Письмо-разъяснение Министерства экономики Украины «Относительно неправомерности применения работодателем к работнику мер принуждения и/или дисциплинарного взыскания за отказ вакцинироваться от коронавирусной болезни COVID-19» от 20.08.2021Лист-Роз’яснення Міністерства економіки України «Щодо неправомірності застосування роботодавцем до працівника заходів примусу та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19» від 20.08.2021

МИНИСТЕРСТВО ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО-РАЗЪЯСНЕНИЕ

от 20.08.2021

Относительно неправомерности применения работодателем к работнику мер принуждения
и/или дисциплинарного взыскания за отказ вакцинироваться от коронавирусной болезни COVID-19

В соответствии со статьей 284 Гражданского кодекса Украины предоставление медицинской помощи физическому лицу, достигшему четырнадцати лет, осуществляется с его согласия. Совершеннолетнее дееспособное физическое лицо, осознающее значение своих действий и управляющее ими, имеет право отказаться от лечения.

Статьей 43 Основ законодательства об охране здоровья Украины определено, что для применения методов диагностики, профилактики и лечения необходимо согласие информированного в соответствии со статьей 39 этих Основ пациента.

Частью шестой статьи 12 Закона Украины «О защите населения от инфекционных болезней» также предусмотрено, что совершеннолетним дееспособным гражданам профилактические прививки проводятся с их согласия после предоставления объективной информации о прививках, последствиях отказа от них и возможных поствакцинальных осложнениях.

Кроме того, в пункте 3 своей Резолюции 2361 (2021) Парламентская ассамблея Совета Европы призывает и рекомендует информировать граждан о том, что вакцинация не является обязательной и что никто не может подвергаться политическому, социальному или иному давлению для прохождения вакцинации, а также обеспечить, чтобы никто не подвергался дискриминации за то, что не прошел вакцинацию.

В соответствии со статьей 2-1 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) любая дискриминация в сфере труда, прямое или косвенное ограничение прав работников в зависимости от состояния здоровья не допускается.

Следует отметить, что статьей 43 Конституции Украины также гарантировано право каждого на труд, включающий возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается. Гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения.

По инициативе собственника или уполномоченного им органа трудовой договор может быть расторгнут, в частности, в случае выявленного несоответствия работника занимаемой должности или выполняемой работе вследствие состояния здоровья, препятствующего продолжению данной работы (пункт 2 части первой статьи 40 КЗоТ). В то же время такое увольнение может быть осуществлено только на основании фактических данных, подтверждающих, что вследствие состояния здоровья (устойчивого снижения трудоспособности) работник не может надлежащим образом выполнять возложенные на него трудовые обязанности или их выполнение противопоказано по состоянию здоровья (пункт 21 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике рассмотрения судами трудовых споров» от 06.11.1992 № 9).

Заметим, что увольнение работника по этому основанию не является мерой дисциплинарного взыскания.

Согласно статье 147 КЗоТ за нарушение трудовой дисциплины к работнику может быть применено одно из следующих мер взыскания: 1) выговор; 2) увольнение.

Вместе с тем, пунктом 24 Типовых правил внутреннего трудового распорядка для рабочих и служащих предприятий, учреждений, организаций, утвержденных постановлением Госкомтруда СССР по согласованию с ВЦСПС от 20.07.1984 г. № 213 (сохранивших свою силу в части, не противоречащей законодательству Украины), определено, что нарушение трудовой дисциплины — это невыполнение или ненадлежащее выполнение по вине работника возложенных на него трудовых обязанностей. Следовательно, отказ работника от вакцинации не может считаться нарушением трудовой дисциплины.

Кроме этого, Дорожной картой по введению вакцины от острой респираторной болезни COVID-19, вызванной коронавирусом SARS-CoV-2, и проведению массовой вакцинации в ответ на пандемию COVID-19 в Украине в 2021 – 2022 годах, утвержденной Министерством здравоохранения Украины от 24.12.2020 № 3018 (в редакции приказа Министерства здравоохранения Украины от 09.02.2021 № 213), установлено, что вакцинация от коронавирусной болезни COVID-19 в Украине будет добровольной для всех групп населения и профессиональных групп.

Таким образом, учитывая вышеизложенное, не усматривается правовых оснований у работодателя принуждать работников вакцинироваться от коронавирусной болезни COVID-19 и/или привлекать их к дисциплинарной ответственности за отказ вакцинироваться от этой болезни.¹

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ-РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 20.08.2021

Щодо неправомірності застосування роботодавцем до працівника заходів примусу
та/або дисциплінарного стягнення за відмову вакцинуватися
від коронавірусної хвороби COVID-19

Відповідно до статті 284 Цивільного кодексу України надання медичної допомоги фізичній особі, яка досягла чотирнадцяти років, провадиться за її згодою. Повнолітня дієздатна фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, має право відмовитися від лікування.

Статтею 43 Основ законодавства про охорону здоров’я України визначено, що для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна згода інформованого відповідно до статті 39 цих Основ пацієнта.

Частиною шостою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» також передбачено, що повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об’єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення.

Крім того, у пункті 3 своєї Резолюції 2361 (2021) Парламентська асамблея Ради Європи закликає та рекомендує інформувати громадян про те, що вакцинація не є обов’язковою і що ніхто не може зазнавати політичного, соціального чи іншого тиску для проходження вакцинації, а також забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації за те, що не пройшов вакцинацію.

Відповідно до статті 2-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) будь-яка дискримінація у сфері праці, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно, зокрема, від стану здоров’я не допускається.

Слід зауважити, що статтею 43 Конституції України також гарантоване право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

З ініціативи власника або уповноваженого ним органу трудовий договір може бути розірвано, зокрема у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи (пункт 2 частини першої статті 40 КЗпП). Водночас таке звільнення може бути проведено лише на підставі фактичних даних, які підтверджують, що внаслідок стану здоров’я (стійкого зниження працездатності) працівник не може належно виконувати покладені на нього трудові обов’язки чи їх виконання протипоказано за станом здоров’я (пункт 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9).

Зауважимо, що звільнення працівника з цієї підстави не є заходом дисциплінарного стягнення.

Згідно зі статтею 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Разом з тим, пунктом 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР за погодженням з ВЦРПС від 20.07.1984 р. № 213 (які зберегли свою чинність в частині, що не суперечить законодавству України), визначено, що порушення трудової дисципліни — це невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов’язків. Отже, відмова працівника від вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.

Крім цього, Дорожньою картою з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021 – 2022 роках, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 24.12.2020 № 3018 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 09.02.2021 № 213), встановлено, що вакцинація від коронавірусної хвороби COVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, не вбачається правових підстав у роботодавця примушувати працівників вакцинуватися від коронавірусної хвороби COVID-19 та/або притягати їх до дисциплінарної відповідальності за відмову вакцинуватися від цієї хвороби.

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Вищенаведений лист є актуальним і при реалізації норм наказу МОЗ від 04.10.2021 № 2153, яким затверджено перелік організацій, працівники яких підлягають обов’язковим щепленням від COVID-19, — див. стор. 7 цього номера.