Обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки (далі разом — відпускні) провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

До такого часу, який виключається з розрахункового періоду, належать, зокрема:

• період (календарні дні) перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надається працівникові за бажанням в обов’язковому порядку, та у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (в т. ч. на період карантину), що передбачені статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки);¹
• період (календарні дні), коли працівник з незалежних від нього причин не працював через те, що з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня.²

Зважаючи на зміст запитання, якщо працівник в період з 18 березня по 17 травня 2020 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін, в т. ч. на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), то період такої відпустки (61 календарний день) виключається з розрахункового періоду.

Що стосується періоду отримання працівником допомоги по частковому безробіттю на період карантину, то вона надається згідно зі статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI³ та Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 306, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 453 (далі — Порядок № 306).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 306 допомога по частковому безробіттю на період карантину (далі — ДЧБПК) — кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — ФСС на випадок безробіття), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі — центри зайнятості) роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі — роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, — у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину.

ДЧБПК надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду (п. 4 Порядку № 306).

Перерахування коштів роботодавцю для виплати працівникам ДЧБПК здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості (п. 15 Порядку № 306).

Таким чином, ДЧБПК виплачується працівникам не за рахунок коштів роботодавця, а за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття, які перераховуються спочатку центру зайнятості, а потім останній перераховує їх роботодавцю для виплати працівникам. Тобто роботодавець є лише посередником при виплаті працівникам ДЧБПК за рахунок ФСС на випадок безробіття.

Крім того, ДЧБПК лише частково компенсує втрачену працівником заробітну плату внаслідок скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, а саме за кожну невідпрацьовану годину із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, визначені у пункті 3 Порядку № 100, а виплати, які не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, — у пункті 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; постійні доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються лише постійні виплати, які виплачуються за рахунок роботодавця. Крім того, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Таким чином, з виплат, які надаються в межах загальнообов’язкового державного соціального страхування, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховується лише допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, що надається Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Включення ДЧБПК, що надається за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття, до виплат розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження Порядком № 100 не передбачено.

Крім того, згідно з підпунктом «е» пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник з ініціативи роботодавця (за наказом керівника підприємства через зупинення виробництва) в період з 18 травня по 31 липня 2020 року працював на умовах неповного робочого тижня, а саме працював лише 2 робочі дні на тиждень — понеділок і четвер з отриманням за ці дні заробітної плати, та вимушено не працював 3 робочі дні на тиждень — вівторок, середа, п’ятниця з отриманням за ці невідпрацьовані робочі дні часткової оплати — ДЧБПК за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття, то всі ці невідпрацьовані робочі (календарні) дні, а саме всі вівторки, середи і п’ятниці в період з 18 травня по 31 липня 2020 року (всього 33 календарні дні), виключаються з розрахункового періоду, а нарахована (виплачена) за ці дні ДЧБПК не включається до виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, що розраховуються за Порядком № 100.

Що стосується включення періоду отримання ДЧБПК до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, то згідно з частиною першою статті 9 Закону про відпустки до такого стажу зараховуються, зокрема:

1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково;

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону (тобто час, коли працівник перебував у відпустках без збереження заробітної плати), за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а також за дитиною, хворою на певні захворювання, до досягнення нею певного віку, що визначені цим пунктом.

Отже, період (календарні дні) перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати (всі календарні дні з 18 березня по 17 травня 2020 року) і період роботи на умовах неповного робочого часу з отриманням ДЧБПК від ФСС на випадок безробіття (всі календарні дні з 18 травня по 31 липня 2020 року) включаються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Водночас зазначені періоди не включаються до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ч. друга ст. 9 Закону про відпустки).

Розглянемо порядок нарахування працівнику відпускних з урахуванням даних, наведених в запитанні.

ПРИКЛАД

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику
виплачувалась допомога по частковому безробіттю на період карантину

Працівнику з 19 жовтня 2020 року надається щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. В розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) у працівника відбулися такі події і йому були нараховані:

– в період з 1 жовтня 2019 року по 17 березня 2020 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати за цей період в загальній сумі 44 190,48 грн., в тому числі за 5 відпрацьованих місяців з жовтня 2019 року по лютий 2020 року — 40 000 грн. (8000 грн. х 5 міс.) та за 11 відпрацьованих робочих днів в період з 1 по 17 березня — 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д.);

– в період з 18 березня по 17 травня 2020 року — відпустка без збереження заробітної плати, в т. ч. на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), за період перебування в якій виплати працівнику не нараховувались;

– в період з 18 травня по 31 липня 2020 року — робота на умовах неповного робочого тижня (2 робочі дні на тиждень: понеділок і четвер) з ініціативи роботодавця через зупинення виробництва з нарахуванням заробітної плати за відпрацьовані дні в загальній сумі 7614,64 грн., в тому числі за 4 відпрацьовані дні в період з 18 по 31 травня — 1684,21 грн. (8000 грн. : 19 р. д. х 4 відпрац. д.), за 7 відпрацьованих днів у червні — 2800 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 7 відпрац. д.), за 9 відпрацьованих днів у липні — 3130,43 грн. (8000 грн. : 23 р. д. х 9 відпрац. д.). Крім того, за невідпрацьовані робочі дні в період з 18 травня по 31 липня 2020 року працівнику нарахована ДЧБПК за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття;

– в період з 1 серпня по 30 вересня 2020 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати за цей період в загальній сумі 16 000 грн., в тому числі за серпень — 8000 грн., за вересень — 8000 грн.

На підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключаються:

– 61 календарний день (з 18 березня по 17 травня 2020 року) перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надавалася відповідно до статті 26 Закону про відпустки;

– 33 календарні (робочі) дні — всі вівторки, середи і п’ятниці в період з 18 травня по 31 липня 2020 року, не відпрацьовані працівником з ініціативи роботодавця через запровадження роботи з неповним робочим тижнем, за які виплачена ДЧБПК.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року), які включаються до розрахунку:

366 к. д. – 11 святк. д. – 58 к. д. (кількість днів відпустки без збереження заробітної плати, зменшена на 3 святкові і неробочі дні, що припадають на її період: 61 к. д. – 3 святк. д. (19 квітня, 1 і 9 травня)) – 33 к. д. (невідпрацьовані календарні (робочі) дні через роботу з неповним робочим тижнем) = 264 к. д.

До виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, включається нарахована працівнику заробітна плата за відпрацьований час та не включається ДЧБПК, виплачена працівнику за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття.

Сумарна заробітна плата розрахункового періоду, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у жовтні:

44 190,48 грн. (зарплата за період з 1 жовтня 2019 року по 17 березня 2020 року) + 7614,64 грн. (зарплата за період з 18 травня по 31 липня 2020 року) + 16 000 грн. (зарплата за період з 1 серпня по 30 вересня 2020 року) = 67 805,12 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

67 805,12 грн. : 264 к. д. = 256,84 грн.

Сума відпускних:

256,84 грн. х 24 к. д. = 6164,16 грн.