Порядок нарахування і виплати відпускних

Згідно зі статтею 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням, зокрема, оплачуваної щорічної відпустки.

Види відпусток, які підлягають оплаті, визначені Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП), Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 74 КЗпП та статтею 2 Закону про відпустки встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі — роботодавці), надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки¹ із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Крім того, підлягають оплаті відпустки у зв’язку з навчанням, творча відпустка, відпустка у зв’язку з усиновленням дитини, додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, відпустка при народженні дитини (ст. 13–16, 18-1, 19, 19-1 Закону про відпустки).

Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях визначаються трудовим та/або колективним договором (ст. 16-1 Закону про відпустки, п. 7 Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 565).

Оплата всіх вищезазначених відпусток здійснюється за рахунок коштів підприємств, призначених для оплати праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники (ч. перша ст. 23 Закону про відпустки).

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання (ч. друга ст. 23 Закону про відпустки).

Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, в т. ч. оплата додаткових днів щорічної відпустки, що передбачені колективним (трудовим) договором і надаються понад встановлену законодавством тривалість щорічної відпустки, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до бюджету, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел (ч. третя ст. 23 Закону про відпустки).

Звертаємо увагу, що додаткові відпустки, що надаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорій 1 і 2 (далі — «чорнобильці») згідно з пунктом 22 частини першої статті 20 та пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-XII, не належать до щорічних відпусток², оплачуються за рахунок коштів державного бюджету, які перераховуються роботодавцям органами соціального захисту населення відповідно до положень Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936.

Крім того, не належить до щорічних відпусток оплачувана за рахунок роботодавця додаткова відпустка із збереженням заробітної плати, що надається учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 № 3551-XII (далі — Закон № 3551), особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, тривалістю 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП, ст. 16-2 Закону про відпустки, п. 12 ст. 12, п. 17 ст. 13 Закону № 3551).³

Нарахування працівникам заробітної плати за період будь-якої оплачуваної відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за час якої нараховується допомога по вагітності та пологах, що виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України), а також грошової компенсації за невикористану відпустку⁴ (далі разом — відпускні) здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «а» пункту 1 цього Порядку.

Виходячи з положень розділів ІІ – ІV Порядку № 100 алгоритм проведення розрахунків при нарахуванні відпускних включає декілька етапів (див. схему).

Алгоритм нарахування оплати за час відпустки

Визначення розрахункового періоду

↓

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

↓

Визначення кількості календарних днів в розрахунковому періоді

↓

Обчислення середньоденної заробітної плати

↓

Визначення суми відпускних

Зупинимося детально на кожному з вище зазначених етапів нарахування відпускних, а також розглянемо на конкретних прикладах порядок розрахунку суми відпускних.

Визначення розрахункового періоду

Розрахунковий період для нарахування відпускних залежить від тривалості роботи працівника у роботодавця. Так, якщо період роботи працівника у роботодавця становить більше одного року, то обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунковим періодом для нарахування відпускних є останні 12 календарних місяців роботи працівника у роботодавця.

Наприклад, якщо працівнику відпустка надається з 16 червня 2025 року, то розрахунковим періодом є період з 1 червня 2024 року по 31 травня 2025 року.

Для співробітника, який пропрацював у роботодавця менше року, розрахунковим періодом є період з першого числа місяця після оформлення (прийняття) на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 14 жовтня 2024 року, а відпустка йому надається з 23 червня 2025 року, розрахунковим періодом буде період з 1 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року (7 календарних місяців роботи).

Якщо працівника прийнято на роботу з першого календарного дня місяця, то цей місяць враховується (включається до розрахункового періоду) при обчисленні середньої заробітної плати для оплати часу відпустки.

Якщо працівника прийнято на роботу не з першого календарного, а з першого робочого дня місяця, встановленого графіком роботи підприємства, то цей місяць також враховується (включається) до розрахункового періоду як повний місяць (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 3 червня 2024 року (перший робочий день червня на підприємстві, оскільки 1 і 2 червня (субота і неділя) — вихідні дні підприємства), а відпустка надається йому з 26 травня 2025 року, то розрахунковим періодом є період з 1 червня 2024 року по 30 квітня 2025 року, тобто весь червень 2024 року (в т. ч. 1 і 2 червня) включається до розрахункового періоду, який становить 11 календарних місяців (див. приклад 2 нижче).

Для працівників з відрядною оплатою праці у разі відсутності оперативних даних для розрахунку їхньої заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду такий місяць може замінюватись іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. дев’ятий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівнику-відряднику надається щорічна основна відпустка з понеділка 2 червня 2025 року (розрахунковий період: з 1 червня 2024 року по 31 травня 2025 року), але на момент нарахування відпускних, які повинні бути виплачені не пізніше п’ятниці 30 травня (до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором), ще не відомий розмір його заробітної плати за травень 2025 року (останній місяць розрахункового періоду), то замість заробітної плати за цей місяць можна використати заробітну плату за місяць, що безпосередньо передує розрахунковому періоду, тобто за травень 2024 року. При цьому в подальшому перерахунок відпускних не провадиться.

Якщо працівник відпрацював у роботодавця менше ніж календарний місяць, то розрахункового періоду не буде. В цьому випадку середня заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100). Тобто розрахунок відпускних здійснюється виходячи з установлених працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, якщо вони не менше мінімальної заробітної плати. Це стосується, наприклад, випадку, коли працівника прийнято на роботу 5 травня 2025 року, а вже 20 червня 2025 року він звільняється (немає відпрацьованого повністю календарного місяця).

Якщо працівнику, якому встановлено неповний робочий тиждень з 3 робочими днями у понеділок, середу і п’ятницю, надається оплачувана відпустка з 9 червня 2025 року, при цьому він був прийнятий на роботу 2 жовтня (середа) 2024 року — його перший робочий день в жовтні відповідно до індивідуального графіка роботи, але який є другим робочим днем жовтня підприємстві (перший робочий день жовтня на підприємстві — 1 жовтня — вівторок), то жовтень 2024 року не включається до розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних працівнику в червні 2025 року. В цьому випадку розрахунковим періодом у працівника є період з 1 листопада 2024 року по 31 травня 2025 року (7 місяців).

Якщо працівник прийнятий на роботу з першого календарного або робочого дня місяця, а звільняється в останній календарний або робочий день цього ж місяця (фактично він відпрацював усі робочі дні місяця), то розрахункового періоду у нього не буде, оскільки місяць, в якому працівник звільняється, не включається до розрахункового періоду.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 1 липня 2025 року (перший календарний і робочий день місяця), а звільняється він 31 липня 2025 року (останній календарний і робочий день місяця), то для нарахування йому грошової компенсації за невикористані дні відпустки липень не є місяцем розрахункового періоду (в даному випадку відсутній розрахунковий період).

Якщо працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, відпрацював весь цей місяць, але вирішив звільнитися, при цьому з 1 числа наступного місяця йому надаються невикористані дні щорічної відпустки з наступним звільненням (останній день відпустки є днем звільнення — ч. перша ст. 3 Закону про відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць, який працівник відпрацював повністю і який передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу в понеділок 2 червня 2025 року (перший робочий день місяця), але в кінці цього місяця він вирішив звільнитися, відпрацювавши по 30 червня, а з 1 липня йому за бажанням надано 2 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки із днем звільненням 2 липня (останній день відпустки), то розрахунковий період для нарахування відпускних включає один місяць — червень.

Якщо працівнику на підставі одного наказу керівника надається одна (загальна) щорічна основна відпустка за попередній і поточний робочі роки (наприклад, з 9 червня по 26 липня 2025 року надається щорічна основна відпустка загальною тривалістю 48 календарних днів (далі — к. д.), в тому числі 24 к. д. за попередній робочий рік з 15.01.2024 по 14.01.2025 та 24 к. д. за поточний робочий рік з 15.01.2025 по 14.01.2026), то для такої відпустки розрахунковий період для нарахування відпускних буде єдиним (червень 2024 року – травень 2025 року).

Якщо за суміжні два робочі роки працівнику надаються дві щорічні основні відпустки поспіль (одна за іншою) на підставі двох наказів керівника підприємства (по кожній відпустці виданий окремий наказ), при цьому вони починаються в різних місяцях (наприклад, першу відпустку за робочий рік з 20.07.2024 по 19.07.2025 надано працівнику з 8 по 31 липня, а другу відпустку за робочий рік з 20.07.2025 по 19.07.2026 надано з 1 по 24 серпня), в тому числі якщо між відпустками є розрив з вихідними днями (наприклад, першу відпустку надано з 16 липня по 8 серпня, а другу відпустку надано через 2 вихідних дні (9 і 10 серпня — субота і неділя) з 11 серпня по 3 вересня 2025 року), то розрахункові періоди будуть різними (для першої відпустки: липень 2024 року – червень 2025 року; для другої відпустки: серпень 2024 року – липень 2025 року).

Також окремо визначаються розрахункові періоди при наданні працівнику поспіль оплачуваних відпусток різних видів.

Наприклад, якщо працівнику одним наказом керівника підприємства надаються три відпустки різних видів поспіль: спочатку щорічна основна відпустка з 30 травня по 22 червня (24 к. д.), одразу після неї — соціальна додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, з 23 червня по 2 липня (10 к. д.), а одразу після неї — «чорнобильська» відпустка з 3 по 18 липня (14 р. д. або 16 к. д.), то враховуючи, що такі відпустки починаються в різних місяцях (щорічна відпустка — в травні, соціальна відпустка — в червні, «чорнобильська» відпустка — в липні), розрахункові періоди будуть різними: для щорічної відпустки: травень 2024 року – квітень 2025 року; для соціальної відпустки: червень 2024 року – травень 2025 року; для «чорнобильської» відпустки: липень 2024 року – червень 2025 року.

Таким чином, розрахунковий період залежить не від місяця видання наказу про надання відпустки, а від того, в якому календарному місяці згідно з наказом керівника працівнику надається (починається) відпустка.⁵ При цьому одним наказом працівнику може бути надано щорічну основну (додаткову) відпустку за декілька робочих років (за поточний та попередні робочі роки).

Якщо щорічна відпустка була перервана хворобою, після якої друга частина (продовження) відпустки почалася в наступному місяці, то відпускні за цю (продовжену) частину відпустки розраховуються виходячи з нового розрахункового періоду (див. приклад 19 нижче).⁶

Періоди, які виключаються з розрахункового періоду

Згідно з абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (див. приклади 6–10 нижче).

Вищенаведені норми стосуються, наприклад, випадків, коли:

• працівник проходив військову службу в особливий період і за ним не зберігався середній заробіток за місцем роботи (починаючи з 19 липня 2022 року, крім випадків, коли середній заробіток нараховувався працівнику за рішенням роботодавця);⁷

  ⁷ Див. роз’яснення Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці від 08.05.2023  в журналі «Все про працю і зарплату» № 4/2023, стор. 118.

• працівник з незалежних від нього причин працював у режимі неповного робочого тижня (з ініціативи роботодавця наказом був переведений на роботу з неповним робочим тижнем у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою протягом нормальної тривалості робочого тижня);⁸

  ⁸ Див. лист Мінекономіки від 05.04.2021  № 4711-06/20683-09 та від 05.01.2021  № 4709-06/235-07  в журналі «Все про працю і зарплату» № 8/2021, стор. 101, та № 2/2021, стор. 125, лист Мінекономіки від 01.04.2021  № 4711-06/19889-07, листи Мінпраці від 25.05.2009  № 294/13/84-09, від 21.05.2009  № 279/13/84-09, від 07.08.2009  № 472/13/84-09 та від 12.03.2007  № 66/06/186-07.

• був оформлений простій, але не з вини працівника, а за рішенням роботодавця, та за працівником частково зберігалася заробітна плата в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки відповідно до частини першої статті 113 КЗпП, але нижче заробітної плати, яка виплачувалася працівникові до запровадження простою (наприклад, за період простою виплачувався оклад, але не виплачувалася надбавка за вислугу років);⁹

  ⁹ Див. листи Мінекономіки від 08.02.2021 № 4708-06/7891-09 та від 04.08.2020 № 3511-06/48200-07 в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 126, та № 4/2021, стор. 110.

• працюючим учням та студентам відповідно до статей 209 та 218 КЗпП надавалися вільні від роботи дні, що оплачуються у розмірі 50% заробітної плати;
• працівнику надавалися відпустки без збереження заробітної плати відповідно до статей 25, 26 Закону про відпустки та інших нормативно-правових актів;¹⁰

  ¹⁰ Див. листи Мінсоцполітики від 23.04.2018 № 659/0/101-18, від 12.01.2016 № 4/13/116-15 та від 26.11.2012 № 1203/13/84-12 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 6/2018, стор. 114, № 2/2015, стр. 115, та № 1/2013, стор. 124, а також листи Мінпраці від 07.08.2009 № 472/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09 та роз’яснення Мінпраці від 21.07.97 № 04-3022.

• працівник перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;¹¹

  ¹¹ Див. також лист Мінсоцполітики від 25.12.2015 № 1675/13/84-15 в журналі «Все про працю і зарплату» № 5/2016, стор. 114.

• працівник доглядав хвору дитину без нарахування «лікарняних» (на підставі довідки, виданої медичною установою);
• працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності без нарахування «лікарняних» (від моменту направлення до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — ЕКОПФО) документів до дати огляду працівника ЕКОПФО);
• дію трудового договору з працівником було призупинено під час воєнного стану;
• працівник виконував роботу, проте документи про нараховану йому заробітну плату (зарплатна відомість, табель обліку робочого часу тощо) втрачені (відсутні) внаслідок ведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Якщо в розрахунковому періоді працівник не працював з власної вини (не згідно із законодавством), внаслідок чого за ним не зберігалася заробітна плата (мали місце простій з вини працівника або відсторонення його від роботи керівником у випадках, передбачених статтею 46 КЗпП (наприклад, при появі на роботі у стані алкогольного сп’яніння), невихід на роботу під час воєнного стану з нез’ясованих причин або за самостійним рішенням (код у табелі «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин або «І» — інші причини неявок), прогул тощо), то такий період (календарні дні) не виключається з розрахункового періоду.

Також не виключаються з розрахункового періоду не відпрацьовані працівником робочі (календарні) дні підприємства у зв’язку з тим, що з ініціативи працівника йому роботодавцем був встановлений неповний робочий тиждень.⁸

Якщо в розрахунковому періоді працівник не працював, але за ним повністю зберігалася заробітна плата (наприклад, за час простою виплачувались оклад, надбавки, доплати тощо) або зберігався середній заробіток (за період відпустки, в тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами¹¹, за час відрядження, виконання державних і громадських обов’язків, дні медогляду в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи тощо), то такий період не виключається з розрахункового періоду (див. приклади 16–18 нижче).

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, визначені в пункті 3 Порядку № 100, а які не враховуються при такому обчисленні — в пункті 4 зазначеного Порядку (див. таблицю).

Виплати, які враховуються і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

Виплати, які НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (п. 4 Порядку № 100)

• Основна заробітна плата; • Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати та інші); – виробничі премії (за певним механізмом); – індексація; – середня заробітна плата, що зберігається за працівником у випадках, передбачених законодавством (за час оплачуваних відпусток, службових відряджень, виконання державних і громадських обов’язків, дні медобстеження (медогляду) в установах охорони здоров’я, дні звільнення працівників-донорів від роботи, вимушеного прогулу тощо); • Інші заохочувальні та компенсаційні виплати (заохочувальні виплати за певним механізмом); • Допомога по тимчасовій непрацездатності; • Допомога по вагітності та пологах

• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; • Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, миючих та знешкоджуючих засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; • Виплати, пов’язані із святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати; • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Винагороди державним виконавцям; • Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт (абз. другий п. 3 Порядку № 100).

При обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Врахування премій і винагород

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії, що належать до заробітної плати, а премії, зазначені в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії до розрахунку є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання). Постійними преміями є, зокрема, виробничі премії, що відносяться до додаткової заробітної плати, а постійними винагородами є, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, за вислугу років, що відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат фонду оплати праці (пп. 2.2.2, 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5; далі — Інструкція № 5).¹²

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не належить до одноразових виплат.¹²

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих разових доручень може виплачуватися одноразова премія) або не передбачена колективним договором (Положенням про преміювання), але виплачується відповідно до окремого наказу керівника підприємства за виконання разового доручення, то вона (незалежно від її розміру та порядку обчислення) вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹²

Що стосується механізму врахування премій та винагород при обчисленні середньої заробітної плати, то відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Таким чином, премії (винагороди) відносяться до місяця, в якому вони нараховані, а також до наступних місяців, якщо вони нараховувалися за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо). Тобто премії, нараховані (виплачені) у поточному місяці за попередній період (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані, а для розрахунку частин сум премії (винагороди), які відносяться до поточного та наступних місяців, необхідно використовувати кількість відпрацьованих робочих днів у періоді (місяці, кварталі, півріччі, році), за який вони нараховані, та у місяцях, до яких відноситься сума премії (винагороди). При цьому спочатку необхідно обчислити суму премії (винагороди), що припадає на один відпрацьований день у періоді, за який премія (винагорода) нарахована (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), а потім така денна премія (денна винагорода) множиться на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, що включається до розрахункового періоду, починаючи з місяця нарахування премії (винагороди). При цьому якщо період, за який нараховано премію (винагороду), відпрацьований неповністю, а розрахункова сума місячної премії (винагороди), нарахованої за попередній місяць, або розрахункова загальна сума премії (винагороди), нарахованої за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо), більша за фактично нараховану суму премії (винагороди), то враховується не розрахункова (розрахункова загальна), а фактично нарахована сума премії (винагороди) (див. приклади 12–14 нижче).

Розглянемо детально порядок врахування премій (винагород) залежно від періоду, за який вони нараховані (виплачені).

1. Врахування місячних премій (винагород).

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці за поточний місяць, то оскільки місяць нарахування премії та місяць, за який нараховано премію, збігаються, зазначена премія у повній сумі включається до заробітку поточного місяця (в якому вона нарахована). Тобто місячні премії, які нараховуються (виплачуються) місяць в місяць, завжди враховуються у місяці нарахування всією сумою незалежно від відпрацьованого часу в такому місяці.

Наприклад, якщо місячну премію нараховано у червні за червень, то вона в повній сумі включається до заробітку червня (в якому вона нарахована).

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці за попередній місяць, вона включається в заробіток поточного місяця (в якому вона нарахована). Для визначення частини зазначеної премії, що включається до заробітку поточного місяця, необхідно спочатку суму премії поділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована. Отримана розрахункова сума враховується у повному обсязі, якщо місяць, за який нараховано премію, відпрацьований повністю. Якщо ж місяць, за який нарахована премія, відпрацьований частково (неповністю), при цьому розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії, то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний місяць у наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, при цьому у травні 2025 року працівник відпрацював 17 з 22 робочих днів (відпрацював місяць частково, бо з 12 по 16 травня хворів), у червні відпрацював 21 робочий день, і йому в червні нараховано премію за травень в сумі 2318,18 грн (12 000 грн х 25% : 22 р. д. х 17 відпрац. д.), то розрахункова сума зазначеної місячної премії, яка включається до заробітку червня, становить:

2318,18 грн : 17 відпрац. д. (травень) х 21 відпрац. д. (червень) = 2863,63 грн

Оскільки місяць, за який нараховано премію, — травень відпрацьований працівником частково (неповністю), а розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії (2863,63 грн > 2318,18 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних, коли до розрахункового періоду включається червень, враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії за травень — 2318,18 грн.

Якщо вищевказаному працівнику в липні буде нараховано місячну премію за червень, який ним відпрацьований повністю — 21 робочий день, в сумі 3000 грн (12 000 грн х 25%), при цьому працівник у липні відпрацює лише 8 з 23 робочих днів (з 7 по 27 липня він буде у відпустці без збереження заробітної плати), то частина зазначеної місячної премії, що включається до заробітку липня, становитиме:

3000 грн : 21 відпрац. д. (червень) х 8 відпрац. д. (липень) = 1142,86 грн

Отже, під час обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних, коли до розрахункового періоду включається липень, враховується не фактично нарахована, а розрахункова сума (частина) премії за червень, нарахована в липні, — 1142,86 грн.

2. Врахування квартальних премій (винагород).

Якщо премія за І квартал, що включає 3 місяці (січень, лютий і березень), нарахована у березні (останній місяць І кварталу), то така премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — березня, а саме включається до заробітку березня, квітня і травня.

Якщо премія за І квартал, що включає 3 місяці (січень, лютий і березень), нарахована у першому місяці наступного кварталу — квітні, то така премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня.

Для визначення частини квартальної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо квартал, за який нараховано премію, відпрацьований працівником неповністю, а розрахункова загальна сума квартальної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму квартальної премії, то враховується не розрахункова загальна, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал у першому місяці наступного кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у І кварталі 2025 року відпрацював 44 з 64 робочих днів за графіком роботи підприємства в цьому кварталі (з 13 по 24 січня працівник хворів, а з 3 по 16 березня перебував у відпустці без збереження заробітної плати), а також відпрацював у квітні 14 робочих днів (у період з 21 по 30 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), у травні — 17 робочих днів (у період з 19 по 25 травня працівник хворів), у червні — 21 робочий день, та працівникові у квітні нараховано премію за І квартал (за 3 місяці: січень, лютий і березень) в сумі 10 312,50 грн (15 000 грн : 64 р. д. х 44 відпрац. д.), то зазначена квартальна премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому І кварталі становить 234,38 грн (10 312,50 грн : 44 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до квітня: 234,38 грн х 14 відпрац. д. = 3281,32 грн;

– до травня: 234,38 грн х 17 відпрац. д. = 3984,46 грн;

– до червня: 234,38 грн х 21 відпрац. д. = 4921,98 грн.

Якщо працівнику щорічну відпустку буде надано в липні 2025 року (розрахунковий період: липень 2024 року – червень 2025 року), то загальна розрахункова сума премії за І квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становитиме:

3281,32 грн (квітень) + 3984,46 грн (травень) + 4921,98 грн (червень) = 12 187,76 грн

Оскільки І квартал 2025 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (12 187,76 грн > 10 312,50 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у липні враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за І квартал 2025 року — 10 312,50 грн.

Трапляються випадки, коли у звітному кварталі, за який нараховується квартальна премія, працівник відпрацював не всі місяці цього кварталу (наприклад, відпрацював два або лише один місяць кварталу). В цьому випадку квартальна премія все одно розподіляється на 3 місяці, починаючи з місяця, в якому вона нарахована. При цьому можлива ситуація, коли до розрахункового періоду для нарахування відпускних включаються не 3 місяці, а 2 місяці або 1 місяць, до яких відноситься квартальна премія.

Наприклад, на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал в останньому місяці цього ж кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у ІІ кварталі 2025 року відпрацював 35 з 65 робочих днів за графіком роботи у цьому кварталі (з 1 квітня по 12 травня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати). Працівник відпрацював у червні 21 робочий день, у липні — 16 робочих днів (у період з 23 по 31 липня працівник хворів), у серпні — 3 робочих дні (у період з 6 по 29 серпня працівник перебував у щорічній основній відпустці). У червні працівнику нараховано премію за ІІ квартал, який включає 3 місяці (квітень, травень, червень), в сумі 7538,46 грн (14 000 грн : 65 р. д. х 35 відпрац. д.). Ця квартальна премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається до заробітку червня, липня і серпня.

У цьому випадку денна премія у відпрацьованому ІІ кварталі становить 215,38 грн (7538,46 грн : 35 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до червня: 215,38 грн х 21 відпрац. д. = 4522,98 грн;

– до липня: 215,38 грн х 16 відпрац. д. = 3446,08 грн;

– до серпня: 215,38 грн х 3 відпрац. д. = 646,14 грн.

Працівнику щорічна основна відпустка надається з 6 по 29 серпня 2025 року (розрахунковий період: серпень 2024 року – липень 2025 року), тому з перерахованих вище частин премії при нарахуванні відпускних не враховується частина премії, що відноситься до серпня (646,14 грн), оскільки цей місяць не включається до розрахункового періоду.

При наданні відпустки в серпні загальна розрахункова сума премії за ІІ квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:

4522,98 грн (червень) + 3446,08 грн (липень) = 7969,06 грн

Оскільки ІІ квартал 2025 року працівник відпрацював частково (неповністю: відпрацював лише 35 з 65 робочих днів), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (7969,06 грн > 7538,46 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається в серпні, враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за ІІ квартал — 7538,46 грн.

3. Врахування піврічних премій (винагород).

Якщо виробнича премія за ІІ півріччя, що включає 6 місяців (з липня по грудень), нарахована у грудні (останній місяць ІІ півріччя), то така премія включається до заробітку 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована — грудня, а саме включається до заробітку грудня, січня, лютого, березня, квітня і травня.

Якщо виробнича премія за I півріччя, що включає 6 місяців (з січня по червень), нарахована у липні, але працівник весь квітень і весь травень перебував у відпустці без збереження заробітної плати та у цих місяцях немає відпрацьованих днів, відповідно, за квітень і травень піврічна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні лише у 4 місяцях І півріччя — січень, лютий, березень і червень, то така піврічна премія все одно включається до заробітку 6 місяців (не 4 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається до заробітку липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня.

Для визначення частини піврічної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у півріччі, за яке вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо півріччя, за яке нараховано премію, відпрацьовано працівником неповністю, загальна розрахункова сума піврічної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму піврічної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітне півріччя у першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі, при цьому працівник у ІІ півріччі 2024 року відпрацював 90 з 132 робочих днів за графіком роботи у цьому півріччі (весь вересень (21 робочий день) не відпрацьований через хворобу і весь листопад (21 робочий день) не відпрацьований через перебування у відпустці без збереження заробітної плати), а також відпрацював у січні 23 робочих дні, лютому — 20 робочих днів, березні — 21 робочий день, квітні — 0 робочих днів (у період з 1 по 30 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), травні — 22 робочих дні, червні — 18 робочих днів (у період з 18 по 20 червня працівник хворів), і йому в січні 2025 року нараховано премію за ІІ півріччя 2024 року, що включає 6 місяців (з липня по грудень), в сумі 8181,82 грн (12 000 грн : 132 р. д. х 90 відпрац. д.), то зазначена піврічна премія включається до заробітку 6 місяців (незважаючи на те, що у ІІ півріччі 2024 року відпрацьовано лише 4 місяці), починаючи з місяця, в якому премія нарахована, — січня, а саме включається до заробітку січня, лютого, березня, квітня, травня і червня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІ півріччі становить 90,91 грн (8181,82 грн : 90 відпрац. д.), а частини піврічної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до січня: 90,91 грн х 23 відпрац. д. = 2090,93 грн;

– до лютого: 90,91 грн х 20 відпрац. д. = 1818,20 грн;

– до березня: 90,91 грн х 21 відпрац. д. = 1909,11 грн;

– до квітня: 90,91 грн х 0 відпрац. д. = 0 грн;

– до травня: 90,91 грн х 22 відпрац. д. = 2000,02 грн;

– до червня: 90,91 грн х 18 відпрац. д. = 1636,38 грн.

Працівнику щорічна основна відпустка надається в липні 2025 року (розрахунковий період: липень 2024 року – червень 2025 року), тому загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2024 року, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:

2090,93 грн (січень) + 1818,20 грн (лютий) + 1909,11 грн (березень) + 0 грн (квітень) + 2000,02 грн (травень) + 1636,38 грн (червень) = 9454,64 грн

Оскільки ІІ півріччя 2024 року працівник відпрацював частково (неповністю: відпрацював лише 90 з 132 робочих днів), а загальна розрахункова сума піврічної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (9454,64 грн > 8181,82 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається в липні, враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за ІІ півріччя 2024 року — 8181,82 грн.

4. Врахування річної винагороди.

Якщо в січні 2025 року працівникові нараховано річну винагороду за 2024 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), то така річна винагорода включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — січня 2025 року, а саме включається до заробітку січня – грудня 2025 року.

Якщо у березні 2025 року працівнику нараховано річну винагороду за 2024 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), то така річна винагорода включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — березня 2025 року, а саме включається до заробітку березня 2025 року – лютого 2026 року.

Якщо річну винагороду за 2024 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), нараховано в лютому 2025 року, але працівник у 2024 році весь березень перебував у відпустці без збереження заробітної плати та весь липень хворів, тобто в цих 2 місяцях у працівника немає відпрацьованих днів, відповідно, за березень та липень 2024 року річна винагорода не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному році), то така річна винагорода все одно включається до заробітку 12 місяців (не 10 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — лютого 2025 року, а саме включається до заробітку лютого 2025 року – січня 2026 року.

Для визначення частини річної винагороди, яка включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої винагороди розділити на кількість відпрацьованих днів у році, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну винагороду) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься річна винагорода (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування річної винагороди. При цьому якщо рік, за який нараховано річну винагороду, відпрацьований працівником неповністю, а загальна розрахункова сума річної винагороди, яка відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму річної винагороди, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума річної винагороди.

Наприклад, на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату річної винагороди за звітний рік у наступному році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, при цьому працівник відпрацював у 2024 році 194 з 262 робочих днів за графіком роботи (не відпрацьовано періоди з 12 по 20 лютого (7 робочих днів) через хворобу, з 1 по 31 березня (21 робочий день) та з 1 по 30 квітня (22 робочих дні) через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану, з 8 по 31 липня (18 робочих днів) через перебування у щорічній основній відпустці), а також протягом 2025 року відпрацьовано, зокрема, у лютому 15 робочих днів (з 24 по 28 лютого запроваджувався простій), березні — 0 робочих днів (весь березень був простій), квітні — 22 робочих дні, травні — 22 робочих дні, червні — 14 робочих днів (у період з 20 по 30 червня працівник хворів), липні — 23 робочих дні. Цьому працівнику в лютому 2025 року нараховано річну винагороду за 2024 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), в сумі 11 847,33 грн (16 000 грн : 262 р. д. х 194 відпрац. д.). Ця річна винагорода включається до заробітку 12 місяців (незважаючи на те, що в двох місяцях (березні та квітні) 2024 року працівник не працював), починаючи з місяця, в якому нарахована річна винагорода, — лютого 2025 року, а саме включається до заробітку лютого 2025 року – січня 2026 року. При цьому денна винагорода у відпрацьованому 2024 році становить 61,07 грн (11 847,33 грн : 194 відпрац. д.), а частини річної винагороди відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до лютого: 61,07 грн х 15 відпрац. д. = 916,05 грн;

– до березня: 61,07 грн х 0 відпрац. д. = 0 грн;

– до квітня: 61,07 грн х 22 відпрац. д. = 1343,54 грн;

– до травня: 61,07 грн х 22 відпрац. д. = 1343,54 грн;

– до червня: 61,07 грн х 14 відпрац. д. = 854,98 грн;

– до липня: 61,07 грн х 23 відпрац. д. = 1404,61 грн.

– до серпня 2025 року – січня 2026 року — шляхом множення 61,07 грн на кількість відпрацьованих робочих днів у цих місяцях.

Працівнику щорічна основна відпустка надається у серпні 2025 року (розрахунковий період: серпень 2024 року – липень 2025 року), тому загальна розрахункова сума річної винагороди за 2024 рік, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:

916,05 грн (лютий) + 0 грн (березень) + 1343,54 грн (квітень) + 1343,54 грн (травень) + 854,98 грн (червень) + 1404,61 грн (липень) = 5862,72 грн

Оскільки 2024 рік працівник відпрацював частково (неповністю: відпрацьовано лише 194 з 262 робочих днів), а загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (5862,72 грн < 11 847,33 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається у серпні 2024 року, враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 5862,72 грн.

Якщо працівнику щорічна основна відпустка надається в серпні 2025 року (розрахунковий період: серпень 2024 року – липень 2025 року), а в лютому 2024 року йому нараховувалася річна винагорода за 2023 рік, то частини такої винагороди, що припадають на місяці з серпня 2024 року по січень 2025 року, що є місяцями розрахункового періоду, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у серпні 2025 року з урахуванням вище зазначених умов (див. приклад 14 нижче).

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам щорічно матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення до відпустки, а також якщо працівникам на підставі поданих заяв виплачується разова матеріальна допомога (за сімейними обставинами, для соціально-побутових потреб тощо), то всі такі допомоги не включаються до розрахунку для нарахування відпускних, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклади 15, 16 нижче). При цьому не має значення вид матеріальної допомоги («зарплатна», що виплачується всім працівникам систематично один раз на рік, або разова, що надається окремим працівникам на підставі їхніх заяв і не належить до фонду оплати праці).¹³

Врахування відпускних і грошової компенсації за невикористану відпустку

Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

До таких виплат належать і відпускні, нараховані як за час попередньої щорічної відпустки, так і за час інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством (навчальної, творчої, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, відпустки при народженні дитини, «чорнобильської», «ветеранської», «спортивної» відпустки тощо).

Грошова компенсація за невикористану відпустку, нарахована і виплачена в розрахунковому періоді, не враховується при нарахуванні відпускних, оскільки вона вказана у складі одноразових виплат в підпункті «б» пункту 4 Порядку № 100. Але при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку суми грошової компенсації за невикористану відпустку враховуються нараховані в розрахунковому періоді відпускні за час оплачуваних відпусток.

Врахування «лікарняних» і «декретних»

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до фактичного заробітку включається допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

Отже, оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, та допомога по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, (далі разом — «лікарняні»), а також допомога по вагітності та пологах (далі — «декретні») як допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, передбачені статтями 15 і 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.¹⁴

Врахування донарахованих та «перехідних» виплат

Як зазначалося вище, при обчисленні середньої заробітної плати суми нарахованої заробітної плати (крім премій та інших заохочувальних виплат) враховуються у тому місяці, за який вони нараховані (абз. другий п. 3 Порядку № 100).

Отже, як «неперехідні» виплати (основна заробітна плата, доплати, надбавки, індексація тощо), так і «перехідні» виплати, які нараховані (донараховані) у поточному місяці за попередній місяць, відносяться до виплат попереднього місяця (за який вони нараховані).¹⁵

Що стосується «перехідних» відпускних, інших «середньозарплатних» виплат, які обчислюються відповідно до Порядку № 100, «лікарняних» та «декретних», то відповідно до підпункту 1.6.1 Інструкції № 5 нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця). Наприклад, сума нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляється пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці.

Таким чином, якщо за станом на початок (кінець) розрахункового періоду працівник перебував у відпустці, відрядженні, вимушеному прогулі, виконував державні обов’язки тощо, коли за ним зберігався середній заробіток відповідно до Порядку № 100, хворів або був у «декретній» відпустці, коли йому нараховувалися «лікарняні» або «декретні», тобто коли працівнику нараховувалися виплати, що припадають на два та більше суміжні місяці, то такі «перехідні» виплати розподіляються по місяцях, за які вони нараховані.^{16, 17}

Наприклад, якщо працівнику за поточний робочий рік надається щорічна основна відпустка з 7 липня 2025 року (розрахунковий період: з 1 липня 2024 року по 30 червня 2025 року), а в червні 2024 року (місяць, що передує розрахунковому періоду) йому були нараховані та виплачені відпускні за щорічну основну відпустку, надану за попередній робочий рік з 19 червня по 12 липня 2024 року, то частина таких відпускних за дні відпустки, що припадають на період з 1 по 12 липня 2024 року (перший місяць розрахункового періоду), враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну основну відпустку, що надається з 7 липня 2025 року.

Якщо працівнику надається щорічна основна відпустка з 16 червня 2025 року (розрахунковий період: з 1 червня 2024 року по 31 травня 2025 року), а в червні 2024 року (перший місяць розрахункового періоду) йому були нараховані та виплачені «лікарняні» за період хвороби з 22 травня по 14 червня 2024 року, то частина цих «лікарняних» за дні хвороби з 22 по 31 травня 2024 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2025 року. Водночас «лікарняні», нараховані за дні хвороби з 1 по 14 червня 2024 року (перший місяць розрахункового періоду), включаються до розрахунку (див. приклад 17 нижче).¹⁶

У випадку якщо працівниці одразу після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка), що закінчилась, наприклад, 11 червня 2025 року, надається щорічна основна відпустка з 12 червня 2025 року (розрахунковий період: з 1 червня 2024 року по 31 травня 2025 року), при цьому в місяці розрахункового періоду (лютому 2025 року) їй були виплачені «декретні» за весь період «декретної» відпустки — з 6 лютого по 11 червня 2025 року, то частина таких «декретних», виплачених за дні «декретної» відпустки з 1 по 11 червня 2025 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду), не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за щорічну відпустку, що надається в червні 2025 року. Тобто до розрахунку включаються тільки «декретні», нараховані за календарні дні, що припадають на місяці розрахункового періоду — з 6 лютого по 31 травня 2025 року (див. приклад 17 нижче).

Врахування виплат, якщо відпустка надається на початку наступного місяця

Оскільки відпускні повинні бути виплачені працівнику до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором (ст. 21 Закону про відпустки, ст. 115 КЗпП), то іноді вони нараховуються і виплачуються в місяці, що передує місяцю надання відпустки.

Наприклад, при наданні відпустки з 1 липня відпускні виплачуються не пізніше 30 червня. Враховуючи, що подією, з якою пов’язане нарахування відпускних, є відпустка, яка надається в липні, зазначені відпускні будуть відноситися до виплат за липень — місяць, в якому надано відпустку і за який нараховані відпускні (а не за червень, незважаючи на виплату відпускних в цьому місяці), при розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних до наступних відпусток.¹⁸

Якщо відпустка надається працівникові в червні 2025 року (розрахунковий період: червень 2024 року — травень 2025 року), а за 24 календарних дні попередньої щорічної відпустки, що надавалася йому з 1 червня 2024 року, відпускні були нараховані та виплачені 31 травня 2024 року (тобто в місяці — травні 2024 року, який передує розрахунковому періоду та не включається до нього), то такі відпускні включаються до заробітку червня 2024 року (тобто місяця, на який припадає початок відпустки, за яку нараховано відпускні, і місяця, що є першим місяцем розрахункового періоду) і враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для оплати відпустки, що надається в червні 2025 року.

Якщо оплачувана відпустка надається працівнику (не з відрядною оплатою праці) з 1 числа (з першого робочого дня) наступного місяця, але на момент нарахування відпускних відсутні підсумкові дані про розмір заробітної плати за останній місяць розрахункового періоду (ще не складено відомості про заробітну плату за цей місяць), то для розрахунку середньої заробітної плати спочатку можна не використовувати дані про нараховану заробітну плату за останній місяць розрахункового періоду, але після нарахування всіх виплат працівникові за такий місяць необхідно буде здійснити перерахунок середньої заробітної плати з урахуванням нарахованих сум за останній місяць розрахункового періоду і провести донарахування або відрахування зайво виплачених сум відпускних (див. приклад 16 нижче).¹⁹

У працівників-відрядників в такій ситуації, як зазначалося вище, останній місяць розрахункового періоду може замінюватися іншим місяцем, що безпосередньо передує розрахунковому періоду (абз. дев’ятий п. 2 Порядку № 100).¹⁹

Якщо працівнику відпустка надається на початку наступного місяця (наприклад, з 1 липня), а в останньому місяці розрахункового періоду (червні) працівник хворів, але ще не надав підприємству (по працівнику ще не сформований електронний) листок непрацездатності (далі — ЛН) і, відповідно, йому ще не нараховані «лікарняні» за період хвороби, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат, які були нараховані в розрахунковому періоді. Але після надання працівником (формування електронного) ЛН і нарахування йому «лікарняних» необхідно здійснити перерахунок середньої заробітної плати і донарахувати працівнику відповідну суму відпускних.²⁰

Відсутність виплат в розрахунковому періоді або відпрацьовано менше календарного місяця

Абзацом восьмим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.

Згідно з абзацами третім – четвертим пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (див. приклад 3 нижче).

Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (див. приклади 4–7 нижче).

Для реалізації вищенаведених норм для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості (на повну ставку за посадою), порівнюються посадовий оклад за повною посадою та мінімальна заробітна плата у місячному розмірі, що встановлені на день надання щорічної (іншої оплачуваної) відпустки.

Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, порівнюються посадовий оклад і мінімальна заробітна плата, обчислені пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника. Для зазначених осіб місячна мінімальна заробітна плата для розрахунку середньої заробітної плати визначається в тому ж порядку, що і місячна мінімальна заробітна плата для нарахування заробітної плати за виконану роботу в місяці, а саме пропорційно до виконаної норми праці, що передбачено частиною п’ятою статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР ²¹(див. приклад 5 нижче).

Вищезазначені норми застосовуються, наприклад, у випадку, коли працівниці після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трірічного віку (шестірічного віку за медичним висновком) одразу надається щорічна основна відпустка. В цій ситуації для розрахунку використовують тарифну ставку (посадовий оклад) або мінімальну заробітну плату, що діють на день надання щорічної відпустки (див. приклад 7 нижче).²²

Також виходячи з розміру встановленої в трудовому договорі тарифної ставки (посадового окладу) або мінімальної заробітної плати розраховується сума відпускних (грошової компенсації за невикористану відпустку), якщо прийнятий на роботу працівник звільняється, не відпрацювавши повний календарний місяць, наприклад, коли працівника прийнято на роботу 5 травня 2025 року, а 20 червня він звільняється (див. приклад 4 нижче).²³

Аналогічній підхід в нарахуванні відпускних застосовується і у випадку, якщо новому працівнику надається оплачувана відпустка (наприклад, навчальна), коли він ще не відпрацював повний календарний місяць на підприємстві.²³

Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток годинної тарифної ставки на місячну норму робочого часу в місяці надання відпустки.²⁴

Якщо працівнику встановлено відрядну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток відрядної розцінки (відрядних розцінок) на місячну норму виробітку в місяці надання відпустки (див. приклад 6 нижче).

У випадках, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 4 Порядку № 100, якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, для визначення сумарної заробітної плати розрахункового періоду необхідно ту величину, яка більше (посадовий оклад чи мінімальна заробітна плата), помножити на кількість місяців умовного розрахункового періоду, тобто на 12 або на меншу кількість відпрацьованих працівником календарних місяців на підприємстві (місяців перебування у трудових відносинах) (див. приклади 3–7 нижче).²⁴

Якщо дохід нарахований в місяці, який виключається з розрахункового періоду

Якщо заробітна плата (дохід) нарахована працівнику в місяці, який виключається з розрахункового періоду на підставі абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 (місяць, в якому працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, а також час за який відсутні дані (втрачено документи) про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану), то до розрахунку не включаються і всі виплати, нараховані в такому місяці (зокрема, оплата простою).²⁵

Обчислення середньоденної заробітної плати

Для визначення середньоденної заробітної плати необхідно сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період (розрахунковий період) розділити на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду, за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (абз. перший п. 7 Порядку № 100).

В Україні, починаючи з 30.07.2023, згідно зі статтею 73 КЗпП святковими днями є:

1 січня — Новий рік;

8 березня — Міжнародний жіночий день;

1 травня — День праці;

8 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років;

28 червня — День Конституції України;

15 липня — День Української Державності;

24 серпня — День незалежності України;

1 жовтня — День захисників і захисниць України;

25 грудня — Різдво Христове.

Неробочими днями є дні релігійних свят, до яких, крім Різдва Христового, належать:

один день (неділя) — Пасха (в поточному році — 20 квітня);

один день (неділя) — Трійця (в поточному році — 8 червня).

Враховуючи вищевикладене, наразі в Україні всього 11 святкових і неробочих днів у календарному році.

Але згідно з частиною 6 статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), який набрав чинності 24 березня 2022 року, у період дії воєнного стану не застосовуються норми, зокрема, статті 73 (святкові і неробочі дні) КЗпП, тобто відсутні святкові та неробочі дні. Отже, кількість календарних днів розрахункового періоду не зменшується на святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП, які припадають на період, починаючи з 24 березня 2022 року та закінчуючи останнім днем дії воєнного стану, зокрема не зменшується на календарні дні 1 травня (День праці), 5 травня (Пасха), 8 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років), 23 червня (Трійця), 28 червня (День Конституції України), 15 липня (День Української Державності), 24 серпня (День незалежності України), 1 жовтня (День захисників та захисниць України), 25 грудня (Різдво Христове) 2024 року, а також на календарні дні 1 січня (Новий рік), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 20 квітня (Пасха), 1 травня (День праці), 8 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років), 8 червня (Трійця), 28 червня (День Конституції України), 15 липня (День Української Державності) 2025 року, оскільки воєнний стан наразі встановлено до 7 серпня 2025 року. Якщо воєнний стан буде продовжено й після 7 серпня 2025 року ще на 90 діб до 5 листопада, то кількість календарних днів розрахункового періоду не зменшуватиметься також на календарні дні 24 серпня (День незалежності України) та 1 жовтня (День захисників та захисниць України).

Таким чином, у разі надання оплачуваної відпустки не пізніше серпня 2025 року (а при продовженні воєнного стану до 5 листопада 2025 року — також у разі надання оплачуваної відпустки у вересні – листопаді 2025 року) кількість календарних днів розрахункового періоду не зменшуватиметься на встановлені статтею 73 КЗпП святкові та неробочі дні через їх відсутність у розрахунковому періоді.

Наприклад, якщо відпустка надається у червні 2025 року, а розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців: червень 2024 року – травень 2025 року, то розрахунковий період включає 365 календарних днів (якщо в цьому періоді немає часу, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково).

В мирний час у загальному випадку при нарахуванні відпускних за відпустку, коли розрахунковий період включає 12 календарних місяців, з кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно виключати 11 святкових і неробочих днів, передбачених статтею 73 КЗпП. Однак через те, що два неробочі дні — Пасха і Трійця можуть припадати на різні місяці (наприклад, Пасха може припадати на квітень і травень, Трійця — на травень і червень), не завжди на останні 12 календарних місяців можуть припадати 11 святкових і неробочих днів (далі — святк. д.), іноді може бути 10 або 12 святк. д.

У високосному календарному році, що має 366 календарних днів (далі — к. д.), при наданні працівнику оплачуваної відпустки, коли розрахунковий період включає лютий високосного року, який має 29 к. д., для визначення середньоденної заробітної плати сумарну заробітну плату за розрахунковий період, що становить 12 календарних місяців, в загальному випадку необхідно розділити на число, що визначається як різниця 366 к. д. та кількості святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді.

У невисокосному календарному році, що має 365 к. д., яким є 2025 рік, при наданні працівнику оплачуваної відпустки в березні 2025 року – лютому 2026 року, коли розрахунковий період включає лютий 2025 року, який має 28 к. д., для визначення середньоденної заробітної плати сумарну заробітну плату за розрахунковий період, що становить 12 календарних місяців, в загальному випадку необхідно розділити на число, що визначається як різниця 365 к. д. та кількості святкових і неробочих днів у розрахунковому періоді.

Враховуючи, що час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, а також час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану, виключаються з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), то у випадку, якщо в розрахунковому періоді працівник працював в режимі неповного робочого тижня з не залежних від нього причин (тобто за рішенням роботодавця), не працював через простій не з власної вини (простій введено за рішенням роботодавця), перебував у відпустці без збереження заробітної плати, а також не працював з деяких інших причин, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення сумарного заробітку в розрахунковому періоді на кількість календарних днів в ньому, зменшену на кількість:

• святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (крім тих, які припадають на період воєнного стану);
• робочих днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня за рішенням роботодавця (вихідні дні підприємства з розрахункового періоду не виключаються);²⁶

  ²⁶ Див. лист Мінекономіки від 05.01.2021  № 4709-06/235-07  в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 125, листи Мінпраці від 25.05.2009  № 294/13/84-09, від 21.05.2009  № 279/13/84-09, від 07.08.2009  № 472/13/84-09 та від 12.03.2007  № 66/06/186-07, роз’яснення Мінпраці від 21.07.97  № 04-3022.

• днів простою (не з вини працівника), оплаченного частково;²⁷

  ²⁷ Див. лист Мінекономіки від 08.02.2021  № 4708-06/7891-09  в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 126.

• календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати;²⁸

  ²⁸ Див. також листи Мінсоцполітики від 23.04.2018 № 659/0/101-18, від 12.01.2015 № 4/13/116-15 та від 26.11.2012 № 1203/13/84-12 в журналі «Все про працю і зарплату» № 6/2018, стор. 114, № 2/2015, стор. 115, та № 1/2013, стор. 124, листи Мінпраці від 07.08.2009 № 472/13/84-09, від 21.05.2009 № 279/13/84-09 та роз’яснення Мінпраці від 21.07.97 № 04-3022.

• календарних днів, протягом яких працівник не працював у зв’язку з оформленням інвалідності без нарахування «лікарняних»;²⁹

  ²⁹ Див. також лист Мінсоцполітики від 06.09.2016 № 293/18/99-16 в журналі «Все про працю і зарплату» № 11/2016, стор. 120.

• інших календарних (робочих) днів, у які працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково;
• відпрацьованих робочих днів, за які відсутні дані (втрачені документи) про нараховану заробітну плату внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням, то кількість днів у розрахунковому періоді не зменшується на кількість робочих днів, не відпрацьованих працівником у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня (див. приклад 11 нижче).³⁰

Визначення суми відпускних

Сума відпускних розраховується шляхом множення середньоденної заробітної плати, обчисленої у вищерозглянутому порядку, на кількість календарних днів відпустки (абз. перший п. 7 Порядку № 100).

У мирний час при визначенні тривалості щорічної відпустки або додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, святкові та неробочі дні не враховуються, у розрахунок тривалості таких відпусток не включаються і не оплачуються (ч. друга ст. 5 Закону про відпустки, абз. другий п. 7 Порядку № 100).

Всі інші оплачувані відпустки (навчальна, творча, «чорнобильська», «ветеранська» тощо) на святкові та неробочі дні не продовжуються, тобто такі дні оплачуються як календарні дні відпустки.

У період воєнного стану, як зазначалося вище, святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП, відсутні (ч. 6 ст. 6 Закону № 2136), тому зазначені дні включаються до тривалості щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та оплачуються як звичайні календарні дні відпустки.

Якщо воєнний стан буде діяти до кінця 2024 року, до тривалості вищезазначених відпусток у 2024 році включаються календарні дні 1 січня (Новий рік), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 20 квітня (Пасха), 1 травня (День праці), 8 травня (День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років), 8 червня (Трійця), 28 червня (День Конституції України), 15 липня (День Української Державності), 24 серпня (День незалежності України), 1 жовтня (День захисників та захисниць України), 25 грудня (Різдво Христове).

Розглянемо на конкретних прикладах порядок нарахування відпускних працівникам у різних ситуаціях.

ПРИКЛАД 1

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить 12 календарних місяців

Працівнику, який пропрацював на підприємстві 7 років, за черговий робочий рік, який був повністю відпрацьований, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні з 23 червня по 16 липня 2025 року, при цьому календарні дні 28 червня (День Конституції України) та 15 липня (День Української Державності) включаються до тривалості щорічної відпустки. Розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців роботи (червень 2024 року – травень 2025 року), що передують місяцю надання відпустки (червень 2025 року). Сумарна заробітна плата працівника в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (оклад, постійні доплати, надбавки, виробничі місячні премії, індексація тощо), становить 134 657,98 грн.

Розрахунковий період (червень 2024 року – травень 2025 року) включає 365 календарних днів, при цьому з них не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП.

Середньоденна заробітна плата:

134 657,98 грн : 365 к. д. = 368,93 грн

Сума відпускних:

368,93 грн х 24 к. д. = 8854,32 грн

ПРИКЛАД 2

Нарахування відпускних, якщо розрахунковий період становить декілька календарних місяців

Працівнику, прийнятому на роботу 3 червня 2024 року (перший робочий день місяця на підприємстві, оскільки 1 і 2 червня — субота і неділя — вихідні дні підприємства), з 26 травня по 18 червня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні. Розрахунковий період включає 11 повністю відпрацьованих календарних місяців (далі — міс.): червень 2024 року – квітень 2025 року. В кожному місяці розрахункового періоду працівник отримував заробітну плату в розмірі окладу — 12 000 грн, а в квітні 2025 року йому також нараховано доплату за суміщення посад в сумі 1500 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (червень 2024 року – квітень 2025 року):

30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) + 30 к. д. (вересень) + 31 к. д. (жовтень) + 30 к. д. (листопад) + 31 к. д. (грудень) + 31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) = 334 к. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

12 000 грн х 10 міс. + (12 000 грн + 1500 грн) х 1 міс. = 133 500 грн

Середньоденна заробітна плата:

133 500 грн : 334 к. д. = 399,70 грн

Сума відпускних:

399,70 грн. х 24 к. д. = 9592,80 грн

ПРИКЛАД 3

Нарахування грошової компенсації за невикористану відпустку, якщо працівник відпрацював
менше календарного місяця, а його посадовий оклад більший за мінімальну заробітну плату

Працівника прийнято на роботу 12 травня 2025 року, а вже 30 червня він звільняється. Враховуючи, що тривалість щорічної основної відпустки становить 24 календарних дні, при звільненні працівнику виплачується грошова компенсація за невикористаних 3 календарних дні (24 к. д. : 365 к. д. х 50 відпрац. к. д.)³¹ зазначеної відпустки. Посадовий оклад працівника в місяці нарахування грошової компенсації — 9000 грн.

Оскільки працівник не має жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, розрахунковий період у нього відсутній (місяць звільнення не є місяцем розрахункового періоду, навіть якщо він повністю відпрацьований). У цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з установленого посадового окладу або мінімальної заробітної плати (абз. восьмий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що у місяці виплати грошової компенсації посадовий оклад працівника більший за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі (9000 грн > 8000 грн), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру посадового окладу — 9000 грн.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2024 року – травень 2025 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру встановленого йому посадового окладу становить:

9000 грн х 12 міс. = 108 000 грн

Умовний розрахунковий період (червень 2024 року – травень 2025 року) включає 365 календарних днів, при цьому з них не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки умовний розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП.

Середньоденна заробітна плата:

108 000 грн : 365 к. д. = 295,89 грн

Сума грошової компенсації за невикористану відпустку:

295,89 грн х 3 к. д. = 887,67 грн

ПРИКЛАД 4

Нарахування відпускних, якщо працівник відпрацював менше календарного місяця,
а його посадовий оклад менше мінімальної заробітної плати

Працівник, прийнятий на роботу 2 травня 2025 року (другий робочий день місяця), звільняється 27 червня. На момент звільнення працівник має право на 4 календарних дні (24 к. д. : 365 к. д. х 57 відпрац. к. д.) щорічної основної відпустки. На підставі заяви працівника перед звільненням йому надається невикористана щорічна основна відпустка тривалістю 4 календарних дні з 28 червня по 1 липня (датою звільнення є останній день відпустки). Посадовий оклад працівника в місяці початку відпустки (в червні) — 7700 грн.

Оскільки у працівника немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця, розрахунковий період у нього відсутній. В цьому випадку середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з установленого розміру посадового окладу або розміру мінімальної заробітної плати (абз. восьмий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що в місяці надання відпустки посадовий оклад працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (7700 грн < 8000 грн), то середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати — 8000 грн.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2024 року – травень 2025 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру мінімальної заробітної плати становить:

8000 грн х 12 міс. = 96 000 грн

Умовний розрахунковий період (червень 2024 року – травень 2025 року) включає 365 календарних днів, при цьому з них не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки дію цієї статті зупинено на період воєнного стану.

Середньоденна заробітна плата:

96 000 грн : 365 к. д. = 263,01 грн

Сума відпускних:

263,01 грн х 4 к. д. = 1052,04 грн

ПРИКЛАД 5

Нарахування відпускних працівнику, який працює з неповним робочим часом,
якщо оклад за повною посадою менше мінімальної заробітної плати

Працівника, який є особою з інвалідністю (далі — інвалід) ІІІ групи, прийнято на роботу 9 червня 2025 року за направленням служби зайнятості. Він працює на умовах неповного робочого часу — 5 годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. З 28 липня цьому працівнику як інваліду ІІІ групи на підставі поданої ним заяви надається щорічна основна відпустка тривалістю 26 календарних днів до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві (п. 2 ч. сьомої ст. 10 Закону про відпустки).

Оклад за повною посадою працівника — 7500 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в липні — 115 робочих годин (23 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу в цьому місяці — 184 робочих години (23 р. д. х 8 р. г.).

Враховуючи, що у працівника відсутній розрахунковий період (немає жодного повністю відпрацьованого календарного місяця), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з установленого йому місячного окладу або мінімальної заробітної плати. Якщо розмір місячного окладу менше мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з розміру мінімальної заробітної плати. У разі роботи на умовах неповного робочого часу розрахунок здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до індивідуального графіка роботи (абз. восьмий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, а в місяці надання відпустки — липні 2025 року оклад за повною посадою працівника менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (7500 грн < 8000 грн), то обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці виходячи з індивідуальної норми робочого часу та мінімальної заробітної плати в місячному розмірі:

8000 грн : 184 р. г. х 115 відпрац. г. = 5000 грн

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника у липні 2025 року використовується для розрахунку середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (липень 2024 року – червень 2025 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру «пропорційної» мінімальної заробітної плати становить:

5000 грн х 12 міс. = 60 000 грн

Умовний розрахунковий період (липень 2024 року – червень 2025 року) включає 365 календарних днів, при цьому з них не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки умовний розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП.

Середньоденна заробітна плата:

60 000 грн : 365 к. д. = 164,38 грн

Сума відпускних:

164,38 грн х 26 к. д. = 4273,88 грн

Звертаємо увагу, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. третя ст. 56 КЗпП), тому працівник (в т. ч. інвалід), який працює на умовах неповного робочого часу, має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.

ПРИКЛАД 6

Нарахування відпускних працівниці з відрядною оплатою праці, якщо в розрахунковому періоді
не було заробітку у зв’язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати

Працівниця з 1 вересня 2023 року по 31 травня 2025 року перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), а в період з 1 по 22 червня 2025 року працювала у звичайному режимі. З 23 червня їй надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів. Працівниці (швачці) встановлено відрядну оплату праці, при цьому протягом місяця вона виготовляє вироби двох видів. У місяці надання щорічної відпустки (червні) працівниці встановлено норму виробітку — 60 виробів І виду при відрядній розцінці 80 грн за виріб та 50 виробів ІІ виду при відрядній розцінці 100 грн за виріб.

Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану протягом останніх 12 календарних місяців (червень 2024 року – травень 2025 року) виключається з розрахункового періоду.

Враховуючи, що у працівниці немає розрахункового періоду, і протягом останніх 12 календарних місяців (червень 2024 року – травень 2025 року) вона не мала заробітку, при цьому їй встановлено відрядну оплату праці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з місячної заробітної плати або мінімальної заробітної плати, встановлених у місяці надання працівниці щорічної основної відпустки (абз. восьмий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Визначимо місячну заробітну плату працівниці в червні шляхом множення норми виробітку на відрядні розцінки:

60 виробів (І виду) х 80 грн + 50 виробів (ІІ виду) х 100 грн = 4800 + 5000 = 9800 грн

У місяці надання відпустки розмір місячної заробітної плати працівниці більший за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі (9800 грн > 8000 грн), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру місячної заробітної плати — 9800 грн.

В умовному розрахунковому періоді – останні 12 календарних місяців (червень 2024 року – травень 2025 року) сумарна заробітна плата, розрахована з розміру місячної заробітної плати, становить:

9800 грн х 12 міс. = 117 600 грн

Умовний розрахунковий період (червень 2024 року – травень 2025 року) включає 365 календарних днів (без виключення святкових і неробочих днів, встановлених статтею 73 КЗпП).

Середньоденна заробітна плата:

117 600 грн : 365 к. д. = 322,19 грн

Сума відпускних:

322,19 грн х 14 к. д. = 4510,66 грн

ПРИКЛАД 7

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді у працівниці
не було заробітку через перебування у відпустці для догляду за дитиною

Працівниця з 2022 року по 9 липня 2025 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Відразу після закінчення цієї відпустки працівниці з 10 липня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 18 календарних днів. Оклад працівниці на день надання щорічної основної відпустки — 7800 грн.

Оскільки до розрахункового періоду не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки (за період цієї відпустки заробітна плата працівниці не виплачується, а надається лише допомога при народженні дитини за рахунок держбюджету), виключається з розрахункового періоду.

Враховуючи, що в розрахунковому періоді (липень 2024 року – червень 2025 року) у працівниці не було заробітку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з місячного окладу або мінімальної заробітної плати, встановлених на день надання працівниці щорічної основної відпустки (абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100). У місяці надання відпустки розмір місячного окладу працівниці менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (7800 грн < 8000 грн), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати — 8000 грн.

В умовному розрахунковому періоді – останні 12 календарних місяців (липень 2024 року – червень 2025 року) сумарна заробітна плата, розрахована з розміру мінімальної заробітної плати, становить:

8000 грн х 12 міс. = 96 000 грн

Умовний розрахунковий період (липень 2024 року – червень 2025 року) включає 365 календарних днів (без виключення святкових і неробочих днів, встановлених статтею 73 КЗпП, оскільки умовний розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП).

Середньоденна заробітна плата:

96 000 грн : 365 к. д. = 263,01 грн

Сума відпускних:

263,01 грн х 18 к. д. = 4734,18 грн

Звертаємо увагу, що період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку не зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку (п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Тому працівниці, яка вийшла з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку, відразу може бути надана щорічна відпустка лише за наявності стажу, що дає право на щорічну відпустку.³²

ПРИКЛАД 8

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці
для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, після якої працювала

Працівниця, якій з 23 червня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 14 календарних днів, з 2022 року по 17 березня 2025 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. З 18 березня 2025 року працівниця вийшла на роботу та відпрацювала в березні 10 робочих днів, а також у квітні – травні відпрацювала всі робочі дні за графіком роботи. Оклад працівниці у 2025 році — 14 000 грн. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Оскільки в розрахунковий період не включається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), час перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, передбаченій статтею 18 Закону про відпустки, виключається з розрахункового періоду.

Враховуючи, що працівниця вийшла на роботу лише 18 березня 2025 року, з розрахункового періоду (червень 2024 року – травень 2025 року) виключаються не відпрацьовані календарні дні, що припадають на період перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною, тобто виключається період з 1 червня 2024 року по 17 березня 2025 року. Відповідно, у розрахунковому періоді залишаються тільки календарні дні, що припадають на відпрацьований працівницею період, а саме календарні дні, що припадають на період з 18 березня по 31 травня 2025 року.

Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (з відпрацьованого періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки як відпрацьований період, так і весь розрахунковий період повністю припадають на період воєнного стану):

14 к. д. (з 18 по 31 березня) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) = 75 к. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

14 000 грн : 21 р. д. х 10 відпрац. д. (зарплата за березень) + 14 000 грн (зарплата за квітень) + 14 000 грн (зарплата за травень) = 6666,67 + 14 000 + 14 000 = 34 666,67 грн

Середньоденна заробітна плата:

34 666,67 грн : 75 к. д. = 462,22 грн

Сума відпускних:

462,22 грн х 14 к. д. = 6471,08 грн

ПРИКЛАД 9

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці
без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, після якої працювала

Працівниці з 14 липня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 10 календарних днів. Вона з 2021 року по 30 серпня 2024 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (ст. 18 Закону про відпустки). 31 серпня і 1 вересня 2024 року (субота та неділя) на підприємстві були вихідними днями (на підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями у суботу та неділю). З 2 вересня 2024 року по 1 березня 2025 року (6 місяців) працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку працівниця вийшла на роботу і працювала у звичайному режимі з 2 березня по 13 липня 2025 року. Оклад працівниці в розрахунковому періоді — 12 000 грн.

З розрахункового періоду (липень 2024 року – червень 2025 року) виключається час (календарні дні) перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (з 1 липня по 30 серпня 2024 року) та у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку (з 2 вересня 2024 року по 1 березня 2025 року) як час, протягом якого згідно із законодавством працівник не працював і за ним не зберігався заробіток (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100).

Таким чином, розрахунковий період включає календарні дні 31 серпня і 1 вересня 2024 року (вихідні дні, які не виключаються з розрахункового періоду) та з 2 березня по 30 червня 2025 року (відпрацьований період).

Кількість календарних днів, що враховуються у розрахунковому періоді (з відпрацьованого періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки як відпрацьований період, так і розрахунковий період повністю припадають на період воєнного стану):

2 к. д. (31 серпня і 1 вересня 2024 року) + 30 к. д. (з 2 по 31 березня 2025 року) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) = 123 к. д.

Після виходу на роботу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку в понеділок 2 березня 2025 року працівниця відпрацювала усі робочі дні березня, а також усі робочі дні квітня, травня і червня.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

12 000 грн х 4 місяці (зарплата за березень – червень 2025 року) = 48 000 грн

Середньоденна заробітна плата:

48 000 грн : 123 к. д. = 390,24 грн

Сума відпускних:

390,24 грн х 10 к. д. = 3902,40 грн

ПРИКЛАД 10

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді призупинення дії
трудового договору та невихід на роботу за самостійним рішенням працівника

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 7 липня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні за поточний робочий рік. Оклад працівника — 10 000 грн.

У розрахунковому періоді (липень 2024 року – червень 2025 року) у працівника відбулися такі події:

• з 1 по 24 липня 2024 року — щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні за попередній робочий рік з нарахуванням відпускних в сумі 7324,58 грн;
• з 25 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати в загальній сумі 72 173,91 грн;
• з 1 березня по 30 квітня 2025 року — призупинення дії трудового договору з працівником;
• з 1 по 11 травня 2025 року — невихід на роботу за самостійним рішенням працівника з відображенням у табелі за кодом «І» — інші причини неявок;
• з 12 травня по 30 червня 2025 року — робота у звичайному режимі з нарахуванням заробітної плати в загальній сумі 16 818,18 грн.

Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), то з розрахункового періоду виключається період передбаченого частиною 1 статті 13 Закону № 2136 призупинення дії трудового договору (з 1 березня по 30 квітня 2025 року), що включає 61 календарний день.

Невихід на роботу за самостійним рішенням працівника законодавством не передбачений, тому період такого невиходу на роботу працівника (з 1 по 11 травня 2025 року) не виключається з розрахункового періоду.

Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (з розрахункового періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки весь розрахунковий період припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП):

365 к. д. – 61 к. д. (призупинення дії трудового договору) = 304 к. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

7324,58 грн (відпускні за відпустку в липні 2024 року) + 72 173,91 грн (зарплата за відпрацьований період з 25 липня 2024 року по 28 лютого 2025 року) + 16 818,18 грн (зарплата за відпрацьований період з 12 травня по 30 червня 2025 року) = 96 316,67 грн

Середньоденна заробітна плата:

96 316,67 грн : 304 к. д. = 316,83 грн

Сума відпускних:

316,83 грн х 24 к. д. = 7603,92 грн

ПРИКЛАД 11

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді робота на умовах
неповного робочого часу, простій та відпустка без збереження заробітної плати

Працівнику з 23 червня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні. Оклад за повною посадою працівника у 2024 – 2025 роках становить 11 000 грн. На підприємстві в період з червня 2024 року по травень 2025 року було встановлено 8-годинний робочий день та 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

У розрахунковому періоді (червень 2024 року – травень 2025 року) працівник працював з такими режимами:

• з 1 червня по 31 серпня 2024 року — повний робочий день і повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику щомісяця заробітної плати в розмірі окладу — 11 000 грн;
• з 1 по 30 вересня 2024 року — неповний робочий тиждень (4 робочих дні на тиждень — понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) з ініціативи працівника з нарахуванням заробітної плати за вересень в сумі 8904,76 грн (11 000 грн : 21 р. д. х 17 відпрац. д.);
• з 1 по 31 жовтня 2024 року — повний робочий день та повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за жовтень в розмірі окладу — 11 000 грн;
• з 1 по 30 листопада 2024 року — неповний робочий день (4 робочих години на день) з ініціативи роботодавця (або працівника) за повного робочого тижня з нарахуванням працівнику заробітної плати за листопад в сумі 5500 грн (11 000 грн : 168 р. г. х 84 відпрац. г.);
• з 1 по 31 грудня 2024 року — повний робочий день та повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за грудень у розмірі окладу — 11 000 грн;
• з 1 по 31 січня 2025 року — неповний робочий тиждень (3 робочих дні на тиждень — понеділок, середа, п’ятниця) з ініціативи роботодавця за повного робочого дня з нарахуванням працівнику заробітної плати за січень в сумі 6695,65 грн (11 000 грн : 23 р. д. х 14 відпрац. д.);
• з 1 по 28 лютого 2025 року — повний робочий день та повний робочий тиждень з нарахуванням працівнику заробітної плати за лютий в розмірі окладу — 11 000 грн;
• з 1 по 31 березня 2025 року — простій структурного підрозділу, в якому працює працівник, з нарахуванням за березень оплати за час простою у розмірі 2/3 окладу (ч. перша ст. 113 КЗпП) в сумі 7333,33 грн (11 000 грн х 2/3);
• з 1 квітня по 31 травня 2025 року — відпустка без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136).

Враховуючи, що в період з 1 по 30 вересня 2024 року працівник працював на умовах неповного робочого тижня за власною ініціативою, цей період роботи (у тому числі не відпрацьовані у зазначеному періоді дні по середах, які є робочими днями на підприємстві) не виключається з розрахункового періоду. Також не виключаються з розрахункового періоду робочі дні з 1 по 30 листопада 2024 року, коли працівник працював на умовах неповного робочого дня.

Оскільки на підставі абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, то з розрахункового періоду виключаються:

• робочі дні — всі вівторки та четверги, в які працівник не працював у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (у період з 1 по 31 січня 2025 року), а саме 9 календарних (робочих) днів;
• період простою (з 1 по 31 березня 2025 року), що включає 31 календарний день, оплачений частково (у розмірі 2/3 окладу);
• період відпустки без збереження заробітної плати (з 1 квітня до 31 травня 2025 року) тривалістю 61 календарний день.

Кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (червень 2024 року – травень 2025 року), при цьому з відпрацьованого періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки весь розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП:

365 к. д. – 9 к. д. – 31 к. д. – 61 к. д. = 264 к. д.,

де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

9 к. д. — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства, в які працівник не працював у січні 2025 року у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця (тобто всі вівторки та четверги січня);

31 к. д. — кількість календарних днів простою (не з вини працівника) з 1 по 31 березня 2025 року, оплаченого частково;

61 к. д. — кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, наданої з 1 квітня до 31 травня 2025 року.

Оскільки період простою виключається з розрахункового періоду, то оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Виплати, які нараховані в розрахунковому періоді та враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

11 000 грн х 6 міс. (зарплата за червень, липень, серпень, жовтень, грудень 2024 року та лютий 2025 року) + 8904,76 грн (зарплата за вересень 2024 року) + 5500 грн (зарплата за листопад 2024 року) + 6695,65 грн (зарплата за січень 2025 року) = 87 100,41 грн

Середньоденна заробітна плата:

87 100,41 грн : 264 к. д. = 329,93 грн

Сума відпускних:

329,93 грн х 24 к. д. = 7918,32 грн

ПРИКЛАД 12

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися місячні премії

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 14 липня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні. У розрахунковому періоді (липень 2024 року – червень 2025 року) працівнику згідно з колективним договором з липня по грудень 2024 року виплачувалися місячні премії в поточному місяці за поточний місяць, а з 1 січня 2025 року за поточний місяць у наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці. Оклад працівника у 2024 – 2025 роках становить 12 000 грн, а розмір щомісячної премії при повністю відпрацьованому місяці становить 3000 грн (12 000 грн х 25%).

У липні – грудні 2024 року працівник відпрацював усі робочі дні, передбачені графіком роботи, тому щомісяця отримував заробітну плату в сумі 15 000 грн, у тому числі оклад — 12 000 грн та щомісячну премію — 3000 грн.

Для цілей обчислення середньої заробітної плати місячна премія, нарахована в поточному місяці за поточний місяць, у повній сумі включається до заробітку поточного місяця (в якому вона нарахована). Отже, місячні премії, нараховані щомісяця у липні – грудні 2024 року в сумі 3000 грн (12 000 грн х 25%) за поточний місяць, включаються до заробітку поточного місяця з метою обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

У січні – червні 2025 року працівник відпрацював та отримав заробітну плату в наступних розмірах:

• в січні відпрацював 23 робочих дні (виконав норму робочого часу в цьому місяці) та отримав заробітну плату в розмірі окладу — 12 000 грн;
• в лютому відпрацював 17 з 20 робочих днів (з 26 лютого по 9 березня — 12 к. д. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати) та отримав заробітну плату виходячи з окладу в сумі 10 200 грн (12 000 грн : 20 р. д. х 17 відпрац. д.) і премію за повністю відпрацьований січень в сумі 3000 грн (12 000 грн х 25%);
• в березні відпрацював 16 з 21 робочого дня (з 1 по 9 березня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати) та отримав заробітну плату виходячи з окладу в сумі 9142,86 грн (12 000 грн : 21 р. д. х 16 відпрац. д.) і премію за неповністю відпрацьований лютий в сумі 2550 грн (12 000 грн х 25% : 20 р. д. х 17 відпрац. д.);
• у квітні відпрацював 22 робочих дні (виконав норму робочого часу в цьому місяці) та отримав заробітну плату в розмірі окладу — 12 000 грн і премію за неповністю відпрацьований березень в сумі 2285,71 грн (12 000 грн х 25% : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);
• у травні відпрацював 11 з 22 робочих днів (з 16 по 31 травня — 16 к. д. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати) та отримав заробітну плату виходячи з окладу в сумі 6000 грн (12 000 грн : 22 р. д. х 11 відпрац. д.) і премію за повністю відпрацьований квітень в сумі 3000 грн (12 000 грн х 25%);
• в червні відпрацював 21 робочий день (виконав норму робочого часу в цьому місяці) та отримав заробітну плату в розмірі окладу — 12 000 грн і премію за неповністю відпрацьований травень в сумі 1500 грн (12 000 грн х 25% : 22 р. д. х 11 відпрац. д.).

Для цілей обчислення середньої заробітної плати місячна премія, нарахована у поточному місяці за попередній місяць, включається до заробітку поточного місяця (в якому вона нарахована). Для визначення частини такої премії, яка включається до заробітку поточного місяця, необхідно спочатку суму премії поділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована. Отримана розрахункова сума премії враховується в повному обсязі, якщо місяць, за який нараховано премію, відпрацьований повністю. Якщо ж місяць, за який нараховано премію, відпрацьований частково (неповністю), при цьому розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії, то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Отже, місячні премії, нараховані в лютому – червні 2025 року за попередній місяць, включаються до заробітку поточного місяця (в якому премію нараховано) з метою обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних. Визначимо частини зазначених премій, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати.

У лютому працівник відпрацював 17 робочих днів, а в січні відпрацював усі 23 робочих дні (відпрацював січень повністю), тому частина премії, нарахованої у лютому за січень в сумі 3000 грн, яка включається до розрахунку та відноситься до заробітку лютого, становить:

3000 грн : 23 відпрац. д. (січень) х 17 відпрац. д. (лютий) = 2217,39 грн

У березні працівник відпрацював 16 робочих днів, а в лютому відпрацював 17 робочих днів (відпрацював лютий частково), тому частина премії, нарахованої у березні за лютий в сумі 2550 грн, що відноситься до заробітку березня, становить:

2550 грн : 17 відпрац. д. (лютий) х 16 відпрац. д. (березень) = 2400 грн

Оскільки місяць, за який нараховано премію, — лютий відпрацьований працівником частково, то розрахункову суму премії необхідно порівняти з фактично нарахованою сумою премії. Розрахункова сума премії менше фактично нарахованої суми премії (2400 грн < 2550 грн), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до заробітку березня включається розрахункова сума премії за лютий — 2400 грн.

У квітні працівник відпрацював 22 робочих дні, а в березні відпрацював 16 робочих днів (відпрацював березень частково), тому частина премії, нарахованої у квітні за березень в сумі 2285,71 грн, що відноситься до заробітку квітня, становить:

2285,71 грн : 16 відпрац. д. (березень) х 22 відпрац. д. (квітень) = 3142,85 грн

Оскільки місяць, за який нараховано премію, — березень відпрацьований працівником частково, а розрахункова сума премії, що припадає на квітень, більша за фактично нараховану суму премії (3142,85 грн > 2285,71 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до заробітку квітня включається не розрахункова, а фактично нарахована сума премії за березень — 2285,71 грн.

У травні працівник відпрацював 11 робочих днів, а в квітні відпрацював 22 робочих дні (відпрацював квітень повністю), тому частина премії, нарахованої у травні за квітень в сумі 3000 грн, яка включається до розрахунку та відноситься до заробітку травня, становить:

3000 грн : 22 відпрац. д. (квітень) х 11 відпрац. д. (травень) = 1500 грн

У червні працівник відпрацював 21 робочий день, а у травні відпрацював 11 робочих днів (відпрацював травень частково), тому частина премії, нарахованої у червні за травень в сумі 1500 грн, що відноситься до заробітку червня, становить:

1500 грн : 11 відпрац. д. (травень) х 21 відпрац. д. (червень) = 2863,64 грн

Оскільки місяць, за який нараховано премію, — травень відпрацьований працівником частково, а розрахункова сума премії, що припадає на червень, більша за фактично нараховану суму премії (2863,64 грн > 1500 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних до заробітку червня включається не розрахункова, а фактично нарахована сума премії за травень — 1500 грн.

У липні 2025 року працівнику нарахували премію за червень, але оскільки ця премія належить до місяця її нарахування — липня 2025 року, який не включається до розрахункового періоду, то зазначена премія не включається до розрахунку.

Загальна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

12 000 грн х 6 міс. (оклад за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року) + 3000 грн х 6 міс. (премії за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2024 року) + 12 000 грн (зарплата за січень) + 10 200 грн (зарплата за лютий) + 2217,39 грн (премія, нарахована в лютому за січень) + 9142,86 грн (зарплата за березень) + 2400 грн (премія, нарахована в березні за лютий) + 12 000 грн (зарплата за квітень) + 2285,71 грн (премія, нарахована у квітні за березень) + 6000 грн (зарплата за травень) + 1500 грн (премія, нарахована у травні за квітень) + 12 000 грн (зарплата за червень) + 1500 грн (премія, нарахована в червні за травень) = 161 245,96 грн

Визначимо кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (липень 2024 року – червень 2025 року), при цьому з відпрацьованого періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки весь розрахунковий період припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП:

365 к. д. – 28 к. д. = 337 к. д.,

де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

28 к. д. — загальна кількість календарних днів перебування у відпустках без збереження заробітної плати: 12 к. д. (з 26 лютого по 9 березня) + 16 к. д. (з 16 по 31 травня).

Середньоденна заробітна плата:

161 245,96 грн : 337 к. д. = 478,47 грн

Сума відпускних:

478,47 грн х 24 к. д. = 11 483,28 грн

ПРИКЛАД 13

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися квартальні премії

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 4 серпня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні. Оклад працівника становить 11 000 грн. Йому в розрахунковому періоді (серпень 2024 року – липень 2025 року) нараховано дохід (оклад, доплати за інтенсивність праці, за надурочну роботу, за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, індексація, «лікарняні») в сумі 145 387,26 грн, що враховується при нарахуванні відпускних. Крім того, працівнику з 1 січня 2025 року згідно з Положенням про преміювання виплачувалися квартальні виробничі премії у першому місяці кварталу, наступного за звітним, у розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, а саме:

• у квітні 2025 року — премія за I квартал 2025 року, в якому працівник відпрацював 39 з 64 робочих днів за графіком роботи підприємства (з 20 по 24 січня (5 р. д.) працівник хворів, а з 17 лютого по 14 березня (26 к. д. або 20 р. д.) на підприємстві був введений простій з оплатою в розмірі 2/3 окладу), в сумі 6703,13 грн (11 000 грн : 64 р. д. х 39 відпрац. д.);
• у липні 2025 року — премія за ІІ квартал 2025 року, в якому працівник відпрацював 50 з 65 робочих днів за графіком роботи підприємства (з 5 по 25 травня (21 к. д. або 15 р. д.) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану), в сумі 8461,54 грн (11 000 грн : 65 р. д. х 50 відпрац. д.).

Для визначення частини квартальної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо квартал, за який нараховано премію, відпрацьований неповністю, а загальна розрахункова сума квартальної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму квартальної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Отже, нарахована у квітні 2025 року премія за І квартал 2025 року (за 3 місяці: січень, лютий, березень) в сумі 6703,13 грн, включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня. Працівник відпрацював у I кварталі 2025 року 39 робочих днів, у квітні — 22 робочих дні, у травні — 7 робочих днів, у червні — 21 робочий день. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому І кварталі становить 171,88 грн (6703,13 грн : 39 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до квітня: 171,88 грн х 22 відпрац. д. = 3781,36 грн;

– до травня: 171,88 грн х 7 відпрац. д. = 1203,16 грн;

– до червня: 171,88 грн х 21 відпрац. д. = 3609,48 грн.

Загальна розрахункова сума премії за І квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, становить:

3781,36 грн (квітень) + 1203,16 грн (травень) + 3609,48 грн (червень) = 8594 грн

Оскільки І квартал 2025 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (8594 грн > 6703,13 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у серпні враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за І квартал — 6703,13 грн.

Нарахована в липні 2025 року премія за ІІ квартал 2025 року (за 3 місяці: квітень, травень, червень) в сумі 8461,54 грн, включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається до заробітку липня, серпня і вересня. Працівник відпрацював у ІІ кварталі 2025 року 50 робочих днів, у липні — 23 робочих дні. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому ІІ кварталі становить 169,23 грн (8461,54 грн : 50 відпрац. д.), а частина квартальної премії, що відноситься до місяця розрахункового періоду — липня, становить 3892,29 грн (169,23 грн х 23 відпрац. д.). Частини премії за ІІ квартал 2025 року, які відносяться до серпня і вересня, для наших розрахунків значення не мають, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду. Відповідно, загальна розрахункова сума премії за ІІ квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду, включає лише частину премії, що відноситься до липня, та становить 3892,29 грн.

Оскільки ІІ квартал 2025 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії менше фактично нарахованої суми цієї премії (3892,29 грн < 8461,54 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у серпні враховується загальна розрахункова сума премії за ІІ квартал — 3892,29 грн.

Період простою підприємства (з 17 лютого по 14 березня 2025 року), оплачений працівнику в розмірі 2/3 окладу (тобто частково), виключається з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), тому оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Загальна сума доходу розрахункового періоду, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

145 387,26 грн (дохід без премій) + 6703,13 грн (премія за І квартал) + 3892,29 грн (частина премії за ІІ квартал) = 155 982,68 грн

Визначимо кількість календарних днів, що враховуються для обчислення середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (серпень 2024 року – липень 2025 року), при цьому з відпрацьованого періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки весь розрахунковий період припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП:

365 к. д. – 26 к. д. – 21 к. д. = 318 к. д.,

де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

26 к. д. — кількість календарних днів простою (не з вини працівника) з 17 лютого по 14 березня 2025 року, оплаченого частково;

21 к. д. — кількість календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (з 5 по 25 травня).

Середньоденна заробітна плата:

155 982,68 грн : 318 к. д. = 490,51 грн

Сума відпускних:

490,51 грн х 24 к. д. = 11 772,24 грн

ПРИКЛАД 14

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися річні винагороди

На підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, працівнику з 7 липня 2025 року надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні. Оклад працівника у 2024–2025 роках становить 14 000 грн, а у 2023 році становив 12 000 грн.

Працівнику в розрахунковому періоді (липень 2024 року – червень 2025 року) нараховано дохід (основна заробітна плата, постійні доплати, надбавки, відпускні, «лікарняні», індексація) в сумі 175 834,69 грн, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

Крім того, працівнику в розрахунковому періоді та за його межами виплачувалися річні винагороди, передбачені колективним договором підприємства:

• в лютому 2025 року працівнику нараховано та виплачено річну винагороду за 2024 рік, в якому він відпрацював 219 з 262 робочих днів за графіком роботи підприємства (у 2024 році не відпрацьовано 43 робочих дні, оскільки працівнику з 26 лютого по 31 березня (35 к. д. або 25 р. д.) надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період воєнного стану, а з 8 по 31 липня (24 к. д. або 18 р. д.) надавалася щорічна основна відпустка). Оскільки згідно з колективним договором річна винагорода виплачується в поточному році за підсумками роботи у попередньому році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, то працівнику за 2024 рік виплачено річну винагороду в розмірі 11 702,29 грн (14 000 грн : 262 р. д. х 219 відпрац. д.);
• в березні 2024 року працівнику нараховано та виплачено річну винагороду за 2023 рік, в якому він відпрацював 182 з 260 робочих днів за графіком роботи підприємства (у 2023 році не відпрацьовано 78 робочих днів, оскільки працівнику з 20 лютого по 7 травня (77 к. д. або 55 р. д.) надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період воєнного стану, з 3 по 26 липня (24 к. д. або 18 р. д.) надавалася щорічна основна відпустка, а з 23 по 27 жовтня (5 к. д. або 5 р. д.) працівник хворів). Оскільки згідно з колективним договором річна винагорода виплачується в поточному році за підсумками роботи у попередньому році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, то працівнику за 2023 рік виплачено річну винагороду в розмірі 8400 грн (12 000 грн : 260 р. д. х 182 відпрац. д.).

Враховуючи, що річну винагороду за 2024 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), працівнику нараховано та виплачено в лютому 2025 року, то така річна винагорода з метою обчислення середньої заробітної плати включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — лютого 2025 року, а саме включається до заробітку лютого 2025 року – січня 2026 року.

Оскільки річну винагороду за 2023 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), працівнику нараховано та виплачено у березні 2024 року, то така річна винагорода включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — березня 2024 року, а саме включається до заробітку березня 2024 року – лютого 2025 року.

Враховуючи вищевикладене, до заробітку розрахункового періоду (липень 2024 року – червень 2025 року) включаються:

• частини річної винагороди за 2024 рік, що відносяться до лютого – червня 2025 року;
• частини річної винагороди за 2023 рік, що відносяться до липня 2024 року – лютого 2025 року.

Для визначення частини річної винагороди, яка включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у році, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну винагороду) помножити на кількість відпрацьованих робочих днів у місяцях, до яких відноситься річна винагорода (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування річної винагороди. При цьому якщо рік, за який нараховано річну винагороду, відпрацьовано неповністю, а загальна розрахункова сума річної винагороди, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму річної винагороди, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума річної винагороди.

Обчислимо частини річних винагород за 2024 та 2023 роки, які включаються до заробітку розрахункового періоду, а потім визначимо суму відпускних.

1. Врахування річної винагороди за 2024 рік.

Для визначення частин річної винагороди за 2024 рік, що включаються до заробітку лютого – червня 2025 року, необхідно спочатку суму цієї винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у 2024 році:

11 702,29 грн : 219 відпрац. д. = 53,44 грн

Тепер цю суму (денну винагороду) необхідно помножити на кількість відпрацьованих робочих днів окремо в лютому, березні, квітні, травні, червні 2025 року, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду.

Працівник відпрацював: у лютому — 20 р. д., у березні — 15 р. д. (з 24 по 31 березня — 8 к. д. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), у квітні — 0 р. д. (весь місяць — 30 к. д. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), у травні — 22 р. д., у червні — 21 р. д.

Виходячи з розміру денної винагороди (53,44 грн) та відпрацьованого часу працівником у лютому – червні 2025 року, річна винагорода за 2024 рік відноситься до зазначених місяців наступним чином:

– до лютого: 53,44 грн х 20 відпрац. д. = 1068,80 грн;

– до березня: 53,44 грн х 15 відпрац. д. = 801,60 грн;

– до квітня: 53,44 грн х 0 відпрац. д. = 0 грн;

– до травня: 53,44 грн х 22 відпрац. д. = 1175,68 грн;

– до червня: 53,44 грн х 21 відпрац. д. = 1122,24 грн.

Загальна розрахункова сума частин річної винагороди за 2024 рік, що відносяться до лютого – червня 2025 року:

1068,80 + 801,60 + 0 + 1175,68 + 1122,24 = 4168,32 грн

Працівник відпрацював 2024 рік частково (219 з 262 робочих днів за графіком роботи), але загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (4168,32 грн < 11 702,29 грн), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних за відпустку, що надається у липні 2025 року, враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 4168,32 грн.

2. Врахування річної винагороди за 2023 рік.

Для визначення частин річної винагороди за 2023 рік, які включаються до заробітку липня 2024 року – лютого 2025 року, необхідно спочатку суму цієї винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у 2023 році:

8400 грн : 182 відпрац. д. = 46,15 грн

Тепер цю суму денної винагороди необхідно помножити на кількість відпрацьованих робочих днів окремо в липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2024 року та січні, лютому 2025 року, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду.

Працівник відпрацював: у липні — 5 р. д. (з 8 по 31 липня (24 к. д. або 18 р. д.) працівнику надавалася щорічна основна відпустка), у серпні — 22 р. д., у вересні — 21 р. д., у жовтні — 23 р. д., у листопаді — 21 р. д., у грудні 2024 року — 22 р. д., у січні 2025 року — 13 р. д. (з 20 по 31 січня — 10 р. д. працівник хворів), у лютому — 20 р. д.

Виходячи з розміру денної винагороди (46,15 грн) та відпрацьованого часу працівником у липні 2024 року – лютому 2025 року, річна винагорода за 2023 рік відноситься до зазначених місяців наступним чином:

– до липня: 46,15 грн х 5 відпрац. д. = 230,75 грн;

– до серпня: 46,15 грн х 22 відпрац. д. = 1015,30 грн;

– до вересня: 46,15 грн х 21 відпрац. д. = 969,15 грн;

– до жовтня: 46,15 грн х 23 відпрац. д. = 1061,45 грн;

– до листопада: 46,15 грн х х 21 відпрац. д. = 969,15 грн;

– до грудня: 46,15 грн х 22 відпрац. д. = 1015,30 грн;

– до січня: 46,15 грн х 13 відпрац. д. = 599,95 грн;

– до лютого: 46,15 грн х 20 відпрац. д. = 923 грн.

Загальна розрахункова сума частин річної винагороди за 2023 рік, що відносяться до липня 2024 року – лютого 2025 року:

230,75 + 1015,30 + 969,15 + 1061,45 + 969,15 + 1015,30 + 599,95 + 923 = 6784,05 грн

Працівник відпрацював 2023 рік частково (182 з 260 робочих днів за графіком роботи), але загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (6784,05 грн < 8400 грн), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних у липні 2025 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 6784,05 грн.

3. Розрахунок суми відпускних.

Загальна сума доходу розрахункового періоду, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

175 834,69 грн (дохід без винагород) + 4168,32 грн (частина річної винагороди за 2024 рік) + 6784,05 грн (частина річної винагороди за 2023 рік) = 186 787,06 грн

Кількість календарних днів розрахункового періоду (липень 2024 року – червень 2025 року), що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (з відпрацьованого періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки весь розрахунковий період припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП):

365 к. д. – 38 к. д. = 327 к. д.,

де 365 к. д. — кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

38 к. д. — кількість календарних днів перебування у відпустці без збереження заробітної плати (з 24 березня по 30 квітня).

Середньоденна заробітна плата:

186 787,06 грн : 327 к. д. = 571,21 грн

Сума відпускних:

571,21 грн х 24 к. д. = 13 709,04 грн

Таким чином, при визначенні виплат, які відносяться до місяців розрахункового періоду, потрібно враховувати не тільки річну винагороду, нараховану в місяці розрахункового періоду, а й річну винагороду, яка виплачена за межами розрахункового періоду, але частково відноситься до місяців розрахункового періоду.

ПРИКЛАД 15

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику здійснювалися разові виплати

Працівнику за повністю відпрацьований робочий рік надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці (за роботу з ненормованим робочим днем) з 23 по 29 червня 2025 року тривалістю 7 календарних днів. Оклад працівника протягом усього розрахункового періоду — 15 000 грн.

У розрахунковому періоді, що включає 12 місяців (червень 2024 року – травень 2025 року), крім окладу, працівнику були нараховані та виплачені:

• в червні 2024 року — компенсація втрати частини заробітної плати за лютий 2022 року у зв’язку з порушенням термінів її виплати в сумі 2567,95 грн (8050 грн х 0,319);
• в липні 2024 року — одноразова премія за впровадження нової техніки в сумі 7000 грн;
• в серпні 2024 року — грошова компенсація за 7 невикористаних днів щорічної додаткової відпустки за попередній робочий рік в сумі 2304,75 грн;
• у вересні 2024 року — премія за активну участь в конкурсі художньої творчості в сумі 2500 грн;
• в жовтні 2024 року — винагорода за призове місце у спортивних змаганнях, організованих підприємством, в сумі 3000 грн;
• в листопаді 2024 року — винагорода до ювілейної річниці діяльності підприємства в сумі 4000 грн;
• в грудні 2024 року — компенсація вартості придбаного працівником за власні кошти спеціального одягу в сумі 2000 грн;
• в січні 2025 року — винагорода до Дня народження працівника в сумі 2000 грн;
• в лютому 2025 року — доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в сумі 3000 грн;
• в березні 2025 року — разова матеріальна допомога в сумі 4000 грн;
• у квітні 2025 року — доплата за суміщення посад в сумі 2700 грн;
• в червні – грудні 2024 року, січні – травні 2025 року — дотації на обіди (харчування за рахунок підприємства) у загальній сумі 37 500 грн.

Усі вищенаведені виплати, крім доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та доплати за суміщення посад, є одноразовими або іншими виплатами, зазначеними у пункті 4 Порядку № 100, тому вони не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплачені в розрахунковому періоді заробітна плата, обчислена з окладу, доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника та доплата за суміщення посад:

15 000 грн х 12 міс. (заробітна плата, обчислена з окладу) + 3000 грн (доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника) + 2700 грн (доплата за суміщення посад) = 185 700 грн

Розрахунковий період (червень 2024 року – травень 2025 року) включає 365 календарних днів (без виключення святкових і неробочих днів, встановлених статтею 73 КЗпП, оскільки розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП).

Середньоденна заробітна плата:

185 700 грн : 365 к. д. = 508,77 грн

Сума відпускних:

508,77 грн х 7 к. д. = 3561,39 грн

ПРИКЛАД 16

Нарахування відпускних, якщо в розрахунковому періоді працівнику виплачувалися
матеріальна допомога на оздоровлення, відпускні, компенсаційні виплати на відрядження та «лікарняні»

Працівнику, який пропрацював на підприємстві більше 5 років, з 1 по 14 серпня 2025 року надається частина щорічної основної відпустки тривалістю 14 календарних днів за поточний робочий рік. Відпускні та матеріальна допомога на оздоровлення до цієї відпустки виплачуються (перераховуються на «зарплатний» рахунок працівника в банку) 29 липня 2025 року. Оклад працівника — 17 000 грн. На підприємстві (працівнику) встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Незважаючи на нарахування та виплату відпускних без наявності повних даних про заробітну плату працівника за липень 2025 року (останній місяць розрахункового періоду), підприємство нараховує відпускні виходячи з того, що працівник повністю відпрацює робочі дні 29, 30 і 31 липня 2025 року (вівторок, середа, четвер).

У розрахунковому періоді (серпень 2024 року – липень 2025 року) працівнику були нараховані та виплачені:

• основна заробітна плата (виходячи з окладу) в загальній сумі 175 468,93 грн;
• матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної основної відпустки за попередній робочий рік в сумі 17 000 грн (оклад) у серпні 2024 року;
• відпускні за 24 календарних дні щорічної основної відпустки (з 7 по 30 серпня 2024 року) за попередній робочий рік в сумі 12 634,75 грн;
• відпускні за 10 календарних днів щорічної основної відпустки (з 22 по 31 січня 2025 року) за поточний робочий рік в сумі 5589,34 грн;
• середній заробіток за час службового відрядження (з 14 до 18 квітня 2025 року) в сумі 4146,35 грн;
• компенсаційні виплати на службове відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) в сумі 10 237,45 грн у квітні 2025 року;
• «лікарняні» за період хвороби з 12 по 23 травня 2025 року в сумі 6702,84 грн.

Крім основної заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігалася середня заробітна плата (за час попередньої щорічної відпустки, відрядження) та «лікарняні» (абз. четвертий п. 3 Порядку № 100).

Матеріальна допомога на оздоровлення як разова виплата та компенсаційні виплати на відрядження (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла) не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «б», «в» п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді, становить:

175 468,93 грн (основна заробітна плата) + 12 634,75 грн (відпускні за 24 к. д. відпустки) + 5589,34 грн (відпускні за 10 к. д. відпустки) + 4146,35 грн (середній заробіток за час відрядження) + 6702,84 грн («лікарняні») = 204 542,21 грн

Розрахунковий період (серпень 2024 року – липень 2025 року) включає 365 календарних днів (в ньому немає періодів, які виключаються з розрахункового періоду, в т. ч. з нього не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки розрахунковий період припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП).

Середньоденна заробітна плата:

204 542,21 грн : 365 к. д. = 560,39 грн

Сума відпускних:

560,39 грн х 14 к. д. = 7845,46 грн

Звертаємо увагу на такий аспект: якщо після нарахування і виплати (перерахування на «зарплатний» рахунок у банку) працівнику 29 липня (вівторок) вищевказаних відпускних він не відпрацює робочі дні 29, 30 і 31 липня 2025 року (вівторок, середа, четвер), наприклад, через прогул або з будь-яких інших неповажних причин, то необхідно буде здійснити перерахунок відпускних. У цьому випадку загальну заробітну плату розрахункового періоду необхідно буде зменшити на денний заробіток за робочі дні 29, 30 і 31 липня, по-новому обчислити середньоденну заробітну плату та визначити остаточну суму відпускних.

У липні 2025 року денний заробіток працівника становить 739,13 грн (17 000 грн : 23 р. д.). Якщо працівник не відпрацює робочі дні 29, 30 і 31 липня (вівторок, середа, четвер), то надміру включена до загальної заробітної плати розрахункового періоду заробітна плата за ці робочі дні складе 2217,39 грн (739,13 грн х 3 невідпрац. д.). У такому разі остаточна загальна сума виплат, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати у розрахунковому періоді, становитиме:

204 542,21 – 2217,39 = 202 324,82 грн

Нова середньоденна заробітна плата:

202 324,82 грн : 365 к. д. = 554,31 грн

Остаточна сума відпускних:

554,31 грн х 14 к. д. = 7760,34 грн

Надміру виплачена сума відпускних, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:

7845,46 – 7760,34 = 85,12 грн

ПРИКЛАД 17

Нарахування відпускних, якщо на початок і кінець розрахункового періоду
припадають відповідно хвороба та «декретна» відпустка

У працівниці 11 червня 2025 року закінчилася відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). Одразу після закінчення цієї відпустки — з 12 червня 2025 року працівниці надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні. Оклад працівниці у 2024 – 2025 роках становить 12 000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

У розрахунковому періоді (червень 2024 року – травень 2025 року) працівниці були нараховані та виплачені:

• в червні 2024 року — «лікарняні» за період хвороби з 22 травня по 14 червня 2024 року в сумі 9468,48 грн (394,52 грн х 24 к. д.), у тому числі 3945,20 грн (394,52 грн х 10 к. д.) за 10 к. д. хвороби (з 22 по 31 травня), що припадають на травень 2024 року (місяць, що не включається до розрахункового періоду), та 5523,28 грн (394,52 грн х 14 к. д.) за 14 к. д. хвороби (з 1 по 14 червня), що припадають на червень 2024 року (місяць, що є першим місяцем розрахункового періоду);
• в червні 2024 року — заробітна плата за 10 відпрацьованих днів з 15 по 30 червня в сумі 6000 грн (12 000 грн : 20 р. д. х 10 відпрац. д.);
• в липні 2024 року – січні 2025 року — заробітна плата (виходячи з окладу) сукупно в сумі 84 000 грн (12 000 грн х 7 міс.);
• в лютому 2025 року — заробітна плата за 3 відпрацьованих дні з 1 по 5 лютого в сумі 1800 грн (12 000 грн : 20 р. д. х 3 відпрац. д.);
• в лютому 2025 року — «декретні» за весь період «декретної» відпустки, яка надавалася з 6 лютого по 11 червня 2025 року (126 к. д.), в сумі 49 322,70 грн (391,45 грн х 126 к. д.), в тому числі 45 016,75 грн (391,45 грн х 115 к. д.) за 115 к. д. «декретної» відпустки (з 6 лютого по 31 травня 2025 року), що припадають на лютий – травень 2025 року (місяці, що включаються до розрахункового періоду), та 4305,95 грн (391,45 грн х 11 к. д.) за 11 к. д. «декретної» відпустки (з 1 по 11 червня), що припадають на червень 2025 року (місяць, який не включається до розрахункового періоду).

«Лікарняні», нараховані в червні 2024 року за дні хвороби з 22 по 31 травня 2024 року в сумі 3945,20 грн, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на місяць — травень 2024 року, який не включається до розрахункового періоду. Також не враховуються «декретні», нараховані в лютому 2025 року за 11 календарних днів «декретної» відпустки з 1 по 11 червня 2025 року в сумі 4305,95 грн, оскільки вони припадають на червень 2025 року — місяць, який не включається до розрахункового періоду.

«Лікарняні», нараховані в червні 2024 року за дні хвороби з 1 по 14 червня 2024 року в сумі 5523,28 грн, та «декретні», нараховані в лютому 2025 року за дні «декретної» відпустки з 6 лютого по 31 травня 2025 року в сумі 45 016,75 грн, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки припадають на дні місяців, що включаються до розрахункового періоду.

Виплати, які нараховані в розрахунковому періоді та враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних:

5523,28 грн («лікарняні» за дні хвороби з 1 до 14 червня 2024 року) + 6000 грн (зарплата за червень 2024 року) + 84 000 грн (зарплата за липень 2024 року – січень 2025 року) + 1800 грн (зарплата за лютий 2025 року) + 45 016,75 грн («декретні» за дні «декретної» відпустки з 6 лютого по 31 травня 2025 року) = 142 340,03 грн

Розрахунковий період (червень 2024 року – травень 2025 року) включає 365 календарних днів (в ньому немає періодів, які виключаються з розрахункового періоду, в тому числі з нього не виключаються святкові і неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП).

Середньоденна заробітна плата:

142 340,03 грн : 365 к. д. = 389,97 грн

Сума відпускних:

389,97 грн х 24 к. д. = 9359,28 грн

ПРИКЛАД 18

Нарахування відпускних працівнику, звільненому з військової служби після поранення

Працівник підприємства після введення воєнного стану з 28 лютого 2022 року був призваний на військову службу під час мобілізації на особливий період (призваний на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом). Під час участі у бойових діях при проходженні військової служби він у січні 2025 року був поранений, після чого проходив лікування у військовому шпиталі. За наслідками лікування працівника було визнано інвалідом ІІ групи та 14 травня 2025 року звільнено з військової служби за станом здоров’я. З 2 червня 2025 року працівник став до роботи на підприємстві, а з 16 червня 2025 року йому наказом керівника надається щорічна основна відпустка загальною тривалістю 32 календарних дні за попередні робочі роки, оскільки у працівника станом на 19 липня 2022 року стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, відповідав вказаній тривалості щорічної основної відпустки.

Нагадаємо, що з 19 липня 2022 року частиною третьою статті 119 КЗпП передбачено лише збереження місця роботи і посади на підприємстві та не передбачено збереження середнього заробітку за працівниками, призваними або прийнятими за контрактом на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення. Також з 19 липня 2022 року пунктом 2 частини першої статті 9 Закону про відпустки встановлено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, крім випадків, коли за працівниками, призваними або прийнятими за контрактом на військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову.³³

Отже, починаючи з 19 липня 2022 року на підприємстві не зберігався середній заробіток за працівником під час його перебування на військовій службі в особливий період, а період проходження військової служби без збереження середнього заробітку не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

У розрахунковому періоді (червень 2024 року – травень 2025 року) у працівника не було заробітної плати (за ним не зберігався середній заробіток за час перебування на військовій службі на підставі частини третьої статті 119 КЗпП, а інші доходи підприємство працівнику не виплачувало), тому середньоденна заробітна плата для нарахування відпускних обчислюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу або мінімальної заробітної плати (абз. восьмий п. 2, абз. третій – четвертий п. 4 Порядку № 100).

Посадовий оклад працівника станом на червень 2025 року (місяць надання відпустки) становить 16 000 грн.

Враховуючи, що в місяці надання відпустки посадовий оклад працівника більший за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі (16 000 грн > 8000 грн), середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру посадового окладу — 16 000 грн.

В умовному розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (червень 2024 року – травень 2025 року) сумарна заробітна плата працівника виходячи з розміру встановленого йому посадового окладу становить:

16 000 грн х 12 міс. = 192 000 грн

Умовний розрахунковий період (червень 2024 року – травень 2025 року) включає 365 календарних днів, при цьому з них не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП, оскільки умовний розрахунковий період повністю припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП.

Середньоденна заробітна плата:

192 000 грн : 365 к. д. = 526,03 грн

Сума відпускних:

526,03 грн х 32 к. д. = 16 832,96 грн

__________________________________________________________________________

Строки виплати відпускних

Відповідно до частини п’ятої статті 115 КЗпП та частини першої статті 21 Закону про відпустки заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.

Моментом початку відпустки вважається нуль годин нуль хвилин першого календарного дня відпустки, зазначеного у наказі про її надання.³⁴

Враховуючи вищевикладене, якщо перший день відпустки припадає, наприклад, на 17 червня (вівторок), то відпускні за весь період відпустки повинні бути виплачені не пізніше 16 червня (понеділок), тобто не пізніше дня, що передує дню початку відпустки. Якщо перший день відпустки припадає на 16 червня (понеділок), а субота і неділя 14 і 15 червня є вихідними днями на підприємстві, то відпускні за весь період відпустки мають бути виплачені не пізніше 13 червня (п’ятниця), тобто не пізніше останнього робочого дня, що передує дню початку відпустки. Але це все стосується випадків, якщо законодавством, трудовим або колективним договором не встановлено інше.

Водночас підприємство в колективному договорі або трудовому договорі з працівником (далі — локальний документ) може встановити, що відпускні за весь період відпустки виплачуються працівникам не пізніше ніж за три календарних дні до її початку (як це було до 19 липня 2022 року). В цьому випадку якщо перший день відпустки припадає, наприклад, на 13 червня (п’ятниця), то останнім днем виплати відпускних за весь період відпустки є 9 червня (понеділок), тобто між зазначеними датами має бути не менше трьох календарних днів. Якщо перший день відпустки — понеділок 16 червня, то останнім днем виплати відпускних є четвер 12 червня.³⁵

Крім того, підприємство у локальному документі може встановити, що відпускні за весь період відпустки виплачуються протягом перших 3 календарних днів відпустки. У такому разі якщо працівнику щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. д. надано з 16 червня 2025 року (понеділок), то відпускні за весь період відпустки мають бути виплачені йому не пізніше 18 червня 2025 року (середа).

Також у локальному документі може бути встановлено, що відпускні за весь період відпустки виплачуються у найближчий день, встановлений на підприємстві для виплати заробітної плати. У такому разі якщо на підприємстві заробітна плата за першу половину місяця виплачується, наприклад, 22 числа, а працівнику відпустку надано з 19 травня 2025 року, то відпускні за весь період відпустки мають бути виплачені йому 22 травня 2025 року одночасно з виплатою заробітної плати за першу половину травня.³⁶

Наразі законодавством прямо не заборонено виплачувати відпускні після закінчення відпустки, якщо це передбачено трудовим або колективним договором³⁷. Щоб запобігти цьому у Верховній Раді України зареєстровано законопроект, яким передбачено, що виплата відпускних у інший строк (тобто якщо відпускні виплачуються не до початку відпустки, а у строк, передбачений трудовим або колективним договором) проводиться за погодженням з працівником, але не пізніше дня закінчення відпустки.

Звертаємо увагу: виходячи з норм абзаців другого і третього частини 1 статті 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану після використання 24 календарних днів щорічної основної відпустки за поточний робочий рік невикористані дні будь-якої оплачуваної відпустки (щорічної додаткової відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, навчальної, творчої, «ветеранської», «спортивної» відпустки тощо, крім «декретної» відпустки та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) за рішенням роботодавця можуть надаватися без збереження заробітної плати, тобто без виплати відпускних, якщо працівник наполягає на наданні йому оплачуваної відпустки у період дії воєнного стану, про що зазначено в його заяві про надання відпустки.³⁸

Відпускні при перенесенні невикористаної частини відпустки на інший період

Відповідно до частин других статті 80 КЗпП і статті 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі, зокрема, тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку³⁹, настання строку «декретної» відпустки.⁴⁰

Для випадків, коли можливе перенесення щорічної відпустки (її частини) на більш пізній період, частинами четвертими статті 80 КЗпП та статті 11 Закону про відпустки встановлено такі норми:

• новий термін надання відпустки встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем;
• якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали⁴¹, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням вимог статті 12 Закону про відпустки (невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка).

Частиною сьомою статті 20 Закону про відпустки визначено, що додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — додаткова відпустка на дітей), переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону (тобто в порядку, визначеному для щорічних відпусток⁴²).

Якщо працівнику надано щорічну відпустку або додаткову відпустку на дітей і виплачено відпускні, але під час такої відпустки виникли обставини (наприклад, хвороба працівника), внаслідок яких відпустка підлягає продовженню на кількість календарних днів не використаної відпустки (на кількість календарних днів хвороби), то перерахунок відпускних не здійснюється, якщо початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на той же місяць, на який припадає початок використаної частини відпустки.

Якщо ж у зазначеній ситуації початок другої (перенесеної) частини відпустки припадає на наступний місяць або невикористана частина відпустки за згодою сторін переноситься на більш пізній строк, то необхідно в першому випадку здійснити перерахунок відпускних (сторнувати суму відпускних, що припадають на дні хвороби працівника, нарахувати «лікарняні», і нарахувати суму відпускних за календарні дні продовженої частини відпустки виходячи з нового розрахункового періоду і нової середньої заробітної плати)⁴³, а в другому випадку — відрахувати надміру виплачені відпускні (за невикористані працівником дні відпустки у зв’язку з хворобою), оскільки згодом при наданні працівнику невикористаної частини відпустки (в одному з наступних місяців) відпускні будуть нараховуватися працівникові виходячи з нового розрахункового періоду. За дні хвороби, підтвердженої листком непрацездатності, працівникові необхідно нарахувати «лікарняні» в порядку, встановленому законодавством. Якщо такі «лікарняні» (їх частина) відносяться до місяця розрахункового періоду, то вони враховуються при розрахунку нової суми відпускних.⁴⁴

ПРИКЛАД 19

Перерахунок відпускних при продовженні відпустки у зв’язку із хворобою

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем та вихідними днями в суботу та неділю працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 16 червня по 9 липня 2025 року. В розрахунковому періоді (червень 2024 року – травень 2025 року) обчислено середньоденну заробітну плату — 380 грн і перед відпусткою працівнику було виплачено відпускні в сумі 9120 грн (380 грн х 24 к. д.).

Під час відпустки 4 липня працівник прибув на підприємство та надав листок непрацездатності (по працівнику сформовано електронний листок непрацездатності) з періодом хвороби з 24 червня по 4 липня 2025 року, що включає 11 календарних днів. Одночасно працівник попросив продовжити йому відпустку на кількість не використаних календарних днів відпустки через хворобу. Керівник задовольнив прохання працівника та наказом продовжив йому відпустку на 11 календарних днів, надавши їх з 10 по 20 липня 2024 року.

У цій ситуації мало місце переривання щорічної відпустки, при цьому працівник спочатку використав 8 календарних днів відпустки в період з 16 по 23 червня, потім хворів з 24 червня по 4 липня, а з 5 по 20 липня йому надається 16 календарних днів другої частини щорічної відпустки. Тобто працівникові було надано дві частини щорічної відпустки з початком у різних місяцях: початок першої частини відпустки (з 16 по 23 червня) припав на червень 2025 року, коли розрахунковий період включає червень 2024 року – травень 2025 року; початок другої частини відпустки (з 5 по 20 липня) припав вже на інший місяць — липень 2025 року, коли розрахунковий період включає липень 2024 року – червень 2025 року.

Отже, необхідно здійснити перерахунок відпускних за 16 календарних днів відпустки, наданих у період з 5 по 20 липня (друга частина відпустки).

Первинна сума відпускних, виплачена в червні за 16 календарних днів відпустки, які повинні були припадати на період з 24 червня по 9 липня 2025 року:

16 к. д. х 380 грн = 6080 грн

Припустимо, що середньоденна заробітна плата, обчислена у новому розрахунковому періоді (липень 2024 року – червень 2025 року), є більшою і становить 390 грн. У цьому випадку нова сума відпускних за 16 календарних днів відпустки, наданих в період з 5 по 20 липня, становитиме:

16 к. д. х 390 грн = 6240 грн

Розрахована в новому розрахунковому періоді сума відпускних є більшою за раніше виплачену, тому працівнику в липні необхідно доплатити відпускні в сумі 160 грн (6240 – 6080).

Якщо обчислена в новому розрахунковому періоді (липень 2024 року – червень 2025 року) середньоденна заробітна плата буде менше і становитиме, наприклад, 373 грн, то нова сума відпускних за 16 календарних днів відпустки, наданих з 5 по 20 липня, дорівнюватиме:

16 к. д. х 373 грн = 5968 грн

Сума надміру виплачених відпускних працівнику, яку необхідно відрахувати з його заробітної плати за липень (у липні працівник після відпустки має відпрацювати ще 9 робочих днів — з 21 по 25 та з 28 по 31 липня), становить:

6080 – 5968 = 112 грн

_____________________________________________________________________________

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Відповідно до частини восьмої статті 79 КЗпП і частини третьої статті 12 Закону про відпустки у разі відкликання працівника з щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Таким чином, із заробітної плати, яка буде нарахована працівнику після відкликання з щорічної відпустки, необхідно відрахувати суму відпускних за невикористані дні такої відпустки.

Підставою для відрахування надміру виплачених відпускних із заробітної плати працівника є наказ керівника підприємства (ч. друга ст. 127 КЗпП). Про необхідність такого відрахування можна вказати в наказі про відкликання працівника з відпустки. Якщо заробітної плати, нарахованої працівнику за місяць, в якому він був відкликаний з відпустки, недостатньо для відрахування надміру виплачених відпускних, то таке відрахування здійснюється із заробітної плати працівника за наступний місяць.

В подальшому при наданні працівнику невикористаної частини щорічної відпустки нарахування відпускних здійснюється виходячи з нового розрахункового періоду.⁴⁵

ПРИКЛАД 20

Відрахування відпускних при відкликанні працівника з відпустки

Працівнику надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 7 по 30 липня 2025 року (на період відпустки припадає святковий день 15 липня — День Української Державності, який включається до тривалості щорічної відпустки у період воєнного стану). За середньоденної заробітної плати 500 грн сума нарахованих і виплачених працівнику відпускних склала 12 000 грн (500 грн х 24 к. д.). Але наказом керівника підприємства працівник з його згоди з 21 липня був відкликаний з відпустки для ліквідації наслідків виробничої аварії. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Оклад працівника — 15 000 грн.

Оскільки працівник використав щорічну відпустку частково — лише 14 календарних днів (з 7 по 20 липня), то 10 календарних днів щорічної відпустки (з 21 по 30 липня), що залишилися невикористаними, повинні бути надані йому пізніше у строки, погоджені з роботодавцем. Сума надміру виплачених відпускних (за 10 к. д. невикористаної відпустки) підлягає відрахуванню із заробітної плати працівника за липень, а в разі її недостатності — із заробітної плати працівника за серпень.

Сума виплачених працівнику відпускних за 10 календарних днів невикористаної відпустки з 21 по 30 липня, яку необхідно відрахувати із заробітної плати працівника:

10 к. д. х 500 грн = 5000 грн

Сума заробітної плати працівника за 9 відпрацьованих робочих днів у період з 21 по 31 липня (у липні на підприємстві згідно з графіком роботи 23 робочих дні):

15 000 грн : 23 р. д. х 9 відпрац. д. = 5869,57 грн

Оскільки ця сума заробітної плати є більшою за суму відпускних, яку потрібно відрахувати (5869,57 грн > 5000 грн), то сума заробітної плати працівника за відпрацьований період з 21 по 31 липня після відрахування надміру виплачених відпускних становить:

5869,57 – 5000 = 869,57 грн

_________________________________________________________________________