Разъяснение Государственной службы Украины по вопросам труда «Трудовые отношения в условиях военного положения»Роз’яснення Державної служби України з питань праці «Трудові відносини в умовах воєнного стану»

ГОСУДАРСТВЕННАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА

РАЗЪЯСНЕНИЕ

Трудовые отношения в условиях военного положения

Как действовать работодателю при введении военного положения?

Если предприятие не осуществляет хозяйственной деятельности — для работников вводится простой.

Напоминаем, что простой — это остановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами.

Если в связи с военной агрессией против Украины исключается возможность предоставления и выполнения работы, то действие трудового договора может быть приостановлено. Приостановление действия трудового договора не влечет прекращения трудовых отношений.

Также работникам на основании их личных заявлений могут быть предоставлены отпуска, в том числе без сохранения заработной платы.

В случае если работа предприятия продолжается, работники могут выполнять работу, предусмотренную трудовым договором, действовать необходимо в соответствии с требованиями действующего законодательства о труде.

Обязан ли работник выполнять свои трудовые обязанности во время простоя?

Работник, которому введен простой, оформленный приказом руководителя, не выполняет свои трудовые обязанности, предусмотренные трудовым договором.

Как оформить невыход на работу работников в военное время? Отпуском за свой счет? Имеются ли другие варианты?

Если нет возможности оформить дистанционную или надомную работу, можно оформить отпуска, в том числе без сохранения заработной платы, или отсутствие по другим основаниям. Увольнение за прогул в таких условиях недопустимо.

Если в связи с военной агрессией против Украины исключается возможность предоставления и выполнения работы, то действие трудового договора может быть приостановлено. Приостановление действия трудового договора не влечет прекращения трудовых отношений.

Предприятие находится в зоне боевых действий. В связи с этим работодатель требует написать заявления на увольнение или о предоставлении отпуска без сохранения заработной платы. Являются ли его действия правомерными?

Предоставление отпусков, в том числе без сохранения заработной платы, и увольнение работника по собственному желанию или по соглашению сторон возможны при наличии желания работника.

Работодатель не имеет права принуждать работника к написанию соответствующего заявления. В случае, если ситуация с безопасностью не дает возможности организовать процесс работы, работодатель может принять следующие меры: организация дистанционной или надомной работы, предоставление по желанию работника ему отпусков, в том числе и без сохранения заработной платы, введение простоя с соответствующей оплатой, приостановление трудовых договоров и т. п.¹

Что делать с работниками в случае, если предприятие не может работать или если невозможна работа части структурных подразделений? Как оплачивается простой, введенный в связи с боевыми действиями на соответствующей территории?

В соответствии со статьей 34 Кодекса законов о труде Украины остановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами, является простоем.

В случае простоя работники могут быть переведены с их согласия с учетом специальности и квалификации на другую работу на том же предприятии, в учреждении, организации на все время простоя или на другое предприятие, в учреждение, организацию, но в той же местности на срок до одного месяца.

Согласно требованиям статьи 113 Кодекса законов о труде Украины время простоя не по вине работника оплачивается из расчета не ниже двух третьих тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).

На условиях, предусмотренных в коллективном договоре, оплата за время простоя может осуществляться в большем размере.

Руководители государственных органов, предприятий, учреждений и организаций, финансируемых или дотируемых из бюджета, до прекращения или отмены военного положения в Украине в пределах фонда заработной платы, предусмотренного в смете, могут самостоятельно определять размер оплаты времени простоя работников, но не ниже двух третьих тарифной ставки установленного работнику тарифного разряда (должностного оклада) (постановление Кабинета Министров Украины от 07.03.2022 № 221).

Введение простоя оформляется приказом руководителя, с которым работников ознакамливают возможным способом, в том числе с помощью средств связи.

Статьей 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» введен механизм приостановления действия трудового договора.

Если работодатель не может обеспечить работника работой, а работник не может ее выполнять, трудовой договор может быть приостановлен. Действие трудового договора может быть приостановлено в связи с военной агрессией против Украины, что исключает возможность предоставления работы.

Приостановление действия трудового договора — это временное прекращение работодателем обеспечения работника работой и временное прекращение работником выполнения работы по заключенному трудовому договору.

Приостановление действия трудового договора не влечет прекращения трудовых отношений.

Кто принимает решение о приостановлении действия трудового договора?

Инициатором приостановления трудового договора могут быть как работодатель, так и работник.

О приостановлении действия трудового договора работодатель и работник по возможности должны уведомить друг друга любым доступным способом.

Если предприятию не хватает работников (уехали, не могут добраться до работы), как можно принять других работников на их место?

С целью оперативного привлечения к выполнению работы новых работников, а также устранения кадрового дефицита и нехватки рабочей силы, в том числе в результате фактического отсутствия работников, которые эвакуировались в другую местность, пребывают в отпуске, простое, временно утратили трудоспособность или местонахождение которых временно неизвестно, работодатели могут заключать с новыми работниками срочные трудовые договоры в период действия военного положения или на период замещения временно отсутствующего работника.

Что делать с работниками, которые покинули место жительства и переехали в другую область или за границу?

Если специфика выполнения работы предусматривает возможность ее осуществления удаленно, посредством информационно-коммуникационных технологий, работодателю целесообразно принять решение о переводе работника на дистанционную работу.

Если такой возможности нет, работнику могут быть предоставлены отпуска, в том числе и без сохранения заработной платы.

В случае если работодатель работника не осуществляет деятельность в связи с военными действиями — всем работникам, независимо от места их нахождения, устанавливается простой или трудовой договор может быть приостановлен (статья 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения»).

Если простой не объявлялся, местонахождение работника неизвестно, трудовые обязанности он не выполняет — целесообразно учитывать его отсутствие как отсутствие по невыясненным причинам. Но такое отсутствие не может быть основанием для увольнения работника за прогул.

Что делать с работниками, которые не могут выйти на работу и не могут выполнять ее дистанционно?

При возможности целесообразно предоставить работникам оплачиваемые отпуска (ежегодные, социальные), а также отпуска без сохранения заработной платы, предоставляемые в обязательном порядке, и отпуска без сохранения заработной платы, предоставляемые по соглашению сторон, в порядке, определенном законодательством (ст. ст. 25, 26 Закона Украины «Об отпусках»).

В соответствии с частью третьей статьи 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» в течение периода действия военного положения работодатель по заявлению работника может предоставлять ему отпуск без сохранения заработной платы без ограничения срока, установленного частью первой статьи 26 Закона Украины «Об отпусках», или трудовой договор может быть приостановлен (статья 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения»).

Может ли работодатель вынудить работника написать заявление на отпуск за свой счет во время военного положения? Можно ли предоставить такой отпуск по инициативе работодателя?

Нет. Законодательством о труде не предусмотрено предоставление отпусков без сохранения заработной платы по инициативе работодателя.

Оформление отпусков без сохранения заработной платы, предусмотренных статьями 25, 26 Закона Украины «Об отпусках», является правом, а не обязанностью работника.

При этом предоставление отпусков, предусмотренных статьей 25 Закона Украины «Об отпусках», осуществляется работодателем в обязательном порядке по инициативе работника, а предоставление отпусков, предусмотренных статьей 26 вышеупомянутого закона, осуществляется по согласию сторон.

В соответствии с частью третьей статьи 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» в течение периода действия военного положения работодатель по заявлению работника может предоставлять ему отпуск без сохранения заработной платы без ограничения срока, установленного частью первой статьи 26 Закона Украины «Об отпусках».

Если работник хочет использовать отпуск в связи с боевыми действиями, может ли работодатель отказать ему?

Предоставление отпусков без сохранения заработной платы, предусмотренных статьей 25 Закона Украины «Об отпусках», осуществляется работодателем в обязательном порядке по инициативе работника, а предоставление отпусков, предусмотренных статьей 26 вышеупомянутого закона, осуществляется по согласию сторон.

В соответствии с частью третьей статьи 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» в течение периода действия военного положения работодатель по заявлению работника может предоставлять ему отпуск без сохранения заработной платы без ограничения срока, установленного частью первой статьи 26 Закона Украины «Об отпусках».

Ежегодные отпуска предоставляются в соответствии с графиком отпусков, но по соглашению сторон могут быть предоставлены и в другой период.

Но при этом следует учитывать, что в соответствии со статьей 12 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» во время военного положения работодатель может отказать работнику в предоставлении любого вида отпусков (кроме отпуска в связи с беременностью и родами и отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста), если такой работник привлечен к выполнению работ на объектах критической инфраструктуры.

Если продолжительность отпуска больше 24 календарных дней, то работник утрачивает на него право?

Если продолжительность ежегодного основного отпуска работника составляет более 24 календарных дней, разность дней отпуска не утрачивается, а должна быть предоставлена после окончания действия военного положения.

Работник призван на службу в Вооруженные Силы Украины. Какие у него гарантии?

Согласно статье 119 Кодекса законов о труде Украины за работниками, призванными на срочную военную службу, военную службу по призыву лиц офицерского состава, военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, военную службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период или принятыми на военную службу по контракту, в том числе путем заключения нового контракта на прохождение военной службы, во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения сохраняются место работы, должность и средний заработок на предприятии, в учреждении, организации, фермерском хозяйстве, сельскохозяйственном производственном кооперативе независимо от подчинения и формы собственности и для физических лиц – предпринимателей, у которых они работали на время призыва.

В случае поступления сообщения о призыве работника в ряды Вооруженных Сил Украины издается приказ о сохранении за таким работником места работы, должности и среднего заработка на весь период службы.

На предприятии работника 24.02.2022 мобилизовали. Какие действия кадровика? Делается ли запись в трудовую книжку?

За работниками, призванными на срочную военную службу, военную службу по призыву лиц офицерского состава, военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, военную службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период или принятыми на военную службу по контракту, в том числе путем заключения нового контракта на прохождение военной службы, во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения сохраняются место работы, должность и средний заработок на предприятии, в учреждении, организации, фермерском хозяйстве, сельскохозяйственном производственном кооперативе независимо от подчинения и формы собственности и физических лиц – предпринимателей, у которых они работали на время призыва (статья 119 Кодекса законов о труде Украины).

То есть издается приказ об освобождении работника от работы на время прохождения им службы с сохранением среднего заработка.

Запись в трудовую книжку не вносится.

Вчера закончился контракт с военнослужащим, но он продолжает служить. Какие действия работодателя?

Согласно части девятой статьи 23 Закона Украины «О воинской обязанности и военной службе» для военнослужащих, проходящих военную службу по контракту, действие контракта продлевается свыше установленных сроков с момента введения военного положения до объявления демобилизации.

Таким образом, за военнослужащим, контракт которого закончился, но он продолжает служить, сохранятся все гарантии, предусмотренные статьей 119 Кодекса законов о труде Украины, а именно место работы, должность и средний заработок.

Сотрудники пошли в тероборону, сохраняются ли за ними место работы и средний заработок? Какие гарантии для граждан Украины, которые присоединились добровольно к рядам самообороны, и покинули рабочее место. Официального вызова из военкомата не было. Распространяются ли на них гарантии по сохранению среднего заработка?

Согласно статье 9 Закона Украины «Об основах национального сопротивления» комплектование органов военного управления, воинских частей Сил территориальной обороны Вооруженных Сил Украины осуществляется в особый период военнослужащими по контракту, по призыву лицами офицерского состава и территориальным резервом.

В состав добровольческих формирований территориальных общин входят граждане Украины, которые отвечают требованиям, установленным Положением о добровольческих формированиях территориальных общин, прошли медицинский, профессиональный и психологический отбор и подписали контракт добровольца территориальной обороны.

На граждан Украины, зачисленных в состав добровольческих формирований территориальных общин, при участии в подготовке и выполнении задач территориальной обороны распространяется действие уставов Вооруженных сил Украины.

Статьей 119 Кодекса законов о труде Украины предусмотрено, что за работниками, призванными на срочную военную службу, военную службу по призыву лиц офицерского состава, военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, военную службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период или принятыми на военную службу по контракту, в том числе путем заключения нового контракта на прохождение военной службы, во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения сохраняются место работы, должность и средний заработок на предприятии, в учреждении, организации, фермерском хозяйстве, сельскохозяйственном производственном кооперативе независимо от подчинения и формы собственности и у физических лиц – предпринимателей, у которых они работали на время призыва.

Таким образом, за работниками, заключившими контракт добровольца территориальной обороны, сохраняются место работы, должность и средний заработок. Основанием является подписанный контракт.

Какие гарантии для работников – добровольцев территориальной обороны?

Согласно части первой статьи 119 Кодекса законов о труде Украины на время выполнения государственных или общественных обязанностей, если по действующему законодательству Украины эти обязанности могут осуществляться в рабочее время, работникам гарантируется сохранение места работы (должности) и среднего заработка.

При выполнении работниками обязанностей по территориальной обороне в рабочее время им гарантируется сохранение места работы (должности) и среднего заработка.

Документами, подтверждающими участие в территориальной обороне, является контракт добровольца территориальной обороны (или другой документ, подтверждающий привлечение работника к территориальной обороне).

На предприятии введен простой с оплатой в размере 2/3 должностного оклада. Как платить работникам, проходящим службу в Вооруженных Силах Украины?

Независимо от введения на предприятии простоя, за работниками, призванными на срочную военную службу, военную службу по призыву лиц офицерского состава, военную службу по призыву во время мобилизации, на особый период, военную службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период или принятыми на военную службу по контракту, в том числе путем заключения нового контракта на прохождение военной службы, во время действия особого периода на срок до его окончания или до дня фактического увольнения сохраняются место работы, должность и средний заработок (статья 119 Кодекса законов о труде Украины).

Что делать с задолженностью по выплате заработной платы? Что делать, когда в период военного положения по объективным причинам нет возможности начислить и выплатить заработную плату или можно начислить, но нельзя выплатить? Будет ли работодатель нести ответственность за невыплату заработной платы во время военного положения?

Заработная плата должна выплачиваться не менее двух раз в месяц. Это норма. Но сейчас мы имеем дело с форс-мажорными обстоятельствами. Если выплата осуществляется через учреждения банков, то объективных оснований для невыплаты заработной платы намного меньше, чем при выплате заработной платы в кассе предприятия.

Согласно статье 10 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» заработная плата выплачивается работнику на условиях, определенных трудовым договором. Работодатель должен принимать все возможные меры для обеспечения реализации права работников на своевременное получение заработной платы.

Работодатель освобождается от ответственности за нарушение обязательства по срокам оплаты труда, если докажет, что это нарушение произошло вследствие ведения боевых действий или других обстоятельств непреодолимой силы. Освобождение работодателя от ответственности за несвоевременную оплату труда не освобождает его от обязанности выплаты заработной платы.

При невозможности своевременной выплаты заработной платы вследствие ведения боевых действий срок выплаты заработной платы может быть отсрочен до момента возобновления деятельности предприятия.

Как получить пособие по временной нетрудоспособности в военный период?

Условия предоставления пособия по временной нетрудоспособности и продолжительность выплаты не изменились. Работодатель обязан предоставлять и оплачивать застрахованным лицам при наступлении страхового случая соответствующий вид материального обеспечения, страховых выплат и социальных услуг согласно законодательству.

Как поступить, если работодатель пока не имеет возможности оплатить временную нетрудоспособность?

Если страхователь (работодатель) не имеет возможности проверять данные в личном кабинете на сайте Пенсионного фонда Украины фактически по независящим от него причинам (отсутствие доступа к интернету в связи с военным положением), соответственно не может выполнить требования о своевременном рассмотрении документов и принятии решения о выплате пособия работнику, то ответственность за такую задержку он не несет до окончания обстоятельств.

Вместе с тем после восстановления доступа к кабинету страхователя работодатель обязан выполнить свои обязанности по материальному обеспечению.

Работник не успел приступить к работе из-за военного положения. Сохраняется ли за ним место работы?

Если работник не приступил к работе без уважительных причин, приказ о принятии его на работу может быть отменен. Если причина уважительная (например, временная нетрудоспособность), то действовать необходимо по процедурам, определенным законодательством.

Предприятие работает, работники выполняют работу в помещении работодателя, боевые действия не проводятся. Один из работников без предупреждения покинул рабочее место и уехал за границу, работу не выполняет. Должно ли предприятие ввести для него простой и оплачивать его в размере 2/3 должностного оклада?

Простой — это остановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или иными обстоятельствами. Оставление работником рабочего места по собственной инициативе не является основанием для введения ему простоя. Но и увольнять такого работника за прогул без уважительной причины до получения от него объяснений не следует.

Согласно статье 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» трудовой договор с таким работником может быть приостановлен.

Какая может быть максимальная продолжительность рабочего времени в период военного положения?

Нормальная продолжительность рабочего времени работников в период военного положения не может превышать 60 часов в неделю.

Какова продолжительность работы для работников, занятых на работах с вредными условиями труда?

Для работников, которым в соответствии с законодательством устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени, продолжительность рабочего времени не может превышать 50 часов в неделю.

Необходимо ли предупреждать работников об увеличении продолжительности рабочего времени за два месяца?

Нет. В период действия военного положения нормы части третьей статьи 32 Кодекса законов о труде Украины и других законов Украины об уведомлении работника об изменении существенных условий труда за два месяца не применяются.

Если необходимо изменить существенные условия труда (например, режим работы), за какой период времени необходимо уведомить работников?

В период действия военного положения нормы части третьей статьи 32 Кодекса законов о труде Украины и других законов Украины об уведомлении работника об изменении существенных условий труда за два месяца не применяются.

Таким образом, работники могут быть предупреждены об изменении существенных условий труда сразу после принятия работодателем соответствующего решения о таком изменении, но не позднее допуска к работе с изменившимися условиями труда.

Можно ли перевести работника на другую работу при необходимости?

В период действия военного положения работодатель имеет право перевести работника на другую работу, не обусловленную трудовым договором, без его согласия (кроме перевода на работу в другую местность, на территории которой продолжаются активные боевые действия), если такая работа не противопоказана работнику по состоянию здоровья, только для предотвращения или ликвидации последствий боевых действий, а также других обстоятельств, которые представляют или могут представлять угрозу жизни или нормальным жизненным условиям людей, с оплатой труда за выполненную работу не ниже средней заработной платы по предыдущей работе.

Как действовать работодателю при перемещении (эвакуации) предприятия, учреждения и организации в другую местность?

В случае если предприятие, учреждение, организация вместе с персоналом вынуждены в связи с военными действиями продолжать свою работу в другой местности, все его работники считаются такими, у которых изменились существенные условия труда.

Согласно части второй статьи 3 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» в период действия военного положения нормы части третьей статьи 32 Кодекса законов о труде Украины и других законов Украины об уведомлении работника об изменении существенных условий труда не применяются.

Можно ли привлекать работников к работе в выходные и праздничные дни?

В период действия военного положения не применяются нормы статей 71–73 Кодекса законов о труде Украины о запрете привлечения работников к работе в праздничные и выходные дни и предоставлении компенсации за работу в праздничные и выходные дни.

Можно ли устанавливать испытание лицам, не достигшим восемнадцати лет?

При заключении трудового договора в период действия военного положения условие об испытании работника при принятии на работу может устанавливаться для любой категории работников.

Можно ли допустить к работе работника, не прошедшего медосмотр?

Нет. Работодатель обязан за свои средства обеспечить финансирование и организовать проведение предварительного (при принятии на работу) и периодических (в течение трудовой деятельности) медицинских осмотров работников, занятых на тяжелых работах, работах с вредными или опасными условиями труда или таких, где есть потребность в профессиональном отборе, ежегодного обязательного медицинского осмотра лиц в возрасте до 21 года (ст. 17 Закона Украины «Об охране труда»).

Главные управления Гоструда продолжают определять категории работников, подлежащих медицинским осмотрам, согласовывать Списки работников и Заключительные акты по результатам медосмотров.

Можно ли привлекать женщин к работе в опасных условиях?

В период действия военного положения разрешается применение труда женщин (кроме беременных женщин и женщин, имеющих ребенка до одного года) с их согласия на тяжелых работах и на работах с вредными или опасными условиями труда, а также на подземных работах.

Работник покинул рабочее место без какого-либо уведомления. Уехал за пределы Украины. Как платить другому работнику, принятому на место временно отсутствующего работника, если выехавший не уволен?

Оплата труда работнику, принятому на работу по срочному трудовому договору, осуществляется по должности, на которую он принят. Факт отсутствия основного работника, не выполняющего свои обязанности, на это не влияет.

Работница имеет несовершеннолетних детей, детсады не работают, не с кем оставить детей. Какое заявление писать, чтобы быть с детьми и не потерять заработок?

Такую возможность законодательство о труде не предусматривает. В то же время работодатель может предоставить таким работникам отпуска как ежегодные, так и дополнительные, или без сохранения заработной платы. При наличии возможности выполнения работы вне помещений работодателя можно также оформить надомную или дистанционную работу.²

Как правильно выйти из декретного отпуска во время военного положения?

Никакие особенности выхода работника на работу после окончания отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста во время военного положения законодательством не определены.

В связи с ситуацией в Украине работники на предприятии требуют выдать на руки трудовые книжки. Я имею на это право? Знаю, что могут получить согласно заявлению на выдачу.

Законодательство о труде не предусматривает обязанности работодателя хранить трудовые книжки работников.

Но согласно заключительным и переходным положениям Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины по учету трудовой деятельности работника в электронной форме» включение Пенсионным фондом Украины в реестр застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования отсутствующих сведений о трудовой деятельности работников осуществляется в течение пяти лет со дня вступления в силу этого Закона на основании сведений, поданных страхователем или застрахованным лицом в порядке и сроки, установленные Пенсионным фондом Украины по согласованию с Министерством социальной политики и Министерством экономики.

После завершения этих работ имеющиеся трудовые книжки выдаются работникам лично под подпись.

Поэтому если работы по включению отсутствующих сведений о трудовой деятельности работников в реестр застрахованных лиц не завершены, отсутствуют основания для выдачи трудовых книжек работникам. Зато работник всегда имеет возможность получить удостоверенную надлежащим образом копию трудовой книжки или извлечение из нее.

Во внешкольном заведении работают совместители-педагоги. Заведение приостановило деятельность на 2 недели, а затем возобновило и начало работать дистанционно. Что директору делать с совместителями, они продолжают работать дальше или их можно уволить?

С работниками, работающими по совместительству, заключаются трудовые договоры на общих основаниях и на них полностью распространяется законодательство о труде.

При введении дистанционной или надомной работы работники-совместители продолжают выполнять свою работу (при наличии технической возможности и объемов работы).

В случае если отсутствует возможность выполнять работу, для работников вводится простой.

Также могут быть предоставлены отпуска (как ежегодные, дополнительные, так и без сохранения заработной платы). Увольнение работников-совместителей возможно на общих основаниях (статьи 36, 38, 40, 41 КЗоТ Украины) и с соблюдением соответствующей процедуры.

Можно ли уволить работника, не появляющегося на работе вследствие обстоятельств, связанных с боевыми действиями?

Уволить такого работника можно только при наличии соответствующего заявления работника об увольнении.

Увольнение за прогул без уважительной причины в такой ситуации недопустимо. Трудовой договор может быть приостановлен (статья 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения»).

Можно ли во время военного положения проводить сокращение штата или численности работников? Как уволить работника в связи с сокращением штата, если с момента предупреждения уже прошло два месяца, но работник болеет?

Законодательством о труде не установлены ограничения относительно запрета сокращения работников негосударственных предприятий, учреждений и организаций в период военного положения.

При этом в период действия военного положения допускается увольнение работника по инициативе работодателя в период его временной нетрудоспособности, а также в период пребывания работника в отпуске (кроме отпуска в связи с беременностью и родами и отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста) с указанием даты увольнения, которая является первым рабочим днем, следующим за днем окончания временной нетрудоспособности, указанным в документе о временной нетрудоспособности, или первым рабочим днем после окончания отпуска.

Как в период военного времени получить согласие профсоюза на увольнение работника, если председатель профсоюза уехала за пределы Украины?

В период действия военного положения нормы статьи 43 Кодекса законов о труде Украины не применяются, кроме случаев увольнения работников предприятий, учреждений или организаций, избранных в профсоюзные органы.

Как работник может уволиться с работы, если в населенном пункте совершаются боевые действия?

В связи с ведением боевых действий в районах, в которых расположено предприятие, учреждение, организация, и существованием угрозы для жизни и здоровья работника он может расторгнуть трудовой договор по собственной инициативе в срок, указанный в его заявлении.

Исключениями являются случаи принудительного привлечения к общественно полезным работам в условиях военного положения и привлечения к выполнению работ на объектах критической инфраструктуры.

Можно ли уволить работника, когда он без предупреждения уехал за границу во время военного положения?

Увольнение работников должно осуществляться по процедурам, предусмотренным действующим законодательством.

Увольнение работников по собственному желанию и по соглашению сторон осуществляется на основании заявления работника. Если работник покинул рабочее место и не выполняет свои трудовые обязанности в связи с военными действиями, то такой факт не может рассматриваться как прогул без уважительной причины. Поэтому рекомендуем при отсутствии заявления работника об увольнении не решать вопрос об увольнении работника до окончания боевых действий.

В табеле учета рабочего времени можно проставлять отметку «прочие причины неявок» или трудовой договор с таким работником может быть приостановлен.

Основания для сохранения заработка за таким работником отсутствуют. В случае необходимости выполнения обязанностей отсутствующего работника можно принять на его место другого работника на условиях срочного трудового договора.

Можно ли уволить с работы женщину, имеющую ребенка с инвалидностью, во время действия военного положения?

Увольнение беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до трех лет (и в случае предоставления отпуска без сохранения заработной платы продолжительностью, определенной в медицинском заключении, но не более чем до достижения ребенком шестилетнего возраста), одиноких матерей при наличии ребенка в возрасте до четырнадцати лет или ребенка с инвалидностью по инициативе работодателя не допускается, кроме случаев полной ликвидации предприятия, учреждения, организации, когда допускается увольнение с обязательным трудоустройством (статья 184 Кодекса законов о труде Украины; далее — КЗоТ).

Основания для расторжения трудового договора по инициативе работодателя предусмотрены статьями 40 и 41 КЗоТ. На увольнение работников по другим основаниям требования статьи 184 КЗоТ не распространяются.

Исключением из общего правила является увольнение в связи с окончанием срока трудового договора, поскольку увольнение на основании этой статьи допускается с обязательным трудоустройством. В период трудоустройства за работниками сохраняется средняя заработная плата, но не более трех месяцев со дня окончания срочного трудового договора.

Определение понятия одинокой матери на законодательном уровне отсутствует, но в соответствии с пунктом 9 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике рассмотрения судами трудовых споров» от 06.11.1992 № 9 одинокой матерью следует считать женщину, не состоящую в браке и в свидетельстве о рождении ребенка которой отсутствует запись об отце ребенка или запись об отце сделана в установленном порядке по указанию матери; вдову; другую женщину, которая воспитывает и содержит ребенка сама.

Кроме того, следует обратить внимание на то, что ребенком с инвалидностью считается лицо до достижения им восемнадцатилетнего возраста.

Можно ли увольнять по собственному желанию работника в период военного положения? Что делать с женщиной, которая выехала с ребенком за границу и заявление об увольнении не написала, просто сообщила, что уже за границей?

Запрет на увольнение работников с работы по собственному желанию отсутствует. Согласно статье 4 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» в связи с ведением боевых действий в районах, в которых расположено предприятие, учреждение, организация, и существованием угрозы для жизни и здоровья работника он может расторгнуть трудовой договор по собственной инициативе в срок, указанный в его заявлении (кроме случаев принудительного привлечения к общественно полезным работам в условиях военного положения, привлечения к выполнению работ на объектах критической инфраструктуры).

Если работник покинул рабочее место, выехал с места жительства в связи с боевыми действиями — отсутствуют основания для увольнения работника с работы за прогул, но и сохранять за таким работником средний заработок нет оснований.

Может ли работник, получивший статус беженца в другой стране, продолжать находиться в трудовых отношениях с предприятием? Обязательно ли такого работника увольнять?

Законодательством о труде не предусмотрена обязанность работника сообщать работодателю о своем местонахождении и получении статуса беженца или признании его лицом, нуждающимся во временной защите.

В связи со сверхсложной ситуацией на территории Украины работники, которые не выходят на работу вследствие обстоятельств, связанных с боевыми действиями, или те, которые не имеют возможности выходить на работу в связи с опасностью для жизни и здоровья, не могут быть уволены по пункту 4 части первой статьи 40 Кодекса законов о труде Украины за прогул без уважительной причины.

Если работа может выполняться дистанционно, работник может продолжать выполнять свои трудовые обязанности с соответствующей оплатой.

Если с работником отсутствует связь, до выяснения причин и обстоятельств его отсутствия, за ним сохраняются рабочее место и должность, трудовые отношения не прекращаются, однако время таких неявок не подлежит оплате и не засчитывается в стаж работы, дающий право на ежегодный отпуск.

Может ли работник, работающий дистанционно, выполнять свои трудовые обязанности за границей?

Согласно части первой статьи 60-2 Кодекса законов о труде Украины дистанционная работа — это форма организации труда, при которой работа выполняется работником вне рабочих помещений или территории собственника или уполномоченного им органа, в любом месте по выбору работника и с использованием информационно-коммуникационных технологий.

При этом законодательство не содержит запрета на выполнение такой дистанционной работы за границей. Поэтому в случае, когда работник в связи с опасностью для жизни и здоровья во время действия военного положения выехал за пределы страны и имеет техническую возможность выполнения трудовых функций дистанционно с использованием информационно-коммуникационных технологий, ему осуществляется выплата заработной платы в соответствии с условиями, установленными в трудовом договоре, за фактически выполненную работу (отработанное время).

В табеле учета отражается фактически отработанное работником время.

Может ли выполнять свои трудовые обязанности работник, уехавший за границу?

Работник, который в связи с боевыми действиями был вынужден покинуть территорию Украины и выехать за границу, может продолжать выполнять свои трудовые обязанности дистанционно.

Дистанционная работа — это форма организации труда, при которой работа выполняется работником вне рабочих помещений или территории собственника или уполномоченного им органа, в любом месте по выбору работника и с использованием информационно-коммуникационных технологий. При введении дистанционной работы работник самостоятельно определяет рабочее место и несет ответственность за обеспечение безопасных и безвредных условий труда на нем.

Имеет ли лицо право трудоустройства за границей во время военного положения?

Да. Граждане Украины имеют право заниматься трудовой деятельностью за границей, если такая деятельность не запрещена законодательством Украины и государства пребывания.

Права граждан Украины, работающих за границей, защищаются законодательством Украины и государства пребывания, если иное не предусмотрено международными договорами Украины, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины (статья 10 Закона Украины «О занятости населения»).

Человек переехал с временно оккупированной территории. Трудовой книжки нет. Не уволен. Можно ли ему стать на учет в центре занятости? И можно ли получать пособие?

Согласно статье 43 Закона Украины «О занятости населения» статус безработного может приобрести, в частности, лицо трудоспособного возраста до назначения пенсии (в частности на льготных условиях или за выслугу лет), которое из-за отсутствие работы не имеет заработка или других предусмотренных законодательством доходов, готово и способно приступить к работе.

Для предоставления статуса безработного лицо, ищущее работу, подает заявление о предоставлении статуса безработного (в том числе средствами электронной идентификации) в центр занятости, который выбирает для обслуживания.

Вместе с тем, внутренне перемещенным лицом является гражданин Украины, иностранец или лицо без гражданства, находящееся на территории Украины на законных основаниях и имеющее право на постоянное жительство в Украине, которое заставили оставить или покинуть свое место жительства в результате или с целью избежать негативных последствий вооруженного конфликта, временной оккупации, повсеместных проявлений насилия, нарушений прав человека и чрезвычайных ситуаций природного или техногенного характера.

Для получения справки о взятии на учет внутренне перемещенного лица такое лицо обращается с заявлением в структурное подразделение по вопросам социальной защиты населения районных, районных в Киеве государственных администраций, исполнительных органов городских, районных в городах (в случае создания) советов по месту жительства в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины (пункт 2 Порядка оформления и выдачи справки о взятии на учет внутренне перемещенного лица, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 01.10.2014 № 509).

Зарегистрированное (взятое на учет) внутренне перемещенное лицо, не имеющее документов, необходимых для предоставления статуса безработного, получает статус безработного без требований, применяемых при обычной процедуре. До получения документов и сведений о периодах трудовой деятельности, заработной плате (доходе), страховом стаже пособие по безработице этим лицам назначается в минимальном размере, установленном законодательством Украины на случай безработицы.

Отметим, что согласно постановлению Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в Порядок оформления и выдачи справки о взятии на учет внутренне перемещенного лица» от 13.03.2022 № 269 в период действия военного положения, введенного Указом Президента Украины от 24 февраля 2022 г. № 64 «О введении военного положения в Украине», внутренне перемещенное лицо для получения справки может обратиться к уполномоченному лицу исполнительного органа сельского, поселкового, городского совета или центра предоставления административных услуг.

Уполномоченное лицо территориальной общины/центра предоставления административных услуг принимает решение и выдает справку внутренне перемещенному лицу и регистрирует заявление с формированием электронного дела с использованием информационных систем Минсоцполитики для включения информации о внутренне перемещенном лице в Единую информационную базу данных о внутренне перемещенных лицах.

Что делать с работниками, отстраненными от работы в связи с отказом от обязательной прививки от COVID-19?

Приказом Министерства здравоохранения Украины от 25 февраля 2022 года № 380 (вступил в силу 01.03.2022) приостановлено действие приказа Минздрава от 04 октября 2021 года № 2153 «Об утверждении Перечня профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим прививкам» до завершения военного положения в Украине.

Таким образом, все приказы об отстранении работников в связи с отказом или уклонением от вакцинации должны быть признаны утратившими силу с 01.03.2022. Отстраненные работники должны быть допущены к выполнению работы по заключенному трудовому договору.

Необходимо ли проводить расследование случаев заболевания работников учреждений здравоохранения COVID-19?

Да. С целью обеспечения социальной защиты работников здравоохранения работодатель должен организовывать расследование и вести учет несчастных случаев, профессиональных заболеваний.

Будет ли Гоструда после окончания военного времени штрафовать за нарушение законодательства сейчас?

После нашей победы, когда все мы вернемся к повседневной жизни, инспекторы труда возобновят проведение по обращениям граждан инспекционных посещений, во время которых до мельчайших подробностей будут рассматривать все обстоятельства, в том числе повлекшие нарушение, и давать достаточное время для их устранения. Только в случае невыполнения предписания об устранении нарушений будут рассматриваться вопросы, следует ли передавать материалы инспектирования в суд.

Будут ли применены штрафные санкции за невыполнение вынесенных ограничительных (корректирующих) решений по результатам проведенных проверок характеристик продукции?

При наличии физической возможности все ограничительные (корректирующие) меры, принятые по результатам мер государственного рыночного надзора, проведенные до начала военной агрессии фашистской россии, будут продолжены или отменены.

Никаких санкций за невыполнение соответствующих мер в период военного положения со стороны Гоструда применено не будет.

Проводится ли проверка знаний по вопросам охраны труда во время военного положения?

Да, проводится по общей процедуре в соответствии с требованиями Типового положения о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда, утвержденного приказом Госнадзорохрантруда Украины от 26.01.2005 № 15, зарегистрированного в Министерстве юстиции Украины 15.02.2005 под № 231/10511.

Как проводить обучение работников по вопросам охраны труда во время военного положения?

Законодательство по охране труда позволяет работодателю по своему усмотрению определять форму и механизм обучения по вопросам труда своих работников, а также устанавливать объем изучения требований законодательства и нормативно-правовых актов по охране труда.

Соответствующая подготовка может осуществляться как собственными силами, так и учебным центром на договорных условиях.

Проверка знаний после проведенной учебными центрами подготовки по охране труда продолжает осуществляться, в том числе дистанционно Гоструда и ее территориальными органами.

Что делать работодателю в случае отсутствия в связи с боевыми действиями каких-либо возможностей уведомить территориальный орган Гоструда о несчастном случае, создать комиссию и провести расследование?

Максимально фиксировать, собирать и документировать информацию о несчастном случае на производстве с целью дальнейшего расследования в соответствии с требованиями Порядка расследования и учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 17.04.2019 № 337 (далее — Порядок), после нормализации ситуации.

Что делать работодателю в случае наступления несчастного случая в условиях военного положения?

Уведомить о несчастном случае территориальный орган Гоструда или его должностных лиц любыми средствами связи (телефон, электронная почта, мессенджеры и т. д.).

Если случай подлежит расследованию комиссией предприятия, согласно пункту 12 Порядка рассмотреть вопросы создания комиссии и проведения расследования (при наличии такой возможности и обеспечения безопасности членов комиссии).

Что делать работодателю в случае назначения расследования несчастного случая и не завершения его из-за отсутствия условий для его проведения с точки зрения соображений безопасности членов комиссии?

Продлить срок расследования до нормализации ситуации и создания соответствующих условий для надлежащего его проведения и завершения согласно требованиям Порядка.

Рекомендации для работодателей по обеспечению надлежащих и безопасных условий труда на рабочих местах субъектов хозяйствования, органов государственной власти и органов местного самоуправления, функционирующих и предоставляющих социальные услуги в условиях военных (боевых) действий

В целях обеспечения надлежащих и безопасных условий труда на рабочих местах субъектов хозяйствования социальной сферы и торговли и минимизации рисков возникновения несчастных случаев с работниками во время производственной деятельности субъектов, в том числе государственной формы собственности, которые обеспечивают и предоставляют социальные услуги в условиях военного положения в Украине, а также для создания надлежащих условий эффективного функционирования национальной экономики и системы обеспечения жизнедеятельности населения, Гоструда предлагает работодателям принять следующие меры:

1. Руководителям субъектов хозяйствования, учреждений, организаций государственной формы собственности, которые на период действия военного положения разрешили работникам выполнение должностных обязанностей за пределами административного здания, а также работодателям, не осуществляющим и не планирующим в ближайшее время выполнение работы в пределах предприятия, немедленно (или по возможности) обеспечить отключение газоиспользующего оборудования, всех электрических, нагревательных и других приборов, оснащения и оборудования, не задействованного в обеспечении функционирования предприятия, охранных и других функций безопасности, что может создавать определенный риск в период действия военного положения.

2. Субъектам хозяйствования малого и среднего бизнеса на период военного положения необходимо обеспечить отключение газоиспользующего оборудования, а также внешней и внутренней рекламы, вывесок, экранов, табло, мониторов, подсветки окон и других иллюминаций, не используемых в технологическом процессе производства, охраны и других функций в сфере безопасности.

3. В связи с функционированием в условиях военного положения государственных учреждений, а также учреждений по предоставлению социальных услуг, в том числе в городах (или районах) проведения боевых действий, руководителям учреждений обеспечить безопасность работников и посетителей путем содержания свободными эвакуационных путей и выходов из зданий, где находятся и работают люди, а также организовать информирование о действиях персонала при создании опасностей и угроз для жизни и здоровья людей.

4. Разработать планы эвакуации для работников и посетителей в бомбоубежища в случае объявления воздушной тревоги, артиллерийских обстрелов и бомбардировки, а также действия персонала перед началом и во время проведения боевых действий с минимальным уровнем угрозы жизни и здоровью работающих и посетителей.

5. Работникам, выполняющим работу в пределах административного здания предприятия или учреждения, организовать и провести, в том числе в онлайн режиме, внеплановый инструктаж, обучение по вопросам охраны труда, по оказанию первой медицинской помощи пострадавшим от несчастных случаев и правилам поведения в случае аварии и/или объявления воздушной тревоги.

6. Во избежание травмирования работников на рабочих местах обеспечить закрепление подвижных элементов мебели, стеллажей и других предметов, создающих риск возникновения несчастных случаев во время боевых действий.

7. Доставку корреспонденции, имущества, вещей, товаров и т. п. в места назначения (непосредственно поставщиком и/или продавцом) следует осуществлять в соответствии с разработанными безопасными маршрутами, с которыми ознакомлены работники.

8. Перед восстановлением функционирования учреждений, организаций, заведений и субъектов хозяйствования, находящихся в границах, где проводились боевые действия, обязательно проверить соответствие требованиям безопасности электрического и газового оборудования, электросетей, отсутствие на рабочих местах повреждений окон, стеклянных дверей, стеллажей, элементов мебели и наличие подозрительных предметов, которые создают или могут создать угрозу работникам.

Рекомендации для работодателей относительно безопасности и здоровья на работе работников во время эксплуатации грузоподъемного оборудования в условиях военных (боевых) действий

С целью создания безопасных и безаварийных условий труда у субъектов хозяйствования во время эксплуатации грузоподъемного оборудования и минимизации рисков возникновения несчастных случаев на производстве в условиях военного положения в Украине Гоструда предлагает работодателям принять следующие меры:

1. Запретить эксплуатацию и выполнение работ повышенной опасности в регионах, расположенных непосредственно в зонах ведения военных (боевых) действий и на незначительном расстоянии от них.

2. Перед проведением работ повышенной опасности работодателям совместно с представителями соответствующих структурных подразделений МВД, ГСЧС, территориальной обороны организовать проверку территории предприятия и близлежащих участков на предмет наличия снарядов, взрывных устройств и других подозрительных предметов и материалов, которые создают или могут создать угрозу работникам предприятия (особенно в зонах, прилегающих к ведению военных (боевых) действий).

3. Перед проведением работ организовать внеплановые инструктажи по вопросам охраны труда работников по действиям должностных лиц и производственного персонала субъектов хозяйствования в случае начала военных (боевых) действий (артиллерийские обстрелы, бомбардировки и т. п.).

4. Разработать планы эвакуации персонала перед началом и во время военных (боевых) действий и планы ликвидации аварийных ситуаций с минимальным уровнем угрозы жизни и здоровью работающих.

5. Обеспечить надлежащий мониторинг технического состояния оборудования, которое планируется использовать во время эксплуатации:

5.1. Запретить использование неисправного оборудования;

5.2. Обеспечить эффективную работу технических служб, обслуживание и ремонт грузоподъемного оборудования и предупреждение случаев производственного травматизма.

6. Организовать проведение работ повышенной опасности исключительно в дневное время, а в случае выполнения работ с искусственным освещением — с обеспечением светомаскировки.

7. Доставку, транспортировку и ручную переноску оборудования, оснащения и других материалов к месту непосредственного выполнения работ необходимо осуществлять в соответствии с разработанными безопасными маршрутами, с которыми ознакомлены все работники, которые будут выполнять указанные работы.

8. Принять меры по созданию надлежащих и безопасных условий труда, особенно в местах концентрации работников и оснащения, расположенных на значительном расстоянии от населенных пунктов, путем обеспечения в случае необходимости предоставления работникам неотложной медицинской помощи и создания пунктов обогрева (при необходимости).

9. Для организации оперативной коммуникации между работниками, немедленного информирования их в случае создания опасной для их жизни и здоровья ситуации, обеспечить их средствами связи.

10. В целях минимизации времени пребывания работников на открытом пространстве, особенно в зонах, прилегающих к ведению военных (боевых) действий, запретить выполнение сложных и/или длительных работ.

11. Субъектам хозяйствования, которые обеспечивали техническое обслуживание лифтов в жилых домах и на период военного положения не в состоянии выполнять такие работы, сообщить собственникам лифтов, управляющим жилых домов о временной остановке обслуживания. В таком случае проинформировать жителей домов об остановке работы лифтов на период военного положения.

12. Собственникам башенных кранов, смонтированных вблизи жилых кварталов на объектах строительства, рекомендовано:

– принимать соответствующие меры по своевременному проведению на кранах регламентных работ и недопущению к ним посторонних лиц. В случае невозможности проведения регламентных работ или риска попадания в них снарядов или воздействия взрывной волны, провести демонтаж таких кранов;

– принять меры, направленные на предупреждение разрушения или падения таких кранов (установление всех штатных противоугонных захватов, закрепление тупиковых упоров и дополнительных упоров на рельсовых путях, перевод высотных кранов во «флюгерный» режим и т. д.).

Рекомендации для работодателей относительно безопасности и здоровья на работе работников сельского хозяйства в условиях военных (боевых) действий

С целью создания безопасных и безаварийных условий труда у субъектов хозяйствования сельского хозяйства и минимизации рисков возникновения несчастных случаев на производстве во время проведения весенне-полевых работ в условиях военных (боевых) действий в Украине, Гоструда предлагает работодателям принять следующие меры:

1. Запретить проведение сельскохозяйственных весенне-полевых работ в регионах, расположенных непосредственно в зонах ведения боевых действий и на незначительном расстоянии от них.

2. Перед проведением весенне-полевых работ работодателям совместно с представителями соответствующих структурных подразделений МВД и ГСЧС организовать проверку сельскохозяйственных угодий и близлежащих участков на предмет наличия снарядов, взрывных устройств и других предметов и материалов, которые создают или могут создать угрозу работникам сельского хозяйства (особенно в зонах, прилегающих к ведению боевых действий).

3. Перед проведением весенне-полевых работ организовать внеплановые инструктажи по вопросам охраны труда работников по действиям должностных лиц и производственного персонала субъектов хозяйствования в случае начала боевых действий (артиллерийские обстрелы, бомбардировки и т. д.).

4. Разработать планы эвакуации персонала перед началом и во время проведения боевых действий и планы ликвидации аварийных ситуаций с минимальным уровнем угрозы жизни и здоровью работающих.

5. Обеспечить надлежащий мониторинг технического состояния сельскохозяйственных машин, которые планируется использовать во время посевной кампании, в том числе:

5.1. Запретить использование неисправной техники, в том числе с отсутствием электростартерного запуска двигателя;

5.2. Для обеспечения безаварийной работы машин, механизмов, оборудования и предупреждения случаев производственного травматизма работодателям необходимо организовать эффективную работу служб технического контроля, обслуживания и ремонта техники.

6. Организовать проведение полевых работ в условиях достаточной видимости, исключительно в дневное время.

7. Доставку, транспортировку и ручную переноску оборудования, оснащения, удобрений и других материалов к месту непосредственного выполнения работ необходимо осуществлять в соответствии с разработанными безопасными маршрутами, с которыми ознакомлены все работники, которые будут выполнять указанные работы.

8. Принять меры по созданию надлежащих и безопасных условий труда, особенно в местах концентрации работников и оснащения, расположенных на значительном расстоянии от населенных пунктов, путем обеспечения в случае необходимости предоставления работникам неотложной медицинской помощи в полевых условиях и создания пунктов обогрева (при необходимости).

9. Для организации оперативной коммуникации между работниками в поле и немедленного информирования их в случае создания опасной для их жизни и здоровья ситуации обеспечить машинистов тракторных бригад средствами связи.

10. Обеспечить работников, задействованных в выполнении весенне-полевых работ, соответствующей спецодеждой, спецобувью и другими средствами индивидуальной и коллективной защиты.

11. В целях минимизации времени пребывания работников на открытом пространстве, особенно в зонах, прилегающих к ведению боевых действий, запретить выполнение сложных и/или длительных ремонтных работ машин, механизмов, оборудования в полевых условиях.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Як діяти роботодавцю при запровадженні воєнного стану?

Якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарської діяльності — для працівників запроваджується простій.

Нагадуємо, що простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Якщо у зв’язку з військовою агресією проти України виключається можливість надання та виконання роботи, дія трудового договору може бути призупинена. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Також працівникам на підставі їхніх особистих заяв можуть бути надані відпустки, в тому числі без збереження заробітної плати.

У разі, якщо робота підприємства продовжується, працівники можуть виконувати роботу, передбачену трудовим договором, діяти треба відповідно до вимог чинного законодавства про працю.

Чи зобов’язаний працівник виконувати свої трудові обов’язки під час простою?

Працівник, якому запроваджений простій, оформлений наказом керівника, не виконує свої трудові обов’язки, передбачені трудовим договором.

Як оформити не вихід на роботу працівників у воєнний час? Відпусткою за власний рахунок? Чи є інші варіанти?

Якщо немає можливості оформити дистанційну або надомну роботу, можна оформити відпустки, в тому числі без збереження заробітної плати, або відсутність з інших підстав. Звільнення за прогул в таких умовах недопустиме.

Якщо у зв’язку з військовою агресією проти України виключається можливість надання та виконання роботи, дія трудового договору може бути призупинена. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Підприємство знаходиться у зоні бойових дій. У зв’язку з цим роботодавець вимагає написати заяви на звільнення або про надання відпустки без збереження заробітної плати. Чи є його дії правомірними?

Надання відпусток, в тому числі без збереження заробітної плати, та звільнення працівника за власним бажанням або за угодою сторін можливе за наявності бажання працівника.

Роботодавець не має права примушувати працівника до написання відповідної заяви. У разі, якщо безпекова ситуація не дає можливості організувати процес роботи, роботодавець може вжити наступні заході: організація дистанційної або надомної роботи, надання за бажанням працівника йому відпусток, в тому числі і без збереження заробітної плати, запровадження простою із відповідною оплатою, призупинення трудових договорів тощо.¹

Що робити з працівниками у випадку, якщо підприємство не може функціонувати або якщо неможлива робота частини структурних підрозділів? Як оплачується простій, запроваджений у зв’язку із бойовими діями на відповідній території?

Відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, є простоєм.

У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.

Згідно з вимогами статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі.

Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 221).

Запровадження простою оформлюється наказом керівника, з яким працівників ознайомлюють у можливий спосіб, в тому числі за допомогою засобів зв’язку.

Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» введено механізм призупинення дії трудового договору.

Якщо ж роботодавець не може забезпечити працівника роботою, а працівник не може її виконувати, трудовий договір може бути призупинений. Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Хто приймає рішення про призупинення дії трудового договору?

Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.

Про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Якщо підприємству не вистачає працівників (поїхали, не можуть дістатися до роботи тощо), як можна прийняти інших працівників на їх місце?

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

Що робити з працівниками, які залишили місце проживання і переїхали в іншу область або за кордон?

Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

Якщо такої можливості немає — працівнику можуть бути надані відпустки, в тому числі і без збереження заробітної плати.

У разі, якщо роботодавець працівника не здійснює діяльність у зв’язку із воєнними діями — всім працівникам, незалежно від місця їх знаходження, встановлюється простій або трудовий договір може бути призупинений (стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Якщо простій не оголошувався, місце знаходження працівника невідоме, трудові обов’язки він не виконує — доцільно обліковувати його відсутність як відсутність з нез’ясованих причин. Але така відсутність не може бути підставою для звільнення працівника за прогул.

Що робити з працівниками, які не можуть вийти на роботу і не можуть виконувати її дистанційно?

У разі можливості доцільно надати працівникам оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст. ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки»).

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки», або трудовий договір може бути призупинений (стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Чи може роботодавець примусити працівника написати заяву на відпустку за свій рахунок під час воєнного стану? Чи можна надати таку відпустку за ініціативою роботодавця?

Ні. Законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця.

Оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону України «Про відпустки», є правом, а не обов’язком працівника.

При цьому надання відпусток, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених статтею 26 вищезгаданого закону, здійснюється за згодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Якщо працівник хоче взяти відпустку у зв’язку із бойовими діями, чи може роботодавець відмовити йому?

Надання відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки», здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених статтею 26 вищезгаданого закону, здійснюється за згодою сторін.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» протягом періоду дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Щорічні відпустки надаються відповідно до графіку відпусток, але за угодою сторін можуть бути надані і в інший період.

Але при цьому треба враховувати, що відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Якщо тривалість відпустки більше 24 календарних днів, то працівник втрачає на неї право?

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.

Працівник призваний на службу у Збройні Сили України. Які він має гарантії?

Відповідно до статті 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

У разі надходження повідомлення про призив працівника до лав Збройних Сил України видається наказ про збереження за таким працівником місця роботи, посади та середнього заробітку на весь період служби.

На підприємстві працівника 24.02.2022 мобілізували. Які дії кадровика? Чи робиться запис до трудової книжки?

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову (стаття 119 Кодексу законів про працю України).

Тобто, видається наказ про увільнення працівника від роботи на час проходження ним служби із збереженням середнього заробітку.

Запис до трудової книжки не вноситься.

Вчора закінчився контракт з військовослужбовцем, але він продовжує служити. Які дії роботодавця?

Відповідно до частини дев’ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки з моменту введення воєнного стану до оголошення демобілізації.

Таким чином, за військовослужбовцем, контракт якого закінчився, але він продовжує служити, збережуться всі гарантії, передбачені статтею 119 Кодексу законів про працю України, а саме місце роботи, посада і середній заробіток.

Працівники пішли в тероборону, чи зберігається за ними місце роботи та середній заробіток? Які гарантії для громадян України, які долучились добровільно до лав самооборони, та покинули робоче місце. Офіційно виклику з воєнкомату не було. Чи поширюються на них гарантії щодо збереження середнього заробітку?

Відповідно до статті 9 Закону України «Про основи національного спротиву» комплектування органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України здійснюється в особливий період військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу та територіальним резервом.

До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Статтею 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Таким чином, за працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток. Підставою є підписаний контракт.

Які гарантії для працівників – добровольців територіальної оборони?

Відповідно до частини першої статті 119 Кодексу законів про працю України на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

На час виконання працівниками обов’язків з територіальної оборони у робочий час їм гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Документами, що підтверджують участь в територіальній обороні, є контракт добровольця територіальної оборони (або інший документ, що підтверджує залучення працівника до територіальної оборони).

На підприємстві запроваджений простій із оплатою у розмірі 2/3 посадового окладу. Як платити працівникам, які проходять службу у Збройних Силах України?

Незалежно від запровадження на підприємстві простою, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток (стаття 119 Кодексу законів про працю України).

Що робити із заборгованістю з виплати заробітної плати? Що робити, коли в період воєнного стану з об’єктивних причин немає можливості нарахувати і виплатити заробітну плату, або можна нарахувати, але не можна виплатити? Чи нестиме роботодавець відповідальність за невиплату заробітної плати під час воєнного стану?

Заробітна плата має виплачуватися не менше двох разів на місяць. Це норма. Але зараз ми маємо справу із форс-мажорними обставинами. Якщо виплата здійснюється через установи банків, то об’єктивних підстав для невиплати заробітної плати набагато менше, ніж при виплаті заробітної плати у касі підприємства.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Як отримати допомогу по тимчасовій непрацездатності у воєнний період?

Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати не змінились. Роботодавець зобов’язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із законодавством.

Як діяти, якщо роботодавець наразі не має можливості оплатити тимчасову непрацездатність?

Якщо страхувальник (роботодавець) не має можливості перевіряти дані в особистому кабінеті на сайті Пенсійного фонду України фактично з незалежних від нього причин (відсутність доступу до інтернету у зв’язку із воєнним станом), відповідно не може виконати вимоги щодо своєчасного розгляду документів й прийняття рішення щодо виплати допомоги працівнику, тому відповідальності за таку затримку він не несе до закінчення обставин.

Разом із тим після відновлення доступу до кабінету страхувальника роботодавець зобов’язаний виконати свої обов’язки щодо матеріального забезпечення.

Працівник не встиг приступити до роботи через воєнний стан. Чи зберігається за ним місце роботи?

Якщо працівник не приступив до роботи без поважних на те причин, наказ про прийняття його на роботу може бути скасований. Якщо причина є поважною (наприклад, тимчасова непрацездатність), то діяти необхідно до процедур, визначених законодавством.

Підприємство працює, працівники виконують роботу у приміщенні роботодавця, бойові дії не проводяться. Один з працівників без попередження залишив робоче місце та виїхав за кордон, роботу не виконує. Чи має підприємство запровадити для нього простій і оплачувати його у розмірі 2/3 посадового окладу?

Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Залишення працівником робочого місця за власною ініціативою не є підставою для запровадження йому простою. Але і звільняти такого працівника за прогул без поважної причини до одержання від нього пояснень не варто.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» трудовий договір з таким працівником може бути призупинений.

Яка може бути максимальна тривалість робочого часу у період воєнного стану?

Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

Яка тривалість роботи для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці?

Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.

Чи треба попереджати працівників про збільшення тривалості робочого часу за два місяці?

Ні. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці за два місяці не застосовуються.

Якщо є потреба змінити істотні умови праці (наприклад, режим роботи), за який період часу необхідно повідомити працівників?

У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці за два місяці не застосовуються.

Таким чином, працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.

Чи можна перевести працівника на іншу роботу у разі виробничої необхідності?

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Як діяти роботодавцеві при переміщенні (евакуації) підприємства, установи та організації в іншу місцевість?

У випадку, якщо підприємство, установа, організація разом з персоналом вимушені у зв’язку з воєнними діями продовжувати свою роботу в іншій місцевості, усі його працівники вважаються такими, у яких змінилися істотні умови праці.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Чи можна залучати працівників до роботи у вихідні та святкові дні?

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статей 71–73 Кодексу законів про працю України щодо заборони залучення працівників до роботи у святкові і вихідні дні та надання компенсації за роботу у святкові і вихідні дні.

Чи можна встановлювати випробування особам, які не досягли вісімнадцяти років?

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

Чи можна допустити до роботи працівника, що не пройшов медогляд?

Ні. Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (ст. 17 Закону України «Про охорону праці»).

Головні управління Держпраці продовжують визначати категорії працівників, що підлягають медичним оглядам, узгоджувати Списки працівників та Заключні акти за результатами медоглядів.

Чи можна залучати жінок до роботи у небезпечних умовах?

У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.

Працівник покинув робоче місце без будь-якого повідомлення. Виїхав за межі України. Як платити іншому працівнику, прийнятому на місце тимчасово відсутнього працівника, якщо той, що виїхав, не звільнений?

Оплата праці працівнику, прийнятому на роботу за строковим трудовим договором, здійснюється за посадою, на яку його прийнято. Факт відсутності основного працівника, який не виконує свої обов’язки, на це не впливає.

Працівниця має неповнолітніх дітей, дитсадки не працюють, нема з ким залишити дітей. Яку заяву писати, щоб бути з дітьми і не втратити заробіток?

Таку можливість законодавство про працю не передбачає. В той же час роботодавець може надати таким працівникам відпустки як щорічні, так і додаткові, або без збереження заробітної плати. За наявності можливості виконання роботи поза межами приміщень роботодавця можна також оформити надомну або дистанційну роботу.²

Як правильно вийти з декретної відпустки під час воєнного стану?

Жодні особливості виходу працівника на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку під час воєнного стану законодавством не визначені.

У зв’язку із ситуацією в Україні працівники на підприємстві вимагають видати на руки трудові книжки. Я маю на це право? Знаю, що можуть взяти згідно із заявою на видачу.

Наразі законодавство про працю не передбачає обов’язку роботодавця зберігати трудові книжки працівників.

Але відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із Міністерством соціальної політики і Міністерством економіки.

Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис.

Тому якщо роботи по включенню відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників до реєстру застрахованих осіб не завершені, відсутні підстави для видачі трудових книжок працівникам. Натомість, працівник завжди має можливість одержати завірену належним чином копію трудової книжки або витяг із неї.

У позашкільному закладі працюють сумісники-педагоги. Заклад призупинив діяльність на 2 тижні, а потім поновив та почав працювати дистанційно. Що директору робити з сумісниками, вони працюють далі чи їх можна звільнити?

З працівниками, які працюють за сумісництвом, укладаються трудові договори на загальних підставах і на них повністю розповсюджується законодавство про працю.

У разі запровадження дистанційної чи надомної роботи працівники-сумісники продовжують виконувати свою роботу (за наявності технічної можливості та обсягів роботи).

У разі якщо відсутня можливість виконувати роботу, для працівників запроваджується простій.

Також можуть бути надані відпустки (як щорічні, додаткові, так і без збереження заробітної плати). Звільнення працівників-сумісників можливе на загальних підставах (статті 36, 38, 40, 41 КЗпП України) та із дотриманням відповідної процедури.

Чи можна звільнити працівника, який не з’являється на роботі внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями?

Звільнити такого працівника можна тільки за наявності відповідної заяви працівника про звільнення.

Звільнення за прогул без поважної причини в такій ситуації недопустиме. Трудовий договір може бути призупинений (стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Чи можна під час воєнного стану проводити скорочення штату або чисельності працівників? Як звільнити працівника у зв’язку із скороченням штату, якщо з моменту попередження вже пройшло два місяці, але працівник хворіє?

Законодавством про працю не встановлено обмежень щодо заборони скорочення працівників недержавних підприємств, установ та організацій в період воєнного стану.

При цьому у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Як в період воєнного часу отримати згоду профспілки на звільнення працівника, якщо голова профспілки виїхала за межі України?

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Як працівник може звільнитися з роботи, якщо в населеному пункті відбуваються бойові дії?

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

Виключеннями є випадки примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану та залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Чи можна звільнити працівника, коли він без попередження виїхав за кордон під час воєнного стану?

Звільнення працівників має відбуватися за процедурами, передбаченими чинним законодавством.

Звільнення працівників за власним бажанням та за угодою сторін здійснюється на підставі заяви працівника. Якщо працівник залишив робоче місце і не виконує свої трудові обов’язки у зв’язку із воєнними діями, то такий факт не може розглядатися як прогул без поважної причини. Тому рекомендуємо за відсутності заяви працівника про звільнення не вирішувати питання щодо звільнення працівника до закінчення бойових дій.

У табелі обліку робочого часу можна проставляти позначку «інші причини неявок» або трудовий договір із таким працівником може бути призупинений.

Підстави для збереження заробітку за таким працівником відсутні. У разі необхідності виконання обов’язків відсутнього працівника можна прийняти на його місце іншого працівника на умовах строкового трудового договору.

Чи можна звільнити з роботи жінку, яка має дитину з інвалідністю, під час дії воєнного стану?

Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (та у разі надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (стаття 184 КЗпП України).

Підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця передбачені статтями 40 і 41 КЗпП України. На звільнення працівників з інших підстав вимоги статті 184 КЗпП України не розповсюджуються.

Виключенням із загального правила є звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору, оскільки звільнення на підставі цієї статті допускається з обов’язковим працевлаштуванням. На період працевлаштування за працівниками зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Визначення поняття одинокої матері на законодавчому рівні відсутнє, але відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9 одинокою матір’ю потрібно вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Крім того, варто звернути увагу на те, що дитиною з інвалідністю вважається особа до досягнення нею вісімнадцятирічного віку.

Чи можна звільняти за власним бажанням працівника у воєнний стан? Що робити з жінкою, яка виїхала з дитиною за кордон і заяви про звільнення не написала, просто повідомила, що вже за кордоном?

Заборона на звільнення працівників з роботи за власним бажанням наразі відсутня. Відповідно до статті 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Якщо працівник залишив робоче місце, виїхав з місця проживання у зв’язку із бойовими діями — відсутні підстави для звільнення працівника з роботи за прогул, але і зберігати за таким працівником середній заробіток немає підстав.

Чи може працівник, який отримав статус біженця в іншій країні, продовжувати перебувати в трудових відносинах з підприємством? Чи обов’язково такого працівника звільняти?

Законодавством про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.

Зважаючи на надскладну ситуацію на території України працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.

У випадку, якщо робота може виконуватися дистанційно, працівник може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.

Якщо з працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності за ним зберігаються робоче місце та посада, трудові відносини не припиняються, однак час таких неявок не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Чи може працівник, який працює дистанційно, виконувати свої трудові обов’язки за кордоном?

Відповідно до частини першої статті 60-2 Кодексу законів про працю України дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

При цьому законодавство не містить заборони виконання такої дистанційної роботи за кордоном. Тому у випадку, коли працівник у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я під час дії воєнного стану виїхав за межі країни і має технічну можливість виконання трудових функцій дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, йому здійснюється виплата заробітної плати відповідно до умов, встановлених у трудовому договорі, за фактично виконану роботу (вдпрацьований час).

У табелі обліку відображається фактично відпрацьований працівником час.

Чи може виконувати свої трудові обов’язки працівник, який виїхав за кордон?

Працівник, який у звязку із бойовими діями вимушений був залишити територію України та виїхати за кордон, може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки дистанційно.

Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

Чи має особа право працевлаштування за кордоном під час воєнного стану?

Так. Громадяни України мають право займатися трудовою діяльністю за кордоном, якщо така діяльність не заборонена законодавством України та держави перебування.

Права громадян України, які працюють за кордоном, захищаються законодавством України та держави перебування, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 10 Закону України «Про зайнятість населення»).

Людина переїхала з тимчасово окупованої території. Трудової книжки немає. Не звільнена. Чи можна стати на облік в центрі зайнятості? І чи можливо отримувати допомогу?

Відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного (у тому числі засобами електронної ідентифікації) до центру зайнятості, який обирає для обслуговування.

Разом з тим, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (пункт 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509).

Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю цим особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством України на випадок безробіття.

Зазначимо, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» від 13.03.2022 року № 269 у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Що робити з працівниками, які були відсторонені від роботи у зв’язку з відмовою від обов’язкового щеплення від COVID-19?

Наказом Міністерства охорони здоров’я від 25 лютого 2022 року № 380 (набув чинності 01.03.2022) зупинено дію наказу МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

Таким чином, всі накази про відсторонення працівників у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації повинні бути визнані такими, що втратили чинність з 01.03.2022. Відсторонені працівники мають бути допущені до виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Чи потрібно проводити розслідування випадків захворювання працівників закладів охорони здоров’я на COVID-19?

Так. З метою забезпечення соціального захисту працівників закладів охорони здоров’я роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань.

Чи буде Держпраці після закінчення воєнного часу штрафувати за порушення законодавства зараз?

Після нашої перемоги, коли всі ми повернемось до повсякденного життя, інспектори праці відновлять проведення за зверненнями громадян інспекційних відвідувань, під час яких до найменших дрібниць розглядатимуть усі обставини, у тому числі й ті, що спричинили порушення, і давати достатній час на їх усунення. Тільки у разі невиконання припису про усунення порушень, будуть розглядатися питання, чи варто передавати матеріали інспектування до суду.

Чи проводиться перевірка знань з питань охорони праці під час воєнного стану?

Так, проводиться за загальною процедурою відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

Як проводити навчання працівників з питань охорони праці під час воєнного стану?

Законодавство з охорони праці дозволяє роботодавцю на власний розсуд визначати форму та механізм навчання з питань праці своїх працівників, а також встановлювати обсяг вивчення вимог законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці.

Відповідна підготовка може здійснюватися як власними силами, так і навчальним центром на договірних умовах.

Перевірка знань після проведеної навчальними центрами підготовки з питань охорони праці продовжує здійснюватися, в тому числі дистанційно Держпраці та її територіальними органами.

Що робити роботодавцю у разі відсутності у зв’язку з бойовими діями будь-яких можливостей повідомити територіальний орган Держпраці про нещасний випадок, утворити комісію та провести розслідування?

Максимально фіксувати, збирати та документувати інформацію про нещасний випадок на виробництві з метою його подальшого розслідування у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок), після нормалізації ситуації.

Що робити роботодавцю у разі настання нещасного випадку в умовах воєнного стану?

Повідомити про нещасний випадок територіальний орган Держпраці або його посадових осіб будь-якими засобами зв’язку (телефон, електронна пошта, месенджери тощо).

Якщо випадок підлягає розслідуванню комісією підприємства, згідно з пунктом 12 Порядку розглянути питання щодо утворення комісії і проведення розслідування (за умови наявності такої можливості та забезпечення безпеки членів комісії).

Що робити роботодавцю у разі призначення розслідування нещасного випадку та не завершення його через відсутність умов для його проведення з точки зору міркувань безпеки членів комісії?

Продовжити строк розслідування до нормалізації ситуації та створення відповідних умов для належного його проведення і завершення згідно з вимогами Порядку.

Чи будуть застосовані штрафні санкції за невиконання винесених обмежувальних (коригувальних) рішень за результатами проведених перевірок характеристик продукції?

За наявності фізичної можливості усі обмежувальні (коригувальні) заходи, прийняті за результатами заходів державного ринкового нагляду, які проведені до початку військової агресії фашистської росії, будуть продовжені або скасовані.

Жодних санкцій за невиконання відповідних заходів у період воєнного стану з боку Держпраці застосовано не буде.

Рекомендації для роботодавців щодо забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які функціонують та надають соціальні послуги в умовах воєнних (бойових) дій

З метою забезпечення належних та безпечних умов праці на робочих місцях суб’єктів господарювання соціальної сфери і торгівлі та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків з працівниками під час виробничої діяльності суб’єктів, у тому числі державної форми власності, що забезпечують та надають соціальні послуги в умовах воєнного стану в Україні, а також для створення належних умов ефективного функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи:

1. Керівникам суб’єктів господарювання, установ, організацій державної форми власності, що на період дії воєнного стану дозволили працівникам виконання посадових обов’язків за межами адміністративної будівлі, а також роботодавцям, що не здійснюють та не планують найближчим часом виконання роботи у межах підприємства, негайно (або за можливості) забезпечити відключення газовикористовувального обладнання, усіх електричних, нагрівальних та інших приладів, устаткування та обладнання, не задіяного у забезпеченні функціонування підприємства, охоронних та інших функцій у сфері безпеки, що може створювати певний ризик у період дії воєнного стану.

2. Суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу на період воєнного стану необхідно забезпечити відключення газовикористовувального обладнання, а також зовнішньої та внутрішньої реклами, вивісок, екранів, табло, моніторів, підсвічування вікон та інших ілюмінацій, що не використовуються у технологічному процесі виробництва, охорони та інших функцій у сфері безпеки.

3. У зв’язку з функціонуванням в умовах воєнного стану державних установ, а також закладів з надання соціальних послуг, у тому числі у містах (або районах) проведення бойових дій, керівникам закладів забезпечити безпеку працівників та відвідувачів шляхом утримання вільними евакуаційних шляхів і виходів з будівель, де знаходяться і працюють люди, а також організувати інформування щодо дій персоналу у разі створення небезпек та загроз для життя та здоров’я людей.

4. Розробити плани евакуації для працівників та відвідувачів до бомбосховищ у разі оголошення повітряної тривоги, артилерійських обстрілів і бомбардування, а також дії персоналу перед початком та під час проведення бойових дій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих та відвідувачів.

5. Працівникам, які виконують роботу у межах адміністративної будівлі підприємства чи установи, організувати і провести, у тому числі в онлайн режимі, позаплановий інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі аварії та/або оголошення повітряної тривоги.

6. З метою запобігання травмування працівників на робочих місцях забезпечити закріплення рухомих елементів меблі, стелажів та інших предметів, що створюють ризик виникнення нещасних випадків під час бойових дій.

7. Доставку кореспонденції, майна, речей, товарів тощо до місць призначення (безпосередньо постачальником та/або продавцем) потрібно здійснювати відповідно до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені працівники.

8. Перед відновленням функціонування установ, організацій, закладів та суб’єктів господарювання, які розташовані у межах, де проводились бойові дії, обов’язково перевірити відповідність вимогам безпеки електричного та газовикористовувального обладнання, електромереж, відсутність на робочих місцях пошкоджень вікон, скляних дверей, стелажів, елементів меблів та наявність підозрілих предметів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам.

Рекомендації для роботодавців щодо безпеки та здоров’я на роботі працівників під час експлуатації вантажопідіймального устатковання в умовах воєнних (бойових) дій

З метою створення безпечних і безаварійних умов праці у суб’єктів господарювання під час експлуатації вантажопідіймального устаткування та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві в умовах воєнного стану в Україні, Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи:

1. Заборонити експлуатацію та виконання робіт підвищеної небезпеки у регіонах, що розташовані безпосередньо у зонах ведення воєнних (бойових) дій та на незначній відстані від них.

2. Перед проведенням робіт підвищеної небезпеки роботодавцям спільно з представниками відповідних структурних підрозділів МВС, ДСНС, територіальної оборони організувати перевірку території підприємства та прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших підозрілих предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам підприємства (особливо у зонах прилеглих до ведення воєнних (бойових) дій).

3. Перед проведенням робіт організувати позапланові інструктажі з питань охорони праці працівників щодо дій посадових осіб та виробничого персоналу суб’єктів господарювання у разі початку воєнних (бойових) дій (артилерійські обстріли, бомбардування тощо).

4. Розробити плани евакуації персоналу перед початком та під час воєнних (бойових) дій та плани ліквідації аварійних ситуацій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих.

5. Забезпечити належний моніторинг за технічним станом обладнання, яке планується використовувати під час експлуатації:

5.1. Заборонити використання несправного обладнання;

5.2. Забезпечити ефективну роботу технічних служб, обслуговування та ремонт вантажопідіймального устатковання та попередження випадків виробничого травматизму.

6. Організувати проведення робіт підвищеної небезпеки виключно у денний час, а у разі виконання робіт з штучним освітленням — із забезпеченням світломаскування.

7. Доставку, транспортування та ручне перенесення обладнання, устатковання та інших матеріалів до місця безпосереднього виконання робіт потрібно здійснювати відповідно до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені усі працівники, які будуть виконувати зазначені роботи.

8. Вжити заходів щодо створення належних і безпечних умов праці, особливо в місцях концентрації працівників і устатковання, розташованих на значній відстані від населених пунктів, шляхом забезпечення у разі потреби надання працівникам невідкладної медичної допомоги та створення пунктів обігріву (за необхідності).

9. Для організації оперативної комунікації між працівниками, негайного інформування їх у разі створення небезпечної для їх життя та здоров’я ситуації, забезпечити їх засобами зв’язку.

10. З метою мінімізації часу перебування працівників на відкритому просторі, особливо в зонах, прилеглих до ведення воєнних (бойових) дій, заборонити виконання складних та/або довготривалих робіт.

11. Суб’єктам господарювання, що забезпечували технічне обслуговування ліфтів у житлових будинках та які на період воєнного стану не в змозі виконувати такі роботи, повідомити власників ліфтів, управителів житлових будинків про тимчасову зупинку обслуговування. У такому випадку поінформувати мешканців будинків про зупинку роботи ліфтів на період воєнного стану.

12. Власникам баштових кранів, що змонтовані поблизу житлових кварталів на об’єктах будівництва, рекомендовано:

– вживати відповідних заходів щодо своєчасного проведення на кранах регламентних робіт та недопущення до них сторонніх осіб. У разі неможливості проведення регламентних робіт або ризику влучення в них снарядів або впливу вибухової хвилі, провести демонтаж таких кранів;

– вжити заходів, спрямованих на попередження руйнування чи падіння таких кранів (встановлення всіх штатних протиугінних захватів, закріплення тупикових упорів та додаткових упорів на рейкових коліях, переведення висотних кранів у «флюгерний» режим тощо).

Рекомендації для роботодавців щодо безпеки та здоров’я на роботі працівників сільського господарства в умовах воєнних (бойових) дій

З метою створення безпечних і безаварійних умов праці у суб’єктів господарювання сільського господарства та мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві під час проведення весняно-польових робіт в умовах воєнних (бойових) дій в Україні, Держпраці пропонує роботодавцям вжити такі заходи:

1. Заборонити проведення сільськогосподарських весняно-польових робіт у регіонах, що розташовані безпосередньо у зонах ведення бойових дій та на незначній відстані від них.

2. Перед проведенням весняно-польових робіт роботодавцям спільно з представниками відповідних структурних підрозділів МВС та ДСНС організувати перевірку сільськогосподарських угідь та прилеглих ділянок на предмет наявності снарядів, вибухових пристроїв та інших предметів і матеріалів, що створюють або можуть створити загрозу працівникам сільського господарства (особливо у зонах, прилеглих до ведення бойових дій).

3. Перед проведенням весняно-польових робіт організувати позапланові інструктажі з питань охорони праці працівників щодо дій посадових осіб та виробничого персоналу суб’єктів господарювання у разі початку бойових дій (артилерійські обстріли, бомбардування тощо).

4. Розробити плани евакуації персоналу перед початком та під час проведення бойових дій та плани ліквідації аварійних ситуацій з мінімальним рівнем загрози життю та здоров’ю працюючих.

5. Забезпечити належний моніторинг за технічним станом сільськогосподарських машин, які планується використовувати під час посівної кампанії, у тому числі:

5.1. Заборонити використання несправної техніки, у тому числі з відсутністю електростартерного запуску двигуна;

5.2. З метою забезпечення безаварійної роботи машин, механізмів, устаткування та попередження випадків виробничого травматизму роботодавцям необхідно організувати ефективну роботу служб технічного контролю, обслуговування та ремонту техніки.

6. Організувати проведення польових робіт в умовах достатньої видимості, виключно у денний час.

7. Доставку, транспортування та ручне перенесення обладнання, устаткування, добрив та інших матеріалів до місця безпосереднього виконання робіт потрібно здійснювати у відповідності до розроблених безпечних маршрутів, з якими ознайомлені усі працівники, які будуть виконувати зазначені роботи.

8. Вжити заходів щодо створення належних і безпечних умов праці, особливо в місцях концентрації працівників і устаткування, розташованих на значній відстані від населених пунктів, шляхом забезпечення у разі потреби надання працівникам невідкладної медичної допомоги в польових умовах та створення пунктів обігріву (за необхідності).

9. Для організації оперативної комунікації між працівниками у полі та негайного інформування їх у разі створення небезпечної для їх життя та здоров’я ситуації забезпечити машиністів тракторних бригад засобами зв’язку.

10. Забезпечити працівників, задіяних у виконанні весняно-польових робіт, відповідним спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту.

11. З метою мінімізації часу перебування працівників на відкритому просторі, особливо в зонах, прилеглих до ведення бойових дій, заборонити виконання складних та/або довготривалих ремонтних робіт машин, механізмів, обладнання в польових умовах.