Традиционно 1 января любого календарного года вступает в силу целый ряд нормативно-правовых документов. Некоторые из них касаются взаимоотношений работодателей и работников. Не стал исключением и 2022 год, в который страна вступила с Законом о госбюджете, установившим социальные стандарты на текущий год, влияющие на ряд других показателей. Например, определены размеры минимальной заработной платы и прожиточного минимума для трудоспособных лиц, от которых зависят, в частности, минимальный размер должностного оклада, индексируемая сумма заработной платы, максимальные и минимальные размеры «больничных» и «декретных». Какими они являются в текущем году? Что нового принес 2022 год на «трудовом» фронте? Каковы новшества в предоставлении страховых выплат и выдаче листков нетрудоспособности?Традиційно 1 січня будь-якого календарного року набирає чинності ціла низка нормативно-правових документів. Деякі з них стосуються взаємовідносин роботодавців і працівників. Не став винятком і 2022 рік, в який країна увійшла із Законом про держбюджет, що встановив соціальні стандарти на поточний рік, які впливають на низку інших показників. Наприклад, визначено розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, від яких залежать, зокрема, мінімальний розмір посадового окладу, сума заробітної плати, що індексується, максимальні та мінімальні розміри «лікарняних» і «декретних». Якими вони будуть в поточному році? Що нового приніс 2022 рік на «трудовому» фронті? Які новини в оплаті праці в бюджетній сфері? Які нововведення у наданні страхових виплат та видачі листків непрацездатності? Які зміни у статистичних формах?
«Трудозарплатные» новшества и «социально-страховые» показатели 2022 года«Трудозарплатні» нововведення і «соціально-страхові» показники 2022 року
Наступление 2022 года ознаменовалось вступлением в силу главного финансового документа страны текущего года — Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2022 год» от 02.12.2021 № 1928-IX (далее — Закон о Госбюджете-2022), которым, в частности, установлены социальные стандарты на 2022 год.
Минимальная заработная плата и прожиточный минимум в 2022 году
В соответствии со статьей 8 Закона о Госбюджете-2022 в течение 2022 года минимальная заработная плата составляет:
– в месячном размере: с 1 января — 6500 грн., с 1 октября — 6700 грн.;
– в почасовом размере с 1 января — 39,26 грн., с 1 октября — 40,46 грн.
Таким образом, минимальная заработная плата в месячном размере в течение января – сентября 2022 года будет такая же, как в декабре 2021 года — 6500 грн., а минимальная заработная плата в почасовом размере с 1 января 2022 года немного увеличилась — с 39,12 грн. до 39,26 грн. С 1 октября 2022 года увеличение минимальной заработной платы в месячном размере составляет 200 грн. (6700 – 6500) или 3,08%, в почасовом размере — 1,2 грн. (40,46 – 39,26) или 3,06%.
Напомним, что согласно статье 95 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статье 3 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР (далее — Закон № 108) минимальная заработная плата — это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда. Минимальная заработная плата (далее — МЗП) устанавливается одновременно в месячном и почасовом размерах.
В соответствии со статьей 3-1 Закона № 108 если начисленная заработная плата работника, выполнившего месячную норму труда, ниже законодательно установленного размера МЗП, работодатель проводит доплату до уровня МЗП, которая выплачивается ежемесячно одновременно с выплатой заработной платы.
Если размер заработной платы в связи с периодичностью выплаты ее составляющих ниже размера МЗП, осуществляется доплата до уровня МЗП.
В случае работы на условиях неполного рабочего времени, а также при невыполнении работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда МЗП выплачивается пропорционально выполненной норме труда (далее — «пропорциональная» МЗП). При этом если по каким-то причинам заработная плата за отработанное время оказывается меньше «пропорциональной» МЗП, работнику начисляется доплата до «пропорциональной» МЗП.1
1 Детально о начислении доплаты до минимальной заработной платы с показом на многочисленных примерах рассказано в статье «Минимальная заработная плата: порядок выплаты работникам» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 8.
МЗП в почасовом размере применяется на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от форм собственности и у физических лиц, которые используют наемный труд, в случае применения почасовой оплаты труда.
Учитывая вышеизложенное, при выполнении работником, работающим на условиях полной занятости, месячной нормы труда работодатель должен выплачивать ему месячную заработную плату в 2022 году в размере не менее: в январе – сентябре — 6500 грн., в октябре – декабре — 6700 грн. Если же работнику установлена почасовая норма (оплата) труда, то необходимо выполнять другую гарантию — оплата за каждый отработанный час должна быть осуществлена в 2022 году в размере не менее: в январе – сентябре — 39,26 грн., в октябре – декабре — 40,46 грн.
Если при выполнении месячной (часовой) нормы труда заработная плата работника оказывается меньше указанных размеров МЗП, то работнику начисляется доплата до МЗП.1
1 Детально о начислении доплаты до минимальной заработной платы с показом на многочисленных примерах рассказано в статье «Минимальная заработная плата: порядок выплаты работникам» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 8.
Что касается прожиточного минимума, то согласно статье 7 Закона о Госбюджете-2022 он установлен в текущем году для основных социальных и демографических групп населения в январе – июне на уровне декабря 2021 года, а в июле и декабре предусмотрено его повышение (см. таблицу).
Размеры прожиточного минимума в 2022 году
грн.
Категории граждан |
с 1 января |
с 1 июля |
с 1 декабря |
На одного человека в расчете на месяц (в среднем) |
2393 |
2508 |
2589 |
Дети в возрасте до 6 лет |
2100 |
2201 |
2272 |
Дети в возрасте от 6 до 18 лет |
2618 |
2744 |
2833 |
Трудоспособные лица |
2481 |
2600 |
2684 |
Лица, утратившие трудоспособность |
1934 |
2027 |
2093 |
Кроме того, дополнительно установлен прожиточный минимум для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ), применяемый для определения:
– базового размера должностного оклада судьи: с 1 января — 2102 грн.;
– должностных окладов работников других государственных органов, оплата труда которых регулируется специальными законами, а также работников налоговых и таможенных органов: с 1 января — 2102 грн.;
– должностного оклада прокурора окружной прокуратуры: с 1 января — 1600 грн. (эта норма не распространяется на работников центрального органа исполнительной власти, который обеспечивает формирование и реализует государственную антикоррупционную политику, и орган досудебного расследования, на который в соответствии с частью пятой статьи 216 Уголовного процессуального кодекса Украины возлагается функция осуществления досудебного расследования коррупционных и связанных с коррупцией уголовных преступлений — п. 8 Заключительных положений Закона о Госбюджете-2022).
Минимальный должностной оклад в 2022 году
Согласно части шестой статьи 96 КЗоТ и части шестой статьи 6 Закона № 108 минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не меньше ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года.
Следовательно, поскольку ПМТЛ по состоянию на 1 января 2022 года составляет 2481 грн., в течение всего 2022 года минимальный должностной оклад (месячная тарифная ставка) должен составлять не менее 2481 грн.
Если в коллективном договоре (другом внутреннем «зарплатном» документе) предприятия установлено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне ПМТЛ (без привязки к его размеру по состоянию на 1 января), то на таком предприятии минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) должен составлять с 1 июля 2022 года — не менее 2600 грн., с 1 декабря 2022 года — не менее 2684 грн.
Предприятия, которые через своих представителей участвовали в подписании Генерального соглашения о регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине на 2019 – 2021 годы от 14.05.20192, должны соблюдать норму пункта 2.3 этого документа, согласно которой для предприятий отраслей, в которых не заключены отраслевые соглашения или положения заключенных соглашений (согласно реестру, размещенному на сайте Минсоцполитики) не регулируют размер тарифной ставки рабочего I разряда, ее размер устанавливается на уровне, не менее чем на 10% выше установленного на законодательном уровне размера ПМТЛ.
2 Это Генеральное соглашение опубликовано в журнале «Все о труде и зарплате» № 6/2019, стр. 96.
Следовательно, для указанных предприятий размер тарифной ставки рабочего I разряда в январе – июне 2022 года должен составлять не менее 2729 грн. (2481 грн. х 110%), с 1 июля 2022 года — не менее 2860 грн. (2600 грн. х 110%), с 1 декабря 2022 года — не менее 2952 грн. (2684 грн. х 110%).
Оплата труда работников бюджетной сферы в 2022 году
Частью пятой статьи 96 КЗоТ и частью пятой статьи 6 Закона № 108 определено, что схема должностных окладов (тарифных ставок) работников учреждений, заведений и организаций, которые финансируются из бюджета, формируется на основе:
– минимального должностного оклада (тарифной ставки), установленного Кабинетом Министров Украины;
– междолжностных (межквалификационных) соотношений размеров должностных окладов (тарифных ставок) и тарифных коэффициентов.
В настоящее время размеры должностных окладов работников бюджетной сферы определяются согласно постановлению Кабинета Министров Украины «Об оплате труда работников на основе Единой тарифной сетки разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» от 30.08.2002 № 1298 (далее — Постановление № 1298). В приложении 1 к Постановлению № 1298 приведена Единая тарифная сетка разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы (далее — Единая тарифная сетка, ЕТС).
В абзаце четвертом пункта 1 примечаний к ЕТС установлено, что должностные оклады (тарифные ставки) с 1 января 2021 г. рассчитываются исходя из размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда — 2670 грн., с 1 декабря 2021 г. — 2893 грн.
Учитывая вышеизложенное, в 2022 году до внесения изменений в Постановление № 1298 в бюджетной сфере минимальный должностной оклад (тарифная ставка, ставка заработной платы), соответствующий размеру должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда, составляет 2893 грн. При подготовке к принятию Закона о Госбюджете-2022 предусматривалось, что в бюджетной сфере должностной оклад (тарифная ставка) работника 1 тарифного разряда с 1 октября 2022 года (дата увеличения МЗП) должен быть увеличен до 2982 грн.
Размеры должностных окладов (тарифных ставок) работников 2 – 25 тарифных разрядов ЕТС рассчитываются согласно тарифным коэффициентам, приведенным в приложении 1 к Постановлению № 1298 (в ЕТС).3 Размеры должностных окладов (тарифных ставок, ставок заработной платы) работников должны быть отражены в штатном расписании бюджетных учреждений.
3 См. размеры окладов в бюджетной сфере согласно Единой тарифной сетке в 2022 году на стр. 127 этого номера.
Руководители учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы должны обеспечить дифференциацию заработной платы работников, получающих заработную плату на уровне минимальной в пределах фонда оплаты труда, путем установления доплат, надбавок, премий с учетом сложности, ответственности и условий выполняемой работы, квалификации работника, результатов его работы (п. 2 постановления Кабинета Министров Украины «Некоторые вопросы оплаты труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» от 20.01.2021 № 29).
Статьей 22 Закона о Госбюджете-2022 установлено, что в 2022 году для всех категорий работников учреждений, учреждений и организаций бюджетной сферы, государственных органов размер заработной платы (денежного обеспечения) может изменяться исключительно в пределах бюджетных назначений на оплату труда, предусмотренных в государственном бюджете.
Пунктом 3 Заключительных положений Закона о Госбюджете-2022 приостановлено на 2022 год действие части второй статьи 18 Закона Украины «О судебной экспертизе» от 25.02.94 № 4038-XII относительно размера должностных окладов судебных экспертов. Приостановленной нормой предусмотрено, что работникам государственных специализированных учреждений (невоеннослужащим и тем, которые не имеют званий рядового и начальствующего состава), имеющим квалификацию судебного эксперта, должностные оклады устанавливаются в размере не менее 10 размеров ПМТЛ на 1 января календарного года.
Оплата труда медицинских работников
13 января 2022 года вступило в силу, но применяется с 1 января 2022 года постановление Кабинета Министров Украины «Некоторые вопросы оплаты труда медицинских работников учреждений здравоохранения» от 12.01.2022 № 2 (далее — Постановление № 2).
Пунктом 1 Постановления № 2 установлено, что:
1) размер начисленной заработной платы медицинским работникам учреждений здравоохранения государственной или коммунальной формы собственности за полностью выполненную месячную (часовую) норму труда устанавливается в пределах фонда оплаты труда на 2022 год:
– на уровне не менее 20 000 грн. врачам (кроме врачей-интернов) и профессионалам с высшим немедицинским образованием, которые были допущены к медицинской деятельности в учреждениях здравоохранения;
– на уровне не менее 13 500 грн. для должностей младших специалистов с медицинским образованием (профессиональных младших бакалавров), специалистам с начальным уровнем (короткий цикл) высшего медицинского образования, первым (бакалаврский) уровнем высшего медицинского образования и магистров по медсестринству;
2) предельный размер надбавок, предусмотренных в подпункте «а» подпункта 2 пункта 3 Постановления № 1298 (т. е. надбавок за высокие достижения в труде, за выполнение особо важной работы (на срок ее выполнения), за сложность, напряженность в работе в размере до 50 % должностного оклада, ставки заработной платы, тарифной ставки), может быть увеличен для достижения размера начисленной заработной платы медработникам учреждений здравоохранения государственной или коммунальной формы собственности, предусмотренного подпунктом 1 пункта 1 Постановления № 2;
3) надбавки, установленные с учетом положений подпункта 2 пункта 1 Постановления № 2, не учитываются при установлении доплат и других надбавок медработникам учреждений здравоохранения государственной или коммунальной формы собственности;
4) дифференциация заработной платы медработникам учреждений здравоохранения государственной или коммунальной формы собственности осуществляется в пределах фонда оплаты труда путем установления доплат и надбавок с учетом сложности, ответственности и условий выполняемой работы, квалификации работника, результатов его работы;
5) в случае установления медработнику неполного рабочего дня или неполной рабочей недели, а также при невыполнении работником в полном объеме установленной нормы продолжительности рабочего времени требование о размере оплаты труда, предусмотренное подпунктом 1 пункта 1 Постановления № 2, применяется пропорционально отработанному времени.
Аналогичные нормы о размерах заработной платы медработников теперь содержат новый подпункт 9 пункта 1 приложения 3 «Перечень обязательств предоставителя медицинских услуг по обеспечению надлежащего уровня предоставления таких услуг по договору» к Типовой форме договора о медицинском обслуживании населения по программе медицинских гарантий, утвержденной постановлением Кабинета Министров Украины «О договорах о медицинском обслуживании населения по программе медицинских гарантий» от 25.04.2018 № 410 (далее — Постановление № 410). Также подпунктом 9 установлено, что для медработников, которые привлечены исключительно к оказанию первичной медицинской помощи (врачей или младших специалистов с медицинским образованием (профессиональных младших бакалавров), специалистов с начальным уровнем (короткий цикл) высшего образования, первым (бакалаврский) уровнем высшего медицинского образования и магистров по медсестринству, входящих в команду по оказанию первичной медицинской помощи такого врача), этот подпункт применяется в случае, когда врача избрали не менее 70% пациентов оптимального объема практики первичной медицинской помощи.
Таким образом, всем медработникам государственной или коммунальной формы собственности с 1 января 2022 года повышена заработная плата. При этом Восточное межрегиональное управление Государственной службы Украины по вопросам труда уже сообщило о недопустимости в любой форме давления на медработников с целью заставить их написать заявление об установлении неполного рабочего времени (такие прецеденты уже есть). Оформление медработника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное в учреждении здравоохранения, влечет ответственность работодателей, установленную абзацем вторым части второй статьи 265 КЗоТ, в виде штрафа в 10-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение.
Также 1 января 2022 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в постановления Кабинета Министров Украины от 19 мая 1999 г. № 859 и от 25 апреля 2018 г. № 410» от 15.12.2021 № 1334. Этим постановлением внесены изменения в постановление Кабинета Министров Украины «Об условиях и размерах оплаты труда руководителей предприятий, основанных на государственной, коммунальной собственности и объединениях государственных предприятий» от 19.05.99 № 859 (далее — Постановление № 859) и в Постановление № 410.
Так, пункт 1 Постановления № 859 дополнен подпунктом 1-1, которым установлено, что размер должностного оклада руководителя учреждения здравоохранения обеспечивает соотношение между средней заработной платой медработников и не может превышать размер средней заработной платы медработников предприятия более чем на 60%.
Пункт 1 приложения 3 к Типовой форме договора о медицинском обслуживании населения по программе медицинских гарантий, утвержденной Постановлением № 410, дополнен подпунктами 6 – 8, вследствие чего теперь предоставитель медицинских услуг обязан в течение срока действия договора о медицинском обслуживании населения по программе медицинских гарантий в соответствии с законодательством:
– обеспечивать осуществление расчета справедливого соотношения между заработной платой медработников и руководящего состава учреждений здравоохранения, дифференциации заработной платы с учетом объемов, сложности, ответственности и условий выполняемой работы, квалификации работника;
– принимать меры для повышения заработной платы работников;
– способствовать пересмотру и совершенствованию коллективно-договорного регулирования трудовых отношений и социально-экономических интересов медработников, в частности, по оплате труда, режиму работы, времени отдыха, безопасным условиям труда, социальной защите.
Кроме того, 1 января 2022 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Положения о системе непрерывного профессионального развития медицинских и фармацевтических работников» от 14.07.2021 № 725 (далее — Постановление № 725), которым утверждено Положение о системе непрерывного профессионального развития медицинских и фармацевтических работников (далее — Положение № 725). Одновременно отменено постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Положения о системе непрерывного профессионального развития специалистов в сфере здравоохранения» от 28.03.2018 № 302.
Положение № 725 определяет основные принципы осуществления непрерывного профессионального развития (далее — НПР) медицинских и фармацевтических работников, к которым относятся врачи, провизоры, младшие специалисты (профессиональные младшие бакалавры, младшие бакалавры, бакалавры) с медицинским образованием (далее — медработники).
В то же время пунктом 2 Постановления № 725 установлено, что Положение № 725 применяется к младшим специалистам (профессиональным младшим бакалаврам, младшим бакалаврам, бакалаврам) с медицинским образованием и провизоров только с 1 января 2023 года.
Согласно пункту 4 Положения № 725 медработники после получения высшего образования и получения сертификата врача-специалиста, провизора-специалиста или диплома об окончании учреждения профессионального предвысшего образования обязаны осуществлять НПР.
В соответствии с пунктом 6 Положения № 725 за прохождение мероприятий НПР медработникам начисляются баллы в случаях, установленных этим Положением. Результаты прохождения НПР обязательно учитываются во время аттестации для присвоения или подтверждения квалификационной категории или квалификации медработника. Порядок проведения аттестации медицинских работников, количество баллов за прохождение НПР, в том числе за прохождение мероприятий НПР за пределами Украины, организованных провайдерами других государств, определяется и утверждается Минздравом.
На время прохождения НПР с отрывом от производства за медработниками сохраняется средняя заработная плата в порядке, определенном законодательством для работников, направляемых для повышения квалификации. Работодатели обязаны содействовать соблюдению требований к НПР (п. 23 Положения № 725).
Финансирование НПР медработников осуществляется за счет средств государственного бюджета в порядке, утвержденном Минздравом, согласованном с Минфином, а также за счет средств физических, юридических лиц и других не запрещенных законодательством источников финансирования в соответствии со сведениями из Реестра медицинских работников и Реестра медицинских специалистов, определенными постановлением Кабинета Министров Украины «Некоторые вопросы электронной системы здравоохранения» от 25.04.2018 № 411 (п. 24 Положения № 725).
Индексация заработной платы в 2022 году
Кроме влияния на минимальный должностной оклад, ПМТЛ влияет еще и на сумму заработной платы, подлежащей индексации.
Поскольку индексация заработной платы осуществляется в пределах ПМТЛ, а его размер в течение 2022 года будет меняться, сумма заработной платы, подлежащей индексации, в 2022 году будет составлять: в январе – июне — 2481 грн.; в июле – ноябре — 2600 грн.; в декабре — 2684 грн.
Кроме того, необходимо учитывать, что если в связи с увеличением и ПМТЛ и минимального должностного оклада в январе 2022 года по сравнению с январем 2021 года на предприятии состоялось увеличение должностных окладов (тарифных ставок), то этот месяц становится «базовым».4
4 Детально о проведении индексации заработной платы рассказано и показано на многочисленных примерах в статье «Индексация доходов работников» этого номера.
Также напомним, что во второй половине 2021 года были внесены изменения в Закон Украины «Об индексации денежных доходов населения» от 03.07.91 № 1282-XII (далее — Закон № 1282) и Порядок проведения индексации денежных доходов населения, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 № 1078 (далее — Порядок № 1078).
Так, Законом Украины «О стимулировании развития цифровой экономики в Украине» от 15.07.2021 № 1667-IX (далее — Закон № 1667) с 14 августа 2021 года статья 2 Закона № 1282 была дополнена частью седьмой, согласно которой поддержание покупательной способности вознаграждений, компенсационных и других выплат, выплачиваемых резидентами Дия Сити работникам и гиг-специалистам, обеспечивается установленным Законом № 1667 требованием к резидентам Дия Сити по обеспечению определенного таким законом размера среднего месячного вознаграждения работников и гиг-специалистов, а также периодическими пересмотрами размера вознаграждения, которые осуществляются резидентами Дия Сити в пределах их компетенции.
Аналогичной нормой с 9 ноября 2021 года дополнен пункт 2 Порядка № 1078 постановлением Кабинета Министров Украины от 03.11.2021 № 1141.
Следовательно, доходы, выплачиваемые работникам и гиг-специалистам резидентами Дия Сити (т. е. ІТ-компаниями, отвечающими требованиям, установленным статьей 5 Закона № 1667), не подлежат индексации. Таким лицам выплачивается среднее месячное вознаграждение, размер которого резидент Дия Сити периодически повышает.
Кроме того, в абзаце шестом пункта 4 Порядка № 1078 уточнено, что в случае, когда лицо работает / служит неполное рабочее / служебное время, сумма индексации определяется из расчета полного рабочего времени / количества календарных дней в месяце, а выплачивается пропорционально отработанному / служебному времени.
Таким образом, Кабмин снова внес изменения в Порядок № 1078, которыми с целью проведения индексации приравнял службу (в частности, должностных лиц таможенной службы) к работе, а служебное время — к рабочему времени. При этом в Порядке № 1078 уже не упоминаются должностные лица таможенной службы.
Уплата алиментов с доходов работников в 2022 году
Если работодатель по исполнительному документу из доходов работника отчисляет алименты на ребенка в минимальном размере — 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста (ч. 2 ст. 182 Семейного кодекса Украины) или на основании заявления одного из родителей ребенка и судебного приказа алименты на ребенка взыскиваются в размере 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста (ч. 3 ст. 184 Семейного кодекса Украины), то сумма таких алиментов в 2022 году составляет:
– для детей в возрасте до 6 лет: в январе – июне — 1050 грн. (2100 грн. х 50%); в июле – ноябре — 1100,50 грн. (2201 грн. х 50%); в декабре — 1136 грн. (2272 грн. х 50%);
– для детей в возрасте от 6 до 18 лет: в январе – июне — 1309 грн. (2618 грн. х 50%); в июле – ноябре — 1372 грн. (2744 грн. х 50%); в декабре — 1416,50 грн. (2833 грн. х 50%).5
5 Подробно об отчислении алиментов из доходов работников идет речь в статье «Отчисление алиментов из доходов работника» журнала «Все о труде и зарплате» № 9/2020, стр. 78.
Уведомление ГНСУ о принятии работников на работу
Как мы уже сообщали на страницах журнала6, 05 января 2022 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в постановления Кабинета Министров Украины от 17 июня 2015 г. № 413 и от 17 апреля 2019 г. № 328» от 28.12.2021 № 1392. Этим документом внесены изменения, в частности, в постановление Кабинета Министров Украины «О порядке уведомления Государственной налоговой службы и ее территориальных органов о принятии работника на работу» от 17.06.2015 № 413 (далее — Постановление № 413). Изменения вызваны вступлением в силу Закона № 1667 и нового ГСТУ 4163:2020.
В постановляющей части Постановления № 413 теперь указано, что уведомление о принятии работника на работу / заключении гиг-контракта подается работодателем и/или резидентом Дия Сити в территориальные органы ГНС по месту учета их как плательщика единого социального взноса по форме согласно приложению до начала работы работника по заключенному трудовому договору и/или до начала выполнения работ (предоставления услуг) гиг-специалистом резидента Дия Сити. Уведомление подается средствами электронной связи, а при отсутствии технической возможности это сделать — в форме документа на бумаге с копией в электронной форме. Информация, содержащаяся в уведомлении о принятии работника на работу / заключении гиг-контракта, вносится в реестр страхователей и реестр застрахованных лиц.7
7 См. также письмо Минэкономики от 21.01.2022 № 4711-06/3082-07 и разъяснение ГУ Гоструда в Одесской области от 14.01.2022 в этом номере.
Кроме того, в новой редакции изложено приложение к Постановлению № 413 — форма уведомления, получившее новое название «Уведомление о принятии работника на работу / заключении гиг-контракта». В новой форме уведомления увеличено количество реквизитов, изменена их нумерация и расширено название некоторых из них, обновлены категории лиц для реквизита 5.8
8 Новая форма уведомления как приложение к Постановленю № 413 приведена в журнале «Все о труде и зарплате» № 9/2020, стр. 103, а ее новшества рассмотрены в статье «Подаем уведомление о принятии работника на работу по новой форме» журнала «Все о труде и зарплате» № 9/2020, стр. 56.
Командировки работников
01 января 2022 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в постановление Кабинета Министров Украины от 2 февраля 2011 г. № 98» от 23.12.2021 № 1355 (далее — Постановление № 1355). Этим документом внесены изменения в постановление Кабинета Министров Украины «О суммах и составе расходов на командировку государственных служащих, а также других лиц, направляемых в командировку предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств» от 02.02.2011 № 98 (далее — Постановление № 98).
Так, приложение 1 к Постановлению № 98, имеющее название «Суммы расходов на командировку государственных служащих, а также других лиц, направляемых в командировку предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных денежных средств», изложено в новой редакции, из которой следует, что при командировках в пределах Украины сумма суточных расходов составляет 300 грн. (было — 60 грн.), а предельная (максимальная) сумма расходов на найм жилого помещения за сутки составляет 900 грн. (было — 600 грн.).
Одновременно исключены пункт 3 Постановления № 98 и приложение 2 к Постановлению № 98, которыми предусматривалось установление надбавок к утвержденным суммам суточных расходов в иностранной валюте для отдельных категорий государственных служащих (членов Правительства и т. д.), выезжающих за границу на международные переговоры, совещания и т. п.
В пункте 2 Постановления № 1355 указано, что реализация этого Постановления осуществляется предприятиями, учреждениями и организациями, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных средств исключительно в пределах средств, предусмотренных в соответствующих сметах и планах использования бюджетных средств.
Пункт 3 Постановления № 1355 обязывает руководителей предприятий, учреждений и организаций, которые полностью или частично содержатся (финансируются) за счет бюджетных средств, принять меры к минимизации командировочных расходов путем оптимизации количественного состава командированных работников и срока их пребывания в командировке, уменьшения расходов на оплату проезда, найма жилья и других командировочных расходов, проведения встреч, переговоров и т. п. в режиме онлайн.
Норма рабочего времени в 2022 году
Как мы уже сообщали (см. ВТЗ № 6/2021, стр. 4), Кабинет Министров Украины распоряжением «О перенесении рабочих дней в 2022 году» от 26.08.2021 № 1004-р (далее — Распоряжение № 1004-р) с целью обеспечения рационального использования рабочего времени и создания благоприятных условий для празднования в 2022 году 8 марта — Международного женского дня и 28 июня — Дня Конституции Украины рекомендовал руководителям предприятий, учреждений и организаций для работников, которым установлена пятидневная рабочая неделя с двумя выходными днями в субботу и воскресенье, перенести в 2022 году в порядке и на условиях, определенных законодательством, рабочие дни:
– с понедельника 7 марта — на субботу 12 марта;
– с понедельника 27 июня — на субботу 2 июля.
Обращаем внимание, что Распоряжение № 1004-р носит рекомендательный характер, поэтому решение о перенесении рабочих дней принимается работодателем самостоятельно путем издания приказа (распоряжения).
Принятое работодателем решение о перенесении рабочих дней изменяет график работы предприятия в месяцах, в которых введено перенесение рабочих дней (в нашем случае — в марте, июне и июле 2022 года), поэтому все действия по предоставлению отпусков, выхода на работу и т. п. должны осуществляться по измененному в связи с перенесением рабочих дней графику работы предприятия.
Также следует учитывать, что в случае перенесения рабочего дня, предшествующего праздничному или нерабочему дню, на другой день для сохранения баланса рабочего времени за год продолжительность работы в этот перенесенный рабочий день должна соответствовать продолжительности предпраздничного рабочего дня, как это предусмотрено статьей 53 КЗоТ.
Следовательно, при перенесении рабочего дня согласно Распоряжению № 1004-р с 27 июня на 2 июля продолжительность работы в перенесенный рабочий день 2 июля сокращается на 1 час (как и в предпраздничный рабочий день 27 июня).
Кроме того, необходимо помнить, что на основании нормы части третьей статьи 67 КЗоТ у предприятий с 5-дневной рабочей неделей и выходными днями в субботу и воскресенье в 2022 году переносятся:
– выходной день в субботу 1 января (Новый год) — на понедельник 3 января;
– выходной день в воскресенье 24 апреля (Пасха) — на понедельник 25 апреля;
– выходной день в воскресенье 1 мая (День труда) — на понедельник 2 мая;
– выходной день в воскресенье 12 июня (Троица) — на понедельник 13 июня;
– выходной день в воскресенье 25 декабря (Рождество Христово) — на понедельник 26 декабря.9
9 Норма рабочего времени на 2022 год опубликована на стр. 128 этого номера.
Также следует учитывать, что Президент Украины еще в августе 2021 года внес в Верховную Раду Украины как неотложный проект Закона Украины «О внесении изменения в статью 73 Кодекса законов о труде Украины относительно установления праздничного дня — День Украинской Государственности» от 25.08.2021 № 5864. Этим законопроектом предусмотрено дополнение статьи 73 КЗоТ еще одним государственным праздником 28 июля — День Украинской Государственности. Однако, несмотря на неотложность, этот законопроект парламентом до сих пор не рассматривался. Если же поближе к июлю текущего года законопроект все-таки станет Законом Украины (согласно Заключительным положениям этого Закона он вступит в силу со дня, следующего за днем его официального опубликования), в нашей стране будет 12 праздничных и нерабочих дней в календарном году, вследствие чего изменится норма продолжительности рабочего времени в июле и календарном году. При этом в 2022 году 28 июля — четверг, поэтому не исключено, что правительство внесет изменения в Распоряжение № 1004-р и дополнительно перенесет рабочий день с пятницы 29 июля на какую-нибудь субботу с целью создания благоприятных условий для празднования в 2022 году Дня Украинской Государственности.
Новшества в «трудовой» статистической отчетности
Государственная служба статистики Украины (далее — Госстат) обновила сразу несколько форм государственного статистического наблюдения, которые подают ей работодатели.
Приказом Госстата от 25.06.2021 № 135 обновлена форма государственного статистического наблюдения № 1-ПВ (месячная) «Отчет о труде». Эта обновленная форма вводится в действие, начиная с отчета за январь 2022 года, и традиционно представляется не позднее 7 числа месяца, следующего за отчетным периодом (месяцем). Ее должны представлять юридические лица и их обособленные подразделения. Ранее действовавшая аналогичная форма, утвержденная приказом Госстата от 17.06.2020 № 179, утрачивает силу с 1 февраля 2022 года. Новая форма отличается от своей предшественницы тем, что в заглавной части в данных респондента появились новые реквизиты «Територіальна громада» и «Код території відповідно до: Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) або Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)». Также в заглавной части изменена очередность реквизитов в разделе, где отражается информация о структурном подразделении (первым идет реквизит «Номер структурного підрозділу»), при этом удален блок, который необходимо было заполнять респонденту при подаче формы в электронном виде касательно признаков структурного подразделения.
Одновременно появился новый блок «Інформація щодо відсутності даних», где необходимо указать (выбрать) одну из причин отсутствия данных, которые должны отражаться в основной (табличной) части формы — разделе І «Кількість працівників, робочий час і фонд оплати праці», который не изменился.
В нижней части (под таблицей) руководителем предприятия или лицом, ответственным за достоверность предоставленной информации, указывается не «П. І. Б.», а «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ», что предусмотрено ГСТУ 4163:2020, вступившим в силу 01.09.2021.
Приказом Госстата от 25.06.2021 № 135 обновлена также форма государственного статистического наблюдения № 1-ПВ (квартальная) «Отчет о труде». Эта обновленная форма вводится в действие, начиная с отчета за I квартал 2022 года, и по-прежнему представляется не позднее 7 числа месяца, следующего за отчетным периодом (кварталом). Ее должны представлять юридические лица и их обособленные подразделения. Ранее действовавшая аналогичная форма, утвержденная приказом Госстата от 17.06.2020 № 178, утрачивает силу с 1 февраля 2022 года. Новая форма квартального Отчета о труде содержит те же новшества, что и новая форма месячного Отчета о труде, при этом основная (табличная) часть формы, содержащая разделы І –VІ, не изменилась.
Также приказом от 25.06.2021 № 136 Госстат обновил форму государственного статистического наблюдения № 3-долг (месячная) «Отчет о задолженности по оплате труда». Эта новая форма вводится в действие, начиная с отчета за январь 2022 года, и по-прежнему представляется не позднее 7 числа месяца, следующего за отчетным периодом (месяцем). Ее должны представлять юридические лица, в том числе те, которые не имеют задолженности по оплате труда. Ранее действовавшая форма № 3-долг (месячная) «Отчет о задолженности по оплате труда», утвержденная приказом Госстата от 21.07.2020 № 222, утрачивает силу с 1 февраля 2022 года.
Новая форма № 3-долг (месячная) «Отчет о задолженности по оплате труда» содержит те же новшества, что и новая форма № 1-ПВ (месячная) «Отчет о труде». Кроме того, удален раздел 1 «Інформація про відсутність заборгованості з оплати праці», а бывший раздел 2 «Обсяги заборгованості з оплати праці на підприємстві (установі, організації)» стал единственным разделом новой формы.
Кроме того, Госстат приказом от 25.06.2021 № 170 обновил форму государственного статистического наблюдения № 1-ПВ (условия труда) «Отчет об условиях труда, льготах и компенсациях за работу с вредными условиями труда». Эта обновленная форма, которая представляется один раз на два года, вводится в действие, начиная с отчета за 2021 год, не позднее 28 февраля. Ее должны представлять юридические лица и их обособленные подразделения. Ранее действовавшая аналогичная форма, утвержденная приказом Госстата от 26.06.2017 № 150, утратила силу с 1 января 2022 года. Новая форма № 1-ПВ (условия труда) содержит те же новшества, что и новая форма месячного Отчета о труде. При этом основная (табличная) часть формы, содержащая разделы І и ІІ, не изменилась. Единственный нюанс: в разделе ІІ формы № 1-ПВ (условия труда) в некоторых строках теперь конкретизировано, по каким вышерасположенным строкам формы необходимо уточнять информацию.
Страховые выплаты работникам в 2022 году
Поскольку МЗП в 2022 году составляет в январе – сентябре — 6500 грн., в октябре – декабре — 6700 грн., а максимальная величина базы начисления единого социального взноса (далее — ЕСВ), равная 15 размерам МЗП, составляет в январе – сентябре — 97 500 грн., в октябре – декабре — 100 500 грн., рассмотрим ограничения в предоставлении страховых выплат (пособий по временной нетрудоспособности, по беременности и родам) работникам в 2022 году с учетом указанных показателей (см. таблицу).
Ограничения при начислении страховых выплат в 2022 году
грн.
Месяцы, в которых наступил страховой случай |
||
Январь – Сентябрь |
Октябрь |
Ноябрь – Декабрь |
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособий |
||
3203,02 грн. (97 500 грн. : 30,44) |
3301,58 грн. (100 500 грн. : 30,44) |
|
Максимальная сумма пособия в расчете на месяц 2 |
||
97 500 грн. |
100 500 грн. |
|
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по временной нетрудоспособности, |
||
213,53 грн. (6500 грн. : 30,44) |
220,11 грн. (6700 грн. : 30,44) |
|
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по беременности и родам, |
||
427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44) |
440,21 грн. (6700 грн. х 2 : 30,44) |
Исчисляется путем деления максимальной величины базы начисления единого социального взноса (далее — ЕСВ) в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п. 4 Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 № 1266 (далее — Порядок № 1266), ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 № 1105-XIV; далее — Закон № 1105).
2 Соответствует максимальной величине базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105, п.п. 2, 4 Порядка № 1266).
3 Исчисляется путем деления размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105).
4 Исчисляется путем деления двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закона № 1105).
Новшества в назначении страховых выплат
Поскольку в течение 2022 года на основании норм Закона № 1667 будут создаваться резиденты Дия Сити, то, напомним, что этим Законом с 14 августа 2021 года внесены изменения в Закон № 1105, которыми установлены гарантии по назначению страховых выплат резидентами Дия Сити работникам, работающим на условиях трудового договора (контракта), и гиг-специалистам, выполняющим работы (предоставляющим услуги) на основании гиг-контракта.10
10 О том, кто такие резиденты Дия Сити и гиг-специалисты, какие правоотношения устанавливаются между ними, а также что такое гиг-контракт, рассказано в статье «Подаем уведомление о принятии работника на работу по новой форме» журнала «Все о труде и зарплате» № 9/2021, стр. 56.
Так, часть 1 статьи 18 Закона № 1105 дополнена нормами, согласно которым страхованию в связи с временной утратой трудоспособности подлежат, в частности, лица, работающие на условиях трудового договора (контракта), гиг-контракта, другого гражданско-правового договора, на других основаниях, предусмотренных законом, на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от формы собственности и хозяйствования, в частности которые являются резидентами Дия Сити.
Часть 1 статьи 24 Закона № 1105 дополнена пунктом 6, в соответствии с которым пособие по временной нетрудоспособности застрахованному лицу, являющемуся работником или гиг-специалистом резидента Дия Сити, выплачивается в размере заработной платы (дохода), с которого фактически уплачены страховые взносы (уплачен ЕСВ), независимо от страхового стажа.
Во время пребывания в учреждениях здравоохранения, а также самоизоляции под медицинским контролем в связи с проведением мероприятий, направленных на предотвращение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19), а также локализацию и ликвидацию ее вспышек и эпидемий, пособие по временной нетрудоспособности выплачивается работникам и гиг-специалистам резидентов Дия Сити в размере заработной платы (дохода) таких лиц, с которого фактически уплачивались страховые взносы в Фонд, независимо от страхового стажа (ч. 2 ст. 24 Закона № 1105).
Сумма пособия по временной нетрудоспособности (включая уход за больным ребенком или больным членом семьи) в расчете на месяц, выплачиваемое работникам и гиг-специалистам резидентов Дия Сити, не должна превышать размера заработной платы (дохода) таких лиц, с которого фактически уплачивались страховые взносы в Фонд (ч. 3 ст. 24 Закона № 1105).
Пособие по беременности и родам предоставляется застрахованному лицу, являющемуся работником или гиг-специалистом резидента Дия Сити, в размере заработной платы (дохода) такого лица, с которого фактически уплачивались страховые взносы в Фонд независимо от страхового стажа (абз. второй ч. 1 ст. 26 Закона № 1105).
Материальное обеспечение и социальные услуги по страхованию в связи с временной утратой трудоспособности застрахованным лицам, работающим на условиях гиг-контракта, другого гражданско-правового договора и по другим основаниям, предусмотренным законом, назначаются и предоставляются по основному месту работы (деятельности) (ч. 1 статьи 30 Закона № 1105).
Страхованию от несчастного случая подлежат лица, работающие на условиях трудового договора (контракта), гиг-контракта, другого гражданско-правового договора, по другим основаниям, предусмотренным законом, на предприятиях, в учреждениях, организациях независимо от формы собственности и хозяйствования, в частности которые являются резидентами Дия Сити (п. 1 ч. 1 ст. 35 Закона № 1105).
Таким образом, страховые выплаты по общеобязательному государственному социальному страхованию резидентами Дия Сити работникам или гиг-специалистам должны начисляться не в размере средней заработной платы, рассчитанной в установленном порядке, а в размере заработной платы (дохода), с которого фактически уплачен ЕСВ, независимо от страхового стажа. Как именно рассчитывать сумму «больничных» и «декретных» указанным лицам, пока не ясно, поэтому, скорее всего, будет издан дополнительно нормативно-правовой акт, разъясняющий алгоритм такого расчета.
Выдача листков нетрудоспособности
В целях продления срока выдачи бумажных листков нетрудоспособности (далее — ЛН) Министерство здравоохранения Украины (далее — Минздрав) издало приказ «О внесении изменений в некоторые нормативно-правовые акты Министерства здравоохранения Украины» от 26.01.2022 № 171 (далее — Приказ № 171), вступивший в силу 28 января 2022 года.
Приказом № 171 внесены изменения в пункт 6 приказа Минздрава «Некоторые вопросы формирования медицинских заключений о временной нетрудоспособности и проведении их проверки» от 01.06.2021 № 1066 (далее — Приказ № 1066), которыми дата 01 февраля 2022 года заменена на дату 01 мая 2022 года.
Таким образом, теперь согласно пункту 6 Приказа № 1066 бумажные ЛН будут выдаваться до 01 мая 2022 года (было — до 01 февраля 2022 года) учреждениями здравоохранения в случаях, указанных в подпунктах 1 – 4 пункта 8 этого Приказа, а именно в случаях:
1) продления и закрытия ЛН, выданных лицам до 01 октября 2021 года;
2) истечения срока, в течение которого лечащий врач может внести изменения в медицинское заключение о временной нетрудоспособности (далее — медзаключение) в Реестре медицинских заключений в электронной системе здравоохранения (далее — РМЗ). В таком случае решение о выдаче ЛН принимает врачебно-консультативная комиссия учреждения здравоохранения, а при ее отсутствии — руководитель учреждения;
3) застрахованному лицу в течение 2 месяцев со дня рождения ребенка, указанного в свидетельстве о рождении ребенка — на основании этого свидетельства и решения суда об усыновлении ребенка;
4) возникновения технических проблем (ошибок) при передаче данных между Электронным реестром листков нетрудоспособности (далее — ЭРЛН) и РМЗ, которые приводят к невозможности формирования электронного ЛН в ЭРЛН более чем в течение семи дней с даты создания медзаключения о временной нетрудоспособности — до устранения таких проблем (ошибок).
В бланке ЛН, который выдается в вышеперечисленных случаях как продолжение электронного ЛН, указывается номер продлеваемого ЛН.
В случае выдачи ЛН в бумажном виде в вышеуказанных случаях применяются требования Инструкции о порядке выдачи документов, удостоверяющих временную нетрудоспособность граждан, утвержденной приказом Минздрава от 13.11.2001 № 455, Инструкции о порядке заполнения листка нетрудоспособности, утвержденной совместным приказом Минздрава, Минтруда, ФСС по ВУТ, ФСС от НСП от 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, Инструкции по заполнению формы первичной учетной документации № 036/о «Журнал регистрации листков нетрудоспособности», утвержденной приказом Минздрава от 14.02.2012 № 110, Положения об экспертизе временной нетрудоспособности, утвержденного приказом Минздрава от 09.04.2008 № 189, приказа Минздрава «Об утверждении форм учетной документации по назначению государственного пособия в связи с беременностью и родами женщинам, не застрахованным в системе общеобязательного государственного социального страхования, и инструкций по их заполнению» от 18.03.2002 № 93.
Также Приказом № 171 внесены изменения в абзац третий пункта 3 раздела II Порядка выдачи (формирования) листков нетрудоспособности в Электронном реестре листков нетрудоспособности, утвержденного приказом Минздрава от 17.06.2021 № 1234 (далее — Порядок № 1234), которыми дата 01 февраля 2022 года заменена на дату 01 мая 2022 года.
В результате этого в период до 01 мая 2022 года (было — до 01 февраля 2022 года) на основании данных медицинских заключений, составляющих один случай временной нетрудоспособности и содержащих ссылку на запись в РМЗ о предыдущем медицинском заключении, формируются ЛН как продолжение случая нетрудоспособности в порядке очередности, независимо от статуса ранее сформированных ЛН (кроме статуса «сформирован ошибочно»).
Кроме того, Приказом № 171 внесены изменения в пункт 2 приказа Минздрава «Об утверждении Изменений в некоторые нормативно-правовые акты Министерства здравоохранения Украины» от 28.09.2021 № 2086 (далее — Приказ № 2086), которыми дата 01 февраля 2022 года заменена на дату 01 мая 2022 года. Как следствие, теперь до 01 мая 2022 года (было — до 01 февраля 2022 года) Национальной службе здоровья Украины совместно с Директоратом по развитию цифровых трансформаций в здравоохранении поручено обеспечить функциональные возможности электронной системы здравоохранения относительно инструментов контроля и прослеживаемости при внесении изменений в медзаключения, в том числе относительно связи нового медзаключения, созданного с целью внесения изменений, с медзаключением, в который вносятся изменения.
Приказом № 2086 с 31 декабря 2021 года внесены изменения в Порядок № 1234 и Порядок формирования медицинских заключений о временной нетрудоспособности в Реестре медицинских заключений в электронной системе здравоохранения, утвержденный Приказом № 1066 (далее — Порядок № 1066).
Что касается новшеств Порядка № 1234, то во втором предложении абзаца первого пункта 3 раздела II этого Порядка теперь указано, что ЛН считается выданным через семь дней после даты закрытия ЛН и приобретает статус «готов к оплате (выдан)».
Следовательно, теперь не разъяснениями Минздрава и ФССУ, а Порядком № 1234 установлено, что ЛН приобретает статус «готов к оплате (выдан)» через 7 дней после даты закрытия ЛН.
Напомним, что согласно пункту 2 раздела II Порядка № 1234 ЛН может иметь в ЭРЛН следующие статусы: закрыт; готов к оплате (выдан); ошибочно сформирован; недействителен; оплачен.
Приказом № 2608 в Порядке № 1066 обновлены нормы, касающиеся формирования медзаключений в РМЗ по категориям «Уход за больным ребенком» и «Лечение в санаторно-курортном учреждении».
Так, пункт 4 раздела II Порядка № 1066 дополнен абзацами вторым – четвертым, которыми установлено, что лечащий врач санаторно-курортного учреждения (далее — СКУ) формирует медзаключение категории «Уход за больным ребенком»:
– для лиц, в случае ухода за ребенком, пострадавшим вследствие Чернобыльской катастрофы, для прохождения санаторно-курортного лечения;
– для лиц, воспитывающих ребенка с инвалидностью в возрасте до 18 лет, — при наличии показаний о необходимости стороннего ухода при лечении в СКУ.
В первом предложении пункта 14 Порядка № 1066 указали, что при формировании медзаключений в РМЗ, предусмотренных абзацами вторым – четвертым пункта 4 раздела II этого Порядка, лечащий врач субъекта хозяйствования (далее — СХ), который направляет на продолжение лечения у другого СХ, формирует медзаключение с учетом времени на проезд пациента к такому СХ, которое не может превышать 1 календарного дня в пределах Украины.
Также раздел II Порядка № 1066 после пункта 12 дополнен новым пунктом 13, которым установлено, что медзаключение категории «Лечение в санаторно-курортном учреждении» формируется лечащим врачом СКУ на основании медицинской записи о пациенте и заключения лечащего врача.
В связи с этим бывший пункт 13 раздела II стал пунктом 14 этого раздела.
В пункте 8 раздела III Порядка № 1066 теперь указано, что случай временной нетрудоспособности по категории «Уход за больным ребенком» не может превышать 14 календарных дней в амбулаторных условиях (для ребенка до 14 лет), для лица, осуществляющего уход, кроме случаев необходимости совместного пребывания с пациентом во время его госпитализации или лечения в СКУ. В случае необходимости совместного пребывания лица период действия случая временной нетрудоспособности не может превышать продолжительности пребывания пациента в стационаре или лечения в СКУ.
Пункт 12 раздела III Порядка № 1066 изложен в новой редакции, согласно которой для лиц, отнесенных к I категории пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, медзаключение категории «Лечение в санаторно-курортном учреждении» формируется лечащим врачом на весь период лечения при наличии показаний для направления для лечения в СКУ.
1 січня 2022 року набув чинності головний фінансовий документ країни поточного року — Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-IX (далі — Закон про Держбюджет-2022), яким встановлено соціальні стандарти на 2022 рік.
Мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум у 2022 році
Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2022 протягом 2022 року мінімальна заробітна плата становить:
– у місячному розмірі: з 1 січня — 6500 грн., з 1 жовтня — 6700 грн.;
– у погодинному розмірі: з 1 січня — 39,26 грн., з 1 жовтня — 40,46 грн.
Таким чином, мінімальна заробітна плата у місячному розмірі протягом січня – вересня 2022 року буде такою самою, як у грудні 2021 року — 6500 грн., а мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі з 1 січня 2022 року трохи збільшилася — з 39,12 грн. до 39,26 грн. З 1 жовтня 2022 року збільшення мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становитиме 200 грн. (6700 – 6500) або 3,08%, у погодинному розмірі — 1,2 грн. (40,46 – 39,26) або 3,06%.
Нагадаємо, що згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Відповідно до статті 3-1 Закону № 108 якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір МЗП, проводиться доплата до рівня МЗП.
У разі роботи на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці (далі — «пропорційна» МЗП). При цьому якщо з будь-яких причин заробітна плата за відпрацьований час є нижчою за «пропорційну» МЗП (наприклад через те, що у працівника розмір окладу є меншим за розмір МЗП у місячному розмірі), працівникові нараховується доплата до «пропорційної» МЗП.1
1 Детально про нарахування доплати до мінімальної заробітної плати з ілюстрацією на численних прикладах йдеться у статті «Мінімальна заробітна плата: порядок виплати працівникам» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 8.
МЗП у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю (далі разом — роботодавці), у разі застосування погодинної оплати праці.
Враховуючи вищевикладене, при виконанні працівником, який працює на умовах повної зайнятості, місячної норми праці роботодавець повинен виплачувати йому місячну заробітну плату у 2022 році в розмірі не менше: у січні – вересні — 6500 грн., у жовтні – грудні — 6700 грн. Якщо працівнику встановлена погодинна норма (оплата) праці, то необхідно виконувати іншу гарантію — оплата за кожну відпрацьовану годину повинна бути здійснена у 2022 році в розмірі не менше: у січні – вересні — 39,26 грн., у жовтні – грудні — 40,46 грн.
Якщо при виконанні місячної (годинної) норми праці заробітна плата працівника є меншою від зазначених розмірів МЗП, то працівнику нараховується доплата до МЗП.
Що стосується прожиткового мінімуму, то згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2022 він встановлений в поточному році для всіх категорій осіб в січні – червні на рівні грудня 2021 року, а в липні та грудні передбачено його підвищення (див. таблицю).
Розміри прожиткового мінімуму в 2022 році
грн.
Категорії громадян |
з 1 січня |
з 1 липня |
з 1 грудня |
На одну особу в розрахунку на місяць (в середньому) |
2393 |
2508 |
2589 |
Діти віком до 6 років |
2100 |
2201 |
2272 |
Діти віком від 6 до 18 років |
2618 |
2744 |
2833 |
Працездатні особи |
2481 |
2600 |
2684 |
Особи, які втратили працездатність |
1934 |
2027 |
2093 |
Крім того, статтею 7 Закону про Держбюджет-2022 додатково встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення:
- базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня — 2102 грн.;
- посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня — 2102 грн.;
- посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня — 1600 грн. (ця норма не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п’ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень — п. 8 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2022).
Мінімальний посадовий оклад у 2022 році
Відповідно до частин шостих статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року.
Отже, оскільки ПМПО станом на 1 січня 2022 року становить 2481 грн., протягом всього 2022 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) має становити не менше 2481 грн.
Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО (без прив’язки до його розміру станом на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) має становити з 1 липня 2022 року — не менше 2600 грн., з 1 грудня 2022 року — не менше 2684 грн.
Підприємства, які через своїх представників як з боку роботодавця, так і з боку трудового колективу брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2020 – 2021 роки від 14.05.20192, повинні виконувати пункт 2.3 цього документу, відповідно до якого для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод (згідно з реєстром, розміщеним на сайті Мінсоцполітики) не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.
2 Документ опублікований в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2019, стор. 96.
Таким чином, для зазначених підприємств розмір тарифної ставки робітника I розряду протягом 2022 року повинен становити: у січні – червні — не менше 2729 грн. (2481 грн. х 110%), з 1 липня — не менше 2860 грн. (2600 грн. х 110%), з 1 грудня — не менше 2952 грн. (2684 грн. х 110%). Для інших підприємств небюджетної сфери незалежно від форми власності тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором.
Оплата праці працівників бюджетної сфери у 2022 році
Згідно з частинами п’ятими статті 96 КЗпП та статті 6 Закону № 108 схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:
– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;
– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.
В даний час розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (далі — Постанова № 1298). В додатку 1 до Постанови № 1298 наведено Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — Єдина тарифна сітка, ЄТС).
В абзаці третьому пункту 1 приміток до ЄТС встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 року розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.
Але за наявності фінансових можливостей Кабінет Міністрів України окремими своїми постановами затверджує розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, який перевищує розмір ПМПО, встановлений на 1 січня календарного року.
В абзаці четвертому пункту 1 приміток до ЄТС встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки) з 1 січня 2021 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду — 2670 грн., з 1 грудня 2021 р. — 2893 грн.
Враховуючи вищевикладене, у 2022 році до внесення змін до Постанови № 1298 в бюджетній сфері мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати), що відповідає розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, становить 2893 грн. Під час підготовки до прийняття Закону про Держбюджет-2022 передбачалося, що у бюджетній сфері посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду з 1 жовтня 2022 року (дата збільшення МЗП) має бути збільшений до 2982 грн.
Розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС розраховуються згідно з тарифними коефіцієнтами, наведеними у додатку 1 до Постанови № 1298 (в ЄТС).3 Розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників повинні бути відображені у штатному розписі бюджетних установ.
3 Розміри окладів в бюджетній сфері відповідно до Єдиної тарифної сітки у 2022 році див. на стор. 127 цього номера.
Керівники установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери зобов’язані забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 20.01.2021 № 29).
Статтею 22 Закону про Держбюджет-2022 встановлено що у 2022 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.
Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2022 зупинено на 2022 рік дію частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.94 № 4038-XII щодо розміру посадових окладів судових експертів. Зупиненою нормою передбачено, що працівникам державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовцям і тим, які не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів ПМПО на 1 січня календарного року.
Оплата праці медичних працівників
13 січня 2022 року набрала чинності, але застосовується з 1 січня 2022 року постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» від 12.01.2022 № 2 (далі — Постанова № 2).
Пунктом 1 Постанови № 2 встановлено, що:
1) розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік:
– на рівні не менше 20 000 грн. лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я;
– на рівні не менше 13 500 грн. для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства;
2) граничний розмір надбавок, передбачених у підпункті «а» підпункту 2 пункту 3 Постанови № 1298 (тобто надбавок за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі у розмірі до 50% посадового окладу, ставки заробітної плати, тарифної ставки), може бути збільшений для досягнення розміру нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2;
3) надбавки, установлені з урахуванням положень підпункту 2 пункту 1 Постанови № 2, не враховуються під час установлення доплат та інших надбавок медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності;
4) диференціація заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності здійснюється у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи;
5) у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.
Аналогічні норми стосовно розмірів заробітної плати медичних працівників тепер містить новий підпункт 9 пункту 1 додатка 3 «Перелік зобов’язань надавача медичних послуг щодо забезпечення належного рівня надання таких послуг за договором» до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» від 25.04.2018 № 410 (далі — Постанова № 410). Також підпунктом 9 встановлено, що для медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства, які входять до команди з надання первинної медичної допомоги такого лікаря), цей підпункт застосовується у разі, коли лікаря обрали не менше ніж 70% пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.
Таким чином, всім медичним працівникам державної або комунальної форми власності з 1 січня 2022 року підвищено заробітну плату. При цьому Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці повідомило про неприпустимість у будь-якій формі тиску на медпрацівників з метою змусити їх написати заяву про встановлення неповного робочого часу (медики вже повідомляють, що їх примушують до написання заяв про запровадження неповного робочого часу). Оформлення медпрацівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений у закладі охорони здоров’я, тягне за собою відповідальність роботодавців, встановлену абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП, у вигляді штрафу у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Також 1 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 та від 25 квітня 2018 р. № 410» від 15.12.2021 № 1334. Цією Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19.05.99 № 859 (далі — Постанова № 859) та Постанови № 410.
Так, пункт 1 Постанови № 859 доповнено підпунктом 1-1, яким встановлено, що розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров’я забезпечує співвідношення між середньою заробітною платою медичних працівників та не може перевищувати розмір середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш як на 60%.
Пункт 1 додатка 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої Постановою № 410, доповнено підпунктами 6 – 8, внаслідок чого тепер надавач медичних послуг зобов’язаний протягом строку дії договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій відповідно до законодавства:
– забезпечувати здійснення розрахунку справедливого співвідношення між заробітною платою медичних працівників та керівного складу закладів охорони здоров’я, диференціації заробітної плати з урахуванням обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника;
– вживати заходів до підвищення заробітної плати працівників;
– сприяти перегляду та вдосконаленню колективно-договірного регулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів медичних працівників, зокрема стосовно оплати праці, режиму роботи, часу відпочинку, безпечних умов праці, соціального захисту.
Крім того, 1 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників» від 14.07.2021 № 725 (далі — Постанова № 725), якою затверджено Положення про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників (далі — Положення № 725). Одночасно скасовано постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я» від 28.03.2018 № 302.
Положення № 725 визначає основні засади здійснення безперервного професійного розвитку (далі — БПР) медичних та фармацевтичних працівників, до яких належать лікарі, провізори, молодші спеціалісти (фахові молодші бакалаври, молодші бакалаври, бакалаври) з медичною освітою (далі — медичні працівники).
Водночас пунктом 2 Постанови № 725 встановлено, що Положення № 725 застосовується до молодших спеціалістів (фахових молодших бакалаврів, молодших бакалаврів, бакалаврів) з медичною освітою та провізорів лише з 1 січня 2023 року.
Згідно з пунктом 4 Положення № 725 медичні працівники після здобуття вищої освіти та отримання сертифіката лікаря-спеціаліста, провізора-спеціаліста або диплома про закінчення закладу фахової передвищої освіти зобов’язані здійснювати БПР.
Відповідно до пункту 6 Положення № 725 за проходження заходів БПР медичним працівникам нараховуються бали у випадках, установлених цим Положенням. Результати проходження БПР обов’язково враховуються під час атестації для присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії або кваліфікації медичного працівника. Порядок проведення атестації медичних працівників, кількість балів за проходження БПР, в тому числі за проходження заходів БПР за межами України, організованих провайдерами інших держав, визначається і затверджується МОЗ.
На час проходження БПР з відривом від виробництва за медичними працівниками зберігається середня заробітна плата у порядку, визначеному законодавством для працівників, яких направляють для підвищення кваліфікації. Роботодавці зобов’язані сприяти дотриманню вимог до БПР (п. 23 Положення № 725).
Фінансування БПР медичних працівників здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у порядку, затвердженому МОЗ, погодженому з Мінфіном, а також за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб та інших не заборонених законодавством джерел фінансування відповідно до відомостей з Реєстру медичних працівників та Реєстру медичних спеціалістів, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я» від 25.04.2018 № 411 (п. 24 Положення № 725).
Індексація заробітної плати у 2022 році
Крім впливу на мінімальний посадовий оклад, ПМПО впливає ще й на суму заробітної плати, що підлягає індексації.
Оскільки індексація заробітної плати здійснюється в межах ПМПО, а його розмір протягом 2022 року буде змінюватися, сума заробітної плати, що підлягає індексації, у 2022 році становитиме: в січні – червні — 2481 грн., в липні – листопаді — 2600 грн., в грудні — 2684 грн.
Крім того, слід враховувати, що якщо у зв’язку із збільшенням ПМПО та мінімального посадового окладу в січні 2022 року порівняно із січнем 2021 року або за окремим рішенням роботодавця на підприємстві у січні 2022 року відбулося збільшення посадових окладів (тарифних ставок), то цей місяць стає «базовим».4
4 Докладно про проведення індексації заробітної плати йдеться у статті «Індексація доходів працівників» цього номера.
Також нагадаємо, що у другій половині 2021 року було внесено зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII (далі — Закон № 1282) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078).
Так, Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» від 15.07.2021 № 1667-IX (далі — Закон № 1667) з 14 серпня 2021 року статтю 2 Закону № 1282 було доповнено частиною сьомою, відповідно до якої підтримка купівельної спроможності винагород, компенсаційних та інших виплат, що сплачуються резидентами Дія Сіті працівникам та гіг-спеціалістам, забезпечується встановленою Законом № 1667 вимогою до резидентів Дія Сіті щодо забезпечення визначеного таким законом розміру середньої місячної винагороди працівників та гіг-спеціалістів, а також періодичними переглядами розміру винагороди, що здійснюються резидентами Дія Сіті в межах їх компетенції.
Аналогічною нормою з 9 листопада 2021 року доповнено пункт 2 Порядку № 1078 постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1141.
Отже, доходи, які виплачуються працівникам та гіг-спеціалістам резидентами Дія Сіті (тобто ІТ-компаніями, що відповідають вимогам, встановленим статтею 5 Закону № 1667), не підлягають індексації. Таким особам виплачується середня місячна винагорода, розмір якої резидент Дія Сіті періодично підвищує.
Крім того, в абзаці шостому пункту 4 Порядку № 1078 уточнено, що у разі коли особа працює / служить неповний робочий / службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу / кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому / службовому часу.
Таким чином, Кабмін знову вніс до Порядку № 1078 зміни, якими з метою проведення індексації прирівнюється служба (зокрема, посадових осіб митної служби) до роботи, а службовий час — до робочого часу. При цьому в Порядку № 1078 вже не згадуються посадові особи митної служби.
Сплата аліментів з доходів працівників у 2022 році
Якщо роботодавець за виконавчим документом з доходів працівника відраховує аліменти на дитину в мінімальному розмірі — 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України) або на підставі заяви одного з батьків дитини та судового наказу аліменти на дитину стягуються у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 3 ст. 184 Сімейного кодексу України), то сума таких аліментів у 2022 році становить:
– для дітей віком до 6 років: у січні – червні — 1050 грн. (2100 грн. х 50%); у липні – листопаді — 1100,50 грн. (2201 грн. х 50%); у грудні — 1136 грн. (2272 грн. х 50%);
– для дітей віком від 6 до 18 років: у січні – червні — 1309 грн. (2618 грн. х 50%); у липні – листопаді — 1372 грн. (2744 грн. х 50%); у грудні — 1416,50 грн. (2833 грн. х 50%).5
5 Детально про відрахування аліментів з доходів працівників розказано у статті «Відрахування аліментів з доходів працівника» журналу «Все про працю і зарплату» № 9/2020, стор. 78.
Повідомлення ДПСУ про прийняття працівників на роботу
Як ми вже повідомляли на сторінках журналу6, 05 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 і від 17 квітня 2019 р. № 328» від 28.12.2021 № 1392. Цим документом внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413 (далі — Постанова № 413). Зміни викликано набуттям чинності Закону № 1667 та нового ДСТУ 4163:2020.
В постановляючій частині Постанови № 413 тепер зазначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту подається роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів ДПС за місцем обліку їх як платника єдиного соціального внеску за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті. Повідомлення подається засобами електронного зв’язку, а за відсутності технічної можливості це зробити — у формі документа на папері з копією в електронній формі. Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.7
7 Див. також лист Мінекономіки від 21.01.2022 № 4711-06/3082-07 та роз’яснення ГУ Держпрацi в Одеськiй областi від 14.01.2022 в цьому номері.
Крім того, в новій редакції викладено додаток до Постанови № 413 (форму повідомлення), який отримав нову назву «Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту». В новій формі повідомлення збільшено кількість реквізитів, змінено їхню нумерацію та розширено назву деяких з них, оновлено категорії осіб для реквізиту 5.8
8 Нову форму повідомлення як додаток до Постанови № 413 наведено в журналі «Все про працю і зарплату» № 9/2021, стор. 103, а нововведення цієї форми розглянуто у статті «Подаємо повідомлення про прийняття працівника на роботу за новою формою» журналу «Все про працю і зарплату» № 9/2021, стор. 56.
Відрядження працівників
01 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98» від 23.12.2021 № 1355 (далі — Постанова № 1355). Цим документом внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 № 98 (далі — Постанова № 98).
Так, додаток 1 до Постанови № 98, який має назву «Суми витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» викладено в новій редакції, з якої випливає, що при відрядженнях в межах України сума добових витрат становить 300 грн. (було — 60 грн.), а гранична (максимальна) сума витрат на найм житлового приміщення за добу становить 900 грн. (було — 600 грн.).
Одночасно виключено пункт 3 Постанови № 98 та додаток 2 до Постанови № 98, якими передбачалося встановлення надбавок до затверджених сум добових витрат в іноземній валюті для окремих категорій держслужбовців (членів Уряду, дипломатів, членів делегацій тощо), що виїжджають за кордон на міжнародні переговори, наради та для підписання міжурядових угод.
В пункті 2 Постанови № 1355 зазначено, що реалізація цієї Постанови здійснюється підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, виключно в межах коштів, передбачених у відповідних кошторисах та планах використання бюджетних коштів.
Пунктом 3 Постанови № 1355 зобов’язано керівників підприємств, установ та організацій, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, вжити заходів до мінімізації витрат на службові відрядження шляхом оптимізації кількісного складу відряджених працівників і строку їх перебування у відрядженні, зменшення витрат на оплату проїзду, наймання житла та інших витрат, пов’язаних з відрядженням, проведення зустрічей, переговорів тощо в режимі онлайн.
Норма робочого часу у 2022 році
Як ми вже повідомляли (див. ВТЗ № 6/2021, стор. 4), Кабінет Міністрів України розпорядженням «Про перенесення робочих днів у 2022 році» від 26.08.2021 № 1004-р (далі — Розпорядження № 1004-р) з метою забезпечення раціонального використання робочого часу і створення сприятливих умов для святкування у 2022 році 8 березня — Міжнародного жіночого дня та 28 червня — Дня Конституції України рекомендував керівникам підприємств, установ та організацій (крім органів Пенсійного фонду України, акціонерного товариства «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ) для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2022 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні:
– з понеділка 7 березня — на суботу 12 березня;
– з понеділка 27 червня — на суботу 2 липня.
Звертаємо увагу, що Розпорядження № 1004-р має рекомендаційний характер, тому рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документу.
Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства та норму тривалості робочого часу в місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів (в нашому випадку — у березні, червні та липні 2022 року), тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися по зміненому у зв’язку з перенесенням робочих днів графіку роботи підприємства.
Також слід пам’ятати, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший день для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи в цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено статтею 53 КЗпП.
Таким чином, при перенесенні робочого дня згідно з Розпорядженням № 1004-р з понеділка 27 червня на суботу 2 липня тривалість роботи в перенесений робочий день 2 липня має бути скорочена на 1 годину (як і в передсвятковий робочий день 27 червня).
Також необхідно враховувати, що Президент України ще в серпні 2021 року вніс на розгляд Верховної Ради України як невідкладний проект Закону України «Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня — День Української Державності» від 25.08.2021 № 5864. Цим законопроектом, як випливає з його назви, передбачено доповнення статті 73 КЗпП ще одним державним святом 28 липня — День Української Державності. Однак, незважаючі на невідкладність, цей законопроект парламентом донині не розглядався. Якщо ближче до липня поточного року законопроект все ж таки стане Законом України (відповідно до Прикінцевих положень цього Закону він набере чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування), в нашій країни буде 12 святкових і неробочих днів у календарному році, внаслідок чого зміниться норма тривалості робочого часу в липні і календарному році. При цьому у 2022 році 28 липня — четвер, тому не виключено, що Уряду доведеться внести зміни до Розпорядження № 1004-р і додатково перенести робочий день з п’ятниці 29 липня на якусь суботу з метою створення сприятливих умов для святкування у 2022 році Дня Української Державності.
Крім того, слід пам’ятати, що на підставі норми частини третьої статті 67 КЗпП у підприємств з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю у 2022 році переносяться:
– вихідний день у суботу 1 січня (Новий рік) — на понеділок 3 січня;
– вихідний день у неділю 24 квітня (Пасха) — на понеділок 25 квітня;
– вихідний день у неділю 1 травня (День праці) — на понеділок 2 травня;
– вихідний день у неділю 12 червня (Трійця) — на понеділок 13 червня;
– вихідний день у неділю 25 грудня (Різдво Христове) — на понеділок 26 грудня.9
9 Норму робочого часу на 2022 рік опубліковано на стор. 128 цього номера.
Нововведення у «трудовій» статистичній звітності
Державна служба статистики України (далі — Держстат) оновила відразу декілька форм державного статистичного спостереження, які подають їй роботодавці.
Так, наказом Держстату від 25.06.2021 № 135 оновлено форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за січень 2022 року і традиційно подається не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (місяцем). У 2022 році граничні терміни подання форми № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» такі: 10 січня, 7 лютого, 9 березня, 7 квітня, 10 травня, 7 червня, 7 липня, 8 серпня, 7 вересня, 7 жовтня, 7 листопада, 7 грудня. Її повинні подавати юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб. Чинна донині форма № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці», затверджена наказом Держстату від 17.06.2020 № 179, втрачає чинність з 1 лютого 2022 року. Нова форма № 1-ПВ (місячна) «Звіт із праці» відрізняється від своєї попередниці тим, що в заголовній частині у даних респондента з’явилися нові реквізити «Територіальна громада» та «Код території відповідно до: Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) або Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)». Також у заголовній частині змінено черговість реквізитів у розділі, де відображається інформація про структурний підрозділ (тепер першим йде реквізит «Номер структурного підрозділу»), при цьому видалено блок, який необхідно було заповнювати респонденту в разі подання форми в електронному вигляді стосовно ознак структурного підрозділу.
Одночасно додано новий блок «Інформація щодо відсутності даних», де необхідно вказати (вибрати) одну з причин відсутності даних, які мають відображатися в основній (табличній) частині форми — розділі І «Кількість працівників, робочий час і фонд оплати праці», який не змінився.
У нижній частині (під таблицею) керівником підприємства або особою, відповідальною за достовірність наданої інформації, вказується не «П. І. Б.», а «Власне ім’я ПРІЗВИЩЕ», що передбачено ДСТУ 4163:2020, який набрав чинності 01.09.2021.
Наказом Держстату від 25.06.2021 № 135 оновлено також форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за I квартал 2022 року та подається, як і раніше, не пізніше 7 числа місяця, наступного за звітним періодом (кварталом), тобто у 2022 році не пізніше 7 квітня, 7 липня, 7 жовтня та 10 січня 2023 року. Її повинні подавати юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи. Чинна донині форма № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», затверджена наказом Держстату від 17.06.2020 № 178, втрачає чинність з 1 лютого 2022 року. Нова форма квартального Звіту із праці має ті самі нововведення, що й нова форма місячного Звіту із праці. При цьому основна (таблична) частина форми, що містить розділи І–VІ, не змінилася.
Крім того, Держстат наказом від 25.06.2021 № 136 оновив форму державного статистичного спостереження № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці». Ця оновлена форма вводиться в дію, починаючи зі звіту за січень 2022 року, та подається, як і раніше, не пізніше 7 числа кожного місяця, наступного за звітним місяцем, юридичними особами, в тому числі тими, що не мають заборгованості з оплати праці. Чинна донині форма № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці», затверджена наказом Держстату від 21.07.2020 № 222, втрачає чинність з 1 лютого 2022 року.
Нова форма Звіту про заборгованість з оплати праці має ті самі нововведення, що й нова форма місячного Звіту із праці. При цьому основна (таблична) частина форми, що містить розділи І–VІ, не змінилася. Крім того, видалено розділ 1 «Інформація про відсутність заборгованості з оплати праці», а колишній розділ 2 «Обсяги заборгованості з оплати праці на підприємстві (установі, організації)» став єдиним розділом нової форми.
Також Держстат наказом від 25.06.2021 № 170 оновив форму державного статистичного спостереження № 1-ПВ (умови праці) «Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці». Ця оновлена форма, що подається один раз на два роки, вводиться в дію, починаючи зі звіту за 2021 рік, не пізніше 28 лютого. Її повинні подавати юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи. Чинна донині аналогічна форма, затверджена наказом Держстату від 26.06.2017 № 150, втратила чинність з 1 січня 2022 року. Нова форма № 1-ПВ (умови праці) має ті самі нововведення, що й нова форма місячного Звіту із праці.
При цьому основна (таблична) частина форми № 1-ПВ (умови праці), що містить розділи І та ІІ, не змінилася. Єдиний нюанс: у розділі ІІ форми № 1-ПВ (умови праці) у деяких рядках конкретизовано, за якими вищерозташованими рядками форми необхідно уточнювати інформацію.
Страхові виплати працівникам у 2022 році
Оскільки у 2022 році МЗП становить у січні – вересні — 6500 грн., у жовтні – грудні — 6700 грн., а максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), що дорівнює 15 розмірам МЗП, у 2022 році становить у січні – вересні — 97 500 грн. (6500 грн. х 15), у жовтні – грудні — 100 500 грн. (6700 грн. х 15), розглянемо обмеження в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах працівникам у 2022 році з урахуванням зазначених показників (див. таблицю).
Обмеження при нарахуванні страхових виплат у 2022 році
грн.
Місяці, в яких настав страховий випадок |
||
Січень – Вересень |
Жовтень |
Листопад – Грудень |
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги |
||
3203,02 грн. (97 500 грн. : 30,44) |
3301,58 грн. (100 500 грн. : 30,44) |
|
Максимальна сума допомоги в розрахунку на місяць 2 |
||
97 500 грн. |
100 500 грн. |
|
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, |
||
213,53 грн. (6500 грн. : 30,44) |
220,11 грн. (6700 грн. : 30,44) |
|
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах, |
||
427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44) |
440,21 грн. (6700 грн. х 2 : 30,44) |
Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266), ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV; далі — Закон № 1105).
2 Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяці, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п.п. 2, 4 Порядку № 1266).
3 Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).
4 Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п.п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).
Нововведення у призначенні страхових виплат
Оскільки протягом 2022 року на підставі норм Закону № 1667 будуть створюватися резиденти Дія Сіті, то, нагадаємо, що цим Законом з 14 серпня 2021 року внесено зміни до Закону № 1105, якими встановлено гарантії щодо призначення страхових виплат резидентами Дія Сіті працівникам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та гіг-спеціалістам, які виконують роботи (надають послуги) на підставі гіг-контракту.10
10 Про те, хто такі резиденти Дія Сіті та гіг-спеціалісти, які правоввідносини встановлюються між ними, а також що таке гіг-контракт, розказано у статті «Подаємо повідомлення про прийняття працівника на роботу за новою формою» журналу «Все про працю і зарплату» № 9/2021, стор. 56.
Так, частину 1 статті 18 Закону № 1105 доповнено нормами, згідно з якими страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають, зокрема, особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті.
Частину 1 статті 24 Закону № 1105 доповнено пунктом 6, відповідно до якого допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, виплачується в розмірі заробітної плати (доходу), з якого фактично сплачено страхові внески до Фонду (тобто сплачено ЄСВ), незалежно від страхового стажу.
Під час перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується працівникам і гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду, незалежно від страхового стажу (ч. 2 ст. 24 Закону № 1105).
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду (ч. 3 ст. 24 Закону № 1105).
Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, у розмірі заробітної плати (доходу) такої особи, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду, незалежно від страхового стажу (абз. другий ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності) (ч. 1 ст. 30 Закону № 1105).
Страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті (п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 1105).
Таким чином, страхові виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням резидентами Дія Сіті працівникам або гіг-спеціалістам повинні нараховуватися не у розмірі середньої заробітної плати, розрахованої в установленому порядку, а у розмірі заробітної плати (доходу), з якого фактично сплачено ЄСВ, незалежно від страхового стажу. Як саме розраховувати суму «лікарняних» та «декретних» зазначеним особам, поки що не зрозуміло, тому, швидше за все, додатково буде видано нормативно-правовий акт, який роз’яснить алгоритм такого розрахунку.
Видача листків непрацездатності
З метою продовження строку видачі паперових листків непрацездатності (далі — ЛН) Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ) видало наказ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України» від 26.01.2022 № 171 (далі — Наказ № 171), який набрав чинності 28 січня 2022 року.
Наказом № 171 внесено зміни до пункту 6 наказу МОЗ «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» від 01.06.2021 № 1066 (далі — Наказ № 1066), якими дату 01 лютого 2022 року замінено на дату 01 травня 2022 року.
Отже, тепер згідно з пунктом 6 Наказу № 1066 паперові ЛН будуть видаватися до 01 травня 2022 року (було — до 01 лютого 2022 року) закладами охорони здоров’я у випадках, зазначених у підпунктах 1–4 пункту 8 цього Наказу, а саме у разі:
1) продовження та закриття ЛН, що були видані особам до 01 жовтня 2021 року;
2) спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність (далі — медвисновок) в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (далі — РМВ). У такому випадку рішення про видачу ЛН приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності — керівник закладу;
3) застрахованій особі протягом 2 місяців з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження дитини — на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини;
4) виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності (далі — ЕРЛН) та РМВ, які призводять до неможливості формування електронного ЛН в ЕРЛН більше ніж протягом семи днів з дати створення медвисновку про тимчасову непрацездатність — до усунення таких проблем (помилок).
У бланку ЛН, який видається у вищезазначених випадках як продовження електронного ЛН, зазначається номер ЛН, який продовжується.
У разі видачі ЛН в паперовому вигляді у вищвказаних випадках застосовуються вимоги Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої спільним наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС від НВВ від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 036/о «Журнал реєстрації листків непрацездатності», затвердженої наказом МОЗ від 14.02.2012 № 110, Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 09.04.2008 № 189, наказу МОЗ «Про затвердження форм облікової документації щодо призначення державної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, та інструкцій щодо їх заповнення» від 18.03.2002 № 93.
Також Наказом № 171 внесено зміни до абзацу третього пункту 3 розділу II Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234 (далі — Порядок № 1234), якими дату 01 лютого 2022 року замінено на дату 01 травня 2022 року.
Внаслідок цього в період до 01 травня 2022 року (було — до 01 лютого 2022 року) на підставі даних медичних висновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності та які містять посилання на запис у РМВ про попередній медичний висновок, формуються ЛН як продовження випадку непрацездатності в порядку черговості, незалежно від статусу раніше сформованих ЛН (крім статусу «сформовано помилково»).
Крім того, Наказом № 171 внесено зміни до пункту 2 наказу МОЗ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України» від 28.09.2021 № 2086 (далі — Наказ № 2086), якими дату 01 лютого 2022 року замінено на дату 01 травня 2022 року. Отже, тепер до 01 травня 2022 року (було — до 01 лютого 2022 року) Національній службі здоров’я України спільно з Директоратом з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я доручено забезпечити функціональні можливості електронної системи охорони здоров’я щодо інструментів контролю та простежуваності при внесенні змін до медвисновків, в тому числі щодо зв’язку нового медвисновку, створеного з метою внесення змін, з медвисновком, до якого вносяться зміни.
Трохи раніше, а саме 31 грудня 2021 року, МОЗ Наказом № 2086 внесло зміни до Порядку № 1234 та Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого Наказом № 1066 (далі — Порядок № 1066).
Що стосується змін до Порядку № 1234, то у другому реченні абзацу першого пункту 3 розділу II цього Порядку тепер зазначено, що ЛН вважається виданим через сім днів після дати закриття ЛН та набуває статусу «готовий до сплати (виданий)».
Отже, тепер не роз’ясненнями МОЗ і ФССУ, а Порядком № 1234 встановлено, що ЛН набуває статусу «готовий до сплати (виданий)» через 7 днів після дати закриття ЛН.
Нагадаємо, що згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку № 1234 ЛН може мати в ЕРЛН такі статуси: закритий; готовий до сплати (виданий); помилково сформований; недійсний; оплачений.
Наказом № 2608 у Порядку № 1066 оновлено норми, які стосуються формування медичних висновків у Реєстрі за категоріями «Догляд за хворою дитиною» та «Лікування в санаторно-курортному закладі».
Так, пункт 4 розділу II Порядку № 1066 доповнено абзацами другим – четвертим, якими встановлено, що лікуючий лікар санаторно-курортного закладу (далі — СКЗ) формує медвисновок категорії «Догляд за хворою дитиною»:
– для осіб, у разі догляду за дитиною, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, для проходження санаторно-курортного лікування;
– для осіб, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, — за наявності показань про необхідність стороннього догляду під час лікування у СКЗ.
Одночасно у першому реченні пункту 14 Порядку № 1066 зазначили, що при формуванні медвисновків у РМВ, передбачених абзацами другим – четвертим пункту 4 розділу II цього Порядку, лікуючий лікар суб’єкта господарювання (далі — СГ), який здійснює направлення на продовження лікування в іншого СГ, формує медвисновок з урахуванням часу на проїзд пацієнта до такого СГ, що не може перевищувати 1 календарного дня в межах України.
Також розділ II Порядку № 1066 після пункту 12 доповнено новим пунктом 13, яким встановлено, що медвисновок категорії «Лікування в санаторно-курортному закладі» формується лікуючим лікарем СКЗ на підставі медичного запису про пацієнта та висновку лікуючого лікаря.
У зв’язку з цим колишній пункт 13 розділу II став пунктом 14 цього розділу.
У пункті 8 розділу III Порядку № 1066 тепер зазначено, що випадок тимчасової непрацездатності за категорією «Догляд за хворою дитиною» не може перевищувати 14 календарних днів в амбулаторних умовах (для дитини віком до 14 років), для особи, яка здійснює догляд, окрім випадків необхідності сумісного перебування із пацієнтом під час його госпіталізації або лікування в СКЗ. У випадках необхідності сумісного перебування особи період дії випадку тимчасової непрацездатності не може перевищувати тривалості перебування пацієнта у стаціонарі або на лікуванні в СКЗ.
Пункт 12 розділу III Порядку № 1066 викладено в новій редакції, згідно з якою для осіб, які віднесені до I категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, медвисновок категорії «Лікування в санаторно-курортному закладі» формується лікуючим лікарем на весь період лікування за наявності показань для направлення на лікування в СКЗ.