Надання відпусток для догляду за дитиною

Одним з видів соціальних відпусток, перелік яких наведено у статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), є відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Порядок надання цієї відпустки регламентується статтями 179, 181 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і статтями 18, 20 Закону про відпустки.

Частиною першою статті 18 Закону про відпустки встановлено, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка)¹ за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 3 років).

Підприємства за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості (ч. четверта ст. 179 КЗпП, ч. друга ст. 18 Закону про відпустки).

Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці за її бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 6 років), а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною 16–річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною 18–річного віку (ч. шоста ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. № 1162.

Всі вищевказані відпустки можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла дитину під опіку, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. сьома ст. 179 КЗпП, ч. третя ст. 18 Закону про відпустки).

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу (ч. п’ята ст. 179 КЗпП, ч. п’ята ст. 20 Закону про відпустки).

Отже, якщо працівниця під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років передала дитину на повне державне забезпечення, вона повинна перервати зазначену відпустку і вийти на роботу, оскільки у неї не буде законних підстав для подальшого перебування в такій відпустці. Те ж саме необхідно зробити і в разі смерті дитини, за якою здійснювався догляд.

Підстави для надання та документальне оформлення відпусток по догляду за дитиною

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років і відпустка по догляду за дитиною до 6 років (далі разом — відпустка по догляду за дитиною) надаються за заявою жінки або осіб, які мають право на таку відпустку, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) (ч. перша ст. 181 КЗпП, ч. третя ст. 20 Закону про відпустки).

Для оформлення відпустки по догляду за дитиною мати дитини (особа, яка фактично доглядає за дитиною) повинна надати роботодавцю також свідоцтво про народження дитини (для підтвердження віку дитини), при цьому підприємство повинно мати копію такого свідоцтва.²

Крім того, для надання відпустки по догляду за дитиною до 6 років необхідно надати медичний висновок про те, що дитина потребує домашнього догляду (ч. шоста ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Відпустка по догляду за дитиною до 6 років надається на строк, зазначений у медичному висновку — довідці форми № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» (далі — довідка), затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.06.2012 р. № 430 (далі — Наказ № 430). Довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (далі — ЛКК). Строк дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних та реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців (п. 4, 17 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Якщо строк, на який видана вищезазначена довідка, закінчився, а дитина ще потребує догляду, то особа, яка бажає і далі перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, має отримати в закладі охорони здоров’я нову довідку (на новий строк), надати її підприємству і одночасно подати нову заяву про продовження відпустки по догляду за дитиною до 6 років.³ Працівниця може вказати в заяві на відпустку і менший строк, ніж вказано в медичному висновку (довідці).

На підставі поданих заяви, довідки та свідоцтва про народження дитини керівником підприємства видається наказ (розпорядження) про надання (продовження) працівниці відпустки по догляду за дитиною до 6 років.

Типова форма наказу про надання відпустки (форма № П-3) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 (далі — Наказ № 489). Згідно з типовою формою у наказі про надання відпустки мають бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові працівника, якому надається відпустка, назва структурного підрозділу, назва професії (посади), вид і період відпустки.

Оскільки особа, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, може в будь-який час перервати цю відпустку і стати до роботи, в наказі про надання такої відпустки не рекомендуємо вказувати точну дату її закінчення. Період відпустки доцільно вказувати в наказі таким чином: «з … (дата початку відпустки) до фактичного виходу на роботу».

Законодавством не передбачено зазначення в наказі про надання відпустки по догляду за дитиною відомостей про дитину, для догляду за якою надається відпустка, в т. ч. дати народження, прізвища, імені та по батькові, статі дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону про відпустки батьку дитини, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, відпустка по догляду за дитиною до 3 років надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну такої відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено із зазначенням дати.

Отже, право на відпустку по догляду за дитиною до 3 років батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права матері на таку відпустку, тобто мати може делегувати право на відпустку вище переліченим особам тільки після свого виходу на основну роботу.⁴

Звертаємо увагу, що норма частини четвертої статті 20 Закону про відпустки про необхідність підтвердження припинення виплати матері допомоги по догляду за дитиною вже не актуальна, оскільки в даний час одному з батьків дитини надається не зазначена допомога, а допомога при народженні дитини. При цьому така допомога виплачується незалежно від того, працює чи ні батько (мати) дитини (детально про це йдеться нижче).

Таким чином, право батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, на отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років може бути реалізовано тільки за умови надання довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона перервала свою відпустку по догляду за дитиною до 3 років і вийшла на основну роботу. Крім такої довідки, для отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, за місцем своєї роботи повинні подати заяву на відпустку, надати медичний висновок (довідку) і документ, що підтверджує спорідненість з дитиною.

Якщо мати дітей перебуває у відпустці по догляду за однією дитиною до 3 років, для надання такої відпустки батькові для догляду за другою дитиною в цей же період підстав немає, оскільки немає факту і довідки з місця роботи матері про те, що вона вийшла на роботу.

Використання відпустки по догляду за дитиною

Використання відпустки по догляду за дитиною до 3 років є правом, а не обов’язком працівниці. Якщо працівниця не хоче скористатися зазначеним правом, то після закінчення «декретної» відпустки вона повинна вийти на роботу.

Відпустку по догляду за дитиною до 3 років працівниця може використовувати на свій розсуд по день виповнення дитині 3 років.

Відпустку по догляду за дитиною до 6 років працівниця може використовувати в строки, встановлені в медичному висновку, але не більш як по день виповнення дитині 6 років.

Якщо жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, приступає до виконання своїх посадових обов’язків на умовах неповного робочого часу, зазначена відпустка не переривається. Тому при таких умовах інші родичі не мають права на оформлення відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Якщо мати дитини під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років перебуває на лікуванні в медичній установі, інші родичі не мають права на оформлення зазначеної відпустки, оскільки в такій відпустці перебуває мати дитини.

Чинним законодавством не передбачено використання одночасно двома або більше застрахованими особами відпустки по догляду за дітьми до 3 років, народжених однією матір’ю⁵, за умови, що ці діти продовжують жити з матір’ю і не усиновлені або не узяті під опіку або на піклування іншими особами.

Якщо жінка, яка має дитину віком до 3 років, є приватним підприємцем, а її чоловік — працівником підприємства, то вона, як приватний підприємець, не має права на будь-який вид відпусток, в т. ч. і на відпустку по догляду за дитиною до 3 років, оскільки не перебуває у трудових відносинах. В цьому випадку відсутня підстава для надання працівнику — батькові дитини відпустки по догляду за дитиною до 3 років.⁶

Якщо в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років жінка народила другу дитину, то відпустку по догляду за другою дитиною до досягнення нею 3 років має бути їй надано на підставі наказу роботодавця з наступного дня після дати виповнення першій дитині 3 років. Це пояснюється тим, що чинним законодавством не передбачено надання працівнику одночасно двох відпусток по догляду за першою та другою дитиною віком до 3 років.⁷

Якщо жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і надала підприємству листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, то такий листок непрацездатності їй оплачується — нараховується допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, при цьому «декретна» відпустка не оформляється⁷, оскільки законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток. Тобто в даній ситуації роботодавець може, але не зобов’язаний видати наказ про надання жінці «декретної» відпустки, але видання наказу про надання жінці «декретної» відпустки тягне видання наказу про закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Якщо відпустка по догляду за дитиною до 3 років закінчилася в період тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, то роботодавець на підставі поданої працівницею відповідної заяви може видати наказ про надання жінці «декретної» відпустки з дня, наступного за днем закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Закінчення відпустки по догляду за дитиною

Жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, на свій розсуд має право в будь-який час перервати її та вийти на роботу, а потім знову піти в таку відпустку протягом строку по день досягнення дитиною 3 років (6 років).⁸

У разі якщо жінка перериває відпустку по догляду за дитиною до 3 років з метою отримання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, від неї не повинні вимагати, щоб вона відпрацювала певний період (наприклад, один день) перед наданням їй навчальної відпустки. Переривання відпустки по догляду за дитиною до 3 років і надання навчальної відпустки повинні бути належним чином оформлені на підставі заяви працівниці та наказу роботодавця. Аналогічно після закінчення навчальної відпустки жінці на підставі її заяви на наказу роботодавця знову може бути надана відпустка по догляду за дитиною до 3 років. У таких діях немає порушення законодавства.⁹

Останнім днем перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною до 3 років (6 років) є день виповнення дитині 3 років (6 років), тобто день народження дитини. Жінка, яка повністю використала своє право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6 років), повинна стати до роботи на наступний день після дня, в якому дитині виповнюється 3 роки (6 років).¹⁰

Посада працівниці, якій надано відпустку по догляду за дитиною, не є вакантною посадою, оскільки на період такої (і будь-якої іншої) відпустки за працівницею, як зазначено у статті 2 Закону про відпустки, зберігається робоче місце (посада), і роботодавець не має права вивести працівницю за штат.⁸

На період перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною роботодавець має право прийняти на роботу іншого працівника для виконання обов’язків по тимчасово не зайнятій посаді до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває в зазначеній відпустці. З таким працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП).

При виході жінки з відпустки по догляду за дитиною особа, прийнята на роботу за строковим трудовим договором для заміщення цієї жінки, підлягає звільненню в день, що передує дню виходу на роботу жінки, яка перебувала у відпустці.¹¹

Допомога по догляду за дитиною до 3 років і допомога при народженні дитини

Порядок і умови призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, яку можуть отримувати жінки (інші особи) під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, встановлені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-ХII (далі — Закон № 2811) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 (далі — Порядок № 1751).

Нагадаємо, що з 1 липня 2014 року були внесені зміни до Закону № 2811, внаслідок чого з зазначеного Закону були виключені:

– пункт 3 частини першої статті 3, яким передбачено призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;

– розділ IV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» (включав статті 13–15), в якому визначалися умови отримання, порядок виплати та розмір допомоги на дитину до 3 років.

В результаті вищевикладеного, з 1 липня 2014 року припинилося призначення допомоги по догляду за дитиною до 3 років, але одночасно в новій редакції було викладено статтю 12 Закону № 2811, якою встановлено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн., решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (тобто в сумі 860 грн. щомісяця).

Аналогічні зміни були внесені урядом і до Порядку № 1751 (з нього виключено всі норми, якими передбачалося призначення допомоги по догляду за дитиною до 3 років).

Таким чином, з 1 липня 2014 року допомога по догляду за дитиною до 3 років фактично «влилася» в допомогу при народженні дитини і окремо не надається. При цьому призначення допомоги при народженні дитини, яка надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, здійснюється незалежно від того, працює чи ні батько (мати) або опікун дитини. Тому якщо жінка (мати дитини), яка отримує допомогу при народженні дитини, перериває відпустку по догляду за дитиною до 3 років і виходить на роботу, то виплата їй допомоги при народженні дитини не припиняється.

Враховуючи вищевикладене, якщо після виходу на роботу матері дитини інший працюючий родич (батько, дід, баба, інший родич дитини) фактично доглядає за дитиною, то такому працівнику може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років незважаючи на те, що мати дитини продовжує отримувати допомогу при народженні дитини. При цьому немає потреби працівнику — родичу дитини подавати за місцем своєї роботи довідку з органу соціального захисту населення або з місця роботи матері про те, що їй виплачується або не виплачується допомога при народженні дитини. Тобто норма частини четвертої статті 20 Закону про відпустки щодо необхідності подання працівником — родичем дитини за місцем своєї роботи зазначеної довідки вже не актуальна (законодавець просто забув виключити цю норму зі статті 20 Закону про відпустки).

Робота на умовах неповного робочого часу в період відпустки по догляду за дитиною

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 КЗпП і частині третій статті 18 Закону про відпустки (батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків або батьків-вихователів), у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. восьма ст. 179 КЗпП, ч. четверта ст. 18 Закону про відпустки). З цієї норми випливає, що жінки-працівниці можуть одночасно перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Чинне законодавство не визначає, де саме жінка (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) може працювати на умовах неповного робочого часу — на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах і на якому їй надано частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до 3 років, або на іншому підприємстві. Отже, жінка (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) має право в період такої відпустки працювати на умовах неповного робочого часу як на цьому підприємстві (яке є основним і на якому зберігається трудова книжка працівниці), так і на будь-якому іншому підприємстві або вдома. Якщо жінка під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років стає до роботи на іншому підприємстві, то трудовий договір, який укладається з нею на такому підприємстві з виконанням роботи на умовах неповного робочого часу, має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.¹²

Нагадаємо, що згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оскільки ініціатором встановлення неповного робочого часу в розглянутому нами випадку є працівник, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною, то він повинен подати роботодавцю заяву, в якій вказується, з яким режимом роботи він бажає працювати, період, протягом якого він бажає працювати з таким режимом (зазвичай до закінчення відпустки по догляду за дитиною), підстава для зміни режиму роботи (відпустка по догляду за дитиною).

На підставі заяви працівниці роботодавець видає наказ, в якому вказує новий режим роботи для неї.

Якщо неповний робочий час вводився на певний період (наприклад, до закінчення відпустки по догляду за дитиною), про що зазначено в наказі керівника, то після закінчення такого періоду (закінчення відпустки по догляду за дитиною) неповний робочий час скасовується автоматично (встановлюється звичайний режим роботи) і керівнику не потрібно видавати додатковий наказ.

Якщо неповний робочий час вводився до закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, але після закінчення цієї відпустки працівниці на підставі її заяви та медичного висновку надається відпустка по догляду за дитиною до 6 років, і вона бажає продовжувати роботу на умовах неповного робочого часу, то їй необхідно подати нову заяву із зазначенням нового періоду роботи з таким режимом, на підставі якого видається наказ керівника із зазначенням нового періоду роботи на умовах неповного робочого часу.

У табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої Наказом № 489, працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу, за кодом «РС» («05») проставляються фактично відпрацьовані дні (години) роботи. У дні, які є неробочими для працівника відповідно до індивідуального графіка його роботи (в які не відображаються відпрацьовані години), в табелі проставляється код відпустки, в якій перебуває працівник: «ВП» («16») — відпустка по догляду за дитиною до 3 років; «ДД» («17») — відпустка по догляду за дитиною до 6 років.

Згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, якщо жінка (особа, яка фактично доглядає за дитиною) в період відпустки по догляду за дитиною працює на умовах неповного робочого часу, вона користується всіма трудовими правами, встановленими для працівників, які працюють на умовах повного робочого часу, в тому числі має право на отримання щорічної основної відпустки повної тривалості (не менше 24 календарних днів — ч. перша ст. 6 Закону про відпустки). До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу, навіть якщо в цей час працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною (п. 1 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Якщо працівниця не працює, перебуваючи у відпустках по догляду за дитиною до 3 років або 6 років, то період таких відпусток не зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п.п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки).

У разі якщо за основним місцем роботи жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і одночасно виявила бажання стати до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого (додаткового) трудового договору про роботу за сумісництвом законодавством не передбачено.

У такій ситуації працівниця, яка є «чорнобильцем» категорії 1 або 2, має право також на додаткову «чорнобильську» відпустку тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів, яка надається тільки один раз протягом календарного року і оплачується органами соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету (п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII).¹³

Відпустки (щорічні, додаткові), на які працівниця має право, працюючи на умовах неповного робочого часу під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, можуть бути надані тільки на підставі наказу про надання таких відпусток, що тягне видання наказу про закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, оскільки законодавством не передбачено одночасне перебування працівника в двох відпустках. Але після закінчення щорічної або будь-якої додаткової відпустки працівниці знову може бути надана відпустка по догляду за дитиною до 3 років на підставі наказу керівника.

Що стосується страхових виплат в період перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною і роботи на умовах неповного робочого часу, то оскільки в період такої роботи жінка отримує заробітну плату, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, вона є застрахованою особою.¹⁴

У статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) наведено вичерпний перелік випадків, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. До таких випадків не належить тимчасова непрацездатність працюючої особи в період відпустки по догляду за дитиною до 3 років. Тому в разі тимчасової непрацездатності застрахованої особи (працівника), що працює в режимі неповного робочого часу в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, листок непрацездатності видається і оплачується на загальних підставах.¹⁵

Але якщо застрахована особа, перебуваючи за основним місцем роботи у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, працює на цьому ж або на іншому підприємстві на умовах неповного робочого часу, то така особа не має права на отримання ЛН по догляду за хворою дитиною і, відповідно, не має права на отримання «лікарняних» по догляду за хворою дитиною.¹⁶

Страховий та інший стаж в період відпустки по догляду за дитиною

За осіб, які доглядають за дитиною до 3 років та отримують допомогу при народженні дитини, відповідно до пункту 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 178, органами соціального захисту населення сплачується ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску за повний місяць догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Якщо період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років становить менш як один календарний місяць, ЄСВ розраховується у розмірі, пропорційному кількості календарних днів відпустки у місяці, за який сплачується ЄСВ. Зазначена сплата ЄСВ за осіб, які отримують допомогу при народженні дитини, дозволяє зарахувати період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років до страхового стажу для нарахування пенсії.¹⁷

Так, до страхового стажу для нарахування пенсії включається період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і отримання допомоги при народженні дитини, оскільки особи, які доглядають за дитиною до 3 років та отримують допомогу при народженні дитини, є застрахованими особами, за яких ЄСВ сплачують органи соціального захисту населення (абзаци сьомий і дванадцятий п. 1 ч. 1 ст. 4, абз. другий п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Крім того, період відпустки по догляду за дитиною до 3 років включається до страхового стажу для нарахування страхових виплат як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (ч. 1 ст. 21 Закону № 1105).

Період відпустки по догляду за дитиною до 6 років до страхового стажу не включається.

Період відпустки по догляду за дитиною до 3 (6) років зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Але, як зазначено вище, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, час зазначених відпусток не зараховується (ст. 181 КЗпП, п.п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки).