Трудові гарантії та пільги працівників-донорів

Законодавчим актом, який визначає правові та організаційні засади державної політики щодо організації заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу, транспортування та реалізації донорської крові та її компонентів, а також встановлює трудові гарантії працівників-донорів, є Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-IX (далі — Закон № 931). Крім того, головний «трудовий» документ — Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП) містить статтю 124 «Гарантії для донорів».

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону № 931 донорство крові та компонентів крові (далі — донорство крові) — це добровільний акт людини, що полягає у донації крові та/або компонентів крові для подальшого використання їх для трансфузії, виготовлення лікарських засобів, медичних виробів або використання у наукових дослідженнях.

Частиною 1 статті 14 Закону № 931 встановлено, що донором крові та/або компонентів крові (далі — донор) може бути будь-який дієздатний громадянин, який пройшов відповідне медичне обстеження в порядку, встановленому Міністерством охорони здоров’я України (далі — МОЗ), за результатами якого підтверджена відсутність показань до постійного чи тимчасового відсторонення від донорства відповідно до переліку показань, затверджених МОЗ, з яким проведено співбесіду перед донацією крові та/або компонентів крові (далі — донація крові), під час якої йому надано вичерпну інформацію щодо донації, та який надав письмову згоду на забір у нього крові та/або компонентів крові (далі — кров), а також (за потреби) на застосування до нього допоміжних медичних технологій за формою, встановленою МОЗ.

Особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові, може звернутися до будь-якого суб’єкта системи крові, який здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання донорської крові та компонентів крові (далі — суб’єкт системи крові), незалежно від реєстрації місця проживання.

За особистим рішенням донора донація крові може здійснюватися безоплатно або з оплатою, розмір якої визначається за домовленістю між донором та суб’єктом системи крові, що здійснює заготівлю, тестування, переробку, зберігання, розподіл та реалізацію донорської крові.

Статус донора підтверджується посвідченням донора крові та компонентів крові (далі — посвідчення донора), яке видається керівником структурного підрозділу суб’єкта системи крові з відбору або комплектування донорів крові та компонентів крові безпосередньо донору за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2021 № 193.

Цією ж постановою затверджено Порядок вручення посвідчення донора крові та компонентів крові, згідно з яким посвідчення донора вручається не раніше ніж через 6 місяців після першої донації крові, повторного медичного обстеження з донацією і скринінгом на наявність інфекцій, що передаються трансфузійним шляхом.

Обов’язки керівників підприємств щодо сприяння донорству крові

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону № 931 керівники підприємств, установ, закладів, організацій, командири (начальники) військових частин зобов’язані:

1) в межах своїх повноважень сприяти суб’єктам крові та суб’єктам, що надають послуги з трансфузії крові, в їхній роботі щодо залучення громадян до добровільного безоплатного донорства;

2) безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові (крім випадків, якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків) на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові;

3) надавати на загальних підставах необхідні приміщення з доступом до комунікацій для забору крові;

4) вирішувати віднесені цим Законом до їхньої компетенції питання про надання добровільним безоплатним донорам крові компенсацій, передбачених законом (про такі компенсації та пільги йдеться нижче).

Гарантії та пільги, встановлені працівникам-донорам

Гарантії донорам

Трудові гарантії працівникам-донорам встановлено статтею 124 КЗпП і статтею 20 Закону № 931.

Відповідно до статті 124 КЗпП у дні медичного обстеження та донації крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності (далі — підприємство), із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

Згідно з абзацом першим частини 2 статті 20 Закону № 931 у день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові, звільняється від роботи на підприємстві із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця.

У період з 25.01.2021 по 25.01.2026 частина 2 статті 20 Закону № 931 містила абзац другий, згідно з яким донору безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові надається день відпочинку із збереженням за ним середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

З 26.02.2026 абзац другий частини 2 статті 20 Закону № 931 втратив чинність на підставі пункту 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, але всі його норми містить стаття 124 КЗпП (див. вище), тому для працівників-донорів фактично нічого не змінилося (див. роз’яснення Східного міжрегіонального управління Держпраці від 08.01.2026 на стор. 122 цього номера).

У разі якщо за погодженням із керівництвом підприємства, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день (абз. третій п. 2 ст. 20 Закону № 931).

Підставою для звільнення від роботи або служби відповідно до статті 20 Закону № 931 є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові за формою та в порядку, затвердженими МОЗ (абз. четвертий п. 2 ст. 20 Закону № 931).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку видачі довідок донорам крові та компонентів крові, затвердженого наказом МОЗ від 22.01.2024 № 106 (далі — Наказ № 106), донорам, які здійснили донацію крові, видається довідка про донацію та надання пільг за формою № 435/о «Довідка № ___ щодо надання донорам крові та/або компонентів крові пільг», затвердженою Наказом № 106, а донорам, які пройшли медичне обстеження, за результатами якого не були допущені до донації крові, або відсторонені (постійно або тимчасово) від виконання донорської функції, або якщо внаслідок технічних чи фізіологічних причин донація не відбулась, видається довідка за формою № 436/о «Довідка № ___ щодо медичного обстеження донорів крові та/або компонентів крові», затвердженою Наказом № 106. Порядок медичного обстеження донорів крові та компонентів крові затверджений наказом МОЗ від 01.08.2005 № 385 (далі — Порядок № 385).

Таким чином, для того щоб роботодавець мав підстави для звільнення працівника від роботи в день донації крові, працівник повинен подати відповідну заяву роботодавцю не пізніш як за один робочий день до дня донації крові (п. 2 ч. 2 ст. 12 Закону № 931). Враховуючи, що перед донацією крові працівник повинен пройти медичне обстеження, то для звільнення працівника від роботи в день медичного обстеження йому також необхідно подати заяву роботодавцю із зазначенням дати такого обстеження. Оскільки нормативними актами дата подання такої заяви не визначена, її можна визначити в локальному документі підприємства, наприклад, не пізніш як за один робочий день до дня медичного обстеження (за аналогією з подачею заяви для звільнення від роботи в день донації крові — див. лист Мінекономіки від 23.03.2022 № 4712-06/11070-07). Після дня медичного обстеження і дня донації крові працівник повинен надати роботодавцю довідки, видані медичною установою за місцем медичного обстеження і донації крові. Якщо донація крові припала на період щорічної відпустки, то працівник має надати роботодавцю лише одну довідку медичного закладу, що підтверджує донацію, яка є підставою для продовження відпустки на один день.

Законодавство не містить норми про обов’язкове видання роботодавцем наказу про звільнення працівника від роботи в день медичного обстеження або в день донації крові на підставі його заяви (керівник підприємства замість видання наказу може поставити свою резолюцію на заяві працівника). Крім того, в законодавстві немає норми про необхідність видання наказу про оплату дня медичного обстеження, дня донації крові та додаткового дня відпочинку після дня донації крові (далі разом — «донорські» дні). Однак рекомендуємо роботодавцям видавати два таких накази (або хоча б один наказ про оплату), оскільки перший наказ (про звільнення від роботи) допоможе правильно табелювати працівника-донора (за кодом «ІН» або «22» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством), а другий наказ (про оплату) буде підставою для нарахування працівнику бухгалтерією середнього заробітку за «донорські» дні.

Розрахунок середнього заробітку за «донорські» дні здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100). У підпункті «і» пункту 1 цього Порядку зазначено, що встановлений ним механізм обчислення середньої заробітної плати застосовується і у випадках звільнення працівників-донорів від роботи.

Середній заробіток за «донорські» дні обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — що передують місяцю, на які припадають «донорські» дні) (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

В абзаці першому пункту 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи (в тому числі розрахунок середнього заробітку за «донорські» дні), провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Отже, середній заробіток може бути нарахований лише за «донорські» дні, які припадають на робочий день працівника згідно з графіком його роботи або за робочі години, що припадають згідно з графіком роботи (змінності) на «донорські» дні. Якщо «донорський» день припав на вихідний день працівника, то за такий день середній заробіток працівнику не нараховується.

Враховуючи вищевикладене, на підставі поданих працівником заяв і виданого роботодавцем наказу працівник звільняється від роботи в робочий день із збереженням середнього заробітку:

– в день медичного обстеження (ст. 124 КЗпП, абз. четвертий п. 2 ст. 20 Закону № 931);

– в день донації крові (ст. 124 КЗпП, абз. перший п. 2 ст. 20 Закону № 931);

– в додатковий день відпочинку, який безпосередньо настає за днем донації крові (ст. 124 КЗпП).

Мінекономіки у своїх листах від 04.05.2021 № 4712-05/26179-07 та від 04.05.2021 № 4712-06/26180-07 (див. ВПЗ № 5/2022, стор. 93 та 95), від 23.03.2022 № 4712-06/11070-07 повідомило таке:

«… безпосередньо після кожного дня донації крові та/або компонентів крові, у тому числі у разі донації у вихідні, святкові та неробочі дні, працівнику надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку у разі, якщо цей (наступний за днем донації) день є для нього робочим згідно з графіком роботи.

Отже, норми абзаців першого і другого частини другої статті 20 Закону № 931 застосовуються лише у випадках, коли день донації крові та/або компонентів крові та день після донації припадають на робочі дні працівника згідно з його графіком роботи.».

Таким чином, якщо день, який безпосередньо настає за днем донації крові, є для працівника вихідним днем, то за такий день середній заробіток йому не нараховується.

Наприклад, якщо працівнику встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу і неділю, то у разі донації крові у п’ятницю працівник звільняється від роботи в цей день із збереженням середнього заробітку, але додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку йому не надається, оскільки безпосередньо після дня донації крові йде вихідний день за графіком роботи працівника — субота, а середній заробіток може бути нарахований донору лише за робочий день.

Якщо у працівника з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю донація крові відбулась у вихідний день — суботу, то за цей день працівнику середній заробіток не нараховується, а також йому не надається додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку, оскільки безпосередньо після дня донації крові йде вихідний день за графіком роботи працівника — неділя.

Якщо у працівника з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю донація крові відбулась у вихідний день — неділю, то за цей день працівнику середній заробіток не нараховується, але йому надається додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку в понеділок, оскільки цей день йде безпосередньо після дня донації крові та є робочим днем за графіком роботи працівника.

Якщо день, який безпосередньо настає за днем донації крові, є для працівника вихідним днем, за який середній заробіток не нараховується, то такий день відпочинку немає підстав приєднувати до щорічної відпустки, оскільки він не оплачується.

Якщо день, який безпосередньо настає за днем донації крові, є для працівника робочим днем, і працівник бажає приєднати його до щорічної відпустки з оплатою за середнім заробітком, то він має подати заяву роботодавцю, в якій повідомити про таке приєдання щоб не подавати окрему заяву, працівник може вказати про це в заяві про звільнення від роботи в день донації крові). На підставі вказаної заяви керівник підприємства видає наказ про приєднання додаткового дня відпочинку до щорічної відпустки працівника.

Додатковий день відпочинку може бути наданий працівнику як безпосередньо перед щорічною відпусткою (перед першим днем відпустки), так і відразу після неї (після останнього дня відпустки). Але приєднання додаткового дня відпочинку до щорічної відпустки не означає, що такий день відпочинку стає днем щорічної відпустки, тому розрахунок середнього заробітку за додатковий день відпочинку здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, а відпускні обчислюються виходячи з останніх 12 календарних місяців роботи (абзаци перший, четвертий п. 2 Порядку № 100).

Що стосується трудових гарантій працівника-донора при донації в період щорічної відпустки, то, як зазначено у другому реченні абзацу третього пункту 2 статті 20 Закону № 931, у разі донації крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день. Тобто щорічна відпустка продовжується лише на один день — на день донації крові та не продовжується на додатковий день відпочинку після дня донації крові.¹ При цьому якщо працівник двічі (два дні) під час щорічної відпустки здійснював донацію, то все одно щорічна відпустка продовжується тільки на один день.

Щорічна відпустка продовжується і середній заробіток за день донації крові в період такої відпустки нараховується незалежно від того, на який день (робочий чи вихідний) за графіком роботи працівника припав день донації в період перебування у відпустці.²

Якщо працівник здійснив донацію в період щорічної відпустки, при цьому день донації припав на останній календарний день місяця, наприклад щорічну відпустку надано тривалістю 24 календарних дні з 11 лютого по 6 березня 2026 року, а днем донації є 28 лютого, то за цей день донації працівнику нараховується середній (фактично середньоденний) заробіток виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, а щорічна відпустка продовжується на цей один день і має закінчитися 7 березня. Що стосується перерахунку раніше виплачених відпускних, якщо продовження щорічної відпустки після дня донації припадає на інший (наступний) місяць — на березень, то оскільки ані стаття 124 КЗпП, ані стаття 20 Закону № 931 не містять норм про те, що під час донації крові у період щорічної відпустки така відпустка переноситься чи переривається (на день донації), а у вищепроцитованому абзаці третьому частини 2 статті 20 Закону № 931 зазначено, що у такому разі щорічна відпустка лише продовжується на один день, то немає підстав для здійснення перерахунку відпускних, якщо початок залишку відпустки, що використовується після дня донації, починається в іншому (наступному) місяці, ніж місяць початку відпустки² (за аналогією з непроведенням перерахунку відпускних, коли щорічна відпустка в мирний час продовжується на святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП), які у розрахунок тривалості такої відпустки не включаються — абзац другий п. 7 Порядку № 100).

Ще одним важливим нюансом є те, що лише у разі безоплатної донації крові працівник, який був залучений до роботи в день донації, може розраховувати на надання іншого дня відпочинку із збереженням середнього заробітку (абз. третій п. 2 ст. 20 Закону № 931). Ця норма, як і низка інших норм в Законі № 931, запроваджена для популяризації безоплатного донорства крові. Відповідно, якщо донація крові була оплачена працівнику медичним закладом, то інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку йому не надається.

У зв’язку з вищевикладеним скасуванням деяких гарантій, нагадаємо, що згідно зі статтею 9-1 КЗпП підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові пільги для працівників.

Крім того, у частині третій статті 13 КЗпП визначено, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії.

Отже, в локальному документі підприємства (наприклад, в Положенні про гарантії та пільги працівників-донорів, яке може бути затверджено наказом керівника підприємства або оформлено як додаток до колективного договору) можна встановити, що працівникам-донорам надається додатковий день відпочинку з оплатою за середнім заробітком, зокрема:

– в разі донації крові у вихідний день;

– за кожний день донації крові в щорічній відпустці;

– в разі залучення до роботи в день донації крові незалежно від факту оплати донації.

В останньому випадку, коли за погодженням з керівництвом підприємства в день донації крові працівник-донор був залучений до роботи (абз. третій п. 2 ст. 20 Закону № 931), то йому за виконану роботу в цей день нараховується заробітна плата, а також він має право на додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку, який може бути йому наданий в будь-який день за домовленістю з роботодавцем. В цьому випадку працівник також не втрачає права на додатковий день відпочинку, який надається безпосередньо після кожного дня донації крові із збереженням середнього заробітку або за бажанням працівника приєднується до щорічної відпустки (ст. 124 КЗпП).

Наприклад, якщо працівник в робочий день — середу о 9.00 здійснив донацію крові, а потім в цей же день за погодженням з керівництвом вийшов на роботу і відпрацював свою зміну з 14.00 до 22.00, то йому в наступний робочий день — четвер (день, що безпосередньо настає за днем донації крові) має бути наданий день відпочинку із збереженням середнього заробітку, а за день донації йому необхідно надати ще один день відпочинку із збереженням середнього заробітку в погоджений з роботодавцем день. Як варіант, працівник замість використання дня відпочинку в четвер може написати заяву про приєднання двох днів відпочинку (за день донації та за день відпочинку після дня донації) із збереженням середнього заробітку до щорічної відпустки.

Якщо працівник не подавав заяву про звільнення його від роботи в день донації (наприклад, донація була платною), йому надається один додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку відразу після дня донації або такий день на підставі заяви працівника приєднується до щорічної відпустки.

Якщо працівник своєчасно подав заяву про звільнення його від роботи в день донації, а роботодавець звільнив його від роботи в цей день (наприклад, наклавши свою резолюцію на заяві працівника або видавши відповідний наказ), то працівникові за середнім заробітком оплачуються всі робочі години, які згідно з графіком роботи припадають на день донації, а також всі робочі години, що припадають на день відпочинку, який надано безпосередньо відразу після дня донації (якщо, звичайно, працівник не подав заяву про приєднання дня відпочинку, що настає за днем донації, до щорічної відпустки).

Наприклад, якщо за графіком змінності робоча зміна тривалістю 12 годин повністю припадає на день донації, то незалежно від того, в який час протягом цього дня працівник здійснював донацію, і на який час протягом дня у нього припадає зміна, йому оплачуються всі 12 годин цієї зміни за середнім заробітком (за кожну робочу годину зміни нараховується середньогодинний заробіток).

Якщо працівник подав заяву про звільнення його від роботи в день донації — 17 березня (вівторок) з наданням дня відпочинку в наступний за ним день — 18 березня (середа), а роботодавець задовольнив його прохання, при цьому робоча зміна працівника тривалістю 12 годин починається в день донації — о 20 годині 17 березня, а закінчується наступного дня — о 8 годині 18 березня, то працівник звільняється від роботи на всю цю зміну. Перші 4 години цієї зміни — з 20 до 24 години 17 березня оплачуються за середнім заробітком як робочі години, що припадають на день донації, а решта 8 годин зміни, які припадають на наступний день — з 0 до 8 години 18 березня, оплачуються за середнім заробітком як робочі години, що припадають на день відпочинку (18 березня), наданий працівнику відразу після дня донації. Якщо в цей же день відпочинку — 18 березня у працівника за графіком змінності є ще одна зміна тривалістю 12 годин, яка починається о 20 годині 18 березня і закінчується наступного дня — о 8 годині 19 березня, то він звільняється від роботи на всю цю зміну (оскільки вона починається в день відпочинку працівника, а вихід на роботу посередині зміни не передбачений), але оплаті за середнім заробітком підлягають лише перші 4 години цієї зміни — з 20 до 24 години 18 березня. Решта невідпрацьованих 8 годин цієї зміни — з 0 до 8 години 19 березня працівнику не оплачуються (на цей день гарантії не поширюються).

Якщо при роботі з вищенаведеним графіком змінності працівник подав заяву про звільнення його від роботи тільки в день донації — 17 березня (вівторок) з приєднанням додаткового дня відпочинку за день, що безпосередньо настає за днем донації, до щорічної відпустки, а роботодавець задовольнив його прохання, то працівник звільняється від роботи на всю зміну тривалістю 12 годин, яка починається в день донації — о 20 годині 17 березня, а закінчується наступного дня — о 8 годині 18 березня (зміна починається в день донації, а вихід на роботу посередині зміни не передбачений). Однак оплаті за середнім заробітком підлягають лише перші 4 години цієї зміни — з 20 до 24 години 17 березня, які припадають на день донації. Решта невідпрацьованих 8 годин цієї зміни — з 0 до 8 години 18 березня працівнику не оплачуються, оскільки на цей день гарантії не поширюються (замість використання дня відпочинку в цей день з оплатою за середнім заробітком працівник вибрав приєднання дня відпочинку до щорічної відпустки). У цей день — 18 березня працівник має вийти на роботу на зміну, яка починається о 20 годині 18 березня і закінчується наступного дня — о 8 годині 19 березня і відпрацювати її у звичайному режимі. За роботу в цю зміну працівникові нараховується заробітна плата в загальновстановленому порядку.

Що стосується розрахунку середнього заробітку за «донорські дні», то, як зазначалося вище, розрахунковим періодом є останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, на які припадають «донорські дні». Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи. Якщо протягом і цих місяців працівник не працював і в нього не було заробітної плати (відсутній розрахунковий період), то середня заробітна плата обчислюється виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (абз. четвертий, п’ятий, сьомий п. 2, абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 Порядку № 100 (п. 3 Порядку № 100).

При обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці (в тому числі за «донорські» дні) не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 100 середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів за цей період.

ПРИКЛАД 1

Розрахунок середньої заробітної плати за дні медичного обстеження,
донації крові та додатковий день відпочинку

Працівник, оклад якого 18 000 грн, у свої робочі дні пройшов медичне обстеження 26 лютого (четвер) і здав кров 2 березня (понеділок) 2026 року, що підтверджено довідками, виданими медичним закладом. За заявою працівника день відпочинку із збереженням середнього заробітку, який надається після дня донації крові, приєднується до його щорічної відпустки, а саме в день 30 квітня (відпустка надається з 6 по 29 квітня). На підприємстві 5-денний робочий тиждень (вихідні дні в суботу та неділю) і 8-годинний робочий день.

Протягом грудня 2025 року – березня 2026 року працівник відпрацював і отримав:

– в грудні відпрацював 18 днів (далі — відпрац. д.) з 23 робочих днів (далі — р. д.), передбачених графіком роботи на цей місяць, і отримав заробітну плату в сумі 14 086,96 грн (18 000 грн : 23 р. д. х 18 відпрац. д.). В період з 8 по 12 грудня працівник хворів;

– в січні відпрацював усі робочі дні (22 відпрац. д.), передбачені графіком роботи на цей місяць, і отримав заробітну плату в розмірі окладу — 18 000 грн;

– в лютому відпрацював 19 днів з 20 р. д. та отримав заробітну плату в сумі 17 100 грн (18 000 грн : 20 р. д. х 19 відпрац. д.) без урахування оплати за день медичного обстеження;

– в березні відпрацював 21 день з 22 р. д. та отримав заробітну плату в сумі 17 181,82 грн (18 000 грн : 22 р. д. х 21 відпрац. д.) без урахування оплати за день донації крові.

Середній заробіток, нарахований за день медичного обстеження в лютому, не враховується при обчисленні середнього заробітку за день донації крові в березні, і обидва ці середні заробітки не враховуються при обчисленні середнього заробітку за додатковий день відпочинку, що надається в квітні (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Визначимо середній заробіток, який підприємство має виплатити працівнику за день медичного обстеження, день донації крові і день відпочинку, що приєднується до щорічної відпустки.

1. Обчислення середнього заробітку за день медичного обстеження 26 лютого.

Розрахунковий період: грудень 2025 року – січень 2026 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (оплата дня медичного обстеження):

(14 086,96 грн + 18 000 грн) : (18 відпрац. д. + 22 відпрац. д.) = 802,17 грн

2. Обчислення середнього заробітку за день донації крові 2 березня.

Розрахунковий період: січень – лютий 2026 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (оплата дня донації крові):

(18 000 грн + 17 100 грн) : (22 відпрац. д. + 19 відпрац. д.) = 856,10 грн

3. Обчислення середнього заробітку за додатковий день відпочинку 30 квітня.

Розрахунковий період: лютий – березень 2026 року. Середньоденна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді (оплата додаткового дня відпочинку):

(17 100 грн + 17 181,82 грн) : (19 відпрац. д. + 21 відпрац. д.) = 857,05 грн

Таким чином, працівнику-донору необхідно нарахувати середню заробітну плату за:

– день медичного обстеження 26 лютого в сумі 802,17 грн;

– день донації крові 2 березня в сумі 856,10 грн;

– додатковий день відпочинку 30 квітня в сумі 857,05 грн.

____________________________________________________________________________

Оподаткування середнього заробітку працівників-донорів

Відповідно до підпункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові, або днів, приєднаних за бажанням працівника до щорічної відпустки, включається до фонду додаткової заробітної плати фонду оплати праці (далі — ФОП).

Отже, середній заробіток, що зберігається за працівником-донором за дні медичного обстеження, дні донації крові та дні відпочинку, що надаються після кожного дня донації крові, або приєднуються за бажанням працівника до щорічної відпустки, у складі заробітної плати (ФОП) обкладається податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на підставі підпункту 164.2.1 Податкового кодексу України та єдиним соціальним внеском на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Інші гарантії донорам, які систематично здійснюють донацію

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу виплачується донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 Закону № 931.

У період з 25.01.2021 по 25.01.2026 стаття 20 Закону № 931 містила частину 4, якою було встановлено додаткові пільги, що надаються працівникам-донорам у зв’язку із систематичною безоплатною донацією крові. Так, донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 2 разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 4 разовим максимально допустимим дозам (максимально допустима доза крові становить 450 мл, для плазми крові — 800 мл; п. 1 р. ІІІ Порядку № 385), заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у 2 разових донаціях методом аферезу, допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням (далі — «лікарняні») виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях.

З 26.01.2026 частина 4 статті 20 Закону № 931 втратила чинність на підставі пункту 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, але останнім встановлено, що особи, які набули право на отримання допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням, визначеної частиною 4 статті 20, не втрачають право на її отримання після втрати чинності частиною 4 статті 20 Закону № 931.

Таким чином, працівники, які не пізніше 25.01.2026 протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює вищевказаним максимально допустимим дозам, у разі настання тимчасової непрацездатності протягом року (365 календарних днів) після здійснення донації у зазначених кількостях мають право на отримання «лікарняних» у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу. Після закінчення одного року з дати здійснення донації, що дорівнює вищевказаним максимально допустимим дозам, право на отримання «лікарняних» у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу донори втратять, оскільки на цей момент у статті 20 Закону № 931 вже не буде частини 4, що містить пільгу, на яку йде посилання в пункті 5 частини 1 статті 17 Закону № 1105.

Крім пільг, визначених законодавством, роботодавці за рахунок власних коштів можуть встановлювати працівникам-донорам й інші трудові та соціальні пільги (ст. 9-1, ч. третя ст. 13 КЗпП).