Трудовые гарантии работников, призванных на военные сборыТрудові гарантії працівників, призваних на військові збори

Законодательным актом, который осуществляет правовое регулирование отношений между государством и гражданами Украины в связи с выполнением ими конституционного долга по защите Отечества, является Закон Украины «О воинской обязанности и военной службе» от 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далее — Закон № 2232).

В соответствии со статьей 1 указанного Закона защита Отечества, независимости и территориальной целостности Украины является конституционной обязанностью граждан Украины. Воинская обязанность устанавливается с целью, в частности, подготовки граждан Украины к защите Отчизны, обеспечения личным составом Вооруженных Сил Украины (далее — ВСУ), других образованных в соответствии с законами Украины военных формирований.

Воинская обязанность включает, в частности: принятие в добровольном порядке (по контракту) и призыв на военную службу; прохождение военной службы; выполнение воинской обязанности в запасе; прохождение службы в военном резерве.

Согласно части 9 статьи 1 Закона № 2232 по воинской обязанности граждане Украины делятся на следующие категории:

– допризывники — лица, подлежащие приписке к призывным участкам;

– призывники — лица, приписанные к призывным участкам;

– военнослужащие — лица, проходящие военную службу;

– военнообязанные — лица, которые находятся в запасе для комплектования ВСУ и других военных формирований на особый период, а также для выполнения работ по обеспечению обороны государства;

– резервисты — лица, которые проходят службу в военном резерве ВСУ, других военных формирований и предназначены для их комплектования в мирное время и особый период.

Кроме призыва на военную службу, возможен призыв военнообязанных и резервистов на сборы, во время которых граждане восстанавливают свои прежние (при необходимости — получают новые) навыки и умения в военном деле. Порядок прохождения сборов регламентируется статьей 29 «Прохождение сборов военнообязанными и резервистами» Закона № 2232.

Частью 1 статьи 29 Закона № 2232 установлено, что военнообязанные призываются на учебные (или проверочные) и специальные сборы (далее — сборы). Резервисты проходят подготовку и сборы в соответствии с программами в порядке, установленном положениями о прохождении гражданами Украины службы в военном резерве. О начале и окончании сборов военнообязанных и резервистов издается соответствующий приказ командира воинской части.

Время и сроки проведения учебных сборов военнообязанных и резервистов определяются Генеральным штабом ВСУ и органами управления другими военными формированиями в соответствии с Законом № 2232 (ч. 4 ст. 29 Закона № 2232).

Военнообязанные (кроме резервистов) могут быть призваны соответствующими районными (городскими) территориальными центрами комплектования и социальной поддержки, Центральным управлением или региональными органами Службы безопасности Украины, соответствующим подразделением Службы внешней разведки Украины (далее вместе — военкомат) на учебные сборы до 5 раз на срок до двух месяцев каждый раз (ч. 3 ст. 29 Закона № 2232).

Общий срок сборов во время пребывания военнообязанных (кроме резервистов) в запасе не может превышать 10 месяцев, при этом время пребывания на проверочных сборах засчитывается в общий срок пребывания на учебных сборах. Общий срок выполнения обязанностей службы в военном резерве (т. е. резервистами) не может превышать 3 месяцев в году, если иное не определено законом. В случае принятия Президентом Украины решения о введении в Украине или в отдельных ее местностях чрезвычайного положения военнообязанные могут призываться на специальные сборы на срок не более 2 месяцев (ч. 6–8 ст. 29 Закона № 2232).

В соответствии с частью 10 статьи 1 Закона № 2232 граждане Украины, которые приписаны к призывным участкам или состоят в запасе ВСУ, СБУ, СВРУ или проходят службу в военном резерве, обязаны, в частности: прибывать по вызову районного (городского) военкомата для направления на подготовку с целью получения или совершенствования военно-учетной специальности, призыва на сборы военнообязанных и резервистов. Резервисты обязаны прибывать в воинскую часть, в которой они проходят службу в военном резерве, по вызову командира этой воинской части.

Военнообязанные и резервисты, которым пришла повестка районного (городского) военкомата на прибытие для призыва на сборы, обязаны прибыть в пункт и в срок, указанные в повестке. Руководители предприятий независимо от подчинения и формы собственности по требованию военкоматов обеспечивают своевременное прибытие военнообязанных и резервистов в определенные пункты сбора (ч. 9 ст. 29 Закона № 2232).

Трудовые гарантии работников при призыве на военные сборы

Кодексом законов о труде Украины (далее — КЗоТ) установлены гарантии для работников, которые привлекаются к выполнению государственных обязанностей.

Согласно статье 119 КЗоТ на время выполнения государственных или общественных обязанностей, если по действующему законодательству Украины эти обязанности могут выполняться в рабочее время, работникам гарантируется сохранение места работы (должности) и среднего заработка. Работникам, которые привлекаются к выполнению обязанностей, предусмотренных законами Украины «О воинской обязанности и военной службе» и «Об альтернативной (невоенной) службе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации», предоставляются гарантии и льготы в соответствии с этими законами.

Следовательно, трудовые гарантии работников, которые привлекаются к выполнению обязанностей, предусмотренных Законом № 2232, в том числе трудовые гарантии военнообязанных и резервистов, которые вызываются на сборы, определены указанным Законом.

В соответствии с частью 11 статьи 29 Закона № 2232 за призванными на сборы военнообязанными на весь период сборов и резервистами на все время выполнения ими обязанностей службы в военном резерве, включая время проезда к месту их проведения и обратно, сохраняются место работы, а также занимаемая должность и средняя заработная плата на предприятии независимо от подчинения и форм собственности.

Выплата средней заработной платы военнообязанным за весь период сборов и резервистам за время исполнения ими обязанностей службы в военном резерве осуществляется за счет денежных средств Государственного бюджета Украины в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины (ч. 13 ст. 29 Закона № 2232).

Финансовое и материальное обеспечение мероприятий, связанных с прохождением службы в военном резерве, осуществляется за счет денежных средств, предусмотренных в госбюджете на содержание Министерства обороны Украины и других центральных органов исполнительной власти, которые в соответствии с законом осуществляют руководство военными формированиями. Порядок и размеры денежного обеспечения и поощрения военнообязанных и резервистов определяются Кабинетом Министров Украины, Министерством обороны Украины и другими центральными органами исполнительной власти, которые в соответствии с законом осуществляют руководство военными формированиями (ч. 8 ст. 26-1 Закона № 2232).

Во исполнение вышеприведенных норм Закона № 2232 Кабинетом Министров Украины принято постановление «О порядке и размерах денежного обеспечения и поощрения военнообязанных и резервистов, денежной выплаты резервистам» от 23.11.2006 № 1644 (далее — Постановление № 1644). Пунктом 2 этого документа установлено, что выплата среднего заработка военнообязанным и резервистам, призванным на сборы, проводится предприятиями, на которых работают призванные на сборы граждане, с последующим возмещением этих расходов за счет денежных средств, предусмотренных в госбюджете на содержание Министерства обороны и других центральных органов исполнительной власти, которые осуществляют руководство военными формированиями.

Детально трудовые гарантии работников, призванных на сборы, и процедура расчетов между их работодателями и военкоматами (Министерством обороны) определены Инструкцией об условиях выплаты денежного обеспечения и поощрения военнообязанных и резервистов, денежной выплаты резервистам, утвержденной приказом Министра обороны Украины от 12.03.2007 № 80 (далее — Инструкция № 80).

Пунктом 6 Инструкции № 80 определено, что расходы на проезд к месту проведения сборов и обратно к месту проживания военнообязанных и резервистов (далее вместе — военнообязанные) в размере фактических расходов, но не более установленных норм возмещаются военкоматами.

В соответствии с пунктом 7 Инструкции № 80 за военнообязанными, призванными на сборы, сохраняется на весь период сборов, включая время проезда к месту их проведения и обратно, место работы, занимаемая должность и средний заработок как на основной работе, так и на работах по совместительству (т. е. у совместителей — по всем местам работы).

Указанные лица не подлежат увольнению с работы по инициативе собственника или уполномоченного им органа (далее — работодатель) независимо от подчинения и форм собственности со дня получения повестки о призыве и до возвращения, кроме случаев ликвидации предприятия, где они работали.

В случае реорганизации предприятия (слияния, присоединения, разделения, отделения), на котором работает военнообязанный, за период сборов выплаты (в т. ч. начисление среднего заработка) ему осуществляют:

• в случае слияния предприятия с другим предприятием — предприятие, созданное в результате слияния;
• в случае присоединения одного предприятия к другому предприятию — последнее;
• в случае разделения предприятия или отделения от него — новое предприятие, образовавшееся в результате этого разделения, в котором остался работать военнообязанный;
• в случае преобразования одного предприятия в другое — предприятие, которое в результате этого создано.

Лицам, занятым на сезонных работах, которые работают по срочному трудовому договору, а также временным работникам, призванным на сборы, по месту работы выплачивается средняя заработная плата в течение всего времени продолжительности сборов и пребывания в дороге к воинской части и обратно. Занимаемая должность (место работы) за ними сохраняется на время этих работ, обусловленных трудовым договором.

Согласно пункту 8 Инструкции № 80 лицам, призванным на сборы, выплачивается заработная плата за отработанное время до дня прекращения работы в связи с отъездом на сборы, а также средняя заработная плата за первые полмесяца сборов.

За оставшееся время пребывания на сборах выплата заработной платы осуществляется в обычные сроки, установленные на предприятии, где работает военнообязанный.

Таким образом, если работник представил на предприятие повестку военкомата о вызове на сборы, например, с 11 ноября, то предприятие обязано 10 ноября выплатить работнику заработную плату за отработанное время в ноябре, а также начислить и выплатить средний заработок за период с 11 по 25 ноября (15 календарных дней — первые полмесяца сборов), т. е. фактически средний заработок за указанный период выплачивается авансом. В дальнейшем средний заработок за период с 26 по 30 ноября (вторая половина месяца) выплачивается работнику в день, установленный на предприятии для выплаты заработной платы работникам за вторую половину месяца, а средний заработок за период с 1 по 15 декабря выплачивается в день, установленный на предприятии для выплаты заработной платы работникам за первую половину месяца, и так далее в следующих месяцах.

Основанием для освобождения работника от работы в связи с призывом на сборы военнообязанных и начисления ему среднего заработка за время сборов является приказ руководителя предприятия, в котором указываются причина (призыв на сборы) и основание для такого освобождения (повестка военкомата о призыве на сборы с указанием номера и даты, предоставленная работником для ознакомления работодателю), дата, с которой работник освобождается от выполнения трудовых обязанностей, а также поручение бухгалтерии рассчитаться с работником по последний день работы и начислить ему средний заработок авансом за первые полмесяца сборов с последующим начислением среднего заработка по последний день сборов.

Согласно пункту 13 Инструкции № 80 средний заработок военнообязанных, призванных на сборы, рассчитывается предприятиями, где работают (работали) призванные на сборы, в соответствии с действующими нормативно-правовыми актами.

В настоящее время нормативно-правовым актом, определяющим механизм расчета среднего заработка, является Порядок исчисления средней заработной платы, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.1995 № 100 (далее — Порядок № 100). В подпункте «ї» пункта 1 Порядка № 100 указано, что этот Порядок применяется в случае привлечения работников к выполнению воинских обязанностей.

Исчисление среднего заработка для оплаты времени сборов осуществляется исходя из выплат за последние 2 календарных месяца работы, предшествующих месяцу призыва на сборы (см. пример ниже).¹

ПРИМЕР

Исчисление среднего заработка за время пребывания на военных сборах

Работник предприятия с 11.11.2021 призван повесткой военкомата на сборы как военнообязанный. Оклад работника составляет 8000 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье. В расчетном периоде (сентябрь – октябрь) работник отработал все рабочие дни (далее — отраб. д.) по графику работы предприятия: в сентябре — 22 рабочих дня, в октябре — 20 рабочих дней. Кроме оклада, работнику ежемесячно выплачивается доплата за высокое профессиональное мастерство в размере 10% должностного оклада пропорционально отработанному времени. В сентябре и октябре работнику выплачена эта доплата в сумме 800 грн. за каждый месяц, а также в сентябре — разовая материальная помощь в сумме 3000 грн.

Определим сумму, подлежащую выплате работнику 10 ноября 2021 года (последний день работы перед сборами), и средний заработок за время пребывания на сборах.

Поскольку в период с 1 по 10 ноября работник отработал 8 рабочих дней, а в ноябре по графику работы предприятия (работника) 22 рабочих дня, заработная плата работника за отработанное время в ноябре составляет:

(8000 грн. (оклад) + 800 грн. (доплата)) : 22 р. д. х 8 отраб. д. = 3200 грн.

Заработная плата в расчетном периоде, учитываемая при исчислении средней заработной платы (материальная помощь не учитывается — пп. «б» п. 4 Порядка № 100):

(8000 грн. + 800 грн. (сентябрь)) + (8000 грн. + 800 грн. (октябрь)) = 17 600 грн.

Количество отработанных рабочих дней в расчетном периоде:

22 отраб. д. (сентябрь) + 20 отраб. д. (октябрь) = 42 отраб. д.

Среднедневная заработная плата:

17 600 грн. : 42 отраб. д. = 419,05 грн.

Средний заработок работника за первые полмесяца (15 календарных дней) сборов — с 11 по 25 ноября, на которые приходятся 11 рабочих дней по графику работы предприятия:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Общая сумма, которую предприятие должно выплатить работнику 10 ноября 2021 года:

3200 грн. (зарплата за период работы с 1 по 10 ноября) + 4609,55 грн. (средний заработок за период сборов с 11 по 25 ноября) = 7809,55 грн.

Средний заработок работника за период сборов с 26 по 30 ноября (на этот период приходятся 3 рабочих дня по графику работы предприятия), который необходимо выплатить работнику при выплате на предприятии заработной платы за вторую половину ноября:

419,05 грн. х 3 р. д. = 1257,15 грн.

Средний заработок работника за период сборов с 1 по 15 декабря (на этот период приходятся 11 рабочих дней по графику работы предприятия), который необходимо выплатить работнику при выплате на предприятии заработной платы за первую половину декабря:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Средний заработок работника за период сборов с 16 по 31 декабря (на этот период приходятся 11 рабочих дней по графику работы предприятия), который необходимо выплатить работнику при выплате на предприятии заработной платы за вторую половину декабря:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Обращаем внимание, если согласно приказу о прохождении сборов военнообязанные выполняют воинские обязанности в каждый календарный день сборов, то средний заработок выплачивается им за каждый календарный (не рабочий) день пребывания на сборах, а среднедневная заработная плата рассчитывается исходя из количества отработанных календарных дней в расчетном периоде (абз. первый п. 8 Порядка № 100).

_________________________________________________________________________

Лица, проходящие сборы с отрывом от производства, используют выходные, праздничные и нерабочие дни в соответствии с распорядком, установленным командованием, которое проводит сборы (п. 9 Инструкции № 80).

В пункте 11 Инструкции № 80 (как и в выше процитированном пункте 2 Постановления № 1644) определено, что выплата среднего заработка военнообязанным, призванным на сборы, осуществляется предприятиями, где работают (работали) призванные на сборы, с последующим возмещением этих расходов военкоматами.

Согласно пункту 12 Инструкции № 80 предприятия для покрытия расходов на выплату средней заработной платы военнообязанным, призванным на сборы, подают в районный военкомат, в котором находятся на учете военнообязанные, счета, которые акцептуются и передаются в областной военкомат для оплаты. К счетам прилагаются ведомости на выплату средней заработной платы, начисленной военнообязанным, призванным на сборы, в которых указываются в соответствующих графах по каждому работнику: ФИО; средняя зарплата на месяц; период пребывания на сборах; сумма расходов, подлежащая возмещению за период пребывания на сборах, в том числе и единого социального взноса (далее — ЕСВ). Ведомости подписываются руководителем предприятия и главным бухгалтером.

Таким образом, работодатель должен начислить и выплатить работнику как военнообязанному, призванному на сборы, средний заработок за весь период пребывания на сборах, а для получения компенсации понесенных расходов работодателю необходимо предоставить в военкомат счета (с указанием суммы понесенных расходов: среднего заработка и начисленного на него ЕСВ), которые должны быть оплачены ему Министерством обороны Украины.

При выплате работнику среднего заработка работодатель обязан в общем порядке начислить и уплатить с него НДФЛ, военный сбор и ЕСВ². В месяце выплаты сумма среднего заработка включается в расходы (как оплата неотработанного времени отражается на субсчете 949 «Прочие расходы операционной деятельности»), а в месяце получения госбюджетных денежных средств необходимо увеличить доходы.

В случае если военнообязанный был призван на сборы из ежегодного или дополнительного отпуска, последний подлежит продлению после окончания сборов или перенесению на другой срок (п. 10 Инструкции № 80).

Если военнообязанный заболел во время сборов (резервист заболел во время выполнения им обязанностей службы в военном резерве) и продолжает болеть после их окончания, за ним сохраняются место работы и занимаемая должность, а со дня окончания сборов (выполнения обязанностей службы в военном резерве) в случае временной нетрудоспособности вместо заработной платы выплачивается пособие по временной нетрудоспособности в соответствии с законом (ч. 14 ст. 29 Закона № 2232).

Все остальные выплаты, предусмотренные Инструкцией № 80 для военнообязанных и резервистов за время сборов (суточные, денежное обеспечение и т. д.) осуществляются воинскими частями по месту проведения сборов (п.п. 1, 2, 4, 14, 15 Инструкции № 80).

Что касается табелирования работников в период пребывания на сборах военнообязанных, то в табеле учета использования рабочего времени типовой формы № П-5, которая утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 № 489, дни отсутствия работника на работе по указанной причине отражаются по коду «ІН» или «22» (прочее неотработанное время, предусмотренное законодательством: военные сборы).

Законодавчим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232).

Згідно зі статтею 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. Військовий обов’язок установлюється з метою, зокрема, підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України (далі — ЗСУ), інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військовий обов’язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов’язку в запасі; проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

– допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних ділянок;

– призовники — особи, приписані до призовних дільниць;

– військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;

– військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

– резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Окрім призову на військову службу, можливий призов військовозобов’язаних та резервістів на збори, під час яких громадяни відновлюють свої колишні (за потреби — здобувають нові) навички та вміння у військовій справі. Порядок проходження зборів регламентується статтею 29 «Проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами» Закону № 2232.

Частиною 1 статті 29 Закону № 2232 встановлено, що військовозобов’язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори (далі — збори). Резервисти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов’язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов’язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом ЗСУ та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону № 2232 (ч. 4 ст. 29 Закону № 2232).

Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України (далі разом — військкомат) на навчальні збори до 5 разів строком до двох місяців кожного разу (ч. 3 ст. 29 Закону № 2232).

Загальний строк зборів під час перебування військовозобов’язаних (крім резервістів) у запасі не може перевищувати 10 місяців, при цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві (тобто резервістами) не може перевищувати 3 місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов’язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше 2 місяців (ч. 6–8 ст. 29 Закону № 2232).

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі ЗСУ, СБУ, СЗРУ чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані, зокрема, прибувати за викликом районного (міського) військкомату для призову на військову службу або збори військовозобов’язаних та резервістів.

Військовозобов’язані та резервісти, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) військкомату на прибуття для призову на збори, зобов’язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та закладів освіти (далі — підприємства) на вимогу військкоматів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов’язаних та резервістів до визначених пунктів збору (ч. 9 ст. 29 Закону № 2232).

Трудові гарантії працівників у разі призову на військові збори

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) встановлено гарантії для працівників, які залучаються до виконання державних обов’язків.

Відповідно до статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Отже, трудові гарантії працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законом № 2232, у тому числі трудові гарантії військовозобов’язаних та резервістів, що викликаються на збори, визначені вказаним Законом.

Згідно з частиною 11 статті 29 Закону № 2232 за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов’язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232).

Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних і резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями (ч. 8 ст. 26-1 Закону № 2232).

На виконання вищенаведених норм Закону № 2232 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» від 23.11.2006 № 1644 (далі — Постанова № 1644). Пунктом 2 цього документа встановлено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, на яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих видатків за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Детально трудові гарантії працівників, призваних на збори, та процедуру розрахунків між їхніми роботодавцями та військкоматами (Міністерством оборони) визначено Інструкцією про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 02.03.2007 № 80 (далі — Інструкція № 80).

Пунктом 6 Інструкції № 80 визначено, що витрати на проїзд до місця проведення зборів і назад до місця проживання військовозобов’язаних та резервістів (далі разом — військовозобов’язані) у розмірі фактичних витрат, але не більше встановлених норм відшкодовуються військкоматами.

Відповідно до пункту 7 Інструкції № 80 за військовозобов’язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах (тобто у сумісників — по всіх місцях роботи).

Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) незалежно від підпорядкування і форм власності з дня отримання повістки про призов і до повернення, крім випадків ліквідації підприємства, де вони працювали.

У разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, відокремлення), на якому працює військовозобов’язаний, за період зборів виплати (у т. ч. нарахування середнього заробітку) йому здійснюють:

• у разі злиття підприємства з іншим підприємством — підприємство, що виникло в результаті злиття;
• у разі приєднання одного підприємства до іншого підприємства — останнє;
• у разі поділу підприємства або відокремлення від нього — нове підприємство, що утворилося в результаті цього поділу, в якому залишився працювати військовозобов’язаний;
• у разі перетворення одного підприємства в інше — підприємство, яке в результаті виникло.

Особам, зайнятим на сезонних роботах, які працюють за трудовим договором на визначений строк, установлений за погодженням сторін, а також тимчасовим працівникам, призваним на збори, за місцем роботи виплачується середня заробітна плата протягом усього часу тривалості зборів та перебування в дорозі до військової частини і назад. Займана посада (місце роботи) за ними зберігається на час цих робіт, обумовлених трудовим договором.

Згідно з пунктом 8 Інструкції № 80 особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів.

За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, встановлені на підприємстві, де працює військовозобов’язаний.

Таким чином, якщо працівник подав підприємству повістку військкомату про призов на збори, наприклад, з 11 листопада, то підприємство зобов’язане 10 листопада виплатити працівникові заробітну плату за відпрацьований час у листопаді, а також нарахувати та виплатити середній заробіток за період з 11 по 25 листопада (15 календарних днів — перші півмісяця зборів), тобто фактично середній заробіток за вказаний період виплачується авансом. Надалі середній заробіток за період з 26 по 30 листопада (друга половина місяця) виплачується працівникові в день, встановлений на підприємстві для виплати заробітної плати працівникам за другу половину місяця, а середній заробіток за період з 1 по 15 грудня виплачується в день, встановлений на підприємстві для виплати заробітної плати працівникам за першу половину місяця, і так далі.

Підставою для увільнення працівника від роботи у зв’язку із призовом на збори військовозобов’язаних та нарахування йому середнього заробітку за час зборів є наказ керівника підприємства, в якому зазначаються причина (призов на збори) та підстава для такого увільнення (повістка військкомату про призов на збори із зазначенням номера і дати, надана працівником для ознайомлення роботодавцю), дата, з якої працівник увільняється від виконання трудових обов’язків, а також доручення бухгалтерії розрахуватися з працівником по останній день роботи та нарахувати йому середній заробіток авансом за перші півмісяця зборів з наступним нарахуванням середнього заробітку по останній день зборів.

Відповідно до пункту 13 Інструкції № 80 середній заробіток військовозобов’язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, де працюють (працювали) призвані на збори відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Наразі нормативно-правовим актом, який визначає механізм розрахунку середнього заробітку, є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). У підпункті «ї» пункту 1 Порядку № 100 зазначено, що цей Порядок застосовується у випадку залучення працівників до виконання військових обов’язків.

Обчислення середнього заробітку для оплати часу зборів здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю призову на збори (див. приклад нижче).¹

ПРИКЛАД

Обчислення середнього заробітку за час перебування на військових зборах

Працівник підприємства з 11.11.2021 призваний повісткою військкомату на збори як військовозобов’язаний. Оклад працівника — 8000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівник відпрацював усі робочі дні (далі — відпрац. д.) за графіком роботи підприємства: у вересні — 22 робочих дні, у жовтні — 20 робочих днів. Крім окладу, працівнику щомісяця виплачується доплата за високу професійну майстерність у розмірі 10% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу. У вересні та жовтні працівнику виплачено цю доплату в сумі 800 грн. за кожний місяць, а також у вересні виплачено разову матеріальну допомогу в сумі 3000 грн.

Визначимо суму, що підлягає виплаті працівникові 10 листопада 2021 року (останній день роботи перед зборами) та середній заробіток за час перебування на зборах.

Оскільки в період з 1 по 10 листопада працівник відпрацював 8 робочих днів, а в листопаді за графіком роботи підприємства (працівника) 22 робочих дні, заробітна плата працівника за відпрацьований час у листопаді становить:

(8000 грн. (оклад) + 800 грн. (доплата)) : 22 р. д. х 8 відпрац. д. = 3200 грн.

Заробітна плата в розрахунковому періоді, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати (матеріальна допомога не враховується — пп. «б» п. 4 Порядку № 100):

(8000 грн. + 800 грн. (вересень)) + (8000 грн. + 800 грн. (жовтень)) = 17 600 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

22 відпрац. д. (вересень) + 20 відпрац. д. (жовтень) = 42 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

17 600 грн. : 42 відпрац. д. = 419,05 грн.

Середній заробіток працівника за перші півмісяця (15 календарних днів) зборів — з 11 по 25 листопада, на які припадає 11 робочих днів за графіком роботи підприємства:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Загальна сума, яку підприємство має виплатити працівнику 10 листопада 2021 року:

3200 грн. (заробітна плата за період роботи з 1 по 10 листопада) + 4609,55 грн. (середній заробіток за період зборів з 11 по 25 листопада) = 7809,55 грн.

Середній заробіток працівника за період зборів з 26 по 30 листопада (на цей період припадають 3 робочих дні за графіком роботи підприємства), який необхідно виплатити працівнику при виплаті на підприємстві заробітної плати за другу половину листопада:

419,05 грн. х 3 р. д. = 1257,15 грн.

Середній заробіток працівника за період зборів з 1 по 15 грудня (на цей період припадає 11 робочих днів за графіком роботи підприємства), який необхідно виплатити працівнику при виплаті на підприємстві заробітної плати за першу половину грудня:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Середній заробіток працівника за період зборів з 16 по 31 грудня (на цей період припадає 11 робочих днів за графіком роботи підприємства), який необхідно виплатити працівнику при виплаті на підприємстві заробітної плати за другу половину грудня:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Звертаємо увагу, якщо згідно з наказом про проходження зборів військовозобов’язані виконують військові обов’язки кожного календарного дня зборів (у т. ч. в суботу і неділю), то середній заробіток виплачується їм за кожний календарний (не робочий) день перебування на зборах, а середньоденна заробітна плата розраховується виходячи з кількості відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

_____________________________________________________________________________

Особи, які проходять збори з відривом від виробництва, використовують вихідні, святкові та неробочі дні згідно з розпорядком, установленим командуванням, що провадить збори (п. 9 Інструкції № 80).

У пункті 11 Інструкції № 80 (як і у вище процитованому пункті 2 Постанови № 1644) визначено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військкоматами.

Відповідно до пункту 12 Інструкції № 80 підприємства для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов’язаним, призваним на збори, подають до районного військкомату, в якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військкомату для оплати. До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, в яких зазначаються у відповідних графах щодо кожного працівника: ПІБ; середня зарплата на місяць; період перебування на зборах; сума витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах, у тому числі і єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ). Відомості підписуються керівником підприємства та головним бухгалтером. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі ЄСВ).

Таким чином, роботодавець повинен нарахувати та виплатити працівникові як військовозобов’язаному, призваному на збори, середній заробіток за весь період перебування на зборах, а для отримання компенсації понесених витрат роботодавцю необхідно надати у військкомат рахунки (із зазначенням суми понесених витрат: середнього заробітку та нарахованого на нього ЄСВ), які мають бути сплачені йому Міністерством оборони України.

При виплаті працівникові середнього заробітку, який є додатковою заробітною платою, роботодавець зобов’язаний у загальному порядку нарахувати та сплатити з нього ПДФО, військовий збір та ЄСВ². У місяці виплати сума середнього заробітку включається до витрат (як оплата невідпрацьованого часу відображається на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»), а в місяці отримання коштів з держбюджету (компенсації) необхідно збільшити доходи.

Якщо військовозобов’язаний був призваний на збори зі щорічної чи додаткової відпустки, остання підлягає продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк (п. 10 Інструкції № 80).

Якщо військовозобов’язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів у разі тимчасової непрацездатності замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону (ч. 14 ст. 29 Закону № 2232).

Усі інші виплати, передбачені Інструкцією № 80 для військовозобов’язаних та резервістів за час зборів (добові, грошове забезпечення тощо) здійснюються військовими частинами за місцем проведення зборів (п.п. 1, 2, 4, 14, 15 Інструкції № 80).

Що стосується табелювання працівників у період перебування на зборах військовозобов’язаних, то в табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489, дні відсутності працівника на роботі через перебування на зборах відображаються за кодом «ІН» або «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством: військові збори).