Робота на неповну ставку та робота на умовах неповного робочого часу: в чому різниця

Наразі термін «робота на неповну ставку» в трудовому законодавстві практично не використовується. Водночас під таким терміном слід розуміти роботу працівника, прийнятого на посаду, яку в штатному розписі підприємства розділено на дві (три і т. д.) частини (неповні ставки за посадою).

Наприклад, у штатному розписі посада «економіст» розділена на дві по 0,5 посади або на дві — 0,75 та 0,25 посади, а посада «бухгалтер» розділена на три — 0,5 посади, 0,3 посади та 0,2 посади. Частини однієї посади сукупно мають дорівнювати одиниці (повній ставці).

Розділення посади у штатному розписі застосовується у випадку, якщо роботодавець не може забезпечити працівника роботою на цій посаді на умовах повної зайнятості (повний робочий день) або в нього немає бажаючих працювати на цій посаді на умовах повної зайнятості, але є дві (три і т. д.) особи, які бажають працювати на цій посаді лише на умовах неповної зайнятості (неповний робочий день).

Наприклад, якщо роботодавець може забезпечити працівника роботою на посаді тільки половину робочого дня, то він може у штатному розписі цю посаду розділити на дві по 0,5 посади. За такого розділення посади працівника приймають на роботу тільки на одну частину посади — на 0,5 посади, а інша частина посади буде вакантною.

Робота на неповну ставку завжди передбачає роботу з неповним робочим днем з тривалістю робочого дня пропорційно ставці за посадою. Наприклад, якщо тривалість робочого дня на підприємстві становить 8 робочих годин, а працівника прийнято на роботу на 0,75 посади, то він має працювати кожного робочого дня 6 годин (8 р. г. х 0,75).

Фактично робота на неповну ставку є різновидом роботи на умовах неповного робочого дня, яка регламентується статтею 56 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

На практиці працівник може працювати одночасно з неповним робочим днем і неповним робочим тижнем (зокрема, за 5-денного робочого тижня і 8-годинного робочого дня на підприємстві працювати 3 робочих дні на тиждень з 4-годинним робочим днем).

Працівник, який планує працювати з неповним робочим днем, може прийматися на роботу як на повну посаду, так і на частину розділеної посади.

Оплата праці при роботі на умовах неповного робочого часу провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч. друга ст. 56 КЗпП).¹

Наприклад, якщо працівника відповідно до штатного розпису прийнято на роботу на 0,75 посади (він має працювати кожного робочого дня 6 годин замість 8 годин), а оклад за повною посадою працівника становить 12 000 грн, то оклад працівника, обчислений пропорційно індивідуальній нормі праці (ставці за посадою), становить 9000 грн (12 000 грн х 0,75). Такий оклад виплачується працівнику щомісяця за умови виконання індивідуальної норми праці незалежно від кількості робочих днів у місяці, на відміну від роботи на умовах неповного робочого тижня, коли місячна заробітна плата може бути різною, оскільки залежить від кількості робочих днів у конкретному місяці.