Лист Державної служби України з питань праці «Щодо надання безперервної частини щорічної відпустки за відпрацьований робочий рік» від 21.01.2025 № 107/2.3/2.1-ЗВ-25а

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 21.01.2025  № 107/2.3/2.1-ЗВ-25а

Щодо надання безперервної частини щорічної
відпустки за відпрацьований робочий рік

(Витяг)

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув <…> запит на інформацію <…> та повідомляє.

<…>

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон) щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Частинами дев’ятою – одинадцятою статті 10 Закону визначено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Законодавством про працю не визначено черговості надання відпусток за різні робочі роки. Таким чином, щорічні відпустки можуть бути надані як за минулі періоди, так і за поточний робочий рік. Водночас основна безперервна частина тривалістю 14 календарних днів має бути використана за кожний робочий рік.

Враховуючи інформацію, викладену у Вашому запиті, надання працівнику щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів (3 календарних дні за період роботи 01.05.2023 — 01.05.2024 та 11 календарних днів за період роботи 01.05.2024 — 01.05.2025) буде вважатися порушенням частини першої статті 12 Закону, оскільки в такому випадку не забезпечується умова, що основна безперервна частина щорічної відпустки за період роботи 05.01.2024 — 05.01.2015 становитиме не менше 14 календарних днів.

<…>

Заступник директора — начальник відділу нагляду за додержанням законодавства про працю – Олена КОНОВАЛОВА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Висновок, зроблений Держпраці у вищенаведеному листі, згідно з яким буде вважатися порушенням частини першої статті 12 Закону України «Про відпустки» надання працівнику за відпрацьований робочий рік 01.05.2024 — 01.05.2025 безперервної частини щорічної відпустки тривалістю 11 календарних днів (далі — к. д.), можна вважати правильним, якщо працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 к. д. і при цьому не має права на щорічну додаткову відпустку. В такому випадку у працівника залишаться невикористаними лише 13 к. д. (24 к. д. – 11 к. д.) щорічної основної відпустки за відпрацьований робочий рік 01.05.2024 — 01.05.2025, що менше 14 к. д., про які йдеться в частині першій статті 12 Закону України «Про відпустки». Але якщо працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю, наприклад, 25 к. д. (згідно з колективним або трудовим договором), то вона може бути поділена з дозволу роботодавця, зокрема, на дві частини тривалістю 11 к. д. та 14 к. д., що не буде порушенням частини першої статті 12 Закону України «Про відпустки».