенный перечень случаев привлечения к работе в выходные дни является исчерпывающим, поэтому предприятие не может его расширить. Если привлечение работников к работе в выходные дни состоялось не по вышеперечисленным причинам, то это является нарушением законодательства о труде, за которое работодатели (юридические и физические лица – предприниматели, использующие наемный труд) согласно абзацу девятому части второй статьи 265 КЗоТ привлекаются к финансовой ответственности в виде наложения штрафа в размере минимальной заработной платы (в 2021 году — 6000 грн). Кроме того, согласно статье 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП) виновные должностные лица предприятий несут административную ответственность в виде наложения штрафа в размере от 30 до 100 не облагаемых налогом минимумов доходов граждан (далее — нмдг), т. е. от 510 до 1700 грн.

Привлечение работников к работе в выходные дни осуществляется согласно письменному приказу (распоряжению) работодателя (ч. третья ст. 71 КЗоТ). Такой приказ должен быть издан накануне (за один и более дней до выходного дня, в который работник привлекается к работе), чтобы работники (при необходимости — их непосредственные руководители) имели возможность подготовиться к выполнению поставленной задачи или спланировать производственный процесс. В приказе о привлечении к работе в выходные дни обязательно указываются дата выхода на работу, время работы (если его можно заранее определить), а также лица, на которых этот приказ распространяется: на всех работников предприятия или на всех  работников структурного подразделения или на отдельных работников. В последнем случае в приказе необходимо перечислить поименно (ФИО, должность) всех работников, которые привлекаются к работе в выходной день.

Приказ о привлечении к работе в выходной день может иметь следующий вид:

Всех работников, привлекаемых к работе в выходной день, необходимо ознакомить с приказом. Только в этом случае выполнение приказа о работе в выходной день является обязательным для работников (если, конечно, отсутствуют уважительные причины, не позволяющие выйти работнику на работу в такой день, например, болезнь).

Невыход работника на работу в выходной день согласно приказу руководителя предприятия является нарушением трудовой дисциплины, за которое на работника может быть наложено дисциплинарное взыскание, предусмотренное статьей 147 КЗоТ (выговор, увольнение) или положением о дисциплине предприятия.⁹ Кроме того, следует помнить, что отсутствие работника на работе более 3 часов без уважительных причин расценивается как прогул, за который работника можно уволить на основании пункта 4 статьи 40 КЗоТ.¹⁰

В случае привлечения конкретного работника к работе в выходной день под последним следует понимать выходной день именно этого работника, установленный ему правилами внутреннего распорядка или графиком сменности, а не выходной день предприятия. Если рабочие дни конкретного работника приходятся на общие выходные дни предприятия (суббота, воскресенье), то дополнительный приказ о привлечении этого работника к работе в такие дни не издается.

Обращаем внимание, что к работе в выходные дни запрещено привлекать:

– беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до 3 лет (ст. 176 КЗоТ);

– отцов, воспитывающих детей без матери (в т. ч. в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении), а также опекунов (попечителей), одного из приемных родителей, одного из родителей-воспитателей (ст. 186-1 КЗоТ);

– лиц моложе 18 лет (ст. 192 КЗоТ).

Привлечение к работе в выходные дни граждан преклонного возраста (т. е. которые достигли пенсионного возраста, установленного статьей 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» от 09.07.2003 г. № 1058-IV (в общем случае — 60 лет) или которым до достижения пенсионного возвраста осталось не более 1,5 года) возможно только с их согласия и при условии, что это не противопоказано им по состоянию здоровья (ст. 13 Закона Украины «Об основных принципах социальной защиты ветеранов труда и других граждан преклонного возраста в Украине» от 16.12.93 г. № 3721-XII).

Привлечение к работе в праздничный (нерабочий) день

На непрерывно работающих предприятиях рабочие дни (смены) работников могут приходиться на праздничные (нерабочие) дни. Поскольку в этом случае праздничный (нерабочий) день является обычным рабочим днем для работника, то издавать приказ о его привлечении к работе в такой день не нужно. Например, если по графику работы (сменности) работника воскресенье 20 июня (Троица) является его рабочим днем, то приказ о привлечении работника к работе в такой день не издается.

Порядок привлечения работников к работе в праздничные (нерабочие) дни такие же, как и при привлечении к работе в выходные дни (ч. четвертая ст. 73 КЗоТ).

Что касается государственных служащих, то согласно части 4 статьи 56 Закона Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 г. № 889-VIII для выполнения неотложных или непредвиденных заданий госслужащие, для которых законом не предусмотрены ограничения по работе, на основании приказа (распоряжения) руководителя государственной службы, о котором уведомляется выборный орган первичной профсоюзной организации (при наличии), обязаны явиться на службу и работать, в частности, в выходные, праздничные и нерабочие дни. Запрещается привлекать к работе в выходные, праздничные и нерабочие дни госслужащих — беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до 3 лет.

Компенсация за работу в выходные дни

За работу в выходной день законодательством предусмотрено предоставление работнику компенсации.

В соответствии со статьей 72 КЗоТ работа в выходной день компенсируется по согласию сторон предоставлением другого дня отдыха (так называемого отгула) или в денежной форме в двойном размере (далее — компенсация).

Следовательно, в случае привлечения работника согласно законодательству к работе в его выходной день (который определен графиком его работы), работа в такой день компенсируется одним из двух способов: оплатой в двойном размере или предоставлением другого дня отдыха.

Вид компенсации за работу в выходной день определяется по согласию между работодателем и работником (далее — стороны трудового договора), и отражается в приказе (распоряжении) руководителя о привлечении работника к работе в выходной день.¹¹ Вид компенсации работник может указать в заявлении, поданном на имя руководителя предприятия, которое и будет основанием для указания вида компенсации в приказе.

Компенсация в виде другого дня отдыха

Если в качестве компенсации выбран другой день отдыха, то вопрос о сроках его предоставления законодательством не урегулирован. Поскольку при привлечении к работе в выходной день возможно несоблюдение нормы статьи 70 КЗоТ о минимальной продолжительности еженедельного непрерывного отдыха (составляет не менее 42 часов), то другой день отдыха в порядке компенсации целесообразно предоставлять по возможности через кратчайший промежуток времени после работы в выходной день, например, в ближайший рабочий день после работы в выходной день. Но стороны трудового договора могут договориться о предоставлении работнику другого дня отдыха в любой другой день или о его присоединении к началу или окончанию отпуска¹². Рекомендуем работодателям порядок предоставления другого дня отдыха отразить в коллективном договоре, поскольку согласно статье 13 КЗоТ и статье 7 Закона Украины «О коллективных договорах и соглашениях» от 01.07.93 г. № 3356-XII (далее — Закон о колдоговорах) в коллективном договоре устанавливаются взаимные обязательства сторон по регулированию производственных, трудовых и социально-экономических отношений, в частности режима работы, продолжительности рабочего времени и отдыха.

Если в качестве компенсации за работу в выходной день работник выбрал другой день отдыха, то желаемую дату его предоставления работник может отразить в заявлении, поданном на имя руководителя предприятия (дата предоставления другого дня отдыха может быть указана в заявлении с видом выбранной компенсации).

Заявление работника о предоставлении другого дня отдыха (присоединении другого дня отдыха к отпуску) за работу в выходной день может быть таким:

Руководитель, рассмотрев заявление работника, может как удовлетворить его просьбу, так и предложить иные вариант компенсации или дату предоставления другого дня отдыха. Несогласие руководителя с просьбой работника предоставить день отдыха в определенную дату должно быть аргументировано с указанием уважительных причин, по которым просьба не может быть удовлетворена. Уважительными могут быть причины, например, производственного или организационного характера (непрерывное производство, отпуска или отсутствие по иным причинам других работников этой же профессии и т. п.). Результаты рассмотрения заявления руководителем немедленно доводятся до сведения работника. В случае несогласия с предложением руководителя работник может написать новое заявление с другим своим предложением и подать его на рассмотрение руководителю. В случае согласия с предложением руководителя работник может указать об этом на том же листе, на котором написано заявление, или на листе с альтернативным предложением руководителя.

Если дата предоставления работнику другого дня отдыха за работу в выходной день согласована сторонами трудового договора до издания приказа о привлечении работника к работе в выходной день, то она отражается в таком приказе. В этом случае один из пунктов приказа (например, пункт 4 вышеприведенного приказа) может иметь следующий текст: «Савченко К. Н. за работу в выходной день 29.05.2021 предоставить другой день отдыха 31.05.2021 с оплатой работы 29.05.2021 в одинарном размере».

Если заявление с желаемой датой предоставления другого дня отдыха за работу в выходной день подано работником после работы в выходной день, то дата предоставления другого дня отдыха указывается в отдельном приказе работодателя.

Приказ о предоставлении другого дня отдыха за работу в выходной день на основании поданного работником заявления (см. заявление выше) может иметь следующий вид:

Если дата предоставления работнику другого дня отдыха не согласована и не определена в приказе работодателя, то работник не вправе самовольно определять (устанавливать себе) другой день отдыха.¹³ Если работник без согласования с работодателем использует в рабочий день по своему усмотрению день отдыха за работу в выходной день, то невыход на работу в такой рабочий день может быть расценен как нарушение трудовой дисциплины (в том числе как прогул) и на работника может быть наложено дисциплинарное взыскание согласно статье 147 КЗоТ (в том числе он может быть уволен за прогул на основании п. 4 ст. 40 КЗоТ).

При предоставлении работнику компенсации в виде другого дня отдыха следует также учитывать, что ни КЗоТ, ни другие законодательные акты не содержат нормы, согласно которой другой день отдыха может предоставляться работнику только в случае, если работник в выходной день отработал полный рабочий день. Поэтому за работу в выходной день другой день отдыха предоставляется на полный рабочий день независимо от продолжительности работы (количества отработанных часов) в выходной день.

Если в качестве компенсации за работу в выходной день работнику предоставляется другой день отдыха, то оплата всех часов работы в выходной день осуществляется в одинарном размере, а другой день отдыха не оплачивается.¹⁴ Если в этом случае количество отработанных работником часов в выходной день будет меньше или больше количества часов работы по графику в день, в котором работнику предоставляется другой день отдыха, то месячная заработная плата, рассчитываемая из размера оклада (месячной тарифной ставки), исчисляется пропорционально отработанным часам в месяце привлечения к работе в выходной день (см. примеры 1–4 ниже).

Компенсация в виде оплаты в двойном размере

Если в качестве компенсации за работу в выходной день выбрана оплата в двойном размере, то в соответствии с частью второй статьи 72 КЗоТ такая оплата осуществляется по правилам статьи 107 КЗоТ (см. примеры 5–7 ниже). Также в порядке, установленном статьей 107 КЗоТ, осуществляется оплата труда (предоставляется компенсация) за работу в праздничный (нерабочий) день (ч. пятая ст. 73 КЗоТ).

О выбранном виде компенсации за работу в выходной день — оплате в двойном размере работник может сообщить в заявлении, поданном на имя руководителя предприятия, на основании которого вид компенсации отражается в приказе (распоряжении) о привлечении к работе в выходной день.

Заявление работника может иметь такой вид:

Если на общий выходной день — воскресенье (ч. вторая ст. 67 КЗоТ) приходится рабочий день работника согласно его графику работы (сменности), то оплата за работу в такой день должна осуществляться как за обычный рабочий день в одинарном размере, а не как за работу в выходной день. 

Оплата в двойном размере согласно статье 107 КЗоТ работникам, работающим посменно (например, на предприятиях с непрерывным циклом работы), осуществляется только в том случае, если они привлекались к работе непосредственно в свой выходной день, определенный им графиком сменности. Это может быть понедельник, вторник и т. д.¹⁵

Компенсация за работу в праздничные и нерабочие дни

В отличие от работы в выходной день, когда работник по договоренности с работодателем может выбрать вид компенсации, работа в праздничный (нерабочий) день в обязательном порядке компенсируется оплатой в двойном размере.

Согласно части первой статьи 107 КЗоТ работа в праздничный и нерабочий день (а также в выходной день, если работник выбрал «оплатный» вид компенсации — ч. вторая ст. 72 КЗоТ) оплачивается в двойном размере (см. таблицу).

Порядок оплаты работы в праздничный, нерабочий и выходной день

Категории работников	Размер оплаты работы в праздничный, нерабочий и выходной день
Работники со сдельной системой оплаты труда	по двойным сдельным расценкам
Работники, работа которых оплачивается по часовым или дневным ставкам	в размере двойной часовой или дневной ставки
Работники, получающие месячный оклад	– в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада, если работа в праздничный и нерабочий (выходной) день осуществлялась в пределах месячной нормы рабочего времени;  – в размере двойной часовой или дневной ставки сверх оклада, если работа проводилась свыше месячной нормы рабочего времени.

Частью второй статьи 107 КЗоТ установлено, что оплате в двойном размере подлежат часы, фактически отработанные работником в праздничный и нерабочий (выходной) день (см. примеры 8–15 ниже).

Для работников, которым установлен месячный оклад (месячная тарифная ставка), размер дневной (часовой) ставки определяется путем деления величины месячного должностного оклада (месячной тарифной ставки) на количество рабочих дней (часов) согласно графику работы работника в соответствующем месяце (месяце привлечения к работе в праздничный или нерабочий или выходной день).¹⁶

Кроме двойной оплаты, по желанию работника, который работал в праздничный (нерабочий) день, ему может быть предоставлен другой день отдыха (ч. третья ст. 107 КЗоТ). Этот день отдыха работнику не оплачивается и является для него выходным днем (см. примеры 10–15 ниже). Замена повышенной оплаты за работу в праздничные (нерабочие) дни предоставлением другого дня отдыха законодательством не предусмотрена.¹⁷

Обращаем внимание, что у работника, отработавшего в праздничный (нерабочий) день, имеется право на получение другого дня отдыха, которым работник может и не воспользоваться (например, учитывая, что такой день отдыха оплате не подлежит).

Дата предоставления другого дня отдыха согласовывается между работником и работодателем. Другой день отдыха за работу в праздничный (нерабочий) день предоставляется работнику по его желанию только с согласия работодателя на основании приказа руководителя в установленный таким приказом день и работник не вправе самовольно определять (использовать) другой день отдыха (в противном случае он может быть привлечен к дисциплинарной ответственности, как и в случае самовольного использования другого дня отдыха за работу в выходной день).

Если работодатель не против предоставить работнику, кроме двойной оплаты, другой день отдыха за работу в праздничный (нерабочий) день, то, как и в случае с предоставлением другого дня отдыха за работу в выходной день, законодательство не содержит норм, согласно которым другой день отдыха может предоставляться работнику только в случае, если работник в праздничный (нерабочий) день отработал полный рабочий день. Поэтому за работу в праздничный (нерабочий) день другой день отдыха может предоставляться на полный рабочий день независимо от продолжительности (часов) работы в праздничный (нерабочий) день (см. примеры 10–15 ниже).

Кроме того, работодатели могут учесть и рекомендацию судам, приведенную в пункте 16 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» от 24.12.99 г. № 13, согласно которой работнику может быть предоставлен другой день отдыха за работу в праздничный (нерабочий) день при условии, что работа в такой день выполнялась им свыше установленной месячной нормы рабочего времени.

Учитывая изложенное, в коллективном договоре (другом локальном «зарплатном» документе) предприятие может установить, что другой день отдыха за работу в праздничный (нерабочий) день предоставляется по желанию работника только при условии, что работа в такой день выполнялась им свыше установленной месячной нормы рабочего времени.

Для работников, у которых работа в праздничные (нерабочие) дни включается в месячную норму рабочего времени согласно графику работы (сменности), оплата труда осуществляется в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада, но не может быть заменена другим днем отдыха, поскольку в этом случае работником не будет полностью выполнена (отработана) установленная ему месячная норма рабочего времени.¹⁸

Табелирование при работе в выходные и праздничные дни

В табеле учета использования рабочего времени типовой формы № П-5 (далее — табель), которая утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 г. № 489 (далее — Приказ № 489), фактически отработанные часы в выходные и праздничные (нерабочие) дни отражаются по коду «РВ» или «06».

Дни отдыха, предоставляемые в качестве компенсации (если выбран другой день отдыха за работу в выходной день или если за работу в праздничный (нерабочий) день по желанию работника предоставляется другой день отдыха) и не подлежащие оплате, необходимо отражать в табеле как прочее неотработанное время, предусмотренное законодательством, по коду «ІН» или «22».¹⁹

Для отражения в табеле обычных выходных дней Приказом № 489 код не установлен, поэтому предприятия могут самостоятельно его установить и использовать.

Гарантии в оплате труда при работе в выходные, праздничные и нерабочие дни

Статьей 97 КЗоТ и статьей 22 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР (далее — Закон № 108) установлено, что работодатель не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, ухудшающие условия, установленные законодательством, соглашениями и коллективными договорами.

Следовательно, установленные статьей 107 КЗоТ гарантии в оплате труда работников в случае выполнения ими работы в выходные и праздничные (нерабочие) дни являются минимальными государственными гарантиями.

Условия коллективных (трудовых) договоров или соглашений, которые ухудшают по сравнению с действующим законодательством положение работников, являются недействительными, их запрещается включать в договоры и соглашения (ст. 9 КЗоТ, ст. 5 Закона о колдоговорах).

Хозрасчетные предприятия имеют право в коллективном договоре (при его отсутствии — в Положении об оплате труда, трудовых договорах с работниками) устанавливать размер оплаты труда за работу в выходной или праздничный (нерабочий) день выше размера, установленного статьей 107 КЗоТ (ст. 97 КЗоТ, ст. 15 Закона № 108).

Например, за работу в праздничный день 1 января (Новый год) или, как вариант, за работу в период с 00.00 до 6.00 1 января в коллективном договоре можно предусмотреть оплату в размере тройной дневной или часовой ставки.

Обращаем внимание, что начисление работнику двойной оплаты за работу в праздничный (нерабочий) день или начисление работнику двойной оплаты за работу в выходной день, если такой вид компенсации согласован сторонами, является минимальной государственной гарантией в оплате труда (ст. 12 Закона № 108). Невыполнение (несоблюдение) указанной минимальной государственной гарантии в оплате труда влечет наложение штрафа на работодателей в двукратном размере минимальной заработной платы, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (абз. пятый ч. второй ст. 265 КЗоТ), а виновные должностные лица предприятий согласно статье 41 КоАП несут административную ответственность в виде наложения штрафа в размере от 30 до 100 нмдг (от 510 до 1700 грн.).

Не выплаченная своевременно работодателем оплата за работу в выходной, праздничный, нерабочий день обязательно подлежит выплате работнику при окончательном расчете с ним в день увольнения. Если этого не сделать, то работодатель рискует быть привлеченным к ответственности, предусмотренной статьей 117 КЗоТ, в виде начисления такому работнику среднего заработка за все время задержки по день фактического расчета.²⁰

Начисление заработной платы при работе в выходные,
праздничные и нерабочие дни

При начислении заработной платы работникам необходимо учитывать, что норма о двойной оплате за работу в выходные и праздничные (нерабочие) дни, приведенная в части первой статьи 107 КЗоТ, распространяется только на часовые/дневные ставки или сдельные расценки и не распространяется на прочие выплаты работникам (различные доплаты, надбавки и т. п.).

В то же время такие прочие выплаты, исчисляемые исходя из размера тарифной ставки (должностного оклада), выплачиваются в общем порядке и начисляются на одинарную тарифную ставку (должностной оклад) работника²¹ (см. пример 18 ниже). Премии могут начисляться на двойную оплату, если это предусмотрено коллективным договором (Положением о премировании).

Работникам, работающим на территориях радиоактивного загрязнения, оплата за работу в выходной или праздничный день осуществляется в двойном размере с учетом доплаты, установленной за работу в зоне отчуждения (ст. 39, 44 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 г. № 796-XII). Напомним, что согласно постановлению Кабинета Министров Украины «О доплатах лицам, работающим в зоне отчуждения» от 10.09.2008 г. № 831 лицам, которые постоянно работают, а также полицейским, лицам рядового и начальствующего состава органов и подразделений службы гражданской защиты Государственной службы по чрезвычайным ситуациям, Государственного агентства по управлению зоной отчуждения, военнослужащим Национальной гвардии, Службы безопасности, Государственной пограничной службы и Государственной службы специальной связи и защиты информации, которые постоянно выполняют служебные обязанности в зоне отчуждения, устанавливается доплата в размере 150% прожиточного минимума для трудоспособных лиц, установленного на 1 января календарного года, пропорционально отработанному времени.

Следовательно, на вышеуказанную доплату также начисляется «праздничная-выходная» оплата в двойном размере.

Обращаем внимание, что оплата (доплата) за работу в праздничные, нерабочие и выходные дни включается в состав заработной платы, которая сравнивается с минимальной заработной платой, поскольку указанная выплата является оплатой отработанного времени и не указана в перечне выплат, которые не включаются в минимальную заработную плату, приведенном в части второй статьи 3-1 Закона № 108 (см. ниже примеры 1 и 10).²²

Рассмотрим на конкретных примерах порядок начисления заработной платы при работе в выходные, праздничные и нерабочие дни в различных случаях.

ПРИМЕР 1

Оплата труда, если время работы в выходной день меньше продолжительности рабочего дня,
в который работнику предоставляется другой день отдыха

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье продолжительность рабочего дня составляет 8 часов. Норма рабочего времени в мае 2021 года при 40-часовой рабочей неделе составляет 18 рабочих дней (далее — р. д.) или 144 рабочих часа (далее — р. ч.).²³

Работник, месячный оклад которого составляет 5400 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в выходной день — субботу 22 мая и отработал в этот день 6 часов (далее — отраб. ч.). По договоренности сторон в качестве компенсации за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха в пятницу 28 мая.

Определим часовую ставку работника в мае:

5400 грн. : 144 р. ч. = 37,50 грн.

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в месяце привлечения к работе в выходной день (в мае).

Сумма оплаты за отработанные 6 часов в выходной день (22 мая):

6 отраб. ч. х 37,50 грн. = 225 грн.

Учитывая, что работник не работал в пятницу 28 мая, заработная плата за этот день ему не начисляется.

Поскольку работник без учета работы в выходной день в мае отработал только 17 из 18 рабочих дней или 136 из 144 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в пятницу 28 мая продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы за это отработанное время в мае у него составляет:

5400 грн. : 18 р. д. х 17 отраб. д. = 300 грн. х 17 отраб. д. = 5100 грн.

или

5400 грн. : 144 р. ч. х 136 отраб. ч. = 37,50 грн. х 136 отраб. ч. = 5100 грн.

В данном случае нет расхождений в сумме заработной платы за месяц, рассчитанной из дневной и часовой ставок, но такое бывает не всегда. Если такое расхождение будет из-за необходимости округления размеров дневной и часовок ставок (см. пример 2), то для более точного расчета рекомендуем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах²⁴, если, конечно, на предприятии не введена оплата труда по дневным ставкам.

Учитывая, что работник в мае, кроме отработки рабочих дней, установленных графиком, работал также в свой выходной день (22 мая), общая сумма его заработной платы за май составляет²⁵:

5100 + 225 = 5325 грн. (І способ)

Поскольку все 142 отработанных часа (136 отраб. ч. по графику + 6 отраб. ч. в выходной день) в мае подлежат оплате в одинарном размере, а вышерассчитанная часовая ставка работника в этом месяце составляет 37,50 грн., расчет общей суммы заработной платы за май можно сделать и таким образом:

5400 грн. : 144 р. ч. х 142 отраб. ч. = 37,50 грн. х 142 отраб. ч. = 5325 грн. (ІІ способ)

Как видно, І и ІІ способы расчета дают одинаковую общую месячную заработную плату работника в мае. Это вызвано тем, что при расчете суммы заработной платы сначала исчислялась часовая ставка с округлением до двух знаков после запятой (до копеек), и только потом она умножалась на количество отработанных часов. В большинстве случаев именно такой расчет месячной заработной платы рекомендуем применять на практике, хотя бывают и исключения (см. пример 3).

Обращаем внимание, что месячная заработная плата работника в мае оказалась меньше размера его оклада (5325 грн. < 5400 грн.), поскольку работником не выполнена месячная норма труда: отработано всего 142 рабочих часа (136 часов в рабочие дни и 6 часов в выходной день) вместо предусмотренных графиком работы 144 рабочих часов.

Соответственно, минимальная заработная плата работника в этом месяце исчисляется пропорционально отработанному времени (выполненной норме труда), что предусмотрено частью пятой статьи 3-1 Закона № 108.

Определим «пропорциональную» минимальную заработную плату работника в мае:

6000 грн. : 144 р. ч. х 142 отраб. ч. = 5916,67 грн.

Поскольку начисленная работнику в мае заработная плата за отработанное время (с учетом оплаты за работу в выходной день) оказалась меньше «пропорциональной» минимальной заработной платы (5325 грн. < 5916,67 грн.), ему необходимо начислить доплату до указанной «пропорциональной» минимальной заработной платы в размере:

5916,67 – 5325 = 591,67 грн.

Общая сумма заработной платы, подлежащая начислению работнику в мае:

5325 грн. (зарплата за отработанное время) + 591,67 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 5916,67 грн.²⁶

ПРИМЕР 2

Оплата труда, если время работы в выходной день больше продолжительности рабочего дня,
в который работнику предоставляется другой день отдыха

На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье и продолжительностью рабочего дня — 8 часов. В апреле 2021 года норма рабочего времени составляет 22 рабочих дня или 175 рабочих часов. Работник, месячный оклад которого 6500 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в выходной день — воскресенье 25 апреля для ликвидации последствий аварии и отработал в этот день 10 часов. На основании заявления работника в качестве компенсации за работу в выходной день ему предоставлен другой день отдыха в ближайший рабочий день — понедельник 26 апреля.

Определим часовую ставку работника в апреле:

6500 грн. : 175 р. ч. = 37,14 грн.

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в месяце привлечения работника к работе в выходной день (в апреле).

Размер оплаты за отработанные 10 часов в выходной день (25 апреля):

10 отраб. ч. х 37,14 грн. = 371,40 грн.

Учитывая, что работник не отработал рабочий день в понедельник 26 апреля (в этот день ему предоставлен день отдыха за работу в выходной день), заработная плата за этот день ему не начисляется.

Поскольку работник, без учета работы в выходной день, в апреле отработал 21 из 22 рабочих дней или 167 из 175 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в понедельник 26 апреля продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы за это отработанное время в апреле у него составляет:

6500 грн. : 22 р. д. х 21 отраб. д. = 295,45 грн. х 21 отраб. д. = 6204,45 грн.

или

6500 грн. : 175 р. ч. х 167 отраб. ч. = 37,14 грн. х 167 отраб. ч. = 6202,38 грн.

Небольшое расхождение в итоговой сумме заработной платы за месяц, рассчитанной из дневной и часовой ставок, объясняется округлением при определении размеров указанных ставок, а также тем, что в апреле один из рабочих дней является предпраздничным днем (30 апреля), работа в который сокращается на один час, вследствие чего дневная ставка в этот день такая же, как и во все остальные дни, хотя продолжительность работы в этот день на один час короче. Для более точного расчета заработной платы в данной ситуации рекомендуем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах, если, конечно, внутренними документами на предприятии не введена оплата труда по дневным ставкам.

Поскольку работник в апреле, кроме работы в рабочие дни, предусмотренные графиком, работал также в свой выходной день, общая сумма его заработной платы за апрель (при использовании часовой ставки для расчетов) составляет:

6202,38 + 371,40 = 6573,78 грн. (І способ)

Учитывая, что каждый из 177 отработанных часов в апреле (167 отраб. ч. по графику + 10 отраб. ч. в выходной день) подлежит оплате в одинарном размере, а также то, что вышерассчитанная часовая ставка работника в этом месяце составляет 37,14 грн., расчет общей суммы заработной платы за апрель можно сделать также следующим способом:

6500 грн. : 175 р. ч. х 177 отраб. ч. = 37,14 грн. х 177 отраб. ч. = 6573,78 грн. (ІІ способ)

Как видно, І и ІІ способы расчета дают одинаковую месячную заработную плату работника в апреле, поскольку для расчетов использовалась часовая (не дневная) ставка.

ПРИМЕР 3

Оплата труда, если время работы в выходной день соответствует продолжительности рабочего дня,
в который работнику предоставляется другой день отдыха

Работнику (грузчику) установлена 6-дневная 35-часовая рабочая неделя с рабочими днями в понедельник–пятницу по 6 рабочих часов, в субботу 5 рабочих часов и выходным днем в воскресенье (сокращенная рабочая неделя — ст. 51 КЗоТ). На основании приказа руководителя для выполнения неотложных погрузочно-разгрузочных работ этот работник был привлечен к работе в выходной день — воскресенье 16 мая 2021 года. В этот день работник отработал 6 часов. Учитывая, что у работника только один выходной день в неделю, в качестве компенсации за работу в выходной день ему предоставлен другой день отдыха в ближайший рабочий день — понедельник 17 мая, продолжительность рабочего дня в который по графику работы составляет 6 часов. Норма рабочего времени работника в мае — 128 рабочих часов (18 р. д. х 6 р. ч. + 4 р. д. х 5 р. ч.). Оклад работника — 6200 грн.

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в месяце привлечения к работе в выходной день (в мае).

Определим часовую ставку работника в мае:

6200 грн. : 128 р. ч. = 48,4375 ≈ 48,44 грн.

Сумма оплаты за отработанные 6 часов в выходной день (16 мая):

6 отраб. ч. х 48,44 грн. = 290,64 грн.

Учитывая, что работник не отработал рабочий день в понедельник 17 мая, за этот день заработная плата ему не начисляется.

Поскольку работник без учета работы в выходной день в мае отработал 122 из 128 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан рабочий день в понедельник 17 мая продолжительностью 6 рабочих часов), сумма заработной платы за эти отработанные часы в мае у него составляет:

6200 грн. : 128 р. ч. х 122 отраб. ч. = 48,44 грн. х 122 отраб. ч. = 5909,68 грн.

Работник в мае, кроме отработки рабочих дней согласно графику, работал также в свой выходной день, поэтому общая сумма его заработной платы за май составляет:

5909,68 + 290,64 = 6200,32 грн.

Учитывая, что работником выполнена месячная норма труда в мае — отработано всего 128 рабочих часов (122 часа в рабочие дни и 6 часов в выходной день), и все часы работы подлежат оплате в одинарном размере, фактически ему надлежит выплатить в этом месяце заработную плату в размере оклада. Вышерассчитанная месячная заработная плата больше оклада на 0,32 грн. (6200,32 – 6200), поскольку имело место округление размера часовой ставки в сторону увеличения до сотых (с 48,4375 до 48,44 грн.).

В данном случае округление рекомендуем делать не на этапе определения часовой ставки, а в конце, тогда работнику необходимо выплатить заработную плату за май в размере оклада — 6200 грн. (6200 грн. : 128 р. ч. х 128 отраб. ч.).

ПРИМЕР 4

Оплата труда, если за работу в выходной день предоставляется другой день отдыха в следующем месяце

На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с продолжительностью рабочего дня — 8 часов. При 40-часовой рабочей неделе в 2021 году норма рабочего времени составляет: в мае — 144 рабочих часа или 18 рабочих дней; в июне — 160 рабочих часов или 20 рабочих дней. Работник, месячный оклад которого 8300 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в выходной день — субботу 29 мая и отработал в этот день 5 часов. На основании заявления работника в качестве компенсации за работу в выходной день ему предоставлен другой день отдыха в следующем месяце — 4 июня (пятница).

Определим заработную плату работника в мае и июне, если в этих месяцах работник отработал все остальные рабочие дни, предусмотренные графиком работы.

Поскольку за работу в выходной день работнику предоставлен другой день отдыха, отработанные часы в выходной день в мае оплачиваются в размере одинарной часовой ставки, установленной в этом месяце.

Часовая ставка работника в мае:

8300 грн. : 144 р. ч. = 57,64 грн.

Сумма оплаты за работу в выходной день 29 мая:

5 отраб. ч. х 57,64 грн. = 288,20 грн.

Заработная плата работника в мае:

8300 + 288,20 = 8588,20 грн.

Учитывая, что в июне работник не отработал рабочий день в пятницу 4 июня (в этот день ему предоставлен день отдыха за работу в выходной день в мае), заработная плата за этот день ему не начисляется.

Поскольку работник в июне отработал 19 из 20 рабочих дней или 152 из 160 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в пятницу 4 июня продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы в июне у него составляет:

8300 грн. : 20 р. д. х 19 отраб. д. = 415 грн. х 19 отраб. д. = 7885 грн.

или

8300 грн. : 160 р. ч. х 152 отраб. ч. = 51,88 грн. х 152 отраб. ч. = 7885,76 грн.

Небольшое расхождение на 0,76 грн. (7885,76 – 7885) в итоговой сумме заработной платы в июне, рассчитанной из дневной и часовой ставок, объясняется округлением в сторону увеличения до сотых (с 51,875 до 51,88 грн.) размера часовой ставки.

В данном случае рекомендуем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах, если, конечно, внутренним документом на предприятии не введена оплата труда по дневным ставкам.

ПРИМЕР 5

Оплата работы в выходной день, если в качестве компенсации выбрана
двойная оплата (работнику установлен месячный оклад)

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с 8-часовым рабочим днем с выходными днями в субботу и воскресенье. Норма рабочего времени в мае 2021 года — 144 рабочих часа. Работник, месячный оклад которого составляет 9000 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в свой выходной день — субботу 15 мая и отработал в этот день 7 часов. Эти часы отработаны свыше установленной месячной нормы рабочего времени. В качестве компенсации за работу в выходной день работнику выплачивается двойная часовая ставка за каждый час работы в выходной день.

Определим часовую ставку работника в мае:

9000 грн. : 144 р. ч. = 62,50 грн.

Сумма оплаты за отработанные часы в выходной день:

7 отраб. ч. х 62,50 грн. х 2 = 875 грн.

Общая сумма заработной платы за май:

9000 + 875 = 9875 грн.

ПРИМЕР 6

Оплата работы в выходной день в двойном размере при почасовой оплате труда

На предприятии 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Норма рабочего времени в июне 2021 года — 160 рабочих часов. Для работников структурного подразделения предприятия установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой — 45 грн. Работник этого структурного подразделения согласно приказу руководителя был привлечен к работе в выходной день — понедельник 21 июня 2021 года (этот день является выходным, поскольку на него перенесен выходной день с воскресенья 20 июня, на который в текущем году пришелся нерабочий день — Троица), и отработал в этот день 5 часов. Кроме того, работник в июне отработал все установленные графиком работы 160 рабочих часов.

Сумма оплаты за работу в выходной день:

5 отраб. ч. х 45 грн. х 2 = 450 грн.

Общая сумма заработной платы за июнь:

160 отраб. ч. х 45 грн. + 450 грн. = 7650 грн.

ПРИМЕР 7

Оплата работы в выходной день в двойном размере при сдельной оплате труда

На предприятии 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Для работника производственного цеха предприятия установлена сдельная оплата труда — 30 грн. за изготовленную единицу продукции. В мае 2021 года работник согласно приказу руководителя был привлечен к работе в свой выходной день — субботу 29 мая, и изготовил в этот день 15 единиц продукции. Кроме того, отработав все 18 рабочих дней мая, работник изготовил за эти дни 280 единиц продукции (далее — ед.).

Сумма оплаты за работу в выходной день:

15 ед. х 30 грн. х 2 = 900 грн.

Общая сумма заработной платы за май:

280 ед. х 30 грн. + 900 грн. = 9300 грн.

ПРИМЕР 8

Оплата работы в нерабочий день, если она выполнялась в пределах месячной нормы рабочего времени,
и другой день отдыха работнику не предоставляется

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с двумя выходными днями, которые работникам структурного подразделения предоставляются согласно индивидуальному графику работы. Для работницы этого структурного подразделения согласно ее графику работы воскресенье 2 мая, на который приходится общегосударственный нерабочий день Пасха, является рабочим днем. В этот день работница отработала установленный графиком работы полный рабочий день продолжительностью 8 часов, который включается в норму рабочего времени мая, составляющую 18 рабочих дней или 144 рабочих часа. Другой день отдыха за работу в нерабочий день (Пасха) ей не предоставляется. Работнице установлен оклад в размере 7500 грн.

Поскольку работа в воскресенье 2 мая (нерабочий день — Пасха) выполнялась работницей в пределах месячной нормы рабочего времени, она оплачивается в размере одинарной часовой или дневной ставки сверх оклада.

Определим сумму доплаты за работу в нерабочий день исходя из часовой ставки в мае:

7500 грн. : 144 р. ч. х 8 отраб. ч. = 52,08 грн. х 8 отраб. ч. = 416,64 грн. (І способ)

Сумма доплаты за работу в нерабочий день исходя из дневной ставки в мае:

7500 грн. : 18 р. д. х 1 отраб. д. = 416,67 грн. (ІІ способ)

Небольшое расхождение на 0,03 грн. (416,67 – 416,64) в размере доплаты за работу в нерабочий день по двум способам расчета объясняется округлением при определении размеров часовой и дневной ставок. В данном случае рекомендуем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах (І способ), если, конечно, внутренним документом на предприятии не введена оплата труда по дневным ставкам.

Общая сумма заработной платы за май при применении часовой ставки:

7500 грн. + 416,64 грн. = 7916,64 грн.

Общая сумма заработной платы за май при применении дневной ставки:

7500 грн. + 416,67 грн. = 7916,67 грн.

ПРИМЕР 9

Оплата работы в праздничный день, если она выполнялась свыше месячной нормы рабочего времени,
и другой день отдыха работнику не предоставляется

На предприятии для структурного подразделения установлена 5-дневная 39-часовая рабочая неделя с рабочими днями в понедельник–четверг (по 8 рабочих часов) и пятницу (7 рабочих часов) с выходными днями в субботу и воскресенье (сокращенная рабочая неделя — ст. 51 КЗоТ). Работник этого подразделения, месячный оклад которого составляет 8000 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в праздничный день 9 мая (День победы) и отработал в этот день 6 часов. Работа в праздничный день выполнялась работником свыше установленной месячной нормы рабочего времени, при этом другой день отдыха за работу в праздничный день ему не предоставляется.

Норма рабочего времени работника в мае 2021 года — 140 рабочих часов.

Определим часовую ставку работника в мае:

8000 грн. : 140 р. ч. = 57,14 грн.

Сумма оплаты за отработанные часы в праздничный день:

6 отраб. ч. х 57,14 грн. х 2 = 685,68 грн.

Общая сумма заработной платы за май:

8000 + 685,68 = 8685,68 грн.

ПРИМЕР 10

Оплата труда, если продолжительность работы в праздничный день
соответствует продолжительности рабочего дня, и работнику предоставляется другой день отдыха

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с продолжительностью рабочего дня — 8 часов. Работник, месячный оклад которого составляет 5500 грн., для ликвидации последствий аварии на основании приказа руководителя был привлечен к работе в праздничный день 24 августа (День независимости Украины). В этот день работник отработал 8 часов (фактически полный рабочий день). За работу в праздничный день работнику, кроме двойной оплаты, с согласия работодателя предоставлен другой день отдыха 30 августа (понедельник). Норма рабочего времени в августе 2021 года — 21 рабочий день или 167 рабочих часов (на предприятии не переносился рабочий день с 23 на 28 августа). В августе 2021 года один из рабочих дней является предпраздничным днем (23 августа), работа в который сокращается на один час, вследствие чего дневная ставка в этот день такая же, как и во все остальные дни, хотя продолжительность работы в этот день на один час меньше (составляет 7 рабочих часов).

Во внутренних «зарплатных» документах предприятия норма об обязательном применении дневных ставок для оплаты труда отсутствует, поэтому для расчетов будем использовать часовую ставку и норму рабочего времени в часах.

Часовая ставка работника в августе:

5500 грн. : 167 р. ч. = 32,93 грн.

Несмотря на то, что работнику в августе предоставлялся другой день отдыха и в этом месяце им выполнена месячная норма рабочего времени — отработано 167 часов (159 часов по графику и 8 часов в праздничный день), изначально работа в праздничный день выполнялась вне графика и свыше месячной нормы рабочего времени, поэтому оплата за такую работу начисляется в размере двойной часовой ставки сверх оклада²⁷ и составляет:

8 отраб. ч. х 32,93 грн. х 2 = 526,88 грн.

За другой день отдыха, предоставленный работнику в понедельник 30 августа, заработная плата не начисляется, поскольку в этот день работник не работал.

Общая сумма заработной платы за отработанное время в августе (159 часов по графику и 8 часов в праздничный день) у работника составляет:

159 отраб. ч. х 32,93 грн. + 526,88 грн. = 5762,75 грн.

Начисленная работнику в августе заработная плата за отработанное время (с учетом оплаты за работу в праздничный день²⁸) оказалась меньше минимальной заработной платы в месячном размере (5762,75 грн. < 6000 грн.), при этом работник выполнил норму рабочего времени, установленную ему на этот месяц, отработав в августе 167 часов (159 часов по графику работы и 8 часов в праздничный день). Следовательно, ему в августе необходимо начислить доплату до минимальной заработной платы в сумме:

6000 – 5762,75 = 237,25 грн.

Общая сумма заработной платы, подлежащая начислению работнику в августе:

5762,75 грн. (зарплата за отработанное время) + 237,25 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 6000 грн.²⁹

ПРИМЕР 11

Оплата труда, если время работы в праздничный день меньше продолжительности рабочего дня,
и предоставляется другой день отдыха, а также совершен прогул

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с 8-часовым рабочим днем с выходными днями в субботу и воскресенье. Работник, месячный оклад которого 9000 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в праздничный день 1 мая (День труда). В этот день он отработал 5 часов. За работу в праздничный день работнику, кроме двойной оплаты, с согласия работодателя предоставлен другой день отдыха 17 мая (понедельник), продолжительность рабочего дня в который по графику работы составляет 8 часов. В мае работник один рабочий день — 31 мая (понедельник) прогулял. На предприятии (для работника) норма рабочего времени в мае составляет 144 рабочих часа.

Определим часовую ставку работника в мае:

9000 грн. : 144 р. ч. = 62,50 грн.

Несмотря на то, что в мае работнику предоставлялся другой день отдыха, один день он прогулял, и в этом месяце им не выполнена месячная норма рабочего времени — отработано 133 часа (128 часов (144 – 8 – 8) по графику и 5 часов в праздничный день), изначально работа в праздничный день выполнялась вне графика и свыше месячной нормы рабочего времени, поэтому оплата за такую работу начисляется в размере двойной часовой ставки сверх оклада²⁸ и составляет:

5 отраб. ч. х 62,50 грн. х 2 = 625 грн.

Другой день отдыха, предоставленный работнику в понедельник 17 мая, не оплачивается.

Поскольку работник в мае без учета работы в праздничный день отработал только 128 из 144 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработаны два рабочих дня 17 и 31 мая общей продолжительностью 16 (8 + 8) рабочих часов), сумма заработной платы в мае за указанные отработанные часы по графику у работника составляет:

9000 грн. : 144 р. ч. х 128 отраб. ч. = 62,50 грн. х 128 отраб. ч. = 8000 грн.

Общая сумма заработной платы работника за май составляет:

8000 + 625 = 8625 грн.

ПРИМЕР 12

Оплата труда, если время работы в нерабочий день больше продолжительности рабочего дня,
и предоставляется другой день отдыха

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с 8-часовым рабочим днем с выходными днями в субботу и воскресенье. Работник, месячный оклад которого составляет 8500 грн, в текущем году на основании приказа руководителя для ликвидации последствий аварии был привлечен к работе в общегосударственный нерабочий день 20 июня (Троица). В этот день работник отработал 10 часов. За выход на работу в нерабочий день работнику, кроме двойной оплаты, с согласия работодателя предоставлен другой день отдыха 25 июня (пятница), продолжительность рабочего дня в который по графику работы составляет 8 часов. На предприятии (для работника) норма рабочего времени в июне составляет 160 рабочих часов.

Определим часовую ставку работника в июне:

8500 грн. : 160 р. ч. = 53,13 грн.

Сумма оплаты за работу в нерабочий день:

10 отраб. ч. х 53,13 грн. х 2 = 1062,60 грн.

Другой день отдыха за работу в нерабочий день, который предоставлен работнику в пятницу 25 июня, оплате не подлежит.

Учитывая, что работник в июне, без учета работы в нерабочий день, отработал 152 из 160 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в пятницу 25 июня продолжительностью 8 рабочих часов), общая сумма заработной платы в июне за указанные отработанные часы по графику у него составляет:

8500 грн. : 160 р. ч. х 152 отраб. ч. = 53,13 грн. х 152 отраб. ч. = 8075,76 грн.

Поскольку работник в июне работал также в нерабочий день, за что ему надлежит выплатить 1062,60 грн., общая сумма заработной платы за июнь у него составляет:

8075,76 + 1062,60 = 9138,36 грн.

ПРИМЕР 13

Оплата труда, если за работу в праздничный день, кроме двойной оплаты,
предоставляется другой день отдыха в следующем месяце

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с 8-часовым рабочим днем с выходными днями в субботу и воскресенье. Работник, месячный оклад которого составляет 8000 грн., на основании приказа руководителя был привлечен к работе в праздничный день 28 июня (День Конституции Украины), в который отработал 5 часов. За работу в праздничный день работнику, кроме двойной оплаты, с согласия работодателя предоставлен другой день отдыха в следующем месяце — 9 июля (пятница), продолжительность рабочего дня в который по графику работы составляет 8 часов. На предприятии норма рабочего времени в июне составляет 160 рабочих часов, в июле — 176 рабочих часов.

Определим заработную плату работника в июне и июле, если в этих месяцах работник отработал все остальные рабочие дни, предусмотренные графиком работы.

Поскольку работа в праздничный день выполнялась работником свыше месячной нормы рабочего времени, она оплачивается в размере двойной часовой ставки сверх оклада.

Определим часовую ставку работника в июне:

8000 грн. : 160 р. ч. = 50 грн.

Сумма оплаты за работу в праздничный день:

5 отраб. ч. х 50 грн. х 2 = 500 грн.

Заработная плата работника в июне:

8000 + 500 = 8500 грн.

Учитывая, что в июле работник не отработал рабочий день в пятницу 9 июля (в этот день ему предоставлен день отдыха за работу в праздничный день в июне), заработная плата за этот день ему не начисляется.

Поскольку работник в июле отработал 168 из 176 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в пятницу 9 июля продолжительностью 8 рабочих часов), сумма заработной платы в июле у него составит:

8000 грн. : 176 р. ч. х 168 отраб. ч. = 45,45 грн. х 168 отраб. ч. = 7635,60 грн.

ПРИМЕР 14

Компенсация за работу в праздничный день с предоставлением другого дня отдыха,
если работнику установлена почасовая оплата труда

Работнику предприятия, работающему с 5-дневной 30-часовой рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье (продолжительность рабочего дня — 6 часов), установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой в размере 60 грн. В мае 2021 года норма рабочего времени у работника — 108 рабочих часов (18 р. д. х 6 р. ч.). Согласно приказу руководителя работник был привлечен к работе в праздничный день 9 мая (День победы) и отработал в этот день 7 часов. За работу в праздничный день работнику, кроме двойной оплаты, с согласия работодателя предоставлен другой день отдыха 31 мая (понедельник), продолжительность рабочего дня в который по графику работы составляет 6 часов.

Сумма оплаты за работу в праздничный день:

7 отраб. ч. х 60 грн. х 2 = 840 грн.

Поскольку работник в мае отработал 102 из 108 рабочих часов, предусмотренных графиком работы на этот месяц (не отработан один рабочий день в понедельник 31 мая продолжительностью 6 рабочих часов), а также работал в праздничный день, за что ему надлежит выплатить 840 грн., его общая заработная плата за май составляет:

102 отраб. ч. х 60 грн. + 840 грн. = 6960 грн.

ПРИМЕР 15

Компенсация за работу в праздничный день с предоставлением другого дня отдыха,
если работнику установлена сдельная оплата труда

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей (выходные дни в суботу и воскресенье) и 8-часовым рабочим днем для работника со сдельной оплатой труда установлена сдельная расценка — 40 грн. за одно изделие и норма выработки, рассчитанная на 8-часовый рабочий день, — 10 изделий. Работник согласно приказу руководителя был привлечен к работе в праздничный день 1 мая (День труда). В этот день работник изготовил 11 изделий. За работу в праздничный день работнику, кроме двойной оплаты, с согласия работодателя предоставлен другой день отдыха 7 мая (пятница).

Работник в мае, кроме работы в праздничный день, отработал 17 рабочих дней (не отработан только один рабочий день, предусмотренный графиком работы на этот месяц — 7 мая), в которые изготовил 185 изделий (далее — изд.).

Сумма оплаты за работу в праздничный день:

11 изд. х 40 грн. х 2 = 880 грн.

Заработная плата работника за май:

185 изд. х 40 грн. + 880 грн. = 8280 грн.

__________________________________________________________________________________

Оплата работы в выходные, праздничные и нерабочие дни
при начислении работникам доплат, надбавок и премий

Кроме тарифной составляющей заработной платы, работникам в установленных случаях начисляются поощрительные и компенсационные выплаты: доплаты, надбавки, премии, вознаграждения и т. д. Такие выплаты осуществляются также работникам, которые привлекаются к работе в выходные, праздничные и нерабочие дни, за что им начисляется оплата (доплата) в вышерассмотренном порядке.

Как отмечалось выше, при выполнении работы в выходные, праздничные, нерабочие дни доплаты и надбавки начисляются на одинарную (не двойную) часовую ставку.

Если работник привлекается к работе в выходной или праздничный (нерабочий) день, и при этом такая работа выполняется частично или полностью в ночное (вечернее) время (например, в случае ликвидации последствий аварии или когда посменная работа приходится на ночные (вечерние) часы в праздничный день согласно графику работы), то работнику, кроме оплаты за отработанные часы в выходной или праздничный (нерабочий) день, начисляется доплата за работу в ночное (вечернее) время в порядке, установленном коллективным договором с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (территориальными) соглашениями.

Напомним, что согласно статье 108 КЗоТ работа в ночное время (с 10 часов вечера до 6 часов утра) оплачивается в повышенном размере, устанавливаемом генеральным, отраслевым (региональным) соглашениями и коллективным договором, но не ниже 20% тарифной ставки (оклада) за каждый час работы в ночное время.³⁰

Обращаем внимание, что статья 108 КЗоТ в вопросе осуществления повышенной оплаты за работу ночью не содержит исключений относительно работы в выходной (праздничный, нерабочий) день, поэтому начисление такой оплаты при работе в указанные дни также является обязательным.

Если предприятие через своих представителей участвовало в подписании Генерального соглашения о регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине на 2019 – 2021 годы от 14.05.2019 г. (далее — Генеральное соглашение)³¹, то доплата за работу в ночное время должна выплачиваться работникам в размере не ниже 35% часовой тарифной ставки (должностного оклада) за каждый час работы в это время, а за работу в вечернее время (с 18 до 22 часов) при многосменном режиме работы — не ниже 20% часовой тарифной ставки (оклада, должностного оклада) за каждый час работы в такое время (приложение 3 к Генеральному соглашению).

Если предприятие находится в сфере действия отраслевого (территориального) соглашения, то размер доплаты за работу в ночное (вечернее) время в коллективном договоре должен быть установлен в размере не ниже, чем определено таким соглашением (ст. 9 Закона о колдоговорах).³²

Доплата за работу в ночное (вечернее) время, если такая работа выполнялась в выходной (праздничный, нерабочий) день, начисляется на одинарную (не двойную) часовую ставку работника в месяце ее начисления.³³

ПРИМЕР 16

Оплата труда работника, привлеченного к работе в выходной день,
которая частично выполнялась в ночное время (работнику установлен месячный оклад)

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с 8-часовым рабочим днем с выходными днями в субботу и воскресенье. Норма рабочего времени в апреле 2021 года — 175 рабочих часов. Работник, месячный оклад которого составляет 7500 грн., выполнил норму рабочего времени на апрель, и, кроме того, для ликвидации последствий аварии на основании приказа руководителя был привлечен к работе в свой выходной день — воскресенье 25 апреля. В результате он работал в этот день с 19.00 до 24.00, т. е. всего работник отработал 5 часов, в том числе 2 часа — в ночное время (с 22.00 до 24.00). За работу в выходной день в качестве компенсации ему начисляется оплата в размере двойной часовой ставки сверх оклада за каждый час работы в выходной день.

Определим часовую ставку работника в апреле:

7500 грн. : 175 р. ч. = 42,86 грн.

Сумма оплаты за отработанные часы в выходной день:

5 отраб. ч. х 42,86 грн. х 2 = 428,60 грн.

Поскольку работник в выходной день 25 апреля отработал 2 часа в ночное время, ему необходимо начислить доплату за работу ночью, которая на предприятии выплачивается в размере 20% тарифной ставки (оклада) за каждый час работы в ночное время.

Сумма доплаты за работу в ночное время:

2 отраб. ч. х 42,86 грн. х 20% = 17,14 грн.

Общая сумма заработной платы за апрель:

7500 + 428,60 + 17,14 = 7945,74 грн.

ПРИМЕР 17

Оплата труда, если рабочие смены приходятся на праздничные дни,
ночное и вечернее время (работнику установлена почасовая оплата труда)

На непрерывно работающем предприятии работник, часовая ставка которого составляет 55 грн., работает посменно. Согласно графику работы он отработал смену с 22.00  30 апреля до 6.00  1 мая (День труда) и смену с 14.00 до 22.00  9 мая (День победы). Работник в мае выполнил свою норму рабочего времени — 144 часа, в том числе отработал 48 часов в ночное время и 24 часа в вечернее время.

В данном случае 6 часов работы с 0.00 до 6.00  1 мая и 8 часов работы с 14.00 до 22.00  9 мая, т. е. всего 14 часов (6 + 8), пришлись на праздничные дни.

Поскольку работа в праздничные дни выполнялась в пределах месячной нормы рабочего времени, то за все часы работы в указанные дни работнику осуществляется доплата в размере одинарной часовой ставки сверх оклада.

Сумма доплаты за отработанные часы в праздничные дни:

55 грн. х 14 отраб. ч. = 770 грн.

На предприятии доплата за работу в ночное время выплачивается в размере 40% часовой тарифной ставки, а за работу в вечернее время — в размере 20% часовой тарифной ставки.

Сумма доплаты за отработанные работником в мае 48 часов в ночное время (в том числе за отработанные 6 часов с 0.00 до 6.00  1 мая):

48 отраб. ч. х 55 грн. х 40% = 1056 грн.

Сумма доплаты за отработанные работником в мае 24 часа в вечернее время (в том числе за отработанные 4 часа с 18.00 до 22.00  9 мая):

24 отраб. ч. х 55 грн. х 20% = 264 грн.

Общая сумма заработной платы работника в мае:

144 отраб. ч. х 55 грн. + 770 грн. + 1056 грн. + 264 грн. = 10 010 грн.

ПРИМЕР 18

Оплата труда, если в месяце привлечения к работе
в нерабочий день работнику выплачивались доплата, надбавка и премия

На предприятии установлена 5-дневная 40-часовая рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Продолжительность рабочего дня — 8 часов. Норма рабочего времени в июне 2021 года — 160 рабочих часов. Работнику, месячный оклад которого составляет 7000 грн., в июне выплачиваются надбавка за высокие достижения в труде в размере 10% оклада, производственная премия в размере 20% оклада и доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в размере 30% оклада.

На основании приказа руководителя работник был привлечен к работе в нерабочий день 20 июня (Троица) и отработал в этот день 4 часа, выполняя должностные обязанности по своей должности без выполнения обязаностей по должности временно отсутствующего работника. Работа в нерабочий день выполнялась работником свыше установленной месячной нормы рабочего времени, при этом дополнительный день отдыха за работу в нерабочий день ему не предоставляется. Всего в июне работник отработал 164 часа (160 часов в рабочие дни и 4 часа в нерабочий день). Положением о премировании установлено, что производственная премия начисляется на одинарную (не двойную) оплату за работу в выходной (праздничный, нерабочий) день.

Часовая ставка работника в июне:

7000 грн. : 160 р. ч. = 43,75 грн.

Сумма оплаты за отработанные часы в нерабочий день:

4 отраб. ч. х 43,75 грн. х 2 = 350 грн.

Поскольку работник работал в нерабочий день и выполнял в этот день должностные обязанности по своей должности без выполнения обязаностей по должности временно отсутствующего работника, то надбавка за высокие достижения в труде и производственная премия в июне начисляются ему с учетом отработанного времени в нерабочий день, при этом начисление надбавки и премии за отработанные часы в нерабочий день осуществляется на одинарную часовую ставку. Доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника начисляется без учета отработанного времени в нерабочий день.

Сумма надбавки за высокие достижения в труде в июне:

164 отраб. ч. х 43,75 грн. х 10% = 717,50 грн.

Сумма премии в июне:

164 отраб. ч. х 43,75 грн. х 20% = 1435 грн.

Сумма доплаты за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника в июне:

7000 грн. х 30% = 2100 грн.

Общая сумма заработной платы за июнь:

7000 грн. (оклад) + 350 грн. (оплата за работу в нерабочий день) + 717,50 грн. (надбавка) + 1435 грн. (премия) + 2100 грн. (доплата) = 11 602,50 грн.

_________________________________________________________________________________

Оплата работы в выходные, праздничные и нерабочие дни
при суммированном учете рабочего времени

Выходные дни работников, работающих посменно с суммированным учетом рабочего времени, могут приходиться на любые дни недели. Если посменно работающий сотрудник приказом работодателя был привлечен к работе в свой выходной день (не общеустановленный, а установленный для этого работника графиком сменности), а также если работа в праздничный день не планировалась, но работник был привлечен к ней на основании приказа работодателя, то такая работа считается выполненной свыше месячной нормы рабочего времени.

При суммированном учете рабочего времени часы работы в праздничные (нерабочие) дни по графику работы предприятия (работника) включаются в норму рабочего времени за учетный период (месяц, квартал, полугодие, год), установленный на предприятии. Часы работы, превышающие норму рабочего времени за учетный период, считаются сверхурочными и оплачиваются в двойном размере согласно статье 106 КЗоТ.

Если работники с суммированным учетом рабочего времени привлекались к работе в праздничный (нерабочий) день, которая не предусматривалась графиком их работы (работников привлекали к работе в их выходной день на основании приказа руководителя), то часы такой работы, превышающие норму рабочего времени за учетный период, должны быть оплачены в двойном размере как часы работы в праздничные и нерабочие дни согласно статье 107 КЗоТ и не подлежат оплате в двойном размере согласно статье 106 КЗоТ в составе сверхурочных часов, определяемых по окончании учетного периода (п. 11 Методических рекомендаций по применению суммированного учета рабочего времени, утвержденных приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 19.12.2006 г. № 138).³⁴

При определении часовой ставки для оплаты фактически отработанных часов в праздничные, нерабочие, выходные дни для работников, которым установлен суммированный учет рабочего времени, необходимо месячный оклад работника разделить на месячную норму рабочего времени, установленную правилами внутреннего трудового распорядка для данного подразделения (работника) или графиком сменности.³⁵

Оплата работы в выходные, праздничные и нерабочие дни в командировке

Для работников, направляемых в командировку, законодательством, в частности статьей 121 КЗоТ и Инструкцией о служебных командировках в пределах Украины и за границу, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 13.03.98 г. № 59 (далее — Инструкция № 59), нормы которой распространяются только на государственных служащих, а также других лиц, которые направляются в командировку предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств (далее — бюджетные учреждения), установлены, в частности, следующие гарантии:

– оплата труда за выполненную работу в командировке осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка (ст. 121 КЗоТ). Работнику, направленному в командировку, оплата труда за выполненную работу осуществляется за все рабочие дни недели по графику, установленному по месту постоянной работы (п. 13 р. I Инструкции № 59);

– если работник специально командирован для работы в выходные или праздничные и нерабочие дни, то компенсация за работу в эти дни выплачивается в соответствии с действующим законодательством (п. 9 р. I Инструкции № 59), то есть в соответствии со статьей 107 КЗоТ — в двойном размере.³⁶ Норма о том, что работник направляется в командировку специально для работы в выходные (праздничные, нерабочие) дни, должна быть отражена в приказе о командировке. Если работник направлялся в командировку с заданием выполнять работу только в рабочие дни, приходящиеся на период командировки, а в выходные (праздничные, нерабочие) дни он в командировке не работал, то считается, что он использовал свои выходные дни по назначению как еженедельный отдых (после возвращения из командировки дополнительные выходные дни работнику не предоставляются). При этом дни убытия или возвращения из командировки, которые совпадают с выходными (праздничными, нерабочими) днями, не считаются такими, в которые работник специально командирован для работы в эти дни, поэтому и оплата в двойном размере за работу в эти дни работникам бюджетных учреждений не выплачивается;³⁷

– если работник убывает в командировку в выходной день, то ему после возвращения из командировки предоставляется другой день отдыха (п. 10 р. I Инструкции № 59). То есть предоставление работнику другого дня отдыха в этом случае является обязанностью бюджетного учреждения³⁷, но такой день отдыха оплате не подлежит;

– если приказом о командировке предусмотрено возвращение работника из командировки в выходной день, то работнику может предоставляться другой день отдыха в соответствии с законодательством в сфере регулирования трудовых отношений (п. 11 р. I Инструкции № 59). То есть вопрос предоставления другого дня отдыха должен быть урегулирован внутренним документом бюджетного учреждения³⁷, но в любом случае такой день отдыха не оплачивается.

Вышеприведенные гарантии, которые предусмотрены для работников бюджетных учреждений Инструкцией № 59, могут отразить в коллективном договоре (Положении о командировке, трудовых договорах с работниками) и предприятия, которые не финансируются из бюджетов (далее — хозрасчетные предприятия), что следует из статьи 121 КЗоТ.³⁶ При этом такие гарантии могут быть ими увеличены. Например, при убытии в командировку и прибытии из командировки в выходной (праздничный, нерабочий) день может быть предусмотрена компенсация в виде начисления оплаты в размере одинарной (двойной) дневной ставки или, как вариант, оплаты в размере одинарной (двойной) часовой ставки только за часы, в которые работник находился в пути к месту командировки или из командировки к месту постоянной работы. Кроме того, за прибытие из командировки в выходной день может быть предусмотрено обязательное предоставление другого дня отдыха или по выбору работника — другой день отдыха либо оплата, если она предусмотрена на предприятии.

Обращаем внимание, несмотря на то, что хозрасчетные предприятия самостоятельны в вопросах оплаты труда работников, они, как и бюджетные учреждения, оплату за дни работы в командировке в выходные (праздничные, нерабочие) дни, оговоренной в приказе о командировке, осуществляют работникам в двойном размере в соответствии со статьей 107 КЗоТ.³⁶ Это согласуется с нормой части третьей статьи 71 (части четвертой статьи 73) КЗоТ, согласно которой привлечение работников к работе в выходные (праздничные, нерабочие) дни осуществляется согласно письменному приказу работодателя.

Згідно зі статтею 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується, зокрема, наданням днів щотижневого відпочинку. Вихідні та святкові дні, а також інші умови релізації цього права визначаються законом.

Законодавчим актом, яким встановлені святкові та неробочі дні, є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП). Цим же документом визначено порядок встановлення вихідних днів на підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємства).

Вихідні, святкові та неробочі дні

Главою V «Час відпочинку» КЗпП визначено порядок встановлення вихідних днів на підприємстві та їх пересення на інші дні, підстави для залучення до роботи у вихідний день, види компенсації за роботу у вихідний день, перелік святкових і неробочих днів.

Встановлення вихідних днів

Трудовий розпорядок (графік роботи) на підприємстві (для структурних підрозділів, окремих груп працівників або окремих працівників), в т. ч. робочі та вихідні дні, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які погоджуються власником або уповноваженим ним органом (далі — роботодавець) з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства (далі — профспілка підприємства), після чого затверджуються наказом керівника підприємства і доводяться до відома всіх працівників (ст. 52, 57, 142 КЗпП).

Нормальна і максимальна тривалість робочого тижня визначена статтями 50 і 51 КЗпП, а встановлення кількості вихідних днів регламентується статтями 67–69 КЗпП.

Згідно зі статтею 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства при укладенні колективного договору можуть встановлювати і меншу норму тривалості робочого часу. Для окремих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість робочого часу, визначена статтею 51 КЗпП.¹

Відповідно до статті 67 КЗпП при 5-денному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при 6-денному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при 5-денному робочому тижні встановлюється графіком роботи підприємства, погодженим з профспілкою підприємства. Як правило, другий вихідний день надається разом з загальним вихідним днем.

Для більшості підприємств з 5-денним робочим тижнем другим вихідним днем є субота. У таких підприємств у 2021 році має бути 104 вихідні дні.²

На підприємствах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день (неділя) у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї та інші), вихідні дні встановлюються місцевими радами (ст. 68 КЗпП). В цьому випадку вихідними днями можуть бути, наприклад, понеділок і вівторок.

На підприємствах, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем за погодженням з профспілкою підприємства (ст. 69 КЗпП).

На підприємствах з безперервним циклом виробництва вихідні дні надаються згідно з графіками роботи таким чином, щоб працівники могли щотижня використовувати, як правило, два вихідних дня. При цьому не обов’язково, щоб один з них припадав на загальний вихідний день (неділю).³

При складанні графіка роботи підприємствам необхідно враховувати, що тривалість щотижневого безперервного відпочинку працівників повинна бути не менше 42 годин (ст. 70 КЗпП).

Наприклад, якщо на підприємстві 6-денний робочий тиждень з вихідним днем у неділю і початком роботи в понеділок о 9.00, то робочий день в суботу повинен бути закінчений не пізніше ніж о 15.00.

Святкові і неробочі дні

Святкові і неробочі дні визначені статтею 73 КЗпП. Згідно з частиною першою цієї статті святковими днями є:

• 1 січня — Новий рік;
• 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
• 8 березня — Міжнародний жіночий день;
• 1 травня — День праці;
• 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги);
• 28 червня — День Конституції України;
• 24 серпня — День незалежності України;
• 14 жовтня — День захисника України.

Відповідно до частини другої статті 73 КЗпП робота також не провадиться в дні релігійних свят (далі — неробочі дні):

• 7 січня і 25 грудня — Різдво Христове;
• один день (неділя) — Пасха (Великдень);
• один день (неділя) — Трійця.

У 2021 році Пасха і Трійця припадають відповідно на 2 травня і 20 червня.

Таким чином, встановлено 11 святкових і неробочих днів, робота в які не проводиться.

Частиною третьою статті 73 КЗпП визначено, що за поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

Перенесення вихідних і робочих днів

Згідно з частиною третьою статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день, встановлений статтею 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, то вихідний день переноситься на наступний день після святкового або неробочого.

На підставі цієї норми у 2021 році на підприємствах з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю переносяться:

• вихідні дні у суботу 1 травня (День праці) та неділю 2 травня (Пасха) — на понеділок та вівторок 3 і 4 травня;
• вихідний день у неділю 9 травня (День перемоги) — на понеділок 10 травня;
• вихідний день у неділю 20 червня (Трійця) — на понеділок 21 червня;
• вихідний день у суботу 25 грудня (Різдво Христове) — на понеділок 27 грудня.

Таким чином, у підприємств з 5–денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю у зв’язку з перенесенням вихідних днів в першому з вищевказаних випадків буде поспіль 4, в інших випадках — 3 святково-вихідні дні.

Звертаємо увагу, що перенесення вихідних днів, які збігаються зі святковими або неробочими днями, передбачено законодавством, тобто є обов’язковим до виконання, тому не вимагає видання додаткових наказів (розпоряджень) роботодавця.

Крім вищевказаного обов’язкового перенесення вихідного дня, можливе перенесення вихідних (робочих) днів і в інших випадках.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів, а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, встановлених законодавством, для працівників, яким встановлено 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями (ч. четверта ст. 67 КЗпП).

У разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України роботодавець не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, погоджений з профспілкою підприємства (ч. п’ята ст. 67 КЗпП).

Що стосується перенесення вихідних та робочих днів у 2021 році, то Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про перенесення робочих днів у 2021 році» від 30.09.2020 р. № 1191-р (далі — Розпорядження № 1191-р) з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2021 році 7 січня — Різдва Христового, 24 серпня — Дня незалежності України та 14 жовтня — Дня захисника України рекомендував керівникам підприємств перенести у 2021 році для працівників, яким встановлено 5–денний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, робочі дні:

• з п’ятниці 8 січня — на суботу 16 січня;
• з понеділка 23 серпня — на суботу 28 серпня;
• з п’ятниці 15 жовтня — на суботу 23 жовтня.

За такого перенесення робочих днів у підприємств з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю тривалий 4-денний святково-вихідний період у 2021 році буде тричі:

• з 7 по 10 січня (з четверга по неділю);
• з 21 по 24 серпня (з суботи по вівторок);
• з 14 по 17 жовтня (з четверга по неділю).

Оскільки уряд тільки рекомендує перенести робочі дні в зазначеному порядку, остаточне рішення про таке перенесення роботодавці приймають самостійно.

Крім того, підприємства можуть самостійно і в інших випадках переносити робочі (вихідні) дні на інші дні з метою створення нормальних умов для виробничого процесу або надання працівникам більш тривалого відпочинку.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства і може змінювати норму тривалості робочого часу в місяцях, в яких здійснено таке перенесення (наприклад, якщо роботодавець переносить робочий день з одного на інший місяць, то змінюється норма тривалості робочого часу в цих двох місяцях).

При перенесенні робочих днів відповідно до рекомендацій Кабінету Міністрів України річна норма тривалості робочого часу не змінюється. Про дотримання річної норми тривалості робочого часу не слід забувати і тоді, коли роботодавець переносить робочі дні в інших випадках, не зазначених в рекомендаціях уряду.

Норма робочого часу на 2021 рік при 5-денному робочому тижні з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день протягом робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів наведена в роз’ясненні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.08.2020 р.⁴

У наказі про перенесення робочих днів обов’язково вказуються дати, з яких і на які переносяться робочі та вихідні дні, а також причина такого перенесення. Наказ про перенесення робочих днів необхідно довести до відома всіх працівників, в т. ч. до тих, які перебувають у відпустці, відрядженні, на «лікарняному», які виконують державні обов’язки тощо.

Також слід враховувати, що всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу, залучення до роботи у вихідні дні, а також оплата днів перебування працівників у відрядженні тощо повинні здійснюватися на підставі виданого наказу про перенесення робочих днів, тобто згідно із зміненим графіком роботи підприємства у зв’язку з таким перенесенням.⁵

Наприклад, якщо роботодавець в поточному році відповідним наказом переніс робочий день з понеділка 23 серпня на суботу 28 серпня, то працівникові, направленому у відрядження з 16 по 23 серпня, за день перебування у відрядженні 23 серпня нараховувати заробітну плату (середній заробіток) не потрібно, оскільки цей день на підприємстві є вихідним, але в суботу 28 серпня працівник повинен вийти на роботу. Якщо ж при зазначеному перенесенні робочого дня працівник з 25 по 31 серпня перебував у відрядженні, то за день перебування у відрядженні 28 серпня (субота) йому необхідно нарахувати заробітну плату (середній заробіток), оскільки цей день є робочим днем на підприємстві та робота в цей день підлягає оплаті.

Якщо працівник був відсутній на роботі у встановлений (після перенесення) робочий день без поважної причини, то це може бути кваліфіковано як прогул. Відсутність працівника на роботі в робочі дні з поважної причини має підтверджуватися відповідним документом (листок непрацездатності, наказ про надання відпустки тощо).⁵

Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів

Частиною першою статті 53 КЗпП встановлено, що напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП) тривалість роботи працівників (крім тих, яким статтею 51 КЗпП встановлена скорочена тривалість робочого часу) скорочується на одну годину як при 5-денному, так і при 6-денному робочому тижні.

У наведеній нормі під словом «напередодні» мається на увазі останній календарний день роботи підприємства, що безпосередньо передує святковому (неробочому) дня. Тобто якщо святковому чи неробочому дню передує день (дні) щотижневого відпочинку, скорочення тривалості робочого дня (робочої зміни) перед таким днем відпочинку не здійснюється.

Наприклад, якщо на підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, то у 2021 році в п’ятниці 5 березня, 7 травня, 18 і 25 червня, які є останніми робочими, але не останніми календарними днями перед неробочими і святковими днями відповідно Міжнародним жіночим днем (8 березня), Днем перемоги (9 травня), Трійцею (20 червня) і Днем Конституції України (28 червня), робочий день на одну годину не скорочується.

Якщо ж на підприємстві встановлено 6-денний робочий тиждень з вихідним днем у неділю, то у 2021 році в суботи 8 травня і 19 червня, які є останніми робочими та календарними днями перед святковим і неробочим днями відповідно Днем перемоги (9 травня) і Трійцею (20 червня), робочий день скорочується на одну годину.

У 2021 році на підприємствах з 5-денним і 6-денним робочими тижнями скорочується на 1 годину тривалість роботи в середу 6 січня, п’ятницю 30 квітня, понеділок 23 серпня (суботу 28 серпня, якщо на цей день відповідно до Розпорядження № 1191-р буде перенесений робочий день з 23 серпня), середу 13 жовтня, п’ятницю 24 грудня, п’ятницю 31 грудня, оскільки ці дні безпосередньо передують святковим дням відповідно 7 січня — Різдво Христове, 1 травня — День праці, 24 серпня — День незалежності України, 14 жовтня — День захисника України, 25 грудня — Різдво Христове, 1 січня — Новий рік.

Звертаємо увагу, що вищевказане скорочення робочого дня напередодні святкових (неробочих) днів передбачено законодавством, тому роботодавцю не потрібно видавати додатковий наказ про скорочення тривалості роботи в передсвятковий (переднеробочий) день.

У разі перенесення роботодавцем робочого дня, який безпосередньо передує святковому чи неробочому дню, на інший (вихідний) день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено частиною першою статті 53 КЗпП.⁶

Наприклад, якщо робочий день з понеділка 23 серпня, який безпосередньо передує святковому дню 24 серпня (День незалежності України), буде перенесений відповідно до Розпорядження № 1191-р на суботу 28 серпня, то в цей новий робочий день тривалість роботи повинна бути скорочена на одну годину.

На підприємстві загальна норма робочого часу в місяці, на який припадає передсвятковий день, зменшується⁷, але це не є підставою для зменшення працівникам в такому місяці заробітної плати, що обчислюється виходячи з посадових окладів (тарифних ставок), оскільки працівники виконують встановлену на цей місяць норму праці (обсяг робіт). Відповідно, якщо на виконання частини першої статті 53 КЗпП тривалість роботи у передсвятковий день скорочується на одну годину, то оплата праці осіб, яким встановлені посадові оклади (місячні тарифні ставки), за такий скорочений робочий день не зменшується, тобто за такий день працівникам виплачується повна денна ставка⁸. Наприклад, у квітні, на який припадає передсвятковий робочий день — 30 квітня (п’ятниця у 2021 році), робота в який скорочується на одну годину, не зменшується місячна заробітна плата осіб, оплата праці яких здійснюється за посадовими окладами (місячними тарифними ставками).

Якщо працівникам встановлена погодинна або відрядна оплата праці, то за роботу в передсвятковий день оплата здійснюється за фактично відпрацьований час або виконаний обсяг робіт.

Що стосується скорочення тривалості робочого часу на одну годину напередодні святкових і неробочих днів працівникам, яким встановлено неповний робочий час, то слід враховувати, що згідно зі статтею 56 КЗпП неповний робочий час встановлюється за угодою між працівником і роботодавцем і оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Норма частини першої статті 53 КЗпП поширюється на працівників, які працюють за 5–денним або 6–денним робочим тижнем на умовах повної зайнятості зі встановленою внутрішнім документом підприємства нормальною тривалістю робочого часу — 40 або менше годин (наприклад, 39) на тиждень. На працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня (тобто мають 4, 3, 2, 1 робочих дні на тиждень), норма частини першої статті 53 КЗпП не поширюється. Однак колективним договором для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня з тривалістю робочого дня — 8 годин (тобто повний робочий день), може бути передбачено скорочення тривалості робочого дня на 1 годину в передсвятковий день. Але це неминуче спричинить за собою зменшення розміру оплати праці за такий день, оскільки працівником буде відпрацьовано не 8, а 7 годин за день (оплачується фактично відпрацьований час — ст. 56 КЗпП).⁸

Що стосується скорочення тривалості роботи напередодні вихідних днів, то для підприємств з 5–денним робочим тижнем таке скорочення не передбачено законодавством, але може бути передбачено графіком роботи (правилами внутрішнього трудового розпорядку) підприємства.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при 6–денному робочому тижні не може перевищувати 5 годин (ч. друга ст. 53 КЗпП).

Порядок залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні

Залучення до роботи у вихідний, святковий або неробочий день, який не є робочим згідно з графіком роботи (змінності), зазвичай стосується тільки окремих працівників, присутність яких на роботі в зазначений день вкрай необхідна, лише у виняткових випадках

Залучення до роботи у вихідний день

Згідно зі статтею 71 КЗпП робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу профспілки підприємства і лише у виняткових випадках, а саме для:

• відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їхніх наслідків;

• відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

• виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або його окремих підрозділів;

• виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Вищенаведений перелік випадків залучення до роботи у вихідні дні є вичерпним, тому підприємство не може його розширити. Якщо залучення працівників до роботи у вихідні дні відбулося у випадках, які не належать до перерахованих вище випадків, то це є порушенням законодавства про працю, за яке роботодавці (юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю) згідно з абзацом дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП притягуються до фінансової відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати (у 2021 році — 6000 грн). Крім того, відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) винні посадові особи підприємств (зокрема, керівник підприємства) несуть адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто від 510 до 1700 грн.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця (ч. третя ст. 71 КЗпП). Такий наказ повинен бути виданий напередодні (за один і більше днів до вихідного дня, в який працівники залучаються до роботи), щоб працівники (за потреби — їхні безпосередні керівники) мали можливість підготуватися до виконання поставленого завдання або спланувати виробничий процес. У наказі про залучення до роботи у вихідні дні обов’язково вказуються дата виходу на роботу, час роботи (якщо його можна заздалегідь визначити), а також особи, на яких цей наказ поширюється: на всіх працівників підприємства або на всіх працівників структурного підрозділу або на окремих працівників. В останньому випадку в наказі потрібно зазначити поіменно (ПІБ, посада) всіх працівників, які залучаються до роботи у вихідний день.

Наказ про залучення до роботи у вихідний день може мати такий вигляд:

Всіх працівників, які залучаються до роботи у вихідний день, необхідно ознайомити з наказом. Тільки в цьому випадку виконання наказу про роботу у вихідний день є обов’язковим для працівників (за відсутності, звичайно, поважних причин, що не дозволяють вийти працівникові на роботу в такий день, наприклад, хвороба).

Невихід працівника на роботу у вихідний день згідно з наказом керівника підприємства є порушенням трудової дисципліни, за яке на працівника може бути накладено дисциплінарне стягнення, передбачене статтею 147 КЗпП (догана, звільнення) або положенням про дисципліну підприємства.⁹

Крім того, слід пам’ятати, що відсутність працівника на роботі більше 3 годин без поважних причин розцінюється як прогул, за який працівника можна звільнити на підставі пункту 4 статті 40 КЗпП.¹⁰

У разі залучення конкретного працівника до роботи у вихідний день під останнім слід розуміти вихідний день саме цього працівника, встановлений йому правилами внутрішнього розпорядку або графіками змінності, а не вихідний день підприємства. Якщо робочі дні конкретного працівника припадають на загальні вихідні дні підприємства (субота, неділя), то додатковий наказ про залучення цього працівника до роботи в такі дні не видається.

Звертаємо увагу, що до роботи у вихідні дні заборонено залучати:

– вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП);

– батьків, які виховують дітей без матері (в т. ч. у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП);

– осіб віком до 18 років (ст. 192 КЗпП).

Вищевказаних осіб забороняється залучати до роботи у вихідні дні навіть у виняткових випадках, перелік яких наведено у статті 71 КЗпП.

Залучення до роботи у вихідні дні громадян похилого віку (тобто які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (в загальному випадку — 60 років), або яким до досягнення пенсійного віку залишилося не більше 1,5 року) можливе лише за їх згодою і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я (ст. 13, 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 р. № 3721-XII).

Залучення до роботи у святковий (неробочий) день

На безперервно діючих підприємствах робочі дні (зміни) працівників можуть припадати на святкові (неробочі) дні. Оскільки в цьому випадку святковий (неробочий) день є звичайним робочим днем для працівника, то видавати наказ про його залучення до роботи в такий день не потрібно. Наприклад, якщо за графіком роботи (змінності) працівника неділя 20 червня (Трійця) є його робочим днем, то наказ про залучення працівника до роботи в такий день не видається.

Умови і порядок залучення працівників до роботи у святкові (неробочі) дні такі ж, як і при залученні до роботи у вихідні дні (ч. четверта ст. 73 КЗпП).

Що стосується залучення до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні державних службовців, то це питання регулюється також Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII. Частиною 4 статті 56 цього Закону встановлено, що для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань держслужбовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу і працювати, зокрема, у вихідні, святкові та неробочі дні. За роботу в зазначені дні держслужбовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців. Забороняється залучати до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні держслужбовців — вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років.

Компенсація за роботу у вихідні дні

За роботу у вихідний день законодавством передбачено надання працівнику компенсації.

Відповідно до статті 72 КЗпП робота у вихідний день компенсується за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку (так званого відгулу) або у грошовій формі у подвійному розмірі (далі — компенсація).

Отже, у разі залучення працівника згідно із законодавством до роботи в його вихідний день (який визначений графіком роботи працівника), робота в такий день компенсується одним з двох способів: оплатою в подвійному розмірі або наданням іншого дня відпочинку.

Вид компенсації за роботу у вихідний день визначається за згодою між роботодавцем і працівником (далі — сторони трудового договору), і відображається в наказі (розпорядженні) керівника про залучення працівника до роботи у вихідний день.¹¹ Вид компенсації працівник може вказати в заяві, поданій на ім’я керівника підприємства, яка і буде підставою для відображення виду компенсації в наказі.

Компенсація у вигляді іншого дня відпочинку

Якщо як компенсацію обрано інший день відпочинку, то питання про терміни його надання законодавством не врегульовано. Оскільки при залученні до роботи у вихідний день можливе недотримання норми статті 70 КЗпП про мінімальну тривалість щотижневого безперервного відпочинку (становить не менше 42 годин), то інший день відпочинку в порядку компенсації доцільно надавати (якщо це можливо) через найкоротший проміжок часу після роботи у вихідний день, наприклад, в найближчий робочий день після роботи у вихідний день. Але сторони трудового договору можуть домовитися про надання працівникові іншого дня відпочинку в будь-який інший день або про його приєднання до початку або закінчення відпустки¹². Рекомендуємо роботодавцям порядок надання іншого дня відпочинку відобразити в колективному договорі, оскільки згідно зі статтею 13 КЗпП та статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII (далі — Закон про колдоговори) в колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.

Якщо як компенсацію за роботу у вихідний день працівник обрав інший день відпочинку, то бажану дату його надання працівник може вказати в заяві, поданій на ім’я керівника підприємства (дата надання іншого дня відпочинку може бути вказана в заяві з видом обраної компенсації).

Заява працівника про надання іншого дня відпочинку (приєднання іншого дня відпочинку до відпустки) за роботу у вихідний день може бути такою:

Керівник, розглянувши заяву працівника, може як задовольнити його прохання, так і запропонувати інші варіант компенсації або дату надання іншого дня відпочинку. Незгода керівника з проханням працівника надати день відпочинку в певну дату повинна бути аргументована із зазначенням поважних причин, за якими прохання не може бути задоволено. Поважними можуть бути причини, наприклад, виробничого або організаційного характеру (безперервне виробництво, відпустки або відсутність з інших причин інших працівників цієї ж професії тощо). Результати розгляду заяви керівником негайно доводяться до відома працівника. У разі незгоди з пропозицією керівника працівник може написати нову заяву з іншою своєю пропозицією і подати її на розгляд керівнику. У разі згоди з пропозицією керівника працівник може вказати про це на тому ж аркуші, на якому ним написано заяву, або на аркуші з альтернативною пропозицією керівника.

Якщо дата надання працівнику іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день узгоджена сторонами трудового договору до видання наказу про залучення працівника до роботи у вихідний день, то вона відображається в такому наказі. У цьому випадку один з пунктів наказу (наприклад, пункт 4 вищенаведеного наказу) може мати такий текст: «Савченку К. Н. за роботу у вихідний день 29.05.2021 надати інший день відпочинку 31.05.2021 з оплатою роботи 29.05.2021 в одинарному розмірі».

Якщо заяву з бажаною датою надання іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день подано працівником після роботи у вихідний день, то дата надання іншого дня відпочинку вказується в окремому наказі роботодавця.

Наказ про надання іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день на підставі поданої працівником заяви (див. заяву вище) може мати такий вигляд:

Якщо дата надання працівнику іншого дня відпочинку не узгоджена і не визначена в наказі роботодавця, то працівник не має права самовільно визначати (встановлювати собі) інший день відпочинку.¹³ Якщо працівник без узгодження з роботодавцем використає в робочий день на свій розсуд день відпочинку за роботу у вихідний день, то невихід на роботу в такий робочий день може бути розцінений як порушення трудової дисципліни (в тому числі як прогул) і на працівника може бути накладено дисциплінарне стягнення відповідно до статті 147 КЗпП (в тому числі він може бути звільнений за прогул на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП).

При наданні працівнику компенсації у вигляді іншого дня відпочинку також слід враховувати, що ні КЗпП, ні інші законодавчі акти не містять норми, згідно з якою інший день відпочинку може надаватися працівнику тільки в разі, якщо він у вихідний день відпрацював повний робочий день. Тому за роботу у вихідний день інший день відпочинку надається на повний робочий день незалежно від тривалості роботи (кількості відпрацьованих годин) у вихідний день.

Якщо як компенсація за роботу у вихідний день працівнику надається інший день відпочинку, то оплата всіх годин роботи у вихідний день здійснюється в одинарному розмірі, а інший день відпочинку не оплачується.¹⁴ Якщо в цьому випадку кількість відпрацьованих працівником годин у вихідний день буде менше або більше кількості годин роботи за графіком в день, в якому працівнику надається інший день відпочинку, то місячна заробітна плата, що розраховується з розміру окладу (місячної тарифної ставки), обчислюється пропорційно відпрацьованим годинам в місяці залучення до роботи у вихідний день (див. приклади 1–4 нижче).

Компенсація у вигляді оплати в подвійному розмірі

Якщо як компенсація за роботу у вихідний день обрана оплата в подвійному розмірі, то відповідно до частини другої статті 72 КЗпП така оплата здійснюється за правилами статті 107 КЗпП (див. приклади 5–7 нижче). Також в порядку, встановленому статтею 107 КЗпП, здійснюється оплата праці (надається компенсація) за роботу у святковий (неробочий) день (ч. п’ята ст. 73 КЗпП).

Про обраний вид компенсації за роботу у вихідний день — оплату в подвійному розмірі працівник може повідомити в заяві, поданій на ім’я керівника підприємства, на підставі якої вид компенсації відображається в наказі (розпорядженні) про залучення до роботи у вихідний день.

Заява працівника може мати такий вигляд:

Якщо на загальний вихідний день — неділю (ч. друга ст. 67 КЗпП) припадає робочий день працівника згідно з його графіком роботи (змінності), то оплата за роботу в такий день повинна здійснюватися як за звичайний робочий день в одинарному розмірі, а не як за роботу у вихідний день.

Оплата в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП працівникам, які працюють позмінно (наприклад, на підприємствах з безперервним циклом роботи), здійснюється тільки в тому випадку, якщо вони залучалися до роботи безпосередньо в свій вихідний день, визначений для них графіком змінності. Це може бути понеділок, вівторок тощо.¹⁵

Компенсація за роботу у святкові та неробочі дні

На відміну від роботи у вихідний день, коли працівник за домовленістю з роботодавцем може вибрати вид компенсації, робота у святковий (неробочий) день в обов’язковому порядку компенсується оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до частини першої статті 107 КЗпП робота у святковий і неробочий день (а також у вихідний день, якщо працівник вибрав «оплатний» вид компенсації — ч. друга ст. 72 КЗпП) оплачується у подвійному розмірі (див. таблицю).

Порядок оплати роботи у святковий, неробочий і вихідний день

Категорії працівників	Розмір оплати роботи у святковий, неробочий і вихідний день
Працівники з відрядною системою оплати праці	за подвійними відрядними розцінками
Працівники, робота яких оплачується за годинними або денними ставками	у розмірі подвійної годинної або денної ставки
Працівники, які отримують місячний оклад	– у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий (вихідний) день провадилася у межах місячної норми робочого часу;  – у розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий (вихідний) день провадилася понад місячну норму робочого часу.

Частиною другою статті 107 КЗпП встановлено, що оплата в подвійному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані працівником у святковий і неробочий (вихідний) день (див. приклади 8–15 нижче).

Для працівників, яким встановлено місячний оклад (місячна тарифна ставка), розмір денної (годинної) ставки визначається шляхом ділення величини місячного посадового окладу (місячної тарифної ставки) на кількість робочих днів (годин) згідно з графіком роботи працівника у відповідному місяці (місяці залучення до роботи у святковий або неробочий або вихідний день).¹⁶

Крім подвійної оплати, за бажанням працівника, який працював у святковий (неробочий) день, йому може бути наданий інший день відпочинку (ч. третя ст. 107 КЗпП). Цей день відпочинку працівнику не оплачується і є для нього вихідним днем (див. приклади 10–15 нижче). Заміна підвищеної оплати за роботу у святкові (неробочі) дні наданням іншого дня відпочинку законодавством не передбачена.¹⁷

Звертаємо увагу, що у працівника, який відпрацював у святковий (неробочий) день, є право на отримання іншого дня відпочинку, яким працівник може і не скористатися (наприклад, зважаючи на те, що такий день відпочинку оплаті не підлягає).

Дата надання іншого дня відпочинку узгоджується між працівником і роботодавцем. Інший день відпочинку за роботу у святковий (неробочий) день надається працівнику за його бажанням тільки за згодою роботодавця на підставі наказу керівника у встановлений таким наказом день і працівник не має права самовільно визначати (використовувати) інший день відпочинку (в іншому випадку він може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, як і в разі самовільного використання іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день).

Якщо роботодавець не проти надати працівнику, крім подвійної оплати, інший день відпочинку за роботу у святковий (неробочий) день, то, як і у випадку з наданням іншого дня відпочинку за роботу у вихідний день, законодавство не містить норм, згідно з якими інший день відпочинку може надаватися працівнику тільки в разі, якщо він у святковий (неробочий) день відпрацював повний робочий день. Тому за роботу у святковий (неробочий) день інший день відпочинку може надаватися на повний робочий день незалежно від тривалості роботи (кількості відпрацьованих годин) у святковий (неробочий) день (див. приклади 10–15 нижче).

Крім того, роботодавці можуть врахувати рекомендацію судам, наведену в пункті 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13, згідно з якою працівнику може бути наданий інший день відпочинку за роботу у святковий (неробочий) день за умови, що робота в такий день виконувалася ним понад встановлену місячну норму робочого часу.

Отже, в колективному договорі (іншому локальному «зарплатному» документі) підприємство може встановити, що за бажанням працівника інший день відпочинку за роботу у святковий (неробочий) день надається тільки за умови, що робота в такий день виконувалася ним понад встановлену місячну норму робочого часу.

Для працівників, у яких робота у святкові (неробочі) дні включається в місячну норму робочого часу згідно з графіком роботи (змінності), оплата праці здійснюється в розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, але не може бути замінена іншим днем відпочинку, оскільки в цьому випадку працівником не буде повністю виконана (відпрацьована) встановлена йому місячна норма робочого часу.¹⁸

Табелювання при роботі у вихідні та святкові дні

В табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5 (далі — табель), яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 (далі — Наказ № 489), фактично відпрацьовані години у вихідні та святкові (неробочі) дні відображаються за кодом «РВ» або «06».

Дні відпочинку, що надаються як компенсація (якщо обрано інший день відпочинку за роботу у вихідний день або якщо за роботу у святковий (неробочий) день за бажанням працівника надається інший день відпочинку) і не підлягають оплаті, необхідно відображати в табелі як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, за кодом «ІН» або «22».¹⁹

Для відображення в табелі звичайних вихідних днів Наказом № 489 спеціальний код не встановлено, тому підприємства можуть самостійно його встановити і використовувати (наприклад, до набрання чинності Наказом № 489 використовувався код «ВЩ» або 35).

Гарантії в оплаті праці при роботі у вихідні, святкові та неробочі дні

Статтею 97 КЗпП та статтею 22 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) встановлено, що роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Отже, встановлені статтею 107 КЗпП гарантії в оплаті праці працівників у разі виконання ними роботи у вихідні та святкові (неробочі) дні є мінімальними державними гарантіями.

Умови колективних (трудових) договорів або угод, які погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, їх забороняється включати в договори і угоди (ст. 9 КЗпП, ст. 5 Закону про колдоговори).

Госпрозрахункові підприємства мають право в колективному договорі (за його відсутності — в Положенні про оплату праці, трудових договорах з працівниками) встановлювати розмір оплати праці за роботу у вихідний або святковий (неробочий) день вище розміру, встановленого статтею 107 КЗпП (ст. 97 КЗпП, ст. 15 Закону про оплату праці).

Наприклад, за роботу у святковий день 1 січня (Новий рік) або, як варіант, за роботу в період з 00.00 до 6.00  1 січня в колективному договорі можна передбачити оплату в розмірі потрійної денної або годинної ставки.

Звертаємо увагу, що нарахування працівнику подвійної оплати за роботу у святковий (неробочий) день або нарахування працівнику подвійної оплати за роботу у вихідний день, якщо такий вид компенсації узгоджений сторонами, є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (ст. 12 Закону про оплату праці).

Невиконання (недотримання) зазначеної мінімальної державної гарантії в оплаті праці тягне за собою накладення штрафу на роботодавців у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП), а винні посадові особи підприємств відповідно до статті 41 КпАП несуть адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.).

Не виплачена своєчасно роботодавцем оплата за роботу у вихідний, святковий, неробочий день обов’язково підлягає виплаті працівнику при остаточному розрахунку з ним в день звільнення. Якщо цього не зробити, то роботодавець ризикує бути притягнутим до відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, у вигляді нарахування такому працівнику середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.²⁰

Нарахування заробітної плати при роботі у вихідні, святкові та неробочі дні

При нарахуванні заробітної плати працівникам необхідно враховувати, що норма про подвійну оплату за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні, що наведена в частині першій статті 107 КЗпП, поширюється тільки на годинні/денні ставки або відрядні розцінки і не поширюється на інші виплати працівникам (різні доплати, надбавки тощо).

Водночас такі інші виплати, які обчислюються виходячи з розміру тарифної ставки (посадового окладу), виплачуються в загальному порядку і нараховуються на одинарну тарифну ставку (посадовий оклад) працівника²¹ (див. приклад 18 нижче).

Премії можуть нараховуватися на подвійну оплату, виплачену працівнику за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні, якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачено нарахування премії не тільки на посадовий оклад (тарифну ставку), а й на інші види виплат за відпрацьований час.

Працівникам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, оплата за роботу у вихідні та святкові дні здійснюється в подвійному розмірі з урахуванням доплати, встановленої за роботу в зоні відчуження (ст. 39, 44 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII). Нагадаємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» від 10.09.2008 р. № 831 особам, які постійно працюють, а також поліцейським, особам рядового та начальницького складу органів і підрозділів служби цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державного агентства з управління зоною відчуження, військовослужбовцям Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, які постійно виконують службові обов’язки в зоні відчуження, встановлюється доплата у розмірі 150% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, пропорційно відпрацьованому часу.

Отже, на вказану доплату також нараховується «святкова-вихідна» оплата в подвійному розмірі.

Звертаємо увагу, що оплата (доплата) за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні включається до складу заробітної плати, яка порівнюється з мінімальною заробітною платою, оскільки зазначена виплата є оплатою відпрацьованого часу і не включена до переліку виплат, які не включаються до мінімальної заробітної плати, наведеного в частині другій статті 3-1 Закону про оплату праці (див. нижче приклади 1 і 10).²²

Розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування заробітної плати при роботі у вихідні, святкові та неробочі дні в різних випадках.

ПРИКЛАД 1

Оплата праці, якщо тривалість роботи у вихідний день менше
тривалості робочого дня, в який працівнику надається інший день відпочинку

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю тривалість робочого дня становить 8 годин. Норма робочого часу в травні 2021 року при 40-годинному робочому тижні становить 18 робочих днів (далі — р. д.) або 144 робочі години (далі — р. г.).²³

Працівник, місячний оклад якого становить 5400 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у вихідний день — суботу 22 травня і відпрацював в цей день 6 годин (далі — відпрац. г.). За домовленістю сторін як компенсація за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку в п’ятницю 28 травня.

Визначимо годинну ставку працівника в травні:

5400 грн. : 144 р. г. = 37,50 грн.

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в місяці залучення до роботи у вихідний день (у травні).

Сума оплати за відпрацьовані 6 годин у вихідний день (22 травня):

6 відпрац. г. х 37,50 грн. = 225 грн.

Враховуючи, що працівник не працював у п’ятницю 28 травня, заробітна плата за цей день йому не нараховується.

Оскільки працівник, без урахування роботи у вихідний день, в травні відпрацював тільки 17 з 18 робочих днів або 136 з 144 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день у п’ятницю 28 травня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати за цей відпрацьований час у травні в нього становить:

5400 грн. : 18 р. д. х 17 відпрац. д. = 300 грн. х 17 відпрац. д. = 5100 грн.

або

5400 грн. : 144 р. г. х 136 відпрац. г. = 37,50 грн. х 136 відпрац. г. = 5100 грн.

В даному випадку немає розбіжностей в сумі заробітної плати за місяць, розрахованої з денної та годинної ставок, але таке буває не завжди. Якщо така розбіжність буде через необхідність округлення розмірів денної та годинної ставок (див. приклад 2), то для більш точного розрахунку рекомендуємо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах²⁴, якщо, звичайно, на підприємстві не введена внутрішнім «зарплатним» документом оплата праці за денними ставками.

Враховуючи, що працівник в травні, крім відпрацювання робочих днів, установлених графіком, працював також в свій вихідний день (22 травня), загальна сума його заробітної плати за травень становить²⁵:

5100 + 225 = 5325 грн. (І спосіб)

Оскільки всі 142 відпрацьовані години (136 відпрац. г. за графіком + 6 відпрац. г. у вихідний день) у травні підлягають оплаті в одинарному розмірі, а вище розрахована годинна ставка працівника в цьому місяці становить 37,50 грн., розрахунок загальної суми заробітної плати за травень можна зробити і таким чином:

5400 грн. : 144 р. г. х 142 відпрац. г. = 37,50 грн. х 142 відпрац. г. = 5325 грн. (ІІ спосіб)

Як видно, І та ІІ способи розрахунку дають однакову загальну місячну заробітну плату працівника в травні. Це викликано тим, що при розрахунку суми заробітної плати спочатку обчислювалася годинна ставка з округленням до двох знаків після коми (до копійок), і тільки потім вона множилася на кількість відпрацьованих годин. У більшості випадків саме такий розрахунок місячної заробітної плати рекомендуємо застосовувати на практиці, хоча бувають і винятки (див. приклад 3).

Звертаємо увагу, що місячна заробітна плата працівника в травні є меншою за розмір його окладу (5325 грн. < 5400 грн.), оскільки працівником не виконана місячна норма праці — відпрацьовано всього 142 робочі години (136 годин в робочі дні і 6 годин у вихідний день) замість передбачених графіком роботи 144 робочих годин.

Відповідно, мінімальна заробітна плата працівника в цьому місяці обчислюється пропорційно відпрацьованому часу (виконаній нормі праці), що передбачено частиною п’ятою статті 3-1 Закону про оплату праці.

Визначимо «пропорційну» мінімальну заробітну плату працівника в травні:

6000 грн. : 144 р. г. х 142 відпрац. г. = 5916,67 грн.

Оскільки нарахована працівнику в травні заробітна плата за відпрацьований час (з урахуванням оплати за роботу у вихідний день, яка включається до заробітної плати для її порівняння з мінімальною заробітною платою) менше «пропорційної» мінімальної заробітної плати (5325 грн. < 5916,67 грн.), працівнику необхідно нарахувати доплату до зазначеної «пропорційної» мінімальної заробітної плати в розмірі:

5916,67 – 5325 = 591,67 грн.

Загальна сума заробітної плати, що підлягає нарахуванню працівнику в травні:

5325 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 591,67 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 5916,67 грн.²⁶

ПРИКЛАД 2

Оплата праці, якщо тривалість роботи у вихідний день більше тривалості робочого дня,
в який працівнику надається інший день відпочинку

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю і тривалістю робочого дня — 8 годин. У квітні 2021 року норма робочого часу становить 22 робочі дні або 175 робочих годин. Працівник, місячний оклад якого становить 6500 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у вихідний день — неділю 25 квітня для ліквідації наслідків аварії та відпрацював в цей день 10 годин. На підставі заяви працівника як компенсація за роботу у вихідний день йому надано інший день відпочинку в найближчий робочий день — понеділок 26 квітня.

Визначимо годинну ставку працівника в квітні:

6500 грн. : 175 р. г. = 37,14 грн.

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в місяці залучення працівника до роботи у вихідний день (у квітні).

Розмір оплати за відпрацьовані 10 годин у вихідний день (25 квітня):

10 відпрац. г. х 37,14 грн. = 371,40 грн.

Враховуючи, що працівник не відпрацював робочий день у понеділок 26 квітня (в цей день йому надано день відпочинку за роботу у вихідний день), заробітна плата за цей день йому не нараховується.

Оскільки працівник, без урахування роботи у вихідний день, в квітні відпрацював 21 з 22 робочих днів або 167 з 175 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в понеділок 26 квітня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати за цей відпрацьований час в квітні у нього становить:

6500 грн. : 22 р. д. х 21 відпрац. д. = 295,45 грн. х 21 відпрац. д. = 6204,45 грн.

або

6500 грн. : 175 р. г. х 167 відпрац. г. = 37,14 грн. х 167 відпрац. г. = 6202,38 грн.

Невелика розбіжність в сумі заробітної плати за місяць, розрахованої з денної та годинної ставок, пояснюється округленням при визначенні розмірів зазначених ставок, а також тим, що в квітні один з робочих днів є передсвятковим днем (30 квітня), робота в який скорочується на одну годину, внаслідок чого денна ставка в цей день така ж, як і в усі інші дні, хоча тривалість роботи в цей день на одну годину менше (становить 7 робочих годин). Для більш точного розрахунку заробітної плати в даній ситуації рекомендуємо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах, якщо, звичайно, внутрішнім «зарплатним» документом підприємства не введена оплата праці за денними ставками.

Оскільки працівник в квітні, крім роботи в робочі дні, передбачені графіком, працював також в свій вихідний день, загальна сума його заробітної плати за квітень (при використанні годинної ставки для розрахунків) становить:

6202,38 + 371,40 = 6573,78 грн. (І спосіб)

Враховуючи, що кожна з 177 відпрацьованих годин в квітні (167 відпрац. г. за графіком + 10 відпрац. г. у вихідний день) підлягає оплаті в одинарному розмірі, а також те, що вище розрахована годинна ставка працівника в цьому місяці становить 37,14 грн., розрахунок загальної суми заробітної плати за квітень можна зробити також наступним способом:

6500 грн. : 175 р. г. х 177 відпрац. г. = 37,14 грн. х 177 відпрац. г. = 6573,78 грн. (ІІ спосіб).

Як видно, І та ІІ способи розрахунку дають однакову місячну заробітну плату працівника в квітні, оскільки для розрахунків використовувалася годинна (не денна) ставка.

Звертаємо увагу, що місячна заробітна плата працівника в квітні більше розміру його окладу (6573,78 грн. > 6500 грн.), оскільки працівником перевиконана місячна норма праці: відпрацьовано 177 годин замість передбачених графіком роботи 175 робочих годин.

ПРИКЛАД 3

Оплата праці, якщо тривалість роботи у вихідний день відповідає тривалості робочого дня,
в який працівнику надається інший день відпочинку

Працівнику (вантажнику) встановлений 6-денний 35-годинний робочий тиждень з робочими днями в понеділок–п’ятницю — по 6 робочих годин, в суботу — 5 робочих годин і вихідним днем в неділю (скорочений робочий тиждень — ст. 51 КЗпП). На підставі наказу керівника для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт працівник був залучений до роботи у вихідний день — неділю 16 травня 2021 року. В цей день працівник відпрацював 6 годин. Враховуючи, що у працівника тільки один вихідний день на тиждень, як компенсація за роботу у вихідний день йому надано інший день відпочинку в найближчий робочий день — понеділок 17 травня, тривалість робочого дня в який за графіком роботи становить 6 годин. Норма робочого часу працівника в травні — 128 робочих годин (18 р. д. х 6 р. г. + 4 р. д. х 5 р. г.). Оклад працівника — 6200 грн.

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в місяці залучення до роботи у вихідний день (у травні).

Визначимо годинну ставку працівника в травні:

6200 грн. : 128 р. г. = 48,4375 ≈ 48,44 грн.

Сума оплати за відпрацьовані 6 годин у вихідний день (16 травня):

6 відпрац. г. х 48,44 грн. = 290,64 грн.

Оскільки працівник не відпрацював робочий день в понеділок 17 травня, за цей день заробітна плата йому не нараховується.

Враховуючи, що працівник, без урахування роботи у вихідний день, в травні відпрацював 122 з 128 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в понеділок 17 травня тривалістю 6 робочих годин), сума заробітної плати за ці відпрацьовані години в травні у нього становить:

6200 грн. : 128 р. г. х 122 відпрац. г. = 48,44 грн. х 122 відпрац. г. = 5909,68 грн.

Працівник в травні, крім відпрацювання робочих днів згідно з графіком, працював також у свій вихідний день, тому загальна сума його заробітної плати за травень становить:

5909,68 + 290,64 = 6200,32 грн.

Оскільки працівником виконана місячна норма праці в травні — всього відпрацьовано 128 робочих годин (122 години в робочі дні і 6 годин у вихідний день), і всі години роботи підлягають оплаті в одинарному розмірі, то фактично працівнику належить виплатити в цьому місяці заробітну плату в розмірі окладу.

Вище розрахована місячна заробітна плата більше окладу на 0,32 грн. (6200,32 – 6200), оскільки застосовувалось округлення розміру годинної ставки в бік збільшення до сотих (з 48,4375 до 48,44 грн.). В даному випадку округлення рекомендуємо робити не на етапі визначення годинної ставки, а в кінці, тоді працівникові необхідно виплатити заробітну плату за травень в розмірі окладу — 6200 грн. (6200 грн. : 128 р. г. х 128 відпрац. г.).

ПРИКЛАД 4

Оплата праці, якщо за роботу у вихідний день
працівнику надається інший день відпочинку в наступному місяці

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю і тривалістю робочого дня — 8 годин. При 40-годинному робочому тижні у 2021 році норма робочого часу становить: у травні — 144 робочі години або 18 робочих днів; у червні — 160 робочих годин або 20 робочих днів.

Працівник, місячний оклад якого становить 8300 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у вихідний день — суботу 29 травня і відпрацював в цей день 5 годин. На підставі заяви працівника як компенсація за роботу у вихідний день йому надано інший день відпочинку в наступному місяці — 4 червня (п’ятница).

Визначимо заробітну плату працівника у травні та червні, якщо в цих місяцях працівник відпрацював всі інші робочі дні, передбачені графіком роботи.

Оскільки за роботу у вихідний день працівнику надано інший день відпочинку, відпрацьовані години у вихідний день в травні оплачуються в розмірі одинарної годинної ставки, встановленої в цьому місяці.

Годинна ставка працівника в травні:

8300 грн. : 144 р. г. = 57,64 грн.

Сума оплати за роботу у вихідний день 29 травня:

5 відпрац. г. х 57,64 грн. = 288,20 грн.

Заробітна плата працівника в травні:

8300 + 288,20 = 8588,20 грн.

В червні працівник не відпрацював робочий день в п’ятницю 4 червня тривалістю 8 робочих годин (в цей день йому надано день відпочинку за роботу у вихідний день в травні), тому заробітна плата за цей день йому не нараховується.

Оскільки працівник в червні відпрацював 19 з 20 робочих днів або 152 з 160 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в п’ятницю 4 червня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати в червні у нього становить:

8300 грн. : 20 р. д. х 19 відпрац. д. = 415 грн. х 19 відпрац. д. = 7885 грн.

або

8300 грн. : 160 р. г. х 152 відпрац. г. = 51,88 грн. х 152 відпрац. г. = 7885,76 грн.

Невелика розбіжність на 0,76 грн. (7885,76 – 7885) в загальній сумі заробітної плати за червень, розрахованої з денної та годинної ставок, пояснюється округленням в бік збільшення до сотих (з 51,875 до 51,88 грн.) розміру годинної ставки.

В даному випадку рекомендуємо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах, якщо, звичайно, на підприємстві внутрішнім «зарплатним» документом не введена оплата праці за денними ставками.

ПРИКЛАД 5

Оплата роботи у вихідний день, якщо як компенсація обрана подвійна оплата
(працівнику встановлено місячний оклад)

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник, місячний оклад якого становить 9000 грн., виконав норму робочого часу в травні 2021 року — 144 робочі години. Крім того, на підставі наказу керівника він був залучений до роботи у свій вихідний день — суботу 15 травня і відпрацював в цей день 7 годин. Всі ці години відпрацьовано понад встановлену місячну норму робочого часу. Як компенсація за роботу у вихідний день працівнику виплачується подвійна годинна ставка за кожну годину роботи у вихідний день.

Визначимо годинну ставку працівника в травні: 

9000 грн. : 144 р. г. = 62,50 грн.

Сума оплати за відпрацьовані години у вихідний день:

7 відпрац. г. х 62,50 грн. х 2 = 875 грн.

Загальна сума заробітної плати за травень:

9000 + 875 = 9875 грн.

ПРИКЛАД 6

Оплата роботи у вихідний день в подвійному розмірі при погодинній оплаті праці

На підприємстві 5-денний 40-годинний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Норма робочого часу в червні 2021 року — 160 робочих годин. Для працівників структурного підрозділу підприємства встановлена погодинна оплата праці з годинною ставкою — 45 грн. Працівник цього структурного підрозділу згідно з наказом керівника був залучений до роботи у вихідний день — понеділок 21 червня 2021 року (цей день є вихідним, оскільки на нього перенесений вихідний день з неділі 20 червня, на який в поточному році припав неробочий день — Трійця), і відпрацював в цей день 5 годин. Крім того, працівник в червні відпрацював всі встановлені графіком роботи 160 робочих годин.

Сума оплати за роботу у вихідний день:

5 відпрац. г. х 45 грн. х 2 = 450 грн.

Загальна сума заробітної плати за червень:

160 відпрац. г. х 45 грн. +450 грн. = 7650 грн.

ПРИКЛАД 7

Оплата роботи у вихідний день в подвійному розмірі при відрядній оплаті праці

На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Для працівника виробничого цеху підприємства встановлена відрядна оплата праці — 30 грн. за виготовлену одиницю продукції. У травні 2021 року працівник згідно з наказом керівника був залучений до роботи у свій вихідний день — суботу 29 травня, і виготовив в цей день 15 одиниць продукції. Крім того, відпрацювавши у травні 18 робочих днів, передбачених графіком роботи, працівник виготовив за ці дні 280 одиниць продукції (далі — од.).

Сума оплати за роботу у вихідний день:

15 од. х 30 грн. х 2 = 900 грн.

Загальна сума заробітної плати за травень:

280 од. х 30 грн. + 900 грн. = 9300 грн.

ПРИКЛАД 8

Оплата роботи в неробочий день, яка виконувалась в межах місячної норми робочого часу,
якщо інший день відпочинку працівнику не надається

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з двома вихідними днями, які працівникам структурного підрозділу надаються відповідно до індивідуального графіка роботи. Для працівниці цього структурного підрозділу згідно з її графіком роботи неділя 2 травня, на яку припадає загальнодержавний неробочий день Пасха, є робочим днем. В цей день працівниця відпрацювала встановлений графіком роботи повний робочий день тривалістю 8 годин, який включається до норми робочого часу травня, яка становить 18 робочих днів або 144 робочі години. Інший день відпочинку за роботу в неробочий день (Пасха) їй не надається. Працівниці встановлений оклад у розмірі 7500 грн.

Оскільки робота в неділю 2 травня (неробочий день — Пасха) виконувалась працівницею в межах місячної норми робочого часу, вона оплачується в розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу.

Визначимо суму доплати за роботу в неробочий день виходячи з годинної ставки у травні:

7500 грн. : 144 р. г. х 8 відпрац. г. = 52,08 грн. х 8 відпрац. г. = 416,64 грн. (І спосіб)

Сума доплати за роботу в неробочий день виходячи з денної ставки у травні:

7500 грн. : 18 р. д. х 1 відпрац. д.= 416,67 грн. (ІІ спосіб)

Невелика розбіжність на 0,03 грн. (416,67 – 416,64) в розмірі доплати за роботу в неробочий день за двома способам розрахунку пояснюється округленням при визначенні розмірів годинної та денної ставок. В даному випадку рекомендуємо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах (І спосіб), якщо, звичайно, на підприємстві внутрішнім «зарплатним» документом не введена оплата праці за денними ставками.

Загальна сума заробітної плати за травень при застосуванні годинної ставки:

7500 грн. + 416,64 грн. = 7916,64 грн.

Загальна сума заробітної плати за травень при застосуванні денної ставки:

7500 грн. + 416,67 грн. = 7916,67 грн.

ПРИКЛАД 9

Оплата роботи у святковий день, яка виконувалась понад місячну норму робочого часу,
якщо інший день відпочинку працівнику не надається

На підприємстві для структурного підрозділу встановлено 5-денний 39-годинний робочий тиждень з робочими днями в понеділок–четвер (по 8 робочих годин) і п’ятницю (7 робочих годин) з вихідними днями в суботу та неділю (скорочений робочий тиждень — ст. 51 КЗпП). Працівник цього підрозділу, місячний оклад якого становить 8000 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у святковий день 9 травня (День перемоги) і відпрацював в цей день 6 годин. Робота у святковий день виконувалась працівником понад встановлену місячну норму робочого часу, при цьому інший день відпочинку за роботу у святковий день йому не надається.

Норма робочого часу працівника у травні 2021 року — 140 робочих годин.

Визначимо годинну ставку працівника в травні:

8000 грн. : 140 р. г. = 57,14 грн.

Сума оплати за відпрацьовані години у святковий день:

6 відпрац. г. х 57,14 грн. х 2 = 685,68 грн.

Загальна сума заробітної плати за травень:

8000 + 685,68 = 8685,68 грн.

ПРИКЛАД 10

Оплата праці, якщо тривалість роботи у святковий день відповідає тривалості робочого дня,
і працівнику надається інший день відпочинку

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю і тривалістю робочого дня — 8 годин. Працівник, місячний оклад якого становить 5500 грн., для ліквідації наслідків аварії на підставі наказу керівника був залучений до роботи у святковий день 24 серпня (День незалежності України). У цей день працівник відпрацював 8 годин (фактично повний робочий день). За роботу у святковий день працівнику, крім подвійної оплати, за згодою роботодавця надано інший день відпочинку 30 серпня (понеділок). Норма робочого часу в серпні 2021 року — 21 робочий день або 167 робочих годин (на підприємстві не переносився робочий день з 23 на 28 серпня).

У серпні 2021 року один з робочих днів є передсвятковим днем (23 серпня), робота в який скорочується на одну годину, внаслідок чого денна ставка в цей день така ж, як і в усі інші дні, хоча тривалість роботи в цей день на одну годину менше (становить 7 робочих годин). У внутрішніх «зарплатних» документах підприємства норма про обов’язкове застосування денних ставок для оплати праці відсутня, тому для розрахунків будемо використовувати годинну ставку і норму робочого часу в годинах.

Годинна ставка працівника в серпні:

5500 грн. : 167 р. г. = 32,93 грн.

Незважаючи на те, що працівнику в серпні надавався інший день відпочинку і в цьому місяці ним виконана місячна норма робочого часу — відпрацьовано 167 годин (159 годин за графіком і 8 годин у святковий день), з самого початку робота у святковий день виконувалась поза графіком роботи і понад місячну норму робочого часу, тому оплата за таку роботу нараховується в розмірі подвійної годинної ставки зверх окладу²⁷ і становить:

8 відпрац. г. х 32,93 грн. х 2 = 526,88 грн.

За інший день відпочинку, наданий працівнику у понеділок 30 серпня, заробітна плата не нараховується, оскільки в цей день працівник не працював.

Загальна сума заробітної плати за відпрацьований час у серпні (159 годин за графіком і 8 годин у святковий день, за які нараховується 526,88 грн.) у працівника становить:

159 відпрац. г. х 32,93 грн. + 526,88 грн. = 5762,75 грн.

Нарахована працівнику в серпні заробітна плата за відпрацьований час (з урахуванням оплати за роботу у святковий день²⁸) менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (5762,75 грн. < 6000 грн.), при цьому працівник виконав норму робочого часу, встановлену йому на цей місяць, відпрацювавши в травні 167 годин. Отже, працівнику в серпні необхідно нарахувати доплату до мінімальної заробітної плати в сумі:

6000 – 5762,75 = 237,25 грн.

Загальна сума заробітної плати, що підлягає нарахуванню працівнику в серпні:

5762,75 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 237,25 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 6000 грн.²⁹

ПРИКЛАД 11

Оплата праці, якщо тривалість роботи у святковий день менше тривалості робочого дня,
і працівнику надається інший день відпочинку, а також був прогул

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник, місячний оклад якого становить 9000 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у святковий день 1 травня (День праці). У цей день він відпрацював 5 годин. За роботу у святковий день працівнику, крім подвійної оплати, за згодою роботодавця надано інший день відпочинку 17 травня (понеділок), тривалість робочого дня в який за графіком роботи становить 8 годин. У травні працівник один робочий день — 31 травня (понеділок) прогуляв. На підприємстві (для працівника) норма робочого часу в травні становить 144 робочі години.

Визначимо годинну ставку працівника в травні:

9000 грн. : 144 р. г. = 62,50 грн.

Незважаючи на те, що працівнику в травні надавався інший день відпочинку, один день він прогуляв, і в цьому місяці ним не виконана місячна норма робочого часу — відпрацьовано 133 години (128 годин (144 – 8 – 8) за графіком і 5 годин у святковий день), з самого початку робота у святковий день виконувалась поза графіком роботи і понад місячну норму робочого часу, тому оплата за таку роботу нараховується в розмірі подвійної годинної ставки зверх окладу ²⁸ і становить:

5 відпрац. г. х 62,50 грн. х 2 = 625 грн.

Інший день відпочинку за роботу у святковий день, який надано працівникові в понеділок 17 травня, оплаті не підлягає.

Оскільки працівник у травні, без урахування роботи у святковий день, відпрацював лише 128 з 144 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (через інший день відпочинку і прогул у травні не відпрацьовано два робочі дні 17 і 31 травня загальною тривалістю 16 (8 + 8) робочих годин), сума заробітної плати працівника в травні за ці відпрацьовані години за графіком становить:

9000 грн. : 144 р. г. х 128 відпрац. г. = 62,50 грн. х 128 відпрац. г. = 8000 грн.

Враховуючи, що в травні працівник також працював у святковий день, за що йому належить виплатити 625 грн., загальна сума заробітної плати за травень у нього становить:

8000 + 625 = 8625 грн.

ПРИКЛАД 12

Оплата праці, якщо тривалість роботи в неробочий день більше тривалості робочого дня,
і працівнику надається інший день відпочинку

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник, місячний оклад якого становить 8500 грн, в поточному році на підставі наказу керівника для ліквідації наслідків аварії був залучений до роботи в загальнодержавний неробочий день 20 червня (Трійця). В цей день працівник відпрацював 10 годин. За вихід на роботу в неробочий день працівнику, крім подвійної оплати, за згодою роботодавця надано інший день відпочинку 25 червня (п’ятниця), тривалість робочого дня в який за графіком роботи становить 8 годин. На підприємстві (для працівника) норма робочого часу в червні становить 160 робочих годин.

Визначимо годинну ставку працівника в червні:

8500 грн. : 160 р. г. = 53,13 грн.

Сума оплати за роботу в неробочий день:

10 відпрац. г. х 53,13 грн. х 2 = 1062,60 грн.

Інший день відпочинку за роботу в неробочий день, який надано працівнику в п’ятницю 25 червня, оплаті не підлягає.

Враховуючи, що працівник в червні, без урахування роботи в неробочий день, відпрацював 152 з 160 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в п’ятницю 25 червня тривалістю 8 робочих годин), загальна сума заробітної плати в червні за ці відпрацьовані години за графіком у нього становить:

8500 грн. : 160 р. г. х 152 відпрац. г. = 53,13 грн. х 152 відпрац. г. = 8075,76 грн.

Оскільки працівник в червні працював також в неробочий день, за що йому належить виплатити 1062,60 грн., загальна сума заробітної плати за червень у нього становить:

8075,76 + 1062,60 = 9138,36 грн.

ПРИКЛАД 13

Оплата праці, якщо за роботу в святковий день, крім подвійної оплати,
працівнику надається інший день відпочинку в наступному місяці

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник, місячний оклад якого становить 8000 грн., на підставі наказу керівника був залучений до роботи у святковий день 28 червня (День Конституції України), в який відпрацював 5 годин. За роботу у святковий день працівнику, крім подвійної оплати, за згодою роботодавця надано інший день відпочинку в наступному місяці — 9 липня (п’ятниця), тривалість робочого дня в який за графіком роботи становить 8 годин. На підприємстві норма робочого часу в червні становить 160 робочих годин, в липні — 176 робочих годин.

Визначимо заробітну плату працівника в червні та липні, якщо в цих місяцях працівник відпрацював всі інші робочі дні, передбачені графіком роботи.

Оскільки робота у святковий день виконувалась працівником понад місячну норму робочого часу, вона оплачується в розмірі подвійної годинної ставки зверх окладу.

Визначимо годинну ставку працівника в червні:

8000 грн. : 160 р. г. = 50 грн.

Сума оплати за роботу у святковий день:

5 відпрац. г. х 50 грн. х 2 = 500 грн.

Заробітна плата працівника в червні:

8000 + 500 = 8500 грн.

Враховуючи, що в липні працівник не відпрацював робочий день в п’ятницю 9 липня (в цей день йому надано день відпочинку за роботу у святковий день в червні), заробітна плата за цей день йому не нараховується.

Оскільки працівник в липні відпрацював 168 з 176 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в п’ятницю 9 липня тривалістю 8 робочих годин), сума заробітної плати в липні у нього становить:

8000 грн. : 176 р. г. х 168 відпрац. г. = 45,45 грн. х 168 відпрац. г. = 7635,60 грн.

ПРИКЛАД 14

Компенсація за роботу у святковий день з наданням іншого дня відпочинку,
якщо працівнику встановлена погодинна оплата праці

На підприємстві працівнику, який працює з 5-денним 30-годинним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю (тривалість робочого дня — 6 годин), встановлена погодинна оплата праці з годинною ставкою в розмірі 60 грн. В травні 2021 року норма робочого часу у працівника — 108 робочих годин (18 р. д. х 6 р. г.). Згідно з наказом керівника працівник був залучений до роботи у святковий день 9 травня (День перемоги) і відпрацював в цей день 7 годин. За роботу в святковий день працівнику, крім подвійної оплати, за згодою роботодавця надано інший день відпочинку 31 травня (понеділок), тривалість робочого дня в який за графіком роботи становить 6 годин.

Сума оплати за роботу у святковий день:

7 відпрац. г. х 60 грн. х 2 = 840 грн.

Оскільки працівник в травні відпрацював 102 з 108 робочих годин, передбачених графіком роботи на цей місяць (не відпрацьований один робочий день в понеділок 31 травня тривалістю 6 робочих годин), а також працював у святковий день, за що йому належить виплатити 840 грн., його загальна заробітна плата за травень становить:

102 відпрац. г. х 60 грн. + 840 грн. = 6960 грн.

ПРИКЛАД 15

Компенсація за роботу у святковий день з наданням іншого дня відпочинку,
якщо працівнику встановлена відрядна оплата праці

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем (вихідні дні в суботу та неділю) і 8-годинним робочим днем для працівника з відрядною системою оплати праці встановлена відрядна розцінка — 40 грн. за виготовлений один виріб і норма виробітку, розрахована на 8-годинний робочий день — 10 виробів. Працівник згідно з наказом керівника був залучений до роботи у святковий день 1 травня (День праці). В цей день працівник виготовив 11 виробів. За роботу у святковий день працівнику, крім подвійної оплати, за згодою роботодавця надано інший день відпочинку 7 травня (п’ятниця).

Працівник в травні, крім роботи у святковий день, відпрацював 17 робочих днів (не відпрацьований тільки один робочий день, передбачений графіком роботи на цей місяць — 7 травня), в які виготовив 185 виробів (далі — вир.).

Сума оплати за роботу у святковий день:

11 вир. х 40 грн. х 2 = 880 грн.

Заробітна плата працівника за травень:

185 вир. х 40 грн. + 880 грн. = 8280 грн.

__________________________________________________________________________________

Оплата роботи у вихідні, святкові та неробочі дні при нарахуванні
працівникам доплат, надбавок і премій

Крім тарифної складової заробітної плати, працівникам у встановлених випадках нараховуються заохочувальні та компенсаційні виплати: доплати, надбавки, премії, винагороди тощо. Такі виплати здійснюються також працівникам, які залучаються до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні, за що їм нараховується оплата (доплата) у вищерозглянутому порядку.

Як зазначалося вище, при виконанні роботи у вихідні, святкові, неробочі дні доплати і надбавки нараховуються на одинарну (не подвійну) годинну ставку.

Якщо працівник залучається до роботи у вихідний або святковий (неробочий) день, і при цьому така робота виконується частково або повністю в нічний (вечірній) час (наприклад, у разі ліквідації наслідків аварії або коли позмінна робота припадає на нічні (вечірні) години у святковий день згідно з графіком роботи), то працівникові, крім оплати за відпрацьовані години у вихідний або святковий (неробочий) день, нараховується доплата за роботу в нічний (вечірній) час в порядку, встановленому колективним договором з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (територіальними) угодами.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 108 КЗпП робота у нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.³⁰

Звертаємо увагу, що стаття 108 КЗпП в питанні здійснення підвищеної оплати за роботу вночі не містить винятків щодо роботи у вихідний, святковий або неробочий день, тому нарахування працівнику такої підвищеної оплати при роботі вночі в зазначені дні також є обов’язковим.

Якщо підприємство через своїх представників приймало участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки від 14.05.2019 р. (далі — Генеральна угода)³¹, то доплата за роботу в нічний час повинна виплачуватися працівникам в розмірі не нижче 35% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час, а за роботу у вечірній час (з 18 до 22 годин) при багатозмінному режимі роботи — не нижче 20% годинної тарифної ставки (окладу, посадового окладу) за кожну годину роботи в такий час (додаток 3 до Генеральної угоди).

Якщо підприємство перебуває в сфері дії галузевої (територіальної) угоди, то розмір доплати за роботу в нічний (вечірній) час в колективному договорі повинен бути встановлений в розмірі не нижче, ніж визначено такою угодою (ст. 9 Закону про колдоговори).³²

Вищерозглянута доплата за роботу в нічний (вечірній) час, якщо така робота виконувалася у вихідний (святковий, неробочий) день, нараховується на одинарну (не подвійну) годинну ставку працівника в місяці її нарахування.³³

ПРИКЛАД 16

Оплата праці працівника, залученого до роботи у вихідний день,
яка частково виконувалась в нічний час (працівнику встановлено місячний оклад)

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем і вихідними днями в суботу та неділю. Норма робочого часу в квітні 2021 року — 175 робочих годин. Працівник, оклад якого становить 7500 грн., виконав місячну норму робочого часу, встановлену на квітень, і, крім того, для ліквідації наслідків аварії на підставі наказу керівника був залучений до роботи у свій вихідний день — неділю 25 квітня. В цей день він працював з 19.00 до 24.00, тобто всього працівник відпрацював 5 годин, в тому числі 2 години в нічний час (з 22.00 до 24.00). За роботу у вихідний день як компенсація йому нараховується оплата в розмірі подвійної годинної ставки зверх окладу за кожну годину роботи у вихідний день.

Визначимо годинну ставку працівника в квітні:

7500 грн. : 175 р. г. = 42,86 грн.

Сума оплати за відпрацьовані години у вихідний день:

5 відпрац. г. х 42,86 грн. х 2 = 428,60 грн.

Оскільки працівник у вихідний день 25 квітня відпрацював 2 години в нічний час, йому необхідно нарахувати доплату за роботу вночі, яка на підприємстві виплачується в розмірі 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Сума доплати за роботу в нічний час:

2 відпрац. г. х 42,86 грн. х 20% = 17,14 грн.

Загальна сума заробітної плати за квітень:

7500 + 428,60 + 17,14 = 7945,74 грн.

ПРИКЛАД 17

Оплата праці, якщо робочі зміни припадають на святкові дні,
нічний і вечірній час (працівнику встановлено погодинну оплату праці)

На безперервно працюючому підприємстві працівник, годинна ставка якого становить 55 грн., працює позмінно. Згідно з графіком роботи він відпрацював зміну з 22.00  30 квітня до 6.00  1 травня (День праці) і зміну з 14.00 до 22.00  9 травня (День перемоги). Працівник в травні виконав свою норму робочого часу — 144 години, в тому числі відпрацював 48 годин в нічний час і 24 години у вечірній час.

В даному випадку 6 годин роботи з 0.00 до 6.00  1 травня і 8 годин роботи з 14.00 до 22.00  9 травня, тобто всього 14 годин (6 + 8), припали на святкові дні.

Оскільки робота у святкові дні виконувалася в межах місячної норми робочого часу, то за всі години роботи в зазначені дні працівнику здійснюється доплата в розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу.

Сума доплати за відпрацьовані години у святкові дні:

55 грн. х 14 відпрац. г. = 770 грн.

На підприємстві доплата за роботу в нічний час виплачується в розмірі 40% годинної тарифної ставки, а за роботу у вечірній час — в розмірі 20% годинної тарифної ставки.

Сума доплати за відпрацьовані працівником у травні 48 годин в нічний час (в тому числі за відпрацьовані 6 годин з 0.00 до 6.00  1 травня):

48 відпрац. г. х 55 грн. х 40% = 1056 грн.

Сума доплати за відпрацьовані працівником у травні 24 години у вечірній час (в тому числі за відпрацьовані 4 години з 18.00 до 22.00  9 травня):

24 відпрац. г. х 55 грн. х 20% = 264 грн.

Загальна заробітна плата працівника в травні:

144 відпрац. г. х 55 грн. + 770 грн. + 1056 грн. + 264 грн. = 10 010 грн.

ПРИКЛАД 18

Оплата праці, якщо в місяці залучення до роботи
в неробочий день працівнику виплачувались доплата, надбавка і премія

На підприємстві встановлено 5-денний 40-годинний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Тривалість робочого дня — 8 годин. Норма робочого часу в червні 2021 року — 160 робочих годин. Працівнику, місячний оклад якого становить 7000 грн., в червні виплачуються надбавка за високі досягнення у праці в розмірі 10% окладу, виробнича премія в розмірі 20% окладу і доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі 30% окладу. На підставі наказу керівника працівник був залучений до роботи в неробочий день 20 червня (Трійця) і відпрацював в цей день 4 години, виконуючи посадові обов’язки за своєю посадою без виконання обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника. Робота в неробочий день виконувалась працівником понад місячну норму робочого часу, при цьому додатковий день відпочинку за роботу в неробочий день йому не надається. Всього в червні працівник відпрацював 164 години (160 годин в робочі дні і 4 години в неробочий день). Положенням про преміювання встановлено, що виробнича премія нараховується на одинарну (не подвійну) оплату за роботу у вихідний (святковий, неробочий) день.

Годинна ставка працівника в червні:

7000 грн. : 160 р. г. = 43,75 грн.

Сума оплати за відпрацьовані години в неробочий день:

4 відпрац. г. х 43,75 грн. х 2 = 350 грн.

Оскільки працівник працював в неробочий день і виконував в цей день посадові обов’язки за своєю посадою без виконання обов’язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, то надбавка за високі досягнення у праці і виробнича премія в червні нараховуються йому з урахуванням відпрацьованого часу в неробочий день, при цьому нарахування надбавки і премії за відпрацьовані години в неробочий день здійснюється на одинарну годинну ставку. Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника нараховується без урахування відпрацьованого часу в неробочий день.

Сума надбавки за високі досягнення у праці в червні:

164 відпрац. г. х 43,75 грн. х 10% = 717,50 грн.

Сума премії в червні:

164 відпрац. г. х 43,75 грн. х 20% = 1435 грн.

Сума доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в червні:

7000 грн. х 30% = 2100 грн.

Загальна сума заробітної плати за червень:

7000 грн. (оклад) + 350 грн. (оплата за роботу в неробочий день) + 717,50 грн. (надбавка) + 1435 грн. (премія) + 2100 грн. (доплата) = 11 602,50 грн.

________________________________________________________________________________

Оплата роботи у вихідні, святкові та неробочі дні
при підсумованому обліку робочого часу

Вихідні дні працівників, які працюють позмінно з підсумованим обліком робочого часу, можуть припадати на будь-які дні тижня. Якщо працівник, який працює позмінно, наказом роботодавця був залучений до роботи у свій вихідний день (не загальновстановлений, а встановлений для цього працівника графіком змінності), а також якщо робота у святковий день не планувалася, але працівника було залучено до неї на підставі наказу роботодавця, то така робота вважається виконаною понад місячну норму робочого часу.

При підсумованому обліку робочого часу години роботи у святкові (неробочі) дні за графіком роботи підприємства (працівника) включаються в норму робочого часу за обліковий період (місяць, квартал, півріччя, рік), встановлений на підприємстві. Години роботи, що перевищують норму робочого часу за обліковий період, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі відповідно до статті 106 КЗпП.

Якщо працівники з підсумованим обліком робочого часу залучалися до роботи у святковий (неробочий) день, яка не передбачалась графіком їхньої роботи (працівників залучали до роботи в їхній вихідний день на підставі наказу керівника), то години такої роботи, що перевищують норму робочого часу за обліковий період, повинні бути оплачені в подвійному розмірі як години роботи у святкові та неробочі дні згідно із статтею 107 КЗпП і не підлягають оплаті в подвійному розмірі відповідно до статті 106 КЗпП у складі надурочних годин, які визначаються в кінці облікового періоду (п. 11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2006 р. № 138).³⁴

При визначенні годинної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі, вихідні дні працівникам з підсумованим обліком робочого часу необхідно місячний оклад, встановлений працівнику в місяці залучення до роботи у вказані дні, розділити на місячну норму робочого часу, встановлену на цей місяц правилами внутрішнього трудового розпорядку для даного підрозділу (працівника) або графіком змінності.³⁵

Оплата роботи у вихідні, святкові та неробочі дні у відрядженні

Для працівників, які направляються у відрядження, законодавством, зокрема статтею 121 КЗпП та Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), норми якої поширюються тільки на державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів (далі — бюджетні установи), встановлено, зокрема, такі гарантії:

– оплата праці за виконану роботу у відрядженні здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Працівнику, направленому у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи (п. 13 р. I Інструкції № 59); 

– якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства (п. 9 р. I Інструкції № 59), тобто відповідно до статті 107 КЗпП — в подвійному розмірі.³⁶ Норма про те, що працівник направляється у відрядження спеціально для роботи у вихідні (святкові, неробочі) дні, повинна бути відображена в наказі про відрядження. Якщо працівник був направлений у відрядження із завданням виконувати роботу тільки в робочі дні, що припадають на період відрядження, а у вихідні (святкові, неробочі) дні він у відрядженні не працював, то вважається, що він використав свої вихідні дні за призначенням як щотижневий відпочинок (після повернення з відрядження додаткові вихідні дні працівнику не надаються). При цьому дні вибуття або прибуття з відрядження, які збігаються з вихідними (святковими, неробочими) днями, не вважаються такими, в які працівник спеціально відряджений для роботи у ці дні, тому і оплата в подвійному розмірі за роботу в ці дні працівникам бюджетних установ не виплачується;³⁷

– якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження надається інший день відпочинку (п. 10 р. I Інструкції № 59). Тобто надання працівникові іншого дня відпочинку в цьому випадку є обов’язком бюджетної установи³⁷, але такий день відпочинку оплаті не підлягає;

– якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин (п. 11 р. I Інструкції № 59). Тобто питання надання іншого дня відпочинку повинно бути врегульоване внутрішнім документом бюджетної установи³⁷, але такий день відпочинку оплаті не підлягає.

Вищенаведені гарантії, які передбачені Інструкцією № 59 для працівників бюджетних установ, можуть відобразити в колективному договорі (Положенні про відрядження, трудових договорах з працівниками) і підприємства, які не фінансуються з бюджетів (далі — госпрозрахункові підприємства), що випливає зі статті 121 КЗпП.³⁶ При цьому такі гарантії можуть бути ними збільшені. Наприклад, за вибуття у відрядження (прибуття з відрядження) у вихідний (святковий, неробочий) день може бути передбачена компенсація у вигляді нарахування оплати в розмірі одинарної (подвійної) денної ставки або, як варіант, оплати в розмірі одинарної (подвійної) годинної ставки тільки за години, в які працівник перебував у дорозі до місця відрядження або з місця відрядження до місця постійної роботи. Крім того, за прибуття з відрядження у вихідний день може бути передбачено обов’язкове надання іншого дня відпочинку або за вибором працівника — інший день відпочинку або оплата, якщо вона передбачена на підприємстві.

Звертаємо увагу, незважаючи на те, що госпрозрахункові підприємства самостійні в питаннях оплати праці працівників, вони, як і бюджетні установи, оплату за дні роботи у відрядженні у вихідні (святкові, неробочі) дні, обумовленої в наказі про відрядження, здійснюють працівникам в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП.³⁶ Це узгоджується з нормою частини третьої статті 71 (частини четвертої статті 73) КЗпП, згідно з якою залучення працівників до роботи у вихідні (святкові, неробочі) дні здійснюється за письмовим наказом