Письмо Министерства социальной политики Украины «Об оплате труда при работе на условиях неполного рабочего времени» от 21.03.2019 г. № 371/0/206-19Лист Мінсоцполітики «Щодо оплати праці при роботі на умовах неповного робочого часу» від 21.03.2019 р. № 371/0/206-19

МИНИСТЕРСТВО СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 21.03.2019 г. № 371/0/206-19

Об оплате труда при работе на условиях неполного рабочего времени

Директоратом норм и стандартов достойного труда рассмотрено письмо по оплате труда на условиях неполного рабочего времени и в пределах компетенции сообщается.

Статьей 21 Закона Украины «Об оплате труда» (далее — Закон) установлено, что работник имеет право на оплату своего труда в соответствии с актами законодательства и коллективным договором на основании заключенного трудового договора.

Согласно статье 1 Закона заработная плата — это вознаграждение, исчисленное, как правило, в денежном выражении, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.

Работа на условиях неполного рабочего времени предусмотрена статьей 56 Кодекса законов о труде Украины.

Неполное рабочее время — особый режим рабочего времени, устанавливаемый по соглашению между работником и собственником или администрацией предприятия (организации, учреждения) в форме неполного рабочего дня или неполной рабочей недели и может устанавливаться путем уменьшения продолжительности ежедневной работы, количества дней работы в течение недели или одновременно путем уменьшения и количества часов работы в течение дня, и количества рабочих дней в течение недели.

Неполное рабочее время может устанавливаться на определенный период (на установленный срок) или без ограничения срока.

Следовательно, неполное рабочее время устанавливается по согласованию сторон трудового договора. Для этого работник подает заявление об установлении неполного рабочего времени, а работодатель издает приказ.¹

Работа на условиях неполного рабочего времени не влечет за собой каких-либо ограничений объема трудовых прав работников. Но оплата труда осуществляется пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки. Если установлена повременная форма оплаты труда при неполном рабочем времени работнику выплачивается соответствующая часть тарифной ставки (должностного оклада). Поэтому, на практике говорят не о принятии на условиях неполного рабочего времени, а о принятии на «полставки», «четверть ставки».²

Вместе с тем в соответствии с пунктом 3 статьи 64 Хозяйственного кодекса Украины предприятие самостоятельно определяет свою организационную структуру, устанавливает численность работников и штатное расписание.

Штатное расписание — это документ, устанавливающий для предприятия, учреждения, организации структуру, штаты и должностные оклады работников. Штатное расписание содержит наименования профессий (должностей), численность персонала и оклады по каждой профессии (должности).

На основании приказа предприятия, учреждения, организации в штатное расписание могут быть внесены изменения, в частности в случае введения (исключения) штатных единиц, изменений размера должностных окладов, а также изменений названий профессий, разрядов, категорий и т. п.³

Согласно статье 3 Закона минимальная заработная плата — это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда, которая включает должностной оклад (тарифную ставку) и другие стимулирующие выплаты (доплаты, надбавки, премии и т. п.).

В соответствии со статьей 3 Закона размер заработной платы работника за полностью выполненную месячную (часовую) норму труда не может быть ниже размера минимальной заработной платы.

В случае заключения трудового договора о работе на условиях неполного рабочего времени, а также при невыполнении работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда заработная плата, в том числе и установленная в минимальном размере, рассчитывается пропорционально выполненной норме труда.⁴

То есть, заработная плата в полном объеме выплачивается при выполнении работником месячной нормы труда.

Одновременно сообщаем, что письма министерств не являются нормативно-правовыми актами, они имеют информационно-рекомендательный характер.

Генеральный директор Директората норм и стандартов достойного труда – Ю. Кузовой

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 21.03.2019 р. № 371/0/206-19

Щодо оплати праці при роботі на умовах неповного робочого часу

Директоратом норм та стандартів гідної праці розглянуто лист щодо оплати праці на умовах неповного робочого часу та в межах компетенції повідомляється.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» (далі — Закон) встановлено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно із статтею 1 Закону заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Робота на умовах неповного робочого часу передбачена статтею 56 Кодексу законів про працю України.

Неповний робочий час — особливий режим робочого часу, що встановлюється за угодою між працівником і власником або адміністрацією підприємства (організації, установи) у формі неповного робочого дня або неповного робочого тижня і може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення і кількості годин роботи упродовж дня, і кількості робочих днів впродовж тижня.

Неповний робочий час може встановлюватися на певний період (на визначений строк) або без обмеження строком.

Отже, неповний робочий час встановлюється за погодженням сторін трудового договору. Для цього працівник подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає наказ.¹

Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Але оплата праці провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Якщо встановлена почасова форма оплати праці при неповному робочому часі працівникові виплачується відповідна частина тарифної ставки (посадового окладу). Тому, на практиці говорять не про прийняття на умовах неповного робочого часу, а про прийняття на «півставки», «чверть ставки».²

Разом з тим відповідно до пункту 3 статті 64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Штатний розпис — це документ, що встановлює для підприємства, установи, організації структуру, штати й посадові оклади працівників. Штатний розпис містить найменування професій (посад), чисельність персоналу й оклади для кожної професії (посади).

На підставі наказу підприємства, установи, організації до штатного розпису можуть бути внесенні зміни, зокрема у випадку введення (вилучення) штатних одиниць, змін розміру посадових окладів, а також змін назв професій, розрядів, категорій тощо.³

Згідно зі статтею 3 Закону мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці, яка включає посадовий оклад (тарифну ставку) та інші стимулюючі виплати (доплати, надбавки, премії тощо).

Відповідно до статті 3 Закону розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці заробітна плата, в тому числі і встановлена в мінімальному розмірі, розраховується пропорційно виконаній нормі праці.⁴

Тобто, заробітна плата у повному обсязі виплачується при виконанні працівником місячної норми праці.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

Генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці – Ю. Кузовой