КАБМІН ПРОДОВЖИВ КАРАНТИН ДО 31 СЕРПНЯ, ПІД ЧАС ЯКОГО РЕГІОНАМ ПРИСВОЮЄТЬСЯ РІВЕНЬ ЕПІДЕМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ З ВІДПОВІДНИМИ ОБМЕЖЕННЯМИ ДЛЯ ГРОМАДЯН ТА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Цим документом (далі — Постанова № 641), який набрав чинності 1 серпня 2020 року, Кабмін в черговий раз продовжив карантин, а також вніс зміни до деяких своїх постанов. Але вже й до Постанови № 641 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 р. № 712.
В пункті 1 Постанови № 641 визначено, що у всіх регіонах України (всіх областях та м. Києві) з 1 до 31 серпня 2020 року встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19).
Згідно з пунктами 2 і 3 Постанови № 641 залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі — окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону; ОАТОР) встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі — рівень епідемічної небезпеки; РЕН). РЕН встановлюється за результатами оцінки епідемічних показників і визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі — Держкомісія), яке розміщується на офіційному інформаційному порталі (сайті) Кабінету Міністрів України.
«Жовтий», «помаранчевий» або «червоний» РЕН встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19. Держкомісія один раз на 7 днів приймає рішення про встановлення на території регіону або ОАТОР «жовтого», «помаранчевого» або «червоного» РЕН. Рішення про ослаблення зазначених РЕН не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого РЕН. Регіону, щодо якого відсутнє рішення Держкомісії про встановлення РЕН, присвоюється «зелений» РЕН (п.п. 4, 6 Постанови № 641).
В пунктах 11–15 Постанови № 641 для кожного РЕН, в тому числі «зеленого», встановлено обмеження (заборони) для громадян і діяльності суб’єктів господарювання.
Відповідно до пункту 37 Постанови № 641 на період дії карантину тимчасово дозволяється, зокрема, залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559.
Пунктом 39 Постанови № 641 рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування по можливості гнучкого режиму робочого часу (передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників), дистанційної (надомної) роботи.
Крім того, пунктом 40 Постанови № 641 рекомендовано суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі потреби) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9-й, 10-й годині чи більш пізній час. Зокрема, встановити початок роботи о 10-й годині або більш пізній час для суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщення та організація харчування; страхова діяльність; освіта; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.
У зв’язку з продовженням карантину до 31 серпня до цієї дати продовжено також дію мораторію на проведення перевірок та накладення штрафних санкцій на роботодавців за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб і військового збору, за неподання або несвоєчасне подання Звіту з ЄСВ та Податкового розрахунку ф. № 1ДФ.
Докладно про норми документа — на сайті.
ВНЕСЕНО ЧЕРГОВІ ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ, ЯКИМИ РОЗШИРЕНО ПЕРЕЛІК ОДЕРЖУВАЧІВ ЦІЄЇ ДОПОМОГИ
Цим документом (далі — Постанова № 600), який набрав чинності 16 липня 2020 року, внесено чергові зміни до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 306 (далі — Порядок № 306).
Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) і пунктом 5 Порядку № 306 сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину (далі — ДЧБПК) надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами (далі — ФОП), із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Головним нововведенням є викладення в новій редакції пункту 3 Порядку № 306, яким тепер встановлено наступне:
«3. Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, в тому числі тим, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину отримують оплату часу простою відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції), перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України «Про відпустки» (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи – підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі – підприємцю, який є застрахованою особою (крім осіб, які отримують пенсію) та не отримує допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник.»
Одночасно виключено абзац другий пункту 20 Порядку № 306, яким було встановлено, що ДЧБПК не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Таким чином, якщо раніше ДЧБПК надавалася працівникам, яким в період карантину було встановлено неповний робочий час, то з 16 липня 2020 року право на отримання ДЧБПК отримали також працівники, для яких під час карантину був введений простій з нарахуванням оплати за час простою (в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки або в розмірі середнього заробітку — ст. 113 КЗпП), і працівники, яким була надана відпустка без збереження заробітної плати на період карантину (п. 3-1 ст. 25, ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
Але проблема в тому, що залишилася без зміни норма частини 7 статті 47-1 Закону про зайнятість і пункту 8 Порядку № 306, згідно з якою роботодавець або ФОП може звернутися за отриманням ДЧБПК протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. Отже, якщо цей строк перевищено (наприклад, згідно з наказом керівника на підприємстві на період карантину введено частково оплачуваний простій для працівників або їм надано відпустки без збереження заробітної плати з 18 березня або з 1 квітня 2020 року, а до центру зайнятості роботодавець звернувся у липні або серпні 2020 року), то центри зайнятості мають право відмовити роботодавцям в наданні ДЧБПК для працівників. Однак і в цій ситуації рекомендуємо роботодавцям все ж таки подавати (за можливості) необхідні документи до центру зайнятості для отримання ДЧБПК.
Нагадаємо, що згідно з пунктами 2 і 4 Порядку № 306 ДЧБПК надається роботодавцям для виплати працівникам в разі втрати ними частини заробітної плати, при цьому вона виплачується за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
Таким чином, ДЧБПК надається не роботодавцю (наприклад, для компенсації його витрат на оплату простою працівника), а безпосередньо працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати. Якщо ж роботодавцем працівникові за час простою вже нарахована і виплачена оплата простою в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) або в розмірі середнього заробітку, що є обов’язком роботодавця згідно зі статтею 113 КЗпП, то працівник вже отримав заробітну плату в тому ж або більшому розмірі, ніж розмір ДЧБПК, що становить 2/3 годинної тарифної ставки за кожну невідпрацьовану годину, тому центр зайнятості може відмовити у виплаті такому працівникові ДЧБПК за період оплаченого роботодавцем простою.
Що стосується працівників, яким надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період карантину, то розрахунок суми ДЧБПК здійснюється за кожну невідпрацьовану годину під час зазначеної відпустки з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу).
Наприклад, якщо працівнику, якому встановлено стандартний 40-годинний робочий тиждень (5 робочих днів на тиждень, 8 робочих годин в день) і оклад — 6000 грн., на період карантину з 1 травня по 31 липня надавалася відпустка без збереження заробітної плати згідно зі статтею 26 Закону України «Про відпустки», то сума ДЧБПК у нього становитиме в кожному місяці перебування в зазначеній відпустці (в травні, червні та липні) по 4000 грн. (6000 грн. х 2/3).
З оновленого пункту 3 Порядку № 306 також випливає, що тепер на ДЧБПК не мають права ФОП, які отримують пенсію, а також ФОП, які отримують ДЧБПК як працівники.
Крім того, Постанова № 600 відредагувала додатки до Порядку № 306. Так, колишні додатки 1 і 2 стали відповідно додатками 4 і 5, а у викладених в новій редакції додатках 1 і 2 наведені форми відомостей, які надаються до центру зайнятості відповідно роботодавцем (з відображенням у відомості інформації щодо кожного працівника, для якого отримують ДЧБПК, але без зазначення суми ДЧБПК, що відображається роботодавцем по кожному працівнику і сумарно за місяць у відомості, наведеній у додатку 4) та ФОПом (з відображенням інформації про себе).
Докладно про норми документа — на сайті.
ПЛАТНИКИ ЄСВ, ЩО ПОДАЮТЬ ЗВІТ З ЄСВ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ, ВИМОГУ ПРО СПЛАТУ НЕДОЇМКИ З ЄСВ ТЕПЕР МОЖУТЬ ОТРИМУВАТИ У СВІЙ ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ
З 1 липня 2020 року набрали чинності норми цього Закону, якими внесено зміни до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ).
Згідно з новими абзацами першим – третім частини 4 статті 25 Закону про ЄСВ податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені Міністерством фінансів України, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) вимогу про сплату недоїмки з ЄСВ.
Вимога про сплату недоїмки з ЄСВ, винесена за результатами документальної перевірки або з метою стягнення недоїмки з ЄСВ у разі його несплати платником у визначені Законом про ЄСВ строки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Нагадаємо, що згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПКУ платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Докладно про норми документа — на сайті.