Исчисление средней заработной платы для начисления отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивалось пособие по частичной безработице на период карантинаОбчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалася допомога по частковому безробіттю на період карантину

В соответствии с пунктом 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), исчисление средней заработной платы для оплаты времени ежегодного отпуска, дополнительных отпусков в связи с обучением, творческого отпуска, дополнительного отпуска работникам, имеющим детей, или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска (далее вместе — отпускные) осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска.

Время, в течение которого работники согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работали и за ними не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100).

К такому времени, которое исключается из расчетного периода, относятся, в частности:

• период (календарные дни) пребывания в отпуске без сохранения заработной платы, предоставляемом работнику по желанию в обязательном порядке, и в отпуске без сохранения заработной платы по соглашению сторон (в т. ч. на период карантина), которые предусмотрены статьями 25 и 26 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках);¹
• период (календарные дни), когда работник по независящим от него причинам не работал из-за того, что по инициативе работодателя приказом был переведен на работу с неполной рабочей неделей в связи с невозможностью обеспечения работой в течение нормальной продолжительности рабочей недели.²

Учитывая содержание вопроса, если работник в период с 18 марта по 17 мая 2020 года находился в отпуске без сохранения заработной платы по соглашению сторон, в т. ч. на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках), то период такого отпуска (61 календарный день) исключается из расчетного периода.

Что касается периода получения работником пособия по частичной безработице на период карантина, то оно предоставляется в соответствии со статьей 47-1 Закона Украины «О занятости населения» от 05.07.2012 г. № 5067-VI³ и Порядком предоставления и возврата денежных средств, направленных на финансирование пособия по частичной безработице на период карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 22.04.2020 г. № 306, в редакции постановления Кабинета Министров Украины от 03.06.2020 г. № 453 (далее — Порядок № 306).³

Согласно пункту 2 Порядка № 306 пособие по частичной безработице на период карантина (далее — ПЧБПК) — денежные средства, предусмотренные в бюджете Фонда общеобязательного государственного социального страхования на случай безработицы (далее — ФСС на случай безработицы), которые предоставляются городскими, районными и горрайонными центрами занятости и филиалами региональных центров занятости (далее — центры занятости) работодателям из числа субъектов малого и среднего предпринимательства, в том числе физическим лицам – предпринимателям (далее — работодатели), для выплаты пособия работникам в случае утраты ими части заработной платы, а также физическим лицам – предпринимателям, которые являются застрахованными лицами, — в случае утраты ими части дохода вследствие вынужденного сокращения предусмотренной законодательством продолжительности рабочего времени в связи с остановкой (сокращением) деятельности вследствие карантина.

ПЧБПК предоставляется за каждый час, на который работнику сокращена предусмотренная законодательством продолжительность рабочего времени из расчета двух третей тарифной ставки (оклада), установленной работнику соответствующего разряда (п. 4 Порядка № 306).

Перечисление денежных средств работодателю для выплаты работникам ПЧБПК осуществляется центром занятости ежемесячно в течение трех рабочих дней после зачисления соответствующих денежных средств на счет центра занятости (п. 15 Порядка № 306).

Таким образом, ПЧБПК выплачивается работникам не за счет работодателя, а за счет денежных средств ФСС на случай безработицы, которые перечисляются сначала центру занятости, а затем последний перечисляет их работодателю для выплаты работникам. То есть работодатель является лишь посредником при выплате работникам ПЧБПК за счет ФСС на случай безработицы.

Кроме того, ПЧБПК лишь частично компенсирует утраченную работником заработную плату вследствие сокращения предусмотренной законодательством продолжительности рабочего времени, а именно за каждый неотработанный час из расчета двух третей тарифной ставки (оклада), установленной работнику соответствующего разряда.

Выплаты, включаемые в расчет средней заработной платы, определены в пункте 3 Порядка № 100, а выплаты, которые не включаются в расчет средней заработной платы, — в пункте 4 этого Порядка.

Согласно пункту 3 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются: основная заработная плата; постоянные доплаты и надбавки; производственные премии и премии за экономию конкретных видов топлива, электроэнергии и тепловой энергии; вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет и т. д.

Следовательно, при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения включаются только постоянные выплаты, выплачиваемые за счет работодателя. Кроме того, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в фактический заработок включаются выплаты за время, в течение которого работнику сохраняется средний заработок, и пособие в связи с временной нетрудоспособностью.

Таким образом, из выплат, которые предоставляются в рамках общеобязательного государственного социального страхования, при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных учитывается только пособие в связи с временной нетрудоспособностью, предоставляемое Фондом социального страхования Украины в соответствии с Законом Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV.

Включение ПЧБПК, предоставляемого за счет денежных средств ФСС на случай безработицы, в выплаты расчетного периода при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения Порядком № 100 не предусмотрено.

Кроме того, согласно подпункту «е» пункта 4 Порядка № 100 при исчислении средней заработной платы во всех случаях ее сохранения согласно действующему законодательству не учитываются пенсии, государственная помощь, социальные и компенсационные выплаты.

Учитывая вышеизложенное, если работник по инициативе работодателя (по приказу руководителя предприятия из-за остановки производства) в период с 18 мая по 31 июля 2020 года работал на условиях неполной рабочей недели, а именно работал только 2 рабочих дня в неделю — понедельник и четверг с получением за эти дни заработной платы, и вынужденно не работал 3 рабочих дня в неделю — вторник, среда, пятница с получением за эти неотработанные рабочие дни частичной оплаты — ПЧБПК за счет денежных средств ФСС на случай безработицы, то все эти неотработанные рабочие (календарные) дни, а именно все вторники, среды и пятницы в период с 18 мая по 31 июля 2020 года (всего 33 календарных дня), исключаются из расчетного периода, а начисленное (выплаченное) за эти дни ПЧБПК не включается в выплаты расчетного периода, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных и других «среднезарплатных» выплат, рассчитываемых согласно Порядку № 100.

Что касается включения периода получения ПЧБПК в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск, то согласно части первой статьи 9 Закона об отпусках в такой стаж засчитываются, в частности:

1) время фактической работы (в том числе на условиях неполного рабочего времени) в течение рабочего года, за который предоставляется отпуск;

2) время, когда работник фактически не работал, но за ним в соответствии с законодательством сохранялись место работы (должность) и заработная плата полностью или частично;

3) время, когда работник фактически не работал, но за ним сохранялось место работы (должность), и ему выплачивалось пособие по государственному социальному страхованию, за исключением частично оплачиваемого отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста;

4) время, когда работник фактически не работал, но за ним сохранялось место работы (должность), и ему не выплачивалась заработная плата в порядке, определенном статьями 25 и 26 этого Закона (то есть время, когда работник находился в отпусках без сохранения заработной платы), за исключением отпуска без сохранения заработной платы по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста, а также за ребенком, который болен определенными заболеваниями, до достижения им определенного возраста, которые установлены этим пунктом.

Таким образом, период пребывания работника в отпуске без сохранения заработной платы (все календарные дни с 18 марта по 17 мая 2020 года) и период работы на условиях неполного рабочего времени с получением ПЧБПК от ФСС на случай безработицы (все календарные дни с 18 мая по 31 июля 2020 года) включаются в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск. В то же время указанные периоды не включаются в стаж работы, дающий право на ежегодные дополнительные отпуска (ч. вторая ст. 9 Закона об отпусках).

Рассмотрим порядок начисления работнику отпускных с учетом данных, приведенных в вопросе.

ПРИМЕР

Начисление отпускных, если в расчетном периоде работнику выплачивалось
пособие по частичной безработице на период карантина

Работнику с 19 октября 2020 года предоставляется ежегодный отпуск продолжительностью 24 календарных дня за текущий рабочий год. В расчетном периоде (октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года) у работника произошли следующие события и ему были начислены:

– в период с 1 октября 2019 года по 17 марта 2020 года — работа в обычном режиме с начислением заработной платы за этот период в общей сумме 44 190,48 грн., в том числе за 5 отработанных месяцев с октября 2019 года по февраль 2020 года — 40 000 грн. (8000 грн. х 5 мес.), за 11 отработанных рабочих дней в период с 1 по 17 марта — 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д.  х 11 отраб. д.);

– в период с 18 марта по 17 мая 2020 года — отпуск без сохранения заработной платы, в т. ч. на период карантина (ст. 26 Закона об отпусках), за период пребывания в котором выплаты работнику не начислялись;

– в период с 18 мая по 31 июля 2020 года — работа на условиях неполной рабочей недели (2 рабочих дня в неделю: понедельник и четверг) по инициативе работодателя из-за остановки производства с начислением заработной платы за отработанные дни в общей сумме 7614,64 грн., в том числе за 4 отработанных дня в период с 18 по 31 мая — 1684,21 грн. (8000 грн. : 19 р. д.  х 4 отраб. д.), 7 отработанных дней в июне — 2800 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 7 отраб. д.), за 9 отработанных дней в июле — 3130,43 грн. (8000 грн. : 23 р. д.  х 9 отраб. д.). Кроме того, за неотработанные рабочие дни в период с 18 мая по 31 июля 2020 года работнику начислено ПЧБПК за счет денежных средств ФСС на случай безработицы;

– в период с 1 августа по 30 сентября 2020 года — работа в обычном режиме с начислением заработной платы за этот период в общей сумме 16 000 грн., в том числе за август — 8000 грн., за сентябрь — 8000 грн.

На основании абзаца шестого пункта 2 Порядка № 100 из расчетного периода исключаются:

– 61 календарный день (с 18 марта по 17 мая 2020 года) пребывания в отпуске без сохранения заработной платы, который предоставлялся в соответствии со статьей 26 Закона об отпусках;

– 33 календарных (рабочих) дня — все вторники, среды и пятницы в период с 18 мая по 31 июля 2020 года, не отработанные работником по инициативе работодателя из-за введения работы с неполной рабочей неделей, за которые выплачено ПЧБПК.

Количество календарных дней в расчетном периоде (октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года), которые включаются в расчет:

366 к. д. – 11 празд. д. – 58 к. д. (количество дней отпуска без сохранения зарплаты, уменьшенное на 3 праздничных и нерабочих дня, приходящихся на его период: 61 к. д. – 3 празд. д. (19 апреля, 1 и 9 мая)) – 33 к. д. (не отработанные календарные (рабочие) дни при работе с неполной рабочей неделей) = 264 к. д.

В выплаты расчетного периода, которые учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных, включается начисленная работнику заработная плата за отработанное время и не включается ПЧБПК, выплаченное работнику за счет денежных средств ФСС на случай безработицы.

Суммарная заработная плата расчетного периода, которая учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных в октябре:

44 190,48 грн. (зарплата за период с 1 октября 2019 года по 17 марта 2020 года) + 7614,64 грн. (зарплата за период с 18 мая по 31 июля 2020 года) + 16 000 грн. (зарплата за период с 1 августа по 30 сентября 2020 года) = 67 805,12 грн.

Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде:

67 805,12 грн. : 264 к. д. = 256,84 грн.

Сумма отпускных:

256,84 грн. х 24 к. д. = 6164,16 грн.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки (далі разом — відпускні) провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

До такого часу, який виключається з розрахункового періоду, належать, зокрема:

• період (календарні дні) перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надається працівникові за бажанням в обов’язковому порядку, та у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (в т. ч. на період карантину), що передбачені статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки);¹
• період (календарні дні), коли працівник з незалежних від нього причин не працював через те, що з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня.²

Зважаючи на зміст запитання, якщо працівник в період з 18 березня по 17 травня 2020 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін, в т. ч. на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), то період такої відпустки (61 календарний день) виключається з розрахункового періоду.

Що стосується періоду отримання працівником допомоги по частковому безробіттю на період карантину, то вона надається згідно зі статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI³ та Порядком надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 306, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 453 (далі — Порядок № 306).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 306 допомога по частковому безробіттю на період карантину (далі — ДЧБПК) — кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — ФСС на випадок безробіття), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі — центри зайнятості) роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі — роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, — у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину.

ДЧБПК надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду (п. 4 Порядку № 306).

Перерахування коштів роботодавцю для виплати працівникам ДЧБПК здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості (п. 15 Порядку № 306).

Таким чином, ДЧБПК виплачується працівникам не за рахунок коштів роботодавця, а за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття, які перераховуються спочатку центру зайнятості, а потім останній перераховує їх роботодавцю для виплати працівникам. Тобто роботодавець є лише посередником при виплаті працівникам ДЧБПК за рахунок ФСС на випадок безробіття.

Крім того, ДЧБПК лише частково компенсує втрачену працівником заробітну плату внаслідок скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу, а саме за кожну невідпрацьовану годину із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

Виплати, що включаються до розрахунку середньої заробітної плати, визначені у пункті 3 Порядку № 100, а виплати, які не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, — у пункті 4 цього Порядку.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; постійні доплати і надбавки; виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються лише постійні виплати, які виплачуються за рахунок роботодавця. Крім того, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток, та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Таким чином, з виплат, які надаються в межах загальнообов’язкового державного соціального страхування, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховується лише допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, що надається Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Включення ДЧБПК, що надається за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття, до виплат розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження Порядком № 100 не передбачено.

Крім того, згідно з підпунктом «е» пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник з ініціативи роботодавця (за наказом керівника підприємства через зупинення виробництва) в період з 18 травня по 31 липня 2020 року працював на умовах неповного робочого тижня, а саме працював лише 2 робочі дні на тиждень — понеділок і четвер з отриманням за ці дні заробітної плати, та вимушено не працював 3 робочі дні на тиждень — вівторок, середа, п’ятниця з отриманням за ці невідпрацьовані робочі дні часткової оплати — ДЧБПК за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття, то всі ці невідпрацьовані робочі (календарні) дні, а саме всі вівторки, середи і п’ятниці в період з 18 травня по 31 липня 2020 року (всього 33 календарні дні), виключаються з розрахункового періоду, а нарахована (виплачена) за ці дні ДЧБПК не включається до виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, що розраховуються за Порядком № 100.

Що стосується включення періоду отримання ДЧБПК до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, то згідно з частиною першою статті 9 Закону про відпустки до такого стажу зараховуються, зокрема:

1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;

2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково;

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону (тобто час, коли працівник перебував у відпустках без збереження заробітної плати), за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а також за дитиною, хворою на певні захворювання, до досягнення нею певного віку, що визначені цим пунктом.

Отже, період (календарні дні) перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати (всі календарні дні з 18 березня по 17 травня 2020 року) і період роботи на умовах неповного робочого часу з отриманням ДЧБПК від ФСС на випадок безробіття (всі календарні дні з 18 травня по 31 липня 2020 року) включаються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Водночас зазначені періоди не включаються до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки (ч. друга ст. 9 Закону про відпустки).

Розглянемо порядок нарахування працівнику відпускних з урахуванням даних, наведених в запитанні.

ПРИКЛАД

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику
виплачувалась допомога по частковому безробіттю на період карантину

Працівнику з 19 жовтня 2020 року надається щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. В розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) у працівника відбулися такі події і йому були нараховані:

– в період з 1 жовтня 2019 року по 17 березня 2020 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати за цей період в загальній сумі 44 190,48 грн., в тому числі за 5 відпрацьованих місяців з жовтня 2019 року по лютий 2020 року — 40 000 грн. (8000 грн. х 5 міс.) та за 11 відпрацьованих робочих днів в період з 1 по 17 березня — 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д.);

– в період з 18 березня по 17 травня 2020 року — відпустка без збереження заробітної плати, в т. ч. на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки), за період перебування в якій виплати працівнику не нараховувались;

– в період з 18 травня по 31 липня 2020 року — робота на умовах неповного робочого тижня (2 робочі дні на тиждень: понеділок і четвер) з ініціативи роботодавця через зупинення виробництва з нарахуванням заробітної плати за відпрацьовані дні в загальній сумі 7614,64 грн., в тому числі за 4 відпрацьовані дні в період з 18 по 31 травня — 1684,21 грн. (8000 грн. : 19 р. д. х 4 відпрац. д.), за 7 відпрацьованих днів у червні — 2800 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 7 відпрац. д.), за 9 відпрацьованих днів у липні — 3130,43 грн. (8000 грн. : 23 р. д. х 9 відпрац. д.). Крім того, за невідпрацьовані робочі дні в період з 18 травня по 31 липня 2020 року працівнику нарахована ДЧБПК за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття;

– в період з 1 серпня по 30 вересня 2020 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати за цей період в загальній сумі 16 000 грн., в тому числі за серпень — 8000 грн., за вересень — 8000 грн.

На підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключаються:

– 61 календарний день (з 18 березня по 17 травня 2020 року) перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надавалася відповідно до статті 26 Закону про відпустки;

– 33 календарні (робочі) дні — всі вівторки, середи і п’ятниці в період з 18 травня по 31 липня 2020 року, не відпрацьовані працівником з ініціативи роботодавця через запровадження роботи з неповним робочим тижнем, за які виплачена ДЧБПК.

Кількість календарних днів в розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року), які включаються до розрахунку:

366 к. д. – 11 святк. д. – 58 к. д. (кількість днів відпустки без збереження заробітної плати, зменшена на 3 святкові і неробочі дні, що припадають на її період: 61 к. д. – 3 святк. д. (19 квітня, 1 і 9 травня)) – 33 к. д. (невідпрацьовані календарні (робочі) дні через роботу з неповним робочим тижнем) = 264 к. д.

До виплат розрахункового періоду, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, включається нарахована працівнику заробітна плата за відпрацьований час та не включається ДЧБПК, виплачена працівнику за рахунок коштів ФСС на випадок безробіття.

Сумарна заробітна плата розрахункового періоду, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у жовтні:

44 190,48 грн. (зарплата за період з 1 жовтня 2019 року по 17 березня 2020 року) + 7614,64 грн. (зарплата за період з 18 травня по 31 липня 2020 року) + 16 000 грн. (зарплата за період з 1 серпня по 30 вересня 2020 року) = 67 805,12 грн.

Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

67 805,12 грн. : 264 к. д. = 256,84 грн.

Сума відпускних:

256,84 грн. х 24 к. д. = 6164,16 грн.