С 1 ДЕКАБРЯ 2021 ГОДА УВЕЛИЧИЛИСЬ РАЗМЕРЫ
МИНИМАЛЬНОЙ ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ И ПРОЖИТОЧНОГО МИНИМУМА
Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2021 год» от 15.12.2020 № 1082-ІХ
В соответствии со статьей 8 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2021 год» от 15.12.2020 № 1082-ІХ (далее — Закон о Госбюджете-2021) минимальная заработная плата с 1 декабря 2021 года увеличилась и составляет:
- в месячном размере — 6500 грн. (с 1 января по 30 ноября составляла 6000 грн.);
- в почасовом размере — 39,12 грн. (с 1 января по 30 ноября составляла 36,11 грн.).
Учитывая вышеизложенное, с 1 декабря 2021 года работникам, которым установлены должностные оклады (оклады, месячные тарифные ставки), за полностью выполненную месячную норму труда работодатели должны выплачивать заработную плату в размере не меньше 6500 грн., а работникам, которым установлена почасовая оплата труда, за полностью выполненную часовую норму труда — в размере не меньше 39,12 грн. При работе на условиях неполного рабочего времени, а также при невыполнении работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда минимальная заработная плата выплачивается пропорционально выполненной норме труда (ст. 3-1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР).
В связи с увеличением минимальной заработной платы увеличились размеры важных для работодателей «налогово-страховых» показателей, которые с 1 декабря 2021 года составляют:
- максимальная величина базы начисления единого социального взноса (далее — ЕСВ) — 97 500 грн. (6500 грн. х 15), в январе – ноябре она составляла 90 000 грн. (6000 грн. х 15). Соответственно, максимальная сумма ЕСВ, подлежащего уплате за месяц, теперь составляет 21 450 грн. (97 500 грн. х 22%), в январе – ноябре она составляла 19 800 грн. (90 000 грн. х 22%);
- сумма ЕСВ, которая должна быть уплачена работодателем, если база начисления ЕСВ в месяце у застрахованного лица по основному месту работы не превышает размера минимальной заработной платы, — 1430 грн. (6500 грн. х 22%), в январе – ноябре она составляла 1320 грн. (6000 грн. х 22%);
- размер минимального страхового взноса — 1430 грн. (6500 грн. х 22%), в январе – ноябре этот размер составлял 1320 грн. (6000 грн. х 22%);
- максимальная среднедневная заработная плата для начисления «больничных», если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев, и минимальная среднедневная заработная плата для начисления «декретных» — 213,53 грн. (6500 грн. : 30,44), в январе – ноябре они составляли 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44);
- максимальная среднедневная заработная плата для начисления «декретных», если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев — 427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44), в январе – ноябре она составляла 394,22 грн. (6000 грн. х 2 : 30,44);
- максимальная сумма освобождаемых от обложения НДФЛ и военным сбором пенсионных взносов, которая уплачивается работодателем-резидентом за свой счет по договорам негосударственного пенсионного обеспечения налогоплательщика (работника) — 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5), в январе – ноябре она составляла 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5) (пп. «в» пп. 164.2.16 Налогового кодекса Украины; далее — НКУ).
В связи с увеличением размера минимальной заработной платы с 1 декабря 2021 года увеличились и размеры штрафов, налагаемых органами Гоструда на работодателей за нарушение законодательства о труде в соответствии с частью второй статьи 265 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), поскольку они привязаны к размеру минимальной заработной платы, действующему на момент выявления нарушения.
Кроме увеличения минимальной заработной платы и связанных с ней показателей, с 1 декабря 2021 года увеличился размер прожиточного минимума, который согласно статье 7 Закона о Госбюджете-2021 с указанной даты составляет:
- для детей в возрасте до 6 лет — 2100 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2013 грн.);
- для детей в возрасте от 6 до 18 лет — 2618 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2510 грн.);
- для трудоспособных лиц — 2481 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2379 грн.);
- для лиц, утративших трудоспособность, — 1934 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 1854 грн.);
- усредненный на одно лицо — 2393 грн. (с 1 июля по 30 ноября составлял 2294 грн.).
Для работодателей важен размер прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ), который с 1 декабря 2021 года, как отмечено выше, увеличился до 2481 грн.
В связи с этим с 1 декабря 2021 года увеличилась до 2481 грн. сумма заработной платы, подлежащая индексации. Часть заработной платы, превышающая ПМТЛ, не подлежит индексации.
Если работодатель по исполнительному документу из доходов работника отчисляет алименты на ребенка в минимальном размере (50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста — ч. 2 ст. 182 Семейного кодекса Украины), то минимальный размер таких алиментов с 1 декабря 2021 года составляет:
– для детей в возрасте до 6 лет — 1050 грн. (2100 грн. х 50%);
– для детей в возрасте от 6 до 18 лет — 1309 грн. (2618 грн. х 50%).
Размеры всех остальных важных для работодателей «зарплатно-налогово-страховых» показателей, зависящих от минимальной заработной платы и ПМТЛ, с 1 декабря 2021 года не изменились, поскольку такие показатели зависят от размеров минимальной заработной платы и ПМТЛ, установленных на 1 января календарного года. Например, не изменились размеры минимального должностного оклада (ч. шестая ст. 96 КЗоТ) налоговой социальной льготы и предельного размера дохода, к которому она применяется (ст. 169 НКУ), не облагаемой НДФЛ и военным сбором части отдельных доходов (ст. 164, 165, 170 и другие нормы НКУ).
В то же время если в коллективном договоре (другом «зарплатном» документе) предприятия определено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне текущего размера ПМТЛ (т. е. без привязки к его размеру по состоянию на 1 января), то на таком предприятии минимальный должностной оклад с 1 декабря 2021 года должен составлять не менее 2481 грн.
Что касается увеличения с 1 декабря 2021 года заработной платы в бюджетной сфере, то согласно примечанию 1 к приложению 1 «Единая тарифная сетка разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» (далее — ЕТС) к постановлению Кабинета Министров Украины от 30.08.2002 № 1298, должностные оклады (тарифные ставки) по разрядам ЕТС определяются путем умножения оклада (ставки) работника 1 тарифного разряда на соответствующий тарифный коэффициент. Должностные оклады (тарифные ставки) рассчитываются исходя из размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда, который с 1 декабря 2021 года увеличился и составляет 2893 грн. (с 1 января 2021 года составлял 2670 грн.).
Поскольку в бюджетной сфере размеры должностных окладов (тарифных ставок) работников 2 – 25 тарифных разрядов ЕТС рассчитываются путем умножения оклада (ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС на соответствующий тарифный коэффициент, то с 1 декабря 2021 года увеличились размеры всех должностных окладов (тарифных ставок) ЕТС.
Соответственно, руководители учреждений, заведений и организаций бюджетной сферы должны внести изменения в штатное расписание своих учреждений, заведений и организаций, установив с 1 декабря 2021 года новые (увеличенные) размеры должностных окладов (тарифных ставок, ставок заработной платы) работников, а также обеспечить дифференциацию заработной платы работников, получающих заработную плату на уровне минимальной в пределах фонда оплаты труда, путем установления доплат, надбавок, премий с учетом сложности, ответственности и условий выполняемой работы, квалификации работника, результатов его работы.
Подробно — см. статью на стр. 8.
МИНЗДРАВ ДОПОЛНИЛ ПЕРЕЧЕНЬ ОРГАНИЗАЦИЙ,
РАБОТНИКИ КОТОРЫХ ПОДЛЕЖАТ ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ ПРИВИВКАМ ОТ COVID-19,
А ПРАВИТЕЛЬСТВО ОБЯЗАЛО РУКОВОДИТЕЛЕЙ ОТСТРАНЯТЬ ОТ РАБОТЫ
НЕВАКЦИНИРОВАННЫХ РАБОТНИКОВ УКАЗАННЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ
Первым документом, вступившим в силу 09.12.2021, Минздрав внес дополнения в Перечень профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим прививкам, утвержденный приказом Минздрава от 04.10.2021 № 2153 (далее — Перечень № 2153), о нормах которого мы уже сообщали (см. ВТЗ № 7/2021, стр. 7). Перечень № 2153 дополнен пунктами 4 – 6, в которых приведены новые категории работников, подлежащих обязательным профилактическим прививкам против острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2 (далее — COVID-19), на период действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения на территории Украины COVID-19 (далее — карантин).
Теперь согласно Перечню № 2153 обязательным профилактическим прививкам против COVID-19 на период действия карантина подлежат работники:
1. Центральных органов исполнительной власти и их территориальных органов;
2. Местных государственных администраций и их структурных подразделений;
3. Заведений высшего, последипломного, специального предвысшего, профессионального (профессионально-технического), общего среднего, в том числе специальных, дошкольного, внешкольного образования, учреждений специализированного образования и научных учреждений независимо от типа и формы собственности.
4. Предприятий, учреждений и организаций, относящихся к сфере управления центральных органов исполнительной власти;
5. Учреждений и заведений, предоставляющих социальные услуги, учреждений социальной защиты для детей, реабилитационных учреждений;
6. Предприятий, учреждений и организаций, включенных в Перечень объектов государственной собственности, имеющих стратегическое значение для экономики и безопасности государства, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины № 83 от 04.03.2015.
Для всех вышеперечисленных категорий работников прививки против COVID-19 должны проводиться в случае отсутствия абсолютных противопоказаний к проведению профилактических прививок, указанных в Перечне медицинских противопоказаний и предостережений к проведению профилактических прививок, утвержденном приказом Минздрава от 16.09.2011 № 595.
Подтверждением наличия абсолютных противопоказаний к проведению прививок против COVID-19 является форма первичной учетной документации № 028-1/о «Заключение врача о наличии противопоказаний к вакцинации против острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-Cov-2» (далее — справка ф. № 028). Именно эту справку, подписанную врачом и заверенную печатью учреждения здравоохранения, должен предоставить работодателю работник, подлежащий обязательной вакцинации, но имеющий абсолютные противопоказания для ее проведения. Справка ф. № 028 может быть как постоянной, так и выданной на определенный срок (в зависимости от того, абсолютные противопоказания постоянны или временны).
Напомним, что в соответствии с частью второй статьи 12 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» от 06.04.2000 № 1645-III (далее — Закон № 1645) работники отдельных профессий, производств и организаций, деятельность которых может привести к заражению этих работников и (или) распространению ими инфекционных болезней, подлежат обязательным профилактическим прививкам также против других соответствующих инфекционных болезней. В случае отказа или уклонения от обязательных профилактических прививок в порядке, установленном законом, эти работники отстраняются от выполнения указанных видов работ.
Вторым комментируемым документом с 08.11.2021 внесено дополнение в постановление Кабинета Министров Украины «Об установлении карантина и введении ограничительных противоэпидемических мер с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2» от 09.12.2020 № 1236 (далее — Постановление № 1236), пунктом 1 которого на всей территории Украины установлен карантин до 31 декабря 2021 года (правительство его продлит до 31 марта 2022 года). Постановление № 1236 дополнено пунктом 41-6, согласно которому руководителям государственных органов (государственной службы), руководителям предприятий, учреждений и организаций поручено обеспечить:
1) контроль за проведением обязательных профилактических прививок против COVID-19 работниками и государственными служащими, обязательность профилактических прививок которых предусмотрена Перечнем № 2153;
2) отстранение от работы (выполнения работ) работников и государственных служащих, обязательность профилактических прививок против COVID-19 которых определена Перечнем № 2153 и которые отказываются или уклоняются от проведения таких обязательных профилактических прививок против COVID-19, в соответствии со статьей 46 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), частью второй статьи 12 Закона № 1645 и частью третьей статьи 5 Закона Украины «О государственной службе», кроме имеющих абсолютные противопоказания к проведению таких профилактических прививок против COVID-19 и предоставили медицинское заключение о наличии противопоказаний к вакцинации против COVID-19, выданное учреждением здравоохранения;
3) принятие к сведению, что:
– на время такого отстранения оплата труда работников и государственных служащих осуществляется с учетом части первой статьи 94 КЗоТ, части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 № 108/95-ВР (далее — Закон № 108) и части третьей статьи 5 Закона Украины «О государственной службе»;
– отстранение работников и государственных служащих осуществляется путем издания приказа или распоряжения руководителя государственного органа (государственной службы) или предприятия, учреждения, организации с обязательным доведением его до сведения отстраняющихся лиц;
– срок отстранения устанавливается до устранения причин, его обусловивших.
Учитывая вышеизложенное, если работники, указанные в Перечне № 2153, не вакцинируются от COVID-19 (хотя бы одной дозой двухдозной вакцины), то приказом (распоряжением) работодателя они должны быть отстранены от работы на период до прохождения указанной вакцинации или до окончания карантина, введенного Постановлением № 1236. Исключение сделано только для работников, имеющих абсолютные противопоказания, что должно быть подтверждено справкой ф. № 028.
Обращаем внимание: поскольку частью первой статьи 94 КЗоТ и частью первой статьи 1 Закона № 108 предусмотрена выплата заработной платы работнику только за выполненную им работу, а в случае отстранения от работы из-за отказа вакцинироваться работник трудовые обязанности (работу) не выполняет, то нет оснований для выплаты ему заработной платы (среднего заработка) за время отстранения от работы, если, конечно, внутренним документом (например, коллективным договором) предприятия не предусмотрено иное.
Подробно — см. статью на стр. 62 и разъяснение Гоструда на стр. 103.
З 1 ГРУДНЯ 2021 РОКУ ЗБІЛЬШИЛИСЯ РОЗМІРИ
МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ
Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ (далі — Закон про Держбюджет-2021) мінімальна заробітна плата з 1 грудня 2021 року збільшилася і становить:
- у місячному розмірі — 6500 грн. (з 1 січня до 30 листопада становила 6000 грн.);
- у погодинному розмірі — 39,12 грн. (з 1 січня до 30 листопада становила 36,11 грн.).
Враховуючи вищевикладене, з 1 грудня 2021 року працівникам, яким встановлено посадові оклади (оклади, місячні тарифні ставки), за повністю виконану місячну норму праці роботодавці мають виплачувати заробітну плату у розмірі не менше 6500 грн., а працівникам, яким встановлено погодинну оплату праці, за повністю виконану годинну норму праці — у розмірі не менше 39,12 грн. При роботі на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці (ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР).
У зв’язку із збільшенням мінімальної заробітної плати збільшилися розміри важливих для роботодавців «податково-страхових» показників, які з 1 грудня 2021 року становлять:
- максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) — 97 500 грн. (6500 грн. х 15), у січні – листопаді вона становила 90 000 грн. (6000 грн. х 15). Відповідно, максимальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за місяць, тепер становить 21 450 грн. (97 500 грн. х 22%), у січні – листопаді вона становила 19 800 грн. (90 000 грн. х 22%);
- сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ в місяці у застрахованої особи за основним місцем роботи не перевищує розміру мінімальної заробітної плати — 1430 грн. (6500 грн. х 22%), у січні – листопаді вона становила 1320 грн. (6000 грн. х 22%);
- розмір мінімального страхового внеску — 1430 грн. (6500 грн. х 22%), у січні – листопаді цей розмір становив 1320 грн. (6000 грн. х 22%);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, та мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних» — 213,53 грн. (6500 грн. : 30,44), у січні – листопаді ці показники становили 197,11 грн. (6000 грн. : 30,44);
- максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців — 427,07 грн. (6500 грн. х 2 : 30,44), у січні – листопаді вона становила 394,22 грн. (6000 грн. х 2 : 30,44);
- максимальна сума звільнених від оподаткування ПДФО та військовим збором пенсійних внесків, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податків (працівника) — 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5), у січні – листопаді вона становила 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5) (пп. «в» пп. 164.2.16 Податкового кодексу України; далі — ПКУ).
У зв’язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати з 1 грудня 2021 року збільшилися і розміри штрафів, що накладаються органами Держпраці на роботодавців за порушення законодавства про працю відповідно до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), оскільки вони прив’язані до розміру мінімальної заробітної плати, що діє на момент виявлення порушення.
Крім збільшення мінімальної заробітної плати та пов’язаних з нею показників, з 1 грудня 2021 року збільшився розмір прожиткового мінімуму, який відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2021 із зазначеної дати становить:
- для дітей віком до 6 років — 2100 грн. (з 1 липня по 30 листопада становив 2013 грн.);
- для дітей віком від 6 до 18 років — 2618 грн. (з 1 липня по 30 листопада становив 2510 грн.);
- для працездатних осіб — 2481 грн. (з 1 липня по 30 листопада становив 2379 грн.);
- для осіб, які втратили працездатність, — 1934 грн. (з 1 липня по 30 листопада становив 1854 грн.);
- усереднений в розрахунку на місяць на одну особу — 2393 грн. (з 1 липня по 30 листопада становив 2294 грн.).
Для роботодавців важливим є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), який з 1 грудня 2021 року, як зазначено вище, збільшився до 2481 грн.
У зв’язку з цим з 1 грудня 2021 року збільшилась до 2481 грн. сума заробітної плати, що підлягає індексації. Частина заробітної плати, що перевищує ПМПО, не підлягає індексації.
Якщо роботодавець за виконавчим документом із доходів працівника відраховує аліменти на дитину у мінімальному розмірі (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку — ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України), то мінімальний розмір таких аліментів з 1 грудня 2021 року становить:
– для дітей віком до 6 років — 1050 грн. (2100 грн. х 50%);
– для дітей віком від 6 до 18 років — 1309 грн. (2618 грн. х 50%).
Розміри решти важливих для роботодавців «зарплатно-податково-страхових» показників, що залежать від мінімальної заробітної плати та ПМПО, з 1 грудня 2021 року не змінилися, оскільки такі показники залежать від розмірів мінімальної заробітної плати та ПМПО, встановлених на 1 січня календарного року. Наприклад, не змінилися розміри мінімального посадового окладу (ч. шоста ст. 96 КЗпП), податкової соціальної пільги та граничного розміру доходу, до якого вона застосовується (ст. 169 ПКУ), не оподатковуваної ПДФО та військовим збором частини окремих доходів (ст. 164, 165, 170 та інші норми ПКУ).
Водночас, якщо в колективному договорі (іншому «зарплатному» документі) підприємства визначено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робочого І тарифного розряду) встановлюється на рівні поточного розміру ПМПО (тобто без прив’язки до його розміру станом на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад з 1 грудня 2021 року має становити не менше 2481 грн.
Що стосується збільшення з 1 грудня 2021 року заробітної плати у бюджетній сфері, то згідно з приміткою 1 до додатка 1 «Єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі — ЄТС) до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 посадові оклади (тарифні ставки) за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідний тарифний коефіцієнт. Посадові оклади (тарифні ставки) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, який з 1 грудня 2021 року збільшився і становить 2893 грн. (з 1 січня 2021 року становив 2670 грн.).
Оскільки у бюджетній сфері розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС розраховуються шляхом множення окладу (ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС на відповідний тарифний коефіцієнт, то з 1 грудня 2021 року збільшилися розміри всіх посадових окладів (тарифних ставок) ЄТС.
Отже, керівники установ, закладів та організацій бюджетної сфери повинні внести зміни до штатного розпису своїх установ, закладів та організацій, встановивши з 1 грудня 2021 року нові (збільшені) розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників, а також забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної в межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.
Докладно — див. статтю на стор. 8.
МОЗ ДОПОВНИЛО ПЕРЕЛІК ОРГАНІЗАЦІЙ, ПРАЦІВНИКИ ЯКИХ
ПІДЛЯГАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВИМ ПРОФІЛАКТИЧНИМ ЩЕПЛЕННЯМ ВІД COVID-19,
А УРЯД ЗОБОВ’ЯЗАВ КЕРІВНИКІВ ВІДСТОРОНЯТИ ВІД РОБОТИ
НЕВАКЦИНОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАЗНАЧЕНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ
Першим документом, який набрав чинності 09.12.2021, Міністерство охорони здоров’я України (далі — МОЗ) внесло зміни до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затвердженого наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153 (далі — Перелік № 2153), про норми якого ми вже повідомляли (див. ВПЗ № 7/2021, стор. 7). Перелік № 2153 доповнено пунктами 4 – 6, в яких наведено нові категорії працівників, які підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19 (далі — карантин).
Відтепер згідно з Переліком № 2153 обов’язковим профілактичним щепленням проти COVID-19 на період дії карантину підлягають працівники:
1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;
2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;
3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
4. Підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;
5. Установ і закладів, що надають соціальні послуги, закладів соціального захисту для дітей, реабілітаційних закладів;
6. Підприємств, установ та організацій, включених до Переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.
Для всіх вищезазначених категорій працівників щеплення проти COVID-19 має проводитися в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, які зазначено у Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженому наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595.
Підтвердженням наявності абсолютних протипоказань до проведення щеплень проти COVID-19 є форма первинної облікової документації № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2» (далі — довідка ф. № 028). Саме цю довідку, підписану лікарем і завірену печаткою закладу охорони здоров’я, має надати роботодавцю працівник, який підлягає обов’язковій вакцинації, але має абсолютні протипоказання для її проведення. Довідка ф. № 028 може бути як постійною, так і виданою на певний строк (залежно від того, абсолютні протипоказання постійні чи тимчасові).
Нагадаємо, що відповідно до частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III (далі — Закон № 1645) працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших (крім дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу) відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.
Другим документом, що коментується, з 08.11.2021 внесено доповнення до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 (далі — Постанова № 1236), пунктом 1 якої на всій території України встановлено карантин до 31 грудня 2021 року (уряд його продовжить до 31 березня 2022 року). Постанову № 1236 доповнено пунктом 41-6, згідно з яким керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій доручено забезпечити:
1) контроль за проведенням обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов’язковість профілактичних щеплень яких передбачена Переліком № 2153;
2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов’язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена Переліком № 2153 та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), частини другої статті 12 Закону № 1645 та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров’я;
3) взяття до відома, що:
– на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 КЗпП, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;
– відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов’язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;
– строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.
Враховуючи вищевикладене, якщо працівники, зазначені у Переліку № 2153, не вакцинуються від COVID-19 (хоча б однією дозою дводозної вакцини), то наказом (розпорядженням) роботодавця вони мають бути відсторонені від роботи на період до проходження зазначеної вакцинації або до закінчення карантину, запровадженого Постановою № 1236. Виключення зроблено лише для працівників, які мають абсолютні протипоказання, що має бути підтверджено довідкою ф. № 028.
Звертаємо увагу: оскільки частиною першою статті 94 КЗпП і частиною першою статті 1 Закону № 108 передбачено виплату заробітної плати працівнику лише за виконану ним роботу, а в разі відсторонення від роботи через відмову вакцинуватися працівник трудові обов’язки (жодну роботу) не виконує, то немає підстав для виплати йому заробітної плати (середнього заробітку) за час відсторонення від роботи, якщо, звичайно, внутрішнім документом (наприклад, колективним договором) підприємства не передбачено інші умови (гарантії).
Відсторонення від роботи у разі невакцинації від COVID-19 працівників, зазначених у Переліку № 2153, має бути здійснено незалежно від встановленого для них режиму роботи. Тому якщо зазначені працівники виконують надомну або дистанційну роботу, працюють з гнучким режимом робочого часу, то вони також повинні бути відсторонені від роботи (стаття 46 КЗпП, стаття 12 Закону № 1645, пункт 41-6 Постанови № 1236 та Перелік № 2153 не містять для них винятків).
Докладно — див. статтю на стор. 62 та роз’яснення Держпраці на стор. 103.