Роз’яснення Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо необхідності видачі працівникам розрахункових листів при виплаті заробітної плати» від 18.02.2025

ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 18.02.2025

Щодо необхідності видачі працівникам
розрахункових листів при виплаті заробітної плати

Статтею 110 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про розміри оплати праці, про дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

• загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
• розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
• сума заробітної плати, що належить до виплати.

Повідомлення роботодавцем працівника про заробітну плату повинне провадитися при кожній виплаті заробітної плати.

Відповідно до статті 115 КЗпП аванс — це теж заробітна плата. Але розмір авансу визначається орієнтовно, а не на підставі документів про виконану роботу. І при виплаті авансу немає можливості повідомити працівникові будь-яку іншу інформацію, крім самої суми авансу.

Як правило, на підприємстві працівнику при виплаті заробітної плати надається розрахунковий лист про дані щодо сум, які належать до виплати, та відрахувань з них.

Водночас законодавством не передбачено заборони у разі погодження працівника на надання йому інформації про розмір його заробітної плати на вказану ним електронну адресу.

Отже, керуючись вищевикладеним:

– роботодавець зобов’язаний повідомляти працівника про розміри оплати праці;

– повідомлення має здійснюватися при кожній виплаті заробітної плати;

– чіткої форми повідомлення не існує.

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеному роз’ясненні регіональний орган Держпраці чомусь зазначив, що розмір авансу визначається орієнтовно, а не на підставі документів про виконану роботу.

Насправді частиною третьою статті 115 КЗпП визначено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Отже, розмір авансу визначається роботодавцем не орієнтовно, а має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Фактично відпрацьований час кожним працівником, у тому числі в першій половині місяця, зазначається в табелі обліку робочого часу, на підставі даних якого і нараховується аванс.¹