Нарахування середнього заробітку працівнику за день проходження медичного огляду за викликом військкомату, який припав на час перебування у відпустці та на вихідний день за графіком роботи працівника
Працівнику була надана щорічна відпустка з 7 по 30 вересня 2020 року. Під час його перебування в цій відпустці на підприємство прийшло повідомлення про виклик цього працівника як військовозобов’язаного до військкомату для проходження медичного огляду 26 вересня (субота). Для виконання вимоги військкомату і збереження працівнику дня відпустки підприємство відкликало його з відпустки на один день 26 вересня. Яким чином потрібно оплатити працівнику день проходження медогляду за викликом військкомату, якщо працівник (підприємство) працює з 5-денним робочим тижнем (робочі дні: понеділок – п’ятниця), а медогляд він проходив у свій вихідний день — суботу 26 вересня?
Відповідно до статті 12 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 38 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» керівники підприємств, установ та організацій незалежно від підпорядкування і форм власності зобов’язані на вимогу військових комісаріатів сповіщати призовників і військовозобов’язаних про їх виклик до військових комісаріатів, забезпечувати своєчасне прибуття за цим викликом.
Отже, підприємство може відкликати з щорічної відпустки працівника, який є військовозобов’язаним, для забезпечення своєчасного його прибуття на медичний огляд за викликом військкомату.
Частиною другою статті 119 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII (далі — Закон № 2232) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані, зокрема:
– прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов’язаних;
– проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 статті 21 Закону № 2232 встановлено, що особи, які направляються районними (міськими) військовими комісаріатами на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.
Таким чином, незалежно від режиму роботи працівника за день проходження медичного огляду за викликом (направленням) військкомату роботодавець має нарахувати працівнику середню заробітну плату (навіть якщо це його вихідний день).
Середня заробітна плата за час залучення працівників до виконання військових обов’язків обчислюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «ї» пункту 1 цього Порядку.
Абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — передують місяцю проходження медогляду).
Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, визначені у пункті 3 Порядку № 100, а виплати, які не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, — у пункті 4 цього Порядку.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів які мають бути оплачені за середнім заробітком.
В запитанні зазначено, що працівник за викликом військкомату проходив медогляд в календарний день, який не є його робочим днем, а саме в суботу 26 вересня. Отже, працівнику на підставі частини 2 статті 21 Закону № 2232 потрібно нарахувати середню заробітну плату не за його робочий день, а за календарний день 26 вересня, що є вихідним днем працівника.
Оскільки в нашому випадку середню заробітну плату потрібно виплатити не за робочий день працівника, а за календарний день 26 вересня, то розрахунок середньоденної заробітної плати в розрахунковому періоді доцільно здійснювати виходячи з відпрацьованих не робочих, а календарних днів в цьому періоді (як при обчисленні відпускних, але з розрахунковим періодом — 2 календарні місяці).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.
Оскільки працівник проходив медогляд у вересні 2020 року, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення заробітної плати, нарахованої за останні 2 місяці роботи (липень – серпень), на кількість відпрацьованих календарних днів в цьому періоді. Обчислена середньоденна заробітна плата множиться на кількість календарних днів, що припадають на період проходження медогляду, — один календарний день 26 вересня.
Припустимо, що працівник в розрахунковому періоді (липень – серпень) відпрацював всі робочі і календарні дні (у липні і серпні — по 31 календарному дню) і в кожному місяці отримав заробітну плату в розмірі окладу — 8500 грн.
Кількість відпрацьованих календарних днів в розрахунковому періоді:
31 відпрац. д. (липень) + 31 відпрац. д. (серпень) = 62 відпрац. д.
Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:
8500 грн. (липень) + 8500 грн. (серпень) = 17 000 грн.
Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді:
17 000 грн. : 62 відпрац. д. = 274,19 грн.
Середня заробітна плата за час проходження медогляду (включає один календарний день):
274,19 грн. х 1 к. д. = 274,19 грн.