Предоставление отпуска и пособия в связи с беременностью и родамиНадання відпустки і допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

Одним из видов материального обеспечения, предоставляемого застрахованным лицам в рамках общеобязательного государственного социального страхования, является пособие по беременности и родам (далее — «декретные»), которое предоставляется работницам за период пребывания в отпуске в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск).

«Декретный» отпуск является одним из видов социальных отпусков.¹ Особенности предоставления предприятиями, учреждениями, организациями (далее — предприятия) работницам «декретного» отпуска определены статьей 179 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статьями 17 и 20 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках).

Основания для предоставления отпуска в связи с беременностью и родами

Согласно статье 179 КЗоТ и статье 17 Закона об отпусках «декретный» отпуск предоставляется женщинам на основании медицинского заключения, которым является листок нетрудоспособности. Если женщина является совместителем, то для получения указанного отпуска по месту работы по совместительству ей необходимо предоставить копию листка нетрудоспособности, удостоверенную подписью руководителя и печатью по основному месту работы.

В соответствии с пунктом 6.1 Инструкции о порядке выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, утвержденной приказом Министерства здравоохранения Украины от 13.11.2001 г. № 455 (далее — Инструкция № 455), листок нетрудоспособности в связи с беременностью и родами выдается по месту наблюдения за беременной с 30 недель беременности один раз до дня окончания послеродового отпуска.

Лицам, усыновившим (взявшим под опеку) ребенка непосредственно из роддома, врачом женской консультации на основании свидетельства о рождении ребенка и решения суда о его усыновлении или установлении опеки выдается листок нетрудоспособности на период со дня усыновления (установления опеки) до дня окончания послеродового отпуска (п. 6.11 Инструкции № 455).

Во время пребывания женщины в отпуске по уходу за ребенком листок нетрудоспособности в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» ЛН) выдается на общих основаниях (п. 6.12 Инструкции № 455).

Поскольку «декретный» ЛН дает право на предоставление «декретного» отпуска, но не обязывает женщину его использовать (она может продолжать работать и дальше²), то для предоставления «декретного» отпуска работница должна подать на имя руководителя соответствующее заявление, в котором указывается дата начала «декретного» отпуска (эта дата должна быть не ранее даты, указанной в «декретном» ЛН).

На основании заявления работницы и выданного в установленном порядке «декретного» ЛН (на работе по совместительству — копии «декретного» ЛН) работодатель издает приказ (распоряжение) о предоставлении женщине «декретного» отпуска.³ Если женщина находится в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста (6-летнего возраста согласно медицинскому заключению) и представила на предприятие «декретный» ЛН, то такой ЛН ей оплачивается, при этом «декретный» отпуск может не оформляться, поскольку законодательством не предусмотрено оформление одновременно двух отпусков. В этом случае работодатель может, но не обязан издать приказ о предоставлении женщине «декретного» отпуска (т. е. «декретный» ЛН может быть оплачен и без издания приказа о «декретном» отпуске). Если отпуск по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего (6-летнего) возраста закончился в период временной нетрудоспособности в связи с беременностью и родами, то работодатель на основании представленного работницей соответствующего заявления издает приказ о предоставлении ей «декретного» отпуска со дня, следующего за днем окончания отпуска по уходу за ребенком.⁴

Усыновитель ребенка из числа детей-сирот или детей, лишенных родительского попечения, представляет также решение об усыновлении ребенка, выданное судом.

Если о предоставлении работнице «декретного» отпуска руководителем издается приказ, то, как определено типовой формой № П-3 «Приказ (распоряжение) о предоставлении отпуска», утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 г. № 489, в приказе о предоставлении отпуска должны быть указаны фамилия, имя и отчество работницы, которой предоставляется отпуск, название структурного подразделения, название профессии (должности), вид отпуска, даты начала и окончания отпуска. Поскольку «декретный» отпуск предоставляется на основании «декретного» ЛН, то последним днем «декретного» отпуска необходимо указывать последний день временной нетрудоспособности, указанный в «декретном» ЛН.

Продолжительность отпуска в связи с беременностью и родами

Продолжительность «декретного» отпуска и отпуска в связи с усыновлением детей установлена статьями 179, 182 КЗоТ и статьями 17, 18-1, 20 Закона об отпусках, продолжительность временной нетрудоспособности, на период которой выдается «декретный» ЛН, — пунктами 6.1 – 6.11 Инструкции № 455, а продолжительность выплаты «декретных» — статьей 25 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV (далее — Закон № 1105).

Для женщин, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, продолжительность «декретного» отпуска определена пунктом 10 части первой статьи 30 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 г. № 796-XII.

Если работнице «декретный» отпуск предоставляется с первого дня временной нетрудоспособности, указанного в «декретном» ЛН, продолжительность такого отпуска соответствует продолжительности нетрудоспособности, указанной в «декретном» ЛН. Продолжительность выплаты «декретных» соответствует продолжительности «декретного» отпуска (обе продолжительности исчисляются в календарных днях).

Рассмотрим продолжительность «декретного» отпуска для различных категорий работников и отпуска в связи с усыновлением детей, установленную вышеперечисленными нормативно-правовыми актами (см. таблицу 1).

Таблица 1

Продолжительность отпуска в связи с беременностью и родами
и отпуска в связи с усыновлением детей

№ п/п	Категории работников, имеющих право на «декретный» отпуск	Продолжительность «декретного» отпуска  в календарных днях (к. д.)	Особенности предоставления «декретного» отпуска
1	Женщины:		Отпуск предоставляется в полном объеме (продолжительностью 126 и 140 к. д.) независимо от количества дней отпуска, фактически использованных до родов
	– до родов	70 к. д.
	– после родов (без осложнений)	56 к. д. начиная со дня родов
	– после родов (в случае рождения двоих и более детей и в случае осложнений)	70 к. д. начиная со дня родов
2	Женщины, пострадавшие вследствие Чернобыльской катастрофы:		Отпуск предоставляется в полном объеме (продолжительностью 180 к. д.) независимо от количества дней отпуска, фактически использованных до родов
	– до родов	90 к. д.
	– после родов	90 к. д. начиная со дня родов
3	Лица, усыновившие ребенка (детей) из числа детей-сирот или детей, лишенных родительского попечения:		Отпуск предоставляется после вступления в силу решения суда об усыновлении ребенка. В случае усыновления ребенка (детей) обоими родителями отпуск предоставляется одному из родителей по их усмотрению
	– при усыновлении одного ребенка	56 к. д. со дня усыновления
	– при усыновлении двоих и более детей	70 к. д. со дня усыновления

«Декретный» отпуск исчисляется суммарно (126 к. д., 140 к. д., 180 к. д.) и предоставляется полностью независимо от количества дней, фактически использованных до родов, в пределах срока, указанного в «декретном» ЛН (ст. 20 Закона об отпусках).

В случае предоставления женщине «декретного» отпуска работодатель обязан по заявлению женщины присоединить к нему (до или после него) ежегодные основной и дополнительный отпуска независимо от продолжительности ее работы на предприятии в текущем рабочем году (ст. 180 КЗоТ, ст. 10, 20 Закона об отпусках).

Кроме того, статьей 11 Закона об отпусках предусмотрено, что ежегодный отпуск должен быть перенесен на другой период или продлен в случае наступления срока «декретного» отпуска. То есть, оставшаяся неиспользованной часть ежегодного отпуска может быть предоставлена после окончания «декретного» отпуска или в другое время, согласованное между работницей и работодателем.

Перенесение (продление) «декретного» отпуска вследствие несвоевременного использования права на получение этого отпуска со дня, указанного в «декретном» ЛН, за границы срока, предусмотренного в нем, не допускается. То есть «декретный» отпуск должен предоставляться исключительно в пределах срока, указанного в «декретном» ЛН.

На период пребывания работницы в «декретном» отпуске для замещения временно не занятой должности руководитель предприятия имеет право принять другого работника, заключив с ним срочный трудовой договор.⁵

Порядок выдачи листка нетрудоспособности в связи с беременностью и родами,
и предоставления пособия по беременности и родам

Порядок выдачи «декретного» ЛН установлен разделом 6 Инструкции № 455, а условия предоставления и продолжительность выплаты «декретных» определены статьей 25 Закона № 1105 (см. таблицу 2).

Таблица 2

Страховые случаи и условия предоставления пособия по беременности и родам

Страховой случай, при котором выдается листок нетрудоспособности (лица, которым выдается листок нетрудоспособности)	Срок, с которого выдается ЛН и наступает право на пособие по беременности и родам	Продолжительность получения пособия по беременности и родам (календарных дней)			Учреждение, выдающее  листок нетрудоспособности
		Общая	До родов	После родов
Общий случай беременности и родов (п. 6.1 Инструкции № 455, ч. 1 ст. 25 Закона № 1105)	С 30 недель беременности	126	70	56	ЛПУ, наблюдающее за беременной
Преждевременные или многоплодные роды, возникновение осложнений во время родов или в послеродовом периоде на основании записи в истории родов и обменной карте беременной, удостоверенной подписью главного врача и печатью ЛПУ, где состоялись роды (п. 6.2 Инструкции № 455, ч. 1 ст. 25 Закона № 1105)	С 28 недель беременности	140	70	70	ЛПУ, где состоялись роды
Женщины, относящиеся к 1–3 категориям пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС (п. 6.3 Инструкции № 455)	С 27 недель беременности	180	90	90	ЛПУ, наблюдающее за беременной или где состоялись роды
Беременная женщина, которая не наблюдалась в ЛПУ по поводу беременности до дня родов (п.п. 6.4, п. 6.1 Инструкции № 455)	Со дня родов	56 (общий случай)	–	56 (общий случай)	ЛПУ, где состоялись роды
Преждевременные или многоплодные роды, возникновение осложнений во время родов или после них у беременной женщины, которая не наблюдалась в ЛПУ по поводу беременности до дня родов (п.п. 6.4, п. 6.2 Инструкции № 455)	Со дня родов	70	–	70	ЛПУ, где состоялись роды
Беременная женщина, относящаяся к 1–3 категориям пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС, которая не наблюдалась в ЛПУ по поводу беременности до дня родов (п.п. 6.4, п. 6.3 Инструкции № 455)	Со дня родов	90	–	90	ЛПУ, где состоялись роды
Преждевременные роды до 30 недель беременности, если женщина выписывается из роддома с живым ребенком (п. 6.5 Инструкции № 455)	Со дня родов	140	–	140	ЛПУ, где состоялись роды
Преждевременные роды до 30 недель беременности в случае рождения мертвого ребенка (п. 6.5 Инструкции № 455)	Со дня родов	70	–	70	ЛПУ, где состоялись роды
Лицо, усыновившее или взявшее под опеку ребенка в течение 2 месяцев со дня его рождения* (п.п. 6.11, п. 6.1 Инструкции № 455, ч. 2 ст. 25 Закона № 1105)	Со дня усыновления или установления опеки	56	–	–	Врач женской консультации на основании свидетельства о рождении ребенка и решения суда о его усыновлении или установлении опеки
Лицо, усыновившее или взявшее под опеку одновременно двоих и более детей в течение 2 месяцев со дня их рождения* (п.п. 6.11, п. 6.2 Инструкции № 455, ч. 2 ст. 25 Закона № 1105)	Со дня усыновления или установления опеки	70	–	–
Женщина, усыновившая или взявшая под опеку ребенка в течение 2 месяцев со дня его рождения*, которая относится к 1–3 категориям пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС (п.п. 6.11, п. 6.3 Инструкции № 455, ч. 2 ст. 25 Закона № 1105)	Со дня усыновления или установления опеки	90	–	–

* День рождения определяется по записи, указанной в свидетельстве о рождении ребенка и решении суда о его усыновлении (установлении опеки).

Согласно части 1 статьи 25 Закона № 1105 «декретные» предоставляются застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое компенсирует потерю заработной платы (дохода) за период «декретного» отпуска. Размер «декретных» исчисляется суммарно, и предоставляются они в полном объеме независимо от количества дней «декретного» отпуска, фактически использованных до родов. То есть «декретные» выплачиваются застрахованным лицам разово за весь период «декретного» отпуска.

«Декретные» полностью предоставляются за счет денежных средств Фонда социального страхования Украины (далее — Фонд).

Декретные» предоставляются как по основному месту работы, так и по месту работы по совместительству.⁶ Основанием для назначения «декретных» является выданный в установленном порядке «декретный» ЛН, а в случае работы по совместительству — его копия, заверенная подписью руководителя и печатью (при ее наличии) по основному месту работы (ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закона № 1105).

В соответствии с частью 3 статьи 25 Закона № 1105 в случае предоставления застрахованному лицу «декретного» отпуска в период его временной нетрудоспособности листок нетрудоспособности в связи с болезнью закрывается и со дня наступления «декретного» отпуска выдается другой листок нетрудоспособности — в связи с беременностью и родами («декретный» ЛН). Каждый из указанных листков нетрудоспособности оплачивается по соответствующим нормам Закона № 1105.

Если «декретный» ЛН выдан работнице в период простоя предприятия (не по вине работницы) либо в период ежегодного (основного или дополнительного) отпуска, отпуска без сохранения заработной платы, дополнительного отпуска в связи с обучением, творческого отпуска, «декретные» предоставляются со дня возникновения права на «декретный» отпуск — со дня предоставления такого отпуска (ч. 3 ст. 25 Закона № 1105). То есть на основании поданного заявления работницы и изданного приказа работодателя отпуска других видов прерываются и работнице предоставляется «декретный» отпуск с начислением «декретных» за весь период такого отпуска.⁷

Если «декретный» ЛН выдан работнице в период ее пребывания в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста, «декретные» выплачиваются независимо от выплаты помощи при рождении ребенка (ч. 3 ст. 25 Закона № 1105).

Если работница не воспользовалась своим правом на «декретный» отпуск с первого дня временной нетрудоспособности, указанного в «декретном» ЛН, а продолжает работать и получать заработную плату, работодатель должен выплатить «декретные» только за дни ее фактического пребывания в «декретном» отпуске, поскольку, как отмечалось выше, «декретные» предоставляются застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое компенсирует потерю заработной платы (дохода) за период «декретного» отпуска (ч. 1 ст. 25 Закона № 1105).

Действующим законодательством не предусмотрена одновременная выплата застрахованному лицу «декретных» и заработной платы. За дни, в которые работница работала и за которые ей выплачена заработная плата, «декретные» не выплачиваются.⁸

Размер и механизм исчисления пособия по беременности и родам

В соответствии с частью 1 статьи 26 Закона № 1105 «декретные» предоставляются застрахованному лицу в размере 100% средней заработной платы (дохода), исчисленной в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины, и не зависят от страхового стажа.

Механизм исчисления средней заработной платы для расчета «декретных» определен Порядком исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 26.11.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266).⁹

Согласно нормам Порядка № 1266 процесс начисления «декретных» включает четыре основных этапа:

I — определение расчетного периода;

II — определение суммарной заработной платы в расчетном периоде;

III — исчисление среднедневной заработной платы;

IV — расчет суммы «декретных».

Остановимся подробно на каждом из вышеприведенных этапов начисления указанной страховой выплаты.

Расчетный период для начисления «декретных»

Расчетный период для начисления «декретных» определяется в том же порядке, что и для начисления «больничных».¹⁰

Для начисления «декретных» расчетным периодом являются 12 календарных месяцев пребывания в трудовых отношениях (с первого до первого числа) по последнему основному месту работы работницы, предшествующих месяцу, в котором наступил страховой случай (п. 3, 25 Порядка № 1266).

Например, если страховой случай наступил («декретный» отпуск предоставлен) 20 августа 2020 года, то расчетным периодом является период с 1 августа 2019 года по 31 июля 2020 года.

Если работница находилась в трудовых отношениях менее 12 календарных месяцев по последнему основному месту работы, расчетный период для начисления «декретных» определяется за фактически отработанные календарные месяцы (с первого до первого числа) (п. 26 Порядка № 1266).

Например, если женщина принята на работу 15 января 2020 года, а с 10 сентября 2020 года ей предоставляется «декретный» отпуск, то расчетным периодом является период с 1 февраля по 31 августа 2020 года (7 календарных месяцев).

В случае если работница состояла в трудовых отношениях меньше календарного месяца по последнему основному месту работы, расчетный период определяется за фактически отработанное время (календарные дни) перед наступлением страхового случая (п. 27 Порядка № 1266).

Например, если работница была принята на работу 5 августа 2020 года, а с 30 сентября 2020 года ей предоставляется «декретный» отпуск, то расчетным периодом является период с 5 августа по 29 сентября 2020 года (56 календарных дней).

Обращаем внимание, в случае принятия работника на работу в первый рабочий, но не в первый календарный день месяца, такой месяц не считается полностью отработанным месяцем (с первого до первого числа) и не включается в расчетный период для начисления страховых выплат (в т. ч. «декретных»).¹¹

Например, для работницы, которая принята на работу 3 февраля 2020 года (день, не являющийся первым календарным днем февраля, но являющийся первым рабочим днем этого месяца, поскольку 1 и 2 февраля — выходные дни: суббота и воскресенье) и которой с 12 октября предоставляется «декретный» отпуск, расчетный период включает период с 1 марта по 30 сентября. То есть в данном случае февраль не включается в расчетный период, поскольку не считается полностью отработанным календарным месяцем (с первого до первого числа), несмотря на то, что в феврале работница отработала все рабочие дни по графику работы, а единый социальный взнос (далее — ЕСВ) в этом месяце уплачен с ее заработной платы за полный месяц (не меньше минимального страхового взноса).

Если работница не воспользовалась своим правом на «декретный» отпуск со дня выдачи «декретного» ЛН, а по собственному желанию продолжала работать (получать заработную плату) и ушла в «декретный» отпуск в месяце, следующем за месяцем наступления страхового случая, то расчетным периодом для начисления «декретных» являются 12 календарных месяцев, предшествующих месяцу, в котором наступил страховой случай (согласно выданному «декретному» ЛН возникло право на «декретный» отпуск и получение «декретных»), а не 12 календарных месяцев, предшествующих месяцу фактического предоставления «декретного» отпуска.¹²

Например, если работнице был выдан «декретный» ЛН с 25 сентября 2020 года, но она в период с 25 по 30 сентября продолжала работать и получать заработную плату, а фактически «декретный» отпуск был ей предоставлен (согласно приказу руководителя) с 1 октября 2020 года, то расчетным периодом для начисления «декретных» будет период с 1 сентября 2019 года по 31 августа 2020 года, т. е. последние 12 календарных месяцев перед месяцем наступления страхового случая (сентябрь), а не перед месяцем фактического предоставления «декретного» отпуска (октябрь).

Исходя из норм пункта 3 Порядка № 1266, из расчетного периода исключаются календарные дни, не отработанные по уважительным причинам, к которым относятся:

– временная нетрудоспособность;

– «декретный» отпуск;

– отпуск по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста и 6-летнего возраста по медицинскому заключению (далее — отпуск по уходу за ребенком);

– отпуск без сохранения зарплаты.

Месяцы расчетного периода (с первого до первого числа), в которых застрахованное лицо не работало по уважительным причинам, исключаются из расчетного периода.

Учитывая вышеизложенное, если работнице «декретный» отпуск предоставляется с 7 октября 2020 года, а в расчетном периоде (октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года) она болела в период с 27 февраля по 3 апреля текущего года, т. е. не работала в связи с болезнью весь март, то этот месяц исключается из расчетного периода.¹³

Если работница с 2017 года по 14 апреля 2020 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3 лет, 15 апреля 2020 года вышла на работу, а с 28 сентября ей предоставлен «декретный» отпуск, то из расчетного периода (сентябрь 2019 года – август 2020 года) исключаются 7 месяцев (сентябрь 2019 года – март 2020 года) и 14 календарных дней апреля 2020 года, в которых работница не работала по уважительной причине — находилась в отпуске по уходу за ребенком.

Если работница с января 2018 года находится в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3 (6) лет, а с 5 октября 2020 года ей выдан «декретный» ЛН, то поскольку в течение последних 12 месяцев (октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года) у нее нет отработанных дней по уважительной причине (пребывание в отпуске по уходу за ребенком), расчетного периода у работницы не будет.

В случае если работница болела в период с 21 сентября по 7 октября 2020 года (первый страховой случай), а с 8 октября 2020 года у нее возникло право на назначение «декретных» (второй страховой случай), то расчетный период по болезни (первый страховой случай) включает сентябрь 2019 года – август 2020 года, а для начисления «декретных» (второй страховой случай) расчетный период будет другой: октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года.

Обращаем внимание, что при определении количества календарных дней в расчетном периоде не исключаются:

– праздничные и нерабочие дни, установленные статьей 73 КЗоТ;¹⁴

– календарные дни пребывания в оплачиваемых отпусках (ежегодном, учебном, творческом и т. п.);¹⁵

– календарные дни отсутствия на работе по другим причинам, предусмотренным и не предусмотренным законодательством, которые не являются уважительными причинами отсутствия на работе в целях начисления страховых выплат (т. е. которые не указаны в пункте 3 Порядка № 1266), в частности календарные дни прогула.¹⁶

Определение суммарной заработной платы в расчетном периоде

Пунктом 3 Порядка № 1266 установлено, что среднедневная заработная плата (доход, денежное обеспечение) исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы (дохода, денежного обеспечения), на которую начислен ЕСВ и/или страховые взносы на соответствующие виды общеобязательного государственного социального страхования, на количество календарных дней занятости (в соответствии с видами страхования — период пребывания в трудовых отношениях, выполнения работ (услуг) по гражданско-правовым договорам, прохождения службы, осуществления предпринимательской или другой деятельности, связанной с получением дохода непосредственно от такой деятельности) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам.

Согласно пункту 32 Порядка № 1266 средняя заработная плата для расчета «декретных» исчисляется работодателями на основании сведений, которые включаются в отчет о суммах начисленной заработной платы (дохода, денежного обеспечения, помощи, компенсации) застрахованных лиц и суммах начисленного единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование (далее — Отчет о ЕСВ), которые подаются в ГНСУ.

Таким образом, из норм пунктов 3, 32 Порядка № 1266 следует, что при исчислении средней заработной платы в расчетном периоде учитываются все выплаты, с которых уплачен ЕСВ, в том числе разовые выплаты в месяцах, которые отработаны работником не полностью по уважительным причинам.¹⁷

Для определения размера выплат, которые были начислены работнику в расчетном периоде и с которых был уплачен ЕСВ, необходимо использовать данные таблицы 6 Отчета о ЕСВ, в которой отражаются сведения о начисленных доходах каждому работнику и уплаченном с этих доходов ЕСВ.

Напомним, что составляющие фонда оплаты труда (далее — ФОТ), в том числе составляющие заработной платы в целях обложения ЕСВ, определены Инструкцией по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики от 13.01.2004 г. № 5 (далее — Инструкция № 5).

Что касается выплат, которые не облагаются ЕСВ, и, соответственно, не учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления «декретных», то они приведены в Перечне видов выплат, которые осуществляются за счет денежных средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденном постановлением Кабинета Министров Украины от 22.12.2010 г. № 1170.

При исчислении средней заработной платы не учитываются:

– «больничные» и «декретные», поскольку они начисляются за календарные дни, не отработанные по уважительным причинам (временная нетрудоспособность, «декретный» отпуск), которые исключаются из расчетного периода;¹⁸

– все выплаты, включая разовые (в том числе с которых уплачен ЕСВ), начисленные в месяцах расчетного периода, которые исключаются из расчетного периода, т. е. в которых весь месяц (с первого до первого числа) застрахованное лицо не работало по уважительным причинам.¹⁹

Отпускные и прочие «среднезарплатные» выплаты, которые исчисляются в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100, в полной сумме (с которой уплачен ЕСВ, но в пределах граничной суммы месячного дохода, на которую начисляется ЕСВ) учитываются в суммарном заработке расчетного периода, с которого исчисляется средняя заработная плата для начисления «декретных».¹⁹

Все выплаты для расчета «декретных» учитываются в месяце их начисления, за исключением «переходных» отпускных и прочих «среднезарплатных» выплат, которые начисляются за определенные календарные (рабочие) дни (например, средний заработок за время пребывания в командировке, который начисляется за рабочие дни, приходящиеся на период командировки).

Если работник был незаконно уволен с работы, а суд через некоторое время восстановил его на работе с выплатой среднего заработка за все время вынужденного прогула, то поскольку с такого среднего заработка уплачивается ЕСВ (ч. 2 ст. 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VІ; далее — Закон о ЕСВ), он учитывается с распределением по месяцам, за которые начислен, при определении суммарной заработной платы в расчетном периоде для начисления «декретных».²⁰

«Переходные» отпускные и прочие «среднезарплатные» выплаты (приходящиеся на два и более смежных месяца) относятся к месяцам, за которые они начислены (как и в целях обложения ЕСВ).²¹ Это следует из подпункта 1.6.1 Инструкции № 5, которым установлено, что суммы начислений за время отпусков в отличие от порядка их фактической выплаты, распределяются пропорционально времени, которое приходится на дни отпуска в соответствующем месяце.

Оплата простоя не по вине работника (начисляемая согласно статье 113 КЗоТ из расчета не ниже 2/3 тарифной ставки установленного работнику разряда) как выплата за неотработанное время согласно подпункту 2.2.12 Инструкции № 5 включается в дополнительную заработную плату ФОТ, поэтому с нее уплачивается ЕСВ, и, соответственно, оплату простоя необходимо учитывать при исчислении средней заработной платы для начисления «декретных».²²

Что касается совместителей, то в соответствии с пунктом 30 Порядка № 1266 в случае если на момент наступления страхового случая застрахованное лицо работает по совместительству, исчисление средней заработной платы осуществляется страхователями отдельно по основному месту работы и по совместительству. «Декретные» начисляются совместителю на основании копии «декретного» ЛН, удостоверенной подписью руководителя и скрепленной печатью (при ее наличии) по основному месту работы, и справки о средней заработной плате по основному месту работы. Если лицо работает на нескольких работах по совместительству, дополнительно прилагаются справки о средней заработной плате по всем местам работы по совместительству. В таком случае суммарная заработная плата, с которой рассчитываются «декретные», по месяцам расчетного периода по основному месту работы и по месту (местам) работы по совместительству не может превышать размера максимальной величины базы начисления ЕСВ.

Таким образом, у внешних и внутренних совместителей исчисление средней заработной платы для начисления «декретных» осуществляется отдельно по каждому месту работы, однако в пределах максимальной величины базы начисления ЕСВ.²³

Исчисление среднедневной заработной платы

После определения суммарной заработной платы, учитываемой в расчетном периоде для начисления «декретных», необходимо исчислить среднедневную заработную плату, которая в последующем используется для расчета суммы «декретных».

Среднедневная заработная плата для начисления «декретных» исчисляется путем деления начисленной за расчетный период заработной платы (дохода, денежного обеспечения), с которой уплачивался ЕСВ, на количество календарных дней в расчетном  периоде, без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам: временная нетрудоспособность, «декретный» отпуск, отпуск по уходу за ребенком, отпуск без сохранения заработной платы (п. 3 Порядка № 1266).

Обращаем внимание на то, что при расчете среднедневной заработной платы для начисления «декретных» общий страховой стаж работницы значения не имеет (ч. 1 ст. 26 Закона № 1105).

ПРИМЕР 1

Определение среднедневной заработной платы, если расчетный период составляет 12 месяцев

Работнице предприятия с 15 сентября 2020 года на основании «декретного» ЛН предоставляется «декретный» отпуск продолжительностью 126 календарных дней.

В расчетном периоде (последние 12 календарных месяцев: сентябрь 2019 года – август 2020 года), включающем 366 календарных дней, работница работала, а также:

– была в ежегодном основном отпуске и учебном отпуске;

– болела в течение 18 календарных дней;

– была в отпуске без сохранения заработной платы на период карантина 55 календарных дней (с 18 марта по 11 мая).

Таким образом, работница отсутствовала на работе по уважительным причинам (болела и была в отпуске без сохранения заработной платы) суммарно в течение 73 (18 + 55) календарных дней, в том числе весь апрель, который исключается из расчетного периода.

Общий доход работницы в расчетном периоде без учета «больничных», но с учетом отпускных и всех прочих выплат (в том числе разовых), с которых уплачен ЕСВ, — 58 463,27 грн.

Среднедневная заработная плата у работницы составляет:

58 463,27 грн. : (366 к. д. – 73 к. д.) = 199,53 грн.

ПРИМЕР 2

Определение среднедневной заработной платы, если расчетный период составляет менее 12 месяцев

Работница принята на работу 3 февраля 2020 года, т. е. в день, который является первым рабочим, но не первым календарным днем февраля 2020 года, поскольку 1 и 2 февраля 2020 года являются выходными днями предприятия (суббота и воскресенье). С 15 октября 2020 года работнице на основании «декретного» ЛН предоставляется «декретный» отпуск продолжительностью 126 календарных дней. Поскольку в феврале 2020 года работница принята на работу не с 1 числа, этот месяц в расчетный период не включается. В расчетном периоде (7 календарных месяцев: март – сентябрь 2020 года), который включает 214 календарных дней, у работницы нет периодов, в которых она отсутствовала на работе по уважительным причинам. Суммарная заработная плата, с которой уплачен ЕСВ, в расчетном периоде у работницы составляет 45 780,26 грн.

Среднедневная заработная плата:

45 780,26 грн. : 214 к. д. = 213,93 грн.

ПРИМЕР 3

Определение среднедневной заработной платы,
если расчетный период составляет меньше календарного месяца

Работница принята на работу 3 сентября 2020 года, а с 29 октября ей на основании «декретного» ЛН предоставляется «декретный» отпуск продолжительностью 180 календарных дней, поскольку она относится к 3 категории пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС. Поскольку у работницы нет полностью отработанных календарных месяцев (с первого до первого числа), расчетный период включает фактически отработанное время перед наступлением страхового случая (с 3 сентября по 28 октября) — 56 календарных дней. В расчетном периоде работница болела (отсутствовала по уважительным причинам) 5 календарных дней, которые исключаются из расчетного периода. Суммарная заработная плата, с которой уплачен ЕСВ, без учета «больничных», в расчетном периоде у работницы составляет 9576,45 грн.

Среднедневная заработная плата составляет:

9576,45 грн. : (56 к. д. – 5 к. д.) = 187,77 грн.

_________________________________________________________________________

Согласно пункту 28 Порядка № 1266 если в расчетном периоде перед наступлением страхового случая застрахованное лицо по уважительным причинам не имело заработка, средняя заработная плата определяется исходя из тарифной ставки (должностного оклада) или ее части, установленной на день наступления страхового случая. Если тарифная ставка (должностной оклад) не устанавливается, расчет осуществляется исходя из размера минимальной заработной платы (или ее части), установленного законом на день наступления страхового случая.

Пунктом 5 Порядка № 1266 установлено, что в случае, если средняя заработная плата (доход, денежное обеспечение) исчисляется в соответствии с пунктами 9, 10, 12, 20, 28 и 29 этого Порядка, среднедневная заработная плата (доход, денежное обеспечение) за один календарный день определяется путем деления тарифной ставки (должностного оклада), минимальной заработной платы или их части (в случае, если лицо работает в режиме неполного рабочего дня или недели), двукратного размера минимальной заработной платы на среднемесячное количество календарных дней (30,44).

Таким образом, если работница в расчетном периоде не имела заработной платы, с которой уплачивался ЕСВ, поскольку в этом периоде она не работала по уважительным причинам (например, находилась в отпуске по уходу за ребенком), то среднедневная заработная плата определяется путем деления тарифной ставки (должностного оклада), установленной на день наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней (30,44).²⁴

ПРИМЕР 4

Определение среднедневной заработной платы, если нет заработка в расчетном периоде

Работница с 2018 года находится в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3 лет. С 22 сентября 2020 года работнице выдан «декретный» ЛН, поэтому с этой даты ей должны быть начислены «декретные» за период нетрудоспособности, указанный в «декретном» ЛН — 126 календарных дней. В расчетном периоде (сентябрь 2019 года – август 2020 года) работница не имела дохода, с которого уплачен ЕСВ, поскольку находилась в отпуске по уходу за ребенком — не работала по уважительной причине. Должностной оклад работницы в сентябре 2020 года — 7000 грн.

Среднедневная заработная плата для начисления «декретных», исчисляемая из должностного оклада, установленного на день наступления страхового случая, составляет:

7000 грн. : 30,44 = 229,96 грн.

_____________________________________________________________

Ограничение размера среднедневной заработной платы

Законом № 1105 и Порядком № 1266 установлено три ограничения при исчислении среднедневной заработной платы для начисления «декретных».

1. Согласно пункту 4 Порядка № 1266 среднедневная заработная плата (доход, денежное обеспечение) не может превышать максимальную величину базы начисления единого взноса в расчете на один календарный день (далее — максимальная среднедневная зарплата), которая исчисляется путем деления установленного ее размера в последнем месяце расчетного периода на среднемесячное количество календарных дней (30,44).

Максимальная величина базы начисления ЕСВ составляет 15 размеров минимальной заработной платы (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закона о ЕСВ). Ее размер в 2020 году составляет: с 1 января — 70 845 грн. (15 х 4723 грн.); с 1 сентября — 75 000 грн. (15 х 5000 грн.).

Учитывая вышеизложенное, если работнице предоставлен «декретный» отпуск, например, с 5 октября 2020 года (расчетный период: октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года), то максимальная среднедневная зарплата, рассчитанная исходя из максимальной величины базы начисления ЕСВ в сентябре 2020 года — последнем месяце расчетного периода, составляет:

75 000 грн. : 30,44 = 2463,86 грн.

2. В соответствии с пунктом 2 части 4 статьи 19 Закона № 1105 застрахованные лица, которые в течение 12 месяцев перед наступлением страхового случая по данным Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования имеют страховой стаж менее 6 месяцев, имеют право на материальное обеспечение в соответствии с этим Законом в виде пособия по беременности и родам в размере, рассчитанном исходя из начисленной заработной платы, с которой уплачиваются страховые взносы (ЕСВ), но не больше размера пособия, исчисленного из двукратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент наступления страхового случая.

Аналогичную норму (только в немного устаревшей редакции) содержит абзац третий пункта 29 Порядка № 1266.

Следовательно, Законом № 1105 и Порядком № 1266 установлено верхнее ограничение для среднедневной заработной платы в случае, если работница в течение последних 12 месяцев (т. е. в течение последних 365 (в високосном году — 366) календарных дней) перед днем (на момент) наступления страхового случая имеет страховой стаж суммарно менее 6 месяцев.²⁵ Хотя региональный орган Фонда утверждает²⁶, что страховой стаж необходимо исчислять в течение 12 месяцев перед месяцем наступления страхового случая, но мы с этим не согласны (в вышепроцитированной норме Закона № 1105 нет текста «перед месяцем наступления страхового случая»).

Обращаем внимание, что при применении вышеуказанного ограничения не имеет значения общий страховой стаж работника, но определение страхового стажа в течение последних 12 месяцев осуществляется в том же порядке, что и определение общего страхового стажа, которое регламентируется статьей 21 Закона № 1105.²⁷ В частности, период пребывания застрахованного лица в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3-летнего возраста засчитывается в страховой стаж.

3. Установлено нижнее ограничение для среднедневной заработной платы. Так, согласно части 2 статьи 26 Закона № 1105 сумма пособия по беременности и родам в расчете на месяц не должна превышать размер максимальной величины базы начисления ЕСВ, с которой уплачивались страховые взносы в Фонд (т. е. уплачивался ЕСВ), и не может быть меньше размера пособия, исчисленного из минимальной заработной платы, установленной на момент наступления страхового случая.

Аналогичную норму (только в немного устаревшей редакции) содержит абзац третий пункта 2 Порядка № 1266.

Таким образом, независимо от общего страхового стажа и страхового стажа в течение 12 месяцев перед наступлением страхового случая размер «декретных» не может быть меньше размера, исчисленного из минимальной заработной платы, установленной на день наступления страхового случая.²⁵

Что касается механизма расчета среднедневной заработной платы во всех вышеуказанных случаях (с применением ограничений), то он определен выше упомянутым пунктом 5 Порядка № 1266, согласно которому среднедневная заработная плата за один календарный день определяется путем деления тарифной ставки (должностного оклада), минимальной заработной платы или их части (если лицо работает в режиме неполного рабочего времени), двукратного размера минимальной заработной платы на среднемесячное количество календарных дней (30,44).

ПРИМЕР 5

Определение среднедневной заработной платы
для начисления «декретных» исходя из минимальной заработной платы

Работнице с 5 октября 2020 года предоставляется «декретный» отпуск. В расчетном периоде — последние 12 месяцев (октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года) она более 9 месяцев (с 1 октября 2019 года по 14 июля 2020 года) находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста согласно медицинскому заключению, поэтому в течение последних 12 месяцев имеет страховой стаж менее 6 месяцев. После окончания отпуска по уходу за ребенком до 6 лет и выхода на работу с 15 июля 2020 года работница работает на условиях неполного рабочего дня — 4 часа в день при 8-часовом рабочем дне на предприятии (фактически на ставку, равную 0,5 должности). Полный оклад по должности работницы составляет 5200 грн., а ее месячный оклад, рассчитанный пропорционально индивидуальному графику работы, составляет 2600 грн. (5200 грн. х 0,5).

За отработанное время в расчетном периоде (с 15 июля по 30 сентября 2020 года) работнице начислена заработная плата:

– за июль — 1469,57 грн. (5200 грн. : 184 р. ч. х 52 отраб. ч.);

– за август — 2600 грн. (5200 грн. : 160 р. ч. х 80 отраб. ч.);

– за сентябрь — 2600 грн. (5200 грн. : 176 р. ч. х 88 отраб. ч.).

Суммарная заработная плата работницы в расчетном периоде:

1469,57 грн. (июль) + 2600 грн. (август) + 2600 грн. (сентябрь) = 6669,57 грн.

Поскольку в расчетном периоде работница с 1 октября 2019 года по 14 июля 2020 года не работала по уважительным причинам (находилась в отпуске по уходу за ребенком до 6 лет), этот период исключается из расчетного периода.

Количество отработанных календарных дней в расчетном периоде, которые учитываются при расчете среднедневной заработной платы для начисления «декретных»:

17 к. д. (июль) + 31 к. д. (август) + 30 к. д. (сентябрь) = 78 к. д.

Среднедневная заработная плата работницы в расчетном периоде:

6669,57 грн. : 78 к. д. = 85,51 грн.

Для начисления «декретных» определим верхнее ограничение в виде максимальной среднедневной зарплаты, которая рассчитывается исходя из двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в октябре 2020 года — месяце наступления страхового случая, а также нижнее ограничение в виде минимальной среднедневной зарплаты, рассчитываемой исходя из размера минимальной заработной платы, установленной в октябре 2020 года — месяце наступления страхового случая.

Максимальная среднедневная зарплата составляет:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Минимальная среднедневная зарплата составляет:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Поскольку среднедневная заработная плата в расчетном периоде оказалась меньше максимальной среднедневной зарплаты, исчисленной из двукратного размера минимальной заработной платы (85,51 грн. < 328,52 грн.), и меньше минимальной среднедневной зарплаты (85,51 грн. < 164,26 грн.), для расчета суммы «декретных» используется минимальная среднедневная зарплата — 164,26 грн.

ПРИМЕР 6

Определение среднедневной заработной платы для начисления «декретных»
исходя из двукратного размера минимальной заработной платы

Работнице с 28 сентября 2020 года предоставляется «декретный» отпуск. Она была принята на работу 14 апреля 2020 года, а до этого в течение 7 месяцев нигде не работала, поэтому в течение последних 12 месяцев (366 календарных дней) перед днем наступления страхового случая имеет страховой стаж 5,46 месяцев, что менее 6 месяцев. В расчетном периоде (май – август 2020 года), включающем 123 календарных дня, работница, оклад которой 12 000 грн., отработала все рабочие дни, поэтому ей начислена заработная плата суммарно в размере 48 000 грн. (12 000 грн. х 4 мес.).

Среднедневная заработная плата работницы в расчетном периоде:

48 000 грн. : 123 к. д. = 390,24 грн.

Для начисления «декретных» определим верхнее ограничение в виде максимальной среднедневной зарплаты, которая рассчитывается исходя из двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в сентябре 2020 года — месяце наступления страхового случая, а также нижнее ограничение в виде минимальной среднедневной зарплаты, рассчитываемой исходя из размера минимальной заработной платы, установленной в сентябре 2020 года — месяце наступления страхового случая.

Максимальная среднедневная зарплата составляет:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Минимальная среднедневная зарплата составляет:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Поскольку среднедневная заработная плата в расчетном периоде превышает максимальную среднедневную зарплату (390,24 грн. > 328,52 грн.), для расчета суммы «декретных» используется максимальная среднедневная зарплата — 328,52 грн.

_________________________________________________________________________

Также следует учитывать, что в случае продления «декретного» отпуска в связи с преждевременными или многоплодными родами, возникновением осложнений во время родов или в послеродовом периоде, когда листок нетрудоспособности по беременности и родам продлевается на 14 календарных дней (период послеродового отпуска увеличивается с 56 до 70 календарных дней — п. 6.2 Инструкции № 455, ч. 1 ст. 25 Закона № 1105), для оплаты дополнительных 14 календарных дней «декретного» отпуска новый расчет среднедневной заработной платы осуществлять не нужно, поскольку это один и тот же страховой случай.²⁸

Расчет суммы «декретных»

Согласно пункту 2 Порядка № 1266 сумма «декретных» исчисляется путем умножения суммы дневной выплаты на количество календарных дней, подлежащих оплате.

Если на период «декретного» отпуска приходятся праздничные и нерабочие дни, установленные статьей 73 КЗоТ, а также дни, которые не являются рабочими для лиц, работающих на условиях неполной рабочей недели, то все такие дни оплачиваются в общем порядке, поскольку «декретные» выплачиваются за календарные дни.²⁹

ПРИМЕР 7

Расчет суммы «декретных»

Работнице с 22 сентября 2020 года предоставляется «декретный» отпуск продолжительностью 126 календарных дней. В расчетном периоде (сентябрь 2019 года – август 2020 года) работница 25 календарных дней болела (не работала по уважительным причинам). В расчетном периоде суммарная заработная плата работницы, с которой уплачен ЕСВ, составила 73 854,26 грн. (без учета «больничных»). В течение последних 12 месяцев страховой стаж работницы — более 6 месяцев, поэтому ограничение для суммы «декретных», установленное пунктом 2 части 4 статьи 19 Закона № 1105, к ней не применяется.

Среднедневная заработная плата составляет:

73 854,26 грн. : (366 к. д. – 25 к. д. болезни) = 216,58 грн.

Общая сумма «декретных»:

216,58 грн. х 126 к. д. «декретного» отпуска = 27 289,08 грн.

__________________________________________________________________________

Ограничение суммы «декретных»

Как отмечалось выше, сумма «декретных» в расчете на месяц не должна превышать размер максимальной величины базы начисления ЕСВ, с которой уплачивался ЕСВ (ч. 2 ст. 26 Закона № 1105,  абзац третий п. 2 Порядка № 1266). Однако ни Закон № 1105, ни Порядок № 1266 не разъясняют механизм применения ограничения «декретных» максимальной величиной базы начисления ЕСВ.

В выше процитированном пункте 5 Порядка № 1266, который разъясняет механизм расчета среднедневной заработной платы, не указано, что этот механизм применяется и для пункта 2 Порядка № 1266 (указано, что он применяется только в соответствии с пунктами 9, 10, 12, 20, 28 и 29 этого Порядка).

Следовательно, для целей реализации положений части 2 статьи 26 Закона № 1105 и абзаца третьего пункта 2 Порядка № 1266 в части применения ограничения «декретных» максимальной величиной базы начисления ЕСВ нет оснований использовать механизм, приведенный в пункте 5 Порядка № 1266, согласно которому среднедневная заработная плата за один календарный день определяется путем деления тарифной ставки (должностного оклада), минимальной заработной платы или их части, двукратного размера минимальной заработной платы на среднемесячное количество календарных дней (30,44).

Ограничивать сверху среднедневную заработную плату в месяце начисления «декретных» максимальной среднедневной зарплатой, рассчитываемой путем деления максимальной величины базы начисления ЕСВ в таком месяце на среднемесячное количество календарных дней (30,44) или на количество календарных дней в таком месяце нельзя, поскольку верхнее ограничение для среднедневной заработной платы уже предусмотрено пунктом 4 Порядка № 1266 на основании данных последнего месяца расчетного периода (см. выше).

Учитывая вышеизложенное, если в полном месяце «декретного» отпуска размер «декретных», исчисленных согласно пункту 4 Порядка № 1266, в расчете на месяц оказался больше максимальной величины базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (по аналогии с использованием данных этого месяца для исчисления максимальной среднедневной зарплаты), то сумма превышения работнице не выплачивается.³⁰

Сумма «декретных» с учетом ограничения максимальной величиной рассчитывается в такой последовательности:

1) исчисляется среднедневная заработная плата исходя из фактических выплат в расчетном периоде;

2) сравнивается исчисленная в расчетном периоде среднедневная заработная плата с максимальной среднедневной зарплатой (рассчитанной из максимальной величины базы начисления ЕСВ последнего месяца расчетного периода);

3) если исчисленная в расчетном периоде среднедневная заработная плата не превышает максимальную среднедневную зарплату, то среднедневная заработная плата умножается на количество дней «декретного» отпуска;

4) если исчисленная в расчетном периоде среднедневная заработная плата превышает максимальную среднедневную зарплату, то такая максимальная среднедневная зарплата (рассчитанная исходя из максимальной величины базы начисления ЕСВ последнего месяца расчетного периода) умножается на количество дней «декретного» отпуска. При этом если в полном месяце «декретного» отпуска рассчитанная сумма «декретных» превышает максимальную величину базы начисления ЕСВ последнего месяца расчетного периода, то сумма «декретных» в этом месяце ограничивается указанной максимальной величиной базы начисления ЕСВ. Соответственно уменьшается общая сумма «декретных».³⁰

Вывод о том, что сумма «декретных» ограничивается максимальной величиной базы начисления ЕСВ последнего месяца расчетного периода, если в полном месяце временной нетрудоспособности рассчитанная сумма «декретных» превышает указанную максимальную величину базы начисления ЕСВ, следует из примера, приведенного в пункте 4 раздела III Примеров исчисления средней заработной платы (дохода) по видам общеобязательного государственного социального страхования, утвержденных приказом Министерства социальной политики Украины от 21.10.2015 г. № 1022.³¹

При расчете «декретных» в полных месяцах «декретного» отпуска, содержащих 31 календарный день (январь, март, май, июль, август, октябрь, декабрь), сумма «декретных», исчисленная из максимальной величины базы начисления ЕСВ последнего месяца расчетного периода, в расчете на месяц может превышать верхнее ограничение — максимальную величину базы начисления ЕСВ последнего месяца расчетного периода, вследствие чего ограничение применяется. При расчете «декретных» в полных месяцах «декретного» отпуска, содержащих 30 (28 или 29 — в феврале) календарных дней, сумма «декретных», исчисленная из максимальной величины базы начисления ЕСВ последнего месяца расчетного периода, обычно меньше такой максимальной величины.

ПРИМЕР 8

Начисление «декретных», если заработная плата работницы превышает
максимальную величину базы начисления единого социального взноса

Работнице (заместитель директора), принятой на работу с 20 января 2020 года в порядке перевода с другого предприятия, с 28 сентября 2020 года по 31 января 2021 года предоставляется «декретный» отпуск продолжительностью 126 календарных дней. Должностной оклад работницы — 75 000 грн. В расчетном периоде (февраль – август 2020 года) работница отработала все рабочие дни и ежемесячно получала заработную плату в размере должностного оклада, поэтому ее заработная плата в каждом месяце расчетного периода превышала максимальную величину базы начисления ЕСВ (75 000 грн. > 70 845 грн.). Суммарная заработная плата, с которой уплачен ЕСВ, в расчетном периоде у работницы составляет 495 915 грн. (7 мес. х 70 845 грн.). Страховой стаж работницы в течение последних 12 месяцев — более 6 месяцев.

Количество календарных дней в расчетном периоде (февраль – август 2020 года):

29 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) + 30 к. д. (июнь) + 31 к. д. (июль) + 31 к. д. (август) = 213 к. д.

Среднедневная заработная плата работницы в расчетном периоде:

495 915 грн. : 213 к. д. = 2328,24 грн.

Максимальная среднедневная зарплата (рассчитывается из максимальной величины базы начисления ЕСВ в августе 2020 года — последнем месяце расчетного периода):

70 845 грн. : 30,44 = 2327,37 грн.

Поскольку среднедневная заработная плата в расчетном периоде оказалась больше максимальной среднедневной зарплаты (2328,24 грн. > 2327,37 грн.), для расчета суммы «декретных» используется максимальная среднедневная зарплата — 2327,37 грн.

Первоначальная сумма «декретных» за период «декретного» отпуска:

2327,37 грн. х 126 к. д. = 293 248,62 грн.

Сумма «декретных» по месяцам:

– в сентябре — 6982,11 грн. (2327,37 грн. х 3 к. д.);

– в октябре — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.);

– в ноябре — 69 821,10 грн. (2327,37 грн. х 30 к. д.);

– в декабре — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.);

– в январе 2021 года — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.).

Расчет показал, что сумма «декретных», приходящихся на октябрь, декабрь и январь, которые имеют по 31 календарному дню, превышает максимальную величину базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода — августе 2020 года (72 148,47 грн. > 70 845 грн.), поэтому за октябрь, декабрь и январь «декретные» должны быть выплачены в сумме по 70 845 грн. Соответственно, уменьшается и общая сумма «декретных».

В сентябре и ноябре сумма «декретных» в расчете на месяц не превысила максимальную величину базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода, поэтому за сентябрь и ноябрь сумма «декретных» не корректируется.

Окончательная сумма «декретных» за период «декретного» отпуска:

6982,11 грн. (за сентябрь) + 70 845 грн. (за октябрь) + 69 821,10 грн. (за ноябрь) + 70 845 грн. (за декабрь) + 70 845 грн. (за январь) = 289 338,21 грн.

Таким образом, окончательная сумма «декретных» будет меньше первоначальной суммы на 3910,41 грн. (293 248,62 – 289 338,21).

__________________________________________________________________________

ПРИМЕР 9

Начисление «декретных» исходя из двукратного размера минимальной заработной платы

Работнице с 7 октября 2020 года по 9 февраля 2021 года предоставляется «декретный» отпуск продолжительностью 126 календарных дней. В расчетном периоде (октябрь 2019 года – сентябрь 2020 года) женщина с 1 октября 2019 года по 20 мая 2020 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 6-летнего возраста согласно медицинскому заключению, поэтому имеет страховой стаж менее 6 месяцев в течение последних 12 месяцев, при этом период пребывания в отпуске по уходу за ребенком исключается из расчетного периода. В период с 21 мая по 30 сентября 2020 года, который включает 133 календарных дня, работница отработала все рабочие (календарные) дни и ей начислена суммарная заработная плата в размере 45 236,18 грн.

Среднедневная заработная плата работницы в расчетном периоде:

45 236,18 грн. : 133 к. д. = 340,12 грн.

Поскольку у работницы в течение последних 12 месяцев страховой стаж составляет менее 6 месяцев, для начисления «декретных» определим верхнее ограничение в виде максимальной среднедневной зарплаты, которая рассчитывается исходя из двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в октябре 2020 года — месяце наступления страхового случая.

Максимальная среднедневная зарплата составляет:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Поскольку среднедневная заработная плата в расчетном периоде превышает максимальную среднедневную зарплату (340,12 грн. > 328,52 грн.), для расчета суммы «декретных» используется максимальная среднедневная зарплата — 328,52 грн.

Сумма «декретных», подлежащая начислению за весь период «декретного» отпуска:

328,52 грн. х 126 к. д. = 41 393,52 грн.

Обращаем внимание, что указанная сумма «декретных», рассчитанная из двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в октябре 2020 года — месяце наступления страхового случая, является окончательной и в дальнейшем уже не корректируется, даже если в полных месяцах «декретного» отпуска (например, декабре и январе, имеющих по 31 календарному дню) сумма «декретных» в расчете на месяц превысит двукратный размер минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, т. е. превысит 10 000 грн. (5000 грн. х 2).

__________________________________________________________________________

Что касается минимальной суммы «декретных», указанной в части 2 статьи 26 Закона № 1105 и абзаце третьем пункта 2 Порядка № 1266 (сумма «декретных» в расчете на месяц не может быть меньше размера, исчисленного из минимальной заработной платы, установленной на момент наступления страхового случая), то необходимо руководствоваться пунктом 5 Порядка № 1266, в котором упоминается о механизме расчета среднедневной заработной платы исходя из минимальной заработной платы.

Таким образом, минимальная среднедневная заработная плата за один календарный день для начисления «декретных» определяется путем деления минимальной заработной платы в месяце наступления страхового случая (предоставления «декретного» отпуска) на среднемесячное количество календарных дней (30,44).

Если в каком-то месяце (месяцах), на который(ые) полностью приходится «декретный» отпуск, сумма «декретных» оказалась меньше минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, то корректировка «декретных» в таком месяце (месяцах) уже не проводится (общая сумма «декретных» не уменьшается).

При применении нижнего ограничения суммы «декретных» алгоритм расчета должен быть таким:

1) рассчитывается среднедневная заработная плата исходя из фактических выплат в расчетном периоде;

2) рассчитывается минимальная среднедневная зарплата исходя из минимальной заработной платы в месяце наступления страхового случая;

3) сравнивается среднедневная заработная плата, исчисленная в расчетном периоде, с минимальной среднедневной зарплатой:

– если среднедневная заработная плата расчетного периода не меньше минимальной среднедневной зарплаты, то первая величина умножается на количество дней «декретного» отпуска;

– если среднедневная заработная плата расчетного периода меньше минимальной среднедневной зарплаты, то вторая величина умножается на количество дней «декретного» отпуска.

ПРИМЕР 10

Начисление «декретных» исходя из минимальной заработной платы

Работнице с 15 сентября 2020 года по 18 января 2021 года предоставлен «декретный» отпуск продолжительностью 126 календарных дней. В расчетном периоде (сентябрь 2019 года – август 2020 года) ей начислена заработная плата в сумме 49 753,12 грн., а также «больничные» за 25 календарных дней болезни, которые исключаются из расчетного периода. Страховой стаж работницы в течение последних 12 месяцев — более 6 месяцев.

Среднедневная заработная плата в расчетном периоде:

49 753,12 грн. : (366 к. д. – 25 к. д. болезни) = 145,90 грн.

Для выполнения минимальной гарантии по сумме «декретных», установленной частью 2 статьи 26 Закона № 1105, определим нижнее ограничение в виде минимальной среднедневной зарплаты, которая рассчитывается исходя из размера минимальной заработной платы, установленной в сентябре 2020 года — месяце наступления страхового случая.

Минимальная среднедневная зарплата составляет:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Поскольку среднедневная заработная плата в расчетном периоде оказалась меньше минимальной среднедневной зарплаты (145,90 грн. < 164,26 грн.), «декретные» начисляются работнице исходя из минимальной среднедневной зарплаты — 164,26 грн.

Сумма «декретных», подлежащая начислению за весь период «декретного» отпуска:

164,26 грн. х 126 к. д. = 20 696,76 грн.

Эта сумма «декретных» является окончательной и в дальнейшем не корректируется.

__________________________________________________________________________

Обращаем внимание, что гарантия в виде выплаты суммы «декретных» в размере не меньше размера, исчисленного из минимальной заработной платы, распространяется на всех работниц независимо от их страхового стажа и установленного им режима работы (в том числе на работниц, которым установлено неполное рабочее время).

Порядок заполнения «декретного» ЛН, назначения и выплаты «декретных»

Лицевая сторона «декретного» ЛН должна быть заполнена лечащим врачом (учреждением здравоохранения) в установленном порядке.

Согласно пункту 9 Инструкции о порядке заполнения листка нетрудоспособности, утвержденной приказом Министерства здравоохранения Украины, Министерства труда и социальной политики Украины, ФСС по ВУТ, ФСС от НСП от 03.11.2004 г. № 532/274/136-ос/1406, в графе «Діагноз первинний» ЛН указывается срок беременности на момент обращения, в графе «Діагноз заключний» — ориентировочный срок родов, в графе «Причина непрацездатності:» подчеркивается «вагітність та пологи – 8»; в графе «Режим:» — «амбулаторний та стаціонарний»; в графе «Звільнення від роботи» одной строкой записывается суммарная продолжительность отпуска с отметкой даты открытия ЛН (в первом столбце «З якого числа» указывается арабскими цифрами дата выдачи ЛН (число, месяц, год), соответствующая первому дню временной нетрудоспособности по беременности и родам; во втором столбце «До якого числа включно» отражается словами дата окончания ЛН (число и месяц), соответствующая последнему дню временной нетрудоспособности по беременности и родам); в графе «Стати до роботи» — дата окончания «декретного» отпуска (словами число и месяц), хотя логичнее было бы указывать в этой графе дату, когда работница должна приступить к работе после окончания временной нетрудоспособности по беременности и родам (т. е. 127-й календарный день — это не будет ошибкой в заполнении «декретного» ЛН).³²

ЛН утверждается подписью лечащего врача, заведующего женской консультации, для иногородних женщин — дополнительно руководителем учреждения здравоохранения. ЛН заверяется печатью учреждения здравоохранения (при ее наличии).

Дополнительные дни послеродового отпуска при патологических родах и многоплодной беременности оформляются отдельным (дополнительным) бланком ЛН. Этот ЛН выдается на 14 календарных дней, кроме женщин, отнесенных к 1–3 категориям пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС. Основанием для выдачи ЛН является запись в истории родов и обменной карте беременной из стационара учреждения здравоохранения, где происходили роды, которая обязательно должна быть удостоверена подписью главного врача и печатью этого учреждения (при ее наличии) (п. 6.2 Инструкции № 455).

Если все необходимые записи на лицевой стороне ЛН имеются и осуществлены учреждением здравоохранения (лечащим врачом) в установленном порядке, то на предприятии уполномоченными лицами заполняется оборотная сторона ЛН, где, в частности, в графе «Призначена допомога» указывается количество календарных дней, за которые выплачиваются «декретные». Данные о заработной плате в месяцах расчетного периода и в месяце назначения «декретных» отражаются в графе «Довідка про заробітну плату» (сейчас — на отдельном листе)³², а в графе «Належить до виплати» указывается подлежащая начислению сумма «декретных» и период, за который они начисляются.

Решение о назначении материального обеспечения, в т. ч. «декретных», принимается комиссией (уполномоченным) по социальному страхованию предприятия (далее — комиссия по соцстраху). Документы для назначения «декретных» («декретный» ЛН) рассматриваются этой комиссией не позднее 10 дней со дня их поступления. Уведомление об отказе в назначении «декретных» с указанием причин отказа и порядка обжалования выдается или направляется работнице не позднее 5 дней после вынесения соответствующего решения (ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 32 Закона № 1105).

Что касается выплаты работнице «декретных», которая осуществляется полностью за счет денежных средств Фонда, то согласно статье 34 Закона № 1105 финансирование страхователей для предоставления материального обеспечения застрахованным лицам осуществляется рабочими органами Фонда согласно Порядку финансирования страхователей для предоставления материального обеспечения застрахованным лицам в связи с временной утратой трудоспособности и отдельных выплат пострадавшим на производстве за счет денежных средств Фонда социального страхования Украины, утвержденному постановлением правления Фонда от 19.07.2018 г. № 12 (далее — Порядок № 12).³³

Основанием для финансирования страхователей рабочими органами Фонда является оформленное заявление-расчет, содержащее информацию о начисленных застрахованным лицам суммах материального обеспечения по их видам, в т. ч. о начисленных «декретных». Форма заявления-расчета приведена в приложении 1 к Порядку № 12 (п. 4 Порядка № 12).

Общее количество дней «декретного» отпуска и общая сумма «декретных» работниц отражается страхователем в строке 2 «Допомога по вагітності та пологах» основной таблицы заявления-расчета, а персонально по работницам сумма «декретных» отражается в приложении 1.1 раздела I «Матеріальне забезпечення», при этом в графу 10 «Причина непрацездатності» заявления-расчета вносятся цифры в соответствии с цифрами, указанными в строке «Причина непрацездатності» ЛН (в нашем случае указывается «вагітність та пологи – 8»).

Заявление-расчет оформляется страхователем на основании решения комиссии по соцстраху предприятия о назначении «декретных» и должно быть передано в рабочий орган Фонда не позднее 5 рабочих дней с даты принятия комиссией такого решения (п. 2, 4 Порядка № 12).

Рабочие органы Фонда осуществляют финансирование страхователей в течение 10 рабочих дней после поступления заявления-расчета (ч. 1 ст. 34 Закона № 1105, п. 8 Порядка № 12).

Страхователь-работодатель открывает в банке отдельный текущий счет для зачисления страховых денежных средств от Фонда (бюджетное учреждение открывает отдельный счет для зачисления страховых денежных средств в органе Государственной казначейской службы Украины). Страховые денежные средства, зачисленные на отдельный счет страхователя, могут быть использованы страхователем исключительно на предоставление материального обеспечения и социальных услуг застрахованным лицам (ч. 2 ст. 34 Закона № 1105).

После поступления суммы денежных средств, указанной в заявлении-расчете, на отдельный счет страхователя, последний обязан выплатить «декретные» работницам в ближайший после дня их назначения срок, установленный для выплаты заработной платы (ч. 2 ст. 32 Закона № 1105, п. 9 Порядка № 12).

В течение месяца со дня выплаты «декретных» страхователь направляет Фонду уведомление о проведении выплат по форме, приведенной в приложении 2 к Порядку № 12. Формой Уведомления предусмотрено отражение в ней, в частности, суммы и даты выплаты денежных средств застрахованному лицу за счет денежных средств Фонда. Уведомление может быть направлено в электронном виде с использованием ЭЦП или письмом с уведомлением о вручении или предоставлено непосредственно в орган Фонда (п. 10 Порядка № 12).

Если сумма полученных от Фонда страховых денежных средств превышает фактические расходы на выплату «декретных», неиспользованные страховые денежные средства возвращаются страхователем в рабочий орган Фонда, осуществивший финансирование, в течение 3 рабочих дней и письмом направляется объяснение причин возврата денежных средств (ч. 1 ст. 34 Закона № 1105, п. 12 Порядка № 12).

Если женщина по собственному желанию увольняется во время пребывания в «декретном» отпуске, то сумма «декретных» за часть отпуска, которая приходится на период (дни) после увольнения, перерасчету и возврату не подлежит.³⁴ В случае досрочного прекращения «декретного» отпуска и выхода женщины на работу она должна вернуть работодателю часть «декретных», полученных за неиспользованные дни «декретного» отпуска.³⁵

Одним з видів матеріального забезпечення та соціальних послуг, що надаються застрахованим особам в межах загальнообов’язкового державного соціального страхування, є допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні»), яка надається працівницям за період перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка).

«Декретна» відпустка є одним з видів соціальних відпусток.¹ Особливості надання підприємствами, установами, організаціями (далі — підприємства) працівницям «декретної» відпустки визначені статтею 179 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтями 17 і 20 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Підстави для надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

Згідно зі статтею 179 КЗпП і статтею 17 Закону про відпустки «декретна» відпустка надається жінкам на підставі медичного висновку, яким є листок непрацездатності. Якщо жінка є сумісником, то для отримання зазначеної відпустки за місцем роботи за сумісництвом їй необхідно надати копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами видається за місцем спостереження за вагітною з 30 тижнів вагітності воднораз до дня закінчення післяпологової відпустки.

Особам, які усиновили (взяли під опіку) дитину безпосередньо з пологового будинку, лікарем жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки видається листок непрацездатності на період з дня усиновлення (встановлення опіки) до дня закінчення післяпологової відпустки (п. 6.11 Інструкції № 455).

Під час перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретний» ЛН) видається на загальних підставах (п. 6.12 Інструкції № 455).

Оскільки «декретний» ЛН дає право на надання «декретної» відпустки, але не зобов’язує жінку її використовувати (вона може продовжувати працювати й надалі²), то для надання «декретної» відпустки працівниця повинна подати на ім’я керівника відповідну заяву, в якій вказується дата початку «декретної» відпустки (ця дата повинна бути не раніше дати початку тимчасової непрацездатності, зазначеної в «декретному» ЛН).

На підставі заяви працівниці та виданого в установленому порядку «декретного» ЛН (на роботі за сумісництвом — копії «декретного» ЛН) роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання жінці «декретної» відпустки.³ Якщо жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (6-річного віку за медичним висновком) і надала підприємству «декретний» ЛН, то такий ЛН їй оплачується, при цьому «декретна» відпустка може не оформлятися, оскільки законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток. У цьому випадку роботодавець може, але не зобов’язаний видати наказ про надання жінці «декретної» відпустки (тобто «декретний» ЛН може бути оплачений і без видання наказу про «декретну» відпустку). Якщо відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку закінчилася в період тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, то роботодавець на підставі поданої працівницею відповідної заяви видає наказ про надання їй «декретної» відпустки з дня, наступного за днем закінчення відпустки для догляду за дитиною.⁴

Усиновитель дитини з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надає також рішення про усиновлення дитини, видане судом (ст. 18-1 Закону про відпустки).

Якщо про надання працівниці «декретної» відпустки керівником видається наказ, то, як визначено типовою формою № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489, в наказі про надання відпустки має бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові працівниці, якій надається відпустка, назва структурного підрозділу, назва професії (посади), вид відпустки, дати початку і закінчення відпустки. Оскільки «декретна» відпустка надається на підставі «декретного» ЛН, то останнім днем «декретної» відпустки необхідно вказувати останній день тимчасової непрацездатності, зазначеної в «декретному» ЛН.

Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

Тривалість «декретної» відпустки і відпустки у зв’язку з усиновленням дітей встановлена статтями 179, 182 КЗпП та статтями 17, 18-1, 20 Закону про відпустки, тривалість тимчасової непрацездатності, на період якої видається «декретний» ЛН, — пунктами 6.1 – 6.11 Інструкції № 455, а тривалість виплати «декретних» — статтею 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Крім того, для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тривалість «декретної» відпустки визначена пунктом 10 частини першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII.

Якщо працівниці «декретна» відпустка надається з першого дня тимчасової непрацездатності, вказаного в «декретному» ЛН, тривалість такої відпустки відповідає тривалості непрацездатності, зазначеної в «декретному» ЛН. Тривалість виплати «декретних» відповідає тривалості «декретної» відпустки (обидві тривалості обчислюються в календарних днях).

Розглянемо тривалість «декретної» відпустки для різних категорій працівниць і відпустки у зв’язку з усиновленням дітей, встановлену вищезазначеними нормативно-правовими актами (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами
і відпустки у зв’язку з усиновленням дітей

№ з/п	Категорії працівників, які мають право на «декретну» відпустку	Тривалість «декретної» відпустки в календарних днях (к. д.)	Особливості надання «декретної» відпустки
1	Жінки:		Відпустка надається в повному обсязі (тривалістю 126 і 140 к. д.) незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів
	– до пологів	70 к. д.
	– після пологів (без ускладнень)	56 к. д. починаючи з дня пологів
	– після пологів (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнень)	70 к. д. починаючи з дня пологів
2	Жінки, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:		Відпустка надається в повному обсязі (тривалістю 180 к. д.) незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів
	– до пологів	90 к. д.
	– після пологів	90 к. д. починаючи з дня пологів
3	Особи, які усиновили дитину (дітей) з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування:		Відпустка надається після набуття чинності рішення суду про усиновлення дитини. У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками відпустка надається одному з батьків на їх розсуд
	– при усиновленні однієї дитини	56 к. д. з дня усиновлення
	– при усиновленні двох і більше дітей	70 к. д. з дня усиновлення

«Декретна» відпустка обчислюється сумарно (126 к. д., 140 к. д., 180 к. д.) і надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, в межах строку, зазначеного в «декретному» ЛН (ст. 20 Закону про відпустки).

У разі надання жінці «декретної» відпустки роботодавець зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї (до або після неї) щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на підприємстві в поточному робочому році, в тому числі надати щорічну відпустку повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (ст. 180 КЗпП, ст. 10, 20 Закону про відпустки).

Крім того, статтею 11 Закону про відпустки передбачено, що щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі настання строку «декретної» відпустки. Тобто, частина щорічної відпустки, що залишилася невикористаною, може бути надана після закінчення «декретної» відпустки або в інший час, узгоджений між працівницею і роботодавцем.

Перенесення (продовження) «декретної» відпустки внаслідок несвоєчасного використання права на отримання цієї відпустки з дня, зазначеного в «декретному» ЛН, за межі строку, передбаченого в ньому, не допускається. Тобто «декретна» відпустка повинна надаватися виключно в межах строку, зазначеного в «декретному» ЛН.

На період перебування працівниці в «декретній» відпустці для заміщення тимчасово не зайнятої посади керівник підприємства має право прийняти іншого працівника, уклавши з ним строковий трудовий договір.⁵

Порядок видачі листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами
та надання допомоги по вагітності та пологах

Порядок видачі «декретного» ЛН встановлено розділом 6 Інструкції № 455, а умови надання та тривалість виплати «декретних» визначено статтею 25 Закону № 1105 (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Страхові випадки та умови надання допомоги по вагітності та пологах

Страховий випадок, при якому видається листок непрацездатності (особи, яким видається листок непрацездатності)	Строк, з якого видається ЛН і настає право на допомогу по вагітності та пологах	Тривалість отримання допомоги по вагітності та пологах (календарних днів)			Заклад, що видає листок непрацездатності
		Загальна	До пологів	Після пологів
Загальний випадок вагітності та пологів (п. 6.1 Інструкції № 455, ч. 1 ст. 25 Закону № 1105)	З 30 тижнів вагітності	126	70	56	ЛПЗ, що спостерігає за вагітною
Передчасні або багатоплідні пологи, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді на підставі запису в історії пологів та обмінній карті вагітної, засвідченого підписом головного лікаря та печаткою ЛПЗ, де відбувались пологи (п. 6.2 Інструкції № 455, ч. 1 ст. 25 Закону № 1105)	З 28 тижнів вагітності	140	70	70	ЛПЗ, де відбулися пологи
Жінки, які належать до 1–3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (п. 6.3 Інструкції № 455)	З 27 тижнів вагітності	180	90	90	ЛПЗ, що спостерігає за вагітною або де відбулися пологи
Вагітна жінка, яка не спостерігалась в ЛПЗ з приводу вагітності до дня пологів (п.п. 6.4, п. 6.1 Інструкції № 455)	З дня пологів	56 (загальний випадок)	–	56 (загальний випадок)	ЛПЗ, де відбулися пологи
Передчасні або багатоплідні пологи, виникнення ускладнень під час пологів або після них у вагітної жінки, яка не спостерігалась в ЛПЗ з приводу вагітності до дня пологів (п.п. 6.4, п. 6.2 Інструкції № 455)	З дня пологів	70	–	70	ЛПЗ, де відбулися пологи
Вагітна жінка, яка належить до 1–3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, яка не спостерігалась в ЛПЗ з приводу вагітності до дня пологів (п.п. 6.4, п. 6.3 Інструкції № 455)	З дня пологів	90	–	90	ЛПЗ, де відбулися пологи
Передчасні пологи до 30 тижнів вагітності, якщо жінка виписується з пологового будинку з живою дитиною (п. 6.5 Інструкції № 455)	З дня пологів	140	–	140	ЛПЗ, де відбулися пологи
Передчасні пологи до 30 тижнів вагітності в разі народження мертвої дитини (п. 6.5 Інструкції № 455)	З дня пологів	70	–	70	ЛПЗ, де відбулися пологи
Особа, яка усиновила або взяла під опіку дитину протягом 2 місяців з дня її народження* (п.п. 6.11, п. 6.1 Інструкції № 455, ч. 2 ст. 25 Закону № 1105)	З дня усиновлення або встановлення опіки	56	–	–	Лікар жіночої консультації на підставі свідоцтва про народження дитини та рішення суду про її усиновлення або встановлення опіки
Особа, яка усиновила або взяла під опіку одночасно двох і більше дітей протягом 2 місяців з дня їх народження * (п.п. 6.11, п. 6.2 Інструкції № 455, ч. 2 ст. 25 Закону № 1105)	З дня усиновлення або встановлення опіки	70	–	–
Жінка, яка усиновила або взяла під опіку дитину протягом 2 місяців з дня її народження*, що належить до 1–3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (п.п. 6.11, п. 6.3 Інструкції № 455, ч. 2 ст. 25 Закону № 1105)	З дня усиновлення або встановлення опіки	90	–	–

* День народження визначається за записом, зазначеним у свідоцтві про народження дитини та рішенні суду про її усиновлення (встановлення опіки).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 1105 «декретні» надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період «декретної» відпустки. Розмір «декретних» обчислюється сумарно, і надаються вони в повному обсязі незалежно від кількості днів «декретної» відпустки, фактично використаних до пологів. Тобто «декретні» виплачуються застрахованим особам одноразово за весь період «декретної» відпустки.

«Декретні» повністю надаються за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі — Фонд).

«Декретні» надаються як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом.⁶ Підставою для призначення «декретних» є виданий в установленому порядку «декретний» ЛН, а в разі роботи за сумісництвом — його копія, засвідчена підписом керівника та печаткою (за її наявності) за основним місцем роботи (ч. 1 ст. 30, ч. 1 ст. 31 Закону № 1105).

Відповідно до частини 3 статті 25 Закону № 1105 у разі надання застрахованій особі «декретної» відпустки в період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності у зв’язку з хворобою закривається і з дня настання «декретної» відпустки видається інший листок непрацездатності — у зв’язку з вагітністю та пологами («декретний» ЛН). Кожен із зазначених листків непрацездатності оплачується за відповідними нормами Закону № 1105.

Якщо «декретний» ЛН видано працівниці в період простою підприємства (не з вини працівниці) або в період щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, «декретні» надаються з дня виникнення права на «декретну» відпустку — з дня надання такої відпустки (ч. 3 ст. 25 Закону № 1105). Тобто на підставі поданої заяви працівниці та виданого наказу роботодавця відпустки інших видів перериваються і працівниці надається «декретна» відпустка з нарахуванням «декретних» за весь період такої відпустки.⁷

Якщо «декретний» ЛН видано працівниці в період її перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, «декретні» виплачуються незалежно від виплати допомоги при народженні дитини (ч. 3 ст. 25 Закону № 1105).

Якщо працівниця не скористалася своїм правом на «декретну» відпустку з першого дня тимчасової непрацездатності, вказаного в «декретному» ЛН, а продовжує працювати і отримувати заробітну плату, роботодавець повинен виплатити «декретні» тільки за дні її фактичного перебування в «декретній» відпустці, оскільки, як зазначалося вище, «декретні» надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період «декретної» відпустки (ч. 1 ст. 25 Закону № 1105).

Чинним законодавством не передбачена одночасна виплата застрахованій особі «декретних» і заробітної плати. За дні, в які працівниця працювала і за які їй виплачена заробітна плата, «декретні» не виплачуються.⁸

Розмір та механізм обчислення допомоги по вагітності та пологах

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1105 «декретні» надаються застрахованій особі в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежать від страхового стажу.

Механізм обчислення середньої заробітної плати для розрахунку «декретних» визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266).⁹

Згідно з нормами Порядку № 1266 процес нарахування «декретних» включає чотири основні етапи:

I — визначення розрахункового періоду;

II — визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді;

III — обчислення середньоденної заробітної плати;

IV — розрахунок суми «декретних».

Зупинимося детально на кожному з вищенаведених етапів нарахування зазначеної страхової виплати.

Розрахунковий період для нарахування «декретних»

Розрахунковий період для нарахування «декретних» визначається в тому ж порядку, що і для нарахування «лікарняних».¹⁰

Для нарахування «декретних» розрахунковим періодом є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи працівниці, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п. 3, 25 Порядку № 1266).

Наприклад, якщо страховий випадок настав («декретну» відпустку надано) 20 серпня 2020 року, то розрахунковим періодом є період з 1 серпня 2019 року по 31 липня 2020 року.

Якщо працівниця перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період для нарахування «декретних» визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку № 1266).

Наприклад, якщо жінка прийнята на роботу 15 січня 2020 року, а з 10 вересня 2020 року їй надається «декретна» відпустка, то розрахунковим періодом є період з 1 лютого по 31 серпня 2020 року (7 календарних місяців).

У разі якщо працівниця перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266).

Наприклад, якщо працівниця була прийнята на роботу 5 серпня 2020 року, а з 30 вересня 2020 року їй надається «декретна» відпустка, то розрахунковим періодом є період з 5 серпня по 29 вересня 2020 року (56 календарних днів).

Звертаємо увагу, що у разі прийняття працівника на роботу в перший робочий, але не в перший календарний день місяця, такий місяць не вважається повністю відпрацьованим місяцем (з першого до першого числа) і не включається до розрахункового періоду для нарахування страхових виплат (в т. ч. «декретних»).¹¹

Наприклад, для працівниці, яка прийнята на роботу 3 лютого 2020 року (день, який не є першим календарним днем лютого, але є першим робочим днем цього місяця, оскільки 1 і 2 лютого — вихідні дні: субота та неділя) і якій з 12 жовтня надається «декретна» відпустка, розрахунковий період включає період з 1 березня по 30 вересня. Тобто в даному випадку лютий не включається до розрахункового періоду, оскільки не вважається повністю відпрацьованим календарним місяцем (з першого до першого числа), незважаючи на те, що в лютому працівниця відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи, а єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) в цьому місяці сплачено з її заробітної плати за повний місяць (не менше мінімального страхового внеску).

Якщо працівниця не скористалася своїм правом на «декретну» відпустку з дня видачі «декретного» ЛН, а за власним бажанням продовжувала працювати (отримувати заробітну плату) і пішла у «декретну» відпустку в місяці, наступному за місяцем настання страхового випадку, то розрахунковим періодом для нарахування «декретних» є 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (відповідно до виданого «декретного» ЛН виникло право на «декретну» відпустку і отримання «декретних»), а не 12 календарних місяців, що передують місяцю фактичного надання «декретної »відпустки.¹²

Наприклад, якщо працівниці був виданий «декретний» ЛН з 25 вересня 2020 року, але вона в період з 25 по 30 вересня продовжувала працювати і отримувати заробітну плату, а фактично «декретна» відпустка була їй надана (згідно з наказом керівника) з 1 жовтня 2020 року, то розрахунковим періодом для нарахування «декретних» буде період з 1 вересня 2019 року по 31 серпня 2020 року, тобто останні 12 календарних місяців перед місяцем настання страхового випадку (вересень), а не перед місяцем фактичного надання «декретної» відпустки (жовтень).

Виходячи з норм пункту 3 Порядку № 1266 з розрахункового періоду виключаються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, до яких належать:

– тимчасова непрацездатність;

– «декретна» відпустка;

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку за медичним висновком (далі — відпустка для догляду за дитиною);

– відпустка без збереження заробітної плати.

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

З огляду на вищевикладене, якщо працівниці «декретна» відпустка надається з 7 жовтня 2020 року, а в розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) вона хворіла в період з 27 лютого по 3 квітня поточного року, тобто не працювала у зв’язку з хворобою весь березень, то цей місяць виключається з розрахункового періоду.¹³

Якщо працівниця з 2017 року по 14 квітня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, 15 квітня 2020 року вийшла на роботу, а з 28 вересня їй надано «декретну» відпустку, то з розрахункового періоду (вересень 2019 року – серпень 2020 року) виключаються 7 місяців (вересень 2019 року – березень 2020 року) і 14 календарних днів квітня 2020 року, в яких працівниця не працювала з поважних причин — перебувала у відпустці для догляду за дитиною.

Якщо працівниця з січня 2018 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років, а з 5 жовтня 2020 року їй видано «декретний» ЛН, то оскільки протягом останніх 12 місяців (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) у неї немає відпрацьованих днів з поважної причини (перебування у відпустці для догляду за дитиною), розрахункового періоду не буде.

У разі якщо працівниця хворіла (хвороба не пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням) в період з 21 вересня по 7 жовтня 2020 року (перший страховий випадок), а з 8 жовтня 2020 року в неї виникло право на призначення «декретних» (другий страховий випадок), то розрахунковий період для оплати днів хвороби (перший страховий випадок) включає вересень 2019 року – серпень 2020 року, а для нарахування «декретних» (другий страховий випадок) розрахунковий період буде інший: жовтень 2019 року – вересень 2020 року.

Звертаємо увагу, що при визначенні кількості календарних днів у розрахунковому періоді не виключаються:

– святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП;¹⁴

– календарні дні перебування в оплачуваних відпустках (щорічній, навчальній, творчій тощо);¹⁵

– календарні дні відсутності на роботі з інших підстав, передбачених і не передбачених законодавством, які не є поважними причинами відсутності на роботі з метою нарахування страхових виплат (тобто які не вказані в пункті 3 Порядку № 1266), зокрема календарні дні прогулу.¹⁶

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Пунктом 3 Порядку № 1266 встановлено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин.

Згідно з пунктом 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку «декретних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт з ЄСВ), що подаються до ДПСУ.

Таким чином, з норм пунктів 3, 32 Порядку № 1266 випливає, що при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді враховуються всі виплати, з яких сплачений ЄСВ, в тому числі разові виплати в місяцях, які відпрацьовані працівником не повністю з поважних причин.¹⁷

Для визначення розміру виплат, які були нараховані працівнику в розрахунковому періоді і з яких був сплачений ЄСВ, необхідно використовувати дані таблиці 6 Звіту з ЄСВ, в якій відображаються відомості про нараховані доходи кожному працівнику і сплачений з цих доходів ЄСВ.

Нагадаємо, що складові фонду оплати праці (далі — ФОП), в тому числі складові заробітної плати з метою обкладення ЄСВ, визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 (далі — Інструкція № 5).

Що стосується виплат, які не обкладаються ЄСВ, і, відповідно, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних», то вони наведені в Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

– «лікарняні» і «декретні», оскільки вони нараховуються за календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, «декретна» відпустка), які виключаються з розрахункового періоду;¹⁸

– всі виплати, включаючи разові (в тому числі з яких сплачений ЄСВ), нараховані в місяцях розрахункового періоду, які виключаються з розрахункового періоду, тобто в яких весь місяць (з першого до першого числа) застрахована особа не працювала з поважних причин.¹⁹

Відпускні та інші «середньозарплатні» виплати, які обчислюються відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, в повній сумі (з якої сплачений ЄСВ, але в межах граничної суми місячного доходу, на який нараховується ЄСВ) враховуються в сумарному заробітку розрахункового періоду, з якого обчислюється середня заробітна плата для нарахування «декретних».¹⁹

Всі виплати для розрахунку «декретних» враховуються в місяці їх нарахування, за винятком «перехідних» відпускних та інших «середньозарплатних» виплат, які нараховуються за певні календарні (робочі) дні (наприклад, середній заробіток за час перебування у відрядженні, який нараховується за робочі дні, що припадають на період відрядження).

Якщо працівник був незаконно звільнений з роботи, а суд через деякий час поновив його на роботі з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, то оскільки з такого середнього заробітку сплачується ЄСВ (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ; далі — Закон про ЄСВ), він враховується з розподілом по місяцях, за які нарахований, при визначенні сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді для нарахування« декретних».²⁰

«Перехідні» відпускні та інші «середньозарплатні» виплати (що припадають на два і більше суміжних місяці) відносяться до місяців, за які вони нараховані (як і з метою визначення бази нарахування ЄСВ).²¹ Це випливає з підпункту 1.6.1 Інструкції № 5, яким встановлено, що суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Оплата простою не з вини працівника (нараховується згідно зі статтею 113 КЗпП з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду) як виплата за невідпрацьований час відповідно до підпункту 2.2.12 Інструкції № 5 включається до додаткової заробітної плати ФОП, тому з неї сплачується ЄСВ, і, відповідно, оплату простою необхідно враховувати при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних».²²

Що стосується сумісників, то відповідно до пункту 30 Порядку № 1266 у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом (розрахунковий період також визначається за кожним місцем роботи окремо). «Декретні» нараховуються суміснику на підставі копії «декретного» ЛН, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (за її наявності) за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за всіма місцями роботи за сумісництвом. В такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються «декретні», за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Таким чином, у зовнішніх і внутрішніх сумісників обчислення середньої заробітної плати для нарахування «декретних» здійснюється окремо за кожним місцем роботи, проте в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ.²³

Обчислення середньоденної заробітної плати

Після визначення сумарної заробітної плати, яка враховується в розрахунковому періоді для нарахування «декретних», необхідно обчислити середньоденну заробітну плату, яка в подальшому використовується для розрахунку суми «декретних».

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувався ЄСВ, на кількість календарних днів у розрахунковому періоді, без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність , «декретна» відпустка, відпустка для догляду за дитиною, відпустка без збереження заробітної плати (п. 3 Порядку № 1266).

Звертаємо увагу на те, що при розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних» загальний страховий стаж працівниці значення не має (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).

ПРИКЛАД 1

Визначення середньоденної заробітної плати, якщо розрахунковий період становить 12 місяців

Працівниці підприємства з 15 вересня 2020 року на підставі «декретного» ЛН надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів.

У розрахунковому періоді (останні 12 календарних місяців: вересень 2019 року – серпень 2020 року), що включає 366 календарних днів, працівниця працювала, а також:

– була у щорічній основній відпустці і навчальній відпустці;

– хворіла протягом 18 календарних днів;

– була у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину 55 календарних днів (з 18 березня по 11 травня).

Таким чином, працівниця була відсутня на роботі з поважних причин (хворіла і була у відпустці без збереження заробітної плати) сумарно протягом 73 (18 + 55) календарних днів, в тому числі весь квітень, який виключається з розрахункового періоду.

Загальний дохід працівниці в розрахунковому періоді без урахування «лікарняних», але з урахуванням відпускних та всіх інших виплат (в тому числі разових), з яких сплачено ЄСВ, — 58 463,27 грн.

Середньоденна заробітна плата у працівниці становить:

58 463,27 грн. : (366 к. д. – 73 к. д.) = 199,53 грн.

ПРИКЛАД 2

Визначення середньоденної заробітної плати,
якщо розрахунковий період становить менше 12 місяців

Працівниця прийнята на роботу 3 лютого 2020 року, тобто в день, який є першим робочим, але не першим календарним днем лютого 2020 року, оскільки 1 і 2 лютого 2020 року є вихідними днями підприємства (субота і неділя). З 15 жовтня 2020 року працівниці на підставі «декретного» ЛН надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. Оскільки в лютому 2020 року працівниця прийнята на роботу не з 1 числа, цей місяць до розрахункового періоду не включається. У розрахунковому періоді (7 календарних місяців: березень – вересень 2020 року), який включає 214 календарних днів, у працівниці немає періодів, в яких вона була відсутня на роботі з поважних причин. Сумарна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, в розрахунковому періоді у працівниці становить 45 780,26 грн.

Середньоденна заробітна плата:

45 780,26 грн. : 214 к. д. = 213,93 грн.

ПРИКЛАД 3

Визначення середньоденної заробітної плати,
якщо розрахунковий період становить менше ніж календарний місяць

Працівниця прийнята на роботу 3 вересня 2020 року, а з 29 жовтня їй на підставі «декретного» ЛН надається «декретна» відпустка тривалістю 180 календарних днів, оскільки вона належить до 3 категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Оскільки у працівниці немає повністю відпрацьованих календарних місяців (з першого до першого числа), розрахунковий період включає фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (з 3 вересня по 28 жовтня) — 56 календарних днів. У розрахунковому періоді працівниця хворіла (була відсутня з поважних причин) 5 календарних днів, які виключаються з розрахункового періоду. Сумарна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, без урахування «лікарняних», в розрахунковому періоді у працівниці становить 9576,45 грн.

Середньоденна заробітна плата становить:

9576,45 грн. : (56 к. д. – 5 к. д.) = 187,77 грн.

_________________________________________________________________________

Згідно з пунктом 28 Порядку № 1266 якщо в розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Пунктом 5 Порядку № 1266 встановлено, що у разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, якщо особа працює в режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Таким чином, якщо працівниця в розрахунковому періоді не мала заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, оскільки в цьому періоді вона не працювала з поважних причин (наприклад, перебувала у відпустці для догляду за дитиною), то середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення тарифної ставки ( посадового окладу), встановленої на день настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).²⁴

ПРИКЛАД 4

Визначення середньоденної заробітної плати, якщо немає заробітку в розрахунковому періоді

Працівниця з 2018 року перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. З 22 вересня 2020 року працівниці видано «декретний» ЛН, тому з цієї дати їй мають бути нараховані «декретні» за період непрацездатності, зазначений в «декретному» ЛН — 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (вересень 2019 року – серпень 2020 року) працівниця не мала доходу, з якого сплачено ЄСВ, оскільки перебувала у відпустці для догляду за дитиною — не працювала з поважних причин. Посадовий оклад працівниці у вересні 2020 року — 7000 грн.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», що обчислюється з посадового окладу, встановленого на день настання страхового випадку, становить:

7000 грн. : 30,44 = 229,96 грн.

_____________________________________________________________________________

Обмеження розміру середньоденної заробітної плати

Законом № 1105 і Порядком № 1266 встановлено три обмеження при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних».

1. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день (далі — максимальна середньоденна зарплата), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ). Її розмір у 2020 році становить: з 1 січня — 70 845 грн. (15 х 4723 грн.); з 1 вересня — 75 000 грн. (15 х 5000 грн.).

Враховуючи вищевикладене, якщо працівниці надано «декретну» відпустку, наприклад, з 5 жовтня 2020 року (розрахунковий період: жовтень 2019 року – вересень 2020 року), то максимальна середньоденна зарплата, розрахована виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ у вересні 2020 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

75 000 грн. : 30,44 = 2463,86 грн.

2. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 19 Закону № 1105 застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону у вигляді допомоги по вагітності та пологах в розмірі, розрахованому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески (ЄСВ), але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Аналогічну норму (тільки в трохи застарілій редакції) містить абзац третій пункту 29 Порядку № 1266.

Отже, Законом № 1105 і Порядком № 1266 встановлено верхнє обмеження для середньоденної заробітної плати у разі, якщо працівниця протягом останніх 12 місяців (тобто протягом останніх 365 (у високосному році — 366) календарних днів) перед днем (на час) настання страхового випадку має страховий стаж сумарно менше 6 місяців.²⁵ Хоча регіональний орган Фонду стверджує²⁶, що страховий стаж необхідно обчислювати протягом 12 місяців перед місяцем настання страхового випадку, але ми з цим не згодні (у вище процитованій нормі Закону № 1105 немає тексту «перед місяцем настання страхового випадку»).

Звертаємо увагу, що при застосуванні вищевказаного обмеження не має значення загальний страховий стаж працівника, але визначення страхового стажу протягом останніх 12 місяців здійснюється в тому ж порядку, що і визначення загального страхового стажу, яке регламентується статтею 21 Закону № 1105.²⁷

3. Встановлено нижнє обмеження для середньоденної заробітної плати. Так, згідно з частиною 2 статті 26 Закону № 1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду (тобто сплачувався ЄСВ), та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Аналогічну норму (тільки в трохи застарілій редакції) містить абзац третій пункту 2 Порядку № 1266.

Таким чином, незалежно від загального страхового стажу та страхового стажу протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку розмір «декретних» не може бути меншим за розмір «декретних», обчислених із мінімальної заробітної плати, встановленої на день настання страхового випадку.²⁵

Що стосується механізму розрахунку середньоденної заробітної плати у всіх вищезазначених випадках (із застосуванням обмежень), то він визначений у вище згаданому пункті 5 Порядку № 1266, відповідно до якого середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює в режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

ПРИКЛАД 5

Визначення середньоденної заробітної плати для нарахування
«декретних» виходячи з мінімальної заробітної плати

Працівниці з 5 жовтня 2020 року надається «декретна» відпустка. У розрахунковому періоді — останні 12 місяців (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) вона більше 9 місяців (з 1 жовтня 2019 року по 14 липня 2020 року) перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком, тому протягом останніх 12 місяців має страховий стаж менше 6 місяців. Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 6 років і виходу на роботу з 15 липня 2020 року працівниця працює на умовах неповного робочого дня — 4 години на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві (фактично на ставку, що дорівнює 0,5 посади). Повний оклад за посадою працівниці становить 5200 грн., а її місячний оклад, розрахований пропорційно до індивідуального графіку роботи, становить 2600 грн. (5200 грн. х 0,5).

За відпрацьований час у розрахунковому періоді (з 15 липня по 30 вересня 2020 року) працівниці нарахована заробітна плата:

– за липень — 1469,57 грн. (5200 грн. : 184 р. г. х 52 відпрац. г.);

– за серпень — 2600 грн. (5200 грн. : 160 р. г. х 80 відпрац. г.);

– за вересень — 2600 грн. (5200 грн. : 176 р. г. х 88 відпрац. г.).

Сумарна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

1469,57 грн. (липень) + 2600 грн. (серпень) + 2600 грн. (вересень) = 6669,57 грн.

Оскільки в розрахунковому періоді працівниця з 1 жовтня 2019 року по 14 липня 2020 року не працювала з поважних причин (перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 6 років), цей період виключається з розрахункового періоду.

Кількість відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді, які враховуються при розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних»:

17 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) + 30 к. д. (вересень) = 78 к. д.

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

6669,57 грн. : 78 к. д. = 85,51 грн.

Для нарахування «декретних» визначимо верхнє обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку, а також нижнє обмеження у вигляді мінімальної середньоденної зарплати, що розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Максимальна середньоденна зарплата становить:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Мінімальна середньоденна зарплата становить:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді менше ніж максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати (85,51 грн. < 328,52 грн.), і менше ніж мінімальна середньоденна зарплата (85,51 грн. < 164,26 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується мінімальна середньоденна зарплата — 164,26 грн.

ПРИКЛАД 6

Визначення середньоденної заробітної плати для нарахування
«декретних» виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати

Працівниці з 28 вересня 2020 року надається «декретна» відпустка. Вона була прийнята на роботу 14 квітня 2020 року, а до цього протягом 7 місяців ніде не працювала, тому протягом останніх 12 місяців (366 календарних днів) перед днем настання страхового випадку має страховий стаж 5,46 місяців, що менше 6 місяців. У розрахунковому періоді (травень – серпень 2020 року), що включає 123 календарні дні, працівниця, оклад якої 12 000 грн., відпрацювала всі робочі дні, тому їй нарахована заробітна плата сумарно в розмірі 48 000 грн. (12 000 грн. х 4 міс.).

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

48 000 грн. : 123 к. д. = 390,24 грн.

Для нарахування «декретних» визначимо верхнє обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у вересні 2020 року — місяці настання страхового випадку, а також нижнє обмеження у вигляді мінімальної середньоденної зарплати, що розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у вересні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Максимальна середньоденна зарплата становить:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Мінімальна середньоденна зарплата становить:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді перевищує максимальну середньоденну зарплату (390,24 грн. > 328,52 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується максимальна середньоденна зарплата — 328,52 грн.

_________________________________________________________________________

Також слід враховувати, що в разі продовження «декретної» відпустки у зв’язку з передчасними або багатоплідними пологами, виникненням ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді, коли листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами продовжується на 14 календарних днів (період післяпологової відпустки збільшується з 56 до 70 календарних днів — п. 6.2 Інструкції № 455, ч. 1 ст. 25 Закону № 1105), для оплати додаткових 14 календарних днів «декретної» відпустки новий розрахунок середньоденної заробітної плати здійснювати не потрібно, оскільки це один і той же страховий випадок (тимчасова непрацездатність у зв’язку з вагітністю та пологами).²⁸

Розрахунок суми «декретних»

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1266 сума «декретних» застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Якщо на період «декретної» відпустки припадають святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, а також дні, які не є робочими для осіб, які працюють на умовах неповного робочого тижня, то всі такі дні оплачуються в загальному порядку, оскільки «декретні» виплачуються за календарні дні.²⁹

ПРИКЛАД 7

Розрахунок суми «декретних»

Працівниці з 22 вересня 2020 року надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (вересень 2019 року – серпень 2020 року) працівниця 25 календарних днів хворіла (не працювала з поважних причин). У розрахунковому періоді сумарна заробітна плата працівниці, з якої сплачено ЄСВ, становить 73 854,26 грн. (без урахування «лікарняних»). Протягом останніх 12 місяців страховий стаж працівниці — більше 6 місяців, тому обмеження для суми «декретних», встановлене пунктом 2 частини 4 статті 19 Закону № 1105, до неї не застосовується.

Середньоденна заробітна плата становить:

73 854,26 грн. : (366 к. д. – 25 к. д. хвороби) = 216,58 грн.

Загальна сума «декретних»:

216,58 грн. х 126 к. д. «декретної» відпустки = 27 289,08 грн.

__________________________________________________________________________

Обмеження суми «декретних»

Як зазначалося вище, сума «декретних» у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачувався ЄСВ (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, абзац третій п. 2 Порядку № 1266). Але ні Закон № 1105, ні Порядок № 1266 не роз’яснюють механізм застосування обмеження «декретних» максимальною величиною бази нарахування ЄСВ.

У вище процитованому пункті 5 Порядку № 1266, який роз’яснює механізм розрахунку середньоденної заробітної плати, не вказано, що цей механізм застосовується і для пункту 2 Порядку № 1266 (вказано, що він застосовується тільки відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку).

Отже, для цілей реалізації положень частини 2 статті 26 Закону № 1105 та абзацу третього пункту 2 Порядку № 1266 в частині застосування обмеження «декретних» максимальною величиною бази нарахування ЄСВ немає підстав використовувати механізм, наведений в пункті 5 Порядку № 1266, згідно з яким середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини, двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Обмежувати зверху середньоденну заробітну плату в місяці нарахування «декретних» максимальною середньоденною зарплатою, що розраховується шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ у такому місяці на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) або на кількість календарних днів у такому місяці не можна, оскільки верхнє обмеження для середньоденної заробітної плати вже передбачено пунктом 4 Порядку № 1266 на підставі даних останнього місяця розрахункового періоду (див. вище).

Враховуючи вищевикладене, якщо в повному місяці «декретної» відпустки розмір «декретних», обчислених згідно з пунктом 4 Порядку № 1266, в розрахунку на місяць є більшим за максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (за аналогією з використанням даних цього місяця для обчислення максимальної середньоденної зарплати), то сума перевищення працівниці не виплачується.³⁰

Сума «декретних» з урахуванням обмеження максимальною величиною розраховується в такій послідовності:

1) обчислюється середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат в розрахунковому періоді;

2) порівнюється обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата з максимальною середньоденною зарплатою (розрахованою з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду);

3) якщо обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата не перевищує максимальну середньоденну зарплату, то середньоденна заробітна плата множиться на кількість днів «декретної» відпустки;

4) якщо обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата перевищує максимальну середньоденну зарплату, то така максимальна середньоденна зарплата (розрахована виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду) множиться на кількість днів «декретної» відпустки. При цьому якщо в повному місяці «декретної» відпустки розрахована сума «декретних» перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, то сума «декретних» в цьому місяці обмежується вказаною максимальною величиною бази нарахування ЄСВ. Відповідно зменшується загальна сума «декретних».³⁰

Висновок про те, що сума «декретних» обмежується максимальною величиною бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, якщо в повному місяці тимчасової непрацездатності розрахована сума «декретних» перевищує зазначену максимальну величину бази нарахування ЄСВ, випливає з прикладу, наведеного в пункті 4 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 р. № 1022.³¹

При розрахунку «декретних» в повних місяцях «декретної» відпустки, що мають 31 календарний день (січень, березень, травень, липень, серпень, жовтень, грудень), сума «декретних», обчислена з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, в розрахунку на місяць може перевищувати верхнє обмеження — максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, внаслідок чого обмеження застосовується. При розрахунку «декретних» в повних місяцях «декретної» відпустки, що мають 30 (28 або 29 — в лютому) календарних днів, сума «декретних», обчислена з максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, зазвичай менше такої максимальної величини.

ПРИКЛАД 8

Нарахування «декретних», якщо заробітна плата працівниці
перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску

Працівниці (заступник директора), прийнятій на роботу з 20 січня 2020 року в порядку переведення з іншого підприємства, з 28 вересня 2020 року по 31 січня 2021 року надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. Посадовий оклад працівниці — 75 000 грн. У розрахунковому періоді (лютий – серпень 2020 року) працівниця відпрацювала всі робочі дні, тому щомісяця отримувала заробітну плату в розмірі посадового окладу, а її заробітна плата в кожному місяці розрахункового періоду перевищувала максимальну величину бази нарахування ЄСВ (75 000 грн. > 70 845 грн.). Сумарна заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, в розрахунковому періоді у працівниці становить 495 915 грн. (7 міс. х 70 845 грн.). Страховий стаж працівниці протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (лютий – серпень 2020 року):

29 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) = 213 к. д.

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

495 915 грн. : 213 к. д. = 2328,24 грн.

Максимальна середньоденна зарплата (розраховується з максимальної величини бази нарахування ЄСВ у серпні 2020 року — останньому місяці розрахункового періоду):

70 845 грн. : 30,44 = 2327,37 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді є більшою за максимальну середньоденну зарплату (2328,24 грн. > 2327,37 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується максимальна середньоденна зарплата — 2327,37 грн.

Первинна сума «декретних» за період «декретної» відпустки:

2327,37 грн. х 126 к. д. = 293 248,62 грн.

Сума «декретних» по місяцях:

– у вересні — 6982,11 грн. (2327,37 грн. х 3 к. д.);

– в жовтні — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.);

– в листопаді — 69 821,10 грн. (2327,37 грн. х 30 к. д.);

– в грудні — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.);

– в січні 2021 року — 72 148,47 грн. (2327,37 грн. х 31 к. д.).

Розрахунок показав, що сума «декретних», які припадають на жовтень, грудень і січень, що мають по 31 календарному дню, перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду – серпні 2020 року (72 148,47 грн. > 70 845 грн .), тому за жовтень, грудень і січень «декретні» повинні бути виплачені в сумі по 70 845 грн. Відповідно, зменшується і загальна сума «декретних».

У вересні та листопаді сума «декретних» у розрахунку на місяць не перевищила максимальну величину бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, тому за вересень і листопад сума «декретних» не коригується.

Остаточна сума «декретних» за період «декретної» відпустки:

6982,11 грн. (за вересень) +70 845 грн. (за жовтень) + 69 821,10 грн. (за листопад) + 70 845 грн. (за грудень) + 70 845 грн. (за січень) = 289 338,21 грн.

Таким чином, остаточна сума «декретних» буде менше первинної суми на 3910,41 грн. (293 248,62 – 289 338,21).

ПРИКЛАД 9

Нарахування «декретних» виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати

Працівниці з 7 жовтня 2020 року по 9 лютого 2021 року надається «декретна» відпустка тривалістю 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (жовтень 2019 року – вересень 2020 року) жінка з 1 жовтня 2019 року по 20 травня 2020 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку за медичним висновком, тому має страховий стаж менше 6 місяців протягом останніх 12 місяців, при цьому період перебування у відпустці для догляду за дитиною виключається з розрахункового періоду. В період з 21 травня по 30 вересня 2020 року, який включає 133 календарні дні, працівниця відпрацювала всі робочі (календарні) дні, за що їй нарахована сумарна заробітна плата в розмірі 45 236,18 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

45 236,18 грн. : 133 к. д. = 340,12 грн.

Оскільки у працівниці протягом останніх 12 місяців страховий стаж становить менше 6 місяців, для нарахування «декретних» визначимо верхнє обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Максимальна середньоденна зарплата становить:

(5000 грн. х 2) : 30,44 = 328,52 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді перевищує максимальну середньоденну зарплату (340,12 грн. > 328,52 грн.), для розрахунку суми «декретних» використовується максимальна середньоденна зарплата — 328,52 грн.

Сума «декретних», яка підлягає нарахуванню за весь період «декретної» відпустки:

328,52 грн. х 126 к. д. = 41 393,52 грн.

Звертаємо увагу, що зазначена сума «декретних», яка розрахована з двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в жовтні 2020 року — місяці настання страхового випадку, є остаточною і надалі вже не коригується, незважаючи на те, що в повних місяцях «декретної» відпустки (в грудні і січні, що мають по 31 календарному дню) сума «декретних» у розрахунку на місяць (328,52 грн. х 31 к. д. = 10 184,12 грн.) перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, тобто перевищує 10 000 грн. (5000 грн. х 2).

__________________________________________________________________________

Що стосується мінімальної суми «декретних», зазначеної в частині 2 статті 26 Закону № 1105 та в абзаці третьому пункту 2 Порядку № 1266 (сума «декретних» у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір «декретних», обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку), то необхідно керуватися пунктом 5 Порядку № 1266, в якому згадується про механізм розрахунку середньоденної заробітної плати виходячи з мінімальної заробітної плати.

Таким чином, мінімальна середньоденна заробітна плата за один календарний день для нарахування «декретних» визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку (надання «декретної» відпустки) на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Якщо в будь-якому місяці (місяцях), на який (і) повністю припадає «декретна» відпустка, сума «декретних» менше ніж мінімальна заробітна плата, встановлена в місяці настання страхового випадку, то коригування «декретних» в такому місяці (місяцях) вже не проводиться (загальна сума «декретних» не зменшується).

При застосуванні нижнього обмеження суми «декретних» алгоритм розрахунку повинен бути таким:

1) розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат в розрахунковому періоді;

2) розраховується мінімальна середньоденна зарплата виходячи з мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку;

3) порівнюється середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді, з мінімальною середньоденною зарплатою:

– якщо середньоденна заробітна плата розрахункового періоду не менше мінімальної середньоденної зарплати, то перша величина множиться на кількість днів «декретної» відпустки;

– якщо середньоденна заробітна плата розрахункового періоду є меншою, ніж мінімальна середньоденна зарплата, то друга величина множиться на кількість днів «декретної» відпустки.³²

ПРИКЛАД 10

Нарахування «декретних» виходячи з мінімальної заробітної плати

Працівниці з 15 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року надано «декретну» відпустку тривалістю 126 календарних днів. У розрахунковому періоді (вересень 2019 року – серпень 2020 року) їй нарахована заробітна плата в сумі 49 753,12 грн., а також «лікарняні» за 25 календарних днів хвороби, які виключаються з розрахункового періоду. Страховий стаж працівниці протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді:

49 753,12 грн. : (366 к. д. – 25 к. д. хвороби) = 145,90 грн.

Для виконання мінімальної гарантії щодо суми «декретних», встановленої частиною 2 статті 26 Закону № 1105, визначимо нижнє обмеження у вигляді мінімальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої у вересні 2020 року — місяці настання страхового випадку.

Мінімальна середньоденна зарплата становить:

5000 грн. : 30,44 = 164,26 грн.

Оскільки середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді менше, ніж мінімальна середньоденна зарплата (145,90 грн. < 164,26 грн.), «декретні» нараховуються працівниці виходячи з мінімальної середньоденної зарплати — 164,26 грн.

Сума «декретних», яка підлягає нарахуванню за весь період «декретної» відпустки:

164,26 грн. х 126 к. д. = 20 696,76 грн.

Ця сума «декретних» є остаточною і в подальшому не коригується.

__________________________________________________________________________

Звертаємо увагу, що гарантія, встановлена частиною 2 статті 26 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266 у вигляді виплати «декретних» у розмірі не менше за розмір «декретних», обчислений із мінімальної заробітної плати, поширюється на всіх працівниць незалежно від їхнього страхового стажу і встановленого їм режиму роботи (в тому числі на працівниць, яким встановлено неповний робочий час).³³

Порядок заповнення «декретного» ЛН, призначення та виплати «декретних»

Лицьова сторона «декретного» ЛН повинна бути заповнена лікарем (закладом охорони здоров’я) в установленому порядку.

Згідно з пунктом 9 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406, у графі «Діагноз первинний» ЛН зазначається термін вагітності на час звернення, у графі «Діагноз заключний» — орієнтовний термін пологів; у графі «Причина непрацездатності:» підкреслюється «вагітність та пологи — 8»; у графі «Режим:» — «амбулаторний та стаціонарний»; у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується сумарна тривалість відпустки з відміткою дати відкриття ЛН (в першому стовпчику «З якого числа» вказується арабськими цифрами дата видачі ЛН (число, місяць, рік), що відповідає першому дню тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, у другому стовпчику «До якого числа включно» відображається словами дата закінчення ЛН (число і місяць), яка відповідає останньому дню тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами); у графі «Статі до роботи» — дата закінчення «декретної» відпустки (словами число і місяць), хоча логічніше було б вказувати в цій графі дату, коли працівниця повинна вийти на роботу після закінчення «декретної» відпустки (тобто 127-й календарний день — це не буде помилкою в заповненні «декретного» ЛН).³⁴

ЛН затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, для іногородніх жінок — додатково керівником закладу охорони здоров’я. ЛН завіряється печаткою закладу охорони здоров’я (за її наявності).

Додаткові дні післяпологової відпустки при патологічних пологах і багатоплідній вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН. Цей ЛН видається на 14 календарних днів, крім жінок, яких віднесено до 1–3 категорій постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС. Підставою для видачі ЛН є запис в історії пологів та обмінній карті вагітної зі стаціонару закладу охорони здоров’я, де відбувалися пологи, який обов’язково повинен бути засвідчений підписом головного лікаря та печаткою ЛПЗ (при її наявності), де відбувались пологи (п. 6.2 Інструкції № 455).

Якщо всі необхідні записи на лицьовій стороні ЛН є і здійснені закладом охорони здоров’я (лікарем) в установленому порядку, то на підприємстві уповноваженими особами заповнюється оборотна сторона ЛН, де, зокрема, у графі «Призначена допомога» вказується кількість календарних днів, за які виплачуються «декретні». Дані про заробітну плату в місяцях розрахункового періоду і в місяці призначення «декретних» відображаються у графі «Довідка про заробітну плату» (зараз — на окремому аркуші)³², а у графі «Належить до виплати» вказується сума «декретних», що підлягає нарахуванню, і період, за який нараховуються «декретні».

Рішення про призначення матеріального забезпечення, в т. ч. «декретних», приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства (далі — комісія із соцстраху). Документи для призначення «декретних» («декретний» ЛН) розглядаються цією комісією не пізніше 10 днів з дня їх надходження. Повідомлення про відмову в призначенні «декретних» із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається працівниці не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення (ч. 3 ст. 30, ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).

Що стосується виплати працівниці «декретних», яка здійснюється повністю за рахунок коштів Фонду, то згідно зі статтею 34 Закону № 1105 фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється робочими органами Фонду згідно з Порядком фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженим постановою правління Фонду від 19.07.2018 р. № 12 (далі — Порядок № 12).³⁵

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами, в т. ч. про нараховані «декретні». Форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до Порядку № 12 (п. 4 Порядку № 12).

Загальна кількість днів «декретної» відпустки і загальна сума «декретних» працівниць відображається страхувальником в рядку 2 «Допомога по вагітності та пологах» основної таблиці заяви-розрахунку, а персонально по працівницям сума «декретних» відображається у додатку 1.1 розділу I «Матеріальне забезпечення», при цьому до графи 10 «Причина непрацездатності» заяви-розрахунку вносяться цифри у відповідності з цифрами, зазначеними в рядку «Причина непрацездатності» ЛН (в нашому випадку вказується «вагітність та пологи – 8»).

Заява-розрахунок оформляється страхувальником на підставі рішення комісії з соцстраху підприємства про призначення «декретних» і має бути передана до робочого органу Фонду не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення (п. 2, 4 Порядку № 12).

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом 10 робочих днів після надходження заяви-розрахунку (ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 8 Порядку № 12).

Страхувальник-роботодавець відкриває у банку окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів від Фонду (бюджетна установа відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі Державної казначейської служби України). Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок страхувальника, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам (ч. 2 ст. 34 Закону № 1105).

Після надходження коштів, зазначених в заяві-розрахунку, на окремий рахунок страхувальника, останній зобов’язаний виплатити «декретні» працівницям у найближчий після дня їх призначення строк, установлений для виплати заробітної плати (ч. 2 ст. 32 Закону № 1105, п. 9 Порядку № 12).

Протягом місяця з дня виплати «декретних» страхувальник направляє Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 12. Формою Повідомлення передбачено відображення в ній, зокрема, суми і дати виплати коштів застрахованій особі за рахунок коштів Фонду. Повідомлення може бути надіслано в електронному вигляді з використанням ЕЦП або листом з повідомленням про вручення, або надано безпосередньо до органу Фонду (п. 10 Порядку № 12).

Якщо сума отриманих від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на виплату «декретних», невикористані страхові кошти повертаються страхувальником до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом 3 робочих днів та листом надсилається пояснення причин повернення коштів (ч. 1 ст. 34 Закону № 1105, п. 12 Порядку № 12).

Якщо жінка за власним бажанням звільняється під час перебування у «декретній» відпустці, то сума «декретних» за частину відпустки, яка припадає на період (дні) після звільнення, перерахунку та поверненню не підлягає.³⁶ У разі дострокового припинення «декретної» відпустки і виходу жінки на роботу вона повинна повернути роботодавцю частину «декретних», отриманих за невикористані дні «декретної» відпустки.³⁷