Лист Мінсоцполітики «Про оплату праці за час службового відрядження, якщо працівник відряджається одночасно з основного місця роботи та з місця роботи за сумісництвом» від 02.02.2015 № 120/13/84-15
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 02.02.2015 № 120/13/84-15
Про оплату праці за час службового відрядження, якщо працівник відряджається
одночасно з основного місця роботи та з місця роботи за сумісництвом
(Витяг)
Департамент <…> Міністерства <…> розгнянув звернення <…> і в межах компетенції повідомляє.
Згідно з законодавством службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).
За час перебування працівника у відрядженні згідно з наказом керівника підприємства (установи, організації) йому мають здійснити виплати, передбачені статтею 121 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України).1
1 Докладно про виплати, які здійснюються як компенсація за понесені у відрядженні витрати, йдеться у статтях «Направлення працівників у відрядження: оформлення, видача авансу, трудові гарантії», «Компенсація працівникам витрат на проїзд у відрядженні», «Відрядження на автомобілі: особливості та компенсації», «Компенсація працівникам витрат на проживання у відрядженні», «Компенсація працівникам закордонних і нестандартних витрат на відрядження» журналу «Все про працю і зарплату» відповідно № 9/2023, стор. 68, № 10/2023, стор. 32 та 45, № 11/2023, стор. 28 та 38. (Ред.)
Працівникам, які направляються у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 02.02.2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».
Відповідно до пункту 14 розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (зі змінами), працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку.2
2 Докладно про оплату праці працівників під час відрядження йдеться у статті «Заробітна плата працівника за час відрядження: порядок розрахунку та виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2024, стор. 8. (Ред.)
Якщо працівник, у тому числі лікар, направляється у відрядження одночасно з основного місця роботи й роботи за сумісництвом, то йому здійснюються виплати, передбачені статтею 121 КЗпП України, окремо за кожним робочим місцем. У випадку розрахунку середньої заробітної плати за кожним з цих робочих місць застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100.3
3 Див. також статтю «Відрядження працівників-сумісників» на стор. 46 цього номера. (Ред.)
Директор Департаменту заробітної плати та умов праці О. Товстенко