Обчислення середнього заробітку за час підвищення кваліфікації, якщо протягом останніх 4 місяців працівниця не працювала, але їй виплачена річна винагорода

Відповідно до статті 122 Кодексу законів про працю України при направленні працівників для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за ними зберігається місце роботи (посада) і провадяться виплати, передбачені законодавством.

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 р. № 695 для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва (далі — навчання), установлено таку мінімальну державну гарантію як збереження середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи.

Обчислення середнього заробітку за час навчання здійснюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках збереження середньої заробітної плати (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — передують місяцю направлення на навчання).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. четвертий п. 2, абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До такого часу належать, зокрема, передбачені статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникові в обов’язковому порядку, та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін.

Отже, якщо працівницю в лютому 2020 року направляють на навчання, а протягом останніх 4 календарних місяців (протягом жовтня 2019 року – січня 2020 року), вона не відпрацювала жодного дня через перебування у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною на підставі медичного висновку, то зазначений період виключається з розрахункового періоду (вважається, що у працівниці немає розрахункового періоду). В такому випадку середній заробіток за час навчання обчислюється виходячи з установленого працівниці посадового (місячного) окладу.

Що стосується річної винагороди, то відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 одноразова винагорода за підсумками роботи за рік включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Таким чином, винагорода за підсумками роботи за рік, що нараховувалась (виплачувалась) працівниці в січні 2020 року (поточний календарний рік) за підсумками роботи за 2019 рік (попередній календарний рік), враховується під час обчислення середньої заробітної плати для оплати періоду навчання шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди.

Водночас в абзаці першому пункту 3 Порядку № 100 є застереження: у разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Таким чином, Порядком № 100 визначена пропорційність врахування винагород при обчисленні середньої заробітної плати, коли не повністю відпрацьовані місяці розрахункового періоду.

Зважаючи на зміст запитання та норми пункту 3 Порядку № 100, у працівниці немає відпрацьованого часу та нарахувань за відпрацьований час в розрахунковому періоді, немає місяців розрахункового періоду, до доходу яких додається 1/12 винагороди, тому немає підстав включати річну винагороду (її частину) до розрахунку середнього заробітку за час навчання.

Припустимо, що на підприємстві (працівниці) встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу і неділю. В цьому випадку норма робочого часу в умовному розрахунковому періоді (грудні 2019 року – січні 2020 року) становить:

21 р. д. (грудень) + 21 р. д. (січень) = 42 р. д.

Обчислимо середньоденний заробіток працівниці в умовному розрахунковому періоді (грудні 2019 року – січні 2020 року) виходячи з установленого працівниці окладу в лютому:

6000 грн. х 2 міс. : 42 р. д. = 285,71 грн.

Середній заробіток за період навчання з 24 лютого по 20 березня 2020 року, на який припадає 19 робочих днів за графіком роботи працівниці:

285,71 грн. х 19 р. д. = 5428,49 грн.