Щодо останнього календарного року, за який надається додаткова відпустка на дітей

Так, має.

Згідно зі статтею 182-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і статтею 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю (далі — інвалід), або які усиновили дитину, матері (батьку) інваліда з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (далі — додаткова відпустка на дітей). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

КЗпП та Закон про відпустки не роз’яснюють, з якого саме календарного року один з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, втрачають право на додаткову відпустку на дітей за вказаною підставою.

Водночас державні органи, які уповноважені роз’яснювати норми законодавства про працю, зокрема Мінекономіки та свого часу Мінсоцполітики (а до нього Мінпраці), у своїх листах¹ повідомляли, що додаткова відпустка на дітей може надаватися в будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу на підприємстві та дати народження дитини — до чи після досягнення нею 15 чи 18 років у такому календарному році.