Різдвяно-новорічні блага для працівників та їхніх дітей за рахунок роботодавця

Через безпекові, моральні та фінансові аспекти триваюча війна значно обмежує можливості роботодавців з організації різдвяно-новорічних заходів для працівників та їхніх дітей. Тому наразі святкування Різдва Христового та Нового року, в тому числі надання різдвяно-новорічних благ для дітей працівників, буде обмеженим, але сподіваємося, що в наступному році настане довгоочікуваний мир і надалі святкування буде справжнім.

Працівникам, в тому числі мобілізованим, та їхнім дітям різдвяно-новорічні блага можуть бути надані за рахунок коштів роботодавців — підприємств, установ, закладів, організацій, фізичних осіб – підприємців (далі — підприємства), а також за рахунок коштів органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у т. ч. профспілкових) організацій.

До різдвяно-новорічних благ, що надаються роботодавцями своїм працівникам та їхнім дітям, зокрема, належать:

• подарунки у негрошовій формі як працівникам, так і їхнім дітям;
• подарунки працівникам у грошовій формі (разова грошова виплата, разова матеріальна допомога);
• новорічний корпоративний захід;
• різдвяно-новорічні свято або вистава для дітей працівників;
• нагородження працівників відзнаками за результатами звітного року.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські (включаючи профспілкові) організації, заклади освіти, охорони здоров’я та культури, що утримуються за рахунок відповідних бюджетів, можуть як за рахунок власних коштів, так і за рахунок коштів, отриманих від підприємств, проводити різдвяно-новорічні заходи та вистави для дітей з врученням на них подарунків дітям (далі — різдвяно-новорічні заходи).

Оскільки у кожного з вище зазначених видів різдвяно-новорічного забезпечення працівників та їхніх дітей є маса організаційних та податкових аспектів, зупинимося на них окремо в розрізі осіб, які виступають в ролі дарувальників подарунків і організаторів різдвяно-новорічних заходів.

Негрошові подарунки працівникам та їхнім дітям від роботодавця

Підприємства за рахунок власних коштів можуть купувати і дарувати різдвяно-новорічні подарунки як дітям працівників, так і самим працівникам. Зазвичай працівникам вручається стандартний подарунковий набір — шампанське і коробка цукерок. Працівникам, які особливо відзначилися своєю працею в календарному році, підприємства можуть вручити більш коштовні подарунки, зокрема, смартфон, планшет, ноутбук, відео-, аудіо- або побутову техніку. Мобілізованим працівникам підприємство може подарувати прилад або пристрій, які необхідні їм на фронті.

Дітям працівників роботодавці зазвичай дарують набір цукерок, але іноді придбавають для них іграшки, настільні ігри, книжки тощо, а також квитки на дитячу різдвяно-новорічну виставу (в дитячий театр і т. д.).

Для правильного відображення в бухгалтерському (податковому) обліку підприємства операцій із закупівлі у постачальників і видачі працівникам або їхнім дітям різдвяно-новорічних подарунків повинні бути оформлені наступні документи:

• наказ керівника підприємства про закупівлю та видачу подарунків (в ньому зазначаються вид і вартість товару, що купується, дати його придбання та видачі працівникам або їхнім дітям, відповідальні особи тощо);
• список працівників та їхніх дітей (потрібно мати копії свідоцтв про народження дітей) — отримувачів подарунків;
• договір з продавцем про придбання подарунків (за потреби);
• первинні документи, що підтверджують придбання і вартість подарунків (розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, видаткова накладна тощо);
• первинні документи зі складського обліку (у разі зберігання деякий час придбаних подарунків на складі);
• накладна на видачу подарунків під звіт особі, відповідальній за їх вручення працівникам або їхнім дітям;
• відомість видачі подарунків із зазначенням працівників – одержувачів подарунків (не рекомендуємо одержувачами дитячих подарунків оформляти дітей, оскільки в цьому випадку саме дохід дітей доведеться відображати в додатку 4ДФ Податкового розрахунку із зазначенням ідентифікаційних номерів дітей);
• звіт про фактичні витрати з придбання та видачі подарунків (складається відповідальними особами підприємства за потреби).

Податок на доходи фізичних осіб

З метою пільгового оподаткування подарунків податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) передбачено спеціальну норму в підпункті 165.1.39 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Відповідно до цього підпункту вартість дарунків у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-який сумі, не включається до оподатковуваного доходу платника податку (тобто не обкладається ПДФО).

Таким чином, оскільки мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2025 року становила 8000 грн, гранична вартість різдвяно-новорічного подарунка, що не підлягає оподаткуванню ПДФО, у 2025 році становить 2000 грн (8000 грн х 25%).

Сума у вартості подарунка (подарунків), яка перевищує 25% мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, (далі — сума перевищення) включається до оподатковуваного доходу платника податку (одержувача подарунка) як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів) та абзацу другого пункту 174.6 ПКУ.¹

Отже, у 2025 році вартість подарунка (подарунків) у вигляді суми перевищення 2000 грн (8000 грн х 25%) у розрахунку на місяць підлягає обкладенню ПДФО.

Якщо подарунок буде вручатися на початку 2026 року, то з огляду на те, що відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі — Закон про Держбюджет-2026) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2026 року буде дорівнювати 8647 грн, гранична вартість подарунка, що не підлягатиме обкладенню ПДФО, у 2026 році буде дорівнювати 2161,75 грн (8647 грн х 25%). Відповідно, якщо вартість подарунка (подарунків) в розрахунку на місяць у 2026 році перевищить 2161,75 грн, то сума перевищення як додаткове благо буде обкладатися ПДФО.

Звертаємо увагу на важливий аспект для визначення бази оподаткування: останнім абзацом підпункту 164.2.17 ПКУ встановлено, що якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 ПКУ.

Згідно з пунктом 164.5 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який для ставки ПДФО в розмірі 18% становить 1,219512 (далі — «натуральний» коефіцієнт).²

Таким чином, на «натуральний» коефіцієнт необхідно збільшувати оподатковувану вартість подарунка³, якою у 2025 році є сума перевищення 2000 грн, а у 2026 році — сума перевищення 2161,75 грн.

Також необхідно пам’ятати, що надання працівнику подарунка (дарування) як безоплатна передача товару в цілях оподаткування податком на додану вартість (далі — ПДВ) є постачанням товару (пп. 14.1.191 ПКУ), тому ця операція у підприємства (дарувальника) супроводжується нарахуванням ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). При цьому спочатку на вартість подарунка, що вручається його одержувачу, підприємство (як дарувальник) нараховує ПДВ, а потім від вартості подарунка з ПДВ визначається оподатковувана вартість подарунка (сума перевищення), яка з метою визначення бази оподаткування ПДФО збільшується на «натуральний» коефіцієнт (див. приклад 1 нижче).

Що стосується відображення подарунків у розділі І додатка 4ДФ Податкового розрахунку, то неоподатковувана ПДФО вартість подарунка, яка у 2025 році не перевищує 2000 грн, а у 2026 році не перевищує 2161,75 грн, відображається за ознакою доходу «160». Оподатковувана ПДФО вартість подарунка (сума перевищення), обчислена із застосуванням «натурального» коефіцієнта, в додатку 4ДФ Податкового розрахунку відображається як додаткове благо за ознакою доходу «126».⁴

Якщо оподатковуваний дохід надається (подарунок вручається) у негрошовій формі, то ПДФО з такого доходу (подарунка) сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом протягом 3 операційних днів з дня, що настає за днем надання доходу (вручення подарунка) (пп. 168.1.4 ПКУ).

Що стосується питання, хто і за рахунок яких джерел має сплатити ПДФО при наданні працівнику (його дитині) «натурального» подарунка, то оскільки нарахування такого доходу здійснюється із застосуванням «натурального» коефіцієнта, саме за рахунок такого нарахованого доходу роботодавець як податковий агент має сплатити ПДФО з вартості подарунка. При цьому в разі надання працівнику подарунка немає підстав сплачувати ПДФО за рахунок інших оподатковуваних доходів працівника, зокрема, за рахунок заробітної плати.⁵

Звертаємо увагу, що вище розглянуте оподаткування різдвяно-новорічних подарунків згідно з підпунктом 165.1.39 ПКУ матиме місце лише в тому випадку, якщо в наказі роботодавця про різдвяно-новорічне забезпечення працівників (та їхніх дітей) буде вказано про необхідність придбання і вручення їм саме подарунків (або дарунків), а не про надання (виплату) новорічного заохочення (винагороди) в натуральній формі. Це важливо в тому випадку, якщо роботодавці прописують можливість (обов’язковість) надання заохочення (винагороди) в натуральній формі в розділі «Оплата праці» локальних документів підприємства — колективному договорі, трудових договорах з працівниками, Положенні про оплату праці, затвердженому наказом керівника підприємства (далі — локальні «зарплатні» документи).

Якщо в наказі про різдвяно-новорічне забезпечення не буде вказано, що працівникам (їхнім дітям) вручається подарунок, а буде зазначено про надання їм заохочення (винагороди) в натуральній формі, то такий дохід працівника буде заробітною платою (далі — «зарплатний» подарунок), хоча ним насправді може бути звичайний дитячий різдвяно-новорічний подарунок у вигляді набору цукерок або настільної гри. У цьому випадку оподаткування такого «зарплатного» подарунка буде здійснюватися на підставі підпункту 164.2.1 ПКУ і з усієї його вартості, збільшеної на «натуральний» коефіцієнт, необхідно буде сплатити ПДФО як із заробітної плати з відображенням зазначеного доходу в додатку 4ДФ Податкового розрахунку за ознакою доходу «101».

Краще надання різдвяно-новорічного заохочення в натуральній формі працівникам та/або їхнім дітям передбачити в розділі «Соціальне забезпечення» («Соціальний пакет») колективного договору (трудових договорів з працівниками) або взагалі не передбачати їх надання в локальних документах підприємства (далі — «незарплатний» подарунок). У цих випадках оподаткування різдвяно-новорічних подарунків працівникам та їхнім дітям буде здійснюватися на підставі підпункту 165.1.39 ПКУ.

Якщо з метою мінімізації оподаткування подарунки для працівника і його дитини (дітей) оформляються не на одного працівника, а на двох (трьох) одержувачів доходу — окремо на працівника і на його дитину (дітей), то працівник повинен завчасно отримати в податковому органі та надати роботодавцю ідентифікаційний номер дитини (дітей) для його (їх) відображення в додатку 4ДФ Податкового розрахунку.

Вищевикладений порядок обкладення ПДФО вартості різдвяно-новорічних подарунків застосовується тільки у випадку, якщо одержувач подарунка персоніфікований. Якщо подарунки вручаються колективу працівників (групі дітей) і неможливо визначити дохід окремо взятого працівника (його дитини), тобто неможливо ідентифікувати одержувача доходу і визначити вартість наданого персонально йому доходу, то ПДФО не нараховується (з загальної вартості подарунків не сплачується).⁶ Це випливає з положень пункту 23.1 ПКУ, відповідно до якого базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.

Військовий збір

Відповідно до підпункту 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором (далі — ВЗ) для платників – фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) і податкових агентів є доходи, визначені статтею 163 ПКУ.

Згідно зі статтею 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента та нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого належать, зокрема, передбачені підпунктами 164.2.1 та 164.2.17 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати та додаткового блага.

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім окремих доходів, які не стосуються подарунків (пп. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) ВЗ з доходів фізичних осіб здійснюються у порядку, встановленому розділом IV ПКУ, за ставкою 5% (пп. 1.4, пп. 1 пп. 1.3, п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Таким чином, порядок оподаткування подарунків ВЗ і строки його сплати аналогічні порядку оподаткування подарунків і строкам сплати ПДФО. Але є нюанс у визначенні бази оподаткування при наданні доходів у негрошовій формі. Так, на думку ДПСУ⁷, при визначенні бази оподаткування ВЗ, «натуральний» коефіцієнт не застосовується, оскільки пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для ВЗ з урахуванням особливостей, встановлених у пункті 164.5 статті 164 розділу IV ПКУ.

Автор з такою думкою ДПСУ не погоджується, оскільки, як зазначено у вищепроцитованому підпункті 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, нарахування, утримання та сплата (перерахування) ВЗ з доходів фізичних осіб здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, який містить пункт 164.5 ПКУ. До того ж ДПСУ в ІПК від 02.11.2023 № 3900/ІПК/99-00-24-03-03-06 (див. ВПЗ № 2/2024, стор. 111) вже повідомляла про необхідність застосовувати «натуральний» коефіцієнт, передбачений пунктом 164.5 ПКУ, при визначенні бази оподаткування ВЗ у разі надання доходів у негрошовій формі з посиланням на норму підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. Також згідно з підпунктом 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати як ПДФО, так і ВЗ із суми такого доходу за його рахунок. При цьому немає підстав сплачувати ВЗ за рахунок інших доходів працівника, що виплачуються у грошовій формі, зокрема, за рахунок заробітної плати (див. приклад 1 нижче).⁸

Якщо дохід (подарунок) надається працівникові у негрошовій формі, то ВЗ з вартості такого доходу сплачується роботодавцем (податковим агентом) протягом 3 операційних днів з дня, що настає за днем надання такого доходу (пп. 168.1.4 ПКУ).

ПРИКЛАД 1

Розрахунок утримань із вартості подарунків у негрошовій формі

Підприємство в кінці грудня 2025 року як новорічний подарунок вручило працівнику смартфон (подарунок у негрошовій формі) вартістю 12 000 грн з урахуванням нарахованого підприємством ПДВ в сумі 2000 грн (10 000 грн х 20%). Крім того, працівнику для його дитини підприємство вручило набір цукерок (подарунок у негрошовій формі) вартістю 600 грн з урахуванням нарахованого підприємством ПДВ в сумі 100 грн (500 грн х 20%).

Сума місячного доходу, нарахованого працівникові у вигляді подарунків:

10 000 грн + 600 грн = 10 600 грн

Зазначена сума перевищила граничну вартість подарунків у розрахунку на місяць, яка звільняється від оподаткування у 2025 році (10 600 грн > 2000 грн), тому визначимо суму перевищення, яка обкладається ПДФО та ВЗ:

10 600 – 2000 = 8600 грн

База оподаткування ПДФО (оподатковувана ПДФО вартість подарунка, збільшена на «натуральний» коефіцієнт):

8600 грн х 1,219512 = 10 487,80 грн

Сума ПДФО, що підлягає сплаті:

10 487,80 грн х 18% = 1887,80 грн

«Натуральний» коефіцієнт, який, на думку автора, має застосовуватися для визначення бази оподаткування ВЗ (обчислюється за формулою, наведеною в пункті 164.5 ПКУ):

К = 100 : (100 – 5) = 1,052632

База оподаткування ВЗ:

8600 грн х 1,052631 = 9052,63 грн

Сума ВЗ, що підлягає сплаті:

9052,63 грн х 5% = 452,63 грн

Для відображення негрошового доходу в додатку 4ДФ Податкового розрахунку обчислимо сумарний «натуральний» коефіцієнт, який розраховується як сума «натурального» коефіцієнта для визначення бази оподаткування ПДФО (1,219512) і «натурального» коефіцієнта для визначення бази оподаткування ВЗ (1,052632), зменшена на одиницю:

К = 1,219512 + 1,052632 – 1 = 1,272144

У розділі І додатка 4ДФ Податкового розрахунку за грудень 2025 року по працівнику в першому рядку за ознакою доходу «160» в графах 3а і 3 відображається нарахована та виплачена вартість подарунка — 2000 грн, яка не обкладається ПДФО і ВЗ (в графах 4а, 4, 5а, 5 — нулі), а в другому рядку за ознакою доходу «126» в графах 3а і 3 відображається нарахована та виплачена оподатковувана вартість подарунка, збільшена на сумарний «натуральний» коефіцієнт, — 10 940,43 грн (8600 грн х 1,272144), в графах 4а і 4 — нарахований та перерахований ПДФО в сумі 1887,80 грн, в графах 5а і 5 — нарахований та перерахований ВЗ в сумі 452,63 грн.

У цьому випадку вартість оподатковуваної частини подарунка дорівнює різниці між вартістю оподатковуваної частини подарунка, збільшеною на сумарний «натуральний» коефіцієнт, та сумами ПДФО і ВЗ, що з неї утримуються:

8600 грн = 10 940,43 грн – 1887,80 грн (ПДФО) – 452,63 грн (ВЗ)

____________________________________________________________________________

Єдиний соціальний внесок

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) базою для нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок, ЄСВ) для роботодавців є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄСВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі — Інструкція № 5).

Пунктом 3.23 Інструкції № 5 визначено, що вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не включається до фонду оплати праці (далі — ФОП). Крім того, вказаний дохід зазначено в пункті 8 розділу ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 № 1170 (далі — Перелік № 1170).

Отже, вартість подарунків і квитків на різдвяно-новорічні заходи (свята, вистави) для дітей працівників не обкладається ЄСВ. Для уникнення обкладення ЄСВ вартості зазначених дитячих подарунків і квитків, придбаних за рахунок роботодавця, в останнього повинен бути поіменний список дітей та копії свідоцтв про народження таких дітей. Видачу дитячих подарунків і квитків необхідно оформити у відомості, де працівники — батьки дітей повинні підтвердити одержання подарунків або квитків своїм підписом.

Що стосується обкладення ЄСВ новорічних подарунків для працівників, то відповідно до підпункту 2.3.2 Інструкції № 5 одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), включаються до інших заохочувальних і компенсаційних виплат ФОП. Крім того, згідно з підпунктом 2.3.4 Інструкції № 5 до інших заохочувальних і компенсаційних виплат ФОП включаються виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема, виплати, що мають індивідуальний характер.

Таким чином, вартість новорічного подарунка, наданого працівнику (як одноразового заохочення в натуральній формі або як соціальної виплати в натуральній формі, що має індивідуальний характер), у складі заробітної плати (ФОП) обкладається ЄСВ.⁹ При цьому не має значення вартість подарунка, а також передбачено чи ні надання такого подарунка працівнику локальними документами підприємства.

Як і у випадку з ПДФО (ВЗ), для того щоб була підстава обкладати ЄСВ вартість подарунка, врученого працівнику, такий дохід повинен бути персоніфікований. Підтвердженням отримання подарунка працівником є його підпис у відомості на видачу подарунків, де має бути відображена вартість подарунка.

На відміну від бази оподаткування ПДФО (ВЗ), при визначенні бази нарахування ЄСВ у разі надання доходу у негрошовій формі законодавством (зокрема Законом про ЄСВ) не передбачено застосування «натурального» коефіцієнта.

Бухгалтерський і податковий облік

В бухгалтерському обліку витрати на придбання подарунків працівникам та їхнім дітям без обмеження їх вартості включаються до витрат у складі інших операційних витрат (інших витрат операційної діяльності) на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (відображаються за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» — див. приклад 2 нижче). В податковому обліку вартість подарунків зменшує фінансовий результат (різниць по витратах на подарунки фізособам підпункт 140.5.10 ПКУ не містить). Ці витрати відображаються в періоді, в якому їх здійснено (п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Що стосується ПДВ, то, як зазначалося вище, при наданні працівникам подарунків (безоплатна передача товару) має місце постачання товарів (пп. 14.1.191 ПКУ), тому нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). База оподаткування при безоплатній передачі товару визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання (п. 188.1 ПКУ).¹⁰ У разі, коли вартість придбаних товарів, які безоплатно передаються працівникам підприємства, не включається до складу вартості оподатковуваних операцій (це стосується і подарунків), то:

1) сума ПДВ за придбаними товарами включається до податкового кредиту;

2) нараховується ПДВ виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 ПКУ (виходячи з договірної вартості, але не нижче ціни придбання). За такою операцією підприємство – платник ПДВ зобов’язано скласти дві податкові накладні: першу (на обдарованого) — на суму, розраховану з фактичної ціни постачання (становить 0 грн, тип причини «02»), другу (на себе) — на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання над ціною постачання (тип причини «15»), та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307).

3) нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 ПКУ не здійснюється. Тобто нараховувати ПДВ на вартість подарунка необхідно тільки один раз, а не двічі¹⁰, незважаючи на те, що нарахування ПДВ в цьому випадку фактично передбачено двома різними нормами: підпунктом «а» пункту 185.1 ПКУ (з урахуванням норм пп. 14.1.191 та п. 188.1 ПКУ) і підпунктом «г» пункту 198.5 ПКУ (з урахуванням норм пункту 189.1 ПКУ).

¹⁰ Див. ІПК ДПСУ від 11.03.2025  № 1264/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК, ІПК ДФСУ від 16.05.2018  № 2193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 10.05.2017  № 96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, листи ДФСУ від 19.04.2016  № 8819/6/99-99-19-03-02-15, від 13.09.2016  № 19830/6/99-95-42-01-15, від 06.10.2016  № 21760/6/99-99-15-03-02-15 та від 04.04.2016  № 7286/6/99-99-19-03-02-15.

ПРИКЛАД 2

Придбання і видача підприємством новорічних подарунків працівникам та їхнім дітям

Підприємство (платник ПДВ) у грудні 2025 року придбало у постачальника новорічні подарунки для 40 працівників у вигляді побутової техніки вартістю по 3600 грн (з ПДВ) і для 70 дітей працівників у вигляді наборів цукерок вартістю по 600 грн (з ПДВ). Загальна сума перерахованих коштів — 186 000 грн, в т. ч. ПДВ = 31 000 грн.

Сумарна вартість подарунків для працівника і його дитини, оформлених на працівника, становить 4200 грн (3600 + 600), що перевищує неоподатковувану вартість — 2000 грн, тому обкладенню ПДФО і ВЗ підлягає вартість подарунків в сумі 2200 грн (4200 – 2000).

Оскільки дохід надано у негрошовій формі, визначимо базу оподаткування:

– ПДФО (обчислюється із застосуванням «натурального» коефіцієнта):

2200 грн х 1,219512 = 2682,93 грн;

– ВЗ (на думку автора, обчислюється із застосуванням «натурального» коефіцієнта):

2200 грн х 1,052632 = 2315,79 грн.

У бухгалтерському обліку підприємства зазначені операції можна відобразити таким чином:

№ з/п	Зміст операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн
		Д-т	К-т
1	Перераховано постачальнику кошти за подарунки працівникам і дітям працівників	631	311	186 000,00
2	Відображено податковий кредит з ПДВ на підставі зареєстрованої податкової накладної в ЄРПН	641/пдв	631	31 000,00
3	Отримано подарунки від постачальника	281	631	155 000,00
4	Видано подарунки працівникам	377	281	155 000,00
5	Нараховано ПДВ на різницю між вартістю придбання та договірною (нульовою) вартістю видачі подарунків працівникам	949	641/пдв	31 000,00
6	Списано вартість подарунків	949	377	155 000,00
7	Списано витрати на фінансовий результат	791	949	186 000,00
З розрахунку на одного працівника
1	Видано працівнику 2 подарунки (3600 + 600) і одночасно їхню вартість включено до інших витрат операційної діяльності	949	663	4200,00
2	Нараховано ЄСВ на вартість подарунка для працівника*: 3600 х 22%	949	651	792,00
3	Утримано ПДФО з доходу працівника у вигляді оподатковуваної вартості подарунків: 2682,93 х 18%	663	641/пдфо	482,93
4	Утримано ВЗ з доходу працівника у вигляді оподатковуваної вартості подарунків: 2315,79 х 5%	663	642/вз	115,79
5	Списано витрати щодо сплачених ПДФО і ВЗ з доходу працівника у вигляді подарунків на інші витрати операційної діяльності: 482,93 + 115,79	949	663	598,72
6	Списано витрати на фінансовий результат: 4200 + 792 + 482,93 + 115,79	791	949	5590,72

* На вартість подарунка для дитини працівника ЄСВ не нараховується.

_____________________________________________________________________________

Подарунки в грошовій формі працівникам за рахунок роботодавця

За наявності коштів і при небажанні зв’язуватися з подарунками в негрошовій формі підприємство може надати своїм працівникам новорічний подарунок у грошовій формі — здійснити грошову виплату (фінансова допомога) або надати матеріальну допомогу.

Підставою для нарахування зазначених виплат є наказ керівника підприємства, в якому вказуються одержувачі грошової виплати (матеріальної допомоги), її розмір і порядок надання.

Новорічна грошова виплата

Підпунктом 165.1.39 ПКУ передбачено пільгове оподаткування подарунків, наданих у негрошовій формі, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Отже, якщо роботодавець надає працівнику новорічний подарунок у вигляді грошової виплати, то такий подарунок обкладається ПДФО і ВЗ в повній сумі як додаткове благо працівника на підставі підпункту «ґ» пп. 164.2.17 ПКУ (сума безповоротної фінансової допомоги).

Нагадаємо, що відповідно до підпункту 14.1.257 ПКУ безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

У розділі І додатка 4ДФ Податкового розрахунку додаткове благо у вигляді вартості безповоротної фінансової допомоги відображається за ознакою доходу «126».

ПДФО і ВЗ з доходу в грошовій формі сплачуються (перераховуються до бюджету) під час (в день) його надання (виплати) працівнику (пп. 168.1.2 ПКУ).

Звертаємо увагу, що вищевикладений порядок оподаткування застосовується лише у разі, якщо працівнику здійснюється грошова виплата, яка не передбачена локальними «зарплатними» документами, а надається один раз в кінці календарного року на підставі наказу керівника підприємства або її надання передбачено в розділі «Соціальне забезпечення» колективного договору або трудових договорів з працівниками (далі — «незарплатна» грошова виплата).

Якщо здійснення грошової виплати передбачено в розділі «Оплата праці» колективного договору або трудових договорів з працівниками чи в Положенні про оплату праці (далі — «зарплатна» грошова виплата), то її сума є заробітною платою працівника, яка на підставі підпункту 164.2.1 ПКУ обкладається ПДФО і ВЗ з відображенням в розділі І додатка 4ДФ Податкового розрахунку за ознакою доходу «101».

Що стосується ЄСВ, то новорічна грошова виплата («зарплатна» і «незарплатна») як одноразове заохочення, не пов’язане з конкретними результатами праці, згідно з підпунктом 2.3.2 Інструкції № 5 належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП, тобто є складовою заробітної плати. Відповідно, новорічна грошова виплата у складі заробітної плати є базою нарахування ЄСВ.

У бухгалтерському обліку сума новорічної «незарплатної» грошової виплати включається до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (відображається на субрахунку 949) в періоді, в якому вона надана. Відповідно, в податковому обліку ця виплата зменшує фінансовий результат.

При наданні працівнику «зарплатної» грошової виплати її сума в бухгалтерському (податковому) обліку потрапляє до витрат у складі витрат на оплату праці за категоріями працівників.

Новорічна матеріальна (нецільова благодійна) допомога

З метою зменшення бази оподаткування підприємство замість грошової виплати (фінансової допомоги) може надати окремим працівникам до Нового року разову матеріальну допомогу.

Незважаючи на те що як фінансова, так і матеріальна допомога надаються працівнику грошима, для пільгового оподаткування (в деяких випадках — для уникнення оподаткування) в наказі керівника про її виплату зазначається, що надається саме разова матеріальна, а не фінансова допомога.

Надання такої разової матеріальної допомоги не обумовлюється в колективному договорі підприємства, а здійснюється на підставі заяви працівника згідно з наказом роботодавця.¹¹

Одноразова матеріальна допомога з метою оподаткування ПДФО і військовим збором не вважається заробітною платою, а є нецільовою благодійною допомогою, яка оподатковується в порядку, встановленому підпунктом 170.7.3 ПКУ. Для неоподаткування ПДФО та ВЗ така матеріальна (нецільова благодійна) допомога повинна надаватися працівникам сукупно за рік в розмірі, що не перевищує розміру доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП), тобто у 2025 році — в розмірі, що не перевищує 4240 грн на рік. Сума перевищення матеріальної (нецільової благодійної) допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (обкладається ПДФО та ВЗ) у складі інших доходів відповідно до підпункту 164.2.20 ПКУ.

У розділі І додатка 4ДФ Податкового розрахунку як не оподатковувана, так і оподатковувана ПДФО матеріальна (нецільова благодійна) допомога відображається за єдиною ознакою доходу «169»¹² (тобто відображати окремо оподатковувану ПДФО частину матеріальної допомоги за ознакою доходу «127» не потрібно).

Одноразова матеріальна допомога, що надається окремим працівникам, не включається до ФОП згідно з пунктом 3.31 Інструкції № 5 та зазначена в пункті 14 розділу І Переліку № 1170, тому на її суму не нараховується ЄСВ.¹³ Але, звертаємо увагу, що це повинна бути матеріальна допомога саме разового характеру і надаватися вона повинна не всім або більшості працівників підприємства, а тільки окремим працівникам на підставі поданих ними заяв.

У бухгалтерському (податковому) обліку разова матеріальна допомога незалежно від її розміру включається до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» в періоді, в якому її надано.

Корпоративний новорічний захід за рахунок роботодавця

З метою підняття настрою своїм працівникам напередодні Нового року і згуртування трудового колективу завдяки спілкуванню в неформальній обстановці підприємство може організувати для них корпоративний новорічний захід шляхом оренди для цього кафе (іншого закладу харчування) або використання одного з приміщень підприємства (якщо це буде можливо в умовах постійних повітряних тривог і буде проведено пристойно зважаючи на триваючу війну).

Замість вечірки (застілля) підприємство може «подарувати» активний відпочинок своїм працівникам, організувавши напередодні Нового року відвідування відповідного закладу (боулінг-клубу, льодового катка, аквапарку тощо), хоча в умовах воєнного стану зробити це може бути проблематично (іноді й небезпечно).

Для дітей працівників підприємство може організувати різдвяно-новорічне свято в одному зі своїх приміщень або на території інших організацій.

Проведення зазначених заходів та виділення коштів для оплати витрат, пов’язаних з ними, оформляється відповідним наказом керівника. При цьому складається план такого заходу, кошторис витрат, призначаються працівники, відповідальні за організацію та проведення заходу.

Якщо витрати на проведення корпоративного новорічного заходу для працівників підприємства, а також різдвяно-новорічного свята для дітей працівників неможливо персоніфікувати (визначити кількість спожитих продуктів, напоїв, обсяг отриманих послуг кожним працівником, його дитиною), то об’єкта обкладення ПДФО, ВЗ і ЄСВ не виникає.¹⁴

Хоча ДПСУ (ДФСУ) вважає інакше, наполягаючи в останніх своїх ІПК¹⁵ на оподаткуванні доходу працівників у вигляді вартості харчування за принципом «шведського» столу та інших отриманих благ, незважаючи на судові рішення¹⁶ про скасування її ІПК. При цьому в жодній своїй ІПК ДПСУ (ДФСУ) не роз’яснила, як саме можна персоніфікувати зазначений дохід працівників.

У разі, коли оплачене підприємством відвідування відповідного закладу буде персоніфіковано (наприклад, для кожного працівника підприємством придбавається вхідний квиток), дохід працівника у вигляді вартості оплати такого відвідування (квитка) буде додатковим благом (як вартість безоплатно отриманих послуг), що підлягає обкладається ПДФО і ВЗ на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ. Оскільки в цьому випадку працівнику надається дохід у негрошовій формі (кошти «на руки» не виплачуються, а надається квиток на відвідування закладу, тобто працівник отримує тільки послуги), то база оподаткування збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

У додатку 4ДФ Податкового розрахунку дохід працівника у вигляді додаткового блага, збільшений на «натуральний» коефіцієнт, відображається у розділі І за ознакою доходу «126».

Сплата ПДФО і ВЗ в такій ситуації здійснюється протягом 3 операційних днів з дня, що настає за днем перерахування коштів відповідному закладу (пп. 168.1.4 ПКУ).

Персоніфікований дохід працівників у вигляді вартості відвідування відповідного закладу (якщо кожному працівнику підприємство буде купувати квиток) на підставі підпункту 2.3.4 Інструкції № 5 як виплата соціального характеру, надана в натуральній формі, що має індивідуальний характер, включається до ФОП у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Отже, такий дохід (вартість квитка) як заробітна плата (ФОП) буде базою нарахування ЄСВ.

Що стосується відображення в обліку витрат на проведення корпоративного новорічного заходу для працівників підприємства, а також різдвяно-новорічного свята для дітей працівників, то, нагадаємо, що податковий облік ведеться за правилами бухгалтерського обліку, а останнім обмежень по включенню до витрат сум, витрачених на вказане забезпечення працівників, не встановлено (немає і податкових різниць). Отже, суми витрат підприємства на зазначені різдвяно-новорічні заходи, які підтверджені первинними документами, в бухгалтерському (податковому) обліку включаються до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (відображаються на субрахунку 949) в періоді їх здійснення.

Вхідний ПДВ у витратах на різдвяно-новорічні заходи включається до податкового кредиту¹⁷ (незалежно від «господарства» операції) на підставі пункту 198.3 ПКУ з одночасним нарахуванням «компенсаційних» податкових зобов’язань з ПДВ через «негосподарство» операцій на підставі пункту 198.5 ПКУ.

Нагородження роботодавцем працівників за результатами роботи у звітному році

В кінці календарного (фінансового) року деякі підприємства проводять урочисті збори трудового колективу, на яких підводяться підсумки роботи у звітному році, а працівникам, які особливо відзначилися, роботодавці вручають почесні грамоти (дипломи), нагрудні знаки, медалі, ордени, кубки тощо, при цьому нагороджуваним працівникам, як правило, вручаються квіти.

Згідно з підпунктом 165.1.38 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, інші категорії громадян та/або переможці змагань, конкурсів.

Отже, вартість зазначених «морально-натуральних» (негрошових) заохочень, якими відзначаються (нагороджуються) працівники за результатами роботи у звітному році, не обкладається ПДФО та ВЗ.

У розділі І додатка 4ДФ Податкового розрахунку дохід працівника у вигляді вартості орденів, медалей, знаків, кубків, дипломів, грамот та квітів, якими відзначаються працівники, відображається за ознакою доходу «159».¹⁸

Що стосується квітів, то якщо їх вартість неможливо персоніфікувати (наприклад, якщо отримувачами квітів є декілька осіб), то такий неперсоніфікований дохід в Податковому розрахунку не відображається.¹⁹

Що стосується ЄСВ, то згідно з роз’ясненнями Державної служби статистики України щодо складових заробітної плати, визначених Інструкцією № 5, критерієм віднесення певної виплати у грошовій або натуральній формі до заробітної плати є можливість використання цієї виплати працівником для задоволення особистих потреб або потреб інших членів сім’ї. Вартісний еквівалент орденів, медалей, нагрудних знаків, грамот, дипломів таким визнаний бути не може, отже, не належить до заробітної плати.

Таким чином, вартість зазначених нагород (заохочень), якими нагороджуються працівники за результатами роботи за рік, не є базою нарахування ЄСВ.²⁰

Підтверджені первинними документами суми витрат підприємства на придбання почесних грамот (дипломів), нагрудних знаків, медалей, орденів, кубків, квітів тощо, які вручаються працівникам, в бухгалтерському (податковому) обліку включаються до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати» (відображаються на субрахунку 949).

Новорічне забезпечення дітей працівників
за рахунок державних органів і громадських організацій

Проводити різдвяні та новорічні свята для дітей (різдвяно-новорічні вистави) і дарувати дітям святкові подарунки (далі — різдвяно-новорічні дитячі заходи) можуть також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські (включаючи профспілкові) організації та створені ними заклади освіти, охорони здоров’я та культури, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів (далі разом — державні органи і громадські організації). Джерелом коштів для проведення зазначених різдвяно-новорічних дитячих заходів є власні кошти державних органів і громадських організацій або отримані від роботодавців (підприємств).

У разі перерахування коштів на проведення різдвяно-новорічних заходів зазначеним державним органам і громадським організаціям підприємству необхідно підготувати низку документів. Для того щоб всі бажаючі діти працівників змогли взяти участь у різдвяно-новорічних святах і отримати подарунки, підприємство повинно завчасно надати державним органам і громадським організаціям список таких дітей і скласти відомість на видачу подарунків. Як правило, різдвяно-новорічні заходи державними органами і громадськими організаціями проводяться для дітей віком до 14 років, але в них можуть брати участь і особи віком до 18 років, оскільки відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення повноліття — 18 років.

Якщо різдвяно-новорічні заходи проводить профспілка підприємства, то це повинно бути відображено в її рішенні, а також має бути передбачено статутом профспілки, кошторисом її доходів і витрат на календарний рік. На придбання різдвяно-новорічних подарунків та квитків на різдвяно-новорічні заходи повинні бути складені окремі кошториси — з розрахунку кількості дітей членів профспілки, вартості одного подарунка, вартості одного квитка.

Документами, що підтверджують можливість та факт видачі подарунків і квитків на різдвяно-новорічні заходи, є:

• рішення профспілки про видачу дитячих різдвяно-новорічних подарунків та квитків (в ньому зазначаються вид подарунка і гранична його вартість);
• кошторис доходів і витрат на проведення різдвяно-новорічних заходів;
• список дітей членів профспілки, яким мають бути надані новорічні подарунки (з урахуванням встановленого вікового критерію);
• відомість на видачу різдвяно-новорічних подарунків із зазначенням прізвищ членів профспілки (батьків) та їхніх дітей з підписом батьків про отримання подарунків;
• накладна на отримання різдвяно-новорічних подарунків і квитків від постачальника та розрахунковий документ, що підтверджує їх придбання (касовий чек, розрахунковий чек тощо);
• акт про списання подарунків і квитків.

Якщо профспілка підприємства проводить дитяче різдвяно-новорічне свято за рахунок профспілкових коштів, то на засіданні профкому складається і затверджується кошторис на організацію цього заходу (враховуючи кількість дітей, які беруть в ньому участь, витрати на одну дитину та інші витрати на проведення дитячого свята).

Документами, що підтверджують проведення дитячого різдвяно-новорічного свята, є:

• рішення профспілки про проведення цього заходу;
• кошторис доходів і витрат;
• накладна на отримання товарів, продуктів від постачальника, акти виконаних робіт (наданих послуг);
• акт про списання товарів, продуктів харчування на проведення дитячого різдвяно-новорічного свята.

Федерація професійних спілок України в листі від 10.11.2009 № 03/01-34/2521 повідомила, що порядок видачі дитячих святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, придбаних за рахунок бюджету профспілкової організації, має визначатися рішенням профспілкового комітету або колективним договором.

Таким чином, у підприємства існує два «профспілкових» варіанти фінансування дитячих різдвяно-новорічних заходів:

• за рахунок перерахування підприємством коштів профспілці підприємства;
• за рахунок власних коштів профспілки підприємства.

Що стосується оподаткування, то якщо підприємства перераховують кошти на проведення різдвяно-новорічних заходів державним органам і громадським організаціям, в т. ч. власній профспілці, оподаткування таких операцій здійснюється відповідно до норм Закону України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від 30.11.2000 № 2117-ІІІ (далі — Закон № 2117). Цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року і встановлює певні податкові пільги. При цьому в преамбулі Закону № 2117 зазначено, що цей документ регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених ПКУ.

З метою застосування Закону № 2117 під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі — ПМПО), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (ст. 4 Закону № 2117).

Таким чином, оскільки згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2025 ПМПО станом на 1 січня 2025 року дорівнює 3028 грн, гранична вартість дитячого святкового подарунка, що підпадає під пільги з оподаткування, передбачені Законом № 2117, у 2025 році становить 242,24 грн (3028 грн х 8%).

Що стосується граничної вартості дитячого святкового подарунка, який підпадає під пільги з оподаткування, передбачені Законом № 2117, в період з 1 по 15 січня 2026 року, то відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2026 розмір ПМПО з 1 січня 2026 року становитиме 3328 грн.

Отже, оскільки відповідно до Закону про Держбюджет-2026 розмір ПМПО станом на 1 січня 2026 року становитиме 3328 грн, то у 2026 році гранична вартість дитячого святкового подарунка, що не підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ на підставі Закону № 2117, становитиме 266,24 грн (3328 грн х 8%).

Облік витрат з новорічного забезпечення дітей працівників
за рахунок державних органів і громадських організацій

Відповідно до статті 1 Закону № 2117 підприємства — платники податку на прибуток, які перераховують кошти на проведення новорічних заходів державним органам і громадським організаціям, мають право включити їх до складу витрат в податковому обліку в сумі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

У контексті статті 1 Закону № 2117 під попереднім звітним періодом слід розуміти попередній звітний рік.

Звертаємо увагу, що в податковому обліку згідно з підпунктом 140.5.9 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, сума 4%-вого обмеження, зазначеного у статті 1 Закону № 2117 та підпункті 140.5.9 ПКУ, повинна визначатися, виходячи з суми:

• оподатковуваного прибутку за звітний 2024 рік — якщо кошти перераховані з 15 листопада по 31 грудня 2025 року;
• оподатковуваного прибутку за звітний 2025 рік — якщо кошти перераховані в період з 1 до 15 січня 2026 року.

Якщо у підприємства, яке в період з 15 листопада по 31 грудня 2025 року перераховує кошти на проведення різдвяно-новорічних дитячих заходів державним органам і неприбутковим організаціям, відсутній оподатковуваний прибуток за 2024 рік, у нього немає підстав на включення до витрат коштів, перерахованих на проведення різдвяно-новорічних заходів державним органам і неприбутковим організаціям у 2025 році.

У бухгалтерському обліку вся сума перерахованих підприємством коштів на проведення новорічних заходів державним органам і громадським організаціям включається до витрат у складі інших витрат операційної діяльності на підставі пункту 20 НП(С)БО 16 «Витрати».

Податок на додану вартість

Згідно зі статтею 2 Закону № 2117 звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій.

Таким чином, без нарахування ПДВ виробничі і торговельні підприємства продають дитячі святкові подарунки державним органам і громадським організаціям (в т. ч. профспілкам підприємств), вартість яких у 2025 році не вище 242,24 грн²¹, а в період з 1 по 15 січня 2026 року — не вище 266,24 грн.

ПДФО, військовий збір і ЄСВ

В період дії Закону № 2117 вартість святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих дітьми (батьками на дітей) від державних органів і громадських організацій, не включається до сукупного оподатковуваного доходу батьків таких дітей (ст. 3 Закону № 2117). Але, як і у випадку з оподаткуванням ПДВ, вартість подарунка, що не обкладається ПДФО і ВЗ, виходячи з норми статті 4 Закону № 2117, не повинна перевищувати 8% ПМПО (тобто у 2025 році не повинна перевищувати 242,24 грн, а у 2026 році — 266,24 грн), а подарунок повинен включати кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти.

Якщо вищевказані вимоги не виконуються (зокрема, вартість подарунка перевищує 8% ПМПО), то в питанні обкладення ПДФО і ВЗ вартості подарунків необхідно керуватися нормами «подарункового» підпункту 165.1.39 ПКУ, які розглянуті вище. Це випливає з норм пункту 5.2 ПКУ, згідно з яким за наявності протиріч в правилах оподаткування в нормативних актах застосовуються положення ПКУ.²²

Таким чином, як і у випадку з оподаткуванням подарунків, наданих роботодавцями працівникам (їхнім дітям), при наданні у грудні 2025 року дитячих святкових подарунків державними органами і громадськими організаціями не підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ у джерела їх надання вартість дитячого святкового подарунка в розмірі 1180,75 грн (4723 грн х 25%). Якщо вартість подарунка перевищує зазначену граничну суму, то сума перевищення після збільшення на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ) підлягає обкладенню ПДФО.

У державних органів і громадських організацій не оподатковувана ПДФО і ВЗ вартість дитячих святкових подарунків відображається в розділі І додатка 4ДФ Податкового розрахунку за ознакою доходу «160», а оподатковувана ПДФО і ВЗ вартість подарунків, збільшена на «натуральний» коефіцієнт, — за ознакою доходу «126».

Порядок оподаткування ПДФО і ВЗ вартості святкових подарунків, наданих профспілковою організацією дітям членів такої організації, є аналогічним вищерозглянутому.

Обкладення ПДФО і ВЗ вартості дитячих святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, які надаються за рахунок профспілки дітям працівників підприємства, здійснюється відповідно до вищерозглянутих норм Закону № 2117, але гранична не оподатковувана ПДФО і ВЗ сума дитячого подарунка, а також «дорослого» подарунка визначається згідно з підпунктом 165.1.39 ПКУ (див. спільний лист ДПАУ та Федерації профспілок України від 15.02.2011 № 4284/7/17-0717, 3071/6/17-0715, 58/01-16/330).

Законом № 2117 не обмежені вартість квитка на новорічно-різдвяні заходи для дітей і вік дітей, які можуть отримувати подарунки і квитки від профспілкових організацій, тому не обкладається ПДФО і ВЗ повна вартість такого квитка. Порядок видачі подарунків і квитків, придбаних за рахунок бюджету профспілкової організації, повинен визначатися рішенням профспілкового комітету або колективним договором (див. лист ДПАУ від 14.12.2009 № 27729/7/17-0717, лист Федерації профспілок України від 10.11.2009 № 03/01-34/2521).

Що стосується ЄСВ, то оскільки, як повідомлялося вище, вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не включається до ФОП (п. 3.23 Інструкції № 5) і зазначена у пункті 8 розділу ІІ Переліку № 1170, вказана вартість не є базою нарахування ЄСВ у державних органів і громадських організацій.

Якщо профспілка здійснює грошову виплату напередодні Нового року своїм членам — працівникам підприємства, то згідно з підпунктом 165.1.47 ПКУ не обкладається ПДФО і ВЗ сума виплат, які здійснюються за рішенням профспілки на користь члена такої профспілки протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суму доходу, яка дає право на застосування ПСП (у 2025 році — 4240 грн). Оскільки йдеться не про працівників профспілки, а про членів профспілки, то ЄСВ з таких виплат не сплачується.