Разъяснение Государственной службы Украины по вопросам труда «О некоторых вопросах отстранения работников от работы в связи с отказом проходить вакцинацию против COVID-19» от 02.11.2021Роз’яснення Державної служби України з питань праці «Щодо деяких питань відсторонення працівників від роботи у зв’язку з відмовою проходити вакцинацію проти COVID-19» від 02.11.2021

ГОСУДАРСТВЕННАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ ПО ВОПРОСАМ ТРУДА

РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 02.11.2021

О некоторых вопросах отстранения работников от работы
в связи с отказом проходить вакцинацию против COVID-19

(Извлечение)

1. Является ли вакцинация против COVID-19 обязательной для всех работников?

Статьей 10 Закона Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении» установлены обязанности граждан в сфере здравоохранения, среди которых, в частности, предусмотрено:

• заботиться о своем здоровье и здоровье детей, не вредить здоровью других граждан;
• в предусмотренных законодательством случаях проходить профилактические медицинские осмотры и делать прививки.

В соответствии со статьей 12 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» работники отдельных профессий, производств и организаций, деятельность которых может привести к заражению этих работников и (или) распространению ими инфекционных болезней, подлежат обязательным профилактическим прививкам также против других соответствующих инфекционных болезней. В случае отказа или уклонения от обязательных профилактических прививок в порядке, установленном законом, эти работники отстраняются от выполнения указанных видов работ.

Таким образом, при определении профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным прививкам, закон предусматривает необходимость установления связи между определенным видом работ (должностей, профессий) и возможностью заражения работников и (или) распространения ими инфекционных болезней.

Перечень профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим прививкам против других соответствующих инфекционных болезней, устанавливается Министерством здравоохранения Украины.

Министерство здравоохранения Украины своим приказом от 04 октября 2021 г. № 2153 <…> утвердило Перечень профессий, производств и организаций, работники которых подлежат обязательным профилактическим прививкам против острой респираторной болезни COVID-19 (далее — Перечень).

Согласно Перечню обязательной вакцинации подлежат работники:

1. Центральных органов исполнительной власти и их территориальных органов.

2. Местных государственных администраций и их структурных подразделений.

3. Заведений высшего, последипломного, специального предвысшего, профессионального (профессионально-технического), общего среднего, в том числе специальных, дошкольного, внешкольного образования, учреждений специализированного образования и учреждений независимо от типа и формы собственности.

При этом работники, имеющие абсолютные противопоказания к проведению прививок, в соответствии с Перечнем медицинских противопоказаний и предостережений к проведению профилактических прививок, утвержденным приказом Министерства здравоохранения Украины от 16 сентября 2011 г. № 595 (в редакции приказа <…> от 11 октября 2019 г. № 2070), не подлежат обязательной вакцинации.

Учитывая изложенное, вакцинация против COVID-19 является обязательной для работников работодателей, определенных Перечнем.

2. Могут ли работника уволить с работы в связи с отказом или уклонением от вакцинации против COVID-19?

С учетом норм статьи 12 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» работники юридических лиц, определенных приказом Министерства здравоохранения Украины от 04 октября 2021 г. № 2153, которые отказываются или уклоняются от прививок, отстраняются от работы в соответствии с законодательством о труде путем издания работодателем приказа (распоряжения). Основания для увольнения таких работников отсутствуют.

3. Оплачивается ли период отстранения от работы в связи с отказом от вакцинации против COVID-19?

Согласно части первой статьи 1 Закона Украины «Об оплате труда» заработная плата — это вознаграждение, которое по трудовому договору работодатель выплачивает работнику за выполненную им работу.

Поскольку при отстранении работник временно освобождается от выполнения своих трудовых обязанностей и не выполняет работу, то по общему правилу такому работнику заработная плата в период отстранения не выплачивается, если иное не установлено законодательством.

Действующим законодательством прямо не предусмотрена обязанность работодателя по сохранению за работником заработной платы на период его отстранения от работы в связи с отказом или уклонением от проведения обязательных профилактических прививок против острой респираторной болезни COVID-19.

При этом период такого отстранения от работы не входит в стаж работы, дающий право на ежегодные отпуска.

В то же время коллективным и/или трудовым договором, решением работодателя могут быть предусмотрены другие условия.

4. На какой срок отстраняется работник от работы в связи с отказом или уклонением от вакцинации против COVID-19?

С учетом норм приказа Министерства здравоохранения Украины от 04 октября 2021 года № 2153, фактом, обуславливающим окончание срока отстранения работника от работы, является:

• окончание действия карантина, установленного Кабинетом Министров Украины с целью предотвращения распространения на территории Украины острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, или

• получение работником обязательной профилактической прививки против острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2.

5. Может ли работодатель взять на работу работника на место временно отстраненного работника?

Кассационный гражданский суд Верховного Суда в своем постановлении от 29 апреля 2021 года по делу № 266/3163/16-ц указал, что при заключении трудового договора на определенный срок этот срок устанавливается согласованием сторон и может определяться как конкретным сроком, так и временем наступления определенного события (например, возвращение на работу работницы из отпуска по беременности, родам и уходу за ребенком; лица, уволившегося с работы в связи с призывом на действительную срочную военную или альтернативную службу, избрание народным депутатом или на выборную должность (или выполнение определенного объема работ).

В соответствии с пунктом 2 части первой статьи 36 Кодекса законов о труде Украины основанием прекращения трудового договора является окончание срока трудового договора (пункты 2, 3 статьи 23), кроме случаев, когда трудовые отношения фактически продолжаются и ни одна из сторон не потребовала их прекращения. В норме права предусмотрено основание прекращения трудового договора, заключавшегося на определенный срок. А именно: в тех случаях, когда трудовой договор заключался до наступления определенного факта, такой договор считается заключенным на определенный срок. Следовательно, наступление обусловленного факта является основанием для прекращения трудового договора в связи с окончанием срока.¹

Поэтому на период отстранения основного работника на его должность может быть принят по срочному трудовому договору другой работник, получивший обязательную профилактическую прививку против острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2. Работник, заключивший срочный трудовой договор, после окончания срока отстранения основного работника подлежит увольнению.

6. Можно ли оформить простой невакцинированных работников? Как оплачивать такой простой?

Законодательством о труде не запрещается оформлять простой в зависимости от обстоятельств, которые делают невозможным выполнение работником работы из-за отсутствия у работников профилактических прививок против острой респираторной болезни COVID-19.

Согласно статье 34 КЗоТ простой — это остановка работы, вызванная отсутствием организационных или технических условий, необходимых для выполнения работы, неотвратимой силой или другими обстоятельствами.²

Действующим законодательством четко не регламентирован порядок и условия введения простоя. В коллективном договоре предприятия (учреждения) устанавливаются взаимные обязательства сторон по регулированию производственных, трудовых, социально-экономических отношений, в частности, вопрос оплаты труда, режима работы, продолжительности рабочего времени и отдыха (статья 13 КЗоТ).

В зависимости от обстоятельств, приводящих к невозможности выполнения работниками работ, может быть введен как простой всего предприятия (учреждения), так и его отдельных структурных подразделений или работников. Статьей 113 КЗоТ установлено, что время простоя не по вине работника, в том числе на период объявления карантина, установленного Кабинетом Министров Украины, оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).²

7. Мероприятия, которые целесообразно осуществить работодателю в отношении работников, подлежащих обязательным профилактическим прививкам против острой респираторной болезни COVID-19

Согласно статье 12 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» основанием для отстранения от работы является отказ или уклонение от обязательных профилактических прививок.

Учитывая изложенное, с целью минимизации негативных последствий возможных трудовых споров между работником и работодателем последнему целесообразно принять меры, направленные на содействие получению работником обязательных прививок, в частности, проинформировать всех работников под подпись о:

– необходимости получения обязательной профилактической прививки против острой респираторной болезни COVID-19;

– возможных местах (пунктах) проведения обязательной профилактической вакцинации против острой респираторной болезни COVID-19.

Также работодателю целесообразно, по возможности, осуществить мероприятия, направленные на организацию проведения обязательных профилактических прививок работников против острой респираторной болезни COVID-19.

Целью применения указанных мер и документирования соответствующих фактов, по нашему мнению, является формирование надлежащей доказательной базы отказа или уклонения от проведения прививки и подтверждение наличия оснований для применения отстранения работников от работы.

Для получения разъяснения по установлению фактов, которые могут свидетельствовать об отказе или уклонении работников от проведения обязательной профилактической прививки, целесообразно обратиться в Минздрав.

8. Можно ли в период отстранения от работы уйти в оплачиваемый отпуск?

Отстранение работника от работы является временным освобождением работника от выполнения им трудовых обязанностей, предусмотренных условиями трудового договора.

Право на отпуск зависит от времени определенных законодательством условий (количество отработанного в рабочем году времени, стаж работы, социальный статус, обучение и т. п.). Факт отстранения отсутствует среди условий, определяющих или ограничивающих право на отпуск. Поэтому при наличии у работника права на отпуск в соответствии с нормами законодательства ему могут быть предоставлены с его согласия как оплачиваемые отпуска, так и отпуска без сохранения заработной платы в соответствии со статьями 25 и 26 Закона Украины «Об отпусках».

9. Должен ли отстраненный от работы работник находиться в рабочее время на рабочем месте?

Учитывая, что Закон Украины «О защите населения от инфекционных болезней» определяет правовые, организационные и финансовые основы деятельности органов исполнительной власти, органов местного самоуправления, предприятий, учреждений и организаций, направленной на предотвращение возникновения и распространения инфекционных болезней человека, локализацию и ликвидацию их вспышек и эпидемий, устанавливает права, обязанности и ответственность юридических и физических лиц в сфере защиты населения от инфекционных болезней, отстранение работника от работы в случае отказа или уклонения от проведения обязательных профилактических прививок против острой респираторной болезни COVID-19 должно предусматривать ограничение пребывания работника его рабочем месте с целью минимизации контактов с другими работниками.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 02.11.2021

Щодо деяких питань відсторонення працівників від роботи у зв’язку з
відмовою проходити вакцинацію проти COVID-19

(Витяг)

1. Чи є вакцинація проти COVID-19 обов’язковою для всіх працівників?

Статтею 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» встановлено обов’язки громадян у сфері охорони здоров’я, серед яких, зокрема передбачено:

• піклуватись про своє здоров’я та здоров’я дітей, не шкодити здоров’ю інших громадян;
• у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов’язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Таким чином, при визначенні професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням, закон передбачає необхідність встановлення зв’язку між певним видом робіт (посад, професій) і можливістю зараження працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється Міністерством охорони здоров’я України.

Міністерство охорони здоров’я України своїм наказом від 04 жовтня 2021 р. № 2153 <…> затвердило Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 (далі — Перелік).

Згідно із Переліком обов’язковій вакцинації підлягають працівники:

1. Центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

2. Місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів.

3. Закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

При цьому працівники, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 вересня 2011 р. № 595 (у редакції наказу <…> від 11 жовтня 2019 р. № 2070), не підлягають обов’язковій вакцинації.

Враховуючи зазначене, вакцинація проти COVID-19 є обов’язковою для працівників роботодавців, які визначені Переліком.

2. Чи можуть працівника звільнити з роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації проти COVID-19?

З урахуванням норм статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» працівники юридичних осіб, визначених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 жовтня 2021 року № 2153, які відмовляються або ухиляються від щеплень, відстороняються від роботи відповідно до законодавства про працю шляхом видання роботодавцем наказу (розпорядження). Підстави для звільнення таких працівників відсутні.

3. Чи оплачується період відсторонення від роботи у зв’язку із відмовою від вакцинації проти COVID-19?

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов’язків та не виконує роботу, то за загальним правилом такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством.

Чинним законодавством прямо не передбачено обов’язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

При цьому період такого відсторонення від роботи не входить до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки.

Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця може бути передбачено інші умови.

<…>

4. На який строк відстороняється працівник від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від вакцинації проти COVID-19?

З урахуванням норм наказу Міністерства охорони здоров’я України від 04 жовтня 2021 року № 2153, фактом, який зумовлює закінчення строку відсторонення працівника від роботи, є:

• закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або
• отримання працівником обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

5. Чи може роботодавець взяти на роботу працівника на місце тимчасово відстороненого працівника?

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у своїй постанові від 29 квітня 2021 року у справі № 266/3163/16-ц зазначив, що при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, пологах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи у зв’язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. У нормі права передбачено підставу припинення трудового договору, що укладався на певний строк. А саме: у тих випадках, коли трудовий договір укладався до настання певного факту, такий договір вважається укладеним на певний строк. Отже, настання обумовленого факту є підставою для припинення трудового договору у зв’язку із закінченням строку.¹

Тому на період відсторонення основного працівника на його посаду може бути прийнято за строковим трудовим договором іншого працівника, який отримав обов’язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Працівник, який уклав строковий трудовий договір, після закінчення строку відсторонення основного працівника підлягає звільненню.

6. Чи можна оформити простій невакцинованих працівників? Як оплачувати такий простій?

Законодавством про працю не забороняється оформлювати простій з огляду на обставини, які унеможливлюють виконання працівником роботи через відсутність у працівників профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Згідно зі статтею 34 КЗпП простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.²

Чинним законодавством чітко не регламентовано порядку та умов запровадження простою. У колективному договорі підприємства (установи) встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, питання оплати праці, режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку (стаття 13 КЗпП).

В залежності від обставин, які призводять до неможливості виконання працівниками робіт, може бути запроваджений як простій всього підприємства (установи), так і його окремих структурних підрозділів чи працівників. Статтею 113 КЗпП встановлено, що час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).²

7. Заходи, які доцільно здійснити роботодавцю відносно працівників, які підлягають обов’язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19

Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» підставою для відсторонення від роботи є відмова або ухилення від обов’язкових профілактичних щеплень.

З огляду на викладене, з метою мінімізації негативних наслідків можливих трудових спорів між працівником та роботодавцем останньому доцільно вжити заходів, спрямованих на сприяння отриманню працівником обов’язкових щеплень, зокрема проінформувати всіх працівників під підпис про:

– необхідність отримання обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19;

– можливі місця (пункти) проведення обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Також роботодавцеві доцільно за можливості здійснити заходи, спрямовані на організацію проведення обов’язкових профілактичних щеплень працівників проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Метою застосування зазначених заходів та документування відповідних фактів, на нашу думку, є формування належної доказової бази щодо відмови або ухилення від проведення щеплення та підтвердження наявності підстав для застосування відсторонення працівників від роботи.

Для отримання роз’яснення щодо встановлення фактів, які можуть свідчити про відмову або ухилення працівників від проведення обов’язкового профілактичного щеплення, доцільно звернутися до МОЗ.

8. Чи можна у період відсторонення від роботи піти в оплачувану відпустку?

Відсторонення працівника від роботи є тимчасовим увільненням працівника від виконання ним трудових обов’язків, передбачених умовами трудового договору.

Право на відпустку залежить від часу визначених законодавством умов (кількість відпрацьованого в робочому році часу, стаж роботи, соціальний статус, навчання тощо). Факт відсторонення відсутній серед умов, які визначають або обмежують право на відпустку. Тому у разі наявності у працівника права на відпустку відповідно до норм законодавства йому можуть бути надані за його згодою як оплачувані відпустки, так і відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25 та 26 Закону України «Про відпустки».

9. Чи має відсторонений від роботи працівник перебувати у робочий час на робочому місці?

З огляду на те, що Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов’язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, відсторонення працівника від роботи у випадку відмови або ухилення від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 має передбачати обмеження перебування працівника на його робочому місці з метою мінімізації контактів з іншими працівниками.