ВОЄННИЙ СТАН І МОБІЛІЗАЦІЮ ПРОДОВЖЕНО
ЩЕ НА 90 ДНІВ ДО 7 СЕРПНЯ 2025 РОКУ
Першим Указом Президента України, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 № 4356-IX, що набрав чинності 19.04.2025, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України на часткову зміну Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними доповненнями), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб.
Таким чином, воєнний стан в Україні продовжено до 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року.
Нагадаємо, що первісно воєнний стан вводився із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, після чого неодноразово продовжувався (востаннє — до 9 травня 2025 року), але, на жаль, ворог продовжує збройну агресію проти України.
Другим Указом Президента України, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 16.04.2025 № 4357-IX, що набрав чинності 09.05.2025, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань на часткову зміну статті 3 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (з наступними доповненнями), затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, продовжено з 9 травня 2025 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, загальну мобілізацію в Україні продовжено до 7 серпня 2025 року.
Нагадаємо, що первісно проведення загальної мобілізації було оголошено з 24 лютого 2022 року протягом 90 діб, після чого неодноразово продовжувалося (востаннє — до 9 травня 2025 року), але, на жаль, війна триває, тому нашій країні потрібні захисники.
Враховуючи вищенаведене, до 7 серпня 2025 року будуть діяти всі заходи, обмеження, особливості трудових відносин, бронювання працівників, ведення військового обліку тощо, встановлені на період дії воєнного стану та мобілізації, про які докладно йшлося в низці матеріалів нашого журналу. Також продовжує діяти Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ,
ЯКИМИ ВРЕГУЛЬОВАНО ОКРЕМІ ПИТАННЯ НАДОМНОЇ ТА ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ
Цим документом (далі — Закон № 4339), який набрав чинності 02.05.2025, внесено зміни до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якими врегульовано порядок направлення у відрядження надомних та дистанційних працівників, а також передбачена можливість переведення працівника на надомну або дистанційну роботу в разі навчання його дитини віком до 14 років дистанційно.
Так, Законом № 4339 статтю 60-1 «Надомна робота» КЗпП після частини п’ятої доповнено новою частиною шостою такого змісту:
«Особливості направлення працівника, який виконує надомну роботу, в службове відрядження встановлюються трудовим договором про надомну роботу».
У зв’язку з цим частини шоста – одинадцята стали відповідно частинами сьомою – дванадцятою статті 60-1 КЗпП.
Також статтю 60-1 КЗпП доповнено частиною тринадцятою такого змісту:
«За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання».
Крім того, Законом № 4339 статтю 60-2 «Дистанційна робота» КЗпП після частини п’ятої доповнено новою частиною шостою такого змісту:
«У разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу».
У зв’язку з цим частини шоста – дванадцята стали відповідно частинами сьомою – тринадцятою статті 60-2 КЗпП.
Також статтю 60-2 КЗпП доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту:
«За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання».
Законом № 4339 статтю 121 «Гарантії і компенсації при службових відрядженнях» КЗпП після частини другої доповнено новою частиною третьою такого змісту:
«У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (стаття 60-2), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження».
У зв’язку з цим частини третя і четверта стали відповідно частинами четвертою і п’ятою статті 121 КЗпП.
Таким чином, Законом № 4339 врегульовано питання направлення у відрядження працівників, які виконують надомну або дистанційну роботу, і усунено прогалини у правовому регулюванні такої події, оскільки зазначені працівники та їх роботодавці стикались з низкою проблем (у т. ч. виникали конфлікти з контролюючими органами) в питаннях правомірності направлення цих працівників у відрядження, належного оформлення відряджень, нарахування та виплати передбачених законодавством компенсацій витрат на відрядження. Тепер особливості направлення надомних та дистанційних працівників у відрядження встановлюються трудовим договором про надомну або дистанційну роботу. В разі направлення у відрядження працівника, який виконує дистанційну роботу, такий працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом (у т. ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій), при цьому пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження. Це допоможе роботодавцю і працівнику правильно визначити витрати на відрядження (зокрема, на проїзд до місця відрядження і назад) та розмір авансу на відрядження.
Крім того, у зв’язку з триваючою військовою агресією проти нашої країни частина закладів загальної середньої освіти змушені перебувати на змішаній формі навчання (очно-дистанційній). Така ситуація є виправданою з точки зору безпеки для дітей та педагогічних працівників, однак створює труднощі для батьків у випадку їх одночасного перебування на роботі під час дистанційного навчання малолітньої дитини. Тому дану ситуацію врегульовано шляхом доповнення КЗпП відповідними нормами. Тепер якщо у працівника дитина навчається дистанційно у закладі загальної середньої освіти, то на період такого навчання працівнику за погодженням із роботодавцем може бути запроваджена надомна або дистанційна робота. Для цього працівник має подати відповідну заяву і в разі позитивного рішення роботодавця між сторонами укладається трудовий договір про надомну або дистанційну роботу (типові форми таких договорів затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 № 913-21). В період воєнного стану трудовий договір, в тому числі про надомну або дистанційну роботу, може бути укладений як в письмовій, так і в усній формі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Разом з тим на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна або дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про надомну чи дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної або дистанційної роботи (ч. дев’ята ст. 60-1, ч. дванадцята ст. 60-2 КЗпП).
НАБРАВ ЧИННОСТІ ЗАКОН, ЯКИМ ПЕРЕДБАЧЕНО ОБ’ЄДНАННЯ
КЛАСИФІКАТОРА ПРОФЕСІЙ, ДОВІДНИКІВ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК ПРОФЕСІЙ ТА РЕЄСТРУ КВАЛІФІКАЦІЙ
Цим документом (далі — Закон № 4353), який набрав чинності 02.05.2025, внесено зміни, зокрема, до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість).
Змінами, зокрема, передбачено:
– створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників та Реєстру кваліфікацій;
– повноваження з ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій надано Національному агентству кваліфікацій, і встановлено перехідний період, під час якого він буде здійснювати ведення Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Для вищенаведених змін Законом № 4353 викладено в новій редакції статтю 4-1 КЗпП, в якій, зокрема, тепер зазначено, що Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій (далі — ЄРК-КП) — це автоматизована система класифікації, збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту інформації про кваліфікації, професії (види занять).
Національне агентство кваліфікацій (далі — НАК) забезпечує створення і ведення ЄРК-КП. Порядок створення, внесення змін та ведення ЄРК-КП затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням НАК. Назва професійної кваліфікації, що відсутня в ЄРК-КП, визначається та затверджується розробником професійного стандарту та після його затвердження автоматично вноситься НАК до зазначеного реєстру.
Володільцем ЄРК-КП та виключних майнових прав на програмне забезпечення ЄРК-КП є держава. Держателем та адміністратором ЄРК-КП від імені держави є НАК.
Держатель ЄРК-КП є володільцем реєстрових даних, які містяться в ньому. Доступ до реєстрових даних ЄРК-КП є відкритим та безоплатним.
Розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4353 установлено, що:
– строк створення ЄРК-КП становить один рік з дня набрання чинності цим Законом (тобто ЄРК-КП має бути створений до 02.05.2026, тому для роботодавців до цієї дати фактично нічого не зміниться);
– до дня створення (включаючи введення в експлуатацію) ЄРК-КП ведення Класифікатора професій здійснює Міністерство економіки України;
– до дня створення ЄРК-КП ведення Реєстру кваліфікацій здійснює НАК;
– до дня створення ЄРК-КП ведення довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників здійснюється НАК відповідно до порядку, затвердженого рішенням НАК;
– до дня створення професійних стандартів діє перехідний період, під час якого можуть використовуватися кваліфікаційні характеристики, що містяться у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників.
Законом № 4353 текст статті 206 «Надання роботи у відповідності з набутою кваліфікацією» КЗпП викладено в новій редакції, згідно з якою працівнику, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до реєстрових даних з ЄРК-КП і, у разі наявності вакансії, надаються пропозиції роботи для працевлаштування відповідно до набутої ним професійної кваліфікації / часткової професійної кваліфікації.
Законом № 4353 у статті 50 Закону про зайнятість виключено абзац другий пункту 4 частини 3, згідно з яким роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам Державної служби зайнятості (далі — ДСЗ), інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Одночасно частину 4 статті 50 Закону про зайнятість доповнено пунктом 11, відповідно до якого роботодавці мають право подавати територіальним органам ДСЗ інформацію про попит на робочу силу (вакансії) у порядку, затвердженому ДСЗ.
Таким чином, з 02.05.2025 роботодавці не зобов’язані, а мають право подавати територіальним органам ДСЗ інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Нагадаємо, що наразі форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» затверджена наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22. Вона подається за наявності попиту на робочу силу (вакансії) з дня виникнення потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Законом № 4353 також внесено зміни до частини 2 статті 38 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, якими, зокрема, встановлено, що тепер НАК:
– здійснює міжнародне співробітництво у сфері кваліфікацій і професій (видів занять);
– забезпечує створення і ведення ЄРК-КП;
– формує та надає Державній службі статистики України інформацію з ЄРК-КП щодо кодів та назв професій (видів занять) відповідно до міжнародної стандартної класифікації видів занять (International Standard Classification of Occupations – ISCO).