Разъяснение Управления Гоструда в Ровенской области «О предоставлении отпуска совместителю, который в этот период работает дистанционно по основному месту работы» от 24.04.2020 г.Роз’яснення Управління Держпраці у Рівненській області «Щодо надання відпустки суміснику, який у цей період працює дистанційно за основним місцем роботи» від 24.04.2020 р.
УПРАВЛЕНИЕ ГОСТРУДА В РОВЕНСКОЙ ОБЛАСТИ
РАЗЪЯСНЕНИЕ
от 24.04.2020 г.
О предоставлении отпуска совместителю, который в этот период
работает дистанционно по основному месту работы
Совместительством считается выполнение работником, кроме своей основной, другой регулярной оплачиваемой работы на условиях трудового договора в свободное от основной работы время на том же или другом предприятии, в учреждении, организации или у гражданина (предпринимателя, частного лица) по найму.
Право на отпуск имеют граждане Украины, которые состоят в трудовых отношениях с предприятиями, учреждениями, организациями независимо от форм собственности, вида деятельности и отраслевой принадлежности, а также работают по трудовому договору у физического лица.
Так, согласно пункту 3 постановления Кабинета Министров Украины от 3 апреля 1993 года № 245 «О работе по совместительству работников государственных предприятий, учреждений и организаций» отпуск на работе по совместительству предоставляется одновременно с отпуском по основному месту работы.
Указанное выше постановление распространяется на работников – совместителей государственных предприятий, учреждений, организаций. Отмечаем также, что это постановление принято еще до принятия Закона Украины «Об отпусках» и не полностью регулирует вопросы предоставления отпусков.
Частью 7 статьи 10 Закона Украины «Об отпусках» определено, что ежегодный отпуск полной продолжительности до наступления шестимесячного срока непрерывной работы в первый год работы на данном предприятии по желанию работника может предоставляться совместителям — одновременно с отпуском по основному месту работы.
Ключевым фактором для одновременного предоставления отпуска по основному месту работы и по совместительству является желание работника.
Поэтому использование отпуска по основному месту и по совместительству является правом работника, а не обязанностью.
Законодательство не содержит требований о том, что работник-совместитель обязан брать отпуск по месту работы по совместительству одновременно с отпуском по основному месту работы. То есть, он может уйти в отпуск по основному месту работы и продолжать работать по совместительству. Или, наоборот, взять отпуск по месту работы по совместительству независимо от времени отпуска по основной должности.
Таким образом, предоставление работнику отпуска по совместительству, и возможность работать дистанционно по основному месту работы является правомерным.
Данное разъяснение не содержит норм права, а носит лишь рекомендательный характер.
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖПРАЦІ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 24.04.2020 р.
Щодо надання відпустки суміснику, який у цей період працює дистанційно за основним місцем роботи
(Витяг)
<…>
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.
Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Так, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Зазначена вище постанова поширюється на працівників – сумісників державних підприємств, установ, організацій. Зазначаємо також, що ця постанова прийнята ще до прийняття Закону України «Про відпустки» та не повністю врегульовує питання надання відпусток.
Частиною 7 статті 10 Закону України «Про відпустки» визначено, що щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника може надаватися сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Ключовим фактором для одночасного надання відпустки за основним місцем роботи та за сумісництвом є бажання працівника.
Тому використання відпустки за основним місцем та за сумісництвом є правом працівника, а не обов’язком.
Законодавство не містить вимог стосовно того, що працівник-сумісник зобов’язаний брати відпустку за місцем роботи за сумісництвом одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Тобто, він може піти у відпустку за основним місцем роботи та продовжувати працювати за сумісництвом. Або, навпаки, взяти відпустку за місцем роботи за сумісництвом незалежно від часу відпустки за основною посадою.
Таким чином, надання працівникові відпустки за сумісництвом, і можливість працювати дистанційно за основним місцем роботи є правомірним.
Дане роз’яснення не містить норм права, а носить лише рекомендаційний характер.