Донори на підприємстві: трудові гарантії та пільги

На законодавчому рівні в Україні відносини, пов’язані з донорством крові та її компонентів, регулюються Законом України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР (далі — Закон про донорство).

Статтею 2 Закону про донорство встановлено, що донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров’я України (далі — донор). Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров’ю донора не буде заподіяно шкоди. За особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою згідно з нормами Порядку оплати давання донорами крові та (або) її компонентів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 р. № 1821.

Статус донора підтверджується посвідченням донора крові та (або) її компонентів (далі — посвідчення донора), яке видається донору спеціалізованими установами і закладами переливання крові, відповідними підрозділами закладів охорони здоров’я, що перебувають у віданні Міністерства охорони здоров’я України (далі — МОЗ), за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. № 1407. Цією ж постановою затверджено Положення про порядок видачі посвідчення донора крові та (або) її компонентів, згідно з яким посвідчення донора видається не раніше ніж через 6 місяців після першого давання крові та (або) її компонентів.

Обов’язки керівників підприємств щодо сприяння донорству крові

Згідно зі статтею 6 Закону про донорство керівники підприємств, установ, організацій (далі — підприємства) зобов’язані:

• сприяти установам та закладам охорони здоров’я в роботі по залученню громадян до лав донорів;
• безперешкодно відпускати з місця роботи за їхніми заявами осіб, які є або виявили бажання стати донорами, у дні відповідного медичного обстеження і здавання крові, за винятком випадків, коли відсутність донора на його робочому місці в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до суттєвої матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків;
• надавати безоплатно необхідні приміщення для взяття крові та (або) її компонентів;
• вирішувати віднесені Законом про донорство до їхньої компетенції питання про надання донорам відповідних пільг та компенсацій.

Гарантії та пільги, встановлені працівникам-донорам

Гарантії донорам

Гарантії працівникам-донорам встановлені статтею 124 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 9 Закону про донорство.

Відповідно до статті 124 КЗпП за працівниками-донорами зберігається середній заробіток за дні обстеження в закладах охорони здоров’я і здавання крові для переливання. Цим працівникам безпосередньо після кожного дня здавання крові для переливання надається день відпочинку із збереженням середнього заробітку. На бажання працівника цей день приєднується до щорічної відпустки.

Згідно зі статтею 9 Закону про донорство в день давання крові та (або) її компонентів (далі — кров), а також в день медичного обстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності із збереженням за ним середнього заробітку. Безпосередньо після кожного дня давання крові, в тому числі у разі давання їх у вихідні, святкові та неробочі дні, донору надається додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. За бажанням працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові.

Міністерство праці та соціальної політики України (далі — Мінпраці) в листі від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11 (далі — Лист № 76; див. ВТЗ № 3/2011, стор. 121) та листі від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07 повідомило, що у разі давання крові працівником у свій вихідний день цей день йому не оплачується, а надається один день відпочинку із збереженням за працівником середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки чи використано в інший час протягом року після дня давання крові.

У разі, коли за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові донор був залучений до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку (ч. третя ст. 9 Закону про донорство). Тобто працівник за виконану в цей день роботу отримує заробітну плату і має право на додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку.

Щодо практичного застосування вищенаведеної норми Мінпраці в Листі № 76 та листі від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10 роз’яснило, що якщо за погодженням з керівництвом підприємства в день давання крові працівник був залучений до роботи, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку. В цьому випадку роботодавець надає працівнику 2 дні відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку, а також ці дні відпочинку він може приєднати до щорічної відпустки. У разі коли такого погодження з роботодавцем не було, і працівник не подавав заяву про звільнення його від роботи в день давання крові, йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку.

Також у вищевказаних листах роз’яснено, що якщо працівник здає кров, наприклад, о 10 годині ранку, а його зміна починається о 8 годині ранку в цей день, він повинен бути звільнений від роботи в цю зміну. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) із збереженням середнього заробітку за зміну. Тобто під додатковим днем відпочинку мається на увазі робочий день (зміна) незалежно від його (її) тривалості (в т. ч. якщо зміна має тривалість 12 годин).

Якщо працівник здав кров о 10 годині ранку, а його зміна починається о 20 годині вечора цього дня, то, на думку Мінпраці, працівник має бути звільнений від роботи в цю зміну зі збереженням середнього заробітку. Також цей працівник має право на додатковий день відпочинку (робочу зміну) зі збереженням за ним середнього заробітку за зміну.

У разі, коли робоча зміна працівника закінчилася о 8 годині ранку, а він здає кров о 10 годині ранку цього дня, йому надається один день відпочинку із збереженням середнього заробітку або за його бажанням цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові.

Якщо давання крові відбулося в період щорічної відпустки, ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівнику додаткового дня відпочинку за кожний день давання крові (ч. четверта ст. 9 Закону про донорство).

Отже, якщо працівник під час щорічної відпустки давав кров один день, зазначену відпустку потрібно продовжити на 2 дні — на день давання крові та на додатковий день відпочинку після дня давання крові (листи Мінпраці від 06.04.2011 р. № 76/13/133-11, від 02.04.2010 р. № 90/13/116-10 та від 21.09.2007 р. № 303/13/116-07).

Виплата середнього заробітку працівнику за дні медичного обстеження, давання крові та додатковий день відпочинку здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у якого працює донор (ч. п’ята ст. 9 Закону про донорство).

Підстави для надання гарантій та пільг

Згідно зі статтею 14 Закону про донорство особа, яка виявила бажання здати кров, зобов’язана не пізніше ніж за 3 дні до дня медичного обстеження, що проводиться перед даванням крові, повідомити письмовою заявою адміністрацію за місцем роботи про свій намір пройти таке обстеження і здати кров. У такій заяві працівник-донор має визначити належний йому додатковий день відпочинку (тобто вказати дату його надання або про бажання приєднати його до щорічної відпустки).

Зазначена заява не подається у випадках, коли працівник-донор перебуває у відпустці, відрядженні або у разі, коли його кров терміново необхідна для надання невідкладної медичної допомоги хворому, та у випадках стихійного лиха, аварій та катастроф, епідемій, епізоотій та інших надзвичайних ситуацій на всій території України або в окремих її місцевостях, коли організація донорства крові та її компонентів здійснюється під керівництвом МОЗ, обласних, Київської міської державних адміністрацій.

Підставами для оплати дня медичного обстеження, дня давання крові та додаткового дня відпочинку є відповідні довідки, видані донору за місцем медичного обстеження чи давання крові (ч. шоста ст. 9 Закону про донорство). Форми цих довідок затверджені наказом МОЗ від 07.07.2003 р. № 301.

Згідно з пунктом 2.8 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого наказом МОЗ від 01.08.2005 р. № 385 (далі — Порядок № 385), донору після здавання крові для надання пільг видається довідка за формою № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг», а якщо після проходження медичного обстеження або з технічних причин донація не відбулася — довідка за формою № 436/о «Довідка щодо обстеження донора».

Звертаємо увагу, що законодавство не містить норми про обов’язкове видання роботодавцем наказу про звільнення працівника від роботи в день медичного обстеження чи давання крові на підставі його заяви. Крім того, в законодавстві немає норми про необхідність видання наказу про оплату днів медичного обстеження і давання крові після проходження медичного обстеження чи давання крові, що підтверджується відповідними довідками. Однак рекомендуємо роботодавцям видавати два таких накази або хоча б один наказ, оскільки, по-перше, він допоможе правильно табелювати працівника-донора, по-друге, буде підставою для нарахування йому бухгалтерією середнього заробітку за день медичного обстеження та/або давання крові.

Наказ про звільнення працівника-донора від роботи в день медичного обстеження чи давання крові зі збереженням середнього заробітку видається на підставі заяви працівника.

Наказ про оплату працівникові дня медичного обстеження або наказ про оплату дня давання крові та надання працівнику додаткового дня відпочинку (із зазначенням конкретної дати) зі збереженням середнього заробітку видаються на підставі заяви працівника та довідки медичної установи. Якщо додатковий день відпочинку за бажанням працівника приєднується до щорічної відпустки або переноситься на інший термін, то про це зазначається в наказі.

Нарахування середнього заробітку при звільненні працівників-донорів від роботи

Розрахунок середнього заробітку при звільненні працівників-донорів від роботи в день медичного обстеження, день давання крові, додатковий день відпочинку здійснюється відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено у підпункті «і» пункту 1 цього Порядку.

Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є останні 2 календарні місяці роботи, що передують вищезазначеним дням (подіям). Працівникам, які пропрацювали на підприємстві менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (п. 2 Порядку № 100).

Виплати, що враховуються при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи (в т. ч. при її обчисленні для оплати дня давання крові, дня медичного обстеження, додаткового дня відпочинку), визначені в пункті 3 Порядку № 100: основна заробітна плата, доплати і надбавки, премії, які мають постійний характер, винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років, індексація тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Якщо кількість робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні 2 календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Виплати, що не враховуються при обчисленні середнього заробітку, визначені в пункті 4 Порядку № 100 (в основному це одноразові виплати). Крім виплат, зазначених в абзаці першому пункту 4 Порядку № 100, при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються також виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (зокрема, за час відпусток, відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, професійного навчання, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100).²

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, здійснюється шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період.²

Звертаємо увагу, якщо розглянуті вище додаткові дні відпочинку приєднуються до щорічної відпустки, в тому числі якщо ця відпустка продовжується на такі дні, то розрахунок середнього заробітку за зазначені дні відпочинку здійснюється саме у вищевказаному порядку — виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, в той час як розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних здійснюється в розрахунковому періоді, що становить 12 календарних місяців, тобто порядок розрахунку відпускних та середнього заробітку за додатковий день відпочинку різні.²

ПРИКЛАД 1

Розрахунок середньої заробітної плати за дні медичного обстеження,
давання крові та додатковий день відпочинку

Працівник підприємства, оклад якого 8000 грн., в свої робочі дні в поточному році пройшов медичне обстеження (28 лютого) і дав кров (5 березня), що підтверджено відповідними довідками, наданими медичним закладом. За заявою працівника день відпочинку із збереженням середнього заробітку, який надається після дня давання крові, приєднується до його щорічної відпустки, а саме в день 30 квітня. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Обчислимо оплату працівнику за вказані дні, якщо в місяцях розрахункових періодів,  а саме протягом грудня 2019 року – березня 2020 року він відпрацював і отримав:

– в грудні відпрацював 16 днів (далі — відпрац. д.) з 21 робочого дня (далі — р. д.), передбаченого графіком роботи на цей місяць, і отримав заробітну плату в сумі 6095,24 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.). В інші робочі дні цього місяця працівник хворів;

– в січні відпрацював всі робочі дні цього місяця (21 відпрац. д.) і отримав заробітну плату в розмірі окладу — 8000 грн.;

– в лютому відпрацював 19 днів з 20 р. д., тому отримав заробітну плату в сумі 7600 грн. (8000 грн. : 20 р. д. х 19 відпрац. д.) без урахування оплати за день медичного обстеження;

– в березні відпрацював 20 днів з 21 р. д., тому отримав заробітну плату в сумі 7619,05 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 20 відпрац. д.) без урахування оплати за день давання крові.

Середній заробіток, нарахований за день медичного обстеження в лютому, не бере участі в розрахунку середнього заробітку за день давання крові в березні, і обидва ці середні заробітки не беруть участі в розрахунку середнього заробітку за додатковий день відпочинку, що надається в квітні (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Визначимо середній заробіток, який підприємство має виплатити працівникові за день медичного обстеження, день давання крові та день відпочинку, який приєднується до щорічної відпустки.

1. Обчислення середнього заробітку за день медичного обстеження 28 лютого.

Розрахунковий період: грудень 2019 року – січень 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати дня медичного обстеження):

(6095,24 грн. + 8000 грн.) : (16 відпрац. д. + 21 відпрац. д.) = 380,95 грн.

2. Обчислення середнього заробітку за день давання крові 5 березня.

Розрахунковий період: січень – лютий 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати дня давання крові):

(8000 грн. + 7600 грн.) : (21 відпрац. д. + 19 відпрац. д.) = 390 грн.

3. Обчислення середнього заробітку за додатковий день відпочинку 30 квітня.

Розрахунковий період: лютий – березень 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати додаткового дня відпочинку):

(7600 грн. + 7619,05 грн.) : (19 відпрац. д. + 20 відпрац. д.) = 390,23 грн.

Таким чином, працівнику-донору необхідно нарахувати середню заробітну плату за:

– день медичного обстеження в лютому в розмірі 380,95 грн.;

– день давання крові в березні в розмірі 390 грн.;

– день відпочинку в квітні в розмірі 390,23 грн.

ПРИКЛАД 2

Розрахунок середньої заробітної плати, якщо давання крові відбулося в період відпустки

Працівнику надано щорічну основну відпустку з 10 березня по 2 квітня 2020 року (24 к. д.). В період цієї відпустки — 31 березня він давав кров, про що 2 квітня надав підприємству відповідну довідку від медичної установи. У зв’язку з цим працівникові продовжується відпустка на 2 календарні дні (3 і 4 квітня), а за 31 березня (вівторок) і 1 квітня (середа) йому нараховується середній заробіток як за день давання крові та додатковий день відпочинку після дня давання крові. Оклад працівника — 7500 грн.

Протягом січня – березня 2020 року працівник відпрацював і отримав:

– в січні відпрацював всі робочі дні цього місяця (21 відпрац. д.) і отримав зарплату в розмірі окладу — 7500 грн.;

– в лютому відпрацював 15 днів з 20 р. д., тому отримав зарплату в сумі 5625 грн. (7500 грн. : 20 р. д. х 15 відпрац. д.). В інші робочі дні цього місяця працівник хворів;

– в березні відпрацював 5 днів з 21 р. д., тому отримав зарплату в сумі 1785,71 грн. (7500 грн. : 21 р. д. х 5 відпрац. д.) без урахування відпускних і оплати дня давання крові 31 березня.

Відпускні, нараховані в березні, і середній заробіток, який нараховується за день давання крові 31 березня, не беруть участі в розрахунку середнього заробітку працівника для оплати додаткового дня відпочинку 1 квітня, що надається після дня давання крові.

Визначимо середній заробіток, який підприємство має виплатити працівникові за день давання крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня давання крові.

1. Обчислення середнього заробітку за день давання крові 31 березня.

Розрахунковий період: січень – лютий 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати дня давання крові):

(7500 грн. + 5625 грн.) : (21 відпрац. д. + 15 відпрац. д.) = 364,58 грн.

2. Обчислення середнього заробітку за додатковий день відпочинку 1 квітня.

Розрахунковий період: лютий – березень 2020 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (для оплати додаткового дня відпочинку 1 квітня):

(5625 грн. + 1785,71 грн.) : (15 відпрац. д. + 5 відпрац. д.) = 370,54 грн.

________________________________________________________________________

Оподаткування середнього заробітку працівників-донорів

Відповідно до підпункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5, оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки, включається до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).

Отже, середній заробіток, що зберігається за працівником-донором за дні медичного обстеження, дні давання крові і дні відпочинку, що надаються після кожного дня давання крові або приєднуються за бажанням працівника до щорічної відпустки, у складі заробітної плати (ФОП) обкладається податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на підставі підпункту 164.2.1 Податкового кодексу України та єдиним соціальним внеском на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Інші гарантії донорам, які систематично здають кров

Статтею 10 Закону про донорство встановлено додаткові пільги, що надаються працівникам-донорам у зв’язку із систематичною безоплатною здачею крові. Так, донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам (максимально допустима доза крові становить 450 мл, для плазми — 600 мл; п. 3.1 Порядку № 385), допомога по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з захворюванням (далі — «лікарняні») виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Така пільга надається донорам протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості.

Норму про виплату «лікарняних» в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону про донорство, містить і стаття 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV. Документом, що підтверджує право донора на зазначену пільгу, є довідка закладу охорони здоров’я про безоплатне давання таким донором крові у відповідній кількості (форма № 435/о «Довідка щодо надання донорам пільг»).

Протягом року після здавання крові та (або) її компонентів у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, донори мають право на першочергове придбання путівок для санаторно-курортного лікування за місцем роботи. Для таких донорів роботодавці можуть встановлювати й інші додаткові пільги (частини третя, четверта ст. 10 Закону про донорство).

Згідно зі статтею 12 Закону про донорство донори, які безоплатно здали кров в кількості 40 разових максимально допустимих доз або плазму крові в кількості 60 разових максимально допустимих доз, незалежно від часу їх здавання, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається відповідне посвідчення і вручається нагрудний знак «Почесний донор України».

Для Почесних донорів України статтею 13 Закону про донорство встановлені додаткові пільги, зокрема, право на:

– першочергове придбання за місцем роботи путівок для санаторно-курортного лікування;

– використання чергової щорічної оплачуваної відпустки у зручний для них час.

Для Почесних донорів України роботодавцем можуть бути встановлені й інші додаткові пільги.