Кодексом законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и рядом других нормативно-правовых актов предусмотрены случаи, когда за работниками, работающими на предприятии, в учреждении, организации, у физического лица (далее вместе — предприятие), сохраняется средний заработок (средняя заработная плата).

Согласно статье 27 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 № 108/95-ВР (далее — Закон об оплате труда) порядок исчисления средней заработной платы работника в случаях, предусмотренных законодательством, устанавливается Кабинетом Министров Украины.

Во исполнение вышеприведенной нормы постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100 утвержден Порядок исчисления средней заработной платы (далее — Порядок № 100).

Случаи, когда сохраняется средний заработок или осуществляется выплата среднемесячного заработка

Исходя из норм пункта 1 Порядка № 100, КЗоТ и других нормативно-правовых актов, Порядок № 100 применяется, в частности, в случаях:

• предоставления работникам оплачиваемых отпусков и компенсации за неиспользованные отпуска (согласно статьям 74, 77, 77-1, 77-2, 77-3, 182, 182-1, 217 КЗоТ и статьям 2, 21 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) за работниками сохраняется средняя заработная плата на период предоставления ежегодного, творческого, учебного отпусков, отпуска для участия в соревнованиях, дополнительного отпуска отдельным категориям ветеранов войны и пострадавшим участникам Революции Достоинства, отпуска в связи с усыновлением ребенка, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, отпуска при рождении ребенка);¹

  ¹ Детально о расчете средней заработной платы для начисления отпускных идет речь в статье «Отпускные: порядок начисления и выплаты» журнала «Все о труде и зарплате» № 3/2021, стр. 38.

• перевода работников на другую более легкую нижеоплачиваемую работу по состоянию здоровья (согласно части второй статьи 170 КЗоТ при переводе по состоянию здоровья на более легкую нижеоплачиваемую работу за работниками сохраняется предыдущий средний заработок в течение 2 недель со дня перевода, а в случаях, предусмотренных законодательством, предыдущий средний заработок сохраняется на все время выполнения нижеоплачиваемой работы или предоставляется материальное обеспечение по общеобязательному государственному социальному страхованию);²
• временного перевода работника при производственной необходимости на другую нижеоплачиваемую работу (согласно части второй статьи 33 КЗоТ работодатель имеет право в установленных этой частью случаях перевести работника на срок до одного месяца на другую работу, не обусловленную трудовым договором, без его согласия, если она не противопоказана работнику по состоянию здоровья, с оплатой труда за выполненную работу, но не ниже среднего заработка на предыдущей работе);²
• перевода работника на другую постоянную нижеоплачиваемую работу (согласно статье 114 КЗоТ при переводе работника на другую постоянную нижеоплачиваемую работу за работником сохраняется его предыдущий средний заработок в течение 2 недель со дня перевода (фактически начисляется оплата за выполненную работу и доплата до предыдущего среднего заработка). В тех случаях, когда в результате перемещения работника (ч. вторая ст. 32 КЗоТ) уменьшается заработок по не зависящим от него причинам, осуществляется доплата до предыдущего среднего заработка в течение 2 месяцев со дня перемещения);²
• перевода беременных женщин и женщин, имеющих детей до 3 лет, на другую более легкую работу (согласно статье 178 КЗоТ беременные женщины в соответствии с медицинским заключением переводятся на другую более легкую работу с сохранением среднего заработка по предыдущей работе. До решения вопроса о предоставлении другой работы они подлежат освобождению от работы с сохранением среднего заработка за все пропущенные вследствие этого рабочие дни за счет предприятия. Женщины, имеющие детей в возрасте до 3 лет, в случае невозможности выполнения предыдущей работы переводятся на другую работу с сохранением среднего заработка по предыдущей работе до достижения ребенком возраста 3 лет);²

  ² Подробно о трудовых гарантиях работников, которых переводят или перемещают на другую работу, рассказано в статье «Перемещение и перевод работников на другую работу» журнала «Все о труде и зарплате» № 6/2021, стр. 22.

• предоставления женщинам дополнительных перерывов для кормления ребенка (согласно частям первой и пятой статьи 183 КЗоТ женщинам, имеющим детей в возрасте до полутора лет, предоставляются, кроме общего перерыва для отдыха и питания, дополнительные перерывы для кормления ребенка, которые включаются в рабочее время и оплачиваются по среднему заработку);
• выплаты выходного пособия (согласно статье 44 КЗоТ при прекращении трудового договора по основаниям, указанным в п. 6 ст. 36 и п. 1, 2 и 6 ст. 40 КЗоТ, работнику выплачивается выходное пособие в размере не меньше среднего месячного заработка; вследствие нарушения работодателем законодательства о труде, коллективного или трудового договора (ст. 38 и 39 КЗоТ) — в размере, предусмотренном коллективным договором, но не меньше трехмесячного среднего заработка; в случае прекращения трудового договора по основаниям, указанным в п. 5 части первой ст. 41 КЗоТ (прекращение полномочий должностных лиц) — в размере не меньше шестимесячного среднего заработка);
• служебной командировки (согласно части четвертой статьи 121 КЗоТ работникам, направленным в служебную командировку, оплата труда за выполненную работу не может быть ниже среднего заработка);³

  ³ Подробно о расчете заработной платы за время командировки шла речь в статье «Заработная плата работника за время командировки: порядок расчета и выплаты» журнала «Все о труде и зарплате» № 3/2020, стр. 24.

• выполнения государственных или общественных обязанностей в рабочее время (согласно части первой статьи 119 КЗоТ на время выполнения государственных или общественных обязанностей, если по действующему законодательству Украины эти обязанности могут осуществляться в рабочее время, работникам гарантируется сохранение среднего заработка);
• привлечения работников к выполнению воинских обязанностей (согласно частям третьей – четвертой статьи 119 КЗоТ и части 2 статьи 39 Закона Украины «О воинской обязанности и военной службе» от 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далее — Закон о воинской обязанности) за работниками, призванными на срочную военную службу, военную службу по призыву лиц офицерского состава, военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период или принятыми на военную службу по контракту, в том числе путем заключения нового контракта на прохождение военной службы, во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения, сохраняются место работы, должность и средний заработок на предприятии, в фермерском хозяйстве, сельскохозяйственном производственном кооперативе независимо от подчинения и формы собственности и у физических лиц – предпринимателей, у которых они работали на время призыва. Указанные гарантии сохраняются за работниками, которые во время прохождения военной службы получили ранения (другие повреждения здоровья) и находятся на лечении в медицинских учреждениях, а также попали в плен или признаны без вести пропавшими, на срок до дня, следующего за днем их постановки на военный учет в районных (городских) территориальных центрах комплектования и социальной поддержки, Центральном управлении или региональных органах Службы безопасности Украины, соответствующем подразделении Службы внешней разведки Украины после их увольнения с военной службы в случае окончания ими лечения в медицинских учреждениях независимо от срока лечения, возвращения из плена, появления их после признания без вести пропавшими или до дня объявления судом их умершими);
• направления работников на обследование в медицинские учреждения (согласно статье 123 КЗоТ за время пребывания в медицинском учреждении на обследовании за работниками, обязанными проходить такое обследование (ст. 169, 191 КЗоТ), сохраняется средний заработок по месту работы);
• освобождения работников-доноров от работы (согласно статье 124 КЗоТ и статье 20 Закона Украины «О безопасности и качестве донорской крови и компонентов крови» от 30.09.2020 № 931-IX в дни медицинского обследования и донации крови и/или ее компонентов лицо, изъявившее желание осуществить донацию крови и/или ее компонентов, освобождается от работы на предприятии с сохранением за ним среднего заработка за счет денежных средств собственника предприятия или уполномоченного органа (далее — работодатель). Такому лицу непосредственно после каждого дня осуществления донации крови и/или ее компонентов предоставляется день отдыха с сохранением за ним среднего заработка за счет  денежных средств работодателя. По желанию такого лица этот день присоединяется к ежегодному отпуску);⁴

  ⁴ Детально о трудовых гарантиях работников-доноров рассказано в статье «Работники-доноры на предприятии: обновленные трудовые гарантии» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 100.

• освобождения от работы работников, обучающихся в средних общеобразовательных школах (согласно статье 209 КЗоТ для работников, которые успешно обучаются в средних общеобразовательных вечерних (сменных) школах, классах, группах с очной, заочной формами обучения при общеобразовательных школах, на период учебного года устанавливается сокращенная рабочая неделя на один рабочий день или на соответствующее ему количество рабочих часов (при сокращении рабочего дня в течение недели). Указанным работникам за время освобождения от работы выплачивается 50% средней заработной платы по основному месту работы, но не ниже минимального размера заработной платы);
• освобождения от работы работников, обучающихся в аспирантуре (согласно части четвертой статьи 218 КЗоТ работникам, обучающимся без отрыва от производства в аспирантуре, по их желанию в течение 4 лет обучения предоставляется один свободный от работы день в неделю с оплатой его в размере 50% средней заработной платы работника);
• исполнения работником общественных обязанностей в интересах трудового коллектива (согласно частям шестой – седьмой статьи 252 КЗоТ членам выборных профсоюзных органов, не освобожденным от своих производственных или служебных обязанностей, предоставляется на условиях, предусмотренных коллективным договором, свободное от работы время с сохранением средней заработной платы для участия в консультациях и переговорах, выполнения других общественных обязанностей в интересах трудового коллектива, а также на время участия в работе выборных профсоюзных органов, но не менее 2 часов в неделю. На время профсоюзного обучения работникам, избранным в состав выборных профсоюзных органов предприятия, предоставляется дополнительный отпуск продолжительностью до 6 календарных дней с сохранением средней заработной платы за счет работодателя);
• повышения квалификации, подготовки, переподготовки, обучения другим профессиям с отрывом от производства (согласно статье 122 КЗоТ и подпункту «а» пункта 1 постановления Кабинета Министров Украины «О гарантиях и компенсациях для работников, направляемых для повышения квалификации, подготовки, переподготовки, обучения другим профессиям с отрывом от производства» от 28.06.1997 № 695 (далее — Постановление № 695) за работниками, которые направляются для повышения квалификации, подготовки, переподготовки и обучения другим профессиям с отрывом от производства, сохраняется средняя заработная плата по основному месту работы за время обучения. За учителями и другими работниками образования, направляемыми на курсы и в институты усовершенствования учителей, сохраняется средняя заработная плата по каждому месту работы);
• простоя (согласно частям третьей и пятой статьи 113 КЗоТ за время простоя, когда возникла производственная ситуация, опасная для жизни или здоровья работника либо окружающих его людей и окружающей среды не по его вине, за ним сохраняется средний заработок. На период освоения нового производства (продукции) работодатель может осуществлять рабочим доплату до предыдущего среднего заработка на срок не более 6 месяцев);⁵

  ⁵ Детально об оплате времени простоя шла речь в статьях «Работа дома, простой и отпуска в условиях карантина: трудовые гарантии работников» и «Простой на предприятии: документальное оформление и выплаты работникам» журнала «Все о труде и зарплате» соответственно № 3/2020, стр. 8, и № 8/2019, стр. 52.

• задержки расчета с работником при его увольнении (согласно статье 117 КЗоТ в случае невыплаты по вине работодателя причитающихся уволенному работнику сумм в сроки, указанные в статье 116 КЗоТ, при отсутствии спора об их размере предприятие должно выплатить работнику его средний заработок за все время задержки по день фактического расчета);
• нетрудоустройства увольняемых по инициативе работодателя работников определенных категорий (согласно части третьей статьи 184 и статье 186-1 КЗоТ на период трудоустройства увольняемых по инициативе работодателя беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до 3 лет (до 6 лет — ч. шестая ст. 179 КЗоТ), одиноких матерей при наличии ребенка в возрасте до 14 лет или ребенка с инвалидностью, отцов, воспитывающих детей без матери (в том числе в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении), опекунов (попечителей), одного из приемных родителей, одного из родителей-воспитателей, за ними сохраняется средняя заработная плата, но не более 3 месяцев со дня окончания срочного трудового договора);
• вынужденного прогула (согласно частям второй, третьей и пятой статьи 235 КЗоТ в случае восстановления на работе при незаконном увольнении работнику выплачивается средний заработок за время вынужденного прогула. Если заявление о восстановлении на работе рассматривается более одного года не по вине работника, орган, рассматривающий трудовой спор, выносит решение о выплате среднего заработка за все время вынужденного прогула. Если неправильная формулировка причины увольнения препятствовала трудоустройству работника, ему выплачивается средний заработок как за время вынужденного прогула. При наличии оснований для восстановления на работе работника, который был уволен в связи со сделанным им или его близким лицом уведомлением о возможных фактах коррупционных или связанных с коррупцией правонарушений, других нарушений Закона Украины «О предотвращении коррупции» другим лицом, и при его отказе от такого восстановления орган, рассматривающий трудовой спор, принимает решение о выплате ему компенсации в размере шестимесячного среднего заработка, а в случае невозможности восстановления — в размере двухлетнего среднего заработка. В случае задержки выдачи копии приказа (распоряжения) об увольнении по вине работодателя работнику выплачивается средний заработок за все время вынужденного прогула);
• задержки работодателем исполнения решения органа, рассматривающего трудовой спор (согласно статье 236 КЗоТ в случае задержки работодателем исполнения решения органа, рассматривающего трудовой спор о восстановлении на работе незаконно уволенного или переведенного на другую работу работника, этот орган выносит решение о выплате ему среднего заработка или разности в заработке за время задержки);
• других случаях, когда согласно действующему законодательству выплаты осуществляются исходя из средней заработной платы.

К другим случаям, когда согласно действующему законодательству выплаты осуществляются исходя из средней заработной платы, относятся, в частности, такие случаи: 

• согласно части второй статьи 275 Кодекса Украины об административных правонарушениях (далее — КоАП) за лицами, которых вызывают как потерпевших, свидетелей, экспертов и переводчиков, сохраняется средний заработок по месту работы за время их отсутствия в связи с явкой в орган (к должностному лицу), в производстве которого находится дело об административном правонарушении;
• в соответствии с частью 2 статьи 21 Закона о воинской обязанности граждане Украины для выполнения обязанностей, связанных с постановкой на военный учет, призывом или принятием на военную службу, а также лица, направляемые соответствующими районными (городскими) территориальными центрами комплектования и социальной поддержки, Центральным управлением или региональным органом Службы безопасности Украины, соответствующим подразделением Службы внешней разведки Украины на медицинский осмотр (медицинское обследование в амбулаторных или стационарных условиях), лечение, освобождаются от работы на время, необходимое для выполнения указанных обязанностей и пребывания в лечебном учреждении здравоохранения, с сохранением средней заработной платы;
• согласно части 11 статьи 29 Закона о воинской обязанности за призванными на сборы военнообязанными на весь период сборов и резервистами на все время выполнения ими обязанностей службы в военном резерве, включая время проезда к месту их проведения и обратно, сохраняются место работы, занимаемая должность и средняя заработная плата на предприятии;⁶

  ⁶ См. также статью «Трудовые гарантии работников, призванных на военные сборы» в этом номере.

• в соответствии с частью 6 статьи 43 Закона о воинской обязанности за членами комиссий по вопросам приписки к призывным участкам, призывных и военно-врачебных комиссий при соответствующих районных (городских) территориальных центрах комплектования и социальной поддержки, врачами и средним медицинским персоналом, техническими работниками и обслуживающим персоналом, которые направляются для работы на призывных участках и сборных пунктах во время взятия допризывников на военный учет и призыва граждан на военную службу или на сборы для проведения медицинского осмотра и повторного осмотра граждан, а также для отправки призванных на сборные пункты, на все время выполнения этих обязанностей сохраняются занимаемая должность и средняя заработная плата по основному месту работы;
• согласно части 2 статьи 32 Закона Украины «О статусе депутатов местных советов» от 11.07.2002 № 93-IV в случае осуществления депутатских полномочий в рабочее время депутату местного совета по основному месту работы возмещается средний заработок за счет денежных средств соответствующего местного бюджета;
• согласно статье 132 КЗоТ за ущерб, причиненный предприятию при выполнении трудовых обязанностей, работники (кроме работников, являющихся должностными лицами), по вине которых причинен ущерб, несут материальную ответственность в размере прямого действительного ущерба, но не больше своего среднего месячного заработка;⁷

  ⁷ См. статью «Материальная ответственность работников» в журнале «Все о труде и зарплате» № 9/2019, стр. 55.

• в соответствии с частью второй статьи 252-8 КЗоТ ущерб, причиненный предприятию выпуском некачественной продукции по вине бригады, возмещается из ее коллективного заработка в пределах среднего месячного заработка бригады;
• согласно подпункту 3 пункта 2 постановления Кабинета Министров Украины «Об упорядочении структуры и условий оплаты труда работников аппарата органов исполнительной власти, органов прокуратуры, судов и других органов» от 09.03.2006 № 268, подпункту 3 пункта 3 и пункту 4 Условий оплаты труда работников патронатных служб в государственных органах, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 24.12.2019 № 1112, подпункту 3 пункта 3 и пункту 4 Условий оплаты труда работников государственных органов, которые выполняют функции по обслуживанию, и работников Управления административных зданий Хозяйственно-финансового департамента Секретариата Кабинета Министров Украины, Управления административными зданиями Государственного управления делами, Управления административными зданиями Управления делами Аппарата Верховной Рады Украины, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 24.12.2019 № 1112, руководители государственных органов, на которые распространяется действие этих документов, в пределах утвержденного фонда оплаты труда (далее — ФОТ) имеют право предоставлять работникам материальную помощь для решения социально-бытовых вопросов и помощь на оздоровление при предоставлении ежегодного отпуска в размере, не превышающем среднемесячной заработной платы работника;⁸

  ⁸ См. статьи «Материальная помощь работникам» и «Материальная помощь на оздоровление к ежегодному отпуску» в журнале «Все о труде и зарплате» соответственно № 5/2019, стр. 46, и № 5/2018, стр. 64.

• в соответствии со статьей 57 Закона Украины «О государственной службе» от 10.12.2015 № 889-VIII (далее — Закон о госслужбе) государственным служащим предоставляется ежегодный основной оплачиваемый отпуск продолжительностью 30 календарных дней, если законом не предусмотрен более длительный отпуск, с выплатой денежной помощи в размере среднемесячной заработной платы. Согласно части 2 статьи 54 Закона о госслужбе и Порядку предоставления государственным служащим материальной помощи для решения социально-бытовых вопросов, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 08.08.2016 № 500, государственным служащим может предоставляться один раз на год материальная помощь для решения социально-бытовых вопросов в размере среднемесячной заработной платы в пределах утвержденного ФОТ.

Кроме вышеперечисленных случаев, когда предоставление работникам «среднезарплатных» выплат предусмотрено законодательством, хозрасчетные предприятия в коллективном договоре (другом «зарплатном» локальном документе) могут установить и другие выплаты, которые рассчитываются исходя из средней заработной платы, исчисляемой согласно Порядку № 100.

Например, в размере среднемесячной заработной платы могут выплачиваться производственные премии по итогам работы за год (полугодие, квартал), ежегодная материальная помощь на оздоровление⁸ всем работникам предприятия, единовременная помощь работникам, которые увольняются в связи с выходом на пенсию, и т. д.

Далее рассмотрим механизм исчисления средней заработной платы для начисления вышеперечисленных выплат (далее — «среднезарплатные» выплаты), рассчитываемых согласно Порядку № 100 с учетом последних новшеств, кроме исчисления средней заработной платы для оплаты дней отпуска и выплаты денежной компенсации за неиспользованные дни отпуска (далее — отпускные).⁹

Алгоритм расчета среднего заработка

Исходя из норм Порядка № 100 алгоритм расчета сумм всех «среднезарплатных» выплат одинаков и включает следующие этапы:

Определение расчетного периода

↓

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

↓

Исчисление среднедневной (среднечасовой) заработной платы

↓

Определение количества дней (часов), подлежащих оплате

↓

Определение суммы выплаты

Рассмотрим подробно порядок начисления «среднезарплатных» выплат работникам, в том числе каждый из вышеуказанных этапов такого начисления.

Определение расчетного периода

Согласно абзацу третьему пункта 2 Порядка № 100 во всех случаях (кроме начисления отпускных) средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата.¹⁰

Например, если работник, принятый на работу в 2020 году, 07 октября 2021 года проходил обязательный медицинский осмотр в медицинском учреждении, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за день прохождения медицинского осмотра будут последние 2 календарных месяца: период с 01 августа по 30 сентября 2021 года (см. пример 1 ниже).

Если работник принят на работу 09 августа 2021 года, а 18 октября его привлекли к выполнению государственных обязанностей в рабочее время, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за время выполнения таких обязанностей будет отработанный период в течение последних 2 календарных месяцев, а именно период с 09 августа по 30 сентября 2021 года (см. пример 2 ниже).

Если работник принят на работу 07 сентября 2021 года, а 25 октября его призвали на военные сборы как военнообязанного, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за время пребывания на военных сборах будет отработанный период в течение последних 2 календарных месяцев, а именно период с 07 по 30 сентября 2021 года (см. пример 3 ниже).

Порядком № 100 не предусмотрено, что месяцы расчетного периода должны быть полностью отработаны. Если в расчетном периоде отработан хотя бы один день, исчисление средней заработной платы будет осуществляться исходя из начислений за этот день (см. пример 15 ниже).¹¹

Например, если работник принят на работу 30 сентября 2021 года, а 01 октября он сдавал кровь как донор, то расчетным периодом для начисления среднего заработка за день сдачи крови будет отработанный период в течение последних 2 календарных месяцев, а именно отработанный один день 30 сентября 2021 года.

Если в течение последних 2 календарных месяцев, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата, работник не работал (например, болел), средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).

Например, если работника направляют в командировку 18 октября 2021 года, а в период с 26 июля по 01 октября 2021 года он болел, т. е. в течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь) перед месяцем командировки (октябрь) не работал, то расчетным периодом для исчисления среднего заработка за время командировки будут предыдущие 2 месяца работы: июнь – июль (см. пример 4 ниже).

Если в течение последних 2 календарных месяцев, а также в течение предшествующих им 2 календарных месяцев, т. е. в течение последних 4 календарных месяцев, работник не работал, то у него отсутствует расчетный период. В этом случае средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 Порядка № 100 (абз. седьмой п. 2 Порядка № 100), а именно исходя из установленных работнику в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100).

Если же в вышеуказанном случае размер должностного оклада (месячной тарифной ставки) меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на момент расчета (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).

Например, если работника с 25 октября 2021 года привлекают к выполнению государственных обязанностей, и за ним на этот период на основании части первой статьи 119 КЗоТ сохраняется средний заработок, а в период с 24 мая 2021 года по 04 октября 2021 года работник болел, т. е. не работал в течение последних 4 календарных месяцев (июнь – сентябрь 2021 года), то расчетного периода у него не будет, а средний заработок исчисляется исходя из установленного работнику должностного оклада (месячной тарифной ставки) или минимальной заработной платы (на этом нюансе остановимся ниже) (см. примеры 5, 6, 7, 14 ниже).

Работникам плавающего состава судов флота рыбной промышленности и работникам, занятым на предприятиях с сезонным характером производства, с учетом значительного колебания в течение года заработной платы, средний заработок может исчисляться исходя из выплат за 12 календарных месяцев (абз. пятый п. 2 Порядка № 100). Решение о том, какой расчетный период использовать для начисления «среднезарплатных» выплат указанным работникам, предприятие должно отразить в коллективном договоре (другом «зарплатном» локальном документе, утвержденном приказом руководителя предприятия). Это согласуется с нормами статьи 97 КЗоТ и статьи 15 Закона об оплате труда, согласно которым хозрасчетные предприятия порядок оплаты труда устанавливают самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями.

Обращаем внимание на важную норму, приведенную в абзаце шестом пункта 2 Порядка № 100: время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода. К этому времени, которое исключается из расчетного периода, относятся, в частности:

– период простоя не по вине работника, который согласно статье 113 КЗоТ оплачивается частично — из расчета не ниже 2/3 тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада);¹²

– период пребывания в отпусках без сохранения заработной платы, предусмотренных статьями 25 и 26 Закона об отпусках, в том числе период пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина, установленного Кабинетом Министров Украины в соответствии с Законом Украины «О защите населения от инфекционных болезней».¹³

Например, если работника с 01 ноября 2021 года перемещают в другое подразделение с уменьшением заработка (по не зависящим от работника причинам), в результате чего ему осуществляется доплата до предыдущего среднего заработка в течение 2 месяцев со дня перемещения, а в расчетном периоде (сентябрь – октябрь 2021 года) для подразделения работника был введен простой с 20 сентября по 31 октября 2021 года с оплатой в размере 2/3 оклада, то указанный период частично оплаченного простоя исключается из расчетного периода, поэтому последний включает только период с 01 по 19 сентября.

Если же работника с 22 ноября 2021 года призывают на срочную военную службу, за время которой за работником сохраняется средний заработок, а в расчетном периоде (сентябрь – октябрь 2021 года) он с 14 по 28 сентября 2021 года (15 к. д.) находился в отпуске без сохранения заработной платы по соглашению сторон (ст. 26 Закона об отпусках), то период такого неоплачиваемого отпуска исключается из расчетного периода, поэтому последний включает только периоды с 01 по 13 сентября и с 29 сентября по 31 октября.

Также следует помнить, что при исчислении средней заработной платы за последние 2 месяца не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпусков, командировки, вынужденного прогула и т. д.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью (абз. второй п. 4 Порядка № 100). Следовательно, из расчетного периода исключаются:

– период (рабочие дни), в течение которого за работником сохраняется средний заработок (см. примеры 8, 10, 11, 13 ниже);

– период, за который начисляются пособия по временной нетрудоспособности, по беременности и родам (см. примеры 4, 5, 8, 9, 14 ниже).

Например, если работника увольняют 29 октября 2021 года по сокращению штата (по п. 1 ст. 40 КЗоТ), и при увольнении ему на основании норм статьи 44 КЗоТ выплачивается выходное пособие в размере среднего месячного заработка, а в расчетном периоде (август – сентябрь 2021 года) работник был в ежегодном основном отпуске с 09 по 22 августа (14 к. д.), за время которого ему начислены отпускные (средний заработок), а также болел в период с 13 по 22 сентября 2021 года, при этом за время болезни ему начислены «больничные», то периоды таких отпуска и болезни исключаются из расчетного периода, поэтому последний включает только периоды с 01 по 08 и с 23 по 31 августа, с 01 по 12 и с 23 по 30 сентября.

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

В соответствии с абзацем вторым пункта 3 Порядка № 100 в редакции, действующей с 04 сентября 2021 года, при исчислении средней заработной платы учитываются все суммы начисленной заработной платы в соответствии с законодательством и условиями трудового договора, кроме определенных в пункте 4 этого Порядка.

Следовательно, при исчислении средней заработной платы учитываются выплаты, которые являются заработной платой, т. е. относятся к основной заработной плате, дополнительной заработной плате, прочим поощрительным и компенсационным выплатам (ст. 2 Закона об оплате труда), кроме указанных в пункте 4 Порядка № 100 (см. таблицу).

Таблица

Перечень выплат, учитываемых и не учитываемых
при исчислении средней заработной платы исходя из 2 календарных месяцев

Выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы	Выплаты, НЕ учитываемые при исчислении средней заработной платы исходя из 2 календарных месяцев (п. 4 Порядка № 100)
Основная заработная плата	• Литературный гонорар штатным работникам газет и журналов, выплачиваемый согласно авторскому договору; • Заработная плата на работе по совместительству (за исключением работников, для которых включение ее в средний заработок предусмотрено действующим законодательством); • Заработная плата, начисленная за время работы в избирательных комиссиях, комиссиях всеукраинского референдума; • Выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника, пособие по временной нетрудоспособности, пособие по беременности и родам
Дополнительная заработная плата, в том числе: – доплаты и надбавки (за сверхурочную работу; за работу в ночное (вечернее) время; за совмещение профессий и должностей; за расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ; за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника; за высокие достижения в труде; за высокое профессиональное мастерство; за интенсивность труда; за руководство бригадой; за выслугу лет; оплата за работу в выходные, праздничные и нерабочие дни; доплата до минимальной заработной платы и т. д.); – производственные премии; – индексация.	• Выплаты за выполнение отдельных поручений (одноразового характера), не входящих в обязанности работника (за исключением доплат за совмещение профессий и должностей, расширение зон обслуживания или выполнение дополнительных объемов работ и выполнение обязанностей временно отсутствующих работников, а также разности в должностных окладах, выплачиваемой работникам, которые выполняют обязанности временно отсутствующего руководителя предприятия или его структурного подразделения  и не являются штатными заместителями); • Выплаты, связанные с праздничными и юбилейными датами, днем рождения, за долголетнюю и безупречную трудовую деятельность, активную общественную работу и т. п.; • Одноразовые выплаты (компенсация за неиспользованный отпуск, материальная помощь, помощь работникам, выходящим на пенсию, выходное пособие и т. п.); • Премии по результатам ежегодной оценки служебной деятельности, за изобретения и рационализаторские предложения, за содействие внедрению изобретений и рационализаторских предложений, за внедрение новой техники и технологии, за сбор и сдачу лома черных, цветных и драгоценных металлов, сбор и сдачу на восстановление отработанных деталей машин, автомобильных шин, введение в действие производственных мощностей и объектов строительства (за исключением этих премий работникам строительных организаций, выплачиваемых в составе премий за результаты хозяйственной деятельности); • Компенсация работникам потери части заработной платы в связи с нарушением сроков ее выплаты
Прочие поощрительные и компенсационные выплаты, в том числе: – вознаграждение по итогам годовой работы; – вознаграждение за выслугу лет и т. д.	• Денежное вознаграждение за добросовестный труд и образцовое выполнение служебных обязанностей; • Вознаграждения государственным исполнителям; • Денежные и вещевые вознаграждения за призовые места на соревнованиях, смотрах, конкурсах и т. п.; • Доходы (дивиденды, проценты), начисленные по акциям трудового коллектива и вкладам членов трудового коллектива в имущество предприятия; • Компенсационные выплаты на командировку и переводы (суточные, оплата за проезд, расходы на наем жилья, подъемные, надбавки, выплачиваемые вместо суточных); • Стоимость бесплатно выданной спецодежды, спецобуви и прочих средств индивидуальной защиты, мыла, моющих и обезвреживающих средств, молока и лечебно-профилактического питания; • Стоимость бесплатно предоставленных некоторым категориям работников коммунальных услуг, жилья, топлива и сумма денежных средств на их возмещение; • Дотации на обеды, проезд, стоимость оплаченных предприятием путевок в санатории и дома отдыха; • Суммы возмещения ущерба, нанесенного работнику увечьем или иным повреждением здоровья; • Пенсии, государственная помощь, социальные и компенсационные выплаты

В соответствии с абзацем вторым пункта 3 Порядка № 100 в редакции, действующей с 04 сентября 2021 года¹⁵, суммы начисленной заработной платы, кроме премий (в том числе за месяц) и других поощрительных выплат по итогам работы за определенный период, учитываются в том месяце, за который они начислены, и в размерах, в которых они начислены, без исключения сумм отчисления на налоги, взыскание алиментов и т. п., за исключением отчислений из заработной платы лиц, осужденных по приговору суда к исправительным работам.

Например, если индексация за сентябрь 2021 года ошибочно не была начислена (выплачена) в сентябре 2021 года, а была начислена (выплачена) в месяце выявления ошибки — октябре 2021 года, то при исчислении средней заработной платы сумма такой индексации относится к выплатам за сентябрь (месяц, за который она начислена).

Если доплата за выполнение обязанностей временно отсутствующего работника за июль 2021 года ошибочно не была начислена (выплачена) в июле 2021 года, а была начислена (выплачена) в месяце выявления ошибки — ноябре 2021 года, то при исчислении средней заработной платы сумма такой доплаты относится к выплатам за июль.

Учет премий и вознаграждений

Конкретные показатели и условия начисления премий и вознаграждений, их размер, сроки выплаты (месячные, квартальные, полугодовые, годовые) устанавливаются в Положении о премировании, которое разрабатывается предприятиями самостоятельно. Положением о премировании, как правило, устанавливается, что премия (вознаграждение) начисляется пропорционально отработанному времени (т. е. за время отпуска, временной нетрудоспособности и прочие неотработанные периоды премии и вознаграждения не начисляются).

При исчислении средней заработной платы учитываются только премии (вознаграждения), относящиеся к заработной плате, а премии (вознаграждения), которые указаны в пункте 4 Порядка № 100, не учитываются. Кроме того, основным критерием включения премии (вознаграждения) в расчет является постоянство выплаты (для месячных премий — ежемесячно, для квартальных премий — ежеквартально, для полугодовых премий — каждое полугодие, для годовых — ежегодно) независимо от ее размера и порядка исчисления. Такие постоянные премии (вознаграждения) обязательно предусматриваются коллективным договором (Положением о премировании). Постоянными премиями являются, в частности, производственные премии, относящиеся к дополнительной заработной плате, а постоянными вознаграждениями являются, в частности, вознаграждения по итогам работы за год, за выслугу лет, относящиеся к прочим поощрительным и компенсационным выплатам ФОТ (пп. 2.2.2, 2.3.2 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 № 5).¹⁶

В случае если коллективным договором (Положением о премировании) предусмотрена выплата премии ежемесячно при наличии финансовых возможностей, но в связи с финансовыми трудностями месячная премия была выплачена только в одном месяце расчетного периода, то указанная премия должна учитываться при исчислении средней заработной платы, поскольку она не относится к одноразовым выплатам.¹⁶

Если премия не имеет постоянного характера (Положением о премировании предусмотрено, что за выполнение отдельных поручений может выплачиваться одноразовая премия) или не предусмотрена коллективным договором (Положением о премировании), но выплачивается согласно отдельному приказу руководителя предприятия за выполнение разового поручения, то она считается одноразовой выплатой, которая на основании подпункта «б» пункта 4 Порядка № 100 не учитывается при исчислении средней заработной платы.¹⁶

Что касается механизма учета премий и вознаграждений при исчислении средней заработной платы, то он с 04 сентября 2021 года был изменен, поэтому для случаев (событий), начало (первый день) которых приходится на 04 сентября 2021 года и позднее, необходимо применять новый механизм, изложенный в абзаце третьем пункта 3 Порядка № 100.¹⁷

В соответствии с абзацем третьим пункта 3 Порядка № 100 в редакции, действующей с 04 сентября 2021 года, премии (в том числе за месяц) и другие поощрительные выплаты по итогам работы за определенный период во время исчисления средней заработной платы учитываются в заработок периода, который соответствует количеству месяцев, за которые они начислены, начиная с месяца, в котором они начислены. Для этого к заработку соответствующих месяцев расчетного периода прибавляется часть, которая определяется делением суммы премии или другой поощрительной выплаты по итогам работы за определенный период на количество отработанных рабочих дней периода, за который они начислены, и умножением на количество отработанных рабочих дней соответствующего месяца, который приходится на расчетный период.

Таким образом, премии (вознаграждения) относятся к месяцу, в котором они начислены, а также к следующим месяцам, если они начислялись за период, превышающий один месяц (квартал, полугодие, год и т. д.). То есть премии, начисленные (выплаченные) в текущем месяце за предыдущий период (месяц, квартал, полугодие, год и т. д.), не нужно относить к месяцам, за которые они начислены, а для расчета частей сумм премии (вознаграждения), которые относятся к текущему и следующим месяцам, необходимо использовать количество отработанных рабочих дней в периоде (месяце, квартале, полугодии, году), за который они начислены, и в месяцах, к которым относится сумма премии (вознаграждения). При этом сначала необходимо исчислить сумму премии (вознаграждения), приходящуюся на один отработанный день в периоде, за который премия (вознаграждение) начислена (месяц, квартал, полугодие, год и т. д.), а потом такая дневная премия (дневное вознаграждение) умножается на количество отработанных рабочих дней в месяце, который включается в расчетный период, начиная с месяца начисления премии (вознаграждения) (см. примеры 8–11 ниже).

Рассмотрим детально порядок учета премий (вознаграждений) в зависимости от периода, за который они выплачиваются.

1. Учет месячных премий (вознаграждений).

Если месячная премия начисляется в текущем месяце — октябре за текущий месяц — октябрь, то она включается в заработок текущего месяца — октября (в котором она начислена). При этом поскольку месяц начисления премии и месяц, за который начислена премия, совпадают — октябрь, то указанная премия в полной сумме включается в заработок октября. То есть месячные премии, которые начисляются (выплачиваются) месяц в месяц, всегда будут учитываться в месяце начисления всей суммой независимо от отработанного времени в таком месяце.

Если месячная премия начисляется в текущем месяце — октябре за предыдущий месяц — сентябрь, то она включается в заработок текущего месяца — октября (в котором она начислена). Для определения части указанной премии, которая включается в заработок октября, необходимо сначала сумму премии разделить на количество отработанных дней месяца, за который она начислена, — сентября, а затем полученный результат (дневную премию) умножить на количество отработанных дней месяца, в котором она начислена, — октября.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный месяц в следующем месяце в размере 25% оклада, при этом работник этого предприятия отработал в сентябре 22 рабочих дня, в октябре — 20 рабочих дней (выполнил месячную норму труда в указанных месяцах), и ему в октябре начислена месячная премия за сентябрь в сумме 2000 грн. (8000 грн. х 25%), то часть указанной месячной премии, которая включается в заработок октября, составляет:

2000 грн. : 22 отраб. д. (сентябрь) х 20 отраб. д. (октябрь) = 1818,18 грн.

Как видно, фактически начисленная сумма премии — 2000 грн. не равна сумме премии, которая учитывается при исчислении средней заработной платы, — 1818,18 грн. Такое несовпадение фактически начисленной и учитываемой сумм месячной премии будет иметь место всегда, если количество отработанных рабочих дней в месяце, за который она начислена, будет отличаться от количества отработанных рабочих дней в месяце, в котором она начислена.

Если вышеуказанному работнику в ноябре будет начислена месячная премия за октябрь в сумме 2000 грн. (8000 грн. х 25%), при этом работник в ноябре отработает только 10 рабочих дней (с 17 по 30 ноября он будет в ежегодном отпуске), то часть указанной месячной премии, которая включается в заработок ноября, составляет:

2000 грн. : 20 отраб. д. (октябрь) х 10 отраб. д. (ноябрь) = 1000 грн.

Если этого работника в декабре направят в командировку, то при исчислении среднего заработка за время командировки в расчетном периоде (октябрь – ноябрь) учитываются относящаяся к октябрю часть месячной премии за сентябрь в сумме 1818,18 грн. и относящаяся к ноябрю часть месячной премии за октябрь в сумме 1000 грн.

2. Учет квартальных премий (вознаграждений).

Если премия за ІІ квартал, включающий 3 месяца — апрель, май и июнь, начислена в июне (последний месяц ІІ квартала), то такая премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — июня, а именно включается в заработок июня, июля и августа.

Если премия за ІІІ квартал, включающий 3 месяца — июль, август и сентябрь, начислена в первом месяце следющего квартала — октябре, то такая премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — октября, а именно включается в заработок октября, ноября и декабря.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетный квартал в первом месяце следующего квартала в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале, при этом работник отработал в ІІІ квартале 2021 года 60 из 65 рабочих дней по графику работы в этом квартале (5 рабочих дней не отработано в августе из-за болезни), а также отработал в октябре 20 рабочих дней, ноябре — 22 рабочих дня, декабре — 14 рабочих дней (в период с 1 по 10 декабря работник находился в отпуске), и ему в октябре начислена премия за ІІІ квартал (за 3 месяца: июль, август, сентябрь) в сумме 6923,08 грн. (7500 грн. : 65 р. д. х 60 отраб. д.), то указанная квартальная премия включается в заработок 3 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — октября, а именно включается в заработок октября, ноября и декабря. При этом дневная премия в отработанном ІІІ квартале составляет 115,38 грн. (6923,08 грн. : 60 отраб. д.), а части квартальной премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:

– к октябрю: 115,38 грн. х 20 отраб. д. = 2307,60 грн.;

– к ноябрю: 115,38 грн. х 22 отраб. д. = 2538,36 грн.;

– к декабрю: 115,38 грн. х 14 отраб. д. = 1615,32 грн.

Если указанный работник как донор сдаст кровь в октябре 2021 года, то при исчислении среднего заработка для оплаты «донорских» дней в октябре премия за ІІІ квартал не будет учитываться вообще, поскольку в расчетный период (август – сентябрь) не включаются месяцы, к которым относится премия за ІІІ квартал (октябрь, ноябрь, декабрь).

Если этот работник будет проходить обязательный медицинский осмотр в ноябре 2021 года, то при расчете среднего заработка за день прохождения медосмотра в заработок расчетного периода (сентябрь – октябрь) будет включаться только часть премии за ІІІ квартал, которая относится к месяцу расчетного периода — октябрю в сумме 2307,60 грн. Части премии за ІІІ квартал, которые относятся к ноябрю — 2538,36 грн. и декабрю — 1153,80 грн., не будут учитываться, поскольку эти месяцы не включаются в расчетный период.

Если этот же работник будет направлен предприятием на курсы повышения квалификации в декабре 2021 года, то при исчислении среднего заработка за время пребывания на таких курсах в заработок расчетного периода (октябрь – ноябрь) будут включаться только части премии за ІІІ квартал, которые относятся к месяцам расчетного периода: октябрю — 2307,60 грн. и ноябрю — 2538,36 грн., то есть в расчет будет включаться часть квартальной премии в общей сумме 4845,96 грн. (2307,60 + 2538,36). Часть премии за ІІІ квартал, которая относится к декабрю — 1153,80 грн., не будет учитываться, поскольку декабрь не включается в расчетный период.

Если премия за ІІІ квартал, включающий 3 месяца — июль, август и сентябрь, начислена в сентябре, но работник весь август (второй месяц ІІІ квартала) был в ежегодном отпуске и в этом месяце не имеет отработанных дней, соответственно, за август квартальная премия не начислялась (она начисляется пропорционально отработанному времени в отчетном квартале), то есть фактически премия начислялась за отработанные дни только в 2 месяцах ІІІ квартала — июле и сентябре, то такая квартальная премия все равно включается в заработок 3 месяцев (не 2 месяцев), начиная с месяца, в котором она начислена, — сентября, а именно включается в заработок сентября, октября и ноября.

3. Учет полугодовых премий (вознаграждений).

Если премия за I полугодие, включающее 6 месяцев с января по июнь, начислена в июне (последний месяц I полугодия), то такая премия включается в заработок 6 месяцев, начиная с месяца, в котором она начислена, — июня, а именно включается в заработок июня, июля, августа, сентября, октября и ноября.

Если производственная премия за I полугодие, включающее 6 месяцев с января по июнь, начислена в июле, но работник весь март и весь апрель болел и в этих месяцах не имеет отработанных дней, соответственно, за март и апрель полугодовая премия не начислялась (она начисляется пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии), то есть фактически премия начислялась за отработанные дни только в 4 месяцах І полугодия — январь, февраль, май и июнь, то такая полугодовая премия все равно включается в заработок 6 месяцев (не 4 месяцев), начиная с месяца, в котором она начислена, — июля, а именно включается в заработок июля, августа, сентября, октября, ноября и декабря.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата производственной премии за отчетное полугодие в первом месяце следующего полугодия в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии, при этом работник отработал в I полугодии 2021 года 79 из 121 рабочего дня по графику работы в этом полугодии (весь февраль (20 рабочих дней) не отработан из-за болезни и весь апрель (22 рабочих дня) не отработан из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина), а также отработал в июле 22 рабочих дня, августе — 21 рабочий день, сентябре — 0 рабочих дней (в период с 1 по 30 сентября работник находился в ежегодном отпуске), октябре — 20 рабочих дней, ноябре — 12 рабочих дней (в период с 15 по 26 ноября работник болел), декабре — 22 рабочих дня, и ему в июле начислена премия за I полугодие (за 6 месяцев с января по июнь) в сумме 5549,59 грн. (8500 грн. : 121 р. д. х 79 отраб. д.), то указанная полугодовая премия включается в заработок 6 месяцев (несмотря на то что в I полугодии отработано только 4 месяца), начиная с месяца, в котором премия начислена, — июля, а именно включается в заработок июля, августа, сентября, октября, ноября и декабря. При этом дневная премия в отработанном I полугодии составляет 70,25 грн. (5549,59 грн. : 79 отраб. д.), а части полугодовой премии относятся к соответствующим месяцам следующим образом:

– к июлю: 70,25 грн. х 22 отраб. д. = 1545,50 грн.;

– к августу: 70,25 грн. х 21 отраб. д. = 1475,25 грн.;

– к сентябрю: 70,25 грн. х 0 отраб. д. = 0 грн.;

– к октябрю: 70,25 грн. х 20 отраб. д. = 1405 грн.;

– к ноябрю: 70,25 грн. х 12 отраб. д. = 843 грн.;

– к декабрю: 70,25 грн. х 22 отраб. д. = 1545,50 грн.

Если этот работник будет привлечен к выполнению государственных обязанностей в октябре 2021 года, то при исчислении среднего заработка за период выполнения указанных обязанностей в заработок расчетного периода (август – сентябрь) будет включаться только часть премии за I полугодие, которая относится к месяцу расчетного периода — августу в сумме 1475,25 грн. Поскольку в сентябре у работника нет отработанных дней (весь этот месяц работник был в отпуске), к этому месяцу часть полугодовой премии не относится. Части полугодовой премии, которые относятся к июлю, октябрю, ноябрю и декабрю, не будут учитываться, поскольку эти месяцы не включаются в расчетный период.

4. Учет годового вознаграждения.

Если в январе 2021 года работнику начислено годовое вознаграждение за 2020 год, который включает 12 месяцев с января по декабрь 2020 года, то такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — января 2021 года, а именно включается в заработок января – декабря 2021 года (см. письмо Минэкономики от 21.09.2021  № 4711-06/46416-07  в этом номере).

Если в марте 2021 года работнику начислено годовое вознаграждение за 2020 год, который включает 12 месяцев с января по декабрь 2020 года, то такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — марта 2021 года, а именно включается в заработок марта 2021 года – февраля 2022 года.

Например, если на предприятии, работающем с 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье, Положением о премировании предусмотрена выплата годового вознаграждения за отчетный год в следующем году в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году, при этом работник отработал в 2020 году 197 из 251 рабочего дня по графику работы (не отработаны период с 18 марта по 11 мая (36 рабочих дней) из-за пребывания в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина и период с 1 по 24 июля (18 рабочих дней) из-за пребывания в ежегодном отпуске), а также в течение 2021 года отработаны, в частности, в августе — 11 рабочих дней (с 9 по 20 августа работник болел), сентябре — 22 рабочих дня, и этому работнику в феврале 2021 года начислено годовое вознаграждение за 2020 год (за 12 месяцев с января по декабрь) в сумме 7063,75 грн. (9000 грн. : 251 р. д. х 197 отраб. д.), то указанное годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев (несмотря на то что в 2020 году работник работал только в 11 месяцах — в апреле у него нет отработанных дней), начиная с месяца, в котором годовое вознаграждение начислено, — февраля 2021 года, а именно включается в заработок февраля 2021 года – января 2022 года. При этом дневное вознаграждение в отработанном 2020 году составляет 35,86 грн. (7063,75 грн. : 197 отраб. д.), а части годового вознаграждения относятся, в частности, к августу и сентябрю 2021 года следующим образом:

– к августу: 35,86 грн. х 11 отраб. д. = 394,46 грн.;

– к сентябрю: 35,86 грн. х 22 отраб. д. = 788,92 грн.

Если этому работнику в октябре 2021 года введен простой не по его вине с сохранением среднего заработка (производственная ситуация, опасная для жизни — ч. третья ст. 113 КЗоТ), то при исчислении среднего заработка за период указанного простоя в заработок расчетного периода (август – сентябрь) включаются только части годового вознаграждения за 2020 год, которые относятся к месяцам расчетного периода: августу — 394,46 грн. и сентябрю — 788,92 грн., то есть в расчет будет включаться часть годового вознаграждения в общей сумме 1183,38 грн. (394,46 + 788,92).

Учет материальной помощи

Если коллективным договором предприятия или законодательством предусмотрена выплата работникам материальной помощи или помощи на оздоровление (например, при предоставлении ежегодного основного отпуска), в том числе которая включается в ФОТ, а также в случае выплаты работнику разовой материальной помощи, которая не предусмотрена законодательством или локальным документом предприятия, такая материальная помощь (независимо от ее видов) не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления «среднезарплатных» выплат, поскольку согласно подпункту «б» пункта 4 Порядка № 100 одноразовые выплаты, в т. ч. материальная помощь, не учитываются при исчислении средней заработной платы (см. пример 11 ниже).

Отсутствие выплат в расчетном периоде

Согласно абзацу третьему пункта 4 Порядка № 100 если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчет «среднезарплатных» выплат осуществляется из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада.

Если в вышеуказанной ситуации размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на момент расчета. В случае заключения трудового договора на условиях неполного рабочего времени, расчет осуществляется из размера минимальной заработной платы, исчисленного пропорционально условиям заключенного трудового договора (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).

Вышеуказанные нормы применяются в случае, когда у работника в течение последних 4 календарных месяцев не было выплат, которые учитываются при исчислении средней заработной платы, или когда у него отсутствует расчетный период.

Например, если работника, оклад которого составляет 7000 грн., привлекают к выполнению государственных обязанностей с 25 октября 2021 года, и за ним на этот период сохраняется средний заработок (ч. первая ст. 119 КЗоТ), а в течение последних 4 календарных месяцев (июнь – сентябрь) он болел, и ему за этот период начислялись только «больничные», которые не учитываются при исчислении среднего заработка (абз. второй п. 4 Порядка № 100), то расчет среднего заработка за период выполнения государственных обязанностей осуществляется из установленного работнику должностного оклада — 7000 грн., поскольку его размер в октябре 2021 года больше минимальной заработной платы, составляющей 6000 грн. (см. пример 5 ниже).

Если работница, оклад которой составляет 5500 грн., 11 октября 2021 года вышла на работу после окончания отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3 лет (из отпуска без сохранения заработной платы по уходу за ребенком на основании медицинского заключения, но не более чем до достижения ребенком 6 лет), и ее со следующего дня — с 12 октября направляют на обязательный медицинский осмотр (ст. 123 КЗоТ), при этом в течение последних 4 месяцев у нее не было заработной платы и нет расчетного периода, то исчисление среднего заработка за день медицинского осмотра осуществляется исходя из минимальной заработной платы — 6000 грн., поскольку она больше установленного работнице должностного оклада — 5500 грн. (см. пример 6 ниже).

Аналогичный подход применяется, когда работница после окончания отпуска в связи с беременностью и родами или во время пребывания в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3 лет выходит на работу, и ей предоставляются перерывы для кормления ребенка (ст. 183 КЗоТ), а в течение последних 4 месяцев у нее нет заработка. В этом случае для расчета средней заработной платы используют тарифную ставку (должностной оклад), действующую на день предоставления перерывов для кормления ребенка, а если она меньше минимальной заработной платы, то для расчетов используется последняя (см. пример 16 ниже).

Обращаем внимание, что для лиц, работающих на условиях полной занятости, сравниваются должностной оклад по полной должности и минимальная заработная плата в месячном размере. Для лиц, работающих на условиях неполного рабочего времени, после вышеуказанного сравнения должностной оклад или минимальная заработная плата исчисляются пропорционально индивидуальному графику работы работника (см. пример 7 ниже).

Если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода (абз. пятый п. 4 Порядка № 100). Следовательно, при начислении «среднезарплатных» выплат, которые исчисляются исходя из выплат за 2 месяца, условный суммарный заработок расчетного периода определяется умножением должностного оклада или минимальной заработной платы на 2 (см. примеры 5, 6, 7 ниже).

Исчисление среднедневной (среднечасовой) заработной платы

Согласно пункту 5 Порядка № 100 начисление выплат во всех случаях сохранения средней заработной платы осуществляется исходя из размера среднедневной (часовой) заработной платы.

При расчете сумм «среднезарплатных» выплат среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение 2 месяцев рабочие (календарные) дни на количество отработанных рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, — на число календарных дней за этот период (абз. первый п. 8 Порядка № 100).

В количество отработанных рабочих дней расчетного периода включаются также выходные дни, в которые работник был привлечен к работе на основании приказа (распоряжения) работодателя и работал, а оплата за работу в выходной день, начисленная в одинарном или двойном размере, учитывается в суммарном заработке расчетного периода¹⁸ (см. пример 12 ниже).

Таким образом, среднедневная заработная плата для начисления «среднезарплатных» выплат определяется делением заработной платы, начисленной в расчетном периоде, на количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде. Среднедневная заработная плата применяется, в частности, при оплате дней командировки по среднему заработку, дней пребывания на курсах повышения квалификации, дней сдачи крови, т. е. когда законодательством предусмотрена оплата дней отсутствия работника на работе (работник отсутствует на работе целый день).¹⁹

Среднечасовая заработная плата определяется путем деления заработной платы, начисленной в расчетном периоде, на количество отработанных рабочих часов в расчетном периоде. Среднечасовая заработная плата применяется при отсутствии на работе несколько часов в течение рабочего дня¹⁹, в частности, при оплате часов вызова в суд, часов прохождения медобследования (медосмотра), часов дополнительных перерывов, предоставляемых женщинам для кормления ребенка (см. примеры 16, 17 ниже).

Поскольку Порядком № 100 четко не определено, в каких случаях при исчислении среднего заработка за последние 2 календарных месяца работы необходимо применять среднедневную, а в каких среднечасовую заработную плату, рекомендуем во внутреннем документе (например, коллективном договоре или Положении об оплате труда на предприятии, утвержденном приказом руководителя) установить все случаи, когда начисляется среднечасовой заработок за рабочие часы отсутствия на работе. Такой механизм можно также предусмотреть для работников, работающих посменно, у которых часы одной смены приходятся на разные (смежные) календарные дни, в частности, для посменно работающих работников, призванных (принятых) на военную службу в особый период, за которыми сохраняется средний заработок в соответствии с частью третьей статьи 119 КЗоТ (см. пример 18 ниже), или призванных на военные сборы, если в приказе о прохождения военных сборов не указано, что военнообязанные проходят военную подготовку во все календарные дни таких сборов.

При исчислении средней заработной платы за 2 месяца исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы среднедневная заработная плата определяется путем деления суммы, рассчитанной в соответствии с абзацем пятым пункта 4 Порядка № 100 (см. выше), на число рабочих дней за последние 2 календарных месяца, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата, согласно графику работы предприятия (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Таким образом, в случаях, когда в расчетном периоде у работника не было заработной платы или у него нет расчетного периода, среднедневная заработная плата исчисляется следующим образом: сначала определяется условный суммарный заработок в условном расчетном периоде — последние 2 календарных месяца путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на 2 (календарных месяца), после чего полученный результат делится на число рабочих дней за последние 2 календарных месяца согласно графику работы предприятия. В то же время, по мнению Минэкономики²⁰, если работнику установлен индивидуальный график работы (неполная рабочая неделя), то при определении количества рабочих дней необходимо учитывать индивидуальный график работы работника.

Обращаем внимание на один аспект, который касается исчисления среднедневной (часовой) заработной платы работникам, проходящим военную службу в особый период. Так, согласно абзацу шестому пункта 4 Порядка № 100 работникам, которые были уволены в запас с военной службы и повторно призваны (приняты) на военную службу во время действия особого периода, исчисление средней заработной платы осуществляется с учетом положений этого Порядка. Если рассчитанная в установленном порядке средняя заработная плата ниже средней заработной платы, которая сохранялась за работником в течение предыдущего периода военной службы, для расчета применяется средняя заработная плата, которая сохранялась за работником в течение предыдущего периода военной службы.

Применяя эту норму, следует помнить, что за работником-военнослужащим сохраняется средняя заработная плата не ниже той, которая сохранялась за ним в течение предыдущего периода военной службы, только в случае, если работник сразу после увольнения с военной службы одного вида (например, со срочной военной службы) принимается на военную службу другого вида (например, по контракту) или после окончания одного контракта сразу заключает новый контракт на прохождение военной службы. Если же работник был уволен с военной службы и не сразу, а через некоторое время (неделю, месяц и т. д.) вновь поступил на военную службу, то средняя (среднедневная) заработная плата исчисляется по-новому²¹ с учетом положений Порядка № 100, а вышепроцитированная гарантия о сохранении средней заработной платы не ниже той, которая сохранялась за ним в течение предыдущего периода военной службы, на такого работника-военнослужащего не распространяется.

Определение сумм «среднезарплатных» выплат

В соответствии с абзацем первым пункта 8 Порядка № 100 начисление выплат, которые исчисляются из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, осуществляется путем умножения среднедневного (часового) заработка на количество рабочих дней (часов), а в случаях, предусмотренных действующим законодательством, календарных дней, которые должны быть оплачены по среднему заработку.

Анализ действующего законодательства свидетельствует о том, что на сегодня нет нормативно-правовых актов, которые прямо устанавливают, что за работниками средний заработок, исчисляемый за 2 месяца, сохраняется за календарные дни отсутствия на работе. Однако такое может следовать из локальных документов соответствующих государственных органов, учреждений, организаций или из сути выполнения определенных обязанностей. Например, оплате будут подлежат все календарные дни пребывания работника на военных сборах, если согласно приказу о призыве на такие сборы выполнение воинских обязанностей предусмотрено для военнообязанных во все календарные дни пребывания на военных сборах (в том числе в выходные дни по графику работы работника). Также необходимо оплачивать по среднему заработку календарные дни профессионального обучения (повышения квалификации, подготовки, переподготовки, обучения другим профессиям с отрывом от производства — ст. 122 КЗоТ), если такое обучение проходит в выходные (не рабочие) дни по графику работы работника.

Если оплате подлежат рабочие дни (часы) отсутствия работника на работе, то оплачиваются рабочие дни (часы), установленные графиком работы именно для работника, которому начисляется средний заработок.

В случае если средняя месячная заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления выплат и помощи (пособия), она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде (абз. третий п. 8 Порядка № 100). Этот принцип расчета применяется, в частности, для начисления выходного пособия, определения суммы возмещения ущерба работником предприятию, начисления государственным служащим и работникам государственных органов (местных советов) помощи на оздоровление.

Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного количества рабочих дней за последние 2 календарных месяца согласно графику работы предприятия, установленному с соблюдением требований законодательства (абз. четвертый п. 8 Порядка № 100). Если работнику установлен индивидуальный режим работы — неполная рабочая неделя, то, по мнению Минэкономики²², среднемесячное число рабочих дней рассчитывается делением на 2 суммарного количества рабочих дней за последние 2 календарных месяца согласно индивидуальному графику работы работника (см. пример 13 ниже).

Округление среднемесячного числа рабочих дней в расчетном периоде осуществляется до одного знака после запятой²³ (см. пример 13 ниже).

Теперь рассмотрим применение вышеизложенных норм на конкретных примерах.

ПРИМЕР 1

Исчисление средней заработной платы, если расчетный период,
составляющий 2 календарных месяца, отработан полностью

Работница с 2020 года работает на предприятии, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Эта работница весь рабочий день 07 октября 2021 года (четверг) проходила обязательное медицинское обследование (медосмотр) в медицинском учреждении (согласно требованиям к ее профессии).²⁴ За такой день на основании статьи 123 КЗоТ ей начисляется средняя заработная плата. В расчетном периоде (август – сентябрь) у работницы согласно графику ее работы было 43 рабочих дня (далее — р. д.), в т. ч. в августе — 21 р. д., в сентябре — 22 р. д. Работница отработала все установленные графиком ее работы рабочие дни в указанных месяцах, поэтому имеет в расчетном периоде 43 отработанных дня (далее — отраб. д.).

Оклад работницы — 5500 грн. В каждом месяце расчетного периода ей начислена заработная плата в размере 6000 грн., которая включает оклад в размере 5500 грн., индексацию в размере 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%; базовый месяц — январь 2021 года) и доплату до минимальной заработной платы в размере 419,11 грн. (6000 – 5500 – 80,89).

Исчислим среднедневную заработную плату работницы:

(6000 грн. х 2 мес.) : 43 отраб. д. = 279,07 грн.

Поскольку медицинское обследование проходило в течение одного дня, приходящегося на рабочий день работницы, то ей за такой день необходимо выплатить средний заработок в размере среднедневной заработной платы — 279,07 грн.

ПРИМЕР 2

Исчисление средней заработной платы,
если работник отработал на предприятии менее 2 календарных месяцев

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, принят на работу 09 августа 2021 года, а в период с 18 по 29 октября его привлекали к выполнению государственных обязанностей в рабочее время. За этот период, включающий 11 рабочих дней, на основании части первой статьи 119 КЗоТ работнику начисляется средний заработок. Оклад работника — 8000 грн.

В течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь) работник пребывал в трудовых отношениях и работал только в период с 09 августа по 30 сентября 2021 года, поэтому этот отработанный период является для него расчетным периодом (абз. третий п. 2 Порядка № 100).

В расчетном периоде (с 09 августа по 30 сентября) работник в августе отработал только 16 рабочих дней из 21 рабочего дня, предусмотренного графиком работы предприятия на этот месяц, а в сентябре отработал все 22 рабочих дня, предусмотренных графиком работы предприятия на сентябрь.

Общее количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

16 отраб. д. (август) + 22 отраб. д. (сентябрь) = 38 отраб. д.

Заработная плата работника в расчетном периоде:

8000 грн. : 21 р. д. х 16 отраб. д. (август) + 8000 грн. (сентябрь) = 5714,29 + 8000 = 13 714,29 грн.

Среднедневная заработная плата:

13 714,29 грн. : 38 отраб. д. = 360,90 грн.

Средний заработок за период выполнения государственных обязанностей, на который приходится 11 рабочих дней:

360,90 грн. х 11 р. д. = 3969,90 грн.

ПРИМЕР 3

Исчисление средней заработной платы,
если работник отработал на предприятии менее одного календарного месяца

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, принят на работу 07 сентября 2021 года, а в период с 25 октября по 24 декабря его призвали на военные сборы как военнообязанного. За этот период, включающий 45 рабочих дней (5 р. д. в октябре, 22 р. д. в ноябре, 18 р. д. в декабре), за работником сохраняется средний заработок на основании части 11 статьи 29 Закона о воинской обязанности. Оклад работника — 8500 грн.

Согласно пункту 8 Инструкции об условиях выплаты денежного обеспечения и поощрении военнообязанных и резервистов, денежной выплаты резервистам, утвержденной приказом Министра обороны Украины от 12.03.2007 № 80, лицам, призванным на военные сборы, выплачивается заработная плата за отработанное время до дня прекращения работы в связи с отъездом на сборы, а также средняя заработная плата за первые полмесяца сборов. За оставшееся время пребывания на сборах выплата заработной платы осуществляется в обычные сроки, установленные на предприятии, где работает военнообязанный.²⁵

В течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь) работник пребывал в трудовых отношениях и работал только в период с 07 по 30 сентября 2021 года, поэтому этот отработанный период является для него расчетным периодом (абз. третий п. 2 Порядка № 100).

В сентябре и в расчетном периоде (с 07 по 30 сентября) работник отработал 18 рабочих дней, при этом по графику работы предприятия в сентябре 22 рабочих дня.

Заработная плата работника в сентябре и в расчетном периоде:

8500 грн. : 22 р. д. х 18 отраб. д. = 6954,55 грн.

Среднедневная заработная плата:

6954,55 грн. : 18 отраб. д. = 386,36 грн.

Средняя заработная плата за весь период пребывания на военных сборах с 25 октября по 24 декабря, на который приходится 45 рабочих дней:

386,36 грн. х 45 р. д. = 17 386,20 грн.

ПРИМЕР 4

Исчисление средней заработной платы,
если в течение последних 2 календарных месяцев работник не работал

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работник находился в командировке с 18 по 23 октября 2021 года (6 рабочих дней). В период с 26 июля по 01 октября 2021 года работник болел, поэтому в течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь) перед месяцем направления в командировку (октябрь) у него нет отработанных дней. Оклад по должности работника — 9000 грн.

Поскольку в течение последних 2 календарных месяцев перед месяцем направления в командировку работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы: июнь – июль (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).

В расчетном периоде (июнь – июль) работник отработал:

– в июне — 20 рабочих дней (все рабочие дни этого месяца согласно графику работы);

– в июле — 17 из 22 рабочих дней, поскольку с 26 по 31 июля болел.

Общее количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

20 отраб. д. (июнь) + 17 отраб. д. (июль) = 37 отраб. д.

Заработная плата работника в расчетном периоде:

– в июне — 9000 грн. (оклад), поскольку отработаны все 20 рабочих дней, предусмотренных графиком работы в этом месяце;

– в июле за 17 отработанных рабочих дней:

9000 грн. : 22 р. д. х 17 отраб. д. = 6954,55 грн.

«Больничные», начисленные за период болезни с 26 по 31 июля, в расчете средней заработной платы не участвуют (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Сумма выплат, учитываемых в расчетном периоде:

9000 грн. (июнь) + 6954,55 грн. (июль) = 15 954,55 грн.

Среднедневной заработок:

15 954,55 грн. : 37 отраб. д. = 431,20 грн.

Работникам, направленным в командировку, оплата труда за выполненную работу осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка (ст. 121 КЗоТ). Поэтому, кроме среднедневного заработка, определим размер дневного заработка работника в месяце направления в командировку (в октябре) и сравним эти величины.²⁶

Поскольку оклад работника в октябре составляет 9000 грн., а норма рабочего времени в этом месяце — 20 рабочих дней, дневной заработок работника в октябре составляет:

9000 грн. : 20 р. д. = 450 грн.

Как видно, дневной заработок работника в октябре оказался больше среднедневного заработка (450 грн. > 431,20 грн.), поэтому работнику за период командировки, на который приходится 6 рабочих дней, выплачивается обычный (не средний) заработок в размере:

450 грн. х 6 р. д. = 2700 грн.

Если бы произошло наоборот — среднедневной заработок работника составил, например, 451,78 грн. и оказался больше дневного заработка в октябре (451,78 грн. > 450 грн.), то работнику за период командировки необходимо было бы выплатить средний заработок в размере:

451,78 грн. х 6 р. д. = 2710,68 грн.

ПРИМЕР 5

Исчисление средней заработной платы, если в течение последних 4 месяцев работник не работал,
а его оклад больше минимальной заработной платы

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работника привлекают к выполнению государственных обязанностей с 25 октября по 05 ноября 2021 года (на этот период приходится 10 рабочих дней). За работником на этот период сохраняется средний заработок на основании части первой статьи 119 КЗоТ. Оклад работника — 7000 грн. В период с 24 мая по 04 октября 2021 года работник болел, поэтому в течение последних 4 календарных месяцев (июнь – сентябрь) не имеет отработанных дней и заработной платы.

В этом случае средний заработок исчисляется исходя из установленного работнику должностного оклада или минимальной заработной платы в зависимости от того, какая из этих величин больше (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100).

Поскольку в октябре 2021 года размер должностного оклада работника больше размера минимальной заработной платы (7000 грн. > 6000 грн.), для расчета среднего заработка используется размер должностного оклада — 7000 грн.

Учитывая, что средний заработок исчисляется из должностного оклада, условный суммарный заработок расчетного периода определяется путем умножения должностного оклада на количество месяцев расчетного периода, т. е. на 2 (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).

Для определения среднедневной заработной платы используется количество рабочих дней по графику работы работника в течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь) перед месяцем привлечения к выполнению государственных обязанностей (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в условном расчетном периоде (август – сентябрь):

(7000 грн. х 2 мес.) : (21 р. д. (август) + 22 р. д. (сентябрь)) = 14 000 грн. : 43 р. д. = 325,58 грн.

Средний заработок за период выполнения государственных обязанностей (с 25 октября по 05 ноября), на который приходится 10 рабочих дней:

325,58 грн. х 10 р. д. = 3255,80 грн.

ПРИМЕР 6

Исчисление средней заработной платы, если в течение последних 4 месяцев работник не работал,
а его оклад меньше минимальной заработной платы

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работница с 2018 года по 02 ноября 2021 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста и сразу после его окончания 03 ноября вышла на работу. На следующий день — 04 ноября она проходила обязательный медицинский осмотр в течение всего рабочего дня, поэтому за этот день ей необходимо начислить средний заработок (ст. 123 КЗоТ). Оклад работницы — 5500 грн.

Учитывая, что у работницы в течение последних 4 календарных месяцев (июль – октябрь) перед месяцем прохождения медосмотра не было отработанных дней и заработной платы, исчисление среднего заработка за день прохождения медосмотра осуществляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы в зависимости от того, какая из этих величин больше (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100).

В ноябре 2021 года размер должностного оклада работницы меньше размера минимальной заработной платы (5500 грн. < 6000 грн.), поэтому для расчета среднего заработка используется размер минимальной заработной платы — 6000 грн.

Поскольку средний заработок исчисляется из минимальной заработной платы, условный суммарный заработок расчетного периода определяется путем умножения минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода, т. е. на 2 (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).

Для определения среднедневной заработной платы используется количество рабочих дней по графику работы работницы в течение последних 2 календарных месяцев (сентябрь – октябрь) перед месяцем прохождения медосмотра (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в условном расчетном периоде (сентябрь – октябрь):

(6000 грн. х 2 мес.) : (22 р. д. (сентябрь) + 20 р. д. (октябрь)) = 12 000 грн. : 42 р. д. = 285,71 грн.

Средний заработок за один день прохождения медосмотра:

285,71 грн. х 1 р. д. = 285,71 грн.

ПРИМЕР 7

Начисление среднего заработка за период срочной военной службы работнику,
работающему с неполным рабочим днем, если оклад по полной должности
меньше минимальной заработной платы

Работника призывают на срочную военную службу 22 ноября 2021 года, поэтому за ним сохраняется средний заработок за весь период такой службы до окончания особого периода или до демобилизации (ч. третья ст. 119 КЗоТ). Работнику в трудовом договоре установлен неполный рабочий день — 5 рабочих часов в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии. Оклад по полной должности работника — 5700 грн. Индивидуальная норма рабочего времени работника в ноябре — 110 рабочих часов (22 р. д. х 5 р. ч.) при полной норме рабочего времени на предприятии в этом месяце — 176 рабочих часов (22 р. д. х 8 р. ч.).

В течение последних 4 календарных месяцев (сентябрь – октябрь, июль – август) работник находился в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина, поэтому в указанном периоде не имеет отработанных дней и начисленной заработной платы.

В этом случае средний заработок исчисляется исходя из установленного работнику должностного оклада или минимальной заработной платы (в зависимости от того, какая из этих величин больше), исчисленных пропорционально условиям заключенного трудового договора, т. е. пропорционально установленному режиму работы работника (абз. четвертый п. 4 Порядка № 100).

Поскольку в ноябре 2021 года оклад по полной должности работника меньше минимальной заработной платы в месячном размере (5700 грн. < 6000 грн.), при этом работник работает на условиях неполного рабочего дня, рассчитаем для него «пропорциональную» минимальную заработную плату в ноябре 2021 года исходя из индивидуальной нормы рабочего времени работника в этом месяце:

6000 грн. : 176 р. ч. х 110 отраб. ч. = 3750 грн.

Именно эта «пропорциональная» минимальная заработная плата работника в ноябре используется при расчете среднего заработка за период прохождения срочной военной службы.

Учитывая, что средний заработок исчисляется из «пропорциональной» минимальной заработной платы, условный суммарный заработок расчетного периода определяется путем умножения «пропорциональной» минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода, т. е. на 2 (абз. пятый п. 4 Порядка № 100).

Для определения среднедневной заработной платы используется количество рабочих дней по графику работы работника в течение последних 2 календарных месяцев (сентябрь – октябрь) перед месяцем призыва на срочную военную службу (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата в условном расчетном периоде (сентябрь – октябрь):

(3750 грн. х 2 мес.) : (22 р. д. (сентябрь) + 20 р. д. (октябрь)) = 7500 грн. : 42 р. д. = 178,57 грн.

Средний заработок работника за период прохождения срочной военной службы в ноябре (с 22 по 30 ноября), на который приходится 7 рабочих дней по графику работы работника:

178,57 грн. х 7 р. д. = 1249,99 грн.

Средний заработок работника за период прохождения срочной военной службы в декабре (с 01 по 31 декабря), на который приходится 22 рабочих дня по графику работы работника:

178,57 грн. х 22 р. д. = 3928,54 грн.

Обращаем внимание, что в вышерассмотренном случае, когда у работника, работающего с неполным рабочим днем, отсутствуют отработанное время и заработная плата в расчетном периоде (т. е. когда расчеты осуществляются из должностного оклада или минимальной заработной платы — абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100), для исчисления среднего заработка применяется не среднечасовая заработная плата, а среднедневная заработная плата, которая исчисляется путем деления условного суммарного заработка за последние 2 календарных месяца, на количество рабочих дней в указанном расчетном периоде согласно графику работы работника, поскольку это прямо предусмотрено абзацем вторым пункта 8 Порядка № 100, и, соответственно, оплачиваются рабочие дни отсутствия работникана работе. Если же у работника, которому установлен неполный рабочий день, в расчетном периоде будут отработанное время и заработная плата, то в коллективном договоре (другом локальном документе предприятия, утвержденном приказом руководителя) можно предусмотреть для исчисления среднего заработка такого работника применение среднечасовой заработной платы с оплатой рабочих часов отсутствия на работе. Такую же норму можно прописать и для посменно работающих работников (см. пример 18 ниже).

ПРИМЕР 8

Исчисление средней заработной платы, если работнику выплачены «больничные»
и месячные премии в расчетном периоде, который отработан не полностью

На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. Работник предприятия два полных рабочих дня — 19 и 20 октября 2021 года (вторник и среда) как военнообязанный по направлению военкомата проходил медицинский осмотр в учреждении здравоохранения, поэтому за эти дни за ним сохраняется средний заработок (ч. 2 ст. 21 Закона о воинской обязанности).

В расчетном периоде (август – сентябрь) работником в августе отработано только 11 из 21 рабочего дня, предусмотренного графиком работы на этот месяц, поскольку работник в период с 02 по 15 августа (14 к. д.) находился в ежегодном отпуске, за период которого ему начислены отпускные. В сентябре работником отработано только 15 из 22 рабочих дней, предусмотренных графиком работы на этот месяц, поскольку работник болел в период с 6 по 14 сентября. Оклад работника — 8000 грн. Коллективным договором предприятия для должности работника предусмотрено начисление производственных премий за отработанный месяц в этом же месяце в размере 20% должностного оклада пропорционально отработанному времени в таком месяце.

В расчетном периоде (август – сентябрь) работнику были начислены и выплачены:

в августе:

• – заработная плата за август исходя из оклада пропорционально отработанному времени в сумме 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 11 отраб. д.);

– премия за август, исчисленная пропорционально отработанному времени, в сумме 838,10 грн. (8000 грн. х 20% : 21 р. д. х 11 отраб. д.);

– отпускные в сумме 3785,92 грн. за дни отпуска с 02 по 15 августа;

в сентябре:

• – заработная плата за сентябрь исходя из оклада пропорционально отработанному времени в сумме 5454,55 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 15 отраб. д.);

– премия за сентябрь, исчисленная пропорционально отработанному времени, в сумме 1090,91 грн. (8000 грн. х 20% : 22 р. д. х 15 отраб. д.);

– «больничные» в сумме 2367,14 грн. за дни болезни с 6 по 14 сентября.

Отпускные и «больничные» не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100), а премии учитываются в фактически начисленном размере, поскольку начислены в текущем месяце за текущий месяц и исчислены пропорционально отработанному времени (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Количество отработанных дней в расчетном периоде:

11 отраб. д. (август) + 15 отраб. д. (сентябрь) = 26 отраб. д.

Сумма выплат, учитываемых в расчетном периоде:

4190,48 + 838,10 + 5454,55 + 1090,91 = 11 574,04 грн.

Среднедневная заработная плата:

11 574,04 грн. : 26 отраб. д. = 445,16 грн.

Средний заработок за 2 рабочих дня (19 и 20 октября), в которые работник проходил медицинский осмотр по направлению военкомата:

445,16 грн. х 2 р. д. = 890,32 грн.

ПРИМЕР 9

Исчисление средней заработной платы, если работнику выплачены квартальные и месячные премии,
а расчетный период отработан не полностью

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, направлен на курсы повышения квалификации с 18 октября по 12 ноября 2021 года, которые проводились с понедельника по пятницу (на период курсов приходится 21 рабочий день). За период пребывания на указанных курсах за работником сохраняется средняя заработная плата (ст. 122 КЗоТ, Постановление № 695). Поскольку курсы проводились с понедельника по пятницу (только в рабочие дни по графику работы работника), то средняя заработная плата начисляется за все рабочие дни работника, приходящиеся на период указанных курсов.

В расчетном периоде (август – сентябрь) работником в августе отработано только 16 из 21 рабочего дня, предусмотренного графиком работы на этот месяц, поскольку работник болел в период с 9 по 13 августа. В сентябре работником отработано только 11 из 22 рабочих дней, предусмотренных графиком работы на этот месяц, поскольку работник в период с 01 по 15 сентября (15 к. д.) находился в отпуске без сохранения заработной платы (ст. 26 Закона об отпусках).

Оклад работника — 7000 грн. Коллективным договором предприятия предусмотрено начисление производственной премии за отработанный месяц в следующем месяце в размере 25% оклада пропорционально отработанному времени в отчетном месяце, а также начисление производственной премии за квартал в первом месяце следующего квартала в размере 75% оклада пропорционально отработанному времени в отчетном квартале.

За пределами расчетного периода работнику начислены и выплачены, в частности:

– в июле 2021 года производственная премия за ІІ квартал в размере 4812,50 грн. (7000 грн. х 75% : 60 р. д. х 50 отраб. д.);

– в октябре 2021 года производственная премия за ІІІ квартал в размере 3957,69 грн. (7000 грн. х 75% : 65 р. д. х 49 отраб. д.);

– в октябре 2021 года производственная премия за сентябрь в размере 875 грн. (7000 грн. х 25% : 22 р. д. х 11 отраб. д.).

В расчетном периоде (август – сентябрь) работнику были начислены и выплачены:

в августе:

• – заработная плата за август исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 5333,33 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 16 отраб. д.);

– производственная премия за июль в размере 1500 грн. (7000 грн. х 25%);

– «больничные» в сумме 1150,68 грн. за дни болезни с 9 по 13 августа;

в сентябре:

• – заработная плата за сентябрь исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 3500 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 11 отраб. д.);

– производственная премия за август в размере 1333,33 грн. (7000 грн. х 25% : 21 р. д. х 16 отраб. д.).

«Больничные» не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Премия за ІІ квартал, начисленная за 3 месяца этого квартала в июле 2021 года, относится к 3 месяцам, начиная с месяца, в котором она начислена, — июля, то есть включается в заработок июля, августа и сентября. Поскольку июль не включается в расчетный период (август – сентябрь), то часть указанной премии, относящаяся к июлю, не учитывается при исчислении средней заработной платы. Август и сентябрь включаются в расчетный период, поэтому части премии за ІІ квартал, относящиеся к августу и сентябрю, учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Определим размер дневной премии за ІІ квартал, учитывая, что работник отработал в этом квартале 50 рабочих дней:

4812,50 грн. : 50 отраб. д. = 96,25 грн.

Части премии за ІІ квартал для целей исчисления средней заработной платы относятся к месяцам расчетного периода — августу и сентябрю (исходя из количества отработанных рабочих дней в указанных месяцах) следующим образом:

– к августу: 96,25 грн. х 16 отраб. д. = 1540 грн.;

– к сентябрю: 96,25 грн. х 11 отраб. д. = 1058,75 грн.

Таким образом, при исчислении средней заработной платы учитывается часть премии за ІІ квартал в общей сумме 2598,75 грн. (1540 + 1058,75).

Премия за ІІІ квартал, начисленная за 3 месяца этого квартала в октябре 2021 года, относится к 3 месяцам, начиная с месяца, в котором она начислена, — октября, то есть включается в заработок октября, ноября и декабря. Поскольку эти 3 месяца не включаются в расчетный период (август – сентябрь), то указанная премия не учитывается при исчислении средней заработной платы (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Премия за сентябрь, начисленная в октябре, относится к месяцу, в котором она начислена, — октябрю (абз. третий п. 3 Порядка № 100). Поскольку октябрь не включается в расчетный период (август – сентябрь), то указанная премия не учитывается при исчислении средней заработной платы.

Премия за июль, начисленная в августе в сумме 1500 грн., относится к месяцу, в котором она начислена, — августу (абз. третий п. 3 Порядка № 100). Поскольку август включается в расчетный период (август – сентябрь), то указанная премия учитывается при исчислении средней заработной платы.

Определим часть премии за июль, которая включается в заработок августа для целей исчисления средней заработной платы, учитывая, что работник отработал в июле 22 рабочих дня, в августе — 16 рабочих дней:

1500 грн. : 22 отраб. д. (июль) х 16 отраб. д. (август) = 1090,91 грн.

Премия за август, начисленная в сентябре в сумме 1333,33 грн., относится к месяцу, в котором она начислена, — сентябрю (абз. третий п. 3 Порядка № 100). Поскольку сентябрь включается в расчетный период (август – сентябрь), то указанная премия учитывается при исчислении средней заработной платы.

Определим часть премии за август, которая включается в заработок сентября для целей исчисления средней заработной платы, учитывая, что работник отработал в августе 16 рабочих дней, в сентябре — 11 рабочих дней:

1333,33 грн. : 16 отраб. д. (август) х 11 отраб. д. (сентябрь) = 916,66 грн.

Определим суммарную заработную плату в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы:

5333,33 грн. (зарплата за август) + 1090,91 грн. (часть премии за июль) + 3500 грн. (зарплата за сентябрь) + 916,66 грн. (часть премии за август) + 2598,75 грн. (часть премии за ІІ квартал) = 13 439,65 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

16 отраб. д. (август) + 11 отраб. д. (сентябрь) = 27 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

13 439,65 грн. : 27 отраб. д. = 497,76 грн.

Средняя заработная плата за период пребывания на курсах повышения квалификации (с 18 октября по 12 ноября), на который приходится 21 рабочий день:

497,76 грн. х 21 р. д. = 10 452,96 грн.

ПРИМЕР 10

Исчисление средней заработной платы, если работнику выплачены отпускные,
средний заработок за время командировки и полугодовая премия,
а расчетный период отработан не полностью

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, в 2021 году как донор проходил медицинское обследование в учреждении здравоохранения 26 октября (вторник), сдавал кровь 28 октября (четверг), а 29 октября (пятница) использовал дополнительный день отдыха, предоставляемый после дня сдачи крови.²⁷ Всего работник отсутствовал на работе в октябре указанных 3 рабочих дня, за которые ему должен быть начислен средний заработок согласно статье 124 КЗоТ.

В расчетном периоде (август – сентябрь) работник находился в ежегодном основном отпуске с 02 по 26 августа (24 к. д.), поэтому в августе отработал только 4 из 21 рабочего дня, предусмотренного графиком работы в этом месяце. В период с 20 по 24 сентября (включает 5 рабочих дней) работник находился в командировке с ее оплатой по среднему заработку, поэтому в сентябре он отработал только 17 из 22 рабочих дней, предусмотренных графиком работы в этом месяце. Оклад работника — 8500 грн. Коллективным договором предприятия для должности работника предусмотрено начисление производственной премии за полугодие в первом месяце следующего полугодия в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном полугодии.

В июле 2021 года работнику была выплачена производственная премия за І полугодие в сумме 7586,78 грн. (8500 грн. : 121 р. д. х 108 отраб. д.).

В расчетном периоде (август – сентябрь) работнику были начислены и выплачены:

в августе:

• – заработная плата за август исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 1619,05 грн. (8500 грн. : 21 р. д. х 4 отраб. д.);

– отпускные в размере 6895,73 грн.;

в сентябре:

• – заработная плата за сентябрь исходя из оклада пропорционально отработанному времени в размере 6568,18 грн. (8500 грн. : 22 р. д. х 17 отраб. д.);

– средний заработок за время командировки в размере 2023,80 грн.

Отпускные и средний заработок за время командировки не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Премия за І полугодие, начисленная за 6 месяцев этого полугодия в июле 2021 года, относится к 6 месяцам, начиная с месяца, в котором она начислена, — июля, то есть включается в заработок июля, августа, сентября, октября, ноября и декабря. Поскольку июль, октябрь, ноябрь и декабрь не включаются в расчетный период (август – сентябрь), то части указанной премии, относящиеся к июлю, октябрю, ноябрю и декабрю не учитываются при исчислении средней заработной платы. Август и сентябрь включаются в расчетный период, поэтому части премии за І полугодие, относящиеся к августу и сентябрю, учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Определим размер дневной премии за І полугодие, учитывая, что работник отработал в этом полугодии 108 рабочих дней:

7586,78 грн. : 108 отраб. д. = 70,25 грн.

Части премии за І полугодие для целей исчисления средней заработной платы относятся к месяцам расчетного периода — августу и сентябрю (исходя из количества отработанных рабочих дней в указанных месяцах) следующим образом:

– к августу: 70,25 грн. х 4 отраб. д. = 281 грн.;

– к сентябрю: 70,25 грн. х 17 отраб. д. = 1194,25 грн.

Таким образом, при исчислении средней заработной платы учитывается часть премии за І полугодие в общей сумме 1475,25 грн. (281 + 1194,25).

Определим суммарную заработную плату в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы:

1619,05 грн. (зарплата за август) + 6568,18 грн. (зарплата за сентябрь) + 1475,25 грн. (часть премии за І полугодие) = 9662,48 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

4 отраб. д. (август) + 17 отраб. д. (сентябрь) = 21 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

9662,48 грн. : 21 отраб. д. = 460,12 грн.

Средняя заработная плата работника-донора за период отсутствия на работе в связи со сдачей крови (3 рабочих дня — 26, 28 и 29 октября):

460,12 грн. х 3 р. д. = 1380,36 грн.

Обращаем внимание, если бы день прохождения медицинского обследования пришелся на один месяц, например на 29 октября, а день сдачи крови и дополнительный день отдыха, предоставляемый после дня сдачи крови, — на другой месяц, например на 1 и 2 ноября, то для оплаты дня прохождения медицинского обследования расчетный период включает август – сентябрь, а для оплаты дня сдачи крови и дополнительного дня отдыха, предоставляемого после дня сдачи крови, расчетный период включает сентябрь – октябрь, т. е. расчетные периоды отличаются, соответственно, будут отличаться и среднедневные заработки для оплаты указанных «донорских» дней.

ПРИМЕР 11

Исчисление средней заработной платы при принятии на военную службу по контракту,
если работнику выплачены годовое вознаграждение, материальная помощь,
одноразовая премия и средний заработок, а расчетный период отработан не полностью

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, с 01 ноября 2021 года принят на военную службу по контракту. За время прохождения военной службы по контракту в особый период за работником сохраняется средний заработок (ч. третья ст. 119 КЗоТ). Оклад работника — 7000 грн. Коллективным договором предприятия для должности работника предусмотрено начисление годового вознаграждения за отчетный год в начале следующего года в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году.

В феврале 2021 года работнику было выплачено годовое вознаграждение за 2020 год в сумме 6219,12 грн. (7000 грн. : 251 р. д. х 223 отраб. д.).

В расчетном периоде (сентябрь – октябрь) работнику начислены и выплачены:

в сентябре:

• – заработная плата за 22 отработанных рабочих дня, предусмотренных графиком работы в этом месяце, в размере оклада — 7000 грн.;

– премия за выполнение отдельного поручения разового характера в размере 1200 грн.;

– материальная помощь в размере 3000 грн.;

в октябре:

• – заработная плата за отработанные 18 из 20 рабочих дней, предусмотренных графиком работы в этом месяце, исходя из оклада — 6300 грн. (7000 грн. : 20 р. д. х 18 отраб. д.);

– средняя заработная плата за время прохождения медицинского обследования по направлению военкомата 18 и 19 октября (2 рабочих дня) в размере 651,16 грн.

Премия за выполнение отдельного поручения разового характера и материальная помощь не учитываются при исчислении средней заработной платы (пп. «а», «б» п. 4 Порядка № 100). Средняя заработная плата за время прохождения медицинского обследования также не учитывается при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Поскольку годовое вознаграждение за 2020 год, который включает 12 месяцев с января по декабрь, работнику начислено и выплачено в феврале 2021 года, то в целях исчисления средней заработной платы такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — февраля 2021 года, а именно включается в заработок февраля 2021 года – января 2022 года. Из этих месяцев в расчетном периоде только два месяца — сентябрь и октябрь 2021 года, поэтому в заработок расчетного периода (сентябрь – октябрь) включаются части годового вознаграждения за 2020 год, которые относятся к сентябрю и октябрю 2021 года.

Определим размер дневного годового вознаграждения за 2020 год, учитывая, что работник в 2020 году отработал 223 рабочих дня:

6219,12 грн. : 223 отраб. д. = 27,89 грн.

Части годового вознаграждения за 2020 год для целей исчисления средней заработной платы относятся к месяцам расчетного периода — сентябрю и октябрю (исходя из количества отработанных рабочих дней в указанных месяцах) следующим образом:

– к сентябрю: 27,89 грн. х 22 отраб. д. = 613,58 грн.;

– к октябрю: 27,89 грн. х 18 отраб. д. = 502,02 грн.

Таким образом, при исчислении средней заработной платы учитывается часть годового вознаграждения за 2020 год в общей сумме 1115,60 грн. (613,58 + 502,02).

Определим суммарную заработную плату в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы:

7000 грн. (зарплата за сентябрь) + 6300 грн. (зарплата за октябрь) + 1115,60 грн. (часть годового вознаграждения за 2020 год) = 14 415,60 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

22 отраб. д. (сентябрь) + 18 отраб. д. (октябрь) = 40 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

14 415,60 грн. : 40 отраб. д. = 360,39 грн.

Средний заработок работника за период прохождения военной службы в ноябре (с 01 по 30 число), на который приходится 22 рабочих дня по графику работы работника:

360,39 грн. х 22 р. д. = 7928,58 грн.

ПРИМЕР 12

Начисление среднего заработка за время командировки,
если в расчетном периоде работа в праздничный день и выплачены одноразовые вознаграждения

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, находился в командировке с 01 по 12 ноября 2021 года (12 календарных дней, из них 10 рабочих дней). В ноябре по графику работы работника (предприятия) — 22 рабочих дня. Оклад работника — 9000 грн. Индексация заработной платы начисляется исходя из «базового» месяца — январь 2021 года.

В расчетном периоде (сентябрь – октябрь) работнику были начислены и выплачены:

в сентябре:

• – заработная плата за 22 отработанных рабочих дня, предусмотренных графиком работы в этом месяце, в размере оклада — 9000 грн.;

– индексация в размере 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%);

– вознаграждение ко Дню рождения в размере 1000 грн.;

– денежное вознаграждение за призовое место в спортивных соревнованиях, проводимых предприятием, в сумме 1200 грн.;

в октябре:

• – заработная плата за 20 отработанных рабочих дней, предусмотренных графиком работы в этом месяце, в размере оклада — 9000 грн.;

– оплата за отработанные 7 часов в праздничный день 14 октября (День защитников и защитниц Украины), поскольку работник привлекался к работе в этот день на основании приказа руководителя для ликвидации последствий производственной аварии, в размере 792,45 грн. (9000 грн. : 159 р. ч. х 7 отраб. ч. х 2);

– индексация в размере 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%);

– премия за рационализаторское предложение в сумме 2000 грн.;

– вознаграждение ко Дню защитников и защитниц Украины в размере 1000 грн.;

– вознаграждение в натуральной форме за призовое место в смотре художественной самодеятельности, проводимом предприятием, в сумме 1500 грн.

Оплата за работу в праздничный день 14 октября как оплата за отработанное время учитывается при исчислении средней заработной платы. Кроме того, поскольку работник привлекался к работе в праздничный день 14 октября на основании приказа руководителя, этот день для него считается рабочим и отработанным днем в расчетном периоде (октябре).

Вознаграждение ко Дню рождения и вознаграждение к праздничному дню — Дню защитников и защитниц Украины как одноразовые выплаты не учитываются при исчислении средней заработной платы (пп. «и» п. 4 Порядка № 100).

Премия за рационализаторское предложение, денежное вознаграждение за призовое место на соревнованиях и вознаграждение в натуральной форме за призовое место в смотре художественной самодеятельности не учитываются при исчислении средней заработной платы (пп. «г», «д» п. 4 Порядка № 100).

Поскольку оплата за время командировки осуществляется в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, и размер такой оплаты труда не может быть ниже среднего заработка (ч. четвертая ст. 121 КЗоТ), то у работников, которым установлены оклады (должностные оклады, месячные тарифные ставки), необходимо сравнить дневной заработок в месяце командировки со среднедневным заработком в расчетном периоде. Если дневной заработок работника в месяце командировки, исчисляемый в соответствии с условиями, определенными трудовым или коллективным договором, не меньше среднедневного заработка, то для оплаты рабочих дней командировки применяется дневной заработок. Если среднедневной заработок выше дневного заработка, работнику за каждый рабочий день командировки выплачивается среднедневной заработок, а за все время командировки — средний заработок.²⁸

В дневной заработок работника включаются все элементы заработной платы, которые работник получает в соответствии с условиями трудового (коллективного) договора в месяце, в котором его направляют в командировку (оклад, постоянные надбавки, доплаты, премии, индексация и т. д.).

Для определения оплаты за дни командировки исчислим среднедневной заработок работника в расчетном периоде и его дневной заработок в месяце командировки, а затем их сравним.

І. Исчисление среднедневного заработка в расчетном периоде.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде (сентябрь – октябрь), учитываемая при исчислении среднего заработка:

9000 грн. (оклад в сентябре) + 80,89 грн. (индексация в сентябре) + 9000 грн. (оклад в октябре) + 792,45 грн. (оплата работы в праздничный день в октябре) + 80,89 грн. (индексация в октябре) = 18 954,23 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде (с учетом отработанного дня 14 октября):

22 отраб. д. (сентябрь) + 21 отраб. д. (октябрь) = 43 отраб. д.

Среднедневной заработок:

18 954,23 грн. : 43 отраб. д. = 440,80 грн.

ІІ. Определение дневного заработка в ноябре.

Заработная плата работника в ноябре в соответствии с условиями трудового (коллективного) договора:

9000 грн. (оклад) + 80,89 грн. (индексация) = 9080,89 грн.

Дневной заработок работника в ноябре, в котором по графику работы работника (предприятия) 22 рабочих дня, составляет:

9080,89 грн. : 22 р. д. = 412,77 грн.

ІІІ. Определение оплаты за время командировки.

Из проведенных расчетов видно, что дневной заработок в ноябре меньше среднедневного заработка в расчетном периоде (412,77 грн. < 440,80 грн.), поэтому работнику за каждый из 10 рабочих дней командировки (с 01 по 12 ноября) начисляется среднедневной заработок — 440,80 грн., а за все время командировки выплачивается средний заработок.

Сумма среднего заработка за время командировки:

440,80 грн. х 10 р. д. = 4408 грн.

ПРИМЕР 13

Исчисление среднемесячной заработной платы для определения суммы выходного пособия,
если в расчетном периоде работа на условиях неполной рабочей недели

Работника увольняют 31 октября 2021 года в связи с сокращением штата (п. 1 ст. 40 КЗоТ) и выплачивают согласно нормам коллективного договора выходное пособие в размере двух среднемесячных заработков. На предприятии 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, но для работника установлен режим работы — неполная рабочая неделя с 2 рабочими днями: вторник и четверг. Норма рабочего времени работника согласно индивидуальному графику работы в августе — 8 рабочих дней, в сентябре — 9 рабочих дней, а норма рабочего времени на предприятии в августе — 21 рабочий день, в сентябре — 22 рабочих дня. Оклад по полной должности работника — 7500 грн., а месячная заработная плата работника определяется пропорционально отработанному времени в месяце (ч. вторая ст. 56 КЗоТ).

В расчетном периоде (август – сентябрь) работнику были начислены и выплачены:

– заработная плата за август за 8 отработанных дней, предусмотренных индивидуальным графиком работы работника в этом месяце, в размере 2857,14 грн. (7500 грн. : 21 р. д. х 8 отраб. д.);

– отпускные в размере 2135,79 грн. за 14 календарных дней ежегодного основного отпуска, предоставленного с 6 по 19 сентября;

– заработная плата за сентябрь за 5 отработанных дней из 9 рабочих дней, предусмотренных индивидуальным графиком работы на этот месяц, — 1704,55 грн. (7500 грн. : 22 р. д. х 5 отраб. д.).

Отпускные не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

8 отраб. д. (август) + 5 отраб. д. (сентябрь) = 13 отраб. д.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении средней заработной платы:

2857,14 грн. (зарплата за август) + 1704,55 грн. (зарплата за сентябрь) = 4561,69 грн.

Среднедневная заработная плата:

4561,69 грн. : 13 отраб. д. = 350,90 грн.

Для определения суммы выходного пособия среднедневную заработную плату необходимо умножить на среднемесячное количество рабочих дней в расчетном периоде (абз. третий п. 8 Порядка № 100).

Среднемесячное количество рабочих дней в расчетном периоде, установленное согласно индивидуальному графику работы работника:

(8 р. д. (август) + 9 р. д. (сентябрь)) : 2 мес. = 8,5 р. д.

Среднемесячный заработок:

350,90 грн. х 8,5 р. д. = 2982,65 грн.

Сумма выходного пособия (два среднемесячных заработка):

2982,65 грн. х 2 = 5965,30 грн.²⁹

ПРИМЕР 14

Исчисление средней заработной платы за время вынужденного прогула,
если в течение последних 4 календарных месяцев работник не работал

Работник предприятия, на котором установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, болел с 25 января 2021 года. Не дождавшись его выхода на работу, руководитель предприятия приказом уволил работника 30 июня 2021 года согласно пункту 5 статьи 40 КЗоТ (неявка на работу в течение более 4 месяцев подряд вследствие временной нетрудоспособности). Однако уволенный работник обратился в суд, который 05 октября 2021 года вынес решение о признании увольнения работника незаконным и восстановил его на работе, обязав предприятие выплатить ему средний заработок за все время вынужденного прогула — с 01 июля по 05 октября. Должностной оклад работника — 6500 грн.

Поскольку в течение последних 4 календарных месяцев (март – июнь 2021 года) перед месяцем начала вынужденного прогула (июль) работник из-за болезни не работал, расчет среднего заработка осуществляется исходя из установленного работнику должностного оклада или минимальной заработной платы (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100). Поскольку должностной оклад работника в июле больше минимальной заработной платы (6500 грн. > 6000 грн.), средняя заработная плата исчисляется из должностного оклада.

Для расчета используется количество рабочих дней по графику работы работника в течение последних 2 календарных месяцев (май – июнь 2021 года), предшествующих месяцу начала вынужденного прогула (абз. второй п. 8 Порядка № 100).

Среднедневная заработная плата:

(6500 грн. х 2 мес.) : (18 р. д. (май) + 20 р. д. (июнь)) = 13 000 грн. : 38 р. д. = 342,11 грн.

Количество рабочих дней по графику работы работника, приходящихся на период вынужденного прогула (с 01 июля по 05 октября):

22 р. д. (июль) + 21 р. д. (август) + 22 р. д. (сентябрь) + 3 р. д. (октябрь) = 68 р. д.

Средний заработок за время вынужденного прогула:

342,11 грн. х 68 р. д. = 23 263,48 грн.

ПРИМЕР 15

Исчисление средней заработной платы при переводе на более легкую нижеоплачиваемую работу

На предприятии с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье работника в связи с ухудшением здоровья на основании медицинского заключения перевели на более легкую нижеоплачиваемую работу (должность) с 11 октября 2021 года, поэтому за ним сохраняется предыдущий средний заработок в течение двух недель со дня перевода, т. е. с 11 по 24 октября его заработная плата должна быть не меньше предыдущего среднего заработка (ст. 170 КЗоТ). Оклад работника на предыдущей должности составлял 7500 грн., на новой должности — 6500 грн.

В период с 02 июня по 06 октября 2021 года работник болел, поэтому в течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь) перед переводом не имеет отработанных дней.

Поскольку в течение последних 2 календарных месяцев перед месяцем перевода на другую должность работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы: июнь – июль (абз. четвертый п. 2 Порядка № 100).

В расчетном периоде (июнь – июль) работник отработал только один рабочий день 01 июня при 20 рабочих днях по графику работы предприятия в июне, поэтому за этот отработанный день ему была начислена заработная плата исходя из оклада в сумме:

7500 грн. : 20 р. д. х 1 отраб. д. = 375 грн.

Кроме того, работнику за июнь была начислена индексация исходя из «базового» месяца — январь 2021 года пропорционально отработанному времени в этом месяце в сумме:

2270 грн. х 3,4% : 20 р. д. х 1 отраб. д. = 3,86 грн.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде (июнь – июль):

375 грн. + 3,86 = 378,86 грн.

Среднедневная заработная плата в расчетном периоде:

378,86 грн. : 1 отраб. д. = 378,86 грн.

Средний заработок за две недели со дня перевода (с 11 по 24 октября), на который приходится 9 рабочих дней:

378,86 грн. х 9 р. д. = 3409,74 грн.

В заработную плату на новой должности в течение двух недель со дня перевода, которая сравнивается со средним заработком за этот период, включается фактически начисленная заработная плата, в том числе оклад, доплаты, надбавки, премии, вознаграждения, индексация и т. п.

На новой должности заработная плата работника за 9 отработанных рабочих дней, приходящихся на две недели со дня перевода (с 11 по 24 октября), которая исчислена исходя из оклада на новой должности (6500 грн.) и нормы рабочего времени в октябре по графику работы — 20 рабочих дней, составляет:

6500 грн. : 20 р. д. х 9 отраб. д. = 2925 грн.

Кроме того, работнику в октябре за 9 отработанных рабочих дней, приходящихся на две недели со дня перевода (с 11 по 24 октября), должна быть начислена индексация исходя из «базового» месяца — январь 2021 года в сумме:

2379 грн. х 3,4% : 20 р. д. х 9 отраб. д. = 36,40 грн.

Суммарная заработная плата работника на новой должности за период — две недели со дня перевода (с 11 по 24 октября):

2925 грн. + 36,40 = 2961,40 грн.

Поскольку заработная плата работника за отработанный период на новой должности — две недели со дня перевода (с 11 по 24 октября) оказалась меньше среднего заработка за указанный период (2961,40 грн. < 3409,74 грн.), то работнику, кроме заработной платы за отработанные дни, начисляется доплата до среднего заработка за период работы с 11 по 24 октября в размере:

3409,74 – 2961,40 = 448,34 грн.

ПРИМЕР 16

Исчисление среднечасовой заработной платы для оплаты работнице времени кормления ребенка,
если отсутствует заработок в расчетном периоде

Работница, оклад которой 10 000 грн., прервала отпуск по уходу за ребенком, которому исполнился 1 год, и вышла на работу 04 октября 2021 года. На основании заявления работницы приказом руководителя предприятия ей установлены в течение рабочего дня 2 перерыва по 1 рабочему часу каждый для кормления ребенка на период работы с 04 по 31 октября 2021 года (общая продолжительность перерывов в день — 2 рабочих часа). Эти перерывы, предоставляемые кроме общего перерыва для отдыха и питания, включаются в рабочее время и оплачиваются по среднему заработку (ст. 183 КЗоТ). На предприятии и для работницы установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с 8-часовым рабочим днем.

На период с 04 по 31 октября 2021 года по графику работы приходится 19 рабочих дней, поэтому общая продолжительность перерывов работницы для кормления ребенка в этом месяце составляет:

19 р. д. х 2 р. ч. = 38 р. ч.

В течение последних 4 календарных месяцев у работницы нет отработанных дней и заработной платы, поэтому средняя заработная плата исчисляется исходя из установленного ей должностного оклада — 10 000 грн., поскольку он больше минимальной заработной платы — 6000 грн. (абз. третий, четвертый п. 4 Порядка № 100).

Учитывая, что работнице необходимо оплатить рабочие часы отсутствия на работе, для расчета используется количество рабочих часов, установленных по графику работы работницы в течение последних 2 календарных месяцев (август – сентябрь), предшествующих месяцу выхода на работу (октябрь).

Норма рабочего времени в часах по графику работы работницы в условном расчетном периоде (август – сентябрь):

167 р. ч. (август) + 176 р. ч. (сентябрь) = 343 р. ч.

Среднечасовая заработная плата:

(10 000 грн. х 2 мес.) : 343 р. ч. = 58,31 грн.

Средний заработок работницы за время перерывов для кормления ребенка в октябре:

58,31 грн. х 38 р. ч. = 2215,78 грн.

ПРИМЕР 17

Исчисление среднего заработка, если установлена почасовая оплата труда работнику,
который несколько часов отсутствовал на работе в связи с его вызовом в госорган
как свидетеля по делу об административном правонарушении

Работник предприятия 02 ноября 2021 года (вторник) был вызван как свидетель в государственный орган, в производстве которого находится дело об административном правонарушении, поэтому 5 рабочих часов отсутствовал на работе. За это время за ним сохраняется средний заработок (ст. 275 КоАП). Работнику установлена почасовая оплата труда с часовой ставкой 50 грн. Также ему ежемесячно выплачивается премия в размере 10% основной заработной платы за отработанное в месяце время.

В расчетном периоде (сентябрь – октябрь) работнику начислены и выплачены:

в сентябре:

• – заработная плата за 176 отработанных рабочих часов (норма рабочего времени в сентябре) в размере 8800 грн. (50 грн. х 176 отраб. ч.);

– премия за сентябрь в размере 880 грн. (8800 грн. х 10%);

в октябре:

• – «больничные» за дни болезни с 01 по 06 октября, на которые приходятся 4 рабочих дня или 32 рабочих часа;

– заработная плата за 127 отработанных часов из 159 рабочих часов, предусмотренных графиком работы в октябре, в размере 6350 грн. (50 грн. х 127 отраб. ч.);

– премия за октябрь в размере 635 грн. (6350 грн. х 10%).

 «Больничные» не учитываются при исчислении средней заработной платы (абз. второй п. 4 Порядка № 100), а премии учитываются в фактически начисленном размере, поскольку начислены в текущем месяце за текущий месяц и исчислены пропорционально отработанному времени (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Количество отработанных часов в расчетном периоде:

176 отраб. ч. (сентябрь) + 127 отраб. ч. (октябрь) = 303 отраб. ч.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде, которая учитывается при исчислении среднего заработка:

8800 + 880 + 6350 + 635 = 16 665 грн.

Среднечасовая заработная плата:

16 665 грн. : 303 отраб. ч. = 55 грн.

Средний заработок за время отсутствия на работе в связи с вызовом в государственный орган, в производстве которого находится дело об административном правонарушении:

55 грн. х 5 р. ч. = 275 грн.

ПРИМЕР 18

Начисление среднего заработка за период срочной военной службы работнику,
работающему посменно, исходя из среднечасовой заработной платы

Работник предприятия призван на срочную военную службу в особый период с 15 декабря 2021 года. За период пребывания на срочной военной службе за работником сохраняется средний заработок до окончания особого периода или до демобилизации (ч. третья ст. 119 КЗоТ). Работник, оклад которого 7000 грн., работает посменно согласно составляемым ежемесячно графикам сменности. В расчетном периоде (октябрь – ноябрь) работник отработал все рабочие часы, предусмотренные графиком сменности: в октябре — 159 рабочих часов (далее — р. ч.), в ноябре — 176 р. ч, поэтому за эти месяцы получил заработную плату в размере оклада. Согласно коллективному договору предприятия средний заработок работникам, работающим посменно, исчисляется исходя из среднечасовой заработной платы.

Согласно графику сменности на декабрь норма рабочего времени работника — 174 р. ч., при этом на период с 01 по 14 декабря (период работы на предприятии) приходится 84 р. ч., а на период с 15 по 31 декабря (период военной службы) — 92 р. ч.

Количество отработанных работником часов в расчетном периоде:

159 отраб. ч. (октябрь) + 176 отраб. ч. (ноябрь) = 335 отраб. ч.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде:

7000 грн. (октябрь) + 7000 грн. (ноябрь) = 14 000 грн.

Среднечасовая заработная плата:

14 000 грн. : 335 отраб. ч. = 41,79 грн.

Средний заработок работника за период прохождения срочной военной службы с 15 по 31 декабря 2021 года, на который приходится 92 рабочих часа по графику работы работника:

41,79 грн. х 92 р. ч.= 3844,68 грн.

В дальнейшем для начисления работнику среднего заработка за период военной службы используется норма рабочего времени в часах по графику работы (сменности) работника. Например, если в январе 2022 года эта норма — 151 р. ч., то средний заработок составит:

41,79 грн. х 151 р. ч.= 6310,29 грн.

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та низкою інших нормативно-правових актів передбачені випадки, коли за працівниками, які працюють на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (далі разом — підприємство), зберігається середній заробіток (середня заробітна плата).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).

Випадки, коли зберігається середній заробіток
або здійснюється виплата середньомісячного заробітку

Виходячи з норм пункту 1 Порядку № 100, КЗпП і інших нормативно-правових актів, Порядок № 100 застосовується, зокрема, у випадках:

• надання працівникам оплачуваних відпусток і компенсації за невикористані відпустки (згідно зі статтями 74, 77, 77-1, 77-2, 77-3, 182, 182-1, 217 КЗпП та статтями 2, 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) за працівниками зберігається середня заробітна плата на період надання щорічної, творчої відпусток, відпустки у зв’язку з навчанням, для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, реабілітованим особам, яких було піддано репресіям у формі позбавлення або обмеження волі чи примусового поміщення здорової людини до психіатричного закладу) і постраждалим учасникам Революції Гідності, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, відпустки при народженні дитини);¹

  ¹ Детально про розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних йдеться у статті «Відпускні: порядок нарахування та виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2021, стор. 38.

• переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я (згідно з частиною другою статті 170 КЗпП при переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням);²
• тимчасового переведення працівника при виробничій необхідності на іншу менш оплачувану роботу (згідно з частиною другою статті 33 КЗпП роботодавець має право у встановлених випадках перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою);²
• переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (згідно зі статтею 114 КЗпП при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (фактично нараховується оплата за виконану роботу і доплата до попереднього середнього заробітку). У тих випадках, коли в результаті переміщення працівника (ч. друга ст. 32 КЗпП) зменшується заробіток з не залежних від працівника причин, здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення);²
• переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 3 років, на іншу легшу роботу (згідно зі статтею 178 КЗпП вагітні жінки відповідно до медичного висновку переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці іншої роботи вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства. Жінки, які мають дітей віком до 3 років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3 років);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2021, стор. 22.

• надання жінкам додаткових перерв для годування дитини (згідно з частинами першою та п’ятою статті 183 КЗпП жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини, що включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком);
• виплати вихідної допомоги (згідно зі статтею 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, а у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб) — у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку);
• службового відрядження (відповідно до частини четвертої статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку);³

  ³ Докладно про розрахунок заробітної плати за час відрядження йшлося у статті «Заробітна плата працівника за час відрядження: порядок розрахунку та виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2020, стор. 24.

• виконання державних або громадських обов’язків у робочий час (згідно з частиною першою статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку);
• залучення працівників до виконання військових обов’язків (згідно з частинами третьою – четвертою статті 119 КЗпП і частиною 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі — Закон про військовий обов’язок) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Зазначені гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими);
• направлення працівників на обстеження до медичних закладів (відповідно до статті 123 КЗпП за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження (статті 169, 191 КЗпП), зберігається середній заробіток за місцем роботи);
• звільнення працівників-донорів від роботи (згідно зі статтею 124 КЗпП і статтею 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-IX у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника підприємства або уповноваженого органу (далі — роботодавець). Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки);⁴

  ⁴ Про трудові гарантії працівників-донорів детально йшлося у статті «Працівники-донори на підприємстві: оновлені трудові гарантії» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 100.

• звільнення від роботи працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах (згідно зі статтею 209 КЗпП для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при 6-денному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин, а при 5-денному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин. Цим працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати);
• звільнення від роботи працівників, які навчаються в аспірантурі (згідно з частиною четвертою статті 218 КЗпП працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% середньої заробітної плати працівника);
• виконання працівником громадських обов’язків в інтересах трудового колективу (відповідно до частин шостої – сьомої статті 252 КЗпП членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менше 2 годин на тиждень. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок роботодавця);
• підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва (згідно зі статтею 122 КЗпП та підпунктом «а» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 № 695 (далі — Постанова № 695) за працівниками, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи);
• простою (згідно з частинами третьою і п’ятою статті 113 КЗпП за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або оточуючих його людей і навколишнього середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більше 6 місяців);⁵

  ⁵ Детально про оплату часу простою йшлося у статтях «Робота вдома, простій та відпустки в умовах карантину: трудові гарантії працівників» та «Простій на підприємстві: документальне оформлення та виплати працівникам» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2020, стор. 8, та № 8/2019, стор. 52.

• затримки розрахунку з працівником при його звільненні (згідно зі статтею 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП (в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок), при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку);
• непрацевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця жінок певних категорій (згідно з частиною третьою статті 184 і статтею 186-1 КЗпП на період працевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — ч. шоста ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів, за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору);
• вимушеного прогулу (згідно з частинами другою – п’ятою статті 235 КЗпП у разі поновлення на роботі при незаконному звільненні працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення — у розмірі дворічного середнього заробітку. У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
• затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір (згідно зі статтею 236 КЗпП у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки);
• інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

До інших випадків, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, належать, зокрема, такі випадки:

• згідно з частиною другою статті 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) за особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається середній заробіток за місцем роботи за час їхньої відсутності у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення;
• відповідно до частини 2 статті 21 Закону про військовий обов’язок громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати;
• згідно з частиною 11 статті 29 Закону про військовий обов’язок за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, займана посада і середня заробітна плата на підприємстві;⁶

  ⁶ Див. також статтю «Трудові гарантії працівників, призваних на військові збори» в цьому номері.

• відповідно до частини 6 статті 43 Закону про військовий обов’язок за членами комісій з питань приписки до призовних дільниць, призовних та військово-лікарських комісій при відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, лікарями і середнім медичним персоналом, технічними працівниками та обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори для проведення медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправлення призваних на збірні пункти, на весь час виконання цих обов’язків зберігаються займана посада та середня заробітна плата за основним місцем роботи;
• згідно з частиною 2 статті 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV у разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовується середній заробіток за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету;
• відповідно до статті 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники (крім працівників, які є посадовими особами), з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;⁷

  ⁷ Див. статтю «Матеріальна відповідальність працівників» в журналі «Все про працю і зарплату» № 9/2019, стор. 55.

• відповідно до частини другої статті 252-8 КЗпП збитки, заподіяні підприємству випуском неякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з її колективного заробітку в межах середнього місячного заробітку бригади;
• відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268, підпункту 3 пункту 3 та пункту 4 Умов оплати праці працівників патронатних служб в державних органах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112, та підпункту 3 пункту 3 та пункту 4 Умов оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112, керівники державних органів, на які поширюється дія цих документів, в межах затвердженого фонду оплати праці (далі — ФОП) мають право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника;⁸

  ⁸ Див. статті «Матеріальна допомога працівникам» та «Матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної відпустки» в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 5/2019, стор. 46, та № 5/2018, стор. 64.

• відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Згідно з частиною 2 статті 54 Закону про держслужбу та Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 500, державним службовцям на підставі особистої заяви може надаватися один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати в межах затвердженого ФОП.

Крім перерахованих вище випадків, коли надання працівникам «середньозарплатних» виплат передбачено законодавством, госпрозрахункові підприємства в колективному договорі (іншому «зарплатному» локальному документі) можуть встановити й інші виплати, що розраховуються виходячи із середньої заробітної плати, яку можна обчислити за Порядком № 100. Наприклад, в розмірі середньомісячної заробітної плати можуть виплачуватися виробничі премії за підсумками роботи за рік (півріччя, квартал), щорічна матеріальна допомога на оздоровлення⁸, одноразова допомога при звільненні працівникам, які виходять на пенсію, тощо.

Далі розглянемо механізм обчислення середньої заробітної плати для нарахування всіх вищерозглянутих виплат (далі — «середньозарплатні» виплати), що розраховуються за Порядком № 100, крім обчислення середньої заробітної плати для оплати днів відпустки і виплати «відпускної» грошової компенсації за невикористані дні відпустки (далі разом — відпускні).⁹

Алгоритм розрахунку середнього заробітку

Виходячи з норм Порядку № 100 алгоритм розрахунку сум всіх «середньозарплатних» виплат однаковий і включає декілька наступних етапів:

Визначення розрахункового періоду

↓

Визначення сукупної заробітної плати в розрахунковому періоді

↓

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

↓

 Визначення кількості днів (годин), які підлягають оплаті

↓

Визначення суми виплати

Розглянемо детально порядок нарахування «середньозарплатних» виплат працівникам, в тому числі кожен з вищевказаних етапів такого нарахування.

Визначення розрахункового періоду

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках (крім нарахування відпускних) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.¹⁰

Наприклад, якщо працівник, прийнятий на роботу у 2020 році, 07 жовтня 2021 року проходив обов’язковий медичний огляд в медичній установі, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день проходження медичного огляду будуть останні 2 календарні місяці роботи: період з 1 серпня по 30 вересня 2021 року (див. приклад 1 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 09 серпня 2021 року, а 18 жовтня його залучили до виконання державних обов’язків у робочий час, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за час виконання таких обов’язків буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 09 серпня по 30 вересня 2021 року (див. приклад 2 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 07 вересня 2021 року, а 25 жовтня його призвали на військові збори як військовозобов’язаного, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за час перебування на військових зборах буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 07 по 30 вересня 2021 року (див. приклад 3 нижче).

Порядком № 100 не передбачено, що місяці розрахункового періоду мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати буде здійснюватися виходячи з нарахувань за цей день (див. приклад 15 нижче).¹¹

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 30 вересня 2021 року, а 01 жовтня він здавав кров як донор, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день здачі крові буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме відпрацьований один день 30 вересня 2021 року.

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював (наприклад, хворів, перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника направляють у відрядження 18 жовтня 2021 року, а в період з 26 липня по 01 жовтня 2021 року він хворів, тобто протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед місяцем направлення у відрядження (жовтень) не працював, то розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку за період відрядження будуть попередні 2 місяці роботи: червень – липень (див. приклад 4 нижче).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, а також протягом попередніх їм 2 календарних місяців, тобто протягом останніх 4 календарних місяців, працівник не працював, то у нього відсутній розрахунковий період. У цьому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), а саме виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу (місячної тарифної ставки) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника з 25 жовтня 2021 року залучають до виконання державних обов’язків, і за ним на цей період на підставі частини першої статті 119 КЗпП зберігається середній заробіток, а в період з 24 травня 2021 року по 04 жовтня 2021 року працівник хворів, тобто не працював протягом останніх 4 календарних місяців (червень – вересень 2021 року), то розрахункового періоду в нього не буде, а середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу (місячної тарифної ставки) або мінімальної заробітної плати (на цьому нюансі зупинимося нижче) (див. приклади 5, 6, 7, 14 нижче).

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, середній заробіток може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців (абз. п’ятий п. 2 Порядку № 100). Рішення про те, який розрахунковий період використовувати для нарахування «середньозарплатних» виплат зазначеним працівникам, підприємство має відобразити в колективному договорі (іншому «зарплатному» локальному документі, затвердженому наказом керівника підприємства). Це узгоджується з нормами статті 97 КЗпП і статті 15 Закону про оплату праці, згідно з якими госпрозрахункові підприємства порядок оплати праці встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Звертаємо увагу на важливу норму, наведену в абзаці шостому пункту 2 Порядку № 100: час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. До цього часу, який виключається з розрахункового періоду, належать, зокрема:

– період простою не з вини працівника, який відповідно до статті 113 КЗпП оплачується частково — з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);¹²

– період перебування у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 і 26 Закону про відпустки, в тому числі період перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».¹³

Наприклад, якщо працівника з 01 листопада 2021 року переміщують в інший підрозділ зі зменшенням заробітку (з не залежних від працівника причин), внаслідок чого йому здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення, а в розрахунковому періоді (вересень – жовтень 2021 року) для підрозділу працівника був введений простій з 20 вересня по 31 жовтня 2021 року з оплатою в розмірі 2/3 окладу, то зазначений період частково оплаченого простою виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише період з 01 по 19 вересня.

Якщо працівника з 22 листопада 2021 року призивають в особливий період на строкову військову службу, за час якої за працівником зберігається середній заробіток, а в розрахунковому періоді (вересень – жовтень 2021 року) він з 14 по 28 вересня 2021 року (15 к. д.) перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки), то період такої неоплачуваної відпустки виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 13 вересня і з 29 вересня по 31 жовтня.

Також слід пам’ятати, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100). Отже, з розрахункового періоду виключаються:

– період (робочі дні), протягом якого зберігається середній заробіток (див. приклади 8, 10, 11, 13 нижче);

– період, за який нараховуються допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (див. приклади 4, 5, 8, 9, 14 нижче).¹⁴

Наприклад, якщо працівника звільняють 29 жовтня 2021 року за скороченням штату (за п. 1 ст. 40 КЗпП), і при звільненні йому на підставі норм статті 44 КЗпП виплачується вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, а в розрахунковому періоді (серпень – вересень 2021 року) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 09 по 22 серпня (14 к. д.), за час якої йому нараховано відпускні (середній заробіток), а також хворів в період з 13 по 22 вересня 2021 року, при цьому за час хвороби йому нараховано «лікарняні», то періоди таких відпустки і хвороби виключаються з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 08 і з 23 по 31 серпня, з 01 по 12 і з 23 по 30 вересня.

Визначення сукупної заробітної плати в розрахунковому періоді

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 у редакції, чинній з 04 вересня 2021 року¹⁵, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, які є заробітною платою, тобто належать до основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці), крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100 (див. таблицю).

Таблиця

Перелік виплат, що враховуються і не враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати	Виплати, що НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців (п. 4 Порядку № 100)
Основна заробітна плата	• Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах.
Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати тощо); – виробничі премії; – індексація.	• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі: – винагорода за підсумками річної роботи; – винагорода за вислугу років тощо.	• Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків; • Винагороди державним виконавцям; • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 у редакції, чинній з 04 вересня 2021 року, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Наприклад, якщо індексація за вересень 2021 року помилково не була нарахована (виплачена) працівнику у вересні 2021 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — жовтні 2021 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої індексації відноситься до виплат за вересень (місяць, за який вона нарахована).

Якщо доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника за липень 2021 року помилково не була працівнику нарахована (виплачена) у липні 2021 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — листопаді 2021 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої доплати відноситься до виплат за липень.

Врахування премій та винагород

Конкретні показники та умови нарахування премій і винагород, їхні розміри, терміни виплати (місячні, квартальні, піврічні, річні) встановлюються у Положенні про преміювання, яке розробляється підприємствами самостійно. Положенням про преміювання, як правило, встановлюється, що премія (винагорода) нараховується пропорційно відпрацьованому часу (тобто за час відпустки, тимчасової непрацездатності та інші невідпрацьовані періоди премії та винагороди не нараховуються).

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії (винагороди), що відносяться до заробітної плати, а премії (винагороди), які вказані в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії (винагороди) у розрахунок є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя, для річних — щороку) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії (винагороди) обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання). Постійними преміями є, зокрема, виробничі премії, що відносяться до додаткової заробітної плати, а постійними винагородами є, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, за вислугу років, що відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП (пп. 2.2.2, 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).¹⁶

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця при наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не відноситься до одноразових виплат.¹⁶

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих доручень може виплачуватися одноразова премія) або не передбачена колективним договором (Положенням про преміювання), але виплачується згідно з окремим наказом керівника підприємства за виконання разового доручення, то вона вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹⁶

Що стосується механізму врахування премій і винагород при обчисленні середньої заробітної плати, то він з 04 вересня 2021 року змінився, тому для випадків (подій), початок (перший день) яких припадає на 04 вересня 2021 року і пізніше, необхідно застосовувати новий механізм, викладений в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 100.¹⁷

Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 в редакції, чинній з 04 вересня 2021 року, премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Таким чином, премії (винагороди) відносяться до місяця, в якому вони нараховані, а також до наступних місяців, якщо вони нараховувалися за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо). Тобто премії, нараховані (виплачені) в поточному місяці за попередній період (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані, а для розрахунку частин сум премії (винагороди), які відносяться до поточного і наступних місяців, необхідно використовувати кількість відпрацьованих робочих днів у періоді (місяці, кварталі, півріччі, році), за який вони нараховані, і в місяцях, до яких відноситься сума премії (винагороди). При цьому спочатку необхідно обчислити суму премії (винагороди), що припадає на один відпрацьований день у періоді, за який премія (винагорода) нарахована (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), а потім така денна премія (денна винагорода) множиться на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, який включається до розрахункового періоду, починаючи з місяця нарахування премії (винагороди) (див. приклади 8–11 нижче).

Розглянемо детально порядок врахування премій (винагород) залежно від періоду, за який вони виплачуються.

1. Врахування місячних премій (винагород).

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — жовтні за поточний місяць — жовтень, то вона включається в заробіток поточного місяця — жовтня (в якому вона нарахована). При цьому оскільки місяць нарахування премії і місяць, за який нараховано премію, збігаються — жовтень, то зазначена премія в повній сумі включається в заробіток жовтня. Тобто місячні премії, які нараховуються (виплачуються) місяць в місяць, завжди будуть враховуватися в місяці нарахування всією сумою незалежно від відпрацьованого часу в такому місяці.

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — жовтні за попередній місяць — вересень, то вона включається в заробіток поточного місяця — жовтня (в якому вона нарахована). Для визначення частини зазначеної премії, яка включається в заробіток жовтня, необхідно спочатку суму премії розділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, — вересня, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована, — жовтня.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітний місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу, при цьому працівник цього підприємства відпрацював у вересні 22 робочих дні, в жовтні — 20 робочих днів (виконав місячну норму праці в зазначених місяцях), і йому в жовтні нарахована місячна премія за вересень в сумі 2000 грн. (8000 грн. х 25%), то частина зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток жовтня, становить:

2000 грн. : 22 відпрац. д. (вересень) х 20 відпрац. д. (жовтень) = 1818,18 грн.

Як видно, фактично нарахована сума премії — 2000 грн. не дорівнює сумі премії, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати, — 1818,18 грн. Така розбіжність між сумою фактично нарахованої премії та сумою премії, що враховується, матиме місце завжди, якщо кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, за який вона нарахована, буде відрізнятися від кількості відпрацьованих робочих днів у місяці, в якому вона нарахована.

Якщо вищевказаному працівнику в листопаді буде нарахована місячна премія за жовтень в сумі 2000 грн. (8000 грн. х 25%), при цьому працівник в листопаді відпрацює тільки 10 робочих днів (з 17 по 30 листопада він буде в щорічній відпустці), то частина зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток листопада, становить:

2000 грн. : 20 відпрац. д. (жовтень) х 10 відпрац. д. (листопад) = 1000 грн.

Якщо цього працівника в грудні направлять у відрядження, то при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в розрахунковому періоді (жовтень – листопад) враховуються частина місячної премії за вересень, яка відноситься до жовтня, в сумі 1818,18 грн. і частина місячної премії за жовтень, яка відноситься до листопада, в сумі 1000 грн.

2. Врахування квартальних премій (винагород).

Якщо премія за ІІ квартал, що включає 3 місяці — квітень, травень і червень, нарахована в червні (останній місяць ІІ кварталу), то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня і серпня.

Якщо премія за ІІІ квартал, що включає 3 місяці — липень, серпень і вересень, нарахована в першому місяці наступного кварталу — жовтні, то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — жовтня, а саме включається в заробіток жовтня, листопада і грудня.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітний квартал в першому місяці наступного кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник відпрацював у ІІІ кварталі 2021 року 60 з 65 робочих днів за графіком роботи в цьому кварталі (5 робочих днів не відпрацьовано в серпні через хворобу), а також відпрацював в жовтні 20 робочих днів, листопаді — 22 робочих дні, грудні — 14 робочих днів (в період з 1 по 10 грудня працівник перебував у відпустці), і йому в жовтні нараховано премію за ІІІ квартал (за 3 місяці: липень, серпень, вересень) в сумі 6923,08 грн. (7500 грн. : 65 р. д. х 60 відпрац. д.), то зазначена квартальна премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — жовтня, а саме включається в заробіток жовтня, листопада і грудня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІІ кварталі становить 115,38 грн. (6923,08 грн. : 60 відпрац. д.), а частини квартальної премії включаються до відповідних місяців наступним чином:

– до жовтня: 115,38 грн. х 20 відпрац. д. = 2307,60 грн.;

– до листопада: 115,38 грн. х 22 відпрац. д. = 2538,36 грн.;

– до грудня: 115,38 грн. х 14 відпрац. д. = 1615,32 грн.

Якщо вказаний працівник як донор здасть кров у жовтні 2021 року, то при обчисленні середнього заробітку для оплати «донорських» днів у жовтні премія за ІІІ квартал не буде враховуватися взагалі, оскільки до розрахункового періоду (серпень – вересень) не включаються місяці, до яких відноситься премія за ІІІ квартал (жовтень, листопад, грудень).

Якщо цей працівник буде проходити обов’язковий медичний огляд у листопаді 2021 року, то при розрахунку середнього заробітку за день проходження медогляду в заробіток розрахункового періоду (вересень – жовтень) буде включатися тільки частина премії за ІІІ квартал, яка відноситься до місяця розрахункового періоду — жовтня в сумі 2307,60 грн. Частини премії за ІІІ квартал, які відносяться до листопада — 2538,36 грн. і грудня — 1153,80 грн., не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Якщо цей же працівник буде направлений підприємством на курси підвищення кваліфікації у грудні 2021 року, то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на таких курсах в заробіток розрахункового періоду (жовтень – листопад) будуть включатися тільки частини премії за ІІІ квартал, які відносяться до місяців розрахункового періоду: жовтня — 2307,60 грн. і листопада — 2538,36 грн., тобто в розрахунок буде включатися частина квартальної премії в загальній сумі 4845,96 грн. (2307,60 + 2538,36). Частина премії за ІІІ квартал, яка відноситься до грудня — 1153,80 грн., не враховуватиметься, оскільки грудень не включається до розрахункового періоду.

Якщо премія за ІІІ квартал, що включає 3 місяці — липень, серпень і вересень, нарахована у вересні, але працівник весь серпень (другий місяць ІІІ кварталу) був у щорічній відпустці та в цьому місяці не має відпрацьованих днів, відповідно, за серпень квартальна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні тільки у 2 місяцях ІІІ кварталу — липні і вересні, то така квартальна премія все одно включається в заробіток 3 місяців (не 2 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — вересня, а саме включається в заробіток вересня, жовтня та листопада.

3. Врахування піврічних премій (винагород).

Якщо премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в червні (останній місяць I півріччя), то така премія включається в заробіток 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня, серпня, вересня, жовтня та листопада.

Якщо виробнича премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в липні, але працівник весь березень і весь квітень хворів і в цих місяцях не має відпрацьованих днів, відповідно, за березень і квітень піврічна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні тільки в 4 місяцях I півріччя — січень, лютий, травень і червень, то така піврічна премія все одно включається в заробіток 6 місяців (не 4 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітне півріччя в першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі, при цьому працівник відпрацював в I півріччі 2021 року 79 з 121 робочого дня за графіком роботи в цьому півріччі (весь лютий (20 робочих днів) не відпрацьований через хворобу і весь квітень (22 робочих дні) не відпрацьований через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину), а також відпрацював в липні 22 робочих дні, серпні — 21 робочий день, вересні — 0 робочих днів (в період з 1 по 30 вересня працівник перебував у щорічній відпустці), жовтні — 20 робочих днів, листопаді — 12 робочих днів (в період з 15 по 26 листопада працівник хворів), грудні — 22 робочих дні, і йому в липні нарахована премія за I півріччя (за 6 місяців з січня по червень) в сумі 5549,59 грн. (8500 грн. : 121 р. д. х 79 відпрац. д.), то зазначена піврічна премія включається в заробіток 6 місяців (не зважаючи на те що в I півріччі відпрацьовано лише 4 місяці), починаючи з місяця, в якому премія нарахована, — липня, а саме включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня. При цьому денна премія у відпрацьованому I півріччі становить 70,25 грн. (5549,59 грн. : 79 відпрац. д.), а частини піврічної премії включаються до відповідних місяців наступним чином:

– до липня: 70,25 грн. х 22 відпрац. д. = 1545,50 грн.;

– до серпня: 70,25 грн. х 21 відпрац. д. = 1475,25 грн.;

– до вересня: 70,25 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;

– до жовтня: 70,25 грн. х 20 відпрац. д. = 1405 грн.;

– до листопада: 70,25 грн. х 12 відпрац. д. = 843 грн.;

– до грудня: 70,25 грн. х 22 відпрац. д. = 1545,50 грн.

Якщо цей працівник буде залучений до виконання державних обов’язків у жовтні 2021 року, то при обчисленні середнього заробітку за період виконання зазначених обов’язків в заробіток розрахункового періоду (серпень – вересень) буде включатися тільки частина премії за I півріччя, яка відноситься до місяця розрахункового періоду — серпня в сумі 1475,25 грн. Оскільки у вересні у працівника немає відпрацьованих днів (весь цей місяць працівник був у відпустці), до цього місяця частина піврічної премії не відноситься. Частини піврічної премії, які належать до липня, жовтня, листопада і грудня, не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

4. Врахування річної винагороди.

Якщо в січні 2021 року працівнику нарахована річна винагорода за 2020 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень 2020 року, то така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — січня 2021 року, а саме включається в заробіток січня – грудня 2021 року (див. лист Мінекономіки від 21.09.2021  № 4711-06/46416-07  в цьому номері).

Якщо в березні 2021 року працівнику нарахована річна винагорода за 2020 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень 2020 року, то така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — березня 2021 року, а саме включається в заробіток березня 2021 року – лютого 2022 року.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата річної винагороди за звітний рік в наступному році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, при цьому працівник відпрацював у 2020 році 197 з 251 робочого дня за графіком роботи (не відпрацьовано період з 18 березня по 11 травня (36 робочих днів) через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину та період з 1 по 24 липня (18 робочих днів) через перебування у щорічній відпустці), а також протягом 2021 року відпрацьовано, зокрема, в серпні — 11 робочих днів (з 9 по 20 серпня працівник хворів), вересні — 22 робочих дні, і цьому працівникові в лютому 2021 року нарахована річна винагорода за 2020 рік (за 12 місяців з січня по грудень) в сумі 7063,75 грн. (9000 грн. : 251 р. д. х 197 відпрац. д.), то вказана річна винагорода включається в заробіток 12 місяців (незважаючи на те що у 2020 році працівник працював лише в 11 місяцях — у квітні в нього немає відпрацьованих днів), починаючи з місяця, в якому річна винагорода нарахована, — лютого 2021 року, а саме включається в заробіток лютого 2021 року – січня 2022 року. При цьому денна винагорода у відпрацьованому 2020 році становить 35,86 грн. (7063,75 грн. : 197 відпрац. д.), а частини річної винагороди відносяться, зокрема, до серпня і вересня 2021 року наступним чином:

– до серпня: 35,86 грн. х 11 відпрац. д. = 394,46 грн.;

– до вересня: 35,86 грн. х 22 відпрац. д. = 788,92 грн.

Якщо цьому працівнику в жовтні 2021 року введено простій не з його вини зі збереженням середнього заробітку (виробнича ситуація, небезпечна для життя — ч. третя ст. 113 КЗпП), то при обчисленні середнього заробітку за період зазначеного простою в заробіток розрахункового періоду (серпень – вересень) включаються тільки частини річної винагороди за 2020 рік, які відносяться до місяців розрахункового періоду: серпня — 394,46 грн. і вересня — 788,92 грн., тобто в розрахунок буде включатися частина річної винагороди в загальній сумі 1183,38 грн. (394,46 + 788,92).

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення (наприклад, при наданні щорічної основної відпустки), в тому числі яка включається до фонду оплати праці, а також у разі виплати працівникові разової матеріальної допомоги, яка не передбачена законодавством або локальним документом підприємства, така матеріальна допомога (незалежно від її видів) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «середньозарплатних» виплат, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 11 нижче).

Відсутність виплат у розрахунковому періоді

Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунок «середньозарплатних» виплат проводиться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо у вищевказаній ситуації розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Вищевказані норми застосовуються у разі, коли у працівника протягом останніх 4 календарних місяців не було виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, або коли у нього відсутній розрахунковий період.

Наприклад, якщо працівника, оклад якого становить 7000 грн., залучають до виконання державних обов’язків з 25 жовтня 2021 року, і за ним в цей період зберігається середній заробіток (ч. перша ст. 119 КЗпП), а протягом останніх 4 календарних місяців (червень – вересень) він хворів, і йому за цей період нараховувалися тільки «лікарняні», які не враховуються при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100), то розрахунок середнього заробітку за період виконання державних обов’язків здійснюється з установленого працівникові посадового окладу — 7000 грн., оскільки його розмір у жовтні 2021 року більше мінімальної заробітної плати, яка становить 6000 грн. (див. приклад 5 нижче).

Якщо працівниця, оклад якої становить 5500 грн., 11 жовтня 2021 року вийшла на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (з відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною на підставі медичного висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років), а з наступного дня — з 12 жовтня її направляють на обов’язковий медичний огляд (ст. 123 КЗпП), при цьому протягом останніх 4 місяців у неї не було заробітної плати і немає розрахункового періоду, то обчислення середнього заробітку за день медичного огляду здійснюється виходячи з мінімальної заробітної плати — 6000 грн., оскільки вона більше встановленого працівниці посадового окладу — 5500 грн. (див. приклад 6 нижче).

Аналогічний підхід застосовується, коли працівниця після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років виходить на роботу, і їй надаються перерви для годування дитини (ст. 183 КЗпП), а протягом останніх 4 місяців у неї немає заробітку. В цьому випадку для розрахунку середньої заробітної плати використовують тарифну ставку (посадовий оклад), що діє на день надання перерв для годування дитини, а якщо вона менше мінімальної заробітної плати, то для розрахунків використовується остання (див. приклад 16 нижче).

Звертаємо увагу, що для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад по повній посаді та мінімальна заробітна плата в місячному розмірі. Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, після вищезазначеного порівняння посадовий оклад або мінімальна заробітна плата обчислюються пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника (див. приклад 7 нижче).

Якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100). Отже, при нарахуванні «середньозарплатних» виплат, які обчислюються виходячи з виплат за 2 місяці, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається множенням посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на 2 (див. приклади 5, 6, 7 нижче).

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

При розрахунку сум «середньозарплатних» виплат середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

До кількості відпрацьованих робочих днів розрахункового періоду включаються також вихідні дні, в які працівник був залучений до роботи на підставі наказу (розпорядження) роботодавця і працював, а оплата за роботу у вихідний день, нарахована в одинарному або подвійному розмірі, враховується в сумарний заробіток розрахункового періоду¹⁸ (див. приклад 12 нижче).

Таким чином, середньоденна заробітна плата для нарахування «середньозарплатних» виплат визначається діленням заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Середньоденна заробітна плата застосовується, зокрема, при оплаті днів відрядження за середнім заробітком, днів перебування на курсах підвищення кваліфікації, днів давання крові, тобто коли законодавством передбачена оплата днів відсутності працівника на роботі, при цьому працівник відсутній на роботі цілий день.¹⁹

Середньогодинна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих годин у розрахунковому періоді. Середньогодинна заробітна плата застосовується при відсутності на роботі кілька годин протягом робочого дня¹⁹, зокрема, при оплаті годин відвідування суду (за викликом), військкомату (взяття на облік тощо), годин проходження медобстеження (медогляду), годин додаткових перерв, що надаються жінкам для годування дитини (див. приклади 16, 17 нижче).

Оскільки Порядком № 100 чітко не визначено, в яких випадках при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи необхідно застосовувати середньоденну, а в яких середньогодинну заробітну плату, рекомендуємо у внутрішньому документі (наприклад, колективному договорі або Положенні про оплату праці на підприємстві, затвердженому наказом керівника) встановити всі випадки, коли нараховується середньогодинний заробіток за робочі години відсутності на роботі. Такий механізм можна також передбачити для працівників, які працюють позмінно, в яких години однієї зміни припадають на різні (суміжні) календарні дні, зокрема, для позмінно працюючих працівників, призваних (прийнятих) на військову службу в особливий період, за якими зберігається середній заробіток відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП (див. приклад 18 нижче), або призваних на військові збори, якщо в наказі про проходження навчальних зборів не вказано, що військовозобов’язані проходять військову підготовку в усі календарні дні таких зборів.

При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (див. вище), на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Таким чином, у випадках, коли в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати або у нього немає розрахункового періоду, середньоденна заробітна плата обчислюється таким чином: спочатку визначається умовний сумарний заробіток в умовному розрахунковому періоді — останні 2 календарних місяці шляхом множення посадового окладу або мінімальної заробітної плати на 2 (календарних місяці), після чого отриманий результат ділиться на кількість робочих днів за останні 2 календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства. Водночас, на думку Мінекономіки²⁰, якщо працівнику встановлено індивідуальний графік роботи (неповний робочий тиждень), то при визначенні кількості робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи працівника.

Звертаємо увагу на один аспект, який стосується обчислення середньоденної (годинної) заробітної плати працівникам, які проходять військову службу в особливий період. Так, згідно з абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

Застосовуючи цю норму, слід пам’ятати, що за працівником-військовослужбовцем зберігається середня заробітна плата не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, тільки в разі, якщо працівник відразу після звільнення з військової служби одного виду (наприклад, зі строкової військової служби) приймається на військову службу іншого виду (наприклад, за контрактом) або після закінчення одного контракту відразу укладає новий контракт на проходження військової служби. Якщо ж працівник був звільнений з військової служби і не відразу, а через деякий час (тиждень, місяць тощо) знову вступив на військову службу, то середня (середньоденна) заробітна плата обчислюється по-новому²¹ з урахуванням положень Порядку № 100, а вищепроцитована гарантія про збереження середньої заробітної плати не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, на такого працівника-військовослужбовця не поширюється.

Визначення сум «середньозарплатних» виплат

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число (кількість) робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що на сьогодні немає нормативно-правових актів, які прямо встановлюють, що за працівниками середній заробіток, який обчислюється за 2 місяці, зберігається за календарні дні відсутності на роботі. Однак таке може випливати з локальних документів відповідних державних органів, установ, організацій або з суті виконання певних обов’язків. Наприклад, оплаті будуть підлягати всі календарні дні перебування працівника на військових зборах, якщо згідно з наказом про призов на такі збори виконання військових обов’язків передбачено для військовозобов’язаних в усі календарні дні перебування на військових зборах (в тому числі у вихідні дні за графіком роботи працівника). Також необхідно оплачувати за середнім заробітком й календарні дні професійного навчання (підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва — ст. 122 КЗпП), якщо таке навчання проходить у вихідні (неробочі) дні за графіком роботи працівника (наприклад, у суботу).

Звертаємо увагу, що якщо оплаті підлягають робочі дні (години) відсутності працівника на роботі, то оплачуються робочі дні (години), встановлені графіком роботи саме для працівника, якому нараховується середній заробіток.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число (кількість) робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100). Цей принцип розрахунку застосовується, зокрема, для нарахування вихідної допомоги, визначення суми відшкодування шкоди працівником підприємству, нарахування державним службовцям і працівникам державних органів (місцевих рад) допомоги на оздоровлення.

Середньомісячне число (кількість) робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа (кількості) робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. четвертий п. 8 Порядку № 100). Якщо працівнику встановлено індивідуальний режим роботи, наприклад неповний робочий тиждень, то, на думку Мінекономіки²², середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з індивідуальним графіком роботи працівника (див. приклад 13 нижче).

Округлення середньомісячного числа (кількості) робочих днів у розрахунковому періоді здійснюється до одного знаку після коми²³ (див. приклад 13 нижче).

Тепер розглянемо застосування вищевикладених норм про обчислення середнього заробітку на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Обчислення середньої заробітної плати, якщо розрахунковий період,
що становить 2 календарні місяці, відпрацьований повністю

Працівниця з 2020 року працює на підприємстві, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Ця працівниця весь робочий день 07 жовтня 2021 року (четвер) проходила обов’язкове медичне обстеження (медогляд) в медичній установі (згідно з вимогами до її професії).²⁴ За такий день на підставі статті 123 КЗпП їй нараховується середня заробітна плата. У розрахунковому періоді (серпень – вересень) у працівниці згідно з графіком її роботи було 43 робочих дні (далі — р. д.), в т. ч. в серпні — 21 р. д., у вересні — 22 р. д. Працівниця відпрацювала всі встановлені графіком її роботи робочі дні в зазначених місяцях, тому має в розрахунковому періоді 43 відпрацьованих дні (далі — відпрац. д.).

Оклад працівниці — 5500 грн. У кожному місяці розрахункового періоду їй нарахована заробітна плата в розмірі 6000 грн., яка включає оклад в розмірі 5500 грн., індексацію в розмірі 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%; «базовий» місяць — січень 2021 року) і доплату до мінімальної заробітної плати в розмірі 419,11 грн. (6000 – 5500 – 80,89).

Обчислимо середньоденну заробітну плату працівниці:

(6000 грн. х 2 міс.) : 43 відпрац. д. = 279,07 грн.

Оскільки медичне обстеження проходило протягом одного дня, що припадає на робочий день працівниці, то їй за такий день необхідно виплатити середній заробіток у розмірі середньоденної заробітної плати, тобто 279,07 грн.

ПРИКЛАД 2

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник
відпрацював на підприємстві менше 2 календарних місяців

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнятий на роботу 09 серпня 2021 року, а в період з 18 по 29 жовтня його залучали до виконання державних обов’язків у робочий час. За цей період, що включає 11 робочих днів, на підставі частини першої статті 119 КЗпП працівникові нараховується середній заробіток. Оклад працівника — 8000 грн.

Протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 09 серпня по 30 вересня 2021 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (з 09 серпня по 30 вересня) працівник в серпні відпрацював лише 16 робочих днів з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи підприємства на цей місяць, а у вересні відпрацював всі 22 робочих дні, передбачених графіком роботи підприємства на вересень.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

16 відпрац. д. (серпень) + 22 відпрац. д. (вересень) = 38 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

8000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д. (серпень) + 8000 грн. (вересень) = 13 714,29 грн.

Середньоденна заробітна плата:

13 714,29 грн. : 38 відпрац. д. = 360,90 грн.

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків, на який припадає 11 робочих днів:

360,90 грн. х 11 р. д. = 3969,90 грн.

ПРИКЛАД 3

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник
відпрацював на підприємстві менше одного календарного місяця

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнятий на роботу 07 вересня 2021 року, а в період з 25 жовтня по 24 грудня його призвали на військові збори як військовозобов’язаного. За цей період, що включає 45 робочих днів (5 р. д. в жовтні, 22 р. д. в листопаді, 18 р. д. в грудні), за працівником зберігається середній заробіток на підставі частини 11 статті 29 Закону про військовий обов’язок. Оклад працівника — 8500 грн.

Згідно з пунктом 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80, особам, призваним на військові збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на військових зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, встановлені на підприємстві, де працює військовозобов’язаний.²⁵

Протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 07 по 30 вересня 2021 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У вересні та в розрахунковому періоді (з 07 по 30 вересня) працівник відпрацював 18 робочих днів, при цьому за графіком роботи підприємства у вересні 22 робочих дні.

Заробітна плата працівника у вересні та в розрахунковому періоді:

8500 грн. : 22 р. д. х 18 відпрац. д. = 6954,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

6954,55 грн. : 18 відпрац. д. = 386,36 грн.

Середня заробітна плата за весь період перебування на військових зборах з 25 жовтня по 24 грудня, на який припадає 45 робочих днів:

386,36 грн. х 45 р. д. = 17 386,20 грн.

ПРИКЛАД 4

Обчислення середньої заробітної плати,
якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівник перебував у відрядженні з 18 по 23 жовтня 2021 року (6 робочих днів). У період з 26 липня по 01 жовтня 2021 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед місяцем направлення у відрядження (жовтень) у нього немає відпрацьованих днів. Оклад за посадою працівника — 9000 грн.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем направлення у відрядження працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: червень – липень (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівник відпрацював:

– в червні — 20 робочих днів (всі робочі дні цього місяця згідно з графіком роботи);

– в липні — 17 з 22 робочих днів, оскільки з 26 по 31 липня хворів.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

20 відпрац. д. (червень) + 17 відпрац. д. (липень) = 37 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

– в червні — 9000 грн. (оклад), оскільки відпрацьовані всі 20 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці;

– в липні за 17 відпрацьованих робочих днів:

9000 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д. = 6954,55 грн.

«Лікарняні», нараховані за період хвороби з 26 по 31 липня, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

9000 грн. (червень) + 6954,55 грн. (липень) = 15 954,55 грн.

Середньоденний заробіток:

15 954,55 грн. : 37 відпрац. д. = 431,20 грн.

Працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Тому, крім середньоденного заробітку, визначимо розмір денного заробітку працівника в місяці направлення у відрядження (в жовтні) і порівняємо ці величини.²⁶

Оскільки оклад працівника в жовтні становить 9000 грн., а норма робочого часу в цьому місяці — 20 робочих днів, денний заробіток працівника в жовтні становить:

9000 грн. : 20 р. д. = 450 грн.

Як видно, денний заробіток працівника в жовтні є більшим за середньоденний заробіток (450 грн. > 431,20 грн.), тому працівникові за період відрядження, на який припадає 6 робочих днів, виплачується звичайний (не середній) заробіток в розмірі:

450 грн. х 6 р. д. = 2700 грн.

Якби сталося навпаки — середньоденний заробіток працівника дорівнював, наприклад, 451,78 грн., і був більшим за денний заробіток в жовтні (451,78 грн. > 450 грн.), то працівникові за період відрядження необхідно було б виплатити середній заробіток у розмірі:

451,78 грн. х 6 р. д. = 2710,68 грн.

ПРИКЛАД 5

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців
працівник не працював, а його оклад більше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівника залучають до виконання державних обов’язків з 25 жовтня по 05 листопада 2021 року (на цей період припадає 10 робочих днів). За працівником в цей період зберігається середній заробіток на підставі частини першої статті 119 КЗпП. Оклад працівника — 7000 грн. В період з 24 травня по 04 жовтня 2021 року працівник хворів, тому протягом останніх 4 календарних місяців (червень – вересень) в нього немає відпрацьованих днів і заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в жовтні 2021 року розмір посадового окладу працівника більше розміру мінімальної заробітної плати (7000 грн. > 6000 грн.), для розрахунку середнього заробітку використовується розмір посадового окладу — 7000 грн.

З огляду на те, що середній заробіток обчислюється з посадового окладу, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення посадового окладу на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед місяцем залучення до виконання державних обов’язків (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (серпень – вересень):

(7000 грн. х 2 міс.) : (21 р. д. (серпень) + 22 р. д. (вересень)) = 14 000 грн. : 43 р. д. = 325,58 грн.

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків (з 25 жовтня по 05 листопада), на який припадає 10 робочих днів:

325,58 грн. х 10 р. д. = 3255,80 грн.

ПРИКЛАД 6

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців
працівник не працював, а його оклад менше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівниця з 2018 року по 02 листопада 2021 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і відразу після її закінчення 03 листопада вийшла на роботу. На наступний день — 04 листопада вона проходила обов’язковий медичний огляд протягом всього робочого дня, тому за цей день їй необхідно нарахувати середній заробіток (ст. 123 КЗпП). Оклад працівниці — 5500 грн.

Враховуючи, що через перебування у вищевказаній відпустці у працівниці протягом останніх 4 календарних місяців (липень – жовтень) перед місяцем проходження медогляду не було відпрацьованих днів і заробітної плати, обчислення середнього заробітку за день проходження медогляду здійснюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

У листопаді 2021 року розмір посадового окладу працівниці менше розміру мінімальної заробітної плати (5500 грн. < 6000 грн.), тому для розрахунку середнього заробітку використовується розмір мінімальної заробітної плати — 6000 грн.

Оскільки середній заробіток обчислюється з мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (вересень – жовтень) перед місяцем проходження медогляду (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (вересень – жовтень):

(6000 грн. х 2 міс.) : (22 р. д. (вересень) + 20 р. д. (жовтень)) = 12 000 грн. : 42 р. д. = 285,71 грн.

Середній заробіток за один день проходження медогляду:

285,71 грн. х 1 р. д. = 285,71 грн.

ПРИКЛАД 7

Нарахування середнього заробітку за період строкової військової служби працівнику,
який працює з неповним робочим днем, якщо оклад за повною посадою
менше мінімальної заробітної плати

Працівника призивають на строкову військову службу 22 листопада 2021 року, тому за ним зберігається середній заробіток за весь період такої служби до закінчення особливого періоду або до демобілізації (ч. третя ст. 119 КЗпП). Працівнику в трудовому договорі встановлено неповний робочий день — 5 робочих годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника — 5700 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в листопаді — 110 робочих годин (22 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу на підприємстві в цьому місяці — 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

Протягом останніх 4 календарних місяців (вересень – жовтень, липень – серпень) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, тому в зазначеному періоді в нього немає відпрацьованих днів і нарахованої заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (залежно від того, яка з цих величин більше), обчислених пропорційно умовам укладеного трудового договору, тобто пропорційно встановленому режиму роботи працівника (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в листопаді 2021 року оклад за повною посадою працівника є меншим від мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (5700 грн. < 6000 грн.), при цьому працівник працює на умовах неповного робочого дня, обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в листопаді 2021 року виходячи з індивідуальної норми робочого часу працівника в цьому місяці:

6000 грн. : 176 р. г. х 110 відпрац. г. = 3750 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в листопаді використовується при розрахунку середнього заробітку за період проходження строкової військової служби.

Враховуючи, що середній заробіток обчислюється з «пропорційної» мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (вересень – жовтень) перед місяцем призову на строкову військову службу (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (вересень – жовтень):

(3750 грн. х 2 міс.) : (22 р. д. (вересень) + 20 р. д. (жовтень)) = 7500 грн. : 42 р. д. = 178,57 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження строкової військової служби в листопаді (з 22 по 30 листопада), на який припадає 7 робочих днів за графіком роботи працівника:

178,57 грн. х 7 р. д. = 1249,99 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження строкової військової служби в грудні (з 01 по 31 грудня), на який припадає 22 робочих дні за графіком роботи працівника:

178,57 грн. х 22 р. д. = 3928,54 грн.

Звертаємо увагу, що у вищерозглянутому випадку, коли у працівника, який працює з неповним робочим днем, відсутні відпрацьований час і заробітна плата в розрахунковому періоді (тобто коли розрахунки здійснюються з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати — абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100), для обчислення середнього заробітку застосовується не середньогодинна заробітна плата, а середньоденна заробітна плата, яка обчислюється шляхом ділення умовного сумарного заробітку за останні 2 календарні місяці, на кількість робочих днів у зазначеному розрахунковому періоді згідно з графіком роботи працівника, оскільки це прямо передбачено абзацом другим пункту 8 Порядку № 100, і, відповідно, оплачуються робочі дні відсутності працівника на роботі. Якщо ж у працівника, якому встановлено неповний робочий день, в розрахунковому періоді будуть відпрацьований час і заробітна плата, нарахована пропорційно відпрацьованому часу (ч. друга ст. 56 КЗпП), то в колективному договорі (іншому локальному документі підприємства, затвердженому наказом керівника) можна передбачити для обчислення середнього заробітку такого працівника застосування середньогодинної заробітної плати з оплатою робочих годин відсутності на роботі. Таку ж норму можна прописати і для позмінно працюючих працівників (див. приклад 18 нижче).

ПРИКЛАД 8

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено «лікарняні»
та місячні премії в розрахунковому періоді, який відпрацьований неповністю

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник підприємства два повних робочих дні — 19 і 20 жовтня 2021 року (вівторок і середа) як військовозобов’язаний за направленням міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — військкомат) проходив медичний огляд у закладі охорони здоров’я, тому за ці дні за ним зберігається середній заробіток (ч. 2 ст. 21 Закону про військовий обов’язок).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівником в серпні відпрацьовано лише 11 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 02 по 15 серпня (14 к. д.) перебував у щорічній відпустці, за період якої йому нараховано відпускні. У вересні працівником відпрацьовано лише 15 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 6 по 14 вересня. Оклад працівника — 8000 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничих премій за відпрацьований місяць в цьому ж місяці в розмірі 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в такому місяці.

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

в серпні:

• – заробітну плату за серпень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д.);

– премію за серпень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 838,10 грн. (8000 грн. х 20% : 21 р. д. х 11 відпрац. д.);

– відпускні в сумі 3785,92 грн. за дні відпустки з 02 по 15 серпня;

у вересні:

• – заробітну плату за вересень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 5454,55 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 15 відпрац. д.);

– премію за вересень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 1090,91 грн. (8000 грн. х 20% : 22 р. д. х 15 відпрац. д.);

– «лікарняні» в сумі 2367,14 грн. за дні хвороби з 6 по 14 вересня.

Відпускні та «лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються в фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:

11 відпрац. д. (серпень) + 15 відпрац. д. (вересень) = 26 відпрац. д.

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

4190,48 + 838,10 + 5454,55 + 1090,91 = 11 574,04 грн.

Середньоденна заробітна плата:

11 574,04 грн. : 26 відпрац. д. = 445,16 грн.

Середній заробіток за 2 робочих дні (19 і 20 жовтня), в які працівник проходив медичний огляд за направленням військкомату:

445,16 грн. х 2 р. д. = 890,32 грн.

ПРИКЛАД 9

Обчислення середньої заробітної плати,
якщо працівнику виплачено квартальні та місячні премії,
а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, направлений на курси підвищення кваліфікації з 18 жовтня по 12 листопада 2021 року (на період курсів припадає 21 робочий день). За період перебування на зазначених курсах за працівником зберігається середня заробітна плата (ст. 122 КЗпП, Постанова № 695). Оскільки курси проводилися з понеділка по п’ятницю (тільки в робочі дні за графіком роботи працівника), то середня заробітна плата нараховується за всі робочі дні працівника, що припадають на період зазначених курсів.

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівником в серпні відпрацьовано лише 16 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 9 по 13 серпня. У вересні працівником відпрацьовано лише 11 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 01 по 15 вересня (15 к. д.) перебував у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 26 Закону про відпустки).

Оклад працівника — 7000 грн. Колективним договором підприємства передбачено нарахування виробничої премії за відпрацьований місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, а також нарахування виробничої премії за квартал в першому місяці наступного кварталу в розмірі 75% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі.

За межами розрахункового періоду працівникові нараховано та виплачено, зокрема:

– в липні 2021 року виробничу премію за ІІ квартал в розмірі 4812,50 грн. (7000 грн. х 75% : 60 р. д. х 50 відпрац. д.);

– в жовтні 2021 року виробничу премію за ІІІ квартал в розмірі 3957,69 грн. (7000 грн. х 75% : 65 р. д. х 49 відпрац. д.);

– в жовтні 2021 року виробничу премію за вересень в розмірі 875 грн. (7000 грн. х 25% : 22 р. д. х 11 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

• в серпні:

– заробітну плату за серпень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 5333,33 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– виробничу премію за липень в розмірі 1500 грн. (7000 грн. х 25%);

– «лікарняні» в сумі 1150,68 грн. за дні хвороби з 9 по 13 серпня;

• у вересні:

– заробітну плату за вересень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 3500 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 11 відпрац. д.);

– виробничу премію за серпень в розмірі 1333,33 грн. (7000 грн. х 25% : 21 р. д. х 16 відпрац. д.).

«Лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за ІІ квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в липні 2021 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, тобто включається в заробіток липня, серпня і вересня. Оскільки липень не включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то частина зазначеної премії, що відноситься до липня, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Серпень і вересень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за ІІ квартал, що відносяться до серпня і вересня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за ІІ квартал, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому кварталі 50 робочих днів:

4812,50 грн. : 50 відпрац. д. = 96,25 грн.

Частини премії за ІІ квартал для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — серпня та вересня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до серпня: 96,25 грн. х 16 відпрац. д. = 1540 грн.;

– до вересня: 96,25 грн. х 11 відпрац. д. = 1058,75 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховується частина премії за ІІ квартал в загальній сумі 2598,75 грн. (1540 + 1058,75).

Премія за ІІІ квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в жовтні 2021 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — жовтня, тобто включається в заробіток жовтня, листопада і грудня. Оскільки ці 3 місяці не включаються до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Премія за вересень, нарахована в жовтні, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — жовтня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки жовтень не включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Премія за липень, нарахована в серпні в сумі 1500 грн., відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — серпня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки серпень включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо частину премії за липень, яка включається в заробіток серпня для цілей обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював в липні 22 робочих дні, в серпні — 16 робочих днів:

1500 грн. : 22 відпрац. д. (липень) х 16 відпрац. д. (серпень) = 1090,91 грн.

Премія за серпень, нарахована у вересні в сумі 1333,33 грн., відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — вересня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки вересень включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо частину премії за серпень, яка включається в заробіток вересня для цілей обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював в серпні 16 робочих днів, у вересні — 11 робочих днів:

1333,33 грн. : 16 відпрац. д. (серпень) х 11 відпрац. д. (вересень) = 916,66 грн.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

5333,33 грн. (зарплата за серпень) + 1090,91 грн. (частина премії за липень) + 3500 грн. (зарплата за вересень) + 916,66 грн. (частина премії за серпень) + 2598,75 грн. (частина премії за ІІ квартал) = 13 439,65 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

16 відпрац. д. (серпень) + 11 відпрац. д. (вересень) = 27 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

13 439,65 грн. : 27 відпрац. д. = 497,76 грн.

Середня заробітна плата за період перебування на курсах підвищення кваліфікації (з 18 жовтня по 12 листопада), на який припадає 21 робочий день:

497,76 грн. х 21 р. д. = 10 452,96 грн.

ПРИКЛАД 10

Обчислення середньої заробітної плати,
якщо працівнику виплачено відпускні, середній заробіток за час відрядження і піврічна премія,
а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, у 2021 році як донор проходив медичне обстеження в закладі охорони здоров’я 26 жовтня (вівторок), здавав кров 28 жовтня (четвер), а 29 жовтня (п’ятниця) використав додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові.²⁷ Всього працівник був відсутній на роботі в жовтні зазначених 3 робочих дні, за які йому повинен бути нарахований середній заробіток відповідно до статті 124 КЗпП.

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 02 по 26 серпня (24 к. д.), тому в серпні відпрацював тільки 4 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи в цьому місяці. У період з 20 по 24 вересня (включає 5 робочих днів) працівник перебував у відрядженні з його оплатою за середнім заробітком, тому у вересні він відпрацював лише 17 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці. Оклад працівника — 8500 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничої премії за півріччя в першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі.

В липні 2021 року працівнику була виплачена виробнича премія за І півріччя в сумі 7586,78 грн. (8500 грн. : 121 р. д. х 108 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

• в серпні:

– заробітну плату за серпень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 1619,05 грн. (8500 грн. : 21 р. д. х 4 відпрац. д.);

– відпускні в розмірі 6895,73 грн.;

• у вересні:

– заробітну плату за вересень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 6568,18 грн. (8500 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.);

– середній заробіток за час відрядження в розмірі 2023,80 грн.

Відпускні та середній заробіток за час відрядження не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за І півріччя, нарахована за 6 місяців цього півріччя в липні 2021 року, відноситься до 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, тобто включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня. Оскільки липень, жовтень, листопад і грудень не включаються до розрахункового періоду (серпень – вересень), то частини зазначеної премії, що відносяться до липня, жовтня, листопада і грудня не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Серпень і вересень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за І півріччя, що відносяться до серпня і вересня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за І півріччя, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому півріччі 108 робочих днів:

7586,78 грн. : 108 відпрац. д. = 70,25 грн.

Частини премії за І півріччя для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — серпня та вересня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до серпня: 70,25 грн. х 4 відпрац. д. = 281 грн.;

– до вересня: 70,25 грн. х 17 відпрац. д. = 1194,25 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховується частина премії за І півріччя в загальній сумі 1475,25 грн. (281 + 1194,25).

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

1619,05 грн. (зарплата за серпень) + 6568,18 грн. (зарплата за вересень) + 1475,25 грн. (частина премії за І півріччя) = 9662,48 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

4 відпрац. д. (серпень) + 17 відпрац. д. (вересень) = 21 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

9662,48 грн. : 21 відпрац. д. = 460,12 грн.

Середня заробітна плата працівника-донора за період відсутності на роботі у зв’язку з донацією (3 робочих дні — 26, 28 і 29 жовтня):

460,12 грн. х 3 р. д. = 1380,36 грн.

Звертаємо увагу, якби день проходження медичного обстеження припав на один місяць, наприклад на 29 жовтня, а день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, — на інший місяць, наприклад на 1 і 2 листопада, то для оплати дня проходження медичного обстеження розрахунковий період включає серпень – вересень, а для оплати дня здачі крові та додаткового дня відпочинку, що надається після дня здачі крові, розрахунковий період включає вересень – жовтень, тобто розрахункові періоди відрізняються, відповідно, будуть відрізнятися і середньоденні заробітки для оплати зазначених «донорських» днів.

ПРИКЛАД 11

Обчислення середньої заробітної плати при прийнятті на військову службу за контрактом,
якщо працівнику виплачено річну винагороду, матеріальну допомогу,
одноразову премію і середній заробіток, а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, з 01 листопада 2021 року прийнятий на військову службу за контрактом. За час проходження військової служби за контрактом в особливий період за працівником зберігається середній заробіток (ч. третя ст. 119 КЗпП). Оклад працівника — 7000 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування річної винагороди за звітний рік на початку наступного року в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році.

У лютому 2021 року працівнику було виплачено річну винагороду за 2020 рік у сумі 6219,12 грн. (7000 грн. : 251 р. д. х 223 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівнику нараховано та виплачено:

у вересні:

• – заробітну плату за 22 відпрацьованих робочих дні, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 7000 грн.;

– премію за виконання окремого доручення разового характеру в розмірі 1200 грн.;

– матеріальну допомогу в розмірі 3000 грн.;

у жовтні:

• – заробітну плату за відпрацьовані 18 з 20 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, виходячи з окладу — 6300 грн. (7000 грн. : 20 р. д. х 18 відпрац. д.);

– середня заробітна плата за час проходження медичного обстеження за направленням військкомату 18 і 19 жовтня (2 робочих дні) в розмірі 651,16 грн.

Премія за виконання окремого доручення разового характеру і матеріальна допомога як одноразова виплата не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «а», «б» п. 4 Порядку № 100). Середня заробітна плата за час проходження медичного обстеження також не враховується при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки річну винагороду за 2020 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень, працівникові нараховано і виплачено в лютому 2021 року, то з метою обчислення середньої заробітної плати така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — лютого 2021 року, а саме включається в заробіток лютого 2021 року – січня 2022 року. З цих місяців в розрахунковому періоді є тільки два місяці — вересень і жовтень 2021 року, тому в заробіток розрахункового періоду (вересень – жовтень) включаються частини річної винагороди за 2020 рік, які відносяться до вересня і жовтня 2021 року.

Визначимо розмір денної річної винагороди за 2020 рік, враховуючи, що працівник у 2020 році відпрацював 223 робочих дні:

6219,12 грн. : 223 відпрац. д. = 27,89 грн.

Частини річної винагороди за 2020 рік для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — вересня і жовтня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до вересня: 27,89 грн. х 22 відпрац. д. = 613,58 грн.;

– до жовтня: 27,89 грн. х 18 відпрац. д. = 502,02 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховується частина річної винагороди за 2020 рік у загальній сумі 1115,60 грн. (613,58 + 502,02).

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

7000 грн. (зарплата за вересень) + 6300 грн. (зарплата за жовтень) + 1115,60 грн. (частина річної винагороди за 2020 рік) = 14 415,60 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

22 відпрац. д. (вересень) + 18 відпрац. д. (жовтень) = 40 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

14 415,60 грн. : 40 відпрац. д. = 360,39 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби в листопаді (з 01 по 30 число), на який припадає 22 робочих дні за графіком роботи працівника:

360,39 грн. х 22 р. д. = 7928,58 грн.

ПРИКЛАД 12

Нарахування середнього заробітку за час відрядження,
якщо в розрахунковому періоді робота у святковий день і виплачено одноразові винагороди

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебував у відрядженні з 01 по 12 листопада 2021 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У листопаді за графіком роботи працівника (підприємства) — 22 робочих дні. Оклад працівника — 9000 грн. Індексація заробітної плати нараховується виходячи з «базового» місяця — січень 2021 року.

У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівникові було нараховано та виплачено:

у вересні:

• – заробітну плату за 22 відпрацьованих робочих дні, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 9000 грн.;

– індексацію в розмірі 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%);

– винагороду до Дня народження в розмірі 1000 грн.;

– грошову винагороду за призове місце в спортивних змаганнях, що проводилися підприємством, в сумі 1200 грн.;

у жовтні:

• – заробітну плату за 20 відпрацьованих робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 9000 грн.;

– оплату за відпрацьовані 7 годин у святковий день 14 жовтня (День захисників і захисниць України), оскільки працівник залучався до роботи в цей день на підставі наказу керівника для ліквідації наслідків виробничої аварії, в розмірі 792,45 грн. (9000 грн. : 159 р. г. х 7 відпрац. г. х 2);

– індексацію в розмірі 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%);

– премію за раціоналізаторську пропозицію в сумі 2000 грн.;

– винагороду до Дня захисників і захисниць України в розмірі 1000 грн.;

– винагороду в натуральній формі за призове місце в огляді художньої самодіяльності, проведеному підприємством, в сумі 1500 грн.

Оплата за роботу у святковий день 14 жовтня як оплата за відпрацьований час враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Крім того, оскільки працівник залучався до роботи у святковий день 14 жовтня на підставі наказу керівника, цей день для нього вважається робочим і відпрацьованим днем в розрахунковому періоді (жовтні).

Винагорода до Дня народження і винагорода до святкового дня — Дня захисників і захисниць України як одноразові виплати не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «и» п. 4 Порядку № 100).

Премія за раціоналізаторську пропозицію, грошова винагорода за призове місце в спортивних змаганнях і винагорода в натуральній формі за призове місце в огляді художньої самодіяльності не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «г», «д» п. 4 Порядку № 100).

Оскільки оплата праці за час відрядження здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ч. четверта ст. 121 КЗпП), то у працівників, яким встановлено оклади (посадові оклади, місячні тарифні ставки), необхідно порівняти денний заробіток в місяці відрядження з середньоденним заробітком в розрахунковому періоді. Якщо денний заробіток працівника в місяці відрядження, який обчислюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, не менше середньоденного заробітку, то для оплати робочих днів відрядження застосовується денний заробіток. Якщо середньоденний заробіток вище денного заробітку, працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток, а за весь час відрядження — середній заробіток.²⁸

До денного заробітку працівника включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримує відповідно до умов трудового (колективного) договору в місяці, в якому його направляють у відрядження (оклад, постійні надбавки, доплати, премії, індексація тощо).

Для визначення оплати за дні відрядження обчислимо середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді та його денний заробіток в місяці відрядження, а потім їх порівняємо.

І. Обчислення середньоденного заробітку в розрахунковому періоді.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (вересень – жовтень), що враховується при обчисленні середнього заробітку:

9000 грн. (оклад у вересні) + 80,89 грн. (індексація у вересні) + 9000 грн. (оклад у жовтні) + 792,45 грн. (оплата роботи у святковий день у жовтні) + 80,89 грн. (індексація у жовтні) = 18 954,23 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (з урахуванням відпрацьованого дня 14 жовтня):

22 відпрац. д. (вересень) + 21 відпрац. д. (жовтень) = 43 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

18 954,23 грн. : 43 відпрац. д. = 440,80 грн.

ІІ. Визначення денного заробітку в листопаді.

Заробітна плата працівника в листопаді відповідно до умов трудового (колективного) договору:

9000 грн. (оклад) + 80,89 грн. (індексація) = 9080,89 грн.

Денний заробіток працівника в листопаді, в якому за графіком роботи працівника (підприємства) 22 робочих дні, становить:

9080,89 грн. : 22 р. д. = 412,77 грн.

ІІІ. Визначення оплати за час відрядження.

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в листопаді менше середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (412,77 грн. < 440,80 грн.), тому працівникові за кожний з 10 робочих днів відрядження (з 01 по 12 листопада) нараховується середньоденний заробіток — 440,80 грн., а за весь час відрядження виплачується середній заробіток.

Сума середнього заробітку за час відрядження:

440,80 грн. х 10 р. д. = 4408 грн.

ПРИКЛАД 13

Обчислення середньомісячної заробітної плати для визначення суми вихідної допомоги,
якщо в розрахунковому періоді робота на умовах неповного робочого тижня

Працівника звільняють 31 жовтня 2021 року у зв’язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП) і виплачують згідно з нормами колективного договору вихідну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітків. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, але для працівника встановлено режим роботи — неповний робочий тиждень з 2 робочими днями: вівторок і четвер. Норма робочого часу працівника відповідно до індивідуального графіка роботи в серпні — 8 робочих днів, у вересні — 9 робочих днів, а норма робочого часу на підприємстві в серпні — 21 робочий день, у вересні — 22 робочих дні. Оклад за повною посадою працівника — 7500 грн., а місячна заробітна плата працівника визначається пропорційно до відпрацьованого часу в місяці (ч. друга ст. 56 КЗпП).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

– заробітну плату за серпень за 8 відпрацьованих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи працівника в цьому місяці, в розмірі 2857,14 грн. (7500 грн. : 21 р. д. х 8 відпрац. д.);

– відпускні в розмірі 2135,79 грн. за 14 календарних днів щорічної основної відпустки, наданої з 6 по 19 вересня;

– заробітну плату за вересень за 5 відпрацьованих днів з 9 робочих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи на цей місяць, — 1704,55 грн. (7500 грн. : 22 р. д. х 5 відпрац. д.).

Відпускні не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

8 відпрац. д. (серпень) + 5 відпрац. д. (вересень) = 13 відпрац. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

2857,14 грн. (зарплата за серпень) + 1704,55 грн. (зарплата за вересень) = 4561,69 грн.

Середньоденна заробітна плата:

4561,69 грн. : 13 відпрац. д. = 350,90 грн.

Для визначення суми вихідної допомоги середньоденну заробітну плату необхідно помножити на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді, встановлена відповідно до індивідуального графіка роботи працівника:

(8 р. д. (серпень) + 9 р. д. (вересень)) : 2 міс. = 8,5 р. д.

Середньомісячний заробіток:

350,90 грн. х 8,5 р. д. = 2982,65 грн.

Сума вихідної допомоги (два середньомісячних заробітки):

2982,65 грн. х 2 = 5965,30 грн.²⁹

ПРИКЛАД 14

Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
якщо протягом останніх 4 календарних місяців працівник не працював

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, хворів з 25 січня 2021 року. Не дочекавшись його виходу на роботу, керівник підприємства наказом звільнив працівника 30 червня 2021 року згідно з пунктом 5 статті 40 КЗпП (нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності). Однак звільнений працівник звернувся до суду, який 05 жовтня 2021 року виніс рішення про визнання звільнення працівника незаконним і поновив його на роботі, зобов’язавши підприємство виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу — з 01 липня по 05 жовтня. Посадовий оклад працівника — 6500 грн.

Оскільки протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень 2021 року) перед місяцем початку вимушеного прогулу (липень) працівник через хворобу не працював, розрахунок середнього заробітку здійснюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100). Враховуючи, що посадовий оклад працівника в липні більше мінімальної заробітної плати (6500 грн. > 6000 грн.), середня заробітна плата обчислюється з посадового окладу.

Для розрахунку використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень 2021 року), що передують місяцю початку вимушеного прогулу (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата:

(6500 грн. х 2 міс.) : (18 р. д. (травень) + 20 р. д. (червень)) = 13 000 грн. : 38 р. д. = 342,11 грн.

Кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на період вимушеного прогулу (з 01 липня по 05 жовтня):

22 р. д. (липень) + 21 р. д. (серпень) + 22 р. д. (вересень) + 3 р. д. (жовтень) = 68 р. д.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу:

342,11 грн. х 68 р. д. = 23 263,48 грн.

ПРИКЛАД 15

Обчислення середньої заробітної плати при переведенні на легшу нижчеоплачувану роботу

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівника у зв’язку з погіршенням здоров’я на підставі медичного висновку перевели на легшу нижчеоплачувану роботу (посаду) з 11 жовтня 2021 року, тому за ним зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, тобто з 11 по 24 жовтня його заробітна плата повинна бути не менше попереднього середнього заробітку (ст. 170 КЗпП). Оклад працівника на попередній посаді становив 7500 грн., на новій посаді — 6500 грн.

У період з 02 червня по 06 жовтня 2021 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед переведенням у нього немає відпрацьованих днів.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем переведення на іншу посаду працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: червень – липень (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівник відпрацював тільки один робочий день 01 червня з 20 робочих днів за графіком роботи підприємства в червні, тому за цей відпрацьований день йому була нарахована заробітна плата виходячи з окладу в сумі:

7500 грн. : 20 р. д. х 1 відпрац. д. = 375 грн.

Крім того, працівникові за червень була нарахована індексація виходячи з «базового» місяця — січень 2021 року пропорційно відпрацьованому часу в цьому місяці в сумі:

2270 грн. х 3,4% : 20 р. д. х 1 відпрац. д. = 3,86 грн.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (червень – липень):

375 грн. + 3,86 = 378,86 грн.

Середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді:

378,86 грн. : 1 відпрац. д. = 378,86 грн.

Середній заробіток за два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня), на який припадає 9 робочих днів:

378,86 грн. х 9 р. д. = 3409,74 грн.

До заробітної плати на новій посаді протягом двох тижнів з дня переведення, яка порівнюється із середнім заробітком за цей період, включається фактично нарахована заробітна плата, в тому числі оклад, доплати, надбавки, премії, винагороди, індексація тощо.

На новій посаді заробітна плата працівника за 9 відпрацьованих робочих днів, що припадають на два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня), яка обчислена виходячи з окладу на новій посаді (6500 грн.) та норми робочого часу в жовтні за графіком роботи — 20 робочих днів, становить:

6500 грн. : 20 р. д. х 9 відпрац. д. = 2925 грн.

Крім того, працівнику в жовтні за 9 відпрацьованих робочих днів, що припадають на два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня), повинна бути нарахована індексація виходячи з «базового» місяця — січень 2021 року в сумі:

2379 грн. х 3,4% : 20 р. д. х 9 відпрац. д. = 36,40 грн.

Сумарна заробітна плата працівника на новій посаді за період — два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня):

2925 грн. + 36,40 = 2961,40 грн.

Оскільки заробітна плата працівника за відпрацьований період на новій посаді — два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня) є меншою ніж середній заробіток за вказаний період (2961,40 грн. < 3409,74 грн.), то працівникові, крім заробітної плати за відпрацьовані дні, нараховується доплата до середнього заробітку за період роботи з 11 по 24 жовтня в розмірі:

3409,74 – 2961,40 = 448,34 грн.

ПРИКЛАД 16

Обчислення середньогодинної заробітної плати для оплати працівниці часу годування дитини,
якщо відсутній заробіток в розрахунковому періоді

Працівниця, оклад якої становить 10 000 грн., перервала відпустку для догляду за дитиною, якій виповнився 1 рік, і вийшла на роботу 04 жовтня 2021 року. На підставі заяви працівниці наказом керівника підприємства їй встановлено протягом робочого дня 2 перерви по 1 робочій годині щодня для годування дитини на період роботи з 04 по 31 жовтня 2021 року (загальна тривалість перерв в день — 2 робочих години). Ці перерви, що надаються крім загальної перерви для відпочинку і харчування, включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП). На підприємстві та для працівниці встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем.

На період з 04 по 31 жовтня 2021 року за графіком роботи припадає 19 робочих днів, тому загальна тривалість перерв працівниці для годування дитини в цьому місяці становить:

19 р. д. х 2 р. г. = 38 р. г.

Протягом останніх 4 календарних місяців у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати, тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого їй посадового окладу — 10 000 грн., оскільки він більше мінімальної заробітної плати — 6000 грн. (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що працівниці необхідно оплатити робочі години відсутності на роботі, для розрахунку використовується кількість робочих годин, встановлених за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень), що передують місяцю виходу на роботу (жовтень).

Норма робочого часу в годинах за графіком роботи працівниці в умовному розрахунковому періоді (серпень – вересень):

167 р. г. (серпень) + 176 р. г. (вересень) = 343 р. г.

Середньогодинна заробітна плата:

(10 000 грн. х 2 міс.) : 343 р. г. = 58,31 грн.

Середній заробіток працівниці за час перерв для годування дитини в жовтні:

58,31 грн. х 38 р. г. = 2215,78 грн.

ПРИКЛАД 17

Обчислення середнього заробітку, якщо встановлена погодинна оплата праці працівнику,
який декілька годин був відсутній на роботі у зв’язку з його викликом в державний орган
як свідка по справі про адміністративне правопорушення

Працівник підприємства 02 листопада 2021 року (вівторок) був викликаний як свідок до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, тому 5 робочих годин був відсутній на роботі. За цей час за ним зберігається середній заробіток (ст. 275 КпАП). Працівникові встановлена погодинна оплата праці з годинною ставкою 50 грн. Також йому щомісячно виплачується премія в розмірі 10% основної заробітної плати за відпрацьований у місяці час.

У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівнику нараховано та виплачено:

у вересні:

• – заробітну плату за 176 відпрацьованих робочих годин (норма робочого часу у вересні) в розмірі 8800 грн. (50 грн. х 176 відпрац. г.);

– премію за вересень у розмірі 880 грн. (8800 грн. х 10%);

у жовтні:

• – «лікарняні» за дні хвороби з 01 по 06 жовтня, на які припадають 4 робочих дні або 32 робочих години;

– заробітну плату за 127 відпрацьованих годин з 159 робочих годин, передбачених графіком роботи в жовтні, в розмірі 6350 грн. (50 грн. х 127 відпрац. г.);

– премію за жовтень у розмірі 635 грн. (6350 грн. х 10%).

«Лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються в фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Кількість відпрацьованих годин у розрахунковому періоді:

176 відпрац. г. (вересень) + 127 відпрац. г. (жовтень) = 303 відпрац. г.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середнього заробітку:

8800 + 880 + 6350 + 635 = 16 665 грн.

Середньогодинна заробітна плата:

16 665 грн. : 303 відпрац. г. = 55 грн.

Середній заробіток за час відсутності на роботі у зв’язку з викликом до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення:

55 грн. х 5 р. г. = 275 грн.

ПРИКЛАД 18

Нарахування середнього заробітку за період строкової військової служби працівнику,
який працює позмінно, виходячи із середньогодинної заробітної плати

Працівник підприємства призваний на строкову військову службу в особливий період з 15 грудня 2021 року. За період перебування на строковій військовій службі за працівником зберігається середній заробіток до закінчення особливого періоду або до демобілізації (ч. третя ст. 119 КЗпП). Працівник, оклад якого становить 7000 грн., працює позмінно за графіками змінності, які складаються щомісяця. В розрахунковому періоді (жовтень – листопад) працівник відпрацював всі робочі години, передбачені графіком змінності: в жовтні — 159 робочих годин (далі — р. г.), в листопаді — 176 р. г., тому за ці місяці отримав заробітну плату в розмірі окладу. Згідно з колективним договором підприємства середній заробіток працівникам, які працюють позмінно, обчислюється виходячи із середньогодинної заробітної плати.

Згідно з графіком змінності на грудень норма робочого часу працівника — 174 р. г., при цьому на період з 01 по 14 грудня (період роботи на підприємстві) припадає 84 р. г., а на період з 15 по 31 грудня (період військової служби) — 92 р. г.

Кількість відпрацьованих працівником годин у розрахунковому періоді:

159 відпрац. г. (жовтень) + 176 відпрац. г. (листопад) = 335 відпрац. г.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

7000 грн. (жовтень) + 7000 грн. (листопад) = 14 000 грн.

Середньогодинна заробітна плата:

14 000 грн. : 335 відпрац. г. = 41,79 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження строкової військової служби з 15 по 31 грудня 2021 року, на який припадає 92 робочих години за графіком роботи працівника:

41,79 грн. х 92 р. г. = 3844,68 грн.

В подальшому для нарахування працівнику середнього заробітку за період військової служби використовується норма робочого часу в годинах за графіком роботи (змінності) працівника. Наприклад, якщо в січні 2022 року ця норма становить 151 р. г., то середній заробіток складе:

41,79 грн. х 151 р. г. = 6310,29 грн.