Одной из потребностей здравоохранения и составляющей комплекса мероприятий по лечению граждан является донорство крови и ее компонентов — добровольный акт волеизъявления человека, заключающийся в даче крови или ее компонентов для последующего непосредственного использования их для лечения, изготовления соответствующих лекарственных препаратов или использования в научных исследованиях. Развитие донорства является важным социально-необходимым делом государства. Какие трудовые гарантии и льготы установлены законодательством для работников-доноров? Как оплачиваются донорам дни, в которые они проходили медицинское обследование и давали кровь? Каков порядок расчета и налогообложения среднего заработка, сохраняющегося за работниками в эти дни?Однією з потреб охорони здоров’я і складовою комплексу заходів з лікування громадян є донорство крові та її компонентів — добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях. Розвиток донорства є важливою соціально необхідною справою держави. Які трудові гарантії і пільги встановлені законодавством для працівників-донорів? Як оплачуються донорам дні, в які вони проходили медичне обстеження і давали кров? Який порядок розрахунку і оподаткування середнього заробітку, що зберігається за працівниками за ці дні?
Доноры на предприятии: трудовые гарантии и льготыДонори на підприємстві: трудові гарантії та пільги
На законодательном уровне в Украине отношения, связанные с донорством крови и ее компонентов, регулируются Законом Украины «О донорстве крови и ее компонентов» от 23.06.95 г. № 239/95-ВР (далее — Закон о донорстве).
Статьей 2 Закона о донорстве установлено, что донором может быть любой дееспособный гражданин Украины в возрасте от 18 лет, который прошел соответствующее медицинское обследование и у которого нет противопоказаний, определенных Министерством здравоохранения Украины (далее — донор). Взятие крови и (или) ее компонентов у донора разрешается только при условии, что здоровью донора не будет причинен ущерб. По личному решению донора дача крови и (или) ее компонентов может осуществляться бесплатно или с оплатой согласно нормам Порядка оплаты дачи донорами крови и (или) ее компонентов, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 27.12.2006 г. № 1821.
Статус донора подтверждается удостоверением донора крови и (или) ее компонентов (далее — удостоверение донора), которое выдается донору специализированными учреждениями и заведениями переливания крови, соответствующими подразделениями учреждений здравоохранения по форме, утвержденной постановлением Кабинета Министров Украины от 15.12.97 г. № 1407. Этим же постановлением утверждено Положение о порядке выдачи удостоверения донора крови и (или) ее компонентов.
Обязанности руководителей предприятий по содействию донорству крови
Согласно статье 6 Закона о донорстве руководители предприятий, учреждений, организаций (далее — предприятия) обязаны:
- способствовать учреждениям и заведениям здравоохранения в работе по привлечению граждан в ряды доноров;
- беспрепятственно отпускать с места работы по их заявлениям лиц, которые являются или изъявили желание стать донорами, в дни соответствующего медицинского обследования и сдачи крови, за исключением случаев, когда отсутствие донора на его рабочем месте в эти дни может привести к угрозе жизни или здоровья людей, к невыполнению заданий, связанных с обеспечением обороны, безопасности государства и общественного порядка, к существенному материальному ущербу или другим тяжким последствиям;
- предоставлять бесплатно необходимые помещения для взятия крови и (или) ее компонентов;
- решать отнесенные Законом о донорстве к их компетенции вопросы о предоставлении донорам соответствующих льгот и компенсаций.
Гарантии и льготы, установленные работникам-донорам
Гарантии донорам
Гарантии работникам-донорам установлены статьей 124 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статьей 9 Закона о донорстве.
В соответствии со статьей 124 КЗоТ за работниками-донорами сохраняется средний заработок за дни обследования в заведениях здравоохранения и сдачи крови для переливания. Этим работникам непосредственно после каждого дня сдачи крови для переливания предоставляется день отдыха с сохранением среднего заработка. По желанию работника этот день присоединяется к ежегодному отпуску.
Согласно статье 9 Закона о донорстве в день дачи крови и (или) ее компонентов (далее — кровь), а также в день медицинского обследования работник, который является или изъявил желание стать донором, освобождается от работы на предприятии, в учреждении, организации независимо от форм собственности с сохранением за ним среднего заработка. Непосредственно после каждого дня дачи крови, в том числе в случае дачи их в выходные, праздничные и нерабочие дни, донору предоставляется дополнительный день отдыха с сохранением за ним среднего заработка. По желанию работника этот день может быть присоединен к ежегодному отпуску или использован в другое время в течение года после дня дачи крови.
Министерство труда и социальной политики Украины (далее — Минтруда) в письме от 06.04.2011 г. № 76/13/133-11 (далее — Письмо № 76; см. ВТЗ № 3/2011, стр. 121) и письме от 21.09.2007 г. № 303/13/116-07 сообщило, что в случае дачи крови работником в свой выходной день этот день ему не оплачивается, а предоставляется один день отдыха с сохранением за работником среднего заработка или по его желанию этот день может быть присоединен к ежегодному отпуску или использован в другое время в течение года после дня дачи крови.
В случае, когда по согласованию с руководством предприятия в день дачи крови донор был привлечен к работе, ему по желанию предоставляется другой день отдыха с сохранением за ним среднего заработка (ч. третья ст. 9 Закона о донорстве). То есть работник за выполненную в этот день работу получает заработную плату и имеет право на дополнительный день отдыха с сохранением среднего заработка.1
1 См. пример в консультации «О начислении среднего заработка за день сдачи крови, если работник в этот день работал» Н. А. Синько, должностного лица Минсоцполитики, в журнале «Все о труде и зарплате» № 9/2019, стр. 90.
Относительно вышеприведенной нормы Минтруда в Письме № 76 и письме от 02.04.2010 г. № 90/13/116-10 разъяснило, что если по согласованию с руководством предприятия в день дачи крови работник был привлечен к работе, то ему по желанию предоставляется другой день отдыха с сохранением за ним среднего заработка. В этом случае работодатель предоставляет работнику 2 дня отдыха с сохранением за ним среднего заработка, а также эти дни отдыха он может присоединить к ежегодному отпуску. В случае если такого согласования с работодателем не было, и работник не подавал заявление об освобождении его от работы в день дачи крови, ему предоставляется один дополнительный день отдыха с сохранением за ним среднего заработка.
Также в вышеуказанных письмах разъяснено, что если работник сдает кровь, например, в 10 часов утра, а его смена начинается в 8 часов утра в этот день, он должен быть освобожден от работы в эту смену. Также этот работник имеет право на дополнительный день отдыха (рабочую смену) с сохранением среднего заработка за смену. То есть под дополнительным днем отдыха подразумевается рабочий день (смена) независимо от его (ее) продолжительности (в т. ч. если смена имеет продолжительность 12 часов).
Если работник сдал кровь в 10 часов утра, а его смена начинается в 20 часов вечера в этот же день, то, по мнению Минтруда, работник должен быть освобожден от работы в эту смену с сохранением среднего заработка. Также этот работник имеет право на дополнительный день отдыха (рабочую смену) с сохранением за ним среднего заработка за смену.
В случае, когда рабочая смена работника закончилась в 8 часов утра, а он сдает кровь в 10 часов утра в этот день, ему предоставляется один день отдыха с сохранением среднего заработка или по его желанию этот день может быть присоединен к ежегодному отпуску или использован в другое время в течение года после дня дачи крови.
Если дача крови произошла в период ежегодного отпуска, этот отпуск продлевается на соответствующее количество дней с учетом предоставления работнику дополнительного дня отдыха за каждый день дачи крови (ч. четвертая ст. 9 Закона о донорстве).
Следовательно, если работник во время ежегодного отпуска давал кровь один день, указанный отпуск необходимо продлить на 2 дня — на день дачи крови и на дополнительный день отдыха после дня дачи крови (письма Минтруда от 06.04.2011 г. № 76/13/133-11, от 02.04.2010 г. № 90/13/116-10 и от 21.09.2007 г. № 303/13/116-07).
Выплата среднего заработка работнику за дни медицинского обследования, дачи крови и дополнительный день отдыха осуществляется за счет денежных средств работодателя, у которого работает донор (ч. пятая ст. 9 Закона о донорстве).
Основания для предоставления гарантий и льгот
Согласно статье 14 Закона о донорстве лицо, изъявившее желание сдать кровь, обязано не позднее чем за 3 дня до дня медицинского обследования, которое проводится перед дачей крови, уведомить письменным заявлением администрацию по месту работы о своем намерении пройти такое обследование и сдать кровь. В таком заявлении работник-донор должен определить надлежащий ему дополнительный день отдыха (т. е. указать дату его предоставления).
Указанное заявление не подается в случае, когда работник-донор находится в отпуске, командировке или когда его кровь необходима срочно для оказания неотложной медицинской помощи больному, и в случае стихийного бедствия, аварий и катастроф, эпидемий, эпизоотий и других чрезвычайных ситуаций на всей территории Украины или в отдельных ее местностях, когда организация донорства крови и ее компонентов осуществляется под руководством Министерства здравоохранения Украины (далее — Минздрав), областных, Киевской городской государственных администраций.
Основаниями для оплаты дня медицинского обследования, дня дачи крови и дополнительного дня отдыха являются соответствующие справки, выданные донору по месту медицинского обследования или дачи крови (ч. шестая ст. 9 Закона о донорстве). Формы этих справок утверждены приказом Минздрава от 07.07.2003 г. № 301.
Согласно пункту 2.8 Порядка медицинского обследования доноров крови и (или) ее компонентов, утвержденного приказом Минздрава от 01.08.2005 г. № 385 (далее — Порядок № 385), донору после сдачи крови для предоставления льгот выдается справка по форме № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг», а если после прохождения медицинского обследования или по техническим причинам донация не состоялась — справка по форме № 436/о «Довідка щодо обстеження донора».
Обращаем внимание, что законодательство не содержит нормы об обязательном издании работодателем приказа об освобождении работника от работы в день медицинского обследования или дачи крови на основании его заявления. Кроме того, в законодательстве нет нормы о необходимости издания приказа об оплате дней медицинского обследования и дачи крови после прохождения медицинского обследования или дачи крови, что подтверждается соответствующими справками. Однако рекомендуем работодателям издавать два таких приказа или хотя бы один приказ, поскольку, во-первых, он поможет правильно табелировать работника-донора, во-вторых, будет основанием для начисления ему бухгалтерией среднего заработка за день медицинского обследования или сдачи крови.
Приказ об освобождении работника от работы в день медицинского обследования или дачи крови с сохранением среднего заработка издается на основании заявления работника.
Приказ об оплате работнику дня медицинского обследования или приказ об оплате дня дачи крови и предоставления работнику дополнительного дня отдыха (с указанием конкретной даты) с сохранением среднего заработка издаются на основании заявления работника и справки медицинского учреждения. Если дополнительный день отдыха по желанию работника присоединяется к ежегодному отпуску или переносится на другой срок, то об этом указывается в приказе.
Начисление среднего заработка при освобождении работников-доноров от работы
Расчет среднего заработка при освобождении работников-доноров от работы в день медицинского обследования, день дачи крови, дополнительный день отдыха осуществляется в соответствии с нормами Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100). В подпункте «і» пункта 1 этого Порядка указано, что установленный им механизм исчисления средней заработной платы применяется и в случаях освобождения работников-доноров от работы.
Расчетным периодом являются последние 2 календарных месяца работы, предшествующих вышеуказанным дням (событиям). Работникам, проработавшим на предприятии менее 2 календарных месяцев, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактически отработанное время. Если в течение последних 2 календарных месяцев работник не работал, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за предыдущие 2 месяца работы. Если и в течение этих месяцев работник не отработал ни одного рабочего дня, средняя заработная плата исчисляется исходя из установленных ему в трудовом договоре тарифной ставки, должностного (месячного) оклада. Время, в течение которого работник согласно действующему законодательству или по другим уважительным причинам не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (п. 2 Порядка № 100).
Выплаты, учитываемые при исчислении среднего заработка за последние 2 календарных месяца работы (в т. ч. при ее исчислении для оплаты дня дачи крови, дня медицинского обследования, дополнительного дня отдыха), установлены пунктом 3 Порядка № 100: основная заработная плата, доплаты и надбавки, премии, имеющие постоянный характер, вознаграждение по итогам годовой работы и выслугу лет, индексация и т. п. Премии включаются в заработок того месяца, на который они приходятся согласно расчетной ведомости на заработную плату. Если количество рабочих дней в расчетном периоде отработано не полностью, премии, вознаграждения и прочие поощрительные выплаты при исчислении средней заработной платы за последние 2 календарных месяца учитываются пропорционально времени, отработанному в расчетном периоде.2
2 Подробно об исчислении средней заработной платы для начисления работникам выплат, рассчитываемых исходя из последних 2 месяцев работы, рассказано в статье «Расчет среднего заработка за последние 2 месяца работы для начисления «среднезарплатных» выплат согласно Порядку № 100» журнала «Все о труде и зарплате» № 3/2019, стр. 6.
Выплаты, не учитываемые при исчислении среднего заработка, определены пунктом 4 Порядка № 100 (в основном это все одноразовые выплаты). Кроме выплат, указанных в абзаце первом пункта 4 Порядка № 100, при исчислении средней заработной платы за последние 2 месяца не учитываются также выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (в частности, за время отпусков, командировки, выполнения государственных и общественных обязанностей, профессионального обучения, вынужденного прогула и т. п.) и пособие по временной нетрудоспособности (абз. второй п. 4 Порядка № 100).1
Согласно пункту 8 Порядка № 100 начисление выплат, которые исчисляются из средней заработной платы за последние 2 месяца работы, осуществляется путем умножения среднедневного (часового) заработка на количество рабочих дней/часов, которые должны быть оплачены по среднему заработку. Среднедневная (часовая) заработная плата определяется делением заработной платы за фактически отработанные в течение 2 месяцев рабочие дни на количество отработанных рабочих дней (часов) за этот период.1
Обращаем внимание, если рассмотренные выше дополнительные дни отдыха присоединяются к ежегодному отпуску, в том числе если этот отпуск продлевается на такие дни, то расчет среднего заработка за указанные дни отдыха осуществляется именно в вышеуказанном порядке — исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, в то время как расчет средней заработной платы для начисления отпускных осуществляется в расчетном периоде, составляющем 12 календарных месяцев, т. е. порядок расчета отпускных и среднего заработка за дополнительный день отдыха различны.1
ПРИМЕР 1
Расчет средней заработной платы за дни медицинского обследования,
дачи крови и дополнительный день отдыха
Работник предприятия, оклад которого 8000 грн., в свои рабочие дни в текущем году прошел медицинское обследование (28 февраля) и дал кровь (5 марта), что подтверждено соответствующими справками, предоставленными медицинским учреждением. По заявлению работника день отдыха с сохранением среднего заработка, который предоставляется после дня дачи крови, присоединяется к его ежегодному отпуску, а именно в день 30 апреля. На предприятии 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.
В течение декабря 2019 года – марта 2020 года работник отработал и получил:
– в декабре отработал 16 дней (далее — отраб. д.) из 21 рабочего дня (далее — р. д.), предусмотренного графиком работы на этот месяц, и получил зарплату в сумме 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 отраб. д.). В остальные рабочие дни этого месяца работник болел;
– в январе отработал все рабочие дни (21 отраб. д.) и получил зарплату в размере оклада — 8000 грн.;
– в феврале отработал 19 дней из 20 р. д., поэтому получил зарплату в сумме 7600 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 19 отраб. д.) без учета оплаты за день медицинского обследования;
– в марте отработал 20 дней из 21 р. д., поэтому получил зарплату в сумме 7619,05 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 20 отраб. д.) без учета оплаты за день дачи крови.
Средний заработок, начисленный за день медицинского обследования в феврале, не участвует в расчете среднего заработка за день дачи крови в марте, и оба этих средних заработка не участвуют в расчете среднего заработка за дополнительный день отдыха, предоставляемый в апреле (абз. второй п. 4 Порядка № 100).
Определим средний заработок, который предприятие должно выплатить работнику за день медицинского обследования, день дачи крови и день отдыха, который присоединяется к ежегодному отпуску.
1. Исчисление среднего заработка за день медицинского обследования 28 февраля.
Расчетный период: декабрь 2019 года — январь 2020 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (для оплаты дня медицинского обследования):
(6095,24 грн. + 8000 грн.) : (16 отраб. д.+ 21 отраб. д.) = 380,95 грн.
2. Исчисление среднего заработка за день дачи крови 5 марта.
Расчетный период: январь – февраль 2020 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (для оплаты дня дачи крови):
(8000 грн. + 7600 грн.) : (21 отраб. д.+ 19 отраб. д.) = 390 грн.
3. Исчисление среднего заработка за дополнительный день отдыха 30 апреля.
Расчетный период: февраль – март 2020 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (для оплаты дополнительного дня отдыха):
(7600 грн. + 7619,05 грн.) : (19 отраб. д.+ 20 отраб. д.) = 390,23 грн.
Таким образом, работнику-донору необходимо начислить среднюю заработную плату за:
– день медицинского обследования в феврале в размере 380,95 грн.;
– день дачи крови в марте в размере 390 грн.;
– день отдыха в апреле в размере 390,23 грн.
ПРИМЕР 2
Расчет средней заработной платы, если дача крови произошла в период отпуска
Работнику предоставлен ежегодный основной отпуск с 10 марта по 2 апреля 2020 года (24 к. д.). В период этого отпуска — 31 марта он давал кровь, о чем 2 апреля предоставил предприятию соответствующую справку от медучреждения. В связи с этим работнику продлевается отпуск на 2 календарных дня (3 и 4 апреля), а за 31 марта (вторник) и 1 апреля (среда) ему начисляется средний заработок как за день дачи крови и дополнительный день отдыха после дня дачи крови. Оклад работника — 7500 грн.
В течение января – марта 2020 года работник отработал и получил:
– в январе отработал все рабочие дни этого месяца (21 отраб. д.) и получил зарплату в размере оклада — 7500 грн.;
– в феврале отработал 15 дней из 20 р. д., поэтому получил зарплату в сумме 5625 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 15 отраб. д.). В остальные рабочие дни этого месяца работник болел;
– в марте отработал 5 дней из 21 р. д., поэтому получил зарплату в сумме 1785,71 грн. (7500 грн. : 21 р. д. х 5 отраб. д.) без учета отпускных и оплаты дня дачи крови 31 марта.
Отпускные, начисленные в марте, и средний заработок, который начисляется за день дачи крови 31 марта, не участвуют в расчете среднего заработка работника для оплаты дополнительного дня отдыха 1 апреля, предоставляемого после дня дачи крови.
Определим средний заработок, который предприятие должно выплатить работнику за день дачи крови и дополнительный день отдыха, предоставляемый после дня дачи крови.
1. Исчисление среднего заработка за день дачи крови 31 марта.
Расчетный период: январь – февраль 2020 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (для оплаты дня дачи крови):
(7500 грн. + 5625 грн.) : (21 отраб. д.+ 15 отраб. д.) = 364,58 грн.
2. Исчисление среднего заработка за дополнительный день отдыха 1 апреля.
Расчетный период: февраль – март 2020 года. Среднедневная заработная плата работника в расчетном периоде (для оплаты дополнительного дня отдыха 1 апреля):
(5625 грн. + 1785,71 грн.) : (15 отраб. д.+ 5 отраб. д.) = 370,54 грн.
________________________________________________________________________
Налогообложение среднего заработка работников-доноров
В соответствии с подпунктом 2.2.12 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5, оплата работникам-донорам дней обследования, сдачи крови и отдыха, которые предоставляются после каждого дня сдачи крови или дней, присоединенных по желанию работника к ежегодному отпуску, включается в фонд дополнительной заработной платы фонда оплаты труда (ФОТ).
Следовательно, средний заработок, который сохраняется за работником-донором за дни обследования, дни сдачи крови и дни отдыха, которые предоставляются после каждого дня сдачи крови или присоединяются по желанию работника к ежегодному отпуску, в составе заработной платы (ФОТ) облагается налогом на доходы физических лиц, военным сбором на основании подпункта 164.2.1 Налогового кодекса Украины и единым социальным взносом на основании пункта 1 части 1 статьи 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI.
Прочие гарантии донорам, которые систематически сдают кровь
Статьей 10 Закона о донорстве установлены дополнительные льготы, предоставляемые работникам-донорам в связи с систематической бесплатной сдачей крови. Так, донорам, которые в течение года бесплатно сдали кровь и (или) ее компоненты в суммарном количестве, равном двум разовым максимально допустимым дозам (максимально допустимая доза крови составляет 450 мл, для плазмы — 600 мл; п. 3.1 Порядка № 385), пособие по временной нетрудоспособности в связи с заболеванием (далее — «больничные») выплачивается в размере 100% средней заработной платы независимо от стажа работы. Такая льгота предоставляется в течение года после сдачи крови и (или) ее компонентов в указанном количестве.
Норму о выплате «больничных» в размере 100% средней заработной платы независимо от стажа работы донорам, имеющим право на льготу, предусмотренную статьей 10 Закона о донорстве, содержит и статья 24 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV. Документом, подтверждающим право донора на указанную льготу, является справка медицинского учреждения о бесплатной даче им крови в соответствующем количестве (форма № 435/о).
В течение года после сдачи крови и (или) ее компонентов в суммарном количестве, равном двум разовым максимально допустимым дозам, доноры имеют право на первоочередное приобретение путевок для санаторно-курортного лечения по месту работы. Для таких доноров работодатели могут устанавливать и другие дополнительные льготы (части третья, четвертая ст. 10 Закона о донорстве).
Согласно статье 12 Закона о донорстве доноры, которые бесплатно сдали кровь в количестве 40 разовых максимально допустимых доз или плазму крови в количестве 60 разовых максимально допустимых доз, независимо от времени их сдачи, приобретают статус Почетного донора Украины. Таким лицам выдается соответствующее удостоверение и вручается нагрудный знак «Почетный донор Украины».
Для Почетных доноров Украины статьей 13 Закона о донорстве установлены дополнительные льготы, в частности, право на первоочередное приобретение по месту работы путевок для санаторно-курортного лечения и использование очередного ежегодного оплачиваемого отпуска в удобное для них время. Для Почетных доноров Украины работодателем могут быть установлены и другие дополнительные льготы.
На законодавчому рівні в Україні відносини, пов’язані з донорством крові та її компонентів, регулюються Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (далі — Закон про донорство).
Статтею 2 Закону про донорство встановлено, що донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров’я України (далі — донор). Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди. За особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою згідно з нормами Порядку оплати давання донорами крові та (або) її компонентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1821.
Статус донора підтверджується посвідченням донора крові та (або) її компонентів (далі — посвідчення донора), яке видається донору спеціалізованими установами і закладами переливання крові, відповідними підрозділами закладів охорони здоров’я, що перебувають у віданні Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ), за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. № 1407. Цією ж постановою затверджено Положення про порядок видачі посвідчення донора крові та (або) її компонентів, згідно з яким посвідчення донора видається не раніше ніж через 6 місяців після першого давання крові та (або) її компонентів.
Обов’язки керівників підприємств щодо сприяння донорству крові
Згідно зі статтею 6 Закону про донорство керівники підприємств, установ, організацій (далі — підприємства) зобов’язані:
- сприяти установам та закладам охорони здоров’я в роботі по залученню громадян до лав донорів;
- безперешкодно відпускати з місця роботи за їхніми заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків;
- надавати безоплатно необхідні приміщення для взяття крові та (або) її компонентів;
- вирішувати віднесені Законом про донорство до їхньої компетенції питання про надання донорам відповідних пільг та компенсацій.
Гарантії та пільги, встановлені працівникам-донорам
Гарантії донорам
Гарантії працівникам-донорам встановлені статтею 124 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 9 Закону про донорство.
Відповідно до статті 124 КЗпП за працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров’я і здавання крові для переливання. Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.
Згідно зі статтею 9 Закону про донорство в день давання крові та (або) її компонентів (далі — кров), а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Безпосередньо після кожного дня давання крові, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові.
Міністерство праці та соціальної політики України (далі — Мінпраці) в листі від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11 (далі — Лист № 76; див. ВТЗ № 3/2011, стор. 121) та листі від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07 повідомило, що у разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку із збереженням за працівником середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня давання крові.
У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові донор був залучений до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (ч. третя ст. 9 Закону про донорство). Тобто працівник за виконану в цей день роботу отримує заробітну плату і має право на додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку.
Щодо практичного застосування вищенаведеної норми Мінпраці в Листі № 76 та листі від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10 роз’яснило, що якщо за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові працівник був залучений до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. В цьому випадку роботодавець надає працівнику 2 дні відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку, а також ці дні відпочинку він може приєднати до щорічної відпустки. У разі коли такого погодження з роботодавцем не було, і працівник не подавав заяву про звільнення його від роботи в день давання крові, йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.
Також у вищевказаних листах роз’яснено, що якщо працівник здає кров, наприклад, о 10 годині ранку, а його зміна починається о 8 годині ранку в цей день, він повинен бути звільнений від роботи в цю зміну. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) із збереженням середнього заробітку за зміну. Тобто під додатковим днем відпочинку мається на увазі робочий день (зміна) незалежно від його (її) тривалості (в т. ч. якщо зміна має тривалість 12 годин).
Якщо працівник здав кров о 10 годині ранку, а його зміна починається о 20 годині вечора цього дня, то, на думку Мінпраці, працівник має бути звільнений від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) зі збереженням за ним середнього заробітку за зміну.
У разі, коли робоча зміна працівника закінчилася о 8 годині ранку, а він здає кров о 10 годині ранку цього дня, йому надається один день відпочинку із збереженням середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові.
Якщо давання крові відбулося в період щорічної відпустки, ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові (ч. четверта ст. 9 Закону про донорство).
Отже, якщо працівник під час щорічної відпустки давав кров один день, зазначену відпустку потрібно продовжити на 2 дні — на день давання крові та на додатковий день відпочинку після дня давання крові (листи Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11, від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10 та від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07).
Виплата середнього заробітку працівнику за дні медичного обстеження, давання крові та додатковий день відпочинку здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у якого працює донор (ч. п’ята ст. 9 Закону про донорство).
Підстави для надання гарантій та пільг
Згідно зі статтею 14 Закону про донорство особа, яка виявила бажання здати кров, зобов’язана не пізніше ніж за 3 дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи про свій намір пройти таке обстеження і здати кров. У такій заяві працівник-донор має визначити належний йому додатковий день відпочинку (тобто вказати дату його надання або про бажання приєднати його до щорічної відпустки).
Зазначена заява не подається у випадках, коли працівник-донор перебуває у відпустці, відрядженні або у разі, коли його кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у випадках стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях, коли організація донорства крові та її компонентів здійснюється під керівництвом МОЗ, обласних, Київської міської державних адміністрацій.
Підставами для оплати дня медичного обстеження, дня давання крові та додаткового дня відпочинку є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові (ч. шоста ст. 9 Закону про донорство). Форми цих довідок затверджені наказом МОЗ від 07.07.2003 р. № 301.
Згідно з пунктом 2.8 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого наказом МОЗ від 01.08.2005 р. № 385 (далі — Порядок № 385), донору після здавання крові для надання пільг видається довідка за формою № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг», а якщо після проходження медичного обстеження або з технічних причин донація не відбулася — довідка за формою № 436/о «Довідка щодо обстеження донора».
Звертаємо увагу, що законодавство не містить норми про обов’язкове видання роботодавцем наказу про звільнення працівника від роботи в день медичного обстеження чи давання крові на підставі його заяви. Крім того, в законодавстві немає норми про необхідність видання наказу про оплату днів медичного обстеження і давання крові після проходження медичного обстеження чи давання крові, що підтверджується відповідними довідками. Однак рекомендуємо роботодавцям видавати два таких накази або хоча б один наказ, оскільки, по-перше, він допоможе правильно табелювати працівника-донора, по-друге, буде підставою для нарахування йому бухгалтерією середнього заробітку за день медичного обстеження та/або давання крові.
Наказ про звільнення працівника-донора від роботи в день медичного обстеження чи давання крові зі збереженням середнього заробітку видається на підставі заяви працівника.
Наказ про оплату працівникові дня медичного обстеження або наказ про оплату дня давання крові та надання працівнику додаткового дня відпочинку (із зазначенням конкретної дати) зі збереженням середнього заробітку видаються на підставі заяви працівника та довідки медичної установи. Якщо додатковий день відпочинку за бажанням працівника приєднується до щорічної відпустки або переноситься на інший термін, то про це зазначається в наказі.
Нарахування середнього заробітку при звільненні працівників-донорів від роботи
Розрахунок середнього заробітку при звільненні працівників-донорів від роботи в день медичного обстеження, день давання крові, додатковий день відпочинку здійснюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено у підпункті «і» пункту 1 цього Порядку.
Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є останні 2 календарні місяці роботи, що передують вищезазначеним дням (подіям). Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (п. 2 Порядку № 100).
Виплати, що враховуються при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи (в т. ч. при її обчисленні для оплати дня давання крові, дня медичного обстеження, додаткового дня відпочинку), визначені в пункті 3 Порядку № 100: основна заробітна плата, доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років, індексація тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Виплати, що не враховуються при обчисленні середнього заробітку, визначені в пункті 4 Порядку № 100 (в основному це одноразові виплати). Крім виплат, зазначених в абзаці першому пункту 4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються також виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (зокрема, за час відпусток, відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, професійного навчання, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100).2
Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, здійснюється шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.2
Звертаємо увагу, якщо розглянуті вище додаткові дні відпочинку приєднуються до щорічної відпустки, в тому числі якщо ця відпустка продовжується на такі дні, то розрахунок середнього заробітку за зазначені дні відпочинку здійснюється саме у вищевказаному порядку — виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, в той час як розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних здійснюється в розрахунковому періоді, що становить 12 календарних місяців, тобто порядок розрахунку відпускних та середнього заробітку за додатковий день відпочинку різні.2
ПРИКЛАД 1
Розрахунок середньої заробітної плати за дні медичного обстеження,
давання крові та додатковий день відпочинку
Працівник підприємства, оклад якого 8000 грн., в свої робочі дні в поточному році пройшов медичне обстеження (28 лютого) і дав кров (5 березня), що підтверджено відповідними довідками, наданими медичним закладом. За заявою працівника день відпочинку із збереженням середнього заробітку, який надається після дня давання крові, приєднується до його щорічної відпустки, а саме в день 30 квітня. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.
Обчислимо оплату працівнику за вказані дні, якщо в місяцях розрахункових періодів, а саме протягом грудня 2019 року – березня 2020 року він відпрацював і отримав:
– в грудні відпрацював 16 днів (далі — відпрац. д.) з 21 робочого дня (далі — р. д.), передбаченого графіком роботи на цей місяць, і отримав заробітну плату в сумі 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.). В інші робочі дні цього місяця працівник хворів;
– в січні відпрацював всі робочі дні цього місяця (21 відпрац. д.) і отримав заробітну плату в розмірі окладу — 8000 грн.;
– в лютому відпрацював 19 днів з 20 р. д., тому отримав заробітну плату в сумі 7600 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 19 відпрац. д.) без урахування оплати за день медичного обстеження;
– в березні відпрацював 20 днів з 21 р. д., тому отримав заробітну плату в сумі 7619,05 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 20 відпрац. д.) без урахування оплати за день давання крові.
Середній заробіток, нарахований за день медичного обстеження в лютому, не бере участі в розрахунку середнього заробітку за день давання крові в березні, і обидва ці середні заробітки не беруть участі в розрахунку середнього заробітку за додатковий день відпочинку, що надається в квітні (абз. другий п. 4 Порядку № 100).
Визначимо середній заробіток, який підприємство має виплатити працівникові за день медичного обстеження, день давання крові та день відпочинку, який приєднується до щорічної відпустки.
1. Обчислення середнього заробітку за день медичного обстеження 28 лютого.
Розрахунковий період: грудень 2019 року – січень 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати дня медичного обстеження):
(6095,24 грн. + 8000 грн.) : (16 відпрац. д. + 21 відпрац. д.) = 380,95 грн.
2. Обчислення середнього заробітку за день давання крові 5 березня.
Розрахунковий період: січень – лютий 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати дня давання крові):
(8000 грн. + 7600 грн.) : (21 відпрац. д. + 19 відпрац. д.) = 390 грн.
3. Обчислення середнього заробітку за додатковий день відпочинку 30 квітня.
Розрахунковий період: лютий – березень 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати додаткового дня відпочинку):
(7600 грн. + 7619,05 грн.) : (19 відпрац. д. + 20 відпрац. д.) = 390,23 грн.
Таким чином, працівнику-донору необхідно нарахувати середню заробітну плату за:
– день медичного обстеження в лютому в розмірі 380,95 грн.;
– день давання крові в березні в розмірі 390 грн.;
– день відпочинку в квітні в розмірі 390,23 грн.
ПРИКЛАД 2
Розрахунок середньої заробітної плати, якщо давання крові відбулося в період відпустки
Працівнику надано щорічну основну відпустку з 10 березня по 2 квітня 2020 року (24 к. д.). В період цієї відпустки — 31 березня він давав кров, про що 2 квітня надав підприємству відповідну довідку від медичної установи. У зв’язку з цим працівникові продовжується відпустка на 2 календарні дні (3 і 4 квітня), а за 31 березня (вівторок) і 1 квітня (середа) йому нараховується середній заробіток як за день давання крові та додатковий день відпочинку після дня давання крові. Оклад працівника — 7500 грн.
Протягом січня – березня 2020 року працівник відпрацював і отримав:
– в січні відпрацював всі робочі дні цього місяця (21 відпрац. д.) і отримав зарплату в розмірі окладу — 7500 грн.;
– в лютому відпрацював 15 днів з 20 р. д., тому отримав зарплату в сумі 5625 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 15 відпрац. д.). В інші робочі дні цього місяця працівник хворів;
– в березні відпрацював 5 днів з 21 р. д., тому отримав зарплату в сумі 1785,71 грн. (7500 грн. : 21 р. д. х 5 відпрац. д.) без урахування відпускних і оплати дня давання крові 31 березня.
Відпускні, нараховані в березні, і середній заробіток, який нараховується за день давання крові 31 березня, не беруть участі в розрахунку середнього заробітку працівника для оплати додаткового дня відпочинку 1 квітня, що надається після дня давання крові.
Визначимо середній заробіток, який підприємство має виплатити працівникові за день давання крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня давання крові.
1. Обчислення середнього заробітку за день давання крові 31 березня.
Розрахунковий період: січень – лютий 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати дня давання крові):
(7500 грн. + 5625 грн.) : (21 відпрац. д. + 15 відпрац. д.) = 364,58 грн.
2. Обчислення середнього заробітку за додатковий день відпочинку 1 квітня.
Розрахунковий період: лютий – березень 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати додаткового дня відпочинку 1 квітня):
(5625 грн. + 1785,71 грн.) : (15 відпрац. д. + 5 відпрац. д.) = 370,54 грн.
________________________________________________________________________
Оподаткування середнього заробітку працівників-донорів
Відповідно до підпункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки, включається до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).
Отже, середній заробіток, що зберігається за працівником-донором за дні медичного обстеження, дні давання крові і дні відпочинку, що надаються після кожного дня давання крові або приєднуються за бажанням працівника до щорічної відпустки, у складі заробітної плати (ФОП) обкладається податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на підставі підпункту 164.2.1 Податкового кодексу України та єдиним соціальним внеском на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Інші гарантії донорам, які систематично здають кров
Статтею 10 Закону про донорство встановлено додаткові пільги, що надаються працівникам-донорам у зв’язку із систематичною безоплатною здачею крові. Так, донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (максимально допустима доза крові становить 450 мл, для плазми — 600 мл; п. 3.1 Порядку № 385), допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з захворюванням (далі — «лікарняні») виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Така пільга надається донорам протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості.
Норму про виплату «лікарняних» в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону про донорство, містить і стаття 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV. Документом, що підтверджує право донора на зазначену пільгу, є довідка закладу охорони здоров’я про безоплатне давання таким донором крові у відповідній кількості (форма № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг»).
Протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, донори мають право на першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи. Для таких донорів роботодавці можуть встановлювати й інші додаткові пільги (частини третя, четверта ст. 10 Закону про донорство).
Згідно зі статтею 12 Закону про донорство донори, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здавання, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України».
Для Почесних донорів України статтею 13 Закону про донорство встановлені додаткові пільги, зокрема, право на:
– першочергове придбання за місцем роботи путівок для санаторно-курортного лікування;
– використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час.
Для Почесних донорів України роботодавцем можуть бути встановлені й інші додаткові пільги.