Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Про чергування на підприємстві» від 08.04.2020

ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 08.04.2020

Про чергування на підприємстві

На сьогодні трудове законодавство не дає необхідної інформації ні про поняття, ні про порядок організації і здійснення чергувань. З об’єктивних причин роботодавець може залучити до чергування своїх працівників. При цьому чергування, як і будь-яку діяльність, потрібно правильно організувати.

Кого можна залучити до чергування, на який строк, як часто й чим таке чергування компенсують?

Перш за все з’ясуємо, що таке чергування. А для цього звернімося насамперед до постанови Секретаріату ВЦРПС від 02.04.54 № 233 «Про чергування на підприємствах і в установах» (далі — Постанова № 233), яка діє в Україні відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу СРСР» від 12.09.91 № 1545 в частині, яка не врегульована законодавством України. Цим нормативним актом зазначено наступне:

Чергування — це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв’язання невідкладних питань, які не входять до кола обов’язків працівника за трудовим договором.

Чергування може застосовуватися у виняткових випадках і лише за згодою виборного органу профспілки. Не допускається залучення працівника до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов’язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з підприємства, обов’язків сторожів, приймання пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Чергування у вихідні й святкові (неробочі) дні компенсуються наданням відгулу тієї ж тривалості, що і чергування, в найближчі 10 днів.

Чергування необхідно відрізняти від виконання працівником його звичайних трудових обов’язків на змінних роботах, на роботах, що виконуються за графіком у вихідні, святкові (неробочі) дні, в нічний час. Окрім цього, деякі нормативно-правові акти містять норми про чергування, але таке чергування є виконанням працівником своїх трудових обов’язків з відповідною оплатою. Така праця не належить до чергування згідно з Постановою № 233. Яскравий приклад цього — чергування медиків у стаціонарі та вдома (пп. 5.1 і 5.2 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 № 308/519).

Дуже багато хто ототожнює чергування з виходом на роботу в святковий або вихідний день, з роботою в надурочний або нічний час. Але це не так! Залучення до роботи в зазначений час допускається у виняткових випадках, передбачених Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), з оплатою праці відповідно до ст. 72, 106 – 108 КЗпП. При цьому в цей час працівник виконує роботу, передбачену трудовим договором. Якщо працівник виконує свої трудові обов’язки в нічний час, вихідні та святкові дні, то це не вважається чергуванням.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2010 № 89/13/116-10 (далі — Лист № 89) графік чергування затверджується роботодавцем за погодженням з профспілковим органом. Залучення працівників до чергування провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому мають передбачатися дні відпочинку, що надаються працівникам за чергування. Отже, чергування у вихідний день не підлягає оплаті, а за нього надається відгул і в табелі обліку використання робочого часу ці години чергування не зазначаються.

Оскільки згідно зі статтею 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, порядок залучення працівників до чергування має визначатися у колективному договорі підприємства з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством та Галузевою угодою.

У табелі обліку робочого часу години чергування не позначають (Лист № 89). Але для збереження балансу робочого часу за період (місяць, квартал тощо) працівнику день надання відгулу в табелі обліку робочого часу проставляють як відпрацьований час (літерний код «Р» або цифровий «01»). І цей час підлягає оплаті як відпрацьований.

Зверніть увагу! Тривалість відгулу має дорівнювати тривалості чергування.

Працівника до чергування можна залучити як у його робочі дні, так і в неробочі.

Якщо працівник чергує у свій робочий день, то такий день позначають у табелі обліку робочого часу як робочий і зарплату за нього нараховують як за звичайний робочий день. А от якщо чергування відбулося у вихідний, святковий або неробочий день, застосовуємо норми Постанови № 233. Як ми відзначали, за такий день працівникові надають відгул.

Як чергування оформити документально?

На нормативно-правовому рівні питання документального супроводу чергування не врегульоване. Тому пакет документів може бути різним. Перш за все порядок та умови залучення до чергування необхідно відобразити в колективному договорі чи іншому локальному документі підприємства, організації, установи, наприклад у Положенні про чергування. Як правило, видають графік чергування та наказ про залучення до чергування, які погоджують з профспілкою.

Чергування на службі

Державних та посадових осіб місцевого самоврядування доволі часто залучають до чергувань. Однак порядок такого залучення для зазначених служб також не встановлено. Тому в загальному випадку їм необхідно керуватися механізмом залучення до чергувань, розглянутим у цій статті.

Виняток — «надзвичайне» чергування. Для керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій (далі — НС), таке чергування врегульоване Типовим порядком організації чергування керівників і заступників керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади на робочих місцях у святкові дні для вирішення питань, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 р. № 254 (далі — Постанова № 254).

Метою «надзвичайного» чергування є:

– оперативне прийняття рішень та організація робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків НС;

– організація взаємодії та координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з ліквідації наслідків НС.

Зауважте: Постанова № 254 не скасовує та не підміняє Постанову № 233. Постанова № 254 рекомендує затвердити порядок організації «надзвичайних чергувань» на місцях. У ньому радимо прописати і спосіб компенсації таких чергувань.¹