Письмо Министерства социальной политики Украины «О выплате пособия по временной нетрудоспособности за период отстранения работника от работы» от 09.12.2021 № 6748/0/290-21/45Лист Міністерства соціальної політики України «Щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період відсторонення працівника від роботи» від 09.12.2021 № 6748/0/290-21/45
МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ
ПИСЬМО
от 09.12.2021 № 6748/0/290-21/45
О выплате пособия по временной нетрудоспособности за период отстранения работника от работы
(Извлечение)
Управление надзора Министерства социальной политики рассмотрело письмо <…> и сообщает.
Согласно пункту 41-6 постановления Кабинета Министров Украины от 09.12.2020 № 1236 «Об установлении карантина и введении ограничительных противоэпидемических мер с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни СОVID-19, вызванной коронавирусом SARS-СоV-2» (далее — Постановление № 1236), вступившее в силу с 08.11.2021, руководителям государственных органов (государственной службы), предприятий, учреждений и организаций необходимо обеспечить:
– отстранение от работы (выполнения работ) работников и государственных служащих, обязательность профилактических прививок против острой респираторной болезни СОVID-19, вызванной коронавирусом SARS-СОV-2 (далее — СОVID-19), которых определена Перечнем профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим прививкам, утвержденным приказом Министерства здравоохранения Украины от 04.10.2021 № 2153, и которые отказываются или уклоняются от проведения таких обязательных профилактических прививок против СОVID-19, в соответствии со статьей 46 Кодекса законов о Украины, частью второй статьи 12 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» и частью третьей статьи 5 Закона Украины «О государственной службе», кроме имеющих абсолютные противопоказания к проведению таких профилактических прививок против СОVID-19 и предоставивших медицинское заключение о наличии противопоказаний к вакцинации против СОVID-19, выданное учреждением здравоохранения;
– принять к сведению, что на время такого отстранения оплата труда работников и государственных служащих осуществляется с учетом части первой статьи 94 Кодекса законов о труде Украины, части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» и части третьей статьи 5 Закона Украины «О государственной службе», а срок отстранения устанавливается до устранения причин, которые его обусловили.1
1 Подробно об отстранении от работы работников, которые отказываются или уклоняются от проведения обязательных прививок против СОVID-19, рассказано в статье «Отстранение работников от работы: основания, продолжительность, документальное оформление» журнала «Все о труде и зарплате» № 8/2021, стр. 62. (Ред.)
Статьей 19 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» (далее — Закон) установлено право застрахованных лиц на материальное обеспечение по социальному страхованию в связи с временной утратой трудоспособности, в частности, пособие по временной нетрудоспособности. Это право возникает с наступлением страхового случая в период работы (включая время испытания и день увольнения), занятия предпринимательской и другой деятельностью, если иное не предусмотрено законом.
Условия предоставления пособия по временной нетрудоспособности определены статьей 22 Закона, которой установлено, что пособие по временной нетрудоспособности предоставляется застрахованному лицу в форме материального обеспечения, которое полностью или частично компенсирует потерю заработной платы, в случае наступления у него страхового случая.
Учитывая вышеизложенное, при наступлении временной нетрудоспособности в период фактического отстранения от работы с прекращением выплаты заработной платы работника пособие по временной нетрудоспособности не финансируется, поскольку в указанном периоде отсутствует факт потери заработка.
В то же время если у застрахованного лица временная нетрудоспособность наступила до начала отстранения, то оплата временной нетрудоспособности должна осуществляться на общих основаниях.
<…>
Начальник Управления надзора Максим ЗАЦЕРКОВНЫЙ
_________________________________________________________________________
КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Из вышеприведенных двух писем Минэкономики и Минсоцполитики следует, что в случае наступления временной нетрудоспособности работника до начала его отстранения от работы, «больничные» выплачиваются работнику в общем порядке за все дни временной нетрудоспособности. При этом первым днем отстранения от работы работника будет первый рабочий день после последнего дня его временной нетрудоспособности, подтвержденной листком нетрудоспособности (электронным или бумажным). Если болезнь началась в период отстранения от работы, и работник был уведомлен работодателем о таком отстранении до его начала, то «больничные» за период болезни не выплачиваются.
Пример 1. Согласно приказу руководителя коммунального предприятия, все работники, которые не вакцинировались против СОVID-19, отстраняются от работы без сохранения заработной платы с понедельника 31 января 2022 года до дня вакцинации или дня окончания карантина. Этот приказ был издан 24 января 2022 года и доведен до всех работников предприятия под подпись в период с 24 по 27 января 2022 года. Один из невакцинированных работников заболел в пятницу 28 января и болезнь продолжалась по 15 февраля. В этой ситуации болезнь началась у работника до начала отстранения от работы, то есть в период, когда ему начислялась заработная плата, поэтому «больничные» выплачиваются работнику за весь период болезни — с 28 января по 15 февраля, а с первого рабочего дня после окончания болезни — с 16 февраля (среда) работник должен быть отстранен от работы.
Пример 2. Условия те же, но работник заболел 31 января 2022 года, то есть в первый день отстранения от работы, и болезнь продолжалась по 15 февраля. В этой ситуации болезнь у работника началась в период его отстранения от работы, то есть в период, когда заработная плата ему не начислялась, поэтому больничные за весь период болезни работнику не начисляются. Заметим, что в период с 31 января по 15 февраля заработная плата работнику не начислялась именно из-за отстранения от работы, а не из-за болезни, соответственно, нет оснований для начисления за этот период «больничных» как компенсации потери заработной платы (нет заработной платы — нечего компенсировать «больничными»).
Пример 3. Согласно приказу руководителя коммунального предприятия, изданному в пятницу 28 января 2022 года, все работники, которые не вакцинировались против СОVID-19, отстраняются от работы с понедельника 31 января 2022 года до дня вакцинации или дня окончания карантина. Этот приказ по состоянию на 31 января был доведен не до всех работников предприятия. Один из невакцинированных работников, до которого приказ не был доведен, заболел 31 января 2022 года и болезнь продолжалась по 15 февраля. Этот работник, учитывая позицию Минэкономики, изложенную в письме от 31.12.2021 № 4712-06/61731-07 (см. стр. 114), не мог быть отстранен от работы с 31 января, поскольку по состоянию на эту дату он не был ознакомлен с приказом руководителя об отстранении от работы, и, соответственно, ему за этот день должна была начисляться заработная плата. Следовательно, за весь период болезни с 31 января по 15 февраля работнику в общем порядке должны быть выплачены «больничные», а с первого рабочего дня после окончания болезни — с 16 февраля работник должен быть отстранен от работы, если до этой даты его ознакомят с приказом об отстранении от работы.
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 09.12.2021 № 6748/0/290-21/45
Щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за період відсторонення працівника від роботи
(Витяг)
Управління нагляду Міністерства соціальної політики розглянуло лист <…> та повідомляє.
Відповідно до пункту 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» (зі змінами) (далі — Постанова № 1236), який набрав чинності з 08.11.2021, керівникам державних органів (державної служби), підприємств, установ та організацій необхідно забезпечити:
– відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов’язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі — СОVID-19), яких визначена Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04.10.2021 № 2153, та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов’язкових профілактичних щеплень проти СОVID-19, відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти СОVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти СОVID-19, виданий закладом охорони здоров’я;
– взяти до відома, що на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», а строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.1
1 Докладно про відсторонення від роботи працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення обов’язкових щеплень проти СОVID-19, йдеться у статті «Відсторонення працівників від роботи: підстави, тривалість, документальне оформлення» журналу «Все про працю і зарплату» № 8/2021, стор. 62. (Ред.)
Статтею 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон) встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначено статтею 22 Закону, якою встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати, у разі настання у неї страхового випадку.
Враховуючи викладене, у разі настання тимчасової непрацездатності у період фактичного відсторонення від роботи з припиненням виплати заробітної плати працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності не фінансується, оскільки у зазначеному періоді відсутній факт втрати заробітку.
Водночас, у разі якщо у застрахованої особи тимчасова непрацездатність настала до початку відсторонення, то оплата тимчасової непрацездатності має здійснюватися на загальних підставах.
Разом з цим зазначаємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.
Начальник Управління нагляду Максим ЗАЦЕРКОВНИЙ
_________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: З вищенаведених двох листів Мінекономіки та Мінсоцполітики випливає, що у разі настання тимчасової непрацездатності працівника до початку його відсторонення від роботи, «лікарняні» виплачуються працівнику в загальному порядку за всі дні тимчасової непрацездатності. При цьому першим днем відсторонення від роботи працівника буде перший робочий день після останнього дня його тимчасової непрацездатності, підтвердженої листком непрацездатності (електронним або паперовим). Якщо хвороба почалась в період відсторонення від роботи, і працівник був повідомлений роботодавцем про таке відсторонення до його початку, то «лікарняні» за період хвороби не виплачуються.
Приклад 1. Згідно з наказом керівника комунального підприємства всі працівники, які не вакцинувалися проти СОVID-19, відстороняються від роботи без збереження заробітної плати з понеділка 31 січня 2022 року до дня вакцинації або дня закінчення карантину. Цей наказ був виданий 24 січня 2022 року і доведений до всіх працівників підприємства під підпис в період з 24 по 27 січня 2022 року. Один з невакцинованих працівників захворів у п’ятницю 28 січня і хвороба тривала по 15 лютого. В цій ситуації хвороба почалась у працівника до початку відсторонення від роботи, тобто в період, коли йому нараховувалась заробітна плата, тому «лікарняні» виплачуються працівнику за весь період хвороби — з 28 січня по 15 лютого, а з першого робочого дня після закінчення хвороби — з 16 лютого (середа) працівник має бути відсторонений від роботи.
Приклад 2. Умови ті ж самі, але працівник захворів 31 січня 2022 року, тобто в перший день відсторонення від роботи, і хвороба тривала по 15 лютого. В цій ситуації хвороба у працівника почалась в період його відсторонення від роботи, тобто в період, коли заробітна плата йому не нараховувалась, тому «лікарняні» за весь період хвороби працівнику не нараховуються. Зауважимо, що в період з 31 січня по 15 лютого заробітна плата працівнику не нараховувалась саме через відсторонення від роботи, а не через хворобу, відповідно, немає підстав для нарахування за цей період «лікарняних» як компенсації втрати заробітної плати (немає зарплати — немає що компенсувати «лікарняними»).
Приклад 3. Згідно з наказом керівника комунального підприємства, виданим у п’ятницю 28 січня 2022 року, всі працівники, які не вакцинувалися проти СОVID-19, відстороняються від роботи з понеділка 31 січня 2022 року до дня вакцинації або дня закінчення карантину. Цей наказ станом на 31 січня був доведений не до всіх працівників підприємства. Один з невакцинованих працівників, до якого наказ не був доведений, захворів 31 січня 2022 року, і хвороба тривала по 15 лютого. Цей працівник, зважаючи на позицію Мінекономіки, викладену в листі від 31.12.2021 № 4712-06/61731-07 (див. в цьому номері), не міг бути відсторонений від роботи з 31 січня, оскільки станом на цю дату він не був ознайомлений з наказом керівника про відсторонення від роботи, і, відповідно, йому за цей день мала нараховуватися заробітна плата. Отже, за весь період хвороби з 31 січня по 15 лютого працівнику в загальному порядку мають бути виплачені «лікарняні», а з першого робочого дня після закінчення хвороби — з 16 лютого працівник має бути відсторонений від роботи, якщо до цієї дати його ознайомлять з наказом про відсторонення від роботи.