МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВСТАНОВИЛО НОВІ СТАТУСИ,
ПОРЯДОК ВИДАЧІ ТА ОПЛАТИ ЕЛЕКТРОННИХ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ,
А ТАКОЖ ГРАНИЧНІ ТЕРМІНИ ВИДАЧІ ПАПЕРОВИХ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Цим документом (далі — Наказ № 2086), який набрав чинності 01.10.2021, Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ) до декількох своїх нормативно-правових актів внесло зміни, які стосуються, зокрема, формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі — медвисновки) та створення на їхній основі електронних листків непрацездатності (далі — ЛН) в Електронному реєстрі листків непрацездатності (далі — ЕРЛН).
Так, Наказом № 2086 внесено зміни до наказу МОЗ «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» від 01.06.2021 № 1066 (далі — Наказ № 1066).
З положень оновленого пункту 6 Наказу № 1066 випливає, що до 01 лютого 2022 року у випадках, передбачених підпунктами 1 – 4 пункту 8 цього Наказу, для підтвердження тимчасової непрацездатності застосовуються вимоги, встановлені для видачі ЛН у паперовому вигляді відповідними нормативно-правовими актами.
У підпунктах 1 – 4 пункту 8 Наказу № 1066 наразі встановлено, що для всіх закладів охорони здоров’я, які розпочали формування медвисновків у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я (далі — РМВ), з дати формування першого медвисновку, а також із 01 жовтня 2021 року видача ЛН у паперовому вигляді забороняється, окрім таких випадків:
1) продовження та закриття ЛН, що були видані особам до 01 жовтня 2021 року;
2) спливу строку, протягом якого лікар може внести зміни до медвисновку в РМВ. У такому випадку рішення про видачу ЛН приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров’я, а за її відсутності керівник такого закладу;
3) застрахованій особі протягом 2 місяців з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження дитини — на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини;
4) виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між ЕРЛН та РМВ, які призводять до неможливості формування електронного ЛН в ЕРЛН більше ніж протягом 7 днів з дати створення медвисновку — до усунення таких проблем (помилок).
Таким чином, у вищевказаних випадках ЛН у паперовому вигляді видаватиметься громадянам до 01 лютого 2022 року.
У бланку ЛН, який видається у вищевказаних випадках як продовження електронного ЛН, зазначається номер ЛН, який продовжується.
Наказом № 2086 внесено також зміни до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого Наказом № 1066 (далі — Порядок № 1066).
Зокрема, Порядок № 1066 доповнено пунктом 9, яким встановлено, що у разі виявлення технічної неточності або недостовірної інформації у медвисновку, зміни до такого медвисновку вносяться не пізніше 7-го дня з дати його формування відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ від 18.09.2020 № 2136 (далі — Порядок № 2136).
Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку № 2136 зміни до медвисновку вносяться шляхом створення нового запису в РМВ з одночасним проставленням відмітки про відміну запису, до якого вносяться зміни. У разі виявлення технічної неточності в медвисновку особою, яка його внесла до РМВ, така особа повинна внести відповідні зміни до запису, а також повідомити про це пацієнта (його законного представника) телефоном, електронною поштою або іншим доступним способом зв’язку протягом 3 днів з дня внесення таких змін. У випадку, якщо пацієнт (його законний представник) або інша особа, яка має доступ до медвисновку відповідно до наданих прав доступу, виявила технічну неточність або недостовірну інформацію в медвисновку, пацієнт (його законний представник) або така особа мають право особисто, у тому числі засобами комунікацій, звернутися до особи, яка внесла такий запис до РМВ, щодо внесення до системи відповідних змін. Зазначена особа обов’язково повідомляє про це пацієнта (його законного представника) телефоном, електронною поштою або іншим доступним способом зв’язку протягом 3 днів з дня внесення таких змін. Зміни до інформації, що міститься у РМВ, за заявою пацієнта (його законного представника) також здійснюються Національною службою здоров’я України (далі — НСЗУ).
В оновленому пункті 7 розділу IV Порядку № 1066 тепер визначено, що дозволяється формування лікуючим лікарем медвисновків у РМВ:
– не пізніше наступного дня з дати встановлення лікуючим лікарем факту тимчасової непрацездатності особи, якщо медичне обслуговування здійснювалося не за місцем провадження господарської діяльності з медичної практики;
– не пізніше 5 днів з дати встановлення лікуючим лікарем факту тимчасової непрацездатності особи, у разі недоступності електронної медичної інформаційної системи або неможливості обміну даними між електронною медичною інформаційною системою та центральною базою даних електронної системи охорони здоров’я через їхню технічну несправність, або у разі відсутності відповідної технічної можливості в електронній системі охорони здоров’я. У таких випадках період тимчасової непрацездатності особи, що міститься у медвисновку, що внесений до РМВ після усунення технічних несправностей, має відповідати періоду, який був визначений лікарем під час встановлення факту тимчасової непрацездатності особи.
Наказом № 2086 внесено також зміни до Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234 (далі — Порядок № 1234).
Так, у пункті 2 розділу II Порядку № 1234 наразі визначено, що під час формування ЛН враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу. Сформований ЛН надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (далі — ПФУ).
Отже, у разі реалізації вищенаведених норм ЛН працівника має бути направлений усім його роботодавцям до їхніх електронних кабінетів на вебпорталі ПФУ. При цьому якщо роботодавець по новому працівнику перед допуском його до роботи направив повідомлення до податкового органу, що передбачено частиною четвертою статті 24 Кодексу законів про працю України, то на такого працівника може бути сформований ЛН, не чекаючи, поки цей працівник буде відображений роботодавцем у Податковому. розрахунку.
Починаючи з 01 жовтня 2021 року, ЛН може мати в ЕРЛН такі статуси:
– закритий;
– готовий до сплати (виданий);
– помилково сформований;
– недійсний;
– оплачений.
У викладеному в новій редакції пункті 3 розділу II Порядку № 1234 встановлено, що дати відкриття та закриття ЛН відповідають датам початку та закінчення строку дії медвисновку, на підставі якого сформований цей ЛН. Наразі ЛН вважається виданим через 7 днів після дати закриття ЛН. Цей строк (7 днів) дається лікарю для виправлення помилок, які можуть бути допущені при формуванні медвисновку та ЛН в ЕРЛН. Через 7 днів після дати закриття ЛН вважається виданим і готовим до сплати. Наприклад, якщо ЛН закритий 01 листопада, то з 08 листопада він готовий до сплати.
ЛН з причиною непрацездатності «Вагітність і пологи» вважається виданим через 7 днів з дати відкриття ЛН (п. 1 р. ІІІ Порядку № 1234).
У пункті 3 розділу II Порядку № 1234 тепер зазначено, що на підставі даних медвисновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються ЛН у порядку черговості створення медвисновків, кожен наступний із яких створюється як продовження першого та складають один страховий випадок.
Унікальний номер ЛН має таку структуру:
– номер випадку непрацездатності (шість цифр);
– порядковий номер ЛН (десять цифр);
– номер версії (позначається цифрою «1» при створенні нового ЛН та при створенні ЛН як продовження. Номер збільшується («2», «3» та далі за порядком) при внесенні кожної наступної зміни до ЛН на підставі медвисновку).
Таким чином, відтепер номер електронного ЛН генерується у форматі ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х (де ХХХХХХ — номер випадку непрацездатності, ХХХХХХХХХХ — порядковий номер ЛН, Х — номер версії).
Порядок № 1234 доповнено додатком, який має назву Правила скорочення періодів тимчасової непрацездатності у листках непрацездатності (далі — Правила скорочення). У цих Правилах, які оформлені як таблиця, у графі 2 зазначено причини непрацездатності ЛН, а у графі 3 — причини непрацездатності ЛН, який скорочує період дії ЛН, зазначеного у графі 2. Тобто Правила скорочення встановлюють пріоритет для ЛН, коли для однієї особи формуються різні медвисновки, періоди непрацездатності в яких перетинаються. Якщо період непрацездатності в новоствореному ЛН повністю або частково перетинається з періодом непрацездатності в попередньому ЛН іншої категорії, то новостворений ЛН скоротить попередній, якщо він має більший пріоритет.
Зокрема, якщо ЛН видано з причиною непрацездатності «Тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов’язані з нещасним випадком на виробництві», то період його дії скорочується, якщо працівнику в цей же час видано ЛН з причинами непрацездатності «Вагітність і пологи», «Протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства», «Перебування у відділенні санаторно-курортного закладу» (рядок 1 Правил скорочення). Якщо видано ЛН з причиною непрацездатності «Вагітність і пологи», то він скорочує дію будь-якого раніше виданого ЛН, але сам не може бути скорочений жодним іншим ЛН (рядок 2 Правил скорочення). ЛН, створений з причиною непрацездатності «Перебування в самоізоляції від COVID-19» скорочується в разі створення ЛН по вагітності та пологах, загальній хворобі, необхідності догляду за хворою дитиною, за хворим членом сім’ї тощо (рядок 10 Правил скорочення).
Скорочення ЛН відбувається автоматично, і за відсутності збоїв у роботі системи роботодавець взагалі не бачитиме ЛН, які були скорочені. Скорочені ЛН отримують статус «недійсний».
В оновленому пункті 4 розділу II Порядку № 1234 тепер визначено, що період тимчасової непрацездатності у ЛН може бути скорочено на підставі надходження даних з електронної системи охорони здоров’я про:
1) медвисновок в межах випадку тимчасової непрацездатності;
2) медвисновок про початок нового випадку тимчасової непрацездатності в межах однієї категорії медвисновків;
3) медвисновок за іншою категорією, відповідно до Правил скорочення.
У першому випадку на підставі нового медвисновку створюється продовжений ЛН. Якщо періоди непрацездатності перетинаються, первинний ЛН переривається на даті, що передує створенню наступного ЛН. Таким чином, період непрацездатності з однієї причини оформлюється декількома ЛН.
Другий випадок тотожний першому, однак замість створення продовженого ЛН сформується первинний ЛН з іншого страхового випадку. Так відбудеться, наприклад, в разі отримання травми у період лікування застуди (загальні захворювання та травми складають одну категорію). Однак якщо під час перебування на ЛН по самоізоляції від COVID-19 працівнику відкриють ЛН у зв’язку з хворобою, то такий ЛН скоротить попередній відповідно до Правил скорочення.
У разі надходження медвисновку за іншою категорією, що відповідає причині непрацездатності, яка відповідно до Правил скорочення не скорочує період тимчасової непрацездатності у раніше сформованому ЛН в ЕРЛН, створюється ЛН зі статусом «недійсний». У випадку якщо строк дії такого ЛН триваліший, ніж період непрацездатності в раніше створеному ЛН в ЕРЛН, що не скорочується відповідно до Правил скорочення, формується новий ЛН за новим випадком тимчасової непрацездатності на кількість днів непрацездатності, що виходить за межі періоду непрацездатності в раніше створеному ЛН в ЕРЛН.
Пунктом 2 Наказу № 2086 доручено НСЗУ спільно з Директоратом з розвитку цифрових трансформацій в охороні здоров’я забезпечити до 01 лютого 2022 року функціональні можливості електронної системи охорони здоров’я щодо інструментів контролю та простежуваності при внесенні змін до медвисновків, у тому числі щодо зв’язку нового медвисновку, створеного з метою внесення змін, з медвисновком, до якого вносяться зміни.
Додатково — див. роз’яснення ФССУ на стор. 116–124.
ЗАТВЕРДЖЕНО ПЕРЕЛІК ПРОФЕСІЙ, ВИРОБНИЦТВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ,
ПРАЦІВНИКИ ЯКИХ ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВИМ ПРОФІЛАКТИЧНИМ
ЩЕПЛЕННЯМ ВІД КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ
Цим наказом, який набирає чинності 08.11.2021, Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ) затвердило Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням (далі — Перелік № 2153). Як зазначено у преамбулі коментованого наказу, Перелік № 2153 затверджено з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики.
Згідно з Переліком № 2153 обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники:
1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
Вищезазначене щеплення має проводитися в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595.
Нагадаємо, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III (далі — Закон № 1645) працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
Частиною шостою статті 12 Закону № 1645 також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.
Таким чином, якщо працівники вищезазначених державних органів та закладів освіти не пройдуть вакцинацію від COVID-19, яка є добровільною, то вони можуть бути відсторонені від роботи роботодавцями, при цьому збереження навіть частини заробітної плати за час такого відсторонення від роботи трудовим законодавством не передбачено.