Письмо Минэкономики «О выплате аванса работникам во время простоя» от 02.04.2021 г. № 4711-06/20380-07Лист Мінекономіки «Щодо виплати авансу працівникам під час простою» від 02.04.2021 р. № 4711-06/20380-07
МИНИСТЕРСТВО РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИКИ, ТОРГОВЛИ И СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА УКРАИНЫ
ПИСЬМО
от 02.04.2021 г. № 4711-06/20380-07
О выплате аванса работникам во время простоя
(Извлечение)
Минэкономики рассмотрело письмо <…> и в пределах компетенции сообщает.
В соответствии со статьей 24 Закона Украины «Об оплате труда» (далее — Закон) заработная плата выплачивается работникам регулярно в рабочие дни в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Размер заработной платы за первую половину месяца определяется коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), но не менее оплаты за фактически отработанное время из расчета тарифной ставки (должностного оклада) работника.
Гарантии работникам на время простоя, установленные частью первой статьи 113 Кодекса законов о труде Украины, с оплатой не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада) не являются оплатой за фактически отработанное время.
В то же время статьей 12 Закона предусмотрено, что оплата труда за время простоя не по вине работника относится к минимальным государственным гарантиям в оплате труда.
Согласно подпункту 2.2.12 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Государственного комитета статистики Украины от 13.01.2004 г. № 5 <…>, оплата простоев не по вине работника входит в состав фонда дополнительной заработной платы как оплата за неотработанное время.
Учитывая вышеизложенное, оплата простоев не по вине работников, по нашему мнению, должна осуществляться в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя, согласованным с выборным органом первичной профсоюзной организации или другим уполномоченным на представительство трудовым коллективом органом (а в случае отсутствия таких органов — представителями, избранными и уполномоченными трудовым коллективом), не реже двух раз в месяц через промежуток времени, не превышающий шестнадцати календарных дней, и не позднее семи дней после окончания периода, за который осуществляется выплата.
Что касается минимального размера оплаты за первую половину месяца простоя, то размер такой оплаты должен определяться на основании табеля учета рабочего времени, который заполняется за отчетный месяц (с 1 по 15 число), с учетом условий оплаты труда, установленных работнику на период простоя.
<…>
Заместитель Министра Игорь ДЯДЮРА
_____________________________________________________________________________
КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Полностью согласны с выводом Минэкономики о том, что оплата простоя не по вине работников выплачивается в сроки, установленные коллективным договором или нормативным актом работодателя для выплаты заработной платы, в том числе в период простоя работникам выплачивается заработная плата (оплата простоя) за I половину месяца (так называемый аванс).1
1 Аналогичный вывод сделан специалистом Минэкономики в консультации «Об обязательности выплаты заработной платы за I половину месяца работникам, для которых введен простой» в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2020, стр. 91.
Что касается определения суммы оплаты простоя, который в табеле учета использования рабочего времени типовой формы № П-5 отражается по коду «П» или «23» (в том числе выходные дни, которые включаются в период простоя)2, то рассмотрим этот вопрос на конкретном примере.
2 См. письмо Минэкономики от 08.02.2021 г. № 4708-06/7891-09 в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 126.
Пример. Приказом руководителя предприятия для структурного подразделения работника введен простой с 1 июня 2021 года из-за отсутствия сырья для изготовления продукции с оплатой простоя в размере 2/3 оклада. Простой продолжался весь июнь. Оклад работника — 5500 грн. Согласно коллективному договору заработная плата на предприятии за I половину месяца выплачивается 22 числа текущего месяца, а за ІІ половину месяца — 7 числа следующего месяца.
По графику работы предприятия в июне 20 рабочих дней, в том числе в I половине июня (с 1 по 15 число) — 11 рабочих дней, во II половине июня (с 16 по 30 число) — 9 рабочих дней (далее — р. д.).
Заработная плата (оплата простоя) за I половину июня, которая должна быть выплачена работнику не позднее 22 июня:
5500 грн. : 20 р. д. х 11 р. д. х 2/3 = 2016,67 грн.
Заработная плата (оплата простоя) за ІІ половину июня, которая должна быть выплачена работнику не позднее 7 июля:
5500 грн. : 20 р. д. х 9 р. д. х 2/3 = 1650 грн.
Общая заработная плата (оплата простоя) работника за июнь:
2016,67 + 1650 = 3666,67 грн. или 5500 грн. х 2/3 = 3666,67 грн.
Обращаем внимание, что работнику за июнь не осуществляется доплата до минимальной («пропорциональной» минимальной) заработной платы, поскольку в этом месяце у работника из-за простоя нет отработанного времени.3
3 Подробно об условиях осуществления доплаты до минимальной («пропорциональной» минимальной) заработной платы рассказано в статье «Минимальная заработная плата: порядок выплаты работникам» журнала «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 8.
МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 02.04.2021 р. № 4711-06/20380-07
Щодо виплати авансу працівникам під час простою
(Витяг)
Мінекономіки розглянуло лист <…> щодо строків виплати заробітної плати та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Гарантії працівникам на час простою, встановлені частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України, з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) не є оплатою за фактично відпрацьований час.
Водночас статтею 12 Закону передбачено, що оплата праці за час простою не з вини працівника належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Згідно з підпунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 <…>, оплата простоїв не з вини працівника належить до складу фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час.
Враховуючи вищезазначене, оплата простоїв не з вини працівників, на нашу думку, має здійснюватися у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Щодо мінімального розміру оплати за першу половину місяця простою, то розмір такої оплати має визначатися на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 число), з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою.
Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.
<…>
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації – Ігор ДЯДЮРА
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Повністю згодні з висновком Мінекономіки про те, що оплата простою не з вини працівників виплачується у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця для виплати заробітної плати, в тому числі в період простою працівникам виплачується заробітна плата (оплата простою) за І половину місяця (так званий аванс).1
1 Аналогічний висновок зроблено спеціалістом Мінекономіки в консультації «Щодо обов’язковості виплати заробітної плати за І половину місяця працівникам, для яких введено простій» в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2020, стор. 91.
Що стосується визначення суми оплати простою, який в табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5 відображається за літерним кодом «П» або цифровим кодом «23» (в тому числі вихідні дні, які включаються до періоду простою)2, то розглянемо це питання на конкретному прикладі.
2 Див. лист Мінекономіки від 08.02.2021 р. № 4708-06/7891-09 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 126.
Приклад. Наказом керівника підприємства для структурного підрозділу працівника введено простій з 1 червня 2021 року через відсутність сировини для виготовлення продукції з оплатою простою в розмірі 2/3 окладу. Простій тривав весь червень. Оклад працівника — 5500 грн. Згідно з колективним договором заробітна плата на підприємстві за І половину місяця виплачується 22 числа поточного місяця, а за ІІ половину місяця — 7 числа наступного місяця.
За графіком роботи підприємства у червні 20 робочих днів, в тому числі у І половині червня (з 1 по 15 число) — 11 робочих днів, у ІІ половині червня (з 16 по 30 число) — 9 робочих днів.
Заробітна плата (оплата простою) за І половину червня, яка має бути виплачена працівнику не пізніше 22 червня:
5500 грн. : 20 р. д. х 11 р. д. х 2/3 = 2016,67 грн.
Заробітна плата (оплата простою) за ІІ половину червня, яка має бути виплачена працівнику не пізніше 7 липня:
5500 грн. : 20 р. д. х 9 р. д. х 2/3 = 1650 грн.
Загальна заробітна плата (оплата простою) працівника за червень:
2016,67 + 1650 = 3666,67 грн. або 5500 грн. х 2/3 = 3666,67 грн.
Зауважимо, що працівнику за червень не здійснюється доплата до мінімальної («пропорційної» мінімальної) заробітної плати, оскільки в цьому місяці у працівника через простій немає відпрацьованого часу.3
3 Докладно про умови здійснення доплати до мінімальної («пропорційної» мінімальної) заробітної плати йдеться у статті «Мінімальна заробітна плата: порядок виплати працівникам» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 8.