Нарахування компенсації за невикористану відпустку, якщо працівник, якому встановлено неповний робочий день, звільняється не відпрацювавши повного календарного місяця

Кількість невикористаних днів щорічної відпустки, за які працівнику при звільненні необхідно виплатити грошову компенсацію, залежить від наявного у працівника стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Періоди, які включаються до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, визначені у статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), але загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості невикористаних днів щорічної відпустки, наразі немає.

На думку Мінекономіки та Мінсоцполітики¹, враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 5 Закону про відпустки тривалість відпусток незалежно від режиму роботи розраховується в календарних днях, при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), тобто прив’язку розрахунку днів відпустки необхідно робити до календарних днів останнього відпрацьованого робочого року, а за його відсутності — поточного робочого року.

Тривалість щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу розраховується наступним чином: визначаємо кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів в цілому за робочий рік. Потім одержаний результат множимо на кількість календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, відпрацьованих працівником у робочому періоді.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки (далі — «відпускна» компенсація) здійснюється згідно з Порядком № 100.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для виплати «відпускної» компенсації проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати «відпускної» компенсації.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому виплачується «відпускна» компенсація (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

Якщо у працівника немає повністю відпрацьованого календарного місяця (з першого до першого числа), то в нього відсутній розрахунковий період, а середня заробітна плата для нарахування «відпускної» компенсації обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100).

В цьому випадку розрахунок «відпускної» компенсації здійснюється виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі посадового (місячного) окладу, якщо він не менше мінімальної заробітної плати. Якщо розмір посадового окладу є меншим від мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. третій – п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Обчислення середньої заробітної плати для виплати «відпускної» компенсації проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку в мирний час виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Звертаємо увагу, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. третя ст. 56 Кодексу законів про працю України), тому працівниця, яка працює на умовах неповного робочого часу, має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.

Обчислимо кількість календарних днів невикористаної працівницею щорічної відпустки та суму «відпускної» компенсації, яку необхідно виплатити працівниці при звільненні, з урахуванням даних, наведених в запитанні.

ПРИКЛАД

Нарахування компенсації за невикористану відпустку, якщо працівник, якому встановлено
неповний робочий день, звільняється не відпрацювавши повного календарного місяця

Умови як в запитанні: працівницю 19 січня 2026 року прийнято на роботу з неповним робочим днем (4 робочих години в день за 8-годинного робочого дня на підприємстві), а вже 10 лютого вона звільняється, не відпрацювавши повного календарного місяця. За повною посадою працівниці оклад становить 8000 грн, оклад працівниці пропорційно індивідуальному режиму роботи — 4000 грн. Тривалість щорічної основної відпустки за посадою працівниці — 24 календарних дні (далі — к. д.). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, тому норма робочого часу в лютому на підприємстві — 160 робочих годин (20 р. д. х 8 р. г.), у працівниці — 80 робочих годин (20 р. д. х 4 р. г.). Поточний робочий рік, за який повинна надаватися щорічна основна відпустка повної тривалості, у працівниці триває з 19.01.2026 по 18.01.2027 (365 к. д.).

Визначимо «відпускний» стаж — кількість відпрацьованих працівницею календарних днів в поточному робочому році за період з 19.01.2026 по 10.02.2026 (день звільнення):

13 к. д. (січень) + 10 к. д. (лютий) = 23 к. д.

Для розрахунку тривалості щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу визначаємо кількість днів щорічної основної відпустки, що припадають на один календарний день в цілому за рік (поточний робочий рік: з 19.01.2026 по 18.01.2027):

24 к. д. відпустки : 365 к. д. = 0,0658 к. д.

Цю величину для визначення кількості днів щорічної основної відпустки, на які працівниця має право, множимо на кількість календарних днів, відпрацьованих працівницею в період з 19.01.2026 по 10.02.2026:

0,0658 к. д. х 23 к. д. = 1,5 ≈ 2 к. д.

Таким чином, працівниця станом на день звільнення має право на 2 календарних дні щорічної основної відпустки, за які їй необхідно виплатити «відпускну» компенсацію.

Враховуючи, що у працівниці відсутній розрахунковий період (немає повністю відпрацьованого календарного місяця), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з установленого їй окладу або мінімальної заробітної плати. Якщо розмір окладу менше мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з розміру мінімальної заробітної плати. У разі роботи на умовах неповного робочого часу розрахунок здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до індивідуального графіка роботи (абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки працівниця працює на умовах неповного робочого часу, а в місяці виплати «відпускної» компенсації — лютому 2026 року оклад за повною посадою працівниці менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (8000 грн < 8647 грн), то обчислимо для працівниці «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці виходячи з індивідуальної норми робочого часу та мінімальної заробітної плати в місячному розмірі:

8647 грн : 160 р. г. х 80 р. г. = 4323,50 грн

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата використовується для обчислення середньої заробітної плати при нарахуванні працівниці «відпускної» компенсації.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (лютий 2025 року – січень 2026 року) сумарна заробітна плата працівниці виходячи з розміру «пропорційної» мінімальної заробітної плати становить:

4323,50 грн х 12 міс. = 51 882 грн

Умовний розрахунковий період (лютий 2025 року – січень 2026 року) включає 365 календарних днів, при цьому з них не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки умовний розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП.

Середньоденна заробітна плата:

51 882 грн : 365 к. д. = 142,14 грн

Сума «відпускної» компенсації за 2 к. д. невикористаної щорічної відпустки:

142,14 грн х 2 к. д. = 284,28 грн