Об установлении одинаковых должностных окладов на уровне минимальной заработной платы бухгалтеру и уборщицеЩодо встановлення однакових посадових окладів на рівні мінімальної заробітної плати бухгалтеру та прибиральниці

Согласно статье 96 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статье 6 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР (далее — Закон № 108) системами оплаты труда являются тарифная и другие системы, формирующиеся на оценках сложности выполняемых работ и квалификации работников.

Тарифная система оплаты труда включает: тарифные сетки, тарифные ставки, схемы должностных окладов и профессиональные стандарты (квалификационные характеристики).

Тарифная система оплаты труда используется при распределении работ в зависимости от их сложности, а работников — в зависимости от квалификации и по разрядам тарифной сетки. Она является основанием для формирования и дифференциации размеров заработной платы.

Тарифная сетка (схема должностных окладов) формируется на основе:

– тарифной ставки рабочего первого разряда;

– межквалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).

Требования к квалификационным и специальным знаниям работников, их задачи, обязанности и специализация определяются профессиональными стандартами или квалификационными характеристиками профессий работников.

Таким образом, любая вводимая на предприятии система оплаты труда должна учитывать сложность выполняемых работ и квалификацию работников. Это достигается дифференциацией оплаты труда для работников с разной сложностью работ и квалификацией путем установления разных должностных окладов.

Факторами дифференциации должностных окладов являются:

– объем и сложность задач, обязанностей и работ, предусмотренных квалификационными характеристиками (содержатся в Справочниках квалификационных характеристик профессий работников), должностными инструкциями и другими документами, регламентирующими деятельность должностных лиц;

– квалификация (уровень образования, подготовки, профессиональных знаний, навыков, умений, опыта и стаж работы, необходимые для выполнения задач, обязанностей и работ по соответствующим должностям);

– уровень ответственности;

– условия труда;

– масштабы и сложность производства и т. д.

Таким образом, любая система оплаты труда должна предусматривать распределение работников в зависимости от сложности выполняемых ими работ и их квалификации — от наименьшей сложности с минимальными требованиями к квалификации рабочего до наибольшей, требующей специальных знаний и высокой квалификации, уровня ответственности и т. д.

Тарифная ставка (оклад) рабочего первого разряда соответствует должности (профессии) с самым низким уровнем сложности задач и обязанностей, самой низкой квалификацией и ответственностью. Рабочий первого разряда должен выполнять простой, неквалифицированный труд и иметь простейшую профессию на предприятии.

Тарифные ставки (оклады) всех остальных работников (по всем другим должностям) предприятия должны быть выше тарифной ставки (оклада) рабочего первого разряда и определяются в зависимости от межквалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).

Межквалификационные (междолжностные) соотношения размеров тарифных ставок (должностных окладов) устанавливаются в коллективном договоре или другом локальном документе предприятия в зависимости от сложности работ, квалификации, организационно-правового уровня должности, функций, выполняемых подразделением, в котором работает тот или иной работник, и других условий труда.

Тарифные ставки (оклады) работников могут устанавливаться в штатном расписании одинаковыми для разных должностей при условии, что у них одинаковая сложность выполняемых работ, квалификация и т. д.

Наивысшая должность на предприятии (с наивысшим уровнем сложности задач, обязанностей и ответственности) — руководитель (директор) предприятия, поэтому оклад по должности руководителя предприятия должен быть наивысшим.

Статьей 97 КЗоТ и статьей 15 Закона № 108 предоставлено право предприятиям хозрасчетной сферы самостоятельно в коллективных договорах (при его отсутствии — в другом локальном документе) устанавливать формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральными, отраслевыми (межотраслевыми) и территориальными соглашениями.

Конкретные размеры тарифных ставок (окладов), а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются работодателем с учетом вышеуказанных требований.

Учитывая содержание вопроса, должность уборщика (код КП 913) относится к разделу 9 «Простейшие профессии» Национального классификатора Украины «Классификатор профессий ГК 003:2010», утвержденного приказом Госпотребстандарта Украины от 28.07.2010 № 327. Этот раздел включает самые простые профессии (работы), требующие знаний для выполнения простых задач с использованием ручных инструментов. Для выполнения профессиональных задач достаточно базового общего среднего образования или начального общего образования и минимальной профессиональной подготовки на производстве или инструктажа.

Должность «бухгалтер» (код КП 3433) приведена в разделе 3 «Специалисты» Классификатора профессий. Этот раздел содержит профессии, требующие знаний в одной или более отраслях естественных, технических и гуманитарных наук. Профессиональные задачи состоят в выполнении специальных работ, связанных с применением положений и использованием методов соответствующих наук. К этому разделу относятся профессии, требующие образовательной квалификации по начальному (короткому циклу) уровню высшего образования и в отдельных случаях — первому (бакалаврскому) уровню высшего образования.

Согласно разделу I Выпуска 1 «Профессии работников, являющиеся общими для всех видов экономической деятельности» Справочника квалификационных характеристик профессий работников, утвержденного приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 29.12.2004 № 336 (далее — Справочник № 336), для должности «бухгалтер» установлены следующие квалификационные требования: базовое или неполное высшее образование соответствующего направления подготовки (бакалавр или младший специалист). Для бухгалтера с образованием бакалавра — без требований к стажу работы, для младшего специалиста — стаж работы на должности технического служащего в области финансовой деятельности, работы с базами данных, статистики, бухгалтерского учета — не менее 1 года. Для бухгалтера II категории стаж работы по профессии бухгалтера — не менее 1 года. Для бухгалтера I категории стаж работы по профессии бухгалтера II категории — не менее 1 года.

Следовательно, учитывая, что к должностям уборщика и бухгалтера установлены разные квалификационные требования, работники на этих должностях должны выполнять работы разной сложности и требуют разной квалификации, тарифная ставка (оклад) по должности уборщика должна быть ниже тарифной ставки (оклада) по должности бухгалтера. Разность между размерами тарифных ставок (окладов) по этим должностям зависит от установленных на предприятии межквалификационных (междолжностных) соотношений размеров тарифных ставок (должностных окладов).

Об обязательности соблюдения межквалификационных соотношений при установлении размера оклада бухгалтеру (раздел 3 «Специалисты» Классификатора профессий) и маляру (раздел 7 «Квалифицированные рабочие с инструментом» Классификатора профессий) указал также Верховный Суд в постановлении от 04.06.2021 по делу № 816/1889/16. В этом постановлении, рассматривая ситуацию с установлением работодателем одинаковых должностных окладов бухгалтеру и маляру на уровне минимальной заработной платы, с чем не согласилась Гоструда, Верховный Суд встал на сторону Гоструда и отметил следующее: ссылка истца (работодателя) на то, что бухгалтер имеет педагогическое образование и не имеет ни квалификации, ни категории бухгалтера, а маляр также не имеет ни квалификации, ни категории, ни соответствующего образования, нельзя принимать во внимание, поскольку к профессии «бухгалтер» и «маляр» выдвигаются определенные требования, предусматривающие определенные знания в этих сферах, умения, навыки и т. д. Поэтому при установлении размеров оплаты

 труда бухгалтеру, маляру необходимо соблюдать межквалификационные соотношения, следовательно размер оплаты труда бухгалтера должен быть выше минимального.

Обращаем внимание, что законодательство об оплате труда не требует, чтобы должностные оклады устанавливались в размере, не меньше минимальной заработной платы в месячном размере. В то же время частями шестыми статьи 96 КЗоТ и статьи 6 Закона № 108 установлено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере, не меньше прожиточного минимума, установленного для трудоспособных лиц на 1 января календарного года.

Независимо от размеров должностных окладов (месячных тарифных ставок), установленных на предприятии, если начисленная заработная плата работника, выполнившего месячную норму труда, ниже законодательно установленного размера минимальной заработной платы в месячном размере, работодатель проводит доплату до уровня минимальной заработной платы, которая выплачивается ежемесячно одновременно с выплатой заработной платы (ст. 3-1 Закона № 108).

Відповідно до статті 96 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статті 6 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників — залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

– тарифної ставки робітника першого розряду;

– міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов’язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників.

Таким чином, будь-яка система оплати праці, яка запроваджується на підприємстві, має враховувати складність виконуваних робіт і кваліфікацію працівників. Це досягається диференціацією оплати праці для працівників з різною складністю робіт і кваліфікацією через встановлення різних посадових окладів.

Чинниками диференціації посадових окладів є:

– обсяг і складність завдань, обов’язків і робіт, передбачених кваліфікаційними характеристиками (містяться в Довідниках кваліфікаційних характеристик професій працівників), посадовими інструкціями та іншими документами, які регламентують діяльність посадових осіб;

– кваліфікація (рівень освіти, підготовки, професійних знань, навичок, вмінь, досвіду і стаж роботи, необхідні для виконання завдань, обов’язків і робіт за відповідними посадами);

– рівень відповідальності;

– умови праці;

– масштаби та складність виробництва тощо.

Таким чином, будь-яка система оплати праці має передбачати розподіл працівників залежно від складності виконуваних ними робіт та їх кваліфікації — від найменшої складності з мінімальними вимогами до кваліфікації робітника до найвищої, яка вимагає спеціальних знань і високої кваліфікації, рівня відповідальності тощо.

Тарифна ставка (оклад) робітника першого розряду відповідає посаді (професії) з найнижчим рівнем складності завдань та обов’язків, найнижчою кваліфікацією та відповідальністю. Робітник першого розряду має виконувати просту, некваліфіковану працю і мати найпростішу професію на підприємстві.

Тарифні ставки (оклади) всіх інших працівників (за всіма іншими посадами) підприємства мають бути вище тарифної ставки (окладу) робітника першого розряду і визначаються залежно від міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів) установлюються в колективному договорі або іншому локальному документі підприємства залежно від складності робіт, кваліфікації, організаційно-правового рівня посади, функцій, які виконує підрозділ, в якому працює той чи інший працівник, та інших умов праці.

Тарифні ставки (оклади) працівників можуть встановлюватися у штатному розписі однаковими для різних посад за умови, що у них однакова складність виконуваних робіт, кваліфікація тощо.

Найвищою посадою на підприємстві (з найвищим рівнем складності завдань, обов’язків та відповідальності) є керівник (директор) підприємства, тому оклад за посадою керівника підприємства має бути найвищим.

Статтею 97 КЗпП та статтею 15 Закону № 108 надано право підприємствам госпрозрахункової сфери самостійно в колективних договорах (за його відсутності — в іншому локальному документі) установлювати форми та системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вищезазначених вимог.

Зважаючи на зміст запитання, посада прибиральника (код КП 913) належить до розділу 9 «Найпростіші професії» Національного класифікатора України «Класифікатор професій ДК 003:2010», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (далі — Класифікатор професій). Цей розділ охоплює найпростіші професії (роботи), що потребують знань для виконання простих завдань із використанням ручних інструментів. Для виконання професійних завдань досить базової загальної середньої освіти або початкової загальної освіти та мінімальної професійної підготовки на виробництві чи інструктажу.

Посада «бухгалтер» (код КП 3433) наведена у розділі 3 «Фахівці» Класифікатора професій. Цей розділ вміщує професії, що вимагають знань в одній чи більше галузях природознавчих, технічних і гуманітарних наук. Професійні завдання полягають у виконанні спеціальних робіт, пов’язаних із застосуванням положень та використанням методів відповідних наук. До цього розділу належать професії, що вимагають освітньої кваліфікації за початковим (коротким циклом) рівнем вищої освіти і в окремих випадках — першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти.

Згідно з розділом І Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336 (далі — Довідник № 336), для посади «бухгалтер» встановлено такі кваліфікаційні вимоги: базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст). Для бухгалтера з освітою бакалавра — без вимог до стажу роботи, для молодшого спеціаліста — стаж роботи на посаді технічного службовця у галузях фінансової діяльності, роботи з базами даних, статистики, бухгалтерського обліку — не менше 1 року. Для бухгалтера II категорії стаж роботи за професією бухгалтера — не менше 1 року. Для бухгалтера I категорії стаж роботи за професією бухгалтера II категорії — не менше 1 року.

Отже, враховуючи, що до посад прибиральника і бухгалтера встановлено різні кваліфікаційні вимоги, працівники на цих посадах мають виконувати роботи різної складності та потребують різної кваліфікації, тарифна ставка (оклад) за посадою прибиральника має бути нижче тарифної ставки (окладу) за посадою бухгалтера. Різниця між розмірами тарифних ставок (окладів) за цими посадами залежить від встановлених на підприємстві міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Про обов’язковість дотримуватися міжкваліфікаційних співвідношень при встановленні розміру окладу бухгалтеру (розділ 3 «Фахівці» Класифікатора професій) і маляру (розділ 7 «Кваліфіковані робітники з інструментом» Класифікатора професій) зазначив також Верховний Суд в постанові від 04.06.2021 у справі № 816/1889/16. В цій постанові, розглядаючи ситуацію із встановленням роботодавцем однакових посадових окладів бухгалтеру і маляру на рівні мінімальної заробітної плати, з чим не погодилась Держпраці, Верховний Суд став на бік Держпраці і зазначив таке: посилання позивача (роботодавця) на те що бухгалтер має педагогічну освіту і не має ні кваліфікації, ні категорії бухгалтера, а маляр також не має ні кваліфікації, ні категорії, ні відповідної освіти, не можна брати до уваги, оскільки до професій «бухгалтер» і «маляр» виставляються певні вимоги, які передбачають певні знання в цих сферах, вміння, навики, тощо. Тому при встановленні розмірів оплати праці бухгалтеру, маляру необхідно дотримуватись міжкваліфікаційних співвідношень, отже розмір оплати праці бухгалтера повинен бути вище за мінімальний.

Звертаємо увагу, що законодавство про оплату праці не вимагає, щоб посадові оклади встановлювалися в розмірі, не меншому за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі. Водночас частинами шостими статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Незалежно від розмірів посадових окладів (місячних тарифних ставок), встановлених на підприємстві, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати (ст. 3-1 Закону № 108).