Увеличение минимальной зарплаты и прожиточного минимума с 1 декабря: что необходимо учесть работодателямЗбільшення мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму з 1 грудня: що необхідно врахувати роботодавцям

Социальные стандарты, к которым относятся минимальная заработная плата и прожиточный минимум, на каждый календарный (бюджетный) год устанавливаются законом о Государственном бюджете Украины. На 2021 год социальные стандарты установлены стаьями 7 и 8 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2021 год» от 15.12.2020 № 1082-ІХ (далее — Закон о Госбюджете-2021).

Минимальная заработная плата с 1 декабря 2021 года

Согласно статье 8 Закона о Госбюджете-2021 в течение 2021 года минимальная заработная плата составляет:

– в месячном размере: с 1 января — 6000 грн., с 1 декабря — 6500 грн.;

– в почасовом размере: с 1 января — 36,11 грн., с 1 декабря — 39,12 грн.

Таким образом, по сравнению с январем – ноябрем увеличение в декабре 2021 года минимальной заработной платы в месячном размере составило 500 грн. (6500 – 6000), в почасовом размере — 3,01 грн. (39,12 – 36,11), то есть 8,33%, хотя инфляция в январе – ноябре 2021 года составила 9,4%.

Согласно уже принятому Закону о Госбюджете-2022 в январе – сентябре 2022 года минимальная заработная плата в месячном размере будет составлять 6500 грн., в почасовом размере — 39,26 грн., а с 1 октября 2022 года они будут составлять соответственно 6700 грн. и 40,46 грн.

Напомним, что согласно статье 95 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статье 3 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР (далее — Закон № 108) минимальная заработная плата — это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда. Минимальная заработная плата (далее — МЗП) устанавливается одновременно в месячном и почасовом размерах.

В соответствии со статьей 3-1 Закона № 108 если начисленная заработная плата работника, выполнившего месячную норму труда, ниже законодательно установленного размера МЗП, работодатель проводит доплату до уровня МЗП, которая выплачивается ежемесячно одновременно с выплатой заработной платы.

Если размер заработной платы в связи с периодичностью выплаты ее составляющих ниже размера МЗП, осуществляется доплата до уровня МЗП.¹

В случае работы на условиях неполного рабочего времени, а также при невыполнении работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда МЗП выплачивается пропорционально выполненной норме труда. При этом если по каким-то причинам заработная плата за отработанное время оказывается меньше «пропорциональной» МЗП, работнику начисляется доплата до «пропорциональной» МЗП.

МЗП в почасовом размере применяется работодателями в случае применения почасовой оплаты труда.

Таким образом, с 1 декабря  2021 года при работе на условиях полной занятости работникам, которым установлены должностные оклады (месячные тарифные ставки) с нормой труда — месяц, за полностью выполненную месячную норму труда работодатели должны выплачивать заработную плату в размере не меньше МЗП в месячном размере — 6500 грн., а работникам, которым установлена почасовая оплата труда, за полностью выполненную часовую норму труда — заработную плату не меньше МЗП в почасовом размере — 39,12 грн. (с 1 января 2022 года — 39,26 грн.).²

Поскольку для работников, которым установлена почасовая оплата труда, минимальной государственной гарантией в оплате труда является установление часовой ставки в размере не меньше МЗП в почасовом размере, то месячная заработная плата таких работников может быть меньше МЗП в месячном размере и доплата до уровня последней им не начисляется.

Например, в январе 2022 года месячная норма рабочего времени для предприятий с 40-часовой 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье составляет 151 рабочий час.³ Если работнику с почасовой оплатой труда часовая ставка установлена на уровне МЗП в почасовом размере — 39,26 грн., то при выполнении месячной нормы труда в январе 2022 года месячная заработная плата работника составит 5928,26 грн. (151 отраб. ч. х 39,26 грн.), что меньше МЗП в месячном размере (5928,26 грн. < 6500 грн.). Но в этом случае работодатель не обязан начислять работнику, которому установлена почасовая оплата труда, доплату до МЗП в месячном размере (до 6500 грн.), поскольку для такого работника работодателем выполнена другая минимальная государственная гарантия — часовая ставка установлена не ниже (на уровне) МЗП в почасовом размере — 39,26 грн.

Прожиточный минимум с 1 декабря 2021 года

Согласно статье 7 Закона о Госбюджете-2021 прожиточный минимум с 1 декабря 2021 года увеличился и составляет:

• для детей в возрасте до 6 лет — 2100 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2013 грн.);
• для детей в возрасте от 6 до 18 лет — 2618 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2510 грн.);
• для трудоспособных лиц — 2481 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2379 грн.);
• для лиц, утративших трудоспособность — 1934 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 1854 грн.);
• усредненный на одно лицо — 2393 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2294 грн.).

Вышеуказанные размеры прожиточного минимума будут действовать и в январе – июне 2022 года.

Из вышеперечисленных показателей для работодателей важен размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ), который с 1 декабря 2021 года, как отмечено выше, увеличился до 2481 грн.

С 1 декабря 2021 года не изменился ПМТЛ, который установлен с 1 января 2021 года статьей 7 Закона о Госбюджете-2021 для определения базового размера должностного оклада судьи, должностных окладов работникам других государственных органов, оплата труда которых регулируется специальными законами, должностного оклада прокурора окружной прокуратуры.

Если работодатель по исполнительному документу из доходов работника отчисляются алименты на ребенка в минимальном размере (50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста — ч. 2 ст. 182 Семейного кодекса Украины), то минимальный размер таких алиментов с 1 декабря 2021 года составляет:

– для детей в возрасте до 6 лет — 1050 грн. (2100 грн. х 50%);

– для детей в возрасте от 6 до 18 лет — 1309 грн. (2618 грн. х 50%).

Минимальный должностной оклад в 2021–2022 годах

Хозрасчетные предприятия

Увеличение МЗП и ПМТЛ с 1 декабря 2021 года не повлияло на размер минимального должностного оклада, поскольку в соответствии с частями шестыми статьи 96 КЗоТ и статьи 6 Закона № 108 минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не меньше ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года.

Поскольку статьей 7 Закона о Госбюджете-2021 ПМТЛ на 1 января 2021 года установлен в размере 2270 грн., в течение всего 2021 года минимальный должностной оклад (месячная тарифная ставка) составляет 2270 грн.

Согласно Закону о Госбюджете-2022 в период с 1 января по 30 июня 2022 года ПМТЛ будет равен размеру ПМТЛ, установленному с 1 декабря 2021 года, — 2481 грн., поэтому в течение всего 2022 года минимальный должностной оклад (месячная тарифная ставка) будет составлять 2481 грн.

Если в коллективном договоре (другом внутреннем «зарплатном» документе) хозрасчетного предприятия определено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне текущего размера ПМТЛ (без привязки к размеру ПМТЛ по состоянию на 1 января), то на таком предприятии минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) должен составлять с 1 декабря 2021 года не менее 2481 грн.

Предприятия, которые через своих представителей (как со стороны работодателя, так и со стороны профсоюза предприятия, представляющего трудовой коллектив) участвовали в подписании Генерального соглашения о регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине на 2019 – 2021 годы от 14.05.2019, должны соблюдать норму пункта 2.3 этого документа, согласно которой для предприятий отраслей, в которых не заключены отраслевые соглашения или положения заключенных соглашений не регулируют размер тарифной ставки рабочего I разряда, ее размер устанавливается не менее чем на 10% выше установленного на законодательном уровне размера ПМТЛ.

Следовательно, для предприятий отраслей, в которых не заключены отраслевые соглашения или они не регулируют размер тарифной ставки рабочего I разряда, последний с 1 декабря 2021 года должен составлять не менее 2729 грн. (2481 грн. х 110%).

Если в коллективном договоре (другом внутреннем «зарплатном» документе) предприятия установлено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне МЗП в месячном размере, то на таком предприятии минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) с 1 декабря 2021 года должен составлять 6500 грн.

Бюджетные учреждения

Частями пятыми статьи 96 КЗоТ и статьи 6 Закона № 108 определено, что схема должностных окладов (тарифных ставок) работников учреждений, заведений и организаций, которые финансируются из бюджета (далее — бюджетные учреждения), формируется на основе:

– минимального должностного оклада (тарифной ставки), установленного Кабинетом Министров Украины;

– междолжностных (межквалификационных) соотношений размеров должностных окладов (тарифных ставок) и тарифных коэффициентов.

Абзацем четвертым пункта 1 примечаний к Единой тарифной сетке разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы (далее — ЕТС), приведенной в приложении 1 к постановлению Кабинета Министров Украины «Об оплате труда работников на основе Единой тарифной сетки разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» от 30.08.2002 № 1298 (далее — Постановление № 1298), установлено, что должностные оклады (тарифные ставки) с 1 января 2021 года рассчитываются исходя из размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда — 2670 грн., с 1 декабря 2021 года — 2893 грн.

Таким образом, с 1 декабря 2021 года должностной оклад (тарифная ставка) работника 1 тарифного разряда (минимальный должностной оклад в бюджетных учреждениях) увеличился и с указанной даты составляет 2893 грн.

Поскольку согласно абзацу первому пункта 1 примечаний к ЕТС должностные оклады (тарифные ставки) по разрядам ЕТС определяются путем умножения оклада (ставки) работника 1 тарифного разряда на соответствующий тарифный коэффициент (тарифные коэффициенты для всех тарифных разрядов приведены в приложении 1 к Постановлению № 1298), то с 1 декабря 2021 года увеличились размеры должностных окладов (тарифных ставок) работников 2 – 25 тарифных разрядов ЕТС.⁴

Учитывая вышеизложенное, руководители бюджетных учреждений должны внести изменения в штатное расписание своих учреждений и установить с 1 декабря 2021 года новые (увеличенные) размеры должностных окладов (тарифных ставок) работников 1 – 25 тарифных разрядов ЕТС.

Начиная с 1 декабря 2021 года, если работнику бюджетного учреждения за выполненную месячную норму труда начислена месячная заработная плата, размер которой меньше 6500 грн. (т. е. меньше МЗП в месячном размере), то такому работнику начисляется доплата до 6500 грн.

Индексация заработной платы

Индексация заработной платы осуществляется в пределах ПМТЛ, поэтому увеличение ПМТЛ с 1 декабря 2021 года до 2481 грн. привело к увеличению размера заработной платы, подлежащей индексации. То есть с 1 декабря 2021 года при полностью отработанном месяце при наличии оснований (соответствующей величины прироста индекса потребительских цен⁵) индексируется сумма заработной платы, составляющая 2481 грн. Часть заработной платы, превышающая ПМТЛ, не подлежит индексации.

Кроме того, необходимо помнить, что увеличение окладов (тарифных ставок) приводит к изменению «базового» месяца. Поскольку в бюджетных учреждениях, устанавливающих должностные оклады (тарифные ставки) согласно ЕТС, с 1 декабря 2021 года состоялось увеличение должностных окладов (тарифных ставок), то у работников таких учреждений декабрь 2021 года стал «базовым» месяцем.

Если в связи с увеличением МЗП или ПМТЛ на хозрасчетном предприятии с 1 декабря 2021 года состоялось увеличение должностных окладов (тарифных ставок), то у работников такого предприятия декабрь 2021 года стал «базовым» месяцем.

Напомним, что сумма индексации в «базовом» месяце — месяце повышения оклада (тарифной ставки) не начисляется, если размер повышения денежного дохода (в части постоянных составляющих заработной платы — надбавки, доплаты, премии) превышает сумму индексации, которая сложилась в месяце повышения оклада (тарифной ставки).⁶

Если размер повышения денежного дохода (в части постоянных составляющих заработной платы) не превышает сумму индексации, которая сложилась в месяце повышения оклада (тарифной ставки), сумма индексации в этом месяце определяется с учетом размера повышения дохода и рассчитывается как разность между суммой сложившейся индексации и размером повышения дохода (п. 5 Порядка проведения индексации денежных доходов населения, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 № 1078).⁶⁶

Единый социальный взнос

В связи с увеличением МЗП с 1 декабря 2021 года увеличились размеры показателей, от которых зависит сумма подлежащего уплате единого социального взноса (далее — ЕСВ).

В частности, максимальная величина базы начисления ЕСВ, которая согласно пункту 4 части 1 статьи 1 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 № 2464-VІ (далее — Закон о ЕСВ) равна 15 размерам МЗП, с 1 декабря 2021 года составляет 97 500 грн. (15 х 6500 грн.). Соответственно, если с 1 декабря 2021 года ЕСВ будет уплачиваться с максимальной величины базы начисления ЕСВ, то сумма ЕСВ должна составлять 21 450 грн. (97 500 грн. х 22%).

Напомним, что в январе – ноябре 2021 года максимальная величина базы начисления ЕСВ составляла 90 000 грн. (6000 грн. х 15), а сумма подлежащего уплате с нее ЕСВ была равна 19 800 грн. (90 000 грн. х 22%).

Размер минимального страхового взноса (далее — МСВ), который согласно пункту 5 части 1 статьи 1 Закона о ЕСВ определяется как произведение размера МЗП и установленной ставки ЕСВ, с 1 декабря 2021 года составляет 1430 грн. (6500 грн. х 22%). В период с января по ноябрь 2021 года МСВ составлял 1320 грн. (6000 грн. х 22%).

Напомним, что сумму ЕСВ в расчете на месяц не меньше МСВ должны уплачивать: физические лица – предприниматели, находящиеся на общей системе налогообложения; физические лица – предприниматели, являющиеся плательщиками единого налога; лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность; члены фермерского хозяйства, если они не относятся к лицам, которые подлежат страхованию на других основаниях (п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закона о ЕСВ).

Если физические лица – предприниматели и лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность, имеют основное место работы, то они освобождаются от уплаты за себя ЕСВ за месяцы отчетного периода, за которые работодателем был уплачен ЕСВ за таких лиц в размере не менее МСВ. (ч. 6 ст. 4 Закона о ЕСВ).

Сумма ЕСВ, которая согласно части 5 статьи 8 Закона о ЕСВ и подпункту 6 пункта 2 раздела III Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.04.2015 № 449 (далее — Инструкция № 449), подлежит уплате с МЗП (определяется как произведение размера МЗП и ставки ЕСВ) в случае, если по основному месту работы база начисления ЕСВ в отчетном месяце не превышает МЗП при условии пребывания работника в трудовых отношениях полный календарный месяц или отработки всех рабочих дней отчетного месяца, с 1 декабря 2021 года составляет 1430 грн. (6500 грн. х 22%). Напомним, что в период с января по ноябрь 2021 года указанная сумма ЕСВ составляла 1320 грн. (6000 грн. х 22%).

Обращаем внимание, что согласно подпункту 2 пункта 2 раздела IV Инструкции № 449 применение максимальной величины при начислении ЕСВ на суммы пособия по временной нетрудоспособности (далее — «больничные»), пособия в связи с беременностью и родами (далее — «декретные»), оплаты ежегодного отпуска (далее — отпускные), период которых больше одного месяца, осуществляется отдельно за каждый месяц.

Следовательно, если работнику начисляются «декретные», а также «больничные», отпускные, переходящие с одного месяца на другой (например, переходящие с ноября на декабрь 2021 года), то такие выплаты с целью определения базы начисления ЕСВ в конкретном месяце должны быть отнесены к месяцам, за которые они начислены. После такого отнесения определяется окончательный месячный доход работника для его сравнения как с максимальной величиной базы начисления ЕСВ, так и с МЗП в соответствующем месяце.⁷

Обращаем внимание, поскольку согласно Закону о Госбюджете-2022 МЗП в месячном размере в январе – сентябре 2022 года будет такой же, как в декабре 2021 года — 6500 грн., то вышеуказанные размеры максимальной величины базы начисления ЕСВ (21 450 грн.), МСВ (1430 грн.) и суммы ЕСВ, подлежащей уплате с МЗП, если по основному месту работы база начисления ЕСВ в отчетном месяце у работника не превышает МЗП (1430 грн.), будут действовать и в течение января – сентября 2022 года.

Налогообложение доходов работников

Согласно нормам статей 164 и 165 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) обложение налогом на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военным сбором (далее — ВС) отдельных доходов физических лиц, в том числе работников, зависит от размера МЗП. Но порядок налогообложения подавляющего большинства таких доходов зависит не от размера МЗП в конкретном месяце, а от размера МЗП, установленного на 1 января календарного года. Поэтому увеличение МЗП с 1 декабря 2021 года не повлияло на порядок налогообложения таких доходов. Это касается, в частности, налогообложения неденежных подарков (пп. 165.1.39 НКУ), путевок, предоставляемых работодателем работнику и членам его семьи (пп. 165.1.35 НКУ), стоимости обучения в отечественных высших и профессионально-технических учебных заведениях (пп. 165.1.21 НКУ), суточных расходов при командировках в пределах Украины (пп. «а» пп. 170.9.1 НКУ), основной суммы долга (кредита) налогоплательщика, прощенного (аннулированного) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до истечения срока исковой давности (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 НКУ).⁸

В то же время НКУ предусмотрен один вид дохода, налогообложение которого зависит от размера МЗП, установленного в текущем месяце.

Так, согласно подпункту «в» пп. 164.2.16 НКУ не облагается НДФЛ и ВС сумма пенсионных взносов, которая уплачивается работодателем-резидентом за свой счет по договорам негосударственного пенсионного обеспечения налогоплательщика (работника), если такая сумма не превышает 15% начисленной этим работодателем суммы заработной платы налогоплательщику (работнику) в течение месяца, за который уплачивается пенсионный взнос, взносы в фонды банковского управления, но не более 2,5 размера МЗП в расчете за месяц по совокупности таких взносов.

Следовательно, с 1 декабря 2021 года освобождается от налогообложения сумма указанных пенсионных взносов, если она не превышает 15% суммы начисленной этим работодателем заработной платы работнику за месяц, за который уплачивается пенсионный взнос, взносы в фонды банковского управления, но не более 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5) в расчете за месяц по совокупности таких взносов. В январе – ноябре 2021 года указанная предельная сумма составляла 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5).

Кроме привязки налогооблагаемых сумм доходов к МЗП, налогообложение заработной платы зависит от размера ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года, поскольку от этого показателя зависит размер налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) и предельный размер дохода, к которому она применяется. В свою очередь от предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ, зависит налогооблагаемая сумма целого ряда других доходов. На порядок налогообложения таких доходов и на порядок применения НСЛ увеличение МЗП и ПМТЛ с 1 декабря 2021 года не повлияло.⁹

В то же время произойдет увеличение размеров МЗП и ПМТЛ по состоянию на 1 января 2022 года по сравнению с их размерами по состоянию на 1 января 2021 года.

Поскольку согласно Закону о Госбюджете-2022 МЗП по состоянию на 1 января 2022 года будет составлять 6500 грн., а ПМТЛ по состоянию на 1 января 2022 года будет равен 2481 грн., то в течение всего 2022 года важные для работодателей налоговые показатели будут следующими:

• НСЛ, которая предоставляется в размере 100%, — 1240,50 грн. (2481 грн. х 50%), в размере 150% — 1860,75 грн. (1240,50 грн. х 150%), в размере 200% — 2481 грн. (1240,50 грн. х 200%); НСЛ, которая предоставляется в размере 100% на каждого ребенка работнику, содержащему двоих и более детей, — произведение 1240,50 грн. и количества детей;
• предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, — 3470 грн. (2481 грн. х 1,4), а для одного из родителей в случае и в размере, предусмотренных подпунктом 169.1.2 (т. е. для лица, содержащего двоих или более детей в возрасте до 18 лет), подпунктами «а» (для одинокой матери (отца), вдовы (вдовца) или опекуна, попечителя) и «б» (для лица, содержащего ребенка с инвалидностью) подпункта 169.1.3 НКУ, — произведение 3470 грн. и количества детей;
• максимальная сумма нецелевой благотворительной (материальной) помощи совокупно за год, которая не облагается НДФЛ и ВС, — 3470 грн. (пп. 170.7.3 НКУ);
• максимальная стоимость подарков (призов победителям и призерам спортивных соревнований) в недежной форме в расчете на месяц, которая не облагается НДФЛ и ВС (пп. 165.1.39 НКУ), — 1625 грн. (6500 грн. х 25%);
• максимальная сумма суточных расходов, понесенных работником в связи с командировкой в пределах Украины, которая не облагается НДФЛ и ВС (пп. «а» пп. 170.9.1 НКУ), — 650 грн. (6500 грн. х 0,1) за каждый календарный день командировки;
• максимальная стоимость путевки на отдых, оздоровление и лечение налогоплательщика и/или членов его семьи первой степени родства, предоставляемая его работодателем – плательщиком налога на прибыль предприятий бесплатно или со скидкой (в размере такой скидки) один раз на календарный год, которая не облагается НДФЛ и ВС (пп. 165.1.35 НКУ), — 32 500 грн. (6500 грн. х 5).

Страховые выплаты работникам

Законом Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 № 1105-XIV (далее — Закон № 1105) и Порядком исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 № 1266 (далее — Порядок № 1266), для сумм страховых выплат («больничных» и «декретных») установлен ряд ограничений, применение которых зависит от размера МЗП.¹⁰

Поскольку МЗП с 1 декабря 2021 года по 30 сентября 2022 года составляет 6500 грн., а максимальная величина базы начисления ЕСВ с 1 декабря 2021 года по 30 сентября 2022 года составляет 97 500 грн., рассмотрим ограничения в предоставлении страховых выплат («больничных» и «декретных») работникам в ноябре 2021 года – сентябре 2022 года с учетом указанных показателей (см. таблицу).

Таблица

Ограничения при начислении страховых выплат в 2021–2022 годах

Месяцы, в которых наступил страховой случай (начались временная нетрудоспособность или отпуск в связи с беременностью и родами)
Ноябрь 2021 года	Декабрь 2021 года	Январь – Сентябрь 2022 года
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособий по временной нетрудоспособности, по беременности и родам 1
2956,64 грн. (90 000 грн. : 30,44)	2956,64 грн. (90 000 грн. : 30,44)	3203,02 грн. (97 500 грн. : 30,44)
Максимальная сумма пособия в расчете на месяц 2
90 000 грн.	90 000 грн.	97 500 грн.
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по временной нетрудоспособности, если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев, и минимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по беременности и родам 3
197,11 грн. (6000 грн. : 30,44)	213,53 грн. (6500 грн. : 30,44)	213,53 грн. (6500 грн. : 30,44)
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по беременности и родам, если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев 4
394,22 грн. (6000 грн. х 2 : 30,44)	427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44)	427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44)

¹ Исчисляется путем деления максимальной величины базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п. 4 Порядка № 1266, ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105).

² Соответствует максимальной величине базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105, п.п. 2, 4 Порядка № 1266).

³ Исчисляется путем деления размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105).

⁴ Исчисляется путем деления двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закона № 1105).

Ответственность за нарушение законодательства о труде

Поскольку установленные частью второй статьи 265 КЗоТ размеры штрафов для работодателей за нарушение трудового законодательства «привязаны» к размеру МЗП в конкретном месяце (месяце выявления нарушения), то увеличение МЗП с 1 декабря 2021 года привело к увеличению с этой даты размеров указанных штрафов.

Так, согласно части второй статьи 265 КЗоТ работодатели несут ответственность в виде штрафа в случае:

– фактического допуска работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформления работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплаты заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты ЕСВ и налогов — в 10-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 65 000 грн. (10 х 6500 грн.)), а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение. Но совершение этих нарушений повторно в течение двух лет со дня выявления нарушения (независимо от категорий работодателей) влечет наложение штрафа в 30-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 195 000 грн. (30 х 6500 грн.)) (абз. второй, третий ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работникам, других выплат, предусмотренных законодательством о труде, более чем за один месяц, выплату их не в полном объеме — в 3-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 19 500 грн. (3 х 6500 грн.)) (абз. четвертый ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– несоблюдения минимальных государственных гарантий в оплате труда — в 2-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 13 000 грн. (2 х 6500 грн.)) (абз. пятый ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– несоблюдения установленных законом гарантий и льгот работникам, которые привлекаются к выполнению обязанностей, предусмотренных законами Украины «О воинской обязанности и военной службе», «Об альтернативной (невоенной) службе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации», — в 4-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 26 000 грн. (4 х 6500 грн.)), а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение (абз. шестой ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– недопуска к проведению проверки по вопросам соблюдения законодательства о труде, создания препятствий в ее проведении — в 3-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 19 500 грн. (3 х 6500 грн.)) (абз. седьмой ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– недопуска к проведению проверки по вопросам выявления нарушений в виде фактического допуска работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформления работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплаты заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты ЕСВ и налогов, — в 16-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 104 000 грн. (16 х 6500 грн.)) (абз. восьмой ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– нарушения прочих требований законодательства о труде, кроме предусмотренных абзацами вторым – восьмым этой части, — в размере МЗП за каждое такое нарушение (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 6500 грн.) (абз. девятый ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– совершения вышеуказанного нарушения (прочих требований законодательства о труде) повторно в течение года со дня выявления нарушения — в 2-кратном размере МЗП за каждое такое нарушение (с 1 декабря 2021 года указанный штраф составляет 13 000 грн. (2 х 6500 грн.)) (абз. десятый ч. второй ст. 265 КЗоТ).

В случае выполнения предписания органа Государственной службы Украины по вопросам труда (далее — Гоструда) и устранения выявленных нарушений, предусмотренных абзацами четвертым – шестым, девятым части второй статьи 265 КЗоТ, в определенные предписанием сроки меры по привлечению работодателя к ответственности не применяются (ч. шестая ст. 265 КЗоТ).

Таким образом, в случае своевременного выполнения предписания Гоструда и устранения выявленных нарушений, касающихся объемов (размеров) выплаченной заработной платы, минимальных гарантий в оплате труда, гарантий работников, являющихся военнослужащими и военнообязанными, и прочих требований законодательства о труде (кроме указанных в абзацах втором, третьем, седьмом, восьмом, десятом части второй статьи 265 КЗоТ), ответственность работодателя не наступает.

В то же время меры по привлечению к ответственности за совершение нарушения, предусмотренного абзацами вторым, третьим, седьмым, восьмым, десятым части второй статьи 265 КЗоТ, применяются одновременно с вынесением предписания независимо от факта устранения выявленных при проведении проверки нарушений (ч. седьмая ст. 265 КЗоТ).

Следовательно, штрафы применяются сразу (независимо от факта и времени устранения нарушения) за допуск к работе неоформленных работников, оформление работника на неполное рабочее время в случае выполнения работы полное рабочее время, выплату заработной платы без уплаты ЕСВ, налогов и повторное совершение этих видов нарушений в течение двух лет со дня выявления первого такого нарушения, недопуск инспекторов труда к проведению проверки, за повторное нарушение прочих требований законодательства о труде в течение года со дня выявления первого нарушения.

В случае уплаты работодателем 50% размера штрафа в течение 10 банковских дней со дня вручения постановления о наложении штрафа за нарушение требований законодательства о труде, предусмотренного статьей 265 КЗоТ, такое постановление считается выполненным (ч. пятая ст. 265 КЗоТ).

Например, если работодателю по результатам проверки органом Гоструда вручено постановление о наложении штрафа за допуск к работе неоформленного работника в размере 65 000 грн. (10 х 6500 грн.), то в случае уплаты работодателем половины этой суммы — 32 500 грн. (65 000 грн. х 50%) в течение 10 банковских дней, постановление считается выполненным.

Уплата штрафа не освобождает работодателя от устранении нарушений законодательства о труде (ч. десятая ст. 265 КЗоТ).

Вышеуказанные штрафы налагаются Председателем Гоструда, его заместителями, руководителями территориальных органов Гоструда и их заместителями в соответствии с Порядком наложения штрафов за нарушение законодательства о труде и занятости населения, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2013 № 509 (п. 2 этого Порядка, ч. четвертая ст. 265 КЗоТ).

Соціальні стандарти, до яких належать мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, на кожний календарний (бюджетний, податковий, фінансовий) рік встановлюються законом про Державний бюджет України. На 2021 рік соціальні стандарти встановлено статтями 7 та 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ (далі — Закон про Держбюджет-2021).

Мінімальна заробітна плата з 1 грудня 2021 року

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2021 мінімальна заробітна плата протягом 2021 року становить:

– у місячному розмірі: з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн.;

– у погодинному розмірі: з 1 січня — 36,11 грн., з 1 грудня — 39,12 грн.

Таким чином, у порівнянні з січнем – листопадом збільшення у грудні 2021 року мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становило 500 грн. (6500 – 6000), у погодинному розмірі — 3,01 грн. (39,12 – 36,11), тобто 8,33%, хоча інфляція в січні – листопаді 2021 року становила 9,4%.

Відповідно до вже прийнятого Закону про Держбюджет-2022 з 1 січня 2022 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становитиме 6500 грн., у погодинному розмірі — 39,26 грн., а з 1 жовтня 2022 року вони становитимуть відповідно 6700 грн. і 40,46 грн.

Нагадаємо, що згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Відповідно до статті 3-1 Закону № 108 якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір МЗП, проводиться доплата до рівня МЗП.¹

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці (далі — «пропорційна» МЗП). При цьому якщо з будь-яких причин заробітна плата за відпрацьований час є нижчою за «пропорційну» МЗП (наприклад через те, що у працівника розмір окладу є меншим за розмір МЗП у місячному розмірі), працівникові нараховується доплата до «пропорційної» МЗП.

МЗП у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, (далі разом — роботодавці) у разі застосування погодинної оплати праці.

Таким чином, з 1 грудня 2021 року при роботі на умовах повної зайнятості працівникам, яким встановлено посадові оклади (оклади, місячні тарифні ставки) з нормою праці — місяць, за повністю виконану місячну норму праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі не менше МЗП у місячному розмірі — 6500 грн., а працівникам, яким встановлено погодинну оплату праці, за повністю виконану годинну норму праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі — 39,12 грн. (з 1 січня 2022 року — 39,26 грн.).²

Оскільки для працівників, яким встановлена погодинна оплата праці, мінімальною державною гарантією в оплаті є встановлення годинної ставки у розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі, то місячна заробітна плата таких працівників може бути меншою МЗП у місячному розмірі та доплата до рівня останньої їм не нараховується.

Наприклад, у січні 2022 року місячна норма робочого часу для підприємств з 40-годинним 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю становить 151 робочу годину.³ Якщо працівнику з погодинною оплатою праці годинну ставку встановлено на рівні МЗП у погодинному розмірі — 39,26 грн., то при виконанні місячної норми праці у січні 2022 року місячна заробітна плата працівника становитиме 5928,26 грн. (151 відпрац. г. х 39,26 грн.), що менше за розмір МЗП у місячному розмірі (5928,26 грн. < 6500 грн.). Але в цьому випадку роботодавець не зобов’язаний нараховувати працівнику, якому встановлено погодинну оплату праці, доплату до МЗП у місячному розмірі (до 6500 грн.), оскільки для такого працівника роботодавцем виконано іншу мінімальну державну гарантію — годинну ставку встановлено не нижче (на рівні) МЗП у погодинному розмірі — 39,26 грн.

Прожитковий мінімум з 1 грудня 2021 року

Відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2021 прожитковий мінімум з 1 грудня 2021 року збільшився та з цієї дати становить:

• для дітей віком до 6 років — 2100 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2013 грн.);

• для дітей віком від 6 до 18 років — 2618 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2510 грн.);

• для працездатних осіб — 2481 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2379 грн.);

• для осіб, які втратили працездатність — 1934 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 1854 грн.);

• усереднений на одну особу — 2393 грн. (з 1 липня до 30 листопада становив 2294 грн.).

Всі вищезазначені (грудневі) розміри прожиткового мінімуму діятимуть і в січні – червні 2022 року.

З перерахованих вище показників для роботодавців важливим є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), який з 1 грудня 2021 року, як зазначено вище, збільшився до 2481 грн.

З 1 грудня 2021 року не змінився ПМПО, який встановлено з 1 січня 2021 року статтею 7 Закону про Держбюджет-2021 для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, посадового окладу прокурора окружної прокуратури.

Якщо роботодавець за виконавчим документом із доходів працівника відраховує аліменти на дитину у мінімальному розмірі (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України), то мінімальний розмір таких аліментів з 1 грудня 2021 року становить:

– для дітей віком до 6 років — 1050 грн. (2100 грн. х 50%);

– для дітей віком від 6 до 18 років — 1309 грн. (2618 грн. х 50%).

Мінімальний посадовий оклад у 2021–2022 роках

Госпрозрахункові підприємства

Збільшення розмірів МЗП і ПМПО з 1 грудня 2021 року не вплинуло на розмір мінімального посадового окладу, оскільки відповідно до частини шостої статті 96 КЗпП і частини шостої статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Оскільки статтею 7 Закону про Держбюджет-2021 ПМПО на 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 грн., протягом всього 2021 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) становить 2270 грн.

Відповідно до Закону про Держбюджет-2022 у період з 1 січня по 30 червня 2022 року ПМПО дорівнюватиме розміру ПМПО, встановленому з 1 грудня 2021 року, — 2481 грн., тому протягом усього 2022 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) становитиме 2481 грн.

Якщо в колективному договорі (іншому «зарплатному» документі) госпрозрахункового підприємства визначено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні поточного розміру ПМПО (без прив’язки до його розміру, встановленого на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) повинен становити з 1 грудня 2021 року не менше 2481 грн.

Підприємства, які через своїх представників (як зі сторони роботодавця, так і зі сторони профспілки підприємства, що представляє трудовий колектив) брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки від 14.05.2019, повинні дотримуватися норми пункту 2.3 цього документа, згідно з якою на підприємствах небюджетної сфери тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором. Для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Отже, для підприємств зазначених галузей розмір тарифної ставки робітника I розряду з 1 грудня 2021 року має становити не менше 2729 грн. (2481 грн. х 110%).

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні МЗП у місячному розмірі, то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) з 1 грудня 2021 року має становити 6500 грн.

Бюджетні установи

Частиною п’ятою статті 96 КЗпП і частиною п’ятою статті 6 Закону № 108 визначено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету (далі — бюджетні установи), формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Абзацом четвертим пункту 1 приміток до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС), наведеної у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298), встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2021 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду — 2670 грн., з 1 грудня 2021 року — 2893 грн.

Таким чином, з 1 грудня 2021 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду (мінімальний посадовий оклад у бюджетних установах) збільшився і з цієї дати становить 2893 грн.

Оскільки згідно з абзацом першим пункту 1 приміток до ЄТС посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт (тарифні коефіцієнти для всіх тарифних розрядів наведено у додатку 1 до Постанови № 1298), то з 1 грудня 2021 року збільшилися розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС.⁴

Враховуючи вищевикладене, керівники бюджетних установ мають внести зміни до штатного розпису своїх установ та встановити з 1 грудня 2021 року нові (збільшені) розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 1 – 25 тарифних розрядів ЄТС.

Починаючи з 1 грудня 2021 року, якщо працівнику бюджетної установи за виконану місячну норму праці нараховано місячну заробітну плату, розмір якої менший за 6500 грн. (тобто менше МЗП у місячному розмірі), то такому працівнику нараховується доплата до 6500 грн.

Індексація заробітної плати

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII та пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078), індексація заробітної плати, у тому числі працюючим пенсіонерам, здійснюється у межах ПМПО. Отже, збільшення ПМПО з 1 грудня 2021 року до 2481 грн. призвело до збільшення розміру заробітної плати, що підлягає індексації. Тобто з 1 грудня 2021 року за повністю відпрацьований місяць за наявності підстав (відповідної величини приросту індексу споживчих цін⁵) індексується сума заробітної плати, що становить 2481 грн. Частина заробітної плати, що перевищує ПМПО, не підлягає індексації.

Крім того, слід пам’ятати, що підвищення окладів (тарифних ставок) призводить до зміни «базового» місяця. Оскільки в бюджетних установах, які встановлюють посадові оклади (тарифні ставки) згідно з ЄТС, з 1 грудня 2021 року відбулося збільшення посадових окладів (тарифних ставок), то у працівників таких установ грудень 2021 року став «базовим» місяцем.

Якщо у зв’язку із збільшенням МЗП або ПМПО на госпрозрахунковому підприємстві з 1 грудня 2021 року відбулося збільшення посадових окладів (тарифних ставок), то у працівників такого підприємства грудень 2021 року став «базовим» місяцем.

Нагадаємо, що сума індексації в «базовому» місяці — місяці підвищення окладу (тарифної ставки) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати — надбавки, доплати, премії) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки).⁶

Якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати) не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації, що склалася в такому місяці, та розміром підвищення доходу (п. 5 Порядку № 1078).⁶

Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення окладів (тарифних ставок), не є підставою для зміни «базового» місяця.

Єдиний соціальний внесок

У зв’язку зі збільшенням МЗП з 1 грудня 2021 року збільшилися розміри показників, від яких залежить сума єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), що підлягає сплаті.

Зокрема, максимальна величина бази нарахування ЄСВ, яка згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) дорівнює 15 розмірам МЗП, з 1 грудня 2021 року становить 97 500 грн. (15 х 6500 грн.). Відповідно, якщо з 1 грудня 2021 року ЄСВ буде сплачуватися з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то сума ЄСВ повинна становити 21 450 грн. (97 500 грн. х 22%).

Нагадаємо, що в період з січня по листопад 2021 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ становила 90 000 грн. (15 х 6000 грн.), а сума ЄСВ, що підлягала сплаті з неї, становила 19 800 грн. (90 000 грн. х 22%).

Розмір мінімального страхового внеску (далі — МСВ), який згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ визначається як добуток розміру МЗП та встановленої ставки ЄСВ, з 1 грудня 2021 року становить 1430 грн. (6500 грн. х 22%). У період з січня по листопад 2021 року МСВ становив 1320 грн. (6000 грн. х 22%).

Нагадаємо, що суму ЄСВ в розрахунку на місяць не менше МСВ мають сплачувати: фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізичні особи  – підприємці, які є платниками єдиного податку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Якщо фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають основне місце роботи, то вони звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі не менше МСВ (ч. 6 ст. 4 Закону про ЄСВ).

Сума ЄСВ, яка згідно з частиною 5 статті 8 Закону про ЄСВ та підпунктом 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі — Інструкція № 449), підлягає сплаті з МЗП (визначається як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ) у разі, якщо за основним місцем роботи база нарахування ЄСВ у звітному місяці не перевищує розміру МЗП за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, з 1 грудня 2021 року становить 1430 грн. (6500 грн. х 22%). Нагадаємо, що в період з січня по листопад 2021 року зазначена сума ЄСВ становила 1320 грн. (6000 грн. х 22%).

Звертаємо увагу, що згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Отже, якщо працівнику нараховуються «декретні», а також «лікарняні», відпускні, що переходять з одного місяця на інший (зокрема, що переходять з листопада на грудень 2021 року), то такі виплати з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння як з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, так і з розміром МЗП у відповідному місяці.⁷

Звертаємо увагу, оскільки згідно із Законом про Держбюджет-2022 МЗП у місячному розмірі у січні – вересні 2022 року буде такою самою, як у грудні 2021 року — 6500 грн., то вищезазначені розміри максимальної величини бази нарахування ЄСВ (21 450 грн.), МСВ (1430 грн.) та суми ЄСВ, що підлягає сплаті з МЗП, якщо за основним місцем роботи база нарахування ЄСВ у звітному місяці у працівника не перевищує МЗП (1430 грн.), діятимуть і протягом січня – вересня 2022 року.

Оподаткування доходів працівників

Згідно з нормами статей 164 і 165 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ) окремих доходів фізичних осіб, в тому числі працівників, залежить від розміру МЗП. Але порядок оподаткування переважної більшості таких доходів залежить не від розміру МЗП в конкретному місяці, а від розміру МЗП, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року. Тому збільшення МЗП з 1 грудня 2021 року не вплинуло на порядок оподаткування таких доходів. Це стосується, зокрема, оподаткування подарунків у негрошовій формі (пп. 165.1.39 ПКУ), путівок, що надаються роботодавцем працівнику і членам його сім’ї першого ступеня споріднення (пп. 165.1.35 ПКУ), вартості навчання (підготовки, перепідготовки) у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах (пп. 165.1.21 ПКУ), добових витрат при відрядженнях у межах території України (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ).

Водночас ПКУ передбачено один вид доходу, оподаткування якого залежить від розміру МЗП, встановленого в поточному місяці.

Так, згідно з підпунктом «в» пп. 164.2.16 ПКУ не обкладається ПДФО і ВЗ сума пенсійних внесків, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку (працівника), якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку (працівнику) протягом місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру МЗП у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Отже, з 1 грудня 2021 року звільняється від оподаткування сума зазначених пенсійних внесків, якщо вона не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати працівнику за місяць, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більше 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5) у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків. У січні – листопаді 2021 року ця гранична сума становила 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5).

Крім прив’язки оподатковуваних сум доходів до МЗП, оподаткування заробітної плати залежить від розміру ПМПО, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року, оскільки від цього показника залежить розмір податкової соціальної пільги (далі — ПСП) і граничний розмір доходу, до якого вона застосовується. У свою чергу від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, залежить оподатковувана сума цілої низки інших доходів. На порядок оподаткування таких доходів і на порядок застосування ПСП збільшення МЗП і ПМПО з 1 грудня 2021 року не вплинуло.⁸

Водночас згідно із Законом про Держбюджет-2022 відбудеться збільшення розмірів МЗП і ПМПО станом на 1 січня 2022 року в порівнянні з їхніми розмірами станом на 1 січня 2021 року.

Оскільки МЗП станом на 1 січня 2022 року дорівнюватиме 6500 грн., а ПМПО станом на 1 січня 2022 року дорівнюватиме 2481 грн., то протягом усього 2022 року важливі для роботодавців податкові показники будуть такими:

• ПСП, що надається у розмірі 100%, — 1240,50 грн. (2481 грн. х 50%), у розмірі 150% — 1860,75 грн. (1240,50 грн. х 150%), у розмірі 200% — 2481 грн. (1240,50 грн. х 200%); ПСП, що надається у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років, — добуток 1240,50 грн. та кількості дітей;

• граничний розмір доходу, який дає право на застосування ПСП, — 3470 грн. (2481 грн. х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 3470 грн. та кількості дітей;

• максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ, — 3470 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ);

• максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 1625 грн. (6500 грн. х 25%);

• максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 650 грн. (6500 грн. х 0,1) за кожний календарний день відрядження;

• максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем — платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 32 500 грн. (6500 грн. х 5).

Страхові виплати працівникам

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) та Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), для сум страхових виплат («лікарняних» і «декретних») встановлено низку обмежень, застосування яких залежить від розміру МЗП.⁹

Оскільки з 1 грудня 2021 року по 30 вересня 2022 року МЗП становитиме 6500 грн., а максимальна величина бази нарахування ЄСВ в цей період становитиме 97 500 грн. (див. вище), розглянемо обмеження в наданні страхових виплат («лікарняних» і «декретних») працівникам у листопаді 2021 року – вересні 2022 року з урахуванням зазначених показників (див. таблицю).

Таблиця

Обмеження при наданні страхових виплат у 2021–2022 роках

Місяці, в яких настав страховий випадок (почалися тимчасова непрацездатність або відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами)
Листопад 2021 року	Грудень 2021 року	Січень – Вересень 2022 року
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах 1
2956,64 грн. (90 000 грн. : 30,44)	2956,64 грн. (90 000 грн. : 30,44)	3203,02 грн. (97 500 грн. : 30,44)
Максимальна сума допомоги в розрахунку на повний місяць 2
90 000 грн.	90 000 грн.	97 500 грн.
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, і мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах 3
197,11 грн. (6000 грн. : 30,44)	213,53 грн. (6500 грн. : 30,44)	213,53 грн. (6500 грн. : 30,44)
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців 4
394,22 грн. (6000 грн. х 2 : 30,44)	427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44)	427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44)

¹ Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку № 1266, ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п.п. 2, 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю

Оскільки встановлені частиною другою статті 265 КЗпП розміри штрафів для роботодавців за порушення трудового законодавства «прив’язані» до розміру МЗП в конкретному місяці (місяці виявлення порушення), то збільшення МЗП з 1 грудня 2021 року призвело до збільшення з вказаної дати розмірів зазначених штрафів.

Так, згідно з частиною другою статті 265 КЗпП юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю (далі — роботодавці) несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків — у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 65 000 грн. (10 х 6500 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Але вчинення цих порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення (незалежно від категорій роботодавців) тягне за собою накладення штрафу у 30-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року цей штраф становить 195 000 грн. (30 х 6500 грн.)) (абз. другий, третій ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 19 500 грн. (3 х 6500 грн.)) (абз. четвертий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 2-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 13 000 грн. (2 х 6500 грн.)) (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у 4-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 26 000 грн. (4 х 6500 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження (абз. шостий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 19 500 грн. (3 х 6500 грн.)) (абз. сьомий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків, — у 16-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 104 000 грн. (16 х 6500 грн.)) (абз. восьмий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, — у розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 6500 грн.) (абз. дев’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– вчинення вищевказаного порушення (інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини) повторно протягом року з дня виявлення порушення тягне за собою накладення штрафу у 2-кратному розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 грудня 2021 року зазначений штраф становить 13 000 грн. (2 х 6500 грн.)) (абз. десятий ч. другої ст. 265 КЗпП).

У разі виконання припису органу Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення роботодавця до відповідальності не застосовуються (ч. шоста ст. 265 КЗпП).

Таким чином, у разі своєчасного виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, що стосуються обсягів (розмірів) виплаченої заробітної плати, мінімальних гарантій в оплаті праці, гарантій працівників, які є військовослужбовцями і військовозобов’язаними, та інших вимог законодавства про працю (крім зазначених в абзацах другому, третьому, сьомому, восьмому, десятому частини другої статті 265 КЗпП), відповідальність роботодавця не настає.

У той же час заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої статті 265 КЗпП, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень (ч. сьома ст. 265 КЗпП).

Отже, штрафи застосовуються відразу (незалежно від факту і часу усунення порушення) за фактичний допуск до роботи неоформлених працівників, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати без сплати ЄСВ, податків і повторне вчинення цих видів порушень протягом двох років з дня виявлення першого такого порушення, за недопущення інспекторів праці до проведення перевірки, за повторне порушення інших вимог законодавства про працю протягом року з дня виявлення першого порушення.

У разі сплати роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого статтею 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною (ч. п’ята ст. 265 КЗпП).

Наприклад, якщо роботодавцю за результатами перевірки органом Держпраці вручено постанову про накладення штрафу за допуск до роботи неоформленого працівника в розмірі 65 000 грн. (10 х 6500 грн.), то в разі сплати роботодавцем половини цієї суми — 32 500 грн. (65 000 грн. х 50%) протягом 10 банківських днів, постанова вважається виконаною.

Сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень законодавства про працю (ч. десята ст. 265 КЗпП).

Вищезазначені штрафи накладаються на роботодавців Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (п. 2 цього Порядку, ч. четверта ст. 265 КЗпП).