КАБМИН ПРОДЛИЛ КАРАНТИН ДО 31 АВГУСТА, ВО ВРЕМЯ КОТОРОГО РЕГИОНАМ ПРИСВАИВАЕТСЯ УРОВЕНЬ ЭПИДЕМИЧЕСКОЙ ОПАСНОСТИ С СООТВЕТСТВУЮЩИМИ ОГРАНИЧЕНИЯМИ ДЛЯ ГРАЖДАН И СУБЪЕКТОВ ХОЗЯЙСТВОВАНИЯ
Этим документом (далее — Постановление № 641), вступившим в силу 1 августа 2020 года, Кабмин в очередной раз продлил карантин, а также внес изменения в некоторые свои постановления. Но уже и в Постановление № 641 внесены изменения постановлением Кабинета Министров Украины от 12.08.2020 г. № 712.
В пункте 1 Постановления № 641 определено, что во всех регионах Украины с 1 до 31 августа 2020 года установлен карантин с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2 (далее — COVID-19).
Согласно пунктам 2 и 3 Постановления № 641 в зависимости от эпидемической ситуации в регионе или районе или городе областного значения (далее — отдельные административно-территориальные единицы региона; ОАТЕР) устанавливается «зеленый», «желтый», «оранжевый» или «красный» уровень эпидемической опасности распространения COVID-19 (далее — уровень эпидемической опасности; УЭО). УЭО устанавливается по результатам оценки эпидемических показателей и определяется решением Государственной комиссии по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций (далее — Госкомиссия), которое размещается на сайте Кабинета Министров Украины.
«Желтый», «оранжевый» или «красный» УЭО устанавливается на территории региона, в котором имеется значительное распространение COVID-19. Госкомиссия один раз в 7 дней принимает решение об установлении на территории региона или ОАТЕР «желтого», «оранжевого» или «красного» УЭО. Решение об ослаблении указанных УЭО не может быть пересмотрено ранее, чем через 14 дней со дня установления такого УЭО. Региону, по которому отсутствует решение Госкомиссии об установлении УЭО, присваивается «зеленый» УЭО (п.п. 4, 6 Постановления № 641).
В пунктах 11–15 Постановления № 641 для каждого УЭО, в том числе «зеленого», установлены ограничения (запреты) для граждан и деятельности субъектов хозяйствования.
В соответствии с пунктом 37 Постановления № 641 на период действия карантина временно разрешается, в частности, привлечение к работе без прохождения предварительного (при принятии на работу) и периодических (в течение трудовой деятельности) медицинских осмотров работников, занятых на тяжелых работах, работах с вредными или опасными условиями труда или таких, где есть потребность в профессиональном отборе, работа которых связана с обеспечением безопасности движения и обслуживанием железнодорожного транспорта, предприятий межотраслевого промышленного железнодорожного транспорта, работников отдельных профессий, производств и организаций, деятельность которых связана с обслуживанием населения, определенных в перечне профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим медицинским осмотрам, утвержденном постановлением Кабинета Министров Украины от 23.05.2001 г. № 559.
Пунктом 39 Постановления № 641 рекомендовано органам исполнительной власти, другим государственным органам, органам местного самоуправления, предприятиям, учреждениям, организациям независимо от формы собственности обеспечить на период действия карантина с целью ограничения скопления граждан в транспорте и на пути следования на работу/с работы применение по возможности гибкого режима рабочего времени (предусматривает разное время начала и окончания работы для различных категорий работников), дистанционной (надомной) работы.
Кроме того, пунктом 40 Постановления № 641 рекомендовано субъектам хозяйствования на период действия карантина внести (в случае необходимости) изменения в режимы их работы с целью установления начала работы в 9, 10 или более позднее время. В частности, установить начало работы в 10 или более позднее время для субъектов хозяйствования, которые осуществляют свою деятельность в следующих видах экономической деятельности: оптовая и розничная торговля; ремонт автотранспортных средств и мотоциклов; почтовая и курьерская деятельность; временное размещение и организация питания; страховая деятельность; образование; оказание социальной помощи; искусство, спорт, развлечения и отдых.
В связи с продлением карантина до 31 августа до этой даты продлено также действие моратория на проведение проверок и наложение штрафных санкций на работодателей за неуплату или несвоевременную уплату единого социального взноса, налога на доходы физических лиц и военного сбора, за непредставление или несвоевременное представление Отчета о ЕСВ и Налогового расчета ф. № 1ДФ.
Детально о нормах документа — на сайте.
ВНЕСЕНЫ ОЧЕРЕДНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ПОРЯДОК ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ ПОСОБИЯ ПО ЧАСТИЧНОЙ БЕЗРАБОТИЦЕ НА ПЕРИОД КАРАНТИНА, КОТОРЫМИ РАСШИРЕН ПЕРЕЧЕНЬ ПОЛУЧАТЕЛЕЙ ЭТОГО ПОСОБИЯ
Этим документом (далее — Постановление № 600), вступившим в силу 16 июля 2020 года, внесены очередные изменения в Порядок предоставления и возврата денежных средств, направленных на финансирование пособия по частичной безработице на период карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 22.04.2020 г. № 306 (далее — Порядок № 306).
Напомним, что согласно части 1 статьи 47-1 Закона Украины «О занятости населения» от 05.07.2012 г. № 5067-VI (далее — Закон о занятости) и пункту 5 Порядка № 306 сумма пособия по частичной безработице на период карантина (далее — ПЧБПК) предоставляется работодателям, в том числе физическим лицам – предпринимателям, являющимся застрахованными лицами (далее — ФЛП), из числа субъектов малого и среднего предпринимательства на срок остановки (сокращения) деятельности, а также в течение 30 календарных дней после завершения карантина.
Главным новшеством является изложение в новой редакции пункта 3 Порядка № 306, которым теперь установлено следующее:
«3. Пособие по частичной безработице на период карантина предоставляется центром занятости застрахованным лицам, в том числе работникам, с которыми работодателем оформлены трудовые отношения, в том числе тем, которые в период карантина, а также в течение 30 календарных дней после завершения карантина получают оплату времени простоя в соответствии со статьей 113 Кодекса законов о труде Украины (кроме периода освоения нового производства (продукции), находятся в отпуске без сохранения заработной платы в соответствии с пунктом 3-1 части первой статьи 25 и статьей 26 Закона Украины «Об отпусках» (кроме лиц, получающих пенсию), в случае утраты ими части заработной платы или дохода вследствие вынужденного сокращения предусмотренной законодательством продолжительности рабочего времени в связи с остановкой (сокращением) деятельности по обращению работодателя или физического лица – предпринимателя, являющегося застрахованным лицом, для его выплаты работникам, с которыми не прекращены трудовые отношения, или физическому лицу – предпринимателю, который является застрахованным лицом (кроме лиц, получающих пенсию) и не получает пособие по частичной безработице на период карантина как работник.»
Одновременно исключен абзац второй пункта 20 Порядка № 306, которым было установлено, что ПЧБПК не предоставляется работникам, которые получают оплату времени простоя, а также при освоении нового производства (продукции) в соответствии со статьей 113 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ).
Таким образом, если раньше ПЧБПК предоставлялось работникам, которым в период карантина было установлено неполное рабочее время, то с 16 июля 2020 года право на получение ПЧБПК получили также работники, для которых во время карантина был введен простой с начислением оплаты за время простоя (в размере не ниже 2/3 тарифной ставки или в размере среднего заработка — ст. 113 КЗоТ), и работники, которым был предоставлен отпуск без сохранения заработной платы на период карантина (п. 3-1 ст. 25, ст. 26 Закона Украины «Об отпусках»).
Но проблема в том, что осталась без изменения норма части 7 статьи 47-1 Закона о занятости и пункта 8 Порядка № 306, согласно которой работодатель или ФЛП может обратиться за получением ПЧБПК в течение 90 календарных дней со дня остановки (сокращения) производства. То есть, если этот срок превышен (например, согласно приказу руководителя предприятия на период карантина введен оплачиваемый простой для работников или им предоставлены отпуска без сохранения заработной платы с 18 марта или с 1 апреля 2020 года, а в центр занятости работодатель обратился в июле или августе 2020 года), то центры занятости имеют право отказать работодателям в предоставлении ПЧБПК для работников. Однако и в этой ситуации рекомендуем работодателям по возможности подавать необходимые документы в центр занятости для получения ПЧБПК.
Напомним, что согласно пунктам 2 и 4 Порядка № 306 ПЧБПК предоставляется работодателям для выплаты работникам в случае утраты ими части заработной платы, при этом оно выплачивается за каждый час, на который работнику сокращена предусмотренная законодательством продолжительность рабочего времени из расчета двух третей тарифной ставки (оклада), установленной работнику соответствующего разряда.
Таким образом, ПЧБПК предоставляется не работодателю (например, для компенсации его расходов на оплату простоя работника), а непосредственно работникам в случае утраты ими части заработной платы. Если же работодателем работнику за время простоя уже начислена и выплачена оплата простоя в размере не ниже 2/3 тарифной ставки (оклада) или в размере среднего заработка, что является обязанностью работодателя согласно статье 113 КЗоТ, то работник уже получил заработную плату в том же или большем размере, чем размер ПЧБПК, составляющий 2/3 часовой тарифной ставки за каждый неотработанный час, поэтому центр занятости может отказать в выплате такому работнику ПЧБПК за период оплаченного работодателем простоя.
Что касается работников, которым предоставлялся отпуск без сохранения заработной платы на время карантина, то расчет суммы ПЧБПК осуществляется за каждый неотработанный час во время указанного отпуска из расчета 2/3 тарифной ставки (оклада).
Например, если работнику, которому установлены стандартная 40-часовая рабочая неделя (5 рабочих дней в неделю, 8 рабочих часов в день) и оклад — 6000 грн., на период карантина с 1 мая по 31 июля предоставлялся отпуск без сохранения заработной платы согласно статье 26 Закона Украины «Об отпусках», то сумма ПЧБПК у него составит в каждом месяце пребывания в указанном отпуске (в мае, июне и июле) по 4000 грн. (6000 грн. х 2/3).
Из обновленного пункта 3 Порядка № 306 также следует, что теперь на ПЧБПК не имеют права ФЛП, получающие пенсию, а также ФЛП, получающие ПЧБПК как работники.
Кроме того, Постановление № 600 отредактировало приложения к Порядку № 306. Так, бывшие приложения 1 и 2 стали соответственно приложениями 4 и 5, а в новых приложениях 1 и 2 приведены формы сведений, которые предоставляются в центр занятости соответственно работодателем с отражением в таблице информации о каждом работнике, для которого получается ПЧБПК, и ФЛП с отражением информации о себе.
Детально о нормах документа — на сайте.
ПЛАТЕЛЬЩИКИ ЕСВ, ПРЕДСТАВЛЯЮЩИЕ ОТЧЕТ О ЕСВ В ЭЛЕКТРОННОЙ ФОРМЕ, ТРЕБОВАНИЕ ОБ УПЛАТЕ НЕДОИМКИ ПО ЕСВ ТЕПЕРЬ МОГУТ ПОЛУЧАТЬ В СВОЙ ЭЛЕКТРОННЫЙ КАБИНЕТ
С 1 июля 2020 года вступили в силу нормы этого Закона, которыми внесены изменения в часть 4 статьи 25 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI (далее — Закон о ЕСВ).
Согласно новым абзацам первому – третьему части 4 статьи 25 Закона о ЕСВ налоговый орган в порядке, по форме и в сроки, установленные Министерством финансов Украины, направляет в бумажной и/или электронной форме плательщикам единого социального взноса (далее — ЕСВ) требование об уплате недоимки по ЕСВ.
Требование об уплате недоимки по ЕСВ, вынесенное по результатам документальной проверки или с целью взыскания недоимки по ЕСВ в случае его неуплаты плательщиком в определенные Законом о ЕСВ сроки, направляется (вручается) плательщику в порядке, определенном статьей 42 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ).
Напомним, что согласно пункту 42.4 статьи 42 НКУ налогоплательщики, которые представляют отчетность в электронной форме и/или прошли электронную идентификацию онлайн в электронном кабинете, могут осуществлять переписку с контролирующими органами средствами электронной связи в электронной форме.
Документ, направленный контролирующим органом в электронный кабинет, считается врученным налогоплательщику, если он сформирован с соблюдением требований законов Украины «Об электронных документах и электронном документообороте» и «Об электронных доверительных услугах» и доступен в электронном кабинете.
Детально о нормах документа — на сайте.
КАБМІН ПРОДОВЖИВ КАРАНТИН ДО 31 СЕРПНЯ, ПІД ЧАС ЯКОГО РЕГІОНАМ ПРИСВОЮЄТЬСЯ РІВЕНЬ ЕПІДЕМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ З ВІДПОВІДНИМИ ОБМЕЖЕННЯМИ ДЛЯ ГРОМАДЯН ТА СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Цим документом (далі — Постанова № 641), який набрав чинності 1 серпня 2020 року, Кабмін в черговий раз продовжив карантин, а також вніс зміни до деяких своїх постанов. Але вже й до Постанови № 641 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 р. № 712.
В пункті 1 Постанови № 641 визначено, що у всіх регіонах України (всіх областях та м. Києві) з 1 до 31 серпня 2020 року встановлено карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19).
Згідно з пунктами 2 і 3 Постанови № 641 залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі — окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону; ОАТОР) встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі — рівень епідемічної небезпеки; РЕН). РЕН встановлюється за результатами оцінки епідемічних показників і визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі — Держкомісія), яке розміщується на офіційному інформаційному порталі (сайті) Кабінету Міністрів України.
«Жовтий», «помаранчевий» або «червоний» РЕН встановлюється на території регіону, в якому наявне значне поширення COVID-19. Держкомісія один раз на 7 днів приймає рішення про встановлення на території регіону або ОАТОР «жовтого», «помаранчевого» або «червоного» РЕН. Рішення про ослаблення зазначених РЕН не може бути переглянуто раніше ніж через 14 днів з дня встановлення такого РЕН. Регіону, щодо якого відсутнє рішення Держкомісії про встановлення РЕН, присвоюється «зелений» РЕН (п.п. 4, 6 Постанови № 641).
В пунктах 11–15 Постанови № 641 для кожного РЕН, в тому числі «зеленого», встановлено обмеження (заборони) для громадян і діяльності суб’єктів господарювання.
Відповідно до пункту 37 Постанови № 641 на період дії карантину тимчасово дозволяється, зокрема, залучення до роботи без проходження попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, робота яких пов’язана із забезпеченням безпеки руху та обслуговуванням залізничного транспорту, підприємств міжгалузевого промислового залізничного транспорту, працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, визначених у переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 р. № 559.
Пунктом 39 Постанови № 641 рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності забезпечити на період дії карантину з метою обмеження скупчення громадян в транспорті та на шляхах прямування на роботу/з роботи застосування по можливості гнучкого режиму робочого часу (передбачає різний час початку і закінчення роботи для різних категорій працівників), дистанційної (надомної) роботи.
Крім того, пунктом 40 Постанови № 641 рекомендовано суб’єктам господарювання на період дії карантину внести (у разі потреби) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9-й, 10-й годині чи більш пізній час. Зокрема, встановити початок роботи о 10-й годині або більш пізній час для суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності: оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; поштова та кур’єрська діяльність; тимчасове розміщення та організація харчування; страхова діяльність; освіта; надання соціальної допомоги; мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.
У зв’язку з продовженням карантину до 31 серпня до цієї дати продовжено також дію мораторію на проведення перевірок та накладення штрафних санкцій на роботодавців за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб і військового збору, за неподання або несвоєчасне подання Звіту з ЄСВ та Податкового розрахунку ф. № 1ДФ.
Докладно про норми документа — на сайті.
ВНЕСЕНО ЧЕРГОВІ ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ НАДАННЯ ДОПОМОГИ ПО ЧАСТКОВОМУ БЕЗРОБІТТЮ НА ПЕРІОД КАРАНТИНУ, ЯКИМИ РОЗШИРЕНО ПЕРЕЛІК ОДЕРЖУВАЧІВ ЦІЄЇ ДОПОМОГИ
Цим документом (далі — Постанова № 600), який набрав чинності 16 липня 2020 року, внесено чергові зміни до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 306 (далі — Порядок № 306).
Нагадаємо, що згідно з частиною 1 статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) і пунктом 5 Порядку № 306 сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину (далі — ДЧБПК) надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами (далі — ФОП), із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину.
Головним нововведенням є викладення в новій редакції пункту 3 Порядку № 306, яким тепер встановлено наступне:
«3. Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, зокрема працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини, в тому числі тим, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину отримують оплату часу простою відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції), перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до пункту 3-1 частини першої статті 25 та статті 26 Закону України «Про відпустки» (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи – підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі – підприємцю, який є застрахованою особою (крім осіб, які отримують пенсію) та не отримує допомогу по частковому безробіттю на період карантину як працівник.»
Одночасно виключено абзац другий пункту 20 Порядку № 306, яким було встановлено, що ДЧБПК не надається працівникам, які отримують оплату часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції) відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Таким чином, якщо раніше ДЧБПК надавалася працівникам, яким в період карантину було встановлено неповний робочий час, то з 16 липня 2020 року право на отримання ДЧБПК отримали також працівники, для яких під час карантину був введений простій з нарахуванням оплати за час простою (в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки або в розмірі середнього заробітку — ст. 113 КЗпП), і працівники, яким була надана відпустка без збереження заробітної плати на період карантину (п. 3-1 ст. 25, ст. 26 Закону України «Про відпустки»).
Але проблема в тому, що залишилася без зміни норма частини 7 статті 47-1 Закону про зайнятість і пункту 8 Порядку № 306, згідно з якою роботодавець або ФОП може звернутися за отриманням ДЧБПК протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва. Отже, якщо цей строк перевищено (наприклад, згідно з наказом керівника на підприємстві на період карантину введено частково оплачуваний простій для працівників або їм надано відпустки без збереження заробітної плати з 18 березня або з 1 квітня 2020 року, а до центру зайнятості роботодавець звернувся у липні або серпні 2020 року), то центри зайнятості мають право відмовити роботодавцям в наданні ДЧБПК для працівників. Однак і в цій ситуації рекомендуємо роботодавцям все ж таки подавати (за можливості) необхідні документи до центру зайнятості для отримання ДЧБПК.
Нагадаємо, що згідно з пунктами 2 і 4 Порядку № 306 ДЧБПК надається роботодавцям для виплати працівникам в разі втрати ними частини заробітної плати, при цьому вона виплачується за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.
Таким чином, ДЧБПК надається не роботодавцю (наприклад, для компенсації його витрат на оплату простою працівника), а безпосередньо працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати. Якщо ж роботодавцем працівникові за час простою вже нарахована і виплачена оплата простою в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) або в розмірі середнього заробітку, що є обов’язком роботодавця згідно зі статтею 113 КЗпП, то працівник вже отримав заробітну плату в тому ж або більшому розмірі, ніж розмір ДЧБПК, що становить 2/3 годинної тарифної ставки за кожну невідпрацьовану годину, тому центр зайнятості може відмовити у виплаті такому працівникові ДЧБПК за період оплаченого роботодавцем простою.
Що стосується працівників, яким надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період карантину, то розрахунок суми ДЧБПК здійснюється за кожну невідпрацьовану годину під час зазначеної відпустки з розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу).
Наприклад, якщо працівнику, якому встановлено стандартний 40-годинний робочий тиждень (5 робочих днів на тиждень, 8 робочих годин в день) і оклад — 6000 грн., на період карантину з 1 травня по 31 липня надавалася відпустка без збереження заробітної плати згідно зі статтею 26 Закону України «Про відпустки», то сума ДЧБПК у нього становитиме в кожному місяці перебування в зазначеній відпустці (в травні, червні та липні) по 4000 грн. (6000 грн. х 2/3).
З оновленого пункту 3 Порядку № 306 також випливає, що тепер на ДЧБПК не мають права ФОП, які отримують пенсію, а також ФОП, які отримують ДЧБПК як працівники.
Крім того, Постанова № 600 відредагувала додатки до Порядку № 306. Так, колишні додатки 1 і 2 стали відповідно додатками 4 і 5, а у викладених в новій редакції додатках 1 і 2 наведені форми відомостей, які надаються до центру зайнятості відповідно роботодавцем (з відображенням у відомості інформації щодо кожного працівника, для якого отримують ДЧБПК, але без зазначення суми ДЧБПК, що відображається роботодавцем по кожному працівнику і сумарно за місяць у відомості, наведеній у додатку 4) та ФОПом (з відображенням інформації про себе).
Докладно про норми документа — на сайті.
ПЛАТНИКИ ЄСВ, ЩО ПОДАЮТЬ ЗВІТ З ЄСВ В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ, ВИМОГУ ПРО СПЛАТУ НЕДОЇМКИ З ЄСВ ТЕПЕР МОЖУТЬ ОТРИМУВАТИ У СВІЙ ЕЛЕКТРОННИЙ КАБІНЕТ
З 1 липня 2020 року набрали чинності норми цього Закону, якими внесено зміни до частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ).
Згідно з новими абзацами першим – третім частини 4 статті 25 Закону про ЄСВ податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені Міністерством фінансів України, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) вимогу про сплату недоїмки з ЄСВ.
Вимога про сплату недоїмки з ЄСВ, винесена за результатами документальної перевірки або з метою стягнення недоїмки з ЄСВ у разі його несплати платником у визначені Законом про ЄСВ строки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України (далі — ПКУ).
Нагадаємо, що згідно з пунктом 42.4 статті 42 ПКУ платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.
Докладно про норми документа — на сайті.