ІПК ДПСУ «Щодо оподаткування допомоги на лікування працівника, виплаченої його сину» від 05.02.2026 № 690/ІПК/99-00-24-03-03
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 05.02.2026 № 690/ІПК/99-00-24-03-03
Щодо оподаткування допомоги на лікування працівника, виплаченої його сину
(Витяг)
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та пп. «в» пп. 69.41.3 пп. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що працівник Товариства перебуває у шпиталі з підтвердженим діагнозом «Ішемічний інсульт» та знаходиться у нерухомому стані. У зв’язку з неможливістю самостійно здійснювати фінансові та інші індивідуальні операції, до Товариства звернувся син працівника із заявою про надання матеріальної допомоги на лікування батька — працівника Товариства. До заяви додано підтвердні документи: амбулаторну картку, медичні висновки та документи щодо понесених витрат (чеки, накладні), сума яких перевищує неоподатковуваний розмір допомоги.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Чи має право Товариство компенсувати зазначені витрати на лікування працівника відповідно до пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, а саме як допомогу на лікування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, за умови надання документального підтвердження витрат, пов’язаних із лікуванням?
2. Чи може така допомога бути неоподатковуваною відповідно до вимог пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, враховуючи, що:
– витрати документально підтверджені;
– допомога спрямована на лікування працівника;
– звернення подано членом сім’ї першого ступеня споріднення (сином).
3. Чи допускається, щоб підприємство здійснило перерахування такої допомоги на банківську картку сина працівника, оскільки сам працівник через стан здоров’я не може отримати кошти особисто, та чи не впливатиме це на податкову кваліфікацію такої виплати?
Щодо першого – третього питань
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Статтею 165 Кодексу визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Відповідно до пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13-1 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу.
Крім того, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, — 5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Таким чином, якщо дохід у вигляді коштів, нараховується юридичною особою (роботодавцем) як допомога фізичній особі (працівнику) на його лікування, то такий дохід не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги у відповідності до вимог пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Слід зазначити, що документальним підтвердженням витрат, наприклад, пов’язаних із наданням допомоги на лікування є, зокрема, але не виключно наявність та характеристики хвороби, патологічного стану платника податку, документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування, хвороби та її стану.
Водночас, у разі якщо юридичною особою (роботодавцем) допомога на лікування працівника нараховується та виплачується фізичній особі – сину працівника, чим порушуються умови пп. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, то вказаний дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Одночасно зауважуємо, що згідно з пп. «а» пп. 170.7.4 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, що надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолікування та геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни, аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції з переміни статі; лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової чи алкогольної залежності; придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, які не включені до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
__________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеній ІПК ДПСУ зробила, зокрема, висновок, що якщо роботодавцем допомога на лікування працівника нараховується та виплачується сину працівника, чим порушуються умови пп. 165.1.19 ПКУ, то вказаний дохід включається до оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.
Водночас у підпункті 165.1.19 ПКУ не вказано, що допомога на лікування для її звільнення від оподаткування має виплачуватися фізично саме працівнику, а зазначено лише, що до оподатковуваного доходу не включаються «кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення … за рахунок коштів … його роботодавця, … за наявності відповідних підтвердних документів».
Тобто підпункт 165.1.19 ПКУ не вимагає, щоб кошти (допомога на лікування) були виплачені безпосередньо працівнику (з каси підприємства або на рахунок працівника в банку), а головне, щоб вони надавалися як допомога на лікування працівника (платника податку) його роботодавцем. Тому, на нашу думку, якщо роботодавцем працівника кошти (допомога) виплачені сину працівника (перераховані на його рахунок в банку), але в наказі керівника підприємства про надання допомоги на лікування зазначено, що така допомога виплачується (кошти перераховуються) фізичній особі – сину працівника для лікування працівника і в подальшому фактично допомога повністю витрачена на лікування працівника, що підтверджено документально, то немає підстав для оподаткування такої допомоги (наданих коштів) ПДФО та військовим збором, оскільки виконано умови підпункту 165.1.19 ПКУ, а саме допомога надана та використана на лікування працівника.
На жаль, ДПСУ чомусь вважає, що допомога на лікування працівника, про яку йдеться в підпункті 165.1.19 ПКУ, може бути звільнена від оподаткування ПДФО та військовим збором лише у разі, якщо вона виплачена роботодавцем лише працівнику «на руки» чи перерахована на його рахунок. Якщо керуватися такою логікою, то у разі якщо працівник напише заяву роботодавцю про перерахування його заробітної плати на рахунок жінки, то особою, якій нараховано та виплачено заробітну плату, є не працівник, а його жінка, оскільки саме їй виплачено (перераховано) кошти.
Зважаючи на фіскальну позицію ДПСУ, радимо роботодавцям замість виплати коштів членам сім’ї працівника перераховувати їх безпосередньо закладу охорони здоров’я, в якому здійснюється лікування працівника. Такі кошти як цільова благодійна допомога звільняються від оподаткування ПДФО та військовим збором на підставі підпункту «а» пп. 170.7.4 ПКУ.1
1 Див також статтю «Лікування працівників за рахунок роботодавця» на стор. 58 цього номера.