Надання відпустки і допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

Одним з видів матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються застрахованим особам в межах загальнообов’язкового державного соціального страхування, є допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні»), яка надається працівницям за період перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка).

«Декретна» відпустка є одним з видів соціальних відпусток.¹ Особливості надання підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємства) працівницям «декретної» відпустки визначені статтею 179 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтями 17 і 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Підстави для надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

Згідно зі статтею 179 КЗпП і статтею 17 Закону про відпустки «декретна» відпустка надається жінкам на підставі медичного висновку, яким є листок непрацездатності. Якщо жінка є сумісником, то для отримання зазначеної відпустки за місцем роботи за сумісництвом їй необхідно надати копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз до дня закінчення післяпологової відпустки.

Особам, які усиновили (взяли під опіку) дитину безпосередньо з пологового будинку, лікарем жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки видається листок непрацездатності на період з дня усиновлення (встановлення опіки) до дня закінчення післяпологової відпустки (п. 6.11 Інструкції № 455).

Під час перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретний» ЛН) видається на загальних підставах (п. 6.12 Інструкції № 455).

Оскільки «декретний» ЛН дає право на надання «декретної» відпустки, але не зобов’язує жінку її використовувати (вона може продовжувати працювати й надалі²), то для надання «декретної» відпустки працівниця повинна подати на ім’я керівника відповідну заяву, в якій вказується дата початку «декретної» відпустки (ця дата повинна бути не раніше дати початку тимчасової непрацездатності, зазначеної в «декретному» ЛН).

На підставі заяви працівниці та виданого в установленому порядку «декретного» ЛН (на роботі за сумісництвом — копії «декретного» ЛН) роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання жінці «декретної» відпустки.³ Якщо жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (6-річного віку за медичним висновком) і надала підприємству «декретний» ЛН, то такий ЛН їй оплачується, при цьому «декретна» відпустка може не оформлятися, оскільки законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток. У цьому випадку роботодавець може, але не зобов’язаний видати наказ про надання жінці «декретної» відпустки (тобто «декретний» ЛН може бути оплачений і без видання наказу про «декретну» відпустку). Якщо відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку закінчилася в період тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, то роботодавець на підставі поданої працівницею відповідної заяви видає наказ про надання їй «декретної» відпустки з дня, наступного за днем закінчення відпустки для догляду за дитиною.⁴

Усиновитель дитини з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надає також рішення про усиновлення дитини, видане судом (ст. 18-1 Закону про відпустки).

Якщо про надання працівниці «декретної» відпустки керівником видається наказ, то, як визначено типовою формою № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489, в наказі про надання відпустки має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові працівниці, якій надається відпустка, назва структурного підрозділу, назва професії (посади), вид відпустки, дати початку і закінчення відпустки. Оскільки «декретна» відпустка надається на підставі «декретного» ЛН, то останнім днем «декретної» відпустки необхідно вказувати останній день тимчасової непрацездатності, зазначеної в «декретному» ЛН.

Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

Тривалість «декретної» відпустки і відпустки у зв’язку з усиновленням дітей встановлена статтями 179, 182 КЗпП та статтями 17, 18-1, 20 Закону про відпустки, тривалість тимчасової непрацездатності, на період якої видається «декретний» ЛН, — пунктами 6.1 – 6.11 Інструкції № 455, а тривалість виплати «декретних» — статтею 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Крім того, для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тривалість «декретної» відпустки визначена пунктом 10 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.

Якщо працівниці «декретна» відпустка надається з першого дня тимчасової непрацездатності, вказаного в «декретному» ЛН, тривалість такої відпустки відповідає тривалості непрацездатності, зазначеної в «декретному» ЛН. Тривалість виплати «декретних» відповідає тривалості «декретної» відпустки (обидві тривалості обчислюються в календарних днях).

Розглянемо тривалість «декретної» відпустки для різних категорій працівниць і відпустки у зв’язку з усиновленням дітей, встановлену вищезазначеними нормативно-правовими актами (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами
і відпустки у зв’язку з усиновленням дітей

№ з/п	Категорії працівників, які мають право на «декретну» відпустку	Тривалість «декретної» відпустки в календарних днях (к. д.)	Особливості надання «декретної» відпустки
1	Жінки:		Відпустка надається в повному обсязі (тривалістю 126 і 140 к. д.) незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів
	– до пологів	70 к. д.
	– після пологів (без ускладнень)	56 к. д. починаючи з дня пологів
	– після пологів (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнень)	70 к. д. починаючи з дня пологів
2	Жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:		Відпустка надається в повному обсязі (тривалістю 180 к. д.) незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів
	– до пологів	90 к. д.
	– після пологів	90 к. д. починаючи з дня пологів
3	Особи, які усиновили дитину (дітей) з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування:		Відпустка надається після набуття чинності рішення суду про усиновлення дитини. У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками відпустка надається одному з батьків на їх розсуд
	– при усиновленні однієї дитини	56 к. д. з дня усиновлення
	– при усиновленні двох і більше дітей	70 к. д. з дня усиновлення

«Декретна» відпустка обчислюється сумарно (126 к. д., 140 к. д., 180 к. д.) і надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, в межах строку, зазначеного в «декретному» ЛН (ст. 20 Закону про відпустки).

У разі надання жінці «декретної» відпустки роботодавець зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї (до або після неї) щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на підприємстві в поточному робочому році, в тому числі надати щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (ст. 180 КЗпП, ст. 10, 20 Закону про відпустки).

Крім того, статтею 11 Закону про відпустки передбачено, що щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі настання строку «декретної» відпустки. Тобто, частина щорічної відпустки, що залишилася невикористаною, може бути надана після закінчення «декретної» відпустки або в інший час, узгоджений між працівницею і роботодавцем.

Перенесення (продовження) «декретної» відпустки внаслідок несвоєчасного використання права на отримання цієї відпустки з дня, зазначеного в «декретному» ЛН, за межі строку, передбаченого в ньому, не допускається. Тобто «декретна» відпустка повинна надаватися виключно в межах строку, зазначеного в «декретному» ЛН.

На період перебування працівниці в «декретній» відпустці для заміщення тимчасово не зайнятої посади керівник підприємства має право прийняти іншого працівника, уклавши з ним строковий трудовий договір.⁵

Порядок видачі листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами
та надання допомоги по вагітності та пологах

Порядок видачі «декретного» ЛН встановлено розділом 6 Інструкції № 455, а умови надання та тривалість виплати «декретних» визначено статтею 25 Закону № 1105 (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Страхові випадки та умови надання допомоги по вагітності та пологах

Страховий випадок, при якому видається листок непрацездатності (особи, яким видається листок непрацездатності)	Строк, з якого видається ЛН і настає право на допомогу по вагітності та пологах	Тривалість отримання допомоги по вагітності та пологах (календарних днів)			Заклад, що видає листок непрацездатності
		Загальна	До пологів	Після пологів
Загальний випадок вагітності та пологів (п. 6.1 Інструкції № 455, ч. 1 ст. 25 Закону № 1105)	З 30 тижнів вагітності	126	70	56	ЛПЗ, що спостерігає за вагітною
Передчасні або багатоплідні пологи, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді на підставі запису в історії пологів та обмінній карті вагітної, засвідченого підписом головного лікаря та печаткою ЛПЗ, де відбувались пологи (п. 6.2 Інструкції № 455, ч. 1 ст. 25 Закону № 1105)	З 28 тижнів вагітності	140	70	70	ЛПЗ, де відбулися пологи
Жінки, які належать до 1–3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (п. 6.3 Інструкції № 455)	З 27 тижнів вагітності	180	90	90	ЛПЗ, що спостерігає за вагітною або де відбулися пологи
Вагітна жінка, яка не спостерігалась в ЛПЗ з приводу вагітності до дня пологів (п.п. 6.4, п. 6.1 Інструкції № 455)	З дня пологів	56 (загальний випадок)	–	56 (загальний випадок)	ЛПЗ, де відбулися пологи
Передчасні або багатоплідні пологи, виникнення ускладнень під час пологів або після них у вагітної жінки, яка не спостерігалась в ЛПЗ з приводу вагітності до дня пологів (п.п. 6.4, п. 6.2 Інструкції № 455)	З дня пологів	70	–	70	ЛПЗ, де відбулися пологи
Вагітна жінка, яка належить до 1–3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, яка не спостерігалась в ЛПЗ з приводу вагітності до дня пологів (п.п. 6.4, п. 6.3 Інструкції № 455)	З дня пологів	90	–	90	ЛПЗ, де відбулися пологи
Передчасні пологи до 30 тижнів вагітності, якщо жінка виписується з пологового будинку з живою дитиною (п. 6.5 Інструкції № 455)	З дня пологів	140	–	140	ЛПЗ, де відбулися пологи
Передчасні пологи до 30 тижнів вагітності в разі народження мертвої дитини (п. 6.5 Інструкції № 455)	З дня пологів	70	–	70	ЛПЗ, де відбулися пологи
Особа, яка усиновила або взяла під опіку дитину протягом 2 місяців з дня її народження* (п.п. 6.11, п. 6.1 Інструкції № 455, ч. 2 ст. 25 Закону № 1105)	З дня усиновлення або встановлення опіки	56	–	–	Лікар жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки
Особа, яка усиновила або взяла під опіку одночасно двох і більше дітей протягом 2 місяців з дня їх народження * (п.п. 6.11, п. 6.2 Інструкції № 455, ч. 2 ст. 25 Закону № 1105)	З дня усиновлення або встановлення опіки	70	–	–
Жінка, яка усиновила або взяла під опіку дитину протягом 2 місяців з дня її народження*, що належить до 1–3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (п.п. 6.11, п. 6.3 Інструкції № 455, ч. 2 ст. 25 Закону № 1105)	З дня усиновлення або встановлення опіки	90	–	–

* День народження визначається за записом, зазначеним у свідоцтві про народження дитини та рішенні суду про її усиновлення (встановлення опіки).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1105 «декретні» надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період «декретної» відпустки. Розмір «декретних» обчислюється сумарно, і надаються вони в повному обсязі незалежно від кількості днів «декретної» відпустки, фактично використаних до пологів. Тобто «декретні» виплачуються застрахованим особам одноразово за весь період «декретної» відпустки.

«Декретні» повністю надаються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд).

«Декретні» надаються як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.⁶ Підставою для призначення «декретних» є виданий в установленому порядку «декретний» ЛН, а в разі роботи за сумісництвом — його копія, засвідчена підписом керівника та печаткою (за її наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону № 1105 у разі надання застрахованій особі «декретної» відпустки в період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності у зв’язку з хворобою закривається і з дня настання «декретної» відпустки видається інший листок непрацездатності — у зв’язку з вагітністю та пологами («декретний» ЛН). Кожен із зазначених листків непрацездатності оплачується за відповідними нормами Закону № 1105.

Якщо «декретний» ЛН видано працівниці в період простою підприємства (не з вини працівниці) або в період щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, «декретні» надаються з дня виникнення права на «декретну» відпустку — з дня надання такої відпустки (ч. 3 ст. 25 Закону № 1105). Тобто на підставі поданої заяви працівниці та виданого наказу роботодавця відпустки інших видів перериваються і працівниці надається «декретна» відпустка з нарахуванням «декретних» за весь період такої відпустки.⁷

Якщо «декретний» ЛН видано працівниці в період її перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, «декретні» виплачуються незалежно від виплати допомоги при народженні дитини (ч. 3 ст. 25 Закону № 1105).

Якщо працівниця не скористалася своїм правом на «декретну» відпустку з першого дня тимчасової непрацездатності, вказаного в «декретному» ЛН, а продовжує працювати і отримувати заробітну плату, роботодавець повинен виплатити «декретні» тільки за дні її фактичного перебування в «декретній» відпустці, оскільки, як зазначалося вище, «декретні» надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період «декретної» відпустки (ч. 1 ст. 25 Закону № 1105).

Чинним законодавством не передбачена одночасна виплата застрахованій особі «декретних» і заробітної плати. За дні, в які працівниця працювала і за які їй виплачена заробітна плата, «декретні» не виплачуються.⁸

Розмір та механізм обчислення допомоги по вагітності та пологах

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1105 «декретні» надаються застрахованій особі в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежать від страхового стажу.

Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку «декретних» визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).⁹

Згідно з нормами Порядку № 1266 процес нарахування «декретних» включає чотири основні етапи:

I — визначення розрахункового періоду;

II — визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді;

III — обчислення середньоденної заробітної плати;

IV — розрахунок суми «декретних».

Зупинимося детально на кожному з вищенаведених етапів нарахування зазначеної страхової виплати.

Розрахунковий період для нарахування «декретних»

Розрахунковий період для нарахування «декретних» визначається в тому ж порядку, що і для нарахування «лікарняних».¹⁰

Для нарахування «декретних» розрахунковим періодом є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи працівниці, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 3, 25 Порядку № 1266).

Наприклад, якщо страховий випадок настав («декретну» відпустку надано) 20 серпня 2020 року, то розрахунковим періодом є період з 1 серпня 2019 року по 31 липня 2020 року.

Якщо працівниця перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період для нарахування «декретних» визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку № 1266).

Наприклад, якщо жінка прийнята на роботу 15 січня 2020 року, а з 10 вересня 2020 року їй надається «декретна» відпустка, то розрахунковим періодом є період з 1 лютого по 31 серпня 2020 року (7 календарних місяців).

У разі якщо працівниця перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266).

Наприклад, якщо працівниця була прийнята на роботу 5 серпня 2020 року, а з 30 вересня 2020 року їй надається «декретна» відпустка, то розрахунковим періодом є період з 5 серпня по 29 вересня 2020 року (56 календарних днів).

Звертаємо увагу, що у разі прийняття працівника на роботу в перший робочий, але не в перший календарний день місяця, такий місяць не вважається повністю відпрацьованим місяцем (з першого до першого числа) і не включається до розрахункового періоду для нарахування страхових виплат (в т. ч. «декретних»).¹¹

Наприклад, для працівниці, яка прийнята на роботу 3 лютого 2020 року (день, який не є першим календарним днем лютого, але є першим робочим днем цього місяця, оскільки 1 і 2 лютого — вихідні дні: субота та неділя) і якій з 12 жовтня надається «декретна» відпустка, розрахунковий період включає період з 1 березня по 30 вересня. Тобто в даному випадку лютий не включається до розрахункового періоду, оскільки не вважається повністю відпрацьованим календарним місяцем (з першого до першого числа), незважаючи на те, що в лютому працівниця відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи, а єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) в цьому місяці сплачено з її заробітної плати за повний місяць (не менше мінімального страхового внеску).

Якщо працівниця не скористалася своїм правом на «декретну» відпустку з дня видачі «декретного» ЛН, а за власним бажанням продовжувала працювати (отримувати заробітну плату) і пішла у «декретну» відпустку в місяці, наступному за місяцем настання страхового випадку, то розрахунковим періодом для нарахування «декретних» є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (відповідно до виданого «декретного» ЛН виникло право на «декретну» відпустку і отримання «декретних»), а не 12 календарних місяців, що передують місяцю фактичного надання «декретної »відпустки.¹²

Наприклад, якщо працівниці був виданий «декретний» ЛН з 25 вересня 2020 року, але вона в період з 25 по 30 вересня продовжувала працювати і отримувати заробітну плату, а фактично «декретна» відпустка була їй надана (згідно з наказом керівника) з 1 жовтня 2020 року, то розрахунковим періодом для нарахування «декретних» буде період з 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року, тобто останні 12 календарних місяців перед місяцем настання страхового випадку (вересень), а не перед місяцем фактичного надання «декретної» відпустки (жовтень).

Виходячи з норм пункту 3 Порядку № 1266 з розрахункового періоду виключаються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, до яких належать:

– тимчасова непрацездатність;

– «декретна» відпустка;

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку за медичним висновком (далі — відпустка для догляду за дитиною);

– відпустка без збереження заробітної плати.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

З огляду на вищевикладене, якщо працівниці «декретна» відпустка надається з 7 жовтня 2020 року, а в розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) вона хворіла в період з 27 лютого по 3 квітня поточного року, тобто не працювала у зв’язку з хворобою весь березень, то цей місяць виключається з розрахункового періоду.¹³

Якщо працівниця з 2017 року по 14 квітня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, 15 квітня 2020 року вийшла на роботу, а з 28 вересня їй надано «декретну» відпустку, то з розрахункового періоду (вересень 2019 року – серпень 2020 року) виключаються 7 місяців (вересень 2019 року – березень 2020 року) і 14 календарних днів квітня 2020 року, в яких працівниця не працювала з поважних причин — перебувала у відпустці для догляду за дитиною.

Якщо працівниця з січня 2018 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років, а з 5 жовтня 2020 року їй видано «декретний» ЛН, то оскільки протягом останніх 12 місяців (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) у неї немає відпрацьованих днів з поважної причини (перебування у відпустці для догляду за дитиною), розрахункового періоду не буде.

У разі якщо працівниця хворіла (хвороба не пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням) в період з 21 вересня по 7 жовтня 2020 року (перший страховий випадок), а з 8 жовтня 2020 року в неї виникло право на призначення «декретних» (другий страховий випадок), то розрахунковий період для оплати днів хвороби (перший страховий випадок) включає вересень 2019 року – серпень 2020 року, а для нарахування «декретних» (другий страховий випадок) розрахунковий період буде інший: жовтень 2019 року – вересень 2020 року.

Звертаємо увагу, що при визначенні кількості календарних днів у розрахунковому періоді не виключаються:

– святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП;¹⁴

– календарні дні перебування в оплачуваних відпустках (щорічній, навчальній, творчій тощо);¹⁵

– календарні дні відсутності на роботі з інших підстав, передбачених і не передбачених законодавством, які не є поважними причинами відсутності на роботі з метою нарахування страхових виплат (тобто які не вказані в пункті 3 Порядку № 1266), зокрема календарні дні прогулу.¹⁶

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Пунктом 3 Порядку № 1266 встановлено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку «декретних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт з ЄСВ), що подаються до ДПСУ.

Таким чином, з норм пунктів 3, 32 Порядку № 1266 випливає, що при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді враховуються всі виплати, з яких сплачений ЄСВ, в тому числі разові виплати в місяцях, які відпрацьовані працівником не повністю з поважних причин.¹⁷

Для визначення розміру виплат, які були нараховані працівнику в розрахунковому періоді і з яких був сплачений ЄСВ, необхідно використовувати дані таблиці 6 Звіту з ЄСВ, в якій відображаються відомості про нараховані доходи кожному працівнику і сплачений з цих доходів ЄСВ.

Нагадаємо, що складові фонду оплати праці (далі — ФОП), в тому числі складові заробітної плати з метою обкладення ЄСВ, визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

Що стосується виплат, які не обкладаються ЄСВ, і, відповідно, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних», то вони наведені в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

– «лікарняні» і «декретні», оскільки вони нараховуються за календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, «декретна» відпустка), які виключаються з розрахункового періоду;¹⁸

– всі виплати, включаючи разові (в тому числі з яких сплачений ЄСВ), нараховані в місяцях розрахункового періоду, які виключаються з розрахункового періоду, тобто в яких весь місяць (з першого до першого числа) застрахована особа не працювала з поважних причин.¹⁹

Відпускні та інші «середньозарплатні» виплати, які обчислюються відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, в повній сумі (з якої сплачений ЄСВ, але в межах граничної суми місячного доходу, на який нараховується ЄСВ) враховуються в сумарному заробітку розрахункового періоду, з якого обчислюється середня заробітна плата для нарахування «декретних».¹⁹

Всі виплати для розрахунку «декретних» враховуються в місяці їх нарахування, за винятком «перехідних» відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, які нараховуються за певні календарні (робочі) дні (наприклад, середній заробіток за час перебування у відрядженні, який нараховується за робочі дні, що припадають на період відрядження).

Якщо працівник був незаконно звільнений з роботи, а суд через деякий час поновив його на роботі з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, то оскільки з такого середнього заробітку сплачується ЄСВ (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ; далі — Закон про ЄСВ), він враховується з розподілом по місяцях, за які нарахований, при визначенні сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді для нарахування« декретних».²⁰

«Перехідні» відпускні та інші «середньозарплатні» виплати (що припадають на два і більше суміжних місяці) відносяться до місяців, за які вони нараховані (як і з метою визначення бази нарахування ЄСВ).²¹ Це випливає з підпункту 1.6.1 Інструкції № 5, яким встановлено, що суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Оплата простою не з вини працівника (нараховується згідно зі статтею 113 КЗпП з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду) як виплата за невідпрацьований час відповідно до підпункту 2.2.12 Інструкції № 5 включається до додаткової заробітної плати ФОП, тому з неї сплачується ЄСВ, і, відповідно, оплату простою необхідно враховувати при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних».²²

Що стосується сумісників, то відповідно до пункту 30 Порядку № 1266 у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом (розрахунковий період також визначається за кожним місцем роботи окремо). «Декретні» нараховуються суміснику на підставі копії «декретного» ЛН, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (за її наявності) за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за всіма місцями роботи за сумісництвом. В такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються «декретні», за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Таким чином, у зовнішніх і внутрішніх сумісників обчислення середньої заробітної плати для нарахування «декретних» здійснюється окремо за кожним місцем роботи, проте в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ.²³

Обчислення середньоденної заробітної плати

Після визначення сумарної заробітної плати, яка враховується в розрахунковому періоді для нарахування «декретних», необхідно обчислити середньоденну заробітну плату, яка в подальшому використовується для розрахунку суми «декретних».

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувався ЄСВ, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність , «декретна» відпустка, відпустка для догляду за дитиною, відпустка без збереження заробітної плати (п. 3 Порядку № 1266).

Звертаємо увагу на те, що при розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних» загальний страховий стаж працівниці значення не має (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).

ПРИКЛАД 1

Визначення середньоденної заробітної плати, якщо розрахунковий період становить 12 місяців

Працівниці підприємства з 15 вересня 2020 року на підставі «декретного» ЛН надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів.

У розрахунковому періоді (останні 12 календарних місяців: вересень 2019 року – серпень 2020 року), що включає 366 календарних днів, працівниця працювала, а також:

– була у щорічній основній відпустці і навчальній відпустці;

– хворіла протягом 18 календарних днів;

– була у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину 55 календарних днів (з 18 березня по 11 травня).

Таким чином, працівниця була відсутня на роботі з поважних причин (хворіла і була у відпустці без збереження заробітної плати) сумарно протягом 73 (18 + 55) календарних днів, в тому числі весь квітень, який виключається з розрахункового періоду.

Загальний дохід працівниці в розрахунковому періоді без урахування «лікарняних», але з урахуванням відпускних та всіх інших виплат (в тому числі разових), з яких сплачено ЄСВ, — 58 463,27 грн.

Середньоденна заробітна плата у працівниці становить:

58 463,27 грн. : (366 к. д. – 73 к. д.) = 199,53 грн.

ПРИКЛАД 2

Визначення середньоденної заробітної плати,
якщо розрахунковий період становить менше 12 місяців

Працівниця прийнята на роботу 3 лютого 2020 року, тобто в день, який є першим робочим, але не першим календарним днем лютого 2020 року, оскільки 1 і 2 лютого 2020 року є вихідними днями підприємства (субота і неділя). З 15 жовтня 2020 року працівниці на підставі «декретного» ЛН надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. Оскільки в лютому 2020 року працівниця прийнята на роботу не з 1 числа, цей місяць до розрахункового періоду не включається. У розрахунковому періоді (7 календарних місяців: березень – вересень 2020 року), який включає 214 календарних днів, у працівниці немає періодів, в яких вона була відсутня на роботі з поважних причин. Сумарна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, в розрахунковому періоді у працівниці становить 45 780,26 грн.

Середньоденна заробітна плата:

45 780,26 грн. : 214 к. д. = 213,93 грн.

ПРИКЛАД 3

Визначення середньоденної заробітної плати,
якщо розрахунковий період становить менше ніж календарний місяць

Працівниця прийнята на роботу 3 вересня 2020 року, а з 29 жовтня їй на підставі «декретного» ЛН надається «декретна» відпустка тривалістю 180 календарних днів, оскільки вона належить до 3 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Оскільки у працівниці немає повністю відпрацьованих календарних місяців (з першого до першого числа), розрахунковий період включає фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (з 3 вересня по 28 жовтня) — 56 календарних днів. У розрахунковому періоді працівниця хворіла (була відсутня з поважних причин) 5 календарних днів, які виключаються з розрахункового періоду. Сумарна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, без урахування «лікарняних», в розрахунковому періоді у працівниці становить 9576,45 грн.

Середньоденна заробітна плата становить:

9576,45 грн. : (56 к. д. – 5 к. д.) = 187,77 грн.

_________________________________________________________________________

Згідно з пунктом 28 Порядку № 1266 якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Пунктом 5 Порядку № 1266 встановлено, що у разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, якщо особа працює в режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Таким чином, якщо працівниця в розрахунковому періоді не мала заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, оскільки в цьому періоді вона не працювала з поважних причин (наприклад, перебувала у відпустці для догляду за дитиною), то середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення тарифної ставки ( посадового окладу), встановленої на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).²⁴

ПРИКЛАД 4

Визначення середньоденної заробітної плати, якщо немає заробітку в розрахунковому періоді

Працівниця з 2018 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. З 22 вересня 2020 року працівниці видано «декретний» ЛН, тому з цієї дати їй мають бути нараховані «декретні» за період непрацездатності, зазначений в «декретному» ЛН — 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (вересень 2019 року – серпень 2020 року) працівниця не мала доходу, з якого сплачено ЄСВ, оскільки перебувала у відпустці для догляду за дитиною — не працювала з поважних причин. Посадовий оклад працівниці у вересні 2020 року — 7000 грн.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», що обчислюється з посадового окладу, встановленого на день настання страхового випадку, становить:

7000 грн. : 30,44 = 229,96 грн.

_____________________________________________________________________________

Обмеження розміру середньоденної заробітної плати

Законом № 1105 і Порядком № 1266 встановлено три обмеження при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних».

1. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день (далі — максимальна середньоденна зарплата), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Її розмір у 2020 році становить: з 1 січня — 70 845 грн. (15 х 4723 грн.); з 1 вересня — 75 000 грн. (15 х 5000 грн.).

Враховуючи вищевикладене, якщо працівниці надано «декретну» відпустку, наприклад, з 5 жовтня 2020 року (розрахунковий період: жовтень 2019 року – вересень 2020 року), то максимальна середньоденна зарплата, розрахована виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ у вересні 2020 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

75 000 грн. : 30,44 = 2463,86 грн.

2. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 19 Закону № 1105 застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону у вигляді допомоги по вагітності та пологах в розмірі, розрахованому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески (ЄСВ), але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Аналогічну норму (тільки в трохи застарілій редакції) містить абзац третій пункту 29 Порядку № 1266.

Отже, Законом № 1105 і Порядком № 1266 встановлено верхнє обмеження для середньоденної заробітної плати у разі, якщо працівниця протягом останніх 12 місяців (тобто протягом останніх 365 (у високосному році — 366) календарних днів) перед днем (на час) настання страхового випадку має страховий стаж сумарно менше 6 місяців.²⁵ Хоча регіональний орган Фонду стверджує²⁶, що страховий стаж необхідно обчислювати протягом 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку, але ми з цим не згодні (у вище процитованій нормі Закону № 1105 немає тексту «перед місяцем настання страхового випадку»).

Звертаємо увагу, що при застосуванні вищевказаного обмеження не має значення загальний страховий стаж працівника, але визначення страхового стажу протягом останніх 12 місяців здійснюється в тому ж порядку, що і визначення загального страхового стажу, яке регламентується статтею 21 Закону № 1105.²⁷

3. Встановлено нижнє обмеження для середньоденної заробітної плати. Так, згідно з частиною 2 статті 26 Закону № 1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду (тобто сплачувався ЄСВ), та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Аналогічну норму (тільки в трохи застарілій редакції) містить абзац третій пункту 2 Порядку № 1266.

Таким чином, незалежно від загального страхового стажу та страхового стажу протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку розмір «декретних» не може бути меншим за розмір «декретних», обчислених із мінімальної заробітної плати, встановленої на день настання страхового випадку.²⁵

Що стосується механізму розрахунку середньоденної заробітної плати у всіх вищезазначених випадках (із застосуванням обмежень), то він визначений у вище згаданому пункті 5 Порядку № 1266, відповідно до якого середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює в режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

ПРИКЛАД 5

Визначення середньоденної заробітної плати для нарахування
«декретних» виходячи з мінімальної заробітної плати

Працівниці з 5 жовтня 2020 року надається «декретна» відпустка. У розрахунковому періоді — останні 12 місяців (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) вона більше 9 місяців (з 1 жовтня 2019 року по 14 липня 2020 року) перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком, тому протягом останніх 12 місяців має страховий стаж менше 6 місяців. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 6 років і виходу на роботу з 15 липня 2020 року працівниця працює на умовах неповного робочого дня — 4 години на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві (фактично на ставку, що дорівнює 0,5 посади). Повний оклад за посадою працівниці становить 5200 грн., а її місячний оклад, розрахований пропорційно до індивідуального графіку роботи, становить 2600 грн. (5200 грн. х 0,5).

За відпрацьований час у розрахунковому періоді (з 15 липня по 30 вересня 2020 року) працівниці нарахована заробітна плата:

– за липень — 1469,57 грн. (5200 грн. : 184 р. г. х 52 відпрац. г.);

– за серпень — 2600 грн. (5200 грн. : 160 р. г. х 80 відпрац. г.);

– за вересень — 2600 грн. (5200 грн. : 176 р. г. х 88 відпрац. г.).

Сумарна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

1469,57 грн. (липень) + 2600 грн. (серпень) + 2600 грн. (вересень) = 6669,57 грн.

Оскільки в розрахунковому періоді працівниця з 1 жовтня 2019 року по 14 липня 2020 року не працювала з поважних причин (перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 6 років), цей період виключається з розрахункового періоду.

Кількість відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді, які враховуються при розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних»:

17 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) + 30 к. д. (вересень) = 78 к. д.

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

6669,57 грн. : 78 к. д. = 85,51 грн.

Для нарахування «декретних» визначимо верхнє обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку, а також нижнє обмеження у вигляді мінімальної середньоденної зарплати, що розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Максимальна середньоденна зарплата становить:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Мінімальна середньоденна зарплата становить:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді менше ніж максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати (85,51 грн. < 328,52 грн.), і менше ніж мінімальна середньоденна зарплата (85,51 грн. < 164,26 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується мінімальна середньоденна зарплата — 164,26 грн.

ПРИКЛАД 6

Визначення середньоденної заробітної плати для нарахування
«декретних» виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати

Працівниці з 28 вересня 2020 року надається «декретна» відпустка. Вона була прийнята на роботу 14 квітня 2020 року, а до цього протягом 7 місяців ніде не працювала, тому протягом останніх 12 місяців (366 календарних днів) перед днем настання страхового випадку має страховий стаж 5,46 місяців, що менше 6 місяців. У розрахунковому періоді (травень – серпень 2020 року), що включає 123 календарні дні, працівниця, оклад якої 12 000 грн., відпрацювала всі робочі дні, тому їй нарахована заробітна плата сумарно в розмірі 48 000 грн. (12 000 грн. х 4 міс.).

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

48 000 грн. : 123 к. д. = 390,24 грн.

Для нарахування «декретних» визначимо верхнє обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у вересні 2020 року — місяці настання страхового випадку, а також нижнє обмеження у вигляді мінімальної середньоденної зарплати, що розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у вересні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Максимальна середньоденна зарплата становить:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Мінімальна середньоденна зарплата становить:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді перевищує максимальну середньоденну зарплату (390,24 грн. > 328,52 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується максимальна середньоденна зарплата — 328,52 грн.

_________________________________________________________________________

Також слід враховувати, що в разі продовження «декретної» відпустки у зв’язку з передчасними або багатоплідними пологами, виникненням ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді, коли листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами продовжується на 14 календарних днів (період післяпологової відпустки збільшується з 56 до 70 календарних днів — п. 6.2 Інструкції № 455, ч. 1 ст. 25 Закону № 1105), для оплати додаткових 14 календарних днів «декретної» відпустки новий розрахунок середньоденної заробітної плати здійснювати не потрібно, оскільки це один і той же страховий випадок (тимчасова непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами).²⁸

Розрахунок суми «декретних»

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1266 сума «декретних» застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Якщо на період «декретної» відпустки припадають святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, а також дні, які не є робочими для осіб, які працюють на умовах неповного робочого тижня, то всі такі дні оплачуються в загальному порядку, оскільки «декретні» виплачуються за календарні дні.²⁹

ПРИКЛАД 7

Розрахунок суми «декретних»

Працівниці з 22 вересня 2020 року надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (вересень 2019 року – серпень 2020 року) працівниця 25 календарних днів хворіла (не працювала з поважних причин). У розрахунковому періоді сумарна заробітна плата працівниці, з якої сплачено ЄСВ, становить 73 854,26 грн. (без урахування «лікарняних»). Протягом останніх 12 місяців страховий стаж працівниці — більше 6 місяців, тому обмеження для суми «декретних», встановлене пунктом 2 частини 4 статті 19 Закону № 1105, до неї не застосовується.

Середньоденна заробітна плата становить:

73 854,26 грн. : (366 к. д. – 25 к. д. хвороби) = 216,58 грн.

Загальна сума «декретних»:

216,58 грн. х 126 к. д. «декретної» відпустки = 27 289,08 грн.

__________________________________________________________________________

Обмеження суми «декретних»

Як зазначалося вище, сума «декретних» у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувався ЄСВ (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, абзац третій п. 2 Порядку № 1266). Але ні Закон № 1105, ні Порядок № 1266 не роз’яснюють механізм застосування обмеження «декретних» максимальною величиною бази нарахування ЄСВ.

У вище процитованому пункті 5 Порядку № 1266, який роз’яснює механізм розрахунку середньоденної заробітної плати, не вказано, що цей механізм застосовується і для пункту 2 Порядку № 1266 (вказано, що він застосовується тільки відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку).

Отже, для цілей реалізації положень частини 2 статті 26 Закону № 1105 та абзацу третього пункту 2 Порядку № 1266 в частині застосування обмеження «декретних» максимальною величиною бази нарахування ЄСВ немає підстав використовувати механізм, наведений в пункті 5 Порядку № 1266, згідно з яким середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини, двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Обмежувати зверху середньоденну заробітну плату в місяці нарахування «декретних» максимальною середньоденною зарплатою, що розраховується шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ у такому місяці на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) або на кількість календарних днів у такому місяці не можна, оскільки верхнє обмеження для середньоденної заробітної плати вже передбачено пунктом 4 Порядку № 1266 на підставі даних останнього місяця розрахункового періоду (див. вище).

Враховуючи вищевикладене, якщо в повному місяці «декретної» відпустки розмір «декретних», обчислених згідно з пунктом 4 Порядку № 1266, в розрахунку на місяць є більшим за максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (за аналогією з використанням даних цього місяця для обчислення максимальної середньоденної зарплати), то сума перевищення працівниці не виплачується.³⁰

Сума «декретних» з урахуванням обмеження максимальною величиною розраховується в такій послідовності:

1) обчислюється середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат в розрахунковому періоді;

2) порівнюється обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата з максимальною середньоденною зарплатою (розрахованою з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду);

3) якщо обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата не перевищує максимальну середньоденну зарплату, то середньоденна заробітна плата множиться на кількість днів «декретної» відпустки;

4) якщо обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата перевищує максимальну середньоденну зарплату, то така максимальна середньоденна зарплата (розрахована виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду) множиться на кількість днів «декретної» відпустки. При цьому якщо в повному місяці «декретної» відпустки розрахована сума «декретних» перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, то сума «декретних» в цьому місяці обмежується вказаною максимальною величиною бази нарахування ЄСВ. Відповідно зменшується загальна сума «декретних».³⁰

Висновок про те, що сума «декретних» обмежується максимальною величиною бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, якщо в повному місяці тимчасової непрацездатності розрахована сума «декретних» перевищує зазначену максимальну величину бази нарахування ЄСВ, випливає з прикладу, наведеного в пункті 4 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 р. № 1022.³¹

При розрахунку «декретних» в повних місяцях «декретної» відпустки, що мають 31 календарний день (січень, березень, травень, липень, серпень, жовтень, грудень), сума «декретних», обчислена з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, в розрахунку на місяць може перевищувати верхнє обмеження — максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, внаслідок чого обмеження застосовується. При розрахунку «декретних» в повних місяцях «декретної» відпустки, що мають 30 (28 або 29 — в лютому) календарних днів, сума «декретних», обчислена з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, зазвичай менше такої максимальної величини.

ПРИКЛАД 8

Нарахування «декретних», якщо заробітна плата працівниці
перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску

Працівниці (заступник директора), прийнятій на роботу з 20 січня 2020 року в порядку переведення з іншого підприємства, з 28 вересня 2020 року по 31 січня 2021 року надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. Посадовий оклад працівниці — 75 000 грн. У розрахунковому періоді (лютий – серпень 2020 року) працівниця відпрацювала всі робочі дні, тому щомісяця отримувала заробітну плату в розмірі посадового окладу, а її заробітна плата в кожному місяці розрахункового періоду перевищувала максимальну величину бази нарахування ЄСВ (75 000 грн. > 70 845 грн.). Сумарна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, в розрахунковому періоді у працівниці становить 495 915 грн. (7 міс. х 70 845 грн.). Страховий стаж працівниці протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (лютий – серпень 2020 року):

29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) = 213 к. д.

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

495 915 грн. : 213 к. д. = 2328,24 грн.

Максимальна середньоденна зарплата (розраховується з максимальної величини бази нарахування ЄСВ у серпні 2020 року — останньому місяці розрахункового періоду):

70 845 грн. : 30,44 = 2327,37 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді є більшою за максимальну середньоденну зарплату (2328,24 грн. > 2327,37 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується максимальна середньоденна зарплата — 2327,37 грн.

Первинна сума «декретних» за період «декретної» відпустки:

2327,37 грн. х 126 к. д. = 293 248,62 грн.

Сума «декретних» по місяцях:

– у вересні — 6982,11 грн. (2327,37 грн. х 3 к. д.);

– в жовтні — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.);

– в листопаді — 69 821,10 грн. (2327,37 грн. х 30 к. д.);

– в грудні — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.);

– в січні 2021 року — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.).

Розрахунок показав, що сума «декретних», які припадають на жовтень, грудень і січень, що мають по 31 календарному дню, перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду – серпні 2020 року (72 148,47 грн. > 70 845 грн .), тому за жовтень, грудень і січень «декретні» повинні бути виплачені в сумі по 70 845 грн. Відповідно, зменшується і загальна сума «декретних».

У вересні та листопаді сума «декретних» у розрахунку на місяць не перевищила максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, тому за вересень і листопад сума «декретних» не коригується.

Остаточна сума «декретних» за період «декретної» відпустки:

6982,11 грн. (за вересень) +70 845 грн. (за жовтень) + 69 821,10 грн. (за листопад) + 70 845 грн. (за грудень) + 70 845 грн. (за січень) = 289 338,21 грн.

Таким чином, остаточна сума «декретних» буде менше первинної суми на 3910,41 грн. (293 248,62 – 289 338,21).

ПРИКЛАД 9

Нарахування «декретних» виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати

Працівниці з 7 жовтня 2020 року по 9 лютого 2021 року надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) жінка з 1 жовтня 2019 року по 20 травня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком, тому має страховий стаж менше 6 місяців протягом останніх 12 місяців, при цьому період перебування у відпустці для догляду за дитиною виключається з розрахункового періоду. В період з 21 травня по 30 вересня 2020 року, який включає 133 календарні дні, працівниця відпрацювала всі робочі (календарні) дні, за що їй нарахована сумарна заробітна плата в розмірі 45 236,18 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

45 236,18 грн. : 133 к. д. = 340,12 грн.

Оскільки у працівниці протягом останніх 12 місяців страховий стаж становить менше 6 місяців, для нарахування «декретних» визначимо верхнє обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Максимальна середньоденна зарплата становить:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді перевищує максимальну середньоденну зарплату (340,12 грн. > 328,52 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується максимальна середньоденна зарплата — 328,52 грн.

Сума «декретних», яка підлягає нарахуванню за весь період «декретної» відпустки:

328,52 грн. х 126 к. д. = 41 393,52 грн.

Звертаємо увагу, що зазначена сума «декретних», яка розрахована з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку, є остаточною і надалі вже не коригується, незважаючи на те, що в повних місяцях «декретної» відпустки (в грудні і січні, що мають по 31 календарному дню) сума «декретних» у розрахунку на місяць (328,52 грн. х 31 к. д. = 10 184,12 грн.) перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, тобто перевищує 10 000 грн. (5000 грн. х 2).

__________________________________________________________________________

Що стосується мінімальної суми «декретних», зазначеної в частині 2 статті 26 Закону № 1105 та в абзаці третьому пункту 2 Порядку № 1266 (сума «декретних» у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір «декретних», обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку), то необхідно керуватися пунктом 5 Порядку № 1266, в якому згадується про механізм розрахунку середньоденної заробітної плати виходячи з мінімальної заробітної плати.

Таким чином, мінімальна середньоденна заробітна плата за один календарний день для нарахування «декретних» визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку (надання «декретної» відпустки) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Якщо в будь-якому місяці (місяцях), на який (і) повністю припадає «декретна» відпустка, сума «декретних» менше ніж мінімальна заробітна плата, встановлена в місяці настання страхового випадку, то коригування «декретних» в такому місяці (місяцях) вже не проводиться (загальна сума «декретних» не зменшується).

При застосуванні нижнього обмеження суми «декретних» алгоритм розрахунку повинен бути таким:

1) розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат в розрахунковому періоді;

2) розраховується мінімальна середньоденна зарплата виходячи з мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку;

3) порівнюється середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді, з мінімальною середньоденною зарплатою:

– якщо середньоденна заробітна плата розрахункового періоду не менше мінімальної середньоденної зарплати, то перша величина множиться на кількість днів «декретної» відпустки;

– якщо середньоденна заробітна плата розрахункового періоду є меншою, ніж мінімальна середньоденна зарплата, то друга величина множиться на кількість днів «декретної» відпустки.³²

ПРИКЛАД 10

Нарахування «декретних» виходячи з мінімальної заробітної плати

Працівниці з 15 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року надано «декретну» відпустку тривалістю 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (вересень 2019 року – серпень 2020 року) їй нарахована заробітна плата в сумі 49 753,12 грн., а також «лікарняні» за 25 календарних днів хвороби, які виключаються з розрахункового періоду. Страховий стаж працівниці протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді:

49 753,12 грн. : (366 к. д. – 25 к. д. хвороби) = 145,90 грн.

Для виконання мінімальної гарантії щодо суми «декретних», встановленої частиною 2 статті 26 Закону № 1105, визначимо нижнє обмеження у вигляді мінімальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у вересні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Мінімальна середньоденна зарплата становить:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді менше, ніж мінімальна середньоденна зарплата (145,90 грн. < 164,26 грн.), «декретні» нараховуються працівниці виходячи з мінімальної середньоденної зарплати — 164,26 грн.

Сума «декретних», яка підлягає нарахуванню за весь період «декретної» відпустки:

164,26 грн. х 126 к. д. = 20 696,76 грн.

Ця сума «декретних» є остаточною і в подальшому не коригується.

__________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що гарантія, встановлена частиною 2 статті 26 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266 у вигляді виплати «декретних» у розмірі не менше за розмір «декретних», обчислений із мінімальної заробітної плати, поширюється на всіх працівниць незалежно від їхнього страхового стажу і встановленого їм режиму роботи (в тому числі на працівниць, яким встановлено неповний робочий час).³³

Порядок заповнення «декретного» ЛН, призначення та виплати «декретних»

Лицьова сторона «декретного» ЛН повинна бути заповнена лікарем (закладом охорони здоров’я) в установленому порядку.

Згідно з пунктом 9 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, у графі «Діагноз первинний» ЛН зазначається термін вагітності на час звернення, у графі «Діагноз заключний» — орієнтовний термін пологів; у графі «Причина непрацездатності:» підкреслюється «вагітність та пологи — 8»; у графі «Режим:» — «амбулаторний та стаціонарний»; у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується сумарна тривалість відпустки з відміткою дати відкриття ЛН (в першому стовпчику «З якого числа» вказується арабськими цифрами дата видачі ЛН (число, місяць, рік), що відповідає першому дню тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, у другому стовпчику «До якого числа включно» відображається словами дата закінчення ЛН (число і місяць), яка відповідає останньому дню тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами); у графі «Статі до роботи» — дата закінчення «декретної» відпустки (словами число і місяць), хоча логічніше було б вказувати в цій графі дату, коли працівниця повинна вийти на роботу після закінчення «декретної» відпустки (тобто 127-й календарний день — це не буде помилкою в заповненні «декретного» ЛН).³⁴

ЛН затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, для іногородніх жінок — додатково керівником закладу охорони здоров’я. ЛН завіряється печаткою закладу охорони здоров’я (за її наявності).

Додаткові дні післяпологової відпустки при патологічних пологах і багатоплідній вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН. Цей ЛН видається на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до 1–3 категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС. Підставою для видачі ЛН є запис в історії пологів та обмінній карті вагітної зі стаціонару закладу охорони здоров’я, де відбувалися пологи, який обов’язково повинен бути засвідчений підписом головного лікаря та печаткою ЛПЗ (при її наявності), де відбувались пологи (п. 6.2 Інструкції № 455).

Якщо всі необхідні записи на лицьовій стороні ЛН є і здійснені закладом охорони здоров’я (лікарем) в установленому порядку, то на підприємстві уповноваженими особами заповнюється оборотна сторона ЛН, де, зокрема, у графі «Призначена допомога» вказується кількість календарних днів, за які виплачуються «декретні». Дані про заробітну плату в місяцях розрахункового періоду і в місяці призначення «декретних» відображаються у графі «Довідка про заробітну плату» (зараз — на окремому аркуші)³², а у графі «Належить до виплати» вказується сума «декретних», що підлягає нарахуванню, і період, за який нараховуються «декретні».

Рішення про призначення матеріального забезпечення, в т. ч. «декретних», приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства (далі — комісія із соцстраху). Документи для призначення «декретних» («декретний» ЛН) розглядаються цією комісією не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні «декретних» із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається працівниці не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).

Що стосується виплати працівниці «декретних», яка здійснюється повністю за рахунок коштів Фонду, то згідно зі статтею 34 Закону № 1105 фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду згідно з Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженим постановою правління Фонду від 19.07.2018 р. № 12 (далі — Порядок № 12).³⁵

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами, в т. ч. про нараховані «декретні». Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до Порядку № 12 (п. 4 Порядку № 12).

Загальна кількість днів «декретної» відпустки і загальна сума «декретних» працівниць відображається страхувальником в рядку 2 «Допомога по вагітності та пологах» основної таблиці заяви-розрахунку, а персонально по працівницям сума «декретних» відображається у додатку 1.1 розділу I «Матеріальне забезпечення», при цьому до графи 10 «Причина непрацездатності» заяви-розрахунку вносяться цифри у відповідності з цифрами, зазначеними в рядку «Причина непрацездатності» ЛН (в нашому випадку вказується «вагітність та пологи – 8»).

Заява-розрахунок оформляється страхувальником на підставі рішення комісії з соцстраху підприємства про призначення «декретних» і має бути передана до робочого органу Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення (п. 2, 4 Порядку № 12).

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку (ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 8 Порядку № 12).

Страхувальник-роботодавець відкриває у банку окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів від Фонду (бюджетна установа відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі Державної казначейської служби України). Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок страхувальника, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (ч. 2 ст. 34 Закону № 1105).

Після надходження коштів, зазначених в заяві-розрахунку, на окремий рахунок страхувальника, останній зобов’язаний виплатити «декретні» працівницям у найближчий після дня їх призначення строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 32 Закону № 1105, п. 9 Порядку № 12).

Протягом місяця з дня виплати «декретних» страхувальник направляє Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 12. Формою Повідомлення передбачено відображення в ній, зокрема, суми і дати виплати коштів застрахованій особі за рахунок коштів Фонду. Повідомлення може бути надіслано в електронному вигляді з використанням ЕЦП або листом з повідомленням про вручення, або надано безпосередньо до органу Фонду (п. 10 Порядку № 12).

Якщо сума отриманих від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на виплату «декретних», невикористані страхові кошти повертаються страхувальником до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом 3 робочих днів та листом надсилається пояснення причин повернення коштів (ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 12 Порядку № 12).

Якщо жінка за власним бажанням звільняється під час перебування у «декретній» відпустці, то сума «декретних» за частину відпустки, яка припадає на період (дні) після звільнення, перерахунку та поверненню не підлягає.³⁶ У разі дострокового припинення «декретної» відпустки і виходу жінки на роботу вона повинна повернути роботодавцю частину «декретних», отриманих за невикористані дні «декретної» відпустки.³⁷