Оплата за роботу у вихідний день, якщо працівник також виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника

Відповідно до статті 72 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 КЗпП.

З норм статті 107 КЗпП випливає, що робота у вихідний день оплачується у подвійному розмірі:

– працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

– відрядникам — за подвійними відрядними розцінками.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний день.

Враховуючи вищевикладене, подвійна оплата за роботу у вихідний день поширюється тільки на годинні/денні ставки або відрядні розцінки і не поширюється на інші виплати працівникам. Такі інші виплати, які обчислюються виходячи з розміру тарифної ставки (посадового окладу), нараховуються на одинарну тарифну ставку (посадовий оклад) працівника.¹ Премії можуть нараховуватися на подвійну оплату, якщо це передбачено колективним договором (Положенням про преміювання).

Згідно зі статтею 105 КЗпП працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Отже, порядок виплати та розмір доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника мають бути встановлені у колективному договорі, а за його відсутності — іншому локальному документі підприємства або окремому наказі керівника.²

Зазвичай у наказі про доручення співробітнику виконувати обов’язки тимчасово відсутнього працівника зазначається, які саме «чужі» обов’язки він має виконувати, при цьому доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника виплачується за робочі дні, в які співробітник поряд з виконанням основних обов’язків виконував обов’язки тимчасово відсутнього працівника.

Таким чином, якщо в наказі про залучення працівника до роботи у вихідний день зазначено, що в цей день він має виконувати обов’язки лише за основною посадою, то за роботу в такий день доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника не виплачується.

Якщо в наказі про залучення працівника до роботи у вихідний день зазначено, що в цей день він має виконувати обов’язки як за основною посадою, так і обов’язки тимчасово відсутнього працівника, то за роботу у вихідний день працівнику має бути виплачена доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, в тому числі вона може бути виплачена в подвійному розмірі (як і оплата за виконання основної роботи), але про це потрібно зазначити в наказі про залучення до роботи у вихідний день.

Наприклад, якщо оклад працівника становить 14 000 грн, оклад тимчасово відсутнього працівника — 12 000 грн, доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника становить 30% окладу відсутнього працівника, норма робочого часу в травні — 176 робочих годин, працівник відпрацював у свій вихідний день 24 травня 6 годин, в тому числі згідно з наказом про залучення до роботи у вихідний день виконував обов’язки тимчасово відсутнього працівника з оплатою такої додаткової роботи в подвійному розмірі, то за роботу у вихідний день працівнику мають бути нараховані:

– оплата за виконання основних обов’язків у розмірі:

14 000 грн : 176 р. г. х 6 відпрац. г. х 2 = 954,55 грн;

– доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі:

(12 000 грн х 30%) : 176 р. г. х 6 відпрац. г. х 2 = 245,45 грн