Отражение в Налоговом расчете начисления «больничных» за прошедший месяц, вследствие чего в таком месяце аннулируется дополнительная база начисления ЕСВВідображення в Податковому розрахунку нарахування «лікарняних» за минулий місяць, внаслідок чого в такому місяці анулюється додаткова база нарахування ЄСВ

Согласно части 5 статьи 8 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI и подпункту 6 пункта 2 раздела ІІІ Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.04.2015 г. № 449 (далее — Инструкция № 449), если база начисления единого социального взноса (далее — ЕСВ) по основному месту работы не превышает размер минимальной заработной платы (далее — МЗП), установленной законом на месяц, за который получен доход, сумма ЕСВ рассчитывается как произведение МЗП, установленной законом на месяц, за который получен доход (прибыль), и ставки ЕСВ при условии пребывания в трудовых отношениях полный календарный месяц или отработки всех рабочих дней отчетного месяца, предусмотренных правилами внутреннего трудового распорядка и графиками сменности в соответствии с законодательством.

Следовательно, если в месяце, в котором работник по основному месту работы состоял в трудовых отношениях полный календарный месяц, база начисления ЕСВ меньше МЗП, то ЕСВ за такой месяц за работника работодатель уплачивает с МЗП.

Применение максимальной величины базы начисления ЕСВ при начислении ЕСВ на суммы пособия по временной нетрудоспособности (далее — «больничные»), период которого больше одного месяца, осуществляется отдельно за каждый месяц (пп. 2 п. 2 р. IV Инструкции № 449).

Таким образом, если предприятие на основании предоставленного работником листка нетрудоспособности (далее — ЛН) начисляет ему «больничные», приходящиеся на 2 и более смежных месяца (далее — переходные «больничные»), то с целью правильного определения размера месячного дохода и суммы ЕСВ, подлежащего начислению на этот доход, такие переходные «больничные» необходимо отнести к месяцам, на которые приходится период (календарные дни) временной нетрудоспособности.

Если после распределения переходных «больничных» по месяцам сумма месячного дохода будет меньше МЗП, то ЕСВ за работника за такой месяц уплачивается работодателем с МЗП. Если после распределения переходных «больничных» по месяцам сумма месячного дохода превысит МЗП, то ЕСВ за такой месяц уплачивается с фактически начисленного дохода.

Если работник часть месяца работал, а потом заболел, и болезнь закончилась в следующем месяце, при этом база начисления ЕСВ в месяце начала болезни меньше МЗП, то учитывая, что по состоянию на конец месяца, в котором началась болезнь, еще не известен общий месячный доход работника (он станет известен только после получения предприятием ЛН касательно болезни работника и начисления «больничных» за весь период болезни), начислять ЕСВ в месяце начала болезни необходимо на фактически начисленный доход (заработную плату) в этом месяце. И только после начисления «больничных» и их распределения по месяцам, когда станет известен окончательный месячный доход работника, необходимо начислить ЕСВ на дополнительную базу начисления ЕСВ — разность между размером МЗП и фактически начисленным доходом (далее — разность) при ее наличии. Такое начисление ЕСВ нельзя расценивать как несвоевременное начисление ЕСВ на дополнительную базу начисления ЕСВ (разность).¹

Учитывая содержание вопроса, если предприятие, не дожидаясь предоставления работником ЛН, уплатило за месяцы, на которые приходятся начало и конец болезни работника (за март и апрель), ЕСВ с МЗП (начисленная работнику заработная плата за эти месяцы была меньше МЗП), а после предоставления работником ЛН, начисления «больничных» и их распределения по месяцам база начисления ЕСВ в месяцах начала и окончания болезни (марте и апреле) превысила МЗП, то ЕСВ за такие месяцы уплачивается с фактически начисленного дохода работнику, при этом разность и начисленный на нее ЕСВ аннулируются.

Согласно пункту 1 раздела IV Порядка заполнения и подачи налоговыми агентами Налогового расчета сумм дохода, начисленного (выплаченного) в пользу плательщиков налогов – физических лиц, и сумм удержанного из них налога, а также сумм начисленного единого взноса, утвержденного приказом Министерства финансов Украины от 13.01.2015 г. № 4 (далее — Порядок № 4), при заполнении приложения 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далее — Д1) к Налоговому расчету суммы «больничных» отражаются в отдельных строках с соответствующими кодами категорий застрахованного лица в поле соответствующего месяца только в сумме, приходящейся на такой месяц. Относительно одного застрахованного лица допускается несколько записей в Д1, если в течение одного отчетного (налогового) периода застрахованному лицу были осуществлены начисления выплат за текущий и прошедшие периоды (в частности, начислены «больничные» за текущий и прошедшие месяцы).²

В случае, указанном в вопросе, предприятие в Д1 за март Налогового расчета за I квартал 2021 года отразило по работнику заработную плату в сумме 4772,73 грн. и разность в сумме 1227,27 грн. (6000 – 4772,73) с кодом типа начислений 13. После начисления работнику переходных «больничных» в мае, в том числе за 10 к. д. болезни в марте — 2450 грн., база начисления ЕСВ в марте составила 7222,73 грн. (4772,73 + 2450), что больше МЗП этого месяца — 6000 грн., поэтому необходимо аннулировать разность и начисленный на нее ЕСВ в марте.

Кроме того, после начисления работнику переходных «больничных» в мае, в том числе за 16 к. д. болезни в апреле — 3920 грн., база начисления ЕСВ в апреле составила 7329,09 грн. (3409,09 + 3920), что больше МЗП этого месяца — 6000 грн., поэтому разности в этом месяце по работнику нет.

Учитывая вышеизложенное, в Д1 за май (месяц, в котором начислены переходные «больничные») Налогового расчета за ІІ квартал 2021 года по работнику, кроме отражения заработной платы за этот месяц (7500 грн.), необходимо отразить переходные «больничные» в разрезе месяцев, за которые они начислены (март и апрель), а также отразить аннулирование разности за март, которая отражается с кодом типа начислений 13.

Согласно пункту 1 раздела IV Порядка № 4 код типа начислений 13 применяется для сумм разности между размером МЗП и фактически начисленной заработной платой в месяцах отчетного квартала за предыдущий отчетный период только в следующих случаях:

– при начислении «больничных» за предыдущие месяцы;

– при начислении «декретных» за предыдущие месяцы.

Следовательно, если необходимо уменьшить сумму разности за предыдущий отчетный период при начислении «больничных» («декретных») за предыдущие месяцы, то разность отражается в Д1 со знаком «минус» с кодом типа начислений 13.

Таким образом, учитывая содержание вопроса, в Д1 за апрель Налогового расчета за ІІ квартал работник отражается в одной строке, где указывается начисленная ему за этот месяц заработная плата в сумме 3409,09 грн. При этом разность между суммой МЗП и заработной платой за апрель в Д1 за апрель не отражается, поскольку в Д1 за май Налогового расчета за ІІ квартал будут отражены «больничные», приходящихся на апрель и разности в апреле у работника не будет.

В Д1 за май Налогового расчета за ІІ квартал работник отражается в четырех строках, где указываются:

• в первой строке — начисленная заработная плата за май в сумме 7500 грн. и начисленный на нее ЕСВ в сумме 1650 грн. (7500 грн. х 22%);
• во второй строке — «больничные», приходящиеся на март, то есть начисленные за 10 к. д. болезни с 22 по 31 марта в сумме 2450 грн. (245 грн. х 10 к. д. болезни), при этом отражаются, в частности: в реквизите 08 «Код категорії ЗО» — 29, в реквизите 10 «Місяць та рік, за який проведено нарахування» — 03.2021, в реквизите 12 «Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності» — 10, в реквизитах 13, 14, 15, 18, 19 — прочерк, в реквизитах 16 и 17 — 2450,00 (сумма «больничных» за март), в реквизите 20 — 539,00 (сумма ЕСВ: 2450 грн. х 22%), в реквизите 21 «Ознака наявності трудової книжки» — 1;
• в третьей строке — «больничные», приходящиеся на апрель, то есть начисленные за 16 к. д. болезни с 1 по 16 апреля 2021 года в сумме 3920 грн. (245 грн. х 16 к. д. болезни), при этом отражаются, в частности: в реквизите 08 «Код категорії ЗО» — 29, в реквизите 10 — 04.2021, в реквизите 12 — 16 (количество к. д. болезни в апреле), в реквизитах 13, 14, 15, 18, 19 — прочерк, в реквизитах 16 и 17 — 3920,00 (сумма «больничных» за апрель), в реквизите 20 — 862,40 (сумма ЕСВ: 3920 грн. х 22%), в реквизите 21 — 1;
• в четвертой строке — сумма разности между МЗП и фактически начисленным доходом за март — 1227,27 грн. (6000 – 4772,73), которая аннулируется, при этом отражаются, в частности: в реквизите 08 «Код категорії ЗО» — 01 , в реквизите 09 «Код типу нарахувань» — 13, в реквизите 10 — 03.2021, в реквизитах 13, 14, 15, 16, 17, 19 — прочерк, в реквизите 18 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць …» — –1227,27 (со знаком «минус»), в реквизите 20 — –270,00 (сумма ЕСВ со знаком «минус»: –1227,27 грн. х 22%), в реквизите 21 — 1.

В разделе I таблицы Налогового расчета за ІІ квартал 2021 года в графе 1 (апрель) отражаются заработная плата за апрель в сумме 3409,09 грн. в строке 1.1 (с переносом в строку 1) и в строке 2.1 (с переносом в строку 2), а начисленный на нее ЕСВ в сумме 750 грн. (3409,09 грн. х 22%) отражается в строке 3.1 (с переносом в строку 3).

В разделе I таблицы Налогового расчета за ІІ квартал 2021 года в графе 2 (май) отражаются:

– в строке 1.1 (с переносом в строку 1) — заработная плата за май в сумме 7500 грн.;

– в строке 1.3 (с переносом в строку 1) — «больничные», выплаченные за счет работодателя за первые 5 к. д. болезни с 22 по 26 марта, в сумме 1225 грн. (245 грн. х 5 к. д.);

– в строке 1.4 (с переносом в строку 1) — «больничные», выплаченные за счет Фонда за 21 к. д. болезни с 27 марта по 16 апреля, в сумме 5145 грн. (245 грн. х 21 к. д.);

– в строке 2.1 (с переносом в строку 2) — сумма заработной платы за май и вся сумма «больничных», выплаченных за 26 к. д. болезни с 22 марта по 16 апреля, то есть общая сумма в размере 13 870 грн. (7500 + 6370);

– в строке 2.5 (с переносом в строку 2) — сумма аннулированной разности за март со знаком «минус» — –1227,27 грн.;

– в строке 3.1 (с переносом в строку 3) — ЕСВ, начисленный на сумму заработной платы за май и всю сумму «больничных», выплаченных за 26 к. д. болезни с 22 марта по 16 апреля, в сумме 3051,40 грн. (13870 грн. х 22%);

– в строке 6.1 (с переносом в строку 6 и со знаком «минус» в строку 7) — ЕСВ, начисленный на аннулированную разность за март в сумме 270 грн. (1227,27 грн. х 22%).

От редакции: в приложении 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далее — 4ДФ) доходы, начисленные в текущем месяце текущего квартала за предыдущие месяцы текущего или предыдущих кварталов, отражаются в составе доходов текущего месяца текущего квартала (месяца, в котором осуществлено начисление) в графе 3а «Сума нарахованого доходу» раздела I 4ДФ (пп. 2 п. 4 р. IV Порядка № 4).

Следовательно, если работнику в мае (месяц ІІ квартала) 2021 года начислили и выплатили «больничные» за дни болезни с 22 марта по 16 апреля 2021 года, то такие «больничные» отражаются в 4ДФ за май Налогового расчета за ІІ квартал 2021 года в составе заработной платы мая с признаком дохода «101».³

В то же время с целью определения месячного дохода для уплаты налога на доходы физических лиц (в частности, для определения права на применение налоговой социальной льготы) и военного сбора «больничные» распределяются по месяцам, за которые они начислены (пп. 169.4.1 Налогового кодекса Украины).

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI та підпункту 6 пункту 2 розділу IІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449), якщо база нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) за основним місцем роботи не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Отже, якщо в місяці, в якому працівник за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах повний календарний місяць, база нарахування ЄСВ менше МЗП, то ЄСВ за такий місяць за працівника роботодавець сплачує з МЗП.

Застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності (далі — «лікарняні»), період якої більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць (пп. 2 п. 2 р. IV Інструкції № 449).

Таким чином, якщо підприємство на підставі наданого працівником листка непрацездатності (далі — ЛН) нараховує йому «лікарняні», що припадають на 2 і більше суміжних місяці (далі — перехідні «лікарняні»), то з метою правильного визначення розміру місячного доходу і суми ЄСВ, що підлягає нарахуванню на цей дохід, такі перехідні «лікарняні» необхідно віднести до місяців, на які припадає період (календарні дні) тимчасової непрацездатності.

Якщо після розподілу перехідних «лікарняних» по місяцях сума місячного доходу буде менше МЗП, то ЄСВ за працівника за такий місяць сплачується роботодавцем з МЗП. Якщо після розподілу перехідних «лікарняних» по місяцях сума місячного доходу перевищить МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується з фактично нарахованого доходу.

Якщо працівник частину місяця працював, а потім захворів, і хвороба закінчилася в наступному місяці, при цьому база нарахування ЄСВ у місяці початку хвороби є меншою ніж МЗП, то враховуючи, що за станом на кінець місяця, в якому почалася хвороба, ще не відомий загальний місячний дохід працівника (він стане відомий тільки після отримання підприємством ЛН щодо хвороби працівника і нарахування «лікарняних» за весь період хвороби), нараховувати ЄСВ у місяці початку хвороби необхідно на фактично нарахований дохід (заробітну плату) в цьому місяці. І тільки після нарахування «лікарняних» та їх розподілу по місяцях, коли стане відомий остаточний місячний дохід працівника, необхідно нарахувати ЄСВ на додаткову базу нарахування ЄСВ — різницю між розміром МЗП і фактично нарахованим доходом (далі — різниця) за її наявності. Таке нарахування ЄСВ не можна розцінювати як несвоєчасне нарахування ЄСВ на додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю).¹

Зважаючи на зміст запитання, якщо підприємство, не чекаючи надання працівником ЛН, сплатило за місяці, на які припадають початок і кінець хвороби працівника (за березень і квітень), ЄСВ з МЗП (нарахована працівнику заробітна плата за ці місяці була менше МЗП), а після надання працівником ЛН, нарахування «лікарняних» і їх розподілу по місяцях база нарахування ЄСВ в місяцях початку і закінчення хвороби (березні та квітні) перевищила МЗП, то ЄСВ за такі місяці сплачується з фактично нарахованого доходу працівнику, при цьому різниця і нарахований на неї ЄСВ анулюються.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. № 4 (далі — Порядок № 4), при заповненні додатка 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі — Д1) до Податкового розрахунку суми «лікарняних» відображаються в окремих рядках з відповідними кодами категорій застрахованої особи у полі відповідного місяця лише в сумі, що припадає на такий місяць. Стосовно однієї застрахованої особи допускається декілька записів у Д1, якщо протягом одного звітного (податкового) періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат за поточний та минулі періоди (зокрема, нараховано «лікарняні» за поточний та минулі місяці).²

У випадку, зазначеному в запитанні, підприємство в Д1 за березень Податкового розрахунку за І квартал 2021 року відобразило по працівнику заробітну плату в сумі 4772,73 грн. і різницю в сумі 1227,27 грн. (6000 – 4772,73) з кодом типу нарахувань 13. Після нарахування працівнику перехідних «лікарняних» у травні, в тому числі за 10 к. д. хвороби в березні — 2450 грн., база нарахування ЄСВ у березні склала 7222,73 грн. (4772,73 + 2450), що більше МЗП цього місяця — 6000 грн., тому потрібно анулювати різницю і нарахований на неї ЄСВ в березні.

Крім того, після нарахування працівнику перехідних «лікарняних» у травні, в тому числі за 16 к. д. хвороби у квітні — 3920 грн., база нарахування ЄСВ у квітні склала 7329,09 грн. (3409,09 + 3920), що більше МЗП цього місяця — 6000 грн., тому різниці в цьому місяці по працівнику немає.

Враховуючи вищевикладене, в Д1 за травень (місяць, в якому нараховано перехідні «лікарняні») Податкового розрахунку за ІІ квартал 2021 року по працівнику, крім відображення заробітної плати за цей місяць (7500 грн.), потрібно відобразити перехідні «лікарняні» в розрізі місяців, за які вони нараховані (березень і квітень), а також відобразити анулювання різниці за березень, що зазначається з кодом типу нарахувань 13.

Згідно з пунктом 1 розділу IV Порядку № 4 код типу нарахувань 13 застосовується для сум різниці між розміром МЗП і фактично нарахованою заробітною платою в місяцях звітного кварталу за попередній звітний період лише в таких випадках:

– при нарахуванні «лікарняних» за попередні місяці;

– при нарахуванні «декретних» за попередні місяці.

Отже, якщо потрібно зменшити суму різниці за попередній звітний період у разі нарахування «лікарняних» («декретних») за попередні місяці, то різниця відображається в Д1 зі знаком «мінус» з кодом типу нарахувань 13.

Таким чином, зважаючи на зміст запитання, в Д1 за квітень Податкового розрахунку за ІІ квартал працівник відображається в одному рядку, де зазначається нарахована йому за цей місяць заробітна плата в сумі 3409,09 грн. При цьому різниця між сумою МЗП і заробітною платою за квітень в Д1 за квітень не відображається, оскільки в Д1 за травень Податкового розрахунку за ІІ квартал будуть відображені «лікарняні», що припадають на квітень і різниці в квітні у працівника не буде.

В Д1 за травень Податкового розрахунку за ІІ квартал працівник відображається в чотирьох рядках, де зазначаються:

• в першому рядку — нарахована заробітна плата за травень в сумі 7500 грн. і нарахований на неї ЄСВ в сумі 1650 грн. (7500 грн. х 22%);
  • в другому рядку — «лікарняні», що припадають на березень, тобто нараховані за 10 к. д. хвороби з 22 по 31 березня в сумі 2450 грн. (245 грн. х 10 к. д. хвор.), при цьому відображаються, зокрема: в реквізиті 08 «Код категорії ЗО» — 29, в реквізиті 10 «Місяць та рік, за який проведено нарахування» — 03.2021, в реквізиті 12 «Кількість календарних днів тимчасової непрацездатності» — 10, в реквізитах 13, 14, 15, 18, 19 — прочерк, в реквізитах 16 та 17 — 2450,00 (сума «лікарняних» за березень), в реквізиті 20 — 539,00 (сума ЄСВ: 2450 грн. х 22%), в реквізиті 21 «Ознака наявності трудової книжки» — 1;
• в третьому рядку — «лікарняні», що припадають на квітень, тобто нараховані за 16 к. д. хвороби з 1 по 16 квітня 2021 року в сумі 3920 грн. (245 грн. х 16 к. д.), при цьому відображаються, зокрема: в реквізиті 08 «Код категорії ЗО» — 29, в реквізиті 10 — 04.2021, в реквізиті 12 — 16 (кількість к. д. хвороби у квітні), в реквізитах 13, 14, 15, 18, 19 — прочерк, в реквізитах 16 та 17 — 3920,00 (сума «лікарняних» за квітень), в реквізиті 20 — 862,40 (сума ЄСВ: 3920 грн. х 22%), в реквізиті 21 — 1;
• у четвертому рядку — сума різниці між МЗП і фактично нарахованим доходом за березень — 1227,27 грн. (6000 – 4772,73), яка анулюється, при цьому відображаються, зокрема: в реквізиті 08 «Код категорії ЗО» — 01, в реквізиті 09 «Код типу нарахувань» — 13, в реквізиті 10 — 03.2021, в реквізитах 13, 14, 15, 16, 17, 19 — прочерк, в реквізиті 18 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць …» — –1227,27 (зі знаком «мінус»), в реквізиті 20 — –270,00 (сума ЄСВ зі знаком «мінус»: –1227,27 грн. х 22%), в реквізиті 21 — 1.

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за ІІ квартал 2021 року в графі 1 (квітень) відображаються заробітна плата за квітень в сумі 3409,09 грн. в рядку 1.1 (з перенесенням до рядка 1) і в рядку 2.1 (з перенесенням до рядка 2), а нарахований на неї ЄСВ в сумі 750 грн. (3409,09 грн. х 22%) відображається в рядку 3.1 (з перенесенням до рядка 3).

У розділі І таблиці Податкового розрахунку за ІІ квартал 2021 року в графі 2 (травень) відображаються:

– в рядку 1.1 (з перенесенням до рядка 1) — заробітна плата за травень в сумі 7500 грн.;

– в рядку 1.3 (з перенесенням до рядка 1) — «лікарняні», виплачені за рахунок роботодавця за перші 5 к. д. хвороби з 22 по 26 березня, в сумі 1225 грн. (245 грн. х 5 к. д.);

– в рядку 1.4 (з перенесенням до рядка 1) — «лікарняні», виплачені за рахунок Фонду за 21 к. д. хвороби з 27 березня по 16 квітня, в сумі 5145 грн. (245 грн. х 21 к. д.);

– в рядку 2.1 (з перенесенням до рядка 2) — сума заробітної плати за травень і вся сума «лікарняних», виплачених за 26 к. д. хвороби з 22 березня по 16 квітня, тобто загальна сума в розмірі 13 870 грн. (7500 + 6370);

– в рядку 2.5 (з перенесенням до рядка 2) — сума анульованої різниці за березень зі знаком «мінус» — –1227,27 грн.;

– в рядку 3.1 (з перенесенням до рядка 3) — ЄСВ, нарахований на суму заробітної плати за травень і всю суму «лікарняних», виплачених за 26 к. д. хвороби з 22 березня по 16 квітня, в сумі 3051,40 грн. (13 870 грн. х 22%);

– в рядку 6.1 (з перенесенням до рядка 6 та зі знаком «мінус» до рядка 7) — ЄСВ, нарахований на анульовану різницю за березень, в сумі 270 грн. (1227,27 грн. х 22%).

Від редакції: в додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі — 4ДФ) доходи, нараховані в поточному місяці поточного кварталу за попередні місяці поточного або попередніх кварталів, відображаються у складі доходів поточного місяця поточного кварталу (місяця, в якому здійснено нарахування) у графі 3а «Сума нарахованого доходу» розділу І 4ДФ (пп. 2 п. 4 р. IV Порядку № 4).

Отже, якщо працівнику в травні (місяць ІІ кварталу) 2021 року нарахували та виплатили «лікарняні» за дні хвороби з 22 березня по 16 квітня 2021 року, то такі «лікарняні» відображаються у 4ДФ за травень Податкового розрахунку за ІІ квартал 2021 року у складі заробітної плати травня з ознакою доходу «101».³

Водночас з метою визначення місячного доходу для сплати податку на доходи фізичних осіб (зокрема, для визначення права на застосування податкової соціальної пільги) і військового збору «лікарняні» розподіляються по місяцях, за які вони нараховані (пп. 169.4.1 Податкового кодексу України).