Щодо черговості використання працівниками щорічних відпусток за різні робочі роки
На підприємстві деякі працівники мають невикористані щорічні відпустки (їх частини) за попередні робочі роки, але пишуть заяви про надання щорічної відпустки за поточний робочий рік. Чи має право роботодавець за таких обставин надавати їм щорічні відпустки за поточний робочий рік?
Відповідно до статті 79 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статті 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводяться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.1
1 Докладно про складання графіку відпусток йдеться у статті «Графік і резерв відпусток: порядок складання та коригування» журналу «Все про працю і зарплату» № 12/2025, стор. 79.
Отже, ще на початку календарного року роботодавцем має бути складений і доведений до всіх працівників графік відпусток, в якому зазначаються періоди (дати) надання працівникам протягом календарного року щорічних відпусток як за поточний робочий рік, так і за попередні робочі роки, якщо у працівників є невикористані щорічні відпустки за попередні робочі роки.
КЗпП і Закон про відпустки не забороняють використовувати щорічні відпустки за поточний робочий рік, якщо у працівника є невикористані щорічні відпустки (їх частини) за попередні робочі роки. Тому щорічні відпустки протягом календарного року можуть надаватися у будь-якій послідовності — як за поточний робочий рік, так і за попередні робочі роки.
Водночас з метою уникнення плутанини з періодами (робочими роками), за які мають надаватися щорічні відпустки (їх частини), рекомендуємо надавати щорічні відпустки працівникам з відображенням у графіку відпусток та розділі V Особової картки працівника послідовно (у хронологічній черговості набуття на них права) — спочатку за попередні робочі роки, а потім за поточний робочий рік.
Якщо тривалий час не надавати працівникам щорічні відпустки (їх частини) за попередні робочі роки, в тому числі на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, то при звільненні для таких працівників доведеться розраховувати дві грошові компенсації за невикористані відпустки:
– першу — за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року (включно), виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році, що передбачено абзацом другим пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100);
– другу — за невикористані відпустки, на які працівник набув право з 01 січня 2024 року, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100).2
2 Детально про обчислення суми та порядок виплати компенсації за невикористані відпустки розказано у статті «Грошова компенсація за невикористану відпустку» журналу «Все про працю і зарплату» № 11/2025, стор. 41.
Крім бажання працівників, у період воєнного стану ініціатива з надання працівникам щорічних відпусток за поточний робочий рік за наявності невикористаних щорічних відпусток (їх частин) за попередні робочі роки може виходити від роботодавця.
Так, згідно з абзацами першим і другим частини 1 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (абз. п’ятий ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).3
3 Докладно про особливості надання щорічних відпусток в період воєнного стану йдеться у статті «Щорічні відпустки: види, порядок надання, тривалість, оформлення» журналу «Все про працю і зарплату» № 4/2024, стор. 6.
Таким чином, якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, то в період воєнного стану роботодавець за власним рішенням може надавати працівникам щорічну основну відпустку тривалістю лише 24 календарних дні за кожний поточний робочий рік. Відповідно, у працівника будуть накопичуватися невикористані дні щорічної основної відпустки за кожний робочий рік, які він зможе використати в наступних календарних роках (за рішенням роботодавця) або після припинення (скасування) воєнного стану.
Наприклад, якщо працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів, а роботодавець за 3 робочих роки, що припадали на 2022–2025 роки, надавав такому працівнику щорічну основну відпустку тривалістю лише 24 календарних дні за кожний робочий рік, то у працівника станом на початок 2026 року накопичилось 18 календарних днів (6 к. д. х 3 робочих роки) невикористаної щорічної відпустки, які роботодавець може надати йому як у 2026 році, так і після припинення воєнного стану.
У разі звільнення працівника у період воєнного стану йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічних відпусток (абз. шостий ч. 1 ст. 12 Закону № 2136, ст. 24 Закону про відпустки).